ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.Н.КАРАЗИНА

АВІЛОВ Антон Олександрович

На правах рукопису

УДК 330.837 : 336.761

ІНСТИТУАЛІЗАЦІЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ПЕРЕХІДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

спеціальність 08.00.01 –

економічна теорія та історія економічної думки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор Соболєв Володимир Михайлович, професор кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Архієреєв Сергій Ігорович, завідувач кафедри загальної економічної теорії Національного технічного університету “ХПІ” (м. Харків) Міністерства освіти і науки України,

кандидат економічних наук, доцент Шкодіна Ірина Віталіївна, доцент кафедри економічної теорії Харківського банківського інституту Української академії банківської справи Національного банку України.

Захист відбудеться “12“ жовтня 2007 р. о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна за адресою: 61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд.. 4-11.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, 7 поверх..

Автореферат розісланий “11 “ вересня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В. М. Соболєв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Досвід ринкових реформ в Україні та інших пострадянських і постсоціалістичних країнах за останні 15 років показав обмеженість традиційних кейнсианських і монетаристських моделей ринкової економіки, їхню малу придатність для застосування в державах, що відновлюють ринкові принципи функціонування економічної системи після багаторічного панування планово-директивних принципів управління економікою. Не спрацьовує також і концепція ефективного імпорту ринкових інститутів з розвинених країн, відповідно до якої для успішного старту і продовження ринкових перетворень досить запозичити з досвіду країн з розвинутою ринковою економікою інститути, які там успішно прижилися, щоб в обмежений термін зробити ривок до розвиненого соціально-спрямованого ринкового господарства.

Навпаки, у міру того, як перебір все нових і нових рецептів побудови ринкової економіки за традиційними зразками супроводжується збереженням стану стагнації національної економіки та її слабкою реакцією на спроби ринкового реформування, у суспільстві і в економічній науці зріє розуміння того, що традиційні рецепти переходу до ринкової економічної системи вимагають істотної модифікації, яка б враховувала насамперед інституційний компонент будь-яких реформаторських програм.

Вищевикладене варто повністю віднести до такої найважливішої підсистеми економічної системи, як ринок цінних паперів. На жаль, дотепер він не став у нашій країні ані скільки-небудь помітним фактором стабілізації та економічного зростання, ані джерелом інвестицій, перебуваючи при цьому в зародковому стані як з погляду інституційного будівництва, рівня розвитку інфраструктури, так і з позицій впливу на макро- і мікроекономічні процеси.

Ступінь наукової розробки проблеми. Існує великий масив зарубіжної економічної літератури, присвяченої проблемі розвитку ринку цінних паперів і окремих її аспектів, історія якого обчислюється декількома сторіччями. Серед найбільш відомих сучасних авторів варто вказати таких, як Г.Александер, Дж. Бейлі, Е.Бредлі та ін., а також Нобелівських лауреатів Г.Марковіца, Р.Мертона, М.Міллера, У.Шарпа, М.Шоулза.

Особливості розвитку фондових ринків у країнах з перехідною економікою активно досліджують такі російські та українські вчені, як М.Агарков, М.Алексєєв, Б.Альохін, О.Мозговий, Я.Міркін, С.Оберемок, В.Опришко, Ю.Петруня, Ю.Петрушенко, В.Соболєв І.Шкодіна та ін.

Разом з тим, наявні дослідження недостатньо уваги приділяють розкриттю інституційних підвалин розвитку ринку цінних паперів перехідної економіки. Тим часом, саме ці підвалини справляють, на наш погляд, найбільш істотний вплив на динаміку розвитку цього ринку в конкретних умовах України. На жаль, недостатньо глибоке теоретичне пророблення даного аспекту розвитку українського ринку цінних паперів своїм прямим наслідком має невисоку ефективність його державного регулювання, безсистемність і непослідовність регуляторної політики в цій сфері, а часом і свідомо невірне визначення стратегії та пріоритетів його розвитку, що може мати своїм підсумком наростання негативних тенденцій і послаблення національної економіки в цілому перед реальними загрозами та викликами, які несе їй посилення глобалізації.

Варто підкреслити, що в останні роки широко розгорнулися дослідження економічних проблем перехідної економіки в рамках методології інституційного аналізу. Серед найбільш відомих вітчизняних і закордонних авторів у цій галузі економічної науки, окрім таких класиків інституціоналізму, як О.Норт і О.Уільямсон, слід зазначити С.Архієреєва, В.Базилевича, В.Гейця, А.Гриценка, В.Дементьєва, П.Єщенка, Р.Капелюшникова, Б.Кваснюка, А.Олєйника, В.Тарасевича, Л.Шаститка, О.Яременка та ін. Але, на жаль, методологічний потенціал інституційної теорії для дослідження процесу формування ринку цінних паперів в умовах ринкової трансформації використовується дотепер явно недостатньо.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану індивідуальної підготовки, узгодженого із плановою темою НДР кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна “Соціально-економічний механізм і наслідки ринкових перетворень” (№ держ. реєстрації 0104U000675).

Мета й завдання дослідження. Виходячи з актуальності та ступеня наукової розробки проблеми, дисертант поставив перед собою головною метою дослідження – теоретико-економічний аналіз процесу інституалізації ринку цінних паперів перехідної економіки, механізм впливу глобалізації на цей процес, його протиріччя та способи їхнього розв’язання.

Зазначена мета визначила необхідність вирішити наступні завдання дослідження:

1. З'ясувати сутність ринку цінних паперів, як елемента економічної системи, розкрити його функції та їхню еволюцію.

2. Розглянути інституційну структуру ринку цінних паперів у взаємозв'язку її основних елементів на основі пізнання внутрішньої логіки розвитку інститутів ринку цінних паперів.

3. Виявити особливості становлення інститутів ринку цінних паперів, його інфраструктури та їхніх взаємозв'язків у перехідній економічній системі інверсійного типу.

4. Проаналізувати провідні чинники, що впливають на динаміку інституційної структури ринку цінних паперів перехідної економіки, розкрити роль глобалізації в цьому процесі та суперечливість її впливу.

5. Визначити ефективність системи державного регулювання ринку цінних паперів і рівень її адекватності суспільним потребам.

6. Розробити практичні рекомендації з удосконалення інституційного будівництва на ринку цінних паперів, що враховують особливості української економіки в органічній єдності з урахуванням світового досвіду інституалізації цього ринку.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є ринок цінних паперів у системі економічних відносин перехідної економіки інверсійного типу, а його предметом – економічні відносини, що формуються у процесі інституційної динаміки цього ринку в умовах глобалізації.

Методи дослідження. У процесі дослідження використовувалися такі методи наукового пізнання, як кількісний і якісний аналіз (для обґрунтування необхідності розробки системи показників інституційного стану ринку цінних паперів), аналіз і синтез (для виявлення інституційних аномалій ринку цінних паперів, що формується), єдність логічного та історичного підходів (для розкриття парадокса впливу глобалізації на розвиток ринку цінних паперів в інверсійній економіці), сполучення абстрактного й конкретного (для визначення сутності інституалізації ринку цінних паперів перехідної економічної системи), статистичного спостереження (для оцінки перспектив розвитку інституційної інфраструктури), системного аналізу (для систематизації форм інституційної невпорядкованості інверсійного ринку цінних паперів і основних напрямків її подолання), еволюційно-інституційний підхід і метод логічного моделювання (для виявлення двох тенденцій розвитку ринку цінних паперів в інверсійній економіці), експертної оцінки (для розробки практичних рекомендацій з удосконалення нормоутворення на ринку цінних паперів).

Інформаційну базу дослідження склали монографії й статті вітчизняних і зарубіжних дослідників проблем перехідної економіки, інституціоналізму та фондового ринку, законодавчі акти Верховної Ради України, Президента України і Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та інших центральних органів влади, вітчизняні та закордонні статистичні публікації.

Наукова новизна результатів дослідження, отриманих особисто автором, полягає в наступному.

Уперше:

1. Розкрито сутність інституалізаіії ринку цінних паперів перехідної економічної системи як процесу еволюційного формування сукупності організацій, формальних і неформальних норм і правил, що спрямований на забезпечення найбільш ефективного руху капіталу, оптимальне врахування суперечливих інтересів емітентів, інвесторів, професійних учасників, суспільства й держави, а також впливу глобалізації світових фінансових ринків.

2. Обґрунтовано необхідність кількісної оцінки процесів інституалізації ринку цінних паперів в умовах ринкової трансформації та запропоновано власну систему показників інституційного стану ринку цінних паперів, що відображають рівень його розвитку та ступінь відповідності суспільним потребам (групи показників, що відображають стан і динаміку інструментів, інфраструктури, взаємодії учасників, ефективність регуляторного впливу) з метою здійснення його ефективного моніторингу.

3. Визначено чинники інституційної невпорядкованості інверсійного ринку цінних паперів (уповільнене формування основ ринкового мислення й поведінки населення, відсутність належного збалансованого представництва основних суспільних груп в органах законодавчої та виконавчої влади, несформованість демократичних механізмів управління державою, домінування кланово-олігархічної моделі державного управління й неформальних норм і правил у взаєминах економічних суб'єктів і держави над формальними).

4. Доведено наявність і боротьбу двох протилежних тенденцій розвитку ринку цінних паперів в інверсійній економіці - кланово-олігархічної та цивилізаційно-демократичної, розкриті їхня взаємодія та вплив на розвиток інституційної структури ринку і зроблено висновок про необхідність забезпечення домінування цивилізаційно-демократичної тенденції в умовах трансформаційної економіки.

5. Виявлено парадокс впливу глобалізації на процес інституалізації ринку цінних паперів, що формується в інверсійній економіці, який проявляється в пристосуванні державною бюрократією імпортованих на основі глобалізації інститутів фондового ринку до обслуговування кланових економічних інтересів неринковими методами на основі корупційних механізмів і політичного лобіювання, консервації адміністративно-бюрократичних механізмів інституційного регулювання, що гальмують визрівання оптимальної інфраструктури цього ринку, сприяючи поступовій втраті ним свого адаптаційного потенціалу відбиття зовнішніх загроз.

Одержали подальший розвиток:

6. Систематизація інституційних аномалій ринку цінних паперів, що формується (розвиток інфраструктури ринку цінних паперів у відриві від суспільних потреб; стійке домінування неорганізованого ринку цінних паперів над організованим; консервація командно-адміністративної моделі державного регулювання цього ринку як результат впливу глобалізації; використання механізму емісії та обігу цінних паперів для обслуговування тіньової економіки; поширення корупційних схем у процесі здійснення регуляторної політики).

7. Виявлення основних напрямків подолання інституційної невпорядкованості ринку цінних паперів трансформаційної економіки (приведення нормоутворення у відповідність із реальним рівнем розвитку ринку та його інститутів; дебюрократизація державного регулювання й розвиток відносин саморегулювання й соціального партнерства; належне врахування національних інституційних особливостей у процесі запозичення моделей ринку цінних паперів розвинених країн).

8. Наукове обґрунтування рекомендацій з удосконалення інституційного будівництва на ринку цінних паперів у напрямку належного інституційного забезпечення мобілізації вільного капіталу та його ефективної алокації в умовах зростаючої відкритості національної економіки шляхом:

- створення єдиного державного органу, що регулює небанківську частину фінансового сектора, на основі об'єднання Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку з Державною комісією з регулювання ринку фінансових послуг з одночасною ліквідацією Національного агентства з інвестицій та інновацій;

- відновлення конституційних норм щодо регулювання умов професійної діяльності на ринку цінних паперів винятково законами України шляхом скасування змін Закону України “Про ліцензування деяких видів господарської діяльності”, що виключили професійну діяльність на ринку цінних паперів зі сфери дії цього Закону, передавши ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів у сферу регулювання підзаконними актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

- розробки та прийняття Кабінетом Міністрів України Державної програми розвитку фондового ринку України на 2008-2015 р.р. відповідно до вимог Закону України “Про державні цільові програми”;

- внесення змін до Закону України “Про основи державної регуляторної політики в сфері підприємництва”, що посилюють відповідальність державних регуляторних органів за належне оприлюднення проектів своїх регуляторних актів та розширюють права громадськості щодо ініціювання скасування регуляторних актів, що не відповідають сучасним принципам державної регуляторної політики;

- системного перегляду законодавчих актів, що регулюють відповідальність учасників ринку цінних паперів, у напрямку підвищення ступеня прозорості системи державного регулювання та механізмів правозастосування і зменшення корупційного потенціалу системи санкцій за правопорушення на цьому ринку, скасування не передбачених законами видів санкцій і розширення прав саморегулівних організацій щодо застосування заходів впливу на професійних учасників за правопорушення.

Теоретична й практична значимість отриманих результатів. Теоретичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони дозволяють повніше зрозуміти і, відповідно, урахувати вплив інституційних факторів на розвиток ринку цінних паперів України, його реальні можливості та потенціал, обмеження, що накладаються на цей потенціал з боку інституційної структури та інфраструктури самого ринку, а отже, створити передумови для більш ефективного його державного регулювання, своєчасного відбиття внутрішніх і зовнішніх загроз для його розвитку, у тому числі загроз, пов'язаних із глобалізацією.

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані у викладанні курсів “Економічна теорія”, “Макроекономіка”, “Перехідна економіка”, “Інституційна економіка”, “Ринок цінних паперів”, “Основи біржової справи” для студентів економічних вищих навчальних закладів, для розробки відповідних спецкурсів з проблем розвитку фондового ринку в умовах ринкової трансформації, державного регулювання економіки, сучасної глобалізації.

Практичні висновки і рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть знайти застосування в процесі вдосконалення вітчизняного законодавства, що регулює розвиток ринку цінних паперів, а також у практиці державного регулювання цього ринку в Україні.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися на трьох наукових конференціях: Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів і молодих учених у рамках Каразінських читань, присвячених 200-річчю заснування Харківського університету “Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку в умовах ринкових перетворень” (Харків, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених “Актуальні проблеми теорії й практики соціально-економічного розвитку й міжнародної інтеграції” (Харків, 2005) і Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інвестиційні стратегії підприємств України на міжнародних товарних і фінансових ринках” (Дніпропетровськ, 2006).

Публікації. Основні висновки і результати дослідження опубліковані в 5 одноосібних працях автора загальним обсягом 1,6 д.а., у тому числі в 4 статтях у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, загальним обсягом 1,5 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків, загальний обсяг роботи – 212 аркушів, обсяг основного тексту – 190 аркушів. Робота містить 5 таблиць і 5 рисунків. Список використаних джерел включає 265 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі показано актуальність теми дослідження, розкрито ступінь її наукової розробки, поставлено мету і завдання дослідження, описано методи дослідження, наведено його основні наукові результати, розкрито їх теоретичну та практичну значимість.

У першому розділі - “Методологічні основи дослідження інституційної структури ринку цінних паперів” - послідовно розглядаються сутність цього ринку і його місце в економічній системі, роль теорії трансакційних витрат в аналізі процесу інституалізації фондового ринку, логіка розвитку його інститутів.

На відміну від наявних підходів до дослідження РЦП перехідної економічної системи, дисертант в основу аналізу поклав розмежування між фінансовим і реальним секторами економіки, розглядаючи фондовий ринок одночасно як невід'ємний елемент фінансового ринку (іншими елементами якого є банки і небанківські кредитні інститути) та як одну зі сполучних ланок у процесі перетворення заощаджень в інвестиції шляхом організації руху фінансових потоків від інвесторів до емітентів за допомогою цінних паперів і через посередництво відповідних інститутів.

Дослідження показало, що динаміка інструментів фондового ринку обумовлює формування та розвиток відповідної інституційної структури, хоча при цьому має місце відносна автономність у розвитку інструментів і становленні інституційної структури (інфраструктури). В результаті в реальному економічному житті формується багатоканальна система обігу цінних паперів, в якій використовується як фондова, так і банківська інфраструктура. Відповідно, у кожній окремій країні домінує той або інший механізм зовнішнього фінансування корпорацій та інших інституційних одиниць (фондовий ринок або банківська система), а між цими механізмами (і усередині них) існує досить сильна конкуренція за відповідні фінансові потоки.

Було виявлено безперервне ускладнення структури фондового ринку в розвинених країнах, як з погляду складу застосовуваних інструментів, так і з позицій інституційної структури (інфраструктури) самого ринку, що веде до його відокремлення від реального сектора економіки і до наступного домінування у взаємодії із цим сектором. Практика функціонування фондового ринку показала, що його інститути характеризуються не тільки позитивними функціями, спрямованими на впорядкування його розвитку та підвищення ступеня його організованості, але й деструктивним потенціалом, здатним підсилювати нестійкість як його самого, так і всієї економічної системи. Це диктує на певному етапі його розвитку необхідність активізації регуляторної політики держави з одночасним зміцненням тенденції саморегулювання, що підштовхуються глобалізацією та дематеріалізацією як інструментів фондового ринку, так і торговельного обороту.

Разом з тим, у країнах з ринковою трансформацією вплив глобалізації накладається на процес первинного формування РЦП, що викликає істотні особливості його інституційної динаміки в цих країнах, яка характеризується інверсійним характером, більшою невизначеністю та сильним впливом інституційних механізмів, що дісталися в спадщину від командно-адміністративної системи. Із цього випливає необхідність особливого характеру інституалізації РЦП, обумовленого синергетичним ефектом накладення деструктивного потенціалу інститутів самого фондового ринку на інституційні аномалії перехідної економічної системи, які породжені збереженням неринкових і антиринкових інститутів.

На цій основі дисертант запропонував визначення сутності інституалізації ринку цінних паперів перехідної економічної системи, наведене у п. 1 наукової новизни. Відповідно до авторського підходу, критерієм оптимальності інституційної структури є її здатність забезпечувати зниження трансакційних витрат.

З метою належного вивчення процесів інституалізації РЦП в умовах ринкової трансформації була обґрунтована доцільність кількісної оцінки процесів інституалізації та запропонована власна система показників інституційного стану ринку цінних паперів (див. рис. 1), що відображують рівень його розвитку та ступінь відповідності суспільним потребам (групи показників, що відображають стан і динаміку інструментів, інфраструктури, взаємодії учасників, ефективність регуляторного впливу), яка дозволяє здійснювати його ефективний моніторинг (п. 2 наукової новизни).

У другому розділі – “Особливості формування ринку цінних паперів в умовах перехідної економіки” - досліджено вплив приватизації на структуру РЦП і специфіку становлення його інфраструктури.

Виходячи з наявності тісного взаємозв'язку між реальним і фінансовим секторами економіки, дисертант виділив три сплески у формуванні РЦП в Україні, в яких знайшли своє відбиття процеси, що відбувалися в реальному секторі в першій половині 90-х рр. Перший пов'язаний із глибоким економічним спадом у результаті розвалу СРСР і розриву господарських зв'язків між підприємствами, що доповнилося гіперінфляцією. У результаті стрибкоподібно зросла кількість грошових сурогатів, і, насамперед, векселів. Другий сплеск пов'язаний з масовою приватизацією, проведеною в середині 90-х рр., що призвела до “вкидання” на фондовий ринок зростаючої маси акцій. Третій сплеск активності ринку, який призвів до вторгнення на нього облігацій, прийшовся на період 1996-1998 рр., у зв'язку з розкручуванням піраміди державних запозичень ОВДП.

Таким чином, основними видами цінних паперів, що сформували український фондовий ринок, стали векселі, акції та облігації. У теперішній час триває процес формування національного фондового ринку України. При всіх його особливостях, він у своєму розвитку в цілому повторює риси більшості інших перехідних ринків, що формуються, для яких характерно, по-перше, первісне домінування на ньому векселів, по-друге, завоювання в даний момент лідируючих позицій акціями, по-третє, істотне збільшення частки облігацій у структурі ринку, по-четверте, прискорене зростання обсягів випуску похідних цінних паперів. Перша тенденція відображає об'єктивні труднощі та протиріччя початкового етапу ринкових перетворень у країнах із плановою системою управління економікою, друга - проведення широкомасштабної приватизації в середині 90-х рр., третя - поступову активізацію ролі інституційних чинників

Стан і динаміка інструментів ринку | Стан і динаміка інфраструктури ринку та взаємодії його учасників | Ефективність регуляторного впливу на фондовий ринок

Кількість та склад інструментів | Кількість учасників (загальна чисельність та кількість усередині кожної з груп -емітентів, інвесторів, проф. учасників) та її динаміка | Інтенсивність прийняття регуляторних актів (середньорічна кількість і динаміка по роках)

Співвідношення інструментів (по обсягах

зареєстрованих емісій, по обсягах торговельного обороту, за структурою обороту на організованому та неорганізованому ринках) | Показники середніх розмірів професійного учасника РЦП (середня тривалість існування, кількість клієнтів, що обслуговуються, річний оборот, рентабельність, частка збиткових підприємств), співвідношення малих, середніх та великих учасників | Рівень конфліктності інтересів основних гравців відносно діючих регуляторних актів (кількість судових позовів по скасуванню нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, результати розгляду позовів – на користь регулятора чи на користь учасників ринку, кількість оскаржених та переглянутих судових рішень) і його динаміка

Динаміка співвідношення інструментів (включаючи динаміку темпів зростання

окремих сегментів РЦП) | Частка організованого обороту в загальному торговельному обороті, в обороті первинного й вторинного ринку, співвідношення між

біржовим і позабіржовим організованим оборотом | Рівень конфліктності інтересів основних гравців відносно проектів регуляторних актів (середньорічна кількість проектів регуляторних актів, співвідношення прийнятих і

відхилених проектів і його динаміка)

Співвідношення між торговельним оборотом по окремих інструментах і розмірами ВВП | Співвідношення між оборотом на організованому та неорганізованому ринку і його динаміка | Порівняльна динаміка звернень фізичних і юридичних осіб у регуляторний орган і в інші правоохоронні органи за захистом своїх інтересів на фондовому ринку

Порівняльні показники з іншими країнами (середній розмір біржової угоди, денний торговельний оборот

Порівняльні показники з іншими країнами (ринкова капіталізація, співвідношення з ВВП, між окремими інструментами, між організованим та неорганізованим ринками) | фондової біржі та ЕТІС, кількість проф. учасників на 1 млн. населення та на 10000 кв. км території, питома вага іменних ЦП у структурі емісій, частка торгового обороту на організованому ринку в загальному торговому обороті – у цілому і по окремих інструментах, частка біржового обороту в загальному обороті організованого ринку і сумарному обороті) | Ефективність правозастосувальної практики на РЦП (кількість справ про правопорушення, кількість накладених санкцій, середній розмір санкції, кількість сплачених штрафів, середній розмір сплачених штрафів, співвідношення між накладеними й сплаченими штрафами, питома вага штрафів, сплачених без судового оскарження)

Рис. 1. Показники інституційного стану ринку цінних паперів

перехідної економіки

розвитку ринку цінних паперів (зокрема, освоєння суспільною свідомістю реалій фондового ринку та еволюційний “відбір” цією свідомістю найбільш придатних для національного менталітету інструментів, насамперед, облігацій), четверта - зростаючий вплив глобалізації.

Розвиток інструментів ринку обумовив формування відповідної їм інфраструктури (див. табл. 1), а особливості інституційного середовища обумовили виникнення низки інституційних аномалій, визначених у п. 6 наукової новизни.

Таблиця 1.

Інституційна динаміка ринку цінних паперів України

в 1996-2005 рр.(на кінець року)

Роки |

1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005

Торговці | 704 | 874 | 881 | 835 | 839 | 859 | 860 | 871 | 780 | 795

Організатори торгівлі |

5 |

5 |

7 |

8 |

9 |

9 |

9 |

10 |

10 |

10

Реєстратори | 223 | 387 | 398 | 357 | 357 | 366 | 365 | 364 | 378 | 361

Зберігачі | 1 | 29 | 61 | 75 | 84 | 86 | 106 | 122 | 140 | 157

Депозитарії | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1

Інвестиційні фонди |

220 |

329 |

288 |

228 |

250 |

142 |

129 |

109 |

61 |

41

Корпоративні та пайові фонди |

0 |

0 |

0 |

0 |

0 |

0 |

0 |

0 |

90 |

282

СРО | 3 | 3 | 6 | 10 | 10 | 10 | 11 | 11 | 12 | 14

Складено за річними звітами ДКЦПФР за 1996-2005 рр. [www.ssmsc.gov.ua]

Аналіз становлення фондової інфраструктури в країнах СНД і Балтії дозволив зробити висновок, що, з одного боку, наявність загальних рис у розвитку фондової інфраструктури країн з перехідною економікою, так чи інакше, відповідає загальносвітовим тенденціям, які безпосередньо не є обумовленими формою випуску цінних паперів (документарна чи бездокументарна), а з іншого боку, домінування в якійсь країні документарної форми випуску цінних паперів у внутрішньому обігу не є серйозною перешкодою для подальшого поступового природного зростання частки бездокументарного (електронного) обігу, причому без активної підтримки, а тим більше, без примусового насадження з боку держави.

У процесі дослідження були систематизовані фактори інституційної невпорядкованості інверсійного ринку цінних паперів, відображені у п. 3 наукової новизни.

У третьому розділі – “Фактори, що визначають ефективність інституалізації ринку цінних паперів перехідної економічної системи” - проаналізовано динаміку інфраструктури РЦП, протиріччя державного регулювання і вплив глобалізації на інституційну структуру РЦП.

Дослідження показало, що в міру нагромадження досвіду інституційного будівництва як учасниками РЦП, так і державними регуляторами, той або інший стан інфраструктури ринку являє собою в кожний даний момент результат складної взаємодії сукупності різнонаправлених та різнорівневих чинників.

Дисертант проаналізував позиції основних гравців українського РЦП у питанні модернізації діючої депозитарної системи і дійшов висновку, що вододіл між ними проходить навколо ключового питання: чи повинна держава очолити процес інституційного будівництва, роблячи це у форсованому режимі під приводом майбутнього приєднання країни до ЄС та з посиланням на світовий досвід, або ж варто надати ринку можливість розвиватися природним еволюційним шляхом, зважаючи на внутрішні українські реалії?

На основі цього аналізу було зроблено висновок, що будь-які проекти реформування національної депозитарної системи в країні, яка встала на шлях ринкових перетворень, для того, щоб уважатися науково обґрунтованими, не повинні зводитися до конструювання суто технологічної схеми організації обігу цінних паперів відповідно до подібних схем, які застосовуються в розвинених країнах, оскільки в перехідних економіках РЦП функціонує в принципово іншому інституційному середовищі, змістовні характеристики якого далеко не завжди сприяють приживлюваності тієї або іншої конфігурації імпортних депозитарних інститутів.

У зв'язку із цим будь-які спроби нав'язати суспільству неефективну модель розвитку фондового ринку мають отримувати належну реакцію. Сам підхід до обговорення перспектив розвитку депозитарної системи має ґрунтуватися не на лобістському форсованому “продавлюванні” вузькоегоїстичних законопроектів, а на виваженому конструктивному публічному обговоренні цих перспектив, належному врахуванні інтересів всіх учасників ринку та забезпеченні його стабільності.

У результаті дослідження інституційної динаміки інверсійного фондового ринку була доведена наявність і боротьба двох протилежних тенденцій його розвитку, визначених у п. 4 наукової новизни.

Виходячи з цього та враховуючи обумовленість інституційних аномалій інституційною невпорядкованістю інверсійного ринку цінних паперів (див. рис. 2), були сформульовані основні напрямки подолання інституційної невпорядкованості ринку цінних паперів трансформаційної економіки, відображені у п. 7 наукової новизни.

Аналізуючи діючу в Україні систему державного регулювання РЦП, дисертант дійшов висновку, що на сьогоднішній день вона не відповідає ані сучасним вимогам, ані найкращим світовим зразкам. Були систематизовані форми прояву цієї невідповідності.

Інституційна невпорядкованість | Інституційні аномалії | Подолання інституційної невпорядкованості

уповільнене формування основ ринкового мислення та поведінки населення | розвиток інфраструктури ринку цінних паперів у відриві від суспільних потреб | приведення нормоутворення у відповідність із реальним рівнем розвитку ринку та його інститутів

відсутність належного збалансованого представництва основних суспільних груп в органах законодавчої та виконавчої влади, | консервація командно-адміністративної моделі державного регулювання ринку цінних паперів у результаті впливу глобалізації |

дебюрократизація державного регулювання та розвиток відносин саморегулювання і соціального партнерства

несформованість демократичних механізмів управління державою |

використання механізму емісії й обіги цінних паперів для обслуговування тіньової економіки | належне врахування національних інституційних особливостей у процесі запозичення моделей ринку цінних паперів розвинених країн

домінування кланово-олігархічної моделі державного управління | поширення корупційних схем у процесі здійснення регуляторної політики

домінування неформальних норм і правил у взаєминах економічних суб'єктів і держави над формальними |

стійке домінування неорганізованого ринку над організованим

Рис. 2. Логіка інституційного будівництва на ринку цінних паперів

перехідної економіки

Досліджуючи роль і вплив глобалізації на інституційну динаміку РЦП, що формується, дисертант обґрунтував висновок про те, що глобалізація, яка владно вторгається в роботу фондового ринку країн з перехідною економікою, у ряді країн не приводить до адекватних змін системи його державного регулювання. Особливості інституційного середовища цих країн викликають своєрідну мутацію системи державного регулювання , що є не тільки аномалією інституційної динаміки, але й одночасно парадоксом впливу самої глобалізації на процес інституалізації фондового ринку (п. 5 наукової новизни).

Розглядаючи інтеграцію фондових ринків, дисертант відзначив протиріччя, породжувані нею, зокрема, те, що будь-яке об'єднання менш розвиненого ринку з більш розвиненим буде супроводжуватися зростанням середніх трансакційних витрат внаслідок того, що обсяги угод на менш розвинених ринках є менш значними, а витрати на створення сучасної інфраструктури при цьому порівняні з витратами для більш розвинених ринків.

При цьому основна тенденція розвитку інфраструктури національного фондового ринку під впливом глобалізації полягає в поступовому наближенні технологічних стандартів діяльності депозитарних інститутів до уніфікованих міжнародних стандартів і, внаслідок цього, поступової централізації інфраструктури в міру збільшення частки електронного обігу цінних паперів у загальному обігу на фондовому ринку. Разом з тим, самостійного значення набуває необхідність зваженого і обережного підходу до використання закордонних моделей інфраструктурної організації національного фондового ринку та обов'язковість належного врахування усього комплексу національних інфраструктурних чинників і особливостей інституційного середовища, оскільки світовий досвід свідчить про високу сумісність прискореної уніфікації технологічних процедур депозитарної діяльності з поступовою модернізацією інституційної інфраструктури.

У висновках підведено загальні підсумки дослідження та сформульовано практичні рекомендації, що випливають з нього.

ВИСНОВКИ

Дослідження процесу формування ринку цінних паперів з позицій інституційної теорії дозволило виявити низку негативний тенденцій, породжуваних особливостями інституційного середовища трансформаційної економіки. Ці тенденції не можуть бути виявлені при використанні традиційних методів аналізу фондового ринку, які використовуються загальними теоріями грошей та фінансів, але внаслідок свого значного деструктивного потенціалу мають бути якомога скоріше подолані у зв’язку з викликами, що несе з собою зростання ступеню відкритості національної економіки під впливом глобалізації.

Дослідження показало, що інституційна динаміка ринку цінних паперів, що формується, будучи відносно автономною у своєму розвитку як від потреб реального сектора економіки, так і від регуляторного впливу з боку держави, одночасно значною мірою залежить від регуляторної політики, яка здатна як сприяти закріпленню позитивних тенденцій інституційного будівництва, так і гальмувати відповідні позитивні зміни і навіть завдавати значної шкоди розвитку ринку цінних паперів, а через це – і розвитку усієї економічної системи.

Із проведеного дослідження випливає, що пріоритетним напрямком підвищення ефективності інституційного будівництва на перехідному фондовому ринку є вдосконалення нормоутворення, оскільки без науково обґрунтованої формалізації норм взаємодії його суб'єктів він буде приречений на хронічне несприйняття сучасних прогресивних світових тенденцій функціонування цього сектора економіки. Дисертант вважає, що серед таких науково обґрунтованих рекомендацій з удосконалення інституційного будівництва на ринку цінних паперів першочергове значення мають заходи, перераховані у п. 8 наукової новизни.

Усвідомлення величезного потенціалу національного фондового ринку для прискорення темпів економічного зростання і максимальне сприяння з боку держави реалізації цього потенціалу, на думку дисертанта, має становити одну з найактуальніших складових сучасної макроекономічної політики в Україні, яка поки що не посіла належного місця.

СПИСОК ОПУБЛИКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових наукових виданнях:

1. Авилов А.А. Структура рынка ценных бумаг и ее динамика в переходной экономике // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна.- Серія економічна.- № 630.- Харків: ХНУ.- 2004.- С. 59-61 (0,3 д.а.).

2. Авилов А.А. Институционализация рынка ценных бумаг переходной экономической системы в современных условиях // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна.- Серія економічна.- № 668.- Харків: ХНУ.- 2005.- С. 3 – 5. (0,35 д.а.).

3. Авілов А.О. Інституційні чинники розвитку системи державного регулювання фондового ринку в Україні //Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць.- Вип. 211.- У чотирьох томах.- Том II.- Дніпропетровськ, 2006.- С. 358-363 (0,3 д.а.).

4. Авилов А.А. Динамика инфраструктуры фондового рынка в Украине и факторы, ее определяющие // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна.- Серія економічна.- № 779.- Харків: ХНУ.- 2007.- С. 77 – 81 (0,5 д.а.).

Тези доповідей:

5. Авілов А.О. Суперечності державного регулювання фондового ринку в Україні та інвестиційна активність підприємств // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Інвестиційні стратегії підприємств України на світових товарних і фінансових ринках”, 3 – 4 лютого 2006 р.- Том. 3.- Дніпропетровськ, 2006.- С. 3 – 5 (0,15 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Авілов А.О. Інституалізація ринку цінних паперів перехідної економічної системи в умовах глобалізації. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки.

Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна. Харків -2007.

Розкрито сутність інституалізації ринку цінних паперів (РЦП) перехідної економічної системи як процесу еволюційного формування сукупності організацій, формальних і неформальних норм і правил, спрямованого на забезпечення ефективного руху капіталу.

Обґрунтовано необхідність кількісної оцінки процесів інституалізації РЦП в умовах ринкової трансформації й запропонована власна система показників його інституційного стану.

Визначено чинники інституційної невпорядкованості інверсійного РЦП.

Доведено наявність і боротьбу двох протилежних тенденцій розвитку РЦП в інверсійній економіці - кланово-олігархічної та цивілізаційно-демократичної.

Виявлено парадокс впливу глобалізації на інституалізацію РЦП, що формується в інверсійній економіці.

Ключові слова: ринок цінних паперів, інституалізація, перехідна економіка, глобалізація.

АННОТАЦИЯ

Авилов А.А. Институционализация рынка ценных бумаг переходной экономической системы в условиях глобализации. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 – экономическая теория и история экономической мысли.

Харьковский национальный университет имени В.Н.Каразина. Харьков -2007.

Раскрыта сущность институционализации рынка ценных бумаг переходной экономической системы как процесса эволюционного формирования совокупности организаций, формальных и неформальных норм и правил, который направлен на обеспечение наиболее эффективного движения капитала, оптимальным образом учитывающего противоречивые интересы эмитентов, инвесторов, профессиональных участников, общества и государства, а также воздействие глобализации мировых финансовых рынков.

Обоснована необходимость количественной оценки процессов институционализации рынка ценных бумаг в условиях рыночной трансформации и предложена собственная система показателей институционального состояния рынка ценных бумаг, отражающих уровень его развития и степень соответствия общественным потребностям (группы показателей, отражающих состояние и динамику инструментов, инфраструктуры, взаимодействия участников, эффективность регуляторного воздействия) и позволяющая осуществлять его эффективный мониторинг.

Определены факторы институциональной неупорядоченности инверсионного рынка ценных бумаг (замедленное формирование основ рыночного мышления и поведения населения, отсутствие надлежащего сбалансированного представительства основных общественных групп в органах законодательной и исполнительной власти, несформированность демократических механизмов управления государством, доминирование кланово-олигархической модели государственного управления и неформальных норм и правил во взаимоотношениях экономических субъектов и государства над формальными).

Доказаны наличие и борьба двух противоположных тенденций развития рынка ценных бумаг в инверсионной экономике – кланово-олигархической и цивилизационно-демократической, раскрыто их взаимодействие и влияние на развитие институциональной структуры рынка ценных бумаг и сделан вывод о предпочтительности доминирования цивилизационно-демократической тенденции для условий трансформационной экономики.

Выявлен парадокс воздействия глобализации на процесс институционализации формирующегося рынка ценных бумаг в инверсионной экономике, проявляющийся в приспособлении государственной бюрократией импортируемых на основе глобализации институтов фондового рынка к обслуживанию клановых экономических интересов нерыночными методами на основе коррупционных механизмов и политического лоббирования, консервации административно-бюрократических механизмов институционального регулирования, тормозящих вызревание оптимальной инфраструктуры рынка ценных бумаг и содействующих постепенной утрате им адаптационного потенциала отражения внешних угроз.

Систематизированы институциональные аномалии формирующегося рынка ценных бумаг (развитие инфраструктуры рынка ценных бумаг в отрыве от общественных потребностей; устойчивое доминирование неорганизованного рынка ценных бумаг над организованным; консервация командно-административной модели государственного регулирования рынка ценных бумаг как результат воздействия глобализации; использование механизма эмиссии и обращения ценных бумаг для обслуживания теневой экономики; распространение коррупционных схем в процессе осуществления регуляторной политики).

Выявлены основные направления преодоления институциональной неупорядоченности рынка ценных бумаг трансформационной экономики: приведение нормообразования в соответствие с реальным уровнем развития рынка и его институтов; дебюрократизация государственного регулирования и развитие отношений саморегулирования и социального партнерства; надлежащий учет национальных институциональных особенностей в процессе заимствования моделей рынка ценных бумаг развитых стран.

Обоснованы рекомендаци по совершенствованию институционального строительства на рынке ценных бумаг в направлении надлежащего институционального обеспечения мобилизации свободного капитала и его эффективной аллокации в условиях растущей открытости национальной экономики.

Ключевые слова: рынок ценных бумаг, институционализация, переходная экономика, глобализация.

THE SUMMARY

Avilov A.A. The institualization of a transitive economic system securities market in conditions of globalization. The manuscript.

The dissertation for a degree of candidate of sciences (economics) by speciality 08.00.01 - the economic theory and history of economic ideas. Kharkiv National University named after V.N.Karazin. Kharkiv, 2007.

The essence of transitive economic system securities market institualization as a process of set organizations, formal and informal norms and the rules evolutionary formation, directed on maintenance of the capital effective movement is opened.

The necessity of processes institualization securities market quantitative estimation in conditions of market transformation is proved