ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

СИНИЦИНА Наталія Георгіївна

УДК 35.088.6 (477)

Стандартизація освіти державних службовців

в україні

25.00.03 – державна служба

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

ДНІПРОПЕТРОВСЬК – 6

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник – |

доктор педагогічних наук, професор

ПРОТАСОВА Наталія Георгіївна,

Національна академія державного управління

при Президентові України, завідувач кафедри управління освітою.

Офіційні опоненти: |

доктор наук з державного управління, доцент

БІЛИНСЬКА Марина Миколаївна,

Національна академія державного управління при Президентові України, професор кафедри управління охороною суспільного здоров’я;

кандидат наук з державного управління

ГУБА Олександр Петрович,

ТОВ “Міжнародний центр фінансово-економічного розвитку – Україна“, директор департаменту навчальних програм.

Провідна установа: |

Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”, кафедра управління навчальними закладами і педагогіки вищої школи.

Захист відбудеться 6 липня 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.866.01 у Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя 29, к.104.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, 29).

Автореферат розісланий 5 червня 2006 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Дрешпак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реалізація сучасної політики і стратегії держави вимагає значних змін у всіх сферах соціально-економічного розвитку суспільства, що потребує, в свою чергу, реформування системи державного управління та зумовлює необхідність підготовки нових управлінських кадрів.

Орієнтація на інтелектуального керівника, його компетентність, професіоналізм – один з головних напрямів удосконалення державного управління в умовах трансформації суспільного ладу, що відбувається в Україні. Система професійного навчання державних службовців покликана забезпечити країну управлінцями нової генерації, здатними вирішувати складні питання подальшого розвитку суспільства. Інакше кажучи, розвиток державного управління і навчання фахівців органічно взаємопов’язані.

Стандартизація освіти в системі державного управління України – це процес вироблення і впровадження в життя освітніх стандартів – уніфікованих вимог до професійної підготовки державних службовців, які забезпечують набуття останніми професійної компетентності.

Разом з тим вдосконалення якості освіти управлінців безпосередньо пов’язане з визначенням узагальнених вимог до рівня та обсягу знань, умінь та навичок управлінських кадрів, а відповідно й до змісту освіти, форм та методів його подання. Тобто мова йде про певні гарантії щодо опанування під час навчання професійними якостями державних службовців, які будуть у подальшому реалізовані у професійній діяльності управлінців.

Гарантії якості освітніх послуг також базуються на застосуванні державою системи стандартів як нормативної бази функціонування системи вищої освіти.

У свою чергу, якість підготовки фахівців у будь-якій галузі, та, зокрема, у галузі державного управління визначається за певними нормами та критеріями, окресленими стандартом цієї підготовки.

Це ставить перед науковцями та практиками нагальне завдання дослідження комплексу проблем, пов’язаних з розробкою теоретико-методологічних основ, технології стандартизації освіти державних службовців, виходячи із теорії державного управління, вищої освіти як об’єкта управління та завдань реформування системи державного управління в Україні. Дослідження актуалізується також у контексті реформування системи вищої освіти та входження освіти України до європейського освітнього простору у рамках Болонського процесу, досягнення рівня конкурентоспроможності, взаємозамінності, сумісності, досягнення спільних результатів в освітній діяльності, та, відповідно, нострифікації (спільного визнання) дипломів про вищу освіту.

У центрі даного дослідження знаходиться процес стандартизації вищої освіти державних службовців освітньо-кваліфікаційного рівня магістра за спеціальністю 8.150000 ”Державне управління”.

У публікаціях науковців висвітлюються окремі питання стандартизації вищої освіти, зокрема, зарубіжний досвід стандартизації професійної підготовки державних службовців розглядається Ж.В.Талановою, державного управління стандартизацією вищої медичної освіти – М.М.Білинською, тему стандартизації післядипломної освіти державних службовців висвітлено у роботах О.Ф.Мельникова, питанням структурно-змістовного формування системи управління якістю вищої освіти присвячені публікації О.І.Ляшенка, Л.М.Віткіна, О.І.Локшиної; міжнародні стандарти оцінювання розглядаються Г.І.Мікеріним, теоретичні та методологічні аспекти стандартизації вищої освіти досліджувалися В.І.Байденком, А.І.Валицькою, К.В.Корсаком, В.Л.Петренком; але цими дослідниками не розглядалися питання освіти державних службовців. Концептуальні питання підготовки управлінських кадрів піднімали у своїх працях науковці В.Д.Бакуменко, В.І.Луговий, Н.Р.Нижник, О.Ю.Оболенський, Н.Г.Протасова, В.А.Рач, С.М.Серьогін та інші, в той час як питання стандартизації в галузі державного управління висвітлювалися на рівні загальних вимог до їхнього впровадження.

Проведений аналіз джерел за темою дослідження дає підставу стверджувати, що тема стандартизації освіти державних службовців в Україні є малодослідженою, окремі питання висвітлювалися фрагментарно, відсутні публікації, в яких процес стандартизації освіти державних службовців розглядається комплексно, з точки зору впровадження галузевих стандартів освіти у систему підготовки та післядипломної освіти державних службовців.

Недостатній рівень наукової розробки теоретико-методологічних та практичних аспектів стандартизації освіти державних службовців визначили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося на кафедрі управління освітою Національної академії державного управління при Президентові України в межах Комплексного наукового проекту академії ”Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації 0101U002898) і пов’язане з науково-дослідними роботами за темами: ”Розробка і впровадження науково-методичного забезпечення підготовки фахівців з напряму ”Державне управління” (номер державної реєстрації 0101U003348); ”Дослідження передумов ефективного функціонування системи підготовки кадрів для професійної діяльності в сфері державного управління” (номер державної реєстрації 0102U002536); ”Розроблення нормативних засад організації навчального процесу за дистанційною формою навчання” (номер державної реєстрації 0104U003186); ”Розробка освітньо-кваліфікаційних стандартів за напрямами кадрового, проектного та адміністративного менеджменту” (номер державної реєстрації 0104U003465); ”Розроблення принципів і підходів до розмежування підготовки кадрів вищого та середнього управлінських рівнів за змістом, формами і методами навчання” (номер державної реєстрації 0103U005623), в яких дисертант брала участь як науковий співробітник.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є науково-теоретичне обґрунтування процесу стандартизації освітньої галузі ”Державне управління” в Україні, визначення технології розробки та впровадження галузевого стандарту вищої освіти в систему безперервної освіти державних службовців.

Виходячи з поставленої мети у дисертаційній роботі визначені такі завдання:

-

-

-

-

-

Об’єкт дослідження – система підготовки державних службовців в Україні.

Предмет дослідження – стандартизація освіти державних службовців в Україні.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що стандартизація освіти в галузі державного управління сприятиме підвищенню якості освіти фахівців цієї галузі, надасть можливість системного підходу до безперервної освіти державних службовців, уніфікації вимог до професійної підготовки та післядипломної освіти державних службовців, поліпшить функціонування державної служби в Україні.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження: теоретичний аналіз законодавчої та нормативної бази з теми дослідження (для визначення концептуальних засад формування змісту освіти в галузі державного управління); порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду з питань організації освіти державних службовців та стандартизації освіти (для визначення шляхів створення ефективної системи навчання державних службовців); синтез (при конструюванні типових завдань діяльності та умінь в ОКХ); констатуючий і формуючий експеримент (при визначенні змісту освіти); експертна оцінка (при розробленні ОПП); метод контент-аналізу (при розробленні засобів діагностики якості освіти); метод комплексного оцінювання (при визначенні структури ЗД); анкетування (при коригуванні програми підготовки магістрів).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у дисертаційній роботі

вперше:

-

-

-

удосконалено:

-

-

подальшого розвитку дістали теоретичні та методологічні аспекти стандартизації освіти державних службовців в Україні, питання науково-теоретичного обґрунтування створення цілісної системи навчання державних службовців на основі галузевих стандартів освіти напряму підготовки “Державне управління“.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження впроваджено під час розроблення Національною академією державного управління при Президентові України у 1999-2005 роках складових стандартів вищої освіти в галузі державного управління – освітньо-кваліфікаційних характеристик, освітньо-професійних програм зі спеціальностей 8.150000 ”Державне управління” та 8.150102 ”Управління суспільним розвитком”, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України № 211 від 11.04.2005 р.; навчальних планів та програм Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальностями ”Державне управління” та ”Управління суспільним розвитком”; під час підготовки магістерської програми з державного управління цього закладу до акредитації (довідка про впровадження № 1/15-14-173 від 23.02.2006 р.).

Результати дисертаційного дослідження використані Головдержслужбою України під час виконання науково-дослідної роботи “Розроблення принципів і підходів до розмежування підготовки кадрів вищого та середнього управлінських рівнів за змістом, формами і методами навчання” (довідка про впровадження № 05/1240 від 15.02.2006 р.).

Отримані результати дозволили розв’язати ряд науково-практичних та методологічних проблем, що виникли під час створення стандартів освіти в галузі державного управління (довідка про впровадження № 14/18.2-61 від 16.01.2006 р.).

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри управління освітою, вченої ради та науково-методичної ради Національної академії державного управління при Президентові України.

Основні положення й результати дисертаційного дослідження викладені в наукових доповідях та повідомленнях на науково-практичних конференціях, зокрема: ”Особливості змісту післядипломної освіти державних службовців та умови його удосконалення” (Київ, 2000); ”Удосконалення змісту освіти державних службовців як умова підвищення якості підготовки фахівців у галузі “Державне управління” (Київ, 2001); ”Інтеграція України до європейського освітнього простору засобами стандартизації вищої освіти в галузі державного управління” (Київ, 2002); ”Впровадження стандартів вищої освіти в галузі державного управління в Україні в контексті реалізації положень Болонської декларації” (Київ, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 одноосібних наукових праць: 5 статей, з них 4 – у фахових виданнях; 4 публікації – як тези науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 182 сторінки, з яких 153 сторінки основного тексту. Робота містить 8 таблиць, 9 рисунків, список використаних джерел налічує 295 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, зв’язок роботи з науково-дослідними роботами Національної академії державного управління при Президентові України; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу, методи дослідження; наукову новизну отриманих результатів, їх практичне значення.

У першому розділі – ”Аналіз стану досліджуваної проблеми” – розглянуто історичні аспекти, сучасний стан, вітчизняний та зарубіжний досвід стандартизації освіти державних службовців; нормативно-правову базу стандартизації освітньої галузі ”Державне управління”; висвітлення теми дослідження у вітчизняній та зарубіжній науково-методичній літературі. Проведений аналіз джерельної бази охоплює нормативну базу, наукові праці та практичний досвід, які певною мірою стосуються теми дослідження, зокрема: питання розвитку системи державного управління та підготовки управлінських кадрів розглядали у своїх працях вітчизняні та зарубіжні науковці: Г.В.Атаманчук, В.Д.Бакуменко, Ю.В.Вечір, О.А.Воронько, Ф.Д.Демидов, Д.Н.Дригайло, С.Д.Дубенко, Ж.Зіллер, Р.А.Ільясов, О.В.Іщенко, С.А.Калашнікова, С.В.Крисюк, В.А.Куценко, В.В.Лабекін, Г.О.Леліков, В.І.Луговий, В.К.Майборода, О.Ф.Мельников, Н.Р.Нижник, О.Ю.Оболенський, С.М.Озірська, В.М.Олуйко, Г.О.Опанасюк, О.І.Пархоменко-Куцевіл, Ю.Д.Полянський, Б.Т.Пономаренко, Н.Г.Протасова, В.А.Рач, С.М.Серьогін, Н.С.Слєпцов, В.М.Сороко, Г.П.Щедрова, В.О.Чмига, В.Г.Яцуба, В.А.Яцюк., Дж.Гіл, Г.Хог, M.Ліпс, Р.Лєванскі, К.Мейєр, П.Просс, K.Расмуссен; різні аспекти теорії та практики вищої освіти у контексті підвищення її якості та входження до європейського освітнього простору досліджували: В.П.Андрущенко, В.І.Байденко, В.П.Беспалько, М.М.Білинська, Ю.С.Васильєв, Л.М.Віткін, С.У.Гончаренко, В.Н.Жуков, В.П.Даниленко, П.Гарр, В.С.Журавський, М.З.Згуровський, З.Кеменейд, Ю.В.Киричков, К.В.Корсак, В.Г.Кремень, А.О. Лігоцький, О.І.Локшина, О.І.Ляшенко, Л.П.Одерій, В.А.Ямковий, Й.Рекус, Д. Хайнтц, H.Х.Ахерман, Й. Віссінгер, Г.Хог, К.Таух, Дж. Kiрстейн та ін.

У публікаціях науковців висвітлюються окремі питання розроблення стандартів освіти. Зокрема теоретичні та методологічні аспекти стандартизації вищої освіти досліджувалися В.І.Байденком, В.П.Беспальком, М.М.Білинською, А.І.Валицькою, О.В.Гергель, Л.В.Глазуновою, В.П.Даниленком, К.В.Корсаком, В.А.Мележиком, В.Л.Петренком; теорію і методику державних стандартів професійної освіти розроблено у працях С.У.Гончаренка, І.А.Колесникової, Н.Г.Ничкало; загальним питанням якості вищої освіти присвячені публікації Л.М.Віткіна, В.П.Булавки, В.Н.Жукова, В.А.Качалова, О.І.Локшиної; міжнародні стандарти оцінювання розглядаються Г.І.Мікеріним, М.І.Недужим, Н.В.Павловим; тему стандартизації післядипломної освіти державних службовців висвітлено у роботах О.Ф.Мельникова; зарубіжний досвід стандартизації професійної підготовки державних службовців розглядається Ж.В.Талановою.

Питанням удосконалення процесу освіти державних службовців приділяють увагу науковці і практики В.І.Луговий, О.І.Ляшенко, М.Ф.Мельников, О.Ю.Оболенський, Л.І.Плаксій, Н.Г.Протасова, В.А.Рач, С.М.Серьогін, В.М.Сороко, Г.П.Щедрова та інші, в той час як питання стандартизації в галузі державного управління висвітлювалися на рівні загальних вимог до їхнього впровадження.

На стандартизації освіти управлінських кадрів зосереджують свою увагу, науковці різних країн. Можна виділити тенденцію об’єднання зусиль навчальних закладів, що готують державно-управлінські кадри та міжнародних недержавних організацій (NASPAA – Національної асоціації шкіл державних справ та управління США , NISPASEE – Асоціації інститутів і шкіл державного управління країн Центральної та Східної Європи, SIGMA – Програми сприяння вдосконаленню державного управління та менеджменту, ЕАРАА – Європейської акредитаційної асоціації з державного управління та ін), спрямованих на взаємоузгодження змісту освіти, навчальних програм підготовки та перевірки якості наданих освітніх послуг у системі навчання державних службовців, акредитацію, та нострифікацію програм з державного управління країн Європи та Північної Америки.

Досвід стандартизації вищої освіти державних службовців зарубіжних країн є корисним, але потребує творчого осмислення та адаптації до реалій України, тому актуальним є питання розроблення національних стандартів вищої освіти в галузі державного управління, які дозволять, по-перше, підвищити якість підготовки управлінських кадрів, а по-друге, сприятимуть входженню системи підготовки цих кадрів до європейського освітнього простору.

У нормативних документах, що регламентують діяльність та навчання державних службовців, визначено концепції розвитку системи підготовки кадрів для державного управління, ключові, кардинальні вимоги до системи професійного навчання державних службовців, шляхи її подальшого розвитку. У цих документах наголошується на необхідності професійної підготовки кадрів для державної служби, значного удосконалення загальнонаціональної системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців.

Разом з тим, названі документи окреслюють лише загальні вимоги до навчання державних службовців, але не визначають його змісту, не враховують новітніх тенденцій у розвитку освіти, її інтеграції до європейського освітнього простору, не відображують принципу навчання упродовж всього життя та не окреслюють широкого спектру можливостей та технологій для навчання фахівців.

Аналіз джерел за темою та огляд стану досліджуваної проблеми зумовив вибір напрямів дослідження та дозволив авторові зосередити свою увагу на розгляді методологічних аспектів та особливостей технології стандартизації освіти в галузі ”Державне управління”.

У другому розділі – “Методологічні аспекти стандартизації вищої освіти в галузі “Державне управління” – визначено методологію стандартизації освіти державних службовців в Україні на основі системного підходу. Враховуючи, що стандарт вищої освіти в галузі державного управління розроблено і впроваджено вперше, при його створенні постала необхідність у розв’язанні ряду методологічних завдань, а саме: визначення методологічних підходів до створення стандартів вищої освіти в галузі державного управління; формулювання основних вимог до формування змісту освіти державних службовців на основі нормативно-правових документів та наукових джерел; визначення особливостей розроблення галузевого стандарту освіти з державного управління; .

Особливістю підготовки фахівців з державного управління є те, що стандарт розроблено тільки за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, оскільки підготовка фахівців проводиться на базі попередньо здобутої повної вищої освіти. Окрім того, надання в системі вищої освіти певного освітньо-кваліфікаційного рівня вимагає також надання фахівцю відповідної кваліфікації, визначеної за Державним класифікатором професій, що у даному стандарті не передбачається, оскільки різноманітність функцій та галузей використання державних службовців управлінського рівня вимагає співвіднесення змісту навчання з вимогами до посад, які можуть обіймати фахівці після завершення навчання.

В основу методології даного дослідження покладено принципи цілеспрямованості, прогностичності, технологічності та діагностичності; та системно-методологічний підхід до розробки галузевого стандарту освіти державних службовців в Україні.

Системно-методологічний підхід передбачає етапи системного аналізу, системного синтезу-проектування та системного використання.

На етапі системного аналізу визначено концептуальні засади формування освітнього стандарту, його нормативну базу та шляхи формування змісту освіти в галузі державного управління.

На етапі системного синтезу-проектування відбулося моделювання галузевого стандарту вищої освіти України (далі – ГСВОУ) через визначення структури діяльності фахівця, переліку функцій, типових завдань діяльності та умінь, якими повинен оволодіти суб’єкт навчання; формування на цій основі змісту навчання – в ОПП підготовки магістра державного управління та ЗД якості освіти.

Системне використання стандарту освіти в галузі державного управління складається із запровадження розробленого стандарту у практику діяльності, моніторингу його ефективності та подальшого коригування стандарту відповідно до результатів проведеного моніторингу.

Ефективність системи підготовки фахівців в галузі державного управління на засадах її стандартизації значною мірою залежить від визначення змісту освіти державних службовців. Формування змісту освіти в галузі державного управління повинно відповідати таким загальним вимогам: суспільно-значущим завданням, які висуває суспільство перед галуззю державного управління, тобто оновлення змістової частини навчання державних службовців залежно від потреб розвитку суспільства; поєднання ґрунтовної теоретичної підготовки з прикладною підготовкою, орієнтованою на здобуття умінь і навичок не лише у суто професійній сфері, але й у галузі управління та практики лідерства; оволодіння методами підготовки та реалізації управлінських рішень; стратегічного управління; високого рівня готовності фахівців до творчої високоінтелектуальної діяльності.

Реалізація вказаних вимог можлива лише за умови постійного розвитку навчально-методичного забезпечення підготовки державних службовців, розширення переліку форм, методів та засобів навчання; використання прийнятного вітчизняного та зарубіжного досвіду у сфері державного управління та визначення засобами моніторингу основних проблем, підходів, процедур та інструментальних засобів нормативно-методичного забезпечення професійної підготовки державних службовців.

Саме ці засади дозволяють сформувати зміст освіти управлінських кадрів на комплексній основі та конкретизувати змістове наповнення галузевого стандарту освіти у його компонентах – ОКХ, ОПП та ЗД якості освіти.

Проведене дослідження дозволило розробити послідовність формування змісту освіти та вирішення завдань навчання фахівців з державного управління при розробці галузевого стандарту, що є безперервним процесом, який можна відобразити у вигляді алгоритму (рис. 1).

Запровадження визначення змісту освіти за поданим алгоритмом дозволяє не тільки вирішувати завдання навчання фахівців галузі, але і змінювати його змістове наповнення згідно з новими вимогами до фахівців-управлінців.

Кожен з елементів алгоритму формування змісту освіти має важливе значення для організації процесу навчання державних службовців, взаємопов’язаний один з одним та у комплексі сприяє досягненню мети навчання фахівців з державного управління – професійній підготовці висококваліфікованих кадрів для органів влади, спроможних розробляти, аналізувати і реалізовувати державну політику, ефективно й результативно виконувати управлінські функції, сприяти інноваційним процесам в суспільстві. З огляду на процес стандартизації освіти державних службовців кожна зі складових алгоритму працює на досягнення загальної мети навчання (місії програми), та дозволяє коригувати зміст освіти управлінців відповідно до змін у місії та стратегічних навчальних цілях.

В ОКХ визначається стандарт змісту освіти в галузі державного управління, який можна відобразити через структуру професійної діяльності державного службовця – суб’єкта діяльності, що одночасно є і об’єктом процесу стандартизації (рис.2).

Узагальнена структура діяльності державного службовця має складну ієрархічну структуру, яка містить виробничі функції управлінця, перелік типових завдань діяльності та умінь, якими повинен оволодіти фахівець в процесі навчання. Означена структура по суті визначає комплекс вимог до професійної компетентності фахівця.

Розгляд теоретико-методологічних аспектів розробки і впровадження стандартів освіти в галузі ”Державне управління” показав, що:

-

-

-

-

У третьому розділі – ”Розроблення стандартів вищої освіти в галузі “Державне управління” – на основі викладеної у попередньому розділі методології розкрито особливості розроблення та впровадження галузевого стандарту освіти, зокрема, визначено: особливості розробки складових стандарту; структуру й критерії засобів діагностики якості освіти; шляхи досягнення якісно нового рівня підготовки фахівців з державного управління.

Впровадження кожної з трьох складових розробленого ГСВОУ в процес підготовки фахівців з державного управління зумовлює необхідність удосконалення змістового наповнення програм навчання, організації навчального процесу та системи перевірки якості навчання, які є притаманними саме освітній галузі ”Державне управління”.

Особливостями впровадження ОКХ та ОПП у процес підготовки магістрів державного управління можна визначити:

-

-

-

За результатами проведеного дослідження сформульовано практичні рекомендації щодо оцінювання якості освіти фахівців в освітній галузі ”Державне управління”.

По-перше, проводити перевірку якості засвоєння слухачем фундаментальних та прикладних знань, які було отримано під час навчання, один раз – під час підсумкового контролю (екзамену) з дисципліни. Проведення повторної перевірки знань під час кваліфікаційного екзамену є недоцільним. Державний екзамен запропоновано віднести до варіативної частини змісту навчання фахівців, тобто за спеціалізаціями.

По-друге, проводити державну атестацію (кваліфікаційні випробування) фахівців за допомогою магістерської роботи, виконаної та перевіреної за встановленими стандартом критеріями.

По-третє, пропонується розглядати оцінку за стажування, визначену за встановленими критеріями, як складову підсумкової оцінки державної атестації випускника. Підсумком стажування повинно стати не тільки використання у магістерській роботі матеріалів стажування в органах влади, а й оцінювання його результатів відповідно до розроблених кількісних та якісних критеріїв.

Під час проходження стажування в органах влади державного управління та місцевого самоврядування можуть бути перевірені та, відповідно, відображені у звіті про стажування здатності: працювати у складі групи фахівців та в умовах визначеного терміну виконання; висловлювати, обґрунтовувати і відстоювати власну позицію; організовувати особисту діяльність; ведення ефективної комунікаційної взаємодії; сприяння належному морально-психологічному клімату в колективі тощо.

По-четверте, запровадити критерії оцінювання якості освіти державних службовців, які відповідають вимогам стандартизації освіти, тобто дозволять за допомогою кількісних та якісних показників визначати якість здобутої освіти із застосуванням кваліметричних методик.

Якісними показниками освіти фахівця в галузі державного управління можна визначити використання ним у магістерській роботі та під час стажування типових для управлінців завдань діяльності, визначених ГСВОУ, зокрема: прийняття управлінських рішень; підготовку законодавчої і нормативно-правової бази; впровадження організаційно-правових засобів підвищення ефективності діяльності управлінських структур; забезпечення ефективного виконання завдань щодо формування та реалізації державної політики у підвідомчій сфері (галузі); вивчення і використання вітчизняного і зарубіжного досвіду тощо.

Для визначення кількісних показників якості освіти запропоновано запровадити критеріально-орієнтоване вимірювання та трирівневу шкалу для оцінки рівнів опанування слухачем типових завдань діяльності та умінь, визначених в ОКХ магістра державного управління.

Високий рівень відповідає синтезу та оцінюванню проблеми, що розглядається у магістерській роботі, актуальність та інноваційність, наявність конкретних пропозицій щодо вирішення проблеми та впровадження цих пропозицій у практику державного управління на державному, регіональному або місцевому рівнях; середній рівень передбачає наявність у магістерській роботі аналізу проблеми, що розглядається та можливі альтернативні варіанти її вирішення; низький рівень опанування відповідає використанню знань з теорії та практики державного управління без застосування аналізу, синтезу та оцінювання щодо вирішення поставленої проблеми.

Кількісні показники якості встановлюються за експертними оцінками на основі кваліметричних вимірів відповідно до ваги конкретного показника у досягненні цілей професійної підготовки фахівця. Підсумкова кваліфікаційна оцінка – оцінка державної атестації (за 100-бальною шкалою) може складатися з суми оцінок по кожному з встановлених критеріїв.

Запропоновані ЗД дозволяють перевірити якість освіти державних службовців, надавши їм можливість комплексно застосувати у магістерській роботі набуті знання, уміння та навички для розв’язання або надання рекомендацій стосовно конкретної проблеми у державному управлінні.

Для перевірки якості освіти в галузі державного управління автором запропоновано застосування методу комплексного оцінювання, який передбачає об’єднання показників оцінювання магістерської роботи, результатів стажування та середньо-зваженої оцінки опанування слухачем нормативної частини навчання.

Сутність застосування цього методу полягає в тому, що під час навчання за певною програмою (або протягом державної атестації) слухачу необхідно набрати таку кількість балів за кожною зі складових програми, яку буде встановлено відповідно до якісних показників за розробленими засобами діагностики. Кількісні показники можуть бути перевірені на практиці та, після апробації, відкориговані й затверджені.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі досліджено актуальну тему стандартизації освіти державних службовців в Україні. Отримані в процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета і завдання дослідження дають змогу сформулювати такі висновки й рекомендації.

1. Джерельний аналіз стану досліджуваної проблеми показав, що в наукових публікаціях лише частково розкриваються питання, які висвітлюють тему даного дослідження. Зокрема науковцями розроблено загальну теорію та методологію стандартизації вищої освіти, досліджуються теорія і методика державних стандартів професійної освіти; розглядаються питання якості вищої освіти, створення міжнародних стандартів оцінювання.

Є публікації з державного управління, присвячені питанням удосконалення підготовки управлінських кадрів, післядипломній освіті та зарубіжному досвіду стандартизації професійної підготовки державних службовців, але саме тема стандартизації цієї освіти в Україні розглянута недостатньо, зокрема науковцями не розглядалися теоретико-методологічні аспекти та технології розроблення та впровадження галузевого стандарту освіти до системи підготовки державних службовців в Україні.

2. Розгляд теоретико-методологічних аспектів розробки і впровадження стандартів освіти в галузі ”Державне управління” показав, що:

-

-

-

3. Визначення змісту освіти та вирішення завдань навчання фахівців є безперервним процесом та відбувається за певним алгоритмом, який включає: загальну мету навчання (місію програми); стратегічні навчальні цілі; визначення форм навчання; застосування ефективних методів навчання; вибір засобів навчання, адекватних цілям підготовки фахівців; перевірку якості підготовки; аналіз відповідності змісту місії та стратегічним цілям навчання та коригування змісту програми для досягнення на наступному етапі загальної мети навчання.

4. Розробка та впровадження складових стандарту освіти в галузі державного управління – освітньо-кваліфікаційної характеристики, освітньо-професійної програми та засобів діагностики якості освіти в галузі ”Державне управління” має такі особливості: базується на запровадженні принципу цілепокладання; проведенні комплексної діагностики якості освіти управлінців через магістерську роботу; введенні до структури кваліфікаційних випробувань оцінювання стажування в органах влади та запровадженні кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації.

5. За результатами проведеного дослідження сформульовано такі практичні рекомендації щодо оцінювання якості освіти фахівців в галузі державного управління:

-

-

-

-

-

Критеріями визначення якості підготовки фахівців в галузі державного управління можуть бути визначені також вимоги до якості освіти, встановлені Європейською акредитаційною асоціацією програм з державного управління (ЕАРАА).

Таким чином, перетворення складної системи навчання управлінців органів державного управління та місцевого самоврядування має розвиватися шляхом створення універсального стандарту освіти державних службовців як програми вдосконалення та самовдосконалення, що триває протягом усієї кар’єри фахівця, і сприятиме виробленню нової управлінської ідеології, підвищенню адміністративної культури, формуванню готовності управлінського персоналу до прийняття рішень та підвищенню особистої відповідальності в умовах розвитку демократичного суспільства.

Стандартизація освіти в галузі державного управління в Україні зумовлює необхідність перегляду підходів до вирішення питань, пов’язаних із забезпеченням якості підготовки державних службовців, технології запровадження стандарту у систему підготовки фахівців, комплексного підходу до оцінювання якості освіти та відповідності цієї освіти вітчизняним і міжнародним стандартам підготовки державних службовців.

Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів цієї теми. Перспективи її подальшого розвитку автор пов’язує з розробленням цілісної системи навчання державних службовців, основою якої можуть стати галузеві стандарти освіти.

Подальший розвиток теми дослідження може здійснюватись у таких напрямах: розроблення загальних освітніх стандартів, які були б наскрізними для всіх категорій державних службовців (галузева компонента), причому застосування стандартів можливе як у підготовці так і в післядипломній освіті державних службовців; а також під час адаптації програм підготовки фахівців з державного управління до Європейського простору вищої освіти; розроблення систем якості підготовки та безперервної освіти фахівців; розроблення великої кількості стандартів зі спеціалізацій (варіативної компоненти освітніх стандартів), що відображували б широкий спектр діяльності державних службовців.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані в подальшому вдосконаленні процесу стандартизації підготовки фахівців з державного управління, державних службовців Кабінетом Міністрів України, Міністерством освіти і науки України, Головним управлінням державної служби України, навчальними закладами, іншими організаціями, які причетні до системи підготовки та підвищення кваліфікації фахівців в галузі державного управління.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

АНОТАЦІЇ

Синицина Н.Г. Стандартизація освіти державних службовців в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.03 – державна служба. – Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – Дніпропетровськ, 2006.

У дисертації розглядаються концептуальні, теоретико-методологічні та практичні аспекти стандартизації освіти державних службовців в Україні, досліджуються умови переорієнтації навчання фахівців від здобуття знань до оволодіння практичними уміннями та здатностями, спрямованими на ефективну управлінську діяльність фахівців в галузі державного управління.

На прикладі розроблення складових галузевого стандарту освіти зі спеціальності 8.150000 “Державне управління” показано особливості процесу стандартизації освіти державних службовців в Україні та запровадження освітніх стандартів до програми підготовки магістрів державного управління. Науково обґрунтовано систему контролю та критерії оцінювання якості освіти в галузі державного управління, визначено напрями створення цілісної системи навчання державних службовців на основі запровадження стандартів освіти в галузі державного управління.

Ключові слова: стандартизація, державне управління, управління освітою, зміст освіти, методологія, вища професійна освіта, безперервна освіта, критерії засобів діагностики, якість освіти.

Синицына Н.Г. Стандартизация высшего образования государственных служащих в Украине. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.03 – государственная служба. – Днепропетровский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. – Днепропетровск, 2006.

В диссертации рассматриваются концептуальные, теоретико-методологические и практические аспекты стандартизации образования государственных служащих в Украине. На основе анализа нормативно-правовой базы и научных источников развития системы подготовки кадров для органов власти определены концептуальные подходы формирования содержания образования в отрасли. Проведено исследование условий переориентации обучения специалистов с приобретения знаний на овладение практическими умениями и навыками, направленными на эффективную управленческую деятельность в области государственного управления.

Создание эффективной системы образования государственных служащих напрямую зависит от взаимного согласования различных действующих программ подготовки госслужащих – от краткосрочных семинаров, повышения квалификации до магистерских программ на основе создания единого образовательного стандарта для отрасли. Основу такого стандарта должны составить перечень умений, заданий деятельности и деловых качеств, которыми должен владеть государственный служащий. На основе данного перечня представляется целесообразным определение содержательной части образования (перечня содержательных модулей, объединенных в учебные модули и дисциплины), которые могут быть трансформированы в программы обучения госслужащих на кредитно-трансферной основе. В перспективе на основе отраслевого образовательного стандарта может быть создана система непрерывного образования государственных служащих, способствующая подготовке управленческих кадров, способных обеспечить стабильность и эффективность деятельности государственных структур в условиях трансформации экономики, социальных отношений и государственного управления в целом.

На примере создания составляющих отраслевого стандарта образования по специальности 8.150000 “Государственное управление” – квалификационно-образовательной характеристики, профессионально-образовательной программы и средств диагностики качества образования раскрыты особенности процесса стандартизации образования госслужащих в Украине и введения образовательных стандартов в программу подготовки магистров государственного управления.

Разработка и внедрение составляющих стандарта образования в отрасли государственного управления имеет такие особенности: базируется на применении общественно-заданного объективно-содержательного эталона; внедрении принципа целеполагания; проведении комплексной диагностики качества образования управленцев; введении в структуру квалификационных экзаменов оценивания стажировки в органах власти и введении квалификационного экзамена по специализации.

Для оценки качества образования специалистов государственного управления предлагается: во-первых,