Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Богданюк Олег Дмитрович

УДК 37.032:355.137

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ

ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У МАЙБУТНІХ

ОФІЦЕРІВ-КІНОЛОГІВ

ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ

13.00.04 ? “Теорія і методика професійної освіти”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Хмельницький – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор РОМАНИШИНА Людмила Михайлівна, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра педагогіки і психології, професор кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор ЛІГОЦЬКИЙ Анатолій Олексійович, Київський національний університет внутрішніх справ, кафедра прикладної педагогіки та роботи з персоналом, начальник кафедри;

кандидат педагогічних наук КУЛАКОВА Майя Володимирівна, Одеська національна морська академія, кафедра судново-допоміжних механізмів, доцент кафедри.

Захист відбудеться “ 22 ” лютого 2008 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.03 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, за адресою: 29003, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (29003, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розісланий “ 18 ” січня 2008 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник О. В. Торічний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний етап розбудови української держави як ніколи потребує підвищення рівня готовності кінологів Державної прикордонної служби України до майбутньої професійної діяльності. Серед основних умінь офіцера-кінолога виділяють уміння здійснювати керівництво кінологічною службою та правильно застосовувати службових собак під час охорони Державного кордону. Наслідки дій підрозділів і нарядів із охорони державного кордону в останні роки показують, що, незважаючи на наявність різноманітної техніки, інженерних споруд, службові собаки, як і раніше, є одним із ефективних засобів охорони кордону. Ніщо не замінить їх при пошукові порушників кордону за запаховими слідами (при огляді транспортних засобів, вантажу, багажу, наркотичних засобів, зброї та вибухових речовин); при переслідуванні, затриманні, охороні та конвоюванні затриманих порушників кордону; при простеженні запахових слідів у зворотному напрямку; обшукові місцевості та приміщень; при одорологічній ідентифікації речей.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дає змогу виділити низку напрямків, за якими розв’язується проблема формування готовності до професійної діяльності: готовність до різних видів педагогічної діяльності (А. Линенко; О. Мороз; К. Платонов; В. Сластьонін; В. Чайка та ін.); готовність майбутніх офіцерів до професійної діяльності (С. Кубіцький та ін.); психологічна готовність фахівців (М. Дяченко, Л. Кандибович; В. Моляко; Є. Іванова та ін.); морально-психологічна готовність (Л. Кондрашова та ін.). Вагомими з проблем формування готовності до професійної діяльності, її сутності, змісту, структури є доробки В. Руденка, А. Винограда, М. Дяченка, Л. Кандибовича, В. Сластьоніна.

Результати вивчення стану підготовки майбутніх кінологів у вищих військових навчальних закладах освіти до професійної діяльності свідчать, що а теоретичному аспекті нагальною є потреба обґрунтування понять “професійна діяльність офіцера-кінолога”, “готовність до професійної діяльності офіцера-кінолога”, а також виявлення педагогічних умов, що забезпечать ефективність і результативність формування готовності майбутніх кінологів до професійної діяльності та визначення можливостей навчального процесу з формування цього структурованого інтеграційного утворення.

Необхідність дослідження проблеми зумовлена низкою суперечностей у процесі підготовки кінологів, як от: між потребою розуміння змісту, структури, закономірностей професійної діяльності й невизначеністю механізмів реалізації цього процесу; між необхідністю визначення критеріїв, показників і рівнів готовності і недостатнім ступенем розробки цього питання в теорії та практиці навчання курсантів-кінологів.

Актуальність проблеми, недостатнє теоретичне й методичне її обґрунтування, наявні суперечності зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Формування готовності до професійної діяльності у майбутніх офіцерів-кінологів Державної прикордонної служби”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану наукових досліджень роботи кафедри кінології Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького “Модель формування професійних умінь кінологів” (шифр 205-1275 I). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол № 3 від 23.11.2005 року) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 2 від 28.02.2006 року).

Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх офіцерів-кінологів Державної прикордонної служби.

Предмет дослідження – педагогічні умови формування готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів-кінологів Державної прикордонної служби.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність педагогічних умов формування готовності майбутніх офіцерів-кінологів Державної прикордонної служби до професійної діяльності.

Гіпотеза дослідження – формування професійної готовності до професійної діяльності у майбутніх офіцерів-кінологів Державної прикордонної служби відбуватиметься ефективніше за наявності:

– удосконаленого змісту їх підготовки на основі модульного принципу його структурування;

– відповідних педагогічних умов, зокрема таких: забезпечення позитивної мотивації навчання; використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій; застосування інноваційних підходів до організації навчання майбутніх офіцерів-кінологів; здійснення моніторингу рівня сформованості професійних якостей майбутніх офіцерів-кінологів; практична спрямованість професійної підготовки майбутніх офіцерів-кінологів на основі взаємодії двох біологічних об’єктів (людина-собака) та моделі формування такої готовності.

Відповідно мети і гіпотези було сформульовано такі завдання дослідження:

1. Здійснити ретроспективний аналіз професійної підготовки офіцерів-кінологів.

2. Визначити сутність і структуру феноменів “професійна діяльність офіцера-кінолога” та “готовність до професійної діяльності” для уточнення важливих професійних якостей офіцерів-кінологів.

3. Визначити та обґрунтувати компоненти, критерії та рівні сформованості готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів-кінологів.

4. Розробити та експериментально перевірити модель формування готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів-кінологів та виявити педагогічні умови її дієвості.

Методологічною основою дослідження є концепції вітчизняних і зарубіжних вчених про сутність професійної діяльності; готовність до формування творчої особистості майбутніх офіцерів-кінологів на основі самореалізації та самовдосконалення, єдності мотиваційно-вольового, оцінювального, психофізіологічного, пізнавально-операційного компонентів готовності до професійної діяльності; особистісно-орієнтований підхід.

Теоретичну основу дослідження складають концепції про: сутність і зміст діяльності; механізми формування готовності особистості до діяльності (М. Дяченко, Л. Кандибович, Л. Кондрашова, А. Линенко); особистісно-орієнтований підхід до розвитку творчої особистості та формування особистісних якостей фахівця в процесі професійної підготовки (О. Пєхота, Л. Романишина, В. Семиченко, С. Сисоєва); форми, методи, засоби та шляхи формування готовності до професійної діяльності (М. Фіцула, І. Якиманська); структуру і зміст підготовки кінологів (В. Руденко, А. Виноград).

Для розв’язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження: теоретичні – аналіз психолого-педагогічної літератури для виявлення стану проблеми у педагогічній науці, порівняльний аналіз використовувався з метою зіставлення різних поглядів на поставлену проблему, методи узагальнення, систематизації та моделювання – для визначення сутності, змісту і структури професійної діяльності кінологів й обґрунтування моделі формування готовності до цієї діяльності; емпіричні – педагогічне спостереження, опитування, анкетування, бесіда, експертна оцінка – для констатації практичного стану предмета дослідження та моніторингу процесу формування готовності до професійної діяльності; педагогічний експеримент – з метою створення та перевірки ефективності педагогічних умов формування готовності до професійної діяльності майбутнього офіцера-кінолога; математичні – для аналізу й інтерпретації отриманих результатів експерименту.

Експериментальна база та етапи дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Північно-Західного та Південно-Східного регіональних управлінь Державної прикордонної служби, Кінологічного навчального центру м. Великі Мости з 2003 по 2007 роки. Розробка проблеми здійснювалась у три етапи.

На першому етапі (2003–2004 рр.) вивчено психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження; проаналізовано досвід викладачів-кінологів; визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу й завдання дослідження; встановлено форми, методи й засоби навчання; здійснено констатувальний експеримент.

На другому етапі (2004–2006 рр.) проведено формувальний експеримент, уточнено показники й рівні сформованості готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів-кінологів у процесі навчання.

На третьому етапі (2006–2007 рр.) проаналізовано й узагальнено результати дослідження; сформульовано висновки; перевірено ефективність комплексу педагогічних умов, що забезпечують дієвість моделі формування готовності майбутніх офіцерів-кінологів до професійної діяльності; визначено перспективи подальшого дослідження проблеми.

Різними видами дослідження були охоплені 71 курсант 3-4 курсів спеціалізації “офіцер-кінолог” та 28 експертів (викладачі кафедри кінології та офіцери-кінологи підрозділів кордону).

Наукова новизна одержаних результатів:

вперше: виявлено й обґрунтовано комплекс педагогічних умов ефективного формування готовності до професійної діяльності у майбутніх офіцерів-кінологів (забезпечення позитивної мотивації навчання; використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій; застосування інноваційних підходів до організації навчання майбутніх офіцерів-кінологів; здійснення моніторингу рівня сформованості професійних якостей майбутніх офіцерів-кінологів; практична спрямованість професійної підготовки майбутніх офіцерів-кінологів на основі взаємодії двох біологічних об’єктів (людина-собака)) та розроблено модель формування готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів-кінологів, яка включає такі складові: мета; завдання; принципи; методи і засоби; особливості навчання; педагогічні умови; етапи підготовки; компоненти готовності; критерії; рівні готовності; результат; визначено сутність понять “професійна діяльність офіцера-кінолога” та “готовність до професійної діяльності офіцера-кінолога” й запропоновано структуру цієї діяльності;

конкретизовано критерії та показники готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів-кінологів;

подальшого розвитку дістало питання про формування готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що були розроблені модель та педагогічні умови формування готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів-кінологів, створений навчальний посібник “Основи дресирування службових собак”, обґрунтовані вимоги до структурування змісту навчальних дисциплін за модульним принципом. Результати дослідження впроваджено у навчальний процес кафедри кінології Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (акт № 1838 від 17.05.2007 р.), взято до уваги в Науково-дослідному інституті Державної прикордонної служби України (акт № від 19.02.2007 р.).

Вірогідність отриманих результатів дослідження забезпечується таким: методологічною й теоретичною обґрунтованістю його вихідних положень; використанням комплексу методів дослідження, адекватних його предметові, меті та завданням; дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези; поєднанням кількісного та якісного аналізу експериментальних даних.

Особистий внесок здобувача. У статі “Роль викладача у формуванні готовності майбутніх кінологів до службової діяльності”, що написана у співавторстві з Л. Романишиною, особистим внеском здобувача є визначення компонентів, критеріїв та рівнів готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів-кінологів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки, рекомендації й результати дослідження обговорено на конференціях: міжнародній “Науковий потенціал світу – 2006” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); всеукраїнських – “Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у ВНЗ” (м. Хмельницький, 2006 р.); “Професіоналізм педагога у контексті європейського вибору України” (м. Ялта, 2006 р.); міжвузівській - “Актуальні питання та перспективи управління кінологічним персоналом” (м. Хмельницький, 2006 р.); на науково-методичних семінарах кафедри кінології Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

Публікації за темою дисертації. Основні результати дослідження висвітлені у 8 наукових публікаціях, з яких 7 статей (1 – у співавторстві) надруковані у виданнях, що визначені ВАК України як фахові у галузі педагогіки.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, 3 додатків та списку використаних джерел. Основний зміст викладено на 154 сторінках. Список використаних джерел налічує 179 найменувань. У роботі 16 таблиць, 6 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, розкрито її об’єкт, предмет, мету та завдання, методологічні та методичні підходи. Подано наукову новизну отриманих результатів, практичне значення роботи. Наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – “Професійна підготовка майбутніх кінологів як педагогічна проблема” – проведено теоретичний аналіз проблеми, простежено генезис становлення кінологічної служби та стан готовності майбутніх офіцерів-кінологів до професійної діяльності.

Кінологічна служба була започаткована у ХІІ ст., коли 15 (27) жовтня 1893 р. імператор Олександр III підписав указ Сенату про відділення прикордонної варти зі складу Департаменту митних зборів в Окремий корпус прикордонної варти (ОКПВ). На початку XX ст. вся робота з службового собаківництва в ОКПВ будувалась практично на ентузіазмі та ініціативі командування бригад і офіцерів відділів і загонів. Суттєві зміни у військовій справі сталися в ХХ ст. (наприкінці 50-х років), коли ускладнились завдання, що ставляться перед офіцерами прикордонних військ, підвищились вимоги до якості підготовки фахівців-кінологів, було впроваджено у навчальний процес технічні засоби навчання; відбулось перенесення центру уваги на практичне навчання курсантів-кінологів з метою формування в них необхідних професійних якостей;. збільшилась питома вага самостійної роботи курсантів-кінологів.

У радянський період виділяють чотири етапи розвитку теорії й практики професійного навчання курсантів-кінологів:

I етап (1945–1957 рр.) – прикордонні училища організаційно замикалися на НКВС МВС СРСР і були середніми військовими училищами.

II етап (1958–кінець 70-х рр.) – передача прикордонних училищ у підпорядкування КДБ при РМ СРСР і Головного Керування прикордонними військами; перехід від середнього училища до вищого; посилення професійної спрямованості змісту навчання курсантів.

III етап (1980–1992 рр.) – прикордонне училище перейшло на підготовку офіцерів-кінологів з вищою військово-спеціальною освітою. Були укладені нові навчальні плани й програми, розроблені кваліфікаційні характеристики на випускників училища.

IV етап (1993 р. і подальші роки) – створюється вищий навчальний заклад Державної Прикордонної служби України – Академія ДПСУ, на базі якої здійснюється підготовка офіцерів-кінологів для ДПСУ і внутрішніх військ України, Молдови, Туркменії й Грузії. В 1997 році було ухвалене рішення про створення кафедри кінології й перехід на підготовку офіцерів-кінологів за чотирирічною програмою навчання з одержанням базової освіти “правознавство” і військової спеціальності “офіцер-кінолог”. Нині триває побудова сучасної моделі освіти офіцерів-кінологів, яка передбачає поліпшення їх готовності до професійної діяльності.

Аналіз літератури дав можливість виділити поняття “професійна діяльність офіцера-кінолога”, до складу якої входять, зокрема, керівництво кінологічною службою, уміння планувати заходи, організовувати контроль в ході підготовки та використання кінологів та службових собак в охороні кордону. Поняття “готовність” включає таке: усвідомлення завдань, моделей, ймовірного поводження, визначення оптимальних способів діяльності, оцінки власних можливостей у їхньому співвідношенні з майбутніми труднощами та необхідністю досягнення певного результату. Готовність майбутнього кінолога до професійної діяльності визначається нами як структурна інтеграція професійно важливих якостей особистості, формування яких у навчально-виховному процесі дає змогу майбутньому кінологу усвідомлено й компетентно здійснювати професійну діяльність. Виділено такі компоненти готовності до професії кінолога: мотиваційно-вольовий (сформованість мотивів і цілей професійної діяльності кінолога); пізнавально-операційний (забезпечення належного рівня професійних умінь під час професійної діяльності); психофізіологічний (урахування природних здібностей особистості); оцінювальний (самооцінка курсантами свого навчання як результату підготовки до майбутньої професійної діяльності). Кожен компонент проявляється через критерії та показники, їх взаємодію в процесі формування готовності до професійної діяльності. При визначенні рівнів досліджуваної готовності ми спиралися на такі рівні діяльності: стимулюючо-продуктивний (реконструктивний), який характеризується зовнішньою активізацією мисленнєвої діяльності, відсутністю будь-якої інтелектуальної ініціативи (Д. Богоявленська); евристичний (активно-пошуковий), що вирізняється умінням аналізувати, співвідносити і виводити закономірності; творчий (О. Шупта), який характеризується пізнавальним інтересом та інтелектуальною активністю. У нашому дослідженні, відповідно до специфіки підготовки кінологів, ми виділяємо ще й репродуктивний рівень досліджуваної готовності, який передбачає наявність у курсантів базових знань з біології, ботаніки, природознавства та володіння елементарними навичками поводження з собаками. Узявши за основу праці попередників, ми виокремили чотири рівні готовності до професійної діяльності майбутніх кінологів: репродуктивний, реконструктивний, активно-пошуковий, творчий.

Репродуктивний рівень характеризується нестійкою мотивацією до професійної діяльності кінолога, наявністю обмеженого кола професійних знань, умінь і навичок. Реконструктивний рівень виявляється в потребі зовнішньої активізації діяльності, відсутності внутрішнього джерела стимуляції. Активно-пошуковий рівень – це здатність майбутніх кінологів прогнозувати, відмовлятися від конформних рішень, виявляти ризик у розв’язанні тих чи інших завдань з професійної діяльності офіцера-кінолога. Однак такі курсанти потребують постійної ініціативи з боку інших. Творчий рівень має такі ознаки: глибокі й стійкі соціально значущі мотиви професійної діяльності офіцера-кінолога; їх різнобічні й міцні знання, навички та вміння зі спеціальності; майстерність та здатність правильно й творчо підходити до розв’язання складних завдань.

З допомогою методів експертного оцінювання, анкетування, тестування, бесід та спостережень визначались місце й роль офіцерів-кінологів у професійній діяльності прикордонника, вивчались рівні готовності майбутніх офіцерів-кінологів до професійної діяльності, встановлювалась залежність між ступенем розвиненості професійних якостей особистості та формуванням таких якостей. Для виявлення професійно важливих якостей офіцерів-кінологів і їх місця у цій структурі майбутнім офіцерам-кінологам та діючим офіцерам-кінологам в ході анкетування було запропоновано перелік із 79 таких якостей, що притаманні професії офіцера-кінолога. Експертами були фахівці офіцери-кінологи, науковці та викладачі кафедри кінології. Професійно важливі якості офіцерів-кінологів ми поділили на три основні види: професійні, соціальні та загальнокультурні, для встановлення рейтингу важливості кожної групи якостей, а також для визначення їх місця у професійній діяльності кінолога.

Незалежно від стажу професійної діяльності офіцери розмістили ці якості в такому порядку: професійні, загальнокультурні, соціальні. Проведене анкетування курсантів (з метою отримання інформації про ставлення до майбутньої професійної діяльності), показало таке: 80% опитаних висловили думку, що це їх покликання, і лише 20% курсантів приваблює висока заробітна плата. Близько 90% опитаних не уявляють свою професійну діяльність через 5 років.

Результати дослідження дають змогу стверджувати: 1) існують певні недоліки в підготовці курсантів-кінологів до професійної діяльності; 2) залежно від навчального курсу мотиви навчання відрізняються, але на всіх курсах переважають соціальні (зовнішні мотиви), тому формування внутрішніх мотивів є одним з головних педагогічних завдань у процесі підготовки майбутніх кінологів до професійної діяльності. Проте аналіз програм і планів підготовки майбутніх кінологів виявив, що вони не спрямовані на розвиток творчих здібностей курсантів. Основна увага звертається на механічне засвоєння теоретичних правил.

Були розроблені завдання, виконання яких дає змогу виявити здатність майбутнього кінолога до професійної діяльності. Запропоновані завдання перевірялися під час контрольних зрізів. Варіанти контрольних робіт, кожна з яких складалась з чотирьох завдань, відповідали чотирьом рівням засвоєння знань. Їх зміст співвідносився з визначеними рівнями готовності до професійної діяльності та запропонованими вище критеріями.

Результати констатувального експерименту показали, що 41,6% курсантів працюють на репродуктивному рівні готовності; 25% – на реконструктивному; на активно-пошуковому рівні – 25%, а на творчому рівні готовності – лише 8,4 Такі показники дають підстави для висновку, що більшість курсантів має недостатній рівень готовності до майбутньої діяльності.

У другому розділі дисертації – “Реалізація педагогічних умов формування готовності до професійної діяльності майбутніх кінологів Державної прикордонної служби” – розглянуто питання про педагогічні умови та модель формування готовності до професійної діяльності, методику експерименту, отримані результати та їх аналіз.

Аналіз педагогічної літератури показує, що педагогічні умови – це сукупність об’єктивних і суб’єктивних чинників, які позитивно впливають на ефективність і результативність навчального-виховного процесу. Було встановлено, що процес формування готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів-кінологів буде ефективним, якщо в навчальному процесі створювати такі педагогічні умови (сприяючи при цьомц їх дотриманню): забезпечення позитивної мотивації учіння; професійна спрямованість педагогічного процесу на основі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій; застосування інноваційних підходів до організації навчання майбутніх офіцерів-кінологів; здійснення моніторингу рівня сформованості професійних якостей майбутніх офіцерів-кінологів; практична спрямованість професійної підготовки майбутніх офіцерів-кінологів.

Забезпечення позитивної мотивації навчання. З’ясовано, що для “сильних” курсантів характерна внутрішня мотивація (набуття міцних професійних знань і практичних умінь, інтерес до професії офіцера-кінолога, соціальна вагомість професії, прагнення до активного, діяльного життя, бажання досягти професійних висот державного та європейського рівня). Мотиви “слабких” курсантів обмежувалися в основному такими бажаннями: успішно скласти іспити; уникати покарань командирів; матеріальна зацікавленість в набутті професії; бути не гіршими за своїх товаришів.

Це визначило методичні напрями формування потреб та мотивів навчання майбутніх офіцерів-кінологів: удосконалення змісту навчальних програм підготовки на основі модульного принципу; використання нетрадиційних форм занять та інтерактивних методів (ігровий, проблемний, з ускладнювальними умовами, моделювання, метод творчих завдань).

Використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Використання інформаційно-телекомунікаційних технологій здійснювалось так: удосконалення механізмів управління системою освіти на основі використання автоматизованих банків даних; створення методичних систем навчання, орієнтованих на здійснення інформаційно-навчальної, експериментально-дослідницької діяльності; розробка комп’ютерних тестових і діагностичних методик. З методів навчання використовувались: інтерактивний діалог(взаємодія курсанта з комп’ютером); управління реальними об’єктами, моделювання складних ситуацій під час виконання завдань з охорони Державного кордону; віртуальне керівництво відображеними на екрані моделями різних об’єктів, явищ, процесів (уявлення про рух собаки, її будову, форми поводження); автоматизований контроль (самоконтроль) результатів навчальної діяльності, корекція за результатами контролю, тренування, тестування. Серед засобів було обрано: навчальні та контролюючі програми, інформаційно-пошукові програмні системи, інформаційно-довідкові, імітаційні, моделюючі, демонстраційні, навчально-ігрові програмні засоби.

Інноваційні підходи до організації навчання майбутніх офіцерів-кінологів. Діяльність викладача з проектування технології навчання, що забезпечує розв’язання педагогічного завдання, полягала у формуванні методів, форм і засобів навчання. Діяльність педагога була визначена трьома основними складовими: видом управління, видом інформаційного процесу, типом засобів передачі інформації й управління пізнавальною діяльністю. Використовувалась така логіка його організації: аналізувався характер змісту навчального матеріалу, мета, умови виконання педагогічного завдання; визначались адекватні методи навчання й схеми управління пізнавальною діяльністю курсантів. На цій основі було обрано номенклатуру засобів навчання. Це позитивно позначилось на організаційній формі навчання з використанням діяльнісного, модульного, особистісно-орієнтованого та компетентнісного підходів.

Здійснення моніторингу рівня сформованості професійних якостей майбутніх офіцерів-кінологів. Методи здійснення моніторингу:

Спостереження. Ефективність педагогічного спостереження залежить від компетентності педагога, його досвіду, ставлення до тих, кого навчають, професійної позиції та ін.

Метод текстових ситуацій. Використовувались: прийоми переривання навчальних дій курсантів шляхом постановки уточнювальних запитань, стимулювання рефлексії пізнавальних дій, дозування допомоги в навчанні.

Експлікація – для розгортання змісту навчально-професійної діяльності, діагностики змін у розвиткові курсантів, внесення корективів у процес навчання.

Опитувальні методи дали змогу отримати інформацію про розвиток суб’єктів освітнього процесу на основі аналізу письмових чи усних відповідей на стандартні та спеціально підібрані запитання.

Аналіз результатів навчально-професійної діяльності, при якому за заздалегідь накресленою схемою вивчаються письмові тексти, графічні матеріали, технічні вироби, творчі роботи курсантів.

Тестування – це один з об’єктивних методів оцінювання навчальних досягнень курсантів.

У дослідженні використовувались три форми моніторингу: стартова діагностика; експрес-діагностика; заключна діагностика.

Практична спрямованість професійної підготовки майбутніх офіцерів-кінологів на основі взаємодії двох біологічних об’єктів (людина-собака). Практична спрямованість професійної підготовки майбутніх офіцерів-кінологів забезпечувалась особливостями підготовки фахівців при викладанні не тільки фахових дисциплін, але й допоміжних: “Основи ветеринарної медицини та зооінженерії”, “Основи зоопсихології, етології та ВНД собак”, які ґрунтуються на знаннях анатомії, фізіології, біології, зоопсихології та етології. Методика підготовки кінологів і проведення занять з кінологічних дисциплін має певну специфіку: кожен курсант повинен особисто видресирувати закріпленого за ним собаку; курсанти мають додаткове навантаження з дисципліни “Практика дресирування службових собак”, пов’язане зі щоденним (два-три рази на добу) проведенням заходів з утримання, моціону, годівлі та водопою собак протягом усього навчання курсантів. Ці особливості потребують правильного та якісного добору кандидатів у кінологи . Під час практичних занять з практики дресирування службових собак курсанти вирішують два основних завдання – фахова кінологічна підготовка (наявність знань теоретичних основ дресирування собак) і дресирування закріплених за курсантами собак для розшукової (спеціальної) служби (вироблення у собак загальнодисциплінарних і спеціальних умовних рефлексів). У ході практичної роботи курсантів із службовими собаками одні й ті ж прийоми треба повторювати багато разів.

З метою оцінювання рівнів сформованості готовності курсантів до професійної діяльності ми використали специфічні для кожного рівня критерії. На репродуктивному рівні враховувалась наявність елементарних (базових) знань, умінь та навичок з хімії, біології, зоології та певного набору спеціальних кінологічних понять. Для реконструктивного рівня було обрано такі ознаки: ступінь засвоєння умінь самостійно підготувати собаку; здатність застосовувати набуті теоретичні знання на практиці; вміння здійснювати порівняльний аналіз; міцні знання з основних фундаментальних дисциплін. Активно-пошуковий рівень має такі показники: вміння якісно готувати собаку до службової діяльності, здійснювати самооцінку власної підготовки і виявляти допущені помилки; здатність правильно оцінювати обстановку та самостійно приймати правильні рішення. Творчий рівень характеризувався такими ознаками: наявність чітко сформованої мотивації до майбутньої професійної діяльності; сформованість знань та вмінь оперувати різними способами й прийомами підготовки собак; здійснення самоаналізу та самоконтролю; самостійність та ініціатива при виконанні поставлених завдань.

Розроблені критерії діагностування рівнів сформованості готовності курсантів до професійної творчої діяльності застосовувались під час проведення констатувального та формувального експериментів. Використання педагогічних умов, різноманітних методів навчання, вивчення компонентів, критеріїв та показників сформованості готовності до майбутньої діяльності, дало змогу розробити модель формування такої готовності (рис.1).

на

Рис.1. Модель формування професійної готовності майбутніх офіцерів-кінологів

В модель уведено: мету, завдання, принципи, методи, засоби, особливості навчання, педагогічні умови, етапи підготовки, компоненти, критерії, рівні готовності, результати.

Методичні матеріали для самостійної роботи (самостійних занять) курсантів передбачають можливість проведення самоконтролю. Для самостійної роботи (самостійних занять) пропонувалась відповідна наукова, фахова й періодична література. Курсові роботи виконуються з метою закріплення, поглиблення та узагальнення знань, набутих майбутніми офіцерами-кінологами за час вивчення дисципліни “Тактика застосування кінологів з службовими собаками в ДПСУ”. Важливого значення надаємо контролю і проводимо його за такими видами: поточний, модульний, підсумковий. Їх здійснюємо на основі загально прийнятих методик оцінювання знань за рейтингом (П. Сікорський, Л. Романишина).

Визначено три етапи підготовки майбутніх кінологів: загальна, підготовка до професійної діяльності, військове стажування.

Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов та моделі формування професійної готовності майбутніх офіцерів-кінологів тривала протягом чотирьох років на базі Хмельницької Національної академії Державної прикордонної служби України. В експерименті брали участь 71 курсант та 28 викладачів і досвідчених офіцерів-кінологів.

В експериментальних групах проводилась робота з посилення зовнішніх та розвитку внутрішніх (пізнавальних) мотивів навчання, досліджувався зміст поняття “професійна діяльність офіцера-кінолога”. Одночасно здійснювалася підготовка курсантів до професійної діяльності з використанням методів ділових та рольових ігор, проблемних ситуацій, ускладнювальних умов, моделювання в аудиторії типових ситуацій майбутньої професійної діяльності, роботи в мережі Інтернет, різними видами комп’ютерних програм, творчих завдань. Найбільш ефективними для формування досліджуваної готовності виявились методи, в яких використовують ускладнювальні умови (В. Моляко). Перед виконанням завдань на основі методики КАРУС, проводився тренінг, який включав теоретичну й практичну частини. На всіх курсах при вивченні дисципліни “Теорія і методика дресирування собак” використовувались три методи з ускладнювальними умовами: інформаційної недостатності, нових варіантів, брейн-стормінгу.

На заняттях курсанти виконували завдання не за зразком, а це вимагало індивідуального пошуку та прийняття нестандартних рішень. Створювались умови для реальної професійної діяльності курсантів під час проходження військового стажування. Стажування дало змогу сформувати позитивне ставлення майбутнього офіцера-кінолога до професійної діяльності, визначитися в системі власних професійних очікувань і цінностей. Під час військового стажування забезпечувалось інтенсивне ознайомлення курсантів з усіма аспектами майбутньої професійної діяльності, що спричинило критичне й усвідомлене ставлення до теоретичних дисциплін, які вивчались раніше; були закладені основи професійної самооцінки.

Аналіз успішності проводився з чотирьох дисциплін: практика дресирування (ІІІ курс); методика і техніка дресирування (ІІІ курс), тактика застосування кінологів і службових собак (ІV курс); організація кінологічної служби (ІV курс). Експериментальні та контрольні групи формувались за такими ознаками: до складу контрольних (К) й експериментальних (Е) груп входили курсанти різних років навчання; ті групи курсантів, які були в складі контрольної групи при дослідженні успішності з однієї дисципліни, можуть входити до складу експериментальної групи при вивченні успішності з іншої дисципліни.

У формувальному експерименті для обчислень використовували метод порівняння дисперсій за допомогою F-критерію. Перевіряли дані нульової та альтернативної гіпотез. Простежувалась позитивна динаміка успішності курсантів експериментальних груп. У контрольних групах суттєвих змін не спостерігалось. У курсантів експериментальних груп був виявлений вищий рівень самооцінки та вміння самостійно знаходити рішення в умовах нестандартних службових завдань, в процесі виконання службових обов’язків, завдяки впровадженню запропонованої сукупності педагогічних умов та моделі формування готовності до професійної діяльності. Проведення самостійної навчальної та дослідницької роботи майбутніми офіцерами-кінологами експериментальних груп дало їм змогу по-іншому сприймати та відчувати власне “Я”. При виникненні проблемних ситуацій курсанти експериментальних груп навчились висувати різноманітні ідеї та пропозиції щодо розв’язання поставлених службових завдань. У них підвищились винахідливість, швидкість та гнучкість мислення, що засвідчують результати змін рівнів готовності до майбутньої професійної діяльності (табл.1).

Таблиця 1

Динаміка рівнів готовності до професійної діяльності

майбутніх офіцерів-кінологів експериментальних груп під час експерименту

Рівні

готовності | Початок

експериментуЗакінчення

експериментуКількість

курсантів | % | Кількість

курсантів | % | Репродуктивний | 15 | 40,54 | 3 | 8,10 | Реконструктивний | 10 | 27,03 | 6 | 16,21 | Активно-пошуковий | 8 | 21,62 | 15 | 40,54

Творчий4 | 10,81 | 13 | 35,15

Всього курсантів | 37 | 100 | 37 | 100

В експериментальних групах на початку та після проведення формувального експерименту більше ніж у 3,25 рази зросла кількість курсантів-кінологів, які досягли творчого рівня готовності (з 10,81 % до 35,15 % ). Помітним є приріст курсантів на активно-пошуковому рівні – в 1,87 рази (з 21,62 % до 40,54%). Водночас зменшилась кількість курсантів-кінологів на реконструктивному рівні в 1,66 рази (з 27,03 % до 16,21 %). При цьому спостерігається зменшення майже в 5 разів кількості курсантів з репродуктивним рівнем готовності (з 40,54% до 8,10%). У контрольних групах достовірних змін не відбулось.

Таким чином, на підставі отриманих експериментальних даних зроблено висновок: внаслідок підготовки майбутніх офіцерів-кінологів за запропонованою моделлю підвищився рівень сформованості креативності, мотивації, готовності до професійної діяльності. Це підтверджує вірогідність нашої гіпотези й доцільність застосування запропонованої моделі формування готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів-кінологів.

висновки

1. Дослідження проблеми підготовки фахівців показують, що, будуючи сучасну вищу військову прикордонну школу, віддаючи пріоритет практичній спрямованості змісту навчання курсантів-кінологів, необхідно широко використовувати попередній досвід, (накопичений в Алма-Атинському прикордонному та інших училищах) з організації й методики навчання курсантів-кінологів із фахових, спеціальних і загальновійськових дисциплін. В його основу слід покласти прогнозування можливих напрямків розвитку методики використання здобутків педагогічної думки й сучасних засобів навчання, а також активне впровадження в навчальний процес досвіду, носіями якого є офіцери військ.

2. Результати аналізу психолого-педагогічної літератури та власного досвіду з проблеми підготовки військових фахівців свідчать, що недостатньо розроблена цілісна методика формування готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів-кінологів. Під професійною діяльністю офіцера-кінолога розуміємо здійснення керівництва кінологічною службою; уміння планувати заходи, організовувати контроль щодо підготовки та використання кінологів і службових собак в охороні кордону. Визначено зміст поняття “готовність до професійної діяльності майбутніх офіцерів-кінологів” як усвідомлення завдань, моделей, імовірного поводження, визначення оптимальних способів діяльності, оцінка власних можливостей у їхньому співвідношенні з майбутніми труднощами та необхідністю досягнення визначеного результату.

3. Урахування специфічних особливостей професійної діяльності офіцерів-кінологів (керівництво кінологічною службою, спільна діяльність кінолога та собаки) дало змогу теоретично обґрунтувати сутність компонентів досліджуваної готовності (мотиваційно-вольового, пізнавально-операційного, психофізіологічного, оцінювального), критеріїв, показників і рівнів такої готовності: репродуктивний, реконструктивний, активно-пошуковий, творчий. На репродуктивному рівні враховувались елементарні (базові) знання, уміння та навички з хімії, біології, зоології та певного набору спеціальних кінологічних понять. Для реконструктивного рівня було обрано такі ознаки: ступінь засвоєння умінь самостійно підготувати собаку; здатність застосовувати набуті теоретичні знання на практиці; вміння здійснювати порівняльний аналіз; міцність знань з основних фундаментальних дисциплін. Активно-пошуковий рівень мав такі показники: вміння якісно готувати собаку до службової діяльності; здійснювати самооцінку власної підготовки та виявляти допущені помилки, здатність оцінювати обстановку та самостійно приймати правильні рішення. Творчий рівень характеризувався показниками: наявність чітко сформованої мотивації до майбутньої професійної діяльності; сформованість знань та вмінь оперувати різними способами і прийомами підготовки собак; здійснення самоаналізу та самоконтролю; самостійність та ініціатива при виконанні поставлених завдань.

4. Теоретично обґрунтовано й експериментально доведено, що ефективність процесу формування готовності до професійної діяльності досягається завдяки реалізації таких педагогічних умов: забезпечення позитивної мотивації учіння (вдосконалення навчальних програм на основі модульного принципу, використання інтерактивних методів: ігровий, проблемний, з ускладнювальними умовами, моделювання, творчих завдань); використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (удосконалення механізмів управління системою освіти на основі використання автоматизованих банків даних; створення методичних систем навчання; розробка комп’ютерних тестових і діагностичних методик); застосування інноваційних підходів до організації навчання майбутніх офіцерів-кінологів (діяльнісний, модульний, особистісно-орієнтований, компетентнісний); здійснення моніторингу рівня сформованості професійних якостей майбутніх офіцерів-кінологів (методи спостереження, тестових ситуацій, експлікації, опитування, аналізу, тестування); практична спрямованість професійної підготовки майбутніх офіцерів-кінологів на основі взаємодії двох біологічних об’єктів “людина-собака” (забезпечується особливостями фахових і допоміжних дисциплін).

5. Розроблено та експериментально перевірено модель формування готовності до професійної діяльності майбутніх офіцерів-кінологів, яка має складові, що перебувають у тісному взаємозв’язку: мета; завдання; принципи; методи і засоби; особливості навчання; педагогічні умови; етапи підготовки; компоненти готовності; критерії; рівні готовності; результат. Схарактеризовано етапи підготовки до майбутньої професійної діяльності: загальна підготовка, підготовка до професійної діяльності та військове стажування.

6. Результати формувального експерименту доводять, що в експериментальних групах на початку та після проведення експерименту більше ніж у 3,25 раза зросла кількість курсантів-кінологів, які досягли творчого рівня готовності (з 10,81 % до 35,15 % ); на активно-пошуковому рівні – у 1,87 раза (з 21,62 % до 40,54%). Водночас зменшилась кількість курсантів-кінологів, які перебувають на реконструктивному рівні, у 1,66 рази (з 27,03 % до 16,21 %), а на репродуктивному рівні – у 5 разів (з 40,54% до 8,10%). У контрольних групах достовірних змін не спостерігалось.

Це дослідження не вичерпує всіх аспектів цієї проблеми. Заслуговують на увагу такі напрями подальших досліджень: більш детальне вивчення взаємозв’язку майбутньої професійної діяльності з навчальною діяльністю курсантів-кінологів; розробка професіограми офіцера-кінолога; дослідження індивідуально-психологічних особливостей майбутніх офіцерів-кінологів у процесі формування готовності до професійної діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

АНОТАЦІЇ

Богданюк О. “Формування готовності до професійної діяльності у майбутніх офіцерів-кінологів Державної прикордонної служби”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – “Теорія і методика професійної освіти”. – Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького. – м. Хмельницький, 2007.

Дисертація присвячена проблемі підготовки майбутніх офіцерів-кінологів до професійної діяльності в Державній прикордонній службі України. Пропонується трактування понять “професійна діяльність офіцера-кінолога” та “готовність до професійної діяльності”. Теоретично обґрунтовано та практично доведено ефективність педагогічних умов: забезпечення позитивної мотивації навчання; використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій; застосування інноваційних підходів до організації навчання майбутніх офіцерів-кінологів; здійснення моніторингу рівня сформованості професійних якостей майбутніх офіцерів-кінологів; практична спрямованість професійної підготовки майбутніх офіцерів-кінологів. Розроблено й обґрунтовано модель формування готовності до професійної діяльності, до якої входять: мета; педагогічні умови; компоненти (мотиваційно-вольовий, оцінювальний, психофізіологічний, пізнавально-операційний); критерії; рівні готовності (творчий, активно-пошуковий, реконструктивний, репродуктивний); результат.

Ключові слова: офіцер-кінолог, професійна діяльність, готовність до професійної діяльності, педагогічні умови, професійні якості, модульний підхід до структури змісту дисциплін.

Богданюк О.Д. “Формирование готовности к профессиональной деятельности у будущих офицеров-кинологов Государственной пограничной службы”. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – “Теория и методика профессионального образования”. – Национальная академия Государственной