АВТОРЕФЕРАТ ДЛЯ ВАК
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ
Ципко Вікторія Віталіївна
УДК 378.017.924
ФОРМУВАННЯ ГУМАНІСТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ СТУДЕНТІВ
КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ
НАВЧАННЯ СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН
13.00.02.- теорія і методика навчання історії
та суспільствознавчих дисциплін
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Київ – 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.
Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор
Гупан Нестор Миколайович,
Київський національний університет внутрішніх
справ, кафедра суспільно-політичних дисциплін
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор
Булда Анатолій Андрійович,
Національний педагогічний університет
імені М.П. Драгоманова,
завідувач кафедри методики викладання
соціально-гуманітарних дисциплін;
кандидат педагогічних наук, доцент
Терно Сергій Олександрович,
Запорізький національний університет,
доцент кафедри історії України
Захист відбудеться 7 грудня 2007 року о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.452.03 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м.Київ, вул.Артема, 52-д.
З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки АПН України за адресою: 04053, м.Київ, вул.Артема, 52-д.
Автореферат розіслано „6”листопада 2007 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Т.І. Мацейків
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. З початку 90-х років ХХ століття Україна стала на шлях самостійного розвитку, що обумовило фундаментальні зміни в економіці, суспільному житті та духовній сфері. Трансформувались і цінності суспільні й особистісні. Ці зміни в першу чергу відобразились на завданнях виховання молодого покоління, адже від пріоритетів ціннісної сфери молоді залежить майбутнє України. Від того, яким змістом наповнена особистісна система цінностей молодої людини, залежить, наскільки вона може стати головною силою розбудови демократичного, стабільного, гуманного суспільства. Тому цінності молоді це не тільки і не стільки особиста справа кожного учня або студента, скільки проблема суспільства.
Процес формування цінностей у вищих навчальних закладах освіти спрямований на формування в молоді духовності, орієнтирів на загальнолюдські цінності, виховання любові до своєї держави, землі, народу, готовності брати участь у процесах державотворення, ефективно виконувати професійні функції. Такі завдання можуть бути реалізовані лише за умов запровадження ціннісно-рієнтованого підходу до процесу навчання студентської молоді, коли разом з вирішенням освітніх завдань відбувається засвоєння гуманістичних соціальних норм і оволодіння необхідними способами соціального й аксіологічного орієнтування. Це потребує відповідних змін у загальній парадигмі навчально-виховного процессу, його змісті і методах навчання.
Особливе значення проблема формування гуманістичних цінностей особистості має у підготовці фахівців культурно-мистецьких спеціальностей, оскільки їхня професійна діяльність, пов’язана з духовністю та культурою, спрямована на пробудження цих якостей в інших людях, а отже–має обов’язково ґрунтуватись на гуманістичних засадах.
У цьому контексті великий потенціал для формування у студентської молоді гуманістичних цінностей мають суспільствознавчі дисципліни, що викладаються у всіх ВНЗ, зміст яких сприяє розв’язанню виховних завдань навчання, зокрема у духовній сфері. Знання, отримані в процесі вивчення суспільствознавчих дисциплін, поглиблюють осмислення студентами соціальної дійсності, допомагають молодій людині обрати свій індивідуальний спосіб суспільного буття, розвинути в собі сенсожиттєві цінності.
Проте, спостереження свідчать, що існуюча практика навчання у ВНЗ, зокрема практика викладання дисциплін суспільствознавчого циклу, не завжди є гуманізуючою, насамперед через неготовність частини викладачів та студентів до запровадження гуманістичних ціностей і відносин у зміст і методі професійної підготовки молоді.
Сьогодні проблема цінностей особистості і суспільства є предметом вивчення багатьох дослідників. Проблемі цінностей особистості і суспільства у філософії присвячені праці таких вчених як В. Асмус, В. Виндельбанд, Т. Горнштейн, Ю. Давидов, В. Зубов, А. Лосєв, В. Нерсесянц, Г. Риккерт, І. Романський та ін. Вони визначили поняття цінностей, його ознаки, джерела їх виникнення, типи і види цінностей, їх співвідношення та вплив на життя суспільства та окремих людей. Дж. Дьюи, К. Льюіс, А. Мейнонг досліджували об’єктивну основу існування цінностей, В. Дільтей, П. Сорокін та ін.– ідею аксіологічного плюралізму, множинності рівноправних ціннісних систем та тлумачення ціннісного змісту культур.
Серед психологів проблеми формування цінностей особистості досліджували В. Давидов (розуміння цінностей людини у контексті розвитку її мислення), Дж. Дьюї (психолого-педагогічні впливи школи й суспільства на ціннісну сферу особистості), А. Пономарьов (вплив національних традицій на формування ціннісних орієнтацій особистості), А. Пальм (формування сенсоутворюючих цінностей особистості), А. Шашка та К. Шварцман (зв'язок виховання та моральних цінностей ХХ століття) та ін. Психологічний механізм формування особистісної системи цінностей досліджували: Б. Ананьєв, М. Гольбавкс, Е. Дюркгейм, Л. Леві-Брюль, В. Максакова, Л. Обухова, Ж. Піаже, П. Гальперін, Д. Узнадзе, С. Рубінштейн та ін. Проблему виховання ціннісного ідеалу вивчали Г. Андреева, І. Бех, Н. Бочков, Л. Виготський, Ю.Гранін, В. Гречаний, О. Дробницький, А. Здравомислов, Н. Кузнецов, К. Платонов, В. Сержантов, Т.Титаренко, В. Тугарінов, І. Фролов, Н. Чавчавадзе та ін. Систему цінностей як структурну складову особистості характеризували в своїх працях Б. Ананьєв, І.Кулагіна, О. Леонтьєв, В.Мясіщев, С. Рубінштейн, Л. Фрідман та ін.
Важливими для нашого дослідження були праці, що стосуються характеристик молоді як специфічної соціальної групи (В. Асатіані, Л.Бєлікова, В. Бовкун, М. Головатий, Л. Гордін, В.Москаленко, В.Петрищев), особливостей гуманізації професійної підготовки студентів до майбутньої фахової діяльності (В. Адольф, Т. Браже, А. Вербицький, С.Вершловський, І. Зязюн, А. Капська, О. Киричук, А. Лисенко, А. Маркова, Н. Кузьміна, В. Радул, В. Сластьонін та ін.)
Методичні підходи до виявлення та реалізації аксіологічного потенціалу суспільствознавчих дисциплін висвітлено у працях з методики навчання історії останнього часу, що досліджують методологію процесу навчання історії, питання змісту та організації історичної освіти (К. Баханов, А. Булда, В. Комаров, Т. Ладиченко, О. Пометун, О. Удод, Г. Фрейман та інші).
Однак, ці дослідження не торкаються процесу формування гуманістичних цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей.
Таким чином, огляд філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми формування цінностей у процесі навчання у ВНЗ засвідчує недостатню розробленість цього питання у методиці навчання суспільствознавства. Об’єктивні потреби розвитку системи вищої освіти України, практика навчання суспільствознавства у ВНЗ, а також теоретична нерозробленість зазначеної проблеми обумовили вибір та актуальність теми дисертаційного дослідження “Формування гуманістичних цінностей студентів культурно-мистецьких спеціальностей у процесі навчання суспільствознавчих дисциплін”.
Зв”язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки АПН України згідно з комплексним тематичним планом досліджень за темою „Формування гуманістичних цінностей студентів культурно-мистецьких спеціальностей у процесі навчання суспільствознавчих дисциплін” (Державний реєстраційний номер 0105U000272). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої Ради Інституту педагогіки АПН України (протокол № 1 від 29 січня 2007 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 27 лютого 2007 р.).
Об”єкт дослідження–процес вивчення суспільствознавства студентами ВНЗ культурно-мистецького профілю.
Предмет дослідження–методичні умови формування гуманістичних цінностей у студентів.
Мета дослідження–теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка методичних умов формування гуманістичних цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей при вивченні суспільствознавчих дисциплін.
Гіпотеза дослідження–формування гуманістичних цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей у процесі навчання суспільствознавства, буде ефективним, якщо:
- у навчальний зміст дисциплін суспільствознавчого циклу (філософії, політології, соціології, історії) включатимуться елементи, що дозволяють акцентувати і реалізувати аксіологічний потенціал названих дисциплін, зокрема у когнітивній, операційній та емоційно–чуттєвій сфері;
- у процесі навчання забезпечуватиметься відповідний рівень опанування студентами аксіологічними знаннями, умінннями і ставленннями;
- при відборі та структуруванні навчального змісту суспільствознавчих дисциплін застосовуватимуться міжпредметні зв’язки, орієнтовані на формування ціннісної свідомості студентів;
- через застосування інтерактивної технології навчання студенти виступатимуть активно діючими суб’єктами навчального процесу.
У відповідності з визначеними метою й гіпотезою розв’язувались такі завдання дослідження:
1) з’ясувати ступінь розробки у філософській, психолого-педагогічній та методичній літературі
поняття “гуманістичні цінності”, його структури і механізму формування в особистості;
2) виявити та охарактеризувати особливості формування гуманістичних цінностей особистості у
процесі навчання студентів культурно- мистецьких спеціальностей;
3) розкрити можливості суспільствознавчих дисциплін як засобу формування гуманістичних
цінностей студентів;
4) визначити критерії та рівні сформованості гуманістичних цінностей у студентів культурно-
мистецьких спеціальностей у сучасній практиці навчання;
5) розробити та експериментально перевірити методику формування гуманістичних цінностей у
студентів культурно-мистецьких спеціальностей при вивченні суспільствознавчих
дисциплін.
Методологічною основою дослідження є культурологічний і аксіологічний підходи до розгляду педагогічної реальності, загально-філософські та психолого-педагогічні положення теорії особистості; філософські ідеї про обумовленість мети і завдань освіти конкретно-історичними суспільними та національними потребами, взаємозалежність розвитку особистості й організації навчальної діяльності, положення вітчизняної педагогічної і психологічної науки щодо гуманізації та гуманітаризації освіти та виховання.
Дослідження здійснювалось на основі концепцій і ідей особистісно-діяльнісного і системного підходу до аналізу педагогічних явищ і процесів (Б. Ананьєв, Б. Ломов, К. Платонов); фундаментальних положень вітчизняної психологічної (Б. Ананьєв, М. Боришевський, Л.Виготський, О. Леонтьєв, С.Рубінштейн) і педагогічної науки (І. Бех, О. Савченко, В.Сухомлинський, О. Сухомлинська) щодо розвитку особистості, теорії наукового пізнання, взаємозв’язку навчання, виховання та розвитку, активності в діяльності, закономірностей формування знань, навичок та умінь, розвитку особистісної системи цінностей, ідей щодо професійної підготовки студентів до майбутньої фахової діяльності ( І. Зязюна, А. Капської, О.Киричука, Н.Ничкало та ін.), концептуальних положень загальнодержавних нормативних документів, у яких відбито основні ідеї гуманізації та гуманітаризації освіти.
Для розв’язання поставлених у дослідженні завдань, перевірки сформульованої гіпотези використовувався комплекс теоретичних і емпіричних методів дослідження:
теоретичні методи (аналіз наукових джерел з проблеми дослідження, синтез, порівняння, моделювання, узагальнення) використовувалися з метою вивчення психолого-педагогічної і методичної літератури і визначення концептуальних засад дослідження, уточнення сутності та особливостей формування цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей;
емпіричні методи (анкетування, бесіда, пряме і непряме спостереження, самооцінювання, тестування) застосувалися з метою вивчення рівнів сформованості цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей;
педагогічний експеримент використовувався з метою перевірки ефективності запропонованої методики формування цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей при вивченні суспільствознавчих дисциплін;
методи математичної статистики застосовувались для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами і процесами.
База дослідження: дослідно-експериментальна робота здійснювалась у Київському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва та дизайну ім. М.Бойчука та у Державній академії керівних кадрів культури і мистецтв.
Експериментом на різних етапах було охоплено 300 студентів та 35 викладачів.
Дослідження проводилось протягом 2003–2006 років поетапно.
На першому етапі (2003–2004 рр.) здійснювався теоретичний аналіз філософської, соціологічної, етичної, психолого-педагогічної літератури з обраної проблеми; визначались концептуальні засади, мета й завдання дослідження, формулювалась робоча гіпотеза, розроблявся понятійний апарат, узагальнювався досвід роботи ВНЗ культурно-мистецького профілю з проблем формування цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей.
На другому етапі (2004–2005 рр.) проводився констатувальний експеримент, у процесі якого було виявлено рівні сформованості цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей при вивченні суспільствознавчих дисциплін. Було уточнено поняття гуманістичні цінності особистості, виявлена його структура, показники та розроблені дидактичні умови їх формування, вивчено можливість впливу навчання суспільствознавчих дисциплін на цей процес.
На третьому етапі дослідження (2005–2006 рр.) здійснювався формувальний експеримент. Проводилась перевірка результативності експериментального навчання, зорієнтованого на формування цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей при вивченні суспільствознавчих дисциплін: аналізувались дидактичні умови цього процесу. Узагальнювався здобутий експериментальний матеріал, формулювалися висновки, оформлювався текст дисертаційного дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше охарактеризовано сутність і структуру психолого-педагогічного механізму формування гуманістичних цінностей у процесі навчання у ВНЗ, визначено та теоретично обґрунтовано методичні умови формування гуманістичних цінностей студентів культурно-мистецьких спеціальностей при вивченні суспільствознавчих дисциплін; розроблено критерії, показники та рівні їх розвитку; теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено методику формування гуманістичних цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей при вивченні суспільствознавства;
узагальнено та уточнено теоретичні підходи до визначення складових особистості як показників сформованості гуманістичних цінностей (когнітивної, операційної і емоційно-чуттєвої сфери),
подальшого розвитку набули теоретичні засади міжпредметного підходу у формуванні гуманістичних цінностей студентів у процесі навчання суспільствознавчих дисциплін.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що його основні теоретичні положення й висновки, а також наявний у дисертації експериментальний матеріал можуть використовуватися дослідниками, які розглядають проблеми формування цінностей у студентів культурно- мистецьких спеціальностей при вивченні інших предметів; сформульовані теоретичні положення можуть служити ґрунтом для подальшого наукового аналізу.
Водночас результати дослідження можуть бути використані у розробці конкретних методичних рекомендацій щодо викладання суспільствознавчих дисциплін у ВНЗ з урахуванням їх профілю, при відборі змісту матеріалу аксіологічного спрямування, який доцільно використовувати на заняттях, що підвищить якість підготовки майбутнього фахівця.
Обґрунтовані в дослідженні висновки і практичні рекомендації запроваджені в навчально-виховний процес Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва та дизайну ім. М.Бойчука та Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Обґрунтовані в дослідженні висновки і практичні рекомендації запроваджені в навчально- виховний процес Київського державного інституту декоративно- прикладного мистецтва та дизайну ім. М. Бойчука (довідка про впровадження № 120 від 31.05.2006 р.) та Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв (довідка про впровадження № 87 від 21. 05. 2007 р.).
Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною і теоретичною обґрунтованістю її вихідних положень, використанням комплексу методів дослідження, адекватних його предмету, меті і завданням, дослідно-експериментальною перевіркою гіпотези дослідження, єдністю кількісного та якісного аналізу експериментальних даних.
Апробація результатів дослідження. Узагальнені теоретичні положення і практичні рекомендації впроваджувалися протягом усього періоду дослідно-експериментальної роботи. Отримані результати дослідження обговорювалися у виступах на 4 науково-практичних та методичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції: „Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” Інституту вищої освіти АПН України (Київ, 2006); звітної конференції Інституту педагогіки АПН України (Київ, 2007); Науково- практичній конференції науково-педагогічних працівників, аспірантів, студентів та структурних підрозділів Національного транспортного університету (Київ, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції: „Навчальні заклади культури і мистецтв України: особливості входження в Болонський процес” ( Київ, 2007).
Публікації. За матеріалами дослідження автором опубліковано 6 наукових статей у фахових виданнях, затвержених ВАК України та 1 методичні вказівки.
Структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 235 сторінки, основний текст дисертації викладено на 194 сторінках друкованого тексту. Робота містить 19 таблиць, 2 рисунка, 8 додатків. Список використаних джерел складає 355 наіменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об”єкт, предмет, мету дослідження, сформульовано його завдання, розкрито методи, наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наведено дані про апробацію результатів дослідження.
У першому розділі – „Теоретико-методичні засади формування гуманістичних цінностей студентів” розкрито психолого-педагогічну сутність проблеми формування цінностей особистості, з’ясовано особливості формування гуманістичних цінностей у студентів культурно- мистецьких спеціальностей, обґрунтовано роль і місце суспільствознавчих дисциплін як засобу формування гуманістичних цінностей студентів.
Проведений аналіз проблеми свідчить, що під цінностями у науковій літературі розуміють предметні властивості явищ, психологічні характеристики особистості, явища суспільного життя, що визначають позитивне та негативне значення для людини або суспільства. Ціннісні системи формувалися і трансформувалися в історичному розвитку суспільства.
У процесі дослідження з”ясовано, що найбільш стійкою та всезагальною виявилась система гуманістичних загальнолюдських цінностей, що поступово складались у процесі історичного розвитку суспільства й є смисложиттєвим орієнтиром сучасного людства. Їх значущість не обмежується часовими рамками тієї або іншої соціальної спільноти. Гуманістичні цінності як одне з висхідних понять нашого дослідження є сукупністю специфічних утворень–загальнолюдських аксіологічних норм в індивідуальній та суспільній свідомості, які є духовними орієнтирами особистості й суспільства, і формуючись у суб’єкт- суб’єктних і суб’єкт-об’єктних відносинах, характеризуються загальною значущістю, всеосяжністю, гармонійним поєднанням загальнолюдського, національного і особистісного смислів. Вони формуються у людини в процесі її виховання та соціалізації в суспільстві і стають складовою загальної структури особистості.
Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження свідчить, що гуманістичні цінності людини формуються шляхом інтеріоризації відповідних суспільних цінностей в особистісні. Формування гуманістичних цінностей у процесі навчання забезпечується двома шляхами, через зміст навчання і відповідну його організацію.
Зміст навчання у ВНЗ має містити певну систему аксіологічної інформації, яка засвоюється у вигляді аксіологічних знань, аксіологічних умінь та способів діяльності, досвіду відповідної творчої діяльності й формування оцінок і ціннісних суджень щодо світу, до людей, до себе, що дозволяє сформувати у того, хто навчається, емоційно-ціннісні ставлення. Засвоєння змісту відбувається через спеціально відібрані технології навчання.
Виходячи з цього, для виявлення рівня розвитку гуманістичних цінностей людини в проведеному дослідженні виділено три критерії, що відповідають компонентам процесу формування цінностей особистості у процесі навчання: когнітивному, операційному та емоційно-чуттєвому.
Під час дослідження з”ясовано, що когнітивний компонент процесу формування гуманістичних цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей реалізується через сюжети навчальної інформації аксіологічного спрямування. Операційний компонент може бути значною мірою реалізований через відповідні методи, форми в умовах застосування інтерактивної технології навчання. Емоційно чуттєвий потребує систематичної організації оцінювальної діяльності студентів, що пронизує всі елементи навчального процесу й безпосередньо передбачена у результатах навчання.
Сучасні студенти культурно-мистецьких спеціальностей вищих навчальних закладів–це майбутні творці нових найсучасніших культурних цінностей, які поповнять скарбницю світової культури нашої цивілізації. Вік і особливості студентства роблять період навчання у ВНЗ культурно- мистецького профілю важливим для формування у молоді професійних, моральних і соціальних якостей, які характеризують сучасну українську інтелігенцію. Успішність формування цих якостей залежить від того, якою буде рівнодіюча всіх чинників, представлених, з одного боку, нормами, цінностями, звичаями, традиціями, звичками, способом життя, з якими студент приходить до ВНЗ, а з іншого–системою педагогічних впливів, яким студент піддається і в процесі навчання та позанавчальній діяльності.
Такі міркування дозволили зробити висновок, що одним із завдань кожного вищого навчального закладу, особливо якщо цей заклад має готувати фахівців культурно-мистецьких спеціальностей, є формування гуманістично-орієнтованої молодої особистості.
Теоретичний аналіз проблеми дозволяє стверджувати, що модель майбутнього фахівця культурно-мистецьких спеціальностей можна побудувати на основі аналізу та узагальнення відповідних освітньо-кваліфікаційних характеристик (ОКХ), розроблених сьогодні у кожному ВНЗ
культурно-мистецького профілю. Узагальнення даних ОКХ дає підстави стверджувати, що фахівець культурно-мистецької сфери–це людина з глибокою гуманітарною та ґрунтовною теоретичною фаховою підготовкою в галузі культури і мистецтва, висококваліфікований фахівець глибоко ерудований в питаннях історії, культурі й релігії, який добре володіє літературною мовою і вільно викладає свої думки в письмовій формі, має гарні здібності до поглибленого аналітичного мислення і навички роботи з літературою, архівними матеріалами, документами, розвинув у собі такі якості, як уміння концентрувати увагу, спостережливість, підвищене кольорове відчуття, гарну пам'ять тощо.
Поєднання зазначених в ОКХ знань, вмінь, уявлень зі сформованими гуманістичними цінностями майбутнього фахівця призводить до утворення у нього відповідних здібностей до ефективного виконання професійної діяльності. Такими здібностями майбутнього спеціаліста є прогностична, інформаційно-технологічна, соціально-правова і культурно-діяльнісна.
Проведене дослідження свідчить, що процес формування гуманістичних цінностей майбутніх фахівців культурно-мистецьких спеціальностей має певні особливості, пов’язані з психолого-педагогічними характеристиками студентської молоді як специфічної динамічної суспільної групи та майбутньою фаховою приналежністю. Важливу роль у цьому процесі відіграють суспільствознавчі дисципліни, серед яких: філософія, соціологія, політологія та історія України. Системне формування компонентів гуманістичних цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей у процесі навчання суспільствознавчих дисциплін передбачає дотримання таких методичних умов:
- включення у навчальний зміст дисциплін суспільствознавчого циклу (філософії, політології, соціології, історії) елементів, що дозволяють акцентувати і реалізувати аксіологічний потенціал названих дисциплін, зокрема у когнітивній, операційній та емоційно-чуттєвій сфері;
- забезпечення відповідного рівня опанування студентами аксіологічними знаннями, уміннями і ставленнями;
- застосування міжпредметних зв’язків, орієнтованих на формування ціннісної свідомості студентів при відборі та структуруванні навчального змісту суспільствознавчих дисциплін;
- перетворення студента на активно діючий суб’єкт навчального процесу шляхом застосування інтерактивної технології навчання.
У другому розділі дисертації „Експериментальна перевірка методичних умов формування гуманістичних цінностей студентів культурно-мистецьких спеціальностей у навчанні суспільствознавчих дисциплін” висвітлено стан сучасної практики формування гуманістичних цінностей у студентів ВНЗ культурно-мистецького профілю, описано методику формування гуманістичних цінностей у студентів культурно- мистецьких спеціальностей у процесі навчання суспільствознавства, розкрито хід і результати експериментального дослідження.
Проведений аналіз діючих підручників для ВНЗ зі суспільствознавчих дисциплін дозволяє стверджувати, що їх характерними рисами є: аксіологічний і поліконцептуальний характер змісту і викладу, що відображено як у в тексті підручника, так і в його джерельній базі та методичному апараті; наявність у тексті сюжетів, пов’язаних з висвітленням місця пересічної людини в різних філософських системах, її ролі у політичному, економічному, соціальному і культурному житті суспільства, діяльності різних політичних сил, життя суспільних груп, видатних постатей та пересічної людини, джерел ціннісного характеру та аксіологічних проблемних пізнавальних завдань. Саме такі підручники можуть забезпечити завдання формування у студентів гуманістичних цінностей. Проте, такі характеристики мають далеко не всі сучасні підручники.
У процесі дослідження з”ясовано, що в практиці навчання недостатньо реалізується аксіологічний потенціал суспільствознавства. Більшість викладачів вбачає своє основне завдання лише у забезпеченні засвоєння студентами культурно-мистецьких спеціальностей необхідних знань, умінь і навичок, а формування гуманістичних цінностей вважає прерогативою сім’ї, церкви, громадських організацій та відповідних посадових осіб у ВНЗ (кураторів академічних груп, заступників деканів з виховної роботи, відповідного студентського активу тощо).
Проведене масове анкетування студентів також показало, що навчальний зміст суспільствознавчих дисциплін слабо орієнтований на формування їх ціннісної системи, майже не містить елементів, що дозволяють акцентувати і реалізувати аксіологічний потенціал названих дисциплін, розвинути ставлення та емоційну сферу студентів. При відборі та структуруванні навчального змісту суспільствознавчих дисциплін майже на застосовуються міжпредметні зв’язки, орієнтовані на формування ціннісної свідомості студентів. Інтерактивні технології навчання застосовуються окремими викладачами як елементи роботи на семінарах, тобто не створюються умови для розвитку операційного підґрунтя для ціннісної сфери особистості. Усе вищезазначене обумовлює недостатню сформованість гуманістичних цінностей студентів у масовому навчанні. Цей висновок був підтверджений кількісним аналізом даних констатувального експерименту.
У ході дослідження для визначення кількісних характеристик сформованості гуманістичних цінностей студентів було визначено відповідні критерії та показники, серед яких, характеристики:
- засвоєння студентами аксіологічних знань (глибина, системність, оперативність),
- оволодіння студентами прийомами розв’язання аксіологічних пізнавальних завдань, способами інтерактивної навчальної діяльності, уміннями критичного мислення на основі інтерпретації різноманітних джерел інформації, захисту власної позиції;
- розвиненості позитивного ставлення студентів щодо явищ і процесів внутрішнього і навколишнього світу, що базується і детермінується наявною в особистості системою гуманістичних цінностей.
Спираючись на вище зазначені критерії, нами було виділено чотири рівні сформованості гуманістичних цінностей студентів культурно- мистецьких спеціальностей: низький, середній, достатній, високий.
У процесі констатувальних досліджень було виявлено, що в умовах традиційної методики навчання суспільствознавства більшість студентів знаходяться на низькому (34,4% від загальної кількості учасників констатувального експерименту) і середньому (46%) рівнях сформованості гуманістичних цінностей.
Розроблена експериментальна методика викладання суспільствознавчих дисциплін була побудована з урахуванням сформульованих у дисертації методичних умов формування гуманістичних цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей. Для їх реалізації під час експериментального навчання, яким було охоплено 300 студентів, викладач:
- систематично планував очікувані результати кожного заняття із суспільствознавства з урахуванням необхідності формування гуманістичних цінностей студентів та контролював досягнення цих результатів;
- відбирав, структурував та використовував під час занять аксіологічний навчальний зміст;
- систематично застосовував міжпредметні зв’язки, орієнтовані на формування ціннісної свідомості майбутнього фахівця культурно- мистецького профілю шляхом постановки перед студентами відповідних запитань і завдань; цілеспрямовано і систематичне запроваджував інтерактивні технології навчання.
Результати побудованого на цих основах експериментального навчання свідчать про кількісні зрушення у формуванні гуманістичних цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей. Так кількість студентів експериментальних групп (ЕГ), які знаходились на низькому та середньому рівнях зменшилась на 9,7%, 12,4%. Водночас в цих групах збільшилась кількість студентів, які знаходяться на достатньому та високому рівнях–відповідно на 14,9% та 7,2%. У контрольних академічних групах (КГ) ми спостерігали лише незначне зростання кількості студентів на достатньому й високому рівнях сформованості гуманістичних цінностей: відповідно на 2,1% та 0,9% при невеликому відповідному зменшенні студентів, які перебувають на низькому та середньому рівнях відповідно на 2,1% та 0,9%. Порівняльний аналіз результатів навчання в експериментальних і контрольних групах поданий у таблиці 1 та на рис.1 .
Отримані під час формувального експерименту високі результати не можна віднести тільки на рахунок планових експериментальних занять. Вони є відображенням всієї системи навчально-виховної роботи ВНЗ. Проведений експеримент був лише додатковим фактором, який органічно входив у цю систему.
Таблиця 1.
Порівняльний аналіз сформованості гуманістичних цінностей студентів на початку та наприкінці експерименту
(у % до загальної кількості студентів)
Академічні групи |
Рівні
Низький | Середній | Достатній | Високий
вихідний | підсумковий | вихідний | Підсумковий | вихідний | Підсумковий | вихідний | Підсумковий
Контрольні | 35,6 | 33,5 | 46,6 | 45,7 | 11,6 | 13,7 | 6,2 | 7,1
Експериментальні | 35,7 | 26,0 | 46,8 | 34,4 | 11,7 | 26,6 | 5,8 | 13.0
Рис.1. Порівняльний аналіз сформованості гуманістичних цінностей студентів на початку та наприкінці експерименту
У процесі дослідження, якісний аналіз результатів підсумкового діагностування показав, що темпи формування гуманістичних цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей на заняттях з суспільствознавчих дисциплін в експериментальних академічних групах прискориються при створенні зазначених методичних умов організації навчання. Причому темпи розвитку когнітивної сфери особистості студентів були вищими, ніж темпи формування емоційно-чуттєвої та операційної. Це пояснюється тим, що оволодіння аксіологічними знаннями про суспільство, їх відпрацювання в практичній діяльності перебувають у полі постійної уваги в процесі навчання. Також, в процесі дослідження достатньо швидко змінився і рівень розвитку емоційно-чуттєвої сфери особистості студентів. Це пов’язано, на нашу думку, з професійною орієнтованістю майбутніх фахівців культурно-мистецьких спеціальностей та застосуванням інтерактивних технологій, що відповідним чином вплинуло на їх особистісний розвиток в процесі експериментального навчання.
Формувальний експеримент дозволив також уточнити якісну характеристику рівнів сформованості гуманістичних цінностей студентів культурно-мистецьких спеціальностей, що ми отримали під час проведення констатувального експерименту. Зауважимо, що рівень сформованості гуманістичних цінностей студентів культурно-мистецьких спеціальностей визначався: характеристиками засвоєння студентами аксіолологічних знань (когнітивна сфера особистості); володіння майбутніми фахівцями культурно -мистецького профілю прийомами розв’язання аксіологічних пізнавальних завдань, способами інтерактивної навчальної діяльності, критичного мислення на основі інтерпретації різноманітних джерел інформації, захисту власної позиції (операційна сфера особистості); розвиненістю позитивного ставлення студентів до гуманістичних цінностей як складової аксіологічної особистісної позиції щодо майбутньої професійної діяльності (емоційно- чуттєва сфера особистості).
Таким чином, кількісний та якісний аналіз результатів експерименту дозволяє стверджувати, що запропонована методика формування гуманістичних цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей у процесі навчання суспільствознавчим дисциплінам є дієвою і статистично обгрунтованою.
ВИСНОВКИ
Дослідження проблеми формування гуманістичних цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей у процесі навчання суспільствознавчих дисциплін підтвердило її актуальність і значущість та дозволило сформулювати певні висновки й узагальнення.
1. У сучасній науковій літературі поняття “цінності” застосовується у кількох смислах: для визначення предметних властивостей явищ, психологічних характеристик особистості, явищ суспільного життя, що мають позитивне та негативне значення для людини і суспільства. У різні часи система цінностей людства змінювалась. Проте одночасно складалась система загальнолюдських або гуманістичних цінностей. Сьогодні система гуманістичних цінностей є пріоритетною і значною мірою визначає виховний ідеал людства.
2. Поняття “гуманістичні цінності” як одне з висхідних у дослідженні може бути визначено як сукупність специфічних утворень– загальнолюдських аксіологічних норм в індивідуальній та суспільній свідомості, які є духовними орієнтирами особистості й суспільства, і формуючись у суб’єкт-суб’єктних і суб’єкт-об’єктних відносинах, характеризуються загальною значущістю, всеосяжністю, гармонійним поєднанням загальнолюдського, національного і особистісного смислів. Вони формуються у людини в процесі її виховання та соціалізації в суспільстві і стають складовою загальної структури особистості.
Механізм інтеріоризації гуманістичних цінностей суспільства в цінності особистості у сучасній науці передбачає взаємодію „викликів” зовнішнього світу і власних потреб людини, на основі яких формуються її мотиви та стимули діяльності, які обумовлюють виникнення інтересів, спрямованості, ставлень особистості. Стійкий розвинений інтерес особистості до об’єктів оточуючої дійсності, інших людей, свого внутрішнього світу сприяє формуванню певної спрямованості особистості, виникненню у неї емоційно-ціннісного ставлення до них, а отже той чи інший об’єкт набувають у свідомості людини статусу цінності.
З психолого-педагогічного погляду у структурі особистості нами виділені три складові: когнітивнапевна сукупність аксіологічних знань); операційна (сукупність аксіологічних прийомів і умінь); емоційно- чуттєвапевні ставлення щодо явиш і процесів внутрішнього і навколишнього світу). Якісні рівні розвитку цих складових можуть виступати критеріями сформованості цінностей в структурі особистості.
3. Процес формування гуманістичних цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей відіграє значну роль у підготовці майбутнього фахівця цього профілю, здатного гідно та професійно діяти і самореалізовуватись у сучасному соціокультурному середовищі. Тому одним із завдань кожного вищого навчального закладу, особливо, якщо цей заклад має готувати студентів культурно-мистецьких спеціальностей–є формування гуманістично-орієнтованої молодої особистості. Період навчання у ВНЗ культурно-мистецького профілю, вік і особливості студентства створюють сприятливі умови для ефективного формування в молоді професійних, моральних і соціальних якостей, які характеризують сучасну українську інтелігенцію.
4. Важливу роль у формуванні гуманістичних цінностей майбутніх фахівців культурно-мистецьких спеціальностей в процесі навчання відіграють суспільствознавчі дисципліни, які відграють провідну роль носіїв ідейного, ціннісного заряду. Саме зміст цих дисциплін за певних умов дозволяє сформувати у студентів відповідні аксіологічні знання, уміння та емоційні ставлення.
Ефективне формування гуманістичних цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей при вивченні суспільствознавчих дисциплін потребує реалізації у навчанні таких методичних умов як:
- включення у навчальний зміст дисциплін суспільствознавчого циклу (філософії, політології, соціології, історії) елементів, що дозволяють акцентувати і реалізувати аксіологічний потенціал названих дисциплін, зокрема у когнітивній, операційній та емоційно-чуттєвій сфері;
- забезпечення відповідного рівня опанування студентами аксіологічних знань, умінь і ставлень;
- застосування міжпредметних зв’язків, орієнтованих на формування ціннісної свідомості студентів при відборі та структуруванні навчального змісту суспільствознавчих дисциплін;
- перетворення студента на активно діючий суб’єкт навчального процесу шляхом застосування інтерактивної технології навчання.
5. Діючі навчальні програми і підручники в основному спрямовані на реалізацію потенціалу суспільствознавчих дисциплін та їхніх можливостей у формуванні гуманістичних цінностей майбутніх фахівців культурно- мистецьких спеціальностей.
Водночас констатувальні дослідження свідчать, що можливості навчальних програм і підручників із суспільствознавчих дисциплін для формування гуманістичних цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей недостатньо використовуються викладачами у масовій практиці навчання. Крім того, у процесі вивчення суспільствознавчих дисциплін: не простежується чітко науково-обґрунтована система роботи з формування гуманістичних цінностей студентів; не завжди скоординовані дії викладачів різних суспільствознавчих предметів, спрямованих на формування гуманістичних цінностей студентів; не системно застосовуються пізнавальні, проблемні та аналітичні завдання, спрямовані на розв’язання завдань розвитку аксіологічних знань, умінь та емоційних ставлень студентів; повільно запроваджуються сучасні інтерактивні методи та технології навчання, значна частина викладачів дотримується традиційних репродуктивно-пояснювальних підходів.
Показниками сформованості гуманістичних цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей, які формулювались відповідно трьох складових досліджуваного феномену були: рівень сформованості когнітивної сфери, що визначався характеристиками засвоєння студентами аксіологічних знань, операційної сфери з характеристиками володіння студентами прийомами розв’язання аксіологічних пізнавальних завдань, способами інтерактивної навчальної діяльності, критичного мислення на основі інтерпретації різноманітних джерел інформації, захисту власної позиції, емоційно-чуттєвої сфери з характеристиками розвиненості позитивного ставлення студентів щодо явищ і процесів внутрішнього і навколишнього світу, яке базується і детермінується наявною в особистості системою гуманістичних цінностей.
На цій основі можна виділити чотири рівні сформованості гуманістичних цінностей студентів культурно-мистецьких спеціальностей: низький, середній, достатній, високий.
Названі вище негативні чинники, що панують у масовій практиці навчання, обумовлюють переважно низький та середній рівень сформованості гуманістичних цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей при вивченні суспільствознавчих дисциплін.
6. Формуючий експеримент підтвердив коректність сформульованої гіпотези й запропонованої методики. Побудова навчання у ВНЗ культурно -мистецького профілю з урахуванням визначених вище методичних умов формування гуманістичних цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей засвідчує дієвість запропонованої автором дисертації методики, що може бути рекомендована для поширення у практиці викладання суспільствознавчих дисциплін у ВНЗ України.
Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів розглядуваної проблеми. Потребують спеціального вивчення методичні засади розвитку обумовлених розвитком сучасного суспільства якостей особистості студентів в процесі викладання суспільствознавчих дисциплін у ВНЗ, вплив різноманітних засобів навчання на формування особистості майбутнього фахівця, можливості різних форм, методів і технологій навчання, що можуть підвищити якість суспільствознавчої підготовки майбутнього спеціаліста.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.Ципко В.В. Врахування профілю навчального закладу у процесі навчання студентів соціально-гуманітарним дисциплінам //Рідна школа.– 2006.–№10.–С.35–38.
2.Ципко В.В. Особливості навчання соціально-гуманітарним дисциплінам студентів внз: Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. В 2-х ч./ За ред. Мартинюка М.Т.–К.: Міленіум, 2006.–Ч.2.–С.236–244.
3.Ципко В.В. Роль соціально–гуманітарних наук у формуванні особистості студента ВНЗ. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: Зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини /За ред. Побірченка Н.С.–К.: Міленіум, 2006.–Вип. 15.– С.34–42.
4.Ципко В.В. Дослідження ефективності навчання соціально-гуманітарним дисциплінам студентів ВНЗ культурно-мистецького напряму. Психолого-педагогічні проблеми сільскої школи: Зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини /За ред. Побірченка Н.С.–К.: Міленіум, 2006.–Вип. 17.–С.44–53.
5.Ципко В.В. Актуальність впровадження Болонського процесу у вищу освіту України // Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору: Зб. наук. праць за підсумками міжнародної науково–практичніої конференції / За ред. Андрущенка В.– К.: Гнозис, 2006.–С.305–309.
6.Ципко В.В. Впровадження европейських освітніх стандартів у ВНЗ культурно-мистецького напряму // Навчальні заклади культури і мистецтв України: особливості входження в Болонський процес: Зб. наук. праць за підсумками всеукраїнської науково-практичної конференції/За ред. Петриченка О.В.–К.:ДАКККіМ, 2007.–С. 90–93.
7.Ципко В.В. Методичні вказівки до вивчення навчальної дисципліни „Соціологія” для студентів усіх спеціальностей.–К.: НТУ, 2006.–25 с.
АНОТАЦІЇ
Ципко В.В. Формування гуманістичних цінностей студентів культурно-мистецьких спеціальностей у процесі навчання суспільствознавчих дисциплін.–Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02.–теорія і методика навчання історії та суспільствознавчих дисциплін. Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2007.
У дисертації висвітлено історію становлення ціннісного підходу у вітчизняній та зарубіжній педагогічних науках. Уточнено зміст понять „цінність”, „загальнолюдські цінності”, „гуманістичні цінністі”.
Розкрито психолого-педагогічну сутність проблеми формування цінностей особистості, з’ясовано особливості формування гуманістичних цінностей у студентів культурно-мистецьких спеціальностей, обґрунтовано роль і місце суспільствознавчих дисциплін „Історія України”, „Філософія”, „Політологія”, „Соціологія” як засобу формування гуманістичних цінностей студентів.
Теоретично обгрунтовано методичну модель навчання суспільствознавчих дисциплін, засновану на визначених автором методичних умовах ефективної побудови процесу формування гуманістичних цінностей студентів культурно-мистецьких спеціальностей
Ключові слова: гуманістичні цінності, методика формування, викладання суспільствознавчих дисциплін у вищому навчальному закладі.
Цыпко В.В. Формирование гуманистических ценностей студентов культурно-искусствоведческих специальностей в процессе обучения обществоведческим дисциплинам.–Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02.–теория и методика обучения истории и обществоведческих дисциплин. Институт педагогики АПН Украины, Киев, 2007.
В диссертации осуществлен анализ истории становления ценностного подхода в отечественной и зарубежной педагогическим наукам. Уточнено содержание понятий „ценность”, „общечеловеческие ценности”, „гуманистические ценности”. Исходя из концепции ключевых ценностей, обоснован вывод о том, что личностные гуманистические ценности могут во
всех своих компонентах формироваться в процессе обучения студентов обществоведческим дисциплинам.
Понятие „гуманистические ценности” в исследовании определено как совокупность специфических образований–общечеловеческих аксиологических норм в индивидуальном и общественном сознании, которые являются духовными ориентирами личности и общества, и формируясь в субъект-субъектных и субъект-объектных отношениях, характеризуются общей значимостью, гармоничным объединением общечеловеческого, национального и личностного смыслов. Они формируются у человека в процессе его воспитания и социализации в обществе и становятся составляющей общей структуры личности.
В структуре личности нами выделены три составляющие: когнитивнаяопределенное объединение аксиологических знаний); операционная (объединение аксиологических приемов и умений); эмоционально-чувственнаяопределенные отношения к явлениям и процессам внутреннего и внешнего мира). Качественные уровни развития этих составляющих могут выступать критериями сформированности ценностей в структуре личности.
Важную роль в формировании гуманистических ценностей будущих специалистов культурно-искусствоведческих специальностей в процессе обучения играют обществоведческие дисциплины, которые занимают ведущую позицию носителей идейного, ценностного заряда. Именно содержание этих дисциплин при определенных условиях позволяет сформировать у студентов соответствующие аксиологические знання и умения.
Эффективное формированне гуманистических ценностей у студентов культурно-искусствоведческих специальностей при изучении обществоведческих дисциплин требует реализации в обучении таких методических условий как:
- включение в процесс обучения дисциплинам обществоведческого цикла (философии, политологии,
