КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

РЕШЕТНЯК Людмила Олександрівна

УДК 371.623.6: 378.046.4

ПІДВИЩЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ
ВЧИТЕЛЯ ЛІТЕРАТУРИ В СИСТЕМІ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

13.00.04. – теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Кіровоград - 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі педагогіки в Криворізькому державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: член-кореспондент АПН України,

доктор педагогічних наук, професор

Бутенко Володимир Григорович,

Херсонський державний університет,

професор кафедри педагогіки і психології

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Сущенко Тетяна Іванівна,

Запорізький обласний інститут післядипломної

педагогічної освіти, завідувач кафедри педагогічної майстерності та нових технологій освіти

кандидат педагогічних наук, професор

Омеляненко Віталій Лукич,

Кіровоградський державний педагогічний

університет імені Володимира Винниченка,

професор кафедри педагогіки

Провідна установа: Харківський національний педагогічний

університет імені Г.С. Сковороди, кафедра загальної

педагогіки, Міністерство освіти і науки

України, м. Харків

Захист відбудеться 19 жовтня 2006 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 23.053.02 у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1).

Автореферат розісланий 18 вересня 2006 р.

/ Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.Я.Довга

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження та ступінь наукової розробки теми. На сучасному етапі модернізації системи освіти й виховання в Україні особливої гостроти й актуальності набувають питання підвищення педагогічної майстерності вчителів загальноосвітніх шкіл. Як зазначено в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, підготовка педагогічних працівників є центральним завданням модернізації освіти, провідним принципом державної освітньої політики. Держава забезпечує умови для підвищення престижу і соціального статусу педагогічних та науково-педагогічних працівників, їхнього професійного і культурного зростання.

Учителі загальноосвітніх шкіл покликані вирішувати складний комплекс питань соціалізації особистості, залучення дітей та молоді до цінностей культури, формування у них високих громадянських якостей, наукового та художнього світогляду, потреби у збереженні та подальшому примноженні духовних і матеріальних надбань українського народу. У послідовному й ефективному вирішенні зазначених питань виключно важливою є діяльність учителів літератури, які, використовуючи естетико-виховні можливості художнього слова, прагнуть формувати в учнів емоційно-естетичне ставлення до навколишньої дійсності, розвивати почуття прекрасного, стимулювати інтереси і потреби у спілкуванні зі світом мистецтва. Від професійної підготовки вчителів літератури, їх педагогічної майстерності залежить успіх у забезпеченні навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи, підвищення його якості та ефективності.

Сьогодні проблема підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури викликає інтерес у широкої науково-педагогічної громадськості, діячів культури і мистецтва, організаторів культурно-освітньої роботи, викладачів та методистів системи підвищення кваліфікації працівників освіти. Такий інтерес громадських діячів, вчених, педагогів, письменників, працівників культури зумовлений декількома причинами: соціально-історичними, культурологічними та науково-методичними.

У контексті соціально-політичних перетворень в українському суспільстві посилюється роль демократичних та гуманістичних цінностей, спрямованих на зміцнення віри в людину та її можливості. Майстерність вчителя літератури є важливим чинником підвищення ефективності цього процесу, надання йому емоційно-чуттєвого забарвлення, актуалізації у свідомості учнівської молоді ідей та цінностей гуманістичного змісту та спрямованості. Літературна освіта в школі, ознайомлення дітей з творами українських та зарубіжних письменників є важливою умовою їх входження в культурний простір суспільства, пізнання світу добра і краси. Учитель літератури покликаний передати учням необхідний досвід художнього сприймання, естетичної оцінки, творчого осмислення й інтерпретації літературних творів. Це стає можливим, якщо його педагогічна майстерність є достатньо сформованою, спирається на існуючу практику, осмислення культурологічних процесів, які відбуваються у світі сучасної літератури.

Звернення до проблеми підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури зумовлено також необхідністю її науково-методичного забезпечення. Являючи собою складне духовно-практичне утворення, педагогічна майстерність вчителя літератури вимагає постійної уваги, створення необхідних методичних засад для її удосконалення, використання ефективних форм, методів і засобів впливу на підвищення якості професійної діяльності.

Необхідність послідовного вивчення та ефективного вирішення зазначеної проблеми спонукає провідних учених у галузі філософії, естетики, культурології, літературознавства, психології та педагогіки до здійснення науково-педагогічного пошуку. Науковий інтерес у цьому відношенні викликають наукові праці в галузі філософії та естетики (І.Зязюн, В.Кремень, О.Семашко ), в яких аналізуються філософські та естетичні аспекти проблеми підвищення педагогічної майстерності вчителя. З погляду вчених у галузі культурології та літературознавства (І.Гончаров, Н.Свіріна, Б.Степанишин), проблема підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури заслуговує вивчення, зокрема у таких аспектах, як забезпечення адекватності художньо-естетичної інтерпретації літературних творів, виявлення готовності вчителя літератури до системного використання художньо-естетичного досвіду, включення до процесу літературного пізнання творів інших видів мистецтва.

Суттєвими для успішного вирішення проблеми підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури є наукові дослідження вчених в галузі психології (І.Бех, С.Максименко, В.Роменець). Ученим вдалося з’ясувати окремі психологічні закономірності естетичного ставлення до літературних творів, особливості психології їх сприймання і художньої оцінки, визначити роль і можливості суб’єктивних чинників, які впливають на майстерність вчителя літератури та його педагогічну діяльність.

Особливе значення для вивчення вказаної проблеми мають науково-педагогічні пошуки вчених В.Бутенка, Н.Волошиної, Н.Миропольської, В.Радула, Т.Сущенко. Науковцям вдалося з’ясувати ряд важливих положень, що характеризують особливості формування педагогічної майстерності вчителя у процесі професійної підготовки (Н.Базилевич, С.Вітвицька, Н.Гузій, Г.Ільїн, Л.Крамущенко В.Омеляненко), визначити окремі форми і методи збагачення художньо-естетичного та педагогічного досвіду майбутніх учителів літератури (Л.Антонова, І.Бакаленко, Н.Білоус, Т.Бугайко, Ф.Бугайко, О.Бєляєв, Н.Волошина, О.Мазуркевич, В.Панченко, В.Швирка).

Заслуговують уваги науково-педагогічні дослідження, спрямовані на удоскона-лення професійної підготовки вчителів літератури, створення необхідних умов для формування у них педагогічної культури у процесі неперервної професійної освіти (О.Гальонка, Л.Іванова, А.Лисенко, В.Ляхоцький, Л.Ляхоцька). Звернення вчених до цих питань детерміновано декількома факторами: прийняттям законодавчих нормативів, які наголошують на необхідності неперервної професійної освіти (А.Бик, Л.Гранюк, Є.Дорошенко, С.Крисюк); швидкими темпами змін у суспільному житті, зниженням компетентності фахівців (Н.Клокар, О.Козлова, Н.Протасова, А.Стрільчик); потребою вчителів у самовдосконаленні у процесі професійної діяльності (Н.Василишина, В.Дивак, В.Краєвський, В.Кудряв-цева, Є.Хриков); накопиченням перспективних наукових ідей та досліджень, які потребують широкого упровадження у практику роботи сучасного вчителя (В.Балакін, О.Галус, Л.Зазуліна); необхідністю поліпшення контролю за якістю, змістом навчальних процесів і професійною компетентністю вчителів (Л.Кравченко, О.Наумець).

Корисними є дослідження, присвячені певним аспектам підвищення педагогічної майстерності вчителів літератури, зокрема: питанням методичної роботи з даною категорією працівників (О.Гальонка), естетичного виховання на уроках літератури (Н.Волошина, Б.Козярський), методики використання літературного краєзнавства в системі підвищення кваліфікації вчителів-словесників (А.Лисенко), ролі регіонального науково-дослідного центру з літературознавства у післядипломній освіті словесників (О.Неживий), літературознавчої роботи з учителями (Л.Іванова) та ін.

Водночас, проблема підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури ще не отримала достатнього теоретичного осмислення і висвітлення у науковій літературі. Зокрема, залишається без належної відповіді низка питань, пов’язаних з підвищенням педагогічної майстерності вчителя літератури в системі післядипломної освіти. Створена в Україні система післядипломної освіти має широкі можливості для надання цілеспрямованої і необхідної науково-методичної допомоги вчителям літератури. Проте, як засвідчує сучасна практика, вказані можливості ще недостатньо реалізуються у зв’язку з тим, що невизначеною залишається програма підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури, неефективний характер має використання окремих форм та методів роботи у процесі професійного удосконалення вчителів української та зарубіжної літератури.

В умовах існуючої практики виявляють себе протиріччя між потенційними можливостями системи післядипломної освіти і недостатньою ефективністю підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури; між основними завданнями удосконалення професійної культури вчителя літератури і недостатньо розробленою методикою збагачення його художньо-естетичного та педагогічного досвіду.

Виходячи з актуальності проблеми і враховуючи потреби сучасної практики у підвищенні педагогічної майстерності вчителя літератури, а також усвідомлюючи недостатнє теоретичне і практичне вирішення зазначеної проблеми в системі післядипломної освіти, нами було обрано тему дисертаційного дослідження – “Підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури в системі післядипломної освіти”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою комплексної теми “Теоретичні основи підготовки майбутнього вчителя до творчої діяльності” кафедри педагогіки Криворізького державного педагогічного університету, затверджена Вченою радою КДПУ (протокол № 10 від 15.05.2002 р.) і узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 7 від 17.09.2002 р.).

Об’єктом дослідження обрано процес професійної підготовки вчителя, а предметом – організаційно-методичні засади підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури в системі післядипломної освіти.

Мета дослідження полягає у визначенні сутності та складових педагогічної майстерності вчителя літератури, обґрунтуванні та експериментальній перевірці організаційно-методичних засад підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури в системі післядипломної освіти.

В основу дослідження було покладено припущення про те, що підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури в системі післядипломної освіти буде ефективним за умови створення таких організаційно-методичних засад:

- спрямування післядипломної освіти вчителя літератури на підвищення його педагогічної майстерності;

- змістове забезпечення основних напрямів підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури;

- використання в системі післядипломної освіти комплексу методів підви-щення педагогічної майстерності вчителя літератури;

- упровадження в інституті післядипломної освіти ефективних форм підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури.

Відповідно до поставленої мети і гіпотези були сформульовані такі завдання дослідження:

1. На основі аналізу наукової літератури визначити сутність та складові педагогічної майстерності вчителя літератури.

2. Дослідити роль та можливості післядипломної освіти у підвищенні педагогічної майстерності вчителя літератури.

3. Обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність організаційно-методичних засад підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури в системі післядипломної освіти.

4. Розробити орієнтовну програму та укласти методичні рекомендації щодо підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури в системі післядипломної освіти.

Методологічну основу дослідження складає вчення про особистість, розвиток її духовної та професійної культури, роль освіти і мистецтва у формуванні педагогічної майстерності, можливості професійного самовдосконалення людини шляхом використання художньо-естетичного досвіду. Вихідні положення дослі-дження базуються на Законі України “Про освіту”, Національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ століття), Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, цільовій комплексній програмі “Учитель”, Концепції педагогічної освіти, державних нормативних документах.

Теоретичною основою дослідження є положення психологічної і педаго-гічної науки, що розкривають закономірності професійного становлення особистості (М. Бахтін, С.Максименко, В.Роменець, С.Рубінштейн); сутність педагогічної майстер-ності вчителя (В.Бутенко, І.Зязюн, Л.Кондрашова); роль післядипломної освіти у про-фе-сійному вдосконаленні працівників освіти (С.Крисюк, В.Кудрявцева, А.Кузь-мін-ський, О.Наумець, В.Олійник), особливості професійної діяльності вчителя літератури (Т.Бугайко, Ф.Бугайко, Н.Волошина, Є.Пасічник, Б.Степанишин).

Методи дослідження: теоретичні (аналіз філософської, культурологічної, психологічної, педагогічної літератури з проблеми дослідження для визначення сутності, складових педагогічної майстерності вчителя літератури, обґрунтування необхідності та засад її підвищення в системі післядипломної освіти; аналіз і узагальнення досвіду професійного вдосконалення вчителів літератури в системі післядипломної освіти для розкриття та оцінки змісту, форм і методів роботи, які використовуються на практиці з метою вирішення вказаної проблеми); діагностичні (дослідницька бесіда, анкетування, спостереження, тестування, експертна оцінка, узагальнення незалежних характеристик, виконання творчих завдань) для визначення стану досліджуваної проблеми, рівнів сформованості педагогічної майстерності вчителів літератури, які проходять курсову перепідготовку; експериментальні (констатувальний і формувальний експеримент) для перевірки ефективності засад, необхідних для послідовного підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури в системі післядипломної освіти; статистичні методи обробки отриманих даних для виявлення кількісних і якісних характеристик та результативності дослідно-експериментальної роботи.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної педагогічної освіти (м.Херсон), Одеського обласного інституту вдосконалення вчителів, Запорізького інституту післядипломної педагогічної освіти. Усього було охоплено більше 850 учителів літератури, які працюють у загальноосвітніх школах, 146 працівників районних відділів освіти, директорів, заступників директорів загальноосвітніх шкіл, викладачів та методистів обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Науково-педагогічне дослідження здійснювалося поетапно.

На першому етапі (2000-2001рр.) вивчалася філософська, культурологічна, психологічна, педагогічна і методична література з досліджуваної проблеми; аналізувався досвід навчально-виховної роботи вчителів літератури, стан сформованості у них педагогічної майстерності та необхідність її підвищення; визначено вихідні положення дисертаційного дослідження, обґрунтовано його об’єкт, предмет, мету, завдання науково-педагогічного пошуку.

На другому етапі (2002-2003 рр.) здійснено дослідно-експериментальну роботу, присвячену вивченню існуючої практики підвищення педагогічної майстерності вчителів літератури в системі післядипломної освіти; проаналізовано зміст та основні напрями роботи інститутів післядипломної педагогічної освіти, пов’язані з підвищенням професійної культури та педагогічної майстерності вчителів-філологів; здійснено експериментальне вивчення впливу післядипломної освіти на підвищення педагогічної майстерності вчителів літератури.

На третьому етапі (2004 – 2006 рр.) проведено формувальний експеримент, присвячений упровадженню орієнтовної програми та методики підвищення педагогічної майстерності вчителів літератури в системі післядипломної освіти; здійснено аналіз результатів дослідження, узагальнено та опрацьовано експери-ментальні дані, сформульовано висновки, оформлено результати науково-педагогічного пошуку, забезпечено впровадження рекомендацій дослідження у систему післядипломної освіти вчителів літератури.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що: вперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено методичні засади ефективного підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури в системі післядипломної освіти; дістали подальшого аналізу філософські, культурологічні, психологічні та педагогічні положення, що характеризують сутність та складові педагогічної майстерності вчителя літератури, необхідність її підвищення в сучасних умовах; уточнено особливості процесу підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури в системі післядипломної освіти.

Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що розроблено теоретико-концептуальні положення організації процесу підвищення педагогічної майстер-ності вчителя літератури в системі післядипломної освіти, які збагачують науково-теоретичні уявлення у галузі професійної педагогіки; розширено й поглиблено знання про сутність та складові педагогічної майстерності вчителя літератури, про зміст та методику здійснення цієї діяльності в системі післядипломної освіти.

Практичне значення дослідження визначається тим, що розроблено й впроваджено в навчальний процес організаційно-методичні засади ефективного підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури в системі післядипломної освіти, запропоновано орієнтовну програму підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури, яка дозволяє системно вирішувати зазначену проблему на основі оновленого змісту та методів навчальної роботи. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані в діяльності інститутів післядипломної педагогічної освіти з метою підвищення кваліфікації вчителів літератури. Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної педагогічної освіти (м.Херсон) (довідка про впровадження № 01-23/72 від 27.02.2006 р.), Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка про впровадження № 59 від 10.05.2006 р.), Одеського обласного інституту вдосконалення вчителів (довідка про провадження № 484 від 12.05.2006 р.).

Вірогідність та обґрунтованість здобутих результатів забезпечується методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, відповідністю використаного комплексу методів дослідження його об’єкту , меті і завданням, аналізом значного обсягу теоретичного та емпіричного матеріалу, дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези, поєднанням кількісного і якісного аналізу експериментальних даних, репрезентативністю вибірки опитуваних.

Апробація результатів дослідження. Результати проведеного дослідження обговорювалися і отримали позитивну оцінку на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Педагогічна майстерність як сучасна технологія розвитку особистості вчителя” (Полтава, 2001), “Актуальні проблеми розвитку спеціальностей мистецтва у контексті ступеневої освіти” (Херсон, 2002), “Шляхи вдосконалення викладання педагогічних дисциплін у вищій школі” (Вінниця, 2003), “Актуальні проблеми дошкільної та початкової освіти” (Херсон, 2004), “Сучасні педагогічні технології і освітні системи ХХІ століття” (Кіровоград, 2004), “Художньо-педагогічна освіта ХХІ ст.: теорія, методи, технології” (Кривий Ріг, 2004), “Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: проблеми теорії і практики підготовки вчителя-вихователя-викладача” (Київ, 2005), “Формування адекватної самооцінки як фактор самореалізації особистості” (Херсон, 2006). Основні положення та висновки дослідження доповідалися на засіданнях кафедри педагогіки, семінарах молодих учених Криворізького державного педагогічного університету, курсах підвищення кваліфікації вчителів Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної педагогічної освіти.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковано в 11 одноосібних наукових та науково-методичних працях, серед них 1 – у методичному посібнику “Підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури в системі післядипломної освіти”, 6 статей у фахових виданнях затверджених ВАК України, 1 стаття у збірнику наукових праць, 3 – у матеріалах науково-практичних конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (316 найменувань) 10 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 166 сторінках, проілюстровано 4 таблицями і 10 рисунками. Загальний обсяг роботи 227 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь дослідженості проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу і завдання дослідження, розкрито його етапи, сформульовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення результатів дослідження, охарактеризовано їх вірогідність, наведено відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження та публікації.

У першому розділі “Підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури як наукова проблема” визначено сутність та складові педагогічної майстерності вчителя літератури, обґрунтована необхідність підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури на сучасному етапі.

У результаті теоретичного аналізу проблеми було зазначено, що педагогічна майстерність вчителя літератури є тим поняттям, яке викликає інтерес педагогічної громадськості, є предметом роздумів і пошуків діячів науки, культури і освіти. У науковій літературі педагогічна майстерність вчителя літератури інтерпретується по-різному. Для розкриття сутності цього складного і багатоаспектного явища у дисертації виділено теоретико-методологічні підходи (гносеологічний, аксіоло-гічний, культурологічний), що дозволило визначити найважливіші параметри педагогічної майстерності вчителя літератури.

Гносеологічний підхід до визначення сутності педагогічної майстерності вчителя літератури дозволив інтерпретувати її як спосіб впливу на пізнавальну діяльність, як умову пізнання учнями мистецтва слова, його можливостей щодо художньо-образного відображення навколишньої дійсності. Аксіологічний підхід розкриває погляд на педагогічну майстерність вчителя літератури як послідовну діяльність, спрямовану на реалізацію професійної мети, завдань, мотивів, можливостей та потреб. Культурологічний підхід дозволяє розглядати педагогічну майстерність вчителя літератури як необхідну основу художнього діалогу з учнями, успішного вирішення комплексу завдань пізнавального, ціннісно-орієнтаційного, комунікативного та креативного змісту.

Являючи собою системоутворювальне явище, педагогічна майстерність вчителя літератури засвідчує не лише про наявність окремих духовно-практичних властивостей особистості, але й їх взаємозалежність, функціональність та єдність особистісно-діяльнісного вияву педагога. З урахуванням необхідності системного розгляду цього питання були виділені наступні складові педагогічної майстерності: ціннісно-орієнтаційна, комунікативно-психологічна, інформаційно-дидактична та організаційно-креативна. Спираючись на них вчитель літератури отримує мож-ливість впливати на духовний розвиток учнів, збагачувати їх світоглядні, морально-етичні, художньо-естетичні цінності, активно взаємодіяти з ними під час освоєння світу мистецтва та пізнання творів художньої літератури, залучати учнів до художньо-естетичного сприймання, оцінки та інтерпретації літературних творів, налагоджувати плідне спілкування та художній діалог, брати участь у творчій діяльності.

Зазначено, що педагогічна майстерність вчителя літератури має відповідати сучасним вимогам суспільства щодо забезпечення навчально-виховного процесу в школі, належним чином реагувати на зміни в освітньо-культурному просторі, пов’язані з розвитком науки, культури і мистецтва. У зв’язку з цим в дисертації обґрунтовано необхідність підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури, наголошено на важливості вирішення таких питань, як: приведення навчально-виховної роботи вчителя у відповідність з новими соціальними вимогами; урахування у навчально-виховній роботі найважливіших тенденцій розвитку художньої культури; забезпечення особистісного та професійного самовдосконалення вчителя; досягнення вчителем літератури якісного виконання навчально-виховних завдань; гармонійний розвиток професійних якостей вчителя літератури.

У другому розділі “Роль післядипломної освіти у підвищенні педагогічної майстерності вчителя літератури” проаналізовано післядипломну освіту як умову підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури, а також обґрунтовано критерії, показники та визначено рівні сформованості педагогічної майстерності вчителів літератури.

Зазначено, що педагогічна майстерність вчителя літератури має динамічний характер, знаходиться під впливом як соціокультурних, так і психологічних чинників. Для вчителя літератури важливим є відчуття часу, розуміння художньо-історичних закономірностей образного освоєння дійсності, вміння налагоджувати діалог з літературно-естетичними цінностями минулого і сьогодення. Усе це вимагає постійної уваги та вдосконалення педагогічної майстерності.

На основі ознайомлення з результатами науково-педагогічних досліджень були визначені умови підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури (самоосвіта, методична та післядипломна освіта). У процесі самоосвіти вчитель літератури реалізує свої потреби у професійному вдосконаленні, керуючись відчуттям того, що йому потрібно для підвищення якості педагогічної праці. Методична освіта здійснюється методичними об’єднаннями вчителів-філологів і скерована на те, щоб актуалізувати у педагогічній свідомості питання, пов’язані з оптимізацією навчально-виховного процесу. Післядипломна освіта здійснюється обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти шляхом системного збагачення професійно-педагогічного досвіду.

З’ясовано, що особливості післядипломної освіти як умови підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури виявляються у тому, що у процесі курсової підготовки вчитель отримує допомогу, яка спрямована на подальший розвиток його естетичного ставлення до мистецтва слова, ефективну організацію навчально-виховного процесу в школі, а також забезпечення самоорганізації педаго-гічної майстерності. Система післядипломної освіти має значні можливості для пере-дачі вчителям літератури досвіду естетичного сприймання, осмислення та творчої інтерпретації літературно-художніх творів; ознайомлення з комплексом програмно-методичного забезпечення уроків літератури в школі та реалізації особистісно орієнтованого підходу до літературної освіти і виховання учнів; нарощування та зміцнення духовно-професійного потенціалу вчителя літератури, озброєння його способами постійного самовдосконалення педагогічної майстерності.

Теоретичний аналіз дозволив виділити ряд функцій (духовну, культу-рологічну, педагогічну) післядипломної освіти, які покликані сприяти вирішенню таких завдань підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури, як розвиток світоглядних, моральних та естетичних орієнтацій; збагачення понять та уявлень про мистецтво слова, його роль в освоєнні навколишньої дійсності за законами краси; передача досвіду інформаційно-технологічного та організаційно-педагогічного забезпечення навчально-виховного процесу в школі.

У процесі дослідження проаналізовано існуючі підходи (соціокульту-рологічний, професійно-функціональний, системний) до визначення критеріїв та показників сформованості педагогічної майстерності вчителів літератури, визнано доцільним використання таких критеріїв, як спрямованість педагогічної майстер-ності (прагматична, теоретична, концептуальна), характер виявлення педагогічної майстерності (мозаїчний, логічний, системний), способи реалізації педагогічної майстерності (емоційні, інтелектуальні, діяльнісні). За результатами констату-вального експерименту вдалося з’ясувати, що найбільшу кількість (63,8%) ста-новить та частина досліджуваних нами вчителів літератури, яка має низький рівень сформованості педагогічної майстерності 22,4% - середній рівень і лише 13,8% вчителів відзначається високим рівнем професійно-педагогічної підготовки. У дисертації вказано на ряд причин, що не сприяють підвищенню педагогічної майстерності вчителів літератури.

У третьому розділі “Організаційно-методичні засади підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури в системі післядипломної освіти” дано теоретичне обґрунтування того, що має бути покладено в основу ефективного вирішення вказаної проблеми, визначено та експериментально перевірено організаційно-методичні засади підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури в системі післядипломної освіти.

Зазначено, що педагогічна майстерність вчителя літератури вимагає серйозної уваги, цілеспрямованого формування, постійного збагачення та удосконалення. Вивчення думок, поглядів, рекомендацій відомих письменників, діячів культури і мистецтва, словесників, методистів, організаторів літературної освіти, вчених педагогів дозволили зробити висновок, що для успішного розв’язання зазначеного питання доцільним є набуття вчителем необхідних організаційних та комуні-кативних умінь і навичок, оволодіння методом драматизації у навчально-виховному процесі, цілісного сприймання та аналізу художнього твору, виявлення особис-тісного потенціалу, творчого характеру праці, гуманного ставлення до учнів, глибокої освіченості у питаннях теорії та методики літератури, використання освітніх технологій, спрямованих на інтегроване впровадження різних видів мистецтва, упровадження художнього діалогу з учнями.

Підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури в системі післядипломної освіти передбачає системне організаційно-методичне забезпечення. У зв’язку з цим нами були визначені організаційно-методичні засади ефективного вирішення вказаної проблеми (рис.1).

У дисертації обґрунтовуються зазначені організаційно-методичні засади, конкретизується зміст орієнтовної програми та методики підвищення педагогічної майстерності вчителів літератури, які перебувають на курсах підготовки в інституті післядипломної педагогічної освіти. Зокрема, підкреслюється, що мета і завдання підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури полягають у повноцінному розвитку її складових, створенні необхідних умов (інформаційних, психологічних, комунікативних та ін.) для змістового забезпечення основних напрямів професійно-педагогічного удосконалення вчителів, упровадження ефективних форм і методів впливу на педагогічну свідомість та діяльність вчителя літератури.

Рис. 1. Організаційно-методична модель підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури в системі післядипломної освіти

Програма дослідження включала в себе проведення формувального експерименту, у якому взяли участь вчителі літератури, які перебували на курсах підготовки в інституті післядипломної освіти. Експеримент передбачав перевірку ефективності запропонованих нами організаційно-методичних засад і охоплював декілька етапів. На підготовчому етапі була розроблена орієнтовна програма підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури в системі післядипломної освіти, укладено відповідні методичні рекомендації та здійснено підготовку на методсемінарі викладачів системи післядипломної освіти. На другому етапі експерименту проведено навчально-виховні заходи, передбачені орієнтовною програмою підвищення педагогічної майстерності, на третьому етапі проаналізовано результати експерименту, здійснено порівняння даних в контрольній і експериментальній групах, визначено динаміку рівнів сформованості педагогічної майстерності вчителів літератури.

Формувальний експеримент полягав у тому, щоб на основі визначених організаційно-методичних засад забезпечити підвищення педагогічної майстерності вчителів літератури. Для цього, передусім, методистами та викладачами, які працювали в системі післядипломної освіти, було уточнено мету та завдання їх педагогічної діяльності згідно запропонованої орієнтовної програми. Ці педагогічні дії потрібні були для того, щоб спрямувати зусилля працівників системи післядипломної освіти на успішну реалізацію генералізованої ідеї – підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури.

Зазначено, що існуюча практика курсової підготовки вчителів літератури, на жаль, не мала такої концептуальної ідеї, яка б об’єднувала педагогічні зусилля працівників системи післядипломної освіти. А пропоновані вчителям літератури навчальні курси переважно мали мозаїчний зміст і не сприяли системному розв’язанню зазначеної проблеми. Потрібні були зміни такої практики. Розпочавши формувальний експеримент, ми внесли зміни на концептуальному рівні, що дозволило спрямувати зусилля викладачів та методистів на досягнення головної мети – підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури.

Відповідні зміни були внесені при визначенні мети та завдань навчальних курсів, які передбачалися планом курсової підготовки вчителів літератури. З урахуванням вимог орієнтовної програми були розроблені вихідні положення спецкурсу “Педагогічна майстерність вчителя літератури”, який було запропо-новано курсантам інституту післядипломної освіти.

Завдання формувального експерименту полягало в тому, щоб передати вчителям літератури знання, необхідні для підвищення педагогічної майстерності. Запропоновані учасникам курсової підготовки знання, стосувалися не лише питань методичного вдосконалення діяльності вчителя літератури, але й тих аспектів, які характеризували їх духовний, психологічний, комунікативний, організаційний та креативний досвід. Запропоновані для освоєння знання, вчителі літератури з інтересом сприймали, залучали до власних надбань теоретичний і практичний досвід. Так, під час проведення занять спецкурсу “Педагогічна майстерність вчителя літератури” учасники курсової підготовки отримали необхідні знання духовних цінностей, зокрема знання про світогляд та його роль в освоєнні художньо-естетичних цінностей, знання морально-правових проблем, які осмислюються під час викладання шкільного курсу літератури, знання про естетичне ставлення до дійсності й мистецтва та його формування в учнів засобами літератури.

Під час формувального експерименту була перевірена методика підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури, яку було запропоновано учасникам курсової підготовки. Новизна цієї методики полягала в тому, що вона мала комплексний характер і передбачала використання на заняттях з педагогічної майстерності сугестивних, інформаційних, комунікативних та діяльнісних методів. Зазначений підхід був спрямований на те, щоб завдяки застосуванню різних методів педагогічного впливу досягти кращих результатів, пов’язаних з підвищенням педагогічної майстерності вчителя літератури. Кожний із використаних методів був покликаний функціонально реалізувати на практиці різні способи впливу на педагогічну свідомість та діяльність вчителя літератури.

Для практичного використання комплексу методів підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури на заняттях були запропоновані різні за своїм змістом завдання (оцінного, комунікативного, пізнавального, організаційного, креативного характеру), а також проблемні ситуації, пов’язані з пошуком оптимальних рішень у їх розв’язанні.

У процесі формувального експерименту перевірялась ефективність форм роботи, рекомендованих нами для підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури. Учасникам експерименту запропоновано традиційні та інноваційні форми роботи, які дозволяли ураховувати інтереси і потреби вчителів, були розраховані на відповідний рівень осмислення актуальних проблем підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури.

На завершальному етапі дослідно-експериментальної роботи була проаналізована динаміка підвищення педагогічної майстерності вчителів літератури в системі післядипломної освіти (табл. 1). Отримані результати аналізу дозволили порівняти дані констатувального і формувального експериментів. Можемо зазначити, що під час констатувального експерименту дані контрольної і експериментальної груп не мали суттєвих відмінностей. Так, до високого рівня підготовленості було віднесено відповідно 13, 4% та 14,7% вчителів літератури, до середнього – 21,1% та 22,5% педагогів, а до низького рівня – 65,5% та 63,4% тих, хто брав участь у констатуючому експерименті. На відміну від цього, результати формувального експерименту засвідчили суттєву різницю між даними контрольної та експериментальної груп.

Таблиця 1.

Динаміка підвищення педагогічної майстерності вчителів літератури

в системі післядипломної освіти

№ | Рівні

сформованості педагогічної майстерності | Констатувальний експеримент | Формувальний
експеримент

Контр. група | Експер. група | Контр. група | Експер. група

абс. | % | абс. | % | абс. | % | абс. | %

1 | Високий рівень | 19 | 13,4 | 21 | 14,7 | 23 | 16,2 | 39 | 27,5

2 | Середній рівень | 30 | 21,1 | 32 | 22,5 | 38 | 26,8 | 59 | 41,5

3 | Низький рівень | 93 | 65,5 | 90 | 63,4 | 81 | 57,0 | 44 | 31,0

Якщо в контрольній групі було 16,2% з високим рівнем сформованості педагогічної майстерності, то в експериментальній групі їх кількість зросла на 11,3%, що характеризує позитивну динаміку у вирішенні вказаної проблеми.

За результатами формувального експерименту можемо зазначити, що відбулися позитивні зміни у показниках середнього рівня сформованості педагогічної майстерності. Йдеться про те, що в контрольній групі вчителів з середнім рівнем сформованості педагогічної майстерності було 26,8%, в той же час, в експериментальній групі цих вчителів було на 14,7% більше і складало близько 41,5% від загальної кількості тих, хто брав участь у дослідно-експериментальній роботі. Позитивним результатом формувального експерименту слід вважати те, що в експериментальній групі у порівнянні з контрольною було на 26% менше тих, хто мав низький рівень сформованості педагогічної майстерності, їх було 31,0%. В той же час, в контрольній групі ці дані були більшими і складали 57, 0%.

Порівняння даних констатувального і формувального експериментів дозволяє зробити в цілому висновок про позитивну динаміку рівнів сформованості педагогічної майстерності вчителів літератури. Обґрунтовані на теоретичному рівні організаційно-методичні засади підвищення педагогічної майстерності вчителів літератури в системі післядипломної освіти знайшли повне підтвердження на експериментальному рівні. Вони засвідчили свою ефективність у розв’язанні такої складної і багатоаспектної проблеми, як організаційно-методичне забезпечення процесу підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури в системі післядипломної освіти.

У загальних висновках викладено результати наукового дослідження проблеми підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури в системі післядипломної освіти.

1. Підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури є актуальною проблемою сучасної педагогічної теорії і практики. Перед системою післядипломної освіти постають відповідальні завдання, спрямовані на те, щоб належним чином забезпечити процес підвищення педагогічної майстерності, створити організаційно-методичні засади, які б сприяли успішному використанню вчителем літератури освітньо-виховного потенціалу мистецтва слова.

2. У дисертації виділено основні теоретико-методологічні підходи до визначення сутності педагогічної майстерності вчителя літератури (гносеологічний, аксіологічний, культурологічний), зазначено, що педагогічна майстерність належить до складних соціально-психологічних явищ, має об’єктивно-суб’єктивну природу, знаходиться під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників, характеризується певною цілісністю, системністю, функціо-нальністю та динамічністю.

3. Теоретичний аналіз дозволив розкрити складові педагогічної майстерності вчителя літератури (ціннісно-орієнтаційну, комунікативно-психологічну, інформаційно-дидактичну, організаційно-креативну), визначити особливості їх розвитку та функціонування. У своїй сукупності вони дозволяють успішно вирішувати складні завдання навчально-виховного процесу та викладання літератури в школі.

4. У процесі дослідження висвітлено особливості сучасного освітньо-культурного простору, які зумовлюють необхідність підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури, виділено актуальні проблеми, які вимагають свого позитивного вирішення. До таких проблем віднесено: відповідність праці вчителя літератури соціальним вимогам, урахування існуючих тенденцій розвитку художньої культури, гармонізація найважливіших складових педагогічної майстерності вчителя літератури та ін.

5. У дисертації виділено умови підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури (самоосвіта, методична та післядипломна освіта), визначено ряд функцій післядипломної освіти, які полягають у формуванні естетичного ставлення до мистецтва слова у вчителів літератури, ефективній організації навчально-виховного процесу в школі, забезпеченні самоорганізації педагогічної майстерності вчителя літератури.

6. У процесі наукового пошуку обґрунтовано критерії та показники сформованості педагогічної майстерності вчителя літератури (спрямованість, характер виявлення, способи реалізації педагогічної майстерності), визначено рівні (високий, середній, низький) сформованості педагогічної майстерності вчителів літератури, виявлено причини, що не сприяють ефективному підвищенню педагогічної майстерності вчителів-філологів в системі післядипломної освіти.

7. У дисертації обґрунтовано організаційно-методичні засади ефективного підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури, які передбачають: спрямування мети та завдань післядипломної освіти на успішне вирішення вказаної проблеми; змістове забезпечення основних напрямів (духовний, психологічний, комунікативний, дидактичний, організаційний, креативний) підвищення педагогічної майстерності; використання комплексу методів (сугестивних, інформаційних, комунікативних, діяльнісних) підвищення педагогічної майстерності; упровадження в інституті післядипломної освіти традиційних та інноваційних форм підвищення педагогічної майстерності вчителів літератури.

8. У процесі дисертаційного дослідження розроблено орієнтовну програму підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури в системі післядипломної освіти, експериментально перевірено ефективність обґрунтованих на теоретичному рівні організаційно-методичних засад Результати формувального експерименту засвідчили позитивну динаміку у підвищення педагогічної майстерності вчителів літератури, підтвердили гіпотезу й основні теоретичні положення.

Дослідження не вичерпує зазначену проблему і передбачає здійснення наступних кроків науково-педагогічного пошуку з метою вивчення регіонального досвіду вдосконалення вчителів літератури, інтеграції зусиль післядипломної освіти у забезпеченні якості та ефективності педагогічної праці вчителя літератури.

Основний зміст дисертації висвітлено в таких публікаціях:

1. Решетняк Л.О. Підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури в системі післядипломної освіти. – Херсон: Айлант, 2005. – 67 с.

2. Фесенко Л.О. (Решетняк Л.О) Роль і функції українського фольклору у формуванні естетичного досвіду майбутнього вчителя літератури // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Вип ХVІ. – Херсон, 2000 – С. 329 – 333.

3. Решетняк Л.О. Роль професійної освіти у формуванні педагогічної майстерності вчителя літератури // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Вип. ХХХ. – Херсон, 2002. – С. 51 – 54.

4. Решетняк Л.О. Педагогічна майстерність учителя літератури як основа ефективної організації виховної роботи // Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. – Вип.. 6. – Вінниця, 2002. – С. 83 – 84.

5. Решетняк Л.О. Шляхи підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури в системі післядипломної освіти// Вісник Запорізького національного університету. – Вип.2. – Запоріжжя, 2005. – С. 94 – 99.

6. Решетняк Л.О. Культурологічні засади педагогічної майстерності вчителя літератури. // Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики: Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 16. – Вип. 3 (13). – К., 2005. – С. 48 – 53.

7. Решетняк Л.О. Шляхи підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Вип.. 42. – Херсон; Видавництво ХДУ, 2006. – С. 377-383.

8. Решетняк Л.О. Соціальні чинники підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури в системі післядипломної освіти // Таврійський вісник освіти. - № 1. – 2006. – С. 211-218.

9. Решетняк Л.О. Професійне самовираження як прояв педагогічної майстерності вчителя літератури // Сучасні педагогічні технології і освітні системи ХХІ століття: Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (18-20 листопада 2004р.)/ Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна”. - Кіровоград, 2004. – С. 68 – 71.

10. Решетняк Л.О. Проблема удосконалення педагогічної майстерності вчителя літератури в історії педагогіки // Актуальні проблеми дошкільної та початкової освіти: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції ( 21-22 жовтня 2004р.) Херсонський державний університет. - Херсон, 2004. – С. 45 – 47.

11. Решетняк Л.О.Формування педагогічної майстерності вчителя літератури: історичний аспект // Художньо-педагогічна освіта ХХІ ст.: теорія, методи, технології: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (25-26 листопада 2004р.) / Криворізький державний педагогічний університет. - Кривий ріг, 2004.- С. 36 – 39.

АНОТАЦІЯ

Решетняк Л.О. Підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури в системі післядипломної освіти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. – Кіровоград, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури в системі післядипломної освіти. На підставі теоретичного аналізу наукової літератури з проблем підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури виділено теоретико-методологічні підходи до визначення сутності педагогічної майстерності вчителя літератури, розкрито складові педагогічної майстерності вчителя літератури та їх функціональне значення, обґрунтовано організаційно-методичні засади підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури, дістали подальшого аналізу філософські, культурологічні, психологічні та педагогічні положення, що характеризують сутність та складові педагогічної майстерності вчителя літератури, необхідність її підвищення в сучасних умовах; уточнено особливості процесу підвищення педагогічної майстерності вчителя літератури в системі післядипломної освіти, зокрема механізм збагачення ціннісного ставлення до мистецтва слова, можливості освоєння досвіду упровадження художнього діалогу в школі.

Ключові слова: підвищення педагогічної майстерністі, післядипломна освіта, організаційно-методичні засади.

АННОТАЦИЯ

Решетняк Л.О. Повышение педагогического мастерства учителя литературы в системе последипломного образования. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. Кировоградский государственный педагогический университет имени Владимира Винниченко. – Кировоград, 2006.

Диссертация посвящена исследованию проблемы повышения педагогического мастерства учителя литературы в системе