МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Юріна Наталія Олександрівна

УДК 334.012.64

СИСТЕМА ПІДПРИЄМНИЦТВА В КРАЇНАХ З ПЕРЕХІДНОЮ

ЕКОНОМІКОЮ

Спеціальність 08.01.01 – економічна теорія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк - 2006

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі економічної теорії Донецького національного

університету Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Семенов Анатолій Григорович,

Донецький національний університет

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри економічної теорії

(м. Донецьк).

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Українська Лариса Олегівна, Харківський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економічної теорії (м. Харків);

кандидат економічних наук Вишневська Олена Миколаївна, Донецький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри економічної теорії (м. Донецьк).

Провідна установа: Львівський національний університет ім. Івана Франка Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної теорії (м. Львів).

Захист дисертації відбудеться 26 квітня 2006 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.01 у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198-а, великий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного

університету Міністерства освіти і науки України (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розіслано 23 березня 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Овечко Г.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Розвиток перехідного періоду економіки України ініціює докорінні структурні зміни в усіх сферах економіки, що відбиваються в першу чергу на економічній поведінці суб'єктів підприємництва. Досвід господарювання більшості розвинутих країн свідчить, що реформування і зміцнення економіки країни справедливо асоціюється з формуванням економічної ініціативи і підприємницьких структур, з тісним співробітництвом між великими та малими підприємствами. Це проявляється в ефективній мобілізації і використанні ресурсів, упровадженні нових форм і методів організації виробництва, вирішенні проблем зайнятості і безробіття, забезпеченні соціальної стабільності суспільства, закріпленні стійких позицій на внутрішніх і зовнішніх ринках, формуванні нових ринкових ніш.

Вважається, що економіка держави функціонує нормально, якщо на 100 мешканців приходиться не менше одного підприємства. У США цей показник дорівнює 13, в Японії – 12, у Чехії – 10, а в Україні на одну підприємницьку структуру приходиться 200 мешканців.

Проблемі дослідження тенденцій розвитку і підтримки бізнесу в країнах з розвинутою економікою й в умовах реформування приділяють увагу закордонні і вітчизняні вчені: Є. Бухвальд, З. Варналій, О. Вишневська, Л. Воротіна, В. Геєць, Л. Дмитриченко, П. Єгоров, І. Комарницький, В. Кредісов, А. Лиманський, Ю. Лисенко, В. Ляшенко, С. Мочерний, С. Реверчук, В. Рубе, А. Садєков, А. Семенов, В. Сизоненко, Г. Тарасенко, Л. Українська та інші.

Критичний аналіз наукових досліджень сфери бізнесу показав, що більшість напрямків цієї сфери аналізу характеризується недостатньо комплексною і системною розробкою і вимагають подальшого теоретичного обґрунтування, узагальнення накопиченого досвіду, розробки необхідного методологічного забезпечення. Проведений аналіз цієї сфери економіки дозволив дійти висновків, що недостатньо дослідженими залишаються питання політекономічного обґрунтування механізмів стимулювання підприємницької діяльності, які були б адекватними конкретній стадії трансформації економіки, її орієнтації на інноваційну і соціальну сфери. Актуальність і практичне значення проблем розвитку системи підприємництва обумовили вибір теми дослідження, його ціль, основні задачі, структурні елементи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведено в межах науково – дослідницьких робіт: кафедри економічної теорії Донецького національного університету “Інвестиційна політика держави перехідної економіки” (номер державної реєстрації 0101U005728); відділу економіко – правових проблем розвитку територіальних систем Інституту економіко – правових досліджень НАН України “Наукові основи стратегії сталого розвитку великого регіону” (номер державної реєстрації 0103U000735).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є розробка концепції стимулювання підприємницької діяльності в умовах перехідної економіки. Розроблені в роботі рекомендації дозволяють удосконалити систему організації підтримки бізнесу в економіці України. Для досягнення мети в роботі поставлено і послідовно вирішено такі задачі теоретичного, методичного і практичного характеру:

запропоновано уточнення поняття “підприємництво”;

удосконалено групування підприємницьких структур;

досліджено особливості становлення і розвитку бізнесу в трансформаційній економіці на прикладі країн Східної Європи, науково обґрунтовано причини уповільнення процесів розвитку підприємництва в Росії й Україні;

доведено необхідність і визначено сутність інтеграції великих і малих підприємств;

розроблено концепцію стимулювання діяльності підприємницьких структур на всіх рівнях влади;

розроблено моделі стимулювання соціально-економічного розвитку суб’єктів підприємницької діяльності на регіональному рівні.

Об'єктом дослідження виступають процеси становлення і розвитку суб'єктів системи підприємництва у всіх сферах трансформаційної економіки.

Предметом дослідження є сукупність соціально - економічних відносин, пов'язаних із формуванням і розвитком підприємницьких структур у трансформаційній економіці.

Теоретична і методологічна основи дослідження. Теоретичну основу дисертації склали фундаментальні положення і висновки економічної теорії, статистики, моделювання, дослідження закордонних і вітчизняних учених з розглянутих питань. Методологічну основу дисертації склали наступні методи. Дослідження економічної сутності підприємництва, проблем розвитку в перехідному періоді, обґрунтування рекомендацій з удосконалення процесів стимулювання розвитку бізнесу в Україні ґрунтувалося на методах формальної і діалектичної логіки. За допомогою системно – аналітичного методу були систематизовані основні напрямки державної політики щодо бізнесу, проаналізовані механізми регулювання бізнесу як у країнах з розвинутою, так і з перехідною економікою. Історичний і порівняльний аналіз дозволив дослідити еволюцію процесу становлення підприємницького сектору в трансформаційному періоді, його сучасні тенденції розвитку. Методом аналізу динамічних рядів були оцінені тенденції розвитку підприємницького сектору в країнах Східної Європи, метод угрупувань дозволив виявити регіональні особливості їхнього розвитку. Метод кореляційно – регресійного аналізу використовувався для оцінки впливу факторів на рівень розвитку підприємницьких структур.

Наукова новизна результатів дослідження. У дисертаційній роботі поставлено та вирішено актуальну науково-практичну задачу розробки цілісної концепції стимулювання розвитку підприємницької діяльності, яка містить комплекс взаємопов’язаних механізмів (правового, організаційного, фінансового, кредитного, інтеграційної підтримки підприємництва), адаптованих до умов економічних трансформацій.

При цьому отримано такі основні наукові результати:

вперше:

розроблено концепцію стимулювання діяльності підприємницьких структур на всіх рівнях влади, що враховує специфічні особливості трансформаційних процесів в економіці країни. Концепція базується на результатах дослідження правових, організаційних, фінансових та інших процесів, що відбуваються в економіці перехідного періоду та забезпечують пропорційність формування підприємницького сектору, розвиток конкуренції, ефективність перерозподілу доходів і соціальний захист населення;

розроблено економіко-статистичну модель визначення ступеня впливу кількості підприємницьких структур, обсягу виробленої продукції, чисельності зайнятих на обсяг валового внутрішнього продукту, обсяги сплачених у бюджет податків, а саме – податку на прибуток, єдиного податку і прибуткового податку з громадян, яка заснована на аналізі впливових факторів та зв’язків між ними, що дозволяє визначити напрямки стимулювання соціально-економічного розвитку підприємницьких структур;

удосконалено:

існуюче групування підприємницьких структур за двома критеріями: середньообліковою чисельністю працюючих і розміром виручки (валового доходу) шляхом доповнення четвертою групою, що дозволяє відносити суб’єктів підприємництва до категорії малих і отримувати пільги у тих випадках, коли один із критеріїв не виконується;

уточнено:

поняття “підприємництво” за рахунок синтезу концептуальних підходів до визначення цієї економічної категорії, що дає змогу об’єднати особисту вигоду підприємця із суспільною користю;

одержало подальший розвиток:

економічне обґрунтування необхідності інтеграції великих і малих підприємницьких структур, яке базується на визнанні спільних взаємодій цих структур у процесі виробництва, що сприятиме підвищенню стабільності і передбачуваності зовнішнього підприємницького середовища.

Практичне значення результатів дослідження полягає у створенні науково-методичної основи для формування на державному рівні цілісної системи дійової підтримки розвитку підприємництва в Україні. Теоретичні положення дисертації є універсальними і придатними для застосування на різних рівнях державного управління в умовах трансформаційної економіки. Запропонована концепція стимулювання діяльності підприємницьких структур враховує специфічні особливості трансформаційних процесів економіки країни і може бути реалізована завдяки запропонованим механізмам. Висновки автора доведено до рівня практичних рекомендацій, впровадження яких на практиці сприятиме економічному зростанню, розвитку економічного потенціалу країни і зростанню рівня життя населення регіону.

Одержані в процесі дослідження результати впроваджено при розробці рекомендацій по забезпеченню стійкого розвитку регіону Інститутом економіко-правових досліджень (довідка 299/185) і відображено в науковому звіті по темі, а також при підготовці курсу “Організація підприємницької діяльності” в Донецькому інституті підприємництва (довідка 06/42).

Теоретичні положення дисертації можуть бути використані в навчальному процесі при викладанні курсів економічної теорії, організації підприємницької діяльності, історії економічних учень, при розробці спецкурсів для студентів економічних спеціальностей, при проведенні науково-дослідної роботи.

Особистий внесок дисертанта. У дисертаційному дослідженні викладено авторський підхід до обґрунтування напрямків удосконалення процесів стимулювання розвитку підприємницької діяльності в трансформаційній економіці. Основні теоретичні і практичні висновки дисертації отримано дисертантом самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і практичні рекомендації доповідалися й опубліковані в матеріалах 7 науково-практичних конференцій: IV міжнародної наукової конференції студентів і молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2003р.); III міжрегіональної науково-практичної конференції “Оподатковування в промисловому регіоні: теорія, практика і перспективи розвитку” (м. Донецьк, 2003р.); II міжнародної науково-практичної конференції “Стан і проблеми трансформації фінансів і економіки регіонів у перехідний період” (м. Хмельницький, 2004р); V міжнародної наукової конференції студентів і молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2004р.); Національної науково-практичної конференції “Розвиток підприємництва – фактор стійкого росту економіки України” (м. Донецьк, 2004р.); Міжвузівської науково-практичної конференції “Перспективи розвитку малого і середнього бізнесу в Україні” (м. Херсон, 2004р.); Науково - практичної конференції “Економіка України: стратегія, відродження і трансформаційні перетворення” (Полтава, 2005р.).

Публікації. Основні результати виконаного дослідження опубліковано в 14 наукових роботах загальним обсягом 5,24 д.а., з яких особисто автору належить 5,15 д.а.

Структура й обсяг дослідження. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 266 найменувань. Робота викладена на 199 сторінках тексту, містить 11 таблиць, 5 рисунків.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність розглянутої теми, визначено мету, задачі, об'єкт і предмет дослідження, його теоретичну і методологічну базу, викладено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Концептуальні основи аналізу системи підприємництва” досліджено матеріальну й економічну засади підприємницької діяльності; проаналізовано основні етапи розвитку теорії підприємництва; уточнено поняття “підприємництво”, обґрунтовано основні положення концепції підприємництва; визначено структурні елементи системи підприємництва.

Загальноприйняті концептуальні підходи до встановлення сутності підприємництва характеризуються певною невизначеністю, недосконалістю положень, відсутністю системного підходу до аналізу процесів розвитку підприємницької діяльності, що не дає можливості визначити роль і місце підприємництва в реформуванні економіки, посиленні позитивного впливу розвитку підприємницького сектору економіки на темпи економічного зростання, вирішення проблем соціально–економічного розвитку суспільства. На стадії перехідної економіки важливе значення мають не тільки умови здійснення підприємницької діяльності, але і походження, розвиток трансформаційних видів і форм цієї діяльності. Отже, цілком закономірно виникає необхідність визначення сутності підприємництва як економічної категорії.

Дослідження дозволяє виявити, що дотепер відсутній єдиний підхід до визначення підприємництва. Теорія підприємництва ґрунтується на досягненнях економічної думки в області підприємництва, науковому узагальненні сучасної та історичної практики підприємництва. Аналіз концептуальних підходів до визначення економічної природи підприємництва дозволяє виявити чотири етапи розвитку процесу наукового осмислення сутності підприємницької діяльності. Проведений аналіз дозволяє простежити прямий зв'язок між підприємництвом і нововведеннями. Узагальнення різних точок зору з теорії підприємництва дозволило одержати наступні висновки:

підприємництво – особливий вид активності, що принципово відрізняється від традиційної трудової активності за способом реалізації (інноваційний), сферою застосування (нові види діяльності);

поняття “підприємництво” являє собою, з одного боку, предмет дослідження економічної теорії, що відбиває особливу форму економічних відносин з приводу дослідження індивідуальної робочої сили, здібностей, творчого потенціалу особистості, з іншого - об'єкт цілеспрямованої діяльності підприємця.

Таким чином, усі перераховані компоненти, які являють собою особистісну, економічну й організаційно – управлінську засади, знаходяться в органічному взаємозв'язку і проявляються у відтворювальному процесі підприємницького типу.

На підставі логіки визначення економічної сутності підприємництва доведено, що підприємництво – особливий стиль економічної поведінки суб'єкта, що хазяйнує, при якому діяльність заснована на раціональній комбінації факторів виробництва з урахуванням інновацій, здійснюється на власний ризик, за самостійною ініціативою, під особисту відповідальність, кінцева мета якої – одержання підприємницького доходу, що сполучає особисту вигоду із суспільною користю.

Вважається за необхідне конкретизувати аспект сполучення особистої вигоди з суспільною користю: результати підприємницької діяльності не повинні суперечити цілям суспільства, але мають забезпечувати економію витрат і ресурсів у результаті спеціалізації.

Узагальнення системи поглядів фахівців в області підприємництва можна відобразити у вигляді загальної концепції підприємництва, що має певні аналітичні аспекти (рис. 1).

СУСПІЛЬНИЙ ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СУТНІСНИЙ

АСПЕКТ АСПЕКТ АСПЕКТ

КОНЦЕПЦІЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ РИНКОВИЙ АСПЕКТ НОРМАТИВНИЙ АСПЕКТ

Рис. 1. Основні аспекти концепції підприємництва

Таким чином, система підприємництва являє собою складну динамічну систему ділових відносин, що охоплюють цілеспрямовану діяльність суб'єктів підприємництва в процесі відтворення матеріальних благ (об'єктів підприємницької діяльності).

Таким чином, на сьогодні багато аспектів підприємницької проблематики розглядаються лише в загальному контексті дослідження різноманітних видів і організаційних форм підприємницької діяльності. На наш погляд, не викликає сумніву, що підприємництво відіграє провідну роль у визначенні напрямків соціально – економічного розвитку країн.

В другому розділі “Особливості становлення і розвитку підприємницьких структур у країнах з перехідною економікою” обґрунтовано теоретичні основи становлення і розвитку підприємницьких структур, їхню роль і місце в перехідній економіці; удосконалено групування підприємницьких структур; досліджено особливості становлення й основні тенденції розвитку у системах перехідної економіки Польщі, Угорщини, Російської Федерації, України; обґрунтовано об'єктивну необхідність формування інтегрованих зв'язків суб'єктів підприємництва як одного з напрямків вирішення протиріч малого бізнесу; досліджено особливості інтеграції суб’єктів підприємництва цих країн при реформуванні економіки.

Аналіз критеріїв диференціації підприємницьких структур при реформуванні економіки держав, які досліджуються, свідчить, що вони досить відрізняються. Саме це надало можливість удосконалення існуючого групування підприємницьких структур в Україні (за основу взято два критерії: середньооблікова чисельність працюючих і розмір виручки (валового доходу)). Така класифікація сприяє оптимальному розподілу їх у структурі господарювання, визначає пріоритетність напрямків державної підтримки, характер інтеграції, забезпечує вихід з “тіні” тих фірм, що через невідповідність одному з критеріїв не могли працювати як малі. Згідно з визначеним підходом запропоновано новий розподіл підприємств.

Використання резервів підприємництва для прискорення економічного зростання в Україні необхідно здійснювати на базі глибокого вивчення його стану, тенденцій розвитку і факторів, що впливають на нього. Вірогідність, повнота, своєчасність розрахунку показників розвитку підприємницьких структур – гарант точності рекомендацій і перспектив розвитку сектору. Порівняльна характеристика економічних показників діяльності підприємницького сектору країн з розвинутою і перехідною економікою, яка відображена в таблиці 1, дає можливість зробити висновок, що підприємницький сектор України значно відстає як від держав з розвинутою, так і з економікою, яка реформується.

Таблиця 1

Стан розвитку підприємницьких структур країн світу в 2003 році |

Кількість підприємницьких структур, тисяч | Кількість структур на 1000 чоловік наявного населення | Доля МСП у ВВП, % | Доля МСП в загальній чисельності зайнятих, %

США | 19700 | 68 | 52 | 54

Німеччина | 3306 | 40 | 57 | 46

Японія | 6516 | 51 | 55 | 78

Великобританія | 2740 | 46 | 53 | 49

Польща | 1766 | 46 | 60 | 61

Росія | 3845 | 26 | 12 | 13

Україна | 246 | 5 | 7 | 12

Аналіз ряду показників доводить, що спостерігаються значні розбіжності в розвитку трансформаційних економік Східноєвропейських країн, Російської Федерації, України з однієї сторони і країн з розвинутою економікою - з іншої. Дослідження трансформаційних процесів в економіці Польщі й Угорщини показало, що, незважаючи на розбіжності в реформаційній політиці, і “шокова терапія”, і поступове здійснення реформ уплинули на становлення і розвиток сектора малого підприємництва. Доказом служить той факт, що за десять років реформування економіки у Польщі частка приватного сектору у ВВП зросла з 25% до 60%, в Угорщині – з 7% до 57%, на сектор малого і середнього бізнесу припадає близько 2/3 чисельності зайнятих в цілому по економіці.

Аналіз показників динаміки свідчить про те, що кількість діючих малих підприємств України продовжує зростати: у 2003 році у порівнянні з 1991 цей показник збільшився в 10,2 рази, що свідчить про визначену реформацію структури національної економіки. Однак зростання характеризується нерівномірними темпами: найбільший приріст щорічно в порівнянні з попереднім роком виявлено у 1992 році - 44,7% і в 1997 - 41,8, що характеризується прийняттям ефективних нормативно-правових актів, у 2003 році приріст склав 6%. Але якщо в 1996 році діяло 96% зареєстрованих малих підприємств, то в 1999 – 78%, а в 2003 - тільки 73,4% тих підприємств, що звітували.

Дослідження дозволяє виявити, що розвиток малого бізнесу в перехідній економіці ініційовано змінами, що відбуваються у великому виробництві. Зважаючи на те, що мале і велике підприємництво – складові елементи єдиного економічного механізму, взаємозалежні ланки суспільного виробництва, можна також затверджувати, що скорочення виробництва великими підприємствами негативно впливає на розвиток малого підприємництва. Так, за період з 1998 по 2003 рік число малих підприємств України в сфері виробництва збільшилося в 1,7 рази і становило 43303 одиниці, у той час, як частка виробленої ними продукції зменшилася з 4,5% у 1998 році до 3,2% у 2003 році. Незважаючи на кількісну перевагу, якісних змін у секторі малого підприємництва не виявлено.

Аналіз системи підтримки розвитку малого підприємництва в Україні дозволяє виділити чотири основні групи причин її неефективності:

невизначеність концепції розвитку та стимулювання діяльності малих підприємств;

декларативний характер державних програм підтримки розвитку малого бізнесу: відсутність чітко сформульованих пріоритетів, які були б підтверджені кількісними показниками;

невисокий рівень та ресурсна незабезпеченість програм підтримки СМП;

суперечливий характер напрямків та механізмів реалізації програм стимулювання підприємницької діяльності.

Аналіз дозволив визначити деякі особливості малого підприємництва України, що відрізняють його від малого підприємництва більшості зарубіжних країн. Малі підприємницькі структури відіграють важливу роль у процесі здійснення організаційних змін і подальшого розвитку економік постсоціалістичних країн, і одночасно виступають індикатором якості організаційних змін у процесі формування приватної підприємницької ініціативи. Беручи до уваги розглянуті аспекти, слід зазначити необхідність інтеграції великих і малих структур, яка здатна забезпечити стабільність і передбачуваність зовнішнього підприємницького середовища, взаємовигідний обмін різними ресурсами. Інтеграція малих і середніх підприємств у комплекс великих корпорацій здійснюється в різноманітних формах у залежності від розвитку функціональної сфери.

Величезне значення для суб'єктів підприємництва має можливість передачі технологій і результатів наукових розробок у виробництво на основі кооперації з великими компаніями. Необхідно відзначити, що частка витрат на НДОКР у ВВП США складає 2,8%, у Японії–2,9%, Німеччині–2,7%, Великобританії–2,3%, а в Україні–0,4%. За останні 10 років у більшості розвинутих країн фінансування НДОКР зросло в 1,2 рази, в Україні в стільки ж разів скоротилося. Перспективними формами організації взаємин малих і великих підприємств є лізинг, технопаркові структури, бізнес–інкубатори, підприємницькі мережі, ТНК; необхідно стимулювати їх розвиток в Україні.

Велике підприємництво – системоутворюючий фактор розвитку малого бізнесу, який сприяє обслуговуванню і кооперативному співробітництву, економічна ефективність якого проявляється у зменшенні витрат і розширенні масштабів виробництва. Роль малого підприємництва полягає у створенні умов і середовища для життєдіяльності великих підприємств за допомогою бізнес - інкубаторів, сфер додаткового венчурного капіталу. Малі фірми необхідно залучати до реструктуризації великих підприємств: надавати в їхнє розпорядження не використані виробничі площі й устаткування.

У третьому розділі “Перспективи розвитку системи підприємництва України” проведено дослідження систем підтримки розвитку підприємницьких структур у зарубіжних країнах. Визначено, що підтримка малого підприємництва стимулює створення підприємств в цьому секторі економіки, але не приводить до зниження в ній системних ризиків. Великі підприємства за кордоном не потребують особливої уваги своїх держав. Вони повністю відповідають за результати своєї діяльності, і тільки в випадках банкрутства їм може надаватися державний кредит чи субсидія. А це значить, що створення умов для розвитку МСП – пріоритетний напрямок державної політики, що обумовлюється нестабільним розвитком цих структур, значною чутливістю до ринкових коливань і обмеженим доступом до ресурсів.

На основі даних про розвиток підприємництва в Україні та Донецькій області за 2000 –2003 роки проведено моделювання процесу стимулювання підприємницької діяльності. Побудовані моделі відображають високий рівень взаємозв’язку між обсягом валового внутрішнього продукту, податковими надходженнями та показниками діяльності підприємницьких структур, і тому ними необхідно управляти для підвищення ефективності діяльності.

Сучасна економічна теорія визнає прогресивний характер підприємництва як форми господарської діяльності і необхідність систематичної підтримки цього сектору економіки державою. При регулюванні підприємницької діяльності доцільно враховувати стадії перехідного періоду.

Внесок підприємницьких структур в процес оздоровлення економіки України сьогодні досить незначний, що пояснюється в основному відсутністю зваженої державної політики щодо підприємництва.

Вирішення негативних фактів у процесі формування і підтримки цього сектору економіки можливо в подальшому за рахунок удосконалення законодавства і посилення контролю над його виконанням, уточнення переліку відомств, наділених відповідними функціями контролю. При цьому слід розробити методики пільгового кредитування, створити банківські інфраструктури, зацікавлені в наданні кредитів під ризикові проекти, а також забезпечити спрощення оподатковування підприємницьких структур (законодавче закріплення єдиного переліку податків). Держава повинна забезпечувати суб'єктів підприємництва необхідними матеріально-технічними засобами; сприяти розвитку форм співробітництва між підприємницькими структурами та установити чіткі правові відносини між державою і підприємницькими структурами: спрощення порядку реєстрації і ліцензування діяльності, систематизацію контрольних перевірок діяльності.

Аналіз основних напрямків державної підтримки бізнесу в Україні показав, що урядові концепції і програми носять переважно декларативний характер. Розгляд окремих напрямків і механізмів підтримки підтверджує відсутність комплексного дослідження їхнього впливу на розвиток підприємницьких структур. Таким чином, у даний час розробка і реалізація ефективної концепції сприяння розвитку підприємницького сектора є досить актуальним питанням.

Основні задачі та принципи організації державної підтримки підприємництва обґрунтовують необхідність реалізації концепції за допомогою правового, організаційного, фінансового, кредитного механізмів, інтеграційної політики підтримки підприємництва (рис.2).

Рис. 2. Концепція стимулювання підприємницької діяльності

Слід відзначити, що запропоновані механізми заслуговують особливої уваги тому, що:

системність правового механізму обумовлена необхідністю попередження протиріч між законодавчими актами, підвищенням їхньої надійності, забезпеченням повноти юридичної чинності і дієвості;

організаційний механізм передбачає диференціацію повноважень між органами влади на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях влади; формування установ, що забезпечують діяльність підприємницьких структур усіма видами ресурсів;

ефективна інноваційна й інвестиційна політика держави забезпечує сприятливі умови для інвестиційної активності в сфері нових технологій, створенні прогресивних виробництв з випуску конкурентноздатної продукції;

складна система оподатковування - непомірний тягар для підприємств, особливо в період їх становлення і зрілості, що змушує їхніх керівників приховувати доходи, вести "подвійний" бухгалтерський облік;

відсутність фінансових ресурсів у підприємства через значні труднощі одержання кредитів спричиняє припинення діяльності чи змушує перейти у сферу тіньової економіки.

Державна політика не може вирішити весь комплекс проблем СПД самостійно і тому повинна підтримувати інтеграційну політику, яка реалізується через різні форми коопераційних зв'язків.

Таким чином, зазначені напрямки дозволять на практиці досягти значних позитивних результатів розвитку національних підприємницьких структур. Заходи, що використовувалися у ряді країн з транзитивною економікою і надали позитивні результати, повинні знайти відображення в українському законодавстві, що передбачає нормативно-правове регулювання діяльності суб'єктів підприємництва та їх інтеграції.

У висновках підведені підсумки дослідження проблеми розвитку системи підприємництва в країнах з перехідною економікою, сформульовані основні результати і практичні рекомендації.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі запропоновано нове вирішення актуальної наукової задачі теоретичного обґрунтування концепції стимулювання діяльності підприємницьких структур, яка враховує специфічні особливості трансформаційних процесів в економіці країни.

Воно спирається на такі основні висновки й результати:

1. Уточнено поняття “підприємництво” за рахунок синтезу концептуальних підходів визначення цієї економічної категорії, що дає змогу об’єднати особисту вигоду підприємця із суспільною користю.

Обґрунтовано, що особистісна, економічна й організаційно-управлінська основи знаходяться в органічному взаємозв'язку і проявляються у відтворювальному процесі підприємницького типу.

2. Систематизовано і доповнено класифікаційні ознаки основних видів підприємницької діяльності. Це аргументовано тим, що підприємництво - різнопланова господарська діяльність, тобто істотним є внесення додаткових класифікаційних критеріїв: територіальної належності бізнес - діяльності, а також мети, з якою ця діяльність ініціюється, і ступеня організованості її суб'єктів.

3. Запропоновано групування підприємницьких структур, що дозволяє аналізувати переваги і недоліки кожної групи, визначати їх місце в економіці країни і пріоритетність державних програм стимулювання діяльності, конкретизувати взаємини між малими і великими підприємствами, визначати специфічні форми і характер інтеграції. Дозволяє відносити суб’єктів підприємництва до категорії малих і отримувати пільги у тих випадках, коли один із критеріїв не виконується.

4. Науково обґрунтовані причини уповільнення процесів формування підприємницького сектору в Росії й Україні в порівнянні з країнами Східної Європи.

5. Доведено, що малий і великий бізнес складають єдиний економічний механізм. Великі організаційно-господарські структури забезпечують стабільність і керованість економіки, а малі створюють конкурентне середовище, забезпечують виробництву гнучкість і спеціалізацію, розробку науково-технічних новацій. А це стимулює зміцнення інтегрованих зв'язків між суб’єктами підприємницької діяльності.

6. Підтверджено, що в умовах реформування економіки підприємництво в Україні не досягло необхідного розвитку, держава повинна стимулювати діяльність підприємницьких структур. Це зумовлює необхідність синтезу методів і інструментів його підтримки, що передбачає розробку концепції стимулювання діяльності підприємницьких структур.

7. На теоретичному і методологічному рівні розроблено концепцію стимулювання підприємницької діяльності в Україні, її структурні та функціональні складові.

8. Підгрунтом розробленої концепції визначено комплекс адаптованих до умов трансформації механізмів стимулювання розвитку підприємницьких структур: правового, організаційного, фінансового, кредитного, напрямках інтеграційної політики. Розроблено комплекс заходів щодо їх удосконалення і конкретизації.

9. У межах запропонованої концепції розроблено і реалізовано економіко-статистичну модель стимулювання розвитку бізнесу, результати розрахунків за якою підтверджують дієвість і ефективність запропонованої концепції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

у наукових фахових виданнях:

1. Благодарная Н. А. Проблемы и особенности развития предпринимательства в Украине//Финансы, учет, банки: Сборник научных трудов. Выпуск 9 / Под общ. Ред. П.В. Егорова. – Донецк: ДонНУ, Каштан, 2003. – С. 71 – 76.

2. Благодарная Н.А. Эффективность поддержки малого предпринимательства Украины: опыт стран с переходной экономикой//Сб. научных трудов Донецкого национального технического университета. Серия экономическая. Вып. 65. – Донецк. – 2003. – С. 142 - 147.

3. Благодарна Н.О. Інтегровані зв’язки суб’єктів підприємництва в умовах трансформації економіки//Вісн. Східноукр. нац. ун-ту ім. В. Даля.–Луганськ, 2004.-№10.–Ч.1.-С 188-196.

4. Благодарная Н.А. Концептуальные основы анализа системы предпринимательства: политэкономический аспект//Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 80.- Донецьк, ТОВ “Лебідь”, 2004. – С. 104 – 111.

5. Благодарна Н.О. Роль підприємництва у системі зайнятості населення в умовах трансформації економіки: регіональний аспект // Збірник наукових праць “Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України” кафедри управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил Тернопільської академії народного господарства. Тернопіль. –“Економічна думка”. – 2004.- С. 296 – 299.

6. Благодарная Н.А. Стратегия развития предпринимательских структур в процессе трансформационного реформирования//Финансы, учет, банки: Сборник научных трудов. Выпуск 10/ Под общ. Ред. П.В. Егорова. – Донецк: ДонНУ, Каштан, 2004. – С. 169 – 174.

7. Юрина Н.А. Содействие развитию предпринимательского сектора Украины – приоритетное направление социально-экономической политики государства//Економіка та право. -2005. - № 1(11). - С. 106 – 112.

за матеріалами конференцій:

1. Благодарная Н.А. Интеграция малых фирм в экономический комплекс крупных корпораций// Материалы IV международной научной конференции студентов и молодых учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. Ч. 1. - Донецьк, 2003. – С. 24 – 27.

2. Благодарная Н.А., Семенов А.Г. Налогообложение: процессы формирования взвешенной налоговой политики в сфере малого предпринимательства//Материалы ІІІ межрегиональной научно –практической конференции “Налогообложение в промышленном регионе: теория, практика и перспективы развития”.-Донецк, 2003.–С. 463–466. (Особистий внесок здобувача: визначення ефективності функціонування спрощеної системи оподаткування для підприємств малого бізнесу).

3. Благодарная Н.А. Тенденции и проблемы развития предпринимательского сектора Донецкого региона (опыт российских регионов)//Матеріали II міжнародної науково-практичної конференції “Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період”. - Хмельницький, 2004. – С. 263 –267.

4. Благодарная Н.А. Процессы формирования малого предпринимательства в переходной экономике//Матеріали V міжнародної наукової конференції студентів і молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання ”. Ч. 3. - Донецьк, 2004. – С. 154 –156.

5. Богатырев В. М., Благодарная Н. А. Роль предпринимательства в переходной экономике Украины//Матеріали національної науково-практичної конференції “Розвиток підприємництва – фактор сталого росту економіки України”.- Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: Сб. науч.тр. /НАН Украины. Ин - т экономики пром-ти. – Донецк, 2004. – С.147–153. (Особистий внесок здобувача: досліджено особливості переходу деяких країн до ринкової економіки, зародження підприємництва та його функції в розвитку економіки України).

6. Благодарна Н.О. Дійсність та перспективи фінансово - кредитної підтримки малого підприємництва України//Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції “Перспективи розвитку малого і середнього бізнесу в Україні”. - Херсон, 2004 . – С. 122 - 130.

7. Юрина Н.А. Необходимость совершенствования управления развитием предпринимательских структур в условиях трансформации экономики страны//Матеріали науково-практичної конференції “Економіка України: стратегія, відродження і трансформаційні перетворення”.– Полтава: ПІБ МНТУ, 2005. – С. 7 – 10.

АНОТАЦІЯ

Юріна Н.А. Система підприємництва в країнах з перехідною економікою. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за фахом 08.01.01 – економічна теорія. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2006.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню системи підприємництва в країнах з перехідною економікою. Обґрунтовано необхідність стимулювання підприємницької діяльності в умовах реформування економіки, що дозволить підвищити ефективність мобілізації і використання різних ресурсів, упровадити нові форми і методи організації виробництва, вирішувати проблеми зайнятості і безробіття, забезпечити соціальну стабільність суспільства, стійкі позиції на внутрішніх і зовнішніх ринках, сформувати нові ринкові ніші.

Для досягнення поставленої мети на основі методу формальної і діалектичної логіки, історичного і порівняльного аналізу уточнено поняття “підприємництво”. Досліджено особливості становлення й основні тенденції розвитку підприємницьких структур при трансформації економіки Польщі, Угорщини, Російської Федерації, України. Проведений аналіз особливостей розвитку СПД дозволив виділити основні причини уповільнення процесів формування підприємницького сектора в Росії й Україні в порівнянні з країнами Східної Європи.

Аналіз ситуації в підприємницькому секторі України підкреслює необхідність синтезу методів і інструментів стимулювання його діяльності, що передбачає розробку концепції стимулювання діяльності підприємницьких структур. Реалізація концепції ґрунтується на комплексі адаптованих до умов трансформації механізмів стимулювання розвитку підприємницьких структур: правового, організаційного, фінансового, кредитного; напрямках інтеграційної політики. Для кожного механізму запропоновано комплекс заходів, орієнтованих на підвищення ефективності стимулювання підприємницької активності.

Ключові слова: підприємництво, інтеграційна політика, концепція стимулювання підприємницької діяльності; механізми підтримки підприємницької діяльності.

АННОТАЦИЯ

Юрина Н.А. Система предпринимательства в странах с переходной экономикой. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 – экономическая теория. Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2006.

Диссертационная работа посвящена исследованию системы предпринимательства в странах с трансформационной экономикой. Обоснована необходимость стимулирования предпринимательской деятельности, это позволит повысить эффективность мобилизации и использования различных ресурсов, внедрить новые формы и методы организации производства, решить проблемы занятости и безработицы, обеспечить социальную стабильность общества, устойчивые позиции на внутренних и внешних рынках, сформировать новые рыночные ниши.

Для достижения поставленной цели на основе методов формальной и диалектической логики, исторического и сравнительного анализа уточнено понятие “предпринимательство”, конкретизирующее сочетание личной выгоды предпринимателя с общественной пользой. Обосновано, что личностная, экономическая и организационно-управленческая основы находятся в органической взаимосвязи и проявляются в воспроизводственном процессе предпринимательского типа. Исследованы особенности становления и основные тенденции развития предпринимательских структур в процессе реформирования экономики. На основании анализа особенностей развития СПД выделены основные причины замедления процессов формирования предпринимательского сектора в России и Украине по сравнению со странами Восточной Европы. Проанализированы показатели структуры и динамики развития предпринимательских структур. Установлено, что при росте количественных показателей предпринимательской деятельности качественные показатели снижаются.

Выявлены противоречия малого бизнеса, которые можно установить в результате отслеживания взаимосвязей между его объективно высоким социально – экономическим значением в процессе стабилизации трансформационного периода, инновационным характером и низким уровнем жизнеспособности субъектов малого бизнеса. Следует отметить необходимость интеграции крупных и малых предпринимательских структур, способной обеспечить стабильность и предсказуемость внешней предпринимательской среды, взаимовыгодный обмен различными ресурсами.

Анализ ситуации в предпринимательском секторе Украины подчеркивает необходимость синтеза различных методов и инструментов стимулирования бизнес - деятельности, что предусматривает разработку концепции стимулирования деятельности предпринимательских структур на всех уровнях власти. Реализация концепции основывается на комплексе адаптированных к условиям трансформации механизмов стимулирования предпринимательской деятельности: правового, организационного, финансового, кредитного, направлениях интеграционной политики. Механизмы представлены комплексом мероприятий, ориентированных на повышение эффективности стимулирования предпринимательской активности. Положения разработанной концепции получили практическую реализацию.

Ключевые слова: предпринимательство, концепция стимулирования предпринимательской деятельности, механизмы поддержки предпринимательской деятельности.

SUMMARY

Yurina N.A. System of business in the countries with transitive economy.- Manuscript.

Thesis for scientific degree of candidate of economic sciences on speciality 08.01.01 - economic theory. Donetsk national university of the Ministry of Education and science of Ukraine, Donetsk, 2006.

Research is devoted to studying of system of business in the countries with transitive economy. The necessity of stimulation of enterprise activity for conditions of transitive economy on aspect of political economy is proved. It will allow raising efficiency of mobilization and use of different resources to apply new forms and methods of the organization of manufacture, to solve problems of employment and unemployment, to provide social stability of a society and steady positions on internal and foreign markets, to occupy new market niches.

To achieve the purpose of investigation the definition “business” was concretized on the base of formal and dialectic logic, the historical and comparative analysis.

Features of becoming and the basic tendencies of development of enterprise structures in system of transitive economy of Poland, Hungary, Russia and Ukraine are researched. The method of the analysis of dynamic series was appreciated to determine tendencies of development of enterprise sector in the considered countries, the method of groupings allowed to find out regional features in their development.

The analysis of the generated situation in enterprise sector of Ukraine emphasizes necessity of synthesis of different methods and tools of stimulation business - activity which provides development of the complex concept of stimulation of activity of enterprise structures at all levels of authority. Realization of the specified concept is based on complex mechanisms of stimulation of enterprise structures development. The complex includes legal, organizational, financial, credit mechanisms and directions of an integration politics. All mechanisms are adapted to conditions of transformation. The complex of actions for increasing of enterprise activity efficiency stimulation is developed for each mechanism.

Key words: business, an integration politics, the concept of stimulation, mechanisms of business undertakings support, an innovational and investment politics.

Підписано до друку 21.03.06 р. Формат 60х90 1/16

Папір офсетний. Друк RISO.

Умовн. друк. арк. 0,8. Тираж 100 екз. Зам. № 225.

Надруковано в ТОВ “Каштан”

83017, м. Донецьк, б. Шевченка, 25