Інститут педагогіки апн україни

Ананьєва Надія Василівна

УДК 371.2

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ

ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІЛІНГВІСТИЧНОЇ ГІМНАЗІЇ

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник кандидат педагогічних наук, доцент

Редько Валерій Григорович,

Інститут педагогіки АПН України,

завідувач лабораторії навчання іноземних мов

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Даниленко Лідія Іванівна,

Центральний інститут післядипломної

педагогічної освіти АПН України, проректор;

кандидат педагогічних наук, доцент

Лощенова Ірина Феліксівна,

Миколаївський державний університет

ім. В.О.Сухомлинського, завідувач кафедри теорії та практики перекладу

Захист відбудеться 11 жовтня 2007 року о 16:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці в науковій частині Інституту педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д).

Автореферат розісланий 10 вересня 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Д. Березівська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В Україні, як і в багатьох державах світу, освіта вважається найважливішою складовою суспільного, економічного, культурного життя країни і необхідною умовою стабільного інноваційного розвитку. Без якісної освіти неможливе становлення демократичного суспільства, що здійснюється доволі активними темпами і висуває нові вимоги до рівня освіченості молодого покоління.

Метою державної освітньої політики України є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, здатної до свідомого вибору, яка сповідує і примножує цінності національної і світової культур, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей. Саме такі громадяни зможуть сприяти розбудові України як демократичної держави на сучасному етапі її інтеграції до європейської і світової спільноти. Модернізація системи освіти України у ХХІ ст. відповідно до завдань Національної доктрини розвитку освіти та переходу української школи на 12-річний термін навчання передбачає становлення й розвиток загальноосвітніх навчальних закладів (надалі – ЗНЗ) і впровадження в них освітніх інновацій.

Пошук нових організаційних форм навчання, виховання й розвитку талановитих і обдарованих учнів, оновлення змісту навчально-виховного процесу зумовили появу сучасних ЗНЗ (гімназій, ліцеїв, колегіумів, коледжів, навчально-виховних комплексів тощо) наприкінці 90-х років ХХ ст., що пов’язано з розв’язанням суперечності між вимогами суспільства щодо забезпечення якісного рівня освіти всім учням з урахуванням їхньої обдарованості, здібностей і нахилів та чинною традиційною системою освіти. Теоретичне обґрунтування особливостей управління ЗНЗ здійснено вітчизняними та зарубіжними вченими – В.І.Бондарем, Л.І.Даниленко, І.А.Зязюном, Г.В.Єльниковою, Ю.А.Конаржевським, Л.М.Калініною, В.І.Масловим, В.С.Пікельною, О.І.Пометун, М.М.Поташником, П.І.Третьяковим, Т.І.Шамовою. Вітчизняні дослідники – В.М.Алфімов, Л.Л.Власюк, М.П.Гузик, І.Г.Єрмаков, В.Ф.Паламарчук, В.М.Хайруліна, Б.Г.Чижевський присвятили свої наукові праці концептуальним засадам створення, діяльності, організації навчально-виховного процесу, формам і методам навчання, виховання й розвитку учнів у сучасних ЗНЗ.

Останнім часом зросла увага до навчання іноземних мов як важливого інструмента спілкування в діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. У контексті трансформацій, що відбуваються в освітньому процесі України, вперше в історії вітчизняної педагогічної практики навчання іноземних мов як загальноосвітнього предмета почало здійснюватися з 2-го класу; постійно зростає кількість шкіл, у яких вивчається дві й більше іноземних мов. Це свідчить про творчі пошуки педагогів ефективних новітніх шляхів удосконалення особистості випускника ЗНЗ і його адаптації до сучасних європейських та світових стандартів.

Проблеми інтеграції компонентів культури (у т. ч. полілінгвістичної) у процес навчання суспільно-гуманітарних предметів знайшли своє відображення у науковому доробку вітчизняних і зарубіжних учених: Н.М.Бібік, Є.І.Пасова, О.П.Рудницької, О.В.Сухомлинської, Г.Д.Томахіна; міжкультурної комунікації та діалогу культур – М.М.Бахтіна, В.С.Біблера, В.С.Болгаріної, В.О.Калініна, Т.М.Колодько, В.В.Сафонової, В.Т.Топалової; питання про роль іноземної мови у полікультурному середовищі – І.Ф.Лощенової, О.О.Першукової, В.М.Плахотника, В.Г.Редька, І.І.Халєєвої, Р.Ладо, А.Райта, Х.Брауна, М.Бирама.

Суттєві зрушення у системному освітньому світогляді з його уявленнями про гуманістичний тип особистості, демократизація суспільного життя в Україні та реформування освіти у дусі принципів ринкової економіки і вимог суспільства до формування самодостатньої особистості, спроможної реалізувати себе в життєвих ситуаціях багатомовної спільноти, поступове інтегрування країни до Європейського Союзу стали підґрунтям для створення полілінгвістичної (багатомовної) гімназії.

актуальність теми дослідження зумовлена сучасними тенденціями розвитку системи освіти України, серед яких першочерговими є забезпечення рівного доступу до якісної освіти, задоволення освітніх потреб та інтересів замовників освіти з урахуванням полікультурного середовища закладів освіти, забезпечення умов щодо засвоєння гімназистами загальнолюдських цінностей і субкультур. Проте вивчення стану теоретичної розробленості обраної теми свідчить, що особливості організаційно-педагогічних засад діяльності полілінгвістичної гімназії ще не стали предметом цілісного наукового дослідження. Кількість науково обґрунтованих методичних рекомендацій щодо організації діяльності подібних ЗНЗ, рівень теоретичної та методичної підготовленості їхніх керівників з теорії управління мають бути підвищені.

недостатня розробленість науково-методичного забезпечення організації полікультурного навчання, виховання й розвитку гімназистів та реальна можливість щодо його розв’язання дали підставу для обрання теми дисертаційного дослідження „Організаційно-педагогічні засади діяльності полілінгвістичної гімназії“.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах науково-дослідницької теми лабораторії навчання іноземних мов Інституту педагогіки АПН України „Науково-методичне забезпечення системи навчання іноземних мов у загальноосвітній школі” (державний реєстраційний номер 0198U008011). Тему дослідження затверджено вченою радою Інституту педагогіки АПН України й узгоджено з Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 25 квітня 2006 року).

Об’єкт дослідження: діяльність полілінгвістичної гімназії у полікультурному середовищі.

Предмет дослідження: організаційні засади та педагогічні умови діяльності полілінгвістичної гімназії.

Мета дослідження полягає у підвищенні якості гімназійної освіти шляхом обґрунтування, розробки та експериментальної перевірки організаційно-педагогічних засад діяльності полілінгвістичної гімназії в полікультурному середовищі.

Ознайомлення з науковою літературою та практикою діяльності гімназій дозволили сформулювати гіпотезу: в результаті обґрунтування, розробки та експериментальної перевірки організаційних засад і педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії відбудеться розвиток її полілінгвістичного та полікультурного середовища, яке забезпечить підвищення рівнів: комунікативності, полілінгвістичної культури, проектної діяльності, навчальних досягнень з іноземних мов та предметів суспільно-гуманітарного профілю учнів, полілінгвістичного та полікультурного компонентів їхньої діяльності; професійно-фахової компетентності та творчого потенціалу вчителів і реалізацію педагогічних умов як основних показників розвитку якості гімназійної освіти.

Завдання дослідження:

1. Вивчення стану дослідженості та наукових надбань національної і світової педагогічної теорії й практики з проблеми становлення й розвитку гімназій.

2. Виокремлення характерних особливостей діяльності полілінгвістичної гімназії та критеріїв полілінгвістичного і полікультурного середовища.

3. Розроблення й обґрунтування організаційних засад і педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії.

4. Дослідно-експериментальна перевірка організаційних засад та педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії.

Методологічну і теоретичну основу дослідження складають: наукові положення системного підходу до управління соціально-педагогічними системами (В.Г.Афанасьєв, А.А.Богданов, В.С.Лазарєв, В.С.Пікельна, М.М.Поташник, Н.Г.Ничкало); філософські підходи до управління розвитком освіти (І.А.Зязюн, В.Г.Кремень, В.С.Лутай, В.М.Мадзігон, О.Я.Савченко); концептуальні засади змісту освіти та педагогічної інноватики (М.І.Бурда, Л.М.Ващенко, С.У.Гончаренко, Л.І.Даниленко, Ю.О.Дорошенко, Ю.І.Мальований, В.Ф.Паламарчук); інноваційні підходи до управління ЗНЗ (В.І.Бондар, Л.І.Даниленко, Г.В.Єльникова, Л.М.Калініна, Ю.А.Конаржевський, В.І.Маслов, В.О.Сухомлинський, Г.Г.Філіпчук); ідеї інтеграції компонентів культури у процес навчання суспільно-гуманітарних навчальних дисциплін (Н.М. Бібік, Є.І. Пасов, О.І.Пометун, О.П.Рудницька, О.В. Сухомлинська,); міжкультурна комунікація та діалог культур (М.М.Бахтін, В.С.Біблер, Н.Ф.Бориско, В.С.Болгаріна, В.О.Калінін, В.В.Сафонова, В.Т.Топалова); роль іноземної мови у полікультурному середовищі (Р.І.Антонюк, Ю.В.Кузьменко, І.Ф.Лощенова, О.О.Першукова, В.М. Плахотник, В.Г.Редько, І.І.Халєєва, Р.Ладо, А.Райт, Х.Браун, М.Бирам).

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань та перевірки гіпотези були використані такі методи: теоретичні – вивчення й аналіз науково-педагогічної літератури з окресленої проблеми; вивчення нормативної документації про діяльність гімназій у сучасних умовах; історико-генетичний метод, порівняння, систематизація та узагальнення даних, теоретичне моделювання науково-методичного забезпечення організації діяльності полілінгвістичної гімназії, рівнево-функціональної структури управління, впровадження програми науково-методичної та виховної роботи „Діалог культур” з метою виокремлення характерних особливостей діяльності полілінгвістичної гімназії та критеріїв полілінгвістичного і полікультурного середовища; емпіричні – методи анкетування, тестування, педагогічного спостереження, опитування, статистичної обробки отриманих даних для аналізу стану вищезазначеної проблеми; добору методик оцінювання педагогічних умов діяльності навчального закладу; педагогічний експеримент з перевірки ефективності реалізації організаційних засад і педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося протягом 1999–2007 рр. у три етапи.

На першому етапі (1999–2002 рр.) теоретично осмислено проблему; визначено об’єкт, предмет дослідження, сформульовано його мету, гіпотезу, завдання; вивчено нормативно-правові джерела у галузі освіти, психолого-педагогічну літературу з проблеми; виокремлено особливості діяльності полілінгвістичної гімназії.

На другому етапі (2002–2005 рр.) проаналізовано зміст і результати досліджень з проблеми управління полілінгвістичною гімназією; проведено констатувальний та формувальний експерименти.

На третьому етапі (2005–2007 рр.) систематизовано й узагальнено результати експерименту; уточнено окремі вихідні положення; проведено апробацію результатів дослідження та їх упровадження в навчально-виховний процес полілінгвістичної гімназії; оформлено текст дисертаційної роботи.

Експериментальна база. Основною експериментальною базою, де здійснювалися первинна апробація, коригування, удосконалення і впровадження організаційних засад та педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії, була Перша міська гімназія Черкаської міської ради Черкаської області. Дослідження доцільності організаційних засад та педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії проводилося в експериментальних школах Черкаської, Київської, Волинської областей та м. Севастополя. Всього дослідженням було охоплено: шість ЗНЗ (серед яких – 3 гімназії, 1 ліцей, 1 НВК, 1 спеціалізована школа з поглибленим вивченням англійської мови); слухачі курсів підвищення кваліфікації Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, керівники ЗНЗ, педагоги, учні.

Наукова новизна і теоретична значущість одержаних результатів полягає в тому, що вперше теоретично обґрунтовано організаційні засади та визначено педагогічні умови діяльності полілінгвістичної гімназії; розроблено модель науково-методичного забезпечення організації діяльності полілінгвістичної гімназії; виокремлено особливості діяльності полілінгвістичної гімназії та критерії її результативності; набули подальшого розвитку положення щодо цілей та змісту полікультурної освіти гімназистів, основ управління гімназією у полілінгвістичному і полікультурному середовищі, форм і методів організації полікультурної діяльності; проведено порівняння характерних особливостей діяльності вітчизняних та зарубіжних полілінгвістичних гімназій; уточнено поняття „полікультурна освіта”, „полікультурний навчально-виховний процес”, „полілінгвістична гімназія”, „полілінгвістичне і полікультурне середовище”, „діалог культур”.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці: програми науково-методичної та виховної роботи „Діалог культур”, її нормативної бази та рівнево-функціональної структури управління; якостей полілінгвістичної і полікультурної особистості випускника гімназії; технологій: формування й оцінювання рівнів комунікативності, полілінгвістичної культури та проектної діяльності учнів, рейтингового оцінювання їхньої діяльності; професійно-фахової компетентності та творчого потенціалу вчителів; створення педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії та перевірки ефективності їх реалізації; методичних рекомендацій щодо розвитку полілінгвістичної гімназії.

Матеріали дослідження можуть бути використані керівниками ЗНЗ різних типів (гімназій, ліцеїв, колегіумів, коледжів, навчально-виховних комплексів тощо), спеціалістами науково-методичних центрів і органів управління освітою різних рівнів, викладачами кафедр педагогіки вищих навчальних закладів, педагогами.

Впровадження основних концептуальних положень і рекомендацій, викладених у дисертації, підтверджується відповідними довідками: № 201 від 11.09.2006 р. Першої міської гімназії Черкаської міської ради Черкаської області; №01-06/78 від 14.02.2007 р. Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників; №418 від 23.10.2006 р. Луцької гімназії № 18 Луцької міської ради Волинської області; № 184 від 27.10.2006 р. Нововолинського навчально-виховного комплексу “Спеціалізована школа І–ІІІ ступенів №1 – Колегіум” виконкому Нововолинської міської ради Волинської області; № 354 від 7.11.2006 р. спеціалізованої І–ІІІ ступенів школи №3 з поглибленим вивченням англійської мови управління освіти Севастопольської міської державної адміністрації.

Вірогідність результатів дослідження зумовлена методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних положень наукового пошуку; аналізом значного масиву наукових, публіцистичних, методичних джерел і досвіду роботи; використанням комплексу взаємодоповнюючих методів наукового дослідження; поєднанням кількісного та якісного аналізу даних експериментальної роботи, а також підсумками практичної перевірки робочої гіпотези.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були представлені автором на міжнародній науковій конференції Лінгвапакс–VIII „На межі тисячоліть: через вивчення мов і культур до культури миру, злагоди, співпраці” (Київ, 2000); всеукраїнському семінарі „Впровадження нових технологій та наукових розробок у викладанні іноземних мов у ЗНЗ України” (Київ, 2001); VI національній конференції TESOL – Україна (Київ, 2001); VII національній конференції TESOL – Україна (Чернігів, 2002); всеукраїнській науково-практичній конференції „Використання сучасних технологій у навчанні іноземних мов” (Київ, 2002); ІІ всеукраїнській науково-практичній конференції „Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформативного суспільства” (Херсон, 2003); Х національній конференції IATEFL – Україна (Київ, 2005); на засіданнях лабораторії навчання іноземних мов Інституту педагогіки АПН України (2003-2006); виїзному засіданні вченої ради Інституту педагогіки АПН України (Черкаси, 2005); засіданні вченої ради Інституту педагогіки АПН України (2005); всеукраїнській науково-практичній конференції „Моделі розвитку сучасної української школи” (Черкаси, 2006).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення у 11 одноосібних публікаціях автора, з них 4 – у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел (297 найменувань на 24 сторінках), 7 додатків на 50 сторінках. Обсяг основного тексту 166 сторінок. Робота містить 23 таблиці, 26 рисунків. Загальний обсяг роботи – 240 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дослідження, визначено мету, об’єкт, предмет дослідження, сформульовано гіпотезу та завдання роботи, визначено основні методи проведення експериментальної частини дослідження, розкрито наукову новизну роботи, її теоретичне й практичне значення. Вказано на зв’язок дисертаційного дослідження з науковими програмами і планами, його методологічну основу, подано відомості про апробацію результатів дослідження.

Перший розділ „Теоретико-прикладний аспект діяльності гімназії у полікультурному середовищі” присвячено аналізу наукових праць і сучасних досліджень щодо виникнення та функціонування гімназій в Україні й зарубіжжі. Висвітлено нормативно-правову базу їх діяльності, виокремлено характерні особливості діяльності полілінгвістичної гімназії, основні проблеми управління нею та критерії полілінгвістичного і полікультурного середовища; набули подальшого розвитку положення про полікультурну освіту гімназистів.

У ході теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури нами розглядаються поняття: „полікультурна освіта” – як процес і результат полікультурного розвитку та поведінки особистості, яка зможе повноцінно жити у багатомовній спільності; „полілінгвістична гімназія” – як ЗНЗ, у якому учні вивчають дві й більше іноземних мов за вибором, культури інших народів і готуються жити у глобалізованому (інтегрованому) світі; „полікультурний навчально-виховний процес” – як усвідомлений збалансований насичений культуротворчою діяльністю зміст, форми та методи навчання, виховання й управління; „полілінгвістичне і полікультурне середовище” – як інтегрований простір, у якому формується в учнів багатомовність, толерантне ставлення до інших культур, приналежність до рідного народу; „діалог культур” – як взаємодія і взаємозбагачення різних культур, розвиток та саморозвиток особистості у багатомовній і багатокультурній світовій спільності.

У сучасній і зарубіжній психолого-педагогічній літературі значна увага приділяється науковим підходам, принципам і стратегіям управління сучасними ЗНЗ, у тому числі – гімназіями, їх розвитку та діяльності, новим управлінським функціям і технологіям, етапам упровадження нововведень (інновацій). З’ясовано, що на сучасному етапі розвитку у гімназії – загальноосвітньому навчальному закладі ІІ–ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю – значне місце відведено проблемі вивчення учнями іноземних мов і культур інших народів. ЗНЗ, в якому учні вивчають дві і більше іноземних мов за вибором, культури інших народів і готуються жити у глобалізованому світі, віднесені нами до полілінгвістичних.

З’ясовано особливості діяльності полілінгвістичних гімназій, які виконують соціальне та індивідуальне замовлення на високоосвічену культурну особистість, здатну примножувати національне багатство країни та забезпечувати її розвиток в умовах інтеграції до Європейського Союзу і світової спільноти з урахуванням інноваційних освітніх перетворень, а саме: генерування та реалізація концептуальних і суспільно-прогресивних ідей; індивідуальна суспільно-гуманітарна профілізація старшокласників; виховання патріотів і громадян країни на засадах педагогіки толерантності, миру, діалогу культур; раннє виявлення та всебічна підтримка й розвиток індивідуального пізнавального таланту та культурологічних знань учнів. Вони формують у суспільстві полілінгвістичне і полікультурне середовище, яке забезпечує полікультурну освіту учнів.

Здійснено порівняльний аналіз характерних особливостей діяльності гімназій високорозвинутих країн (Німеччини, Великобританії, Франції, Швеції, Фінляндії та ін.) та з’ясовано, що у гімназіях розробляються і впроваджуються новаторські педагогічні ідеї та системи, визначаються стратегічні цілі та пріоритетні аспекти діяльності, розробляються і впроваджуються ефективні системи навчання й виховання учнів, застосовуються нові форми фінансово-господарської діяльності, створюються комфортні умови праці вчителів й учнів на рівні науково-технічного прогресу та досягнень ергономіки.

Дослідження історичних і соціально-педагогічних передумов створення полілінгвістичних гімназій як соціально-педагогічних систем засвідчує, що їх становлення має свою історію: від шкіл епохи Відродження та „братських шкіл” до сучасних профільних і полілінгвістичних гімназій.

У процесі дослідження виявлено, що створення, діяльність і розвиток полілінгвістичних гімназій детерміновано замовленням суспільства на високоосвічену, культурну особистість у полілінгвістичному і полікультурному середовищі, інтеграцією України до європейського та міжнародного співтовариства.

Управління полілінгвістичною гімназією відбувається з урахуванням теорій змін у соціально-педагогічних системах (М.Фуллан), системного управління (А.А.Богданов), адаптивного управління (Г.В.Єльникова, Т.І.Шамова, Є.О.Ямбург), ситуаційного управління (Ю.К.Бабанський, М.М.Поташник), інноваційного управління (Л.І.Даниленко, Л.М.Калініна, В.Ф.Паламарчук).

В Україні, порівняно з іншими країнами, має місце тенденція значного зростання кількості полілінгвістичних гімназій. Зокрема, порівняно з 2000 р., їх кількість збільшилась у шість разів.

Констатувальний експеримент підтвердив, що у полілінгвістичних гімназіях нерозв’язаними залишаються проблеми комунікативної і культурологічної спрямованості виховних і позакласних заходів, комунікацій учнів з однолітками із зарубіжних країн, зв’язків з іншими закладами освіти та запровадження основ демократичного управління. Це призвело до необхідності визначення організаційних засад та педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії.

У другому розділі „Організаційні засади та педагогічні умови діяльності полілінгвістичної гімназії” визначено й обґрунтовано модель науково-методичного забезпечення організації діяльності полілінгвістичної гімназії, яка включає в себе концепцію її діяльності, програму науково-методичної та виховної роботи „Діалог культур”, рівнево-функціональну структуру управління, технології формування й оцінювання: рівнів комунікативності, полілінгвістичної культури та проектної діяльності учнів; рейтингового оцінювання їхньої діяльності; рівнів професійно-фахової компетентності та творчого потенціалу вчителів; педагогічні умови діяльності полілінгвістичної гімназії та перевірку ефективності їх реалізації.

До організаційних засад діяльності полілінгвістичної гімназії нами віднесено концепцію діяльності, у якій розкрито наукові підходи та принципи до управління нею, мету і завдання; програму науково-методичної та виховної роботи „Діалог культур”, рівнево-функціональну структуру управління, технології формування й оцінювання створеного полілінгвістичного і полікультурного середовища, якостей особистості випускника полілінгвістичної гімназії; до педагогічних умов культорологічні, науково-методичні, матеріально-технічні та санітарно-гігієнічні.

Сукупність організаційних засад та педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії представлена нами за допомогою моделі науково-методичного забезпечення організації її діяльності, яка включає концептуальну, змістову, технологічну і результативну складові (див. рис. 1).

Як видно з рисунку 1, концептуальна складова розробленої моделі включає в себе наукові підходи, принципи, мету й завдання діяльності полілінгвістичної гімназії. Зокрема, мета діяльності полілінгвістичної гімназії полягає у формуванні полілінгвістичної і полікультурної особистості, здатної жити у глобалізованій багатомовній спільноті; створенні полілінгвістичного і полікультурного середовища. Основні завдання полілінгвістичної гімназії полягають у забезпеченні вищого рівня підготовки учнів; відродженні в них національної самосвідомості, поваги до своєї країни, її мови та культури, віри у її майбутнє; формуванні культури сприйняття глобалізованої, багатомовної спільноти; забезпеченні високого рівня громадянської освіти й виховання, полілінгвістичного та полікультурного розвитку особистості; застосуванні нових освітніх технологій у полікультурному навчально-виховному процесі.

Рис. 1. Модель науково-методичного забезпечення організації

діяльності полілінгвістичної гімназії

До пріоритетних наукових підходів управління діяльністю полілінгвістичними гімназіями нами віднесено: гуманістичний, системний, діяльнісний, ситуативний, технологічний, особистісно орієнтований, адаптивний, культурологічний, компетентісний, інноваційний; до наукових принципів – соціальну детермінацію (розуміння стратегічних завдань освіти на конкретному етапі історичного розвитку держави); гуманізацію (повага до кожної особистості); інформаційну достатність (реалізація програми інформатизації освітньої діяльності гімназії); демократизацію (впровадження рівнево-функціональної структури управління державно-громадського типу); стимулювання й згуртування кадрів (підвищення професійно-фахової компетентності та творчого потенціалу вчителів).

Формування полілінгвістичного та полікультурного середовища в гімназії забезпечується програмою науково-методичної та виховної роботи „Діалог культур” (змістова складова моделі), яка включає такі модулі:

· організаційний (центр полілінгвістичного і полікультурного розвитку особистості та міжнародного співробітництва; центр дитячої дипломатії; клуб ЮНЕСКО; клуб культури миру; Інтернет-клуб; мультимедійний центр з навчання іноземних мов; центр інформаційних ресурсів; читальна зала з іноземних мов тощо);

· дидактичний (викладання іноземних мов з раннього віку (обов’язкове і елективне); навчання предметів з культурології і країнознавства; факультативне навчання предметів іноземною мовою; соціогуманітарне навчання предметів, факультативів; дебати та дискусії);

· особистісний (участь у виставах різними мовами шкільного міжнародного театру, музично-театральній студії тощо);

· міжнародний (членство педагогів у міжнародних та всеукраїнських освітянських організаціях; відвідування гімназії відомими особистостями різних країн світу; викладання іноземних мов учителями та носіями мов з різних країн; співпраця з різними міжнародними організаціями; міжнародні навчальні обміни, подорожі та екскурсії; міжнародні проекти, конференції, семінари; відзначення національних свят, знаменних і пам’ятних дат різних країн світу);

· видавничий (шкільна і комп’ютерна газети з публікаціями різними мовами тощо).

Програма науково-методичної та виховної роботи „Діалог культур” складається з двох частин: перша – забезпечується планом постійно діючого науково-практичного семінару для вчителів і класних керівників ЗНЗ з розвитку полілінгвістичного і полікультурного середовища; друга – календарно-тематичними планами виховних годин і позакласної роботи; системою основних полікультурних знань, умінь і навичок учнів і вчителів; змістом навчальної та позакласної діяльності учнів різних вікових категорій. Впровадження даної програми сприяє формуванню якостей випускника полілінгвістичної гімназії.

Змістова складова розробленої моделі також включає в себе рівнево-функціональну структуру управління, яка сприяє розвитку суб’єкт-суб’єктних відносин між учасниками навчально-виховного й управлінського процесів і формує демократичні засади управління гімназією. На першому рівні управління гімназією розміщено загальногімназійну конференцію як вищий орган громадського самоврядування; на другому – раду гімназії, її керівництво, керівника центру полілінгвістичного і полікультурного розвитку особистості та міжнародного співробітництва, президента учнівського парламенту, голову благодійного фонду; на третьому – педагогічну раду, науково-методичну раду, координаційну раду Малої академії наук; на четвертому – учнівський парламент, центр дитячої дипломатії, батьківську раду.

технологічна складова розробленої моделі представлена технологіями:

а) для учнів: технологією формування й оцінювання рівнів комунікативності, полілінгвістичної культури та проектної діяльності, яка включає параметри: спілкування із своїми однолітками з країн, мова яких вивчається, під час навчальних обмінів; іншомовне спілкування з учителями та носіями мови під час проведення ними уроків та бесід у гімназії; участь учнів у роботі гімназійних центрів; у проектній роботі класу, школи, міста, регіону; технологією рейтингового оцінювання, яка включає академічний, олімпіадний, науково-дослідницький, полілінгвістичний і полікультурний, екологічний, громадський, громадянський, естетичний і фізичний компоненти;

б) для вчителів: технологією формування й оцінювання рівнів професійно-фахової компетентності за параметрами: соціокультурні і країнознавчі знання, володіння комунікативним методом навчання мови; технологією формування й оцінювання творчого потенціалу за параметрами: формування полілінгвістично і полікультурно розвиненої особистості та вмінь навчати учнів з урахуванням цінностей своєї та іншомовної культур;

в) для керівників ЗНЗ: технологією створення педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії та перевірки ефективності їх реалізації, яка забезпечується сукупністю культурологічних, науково-методичних, матеріально-технічних та санітарно-гігієнічних умов, розкритих у дисертації.

Результативна складова розробленої нами моделі включає розгляд таких якостей полілінгвістичної і полікультурної особистості випускника гімназії, як: комунікативність; повага до історії, культури, мови своєї держави; полілінгвістична культура; розвинений інтерес до певної сфери діяльності; лінгвістична активність; розуміння важливості проектної діяльності; вміння розв’язувати конфлікти ненасильницьким шляхом; володіння ключовими компетентностями; сприймання людського життя як головної цінності; лідерство та конкурентоспроможність; здатність до самореалізації; прагнення до здорового способу життя; дотримання моральних і гуманістичних принципів.

Всі складові даної моделі характеризують організаційно-педагогічні засади діяльності полілінгвістичної гімназії, під якими ми розуміємо сукупність наукових підходів і принципів, форм і методів науково-методичного забезпечення організації та умов її діяльності; вони є взаємопов’язаними і взаємозалежними; основною з них є концептуальна складова, похідними – змістова, технологічна й результативна.

У третьому розділі „Експериментальна перевірка організаційних засад та педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії” висвітлено зміст і організацію проведення експерименту; апробовано полікультурний зміст навчання, виховання й розвитку учнів шляхом впровадження моделі науково-методичного забезпечення організації діяльності полілінгвістичної гімназії; перевірено ефективність реалізації педагогічних умов її діяльності та створення полілінгвістичного і полікультурного середовища; розроблено методичні рекомендації щодо розвитку полілінгвістичної гімназії.

Результативність розроблених нами організаційних засад і педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії перевірялась за критеріями: комунікативність, полілінгвістична культура та проектна діяльність учнів; навчальні досягнення з іноземних мов і предметів суспільно-гуманітарного профілю; полілінгвістичний і полікультурний компонент діяльності учнів; професійно-фахова компетентність і творчий потенціал учителів; ефективність реалізації педагогічних умов діяльності керівниками полілінгвістичних гімназій.

У ході дослідження в експериментальній гімназії виявлено динаміку зростання основних показників рівня сформованості полілінгвістичного і полікультурного розвитку випускників: комунікативності, полілінгвістичної культури, проектної діяльності, навчальних досягнень з іноземних мов і предметів суспільно-гуманітарного циклу, полілінгвістичного і полікультурного компонента їхньої діяльності (див. рис. 2). Узагальнений показник рівня сформованості полілінгвістичного і полікультурного розвитку випускників експериментальної гімназії, як середня арифметична величина всіх показників, зріс на 30,1% (з 38,0% до 68,1%) на відміну від аналогічного узагальненого показника в контрольних гімназіях, у яких його зростання становить 13,2% (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка зростання узагальненого показника рівня сформованості полілінгвістичного і полікультурного розвитку

випускників експериментальної та контрольних гімназій

До експерименту (%) | Після експерименту (%) | Приріст (%)

Контр. гімназії | Експерим. гімназія | Контр.

гімназії | Експерим. гімназія | Контр. гімназії | Експерим. гімназія

30,1 | 38,0 | 43,3 | 68,1 | 13,2 | 30,1

Рис. 2. Динаміка зростання основних показників рівня сформованості полілінгвістичного і полікультурного розвитку

випускника експериментальної гімназії

У ході формувального експерименту зросли показники полілінгвістичної і полікультурної діяльності випускників експериментальної гімназії у зв’язку з тим, що збільшилась кількість учнів, які вивчають 3–4 іноземні мови (з 10,0% до 15,0%); беруть участь у навчальних обмінах і туристичних поїздках до країн, мови яких вивчаються (з 10,0% до 27,0%); складають іспити на отримання сертифікатів на знання іноземних мов міжнародного зразка (з 3,0% до 8,0%).

Порівняльний аналіз даних кількісних значень показників професійно-фахової компетентності вчителів експериментальної гімназії свідчить, що на формувальному етапі експерименту високий рівень зріс на 10,0%, середній – на 20,0%, низький – зменшився на 30,0%.; високий рівень творчого потенціалу вчителів зріс на 25,0%, середній – на 12,5%, низький – зменшився на 37,5%.

доведено також, що на 22,0% підвищився рівень реалізації культурологічних, науково-методичних, матеріально-технічних та санітарно-гігієнічним умов, які забезпечують ефективність діяльності полілінгвістичної гімназії.

У дисертації подано методичні рекомендації керівникам ЗНЗ щодо розвитку полілінгвістичної гімназії в умовах інноваційних змін, що відбуваються в системі загальної середньої освіти України у період інтегрування до європейського і світового співтовариства.

Результати аналізу теоретичного матеріалу, історичних і соціально-педагогічних умов створення гімназій та експериментальної перевірки запровадження організаційно-педагогічних засад діяльності полілінгвістичної гімназії у полікультурному середовищі дозволили підтвердити положення гіпотези та засвідчили, що визначені мета й завдання виконані. це дало підстави зробити такі висновки:

1. Аналіз психолого-педагогічної й науково-публіцистичної літератури та педагогічного досвіду діяльності гімназій засвідчив, що в рамках інтеграції України до європейської та світової спільнот, орієнтуючись на загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, реформування системи освіти в державі, дедалі більшого значення набуває проблема полікультурної освіти обдарованих і талановитих учнів, під якою розуміється процес і результат полікультурного розвитку та поведінки особистості, яка зможе повноцінно жити у багатомовній спільності. У цьому контексті надзвичайно перспективним і педагогічно доцільним є створення полілінгвістичних гімназій як таких ЗНЗ, в яких учні вивчають дві і більше іноземних мов за вибором, культури інших народів і готуються жити у глобалізованому світі. Ці гімназії покликані забезпечити учнів знаннями і вміннями полікультурної комунікації засобами діалогу культур, толерантного ставлення до різних культур, їх взаємозбагачення й взаємопізнання. В них створюється полілінгвістичне і полікультурне середовище, під яким розуміється інтегрований простір, в якому формується багатомовність, толерантне ставлення до інших культур, приналежність до рідного народу.

2. Дослідження історичних і соціально-педагогічних передумов створення полілінгвістичних гімназій як соціально-педагогічних систем засвідчує, що їх становленню передувала майже столітня історія: від гімназій епохи Відродження до полілінгвістичних.

На основі аналізу діяльності полілінгвістичних гімназій встановлено, що зміст освіти і система навчання, виховання й розвитку учнів мають певні особливості у генеруванні та реалізації концептуальних і суспільно-прогресивних ідей, індивідуальній суспільно-гуманітарній профілізації старшокласників, вихованні патріотів і громадян країни на засадах педагогіки толерантності, миру, діалогу культур, ранньому виявленні та всебічній підтримці й розвитку індивідуального пізнавального таланту і культурологічних знань учнів.

На сучасному етапі розвитку гімназійної освіти має місце тенденція зростання кількості полілінгвістичних гімназій. Аналіз практики їхньої діяльності дає підстави стверджувати, що в них розробляються і впроваджуються новаторські педагогічні ідеї та системи, визначаються пріоритетні методи навчання, виховання, управління; створюються кращі умови для науково-методичної та фінансово-господарської діяльності. Проте залишаються нерозв’язаними проблеми: демократизації системи управління; комунікативної і культурологічної спрямованості виховних і позакласних заходів; комунікації учнів з однолітками із зарубіжних країн; зв’язків з іншими закладами освіти.

3. Розроблені, обґрунтовані та реалізовані організаційні засади та педагогічні умови діяльності полілінгвістичної гімназії, подані у вигляді моделі науково-методичного забезпечення організації її діяльності, яка включає: концептуальну, змістову, технологічну та результативну складові.

У концептуальній складовій моделі розкриваються сучасні наукові підходи (гуманістичний, системний, діяльнісний, особистісно орієнтований, ситуативний, технологічний, адаптивний, культорологічний, компетентісний, інноваційний), принципи (соціальна детермінація, гуманізація, демократизація), мета (формування полілінгвістичної і полікультурної особистості, створення полілінгвістичного і полікультурного середовища), завдання діяльності полілінгвістичної гімназії (забезпечення вищого рівня підготовки учнів, відродження в них національної самосвідомості, поваги до своєї країни, її мови, культури та інших мов і культур); змістова складова моделі включає програму науково-методичної та виховної роботи „Діалог культур”, рівнево-функціональну структуру управління гімназією; технологічна складова – розкриває сукупність технологій формування й оцінювання полілінгвістичного і полікультурного середовища, якостей особистості випускника та створення педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії; результативна складова – включає перевірку якостей випускників полілінгвістичних гімназій.

4. Результативність розроблених нами організаційних засад і педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії перевірялась за критеріями: професійно-фахова компетентність і творчий потенціал вчителів; комунікативність, полілінгвістична культура та проектна діяльність учнів; навчальні досягнення учнів з іноземних мов і предметів суспільно-гуманітарного профілю; полілінгвістичний і полікультурний компонент їхньої діяльності; ефективність реалізації педагогічних умов діяльності керівника полілінгвістичної гімназії. Виявлено, що в експериментальній гімназії на 30,1% зріс узагальнений показник рівня сформованості полілінгвістичного і полікультурного розвитку випускника гімназії, зросли рівні професійно-фахової компетентності (високий – на 10,0%, середній – на 20%) і творчого потенціалу вчителів (високий – на 25,0%, середній – на 12,5%).

У процесі дослідження визначено та експериментально перевірено ефективність реалізації педагогічних умов (культурологічних, науково-методичних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних) діяльності полілінгвістичної гімназії; їх показник зріс на 22,0%.

З метою розвитку полілінгвістичної гімназії для керівників і вчителів розроблена система методичних рекомендацій щодо: демократизації управління гімназією; розвитку органів учнівського самоврядування; впровадження моделі науково-методичного забезпечення організації діяльності гімназії; системи управління науково-методичною роботою вчителів; створення полілінгвістичного і полікультурного середовища; розвитку якостей полілінгвістичної і полікультурної особистості випускника; реалізації педагогічних умов діяльності гімназії.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування організаційно-педагогічних засад діяльності полілінгвістичної гімназії. Перспективу її подальшого дослідження вбачаємо в необхідності удосконалення технологій управління, науково-методичного забезпечення полікультурного навчально-виховного процесу в сучасних ЗНЗ.

Основні положення дисертаційного дослідження відображені у таких одноосібних публікаціях автора:

1. Ананьєва Н.В. Знайомтесь: полілінгвістична гімназія // Шлях освіти.— 1999.— №1.— С. 34–36.

2. Ananieva N. A New Step in Friendly Links // Іноземні мови.— 2000.—
№ 1.— C. 24–25.

3. Ананьєва Н.В. Організаційно-педагогічні умови функціонування полілінгвістичної гімназії // Директор школи, ліцею, гімназії.— 2003.— № 1.— С. 40–48.

4. Ананьєва Н.В. Формування полілінгвістичної особистості гімназиста // Директор школи, ліцею, гімназії.— 2006.— № 1.— С. 14–21.

5. Ананьєва Н.В. На шляху реформ та інновацій // Використання західного досвіду у шкільній освіті України (1997–2001).— К.: Вид-во “Абрис”. 2002.— С. 55–58.

6. Ананьєва Н.В. Школа, де панує культ мов // Іноземні мови в навчальних закладах.— 2003.— № 1.— С. 42–46.

7. Ананьєва Н.В. Управління процесом упровадження нових освітніх технологій у полілінгвістичній гімназії // Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції “Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства”.— Херсон: ХДУ, 2003.— С. 6–8.

8. Ananieva N. Foreign Languages and Cultures Learning at the Polylingual Gymnasium // The Materials of International Scientific Conference "LINGUAPAX-VIII", Vol. 3.— Kyiv, KSLU, 2000.— P. 840–842.

9. Ananieva N. Teaching English as a Foreign Language at a Polylingual Gymnasium // The Materials of the 6th National TESOL – Ukraine Conference.— Kyiv, NTUU "КРI, 2001.— Р. 232.

10. Ananieva N. Practical Ways of Pluralingual Personality Formation // Наук. вид. „Мова і культура", Вип.8. Т. VII. „Культурологічний підхід до викладання мови і літератури”.— К., Видавничий Дім Д. Бураго, 2005.— С. 174–180.

11. Ананьєва Н.В. Шляхи формування полілінгвістичної особистості // Матеріали VII Всеукраїнської науково-практичної конференції „Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” / За заг. ред. А.Г. Гудманяна, О.В.Петренка.— К.: НАУ, 2006.— Т. 3.— С. 9.

АнотаціЇ

Ананьєва Н.В. Організаційно-педагогічні засади діяльності полілінгвістичної гімназії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01. – Загальна педагогіка та історія педагогіки. – Інститут педагогіки АПН України. – Київ, 2007.

Дисертаційне дослідження присвячене актуальній проблемі загальної педагогіки та історії педагогіки – теоретичному обґрунтуванню організаційно-педагогічних засад діяльності полілінгвістичної гімназії та їх практичному запровадженню. На основі аналізу наукових джерел визначені організаційні засади та педагогічні умови діяльності полілінгвістичної (багатомовної) гімназії у полікультурному середовищі.

До організаційних засад діяльності полілінгвістичної гімназії віднесено концепцію, у якій розкрито наукові підходи і принципи до управління нею, мету і завдання; програму науково-методичної та виховної роботи „Діалог культур”; рівнево-функціональну структуру управління; технології створення й оцінювання полілінгвістичного і полікультурного середовища та формування якостей полілінгвістичної і полікультурної особистості випускника гімназії; до педагогічних умов – культурологічні, науково-методичні, матеріально- технічні, санітарно-гігієнічні.

Сукупність організаційних засад і педагогічних умов діяльності полілінгвістичної гімназії охарактеризовано за допомогою моделі її науково-методичного забезпечення, яка включає концептуальну, змістову, технологічну та результативну складові.

У дисертації виділено положення, які є важливими для оцінювання стану полілінгвістичного і полікультурного розвитку учнів; обґрунтовано критерії і показники формування полілінгвістичного і полікультурного середовища в гімназії та виокремлено основні якості випускника полілінгвістичної гімназії.

Ключові слова: організаційно-педагогічні засади діяльності полілінгвістичної гімназії; полікультурне і полілінгвістичне середовище; полікультурна освіта; полілінгвістична гімназія; полікультурний навчально-виховний процес.

Ананьева Н.В. Организационно-педагогические основы деятельности полилингвистической гимназии. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01. – Общая педагогика и история педагогики. – Институт педагогики АПН Украины. – Киев, 2007.

Диссертационное исследование посвящено актуальной проблеме общей педагогики и истории педагогики – теоретическому обоснованию организационно- педагогических основ деятельности полилингвистической гимназии, а также их практическому внедрению. Исходя из анализа научных источников определены организационные основы и педагогические условия деятельности полилингвистической (многоязычной) гимназии в поликультурной среде.

К организационным основам деятельности полилингвистической гимназии отнесено концепцию, в которой раскрыты научные подходы и принципы к ее управлению, цели и задания деятельности; программу научно-методической и воспитательной работы “Диалог культур”; уровнево-функциональную структуру управления; технологии создания и оценивания полилингвистической и поликультурной среды и формирования качеств полилингвистической и поликультурной личности выпускника гимназии; к педагогическим условиям – культурологические, научно-методические, материально-технические, санитарно-гигиенические.

Совокупность организационных основ и педагогических условий деятельности полилингвистической гимназии охарактеризовано с помощью модели научно-методического обеспечения организации ее деятельности, в которую входят такие составные, как концептуальная, содержательная, технологическая и результативная.

В диссертации выделены положения, которые являются важными для оценки состояния полилингвистического и поликультурного развития учеников; обосновано критерии и показатели формирования полилингвистической и поликультурной среды в гимназии, а также выделены основные качества выпускника полилингвистической гимназии.

Ключевые слова: организационно-педагогические основы деятельности полилингвистической гимназии; поликультурная и полилингвистическая среда; поликультурное образование; полилингвистическая гимназия; поликультурный учебно-воспитательный процесс.

Ananieva N.V. Organizational and pedagogical fundamentals of a polylingual gymnasia functioning. – Manuscript.

The dissertation for scientific degree of the Candidate of Pedagogical Sciences/ speciality 13.00.01. – General Pedagogy and History of Pedagogy. – Institute of Pedagogy, the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. – Kyiv, 2007.

The thesis focuses on the acute problem of general pedagogy and history of pedagogy – theoretical substantiation of organizational and pedagogical fundamentals of polylingual gymnasia functioning and their practical realization. As a result of determination of organizational fundamentals and pedagogical conditions, the conception of a polylingual gymnasia functioning was worked out. Also, the corresponding scientific principles, managerial approaches, objectives and main