Харківський національний педагогічний університет

імені Г. С. Сковороди

ПРИЙМА Сергій Миколайович

УДК 378.147

ФОРМУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ У ПРОЦЕСІ

ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Харків - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Мелітопольському державному педагогічному університеті,
Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України

Євдокимов Віктор Іванович,

Харківський національний педагогічний

університет ім. Г.С. Сковороди, перший проректор, завідувач кафедри теорії і методики професійної освіти.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Коваленко Олена Едуардівна,

Українська інженерно-педагогічна академія,

ректор;

кандидат педагогічних наук, доцент

Ткачова Наталія Олександрівна,

Харківський національний університет ім. В. Каразіна,

доцент кафедри педагогіки.

Провідна установа: Херсонський державний університет, кафедра педагогіки та психології, Міністерство освіти і науки України,

м. Херсон.

Захист відбудеться 21 лютого 2006 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. .

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. 215-В).

Автореферат розісланий 19 січня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.А. Штефан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і ступінь дослідження проблеми. Сучасний етап розвитку педагогічної освіти України визначається тенденціями до інтеграції в європейський освітній простір. Подальша демократизація системи освіти, її гуманізація, здійснення особистісно зорієнтованого підходу до учня зумовлюють істотні зміни освітніх пріоритетів і висувають принципово нові вимоги до професійно-педагогічної підготовки вчителя.

Фахова досконалість сучасного вчителя все більше характеризується рівнем його педагогічної культури, що визначає ефективність педагогічних дій.

Технологічна культура як складник професійності вчителя віддзеркалює його здатність приймати рішення та діяти відповідно до особливостей застосування сучасних педагогічних та інформаційних технологій.

У сучасних психолого-педагогічних дослідженнях приділяється значна увага певним аспектам професійної підготовки майбутнього вчителя, зокрема змістові педагогічної освіти (А.М. Алексюк, А.М. Бойко, С.У. Гончаренко, В.І. Євдокимов, М.Б. Євтух, І.А. Зязюн, В.І. Луговий, І.П. Підласий, І.Ф. Прокопенко, В.В. Сагарда, Г.В. Троцко), вдосконаленню технологій навчання майбутнього вчителя (В.І. Бондар, О.Г. Мороз, О.Я. Савченко, Т.С. Яценко та ін.), підготовці майбутніх учителів до формування творчої особистості учня (В.О. Моляко, С.О. Сисоєва), професійній готовності до педагогічної праці (К.М. Дурай-Новакова, Л.В. Кондрашова, В.О. Моляко, В.О. Сластьонін), педагогічній компетентності як сукупності якостей, що визначають ефективність професійно-педагогічної підготовки (В.П. Бездухов, Ю.В. Варданян, В.Г. Моторіна, Г.О. Михані, Л.Л. Хоружа), порівняльному аналізові моделей професійної підготовки вчителя (Н.В. Абашкіна, О.В. Сухомлинська, Л.П. Пуховська), формуванню професійної культури майбутнього вчителя та окремих її складників (В.М. Гриньова, В.Й. Гриньов, Т.В. Іванова, Н.Б. Крилова, Н.В. Морзе, В.О. Семиченко, Л.В. Столяревська).

Водночас технологічна культура вчителя не знайшла спеціального вивчення у психолого-педагогічних дослідженнях. Аналіз наукових розробок з окресленої проблеми засвідчує, що дослідження технологічної культури вчителя знаходяться на периферії наукового пошуку. Передусім відсутні роботи, в яких науково обґрунтовані саме поняття, зміст, система і чинники формування технологічної культури майбутніх учителів у процесі професійно-педагогічної підготовки.

В умовах формування інформаційно-технологічного суспільства та підготовки вчителя нової генерації особливого значення набуває проблема технологічної культури вчителя інформатики.

Таким чином, суперечність між об’єктивною необхідністю підготовки вчителя інформатики, здатного до виконання професійної діяльності в умовах упровадження педагогічних та інформаційних технологій, з одного боку, і відсутністю науково обґрунтованого варіанта педагогічної технології формування технологічної культури у процесі професійно-педагогічної підготовки студентів - майбутніх учителів інформатики, з іншого боку, дозволили сформулювати наукове завдання цього дослідження, яке полягає в необхідності розробки педагогічної моделі технологічної культури майбутніх учителів інформатики.

Актуальність і недостатня розробленість проблеми й зумовили вибір теми дисертаційного дослідження –“Формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики у процесі професійно-педагогічної підготовки”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану наукових досліджень Мелітопольського державного педагогічного університету (складник науково-дослідної теми кафедри інформатики і кібернетики “Інформаційні технології в навчальному процесі” ДР № U00372) та плану науково-дослідної роботи кафедри теорії і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, яка працює над проблемою “Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих закладах” (РК № U004104). Тему дисертації узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол №3 від 30.03.2004 р.).

Мета дослідження – розробити і теоретично обґрунтувати модель технологічної культури майбутніх учителів інформатики та експериментально перевірити розроблене організаційно-методичне забезпечення формування технологічної культури у процесі професійно-педагогічної підготовки.

Гіпотеза дослідження. Ефективність формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики в процесі професійно-педагогічної підготовки підвищиться за умови:

· розробки модельно-понятійної основи технологічної культури, що дозволить формувати цілісне уявлення про її структуру, функції, роль і місце в процесі професійної підготовки студентів - майбутніх учителів інформатики;

· визначення взаємозв’язку технологічної культури з іншими складниками професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя;

· спеціальної організації навчально-виховного процесу, створення необхідних педагогічних умов, внесення змін і доповнень до змісту навчальних психолого-педагогічних і професійних дисциплін, введення спеціальних курсів,  послідовної та систематичної роботи щодо формування окремих складників технологічної культури.

Відповідно до мети та гіпотези визначено основні завдання дослідження:

1. Вивчити стан процесу формування технологічної культури вчителів інформатики в чинній системі їхньої професійно-педагогічної підготовки.

2. Здійснити аналіз такого педагогічного явища, як технологічна культура вчителя інформатики з метою розробки і теоретичного обґрунтування основних її положень.

3. Розробити організаційно-методичне забезпечення формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики в процесі професійно-педагогічної підготовки.

4. Експериментально перевірити ефективність розробленого організаційно-методичного забезпечення формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики.

Об'єкт дослідження – процес професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів інформатики.

Предмет дослідження - технологічна культура майбутніх учителів інформатики як складник професійно-педагогічної культури.

Теоретико-методологічною основою дослідження є:

· загальна теорія навчання студентів (А.М. Алексюк, С.І. Архангельський, В.П. Безпалько, В.О. Сластьонін);

· положення особистісно орієнтованої освітньої парадигми (І.Д. Бех, В.І. Євдокимов, О.М. Пєхота, І.Ф. Прокопенко, І.С. Якиманська);

· теорія професійно-педагогічної діяльності (А.М. Бойко, С.У. Гончаренко, В.І. Лозова, Г.В. Троцко);

· праці, присвячені формуванню професійної культури майбутнього вчителя та окремих її складників (В.Й. Гриньов, В.М. Гриньова, Т.В. Іванова, Н.Б. Крилова, Г.О. Михалін, Н.В. Морзе, М.К. Подберезький,  В.О. Семиченко, Л.В. Столяревська, Л.Л. Хоружа);

· праці з питань технологізації процесу навчання (І.М. Богданова, Г.Є. Гребенюк, Т.В. Гришина, М.Т. Громкова, Т.О. Дмитренко, Л.В. Зевіна, О.Е. Коваленко, Н.Н. Манько, О.М. Пєхота, А.І. Прокопенко, Л.М.Романишина, С.О. Сисоєва, Т.В. Тихонова, Н.І. Шиян, Л.В. Шмелькова);

· методологія системного підходу (В.Г. Афанасьєв, І.В. Блауберг, А.А. Богданов, А.В. Катренко, М.С. Коган, В.П. Кузьмін, В.М. Садовський, А.Д. Урсул, А.І. Уємов, П.Г. Щедровицький, Е.Г. Юдін);

· основні положення навчання інформатики (Н.В. Апатова, Л.І. Білоусова, А.І. Бочкін, А.Ф. Верлань, М.І. Жалдак, О.М. Макарчук, Ю.І. Машбиць, Н.В. Морзе, М.В. Мошель, М.О. Патланжоглу, Ю.С. Рамський, В.Д. Руденко).

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань, перевірки гіпотези були використані такі методи:

· теоретичні – вивчення, аналіз та узагальнення філософської, культуро-логічної, психолого-педагогічної і навчально-методичної літератури з метою визначення стану й теоретичного обґрунтування проблеми дослідження; системно-структурні (класифікація, систематизація, аналіз та синтез); метод моделювання;

· емпіричні – спостереження, діагностичні (бесіда, анкетування, тестування); педагогічний експеримент (пошуковий, констатувальний, формувальний); методи математичної статистики (статистична обробка результатів експериментальної роботи та їхня інтерпретація).

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося в три етапи протягом 2000-2005 років.

Перший етап (2000-2001 рр.) - вивчено стан дослідженості проблеми в її теоретичному аспекті; сформульовано об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, висунуто гіпотезу дослідження, визначено програму дослідної роботи.

Другий етап (2001-2003 рр.) - здійснено системне дослідження технологічної культури, що дало змогу розробити і теоретично обґрунтувати основні її положення; проаналізовано можливості формування технологічної культури в процесі професійної підготовки майбутніх учителів інформатики; розроблено організаційно-методичне забезпечення формування технологічної культури студентів - майбутніх учителів інформатики; виконано основну частину експериментальної роботи; систематизовано і проаналізовано проміжні результати педагогічного експерименту; уточнено гіпотезу дослідження; результати дослідження впроваджено в діяльність вищих педагогічних закладів.

Третій етап (2003 –– рр.) - проаналізовано та узагальнено результати формувального експерименту; розроблено методичні рекомендації для викладачів вищих педагогічних навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації щодо формування технологічної культури в професійно-педагогічній діяльності; завершено написання та оформлення дисертаційної роботи.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося в Мелітопольському та Бердянському державних педагогічних університетах.

Усього дослідженням було охоплено 216 студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше:

· сформульовано поняття технологічної культури педагога як системної характеристики та базового складника професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів; науково обґрунтовано його зміст і структуру, розроблено теоретичні засади процесу формування;

· створено й обґрунтовано педагогічну модель технологічної культури майбутніх учителів інформатики та виявлені педагогічні умови впровадження її у практику роботи вищих навчальних педагогічних закладів;

· розроблено організаційно-методичне забезпечення формування технологічної культури студентів вищих педагогічних навчальних закладів-майбутніх учителів інформатики;

· запропоновано науково обґрунтований варіант педагогічної технології формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики.

Подальшого розвитку набули уявлення про зміст, структуру та особливості формування професійно-педагогічної культури вчителя інформатики.

Теоретичне значення одержаних результатів:

· уточнено зміст дефініцій “технологічна культура вчителя”, “технологічні цінності”, “технологічні знання, вміння та навички” стосовно професійної підготовки майбутнього вчителя інформатики;

· визначено зміст, мету та функції технологічної культури майбутніх учителів інформатики; рівні сформованості та критерії їх визначення, засоби та етапи формування технологічної культури в процесі професійно-педагогічної підготовки студентів - майбутніх учителів інформатики;

· створено модельно-понятійну основу технологічної культури майбутнього вчителя інформатики;

· теоретично обґрунтовано розроблене організаційно-методичне забезпечення формування технологічної культури студентів вищих педагогічних навчальних закладах ІІІ рівнів акредитації - майбутніх учителів інформатики.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблені:

· зміни до змісту дисциплін професійного та професійно-педагогічного циклу, які дали змогу реалізувати запропоновану методику формування рівня технологічної культури студентів - майбутніх учителів інформатики;

· програма спеціального курсу "Технологічна культура вчителя інформатики” для спеціальностей “Педагогіка і методика середньої освіти. Інформатика”, “Педагогіка і методика середньої освіти. Математика”, “Педагогіка і методика середньої освіти. Хімія та основи інформатики” вищих навчальних закладів;

· діагностики виявлення рівнів сформованості технологічної культури.

Розроблені теоретичні положення та здобуті результати дослідження мають загальне педагогічне значення, оскільки можуть бути використані при підготовці нових навчальних планів, програм, навчальних підручників. Вартий практичного впровадження відпрацьований у процесі дослідження досвід формування технологічної культури не лише в майбутніх учителів інформатики, а й учителів інших навчальних дисциплін.

Упровадження результатів дослідження.

Основні результати дослідження впроваджено в навчальний процес Мелітопольського державного педагогічного університету (акт упровадження №7  від 11.04.2005 р.) і Бердянського державного педагогічного університету (акт упровадження №  від 27.05.2005 р.).

Особистий внесок автора у працях, написаних у співавторстві, полягає в розробці основних положень технологічної культури, їх теоретичному обґрунтуванні; розкритті сутності та особливостей процесу формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики; розробці й обґрунтуванні логіко-теоретичної основи модельно-символічної технології, що була використана в дослідженні, алгоритму моделювання проблемної символіки.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена системним аналізом теоретичного та емпіричного матеріалу; застосуванням комплексу методів, адекватних об’єктові, предмету, меті й завданням дослідження; застосуванням всебічного кількісного та якісного аналізу досліджуваних даних; репрезентативністю вибірки для експериментальної роботи; упровадженням результатів дослідження в практику роботи вищих педагогічних навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження висвітлено на 12 міжнародних і всеукраїнських науково-практичних та науково-методичних конференціях, а саме: “Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики” (м. Кривий Ріг,  р.), “Проблеми професійної підготовки вчителя школи майбутнього” (м. Мелітополь,  р.), “Інформаційні технології в науці, освіті і техніці” (м. Черкаси, 2002 р.), “Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики” (м. Кривий Ріг,  р.), “Теорія та методика навчання інформатики, математики та хімії” (м. Мелітополь, 2002 р.), “Засоби реалізації сучасних технологій навчання” (м. Кіровоград, 2002 р.), “Пріоритетні напрямки розвитку професійної освіти” (м. Одеса, 2002 р.), “Засоби реалізації сучасних технологій навчання” (м. Кіровоград,  р.), “Підготовка вчителя в сучасних умовах”м. Слов’янськ,  р.), “Психолого-педагогічні проблеми підвищення якості підготовки педагогічних кадрів у ВНЗ: стан, проблеми, перспективи” (м. Чернівці, 2003 р.), “Теорія та методика навчання інформатики та математики” (м. Мелітополь, 2004 р.), “Інформатика та комп’ютерна підтримка навчальних дисциплін у середній і вищій школі” (м. Бердянськ, 2004 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження автором опубліковано 15  наукових праць загальним обсягом 12,3 друкованих аркушів, зокрема 9 статей у провідних наукових фахових виданнях України, 3 статті у збірниках наукових праць, 2 статті в матеріалах конференцій, 1 навчально-методична розробка.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, 4 додатків на 15 сторінках. Основний зміст дисертації викладений на 173 сторінках. Робота містить 8 таблиць на 8 сторінках, 15 рисунків на 15 сторінках. Список використаних джерел містить 262 найменування, із них 14   іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу дослідження, методологічні та теоретичні основи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення.

У першому розділі - “ТЕХНОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА ЯК СКЛАДНИК ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ”– проаналізовано основні дефініції дослідження; здійснено теоретичний аналіз таких понять як “культура”, “професійна культура”, “професійно-педагогічна культура”, схарактеризовано підходи до розуміння сутності педагогічної культури; проаналізовано основні аспекти процесу технологізації освіти, розкрито сутність педагогічних технологій, їхню класифікацію та характеристики; здійснено системне дослідження технологічної культури вчителя інформатики як складника його педагогічної культури.

У розділі показано, що в контексті загальноєвропейської інтеграції України, за умови впровадження європейських цінностей, норм і стандартів в освіту, науку і техніку, особливого звучання набуває проблема культури особистості, її культурних цінностей. У дисертації проаналізовано антропологічний, соціологічний і філософський підходи до визначення поняття “культура”; показана методологічна значущість і правомірність аксіологічного, діяльнісного та особистісного підходів. Зокрема, аксіологічний (ціннісний) аспект розгляду культури (С.Ф. Анісімова, А.І. Аpнольдова, В.А. Блюмкіна, М.В. Дьоміна, С.Г. Дpобницького, А.М. Коpшунова, Г.Н. Оботуpової, Т.Н. Поpоховської, Н.С. Розова, Е.В. Соколова, Н.З. Чавчавадзеприпускає певну ієрархію культурних цінностей, поза якою саме поняття цінності позбавляється змісту. Особистісний підхід (Є.А. Баллеp, Л.Н. Коган, Л.К. Круглова, Е.Я. Ржабек, В.С. Семенов, Л.В. Сохань) характеризує культуру як динамічний процес розвитку сутнісних сил людини, процес творчої самореалізації особистості, котра виступає суб'єктом культурно-історичного процесу. В основі діяльнісного підходу (В.Є. Давидович, Ю.В. Вишневський, В.Ю. Жаpи-ков, Ю.А. Жданов, Н.С. Злобін, М.С. Коган, Е.С. Маpкаpян, О.В. Хано-ва) лежить концепція діяльності особистості як головного джерела, причини та способу існування і розвитку культури.

Проте спроби абсолютизувати окрему сторону культури призводять до втрати її цілісного характеру. На основі цього в розділі зроблено висновок про те, що характеристика феномена “культура” буде повною лише за умови її комплексного розгляду: через призму принципу діяльності, ціннісних уявлень та особистісних утворень.

Особливості діяльності людини зумовлюють видову різноманітність культури. У розділі показано, що всі види культури існують у взаємозв’язку та єдності, а їх розподіл може бути лише умовним, спрямованим на вивчення складної будови особистісної культури фахівця, його професійної культури. З позиції досліджуваного предмета викликає інтерес професійна культура саме вчителя, що зумовлена його педагогічною діяльністю, його професійно-педагогічна культура.

У ході дослідження виявлено, що окремі аспекти і складники професійно-педагогічної культури все частіше стають предметом вивчення. Зокрема в дисертаційній роботі В.Й. Гриньова розкрито зміст, структуру, критерії та показники визначення рівня сформованості дидактичної культури майбутнього вчителя як компонента професійно-педагогічної культури. У докторській дисертації Н.В. Морзе розроблено цілісну систему методичної підготовки майбутніх учителів інформатики в педагогічному університеті, що дало змогу розкрити сутність методичної культури та особливості її формування на базі діяльнісної моделі вчителя. Проблема становлення, формування та розвитку інформаційної культури вчителя розкрита в дослідженнях О.М. Гончарової, Н.Г. Джингарадзе, А.П. Єршова, М.І. Жалдака, Є.П. Семенюка А.Л. Столяревської та ін. Проте в умовах посилення технологічного аспекту професійно-педагогічної діяльності, коли система навчання будується як ланцюг технологічного процесу, через який пропускається людина і в кінці виходить особистість, що засвоїла сукупність необхідних суспільству соціокультурних знань, особливу увагу привертає проблема саме технологічної культури майбутнього вчителя.

Розробка концептуальних положень технологічної культури неможлива без визначення сутності таких категорій, як “технологія”, технологізація освіти”, “педагогічна технологія”. У зв’язку з цим у розділі здійснено дефініційний аналіз поняття “педагогічна технологія”, вказано основні якості і складники педагогічних технологій, виконано їх класифікацію. У ході аналізу визначено чіткі відмінності цього поняття від таких понять, як “технологія навчання” і “освітня технологія”.

У розділі показано, що особливої актуальності в умовах технологізації освіти набуває проблема визначення місця і ролі вчителя в педагогічній технології. Прихильниками технократичного підходу вчитель розглядається як пасивний виконавець дидактичного проекту, причому його особистість, культура і кваліфікація не відіграють помітної ролі. Проте в розділі зроблено висновок про вплив особистісної компоненти вчителя на результат та ефективність педагогічної технології. Наведено співвідношення творчості і технологічності у професійно-педагогічній діяльності. Теоретично обґрунтовано, що творчість є, з одного боку, необхідною умовою для успішного впровадження педагогічних технологій, своєрідним показником готовності вчителя до такої роботи, а, з іншого, - результатом здійснення педагогічної діяльності в умовах технологізації процесу освіти.

Формування цілісного уявлення про технологічну культуру вимагає її вивчення як системи. У розділі показано, що в педагогічних дослідженнях усе частіше використовується системний підхід. Аналіз робіт дослідників системного підходу (В.Г. Афанасьєв, І.В. Блауберг, А.А. Богданов, А.В. Катренко, М.С. Коган, В.П. Кузьмін, В.М. Садовський, А.Д. Урсул, А.І. Уємов, П.Г. Щєдровицький, Е.Г. Юдін) дозволив визначити основні положення системного підходу, що дало змогу застосувати принцип системності у вивченні такого системного об’єкта, як технологічна культура вчителя інформатики.

Системне дослідження технологічної культури дозволило зробити висновок про те, що вона є складною, відкритою, соціально-економічною системою з комбінаторним керуванням, для якої характерні такі властивості, як загальність і абстрактність, множинність, цілеспрямованість, емерджентність, еквіпотенційність, синергізм. У розділі доведено, що функцією технологічної культури є здійснення професійно-педагогічної діяльності в умовах технологізації освіти, а системотвірним фактором є сама професійно-педагогічна діяльність. Аналіз технологічної культури вчителя інформатики через призму рівня професійного розвитку дозволив виділити такі її складові: технологічні цінності, алгоритмічний стиль мислення, специфічні норми поведінки та методи діяльності, технологічні знання, вміння й навички.

У межах професійно-педагогічної культури як системи вищого порядку в розділі виділено ще й такі її компоненти, як інформаційна, дидактична і методична культури, що становлять основу навколишнього середовища технологічної культури вчителя інформатики. Зроблено висновок про їх взаємопроникнення та взаємовплив, що дозволяє сформулювати цілісне уявлення не тільки про навколишнє середовище технологічної культури, а й про загальну професійно-педагогічну культуру вчителя інформатики. 

У розділі виділено рівні сформованості технологічної культури (нормативно–репродуктивний, адаптивно-евристичний, творчий) та критерії їх визначення, що виражені різною мірою усвідомлення вчителем своєї позиції, засвоєння певної педагогічної технології, у розумінні своєї відповідальності за результати навчально-виховного процесу. Зроблено висновок про те, що процес формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики пов’язаний з видами діяльності студента в контексті його професійно-педагогічної підготовки. На основі аналізу вказаних видів діяльності виділено три етапи формування технологічної культури студентів вищих навчальних педагогічних закладів – пропедевтичний, квазіпрофесійний і навчально-професійний. У розділі доведено, що процес формування технологічної культури студентів – майбутніх учителів інформатики складний і довготривалий. Він розпочинається під час навчання у вищому навчальному педагогічному закладі та продовжується протягом усього професійного становлення вчителя. Ефективність цього процесу залежить від засобів формування технологічної культури, серед яких є засоби прямого і непрямого впливу.

На завершальному етапі системного дослідження побудовано модель технологічної культури. Це дало змогу відтворити у спрощеному вигляді структуру, властивості та відношення між елементами досліджуваної системи, упорядкувати і формалізувати знання про неїдив. рис. 1).

На основі системного вивчення такого явища, як “технологічна культура” зроблено висновок про те, що вона є складною, відкритою, соціально-економічною системою з комбінаторним керуванням, і в той же час елементом такої системи, як педагогічна культура, що являє собою діалектичну інтегровану єдність технологічних цінностей, норм поведінки та методів діяльності, алгоритмічного стилю мислення, технологічних знань, умінь та навичок, що формується, реалізується і вдосконалюється у проектувальній, конструктивній та організаторській діяльності, визначаючи її характер та рівень.

У другому розділі - “ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ” - розкрито зміст розробленого організаційно-методичного забезпечення процесу формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики; показані зміни і доповнення змісту навчальних дисциплін психолого-педагогічного та професійного циклів; наведено зміст і структуру засобів прямого і непрямого впливу на формування технологічної культури студентів _майбутніх учителів інформатики; розкрито особливості проведеного педагогічного експерименту, метою якого було підтвердження ефективності розробленого організаційно-методичного забезпечення формування технологічної культури у студентів вищих педагогічних навчальних закладах.

У розділі зроблено припущення, а потім доведено, що ефективне формування технологічної культури у студентів-майбутніх учителів інформатики можливе за умови спеціальної організації навчально-виховного процесу, створення необхідних педагогічних умов, внесення змін і доповнень до змісту навчальних психолого-педагогічних і професійних дисциплін, введення спеціальних курсів, послідовної та систематичної роботи щодо формування окремих складників технологічної культури. Наведений перелік було об’єднано в організаційно-методичне забезпечення формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики.

Серед педагогічних умов, що сприяють формуванню технологічної культури, у розділі виділено системність і неперервність процесу формування окремих складників технологічної культури, спеціальну організацію навчально-виховного процесу, яка б максимально враховувала етапи і завдання формування технологічної культури, сформованість у майбутніх учителів потреби в оволодінні технологічною культурою, прагнення до постійного самовдосконалення й саморозвитку, можливість використання у процесі професійно-педагогічної підготовки студентів особистісно зорієнтованих технологій. До організаційних форм процесу формування технологічної культури віднесено лекційні заняття, семінарські і практичні заняття, лабораторні роботи і педагогічну практику.

Основу організаційно-методичного забезпечення становлять засоби прямого і непрямого впливу на формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики. До засобів прямого впливу віднесено дисципліни професійно-педагогічного циклу, а саме: педагогіка, основи педагогічної майстерності та методика навчання інформатики. Основу цілеспрямованого формування технологічної культури у студентів - майбутніх учителів інформатики становить розроблений нами спеціальний курс “Технологічна культура вчителя інформатики”. Непрямий вплив на формування технологічної культури був здійснений під час вивчення такої дисципліни професійного циклу як “Технологія візуального програмування”. Таким чином, до складу організаційно-методичного забезпечення формування технологічної культури у студентів вищих педагогічних навчальних закладів ІІІ_IV рівнів акредитації увійшли:

· додаткова інформація до окремих тем дисципліни щодо особливостей технологічного підходу в освіті, яка доповнила розділ “Основні питання дидактики” (дисципліна “Педагогіка”, 4 семестр);

· додаткова інформація до окремих тем розділу “Педагогічна майстерність” щодо технологічної компетентності вчителя та розробка нової теми “Педагогічна технологія як умова оволодіння педагогічною майстерністю” (дисципліна “Основи педагогічної майстерності”, 6 семестр);

· навчально-методичний комплекс з дисципліни “Технологія візуального програмування”, який розроблено з урахуванням такої освітньої технології, як метод проектів (дисципліна “Технологія візуального програмування”, 5_ семестр);

· додаткова інформація до окремих тем дисципліни щодо особливостей технологічної культури вчителя інформатики та розробка нової теми “Технологічна культура вчителя інформатики”, яка б уходила до складу частини “Загальна методика навчання інформатики” розділу “Загальні питання методики навчання інформатики” (дисципліна “Методика навчання інформатики”, 7 семестр);

· навчально-методичний комплекс спеціального курсу “Технологічна культура вчителя інформатики” (8 семестр).

У розділі розкрита методика організації педагогічного експерименту, у ході якого здійснювалася перевірка ефективності організаційно-методичного забезпечення формування технологічної культури студентів, статистичне опрацювання даних, аналіз та інтерпретація результатів експериментальної роботи. Зокрема на підготовчому етапі (вересень 2001 р. - жовтень 2001 р.) педагогічного експерименту за допомогою розробленої анкети було визначено ступінь обізнаності студентів IV та V курсів Мелітопольського державного педагогічного університету спеціальності “хімія і основи інформатики” щодо основних положень технологізації освіти, розуміння сутності педагогічних технологій. Результати проведеного анкетування показали низький рівень володіння опитуваних категоріальним і термінологічним апаратом технологічної грамотності і компетентності та дозволили зробити висновок про те, що під час професійно-педагогічної підготовки студентів-майбутніх учителів інформатики достатньої уваги проблемі формування технологічної культури не приділяється. Усе це підтвердило актуальність проблеми дослідження.

У ході констатувального експерименту (жовтень 2001 р. – березень 2002 р.) було визначено рівень сформованості технологічної культури у студентів V курсу контрольної групи (КГ). Методика проведення експерименту на цьому етапі передбачала аналіз проведених студентами-практикантами уроків з метою визначення рівня їхньої технологічності, що давало змогу зробити висновок про рівень технологічної компетентності студентів. Результати констатувального експерименту дозволили встановити, що на нормативно-репродуктивному рівні розвитку технологічної культури знаходиться 39,39%, на адаптивно-евристичному – 45,46%, на креативно-творчому – 15,15% студентів контрольної групи (КГ). На основі результатів констатувального експерименту було прийнято рішення про проведення формувального експерименту, спрямованого на формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики.

Формувальний експеримент (березень 2002 р.- грудень 2004 р. ) відбувався у три етапи. На першому етапі (березень 2002 р. – червень 2002 р.) було проведене цілеспрямоване формування технологічної культури студентів IV курсу експериментальних груп ЕГ1 і ЕГ2 під час вивчення спеціального курсу “Технологічна культура вчителя інформатики” у VIII семестрі. Перевірка ефективності цілеспрямованого формування технологічної культури засобами спеціального курсу відбувалася під час проходження другої активної педагогічної практики (жовтень 2002 р. - грудень 2002 р.). Результати визначення рівня сформованості технологічної культури у студентів експериментальної групи 1 (ЕГ1) показали, що на нормативно-репродуктивному рівні розвитку технологічної культури знаходиться 20%, на адаптивно-евристичному – 52%, на креативно-творчому – 28% студентів цієї групи. Відмінність у середніх вибіркових значеннях контрольної групи (КГ) та експериментальної групи (ЕГ ) дала право стверджувати про ефективність спеціального курсу “Технологічна культура вчителя інформатики” щодо формування технологічної культури у студентів майбутніх учителів інформатики. Для підтвердження достовірності зроблених висновків в період з лютого до грудня 2003 року була продовжена дослідна перевірка ефективності спеціального курсу “Технологічна культура вчителя інформатики” зі студентами експериментальної групи ЕГ ). Як і у випадку експериментальної групи 1, студенти, у яких здійснювалося цілеспрямоване формування технологічної культури, показали кращі результати порівняно з результатами контрольної групи. Так, на нормативно-репродуктивному рівні розвитку технологічної культури знаходиться 16,13%, на адаптивно-евристичному – 54,84%, на креативно-творчому – 29,03% студентів експериментальної групи ЕГ ).

Проте для остаточного переконання в ефективності спеціального курсу “Технологічна культура вчителя інформатики” щодо формування технологічної культури у студентів  майбутніх учителів інформатики, було прийнято рішення про визначення динаміки росту рівня сформованості технологічної культури на прикладі студентів експериментальної групи (ЕГ ). Для цього було проведено визначення рівня сформованості технологічної культури студентів експериментальної групи (ЕГ ) до початку вивчення спеціального курсу “Технологічна культура вчителя інформатики”. Відмінність у середніх вибіркових експериментальної групи (ЕГ ) до проведення формувального експерименту і після нього підтвердила припущення про динаміку росту технологічної культури у студентів - майбутніх вчителів інформатики після вивчення спеціального курсу “Технологічна культура вчителя інформатики”. Однак уже на початку експерименту було зрозуміло, що процес формування культури, зокрема культури технологічної, складний та довготривалий. Ось чому було прийняте рішення про розширення організаційно-методичного забезпечення формування технологічної культури та впровадження окремих її елементів у процес вивчення дисциплін професійного та професійно-педагогічного циклу.

На другому етапі (вересень 2002 р. – грудень 2004 р.) формувального експерименту були запропоновані та впроваджені у процес вивчення таких дисциплін, як “Педагогіка”(ІІ курс), “Основи педагогічної майстерності” (ІІІ курс) та “Методика навчання інформатики” (IV курс) окремі розділи, присвячені технологічному підходу в освіті та особливостям технологічної культури майбутнього вчителя інформатики. В експерименті на цьому етапі брав участь 71 студент експериментальних груп ЕГ 3, ЕГ 4 і ЕГ 5. Результати експерименту на цьому етапі показали значно вищий рівень сформованості технологічної культури, що пов’язаний із довготривалим цілеспрямованим формуванням окремих її складників.

Третій етап (вересень 2002 р. – грудень 2004 р.) формувального експерименту проводився паралельно з другим етапом і передбачав непрямий вплив на формування технологічної культури у студентів ІІІ курсу під час вивчення дисципліни “Технологія візуального програмування”, в межах якої була реалізована проектна технологія. Результати експерименту на даному етапі показали ефективність непрямого впливу на формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики.

Таким чином, у ході педагогічного експерименту доведена ефективність розробленого організаційно-методичного забезпечення формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики, яка була підтверджена результатами експериментальної роботи серед інженерів – педагогів Бердянського державного педагогічного університету у 2004-2005 роках.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукового завдання, що виявилося у розробці педагогічної моделі технологічної культури майбутніх учителів інформатики. Проведене дослідження підтвердило основні положення висунутої гіпотези та дозволило сформулювати висновки відповідно до поставлених у дослідженні завдань.

1. Установлено, що на сучасному етапі розвитку педагогічної освіти України, який характеризується інтеграцією до європейського освітнього простору, особливого значення набуває проблема загальнокультурного розвитку особистості як найважливішої цінності суспільства. Важливим фактором розвитку духовної культури українського народу та формування національної унікальності, запорукою високої культури міжнаціональних взаємин, вивчення культури інших народів і глибокого пізнання своєї є культурологічний складник професійно-педагогічної освіти. Показано, що в сучасних психолого-педагогічних дослідженнях приділяється значна увага окремим аспектам і складникам професійно-педагогічної культури вчителя. Проте в умовах технологізації освіти особливої актуальності набуває проблема формування саме технологічної культури майбутнього вчителя, зокрема вчителя інформатики, як важливого складника його професійно-педагогічної культури. Аналіз наукових розробок з окресленої проблеми засвідчує, що дослідження технологічної культури вчителя інформатики знаходяться на периферії наукового пошуку. Передусім відсутні роботи, в яких були б науково обґрунтовані саме поняття, зміст, система і чинники формування технологічної культури майбутніх учителів у процесі професійно-педагогічної підготовки.

2. Виконано системне дослідження технологічної культури вчителя інформатики та зроблено висновок про те, що вона є складною, відкритою, соціально-економічною системою з комбінаторним керуванням, для якої характерні такі властивості, як загальність і абстрактність, множинність, цілеспрямованість, емерджентність, еквіпотенційність, синергізм. Показано, що функцією технологічної культури є здійснення професійно-педагогічної діяльності в умовах технологізації освіти, а системоутворювальним фактором є сама професійно-педагогічна діяльність. До основних складників технологічної культури вчителя інформатики віднесено технологічні цінності, алгоритмічний стиль мислення, специфічні норми поведінки та методи діяльності, технологічні знання, вміння і навички.

Показано, що процес формування технологічної культури студентів – майбутніх учителів інформатики складний і довготривалий; він розпочинається під час навчання у вищому навчальному педагогічному закладі та продовжується протягом усього професійного становлення вчителя. Зроблено висновок, що процес формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики пов’язаний з видами діяльності студента в контексті його професійно-педагогічної підготовки. На основі аналізу вказаних видів діяльності виділено три етапи формування технологічної культури студентів вищих навчальних педагогічних закладів – пропедевтичний, квазіпрофесійний і навчально-професійний. Схарактеризовано рівні сформованості технологічної культури (нормативно–репродуктивний, адаптивно-евристичний, творчий) та критерії їх визначення. Виділено в межах професійно-педагогічної культури як системи вищого порядку відносно технологічної культури ще й такі її компоненти, як інформаційна, дидактична і методична культури, що становлять основу навколишнього середовища технологічної культури вчителя інформатики. Зроблено висновок про їх взаємопроникнення та взаємовплив, що дозволяє сформулювати цілісне уявлення про професійно-педагогічну культуру майбутнього вчителя.

Побудовано модель технологічної культури, що дало змогу упорядкувати і формалізувати знання про неї, зробити висновок про те, що технологічна культура є складною, відкритою, соціально-економічною системою з комбінаторним керуванням і в той же час елементом такої системи, як професійно-педагогічна культура, яка являє собою діалектичну інтегровану єдність технологічних цінностей, норм поведінки та методів діяльності, алгоритмічного стилю мислення, технологічних знань, умінь та навичок, що формується, реалізується і вдосконалюється у проектувальній, конструктивній та організаторській діяльності, визначаючи її характер та рівень.

3. Установлено, що ефективність процесу формування технологічної культури у студентів-майбутніх учителів інформатики залежить від багатьох факторів, зокрема спеціальної організації навчально-виховного процесу, створення необхідних педагогічних умов, внесення змін і доповнень до змісту навчальних психолого-педагогічних і професійних дисциплін, введення спеціальних курсів,  послідовної та систематичної роботи щодо формування окремих складників технологічної культури.

Розроблено організаційно-методичне забезпечення процесу формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики, основою якого стали засоби прямого і непрямого впливу. До засобів прямого впливу на формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики віднесено дисципліни професійно-педагогічного циклу (педагогіка, основи педагогічної майстерності та методика навчання інформатики). Основу цілеспрямованого формування технологічної культури в студентів-майбутніх учителів інформатики становить розроблений дисертантом спеціальний курс “Технологічна культура вчителя інформатики”. Непрямий вплив на формування технологічної культури був здійснений під час вивчення такої дисципліни професійного циклу, як “Технологія візуального програмування”.

4. Підтверджена ефективність розробленого організаційно-методичного забезпечення процесу формування технологічної культури студентів - майбутніх учителів інформатики в ході педагогічного експерименту засобами математичної статистики.

Отримані результати дозволили намітити деякі напрями подальших досліджень:

1. Визначення педагогічних умов і засобів розвитку технологічної культури в системі післядипломної освіти, що особливо актуально в умовах запровадження неперервної освіти.

2. Дослідження особливостей формування технологічної культури викладача вищого навчального педагогічного закладу.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

Статті в наукових фахових виданнях

1. Прийма С. Технологічна культура майбутніх учителів інформатики: проблеми та перспективи // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - 2004. – Вип. ІІ.- С. – 45.

2. Прийма С. Технологічна підготовка як складова системи професійної освіти майбутніх вчителів інформатикиНауковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. пр. – Вип.183. Серія: Педагогіка та психологія.–Чернівці: Рута, 2003.-С. _.

3. Прийма С.М. Логіко-теоретичні основи модельно-символьної технологій у професійній підготовці вчителя інформатики // Наукові записки. – Вип. . Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2003. - С.51-55.

4. Прийма С.М. Методичні рекомендації до організації практичних робіт з інформатики в умовах впровадження модельно-символьної технології // Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. пр. – К.:НПУ ім. М.П. Драгоманова.- Вип. . – 2003.- С. 67-76.

5. Прийма С.М. Модельно-символьна технологія у професійній підготовці вчителів інформатики // Науковий вісник ПДПУ ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. пр. – Вип. . – Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2002. – С. 104-108.

6. Прийма С.М. Моделювання проблемної символіки при вивченні курсу інформатики вищої школи // Наукові записки. – Вип. . Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2002. - С. .

7. Прийма С.М. Системний підхід у вивченні технологічної культури вчителя інформатики // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. пр. - К.:Педагогічна думка, 2004. – Вип.5.- Ч. ІІ. – С. 153-156.

8. Прийма С.М. Формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики у процесі професійно-педагогічної підготовки // Зб. наук. пр. БДПІ Вип.3. Серія: Педагогічні науки. – Бердянськ: БДПУ, 2005. – С. 162-174.

9. Прийма С.М., Чорна Ж.А. Технологічна компетентність як компонент професійної підготовки майбутнього вчителя // Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. пр. – Вип.– Слов’янськ: ВЦ СДПУ, 2003.-С. _.

Статті в інших виданнях

10. Прийма С. Теоретичні положення технологічної культури майбутніх учителів інформатикиТеорія та методика навчання інформатики, математики та хімії: Зб. наук. пр. - Вип. .–Мелітополь, МДПУ, 2004. – С. 131 – 139.

11. Прийма С.М. Організація практичних робіт з інформатики в умовах впровадження модельно-символьної технології // Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики: Зб. наук. пр. Вип. . В 3-х томах. – Кривий Ріг: ВВ НМетАУ, 2002. – Т.3: Теорія та методика навчання інформатики. - С. 192-197.

12. Прийма С.М. Особливості організації практичних робіт з інформатики у вищій школі // Теорія та методика навчання інформатики, математики та хімії: Зб. наук. пр. – Вип. 2.–Мелітополь, МДПУ, 2002.–С. 64-68.

Матеріали конференцій

13. Прийма С.М. Методичні рекомендації до організації практичних робіт з інформатики в умовах впровадження модельно-символьної технології // Інформаційні технології в науці, освіті і техніці (ІТОНТ-2002): Матеріали Всеукраїнської конференції молодих науковців (17-19 квітня 2002 р.). – Черкаси: ЧДУ ім. Богдана Хмельницького, 2002.- С. 96-99.

14. Прийма С.М. Основні положення використання проблемної символіки у професійній підготовці майбутніх вчителів інформатики // Проблеми професійної підготовки вчителя школи майбутнього: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (30-31 жовтня 2001 р.).- Мелітополь: МДПУ, 2002. - Т.1.- С. .

Навчально-методичні розробки

15. Методичні розробки до курсу “Візуальне програмування” / Укладач: С.М. Прийма. - Мелітополь МДПУ, 2002.-184 с.:іл.

АНОТАЦІЯ

Прийма С.М. Формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики у процесі професійно-педагогічної підготовки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. - Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Харків, 2006.

У дисертаційній роботі здійснено системне дослідження технологічної культури майбутніх учителів інформатики, розроблено і науково обґрунтовано її теоретико-методологічні положення. Створено модельно-понятійну основу технологічної культури майбутнього вчителя інформатики, до складу якої увійшли зміст, мета та функції технологічної культури; рівні сформованості і критерії їх визначення, засоби та етапи формування технологічної культури у процесі професійно-педагогічної підготовки студентів - майбутніх учителів інформатики. Розроблено організаційно-методичне забезпечення процесу формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики, що складається з педагогічних умов, організаційних форм і засобів прямого і непрямого впливу на формування технологічної культури. Підтверджена ефективність розробленого організаційно-методичного забезпечення процесу формування технологічної культури студентів - майбутніх учителів інформатики засобами математичної статистики.

Ключові слова: професійно-педагогічна культура, технологічна культура, майбутній учитель інформатики, системний підхід, педагогічна технологія.

АННОТАЦИЯ

Прийма С.Н. Формирование технологической культуры будущих учителей информатики в процессе профессионально-педагогической подготовки. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С. Сковороды, Харьков, 2006.

На основе анализа научно-методической литературы по философии, культурологии, социологии и педагогике в диссертации выделены основные подходы к определению понятия “культура. Показана методологическая значимость и правомерность аксиологического, деятельностного и личностного подходов. Сделан вывод о том, что характеристика феномена “культура” будет полной лишь при условии ее комплексного рассмотрения: через призму принципа деятельности, ценностных представлений и личностных образований.

В диссертации показано, что особенности деятельности человека предопределяют