НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РЯБЧУК ПАВЛО ОМЕЛЬЯНОВИЧ

УДК 632.954:633.11(477.4)

удосконалеННЯ ЗАХИСТУ ПОСІВІВ озимої

ПШЕНИЦІ ВІД БУР’ЯНів У північному

ЛІСОСТЕПу УКРАЇНИ

06.01.13 - гербологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор

ЖЕРЕБКО Володимир Михайлович,

Національний аграрний університет,

в. о. завідувача кафедри інтегрованого захисту

та карантину рослин

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

БОРОНА Володимир Пантелеймонович,

Інститут кормів УААН,

завідувач лабораторії боротьби з бур’янами;

кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Соколо-Поповський Анатолій Миколайович,

Інститут цукрових буряків УААН,

завідувач лабораторії гербології

Провідна установа – Інститут землеробства УААН,

лабораторія обробітку ґрунту та боротьби з бур’янами,

смт. Чабани, Києво-Святошинського району

Київської області

Захист відбудеться “17 ” березня 2006 р. о 12-й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.10 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, кімната 41

Автореферат розісланий “_15_” лютого 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Рожко В.М.

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Озима пшениця – основна продовольча культура, яка вирощується в усіх грунтово-кліматичних зонах України на 8,0-9,5 млн. гектарів. Вона рано відновлює вегетацію, добре конкурує з бур’янами, здатна формувати високий врожай та є хорошим попередником для просапних культур.

Однак, в останні роки через зниження культури землеробства різко зросла не лише загальна засміченість, а й частка в бур’янових ценозах злісних багаторічних видів: пирію повзучого, будяка польового та осоту польового. За таких умов шкодочинність бур’янів зростає, обумовлюючи суттєві втрати врожаю, особливо на зріджених або слаборозвинених посівах. Тому успішно вирішити проблему захисту озимої пшениці від бур’янів можливо лише за рахунок своєчасного і якісного виконання комплексу агротехнічних заходів і застосування високоефективних гербіцидів. У зв’язку з цим виникає необхідність у вивченні біологічної ефективності нових гербіцидів для захисту посівів, в першу чергу, від багаторічних злакових бур’янів, які часто домінують в агроценозах такої цінної культури.

В багатьох господарствах через зменшення поголів’я тварин скоротилися посівні площі під багаторічними і однорічними травами, які використовували як попередники під озимі зернові культури. Проте наявність високопродуктивної техніки дозволяє збирати цукрові буряки в короткі терміни та, без значних затрат на підготовку ґрунту, провести сівбу озимої пшениці в оптимальні строки. Тому залишається недостатньо вивчений вплив різних попередників, зокрема, цукрових буряків, поверхневого і відвального обробітків ґрунту та гербіцидів на рівень забур’яненості і урожайність озимої пшениці, що потребує ретельного вивчення та наукового обґрунтування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною програми досліджень кафедри інтегрованого захисту та карантину рослин Національного аграрного університету за темою: “Теоретичне обґрунтування оптимізації хімічного захисту посівів сільськогосподарських культур від забур’янення в ланці зерно-бурякової сівозміни: пшениця – соя – кукурудза”, номер державної реєстрації – 0199 U 002582.

Мета та завдання досліджень. Метою досліджень є визначення впливу попередників, зокрема, цукрових буряків, способів обробітку грунту та гербіцидів на забур’янення посівів, величину врожайності та якість зерна озимої пшениці у Північному Лісостепу України, а також удосконалення асортименту препаратів для її прополювання за рахунок реєстрації гербіциду монітор, 75 % в.г. (д.р. – сульфосульфурон з групи сульфонілсечовини), здатного знищувати пирій повзучий, однорічні злакові бур’яни та деякі двосім’ядольні види. Для досягнення поставленої мети вирішували наступні завдання:–

вивчити вплив попередників, способів обробітку ґрунту і гербіцидів на рівень забур’яненості посівів озимої пшениці;–

визначити зміни запасів продуктивної вологи у залежності від способів обробітку грунту і попередників озимої пшениці;–

визначити вплив заходів обробітку грунту і попередників на динаміку щільності складання та загальну щілинність ґрунту у посівах пшениці;

– виявити залежність урожайності озимої пшениці від способів обробітку

ґрунту, попередників і використаних гербіцидів;–

визначити дію попередників, способів обробітку грунту і гербіцидів на структурні і якісні показники врожаю пшениці;–

дати оцінку біологічної і господарської ефективності застосування гербіциду монітор, 75 % в.г. та визначити спектр його дії в посівах озимої пшениці;–

вивчити вплив гербіцидів на фізіологічні процеси у рослинах озимої пшениці (вміст хлорофілу, формування фотосинтетичної поверхні і її активність);–

визначити енергетичну та економічну ефективність хімічного захисту посівів озимої пшениці за різних попередників та способів обробітку грунту.

Об’єкт досліджень – процес формування урожайності озимої пшениці залежно від рівня забур’янення, який утворюється в посівах культури під впливом попередників, обробітку ґрунту і гербіцидів.

Предмет дослідження – складові агрофітоценозу (домінант – озима пшениця, субдомінанти – бур’яни), грунт (основні агрофізичні властивості).

Методи дослідження. Для визначення ефективності впливу попередників, способів обробітку ґрунту і гербіцидів на рівень забур’яненості озимої пшениці – застосовували польовий метод; для оцінки показників якості урожаю – лабораторний; для визначення енергетичної і економічної ефективності вивчених заходів – розрахунковий; для оцінки достовірності результатів досліджень – статистичний.

Наукова новизна результатів досліджень. В умовах північного Лісостепу України визначена особливість формування видового складу бур’янів і їх шкодочинність у посівах озимої пшениці та встановлена ефективність комплексу захисних заходів при вирощуванні її після різних попередників, зокрема, після рано зібраних цукрових буряків, при поверхневому ґрунтозахисному обробітку ґрунту та при використанні гербіцидів.

Вперше в Україні визначена біологічна і господарська ефективність застосування на посівах озимої пшениці нового гербіциду монітор, 75 % в.г. (д.р. – сульфосульфурон), який з нормами витрати 13-26 г/га забезпечує знищення пирію повзучого і метлюгу звичайного на 85-95 %. Наявність такого гербіциду дозволяє змінити стратегію знищення пирію повзучого у сівозміні, розпочавши цей захід у посівах озимої пшениці.

Практичне значення отриманих результатів. В роботі обґрунтована можливість у північному Лісостепу використовувати поля після рано зібраних цукрових буряків в якості попередника озимої пшениці, який забезпечує нижчий рівень забур’яненості посівів культури, ніж горох і кукурудза на силос та сприяє раціональному використанню поживних речовин з добрив, що вносились під попередню культуру. Результати польових досліджень підтверджені у виробничих посівах озимої пшениці СТОВ „Хлібороб” (Житомирська обл.) у 2002 р. на 40 га і у 2004 р.– на 50 га.

Зареєстрований новий гербіцид монітор, 75 % в.г. (д.р. – сульфосульфурон) для прополювання посівів озимої пшениці забезпечує знищення малорічних і багаторічних злакових бур’янів при витраті 13-26 г/га, що дозволяє застосовувати нову стратегію контролювання пирію повзучого у сівозміні. Зроблені висновки підтверджені виробничою перевіркою на посівах озимої пшениці АДС НАУ в

1998 р. на площі 8 га (акт виробничої перевірки та довідка фірми „Монсанто”).

Особистий внесок здобувача. За безпосередньої участі здобувача розроблені схеми дослідів, робоча програма досліджень, особисто проведені польові досліди та лабораторні дослідження, узагальнені й теоретично обґрунтовані експериментальні дані, проведений аналітичний огляд літературних джерел щодо технології вирощування озимої пшениці, сформульовані висновки і пропозиції виробництву. Виробнича перевірка досліджень здійснювалась за участю автора.

Апробація результатів досліджень. Основні результати досліджень доповідались на науково-практичних конференціях гербологів України – Київ, 2002 та 2004рр.; “Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття” – Київ, 2004; на міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасного землеробства” – Луганськ, 2003; на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми степового землеробства і рослинництва та їх вирішення в реформованих сільськогосподарських підприємствах” – Миколаїв, 2003; на наукових конференціях викладачів та аспірантів НАУ в 2000-2005 рр. та на засіданнях кафедри інтегрованого захисту та карантину рослин.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 7 наукових праць, в тому числі 3 статті в фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Загальний обсяг дисертаційної роботи викладений на 165 сторінках комп’ютерного набору, містить 38 таблиць, 1 рисунок та 10 таблиць в додатках. Робота містить вступ, 5 розділів, висновки та пропозиції виробництву. Список використаних літературних джерел включає 246 найменувань, з них 11 – латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

У розділі подається короткий огляд літературних джерел з питання історичного розвитку, сучасного стану та перспектив застосування різних попередників, прийомів обробітку ґрунту і гербіцидів при вирощуванні та захисті посівів озимої пшениці від бур’янів, які базуються у відповідності з біологією культури. Проводиться оцінка впливу захисних заходів на навколишнє середовище.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Ґрунтові, кліматичні та погодні умови проведення дослідів і спостережень. Польові дослідження по визначенню біологічної і господарської ефективно-сті різних норм витрати гербіциду монітор, 75 % в.г. проводили в стаціонарній сівозміні кафедри хімічного захисту рослин Агрономічної дослідної станції На-ціонального аграрного університету (АДС НАУ) в с. Пшеничне Васильківського району Київської області в 1996-1998 рр., а вивчення впливу попередників, способів обробітку ґрунту і гербіцидів – в полях СТОВ “Хлібороб” Андрушівського району Житомирської області в 2000-2002 рр.

Ґрунтове покриття на дослідному полі – чорнозем типовий середньосуглинковий. Вміст гумусу в оброблюваному шарі ґрунту 4,5 %, рН сольове – 6,8-7,0, ємність вбирання – 31,9 мг.-екв. на 100 г ґрунту. За вмістом легкогідролізованого азоту грунт належить до слабозабезпеченого (2,6 мг/100 г), рухомого фосфору (3,3-3,4 мг/100 г) і обмінного калію (9,8-10,3 мг/100 г ґрунту)- середньо забезпеч-

ченого. Ґрунтоутворююча порода – лес. Рельєф місцевості – рівнинний.

Грунт СТОВ „Хлібороб” – типовий малогумусний легкосуглинковий карбонатний чорнозем з вмістом гумусу 3,1-3,2 % та ємністю вбирання 28,4 мг.-екв. на 100 г ґрунту.

Клімат Лісостепу України – помірно теплий, з середньорічною температурою повітря + 7о С. За багаторічними даними метеопосту Агрономічної дослідної станції в зоні проведення досліджень в середньому за рік випадає 562 мм опадів. Максимум випадання опадів припадає на літні місяці (червень і липень), а мінімум - на зимові (січень і лютий).

Найсухішим, за роки досліджень, був 1999 рік, гідротермічний коефіцієнт (ГТК) якого становив 0,87, при багаторічному значенні – 1,16. А за даними Андрушівської метеостанції посушливим був 2000 рік, коли ГТК був нижчим за багаторічне його значення на 0,24. Інші роки досліджень виявились вологішими та мали позитивний вплив на ріст і розвиток культури, а також на формування забур’яненості її посівів.

Аналіз ґрунтових, кліматичних і погодних умов місць проведення дослі-джень характеризує їх як типові і сприятливі для вирощування озимої пшениці, а рівень урожайності культури залежить від багатьох факторів, зокрема, від рівня забу-р’яненості посіву та ефективності заходів спрямованих на його знищення. За на-шими спостереженнями, головною умовою отримання високого врожаю озимої пшениці в Лісостепу України є надійний захист її посівів від бур’янів.

Агротехнічні умови в польових дослідах. Агротехніка вирощування озимої пшениці в дослідах не відрізнялася від загальноприйнятої в зоні проведення досліджень. Догляд за посівами складався з внесення гербіцидів у відповідності із схемою досліду. Гербіциди вносили ранцевим обприскувачем “Флокс-10” в фазі весняного кущіння, з витратою робочої рідини 300 л/га. У виробничих умовах – штанговим обприскувачем ОП-2000-01 з витратою робочої суміші 250 л/га.

В дослідах з вивчення впливу попередників, способів обробітку ґрунту і гербіцидів на ефективність зменшення рівень забур’яненості та урожайність озимої пшениці попередниками були: горох на зерно, кукурудза на силос та рано зібраний (у першій-другій декадах вересня) цукрових буряків. Ефективність протибур’янових заходів порівнювали з контрольними варіантами, в яких проводили лише агротехнічні заходи, а також з ділянками, де вносили еталонні гербіциди.

Програма й методика проведення польових і лабораторних досліджень. Польові досліди по визначенню впливу попередників, способів обробітку ґрунту і гербіцидів на забур’янення та урожайність посівів озимої пшениці (схеми подані в таблицях) проводили за загально прийнятими методиками, зокрема Б.О. Доспєхова [1985] та за методичними вказівками ВІЗР [1981].

Біологічну ефективність і спектр дії гербіциду монітор, 75 % в.г. порів-нювали з контролем без гербіцидів, а також з використанням еталонних препаратів гроділ, 75 % в.г. (0,02 кг/га) та пума супер, 7,5 % м.в.е. (1,0 л/га). Ділянки в досліді займали загальну площу 32-36 м2, облікові – мали площу 28-30 м2, повторність – триразова. Облік бур’янів проводили у фазі виходу в трубку та молочної стиглості зерна кількісно-ваговим методом з визначенням видового складу. Облік урожайності зерна проводили з облікової ділянки: у польовому досліді – комбайном “Сампо”, а у виробничих умовах (на площі 100 м2 у триразовому повторенні) – комбайном “Дон-1500” за повної стиглості зерна з перерахунком на 1 га, а структурні показники урожаю визначали, розбираючи снопи з 25 рослин.

Ефективність заходів визначали в порівнянні з контрольним варіантом, в якому не вносили гербіцидів. За еталон приймали варіанти, де вносили відомі гербіциди. Обліки забур’янення виконували за методиками ВІЗР [1981], ЦІНАО [1986], С.О.Трибеля [2001]. Площу листкової поверхні та чисту продуктивність фотосинтезу визначали за Ничипоровичем А.А. [1961], абсолютно суху масу рослин – термостатно-ваговим методом [Ничипорович А.А., 1961].

Запаси доступної вологи в метровому шарі ґрунту визначали термостатно-ваговим методом [Петербургський А.В., 1968], щільність складання орного шару ґрунту – методом ріжучого кільця, а загальну пористість ґрунту – розрахунковим методом.

Вміст протеїну визначали через загальну кількість азоту (за К’єльдалем) з наступним перерахунком на білок [Петербургський А.В., 1968]. Натуру зерна і масу 1000 зерен визначали за ДСТУ – 3768-98, а вміст клейковини в зерні – за ГОСТ – 13586-68.

Економічну ефективність захисту озимої пшениці від бур’янів та використання гербіцидів проводили за методиками В.А.Захаренка [1988], О.Ф.Ченкіна [1990]. Величину енергетичних затрат визначали за методиками Г.Одум і Е.Одум [1978] та О.К. Медведовського і П.І. Іваненка [1988].

Статистичну обробку даних проводили за методикою, описаною Б.О. Доспєховим [1985], з використанням персонального комп’ютера АМД-К6. Використані методи і методики проведення польових, виробничих і лабораторних досліджень забезпечили високу точність та достовірність одержаних результатів.

РІВЕНЬ ЗАБУР’ЯНЕНості ПОСІВІВ ОЗИМОЇ пшениці У

ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД АГРОТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ ТА ГЕРБІЦИДІВ,

СПРЯМОВАНИХ НА ЇЇ ОБМЕЖЕННЯ

Вплив попередників, способів обробітку ґрунту і гербіцидів на забур’я-неність культури. Бур’яни – сильні конкуренти всіх культур за світло, поживні речовини, вологу, тепло, життєвий простір. Їх присутність у посівах негативно впливає на рівень забезпечення культурних рослин необхідними елементами живлення для нормального росту і розвитку, формування врожаю та його якість.

Дослідженнями встановлено, що забур’яненість культури, посіяної після цукрових буряків, була найменшою (64,4-83,9 шт./м2). Тоді як чисельність бур’янів у посівах пшениці, розміщеної після кукурудзи на силос, збільшилася на 33 %. Горох – дещо кращий попередник за кукурудзу на силос, постільки зменшив чисельність бур’янів по оранці на 28,7 шт./м2. Сира маса бур’янів по кукурудзі на силос зростала на 13 %, а по цукрових буряках – вона зменшилась на 22 % у порівнянні з посівом по гороху (табл.1).

Аналіз впливу способів обробітку грунту свідчить про позитивну дію оранки на зменшення забур’яненості посівів озимої пшениці у порівнянні з дискуванням: по гороху вона зменшилась на 25 %, по кукурудзі на силос – на 4 і по цукрових буряках – на 23 %, а сира маса – на 17; 7 та 13 % відповідно.

Таблиця 1 – Вплив попередників, способів обробітку грунту та гербіцидів

на загальну забур’яненість посівів озимої пшениці

(СТОВ „Хлібороб”, Житомирської області, середнє за 2000-2002 рр.)

Попередник (А) | Обробіток (В) | Гербіцид

(С) | Витрата, л/га | Всього

бур’янів, шт./м2 | в т.ч. однорічних | багаторічних | Маса

бур’янів, г/м2

однодольних | дводольних | однодольних | дводольних

Горох | оранка на

20-22 см | контроль б/г | - | 83,1*

0 | 4,9

0 | 68,8 0 | 3,6 0 | 5,8

0 | 848 0

діален S | 0,8 | 66 | 18 | 72 | 24 | 63 | 68

ковбой | 0,15 | 77 | 36 | 83 | 50 | 63 | 76

дискування

на10-12 см | контроль б/г | - | 110,3 0 | 9,3 0 | 86,2 0 | 7,1 0 | 7,6

0 | 1024 0

діален S | 0,8 | 67 | 19 | 76 | 32 | 53 | 67

ковбой | 0,15 | 77 | 19 | 86 | 44 | 71 | 77

Кукурудза

на силос | оранка на

20-22 см | контроль б/г | - | 111,8 0 | 8,9

0 | 91,9 0 | 4,9 0 | 6,2

0 | 958

0

діален S | 0,8 | 73 | 15 | 81 | 27 | 71 | 69

ковбой | 0,15 | 78 | 25 | 88 | 18 | 57 | 76

дискування

на10-12 см | контроль б/г | - | 116,4 0 | 13,8

0 | 90,2 0 | 7,5 0 | 4,9 0 | 1038 0

діален S | 0,8 | 67 | 20 | 78 | 23 | 46 | 69

ковбой | 0,15 | 76 | 32 | 88 | 35 | 46 | 75

Цукрові

буряки | оранка на

20-22 см | контроль б/г | - | 64,4

0 | 4,4

0 | 52,9 0 | 4,0 0 | 3,1 0 | 664 0

діален S | 0,8 | 67 | 20 | 77 | 11 | 29 | 69

ковбой | 0,15 | 73 | 40 | 83 | 22 | 29 | 76

дискування

на10-12 см | контроль б/г | - | 83,9

0 | 6,2

0 | 68,8 0 | 5,8 0 | 3,1

0 | 761 0

діален S | 0,8 | 70 | 7 | 81 | 24 | 58 | 70

ковбой | 0,15 | 75 | 22 | 85 | 31 | 44 | 75

Для факторів А; С | НІР05 | 6,8 шт./м2 | 38 г/м2

Для фактора В | НІР05 | 5,6 шт./м2 | 31 г/м2

Для взаємодії АВ; ВС | НІР05 | 9,6 шт./м2 | 53 г/м2

Для взаємодії АС | НІР05 | 11,8шт./м2 | 65 г/м2

Для взаємодії АВС | НІР05 | 16,7 шт./м2 | 92 г/м2

Примітки. * В контролі без гербіцидів у чисельнику кількість бур’янів подана в шт./м2, а їх

маса – в г/м2. В знаменнику і наступних строчках подана загибель бур’янів у %.

Зменшення кількості бур’янів при сівбі пшениці по гороху пояснюється високою конкурентною здатністю і очищаючим впливом попередника на вміст насіння бур’янів у ґрунті, а по цукрових буряках – таку роль виконували гербіциди, міжрядні розпушування і ручні прополюванням при догляді за посівами.

Використання гербіцидів діален супер, 46,4 % в.р.к. і ковбой, 40 % в.р. сприяло загибелі 72-88 % малорічних дводольних бур’янів за кількістю, а їх маса при цьому зменшувалась на 67-77 %. Ковбой (0,15 л/га) проявив дещо вищу гербіцидну активність порівняно з діаленом супер (0,8 л/га).

Таким чином, забур’янення посівів озимої пшениці і захист культури від його негативного впливу є найважливішим заходом технології вирощування цінної продовольчої культури незалежно від місця в сівозміні і обробітку грунту.

Зміни запасів продуктивної вологи у залежності від способів обробітку ґрунту і попередників. Різні попередники і обробіток ґрунту змінюють його фізичні властивості, які впливають на умови росту і розвитку озимої пшениці. Оптимальні строки її сівби часто співпадають з періодами гострого дефіциту вологи в орному і, особливо, у верхньому (0-10 см) шарі грунту.

Волога в ґрунті накопичується від зимових опадів і поповнюється за рахунок опадів під час вегетаційного періоду чи зрошування, а на ґрунтах з близьким заляганням підгрунтових вод – ще й з надходженням капілярної вологи. Проте баланс вологи залежить від надходження її із зовні та своєчасного захисту грунту від надмірного випаровування, зокрема, шляхом знищення бур’янів. Їх присутність зменшує біологічну масу культурних рослин, але загальна її величина буде близька з варіантами, де їх знищували. Тому ми визначали запаси доступної вологи лише в залежності від попередника і способу обробітку грунту.

На період сівби озимої пшениці найбільше вологи у метровому шарі накопичувалося після гороху по дискуванню (135,0 мм) та по оранці (127,3 мм), проти 126,5 і 119,0 мм – після кукурудзи на силос та 131,0 і 120,5 мм – після цукрових буряків відповідно. Така ж залежність збереглася в шарі грунту 0-30 см, де її було відповідно 39,2 і 35,5 мм, проти 35,0 і 30,7 та 37,2 і 32,9 мм.

Але найбільш важливою вважається волога, що потрібна рослинам на час сівби і сходів, яка знаходиться у верхньому 0-10 см шарі, а її було по дискуванню після гороху 10,4 мм і по оранці – 9,8 мм, в той час як по кукурудзі на силос – 9,0 і 7,9 та по цукровому буряку – 9,8 і 8,5 мм відповідно.

Проте основним шляхом її надходження є атмосферні опади, а ті чи інші попередники і обробітки грунту сприяють збереженню і раціональнішому її використанню в осінній період.

На час весняного кущіння пшениці запаси вологи в усіх шарах ґрунту були в достатній кількості для росту і розвитку культури. На час збирання така залежність збереглася, але при значно нижчому забезпеченні вологою.

На запаси доступної вологи суттєвіший вплив виявляють прийоми обробітку ґрунту і попередники в роки, коли спостерігається її дефіцит. А такі роки у північному Лісостепу спостерігаються надто рідко. Тому кращими попередниками озимої пшениці в даній зоні є горох і рано зібрані цукрові буряки, які залишають менше бур’янів та витрачається менше зусиль на підготовку грунту до сівби і поступається їм – кукурудза на силос.

Динаміка щільності та загальної щілинності ґрунту під впливом прийомів його обробітку і попередників. Важливим показником окультуреності грунту є його будова і водно-повітряний режим, що визначають співвідношення між об’ємом твердої фази і пор, які займає повітря. Будова грунту залежать від його об’ємної маси (щільності) та загальної щілинності. За оптимальної щільності грунту створюються кращі умови для розвитку рослин і формування вищої врожайності. Вона є різною для різних типів ґрунтів, а її регулювання з допомогою обробітку сприяє підвищенню родючості ґрунту та врожайності культур.

У фазі сходів культури по оранці після гороху, кукурудзи на силос і цукрових буряків об’ємна маса 0-10 см шару грунту склала 1,05; 1,04 і 1,05 г/см3 відповідно, а після дискування, по тих же попередниках, вона стала вищою на 0,07;

0,09 і 0,06 г/см3 (табл. 2).

Щільність середнього горизонту (10-20 см) по оранці була в межах 1,13-1,15 г/см3, а по дискуванню – 1,18-1,20, незалежно від попередника. Ще менші відмінності спостерігаються в шарі 20-30 см, коли по оранці щільність досягла 1,18-1,20, а після поверхневого обробітку – 1,22-1,23 г/см3.

Загальна щілинність знаходилась в межах від середньої (в горизонтах 10-20 і 20-30 см) до розпушеної (у верхньому 0-10 см шарі). По дискуванню вона була на 1,2-2,9 % нижчою, ніж після оранки, але мало залежала від попередників.

Такі ж тенденції збереглися на час весняного кущіння, але з дещо іншими показниками. На час збиранням культури щільність орного шару грунту досягла свого максимуму: в шарі 0-10 см вона складала від 1,33 після цукрових буряків по дискуванню до 1,37 г/см3 – по оранці після кукурудзи на силос. Тобто, на період збирання пшениці по оранці спостерігається підвищена щільність нижньої частини орного шару за рахунок збільшення в його складі не структурних частинок, як наслідок негативного впливу ґрунтообробних знарядь.

Таблиця 2 – Вплив попередників і способів обробітку на

об’ємну масу (г/см3) та загальну щілинність (%) грунту,

(СТОВ “Хлібороб”, Житомирської області, середнє за 1999-2001 рр.)

Попередники | Обробіток | Шар

грунту, см | Сходи | Весняне кущіння | Збирання

г/см3 | % | г/см3 | % | г/см3 | %

Горох | оранка на

20-22 см | 0-10 | 1,05 | 56,3 | 1,19 | 50,6 | 1,35 | 43,8

10-20 | 1,15 | 52,1 | 1,21 | 49,6 | 1,28 | 46,7

20-30 | 1,20 | 52,0 | 1,24 | 50,4 | 1,33 | 46,8

дискування на 10-12 см | 0-10 | 1,12 | 53,5 | 1,23 | 49,0 | 1,34 | 44,2

10-20 | 1,18 | 51,0 | 1,26 | 47,5 | 1,29 | 46,5

20-30 | 1,22 | 51,2 | 1,27 | 49,4 | 1,27 | 49,2

Кукурудза на

силос | оранка на

20-22 см | 0-10 | 1,04 | 56,9 | 1,21 | 49,8 | 1,37 | 42,9

10-20 | 1,13 | 52,9 | 1,21 | 49,6 | 1,29 | 46,3

20-30 | 1,18 | 52,8 | 1,25 | 50,0 | 1,35 | 46,2

дискування на 10-12 см | 0-10 | 1,13 | 53,1 | 1,23 | 48,8 | 1,36 | 43,5

10-20 | 1,20 | 50,0 | 1,27 | 47,1 | 1,29 | 46,5

20-30 | 1,23 | 50,8 | 1,26 | 49,8 | 1,30 | 48,2

Цукрові

буряки | оранка на

20-22 см | 0-10 | 1,05 | 56,3 | 1,20 | 50,2 | 1,35 | 43,8

10-20 | 1,13 | 52,9 | 1,23 | 48,8 | 1,31 | 45,4

20-30 | 1,20 | 52,2 | 1,25 | 50,0 | 1,35 | 46,0

дискування на 10-12 см | 0-10 | 1,11 | 54,0 | 1,23 | 49,0 | 1,33 | 44,8

10-20 | 1,19 | 50,4 | 1,27 | 47,1 | 1,27 | 47,1

20-30 | 1,23 | 51,0 | 1,27 | 49,4 | 1,29 | 48,4

Для факторів А; С | НІР05 | 0,01 | 0,30 | 0,01 | 0,26 | 0,01 | 0,28

Для фактора В | НІР05 | 0,02 | 0,24 | 0,02 | 0,21 | 0,02 | 0,22

Для взаємодії АВ; ВС | НІР05 | 0,02 | 0,42 | 0,02 | 0,37 | 0,02 | 0,39

Для взаємодії АС | НІР05 | 0,01 | 0,51 | 0,01 | 0,45 | 0,01 | 0,48

Для взаємодії АВС | НІР05 | 0,03 | 0,73 | 0,03 | 0,64 | 0,02 | 0,67

Ущільнення орного шару грунту продовжується й під час весняно-літньої вегетації пшениці, як наслідок впливу земного тяжіння та крапель дощу. Інтенсивніше воно йде в тих шарах, де було більше пор і його щілинність наближалася до урівноваженої для даного типу грунту. В шарі 0-10 см по оранці, незалежно від попередника, кількість пор була меншою на 0,4-1,0 %, ніж після поверхневого обробітку – як наслідок руйнуючого впливу плуга на структуру грунту.

Таким чином, якість попередників для сівби озимої пшениці в Лісостеповій зоні залежить від наявності вологи в орному і метровому горизонтах, своєчасності виконання агротехнічних заходів по підготовці до сівби, заходів спрямованих на захист попередників і пшениці від забур’янення, постільки всі ці чинники виявляють основний вплив на формування врожайності культури.

У роки з недостатнім зволоженням в літньо-осінній період доцільно проводити поверхневий обробіток грунту, який сприяє створенню кращих умов зволоження орного і верхнього 0-10 см шару, чим забезпечуються дружні сходи пшениці, кращий її ріст і розвиток.

Так як поверхневий обробіток грунту сприяє накопиченню у верхньому шарі значної кількості насіння бур’янів, через що формується й вища реальна забур’яненість посівів, слід приділити більше уваги заходам, спрямованим на зменшення негативної дії бур’янів, використовуючи комплекс механічних і хімічних заходів їх знищення в агрофітоценозі озимої пшениці.

Урожайність озимої пшениці за різних способів обробітку ґрунту, попередників і використання гербіцидів. Озиму пшеницю вирощують у всіх грунтово-кліматичних зонах України і вона формує достатньо високу врожайність. У північному Лісостепу в зоні достатнього зволоження та за своєчасного виконання агротехнічних заходів вона добре конкурує з бур’янами і формує достатньо високу продуктивність.

Вивчення впливу попередників, прийомів обробітку грунту і догляду за посівами за допомогою використання гербіцидів виявляє наукову значимість, постільки запровадження кращих варіантів досліджень сприятиме росту продуктивності культури за менших енергетичних і матеріальних витрат.

Середня врожайність озимої пшениці в досліді залежала від сортового потенціалу культури, погодних умов вегетаційного періоду та догляду за посівами. Продуктивнішими були посіви пшениці в 2001р., ніж у 2000 і 2002 рр.

Попередники в меншій мірі впливають на рівень врожайності пшениці, ніж способи обробітку грунту і знищення бур’янів у її посівах з допомогою гербіцидів. Так, на тлі проведення полицевої оранки після гороху середня врожайність на контролі за 2000-2002 рр. склала 36,2 ц/га, після кукурудзи на силос – 34,2 і після цукрових буряків – 37,4 ц/га (табл. 3). Різницю в урожайності зерна пшениці можна пояснити різним рівнем забур’яненості посівів після різних попередників, а не їх прямим впливом на наступну культуру в ланці сівозміни.

Внесення гербіцидів – найбільш дієвий захід захисту озимої пшениці, який забезпечив ріст урожайності зерна на 6,6-8,3 ц/га або на 19-24 % при застосуванні діалену супер (0,8 л/га), незалежно від попередника чи обробітку грунту, та на 9,4-11,0 ц/га або на 26-30 % – при використанні ковбою (0,15 л/га).

Таким чином, у північній частині Лісостепової зони вирощування озимої пшениці доцільно проводити після гороху і кукурудзи на силос, а також після рано зібраного цукрових буряків, догляд за яким сприяє очищенню посівів від

Таблиця 3 – Вплив попередників, способів обробітку ґрунту та

гербіцидів на врожайність озимої пшениці (ц/га)

(СТОВ “Хлібороб”, Житомирської області, середнє за 2000-2002 рр.)

Попередник (А) | Обробіток (В) | Гербіцид

(С) | Норма ви-трати, л/га | У роки досліджень | Се-редня | Приріст

2000 | 2001 | 2002 | ц/га | %

Горох | оранка на

20-22 см | контроль | - | 34,1 | 38,5 | 35,9 | 36,2 | 0 | 0

діален супер | 0,8 | 39,6 | 48,3 | 45,6 | 44,5 | 8,3 | 23

ковбой | 0,15 | 42,9 | 51,4 | 47,4 | 47,2 | 11,0 | 30

дискування на

10-12 см | контроль | - | 30,4 | 36,3 | 34,2 | 33,6 | 0 | 0

діален супер | 0,8 | 35,9 | 46,5 | 42,9 | 41,8 | 8,2 | 24

ковбой | 0,15 | 37,9 | 47,6 | 44,8 | 43,4 | 9,8 | 29

Кукурудза на

силос | оранка на

20-22 см | контроль | - | 32,5 | 35,8 | 34,4 | 34,2 | 0 | 0

діален супер | 0,8 | 36,1 | 45,4 | 41,7 | 41,1 | 6,9 | 20

ковбой | 0,15 | 38,4 | 47,5 | 44,9 | 43,6 | 9,4 | 27

дискування на 10-12 см | контроль | - | 30,4 | 34,2 | 33,1 | 32,6 | 0 | 0

діален супер | 0,8 | 34,7 | 43,0 | 39,9 | 39,2 | 6,6 | 20

ковбой | 0,15 | 37,0 | 46,9 | 42,5 | 42,1 | 9,5 | 29

Цукрові

буряки | оранка на

20-22 см | контроль | - | 35,3 | 39,1 | 37,7 | 37,4 | 0 | 0

діален супер | 0,8 | 41,2 | 48,2 | 46,1 | 45,2 | 7,8 | 21

ковбой | 0,15 | 42,8 | 51,8 | 48,3 | 47,6 | 10,2 | 27

дискування на

10-12 см | контроль | - | 34,4 | 36,3 | 36,7 | 35,8 | 0 | 0

діален супер | 0,8 | 39,8 | 43,6 | 44,6 | 42,7 | 6,9 | 19

ковбой | 0,15 | 42,3 | 45,9 | 47,4 | 45,2 | 9,4 | 26

Для попередників і гербіцидів (А), (С) | НСР 05 | 0,81 | 0,86 | 0,92 | 0,99 ц/га

Для обробітків (В) | НСР 05 | 0,67 | 0,70 | 0,75 | 0,81 ц/га

Для взаємодії АВ, ВС | НСР 05 | 1,15 | 1,22 | 1,31 | 1,40 ц/га

Для взаємодії АС | НСР 05 | 1,41 | 1,49 | 1,60 | 1,72 ц/га

Для взаємодії АВС | НСР 05 | 2,00 | 2,11 | 2,26 | 2,43 ц/га

забур’янення, а раннє звільнення поля робить можливим використовувати цю культуру в якості попередника для озимої пшениці.

Способи обробітку грунту змінюють розподіл насіння бур’янів по профілю орного шару. В роки з задовільним забезпеченням вологою в літньо-осінній період можна проводити полицеву оранку і поверхневий обробіток, коли забезпечується достатнє зволоження верхнього шару та вища густота сходів культури. Але найбільш дієвим заходом підвищення продуктивності озимої пшениці є захист її посівів від забур’янення, шляхом використання високо ефективних гербіцидів ковбой 40 % в.р. (0,15 л/га) та діален супер 46,4 % в.р.к. (0,8 л/га), що сприяє підвищенню врожайності зерна на 6,6-11,0 ц/га.

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ГЕРБІЦИДУ МОНІТОР

НА ПОСІВАХ ОЗИМОЇ пшениці

Біологічна оцінка ефективності гербіциду монітор на посівах пшениці. У 90-х роках ХХ ст. фахівці фірми Монсанто синтезували гербіцид вузької вибіркової дії монітор, 75 % в.г., з групи сульфонілсечовини, діючою речовиною якого є сульфосульфурон, здатний знищувати пирій повзучий, однорічні злакові види та деякі двосім’ядольні бур’яни у посівах пшениці.

Обліками встановлено, що монітор з витратою 13-26 г/га зменшив кількість метлюгу звичайного на 87-95 %, а пирію повзучого – на 59-90 %. Загибель однорічних дводольних видів склала 53-70, а маса бур’янів зменшилась на 65-72%.

Бакова суміш монітору з діаленом (20 г/га + 2,0 л/га) обумовила загибель 85% бур’янів, а зменшення їх маси – на 87 % (табл. 4).

Таблиця 4 – Вплив гербіцидів на забур’яненість посівів озимої пшениці

у фазі виходу в трубку (Агростанція НАУ, середнє за 1996-1998 рр.)

Варіанти | Норми

гербіцидів, л, кг/га | Всього

бур’янів, шт./м2 | в т.ч. однорічних | багаторічних | Маса

бур’я-нів, г/м2

однодольних | дводольних | однодольних | дводольних

Контроль без гербіцидів | - |

93,2 |

8,0 |

52,8 |

17,8 |

14,6 |

585

Пума супер, 7,5 % м.в.е. | 1,0 | 57,8 | 0,0 | 39,6 | 11,6 | 6,7 | 429

Гроділ, 75 % в.г. | 0,02 | 30,1 | 5,8 | 9,2 | 10,2 | 4,9 | 241

Монітор,75% в.г. | 0,013 | 25,2 | 0,4 | 17,3 | 2,6 | 4,9 | 204

Монітор,75% в.г. | 0,026 | 22,5 | 0,4 | 15,9 | 1,8 | 4,4 | 162

Монітор + діален | 0,02+2,0 | 13,7 | 0,9 | 8,4 | 2,2 | 2,2 | 75

НІР 05, ц/га | 6,5-16,4 | - | - | - | - | 15,8-42,1

Чутливими до монітору, крім метлюгу звичайного [Apera spica-venti L.] і пирію повзучого [Agropyrum (Elytrigia) repens L.], виявились однорічні дводольні види: грицики звичайні [Capsella bursa pastoris L. Medic.], підмаренник чіпкий [Gallium aparine L.], гречка берізкоподібна [Polygonum convolvulus L.], триреберник непахучий [Tripleurospermum inodorum L.], талабан польовий [Thlaspi arvense L.] і ін. Стійкість проявили зірочник середній [Stellaria media L.], лобода біла [Chenopodium album L.] та осот польовий [Sonchus arvensis L.] і будяк польовий [Cirsium arvense (L.) Scop.]. Тому застосування суміші монітору з діаленом посилює пригнічення чутливих та розширює спектр дії на стійкі види бур’янів.

Зміни фізіологічних процесів в рослинах озимої пшениці у залежності від рівня забур’яненості і використання гербіцидів. Інтенсивність фотосинтезу залежить від наявності тепла, вологи, поживних речовин та світла. Тобто, від тих факторів, за які конкурують бур’яни з культурними рослинами і від наявності яких залежить їх продуктивність.

Зменшуючи забур’янення посіву, гербіциди сприяють кращому забезпеченню озимої пшениці абіотичними факторами, а наявність хлорофілів в листковому апараті пшениці залежить від ефективності захисту культури від бур’янів. В контролі без гербіцидів на початку колосіння хлорофілу “а” і “б” було на 12-28 і 7- 14 мг % менше від їх вмісту в листках озимої пшениці, що вирощувалась при застосуванні гроділу (0,02), монітору з витратою 0,013 і 0,026 кг/га чи бакової суміші монітору з діаленом (0,02 кг/га + 2,0 л/га) відповідно.

Надійний захист посівів озимої пшениці від бур’янів створює належні умови для її росту і