УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА

КІРІЯК

Олена Юхимівна

УДК 633.1:631.531.1

ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДІВ ОЦІНКИ Й

ПРОГНОЗУВАННЯ ЯКОСТІ НАСІННЯ В СИСТЕМІ

ДЕРЖАВНОГО ТА ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО НАСІННЄВОГО КОНТРОЛЮ

06.01.05 – селекція і насінництво

АВТОРЕФЕРАТ

Дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Чабани – 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі селекції, генетики та захисту рослин Одеського сільськогосподарського інституту

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук

КІНДРУК Микола Онисимович,

Селекційно-генетичний інститут УААН,

завідувач лабораторії насіннєзнавства і

стандартизації

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

ЧУЧМІЙ Іван Петрович,

Уманська сільськогосподарська академія,

завідувач кафедри генетики, селекції і

насінництва

кандидат сільськогосподарських наук

КОРЧИНСЬКИЙ Антон Антонович,

вчений секретар відділення рослинництва і

переробки продукції Української академії

аграрних наук

Провідна установа: Миронівський інститут пшениці

ім. В. М. Ремесла УААН

Захист відбудеться 21 вересня 1999 року о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Інституті землеробства УААН, 255205, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту землеробства УААН

Автореферат розіслано “ 20 “ серпня 1999 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук Кравченко Л.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З перших років незалежності України галузі насінництва приділяється належна увага. У 1993 р. Верховною Радою прийнято два важливих закони: “Про охорону прав на сорти рослин” і “Про насіння”, які захищають права селекціонерів, регламентують виробництво, реалізацію та використання насіння і садивного матеріалу. У 1994_р. вперше введено національний стандарт – ДСТУ 2240-93 “Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості”, а в 1995 р. стала чинною нова інструкція з апробації сортових посівів, яка містить основні положення стандарту щодо сортової чистоти.

Немає сумніву в тому, що прийняті законодавчі й нормативні акти сприятимуть подальшому розвиткові селекції та насінництва сільськогосподарських культур. Разом з тим наукова забезпеченість галузі насінництва залишається ще низькою. Не обгрунтована, як слід, система ведення насінництва стосовно до функціонування його нових організаційних форм, недостатня база правової та нормативно-технічної регламентації. Досить актуальною є проблема стандартизації й сертифікації насіння, без вирішення якої неможливий дійовий і ефективний державний та внутрішньогосподарський насіннєвий контроль.

З розвитком ринкових відносин в агропромисловому комплексі вкрай необхідним є відпрацювання прогресивних технологій вирощування насіння з урахуванням зональних, кліматичних та агрометеорологічних умов його формування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою частиною тематики інституту по виконанню завдання УААН 04.03 “Вивчити механізм мінливості сортових, посівних та врожайних якостей насіння” (рег. номер 0194 VO 35089 і 04.04) “Опрацювати стандарт на насіння сільськогосподарських культур” (рег. номер 0194 VO 35087), а також госпдоговірна тема з Мінагропромом України “Розробити проект державного стандарту України “Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості” (рег. номер 0195 VO 14512) не період з 1996 до 2000 рр.

Мета і завдання досліджень. Головна мета – підвищення ефективності насінництва, державного та внутрішньогосподарського насіннєвого контролю шляхом удосконалення насіннєвих стандартів та використання оптимальних природних умов для формування високоякісного насіння.

Основні завдання:

-

-

-

-

-

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні експериментально випробувані методи оцінки посівних якостей насіння зернових і зернобобових культур за міжнародними правилами ISTA та відповідними ГОСТами. В результаті частково або повністю приведено у відповідність з міжнародною методикою правила відбирання проб насіння на аналіз, методи визначення його чистоти і відходу, маси 1000 насінин, схожості, життєздатності та вологості.

Встановлено, що на півдні України насінництво озимої пшениці доцільно вести за екологічним принципом, в основу якого покладено оцінку агрометеорологічних умов формування насіння й прогнозування його урожайних властивостей.

Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконаленні методів оцінки якості насіння, гармонізації їх з міжнародними правилами ISTA, що сприятиме дійовості й ефективності державного та внутрішньогосподарського насіннєвого контролю, а також в рекомендаціях щодо ведення насінництва озимої пшениці на півдні України за екологічним принципом.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто розробив програму і методику проведення досліджень, вивчив вітчизняний та зарубіжний досвід стандартизації насіння, провів дослідження, узагальнив експериментальні дані.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень враховані при опрацюванні проекту державного стандарту "Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості", використовуються у навчальному процесі в Одеському сільськогосподарському інституті. Доповідались і обговорювались засіданні Технічного комітету з стандартизації №110 "Насіння сільськогосподарських культур" (1997р.), на наукових конференціях в Уманській сільськогосподарській академії (1998р.) і Одеському сільськогосподарському інституті (1998; 1999рр.).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлені у 7 наукових працях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 134 сторінках машинописного тексту, містить 25 таблиць, 2 рисунки. Складається з вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, пропозицій виробництву, переліку посилань та 6 додатків. Бібліографічний список включає 172 джерела, в т.ч. 40 джерел іноземних авторів.

УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вихідний матеріал. Об’єкт досліджень - насіння різних сортів озимої пшениці (Обрій, Альбатрос одеський, Миронівська 61, Поліська 87, Спартанка та ін.), ярого ячменю (Прерія, Одеський 100, Дружба) і гороху (Топаз).

Методика досліджень. Середні проби добирали від партій насіння, що формувалися на різних агротехнічних фонах (попередники: чорний пар, однорічні трави, кукурудза; добрива і без них; суходіл і зрошення), а також у різні роки.

У сортозразках насіння вивчали чистоту, масу 1000 насінин, лабораторну схожість, енергію проростання, життєздатність і вологість. Ці показники визначали за ГОСТами і міжнародними правилами аналізу насіння, прийнятими Міжнародною асоціацією з насіннєвого контролю (ISТА). Крім того вивчали різні методи добору проб насіння для аналізу.

Для оцінки методів визначення чистоти і маси 1000 насінин використовували насіння з різним ступенем очищення й сортування.

Прогнозування врожайних властивостей насіння озимої пшениці проводили за методикою М.О.Кіндрука, Л.К.Сєчняка і О.К.Слюсаренка [50]. Для цього були використані дані агрометеорологічних спостережень в Одеській області, а також польових досліджень, проведених в елітно-насінницьких господарствах Селекційно-генетичного інституту УААН.

Економічна ефективність вирощування насіння озимої пшениці з різними показниками якості і в різних екологічних умовах Одеської області обчислювалася за спеціальною методикою, рекомендованою для досліджень у сільському господарстві [78].

Дисертація оформлялася згідно з ДСТУ 3008-95 [26].

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Стандартизація методів випробування насіння

При проведенні державного насіннєвого контролю дуже важливим є засвоєння та використання стандартизованих методик оцінки посівного матеріалу. Насамперед це стосується методів добору проб насіння для аналізу. Адже допущені неточності або помилки при їх взятті позбавляють будь-якого сенсу подальші аналізи, навіть якщо вони проведені з надзвичайною точністю [56].

У правилах добору проб насіння для аналізу є досить суттєві відміни. Якщо за ГОСТ 12036-85 для більшості зернових i зернобобових культур максимальний розмір партії насіння складає 60 т, то за міжнародними правилами ISTA - лише 25 т. Привертають увагу також різні норми добору робочих проб насіння. За міжнародними правилами вони більш, ніж за ГОСТ 12037-81, а саме; у соняшнику та еспарцету - вдвічі, зернових колосових культур - у 2,4; вики - у 2,8; квасолі - у 3,5; гороху, кукурудзи i сорго - у 4,5; сої й бобів - у 5 разів.

Суттєві розходження виявлені в обох методиках i щодо кількості відібраних проб, особливо з насипу (бурту) насіння. За міжнародними правилами проби добирають довільно, а за ГОСТ 12036-85 - у шаховому порядку: в п'яти точках, коли маса партії не перевищує 25 т, i в 11 точках - понад 25 т. Тобто при масі партії насіння до 25 т за ГОСТом беруть 15 точкових проб, а за міжнародними правилами - 50 проб.

Наведені розбіжності у правилах добору проб не можуть не впливати на репрезентативність останніх. Цілком закономірно, що репрезентативність проб, відібраних від партій насіння за ГОСТом, нижча, аніж за міжнародними правилами, i це є однією з причин недовіри закордонних фахівців до "союзних" стандартів.

Проте найбільшим недоліком ГОСТів є те, що у доборі проб беруть участь представники господарств, які значною мірою зацікавлені в отриманні позитивних результатів, тим часом як за міжнародними правилами ця робота покладається виключно на незалежних інспекторів. Додамо, що Законом України "Про насіння" [30] теж передбачено інститут інспекторів з насінництва, в обов'язки яких входить добір проб насіння для аналізу.

Серйозні розбіжності існують i в методах визначення чистоти та відходу, насіння. Вони зумовлені неоднаковим трактуванням самої суті насіння. Згідно з міжнародними правилами ISTA до насіння відносять yci його структури - навіть незріле, недорозвинуте, дрібне, зморщене, хворе й проросле зерно за умовою, що їх можна чітко ідентифікувати. За ГОСТом багато з цих структур відносять до відходу, який просіюється крізь отвори підсівного (контрольного) решета.

Наші досліди показали, що на добре очищеному й відсортованому насінні обидві методики показують однаковий результат. Так, з 14 проаналізованих зразків озимої пшениці, відібраних незалежно один від одного від однієї й тієї ж самої партії насіння, різниця в чистоті, визначеній за ГОСТтами та міжнародними правилами, не перевищувала 0,4%, тобто знаходилася у межах допустимих розходжень.

Зовсім інший результат отримано в досліді з насінням ярого ячменю, зразки якого відрізнялися за ступенем підготовленості (табл. 1). У погано очищеного насіння різниця в чистоті, визначеній за обома методиками, коливалася у межах від 3,3 (сорт Прерія) до 15,4% (сорт Дружба) і значно перевищувала допустимі розходження. I, навпаки, по мірі очищення насіння ця різниця зменшувалася, наближаючись до несуттєвого значення. Аналогічні дані були отримані й при визначенні чистоти насіння гороху.

3 чистотою насіння тісно пов'язані й інші аналізи, зокрема визначення маси 1000 насінин, оскільки вони проводяться на насінні основної культури, виділеному при аналізі чистоти.

У наших дослідах маса 1000 насінин також залежала від ступеня підготовленості насіння: на погано очищеному різниця в показниках, визначених за методикою ГОСТ 12041-80 і міжнародними правилами, досить помітна (0,8-5,2 г в ярому ячмені; 6,1-9,5 г - у гороху), а на добре очищеному вона несуттєва (менша за 0,6 г). Як і при аналізі чистоти, ця різниця зумовлюється неоднаковим підходом методик до поняття суті насіння, віднесенням до нього різних за характером формування складових ботанічних структур.

Чіткі розходження зафіксовано між ГОСТами і міжнародними правилами в методах визначення схожості і енергії проростання та життєздатності насіння. Це стосується технічних умов проведення аналізів (характеристика ложа для пророщування насіння, крупність і вологість піску), кількості повторень в аналізах, техніки препарування зародків тощо. Незважаючи на це, результати лабораторних досліджень, проведених нами на зразках насіння озимої пшениці, ярого ячменю і гороху, виявилися ідентичними. Це підтверджується кореляційним аналізом (табл. 2).

Таблиця 1. Порівняльна оцінка методів визначення чистоти насіння ярого ячменю за ГОСТ 12037-85 і міжнародними правилами ISTA (1992 р.)

№

зра-зка | Ступінь

Підготовленості

Насіння |

Чистота ,% | Різниця

в

чистоті,

% | Середнє

значення між ГОСТ

І МП, % | Допустиме

розходження, %

за

ГОСТ | за МП | за

ГОСТ | за

МП

Сорт Прерія

1 | Бункерна маса | 94,98 | 98,22 | 3,33 | 96,55 | 1,0 | 1,54

2 | -"- | 95,37 | 98,69 | 3,32 | 97,03 | 0,8 | 1,46

3 | Перше очищення | 96,92 | 97,97 | 1,05 | 97,45 | 0,8 | 1,39

4 | -"- | 96,57 | 98,27 | 1,70 | 97,42 | 0,8 | 1,39

5 | -"- | 96,80 | 98,10 | 1,30 | 97,45 | 0,8 | 1,39

6 | Друге очищення | 97,86 | 98,29 | 0,43 | 98,07 | 0,6 | 1,20

7 | -"- | 97,50 | 97,75 | 0,25 | 97,63 | 0,8 | 1,33

8 | -"- | 97,95 | 98,22 | 0,27 | 98,08 | 0,6 | 1,20

9 | -"- | 98,06 | 98,31 | 0,25 | 98,18 | 0,6 | 1,20

Сорт Одеський 100

11 | Бункерна маса | 94,93 | 98,72 | 3,79 | 96,83 | 1,0 | 1,54

12 | -"- | 90,51 | 98,94 | 8,43 | 94,73 | 1,4 | 1,95

13 | Перше очищення | 90,76 | 97,98 | 7,22 | 94,37 | 1,4 | 1,95

14 | -"- | 95,96 | 97,93 | 1,97 | 96,95 | 1,0 | 1,54

15 | -"- | 96,90 | 98,60 | 1,70 | 97,75 | 0,8 | 1,26

16 | Друге очищення | 97,30 | 98,33 | 1,03 | 97,81 | 0,8 | 1,26

17 | -"- | 97,86 | 98,41 | 0,55 | 98,13 | 0,6 | 1,20

18 | -"- | 97,90 | 98,79 | 0,89 | 98,30 | 0,6 | 1,12

Сорт Дружба

21 | Бункерна маса | 83,73 | 98,32 | 14,59 | 91,03 | 2,0 | 2,36

22 | -"- | 83,26 | 98,65 | 15,39 | 90,86 | 2,2 | 2,48

23 | -"- | 86,80 | 98,62 | 11,82 | 92,71 | 1,8 | 2,23

24 | Перше очищення | 93,78 | 98,04 | 4,26 | 95,91 | 1,2 | 1,74

25 | -"- | 93,41 | 97,87 | 4,46 | 95,64 | 1,2 | 1,74

26 | -"- | 93,29 | 98,28 | 4,99 | 95,78 | 1,2 | 1,74

27 | -"- | 94,53 | 98,25 | 6,72 | 94,89 | 1,4 | 1,95

28 | -"- | 92,15 | 98,69 | 6,54 | 95,42 | 1,2 | 1,83

29 | Друге очищення | 96,80 | 98,09 | 1,29 | 97,45 | 0,8 | 1,39

30 | -"- | 96,93 | 98,13 | 1,20 | 97,53 | 0,8 | 1,33

t 05=2,04

Таблиця 2. Зв'язок між показниками життєздатності та схожості насіння, визначеними за ГОСТами та міжнародними правилами ISTA (1994-1995 рр.)

Культура |

Сорт | Коефіцієнт кореляції (r) між

Життєздатністю та енергією проростання | Життєздатністю та схожістю

за ГОСТом | за МП | за ГОСТом | за МП

Озима пшениця | Альбатрос одеський | 0,92 | 0,91 | 0,82 | 0,94

Миронівська 61 | 0,28 | 0,33 | 0,00 | 0,34

Поліська 87 | 0,38 | 0,71 | 0,52 | 0,86

Спартанка | 0,99 | 0,99 | 0,68 | 0,98

Ярий

Ячмінь | Прерія | 0,15 | 0,41 | 0,07 | 0,58

Одеський 100 | 0,13 | 0,18 | 0,83 | 0,83

Дружба | 0,78 | 0,90 | 0,53 | 0,99

Горох | Топаз | 0,17 | 0,38 | 0,54 | 0,97

Коефіцієнт кореляції між життєздатністю та енергією проростання варіював у межах від 0,13 до 0,99 при визначенні показників за ГОСТ і від 0,18 lj 0,99 - за міжнародними правилами. Між життєздатністю і схожістю зв'язок мав дещо інший характер: у показниках, визначених за ГОСТами, коефіцієнт кореляції змінювався у межах 0,00-0,83, а у визначених за міжнародними правилами - від 0,34 до 0,99.

Наведені дані свідчать про деяку перевагу міжнародної методики визначення схожості і життєздатності насіння над відповідними ГОСТами.

Достовірно розходяться між собою й результати визначення вологості, особливо при аналізі насіння з підвищеним вмістом вологи. Різниця складає 0,2 - 0,3% і більше, що перевищує допустимі розходження між повтореннями. Основною причиною цього є неоднаковий режим висушування розмеленого зерна. Більш жорсткий за ГОСТ 12041-81 при температурі 150°С, коли починається підгорання органічної маси, з одного боку, та нерівномірне висушування наважки протягом дуже короткого часу (20 хв.), з іншого, що призводить до спотворення результатів аналізу. Режим висушування насіннєвих проб за міжнародними правилами ISTA (температура 130-133°С, тривалість 1-4 години) сприяє більш повному вилученню з насіння вільної вологи без помітних втрат сухої маси і, таким чином, підвищує точність аналізу.

Отримані результати досліджень відображені у проекті національного стандарту "Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості".

2. Прогнозування врожайних властивостей насіння озимої пшениці

Узагальнення та аналіз метеорологічних даних, отриманих протягом 1967 - 1996 рр. на метеорологічних станціях Любашівка, Затишшя, Роздільна, Сербка, Одеса, Сарата, Болград та Ізмаїл, свідчать про те, що умови формування урожайних властивостей насіння озимої пшениці складаються по-різному як у просторі (у межах зон і мікрозон), так і в часі (у різні роки).

Згідно з методом прогнозування цих властивостей [46; 50], проведеним за метеоданими, у 20% випадків формується насіння озимої пшениці з підвищеними врожайними властивостями, у 52% випадків - з середніми і у 28% випадків - зі зниженими (табл. 3).

Таким чином, приблизно раз у чотири роки в Одеській області виникає ризик отримання недоброякісного насіння. Ще більший ризик вирощування такого насіння на півдні: в зонах діяльності метеостанцій Болград, Сербка та Ізмаїл - 32% випадків, метеостанції Сарата - 40%. У той же час в окремих районах північної і північно-західної частин області ймовірність отримання низьковрожайного насіння зменшується: в зонах діяльності метеостанцій Любашівка і Роздільна - до 28%, у Затишші - до 16%.

Таблиця 3. Ймовірність формування різного рівня урожайних

Властивостей насіння озимої пшениці в Одеський області (1967-1996 рр.)

Метеостанція | Рівень урожайних властивостей насіння

Підвищений,

P+Sp, % | Середній,

Q+Sq, % | Знижений,

Z+Sz, %

Любашівка | 24+8,5 | 48+10,0 | 28+9,0

Затишшя | 24+8,5 | 60+9,8 | 16+7,3

Роздільна | 24+8,5 | 48+10,0 | 28+9,0

Одеса | 28+9,0 | 56+9,9 | 16+7,3

Сербка | 20+8,0 | 48+10,0 | 32+9,3

Сарата | 12+6,5 | 48+10,0 | 40+9,8

Болрад | 12+6,5 | 56+9,9 | 32+9,3

Ізмаїл | 16+7,3 | 52+10,0 | 32+9,3

По області | 20+8,0 | 52+10,0 | 28+9,0

Порівняно низький цей показник у зоні діяльності метеостанції Одеса - 16%. Разом з тим, ймовірність отримання насіння з підвищеними врожайними властивостями у названому регіоні зростає: в зонах діяльності метеостанцій Любашівка, Затишшя і Роздільна - до 24%, метеостанції Одеса - до 28%.

Проведені дослідження з екології насіння озимої пшениці вказують на надійність методу прогнозування його врожайних властивостей за агрометеорологічними показниками. Для прикладу наведено результати випробування методу у 1989 році в елітно-насінницьких господарствах Одеської області (рис. 1).

У досліді вивчалося насіння сорту Обрій, вирощене у 1988 р. в елітнасінгоспах ім. Кутузова Арцизського й "Новоселівський" Котовського районів. Фактична урожайність порівнювалась з прогнозованою за даними метеорологічних станцій Сарата й Любашівка, розташованих поблизу цих господарств.

Умови формування насіння в елітно-насінницькому господарстві ім. Кутузова були більш сприятливими, аніж в елітно-насінницькому господарстві “Новоселівський”. За температурним режимом та умовами зволоження у період від колосіння до повної стиглості пшениці вони оцінені нами 112,1 і 96,7 балами відповідно. Тобто, насіння, яке було вирощено в першому господарстві, відповідало підвищеному рівню потенційної врожайності, а в другому - середньому. Фактична урожайність, отримана від сівби насінням з обох господарств, була адекватною оцінці умов його формування (в балах) і склала 80,9 і 77,2 ц/га відповідно.

Таким чином, проведені дослідження вказують на доцільність організації насінництва озимої пшениці в Одеській області за екологічним принципом. В основу принципу слід покласти оцінку агрометеорологічних умов вирощування й прогнозування врожайних властивостей насіння.

Реалізація екологічного принципу в насінницькій практиці надасть можливість виробникам значно поліпшити якість насіння, не допускаючи на посів недоброякісний посівний матеріал.

Колосіння-молочна Молочна-воскова Воскова-повна Загальна сума балів Урожайність у

стиглість стиглість стиглість післядії(ц/га)

ФАЗИ РОЗВИТКУ РОСЛИН

Рис. 1 Ефективність агрометеорологічного прогнозування врожайних

властивостей насіння озимої пшениці (сорт Обрій) в елітно-

насінницьких господарствах Одеської області

А це, зрештою, сприятиме стабільності та менший залежності галузі насінництва від несприятливих умов.

Про доцільність використання й ефективність методу прогнозування врожайних властивостей насіння озимої пшениці легко переконатися на прикладі економічної діяльності елітно-насінницьких господарств Селекційно-генетичного інституту УААН.

Розрахунки показали, що прибуток від реалізації додаткової продукції, отриманої від сівби насінням з середніми врожайними властивостями у порівнянні зі зниженими, може скласти 134,6-144,8 грн. з 1 га, а при використанні насіння з підвищеним потенціалом урожайності - 224,4-241,4 грн. з 1 га з рівнем рентабельності від 456 до 750%.

висновки

1. В результаті проведених досліджень встановлено, що репрезентативність (представництво) проб насіння, відібраних на аналіз за міжнародними правилами ISTA, вища, ніж відібраних за методами ГОСТів. Це пояснюється неоднаковими розмірами партій насіння (за ГОСТ 12036-85 вони для багатьох культур у 2-2,4 рази більші, ніж за міжнародними правилами), нормами відбирання робочих проб (за ГОСТ 12037-81 вони у 2-5 разів менші у порівнянні з правилами ISTA), а також організацією відбирання середніх проб насіння ( за ГОСТ 12036-85 їх відбирають за участю представників господарств, а за міжнародними правилами - лише незалежні інспектори з насінництва).

2. Між ГОСТами і міжнародними правилами існують серйозні розбіжності

у методах визначення чистоти та відходу насіння. Вони зумовлені неоднаковим трактуванням самої суті насіння: згідно з міжнародними правилами таким є усі його ботанічні структури - навіть незріле, недорозвинуте, дрібне, зморщене, хворе й проросле насіння, якщо його можна точно ідентифікувати, тоді як за ГОСТ 12037-81 багато з цих структур відносять до відходу, що вилучається з проби насіння за допомогою підсівного (контрольного) решета. Однак ці розбіжності зводяться до мінімуму при аналізі добре очищеного й відсортованого насіння.

3. Від ступеню підготовленості насіння до сівби залежить й маса 1000 насінин, що визначається за методикою ГОСТ 12041-80 і міжнародними правилами: на погано очищеному насінні різниця в показниках досить помітна (0,8-5,2 г - в ярому ячмені, 6,1-9,5 г - у гороху), а на добре очищеному вона несуттєва (менша за 0,6 г).

4. Незважаючи на відмінності в умовах і методах аналізу лабораторної схожості і життєздатності насіння за ГОСТами і міжнародними правилами, отримані результати мало чим відрізняються між собою. Проте коефіцієнт кореляції між цими показниками, визначеними за ГОСТами, нижчий (r=0,00-0,83), аніж визначеними за міжнародними правилами (г=0,34-0,99), що свідчить про деяку перевагу останніх над відповідними ГОСТами.

5. Достовірно розходяться між собою (на 0,2-0,3 % і більше) результати визначення вологості насіння за різними методами. Основною причиною цього є неоднаковий режим висушування розмеленого зерна. Більш жорсткий за ГОСТ 12041-81 при температурі 150°С, за якої починається підгорання органічної маси, з одного боку, та нерівномірне висушування наважки (робочої проби) протягом дуже короткого часу (20 хв.), з іншого, призводить до спотворення результатів аналізу. Режим висушування насіння за міжнародними правилами ISTA (температура 130-133°С, експозиція 1-4 години) сприяє повному вилученню з насіння вільної вологи без помітних втрат сухої маси і, таким чином, підвищує точність аналізу.

6. Проведені дослідження з екології насіння озимої пшениці вказують надійність методу прогнозування його врожайних властивостей за агрометеорологічними показниками [46; 50]. 3 використанням цього методу при аналізі багаторічних (1967-1996) даних, отриманих на агрометеостанціях Любашівка, Затишшя, Роздільна, Сербка, Одеса, Сарата, Болград та Ізмаїл, виявлено, що в Одеській області у 20% випадків формується насіння озимої пшениці з підвищеними врожайними властивостями, у 52% випадків - з середніми і у 28% випадків - зі зниженими.

7. У північних районах (Лісостеп, північний Степ), а також в окремих прибережних мікрозонах Одеської області ймовірність отримання високоврожайного насіння озимої пшениці зростає (до 24-28%), а в південних районах, навпаки, знижується (до 12-20%).

8. Насінництво озимої пшениці на півдні України доцільно вести за екологічним принципом, в основу якого слід покласти оцінку агрометеорологічних умов вирощування й прогнозування урожайних властивостей насіння. Це дасть можливість додатково отримувати 3-5 ц/га зерна і значно підвищувати рентабельність (до 450-750%) виробництва насіннєвої продукції.

Пропозиції виробництву

Для підвищення ефективності галузі насінництва, державного та внутрішньо-господарського насіннєвого контролю необхідні такі заходи:

1) при опрацюванні проекту державного стандарту на методи визначення якості насіння сільськогосподарських культур провести гармонізацію їх з міжнародними правилами ISTA, використавши для цього результати порівняльного вивчення методів відбирання середніх та робочих проб насіння на аналіз, визначення його чистоти, відходу, маси 1000 насінин, схожості, життєздатності і вологості, а також внести відповідні зміни й доповнення до методики внутрішньогосподарського насіннєвого контролю [56];

2) на півдні України насінництво озимої пшениці доцільно вести за екологічним принципом, поклавши в його основу оцінку агрометеорологічних умов формування й прогнозування врожайних властивостей.

Основні положення дисертації викладено в таких роботах:

I. Кіндрук М.О., Слюсаренко О.К., Гечу В.Л, Селіванов А.К., Кіріяк О.Ю. Сучасна концепція стандартизації якості насіння сільськогосподарських рослин // Збірник наукових праць "Реалізація потенційних можливостей сортів та гібридів Селекційно-генетичного інституту в умовах України". - Одеса, 1996. - С. 90-92.

2. Кіндрук М.О., Слюсаренко О.К., Гечу В.Л., Кіріяк О.Ю. Стандартизація насіння в Україні // Стандартизація, сертифікація, якість. - Харків, 1998. - №1. -С. 33-36.

3. Кіндрук М.О., Слюсаренко О.К., Кіріяк О.Ю. Насіннєві стандарти і культура насінництва // Аграрний вісник Причорномор'я. Біологічні та сільськогосподарські науки. - Одеса, 1998. - №2. - С. 131-137.

4. Кіріяк О.Ю. Прогнозування урожайних властивостей насіння озимої пшениці в Одеській області // Збірник наукових праць Уманської сільськогосподарської академії "Сучасні проблеми рослинництва і кормовиробництва" (частина 1). - Умань, 1998. - 4.1 - С. 23-27.

5. Кіндрук М.О., Гаврилюк М.М., Кіріяк О.Ю. Стандартизація методів випробування насіння в системі державного насіннєвого контролю // Вісник аграрної науки. Аграрна наука. - Київ, 1998. - №10. - С. 27-30.

6. Кіндрук М.О., Гаврилюк М.М., Кіріяк О.Ю. Діагностика врожайних властивостей насіння озимої пшениці // Збірник наукових праць УААН "Роль генетичних, селекційних і насінницьких розробок у реалізації урожайного потенціалу сільськогосподарських культур." - Київ: Аграрна наука, 1999.-С. 87-92.

7. Кіндрук М.О., Слюсаренко О.К., Гаврилюк М.М., Маласай В.М., Кіріяк О.Ю. Стандартизація насіння та її роль у державному насіннєвому контролі // Збірник наукових праць УААН "Роль генетичних, селекційних і насінницьких розробок у реалізації урожайного потенціалу сільськогосподарських культур." -Київ: Аграрна наука, 1999.- С.80-87.

Анотація

Кіріяк О.Ю. Обгрунтування методів оцінки й прогнозування якості насіння в системі державного та внутрішньогосподарського насіннєвого контролю.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 - селекція і насінництво. Рукопис. Інститут землеробства УААН, Чабани, 1999.

Проведено випробування методів оцінки посівних якостей насіння та їх гармонізацію з міжнародними правилами ІSТА. Встановлено, що на півдні України насінництво озимої пшениці доцільно проводити з урахуванням агрометеорологічних умов формування і прогнозування врожайних властивостей насіння.

Ключові слова: проба насіння, чистота насіння, маса 1000 зерен, схожість, життєздатність, вологість насіння, стандарти на насіння, екологія насіння.

Аннотация

Кирияк Е.Е. Обоснование методов оценки и прогнозирования качества семян в системе государственного и внутрихозяйственного семенного контроля.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 - селекция и семеноводство. Рукопись. Институт земледелия УААН, Чабаны, 1999.

Проведено испытание методов оценки посевных качеств семян ГОСТами и международными правилами ISTA.

Установлено, что репрезентативность проб семян, отобранных на анализ за международными правилами, выше, чем отобранных по методике ГОСТов. Это объясняется разными размерами партий семян, нормами и организацией отбора проб.

Расхождения в методах определения чистоты и массы 1000 семян обусловлены не одинаковым трактованием понятия сути семян. Согласно с международными правилами ISTA к семенам относят все их структуры - даже незрелые, недоразвитые, мелкие, морщинистые, больные и проросшие, при условии, что их можно четко идентифицировать. По ГОСТу многие из перечисленных структур относят к отходу, который просеивается сквозь отверстия подсевного (контрольного) решета. Однако эти расхождения сводятся к минимуму при анализе xopoшо очищенных и отсортированных семян.

Достоверно расходятся между собой результаты определения влажности семян разными методами. По международной методике точность анализов выше, чем по соответствующему ГОСТу, поскольку режим высушивания зерна (муки) по этой методике мягче и способствует более полному удалению свободной влаги.

Несмотря на различия в методах определения лабораторной всхожести жизнеспособности семян, полученные результаты мало чем отличаются между собой (в пределах допустимых различий). Однако коэффициент корреляции между этими показателями, определенными по международным правилам, выше, чем определенными по ГОСТам, что свидетельствует о некотором преимуществе международной методики.

Результаты исследований учтены при разработке государственного стандарта Украины на методы испытания семян.

Проведенные исследования по экологии семян озимой пшеницы указывают на надежность метода прогнозирования их урожайных свойств по метеорологическим факторам. С использованием этого метода при анализе многолетних (1967-1996гг.) агрометеорологических данных установлено, что в Одесской области в 20% случаев формируются семена озимой пшеницы с повышенными урожайными свойствами, у 52% случаев - со средними и в 28% - с пониженными. Эти результаты целесообразно использовать при организации семеноводства озимой пшеницы на юге Украины по экологическому принципу с оценкой агрометеорологических условий выращивания и прогнозированием урожайных свойств семян.

Ключевые слова: проба семян, чистота семян, масса 1000 зерен, всхожесть, жизнеспособность, влажность семян, стандарты на семена, экология семян.

Summary Abstract

Kiriyak O.Y. The substantiation of methods of evaluation and forecasting of seed quality in the state and intraeconomic seed control.

Thesis for the degree of Candidate of Agricultural Sciences in the specialty 06.01.05 - plant breeding and seed production. Institute of Agriculture of the Ukrainian Academy of Agricultural Sciences, Chabany, 1999.

The test of methods of evaluation of sowing qualities of seeds and their harmonization with the ISTA international rules are conducted. It is established that seed production of winter wheat in the South of Ukraine is useful with allowance of agrometeorological conditions of forming and forecasting of yielding properties of seeds.

Key words: seed sample, seed purity, weight per 1000 kernels, germination, viability (of seeds), humidity of seeds, standards for seeds, ecology of seeds.