Настасьєв В’ЯЧЕСЛАВ Миколайович

УДК 338:330.332

Організаційно-економічні механізми активізації лізингової діяльності підприємств

Спеціальність: 08.06.01 –
Економіка, організація і управління підприємствами

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Львів – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН Укра-їни.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент
Маниліч Михайло Іванович,
Буковинський університет, ректор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Точилін Віктор Олександрович,
Інститут економічного прогнозування НАН України, завідувач відділу

кандидат економічних наук
Горин Михайло Петрович,
Інститут регіональних досліджень НАН України,
старший науковий співробітник

Провідна установа: Інститут економіки промисловості НАН України, відділ фінансово-економічних проблем використання виробничого потенціалу, м. Донецьк

Захист дисертації відбудеться “9” червня 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, .

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий “5” травня 2006 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. В ринкових умовах необхідність забезпечення високого рівня ефективності господарювання посідає центральне місце в економічній політиці держави, формує стратегію діяльності виробничо-господарських структур. Разом з тим, сучасна економічна ситуація, в якій опинилася більшість вітчизняних господарюючих суб'єктів, призвела до того, що за останнє десятиріччя рівень зносу основних фондів на підприємствах досяг критичної позначки. Нагальна необхідність технічного переозброєння діючих промислових виробництв вимагає активного пошуку шляхів вирішення цієї проблеми.

В умовах обмеженого державного бюджетного фінансування, відсутності власних фінансових ресурсів та можливостей залучення банківських кредитів одним із ефективних напрямків довгострокового інвестування оновлення основних фондів промислових підприємств може стати лізинг.

Проблема лізингу є новою для України. Потреба її вирішення випливає з об'єктивної необхідності прискорення інвестиційних та відтворювальних процесів.

Лізинг зручний для всіх сторін лізингових відносин. Для виробників розширюються можливості збуту продукції, лізингодавцям забезпечується швидке повернення інвестованого капіталу внаслідок застосування підвищених норм амортизації і надання державою податкових та інших пільг. Лізингоодержувач може оперативно оновити капітал, отримавши у користування сучасне устаткування без його негайної повної оплати, без значних разових витрат.

Питання регулювання та розвитку лізингових відносин в Україні як однієї з форм залучення інвестицій досліджували Амоша О.І., Андрійчук В.Г., Бєлєнький П.Ю., Бойко Є.І., Внукова Н.М., Галушко В.П., Германчук Г.М., Гриценко О.Ф., Дідур С.В., Дем’яненко М.Я., Кваша С.М., Кісіль М.І., Козоріз М.А., Кочеткова В.П., Лабас М.Г., Луб’яницький О.Г., Міщенко В.І., Ольховіков А.О., Побурко Я.О., Прилуцький Л.І., Слав’янська Н.Г., Стукало Н.В., Тимченко О.М., Точилін В.О., Трач В.П., Холодний Г.О. та інші вчені-економісти.

Серед російських вчених проблемами розвитку лізингу займаються: Газман В.Д., Горемикін В.А., Кабатова Е.В., Прилуцький Л.М., Чекмарьова Е.Н. та інші.

Віддаючи належне фахівцям, які працюють у теорії, методології та ор-га-нізації лізингу, слід зауважити, що до цього часу ряд питань, які стосу-ються практичного вирішення проблеми розвитку лізингової діяльності, залишаються остаточно не вирішеними. Зокрема, сьогодні актуальним є дослідження природи лізингу, визначення його сутності та місця серед інших, суміжних із ним явищ. Потребують вирішення питання правового регулювання лізингових відносин, у тому числі інвестиційні аспекти лізингу, правове забезпечення розвитку лізингу в сфері економіки України.

До цього часу не визначено роль банків, страхових компаній та інших операторів лізингової діяльності, не відпрацьовані методи оцінки ризиків та ефективності використання лізингових інструментів промисловими підприємствами.

Практична значимість лізингу, недостатній рівень дослідження теоретичних, методологічних та прикладних питань розвитку лізингової діяльності промислових підприємств обумовили вибір теми, мету та визначили цільову спрямованість дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведене у відповідності з планом науково-дослідних робіт Буковинського університету за темою “Відтворення регіонального господарського комплексу в умовах перехідного періоду” (№ державної реєстрації 0103U007831). В межах теми автором проведено дослідження організаційно-економічного забезпечення розвитку лізингових відносин.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка нових наукових положень та пропозицій із вдосконалення організаційно-економічного механізму активізації лізингової діяльності промислових підприємств на основі системного аналізу існуючих науково-методичних підходів, законодавства та досвіду розвитку лізингових відносин у зарубіжних країнах.

Мета дослідження обумовила необхідність вирішення наступних завдань:

§ дослідити економічну сутність та роль лізингу з метою виявлення його переваг над іншими формами інвестування промислового виробництва;

§ провести дослідження видів та форм лізингу, які визначені у чинному законодавстві, а також тих, що застосовуються у зарубіжних країнах;

§ охарактеризувати склад лізингових відносин і визначити правовий статус лізингодавця та лізингоодержувача;

§ оцінити стан розвитку лізингових операцій в Україні;

§ розкрити сучасні особливості державного регулювання лізингової діяльності з метою визначення напрямків його вдосконалення;

§ обґрунтувати економічні та законодавчі важелі активізації лізингової діяльності підприємств;

§ розробити пропозиції щодо покращення діяльності лізингових компаній на основі використання сучасних лізингових інструментів;

§ узагальнити існуючі та розробити власні методичні підходи до оцінки ефективності лізингових операцій підприємств, ризиків лізингової діяльності.

Об’єктом дослідження виступає лізингова діяльність підприємств.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних, методичних та прикладних аспектів ефективного використання організаційно-економічних механізмів активізації лізингової діяльності підприємств.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є об'єктивні економічні закони, сучасні теорії ринкової економіки, методи економічних досліджень: аналізу і синтезу (при визначенні основних напрямків формування і розвитку лізингових компаній); причинно-наслідкового зв’язку та абстрактно-логічний (при формуванні вихідних принципів і висновків, при узагальненні та критичному аналізі досліджень інших авторів), порівняння (при встановленні відмінностей лізингової діяльності в Україні та за кордоном, при вивченні особливостей надання лізингових послуг підприємствам різних галузей промисловості); економіко-математичні (при визначенні ефективності лізингових операцій, комплексній оцінці доцільності використання лізингової угоди); монографічний та інші загальноприйняті методи дослідження.

У процесі дослідження вивчено відповідні законодавчі та нормативно-правові акти України, теоретичні праці вітчизняних і зарубіжних авторів, інші спеціальні та науково-практичні інформаційні джерела за темою дисертаційної роботи. Використані аналітичні і статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, Міністерства промислової політики, офіційні дані Всеукраїнської асоціації “Укрлізинг”, звіти провідних лізингових компаній, публікації вітчизняних і зарубіжних науковців у періодичних виданнях.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

Вперше:

§ обґрунтовано методи розмежування між фінансовим і оперативним лізингом, в основі якого повинні лежати: строк окупності вкладень в об'єкт лізингу; розподіл ризиків, пов’язаних з випадковим знищенням чи пошкодженням об'єкта лізингу; перехід права власності після закінчення терміну лізингової угоди;

§ розроблено методичні рекомендації з комплексної оцінки доцільності використання підприємством лізингових угод, які враховують очікувані економічні показники господарської діяльності при різних варіантах розвитку: виробництво принципово нових товарів, впровадження прогресивних технологій; розширення обсягів виробництва.

Удосконалено:

-

Отримали подальший розвиток:

§ методичні підходи до вдосконалення механізму державного регулювання лізингової діяльності, які передбачають уточнення положень Законів України “Про лізинг”, “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про податок на додану вартість” з метою розширення кола суб'єктів лізингу, введення механізму сублізингу, запровадження реєстрації об'єктів лізингу, зменшення оподаткування авансових платежів лізингодавцю, вирішення проблеми оподаткування лізингодавця у разі дострокового повернення об'єкта лізингу, зняття умов щодо прив’язки строку лізингу та розміру лізингових платежів до амортизації;

§ рекомендації з вдосконалення діяльності вітчизняних лізингових компаній, суть яких полягає в розширенні сфери діяльності; використання нових фінансових інструментів: простих векселів, форфейтингу, співпраці з західними лізинговими компаніями на засадах товарного кредиту;

§ методи порівняльної характеристики лізингу, оренди та банківського кредиту.

Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання розроблених в процесі дослідження рекомендацій та методичних підходів безпосередньо промисловими підприємствами при проведенні лізингових операцій.

Теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи можуть використовуватись в процесі нормотворчої діяльності з метою розвитку та вдосконалення законодавства України про лізинг, в навчальному процесі вищих навчальних закладів, у науково-дослідницькій роботі.

Окремі положення дисертації заслуговують на використання лізинго-вими компаніями, органами з питань ліцензування лізингової діяльності.

Розроблені в процесі дослідження рекомендації та пропозиції вико-рис-тані: Чернівецькою обласною державною адміністрацією (довідка № 02-32 від 31.03.2006 р.) для вибору варіантів економічного розвитку підприємств, розробки пропозицій щодо внесення змін і доповнень у вітчизняне законодавство про лізинг; виконавчим комітетом Чернівецької міської ради (довідка №01-25/213 від 29.03.2006 р.) при підготовці програм соціально-економічного розвитку, плануванні діяльності комунальних підприємств на 2006 рік; товариством з обмеженою відповідальністю “Редакція газети “Молодий буковинець” (довідка №35 від 23.03.2006 р.) при розробці та реалізації лізингового проекту підприємства.

Результати дослідження використовуються в навчальному процесі Буковинського університету Міністерства освіти і науки України при викладанні дисциплін “Економіка і організація виробництва”, “Економіка підприємства”, “Фінанси підприємств”, а також у курсовому та дипломному проектуванні (довідка № 01-235 від 03.04.2006 р.).

Особистий внесок автора. Основні положення і висновки дисертації є самостійним доробком автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та розробки, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні результати проведених досліджень доповідались і були схвалені на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації” (м. Чернівці, 2000 р.); “Проблемы и перспективы развития предпринимательства в Украине” (г. Донецк, 2000 г.); “Інноваційні фактори ресурсно-екологічної безпеки Карпатського регіону” (м. Чернівці, 2001 р.); “Проблемы обеспечения экономической безопасности” (г. Донецк, 2001г.); “Україна в глобальному середовищі: нові алгоритми управління економікою” (м. Чернівці, 2002 р.); “ECONOMICS: CURRENT AFFAIR AND DEVELOPMENT PROSPECTS” (м. Київ, 2004 р.); “Стратегія регіонального розвитку: методологія формування, муніципальна специфіка, механізм реалізації”(м. Чернівці, 2004 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 17 наукових робіт загальним обсягом 5,53 д.а., з них особисто авторові належить 5,29 д.а. 8 наукових праць опубліковано у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 193 сторінках, включає 12 таблиць та 21 малюнок, складається із вступу, трьох розділів та висновків. Список використаних джерел включає 118 позицій на 11 сторінках.

Основний зміст роботи

У Вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовані мета і завдання дослідження, розкриті наукова новизна і практичне значення отриманих результатів.

В першому розділі “Теоретико-методологічні засади лізингової діяльності підприємств” розкрито економічну сутність і роль лізингу, розглянуто суб'єкти й об'єкти лізингових відносин, досліджено види та форми лізингу.

Автор виходить із концептуального положення, що для постійного системного оновлення спожитих у процесі виробничої діяльності матеріально-речових засобів на якісно новій основі потрібно залучати ефективні фінансові інструменти, серед яких важливе місце займає лізинг.

Економічна сутність лізингу ще не зовсім з’ясована. Його зміст та роль трактуються по-різному, а часто навіть і суперечливо. На нашу думку, різноманітний характер лізингу потребує впорядкування накопичених знань, виявлення в ньому загальних та особливих ознак і властивостей, що відрізняють його від суміжних економічних явищ і процесів.

У роботі виділено два основні теоретичні підходи вітчизняних вчених до трактування поняття лізингу.

Перший підхід полягає у характеристиці лізингу за допомогою традиційних інструментів нормативно-правових відносин: договорів оренди, фінансування капітальних вкладень, кредиту, інвестицій тощо.

Другий підхід характеризує лізинг як комплекс специфічних відносин, які виникають при передачі за відповідну плату, на визначений термін і на відповідних умовах, що обумовлені договором, лізингодавцем у тимчасове користування майна, придбаного спеціально для лізингоодержувача, з правом викупу.

Деякі вчені ототожнюють лізинг з орендою, відносинами купівлі-продажу і кредиту.

Ми вважаємо, що лізинг можна розглядати як сукупність взаємообумовлених майново-правових відносин з приводу надання лізингодавцем лізингоодержувачу майна, за вибором останнього, у виняткове користування на умовах, визначених лізинговим договором.

У роботі наведені порівняльні характеристики лізингу, оренди та банківського кредиту; обгрунтовано положення про те, що лізинг як окрема самостійна економічна категорія повинна керуватися спеціальним законодавством.

Ринок лізингових послуг характеризується різноманітністю видів та форм лізингу, а також юридичних норм, які їх регулюють. Існує декілька критеріїв класифікації лізингових відносин: за ступенем окупності лізингового майна; за типом фінансування лізингових відносин; залежно від складу учасників лізингової угоди; за типом лізингового майна; за сектором ринку, де здійснюються лізингові операції; за порядком здійснення лізингових платежів.

Головними видами лізингу у світовій практиці і в Україні прийнято вважати фінансовий та оперативний.

В основі поділу лізингу на оперативний і фінансовий повинні лежати: термін дії лізингової угоди, строк окупності предмета лізингу та характер його використання.

Досліджено і проведено порівняльну характеристику фінансового та оперативного лізингу.

Лізингу притаманний трьохсторонній характер взаємовідносин і тому більшість вчених-економістів виділяють трьох основних суб'єктів лізингових відносин: лізингодавця, лізингоодержувача та постачальника лізингового майна. Роль та функції лізингодавців виконують фінансово-кредитні установи, фінансово-лізингові компанії, філії та підрозділи виробників лізингового майна, державні та місцеві органи (комітети з управління майном, відділи маркетингу, комерційні банки).

Попит на ринку лізингу формують лізингоодержувачі: юридичні особи всіх галузей народного господарства, а також окремі громадяни.

Серед постачальників лізингового майна виділяють ряд професійно спеціалізованих підприємств з різноманітним колом прав та обов’язків, які в сучасних умовах можуть відіграти важливу роль в активізації лізингової діяльності.

У роботі акцентується увага на тому, що предмет лізингу має двояку природу, подвійний економічний зміст. Для лізингодавця затрати на придбання предмета лізингу є затратами оборотного капіталу, які необхідні для здійснення лізингової діяльності. У лізингоодержувача предмет лізингу використовується як засіб праці, як основний капітал.

На наш погляд, до цього часу відсутнє належне науково-методологічне та методичне обґрунтування основних параметрів лізингової угоди, до яких належать: строк дії угоди; розмір авансового внеску; розмір лізингових платежів.

Нами розглянуті існуючі в економічній практиці методи класифікації лізингових платежів та розрахунку їх загальної суми відповідно до періодичності сплати, форми платежу, способу оплати, методу нарахування лізингових платежів.

У другому розділі “Сучасний стан та особливості розвитку лізингової діяльності” досліджено стан розвитку лізингової діяльності в Україні; проведено оцінку особливостей державного регулювання лізингових відносин в умовах перехідної економіки; розглянуто зарубіжний досвід розвитку лізингової діяльності.

У роботі досліджено основні етапи розвитку лізингової діяльності в Україні.

На початку 70_х – в кінці 80_х років лізинг використовувався лише у міжнародній торгівлі. З 1989 року підприємства спеціалізувалися на “компенсаційному” лізингу, тобто розрахунки за обладнання проводилися товарними поставками. Активізація лізингової діяльності почалася з прийняттям в грудні 1997 року Закону України “Про лізинг”. Пік розвитку ринку лізингу мав місце в 1999 році, коли частка лізингових операцій в інвестиціях склала близько 8%. В табл. наведені дані про обсяги лізингових операцій у 1998-2004 роках.

Таблиця 1

Обсяги лізингових операцій у 1998-2004 роках

Показники | Роки | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | Обсяг лізингових операцій, млн. грн. | 380 | 1812 | 1750 | 1500 | 1348 | 504 | 1005 | Обсяг лізингових операцій, % ВВП0,37 | 1,39 | 1,03 | 0,73 | 0,61 | 0,19 | 0,29 | Обсяг лізингових операцій, % валових інвестицій | 1,79 | 7,98 | 5,53 | 3,60 | 3,21 | 0,95 | 0,02 | Джерело: Всеукраїнська асоціація лізингу “Укрлізинг”, Держкомстат України |

В процесі дослідження встановлено, що важливою проблемою вітчизняної лізингової діяльності та регулювання ринку лізингу є відсутність офіційної статистики щодо обсягів проведення лізингових операцій суб'єктами господарювання як в цілому в економіці і в окремих галузях, так і на регіональному рівні.

В дисертації проведено оцінку особливостей державного регулювання лізингової діяльності, обґрунтовано положення, що основною складовою механізму регулювання лізингової діяльності мають стати методи державного регулювання, під якими розуміємо способи впливу через законодавчі та виконавчі органи на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційний сектор економіки з метою створення або забезпечення умов їхньої діяльності відповідно до національної економічної політики.

Ефективність лізингу, як і будь-якого іншого фінансового інструменту, характеризується, насамперед, його впливом на розвиток базових та пріоритетних галузей народного господарства.

Використання лізингу в промисловості забезпечується загальними нор-ма-ми лізингового законодавства, зокрема, положеннями Закону України “Про лі-зинг” та Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку ре-єст-рації договорів лізингу”. Разом з тим, як свідчать дослідження, на про-тязі довгого часу була відсутня державна підтримка лізингу в промис-ловості. Використання лізингових операцій сьогодні ще не забез-печує належних економічних результатів у промисловому виробництві.

На наш погляд, розвиток лізингових відносин в Україні стримується відсутністю економічної стабільності та фінансових гарантій лізингових операцій, серед яких щільне місце займає їх страхування. В дисертації розглянуто існуючі в промисловому виробництві організаційні схеми лізингових операцій та їх страхування за участі трьох та більшої кількості учасників.

Договір страхування може укладатися згідно з одним із трьох варіантів. Перший передбачає відповідальність страховика лише протягом перших шести місяців платежів, другий – за три чергові платежі, не сплачені лізингоотримувачем протягом часу дії договору страхування, третій – за усі лізингові платежі впродовж часу дії договору страхування. Вибір варіанта значною мірою означає вибір ціни страхування.

Узагальнення досвіду країн з ринковою економікою дозволило зробити висновок, що важливим стимулом розвитку лізингу в них стало їх ефективне правове регулювання.

Ряд країн, як підтвердило проведене нами дослідження, успішно використовують для активізації лізингової діяльності такі важливі інструменти, як податки та амортизацію: змінюючи розміри податків, встановлюючи податкові пільги, збільшуючи або зменшуючи строки амортизації, держава формує сприятливе економічне середовище і спрямовує лізингову діяльність в потрібному напрямку.

У третьому розділі “Організаційні механізми та економічні важелі активізації лізингової діяльності підприємств” обгрунтовано економічні й законодавчі важелі активізації лізингової діяльності підприємств; запропоновані підходи до створення лізингових компаній і реалізації лізингових проектів; розроблені методичні рекомендації з оцінки ефективності лізингових операцій підприємств та ризиків при використанні лізингових інструментів.

У роботі обґрунтовано економічні й законодавчі важелі, які доцільно використовувати для активізації лізингової діяльності (мал. ).

Сьогоднішня ситуація у сфері лізингових відносин вимагає, щоб лізингові компанії набули статусу основної ланки в лізинговій діяльності.

Нами розглянуто структуру вітчизняних лізингових компаній (мал. ), обґрунтовано ефективні напрямки їх формування. Зокрема, ми вважаємо доцільним створення лізингових компаній при таких великих комерційних банках, як: АК “Укрсоцбанк”, АК “Укрсиббанк”, АКБ “Райффайзенбанк-Україна”, АКБ “Надра”, АТ “Всеукраїнський Акціонерний Банк ВАБАНК”, АКБ “Правекс-банк”.

Мал. . Лізингові компанії за видами та формами лізингу
(станом на 1 січня 2005 року)

В якості шляхів покращення діяльності існуючих вітчизняних лізингових компаній в роботі визначені: розширення сфери діяльності; використання нових фінансових інструментів: простих векселів, форфейтингу: співпраця із західними лізинговими компаніями на умовах товарного кредиту.

Прийняття рішень із лізингової діяльності повинно стати на даний час важливою складовою управлінського процесу. Критерієм оцінки ефективності лізингової угоди та прийняття управлінських рішень про закупівлю або лізинг майна для керівництва підприємства має стати порівняння сумарних потоків платежів при різних формах фінансування оновлення активів.

Ефективність грошових потоків порівнюється в теперішній вартості за такими основними варіантами господарських рішень:

1)

2)

3)

У роботі обґрунтовано і наведено методи визначення грошового відтоку при різних варіантах фінансування оновлення активів підприємства: а) купівлі основних засобів за рахунок власних коштів; б) придбанні активів за рахунок довгострокового банківського кредиту; в) використанні фінансового лізингу.

а) ;

б) ;

в) ,

де ГВп, ГВК, ГВЛ – грошовий відтік при купівлі основних засобів, кредитному фінансуванні придбання активів, лізингу активів;

ВП – вартість покупки активу;

ЛВ – прогнозована ліквідаційна вартість об’єкта основних засобів;

і – середньорічна ставка позичкового відсотка на ринку капіталів (за довгостроковим кредитуванням);

M – кількість років експлуатації основних фондів;

ПК сума сплачених відсотків за кредит відповідно до річної ставки;

СК сума кредиту, що підлягає періодичному погашенню наприкінці кожного року;

Сnn ставка податку на прибуток;

N кількість інтервалів, за якими здійснюється розрахунок процентних платежів в обумовленому періоді часу;

n порядковий номер розрахункового періоду;

АПЛ – сума авансового лізингового платежу;

ЛП – річна сума регулярних лізингових платежів;

ВВ – вартість викупу основних засобів після закінчення угоди;

Спдв – ставка ПДВ.

Поряд з вищенаведеним, обґрунтовані методи комплексної оцінки доцільності використання підприємством лізингових операцій, які враховують очікувані економічні показники господарської діяльності при різних варіантах розвитку: виробництво принципово нових товарів, впровадження прогресивних технологій, розширення обсягів виробництва.

Ризик розглядається нами як складова частина лізингових операцій. Тому для кожного підприємства важливе значення має формування ефективної системи прогнозів фінансових потоків і ризиків. Методологічною передумовою для вирішення цих питань може слугувати розроблена нами класифікація ризиків лізингової діяльності (мал. ).

Мал. . Класифікація ризиків лізингової діяльності

Найбільш імовірними є такі види ризиків: маркетинговий, ризик змін процентної ставки, валютний, юридичний, політичний.

Обґрунтовано два підходи до розрахунку ризиків лізингової діяльності: загальний (комплексний) і частковий. Розрахунок в обох випадках базується на знаходженні залежності між розмірами припустимого ризику і розміром очікуваних втрат. В роботі акцентується увага на двох способах зниження ризику: 1) розподіл ризику між учасниками лізингових операцій; 2) страхування лізингових ризиків, яке передбачає страхування майнових та фінансових ризиків.

Висновки

1. За своїм економічним змістом лізинг представляє собою сукупність взаємообумовлених майново-правових відносин з приводу надання лізингодавцем лізингоодержувачу майна, за вибором останнього, у виняткове користування на умовах, визначених лізингових договором.

2. В основі поділу лізингу на оперативний і фінансовий повинні лежати: термін дії лізингової угоди, строк окупності предмета лізингу та характер його використання.

Лізинг як окрема самостійна економічна категорія, повинна керуватися спеціальним законодавством.

3. Економічне обґрунтування лізингових платежів повинно базуватися та має включати наступні складові: техніко-економічні показники предмета лізингу, термін його окупності, можливості використовувати методи нарахування амортизації (у тому числі і прискореної): процентну ставку банківського кредиту, податкові пільги, особливості формування фінансових потоків господарських суб'єктів.

4. Основною складовою механізму регулювання лізингової діяльності є методи державного регулювання, під якими потрібно розуміти способи впливу через законодавчі та виконавчі органи на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційний сектор економіки з метою створення або забезпечення умов їхньої діяльності відповідно до національної економічної політики.

5. Для активізації лізингової діяльності необхідно повніше використовувати такі важливі інструменти, як податки та амортизацію: змінюючи розміри податків, встановлюючи податкові пільги, збільшуючи або зменшуючи строки амортизації, держава формує сприятливе економічне середовище і спрямовує розвиток лізингу в потрібному напрямку.

6. До важелів, які слід використати для активізації лізингової діяльності, необхідно віднести: запровадження законодавчих умов для розширення кола суб'єктів лізингу; створення механізму сублізингу; формування механізму реєстрації об'єктів лізингу; упорядкування законодавства, яке регулює лізингову діяльність; поширення пільгових умов проведення лізингових операцій для лізингових компаній у ВЕЗ та ТПР; вдосконалення системи оподаткування при проведенні лізингових операцій; зняття умови щодо прив’язки розміру лізингових платежів до амортизації; зняття умови щодо прив’язки строку лізингу до періоду амортизації.

7. В практичній діяльності промислових підприємств при прийнятті управлінських рішень поряд з визначенням сумарних потоків платежів необхідно проводити комплексну оцінку доцільності використання підприємством лізингової операції, яка б враховувала очікувані економічні показники господарської діяльності при різних варіантах розвитку: виробництво принципово нових товарів, впровадження прогресивних технологій, розширення обсягів виробництва.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

Анотація

Настасьєв В.М. Організаційно-економічні механізми активізації лізингової діяльності підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами. – Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2006.

В дисертації розкрито економічну сутність і роль лізингу як фінансово-економічної категорії, обгрунтовуються критерії його поділу на фінансовий та оперативний.

Розглянуто види та форми лізингу, визначено суб'єкти й об'єкти лізингових відносин.

Досліджено стан розвитку лізингових операцій в Україні, сучасні особливості державного регулювання лізингової діяльності. Узагальнено зарубіжний досвід розвитку лізингу, визначено основні напрямки його трансформації у вітчизняну практику.

Обгрунтовано основні складові механізму державного регулювання лізингових відносин, важелі активізації лізингової діяльності промислових підприємств. Запропоновано ефективні напрямки формування лізингових компаній, шляхи покращання діяльності існуючих.

Розроблені методи оцінки ефективності лізингових операцій підприємств, ризиків лізингової діяльності.

Ключові слова: лізингова діяльність, організаційно-економічний механізм, державне регулювання, ефективність, ризик.

Аннотация

Настасьев В.Н. Организационно-экономические механизмы активизации лизинговой деятельности предприятий. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – Экономика, организация и управление предприятиями. – Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2006.

В диссертации раскрыто экономическую сущность и роль лизинга как финансово-экономической категории, обосновываются критерии разграничения финансового и оперативного лизинга, основными из которых являются: срок окупаемости вложений в объект лизинга, срок использования объекта лизинга, характер использования объекта лизинга.

В работе рассмотрены виды и формы лизинга, определены субъекты и объекты лизинговых отношений.

Исследовано состояние развития лизинговых операций в Украине, современные особенности государственного регулирования лизинговой деятельности. Обобщен зарубежный опыт развития лизинга, определены основные направления его трансформации в отечественную практику.

Обоснованы основные составляющие механизма государственного регулирования лизинговых отношений, инструменты активизации лизинговой деятельности промышленных предприятий.

В качестве основных направлений улучшения деятельности отечественных лизинговых компаний в работе определены: расширение сферы деятельности; использование новых финансовых инструментов: простых векселей, форфейтинга; сотрудничество с западными лизинговыми компаниями на условиях товарного кредита.

Разработан метод оценки эффективности лизинговых операций, который наряду с определением суммарных потоков платежей дает возможность проводить комплексную оценку целесообразности использования предприятием лизингового договора, учитывающую ожидаемые экономические показатели хозяйственной деятельности при различных вариантах развития: производство принципиально новых товаров, внедрение прогрессивных технологий, расширение объемов производства.

В работе обосновано два подхода к определению рисков лизинговой деятельности: общий (комплексный) и частичный, расчет которых в обоих случаях базируется на определении зависимости между величиной допустимого риска и величиной ожидаемых потерь.

Ключевые слова: лизинговая деятельность, организационно-экономический механизм, государственное регулирование, эффективность, риск.

Annotation

Nastasyev V.M. Organizational and economic mechanisms of activation of leasing activity of enterprises.  – Manuscript.

Dissertation on competition of scientific degree of candidate of economic sciences on speciality 08.06.01 – Economics, organization and management by enterprises.  – Institute of Regional Research of NAS of Ukraine, Lviv, 2006.

In dissertation economic essence and role of leasing is exposed as a financial and economic category, the criteria of its division on financial and operative are grounded.

Kinds and forms of leasing are considered, subjects and objects of leasing relations are definite.

Development status of leasing operations in Ukraine, modern features of the state adjusting of leasing activity is explored. Foreign experience of development of leasing is generalized, basic directions of its transformation in home practice are definite.

The basic constituents of mechanism of the state adjusting of leasing relations, levers of activation of leasing activity of industrial enterprises are grounded. Effective directions of forming of leasing companies, ways of improvement of activity of existing are offered.

Methods of estimation of efficiency of leasing operations of enterprises, risks of leasing activity are developed.

Keywords: leasing activity, organizational and economic mechanism, state adjusting, efficiency, risk.