Державний вищий навчальний заклад

„КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

ДЗЮБЕНКО ЛЮБОВ МИКОЛАЇВНА

УДК 658.155

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ПРИБУТКОВОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

(за матеріалами деревообробних комбінатів України)

Спеціальність 08.00.04 — Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки підприємств ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки України (м. Київ).

Науковий керівник — | кандидат економічних наук, професор

Швиданенко Генефа Олександрівна,

ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”,

завідувач кафедри економіки підприємств

Офіційні опоненти — | доктор економічних наук, професор

Куденко Наталія Володимирівна,

ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”,

професор кафедри маркетингу

кандидат економічних наук, доцент

Шкарлет Сергій Миколайович,

Інститут міжнародних відносин Національного авіаційного університету, докторант кафедри міжнародних економічних відносин

Захист відбудеться „ 18 ” жовтня 2007 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03113 м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-Г, ауд. 601.

Автореферат розіслано „18” вересня 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, професор | О. С. Федонін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.  Сучасний розвиток економіки України супроводжується ускладненням економічних процесів, трансформацією власності і середовища господарювання, концентрацією виробництва і капіталу, що зумовлює об’єктивну необхідність забезпечення прибутковості суб’єктів підприємництва для їх виживання і розвитку. Адже однією з головних причин економічних труднощів багатьох підприємств різних форм власності є їхня збитковість чи низька прибутковість.

Результативним елементом прибутковості підприємства є маса і норма прибутку, які становлять потужний важіль динамічного розвитку виробництва. Проблематика прибутковості підприємства охоплює питання виникнення прибутку в процесі виробництва, його формування у сфері обміну і розподілу та використання для нагромадження капіталу (капіталізації прибутку). Особливе значення ці проблемні питання мають для підприємств деревообробної промисловості, де протягом тривалого часу прибутковість суттєво не зростала. Для вирішення цієї проблеми необхідно системно дослідити сутність прибутковості підприємств як процесу, складові елементи, їх чітку цілеспрямовану взаємодію для функціонування і розвитку підприємства та забезпечення високого кінцевого результату, сучасні альтернативні стратегії підвищення прибутковості та заходи її забезпечення.

Наукові розробки даної проблеми вітчизняними та зарубіжними вченими спрямовані переважно на питання прибутковості підприємств як результату, а не як процесу. Недостатньо наукових досліджень, в яких комплексно було б розглянуто організаційно-економічне забезпечення прибутковості підприємств. Зокрема, обґрунтування передумов формування та комплексу організаційно-економічних заходів забезпечення прибутковості деревообробних комбінатів з реструктуризацією їхніх виробництв, раціоналізацією витрат і ціноутворення. Тому, для розв’язання цієї комплексної проблеми, необхідна прогнозна оцінка впливу запропонованих заходів на забезпечення прибутковості деревообробних комбінатів.

Значущість та актуальність даної проблеми зумовили вибір теми дисертації, визначили її мету, завдання та структуру дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з планом наукових досліджень Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за темою “Сучасний розвиток і система управління підприємствами (об’єднаннями) у ринкових умовах господарювання” (номер державної реєстрації 0100U004558). Особисто автором в межах теми розроблено підрозділ “Організаційно-економічне забезпечення прибутковості підприємств”.

Мета і завдання дослідження.  Мета дисертаційної роботи полягає у розробці теоретико-методичних i практичних засад формування та впровадження організаційно-економічного забезпечення прибутковості вітчизняних підприємств.

Для досягнення зазначеної мети поставлено та вирішено такі завдання:—

поглиблено теоретико-методичні засади сутності прибутковості, еволюцій її теорій, визначення, класифікації та альтернативних стратегій підвищення, обґрунтовано необхідність використання процесного підходу в забезпеченні прибутковості підприємств;—

визначено процес прибутковості підприємств та її ланцюг;—

проведено аналітичну оцінку стану та динаміки прибутковості підприємств деревообробки;—

здійснено факторно-кореляційний аналіз прибутковості деревообробних комбінатів і діючих засобів її забезпечення;—

визначено організаційно-економічні передумови формування системи забезпечення прибутковості деревообробних комбінатів;—

розроблено стратегічні заходи з реструктуризації виробництв, напрями раціоналізації витрат і ціноутворення деревообробних комбінатів;—

здійснено прогнозну оцінку впливу запропонованих заходів на забезпечення прибутковості деревообробних комбінатів.

Об’єктом дослідження є процеси забезпечення прибутковості функціонування та розвитку підприємств в сучасних умовах господарювання.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і прикладних аспектів формування та впровадження організаційно-економічного забезпечення прибутковості вітчизняних деревообробних комбінатів.

Методи дослідження. Теоретико-методичне підґрунтя роботи створила система загальнонаукових і спеціальних методів, яка дозволила дослідити процеси та явища у їх взаємозв’язку і вирішити поставлені проблемні завдання. Зокрема із загальнонаукових використано методи наукової абстракції, історичний, діалектичний, індукції та дедукції, аналізу й синтезу при узагальненні теоретико-методичних положень роботи, опрацюванні практичних рекомендацій з формування системи забезпечення прибутковості підприємств. Спеціальні методи статистичного та факторного аналізу, екстраполяції, вибіркового обстеження, коефіцієнтів, моделювання, групування і класифікації застосовані для аналітичної та прогнозної оцінки забезпечення прибутковості підприємств.

Інформаційну базу дослідження становили законодавчі та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність підприємств в Україні, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем прибутковості, щорічники та офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку України, Міністерства промислової політики України, а також фінансово-господарська звітність підприємств деревообробної промисловості, матеріали наукових і науково-практичних конференцій та періодичних видань.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:*

визначено процес прибутковості підприємства як сукупність відповідних складових елементів (категорій), що дозволяє збільшити залучення капіталу з найменшими витратами;*

запропоновано систему організаційно-економічного забезпечення прибутковості підприємств, яка включає передумови формування прибутковості та взаємозв’язок з конкурентними перевагами, що дає можливість розробити конкретні заходи спрямовані на її підвищення та розвиток підприємств.

удосконалено:*

наукове тлумачення термінів “прибутковість підприємства”, “рентабельність”, “дохідність”, що виокремлює їх як самостійні поняття;*

ланцюг прибутковості підприємства, за рахунок уведення ключового елементу-категорії “капітал” до взаємозв’язку “витрати—доходи—прибуток”, що дає змогу визначати інвестиційну привабливість підприємства для зовнішніх інвестицій, які здійснюються лише тоді, коли прибуток від них вище визначеного мінімуму.

одержали подальший розвиток:*

видова класифікація прибутковості підприємств як результату, що дозволяє чітко визначити місце конкретного різновиду маси і норми прибутку в загальній системі та створює можливості для ефективного комплексного застосування відповідних методів їх оцінки та прогнозування; *

моделі оцінки прибутковості підприємств, які базуються на застосуванні методів багатопараметричного імітаційного математичного моделювання, матричного, графічного, індексного та факторно-кореляційного аналізу, що дозволяють визначити найбільш оптимальний механізм її забезпечення.

Практичне значення одержаних результатів. Основні наукові положення дисертації доведені до рівня методичних узагальнень і практичних рекомендацій, які дозволяють підвищити прибутковість вітчизняних підприємств. Практичне використання системи організаційно-економічного та аналітичного забезпечення прибутковості комбінатів дає змогу поліпшити їхню конкурентоспроможність і розвиток на основі розробки якісно нових стратегій. Практичні розробки дисертації мають універсальний характер і можуть застосовуватися в інших сферах бізнесу.

Практичне значення розробок підтверджується їх використанням у діяльності Департаменту розвитку легкої та деревообробної промисловості Міністерства промислової політики України (довідка № 01/7-3-1033 від 30.11.2006 р.), ВАТ “Деревообробний комбінат № 3” (довідка № 852/02 від 06.12.2006р.), ЗАТ “Білицький деревообробний комбінат” (довідка № 1 від 09.01.2007 р.) та ТОВ “Черкаський деревообробний комбінат” (довідка № 01-2533 від 15.11.2006 р.), а також у навчальному процесі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана при викладанні дисциплін “Економіка підприємства”, “Організація виробництва” та “Діагностика фінансово-економічної діяльності підприємства” (довідка від 21 грудня 2006 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій запропоновано авторський підхід до розв’язання проблеми формування організаційно-економічного забезпечення прибутковості підприємств. Викладені у роботі наукові результати автором отримано особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, що належать автору.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертації оприлюднено на наукових і науково-практичних конференціях: “Проблеми теорії і практики становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки” (м. Харків, 1999 р.); “Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку” (м. Ірпінь, 2001 р.); “Стратегія підприємства: теорія та практичне втілення за умов структурно-мінливого середовища” (м. Київ, 2003 р.); “Управління стратегічними змінами на підприємстві: концептуальні засади, методологія та практика” (м. Київ, 2005 р.); “Економіка підприємства: теорія та практика” (м. Київ, 2006 р.).

Публікації. Результати дисертації опубліковано в 10 наукових працях загальним обсягом 4,74 д. а., з них автору належать 3,56 д. а., зокрема: 6 статей у фахових виданнях обсягом 2,79 д. а.; 4 матеріали і тези конференцій обсягом 0,77 д. а.

Структура та обсяг роботи.  Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи становить 199 сторінок друкованого тексту. У дисертації розміщено 23 рисунки на 14 сторінках, 27 таблиць на 15 сторінках та 8 додатків на 52 сторінках. Список використаних джерел містить 178 найменувань на 13 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів, подано відомості про їх апробацію.

У розділі 1 “Теоретико-методичні основи прибутковості підприємств і стратегії її підвищення” досліджено сутність, теорії і мотивація прибутковості підприємств, сучасні методичні засади її визначення та альтернативні стратегії підвищення, визначено процес і ланцюг прибутковості та обґрунтовано їх складові.

Встановлено, що підприємництво та одержання маси прибутку його суб’єктами є взаємозалежними і невіддільними одне від одного. З одного боку, прибуткова мотивація є рушійною силою для підприємництва і націлює підприємст-во на максимізацію доходів та мінімізацію витрат, а з іншого, підпри-ємництво є високоефективним способом прибуткової діяльності, що спонукає підприємство до пошуку дешевого капіталу, раціонального його розміщення та максимізації при-бутку. Прибуток відіграє дуже важливу роль як мета підприємництва, дохід власників, критерій ефективності та основне джерело прирощення капіталу і розширення виробництва.

Аналіз співвідношення факторів виробництва та доходів дозволив виокремити прибуток саме із підприємництва (управління капіталом), а не від інших факторів виробництва (праці, використанні капіталу як власності, землі та іншого майна). Хоча прибуток, з одного боку, є формою доходу, яка може проявитись у будь-якій іншій формі (заробітній платі, проценті, ренті), з іншого, форма самозростання капіталу після його інвестування у свій бізнес. Отже, прибуткова діяльність і прибутковість підприємства є рівнозначними поняттями. Таким чином, прибутковість функціонально пов’язана з діяльністю підприємств, виникає з діалектичної взаємодії підприємця та середовища і є ознакою успішного управління.

Під час дослідження виявлено неоднозначність тлумачення терміну “прибутковість підприємства”, його відмінність від понять “рентабельність” і “дохідність”, що дозволило сформувати їх авторське визначення. Зроблено висновок, що прибутковість як результат діяльності пов’язана з масою і нормою прибутку підприємства, як процес є сукупністю послідовних дій з авансування капіталу, покриття затрат доходами, отримання прибутку, що характеризує ступінь віддачі капіталу і величину його приросту в результаті бізнес-процесів.

Ґрунтовний аналіз теорій прибутковості, різновиди яких наведено на рис. 1, дав можливість узагальнити базові положення, що визначають сутність прибутковості як результату, поліпшити її класифікацію та окреслити основні підходи до прибутковості як процесу. Адже, прибуток породжується не яким-небудь простим і єдиним фактором, а пов’язаний з багатьма складними передумовами.

Рис. 1. Різновиди теорій прибутковості підприємств

Системна деталізація прибутковості підприємства як процесу дозволила виокремити його складові елементи-категорії, охарактеризувати їх та обґрунтувати взаємозв’язки (рис.2). Власний та залучений капітал, яким розпоряджається підприємство, забезпечує здійснення витрат, отримання й розподіл доходів, формування і розподіл прибутку та капіталізацію останнього. Це дає змогу сформувати ланцюг прибутковості підприємства та визначити його складові: капітал > витрати > доходи > маса прибутку > самозростання капіталу. Поданий процес прибутковості підприємства певною мірою абстракція, бо формування капіталу, здійснення витрат, отримання доходів відбувається водночас і паралельно, що визначає складність управління прибутковістю. Разом з тим, процес прибутковості підпри-ємств дає змогу визначати його організацію, складові, кругообіг капіталу та взаємозв’язки.

Рис. 2. Процес прибутковості підприємства та його складові

За результатами дослідження встановлено, що прибутковість підприємств за економічною сутністю пов’язана з отриманням прибутку та оцінюється різноманітними його зв’язками з показниками капіталу, витрат, доходів, які є головними орієнтирами і водночас критеріями стану та ефективності виробництва. Перспективи розвитку підприємств визначаються можливостями у нарощенні й залученні капіталу, які характеризують їх реальний потенціал. При цьому, зовнішні інвестиції здійснюються лише тоді, коли прибуток від них досягає заздалегідь визначеного мінімуму.

На основі цих взаємозв’язків визначено коло осіб, які беруть участь у нарощенні прибутку (власники капіталу, підприємці, менеджери, спеціалісти і висококваліфіковані робітники), що уможливило встановити структуру маси прибутку як складову із чотирьох частин: 1) прибуток від авансованого капіталу, який належить його власникам; 2) прибуток від ефективної праці висококваліфікованих робітників і спеціалістів підприємства; 3) прибуток від творчої ініціативи і підприємливої діяльності підприємців (менеджерів); 4) прибуток як результат встановлення монопольних цін на продукцію. Щодо розподілу прибутку, то, на жаль, у ньому часто не беруть участі і не завжди заохочуються особи, які досягли успіхів у впровадженні нових технологій, системи забезпечення якості та конкурентоспроможності продукції.

Доведено, що збалан-сування підприємцями взаємозумовлених видів стратегій дозволяє виокремити ланцюг стратегій прибутковості підприємства: лідирування на основі зниження витрат > зниження цін > зростання прибутковості на основі розширення масш-табів виробництв для самофінансування. Вибір найефективнішої стратегії прибутковості потребує обґрунтування достатнього обсягу інвестицій для її виконання, тому що змістовне наповнення передбачає, зокрема, управління активами, спрямування капіталу на виробничі потреби, розробку заходів для оптимального прирощення ка-піталу підприємства. Адже необхідно віднайти основні резерви (стратегічні і тактичні) підвищення прибутку підприємства й розробити заходи впливу на його величину, щоб цілеспрямовано обґрунтувати прийняття організаційно-технічних і господарсько-управлінських рішень.

Отже, прибутковість підприємств на основі процесного підходу більше відповідає вимогам ринкової економіки, їхньої діяльності та розвитку за сучасних умов. Частіше з проблемою прибутковості стикаються деревообробні комбінати, хоча комбінування промислового виробництва завдяки ощадливому і раціональному використанню сировини (напівфабрикатів, відходів, енергії) дає значний економічний ефект і забезпечує безперервність технологічних процесів, скорочує тривалість виробничого циклу, значно збільшує продуктивність праці та знижує собівартість продукції. На жаль, за останні роки в Україні не проводилося комплексне дослідження діяльності цих перспективних промислових утворень, що має негативні наслідки для деревообробної промисловості та економіки в цілому у зв’язку із нераціональністю процесів концентрації і централізації капіталу.

У розділі 2 “Аналітична оцінка прибутковості деревообробних комбінатів” визначено основні тенденції, стан і динаміку прибутковості деревообробної промисловості, здійснено факторно-кореляційний аналіз прибутковості досліджуваних деревообробних комбінатів і діючих засобів її забезпечення.

Вибір галузі зумовлено тим, що вітчизняна деревообробна промисловість має стабільне зростання обсягів виробництва промислової продукції, яке за темпами є одним з найвищих у промисловості України. Галузь інтенсивно розвивається в умовах малої кількості лісів і недостатності вітчизняної сировини, тому економія та комплексне використання деревинних матеріалів на основі більш глибокої хіміко-механічної переробки має стати провідною тенденцією. Однак, її розвитку заважають недостатній рівень державного стимулювання і регулювання, залежність від імпорту сировини, матеріалів, фурнітури, обладнання, наявність тіньового імпорту товарів із деревини і недобросовісна конкуренція.

Проаналізовано структуру деревообробної промисловості, експорту та імпорту основних видів її продукції, динаміку процесу прибутковості. Серед її підгалузей найбільший середньорічний темп приросту обсягів продаж продукції має виробництво дерев’яних вікон і дверей (32,5 %), деревостружкових плит (32 %), фанери (20,9 %), які є вищими від темпів зростання їх активів, а темпи зростання чистого прибутку випереджали темпи зростання обсягів продаж. Маса прибутку від операційної діяльності деревообробної промисловості залежить від норми прибутку продукції, адже середньорічні норми прибутку в ціні продукції виробництв: фанери клеєної — 15,5 %; пиломатеріалів, плит деревоволокнистих і деревостружкових — 11,6 %, 11,3 %, 12,5 %; паркету, блоків віконних і дверних — 10,9 %, 8,5 %, 5,4 %. Виявлено, що зростання обсягів, динамічність і прибутковість деревообробних виробництв переважно досягнуто за рахунок впровадження інновацій та залучення інвестицій у розвиток, а також застосування антидемпінгових заходів і заходів та-рифного регулювання для захисту вітчизняних виробників деревинних плит.

Досліджувані деревообробні комбінати були створені за умов планової економіки і зорієнтовані на серійне та багатосерійне виробництво продукції, а сучасна ринкова економіка в Україні вимагає від них адекватної системи маркетингу і менеджменту, фінансування та оновлення виробництв. Особливістю комбінатів є поєднання на одному підприємстві кількох технологічно споріднених виробництв з широкою номенклатурою продукції, основні її види — пиломатеріали, деревинні плити, фанера, гнутоклеєні деталі, шпон і дерев’яні будівельні деталі.

За кількістю технологічно споріднених виробництв кінцевих видів продукції у роботі оцінено рівень комбінування деревообробних виробництв. Частка деревообробних комбінатів, що мають шість і більше видів виробництв кінцевої продукції зменшилась з 45,5 % до 43,8 %. Це пов’язано з реорганізацією ряду деревообробних комбінатів і зміною кон’юнктури ринку теслярсько-столярних виробів. Реорганізація комбінатів відповідно позначилася на рівні концентрації їх виробництв (табл. 1). На сьогодні 42,1 % деревообробних комбінатів виробляють і реалізують у середньому за рік продукції менше ніж 500 тис. грн, 31,6 % — від 1 до 5 млн грн, і лише 5 комбінатів — ТОВ “Черкаський ДОК”, ВАТ “ДОК № 7” (м. Київ), ВАТ “Шепетівський ДОК”, ВАТ “ДОК № 3” (м. Київ) і ЗАТ “Білицький ДОК” вироблять більше ніж 5 млн грн продукції за рік. ТОВ “Черкаський ДОК” і ВАТ “Шепетівський ДОК” мають найвищий рівень комбінування виробництв відповідно 10 і 9, це свідчить про їхнє домінуюче положення на ринку регіону.

Аналіз прибутковості як результатного показника виявив, що більшість досліджуваних комбінатів працюють збитково через зменшення обсягів виробництва і незавантаженості виробничих потужностей, зростання собівартості одиниці продукції за рахунок збільшення частки постійних витрат, застосування застарілих технологій та обладнання, це вимагає проведення реструктуризації їх активів. Тільки 8 із 19 комбінатів, або 42 % одержали прибуток у 2005 р. Це переважно комбінати з обсягом реалізації продукції понад 1 млн грн у рік.

Таблиця 1

Концентрація виробництв деревообробних комбінатів за 2002—2005 рр.

Групи деревооб-робних комбінатів

за обсягом продукції, тис. грн | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р.

кількість комбінатів | в т. ч.

з прибутком | частка комбінатів, % | кількість комбінатів | в т. ч.

з прибутком | частка комбінатів, % | кількість комбінатів | в т. ч.

з прибутком | частка комбінатів, % | кількість комбінатів | в т. ч.

з прибутком | частка комбінатів, %

загальна | з прибутком | загальна | з прибутком | загальна | з прибутком | загальна | з прибутком

Всього,

в тому числі | 20 | 8 | 100 | 40 | 20 | 6 | 100 | 30 | 20 | 9 | 100 | 45 | 19 | 8 | 100 | 42

до 100 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | 5 | 0 | 3 | 1 | 15 | 5 | 5 | 1 | 26 | 5

101—500 | 5 | 1 | 25 | 5 | 5 | 1 | 25 | 5 | 4 | 0 | 20 | 0 | 3 | 0 | 16 | 0

501—1000 | 1 | 1 | 5 | 5 | 2 | 0 | 10 | 0 | 1 | 0 | 5 | 0 | 0 | 0 | 5 | 0

1001—3000 | 6 | 1 | 30 | 5 | 5 | 3 | 25 | 15 | 4 | 1 | 20 | 5 | 4 | 2 | 21 | 11

3001—5000 | 2 | 2 | 10 | 10 | 2 | 0 | 10 | 0 | 2 | 1 | 10 | 5 | 2 | 1 | 11 | 5

5001—10000 | 4 | 3 | 20 | 15 | 3 | 2 | 15 | 10 | 4 | 4 | 20 | 20 | 3 | 3 | 16 | 16

понад 10000 | 2 | 0 | 10 | 0 | 2 | 0 | 10 | 0 | 2 | 2 | 10 | 10 | 2 | 1 | 11 | 5

Для аналізу прибутковості як процесу досліджувані деревообробні комбінати згруповано у чотири групи: 1) стабільно прибуткові; 2) прибуткові; 3) послідовно зменшують суму збитків і нарощують обсяги виробництва та реалізації продукції; 4) збиткові.

Оцінка динаміки та структури показників різних видів доходів і витрат дозволила встановити, що однією з умов забезпечення прибутковості є покриття витрат, темпи зростання яких не повинні перевищувати темпи зростання доходів. Якщо загальні доходи зростали на дев’яти комбінатах, то загальні витрати збільшилися на одинадцяти. Протягом 2002-2005 рр. динаміка доходів досліджуваних комбінатів суттєво коливалася, лише на ВАТ “ДОК № 3” (м. Київ) і ТОВ “Черкаський ДОК” доходи від господарської діяльності постійно зростали. Найвищий середньорічний темп зростання витрат мають ВАТ “ДОК № 7” (м. Київ) і ТОВ “Черкаський ДОК”, що відповідно становить 166% і 157 %.

На основі показників прибутку окремих комбінатів оцінено кореляційний зв’язок між результативною і факторними ознаками та проведено аналіз впливу на масу прибутку від реалізації таких факторів, як: обсяг реалізованої продукції; рівень виробничих витрат; структура та асортимент продукції; рівень збутових і адміністративних витрат. Зміна маси прибутку від реалізації продукції цих комбінатів відбувалася через такий чинник, як рівень виробничих витрат на 1 грн реалізованої продукції, що додатково засвідчує стійкий та тісний кореляційний зв’язок від 0,73 до 1,0. Зроблений висновок про коливання ділової активності прибуткових комбінатів протягом усього аналізованого періоду підтверджується значеннями коефіцієнтів кореляції, які показують тісноту зв’язків між основними елементами процесу прибутковості деревообробних комбінатів (табл. 2). Найтісніша вона була у ТОВ “Черкаський ДОК”, ВАТ “Шепетівський ДОК”, ТОВ “ДОК “Вигода” і ВАТ “ДОК № 7” (м. Київ).

Таблиця 2

Парні коефіцієнти кореляції між основними елементами процесу прибутковості деревообробних комбінатів

Найменування комбінату | Парні коефіцієнти кореляції

капіталу з | витрат з | доходів з

прибутком

витратами | доходами | прибутком | доходами | прибутком

ТОВ “Черкаський ДОК” | 0,986 | 0,983 | 0,737 | 0,996 | 0,787 | 0,8

ВАТ “Шепетівський ДОК” | 0,851 | 0,836 | 0,309 | 0,981 | 0,729 | 0,6

ТОВ “ДОК “Вигода” | 0,674 | 0,539 | 0,622 | 0,986 | 0,968 | 1,0

ВАТ “ДОК № 7” (м. Київ) | 0,985 | 0,996 | 0,591 | 0,997 | 0,489 | 0,5

ВАТ “ДОК № 3”(м. Київ) | 0,875 | 0,932 | -0,355 | 0,946 | -0,697 | -0,4

ЗАТ “Білицький ДОК” | -0,910 | -0,380 | -0,834 | 0,657 | 0,976 | 0,6

ДП “Самбірський ДОК” | 0,915 | 0,999 | 0,527 | 0,895 | 0,175 | 0,6

ВАТ “Вилоцький ДОК” | 0,167 | 0,469 | 0,440 | 0,473 | -0,493 | 0,5

ТОВ ВКФ “Чернівецький ДОК ЛТД” | 0,897 | 0,762 | 0,313 | 0,969 | 0,681 | 0,8

ЗАТ “Тересв’янський ДОК” | -0,647 | 0,693 | 0,248 | -0,816 | -0,849 | 0,8

ВАТ “Клеванський ДОК” | -0,564 | -0,349 | 0,639 | 0,892 | -0,758 | -0,4

ВАТ “Брюховицький ДОК” | -0,190 | -0,466 | 0,215 | 0,944 | -0,986 | -0,9

ВАТ “Добромильський ДОК” | -0,653 | -0,471 | 0,093 | 0,974 | 0,141 | 0,3

ВАТ “Нововолинський ДОК” | 0,334 | 0,144 | -0,324 | 0,751 | -0,941 | -0,5

ВАТ “Ківерцівський ДОК” | 0,841 | 0,972 | -0,377 | 0,791 | -0,024 | -0,2

ВАТ “Красноїльський ДОК” | 0,537 | -0,270 | -0,486 | 0,482 | -0,900 | -0,7

ВАТ “Вижницький ДОК” | -0,362 | 0,047 | -0,537 | 0,910 | 0,643 | 0,5

ТОВ “Комбінат деревообробний”

(м. Костопіль) | 0,944 | 0,947 | -0,866 | 1,000 | -0,725 | -0,7

ТОВ “Сколівський ДОК” | -0,051 | 0,908 | -0,944 | -0,015 | -0,183 | -1,0

ВАТ “Київський ДОК” | 0,507 | 0,783 | -0,967 | 0,928 | -0,629 | -0,9

Аналіз забезпеченості комбінатів персоналом за 2002-2005 рр., його раціональне використання, засвідчує загальну галузеву динаміку скорочення чисельності працівників. Лише ВАТ “ДОК № 7” (м. Київ), ТОВ “Черкаський ДОК”, ВАТ “Шепетівський ДОК” і ВАТ “ДОК № 3” (м. Київ) зберігають чисельність працюючих та ефективно використовують живу працю.

Аналіз стану і руху основного капіталу, реальних інвестицій, структури активів і пасивів виявив, що прибутковість комбінатів залежить від структури капіталу й ефективності його використання. На прискорення оборотності та підвищення прибутковості капіталу підприємств впливає його органічна структура; зростання її веде до постійного нарощення обсягів продукції, а погіршення — до скорочення виробничої діяльності та уповільнення швидкості обороту капіталу в цілому.

Оцінка ефективності використання капіталу комбінатів проведена за допомогою норми прибутку з капіталу та її факторного аналізу. Використовуючи методи елімінування і пропорційного розподілу, проведено факторний аналіз норми прибутку з капіталу на основі кількісних і якісних чинників. Норма прибутку з операційного капіталу залежить від зміни маси прибутку операційної діяльності і/або зміни величини операційного капіталу. Маса чистого прибутку комбінатів залежить від величини податкових платежів. Коефіцієнт оподаткування операційних витрат майже всіх деревообробних комбінатів вище галузевого рівня і в цілому по промисловості України, що свідчить про порівняно високу трудомісткість виробленої продукції і значну частку ручних процесів. Загальна сума податкових платежів, що припадає на одиницю операційних доходів комбінатів протягом 2002-2005 років, знизилась в середньому з 0,21 до 0,19. Найбільш збалансована податкова політика спостерігається на таких комбінатах, як ТОВ “ДОК “Вигода”, ВАТ “Київський ДОК”, ТОВ “ДОК № 7” (м. Київ), ТОВ “Комбінат деревообробний” (м. Костопіль), ТОВ “Черкаський ДОК”, ВАТ “Вижницький ДОК”.

Проведена на основі коефіцієнтів внутрішнього і стійкого зростання оцінка використання потенціалу прибутковості окремих комбінатів, показує максимально можливий темп приросту активів та обсягів продаж за рахунок власних джерел із збереженням на попередньому рівні показників ефективності використання капіталу, норми прибутку з продаж, коефіцієнта дивідендних виплат і структури капіталу, а також максимально можливий темп їх розвитку за рахунок усіх джерел.

Аналіз результатів діяльності деревообробних комбінатів України свідчить про доцільність розробки та впровадження системи організаційно-економічного забезпечення їхньої прибутковості. Виявлено існування лише окремих її фрагментів на комбінатах, що зумовлено відсутністю загальної стратегії, логічно пов’язаних дій та комплексного забезпечення прибутковості їхньої діяльності.

У розділі 3 “Формування механізму забезпечення прибутковості деревообробних комбінатів” розроблено і обґрунтовано систему організаційно-економічного забезпечення прибутковості підприємств, визначено її передумови і взаємозв’язок з конкурентними перевагами, розроблено стратегічні заходи з реструктуризації виробництв, напрями раціоналізації витрат і ціноутворення, здійснено прогнозну оцінку впливу запропонованих заходів.

Формування системи прибутковості деревообробних комбінатів спрямоване на забезпечення отримання прибу-тку, його оптимальний розподіл і продуктивне використання, а за наявності збитків - на встановлення їх причин і обґрунтованості джерел покриття, що досягається цільовим управлінням процесом прибутковості. Система передумов формування прибутковості інтегровано відображає кількісні та якісні чинники операційної, фінансової та інвестиційної діяльності комбінатів, зокрема, зростання обсягу продукції, збільшення ціни і скорочення витрат на одиницю продукції. Виявлено основні умови нарощення прибутковості комбінатів, які формують конкурентні переваги, зокрема наявність стратегічного власника та команди менеджерів-професіоналів, інноваційний тип розвитку.

Запропонована система організаційно-економічного забезпечення прибутковості підприємств включає функціональні та забезпечуючі підсистеми (рис. 3). В складі організаційно-економічних заходів можна виділити такі елементи: результат, на одержання якого вони спрямовані; учасники, відповідальні за досягнення результату; набір застосованих технологічних і технічних засобів; необхідні ресурси та взаємодія між учасниками для забезпечення одержання очікуваного результату. За цільовим характером дії організаційно-економічного забезпечення прибутковості можна виокремити поточне функціонування та розвиток комбінату. Комплекс організаційно-економічних заходів з розвитку комбінату, спрямований на впровадження і підтримку змін для забезпечення прибутковості, є сполучним елементом між передумовами та управлінням прибутковістю. За рахунок його дії обрані стратегічні позиції перетворюються на конкурентні переваги, які дозволяють одержати порівняно більшу прибутковість в довгостроковому періоді, тому повинні мати визначені терміни, відповідних виконавців і необхідне ресурсне забезпечення.

Рис. 3. Побудова системи організаційно-економічного забезпечення прибутковості підприємств.

Для досягнення прибутковості поточного функціонування комбінатів потрібно своєчасно впровадити комплекс основних заходів: оптимізувати асортиментну, цінову, податкову, амортизаційну та дивідендну політики, цільове управління оборотними активами та операційними циклами зі скороченням необґрунтованих короткострокових фінансових зобов’язань; скоротити фінансування соціальних програм комбінату за умов кризового стану; узгодити політику управління масштабом виробництв із наявними і збільшеними активами за максимально можливих темпах нарощення обсягів діяльності; збільшити частку прибутку реінвестованого у розвиток; раціоналізувати структуру капіталу за критерієм максимальної норми прибутку власного капіталу з одночасним зниженням вартості і рівня ризику позиченого капіталу.

Доведено, якщо збитки деревообробних комбінатів мають постійний характер, відсутній приріст капіталу, то необхідна реструктуризація. Для цього розроблено комплекс заходів: технічне переозброєння; удосконалення системи управління; мінімізація витрат виробництв, ліквідація збиткових виробництв і продаж неліквідних активів, опанування управлінського обліку; створення служби маркетингу; оптимізація асортименту продукції із дерева; виявлення нових ринків збуту виробленої продукції, раціоналізація мережі збуту продукції, впровадження нової системи ціноутворення; управління процесом формування власного капіталу. Для раціонального і комплексного використання деревинної сировини та нетрадиційних ресурсів доцільним є формування комбінатів з вертикально-інтегрованою структурою на основі концентрації капіталу та централізації фінансових потоків.

З метою ефективної організації управлінсько-виробничих завдань комбінатів запропоновано використання аутсорсингу, перевагами якого є: концентрація всіх ресурсів на основній діяльності; отримання швидкого доступу до передових інформаційних технологій; поліпшене управління персоналом; скорочення витрат на інформаційно-технічне забезпечення; зниження додаткового залучення капіталу; зменшення ризику втрати важливих даних; виживання при посиленій конкуренції в деревообробці; налагодження та оперативна підтримка роботи з фірмою-партнером.

Для досягнення комбінатами вигідних обсягів продажів, середніх витрат на виробництво і цільового прибутку варто встановлювати ціни у межах політики управління збутом, застосовуючи принципи маркетингу, знижуючи ціни при постійному поліпшенні якості продукції та раціоналізації праці. При зниженні цін єдиним способом забезпечення прибутковості є зменшення собівартості продукції та витрат на створення нових її видів, нарощення обсягу і раціоналізація продаж.

Комбінати-лідери фокусуються на скороченні циклу створення модифікацій нової продукції, період корисної віддачі від якої починається після її створення та виведення на ринок, протягом одержання максимального прибутку. Прискорення реакції на споживача створює, як мінімум, потрійну перевагу в темпах зростання обсягів виробництва та подвійну перевагу в прибутковості щодо середньогалузевого рівня. План раціоналізації витрат комбінату втілюється вже на стадії проектування та розробки нової продукції, а йому передує інтенсивне навчання персоналу щодо розуміння поточних витрат, уповноваження їх на раціоналізацію.

Для підвищення прибутковості на більшості комбінатів важливе значення має послідовне зниження витрат і запобігання багаторівневого посередництва. Це значно знижує ціну реалізації продукції та прискорює розпродаж навіть великих партій. Децентралізація комбінатів за автономними робочими центрами раціоналізує їхню діяльність у системі змушеної мінімізації витрат, коли ефективність управління власними витратами і результатами оцінюється колективно самим персоналом.

У роботі розроблено методику прогнозування та оцінювання забезпечення процесу прибутковості підприємств з оптимізації управлінських рішень за допомогою методу багатопараметричного імітаційного математичного моделювання, комплексної інтегральної оцінки у вигляді матриці прибутковості та системи показників, що визначають поріг прибутковості окремих видів діяльності. Виокремлено основні критерії оптимізації управлінських рішень забезпечення процесу прибутковості підприємств — максимізація прибутку і доходу від реалізації продукції, заново створеної вартості та коефіцієнта покриття витрат. Для пошуку найкращих способів забезпечення максимальної прибутковості підприємств у розрізі зазначених критеріїв оптимізації управлінських рішень застосовано метод граничного крокового дискретного розрахунку критерію оптимізації та метод граничного максимуму похідної першого порядку від функції і прирівнення її до нуля.

На основі індексу прибутку побудовано базову багатопараметричну модель індексу зміни прибутку від реалізації продукції (І), яка має такий вигляд:

, (1)

де b ? індекс реалізації продукції на ринку у прогнозованому періоді; р - коефіцієнт покриття витрат у базовому періоді, який визначається як співвідношення сукупних доходів від реалізації продукції до її сукупних витрат; d ? індекс ціни реалізації продукції; Kзв ? коефіцієнт зміни змінних витрат у собівартості продукції у прогнозному періоді; r ? частка змінних витрат у собівартості продукції в базовому періоді; f ? коефіцієнт зміни постійних витрат у прогнозному періоді.

За допомогою базової багатопараметричної моделі індексу зміни прибутку від реалізації і спираючись на зазначені вище критерії побудовано практичні моделі оптимізації управлінських рішень окремих деревообробних комбінатів. Графічне їх зображення щодо ВАТ “ДОК № 7” подано на рис. 4. Для оптимізації управлінських рішень забезпечення прибутковості ТОВ “Черкаський ДОК”, ВАТ “Шепетівський ДОК” і ВАТ “ДОК № 3” (м. Київ) запропоновано використати стратегії сформовані за критерієм максимум коефіцієнта покриття витрат, а для ВАТ “ДОК № 7” — максимум прибутку від реалізації продукції.

Рис. 4. Результати альтернативних варіантів управлінських рішень забезпечення прибутковості виробництва і реалізації дерев’яних дверей на ВАТ “ДОК № 7” (м. Київ)

Проведена оцінка впливу запропонованих заходів на забезпечення прибутковості окремих деревообробних комбінатів, які є лідерами серед досліджуваних і адекватно відтворюють методичні підходи до більшості, свідчить про позитивне їх застосування та впровадження.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо розробки й обґрунтування теоретико-методичних і прикладних засад формування та впровадження системи організаційно-економічного забезпечення прибутковості підприємств. Основні висновки за результатами дисертації є такими:

1.

2.

3.

4.

5.

6.