УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ САДІВНИЦТВА

ФІЛЬОВ ВЯЧЕСЛАВ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 634.75:631.5:551.583:631.526.32:634.1 (037)

АДАПТИВНІСТЬ СОРТІВ ТА

СПОСОБИ ВИРОЩУВАННЯ СУНИЦІ В

ПІВНІЧНО-СХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.07 - плодівництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

КИЇВ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті садівництва Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук,

професор, академік УААН

Кондратенко Петро Васильович,

директор ІС УААН

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор,

Бублик Микола Олександрович

Інститут садівництва, Українська

академія аграрних наук

кандидат сільськогосподарських наук, доцент,

Гулько Валентина Іванівна,

Львівський державний аграрний університет,

Міністерство аграрної політики України

Провідна установа: Кримська південна філія (Кримський

агротехнічний університет,

Національного аграрного університету,

Кабінет Міністрів України

Захист дисертації відбудеться „_23_” __березня____________ 200_7_р. о „_10__” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.375.01 в Інституті садівництва Української академії аграрних наук за адресою: 03027, м. Київ, вул. Садова, 6.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту садівництва Української академії аграрних наук за адресою: 03027, м. Київ, вул. Садова, 6.

Автореферат розісланий „__20__” __лютого______ 200_7_р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Мойсейченко Н.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Суниця – провідна ягідна культура. Її питома вага світового виробництва ягід в зоні помірного клімату складає 70%. Вона належить до небагатьох культурних рослин, здатних добре адаптуватись в різних ґрунтово-кліматичних умовах, з чим пов'язаний широкий ареал її розповсюдження, в т.ч. в Україні.

В розробку технології вирощування високих врожаїв суниці в Україні вагомий внесок зробили відомі вітчизняні вчені – академік Дука С.Х., провідні вчені Ковтун І.М., Копилов В.І., Копань В.П., Копань К.М., Лисанюк В.Г., Костюк В.К., Марковський В.С. і багато інших.

Однак при сучасному рівні виробництва у розрахунку на душу населення в нашій країні вирощується лише біля 1 кг ягід, що в чотири рази менше науково обґрунтованої норми споживання. Це пов’язано з відомими економічними чинниками останнього періоду та іншими факторами.

Недостатньо уваги наділялось якості садивного матеріалу, способів його вирощування та зберігання, не в повній мірі враховувалась різноманітність конкретних зональних ґрунтово-кліматичних умов регіонів, які впливають на сортимент, строки та схеми садіння, тривалість використання насаджень, вибір способів вирощування, ефективність сортів як одного з найважливіших факторів адаптації суниці і підвищення її продуктивності в конкретних умовах вирощування.

Отже, проблема суттєвого підвищення продуктивності насаджень суниці вимагає комплексного вирішення необхідності вдосконалення основних елементів діючих технологій та розробці нових, сучасних способів вирощування цієї культури в регіонах, зокрема в умовах північно-східного Лісостепу України.

Вивчення цих та інших питань стало основою наших досліджень, висвітлених у дисертаційній роботі.

Зв”язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження виконувались в рамках НТП УААН „Плодове і декоративне садівництво” № держреєстрації 0104U004110 та планами НДР Сумської ДСС ІС УААН.

Мета і завдання досліджень. Мета досліджень: виділення за комплексом цінних господарсько-біологічних ознак високопродуктивних сортів суниці, найбільш адаптованих до умов регіону для включення їх у широке виробниче випробування та удосконалення регіональних технологій вирощування ягід і садивного матеріалу за мінімальних матеріальних витрат при одночасному підвищенні продуктивності насаджень.

Для досягнення поставленої мети передбачалось: провести комплексну оцінку сортів; дати агробіологічне та економічне обгрунтування строків садіння суниці у регіоні; оптимізувати терміни продуктивного використання насаджень при забезпеченні швидкої окупності витрат на їх створення і догляд; визначити ефективні способи отримання позасезонної продукції в умовах

захищеного і відкритого грунту; дати економічну оцінку сортів і способів вирощування суниці.

Об”єктом дослідження були 36 районованих та нових перспективних сортів суниці вітчизняної і зарубіжної селекції, технології вирощування ягід і садивного матеріалу.

Предметом дослідження були господарсько-біологічні особливості та адаптивна здатність сортів суниці і основні елементи технології вирощування.

Методи дослідження. Робота виконана на основі проведення польових, лабораторно-польових і лабораторних дослідженнь із застосуванням загальноприйнятих агробіологічних і економічних методик та статистичних методів обробки експериментальних даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах північно-східного Лісостепу України проведена комплексна господарсько-біологічна оцінка 36 сортів суниці вітчизняної і зарубіжної селекції, визначена їх адаптивна здатність і виділено найбільш економічно придатні сорти для промислового вирощування і удосконалення сортименту.

На основі агробіологічного і економічного обгрунтування конкретизовані найбільш доцільні строки та способи закладання промислових насаджень, запропоновані ресурсозберігаючі елементи до регіональної технології вирощування ягід і садивного матеріалу суниці.

В тепличних умовах проведено випробування 6-ти ранньостиглих вітчизняних сортів суниці, кращі з них рекомендовано для використання у захищеному грунті регіону.

Вперше в умовах регіону проведено використання агротканини як укриття з метою отримання ранньої продукції у відкритому грунті, визначена її технологічна ефективність і економічна доцільність використання.

Практичне значення одержаних результатів. За результатами проведених досліджень виділені і рекомендовані для виробництва в умовах північно-східного Лісостепу України кращі сорти суниці, які здатні забезпечити максимальну віддачу їх генетичного потенціалу врожайності.

Запропоновано ресурсозберігаючі способи створення насаджень суниці при зменшенні кількості садивного матеріалу на одиницю площі і витрат на його садіння при одночасному підвищенні продуктивності.

Визначені оптимальні строки садіння суниці, що забезпечують високу продуктивність і менший ризик пошкодження їх у зимовий період.

Рекомендовано ефективні способи отримання ягід у нетрадиційні календарні строки в умовах захищеного і відкритого грунту.

Запропоновано ефективні способи збільшення виходу і підвищення якості садивного матеріалу у маточнику та зберігання розсади суниці взимку.

Результати досліджень пройшли виробниче випробування в приватному сільськогосподарському підприємстві агрофірмі „Обрій-Сад” і приватному сільськогосподарському підприємстві „Мир” Конотопського

району Сумської області. Отримані дані можуть бути використані в господарствах різних форм власності в умовах північно-східного Лісостепу України.

Особистий внесок здобувача. Здобувач сформулював робочу гіпотезу, брав участь у розробці програми наукових досліджень. Особисто ним виконані аналітична робота, статистична обробка і аналіз експериментальних даних.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідались автором на ІІІ Симиренківських читаннях в Національній Академії України (м. Київ) 8 лютого 2005р., на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених „Сучасні проблеми агрономічної

науки” (Кримський державний агротехнологічний університет м. Симферопіль) 24-25 травня 2005р., на науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю ІС УААН 1-3 листопада 2005р. і на засіданнях вченої ради Інституту садівництва УААН (2003-2005рр.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 6 статей, в тому числі в наукових виданнях, затверджених ВАК України – 4.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 141 сторінці комп’ютерного набору і складається з вступу, семи розділів, висновків та рекомендацій виробництву, містить 32 таблиці, 16 рисунків, 2 додатки. Список використаних джерел включає 175 найменувань ( з них 27 іноземних).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вимоги до господарсько-біологічних властивостей сортів та способи вирощування суниці (огляд літератури)

У розділі висвітлено сучасний стан культури суниці у світі та Україні, основні напрями удосконалення сортименту і досягнень селекції суниці, біологічні та біохімічні властивості ягід. Аналізується адаптивна здатність її до умов вирощування і стійкість до основних шкідників і хвороб, вказуються технологічні напрями виробництва ягід у відкритому і захищеному грунті, вирощування садивного матеріалу та вимоги до його якості.

Умови, об”єкти та методика досліджень

Дослідження за темою дисертаційної роботи проводились протягом 2002-2005рр. на Сумській дослідній станції садівництва ІС УААН, яка розташована в північно-східному Лісостепу України.

Клімат місця проведення досліджень – помірно-континентальний. Серед усіх областей України він найбільш суворий та контрасний. Середня річна температура повітря становить +6…+7°С, що є найнижчою в Україні, і коливається в межах від +4,5 до +8,5°С. Абсолютний мінімум температури складає мінус 40°С, абсолютний максимум плюс 40°С. Кількість опадів за рік в середньому складає 585-640 мм. Сума ефективних температур (вище плюс 10°С) становить 2600-2650°С. Вегетаційний період триває 199-201 день. Тривалість безморозного періоду становить 155-160 днів. Останні заморозки в

повітрі весною закінчуються 17-20 квітня, на поверхні грунту – 1-7 травня. Середня дата першого заморозку в повітрі восени 3-7 жовтня, на поверхні грунту – 25-27 вересня.

Грунт дослідних ділянок - чорнозем вилугований суглинковий на карбонатному лесі, вміст гумусу біля 3%, рН водний – 7,0, рівень забезпечення основними елементами живлення в горизонті 0-40 см, середній з вмістом легкогідролізованого азоту – 10,3 мг/100г, рухомих фосфатів – 13,6 і обмінного калію 10,9 мг/100г. Лінія скипання карбонатів знаходиться на глибині 100-105 см.

Дослідження проводились в 7 стаціонарних польових дослідах, згідно з „Програмою і методикою сортовивчення плодових, ягідних і горіхоплідних культур” Орел, 1999р., а також методикою ІС УААН „Методика проведення агрономічних дослідів з ягідними культурами” Київ, 1993р.

Економічну ефективність результатів досліджень визначали за методикою ІС УААН “Методика економічної та енергетичної оцінки типів плодоягідних насаджень, помологічних сортів і результатів технологічних досліджень у садівництві” / за ред. Шестопаля О.М. / Київ, 2002р.

Математичну обробку отриманих даних виконували методом дисперсійного аналізу за методикою Б.О. Доспєхова (1963).

ОЦІНКА ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНИХ

ОСОБЛИВОСТЕЙ СОРТІВ

Зимостійкість. Результати проведених досліджень вказують на те, що в умовах північно-східної України в окремі екстремальні зими суничні насадження можуть пошкоджуватись від морозів аж до повної загибелі. Старіші за віком рослини, за рівних умов, сильніше пошкоджуються морозами в порівнянні з молодими однорічними рослинами. Ступінь підмерзання маточних рослин у трьохрічних насадженнях суниці за 9-ти бальною оцінкою становила після зими 2002-2003рр. від 1,0 до 3,6 бала, а дочірніх однорічних – 5,4-6,3 бала. У помірні зими (2003/04рр. – 2004/05рр.) зимівля суниці проходила без суттєвих ознак пошкодження.

Більш високу зимостійкість мали сорти вітчизняної селекції - Ольвія, Дарунок вчителю, Октава, Присвята, Фестивальна ромашка, Десна, Русанівка, Істочник, а також зарубіжні - Зенга-Зенгана, Редгонтлет, Красний берег, Дукат, Паула і Сіріус.

Посухостійкість. За роки досліджень найбільш сухим видався 2005 рік, що дозволило простежити реакцію сортів на посуху. Метеорологічні умови вегетаційного періоду супроводжувались двома дуже посушливими періодами, які співпали з двома фазами розвитку - цвітіння та формування урожаю (10.05.05-10.06.05) і закладання генеративних бруньок (20.08.05-30.09.05).

У перший період сухої погоди переважна більшість сортів виявились стійкими до таких умов. Менш стійкими, з ознаками підсихання країв листя до 1,5 бала, були сорти Покахонтас, Багряна, Десна, Дністрянка, Істочник.

Особливо помітною була втрата тургору листя протягом дня у сортів Ніда, Багряна і Покахонтас, але зі спадом спеки тургор у них поновлювався.

В другому періоді (серпень-вересень) суха погода утримувалась протягом 60 днів при сумі опадів 24 мм, що на 84 мм менше норми, підвищенні максимальних температур до +28…+33°С і зниженні мінімальної вологості повітря до 24%-47%. Реакція сортів на такі умови була більш вираженою, ніж навесні. У таких сортів як Ніда і Покахонтас спостерігалось

помітне уповільнення росту молодого листя і посилилось підсихання старого (до 2-х балів). Без ознак пошкодження перенесли цей період сорти Зенга-Зенгана, Присвята, Редгонтлет, Зеніт, Красний берег, Мармолада, Паула, Кембрідж фаворит, Талісман, Редхаузен, Трубадур, Індука, Празнічна і Таго. У решти сортів спостерігалось пошкодження листя до 1-го балу.

Фенофази. Нами встановлено, що від початку вегетації і до початку цвітіння суниці в умовах регіону потрібна сума середньодобових температур повітря > +5°С для ранньостиглих сортів 354…391°С, для середньостиглих – 416…449°С, і середньопізніх – 493…512°С. Або сума ефективних температур > +5°С для ранньостиглих сортів 155…233°С, середньостиглих – 197…276°С і середньопізніх – 253…305°С.

Початок стиглості ягід настає при сумі середньодобових температур > +5°С у ранньостиглих сортів 715…822°С, середньостиглих – 773…897°С і середньопізніх – 810…1011°С. Або при сумі ефективних температур > +5°С відповідно – 448…481°С, 493…525°С і 552…572°С.

В зв’язку з різними темпами нарощування суми температур в регіоні, за результатами досліджень визначились такі граничні дати початку цвітіння суниці: для ранньостиглих сортів - 02.05-17.05, середньостиглих – 5.05-20.05 і середньопізніх – 11.05-24.05.

Початок стиглості ягід ранньостиглих сортів настає 30.05-10.06, середньостиглих – 05.06-15.06 і середньопізніх – 06.06-21.06.

Отже, на проходження фенофаз суниці крім сортових особливостей, впливають умови вирощування. В результаті цього строки початку цвітіння і стиглості ягід навіть у сортів однієї групи щорічно змінюються.

Польова стійкість до хвороб і шкідників. Оцінку сортів суниці проводили по стійкості їх до найбільш шкодочинних хвороб і шкідників, а саме: борошниста роса - збудник гриб Oidium fragariae Harz, сіра гниль - збудник гриб Bortrytis cinerea Pers, плямистості (біла, бура і коричнева) - збудники відповідно Ramularia tulasnei Sacc, Marssonina potentillae, Zythia fragariae Laib та суничний кліщ – Tarsonemus pallidus Banks.

Стійкими до вказаних хвороб були сорти Присвята, Редгонтлет, Фестивальна ромашка, Ольвія, Октава, Русанівка, Багряна, Десна, Дарунок вчителю, Подолянка, Істочник, Красний берег, Мармолада, Кембрідж фаворит і

Талісман, які уражувались борошнистою росою і плямистостями до 1 бала, та сірою гниллю до 5%.

Нестійкими до сірої гнилі виявились сорти Зенга-Зенгана (ягоди в окремі роки уражались до 23%, а в середньому за роки досліджень до 15%) і Трубадур (17%). Решта сортів були середньостійкими до вказаних хвороб.

Стійкість до суничного кліща (пошкодження до 1 балу) виявлена у сортів Фестивальна ромашка, Кент, Зенга-Зенгана, Зеніт, Ніда, Пегас, Присвята, Редгонтлет, Істочник, Красний берег, Мармолада, Сіріус і Трубадур. Всі інші сорти з ступенем пошкодження від 1 до 2,2 бали віднесені до середньостійких.

Урожайність. Формування повноцінного врожаю на всіх сортах відбувалось через рік після садіння рослин. При цьому чітко виявлялися сортові особливості у розмірі, товарних і споживчих якостях отриманого урожаю. Ці відмінності зберігались і в наступних урожаях аж до кінця використання насаджень.

У групі ранньостиглих сортів за роки досліджень вищу середню урожайність отримано по сортах Русанівка (12,6 т/га), Ольвія (12 т/га), Хоней (11,8 т/га), що більше контрольного сорту Десна (9,7 т/га) на 29,9; 23,7; 21,6% відповідно.

По середньостиглих сортах вищі показники урожайності отримані у сортів Істочник (13,0 т/га) та Кент (12,5 т/га), що перевищило контрольний сорт Фестивальна ромашка (12,0 т/га) відповідно на 8 і 4%. На рівні контролю був урожай у сортів Красний берег (12,0 т/га) і Дністрянка (11,3 т/га). У решти досліджуваних сортів він був нижчим від контролю на 9,6-34,5%.

У середньопізніх сортів вищу урожайність отримано у сорту Зенга-Зенгана (13,6 т/га), що на 10,5% більше контрольного сорту Присвята (12,3 т/га). На рівні контролю був урожай у сортів Полка, Корона, Кембрідж фаворит і Дукат. У решти сортів суниці урожай був нижче контрольного на 9,8-32%, табл. 1.

Товарні та споживчі якості ягід є визначальними чинниками на ринку ягідної продукції.

До групи сортів з дуже великими ягодами (середньою масою понад 12 грамів) віднесено сорти Русанівка, Ольвія, Хоней, Мармолада, Подолянка, Дукат, Кембрідж фаворит, Сіріус і Трубадур. У групу з великими ягодами (від 9 до 12 г) ввійшли сорти Істочник, Багряна, Десна, Дачниця, Дарунок вчите-лю, Октава, Саладін, Дністрянка, Красний берег, Покахонтас, Фестивальна ромашка, Редхаузен, Корона, Присвята, Редгонтлет, Талісман і Таго.

З меншою масою були ягоди у сортів Кама (8,7-8,9 г), Паула (8,6- 8,7 г), Празнічна (8,2-8,9 г), Зеніт (8,9-9,3 г), Зенга-Зенгана (8,8-9,0 г) та Ніда (8,7-8,9 г).

Кращими за смаком (від 4,4 до 4,6 бала, за 5-ти бальною оцінкою) були сорти Дачниця, Кама, Октава, Хоней, Дністрянка, Дарунок вчителю, Красний берег, Мармолада, Присвята і Зеніт. Смак від 4,1 до 4,4 бала був у сортів Багряна, Десна, Ольвія, Русанівка, Саладін, Паула, Подолянка, Фестивальна

ромашка, Редхаузен, Дукат, Зенга-Зенгана, Кембрідж фаворит, Корона, Пегас, Сіріус і Таго. З посереднім смаком (від 3,5 до 4,0 балів) - сорти Істочник, Редгонтлет, Покахонтас, Празнічна і Трубадур.

Таблиця 1. Урожайність сортів суниці (садіння – вересень 2002р.)

Сорт | Урожайність по роках, т/га | В порівнянні з контрольними сортами | 2003 рік | 2004 рік | 2005 рік | всього за

3 роки | середня за

2004-2005рр. | +, - т/га | % | Ранньостиглі | Багряна | 1,8 | 8,5 | 9,9 | 20,2 | 9,2 | - 0,5 | 94,8 | Десна (контроль) | 1,1 | 8,8 | 10,6 | 20,5 | 9,7 | - | 100 | Дачниця | 1,6 | 7,7 | 10,3 | 19,6 | 9,0 | - 0,7 | 92,8 | Дарунок вчителю | 1,1 | 9,1 | 11,7 | 21,9 | 10,4 | + 0,7 | 107,2 | Кама | 1,3 | 8,7 | 9,9 | 19,9 | 9,3 | - 0,4 | 95,8 | Октава | 3,0 | 9,5 | 10,7 | 23,2 | 10,1 | + 0,4 | 104,1 | Ольвія | 2,3 | 10,8 | 13,2 | 26,3 | 12,0 | + 2,3 | 123,7 | Русанівка | 3,9 | 10,9 | 13,4 | 28,2 | 12,6 | + 2,9 | 129,9 | Саладін | 1,6 | 8,0 | 9,8 | 19,4 | 8,9 | - 0,8 | 91,7 | Хоней | 3,0 | 11,0 | 12,6 | 26,6 | 11,8 | + 2,1 | 121,6 | НІР05 | 1,2 | 1,4 | 2,9 | Середньостиглі | Дністрянка | 1,1 | 10,2 | 12,4 | 23,7 | 11,3 | - 0,8 | 93,8 | Істочник | 2,9 | 12,7 | 13,3 | 28,9 | 13,0 | + 0,9 | 108 | Кент | 1,2 | 12,6 | 12,5 | 26,3 | 12,5 | + 0,4 | 104 | Красний берег | 1,8 | 11,7 | 12,3 | 25,8 | 12,0 | - 0,1 | 99,6 | Мармолада | 1,1 | 9,3 | 12,5 | 22,9 | 10,9 | - 1,2 | 90,4 | Покахонтас | 0,5 | 8,0 | 9,0 | 17,5 | 8,5 | - 3,6 | 70,5 | Паула | 1,1 | 8,8 | 9,6 | 19,5 | 9,2 | - 2,9 | 76,3 | Празнічна | 1,2 | 7,1 | 8,7 | 17,0 | 7,9 | - 4,2 | 65,5 | Подолянка | 1,2 | 8,3 | 9,7 | 19,2 | 9,0 | - 3,1 | 74,7 | Редхаузен | 3,7 | 9,1 | 10,3 | 23,1 | 9,7 | - 2,4 | 80,5 | Фестив. ромашка (к) | 1,4 | 11,1 | 13,0 | 25,5 | 12,1 | - | 100 | НІР05 | 1,3 | 1,6 | 3,2 | Середньопізні

Дукат | 2,6 | 9,7 | 13,5 | 25,8 | 11,6 | - 0,7 | 93,9

Зенга-Зенгана | 1,5 | 11,9 | 15,4 | 28,8 | 13,6 | + 1,3 | 110,5 | Зеніт | 2,4 | 11,3 | 11,0 | 24,7 | 11,1 | - 1,2 | 90,2 | Зенгріна | 2,4 | 9,0 | 10,7 | 22,1 | 9,8 | - 2,5 | 79,8 | Кембрідж фаворит | 3,8 | 10,6 | 13,4 | 27,8 | 12,0 | - 0,3 | 97,2 | Корона | 2,8 | 11,0 | 12,6 | 26,4 | 11,8 | - 0,5 | 95,5 | Пегас | 1,7 | 9,9 | 11,6 | 23,2 | 10,7 | - 1,6 | 87,1 | Полка | 0,9 | 10,7 | 13,8 | 25,4 | 12,2 | - 0,1 | 99,0 | Присвята (к) | 1,9 | 11,2 | 13,5 | 26,6 | 12,3 | - | 100 | Редгонтлет | 0,9 | 8,0 | 12,7 | 21,6 | 10,3 | -2,0 | 84,0 | Сіріус | 1,3 | 9,4 | 12,6 | 23,3 | 11,0 | - 1,3 | 89,0 | Ніда | 1,6 | 8,9 | 12,0 | 22,5 | 10,4 | - 1,9 | 84,8 | Талісман | 1,8 | 8,6 | 10,2 | 20,6 | 9,4 | - 2,9 | 76,1 | Таго | 1,9 | 8,0 | 9,8 | 19,7 | 8,9 | - 3,4 | 72,0 | Трубадур | 1,4 | 7,8 | 9,0 | 18,2 | 8,4 | - 3,9 | 68,0 | НІР05 | 1,2 | 1,5 | 2,9 |

Найбільш привабливим зовнішнім виглядом характеризуються ягоди сортів Ольвія, Русанівка, Хоней, Кент, Красний берег, Мармолада, Дукат, Зенга-Зенгана, Корона, Пегас, Присвята, Полка, Таго, Подолянка, Сіріус.

З усіх сортів за найвищим вмістом вітамінів виділилась група сортів вітчизняної селекції Багряна, Дарунок вчителю, Октава, Ольвія, Істочник, Присвята, Фестивальна ромашка, у яких вміст вітаміну С становив 75-85 мг на 100 г сирої маси. Такі ж показники вмісту вітаміну С були у сортів Полка, Кент, Зенга-Зенгана, Хоней, Красний берег, Мармолада.

Аналіз отриманих результатів проведених досліджень дозволяє зробити висновки, що за комплексом господарсько-цінних ознак та адаптивності до вирощування в умовах регіону визначились сорти: Русанівка, Ольвія, Хоней (ранньостиглі); Фестивальна ромашка, Істочник, Кент, Дністрянка, Красний берег (середньостиглі); Присвята, Дукат, Кембрідж фаворит, Корона і Полка (середньопізні). Широка перевірка їх у виробничих умовах і впровадження у виробництво дають змогу якісно покращити сортимент суниці в регіоні і підвищити її продуктивність.

ВПЛИВ СТРОКІВ САДІННЯ ТА СПОСОБІВ СТВОРЕННЯ

НАСАДЖЕНЬ СУНИЦІ НА ЇХ ПРОДУКТИВНІСТЬ

Продуктивність суниці в залежності від строків садіння. Дослідом передбачалося визначити найбільш доцільні строки садіння суниці в регіоні протягом осіннього і весняного періодів. Вивчалися вісім строків садіння (15.08.02; 01.09.02; 15.09.02; 01.10.02; 15.10.02; 15.04.03; 01.05.03; 15.05.03р.) для двох сортів - Фестивальна ромашка і Зенга-Зенгана.

Дослідження показали, що наступного року після садіння рослин високий товарний урожай суниці в регіоні можна отримати лише при закладанні насаджень до середини серпня. При садінні в кінці серпня і в пізніші строки штучно переривається морфогенез формування квіткових бруньок, що негативно впливає на урожай наступного року. Рослини, висаджені 15.08, були всі з квітконосами, що забезпечило урожайність 5,53-6,18 т/га. При садінні в пізніші строки квітконоси були відсутні у 30-70% рослин, а на решті рослин ягоди були не характерні для сорту за розміром і якістю, відзначалися низьким урожаєм, що не мав господарського значення. Найбільший сумарний урожай за роки досліджень отримано при садінні розсади 15.04.03р., який склав по сорту Фестивальна ромашка 23,4 т/га, а по сорту Зенга-Зенгана 27,2 т/га. Тривалість використання насаджень від садіння до отримання останнього урожаю склала 27,5 місяців. На кожен місяць використання насаджень припадає ягід 8,5 ц у сорту Фестивальна ромашка і 9,9 ц у сорту Зенга-Зенгана.

Найнижчий сумарний урожай був при садінні суниці 15 травня (11,6- 12,7 т/га), де був найкоротший термін використання насаджень (25,5 місяців) і в середньому на місяць припадало всього по 4,5-4,9 ц ягід.

Отже, виходячи з аналізу отриманих результатів видно, що найвищі показники продуктивності забезпечуються при садінні суниці у квітні, на початку весняно-польових робіт. Інші строки садіння в регіоні менш ефективні.

Вплив способів створення насаджень на урожайність суниці. Суниця є одна з найбільш фондозатратних культур, що певною мірою стримує її широке виробництво, особливо в господарствах з обмеженими економічними можливостями.

За традиційної технології (схема садіння 80х20 см, 62,5 тис. рослин на 1 га) і нормативами капітальних вкладень на садіння та догляд за насадженнями в перший рік, вартість садивного матеріалу становить до 70% від загальних витрат. При використанні елітного чи оздоровленого садивного матеріалу ці витрати зростають.

В дослідженнях найвищий урожай отримано у варіанті з широкорядною (килимово-смуговою) посадкою 150 х 25 см з природним загущенням смуги рядків (до 70 см) відростаючими вусами. Він склав в середньому за два роки у сорту Русанівка – 16,7 т/га, у сорту Присвята – 17,7 т/га, що на 32,5-33,0% більше контролю. У варіанті з килимово-смуговою посадкою 150 х 40 см урожай був вищим за контроль у сорту Русанівка на 11,1% і у сорту Присвята на 14,3% (табл. 2).

При килимово-смуговому вирощуванні основний урожай у смузі формувався на материнських рослинах - 14,0%, розетках першого порядку - 46,1%, і другого порядку - 32,5%. На розетках третього порядку він становив лише 7,3%, решта пізно вкорінених розеток урожаю не дали. З однієї маточної рослини отримано по 106,5 г, з розетки першого порядку – 92,3 г, другого порядку – 43,4 г і третього – лише 23,8 г.

Аналіз результатів досліджень показує, що найбільш продуктивним способом виробництва ягід суниці є килимово-смуговий при розміщенні рослин з початковою нормою висадки 26,6 тис. на 1 га і схемою садіння 150 х 25 см у порівнянні з традиційною технологією.

ПІДБІР СОРТІВ І ТИПІВ УКРИТТЯ ДЛЯ ОТРИМАННЯ

НАДРАННЬОГО УРОЖАЮ СУНИЦІ

Підбір сортів суниці для отримання надранньої продукції у неопалюваній плівковій теплиці. Успіх отримання ранньої продукції у захищеному ґрунті в значній мірі визначається вибором сорту.

Дослідження проводили з ранньостиглими сортами вітчизняної селекції Багряна, Дарунок вчителю, Десна, Ольвія, Октава і Русанівка. Схема садіння – чотирирядкова смуга з відстанню між рядками 30 см, в рядку між рослинами 25 см і між смугами 70 см (10 рослин на 1 м2). Укриття теплиці провели 18.03.04р.

Таблиця 2. Урожайність суниці в залежності від способів

створення насаджень (садіння – 16.04.2003р.)

Варіанти | Кіль-кість висад-женої на 1 га розсадитис.шт. | Урожай, т/га | 2004 рік | 2005 рік | середній за два роки | Русанівка | 1. Весняна рядкова посадка 80 х 20 см (контроль) | 62,5 | 13,6 | 11,7 | 12,6 | 2. Весняна широкорядна (килимово-смугова) посадка 150 х 25 см з природним загущенням смуги рядків (до 70 см) відростаючими вусами | 26,6 | 18,8 | 14,6 | 16,7 | 3. Весняна широкорядна (килимово-смугова) посадка 150 х 40 см з природним загущенням смуги рядків (до 70 см) відростаючими вусами | 16,6 | 12,7 | 15,3 | 14,0 | НІР05 | 1,9 | 1,5 | Присвята | 1. Весняна рядкова посадка 80 х 20 см (контроль) | 62,5 | 14,3 | 12,3 | 13,3 | 2. Весняна широкорядна (килимово-смугова) посадка 150 х 25 см з природним загущенням смуги рядків (до 70 см) відростаючими вусами | 26,6 | 20,3 | 15,2 | 17,7

3. Весняна широкорядна (килимово-смугова) посадка 150 х 40 см з природним загущенням смуги рядків (до 70 см) відростаючими вусами | 16,6 | 13,9 | 16,4 | 15,2 | НІР05 | 1,9 | 1,4 |

Першими почали дозрівати ягоди сорту Ольвія (2.05), на день пізніше – Десна, у інших сортів дозрівання настало 6.05.

За дружністю достигання виділився сорт Русанівка, у якого за три збори зібрано 82% всього урожаю. У сорту Ольвія – 71%, а у решти сортів цей показник становив 60-64%.

Ступінь ураження сірою гниллю всіх сортів був практично однаковий. Ураження становило 5,1-6,4%.

Найвищу продуктивність отримано у сортів Русанівка (22,5 т/га), та Ольвія (17,6 т/га). У решти сортів урожайність була нижчою і становила у сорту Октава 16 т/га, сортів Десна і Багряна (по 15,5 т/га) і Дарунок вчителю (15,0 т/га).

Таким чином з аналізу отриманих результатів видно, що при вирощуванні у неопалюваній плівковій теплиці з сортів, що вивчалися, найбільшою продуктивністю виділяються Русанівка і Ольвія, які повинні скласти основу сортименту для захищеного ґрунту в регіоні.

Вплив типів укриття на отримання раннього урожаю суниці.

Достигання ягід різнилося в залежності від укриття. На 12 днів раніше достигали ягоди у тунелях з суцільною плівкою, на 10 днів – з перфорованою і на 8 – з укриттям агротканиною в порівнянні з варіантом без укриття.

За рахунок збільшення кількості зав’язі та маси ягід підвищення урожайності мало місце під всіма видами укриття. У порівнянні з контрольним варіантом під суцільною плівкою урожай збільшився на 15,2-23,0%, перфорованою плівкою - на 17,3-22,8% і агротканиною – на 14,4-21,2%. Достовірної різниці в урожайності між варіантами з різним укриттям практично не спостерігалось.

Найбільш ефективним і простішим у виконанні виявилось безкаркасне укриття суниці агротканиною врозстил, застосування якого забезпечує підвищення врожаю на 2,5-3,0 т/га, прискорює його отримання на 7-8 днів раніше у порівнянні з відкритим ґрунтом, рис.1

ОПТИМІЗАЦІЯ СТРОКІВ ЗАГОТІВЛІ І УДОСКОНАЛЕННЯ

СПОСОБІВ ОТРИМАННЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ СУНИЦІ

Продуктивність однорічного маточника суниці в залежності від строків заготівлі та дорощування нестандартної розсади. Аналіз результатів досліджень показує, що найвищої продуктивності маточника досягнуто при заготівлі розсади на початку вересня (2.09). На цей час в маточнику вкорінюється 62-67% розеток від кількості утворених, що становить 415-475 тис.шт. на 1 га. З них стандартної розсади - 50-52% від укоріненої, або 215-237 тис.шт. на 1 га. Після дорощування решти розсади

загальний вихід стандартних рослин становив 403-460 тис.шт. з 1 га, або 18,1-20,7 шт. від однієї маточної рослини з дорощуванням і 9,7-10,6 шт. без дорощування. Отже, при вирощуванні розсади з дорощуванням рослин вихід стандартної розсади з гряд становить 93-94%. Неефективною виявилася заготівля та дорощування розсади в середині серпня (12.08) і 1 жовтня.

При заготівлі розсади в кінці вегетації без дорощування (28.10), кількість укорінених розеток становить 72-74% від всіх утворених, або 564-594 тис. з 1 га. З них стандартних параметрів досягли 53-55%, або 304-323 тис.шт. з 1 га. Коефіцієнт розмноження становив 13,7-14,6 шт. на одній маточній рослині.

Вплив способів та строків дорощування суниці на якість розсади.

Порівняльна оцінка способів дорощування розсади показує, що при пікіруванні рослин 12.08.04р. вихід стандартної розсади в залежності від сорту у варіанті без укриття становив 87,8-89,7%, з плівковим укриттям – 92,9-93,6% і з укриттям агротканиною – 91,6-93,6%.

Рис. 1. Вплив типів укриття на урожайність суниці сорту Русанівка: 1 – без укриття (контроль), 2 – малогабаритний тунель з укриттям суцільною поліетиленовою плівкою, 3 - малогабаритний тунель з укриттям перфорованою поліетиленовою плівкою, 4 – безкаркасне укриття врозстил агротканиною

Пікірування 02.09.04р. дало найвищий вихід стандартної розсади (93,6-94,8%) при укритті гряд агротканиною. У варіанті з тимчасовим плівковим укриттям гряд стандартні рослини на період укорінення становили 91,6-92,9%, а без укриття – 75,6-80,1%.

Дорощування розсади, заготовленої 01.10.04р., було не ефективним у всіх варіантах. Укриття гряд агротканиною на дорощуванні дало лише 7-7,7% стандартної розсади, під плівковим укриттям – 3,2-5,1%, а без укриття її не отримано зовсім.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СОРТІВ ТА СПОСОБІВ

ВИРОЩУВАННЯ СУНИЦІ

Економічна оцінка сортів суниці. Економічні розрахунки показали, що найбільш прибутковими були сорти ранньостиглої групи. Це визначилось високою ціною реалізації ранніх ягід, що склала в середньому 4,25 тис.грн. за 1 т.

В період масових зборів суниці у групі середньостиглих сортів ціна реалізації ягід знижувалась до 3,58 тис.грн. за 1 т. Найнижчою ціна була 3,44 тис.грн. за 1 т при реалізації урожаю сортів середньопізнього строку достигання.

За рахунок різної реалізаційної ціни ягід при однаковій урожайності прибуток у ранньостиглих сортів був вищий на 8-10 тис.грн. з 1 га, ніж у сортів середньопізнього строку достигання.

Найбільш прибутковими були сорти в ранньостиглій групі Русанівка і Ольвія, у середньостиглій – Істочник, Кент і Фестивальна ромашка, у середньопізній – Присвята і Зенга-Зенгана, табл. 3.

Економічна оцінка способів створення насаджень суниці.

Найбільш рентабельним було виробництво ягід при килимово-смуговому розміщенні рослин з нормою садіння 26,6 тис. рослин на 1 га. Рівень рентабельності в залежності від сорту склав 307,5-328%. Витрати капітальних вкладень на створення таких насаджень зменшились у порівнянні з контролем на 11,82 тис.грн. і склали 15,38 тис.грн. на 1 га. Коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень становив 3,41-3,49, а їх окупність при досягнутому прибутку 46,07-44,4 тис.грн. з 1 га становила 1,3 року, тобто практично з першого урожаю, рис. 2.

Економічна оцінка типів укриття суниці. Ефективність застосування укриття насаджень визначалась в першу чергу за такими чинники, як величина раннього урожаю до початку достигання ягід у відкритому грунті, виробничими витратами на укриття і на догляд за насадженнями.

Частка раннього урожаю в різні роки становила з укриттям суцільною плівкою 56,0-50,8%, перфорованою плівкою 49,2-53,8% і агротканиною 48,7-53,8% від загального урожаю.

Найкращі економічні показники отримані при безкаркасному укритті суниці агротканиною врозстил. При виробничих витратах 25,54-27,1 тис.грн. на 1 га і собівартості 1 т ягід 2,14-1,89 тис.грн., прибуток становить 85,86-111,0 тис.грн. з 1 га, що на 60,66-80,42 тис.грн. більше, ніж у контрольному варіанті, на 19,88-30,99 тис.грн. перевищує при укритті суцільною плівкою, і на 24,89-26,42 тис.грн. більше від укриття перфорованою плівкою.

Отже, в умовах північно-східного Лісостепу України для отримання ранньої продукції суниці найбільш простим і економічно доцільним є безкаркасне укриття насаджень агротканиною врозстил.

Таблиця 3. Економічна оцінка сортів суниці (2004-2005рр.)

Сорти | Серед-ній урожай за 2004-2005рр., т/га | Ціна реалі-зації 1т. ягід, тис. грн. | Вар-тість вало-вої прдук-ції, тис.

грн. | Виро-бничі вит-рати, тис. грн. | Собі-вар-тість 1т. ягід, тис. грн. | При-буток

з 1 га, тис.

грн. | Ранньостиглі: | Десна (к) | 9,7 | 4,25 | 42,22 | 10,97 | 1,13 | 31,25 | Русанівка | 12,6 | 4,25 | 53,55 | 12,3 | 0,97 | 41,25 | Ольвія | 12,0 | 4,25 | 51,0 | 12,0 | 1,0 | 39,0 | Хоней | 11,8 | 4,25 | 50,15 | 11,93 | 1,01 | 38,22 | Середньостиглі: | Фестивальна ромашка (к) | 12,0 | 3,58 | 43,24 | 12,02 | 0,99 | 31,22 | Дністрянка | 11,3 | 3,58 | 40,45 | 11,7 | 1,03 | 29,05 | Істочник | 13,0 | 3,58 | 46,54 | 12,54 | 0,96 | 34,0 | Кент | 12,5 | 3,58 | 44,89 | 12,27 | 0,98 | 32,62 | Красний берег | 12,0 | 3,58 | 42,96 | 12,0 | 1,0 | 30,96 | Мармолада | 10,9 | 3,58 | 39,02 | 11,45 | 1,05 | 27,57 | Середньопізні: | Присвята (к) | 12,3 | 3,44 | 42,48 | 12,17 | 0,98 | 30,35 | Дукат | 11,6 | 3,44 | 41,06 | 11,81 | 1,02 | 29,25 | Кембрідж фаворит | 12,0 | 3,44 | 41,28 | 12,0 | 1,0 | 29,28 | Корона | 11,8 | 3,44 | 40,6 | 11,9 | 1,01 | 28,7 | Полка | 12,2 | 3,44 | 42,07 | 12,11 | 0,99 | 29,96

Сіріус | 11,0 | 3,44 | 37,84 | 11,54 | 1,05 | 26,3 | Зенга-Зенгана | 13,6 | 3,44 | 46,95 | 12,82 | 0,93 | 34,13 |

Рис. 2. Вплив способів створення насаджень суниці на урожайність, прибуток і коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень:

1 – весняна рядкова посадка 80х20 см (контроль), 2 – весняна широкорядна (килимово-смугова) посадка 150 х 25 см з природним загущенням смуги рядків (до 70 см) відростаючими вусами, 3 - весняна широкорядна (килимово-смугова) посадка 150 х 40 см з природним загущенням смуги рядків (до 70 см) відростаючими вусами.

ВИСНОВКИ

Узагальнення літературних даних та отримані результати досліджень дозволяють зробити такі висновки:

1. Проведеними дослідженнями підтверджується висока адаптивність суниці до умов вирощування, можливість промислового високопродуктивного виробництва ягід суниці в північно-східному Лісостепу України як у відкритому так і захищеному грунті.

2. За комплексом господарсько-цінних ознак, адаптивністю до умов вирощування, вітамінністю і економічною ефективністю вирощування в умовах регіону позитивно визначилась наступна група сортів вітчизняної селекції. З ранньостиглих – Русанівка і Ольвія; середньостиглих – Фестивальна ромашка та Істочник; середньопізніх – Присвята, які можуть скласти основу сортименту промислового вирощування цієї культури в північно-східному Лісостепу України. Для широкого виробничого випробування пропонуються ранньостиглий сорт Хоней; середньостиглі – Дністрянка, Красний берег, Кент; середньопізні – Дукат, Кембрідж фаворит, Корона і Полка.

3. При вирощуванні у плівковій неопалюваній теплиці вищий економічний ефект отримано від сортів Русанівка, де прибуток з 1 га становив по роках 516,53-357,0 тис.грн. і Ольвія – відповідно 347,12-254,46 тис.грн. за рахунок високої урожайності і дружнього достигання ягід.

4. Найвищі показники продуктивності і економічної ефективності вирощування