ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана”

БЕЗУС Павло Іванович

УДК 338.242

МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.00.11 – математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі інформаційного менеджменту ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, Міністерство освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник: кандидат фізико-математичних наук, доцент

Макаренко Олександр Іванович,

ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана",

завідувач кафедри вищої математики

Офіційні опоненти: доктор фізико-математичних наук, професор

Ляшенко Ігор Миколайович,

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, професор кафедри математичної інформатики

кандидат економічних наук, доцент

Краснікова Лариса Іванівна,

Національний університет „Києво-Могилянська академія”, професор кафедри фінансів, заступник завідувача кафедри фінансів

Захист відбудеться „__30__” листопада 2007 р. о _14-00_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.06 ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки України за адресою: 03068, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд.203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-г, к. 601.

Автореферат розісланий „__29__” жовтня 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат технічних наук, професор О.Д.Шарапов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми. Входження України в ринкову економіку зумовило необхідність перегляду місця та ролі підприємства в економіці країни. Десять років економічної кризи для виробничих підприємств характеризувалися суттєвим зменшенням використання виробничих потужностей, що підтверджується відповідним зменшенням обсягів виробленої продукції. Важливим сектором економіки країни є галузь харчової промисловості. Не дивлячись на зростання обсягів продукції за останній час, питома вага цієї галузі в обсягах реалізованої промислової продукції залишається низькою. Підприємства харчової промисловості потребують вдосконалення процесу управління, як ефективного засобу його економічного розвитку. Управління підприємством – особливий вид діяльності, який поряд з організацією виробництва та виробництвом продукції, здійснює вагомий вплив на ефективність діяльності підприємства. Управління підприємством та методи його здійснення на сучасному етапі зазнають суттєвих змін.

Вдосконалення системи управління підприємством призвело до необхідності вирішення великої кількості задач управління, що стало могутнім поштовхом до розвитку економіко-математичних методів оптимізації процесів. Фундаментальні результати в галузі теорії оптимізації та моделювання одержали вчені Глушков В.М., Гольштейн Е.Г., Зубов В.І., Канторович Л.В., Кігель В.Р., Кротов В.Ф., Ляшенко І.Н., Мойсєєв М.М., Михалевич В.С., Пшеничний Б.М., Ситник В.Ф., Сергієнко І.В., Суслов О.П., Тер-Крикоров О.М. та інші. Істотний вклад у вдосконалення методів управління виробництвом та організацією виробництва внесли вчені Аганбегян А.Г., Василенко В.О., Клименюк М.М., Крилов Ю.П., Ніколенко Ю.В., Покропивний С.Ф. та інші.

Процес розвитку підприємства пов’язаний із здійсненням економічних, правових, управлінських, організаційних та технічних заходів, спрямованих на зміну структури виробництва, його управління, форм власності, здатних привести до підвищення ефективності діяльності підприємства. Ефективними напрямками розвитку підприємства є напрямки, що пов’язані з підвищенням обсягів виробництва за рахунок існуючих резервів виробництва на основі виявлення найбільш впливових на хід виробничого процесу факторів виробництва і коригування впливу цих факторів на обсяги виробництва за рахунок існуючих резервів. Але задача визначення оптимального складу виробничих факторів для збільшення обсягів виробництва діючих підприємств залишається невирішеною. Її вирішення ускладнюється необхідністю визначення резервів виробництва та виявленням залежності обсягу виробництва від нарощування визначених факторів виробництва.

Наявність окреслених проблем, їх теоретичне і практичне значення та відсутність на цей час відповідних розробок зумовлює необхідність і актуальність системного дослідження цієї проблеми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження дисертаційної роботи виконано у відповідності з планом науково-дослідних робіт кафедри інформаційного менеджменту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (НДР “Проблеми інформатизації об'єктів соціально-економічних систем в ринкових умовах”, № державної реєстрації 0101U009212). Особисто автором проведені дослідження з питань аналізу методів економічного розвитку підприємств України з метою підвищення їх ефективності.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка раціональних методів та моделей економічного розвитку підприємства на базі виявлення та використання резервів виробництва.

Для реалізації мети поставлені та реалізовані наступні задачі:

- визначення напряму економічного розвитку в реальних умовах постійної зміни попиту на продукцію та особливостей підприємства;

- розробки методу визначення та аналізу резервів виробництва як ефективного засобу економічного розвитку підприємства;

- розробки моделі прогнозування резервів виробництва діючого підприємства;

- розробки моделі виявлення залежностей обсягу випуску продукції від групи найбільш впливових виробничих факторів, визначених за допомогою кореляційно-регресійного аналізу;

- розробки математичної моделі та методу вибору оптимального варіанту підвищення ефективності виробництва підприємства;

- моніторингу результатів впровадження дослідження у виробництво.

Об’єктом дослідження є управління процесом виявлення резервів виробничого підприємства в умовах розвитку ринкових відносин на прикладі підприємств харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів.

Предметом дослідження є наукові і прикладні методи, моделі та науково-методичні підходи до вдосконалення процесу економічного розвитку підприємств на основі виявлення і оптимального використання резервів виробництва.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертації є економічна теорія та наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів. В процесі дослідження використанні методи економіко-математичного моделювання та інформаційного менеджменту, системний аналіз, методи теорії ймовірностей і математичної статистики, методи оптимізації виробничих процесів.

Наукова новизна одержаних результатів. Результатом проведених досліджень є методичні основи, методи і моделі розв’язування задач економічного розвитку виробництва з метою оптимального підвищення обсягів виробництва підприємства.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

- розроблено метод аналізу резервів виробництва шляхом виявлення основних виробничих факторів та визначення резервів виробництва з подальшим їх прогнозуванням, як важливішого напрямку економічного розвитку діючого підприємства;

- розроблено та реалізовано математичну модель нарощування обсягів виробництва діючого підприємства за рахунок оптимального використання існуючих резервів виробництва, що забезпечило збільшення обсягу виробництва з мінімальними витратами;

- розроблено технологію отримання інформації про вплив основних виробничих факторів на процес виробництва та динаміку їх змін у часі;

- розроблено метод розрахунку коефіцієнтів інтенсифікації для обґрунтування шляхів підвищення обсягів виробництва підприємства;

удосконалено:

- класифікацію факторів виробництва на основі алгоритму декомпозиції системи виробництва на підприємствах харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів;

одержали подальший розвиток:

- структуризація системи управління на підприємствах харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена модель економічного розвитку підприємства на основі оптимального використання факторів виробництва на підприємствах харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів дозволяє визначити необхідний напрямок економічного розвитку досліджуваного підприємства з метою збільшення обсягу виробництва на діючому підприємстві на задану величину при мінімальних витратах, що спрямовані на нарощування виробничих факторів.

Запропонований в дисертації напрямок економічного розвитку підприємства на основі оптимального використання факторів виробництва, який спрямовано на збільшення обсягів виробництва, рекомендовано до використання як підприємствам харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів, так і в цілому різним виробничим підприємствам з метою підвищення ефективності виробництва. Розроблені автором моделі впроваджені у виробництво ВАТ „Київмлин” (Довідка №1-463 від 07.06.2007р.) та ПП „Десна-2003” (Довідка №08-05/41 від 15.06.2006р.)

Основні теоретичні положення і результати дослідження використовуються у навчальному процесі при викладанні курсів „Операційний менеджмент” та „Стратегічний менеджмент” в Академії муніципального управління (довідка від 12.02.2007р.) і "Інформаційний бізнес" та "Управління проектами інформатизації" в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана (довідка від 22.05.2007р.).

Особистий внесок здобувача. Всі результати дослідження отримані особисто здобувачем. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід щодо методів економічного розвитку з метою підвищення обсягів виробництва підприємства за рахунок нарощування виробничих факторів. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження та окремі питання, які розглянуті в дисертації, доповідалися на науково-практичних конференціях:

Міжнародна науково-технічна конференція „Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України” (Рівне, 2004р.);

Всеукраїнська науково-практична конференція „Актуальні проблеми муніципального управління” (м. Київ, 2006р.);

Науково-методична конференція "Теоретичні та практичні підходи до впровадження нового покоління освітньо-професійних програм і навчальних планів підготовки фахівців: шляхи розвитку" (Київ, 2007р.).

Публікації. Основні результати дисертації опубліковані в 5 наукових роботах загальним обсягом 1,76 д. а. (з них 1,42 д. а. належить особисто автору), з яких 4 – у наукових фахових виданнях, 1 – в інших виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи складає 169 сторінок друкованого тексту. Дисертація включає 18 рисунків на 11 сторінках, 5 таблиць на 2 сторінках, 4 додатки на 13 сторінках. Список використаних джерел налічує 124 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначена мета, основні задачі і об’єкт дослідження, наукова новизна, практичне значення і апробація результатів дослідження.

В розділі 1 „Теоретичні основи моделювання економічного розвитку підприємств” показані основні проблеми, що стоять перед підприємствами харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів, досліджено сутність існуючих стратегій розвитку виробничих підприємств та запропоновано послідовність визначення напрямку розвитку виробничого підприємства, надано аналіз економічного стану об’єднання ЗАТ „Київмлин” та обґрунтовано доцільність застосування економіко-математичних методів при вирішенні задач управління підприємством.

На сучасному етапі економічного розвитку в Україні спостерігаються принципово нові погляди на управління підприємством. Підприємство є економічно самостійним і таким, що повністю відповідає за результати своєї діяльності. І саме тому воно має сформувати таку систему управління, яка забезпечила б йому високу ефективність роботи, конкурентоздатність і стійке становище на ринку. Результати аналізу свідчать, що лише при ефективному управлінні підприємством оптимально використовуються існуючі фактори виробництва та забезпечується стабільний розвиток підприємства в умовах ринкових відносин, відбувається інтенсивний його розвиток. Розвиток підприємства – це складний процес, який потребує постійного вдосконалення системи і методів управління підприємством. Він має базуватися на глибокому вивченні внутрішніх можливостей підприємства, використанні світового і вітчизняного досвіду, обґрунтованій системі методів його проведення, бути узгодженим із зовнішнім середовищем для забезпечення практичної реалізації та ефективності кінцевих результатів.

Для проведення аналізу розроблено послідовність визначення напряму економічного розвитку підприємства. На основі проведеного аналізу з'ясовано, що можливо обрати один з наступних напрямків розвитку підприємства: 1) що призведе до підвищення обсягів виробництва продукції підприємства; 2) спрямований на перехід даного підприємства до виготовлення нового виду продукції. Досліджено, що розвиток підприємств харчової промисловості має бути спрямований на збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва у відповідності з існуючими виробничими умовами.

Для підвищення ефективності виробництва підприємства важливим є вирішення задачі зниження витрат виробництва, яке здійснюється за рахунок великої множини факторів. В роботі всі існуючі фактори виробництва об’єднані у групи. Перша група містить організаційно-управлінські фактори, а друга - техніко-технологічні фактори. З метою визначення оптимального напрямку розвитку виробництва, підприємство має обирати ту групу факторів, завдяки впливу на які можна досягти найбільшого ефекту.

Розділ 2 „Моделювання процесу економічного розвитку підприємства” присвячено оцінці інтенсифікації виробництва, розробці методу виявлення резервів за факторами виробництва, аналізу резервів виробництва на основі його прогнозування, методу визначення закономірностей зв’язку обсягу виробництва з факторами та моделі оптимального нарощування обсягу виробництва.

Для вирішення проблеми економічного розвитку підприємства, що призводить до підвищення ефективності його діяльності, визначені резерви за кожним фактором, який виступає складовою цього виробництва. Для визначення факторів, що впливають на діяльність підприємства, проаналізована і визначена структура даного виробництва, і на цій основі побудований метод виявлення резервів виробництва по кожному з існуючих факторів. Спираючись на метод декомпозиції системи управління, підсистему управління забезпечення підприємства ресурсами (SR) розділена на більш дрібні елементи, які відображають реальні задачі управління, що відповідають існуючим умовам та цілям даного виробництва. Такими елементами системи організаційного управління виступають функціональні підсистеми. Кожна задача управління застосована у визначений період часу, пов’язана з визначеним підрозділом і конкретним видом ресурсу. Розвиток, який спрямовано на підвищення обсягів виробництва і базується на використанні резервів діючого підприємства без залучення додаткових інвестицій, є найбільш перспективним напрямком розвитку підприємства. Кожна задача управління пов'язана з визначенням ефективності. Визначення ефективності будується на системі показників, і ця система показників відображає структуру системи управління підприємством. Кожну з задач управління представлено як елементарну чарунку чотирьохвимірної системи, координатами якої є керовані процеси, виробничі підрозділи, фази управління та періоди управління. Комплекс задач визначення ефективності має ідентичну багаторівневу структуру, тобто усі задачі управління виробництвом пов'язані із задачами визначення їх ефективності. Оцінку різних варіантів розвитку виробництва підприємства запропоновано виконувати при визначенні інтенсивності виробництва після впровадження відповідного варіанту його розвитку в порівнянні з існуючим станом. Для такої оцінки введено індекс ефективності виробництва Q , який розраховується за формулою:

, (1)

де Epknфt – значення ефективності виробництва продукції р–го виду підрозділом kn в період часу фt; Epknфt' – оцінка ефективності виробництва після здійснення визначеного варіанта розвитку виробництва.

Визначення динаміки розвитку кожного фактора виробництва на основі моделювання процесів дає можливість підприємству своєчасно виявити резерви виробництва і на цій основі вжити заходи для підвищення ефективності. Прогноз резервів здійснюється по кожному виробничому фактору за умови, що їх пропорції в процесі виробництва не змінюються. Виявлення резервів виробництва проводиться як за підрозділами підприємства, так і за факторами виробництва, серед яких можна визначити матеріальні ресурси (або сировину), трудові, енергетичні, фінансові ресурси, основні фонди та ін. Для забезпечення виробництва заданого обсягу продукції р – го виду у інтервалі часу t необхідно задіяти певну кількість кожного виду ресурсу у визначених пропорціях. Кількість ресурсу, який аналізується, не повинна буди менше, ніж визначена на зафіксований момент часу величина, що відповідає його частці в одиниці виробленої продукції і розраховується за наступною формулою:

, (2)

де нrp – коефіцієнт витрат r-го ресурсу на одиницю обсягу продукції p-го виду; Yrp – визначена кількість ресурсу r-го виду, задіяного у виробництві продукції р-го виду.

Для забезпечення обсягу продукції на деякий період часу t, що прогнозується, необхідна кількість ресурсу розраховується за формулою:

. (3)

На основі прогнозуючої функції можна визначити кількість даного ресурсу на виготовлення продукції р-го виду на кожен інтервал часу:

. (4)

При порівнянні необхідної кількості ресурсу з прогнозною його кількістю можна визначити резерви на кожен інтервал часу у майбутньому:

. (5)

З врахуванням резервів виникає можливість прийняти необхідні заходи по усуненню негативних факторів у розвитку виробництва. Зміни, що виникають в пропорціях факторів, необхідно враховувати при виявленні резервів виробництва у майбутньому на основі побудови прогнозуючих функцій пропорцій кількості залученого ресурсу по відношенню до кожного з інших ресурсів або обсягу продукції.

Виробничий процес на аналізованих підприємствах може бути віднесений до складних динамічних стохастичних процесів. Для побудови прогнозуючої функції розвитку будь-якого з виробничих факторів підприємства в динаміці враховано тренд, сезонну та випадкову компоненти. Підвищити адекватність моделі при прогнозуванні динаміки розвитку факторів, що застосовується для імітації реальних виробничих процесів виробництва, дозволяє урахування впливу випадкових факторів. Прогнозуючі функції дозволяють прогнозувати потребу підприємства у надходженні сировини на подальші періоди часу. Для перевірки адекватності отриманої функції емпіричним даним застосовується метод діаграми з ковзним кроком. Аналіз отриманих даних дозволяє визначити тенденції змін факторів, що впливають на виробництво, та виявити диспропорції у їх розвитку. Виявлення тенденцій подальших змін показників усіх факторів виробництва на основі моделювання дозволяє визначити необхідні заходи щодо розвитку підприємства.

Здійснити процес розвитку підприємства можливо за рахунок впливу на кожний з обраних факторів виробництва, але у зв’язку з тим, що підвищення показника кожного з цих факторів потребує різних питомих витрат на виробництво додаткової продукції, для вибору найбільш ефективного з них запропоновано метод підвищення обсягів виробництва за рахунок виявлення та впливу на ті фактори виробничого процесу, що призведуть до максимального зростання його ефективності. Обсяг виробництва обмежується тим фактором, який має мінімальну пропускну здатність. З використанням кореляційно-регресійного аналізу визначена група факторів, що найбільш суттєво впливають на обсяги виробництва. Для визначення параметрів змін кожного з факторів використані дані, які характеризують динаміку виробництва і надають можливість отримати існуючу закономірність змін цих факторів. Для визначення величини недовикористання досліджуваного фактора на протязі будь-якого періоду часу враховано загальну суму усіх простоїв через нестачу інших ресурсів. На основі отриманих даних визначений вид прогнозуючої функції потенційних обсягів виробництва по кожному з факторів. Використовуючи розроблену послідовність визначення залежності нарощування обсягів виробництва за рахунок підвищення величини досліджуваного фактору (рис.1), отриманий набір точок (lm; ДVm), які утворюють шукану залежність підвищення обсягу виробництва від нарощування обсягу досліджуваного фактору виробництва. Отримані функції по кожному фактору виробництва надають можливість ретельно досліджувати вплив кожного з них на процес виробництва та встановити залежності змін обсягів виробництва від нарощування обсягів досліджуваних факторів.

Рис. 1. Алгоритм визначення нарощування обсягів виробництва за рахунок підвищення величини досліджуваного фактору

Задача підвищення обсягів виробництва конкурентоспроможної продукції підприємства реалізується через впровадження методів економічного розвитку, що потребують мінімальних витрат виробництва.

Математична модель відображає ідею зменшення витрат виробництва за умови підвищення обсягів усіх впливових факторів виробництва:

Цільова функція: u1(K)+ u2(L)+ u3(M)>min, (6)

Обмеження: f1(K)+ f2(L)+ f3(М)? ДV,

0? K? a,

0? L? b, (7)

0? M? c,

a ? 0, b? 0, c ? 0,

де ДV – приріст обсягу виробництва; a, b, c – граничні величини нарощування кожного фактору для даного підприємства.

У зв’язку з тим, що встановлені залежності змін обсягів виробництва від нарощування кожного фактору з урахуванням їх взаємного впливу подані у вигляді нелінійних функцій, побудована модель відноситься до класу задач нелінійного програмування сепарабельного виду і в такому випадку не має точного методу вирішення. Для практичної реалізації дана задача перетворена у задачу лінійного програмування. Тобто кожна з сепарабельних функцій подається у вигляді суми деякої кількості функцій, які залежать тільки від однієї змінної і є лінійними. Для цього усі нелінійні функції замінено їх шматково-лінійними апроксимаціями.

Для лінеаризації функції залежності обсягу виробництва від чисельності промислово-виробничого персоналу f1(K) обирається сітка значень змінної K , які задовольняють умові: 0 ? K ? K ' , будується наступним чином: 0 ? K1 < K2 <…< Kі ? K '. Кожне із значень K необхідно виразити через середньозважену величину Kі за наступним рівнянням:

K = K1 k1 + K2 k2 + + Kі kі , (8)

де kі – вагові коефіцієнти, що задовольняють наступній умові:

. (9)

Таким чином для вирішення задачі усі нелінійні функції зведені до лінійних і модель задачі оптимального підвищення обсягу виробництва досліджуваного підприємства має наступний вигляд:

Цільова функція: U= u1(K)+ u2(L)+ u3(M)>min; (10) Обмеження після лінеаризації зведені до наступного лінійного виду:

.

Загалом задача оптимального підвищення обсягів виробництва за рахунок факторів виробництва полягає в находженні таких невідомих значень нарощування виявлених у ході аналізу факторів, які забезпечать заданий рівень підвищення обсягу виробленої продукції, при цьому будуть витримані обмеження по кожному фактору, а сумарні витрати на підвищення цих факторів будуть мінімальними.

У розділі 3 „Інформаційні технології підтримки управління розвитком підприємства” виявлені резерви досліджуваного виробництва і встановлені тенденції їх змін, визначено ступінь впливу факторів на обсяг виробництва підприємства, розроблено варіант розвитку підприємства на основі застосування методу оптимального підвищення обсягу виробництва за рахунок виробничих факторів.

Наведена класифікація виробничих підрозділів ЗАТ „Київмлин”, періодів управління, обсягів виробленої продукції та ресурсів, на основі якої можна визначити ефективність виробництва продукції та ефективність використання кожного з ресурсів у процесі виробництва. З точки зору інтенсифікації виробництва здійснено аналіз існуючих на даному виробництві факторів та обрано з них такі, вплив на які найбільш доцільний. Для цього визначена функція існуючої залежності між обсягом виробництва підприємства і виявленими факторами. При прогнозуванні динаміки розвитку факторів виробництва урахування впливу випадкових факторів дозволило підвищити адекватність моделі, що застосовується для імітації реальних виробничих процесів. На прикладі виробництва ЗАТ “Київмлин” проаналізовано розвиток основних складових, що впливають на процес виробництва, на основі побудови їх прогнозуючих функцій:

, (12)

де Ytr – визначена кількість ресурсу r-го виду у інтервалі часу t; fr(t) – детермінована компонента, що відображає зміни обсягу ресурсу r-го виду у інтервалі часу t; дt – випадкова компонента у інтервалі часу t.

Для здійснення розвитку підприємства за рахунок виявлених резервів виробництва визначено ступінь впливу кожного фактору на кінцевий результат виробництва. Для визначення ступеня впливу існуючих факторів у ході виробничого процесу на обсяги виробництва ЗАТ „Київмлин” досліджено вплив цих факторів за допомогою кореляційно-регресійного аналізу, для проведення якого використовувалась комп’ютерна програма Microsoft Excel. На першому етапі розглядався вплив на обсяг виробництва підприємства (Y) наступних факторів: обсяг надходження сировини (x1); загальна кількість працівників (x2); кількість промислово-виробничого персоналу (ПВП) (x3); вартість основних засобів (x4); вартість активної частини основних засобів (x5); оборотні активи (x6). У результаті отримано рівняння регресії:

На наступних етапах аналізу виявлено, що найбільш впливовими факторами на даний процес виробництва є x1, x3, x5, а вільний член рівняння регресії показав, що на долю неврахованих факторів припадає біля десяти відсотків випуску продукції підприємства:

Існуючий характер змін показників добових обсягів виготовленої продукції, при розгляданні діяльності ЗАТ “Київмлин” за листопад 2005 року доводить, що показник обсягу виробництва знаходиться під постійним впливом різних випадкових факторів. Для найбільш детального аналізу виробництва, вивчалася динаміка змін показника виробничих можливостей за кожним окремим фактором виробництва, що дозволяє встановити відповідні межі його змін у часі, які визначаються відповідними закономірностями (рис.2). Встановлено середнє значення продуктивності досліджуваного фактору на протязі визначеного періоду часу. У ході економічного аналізу при співставленні середніх значень показників виробничих можливостей факторів з’являється можливість визначити фактор з найменшим значенням продуктивності і прийняти заходи щодо підвищення його середньої продуктивності, що призведе до підвищення обсягів виробництва.

Рис. 2. Аналіз змін виробничих можливостей підприємства (Vt) (де V1.t, V2.t, V3.t, V4.t – виробничі можливості трудових, матеріальних, енергетичних ресурсів та обладнання)

Для вирішення задачі оптимального підвищення обсягів виробництва підприємства ЗАТ “Київмлин” за рахунок виявлення і використання існуючих резервів виробництва побудовано економіко-математичну модель оптимального збільшення обсягів виробництва. Визначена група факторів, що найбільш впливає на процес виробництва, складається з факторів кількості промислово-виробничого персоналу (K), загальних обсягів надходження сировини (L) , активної частини основних фондів (M). Для визначення обмежень фактори вводяться у математичну модель задачі з зазначенням тих величин, які є граничними для кожного з факторів і відповідно продиктовані умовами даного підприємства. Окрім того, визначається вплив приросту кожного з факторів на зміну показника обсягу продукції, що випускається даним підприємством, після чого визначаються функції цих залежностей по кожному фактору.

Для розв'язання задачі розвитку виробництва побудована економіко-математична модель підвищення обсягів виробництва ЗАТ "Київмлин", яка має вигляд:

Цільова функція:

(13)

Обмеження на підвищення обсягів виробництва підприємства –

(14)

обмеження нарощування факторів –

Для розв'язку задачі усі нелінійні функції зведені до лінійних і обмеження моделі задачі приймають наступний вигляд:

Для повної побудови моделі введено умови змін включених в модель змінних:

Результат дослідження моделі представлено у вигляді таблиці необхідних витрат на нарощування факторів (табл. 1) та графіка аналізу витрат на підвищення обсягів виробництва (рис. 3).

Таблиця 1

В результаті було визначено, що для оптимального підвищення обсягу виробництва за рахунок факторів виробництва закритого акціонерного товариства "Київмлин" на 60 тис. тонн необхідно збільшити чисельність промислово-виробничого персоналу на 110 одиниць, надходження зерна на 6 тис. тонн, активну частину основних засобів на 4500 тис. грн. При застосуванні даного варіанту сумарні витрати складають 15390 тис. грн.

Розрахунок економічного ефекту наведено в додатку Д. Річний економічний ефект від застосування розробленої моделі складає 5452500 грн.

Таким чином, запропонований напрямок розвитку підприємства в галузі є науково обґрунтованим і може бути запропонований для використання в науковій та прикладній діяльності.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведене теоретичне узагальнення і розв’язання актуальної наукової задачі розвитку виробничого підприємства з метою підвищення його обсягів виробництва. Проведене дослідження та аналіз отриманих результатів дозволяють зробити наступні висновки:

1. Економічний розвиток країни в значній мірі залежить від постійного розвитку кожного підприємства та вдосконалення процесу управління. Найбільш актуальним напрямком в розвитку сучасного виробничого підприємства є підвищення ефективності виробництва на основі виявлення та використання існуючих резервів виробництва.

2. Визначення структури виробничої системи підвищує ефективність вирішення задачі розвитку підприємства. На основі взаємодії процесів управління, виробництва та організації виробництва здійснюється функціонування виробничої системи.

3. В залежності від існуючого стану підприємства можливо визначити актуальні напрямки економічного розвитку: 1) розвиток підприємства, що призведе до підвищення обсягів виробництва попитоспроможної продукції, яка випускається даним підприємством, або 2) розвиток підприємства, який спрямовано на перехід до виготовлення іншого (нового) виду продукції.

4. Економічний розвиток підприємства доцільно розробляти виходячи з запропонованого аналізу існуючих факторів виробництва, які можуть бути об’єднані у наступні групи: 1) організаційно-управлінські фактори; 2) техніко-технологічні фактори. Під час визначення найбільш раціонального напрямку розвитку виробництва, підприємство обирає ту групу факторів, яка відповідає обраному шляху її розвитку, і, крім того, через вплив на які можна досягти найбільшого ефекту.

5. Для аналізу виробництва, на прикладі ЗАТ „Київмлин”, система управління підприємства розподілена на функціональні підсистеми, які відбивають дійсні задачі управління і кожну з яких можна представити як елементарну частку чотирьохмірної системи, координатами якої є керовані процеси, виробничі підрозділи, фази управління, періоди управління.

6. Після проведеної класифікації виробничих підрозділів, періодів управління, виробленої продукції та використаних ресурсів до будь-якого необхідного рівня, можливо визначити ефективність виробництва продукції та ефективність використання кожного з ресурсів у процесі виробництва.

7. Для визначення інтенсивності розвитку підприємства розроблено метод розрахунку індексу ефективності виробництва, який дозволяє порівняти ефективність виробництва досліджуваного підприємства до та після будь-яких змін.

8. Визначення динаміки розвитку кожного досліджуваного фактора виробництва на протязі аналізованого періоду на основі моделювання процесів, дозволяє підприємству передбачити прогнозовані резерви виробництва кожної складової.

9. Для з’ясування необхідного напрямку розвитку підприємства визначено ступінь впливу кожного фактору на результат виробництва з застосуванням методу кореляційно-регресійного аналізу. Визначено групу найбільш впливових на процес досліджуваного виробництва факторів.

10. Здійснено моделювання діяльності виробничої системи у часі (її основних характеристик) на основі побудови прогнозуючих функцій. При побудові прогнозуючої функції враховано тренд, сезонну та випадкову компоненти, здійснено перевірку її адекватності емпіричним даним.

11. Розроблено метод виявлення виробничих можливостей факторів. Під виробничими можливостями фактору запропоновано розуміти можливу кількість продукції, що може буди виготовлена при умові повної реалізації даного фактору. Для здійснення методу розглянуто виробничі можливості визначених факторів діючого підприємства та їх співвідношення між собою у часі.

12. Визначивши обсяг продукції, яка могла би бути виготовлена при умові повної реалізації досліджуваного фактору, з’являється можливість спрогнозувати потенційні обсяги виробництва по кожному з факторів.

13. Для вирішення задачі оптимального підвищення ефективності підприємства за рахунок використання існуючих резервів виробництва побудовано економіко-математичну модель, яка полягає у визначені таких обсягів нарощування факторів, що забезпечать необхідний рівень підвищення обсягу виробництва, при цьому будуть витримані обмеження по збільшенню кожного фактора, а сумарні витрати будуть мінімальними.

14. На основі ретельного аналізу виробничого процесу на підприємстві ЗАТ "Київмлин" та з’ясування його можливостей, після детального дослідження факторів виробництва та визначення серед них групи найбільш впливових сформульована економіко-математична модель підвищення обсягів виробництва. Залежності змін обсягів виробництва від нарощування кожного фактору з урахуванням їх взаємного впливу представлені нелінійними функціями, для вирішення задачі виконано їх лінеаризацію з дотриманням необхідної точності результатів. Вирішення задачі проведено за допомогою комп’ютерної програми. В результаті визначено оптимальний шлях економічного розвитку виробництва даного підприємства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

В наукових фахових виданнях:

1. Безус А.М., Безус П.І. Визначення напрямів реструктуризації підприємства на основі прогнозування // Теорії мікро-макроекономіки: Збірник наукових праць. Вип.19. – К.: АМУ, 2005. – С.58-64. – 0.44 д.а. (особисто автору 0.33 д.а.- обґрунтування вибору виду прогнозуючої функції для моделювання процесу виробництва).

2. Безус П.І. Визначення напрямів реструктуризації підприємства // Теорії мікро-макроекономіки: Збірник наукових праць. Вип.20. – К.: АМУ, 2005. – С.96-100. – 0.34 д.а.

3. Безус А.М., Безус П.І. Визначення інтенсивного розвитку підприємства // Теорії мікро-макроекономіки: Збірник наукових праць. Вип. 26.- К.: АМУ, 2007.-С.408-411. – 0,25 д.а. (особисто автору 0,19 д.а. - розробка методу визначення інтенсивного розвитку підприємства).

4. Безус П.І., Моделювання нарощування обсягів виробництва // Економіка та підприємництво: Збірник наукових праць.. Вип. 18.- К.: КНЕУ, 2007.- С. 307-312. – 0.36 д.а.

В інших виданнях:

5. Безус П.І., Клименюк М.М. Напрями визначення ефективності реструктуризації підприємства // Збірник наукових праць. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Випуск 4 (28). – Рівне: НУВГП, 2004. – С. 11-16. – 0.37 д.а. (особисто автору 0,2 д.а. - застосування методу декомпозиції для визначення ефективності розвитку підприємства).

АНОТАЦІЯ

Безус П.І. Моделювання процесу економічного розвитку виробничого підприємства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.11 – математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці. – ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", Київ, 2007.

Дисертація присвячена розробці та застосуванню методів прийняття рішень щодо розвитку підприємств на основі реалізації задач оптимального нарощування обсягів виробництва.

Визначено сутність процесу економічного розвитку виробничих підприємств в умовах ринкової економіки, основну мету, послідовність та напрями його здійснення в залежності від особливостей кожного підприємства. Визначено можливі напрямки економічного розвитку підприємств на основі попереднього аналізу існуючих факторів виробництва. Запропоновано метод виявлення резервів виробництва на прикладі підприємств харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів на основі визначення структури виробництва. Розроблено метод визначення ефективності економічного розвитку підприємства, який будується на системі показників, що відбиває структуру системи управління підприємством в цілому. Розроблено метод визначення інтенсивності здійснення запланованого економічного розвитку виробництва, метод виявлення закономірності зв’язку обсягу виробництва з факторами і подальшого визначення видів та ступеню збільшення кількості тих ресурсів, що забезпечують приріст продуктивності підприємства.

Розроблено методи економічного розвитку виробничих підприємств на основі оптимального нарощування обсягів виробництва, які включають метод виявлення резервів по факторам виробництва, метод аналізу резервів виробництва на основі його прогнозування та визначення ступеня впливу факторів на обсяг виробництва з застосуванням кореляційно-регресійного аналізу. Для вирішення задачі економічного розвитку виробництва в ринковій економіці, побудована економіко-математична модель оптимального збільшення обсягів виробництва діючого підприємства. В результаті визначено оптимальний шлях економічного розвитку підприємства.

Ключові слова: реструктуризація, фактори виробництва, резерви виробництва, модель, прогнозування, інтенсифікація, метод, оптимізація.

АННОТАЦИЯ

Безус П.И. Моделирование процесса экономического развития производственного предприятия. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.11 - математические методы, модели и информационные технологии в экономике. – ГВУЗ "Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетмана", Киев, 2007.

Диссертация посвящена разработке и применению методов принятия решений относительно развития предприятий на основе реализации задач оптимального наращивания объемов производства.

Определена сущность процесса экономического развития производственных предприятий в условиях рыночной экономики, основная цель, последовательность и направления его осуществления в зависимости от особенностей каждого предприятия. Определены возможные направления экономического развития предприятий пищевой промышленности и переработки сельскохозяйственных продуктов на основе анализа существующих факторов производства.

На основе анализа экономического состояния ЗАО „Киевмлын” предложен метод выявления резервов производства для предприятий пищевой промышленности. Анализ резервов осуществляется на основе прогнозирования процессов производства и позволяет выявить резервы всех составляющих производства и установить тенденции их изменений. Для определения полных резервов производства за некоторый период соотнесено фактическое значение исследуемого показателя на данный момент времени с его максимальным значением (потенциалом). Составляющими производственного потенциала предприятия является множество факторов, каждый из которых имеет собственную величину резерва и при его реализации может оказывать влияние на увеличение объемов производства в целом. К факторам отнесены как ресурсы производства, так и производственные подразделения.

Предложенный метод расчета резервов предприятия по всем факторам производства дает возможность выявления дополнительных резервов отдельно по каждому фактору и исследуемому производству в целом, что при их реализации приведет к эффективному развитию производственного предприятия.

Разработан метод определения эффективности экономического развития предприятия, который основан на системе показателей, отражающих структуру системы управления предприятием в целом. Разработан метод позволяющий определить ожидаемое значение интенсивности после внедрения выбранного варианта экономического развития производства, предложен метод определения зависимости объема производства от факторов производства с целью выявления группы наиболее влияющих факторов, а также степени их увеличения, что обеспечит максимальный прирост объемов производства предприятия.

Разработаны направления экономического развития производственных предприятий с целью оптимального наращивания объемов производства, на основе предложенных метода выявления резервов по факторам производства, метода анализа резервов производства в целом с последующим их прогнозированием и метода определения степени влияния факторов на объем производства с применением корреляционно-регрессионного анализа. Для решения задачи экономического развития производства в рыночной экономике, построена экономико-математическая модель оптимального увеличения объемов производства действующего предприятия пищевой промышленности и переработки сельскохозяйственных продуктов.

Для реализации модели оптимального увеличения объемов производства предложена технология получения информации о влиянии основных производственных факторов на процесс производства и динамику их изменений во времени с использованием корреляционно-регрессионной модели оптимального увеличения объемов производства.

В результате реализации модели увеличения объемов производства на основе проведенного анализа производственной деятельности Закрытого акционерного общества „Киевмлын” определено оптимальное направление экономического развития предприятия, то есть определен вариант наращивания объемов производства, для решения которого необходимы минимальные затраты.

Ключевые слова: резервы производства, факторы производства, реструктуризация, модель, прогнозирование, интенсификация, метод, оптимизация.

ANNOTATION

Bezus P.I. Modeling of process of economic development of the industrial enterprise. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.00.11 - mathematical methods, models and information technologies in economy. – SHEE "Vadym Getman Kyiv national economic university". – Kyiv – 2007.

The dissertation is devoted to development and application of the concept and methods of decision-making on development of the enterprises on the basis of realization of problems of optimum escalating volumes of manufacture.

The analysis of existing concepts "restructuring" on the basis of that the essence of the given concept as process which is carried out at the industrial enterprises in conditions of transitive economy is determined is resulted. The basic purpose, sequence and directions of realization of process of re-structuring at the industrial enterprises is determined depending on features of each enterprise.

Possible directions of restructuring of the enterprises are revealed on the basis of the previous analysis of factors of manufacture. The method of definition of reserves of manufacture by the example of the enterprises зерноперерабатывающей is offered to the industry on the basis of definition of structure of the enterprise. The method of definition of efficiency of carried out restructuring of the enterprise which is based on system of parameters which reflect structure of manufacture, to be exact - structure of a control system by the enterprise as a whole is developed. The method of definition of intensity of realization of the planned restructuring of manufacture, a method of definition of law of communication of volume of manufacture with factors, and also the further definition of kinds and degree of increase in quantity of those resources which provide a gain of efficiency of the enterprise is developed.

Methods of restructuring of the industrial enterprises are developed on the basis of optimum escalating volumes of manufacture which include a method of revealing of reserves under factors of manufacture, a method of