МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Яшкіна Оксана Іванівна

УДК [338.27:330.34.011] (477)

МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНИХ ПОКАЗНИКІВ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.02.03.-

організація управління, планування і регулювання економікою

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Одеса - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному економічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: |

доктор економічних наук, професор

Янковой Олександр Григорович,

Одеський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри статистики

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук,

старший науковий співробітник

Корнєєв Володимир Вікторович,

Інститут економіки та прогнозування НАН України, заступник завідувача відділу досліджень розвитку та регулювання фінансових ринків

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Фесенко Оксана Олександрівна,

Інститут проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України, старший науковий співробітник відділу економіко-екологічних проблем світового океану та приморських регіонів

Провідна установа: | Дніпропетровський університет економіки та права Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки підприємства, м. Дніпропетровськ

Захист відбудеться “ 17 ” лютого 2006 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.41.055.01 в Одеському державному економічному університеті за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеського державного економічного університету за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 8.

Автореферат розісланий “ 12 ” січня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А. І. Ковальов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Становлення ринкових відносин в Україні вимагає, насамперед, формування нового господарського механізму, у якому центральне місце займає державне регулювання економікою. Для виконання функцій державного регулювання та правильного рішення сьогоднішніх економічних завдань необхідно передбачати наслідки багатьох господарських явищ і процесів. У зв'язку із цим прогнозування соціально-економічних параметрів країни на всіх рівнях управління здобуває особливу значущість. За організаційною ознакою система науково обґрунтованих прогнозів повинна включати складання Державного прогнозу економічного й соціального розвитку країни, прогнозів окремих виробничих, управлінських і територіальних структур.

Проблема здійснення пошукових (теоретико-дослідницьких) прогнозів пов'язана з малим періодом дослідження об'єкта, оскільки для аналізу й моделювання можуть застосовуватися дані статистичної звітності з 1996 року (час введення національної валюти). Тому багато прогнозів соціально-економічних показників зараз одержують не формалізованими (математико-статистичними) методами, а експертними, заснованими на суб'єктивній думці фахівців. Формалізовані ж методи, застосовувані на коротких рядах економічної динаміки, не дозволяють прийняти однозначне рішення щодо моделі й відповідно прогнозу, можуть стати причиною одержання так званого “віяла прогнозів”.

Дослідженню питань прогнозування розвитку соціально-економічних систем присвячені роботи багатьох зарубіжних та вітчизняних учених: В.І.Бестужева-Лади, Дж.Бокса, В.П.Боровикова, В.М.Геєця., Г.Дженкінса, О.Г.Івахненка, К.Карлберга, М.Кендела, Г.С.Кільдишева, В.В.Корнєєва, Н.І.Костіної, Т.Кравченка, І.В.Крючкової, В.Р.Кучеренка, І.М.Ляшенка, К.Д.Льюіса, В.Є Момота, М.І.Скрипниченко, В.О.Точиліна, О.О.Фесенко, О.А.Френкеля, В.А.Фурсова, Б.І.Холода, Є.М.Четиркіна, О.Г.Янкового та ін. Однак, недостатньо розробленими в економічній літературі залишаються питання однозначності прогнозної моделі, взаємозв'язку прогнозних оцінок різних економічних рівнів, одержання прогнозів розвитку підприємств і регіонів. Це обумовило вибір теми і теоретичну значущість дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної теми “Розробити та апробувати економіко-математичні моделі й методи оцінки і оптимізації економічних процесів в окремих галузях харчової промисловості” (№ ДР 0104U009755), яка виконувалася в рамках тематичного плану фундаментальних наукових досліджень Одеської національної академії харчових технологій (ОНАХТ), погодженого з Міністерством освіти й науки України на 2003-2005 рр. Окремі результати, висновки і рекомендації дисертаційного дослідження використані у госпрозрахунковій темі “Розробка методів економічного прогнозу розвитку сервісних служб технологічного обслуговування в Україні” (№ господарського договору 14/04), яка виконувалася в рамках тематичного плану прикладних наукових досліджень ОНАХТ у 2004-2005 рр. Особисто автором внесені пропозиції щодо методів отримання дослідницьких прогнозів на коротких рядах економічної динаміки показників.

Результати наукових досліджень відображені у розділах наукових звітів із зазначених тем, підготовлених дисертантом індивідуально.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування і розробка методів прогнозування взаємопов’язаних соціально-економічних показників розвитку України. Для досягнення зазначеної мети поставлені і вирішені наступні завдання:

· систематизувати макро-, мезо- і мікроекономічні показники розвитку України залежно від рівня їх агрегування;

· обґрунтувати необхідність і можливість проведення прогнозування з використанням виявленого взаємозв'язку досліджуваних показників на інтервалі передісторії;

· запропонувати схему здійснення поетапного прогнозу всього народногосподарського комплексу;

· розробити методичні підходи до прогнозування взаємопов’язаних соціально-економічних показників розвитку України на базі методів збереження лагової кореляції і коваріації;

· виявити можливості до застосування запропонованих методів для рядів економічної динаміки з різними тенденціями розвитку.

Об'єктом дослідження є динамічні процеси соціально-економічного розвитку України.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні питання застосування методів прогнозування взаємопов’язаних соціально-економічних показників розвитку України.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є системний підхід до вивчення соціально-економічних явищ на мікро-, мезо- та макрорівнях, що базується на інерційності розвитку параметрів економіки та їхніх взаємозв'язків.

Для опрацювання матеріалу дисертації, викладеного у відповідних розділах, також застосовувались такі методи: аналізу і порівняння (для розкриття теоретичних основ прогнозування соціально-економічних показників); кореляційно-регресійного аналізу, дисперсійного аналізу, перевірки статистичних гіпотез (для отримання моделей розвитку досліджуваних показників та прогнозування за цими моделями), збереження лагової кореляції та збереження лагової коваріації (для отримання моделей та прогнозів взаємопов’язаних показників розвитку України).

В основу дисертаційного дослідження покладена наукова гіпотеза про те, що прогнозування розвитку України передбачає отримання взаємопов’язаних прогнозів показників різних рівнів управління.

Інформаційну базу для дослідження склали дані Держкомстату України, міністерства економіки України, центру соціально-економічних досліджень України і звітності підприємств.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступних положеннях:

одержано вперше:

· метод прогнозування взаємопов’язаних соціально-економічних показників із плавною еволюторною тенденцією (метод збереження лагової кореляції), що дозволяє вирішити проблему неоднозначності вибору прогнозної моделі у випадку коротких рядів динаміки;

· метод прогнозування взаємопов’язаних соціально-економічних показників для випадку, коли один з показників має плавну еволюторну тенденцію, а інший - стрибкоподібну тенденцію, а також для випадку, коли обидва показники мають стрибкоподібну тенденцію (метод збереження лагової коваріації);

удосконалено:

· класифікацію рядів динаміки економічних показників залежно від ступеня агрегування та еволюторної тенденції;

· процедуру здійснення прогнозу розвитку України, яка базується на принципі взаємозв'язку прогнозів економічних показників нижчих рівнів управління із прогнозами показників вищих рівнів (за ступенем агрегування), що дозволяє будувати “дерево” прогнозів для всього народногосподарського комплексу;

набуло подальшого розвитку:

· методика розробки прогнозів на коротких рядах динаміки, що дозволяє вибрати з “вилки прогнозів” один - найбільш точний та надійний;

· методика прогнозування зовнішніх (екзогенних) змінних у багатофакторних економетричних моделях формалізованими методами, без застосування суб'єктивних експертних оцінок, що дозволяє більш обґрунтовано здійснювати прогноз внутрішніх (ендогенних) змінних моделей.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення роботи полягає в розробці методики одержання обґрунтованих прогнозів економічних показників на рівні підприємства, об'єднання, регіону і т.д., у розширенні теоретико-пізнавальної бази прогнозування, у здійсненні спільного пошукового прогнозу соціально-економічних явищ і процесів.

Основні результати дисертації використані Державною Акціонерною компанією “Хліб України” “Одеський портовий елеватор” при складанні середньострокового плану розвитку підприємства (довідка №186/1 від 13 травня 2005 р.), ТОВ “Керамзит” при розробці прогнозу діяльності підприємства на 2005-2007 роки (довідка №123/5 від 25 березня 2005 р.), ВАТ “Одеський дослідно-експериментальний завод” при складанні стратегічного плану підприємства на 2005-2006 роки (довідка № 75/5 від 20 квітня 2005 р.), ПП Сервісною фірмою “АСТА” при прогнозуванні довгострокової діяльності фірми й складанні її стратегічного плану (довідка №133/7 від 31 травня 2005 р.).

Крім того, матеріали дисертації використовуються при читанні курсів “Економетрика”, “Прогнозування та макроекономічне планування” в Одеській національній академії харчових технологій (довідка №128/02 від 16 травня 2005 р.), “Статистичне моделювання та прогнозування” і “Економіко-математичні моделі в маркетингу” в Одеському державному економічному університеті (довідка № 01-18/1124 від 12 жовтня 2005 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні методики отримання прогнозів на різних рівнях управління народним господарством. У дисертації запропоновано комбінований підхід до прогнозування економічних показників на основі виявленого взаємозв’язку. Наукові положення, розробки та висновки одержані автором самостійно. Переважна кількість публікацій написана одноосібно; в працях, підготовлених у співавторстві, особистий внесок визначений окремо у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження оприлюднені автором на восьми міжнародних та щорічних науково-практичних конференціях. Зокрема, на Другій міжнародній науково-практичній конференції “Ринкові відносини в АПК: здобутки, проблеми, перспективи” у м. Одесі (вересень 2003 р.), на щорічних підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу ОНАХТ (квітень 2003-2004 р., травень 2005 р.), на IV міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми обліку, аудиту та економічного аналізу за умов стабілізації економіки України” у м. Хмельницькому (грудень 2003 р.), на міжнародній науково-практичній конференції “Трансформація ринкових відносин в Україні: організаційно-правові та економічні проблеми”, м. Одеса (травень 2003 р.), на підсумковій конференції професорсько-викладацького складу ОДЕУ (квітень 2003 р.), на міжнародній науково-практичній конференції “Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період”, м. Хмельницький (травень 2003 р.), на міжнародній науково-практичній конференції “Пищевые технологии – 2005”, м. Одеса (жовтень 2005).

Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано 10 друкованих праць (з них 4 у виданнях за спеціальністю) загальним обсягом 4,1 д.а., з них авторові належить 3,75 д.а.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків і викладена на 224 сторінках. Основний текст становить 166 сторінок, крім того, наведені список використаних літературних джерел з 191 найменування на 16 сторінках та 7 додатків на 42 сторінках. Дисертація містить 52 таблиці й 35 рисунків (з них 3 рисунки займають 3 окремі сторінки).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі розкрито актуальність теми, ступінь дослідження проблеми, зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Сформульовано мету та завдання дослідження. Визначено наукову новизну отриманих результатів та їх практичне значення, а також ступінь апробації.

У першому розділі – “Теоретичні основи прогнозування соціально-економічного розвитку” - розкрито підходи та основні проблеми прогнозування економічних показників та визначена специфіка отримання прогнозів на сучасному етапі економічного розвитку України .

Аналіз сучасних підходів до державного прогнозування розвитку економіки України показує, що переважними сьогодні є нормативні прогнози, які визначають бажаний стан розвитку об'єкта під впливом цілеспрямованої діяльності. Пошукові ж прогнози - можливі перспективи, які описують стани, рішення проблем у майбутньому, недостатньо широко застосовуються як обґрунтування вибору тієї або іншої стратегії і прийняття конкретних рішень органами законодавчої і виконавчої влади.

Сучасна технологічна процедура побудови пошукових прогнозів звичайно складається з наступних основних етапів. Спочатку органами державного прогнозування і планування здійснюються макроекономічні прогнози, які охоплюють майбутні оцінки ресурсів (їх наявності та використання) і народногосподарського комплексу країни в цілому. Потім - макроструктурні прогнози, які складаються за номенклатурою двох-трьох десятків галузей і призначаються для уточнення перспектив розвитку суспільного відтворення. Галузеві прогнози розробляють із метою одержання головних оціночних показників розвитку галузей, необхідних для переходу до прогнозу міжгалузевих зв'язків. Елементи різних прогнозів розробляються ізольовано, однак зведені в узагальнений прогноз економіки країни вони повинні взаємно доповнювати один одного.

На основі дослідження існуючих методів прогнозування можна зробити висновок, що проблема здійснення пошукових (теоретико-дослідницьких) прогнозів пов'язана з недостатньою інформаційною базою дослідження об'єкта, оскільки для аналізу, в основному, можуть застосовуватися дані статистичної звітності з 1996 року (рік введення національної валюти), крім того, в 1993 році почала впроваджуватися міжнародна система національних рахунків. На таких коротких рядах економічної динаміки класичні статистичні критерії, застосовувані для оцінки отриманої моделі, не дозволяють прийняти однозначне рішення щодо поведінки об'єкта дослідження в майбутньому.

Тому багато прогнозів економічних показників сьогодні одержують не формалізованими (економіко-статистичними) методами, а експертними, заснованими на суб'єктивній думці фахівців. Формалізовані ж методи, застосовувані на коротких рядах, не дозволяють прийняти однозначне рішення щодо єдиної найбільш точної і надійної моделі та прогнозу. Крім того, ув'язування прогнозів показників різних рівнів (макро-, мезо- і мікро-) відбуваються в процесі зведення їх в узагальнений показник, а не на етапі розробки майбутніх оцінок, що було б доцільно з огляду на взаємозв'язок соціально-економічних показників різного ступеня агрегування.

Таким чином, на сучасному етапі економічного розвитку України, в області пошукового прогнозування, на нашу думку, існують дві основні проблеми:

1. Короткі ряди динаміки досліджуваних соціально-економічних показників, які враховують дані статистичної звітності з 1996 року, не забезпечують надійні висновки статистичних критеріїв у процесі вибору найкращої моделі.

2. При складанні прогнозів взаємозв'язок показників соціально-економічного розвитку проявляється лише в процесі зведення їх в узагальнений показник, а не на етапі безпосереднього прогнозування.

В роботі запропоновано прогнозування показників економічного розвитку України здійснювати не окремо, а у взаємозв’язку. Якість взаємозв’язку показників досліджується на основі економічного аналізу, а кількісне вимірювання взаємозв’язку відбувається за коефіцієнтом кореляції.

Пропонується прогнозування динаміки двох взаємопов’язаних показників здійснювати залежно від тенденції розвитку кожного з них та рівня їх агрегування. Класифікація підходів до прогнозування взаємопов’язаних показників має такий вигляд:

1. Обидва ряди економічної динаміки мають плавну еволюторну тенденцію.

Такий випадок найбільш характерний для взаємопов’язаних макроекономічних показників (наприклад, об’єми валового внутрішнього продукту та продукції промисловості). Прогнозування пропонується здійснювати за допомогою накладання трендів на ряд динаміки кожного показника і вибору “кращої” пари за деяким критерієм. Для такого роду взаємозв'язку розроблено метод збереження лагової кореляції.

2. Один ряд має плавну еволюторну тенденцію, інший - стрибкоподібну.

Під стрибкоподібним розуміється ряд динаміки, який неможливо досить точно, надійно і адекватно згладити за допомогою тренда. Така ситуація характерна для взаємопов’язаних показників на макрорівні (гладкий ряд динаміки) і рівні регіону (стрибкоподібний ряд), або для показників на рівні регіону (гладкий ряд динаміки) і рівні підприємства (стрибкоподібний ряд). У цьому випадку рекомендується застосовувати розроблений у роботі метод збереження лагової коваріації;

3. Обидва ряди мають стрибкоподібну тенденцію.

Така ситуація виникає при розгляді взаємопов’язаних соціально-економічних показників на мікрорівні або на рівні регіону. Тут пропонується застосувати модифікацію методу збереження лагової коваріації.

Запропоновано при одержанні прогнозів “опускатися” від вищого рівня, тобто від показників з більшим ступенем агрегування, до нижчого рівня – показника з меншим рівнем агрегування. Можливі рівні агрегування і відповідну їм тенденцію динаміки показника, як і методи, які розроблено для здійснення прогнозу, наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Методи прогнозування, які застосовуються в залежності від ступеня агрегування та тенденції розвитку соціально-економічних показників

Рівень агрегування показників | Тенденція розвитку показників | Метод, що застосовується для прогнозу

Обидва макроекономічні (ВВП, показники розвитку галузей, демографічні показники країни) |

Плавна | Метод збереження лагової кореляції

Один показник макроекономічний, другий – регіональний або мікроекономічний | Плавна і стрибкоподібна | Метод збереження лагової коваріації

Обидва показники мікроекономічні, або регіональні | Стрибкоподібна | Метод збереження лагової коваріації

В роботі пропонується системний підхід одержання прогнозів соціально-економічних показників, який охоплює всі рівні народного господарства країни. Як приклад наведена схема одержання прогнозів, які охоплюють промислове виробництво країни (рис.1). |

Прогноз ВВП і промислового виробництва

Прогноз промислового виробництва і металургії | Прогноз промислового виробництва і харчової промисловості | Прогноз промислового виробництва і машинобудування

Прогноз металургії України й Донецького регіону | Прогноз металургії України і розвитку металургійного підприємства |

… |

Прогноз машинобудування і виробництва устаткування для харчової промисловості | Прогноз машинобудування і тракторобудування

Рис. 1. Система одержання спільних прогнозів на всіх рівнях народного господарства

При одержанні прогнозів за методами, що пропонуються, треба рухатися “зверху вниз” за народногосподарською ієрархією. Наприклад, виявивши взаємозв'язок динаміки ВВП із динамікою розвитку промислового виробництва, здійснюється спільний прогноз цих показників за методом збереження лагової кореляції, оскільки обидва показники мають високий ступінь агрегування і, отже, плавну еволюторну тенденцію.

Потім, маючи прогноз показника промислового виробництва, прогнозують показники, взаємопов’язані з ним, наприклад, виробництво сталі, машинобудування, харчової промисловості і т.ін. Оскільки показники виробництва галузей є також високо агрегованими, то тут пропонується застосовувати метод збереження лагової кореляції.

Далі, отримавши прогнози розвитку галузей, прогнозуються показники розвитку регіонів і окремих підприємств або об'єднань. Оскільки відбувається зниження ступеня агрегування показників, то, можливо, деякі з них будуть мати стрибкоподібну динаміку. Тоді використовується метод збереження лагової коваріації, у якому один або обидва показники прогнозуються не за трендом, а за допомогою формул, які дозволяють зберегти найбільший коефіцієнт коваріації, виявлений на інтервалі передісторії.

У другому розділі – “Методологічні питання моделювання і прогнозування взаємопов’язаних показників економічного розвитку” - пропонуються нові підходи одержання майбутніх оцінок соціально-економічних показників в умовах малого обсягу вихідних даних, що характерно для сучасного етапу розвитку економіки України. Методи акумулюють класичні статистичні підходи, засновані на інерційності досліджуваних процесів, і підходи теорії самоорганізації.

Аналізуючи динаміку валового внутрішнього продукту України за 1991 -2004 роки, доведено, що спад та зростання досліджуваного показника має індустріальну складову. У попередні роки визначальною (з точки зору формування динаміки ВВП) була промисловість - як падіння ВВП в 1993-1995 рр. на 15-23 % у багатьох аспектах було спричинене стрімким падінням у промисловості, так само і економічне зростання останніх років вагомим чинником має випереджаюче зростання промисловості.

Тому прогнозування динаміки ВВП доцільно здійснювати у взаємозв'язку із прогнозом промислового виробництва, динаміка якого є визначальною для досліджуваного показника, що відзначається багатьма економістами. Про те, що динаміка ВВП і продукції промисловості узгоджується за темпами росту свідчать індекси обох показників (за даними Держкомстату України) (рис.2).

Рис. 2. Динаміка темпів росту ВВП і продукції промисловості України

Суть методу, який пропонується, полягає в тому, що найкращий прогноз для кожного з показників вибирається не на етапі моделювання, тобто згладжування ряду динаміки аналітичною функцією, а на етапі безпосередньо прогнозування. Взаємозв'язок вибраних економічних показників оцінюється кількісно за допомогою коефіцієнта парної кореляції фактичних рядів динаміки. Потім для кожного з розглянутих показників одержують кілька варіантів прогнозів і прогнозні точки приєднуються до фактичних даних. Знову розраховується коефіцієнт парної кореляції, але вже із доданими прогнозними точками. Кращим можна вважати той прогноз, який дає коефіцієнт кореляції показників (з урахуванням приєднаних точок періоду упередження), котрий найменше відрізняється від розрахованого спочатку.

Метод, який пропонується – метод збереження лагової кореляції – складається із двох етапів. Спершу для кожного із взаємопов’язаних фактичних показників (у даному випадку х1 - ВВП і х2 - продукція промисловості) на основі економічного змісту процесу, оцінок темпів росту, графічного подання рівнів динаміки вибирається декілька опорних функцій.

Одержавши декілька найбільш точних, надійних та адекватних трендів, екстраполюють їх на майбутнє. Таким чином, для кожного показника одержують “віяло” прогнозів. Завдання полягає в тому, щоб вибрати для пари досліджуваних показників єдину найкращу модель, яка складається із двох трендів. Причому рівняння в області періоду упередження повинні зберегти загальні тенденції, виявлені на інтервалі передісторії розвитку економічних показників.

На другому етапі необхідно встановити залежності між фактичними рядами досліджуваних показників на інтервалі передісторії у вигляді коефіцієнтів лагової кореляції. Обчисливши коефіцієнти лагової кореляції, вибирають серед них найбільший за абсолютною величиною, наприклад, і приступають до перевірки придатності прогнозів за моделями, отриманих на першому етапі.

Основна ідея методу збереження лагової кореляції полягає в тому, що коефіцієнт лагової кореляції при приєднанні до даних прогнозних точок повинен мінімально відхилятися від коефіцієнта лагової кореляції, розрахованого спочатку. Протилежний випадок – різка зміна величини вказує на порушення основних тенденцій розвитку взаємопов’язаних змінних х1, х2 в періоді упередження в результаті помилкового вибору на першому етапі вихідних опорних функцій.

За критерій, який показує відхилення коефіцієнта лагової кореляції, обчисленого по фактичних точках, від того ж коефіцієнта, але обчисленого із приєднанням прогнозних точок, приймається наступна величина

К = || , (1)

де - коефіцієнт лагової кореляції, розрахований на

фактичних рівнях рядів економічних показників з

приєднанням прогнозних точок.

Величину К названо критерієм відхилення лагової кореляції. Очевидно, що чим менше К, тим краще підібраний прогноз, тому що взаємозв'язок показників мінімально змінився. Найкращою парою трендів для прогнозування економічних показників пропонується вважати ту, у якої критерій відхилення лагової кореляції мінімальний.

Як передісторія для прогнозування показників ВВП і продукції промисловості розглядався період з 1996 по 2001 роки, який найяскравіше відображає трансформаційні зміни в економіці України, він охоплює і етап спаду – 1996–1999 роки (не настільки значного, як в 1991–1995 рр.), і етап економічного росту – 2000–2001 роки. Ретроспективний прогноз за запропонованим методом здійснювався на 2002 і 2003 роки. Отримані прогнозні оцінки досліджуваних показників за методом збереження лагової кореляції виявилися досить близькими до реальних значень показників ВВП і продукції промисловості у 2002, 2003 роках (наприклад, приріст ВВП в 2002, 2003 роках за отриманими ретроспективними прогнозами склав 10,6 % і 11,4 % відповідно, а у фактичних цінах приріст ВВП (за даними Держкомстату) склав 10,5 % і 16,9 %).

У другому випадку розглянуто показники з різною економічною динамікою – інноваційний розвиток України у зв’язку з промисловою продукцією. Показник інноваційної активності підприємств має стрибкоподібну тенденцію, а пов'язаний з ним показник продукції промисловості - плавну еволюторну тенденцію. В цьому випадку запропоновано здійснювати прогноз за методом збереження лагової коваріації.

Головна ідея методу полягає в наступному. Вважається, що для показника, який має плавну еволюторну тенденцію (продукція промисловості), прогноз вже отриманий, виходячи з його взаємозв'язку з іншим макроекономічним показником (наприклад, ВВП).

Кількісний взаємозв'язок показників з різним характером економічної динаміки встановлено за коефіцієнтом лагової коваріації. Коефіцієнт лагової коваріації вибраний тому, що коефіцієнт кореляції є нормованим коефіцієнтом коваріації. Вважається, що стрибкоподібну динаміку має показник х2, а плавну еволюторну динаміку – х1.

Прогнозне значення показника із стрибкоподібною динамікою знаходиться за умови незмінності найбільшого за модулем коефіцієнта лагової коваріації, який встановлено на інтервалі передісторії. Отримана дисертантом формула прогнозного значення показника із стрибкоподібною динамікою на один інтервал часу за умови збереження лагової коваріації має наступний вигляд

, (2)

де .

Таким чином, для здійснення прогнозу на один інтервал часу показника із стрибкоподібною динамікою – х2, необхідно обчислити середні значення рядів динаміки х1 і х2 на інтервалі передісторії, а також середнє добутків відповідних рівнів. Підставивши відоме прогнозне значення показника із плавною еволюторною тенденцією – х1(n+1) і значення всіх середніх у формулу (2), отримаємо прогноз x2(n+1).

Ретроспективні прогнози, отримані для інноваційно-активних підприємств України в 2002, 2003 роках за методом збереження лагової коваріації, лише незначно відрізняються від фактичних даних. Для порівняння, дійсна частина інноваційно-активних підприємств в 2002 році становила 18 %, а за прогнозом 17,6 %, в 2003 році – 15,1 %, за прогнозом – 17,7 %.

Як приклад, що ілюструє третій випадок методики прогнозування двох взаємопов’язаних показників, розглянуто економічну діяльність комерційної структури, котра займається наданням косметичних послуг. Відомі витрати на маркетингові дослідження, у тому числі на рекламну діяльність і навчання персоналу, а також приріст прибутку підприємства (табл.2).

Обидва розглянутих показники – і витрати на маркетинг, і приріст прибутку, мають стрибкоподібну динаміку. Про якісний взаємозв'язок витрат на маркетинг і прибутку відомо з теорії економіки підприємства, кількісний взаємозв'язок економічних показників підтверджують дані парної кореляції – 0,719.

Таблиця 2

Витрати на маркетинг і приріст прибутку комерційної структури з 1995 по 2002 роки

Показник | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002

Витрати на мар- кетинг, тис. грн.

(х2 ) |

28,5 |

19,7 |

15,4 |

20,8 |

34,7 |

23,9 |

25,3 |

19,2

Приріст прибутку, %, (х1) | 23,1 | 19,4 | 18,5 | 25,5 | 27,5 | 18,6 | 24,2 | 20,8

Прогнозні оцінки взаємопов'язаних показників із стрибкоподібною динамікою отримано за модифікованим методом збереження лагової коваріації. До формули (2) додається формула (3), за якою знаходиться прогноз показника х1 на один інтервал часу.

(3).

У табл.3 містяться проміжні дані, а також прогноз досліджуваних показників на 2004-2005 роки. Отримані прогнози дали відносну похибку 3% у 2004 році.

Таблиця 3

Проміжні дані та прогноз показників витрат на маркетинг і приросту прибутку комерційної структури на 2004-2005 р.

n |

Рік | Середнє приросту прибутку, | Середнє, витрат на маркетинг | Середнє добутку, | Прогноз приросту прибутку, %, х1(n) | Прогноз витрат на маркетинг, тис. грн., х2(n)

10 | 2004 | 23,44 | 22,42 | 456,58– | 20,01

10 | 2004 | 24,05 | 22,49 | 498,54 | 18,25–

11 | 2005 | 24,05 | 22,15 | 520,92– | 24,41

11 | 2005 | 23,47 | 22,25 | 535,06 | 30,06–

У третьому розділі – “Системне прогнозування взаємопов’язаних соціально-економічних показників розвитку України на різних рівнях управління народним господарством” - отримано прогнози економічних показників розвитку України за наведеними у другому розділі методами.

На основі аналізу темпів економічного росту України за останні кілька років було встановлено, що на динаміку ВВП найбільше впливає зростання промислового виробництва. Тому на першому етапі здійснений прогноз основного макроекономічного показника – ВВП у взаємозв'язку із продукцією промислового виробництва країни. Прогнозні оцінки ВВП і продукції промислового виробництва будувалися за методом збереження лагової кореляції, тому що обидва досліджувані показники мали плавну еволюторну тенденцію розвитку в 1996-2003 роках.

Найбільш точними, надійними та адекватними моделями для здійснення прогнозу відповідно до методу збереження лагової кореляції виявилися степеневі тренди y = 66908,83t0,59 (ВВП) і y = 55,04t0,64 (виробництво продукції промисловості). Це дозволило припустити, що приріст ВВП у фактичних цінах за степеневим трендом складе: в 2006 – 5,8%, в 2007 – 5,2 %; приріст продукції промисловості складе: в 2006 році – 6,3 %, в 2007 році – 5,7 %. Згідно з отриманими прогнозами, у найближчі кілька років намічається деяке уповільнення темпів економічного росту, що відзначалося вже в 2005 році.

На другому етапі на базі прогнозу продукції промисловості в цілому спрогнозовано галузеві показники промислового виробництва: виробництво сталі, виробництво готового прокату чорних металів, виробництво продукції машинобудування (на прикладі ковальсько-пресового устаткування). Модель розвитку виробництва сталі і прогноз відповідно до методу збереження лагової кореляції здійснювався за лінійним трендом y = 19,84 + 2,17t, зростання виробництва у фактичних цінах складе: в 2006 році 5,2 %, в 2007 році 4,9 %. Уповільнення темпів зростання виробництва сталі підтверджує тенденцію до зменшення попиту на продукцію чорної металургії України на світовому ринку.

Розвиток виробництва готового прокату та прогноз здійснено відповідно до методу збереження лагової кореляції за лінійним трендом y = 14,35 + 1,73t. У цьому випадку зростання виробництва готового прокату на найближчі роки буде рівномірним, що в фактичних цінах складе: у 2006 році 5,5 %, в 2007 році 5,2 % .

За отриманими оцінками, прогноз виробництва ковальсько-пресових верстатів відповідно до методу збереження лагової кореляції доцільно будувати за степеневим трендом y = 138,88t0,61. Зростання виробництва ковальсько-пресових верстатів на найближчі роки складе: у 2006 році – 6,0 %, у 2007 році – 5,3 %. Галуззю економіки України, яка найшвидше розвивається на сьогоднішній день, є машинобудування (приріст продукції за 2003 рік склав 36,0 %). Високі показники прогнозу розвитку виробництва ковальсько-пресових верстатів, яке практично зупинилося в 1998-1999 роках, свідчать про відродження і динамічний розвиток галузі.

На третьому етапі на основі прогнозу виробництва ковальсько-пресових верстатів по Україні в цілому здійснено прогноз їхнього виробництва в Одеському регіоні. Прогнозні оцінки отримано за допомогою методу збереження лагової коваріації, оскільки досліджуваний показник в Одеському регіоні має стрибкоподібну тенденцію. Зберігаючи найбільший коефіцієнт лагової коваріації, знайдений при дослідженні взаємозв'язку показників на інтервалі передісторії, одержано прогноз, що характеризується навіть деяким спадом динаміки досліджуваного показника в порівнянні з 2003 роком (152 шт.). За побудованими прогнозними оцінками виробництво ковальсько-пресових верстатів в Одеському регіоні складе: в 2005 році 135 штук, в 2006 - 137, в 2007 - 139 штук.

На четвертому етапі на основі прогнозу ковальсько-пресових верстатів по Україні в цілому і в Одеському регіоні отримано прогноз діяльності комерційної структури, яка займається ремонтом і налагодженням ковальсько-пресового устаткування. Оскільки показники обсягів робіт фірми мали яскраво виражений стрибкоподібний характер, то для одержання прогнозу застосовано метод збереження коефіцієнта лагової коваріації.

Згідно з отриманим прогнозом, обсяги робіт комерційної структури по Україні в найближчі три роки (при збереженні існуючої системи маркетингу) будуть збільшені в 2005 році до 203,25 тис. грн., в 2006 – до 206,80 тис. грн., в 2007 – до 207,85 тис. грн. Обсяги робіт по Одеському регіону в найближчі три роки будуть збільшуватися: в 2005 році до 243,75 тис. грн., в 2006 – до 254,43 тис. грн., в 2007 – до 263,65 тис. грн.

В області соціальних прогнозів, спираючись на взаємозв'язок з основним показником економічного росту країни – ВВП, за методом зберігання лагової кореляції отримано прогноз народжуваності в Україні на найближчі три роки. Найбільш точний, надійний та адекватний прогноз забезпечує парабола другого ступеня y = 515,82 – 47,33t + 4,19t2. Згідно отриманим розрахункам намічається досить висока динаміка росту досліджуваного показника: в 2006 році приріст народжуваності в країні складе 2,7 %, в 2007 – 2,5 %.

Отже, за умови стабілізації і покращення економічної ситуації можна чекати значного збільшення народжуваності в Україні. У результаті економічного росту відбудеться збільшення надходжень у бюджет України, що дозволить направити частину отриманих коштів на виробництво і закупівлю медичних препаратів та устаткування для лікарень і пологових будинків, підвищення рівня доходів населення.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичні дослідження і практичні розробки, які стосуються методології прогнозування взаємопов’язаних соціально-економічних процесів. Дослідження показало, що основною проблемою, пов'язаною з моделюванням і прогнозуванням соціально-економічних показників розвитку України, є проблема коротких рядів динаміки. Головні показники розвитку країни, такі як ВВП, обсяги промислового виробництва, обсяги виробництва АПК і т.ін., виражені в національній валюті, котра, як відомо, була введена в 1996 році. Крім того, в 1993 році почала впроваджуватися міжнародна система національних рахунків. У зв'язку із цим у процесі моделювання та прогнозування розвитку країни виникає проблема малого періоду передісторії для одержання прогнозних оцінок.

У ході проведеного дослідження сучасних методів і підходів до прогнозування економічних показників розвитку України на всіх рівнях управління були отримані наступні висновки і результати:

1. Класичні статистичні критерії, застосовувані для оцінки отриманої трендової моделі, на коротких рядах динаміки не дозволяють прийняти однозначне рішення щодо поведінки об'єкта дослідження в майбутньому. Як правило, той самий ряд можливо досить точно, надійно та адекватно згладити за допомогою різних трендів, що при екстраполяції приводить до одержання “віяла” прогнозів.

2. Більш ефективними є методи здійснення спільного прогнозу двох взаємопов’язаних показників - метод збереження лагової кореляції і метод збереження лагової коваріації. Запропоновані методи засновані на збереженні взаємозв'язків досліджуваних показників, виявлених на інтервалі передісторії, та поширенні їх на інтервал прогнозу. Для оцінки параметрів моделей, застосовуваних при прогнозуванні, пропонується використати класичні статистичні методи.

3. Метод збереження лагової кореляції застосовується при високому ступені агрегування показників, в основному макроекономічних або регіональних. Він заснований на вимозі збереження найбільшого за модулем коефіцієнта кореляції рівнів рядів динаміки досліджуваних показників, виявленого на інтервалі передісторії. Найкраща пара моделей для здійснення прогнозу вибирається з умови, що коефіцієнт парної кореляції рівнів при приєднанні до фактичних даних прогнозу, отриманого за опорними трендами, найменше відрізняється від того ж коефіцієнта на інтервалі передісторії.

4. Метод збереження лагової коваріації має дві модифікації: у першому випадку прогнозується показник, що має стрибкоподібну тенденцію у взаємозв'язку з показником, який має плавну еволюторну тенденцію. У другому випадку – обидва взаємопов’язаних показники мають стрибкоподібну тенденцію. Прогнози знаходяться на основі вимоги збереження величин коефіцієнтів лагової коваріації, знайдених на інтервалі передісторії.

5. Наведені методи дозволяють здійснювати системні прогнози по всьому народногосподарському комплексу країни. Спочатку будується спільний прогноз динаміки найбільш агрегованих макроекономічних показників (наприклад, ВВП і промислового виробництва). Потім, за допомогою отриманого прогнозу (наприклад, промислового виробництва) здійснюється прогноз взаємопов’язаних з ним показників (виробництва продукції чорної металургії, машинобудування, харчової, хімічної промисловості і т.ін.). На базі наявних прогнозів виробництва галузей приступають до одержання прогнозів розвитку регіонів, підприємств і об'єднань, пов'язаних з галузями.

6. На основі методу збереження лагової кореляції вдалося одержати прогнози взаємопов’язаних макроекономічних показників, таких як ВВП і продукція промисловості. За цими прогнозами в 2006, 2007 роках буде спостерігатися деяке уповільнення темпів економічного росту

7. Здійснення прогнозу промислового виробництва дозволило перейти до другого етапу - прогнозування показників виробництва сталі, готового прокату і ковальсько-пресових верстатів. За прогнозами в 2005–2007 роках намічається уповільнення зростання показників чорної металургії (приріст виробництва сталі й готового прокату складе 5-6 %), розвиток машинобудування прогнозується з деяким прискоренням у порівнянні з попередніми роками.

8. Враховуючи прогноз виробництва ковальсько-пресових верстатів по Україні, отриманий на другому етапі, спрогнозовано виробництво ковальсько-пресових верстатів в Одеському регіоні. Отримані прогнози виробництва ковальсько-пресових верстатів по Україні та в Одеському регіоні були використані при прогнозуванні обсягів діяльності комерційної фірми, яка займається ремонтом і налагодженням ковальсько-пресового устаткування.

9. Спираючись на прогноз ВВП, отриманий у взаємозв'язку із продукцією промисловості, здійснено прогнозування найважливішого демографічного показника – народжуваності населення країни.

9. Запропоновані методологічні підходи до прогнозування взаємопов’язаних соціально-економічних показників носять універсальний характер, тобто можуть бути використані в ході моделювання і прогнозування будь-яких змінних, між якими вдається обґрунтувати наявність об'єктивного причинно-наслідкового зв'язку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Яшкіна О.І. Прогнозування реалізації сільськогосподарських культур Одеської області // Аграрний вісник Причорномор’я. – 2003. №22. – С. 563–569. – 0,6 д.а.

2. Яшкина О. И. Прогнозирование социально-экономических показателей в системе корпоративного менеджмента. //Рыночная экономика: Современная теория и практика управления. ОНУ. – 2003, т.6, выпуск 6. – с. 345–356. – 0,7 д.а.

3. Яшкіна О. І. Прогнозування виробництва продукції чорної металургії за допомогою критерію балансу змінних //Вісник Технологічного університету Поділля. – 2003. – частина2, том1. – с. 263–267. – 0,4 д.а.

4. Янковой О. Г., Яшкіна О. І. До проблеми вибору математичної форми трендів при прогнозуванні соціально-економічних показників // Вісник соціально-економічних досліджень. ОДЕУ. – 2003. – №14. – С. 341–346. – 0,5 д.а. (Особистий внесок – аналіз класичних методів вибору математичної форми трендів – 0,4 д.а.)

Публікації в інших виданнях:

5. Янковой О. Г., Яшкіна О. І., Янкова К. Д. Статистичне моделювання та прогнозування динаміки виробництва комбікормів // Зернові продукти і комбікорми. – 2004. – №1. – С.7–11. – 0,4 д.а. (Особистий внесок - отримання прогнозних моделей досліджуваних показників – 0,2 д.а.).

6. Яшкіна О.І. Прогнозування економічних показників харчової промисловості Одеської області // Наукові праці. ОНАХТ. – 2003. –Випуск 25. – с. 248–253. – 0,5 д.а.

7. Янковой О. Г., Яшкіна О. І. Вдосконалення методологічної бази прогнозування реалізації зернових продуктів // Зернові продукти і комбікорми. – 2003. – №2. – с. 5–10. – 0,5 с. (Особистий внесок - аналіз статистичних методів прогнозування, та пропозиція нових підходів до отримання прогнозу – 0,4).

8. Гаврилов М.С., Пекарев Е.Л., Спиваковский А.Я., Яшкина О.И. Прогнозирование динамики развития двух взаимосвязанных экономических показателей // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції “Харчові технології – 2005”. ОНАХТ. – Одеса, 2005. – С.140. – 0,1 д.а. (Особистий внесок - методичні пропозиції щодо прогнозування – 0,05 д.а.)

9. Яшкіна О. І. Прогнозування фінансових показників на основі принципу балансу змінних. // Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції у Хмельницькому інституті бізнесу. –2003. – с. 184–186. – 0,2 д.а.

10. Яшкіна О. І. Прогнозування соціально-економічних показників по коротких рядах динаміки // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Трансформація ринкових відносин в Україні: організаційно-правові та економічні проблеми”. ОНУ. – 2003. – с.210–213. – 0,2 д.а.

АННОТАЦИЯ

Яшкина О. И. Методы прогнозирования взаимосвязанных показателей социально-экономического развития Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03. – организация управления, планирования и регулирования экономикой. – Одесский государственный экономический университет, Одесса, 2006.

В диссертации приведены теоретические исследования и практические разработки, касающиеся методов прогнозирования взаимосвязанных социально-экономических процессов развития Украины. Введена классификация экономических