МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА медиЧНА академІя пІслЯдипломноЇ оСВІТИ

ім. П.Л. Шупика

ПАЛЬОХА ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА

УДК 617.7-001.2-7-084:681.3:612.014.481:613.6:681.3

ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОФІЛАКТИКИ

ВПЛИВУ МОНІТОРІВ КОМП’ЮТЕРІВ НА ОРГАН ЗОРУ

14.01.18 – офтальмологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі офтальмології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, м. Київ

Науковий керівник:

член-кореспондент НАН та АМН України, доктор медичних наук, професор Сергієнко Микола Маркович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри офтальмології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Федірко Павло Андрійович, Інститут клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України, старший науковий співробітник відділу моніторингу стану здоров’я працівників атомної енергетики і промисловості

член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Жабоєдов Геннадій Дмитрович, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри офтальмології

Провідна установа:

Харківський державний медичний університет, кафедра офтальмології, МОЗ України, м. Харків

Захист відбудеться 9 лютого 2007 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.613.05 при Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (03680, Україна, м. Київ, просп. Комарова, 3, „Центр мікрохірургії ока", кафедра офтальмології).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий 26 грудня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент Лаврик Н.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Широке впровадження комп'ютерної техніки в усіх сферах життєдіяльності людини призвело до виникнення нових проблем по охороні здоров'я користувачів дисплеїв. Дослідження впливу роботи за монітором комп’ютера на організм користувача проводяться фахівцями різного профілю. Значна кількість досліджень проведена спеціалістами з гігієни праці і стосується вивчення та пошуку оптимальних ергономічних умов, які б зменшували виявлений вплив моніторів комп’ютерів на людину (Жидецький В.Ц., 2000; Сауткин В.С., Потапов И.И., 2000; Полька Н.С., 2001; Ковтун М.І., Кочина М.Л., 2002; Aaras А. et al., 2001; Balci R., Adhazadeh F., 2003; Wolska A., 2003; Wahlstrom J. et al., 2004).

Серед змін, що спостерігаються у користувачів комп’ютерів (таких, як зміни центральної нервової системи, опорно-рухового апарату та інші) окреме місце займають зміни функціонального стану органу зору (Ахмадеев Р.Р. та інш., 2001; Фейгін А.А., 2003; Бржеський В.В., Сомов Е.Е., 2003; Казарян Э.Э., Мамиконян В.Р., 2003; Риков С.О. та інш., 2005; Петруня О.М., Пантелеев Г.В., 2005; Tatemichi M. et al., 2004). В США для характеристики порушень зору у осіб, які працюють з комп'ютерами, був введений термін “комп'ютерний зоровий синдром” (Computer Vision Syndrome) - комплекс очних та зорових проблем, обумовлених роботою на близькій відстані при використанні комп’ютера (АOA, 1995; Anshel J., 1997). Стрімкий розвиток комп’ютерних технологій та удосконалення моніторів комп’ютерів сприяє збільшенню кількості працівників, які скаржаться на зорове стомлення. Зоровий дискомфорт відмічають у 25-75% користувачів комп’ютерів (Аветисов С.Э. та інш., 2004).

В ряді досліджень показано, що вдосконалення приміщення та робочого місця з урахуванням ергономічних вимог призводить до більшого візуального комфорту та зменшення порушень опорно-рухового апарату (Brisson C. et al., 1999; Jaschinski W. et al., 1999; Demure B. et al., 2000; Aaras А. et al., 2001). Однак, навіть при виконанні гігієнічних вимог до організації робочого місця залишаються скарги, які обумовлені змінами у функціональному стані органа зору під впливом дії чинників самого комп’ютера та особливостей роботи з комп’ютером (Аветисов С.Э. та інш., 2004; Speeg-Schatz C. et al., 2001). Дослідженню змін функціонального стану органа зору при роботі за монітором комп’ютера, присвячений ряд робіт, автори яких часто роблять зовсім протилежні висновки стосовно впливу роботи за монітором комп’ютера (Александров А.С., 2002; Мартиросова В.Г., Варивончик Д.В., 2004; Nakaishi H., Yamada Y., 2000; Futyma E., Prost M.E., 2002; Kolker D.,2002; Blehm C. et al., 2005).

З метою зменшення проявів з боку органа зору при роботі за монітором комп’ютера пропонувалось закапування зволожуючих препаратів (Бржеський В.В., Сомов Е.Е., 2003; Линник Е.А., Линник А.Л., 2003; Ангел В.І. та інш., 2004; Biswas N.R. et al., 2003; Guillon M. et al., 2004; Skilling F.C.Jr. et al., 2005). Проводились поодинокі дослідження, що присвячені вивченню застосування спеціальних окулярів для роботи за монітором комп’ютера (Фейгін А.А Зак П.П., 1998; Савицкий А.Л. та інш., 2000; Фейгін А.А., 2003; Кушель Т., 2005).

Таким чином, зміни у функціональному стані органа зору користувачів комп’ютерів та розробка засобів, які б дозволили зменшити ці зміни, є актуальною проблемою сучасної офтальмології. Тому доцільним є проведення поглибленого дослідження впливу роботи за монітором комп’ютера на функціональний стан органа зору та розробка на основі отриманих даних комплексу захисних заходів, спрямованих на зменшення цього впливу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною планової теми науково-дослідної роботи кафедри офтальмології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика “Удосконалення методів діагностики та лікування порушень оптичної системи ока” (№ державної реєстрації 0104 U 002966).

Мета дослідження: підвищити ефективність профілактики впливу моніторів комп’ютерів на орган зору шляхом розробки способу профілактики впливу монітора комп’ютера на функціональний стан органа зору.

Завдання дослідження:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Об’єкт дослідження - функціональний стан органа зору практично здорових осіб при роботі за монітором комп’ютера.

Предмет дослідження – показники функціонального стану органа зору при застосуванні засобів профілактики впливу моніторів комп’ютерів.

Методи дослідження. Методи дослідження включали: візометрію з корекцією і без корекції, визначення кольоросприйняття за тестом Юстової, фотострес-тест, критичну частоту злиття миготінь (КЧЗМ); рефрактометрію на авторефрактометрі Topcon RM-A-6000, визначення обсягу акомодації за проксиметрією, резерву акомодації, відносної акомодації; пневмотонометрію на пневмотонометрі Nidek NT1000; біомікроскопію на щілинній лампі Carl Zeiss; час розриву сльозової прерогівкової плівки (з флюоресцеїном) за тестом Норна (ЧРСП), визначення сльозопродукції за тестом Ширмера. Визначення суб’єктивних відчуттів проводилось методом анкетування і оцінювалось в балах. Була проведена комп’ютерна обробка отриманих результатів з використанням статистичних методів.

Наукова новизна одержаних результатів.

1.

2.

3.

Практичне значення одержаних результатів.

Запропонований спосіб діагностики функціональних порушень органа зору у осіб, що працюють за монітором комп’ютера, шляхом порівняння часу фотострес-тесту після 1-годинної роботи за монітором комп’ютера з вихідними даними, не потребує складного обладнання і може використовуватись в роботі лікарів-офтальмологів (Деклараційний патент України на корисну модель №3016).

Розроблено простий комплекс заходів для захисту органа зору при роботі за монітором комп’ютера, що може бути рекомендований особам, які працюють за монітором комп’ютера і мають ознаки комп’ютерного зорового синдрому (Деклараційний патент України на корисну модель № 10794). Ефективність запропонованого комплексу заходів при профілактиці впливу роботи за монітором комп’ютера на орган зору доведена збереженням на вихідному рівні показників функціонального стану органа зору та зменшенням кількості суб’єктивних скарг користувачів комп’ютерів на 64%.

Впровадження в практику. Результати досліджень впроваджені в роботу Дніпропетровської обласної клінічної офтальмологічної лікарні, очного та поліклінічного відділень Запорізької обласної дитячої клінічної лікарні, очного відділення Запорізької обласної клінічної лікарні, офтальмологічного відділення Запорізької міської клінічної лікарні №3, Запорізького центру відновлення зору ООО “Візус”, очного кабінету Ірпінської міської поліклініки, медичної санітарної частині Національного університету державної податкової служби України м. Ірпеня, а також в навчальний процес кафедри офтальмології НМАПО ім. П.Л.Шупика, що підтверджується актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. У процесі роботи автором самостійно сформульована мета та задачі дослідження, пошук, критичний аналіз джерел літератури, розроблена програма статистичного дослідження, проведені збір даних, аналіз отриманого матеріалу та його обробка, угруповування, проведено статистичний аналіз результатів дослідження, інтерпретація та порівняння даних, оформлення результатів. Здобувач самостійно написала всі розділи дисертації, сформулювала висновки і практичні рекомендації. Дисертант проводила всі дослідження при обстеженні волонтерів. Здобувач приймала безпосередню участь у створенні та отриманні 2 патентів України на корисну модель.

У наукових працях, опублікованих із співавторами, самостійно зібрано матеріал, здійснено огляд літератури за темою, зроблено узагальнення та сформульовано висновки. При підготовці публікацій у співавторстві використано клінічний матеріал, огляд літератури і статистичні дані автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались ЙV та V Українсько-польській конференціях з офтальмології (Київ, 2003; Люблін, 2006), ЙЙ та III конференціях дитячих офтальмологів України (Судак, 2003; Євпаторія, 2006), конференції офтальмологів з міжнародною участю “Досягнення та перспективи розвитку сучасної офтальмології” (Одеса, 2003), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Хірургічне лікування та реабілітація хворих з офтальмологічною патологією” (Київ, 2004), ЙV симпозіумі з офтальмохірургії в Україні за участю міжнародних спеціалістів (Київ, 2005), XI з’їзді офтальмологів України (Одеса, 2006), на засіданні Київського наукового офтальмологічного товариства (2003).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 праць: 4 статті у наукових фахових виданнях згідно переліку, затвердженого ВАК України; 1 стаття у іноземному фаховому виданні; одержані 2 патенти України на корисну модель; 8 - у матеріалах і тезах симпозіумів і конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація побудована за стандартним принципом, складається зі вступу, основної частини з 6 розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Дисертація написана українською мовою, викладена на 172 машинописних сторінках. Дисертація містить 16 ілюстрацій, 19 таблиць, 6 додатків. Список використаних літературних джерел містить 172 найменувань, з них 48 українсько-російських робіт та 124 - іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. У дослідження були залучені особи віком 20-33 років, чоловіки і жінки, які мали кореговану гостроту зору не нижче 1,0. Офтальмологічні захворювання у досліджуваних виявлені не були. Досліджувані надали інформацію про відсутність захворювань і незастосування лікарських засобів, які могли б відбитися на результатах дослідження.

Умови для проведення дослідження щодо вивчення впливу моніторів комп’ютерів на орган зору відповідали ДСанПіН 3.3.2.007-1998 ”Державні санітарні правила та норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”. При проведенні досліджень здійснювався контроль наступних гігієнічних параметрів: мікроклімат; іонізація повітря; рівень ультрафіолетового випромінювання; рівень освітленості; статичне електричне поле; електромагнітне поле; рівень шуму. Консультативну допомогу по питанням відповідності гігієнічних параметрів існуючим санітарним правилам та нормам надавалась фахівцями Науково-дослідного інституту гігієни та медичної екології АМН України та співробітниками Національного аграрного університету, за що ми висловлюємо велику вдячність.

Усі добровольці були одягнені в однакові білі медичні халати з бавовни, були використані однакові офісні меблі і регульовані стільці. Досліджувані особи працювали за сучасними моніторами з діагоналлю 17 дюймів. Тривалість роботи за монітором становила 1 годину та 2 години. В якості зорового навантаження досліджуваним була запропонована програма, яка є комп’ютерним аналогом тесту Бурдона-Анфімова.

В ході виконання роботи проведено обстеження 56 добровольців, у яких було виконано 3582 діагностичних обстежень.

Вплив 1-годинної роботи за монітором комп’ютера на функціональний стан органа зору досліджувався в наступних групах:

·

·

Для вивчення впливу подовження часу роботи за монітором комп’ютера до 2–ох годин на функціональний стан органа зору досліджували 8 осіб (16 очей) 20-26 років (у середньому 23,3±2,8 роки), порівну чоловіки та жінки. Сфероеквівалент клінічної рефракції в групі становив 0,08±0,1 дптр. Діапазон рефракції при авторефрактометрії складав по величині сфери від –0,75 до + 1,0 дптр.

Для порівняння ефективності засобів захисту було сформовано чотири групи:

·

·

·

·

Для підтвердження отриманих нами результатів ми провели порівняльне дослідження в групі, учасники якої працювали п’ять днів: 1-ий день кожен з добровольців працював 1 годину за монітором комп’ютера без засобів захисту; 2-ий день кожен з добровольців працював 1 годину за монітором комп’ютера в окулярах з захисними світлофільтрами; 3-ій день кожен з добровольців працював 1 годину за монітором комп’ютера з попереднім закапуванням за 1-3 хвилини до початку роботи в обидва ока по 2 краплі препарату “Гемодез – Н” (Україна); 4-ий день кожен з добровольців працював 1 годину за монітором комп’ютера з попереднім закапуванням за 1-3 хвилини до початку роботи в обидва ока по 2 краплі препарату “Відісік”; 5-ий день кожен з добровольців працював 1 годину за монітором комп’ютера в окулярах з захисними світлофільтрами та з попереднім закапуванням за 1-3 хвилини до початку роботи в обидва ока по 2 краплі препарату “Гемодез – Н” (Україна). Група складалась з 6 осіб (12 очей), 23-25 років (у середньому 23,8±0,3 років), 2 чоловіків і 4 жінок. Сфероеквівалент клінічної рефракції в групі становив –0,6±0,2 дптр. Діапазон рефракції при авторефрактометрії складав по величині сфери від –1,25 до + 0,75 дптр.

Офтальмологічне обстеження проводилось до роботи за монітором комп’ютера та після роботи і включало наступні методи дослідження: візометрію з корекцією і без корекції; визначення кольоросприйняття - тест Юстової, фотострес-тест, критичну частоту злиття миготінь; рефрактометрію, визначення обсягу акомодації, резерву акомодації, відносної акомодації; пневмотонометрію; біомікроскопію; час порушення сльозової прерогівкової плівки (з флюоресцеїном) – тест Норна, визначення сльозопродукції - тест Ширмера. Визначення суб’єктивних відчуттів проводилось методом анкетування за сумою балів. Була проведена обробка отриманих результатів з використанням статистичних методів.

Ми використовували закапування препарату “Гемодез-Н”, виробництва ВАТ “Дніпрофарм” (Україна) з метою профілактики впливу роботи за монітором комп’ютера на функціональний стан органа зору. Ефективність закапування “Гемодезу-Н” ми порівнювали з закапуванням препарату “Відісік”, виробництва Bausch & Lomb (Німеччина).

“Гемодез-Н” (Haemodesum-N) відноситься до фармакологічної групи дезінтоксикаційних плазмозамінників. Хімічна назва – полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний. Основні фізико-хімічні властивості – прозорий, жовтуватого кольору розчин; має pH 5,2-7,0, відносну в’язкість 1,5-2,1. Склад лікарського засобу: полівінілпіролідону низькомолекулярного медичного (8000±2000) – 60 г; натрію хлориду – 5,5 г; калію хлориду – 0,42 г; кальцію хлориду – 0,5 г; магнію хлориду – 0,005 г; натрію гідрокарбонату – 0,23 г; води для ін’єкцій до 1л. Фармакологічні влістивості: “Гемодез-Н” відноситься до плазмозамінних розчинів, регулюючих метаболічні процеси в організмі. Здатний зв’язувати токсичні продукти, що знаходяться у кровоносному руслі та виводити їх через нирки з організму (Коваленко В.Н., Вікторов А.П., 2005).

“Відісік” відноситься до фармакотерапевтичної групи штучних замінників слізної рідини. Склад лікарського засобу: діюча речовина - 1 г гелю містить карбомеру 2 мг; допоміжні речовини - цетрімід, сорбіт, натрію гідроксид, вода для ін'єкцій. Лікарська форма: гель очний. Фармакологічні властивості: основу препарату складає високомолекулярний гідрофільний полімер. Його значення рН дорівнює 7,3, в’язкість 4500-6000 мПа*с. Завдяки своїм фізичним властивостям очний гель утримує воду і утворює світлопрозору плівку, що змазує і змочує поверхню ока. Сіль, що міститься в слізній рідині, руйнує структуру гелю і вивільнює вологу. ”Відісік” призначається як замінник слізної рідини при порушенні сльозовиділення, при симптоматичному лікуванні синдрому “сухих очей”( Мошетова Л.К. та інш. 2002; Коваленко В.Н., Вікторов А.П., 2005).

В процесі проведення досліджень волонтерам пропонувались окуляри з світлофільтрами для захисту від шкідливої частини синього та ультрафіолетового світла. Світлофільтри були створені ПП “Білий”, Київ. Кольорові жовті спектральні фільтри, що використовувались в дослідженні, були обстежені в Українському державному науково-виробничому центрі стандартизації, метрології та сертифікації (мал.1).

Мал. 1. Спектр світлопропускання досліджуваних світлофільтрів.

Результати власних досліджень. Дослідження складалось з декількох етапів.

На першому етапі вивчали вплив 1-годинної роботи за монітором комп’ютера на функціональний стан органа зору. Зміни середніх показників, що характеризують рефракцію та акомодацію, після 1-годинної роботи за монітором комп’ютера не були достовірними. Достовірне зниження внутрішньоочного тиску (ВОТ), відмічене після роботи за монітором комп’ютера на 82% очей, становило у середньому 1,7±0 мм рт. ст., 10%, p<0,001.

Після 1-годинної роботи за монітором комп’ютера відмічено достовірне зниження часу розриву сльозової плівки на 6,5±0,2 сек., 23%, р<0,001 на 82% очей, сльозопродукція за даними тесту Ширмера достовірно не змінилася.

Після 1-годинної роботи за монітором комп’ютера не виявлено змін кольоровідчуття, КЧЗМ також залишалась на вихідному рівні. Однак, відмічено достовірне подовження часу фотострес-тесту – на 7,5±0,3 сек., 36%, p<0,01, на 87% очей.

При анкетуванні після 1-годинної роботи за монітором комп’ютера середнє значення суми балів, що характеризують суб’єктивні відчуття, становило 5,5±0,4 бали.

На другому етапі вивчали вплив збільшення часу роботи за монітором комп’ютера до 2-ох годин на функціональний стан органа зору. Коливання показників функціонального стану органа зору після 2-годинної роботи за монітором комп’ютера також відбувалися в межах норми, але стали більш значними в порівнянні зі змінами показників при 1-годинній роботі. Відмічено достовірне зниження ВОТ у середньому на 2,5±0 мм рт. ст. (14,6%), р<0,01; достовірне зменшення часу розриву сльозової плівки у середньому на 8,7±1,0 сек. (31%), р<0,01; достовірне подовження часу фотострес-тесту у середньому на 13,6±1,5 сек. (68%) p<0,01.

При анкетуванні після 2-годинної роботи за монітором комп’ютера середнє значення суми балів, що характеризують суб’єктивні відчуття, становило 6,1±0,8 балів, що перевищувало середню кількість скарг після 1-годинної роботи (5,5±0,4 бали) на 11%.

Таким чином, було відмічено, що подовження роботи за монітором комп’ютера до 2–ох годин безперервно приводить до погіршення показників функціонального стану ока: подовження часу фотострес-тесту та зменшення часу розриву сльозової плівки.

На третьому етапі досліджувалась ефективність використання засобів захисту при роботі за монітором комп’ютера (табл. 1, 2).

Як видно з таблиці 1, закапування зволожуючих препаратів суттєво вплинуло тільки на показники, що характеризують зволоження ока.

Таблиця 1

Показники функціонального стану ока при роботі за монітором комп’ютера без засобів захисту та з попереднім закапуванням “Відсіку” та “Гемодезу-Н” (M±m)

Показники | 1 група ( n=22) (Відісік) | 2 група ( n=22) (Гемодез-Н)

До роботи | Після роботи без закапування | Після роботи із закапуванням | До роботи | Після роботи без закапування | Після роботи із закапуванням

Гострота зору без корекції | 1,0±0,1 | 1,0±0,1 | 1,0±0,1 | 1,3±0,1 | 1,3±0,1 | 1,3±0,1

Гострота зору з корекцією | 1,3±0,05 | 1,3±0,05 | 1,3±0,05 | 1,4±0,1 | 1,4±0,1 | 1,4±0,1

Фотострес-тест, сек | 24,7±1,8 | 30,5±2,2

р<0,05 | 31,0±2,2

р<0,05 | 19,9±1,9 | 27,4±2,0

р<0,05 | 26,5±2,0

р<0,05

ЧРСП, сек | 27,3±2,0 | 20,5±1,7

р<0,05 | 27,1±2

р>0,1 | 25±2,3 | 17,8±1,7

р<0,05 | 25,0±2,3

р>0,1

Тест Ширмера, мм | 10,1±1,7 | 8,8±1,7

р>0,05 | 10,8±1,6

р>0,1 | 15,7±2,1 | 13,3±2

р>0,05 | 17,6±1,9

р>0,05

Примітка: р – ймовірність похибки показників відносно значення до роботи за монітором комп’ютера

Після роботи без попереднього закапування зволожуючих препаратів відбулось значне зменшення часу розриву сльозової плівки – на 25% та 29% відповідно в двох групах. Закапування як “Відісіку”, так і “Гемодезу-Н” дозволило зберегти цей показник на вихідному рівні. Сльозопродукція (за тестом Ширмера) була стабілізована.

Закапування зволожуючих препаратів не впливало на стан зорових функцій.

Таким чином, можна відмітити однаково ефективний вплив закапування перед роботою за монітором комп’ютера “Відісіку” та “Гемодезу-Н” на показники, що характеризують зволоження ока (ЧРСП та сльозопродукція). Крім того, попереднє закапування як “Відісіку”, так і “Гемодезу-Н” приводить до достовірного (p<0,05) зменшення скарг у користувачів комп’ютерів на 33,3% та 34% відповідно за даними анкетування.

Результати застосування окулярів для захисту від шкідливої частини синього та ультрафіолетового світла та комбінації застосування окулярів разом із закапуванням препарату “Гемодез-Н” представлені в таблиці 2.

Таблиця 2

Показники функціонального стану ока при роботі за монітором комп’ютера без засобів захисту, в окулярах із захисним світлофільтром та в окулярах із захисним світлофільтром з попереднім закапуванням препарату “Гемодез-Н” (M±m)

Показники | 3 група ( n=34) | 4 група (n=24)

До роботи | Після 1-годинної роботи

без засобів захисту | Після 1-годинної роботи в окулярах | До роботи | Після 1-годинної роботи без засобів захисту | Після 1-годинної роботи в окулярах з “Гемодезом-Н”

Гострота зору без корекції | 1,2±0,1 | 1,2±0,1 | 1,2±0,1 | 1,17±0,1 | 1,17±0,1 | 1,17±0,1

Гострота зору з корекцією | 1,3±0,04 | 1,3±0,04 | 1,3±0,04 | 1,3±0,05 | 1,3±0,05 | 1,3±0,05

Рефрактометрія, дптр | -0,2±0,1 | -0,4±0,1

p>0,05 | -0,3±0,1

p>0,05 | -0,5±0,2 | -0,8±0,2

р>0,05 | -0,6±0,2

р>0,05

Обсяг акомодації, дптр | 9,5±0,5 | 9,6±0,5

p>0,05 | 9,3±0,5

p>0,05 | 7,4±0,3 | 7,2±0,3

р>0,05 | 7,4±0,3

р>0,1

Резерв акомодації, дптр | 6,2±0,4 | 6,3±0,4

p>0,05 | 6,7±0,4

p>0,05 | 6,9±0,3 | 7,1±0,3

р>0,05 | 7,2±0,3

р>0,05

Відносна акомодація, дптр | 7,6±0,4 | 7,6±0,4

p>0,1 | 7,9±0,3

p>0,05 | 7,3±0,3 | 7,4±0,2

р>0,05 | 7,6±0,3

р>0,05

Позитивна частина відносної акомодації, дптр | -5,0±0,4 | -5,0±0,4

p>0,1 | -5,1±0,3

p>0,05 | -4,4±0,3 | -4,5±0,2

р>0,05 | -4,6±0,3

р>0,05

Пневомотономет-рія, мм рт. ст. | 17,6±0,5 | 15,3±0,5

p<0,01 | 16,2±0,4

p<0,05 | 15,6±0,6 | 13,2±0,6

р<0,01 | 13,7±0,6

р<0,05

Тест Ширмера, мм | 15,7±1,7 | 11,8±1,5

p>0,05 | 13,8±1,6

p>0,05 | 15,9±1,8 | 13,6±1,7

р>0,05 | 16,9±1,7

р>0,05

ЧРСП, сек | 21,0±1,7 | 13,9±1,4

p<0,01 | 16,4±1,3

p<0,05 | 31,8±1,7 | 24,3±1,7

p<0,01 | 31,1±1,7

р>0,05

Тест Юстової | N | N | N | N | N | N

Фотострес-тест, сек | 22,8±1,5 | 31,1±1,9

p<0,01 | 22,3±1,7

p>0,05 | 18,3±1,8 | 26,0±1,9

p<0,01 | 19,3±1,7

р>0,05

КЧЗМ, Гц | 40,0±0,7 | 39,7±0,7

p>0,05 | 39,5±0,7

p>0,05 | 43,8±0,4 | 43,6±0,3

р>0,05 | 43,9±0,7

р>0,05

Примітка: р – ймовірність похибки показників відносно їх значення до роботи за монітором комп’ютера

Коливання показників, що характеризують рефракцію та акомодацію, при роботі за монітором комп’ютера в окулярах із захисним світлофільтром не були достовірними. При роботі за монітором комп’ютера в окулярах із захисним світлофільтром показники зволоження змінювались менше в порівнянні з роботою без засобів захисту. Час розриву сльозової плівки був достовірно меншим в порівнянні з вихідними даними на 4,6±0,4 сек., 22% (р<0,05), тоді, як після роботи без засобів захисту це зменшення становило 7,1±0,3 сек., 34% (p<0,01).

Час фотострес-тесту після роботи в окулярах із захисним світлофільтром залишився на вихідному рівні (p>0,05).

Результати анкетування після роботи в окулярах із захисним світлофільтром свідчать про достовірне зменшення скарг, що оцінювались в балах, в середньому з 5,1±0,4 до 3,9±0,4 балів (на 24%), p<0,05.

При дослідженні 4-ої групи коливання показників, що характеризують рефракцію та акомодацію, після роботи за монітором комп’ютера в окулярах із захисним світлофільтром та з закапуванням перед початком роботи препарату “Гемодез-Н” були в межах норми (табл.2). Після використання комплексу засобів захисту не відмічена тенденція до зменшення сльозопродукції, яка спостерігалась після роботи без засобів захисту (p>0,05). Час розриву сльозової плівки після роботи із захисними засобами не відрізнявся від вихідного значення (p>0,05).

Час фотострес-тесту після роботи в окулярах із захисним світлофільтром з попереднім закапуванням “Гемодезу-Н” залишився на вихідному рівні (p>0,05).

Результати анкетування свідчать про достовірне зменшення кількості скарг, що оцінювались в балах, після роботи в окулярах із захисним світлофільтром з попереднім закапуванням препарату “Гемодез-Н” в середньому з 5,0±0,4 до 1,8±0,3 балів (на 64%), p<0,001.

На четвертому етапі для підтвердження отриманих результатів було проведено порівняльне дослідження використання всіх засобів у групи досліджуваних на протязі 5 днів (див. стор. 6). Результати представлені в таблиці 3.

Після 1-годинної роботи без засобів захисту відмічено достовірне зниження часу розриву сльозової плівки на 8,3+0,8 сек. (26,9%), p<0,05 та тенденція до зниження сльозопродукції за даними тесту Ширмера на 2,4+0,1 мм (17,4%), p>0,05. Попереднє закапування “Гемодезу-Н”, “Відісіку” та робота в окулярах із захисним світлофільтром із попереднім закапуванням “Гемодезу-Н” привело до збереження на вихідному рівні часу розриву сльозової плівки, p>0,1. При роботі з досліджуваними засобами захисту рівень сльозопродукції зберігався на вихідному рівні.

Як при роботі з використанням засобів захисту, так і при роботі без них, не виявлено змін гостроти зору, кольоровідчуття, критична частота злиття миготінь також залишалась на вихідному рівні.

Таблиця 3

Показники функціонального стану ока при використанні засобів захисту органа зору при роботі за монітором комп’ютера, (M±m)

Показники | До роботи,

n=12 | 1-ий день -після 1-годинної роботи, n=12 | 2-ий день -після 1-годинної роботи в окулярах n=12 | 3-ій день -після 1-годинної роботи з Гемоде-зом-Н, n=12 | 4-ий день -після 1-годинної роботи з Відсіком, n=12 | 5-ий день -після 1-годинної роботи в окулярах та з Гемодезом-Н, n=12

Гострота зору без корекції | 1,28±0,15 | 1,28±0,15 | 1,28±0,15 | 1,28±0,15 | 1,28±0,15 | 1,28±0,15

Гострота зору з корекцією | 1,42±0,06 | 1,42±0,06 | 1,42±0,06 | 1,42±0,06 | 1,42±0,06 | 1,42±0,06

Тест Ширмера, мм | 13,8±2,7 | 11,4±2,8

p>0,05 | 12,3±2,8

p>0,05 | 14,3±2,6

p>0,05 | 13,1±2,8

p>0,05 | 13,8±2,5

p>0,1

ЧРСП, сек | 30,8±2,7 | 22,5±1,9

p<0,05 | 24,4±1,96

p>0,05 | 30,8±2,6

p>0,1 | 31,2±2,4

p>0,1 | 29,75±2,6

p>0,05

Тест Юстової | N | N | N | N | N | N

Фотострес-тест, сек | 22,8±2,5 | 32,0±2,3

p<0,05 | 25,7±2,1

p>0,05 | 31,6±2,2

p<0,05 | 31,9±2,8

p<0,05 | 23,9±2,2

p>0,05

КЧЗМ, Гц | 44,0±0,6 | 43,8±0,5

p>0,05 | 43,7±0,7

p>0,05 | - | - | 44,25±0,8

p>0,05

Примітка: р – ймовірність похибки показників відносно їх значення до роботи за монітором комп’ютера

Подовження часу фотострес-тесту після роботи без засобів захисту склало 9,2±0,2 сек., 40,4%, p<0,05, після роботи з попереднім закапуванням “Гемодезу-Н” та “Відісіку” цей показник не нормалізувався. Після роботи за монітором комп’ютера в окулярах з світлофільтрами для захисту від шкідливої частини синього та ультрафіолетового світла або після роботи в захисних окулярах із попереднім закапуванням “Гемодезу-Н” збільшення часу фотострес-тесту не спостерігалось (p>0,05).

Таким чином, для збереження показників функціонального стану сітківки на вихідному рівні, доцільним є використання окулярів із світлофільтром для захисту від шкідливої частини синього та ультрафіолетового світла самостійно або з попереднім закапуванням “Гемодезу-Н”.

Середній бал, що характеризує скарги, становив після роботи без засобів захисту – 5,3±0,6 балів. Після роботи в захисних окулярах середній бал скарг зменшився на 38% і становив 3,3±0,9 балів (p>0,05). Після роботи із попереднім закапуванням “Відісіку” середній бал скарг також зменшився на 34% і становив 3,5±0,7 балів (p>0,05). Після роботи із попереднім закапуванням “Гемодезу-Н” середній бал дорівнював 3,3±0,9 балів (p>0,05), зменшення становило 38%. Таким чином, відмічене деяке зменшення кількості негативних суб’єктивних відчуттів в групах при використанні захисних окулярів, “Відсіку” та “Гемодезу-Н”. Але найкращий результат – зменшення середнього балу до 1,7±0,5 балів (p<0,01), на 68% спостерігався після роботи в окулярах із попереднім закапуванням “Гемодезу-Н”.

Отримані результати 5-денного дослідження підтверджують висновки, що були одержані на попередніх етапах, про ефективність використання комплексного способу профілактики, що включає застосування окулярів із захисними світлофільтрами та закапування за 1-3 хвилини перед початком роботи за монітором комп’ютера препарату “Гемодез-Н” (Пат.10794 Україна. Спосіб профілактики впливу монітора комп’ютера на функціональний стан органа зору) .

ВИСНОВКИ

1. Робота за монітором комп’ютера призводить до розвитку значних змін в організмі користувача. Проблеми, пов’язані з зором, є найбільш частими серед проблем зі здоров’ям у операторів ВДТ, і зустрічаються у 30-70% обстежуваних. Подальше вивчення функціонального стану органа зору працюючих за монітором комп’ютера, розробка на основі отриманих даних комплексу захисних заходів є надзвичайно актуальним.

2. Встановлено вплив 1-годинної роботи за монітором комп’ютера в умовах, які відповідають існуючим гігієнічним нормативам, на показники функціонального стану органа зору практично здорових користувачів комп’ютерів, які не мають професійного досвіду роботи за монітором комп’ютера: достовірне зниження рівня ВОТ на 10% відмічене на 82% очей, достовірне зменшення часу розриву сльозової плівки на 23%, зафіксоване на 82% очей. Достовірних змін показників, що характеризують рефракцію та акомодацію, не виявлено.

3. Встановлено вплив 1-годинної роботи за монітором комп’ютера на функціональний стан сітківки, що проявляється достовірним збільшенням часу відновлення гостроти зору при фотострес-тесті на 36%, відмічене на 87% очей.

4. Встановлено, що збільшення часу безперервної роботи за монітором комп’ютера до 2-ох годин призводить до поглиблення змін функціонального стану органа зору користувачів комп’ютерів, які були виявлені при 1-годинній роботі, а саме: достовірне зниження ВОТ становило 14,6%; достовірне зменшення часу розриву сльозової плівки - на 31%; достовірне подовження часу фотострес-тесту - на 68%; а також до збільшення кількості скарг за даними анкетування на 11%.

5. Закапування препарату “Гемодез-Н”, так само, як і закапування препарату “Відісік” за 1-3 хвилини перед початком роботи за монітором комп’ютера, приводить до збереження на вихідному рівні показників зволоження ока (часу розриву сльозової плівки та сльозопродукції за тестом Ширмера). Результати анкетування свідчать про достовірне зменшення скарг, що оцінювались в балах, на 34% та на 33,3% відповідно.

6. Використання окулярів з захисним світлофільтром, що не пропускає ультрафіолетовий та частину синього спектру світла, при роботі за монітором комп’ютера приводить до збереження на вихідному рівні часу фотострес-тесту. Скарги за даними анкетування при використанні окулярів із захисним світлофільтром достовірно зменшились на 24%.

7. Розроблений комплексний спосіб профілактики впливу монітора комп’ютера на функціональний стан органа зору, який полягає в закапуванні за 1-3 хвилини до початку роботи за монітором комп’ютера препарату “Гемодез-Н” та використанні під час роботи окулярів із захисним світлофільтром для ультрафіолетової та синьої частини спектру. Встановлено, що використання запропонованого способу профілактики приводить до збереження на вихідному рівні часу фотострес-тесту та показників зволоження ока (часу розриву сльозової плівки та сльозопродукції за тестом Ширмера), а також, за даними анкетування, дозволяє достовірно зменшити суб’єктивні прояви на 64%.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

АНОТАЦІЯ

Пальоха Ольга Миколаївна. Ефективність профілактики впливу моніторів комп’ютерів на орган зору. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 – офтальмологія. – Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ,