ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

Греков Сергій Анатолійович

УДК 911.3:63(477.85)

Географічні особливості сільськогосподарського виробництва в особистих селянських господарствах Чернівецької області

11.00.02.- економічна та соціальна географія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Чернівці – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі географії України,картографії та геоінформатики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор

Жупанський Ярослав Іванович,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,

професор кафедри географії України, картографії та геоінформатики

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор

Заставецька Ольга Володимирівна,

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри географії України, краєзнавства та туризму.

кандидат географічних наук, доцент

Журба Ігор Євгенович

Хмельницький національний університет

доцент кафедри міжнародних економічних відносин

Провідна установа: Одеський національний університет імені І.І. Мечникова Міністерства і науки України, м. Одеса

Захист відбудеться “6” червня 2007 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради К.76.051.04 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2, географічний факультет, ауд.24.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: (58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.

Автореферат розісланий “___”______________ 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат географічних наук, доцент М.В.Дутчак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Основною метою аграрної реформи в Україні є запровадження приватної власності на землю, шляхом її роздержавлення з подальшою передачею у власність новосформованим сільськогосподарським підприємствам і громадянам – отже, створено усі передумови для функціонування різних форм господарювання на селі. Здійснений перерозподіл земель між сільськогосподарськими підприємствами та особистими селянськими господарствами, спричинив структурні зміни як у виробництві валової продукції сільського господарства, так і зміни існуючої виробничої спеціалізації, які фактично стали домінуючими виробниками продукції.

В умовах значного скорочення виробництва продукції в сільськогосподарських підприємствах особисті селянські господарства (ОСГ) фактично забезпечують продовольчу безпеку України без масштабних капіталовкладень. Також значно підвищилась їх роль у розв’язанні соціально-економічних питань. Розвиток особистих селянських господарств дав змогу залучити у виробничу діяльність значну частину робочої сили, вивільненої з розпадом сільськогосподарських підприємств, що протидіяло зростанню процесів безробіття на селі. Все зазначене вище доволі яскраво простежується на території Чернівецької області.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках тематики науково – дослідних робіт кафедри географії України, картографії та геоінформатики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, пов’язане, зокрема, з науковими темами: „Географо-краєзнавчі дослідження України” (номер державної реєстрації 0102U006610) і „Структурні зміни господарського комплексу Карпато-Подільського регіону України в сучасних умовах” (номер державної реєстрації 0106U003613). У межах цих тем виконані розділи „Історико-географічні особливості розвитку галузі рослинництва у Карпато-Подільському регіоні України на зламі XX та XXI століть” та „Реформи і структура АПК Карпато-Подільського регіону України”.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є аналіз сільськогосподарського виробництва в особистих селянських господарствах, дослідження впливу різноманітних природних і соціально-економічних чинників на продуктивність їх функціонування в умовах ринкових відносин. Для досягнення цієї мети були поставлені та виконувалися такі наукові завдання:–

дослідити проблеми розвитку та ефективності функціонування особистих селянських господарств;–

виявити та охарактеризувати вплив природних і соціально-економічних чинників на аграрне виробництво в особистих селянських господарствах Чернівецької області;–

розкрити особливості сучасної галузевої і територіальної структури сільськогосподарського виробництва ОСГ та проаналізувати територіальні відмінності у масштабах виробництва в межах досліджуваної території;–

визначити продуктивність виробництва продуктів в особистих селянських господарствах з погляду основних показників його ведення та забезпечення населення власною продукцією та попиту на ринку продовольства;–

обґрунтувати головні напрями підвищення ефективності та вказати на проблеми функціонування особистих селянських господарств.

Об’єкт дисертаційного дослідження – особисті селянські господарства, як одна з форм господарювання в сільськогосподарському виробництві.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні засади сільськогосподарського виробництва в особистих селянських господарствах, ефективність їх функціонування та визначення їх ролі у формуванні регіональних ринків продовольства за сучасних умов.

Методологічна основа і методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення теорії суспільної географії в галузі регіоналістики, географії сільського господарства, географії та економіки АПК, концептуальні підходи вітчизняних і зарубіжних учених, які вивчали дане питання, Конституція України, державні акти прийняті Верховною Радою України.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять розробки

Е.Б. Алаєва, Г.В. Балабанова, П.П. Борщевського, В.Х. Бруса, Я.І. Жупанського, І.Є. Журби, Ф.Д. Заставного, О.В. Заставецької, Р.А. Івануха, С.І. Іщука, Н.І. Коновалової, О.В. Крисального, В.Я. Месель-Веселяка, В.П. Нагірної, Я.Б.Олійника, М.Д. Пістуна, І.М. Пушкаря, В.П. Руденка, Л.Г. Руденка, П.Т. Саблука, П.О. Сухого, О.Г. Топчієва, В.М. Трегобчука, А.М. Третяка, М.В. Фащевського, О.І. Шаблія, В.В. Юрчишина, Р.А. Язиніної та інших учених про закономірності розвитку і територіальну організацію галузей сільського господарства, виробничо-територіальних комплексів і систем.

Базуючись на міждисциплінарному підході, у дисертаційному дослідженні застосовувались різноманітні методи, з-поміж яких: групи філософських – історизму, взаємозв’язку, причинності; загальнонаукових – аналізу, синтезу, моделювання, системного підходу, а також балансовий, дистанційний, статистичний, картографічний, галузевий та міжгалузевий.

Інформаційною основою для підготовки дисертаційної роботи слугував аналіз статистичних матеріалів, зібраних автором у Головному управлінні статистики у Чернівецькій області, управлінні Сільського господарства та продовольства Чернівецької обласної держадміністрації, в процесі обстежень автором особистих селянських господарств, опрацьовані фондові матеріали кафедри географії України, картографії та геоінформатики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:

1) дано означення терміну “особисте сільське господарство” та його методологічне обгрунтування;

2) досліджено особливості розвитку й ефективності функціонування особистих селянських господарств;

3) виявлено й охарактеризовано вплив природних і соціально-економічних чинників на сільськогосподарське виробництво в особистих селянських господарствах Чернівецької області;

4) розкрито особливості сучасної галузевої та територіальної структури сільськогосподарського виробництва в ОСГ;

5) виконано розрахунки виробництва сільськогосподарської продукції даною категорією господарств у Чернівецькій області;

6) здійснено аналіз особливостей і територіальних відмінностей сільськогосподарського виробництва в особистих селянських господарствах регіону;

7) виконано розрахунки щодо існуючої ємності ринку продовольства та забезпечення населення регіону основними продуктами харчування власного виробництва;

8) обґрунтовано головні напрями вирішення проблем та підвищення ефективності функціонування особистих селянських господарств.

Практичне значення отриманих результатів. Запропоновані в дисертації науково – методичні підходи до вивчення особистих селянських господарств і визначення їх ефективності можуть бути використані для дослідження особистих селянських господарств інших областей України.

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі студентів спеціальностей „Географія”, „Економічна і соціальна географія”, „Землевпорядкування та кадастр” у курсах „Економічна і соціальна географія України”, „Географія АПК України”, „Економічне районування” на географічному факультеті в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (довідка № 11-38/1178). Матеріали дослідження увійшли до наукового звіту кафедри географії України, картографії та геоінформатики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (довідка № 11-38/1179.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, яка полягає у зборі, опрацюванні матеріалів, складанні карт для розкриття питань функціонування особистих селянських господарств Чернівецької області. Зазначено основні чинники впливу на особливості сільськогосподарського виробництва в особистих селянських господарствах. Указано на їх місце у формуванні ринку продовольства Чернівецької області. В роботі містяться ті концептуальні положення, методичні підходи, висновки, які сформульовані здобувачем наукового ступеня самостійно. Використані положення інших авторів мають відповідні посилання.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методологічні та практичні результати дисертаційної роботи доповідалися і обговорювались на Другій Всеукраїнський науково-методичній конференції „Проблеми регіонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України” (Чернівці, 2000р.), Науковій конференції, присвяченій 2000-літтю християнства і 125-ій річниці Чернівецького університету (Чернівці, 2000р.), Другому Всеукраїнському семінарі з теорії і практики регіонального географічного краєзнавства (Тернопіль, 2002р.), Міжнародній конференції до 120-річчя географії у Львівському університеті (Львів, 2003р.), IX з’їзді Українського географічного товариства (Чернівці, 2004р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 4,1 д.а. (у т.ч. 3,4 д.а.-авторські), з них 7 статей у фахових виданнях загальним обсягом 3,4 д.а.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст роботи викладений на 150 сторінках машинописного тексту. Робота містить 9 таблиць, 18 рисунків, в т.ч. 16 картосхем, 10 додатків. Список використаних джерел містить 176 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі „Особисті селянські господарства, як форма організації сільськогосподарського виробництва” визначаються сучасні проблеми розвитку та ефективності функціонування особистих селянських господарств, сучасна структуризація сільської різноукладності, їх роль у сучасному сільському господарстві України, висвітлюються основи методики дослідження особистих селянських господарств.

Формування та становлення ринкових відносин в аграрному секторі економіки України об’єктивно зумовлюють розвиток його багатоукладності, в основі якої принципи рівних можливостей, здорової конкуренції та ділового співробітництва між різними формами власності й господарювання. В даний час набуває все більшого значення виробництво сільськогосподарської продукції в особистих селянських господарствах. Склалася стійка тенденція розширення в них площ землекористування, збільшення чисельності поголів’я худоби, підвищення продуктивності виробництва. Відповідно, особисті селянські господарства починають відігравати все більшу роль у сучасній територіальній організації суспільства та забезпеченні продовольчої безпеки.

Оцінка сучасної ситуації, що має місце у цьому відношенні, а також стратегічних потреб держави і села підводять до висновку відносно того, що вирішення цієї проблеми має ґрунтуватися на певних положеннях. По-перше, не тільки сьогодні, але й у стратегічній перспективі домінуючими на селі, як показує практика ведення аграрного виробництва у більшості країн світу є виробничі уклади, які базуються на приватній формі власності. По-друге, поряд із виробничими укладами зростатиме роль укладів, основним призначенням яких є забезпечення їх виробничих потреб – виробничо-забезпечуючих. По-третє, багатогранність форм господарювання і процесів зайнятості громадян на селі дає підстави передбачити в структурній побудові укладів також: нижчі і ієрархічні ланки, наприклад підуклади. Отже, об’єктивність такого підходу зумовлюється формами господарювання. По-четверте, виправданим буде виділення в системі укладотворення соціального укладу, що забезпечує розв’язання соціальних потреб села – соціальноспрямовуючого.

Особливе місце в укладній структурі села посідає селянський уклад, що зумовлено кількома обставинами: у ньому, по-перше, зосереджена значна кількість зайнятих в аграрному секторі; по-друге, у ньому на сьогодні концентрується основна частина земельних ресурсів; по-третє, виробляється більшість валової продукції; по-четверте, в ньому переважає ручна, індивідуально-сімейна праця. Назва укладу „селянський” зумовлена тим, що його основними укладоутворюючими суб’єктами є селяни та інші мешканці сільської місцевості.

В певні періоди в економіко-географічній та економічній літературі цей уклад міг би мати назву “присадибний”, “індивідуальний” або ж “підсобно-особистий”. Але на нашу думку, виходячи із того, що здійснюють виробничу діяльність у сфері аграрного виробництва, переважно у сільській місцевості, з метою забезпечення власних потреб в основних продуктах харчування, так і можливістю їх часткової реалізації для поповнення сімейного бюджету є цілковито обгрунтованою назва – “селянський уклад”.

У зв’язку з тим, що в офіційних звітних матеріалах відсутні дані про кількість і структуру продукції як рослинництва, так і тваринництва, що виробляється в особистих селянських господарствах (ОСГ), то виникає складність з вибором єдиних показників, які б дали можливість порівняти ефективність виробництва.

За допомогою методу структурного аналізу ефективність сільського господарства досліджується в галузевому і територіальному аспектах. Галузева структура ефективності виробництва відображає внутрішньогалузеві та міжгалузеві пропозиції, дає загальну характеристику процесу. Дослідження ефективності функціонування галузей та їх складових відзначається складністю, яка викликана тим, що виробництво продукції рослинництва та тваринництва має різне цільове призначення, а облік по них не проводиться офіційною статистикою. Внаслідок цього запропонований нами в роботі метод соціобюджетного дослідження, як складова частина методу структурного аналізу, який базується на анкеті, розробленій професором Я.І. Жупанським і доцентом П.О. Сухим і узгоджений із планово-статистичними органами, дає змогу проводити покомпонентно-галузевий аналіз сільськогосподарського виробництва ОСГ.

За допомогою соціобюджетного дослідження можна встановити відмінності в показниках не тільки в галузевій структурі, але й у територіальному розрізі та за категоріями господарств.

Враховуючи існуючу ситуацію, доцільно застосовувати метод „ключів” (контрольних точок). Суть цього методу полягає в тому, що на території області нами обрано чотири райони: Вижницький, Заставнівський, Новоселицький та Кельменецький, що складає в загальній кількості сто сім сільських рад, в яких спостерігаються відмінності в структурі та продуктивності виробництва продукції. Крім того, при проведенні розрахунків використано дані річних звітів сільських Рад про наявність чисельності поголів’я худоби і птиці та кількості продукції, яка реалізується заготівельним організаціям.

У зв’язку з тим, що в державі панує невизначеність стосовно єдиних цін на сільськогосподарську продукцію в різних регіонах України, а також їм передують інфляційні процеси, внаслідок цього практично неможливо застосовувати загальноприйняті показники щодо визначення ефективності функціонування особистих селянських господарств.

Тому для дослідження даного процесу необхідно застосовувати нетрадиційні прийоми. На нашу думку, одним із прийомів визначення ефективності функціонування ОСГ є використання уніфікованого показника „зернова одиниця”, який дає змогу перевести усі види сільськогосподарської продукції через відповідну систему коефіцієнтів до порівняльного виду.

У другому розділі „Чинники формування та розвитку сільськогосподарського виробництва в Чернівецький області” проаналізовано природно-ресурсну складову сільськогосподарського земельного потенціалу, соціально-економічні чинники агровиробництва, а також акцентовано увагу на екологічній ситуації в сільському господарстві та шляхи її поліпшення.

Чернівецька область за площею – найменша серед інших областей України, але, незважаючи на це, вона характеризується значною різноманітністю природних умов і ресурсів, а також вирізняється строкатим рельєфом. Так, на території області виділяють рівнинну частину, передгірську і гірську. Безперечно, потрібно зазначити, що рівнинна частина території найсприятливіша для землеробства, передгір’я – перехідна смуга від землеробства до тваринництва, а гірські райони характеризуються розвинутим тваринництвом.

У великій мірі визначають різноманітність агрокліматичних умов і ресурсів особливості поверхні. Найбільшою сумою активних температур, а також зростанням континентальності клімату із заходу на схід характеризуються рівнинні території області. У передгір’ї холодніше й зростає кількість опадів, а гірські території найбільш зволожені та прохолодні. Що ж стосується ґрунтів, то в горах переважають бурі гірські лісові, дерново-буроземні та дерново-підзолисті різновиди. На рівнині поширені різновиди опідзолених ґрунтів, а також чорноземи.

Територія нинішньої Чернівецької області має давні історичні особливості розвитку сільськогосподарського виробництва. Упродовж тривалого часу населення області набуло виробничих навичок у вирощуванні певних сільськогосподарських культур і тварин.

У зв’язку зі складним історичним розвитком та особливостями географічного положення, область неоднорідна за національним складом населення, який також, як соціально-економічний чинник, має безпосередній вплив на розвиток і формування структури сільськогосподарського виробництва.

Іншими важливими чинниками, що впливають на формування сільськогосподарського потенціалу, є матеріально-технічна база, транспортна доступність, інфраструктурна забезпеченість території, а також екологічні передумови розвитку сільського господарства та шляхи їх поліпшення.

Досліджувана територія має вигідне агрогеографічне положення, яке, поряд з іншими чинниками, сприяє формуванню на її території районів різної спеціалізації (зернове господарство, садівництво, молочно-м’ясне тваринництво та овочівництво; молочно-м’ясне тваринництво, кормовиробництво, зернове господарство, картоплярство і льонарство з розвинутим садівництвом; молочно-м’ясне скотарство з кормовиробництвом на природних сіножатях).

У третьому розділі „Особливості сільськогосподарського виробництва в особистих селянських господарствах Чернівецької області” розглядається галузева і територіальна структура сільськогосподарського виробництва та його продуктивність, географія рослинництва й тваринництва в особистих селянських господарствах, а також особливості й територіальні відмінності сільськогосподарського виробництва в ОСГ області.

Сучасна галузева структура сільського господарства області склалася під впливом відмінностей у природних і соціально-економічних умовах, історичного минулого, а також у зв’язку з необхідністю подальшої концентрації, спеціалізації та більш раціональної організації продуктивних сил. У структурі валової продукції особистих селянських господарств частка рослинництва в області переважає над тваринництвом. Із загального обсягу виробництва продукція сільського господарства загалом по області складає 2668564 тис. зернових одиниць на продукцію рослинництва припадає 55,4%, а на продукцію тваринництва – 44,6%.

У Чернівецькій області найбільшими виробниками сільськогосподарської продукції серед ОСГ є господарства Новоселицького району, виробництво продукції яких складає 371909,9 тис. зернових одиниць та господарства Кельменецького, Сторожинецького, Хотинського районів, в яких виробництво продукції сільського господарства відповідно – 358502,1 тис., 323289 тис. і 268691,7 тис. зернових одиниць. Найменшими виробниками сільськогосподарської продукції є господарства Путильського (81950,1 тис.зерн.одн.) та Герцаївського (110297,1 тис.зерн.одн.) районів, а також м. Чернівці з мінімальним показником – 26591,0 тис. зернових одиниць.

Продуктивність сільськогосподарського виробництва в Чернівецькій області досить висока. У розрахунку на 100га землі найбільше продукції (в тис. зерн. од.) було вироблено (див. рис. 1) в Сокирянському (130,1), Новоселицькому (114,1), Кельменецькому (113,9) районах. Найменшим цей показник був у гірському Путильському районі – 35,6. Ще більші відміни мали місце в цьому показнику в розрахунку на одного мешканця (від 7,45 – в Кельменецькому районі до 2,78 – у Кіцманському, при пересічному показнику по області – 2,91).

У четвертому розділі „Особисті селянські господарства у формуванні продовольчого ринку Чернівецької області” увага звертається на сучасний ринок продовольства та раціональні норми споживання, забезпеченість населення основними продуктами харчування власного виробництва та шляхи їх реалізації.

При виробництві тих чи інших продовольчих товарів необхідно враховувати раціональні норми споживання окремих продуктів харчування. Тобто потрібно знати, яку кількість продукції того чи іншого виду виробити, щоб забезпечити людину повним набором необхідних поживних речовин.

Для населення Чернівецької області, як і загалом для України, основними продуктами харчування є хлібобулочні вироби, молоко, м’ясо, яйця, картопля, овочі, фрукти та ягоди.

Загалом по області особисті селянські господарства майже в повній мірі забезпечують власні потреби основними продуктами харчування рослинного й тваринного походження відносно раціональної норми споживання. Основними продуктами харчування (картопля, овочі, фрукти та ягоди) рослинного походження область забезпечена на 350,6 %, 106,7 % та 178,5 % відповідно.

У розрізі районів тільки Вижницький та Путильський райони не сягають 100 % забезпечення овочевими культурами, а також фруктами та ягодами (24,1 % 68,2 % і 39 %, 23,2 % відповідно). Це пояснюється гірським і передгірським рельєфом території, що створює несприятливі для цих культур агроумови (див. рис. 2).

Що ж стосується основних продуктів харчування (м’ясо, молоко, яйця) тваринного походження, то особисті селянські господарства забезпечені, за рахунок самовиробництва, загалом по області на 78,7 % – молоком, 73,5% – м’ясом, а також на 146,5 % – яйцями.

Одне із питань дисертаційного дослідження – забезпеченість населення основними продуктами харчування власного виробництва. Згідно із запропонованою Українським Інститутом гігієни та харчування методикою, раціональні норми споживання основних продуктів харчування повинні складати: картоплі – 124 кг, овочів – 161 кг, фруктів та ягід – 90 кг. Серед продуктів тваринництва ці показники такі: молоко – 380 кг, м’ясо – 83 кг, яйця – 280 штук.

Виходячи із зазначених раціональних норм споживання, нами розраховано основні територіальні відмінності між фактичним товарним виробництвом продуктів харчування та раціональною нормою споживання. При розрахунках необхідно вводити відповідні поправочні коефіцієнти, величина яких передбачає приведення валового виробництва до фактичного товарного виробництва. Частина продукції рослинництва під час транспортування, зберігання та збору може буде втрачено, а в картоплярстві майже 30% продукції використовується як посівний матеріал на наступний рік. Тому, за нашими розрахунками, відповідні коефіцієнти по переводу валового збору у фактичну товарну продукцію складають для картоплі – 0,5; овочів – 0,8; фруктів і ягід – 0,85.

Аналіз територіальних відмінностей між фактичним товарним виробництвом окремих видів продуктів харчування в ОСГ області засвідчує, що по чотирьох із шести основних продуктів харчування, як рослинного, так і тваринного походження, баланс позитивний.

Надлишки окремих видів продукції є потенційно товарними і можуть бути реалізовані як у населених пунктах районів області, так і в обласному центрі, який виступає організаційним ядром ринку збуту надлишків сільськогосподарської продукції, що виробляється в особистих селянських господарствах.

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретико-методологічне узагальнення і запропоновано нове розв’язання наукового завдання суспільно-географічного дослідження територіальної організації особистих селянських господарств Чернівецької області. У результаті проведених досліджень дисертант прийшов до таких висновків:–

в сільськогосподарському виробництві відбулися значні структурні зрушення. В процесі реформування агропромислового комплексу зменшилася питома вага виробництва продукції в громадському секторі та суттєво збільшилася в приватному, але в той же час головна маса продукції приватного сектору припадає на особисті селянські господарства;–

особисті селянські господарства є провідним і найстабільнішим типом виробників сільськогосподарської продукції в умовах загальної кризи у сільському господарстві країни;–

особливу увагу становить вивчення продуктивності особистих селянських господарств. Оскільки статистичний облік по ОСГ не ведеться, тому для цього був застосований метод соціобюджетного дослідження, як складова частина методу структурного аналізу;–

особисті селянські господарства характеризуються як достатньо високорентабельні і продуктивні, а також багатогалузеві, за рівнем розвитку існують територіальні відмінності, які пов’язані з комплексом природних і соціально-економічних чинників;–

область має вигідне агрогеографічне положення, яке поряд з іншими чинниками, сприяє формуванню на її території районів різної спеціалізації;–

особисті селянські господарства виконують властиві лише їм економічні та соціальні функції (самозабезпечення продуктами харчування власного виробництва, додатковий заробіток, соціальний захист і ін.) щодо створення умов для продуктивної зайнятості, розширеного відтворення трудових ресурсів, задоволення матеріальних, духовних та інших потреб членів сім’ї й суспільства в цілому і є активними учасниками формування територіальної організації сільської місцевості;–

підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва в ОСГ буде пов’язано з поглибленням виробничої спеціалізації, використанням високопродуктивної худоби і районованих сортів рослин, підвищення конкуретноспроможності виробленої продукції;–

провідне місце у виробництві продукції сільського господарства і формування ринку продовольства Чернівецької області зайняли особисті селянські господарства.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Греков С.А. До сучасної динаміки сільськогосподарського землекористування в Карпато-Подільському регіоні // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 138: Географія. – Чернівці: “Рута”, 2002. – С. 154-162.

2. Греков С.А. До питання про антропогенне перетворення території Чернівецької області // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: географія – Вінниця, 2003 – Вип. 6. – С. 67-73.

3. Греков С.А. Створення та розвиток селянських (фермерських) господарств Північної Буковини // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: географія. – Тернопіль. – 2004 – Вип. 1. – С. 65-68.

4. Греков С.А. До питання про роль природних умов у формуванні агро-ресурсного потенціалу Чернівецької області // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: географія. – Тернопіль. – 2004 – №2. – Ч.2 – С. 148-153.

5. Греков С.А. Особливості створення фермерських господарств на території Північної Буковини // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 199: Географія. – Чернівці: “Рута”, 2004. – С. 169-174.

6. Заячук М.Д., Греков С.А. Екологічні особливості сільськогоподарського використання земельних ресурсів Чернівецької області // Наукові записки Сумського педагогічного університету імені А.С. Макаренка. Серія: географія. – Суми. – 2005. – С. 45-50.

7. Греков С.А. До питання про історичні особливості розвитку сільського господарства, як одного із соціально-економічних чинників розвитку сільського земельного потенціалу (на прикладі Чернівецької області) // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Серія: географія. – Луцьк. – 2005. – С. 156-161.

Публікації у наукових виданнях:

1. Сухий П.О., Заячук М.Д., Греков С.А. Екологічний аспект використання земельних ресурсів Чернівецької області // Проблеми регіонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України: Тези доповідей Другої Всеукраїнської науково-методичної конференції. – Чернівці: Рута, 2000. – С. 162-164.

2. Греков С.А. Деякі аспекти використання земельних ресурсів Чернівецької області // Матеріали студентської наукової конференції, присвяченої 2000-літтю християнства і 125-ій річниці Чернівецького університету (11-12 травня, 2000р.). – Чернівці: Рута, 2000. – С. .

3. Греков С.А. Особливості фермерства в Чернівецький області // Матеріали Другого Всеукраїнського семінару з теорії і практики регіонального географічного краєзнавства. – Тернопіль, 11-12 грудня 2002р. – С. 72-76.

4. Греков С.А. Особливості географії агро ресурсного потенціалу Буковини // Матеріали міжнародної конференції до 120-річчя географії у Львівському університеті (24-26 вересня 2003р.). – С. 54-57.

5. Заячук М.Д., Греков С.А. Регіональні особливості землезабезпеченості в Чернівецький області // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць. В 4-х т. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – Т.3. – С. 192-194.

АНОТАЦІЯ

Греков С.А. Географічні особливості сільськогосподарського виробництва в особистих селянських господарствах Чернівецької області. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 – економічна та соціальна географія. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 20007.

У дисертаційній роботі розглядаються географічні особливості сільськогосподарського виробництва в особистих селянських господарствах Чернівецької області, які відбуваються на сучасному етапі в умовах переходу до ринкових відносин.

Досліджено проблеми розвитку функціонування ОСГ, розкрито сучасну структуризацію сільської різноукладності, а також відображено методичні підходи та методику соціобюджетних досліджень регіонального сільськогосподарського виробництва. Виявлено роль чинників формування і розвитку сільськогосподарського виробництва в ОСГ Чернівецької області, а також висвітлено екологічну ситуацію в сільському господарстві та шляхи її поліпшення. Відображено галузеву і територіальну структуру сільськогосподарського виробництва та його продуктивність в ОСГ. Охарактеризовані особливості й територіальні відмінності сільськогосподарського виробництва в особистих селянських господарствах регіону. Акцентовано увагу на ОСГ у формуванні продовольчого ринку досліджуваної території, а також розкриті особливості вдосконалення функціонування особистих селянських господарств Чернівецької області.

Ключові слова: особисті селянські господарства, галузева та територіальна структура, територіальна організація, сільськогосподарське виробництво, продуктивність.

АННОТАЦИЯ

Греков С.А. Географические особенности сельскохозяйственного производства в личных крестьянских хозяйствах Черновицкой области. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 – экономическая и социальная география. – Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, Черновцы, 2007.

В диссертационной работе рассматриваются географические особенности сельскохозяйственного производства в личных крестьянских хозяйствах (ЛКХ) Черновицкой области, происходящие на современном этапе в условиях перехода к рыночным отношениям.

Исследуются текущие проблемы развития функционирования ЛКХ, раскрыто современную структуризацию сельской многосторонности, а также отображены методические подходы и методика социобюджетных исследований регионального сельскохозяйственного производства. Показана роль факторов формирования и развития сельскохозяйственного производства в ЛКХ Черновицкой области, а также освещена экологическая ситуация в сельском хозяйстве и пути ее улучшения. Отражена отраслевая и территориальная структура сельскохозяйственного производства и его продуктивность в ЛКХ. Охарактеризованы особенности и территориальные отличия сельскохозяйственного производства в личных крестьянских хозяйствах региона. Анализ территориальных отличий между фактическим товарным производством отдельных видов продуктов питания ЛКХ области свидетельствует о том, что по четырех из шести основных продуктов питания, как растительного, так и животноводческого происхождения, баланс положительный. Исследовано обеспечение населения основными продуктами питания собственного производства. Согласно с предложенной Украинским Институтом гигиены и питания методикой, рациональные нормы потребления основных продуктов питания должны составлять: картошки – 124 кг, овощей – 161 кг, фруктов и ягод – 90 кг. Среди продуктов животноводства эти показатели таковы: молока – 380 кг, мяса – 83 кг, яиц – 280 шт. Исходя из указанных рациональных норм потребления, нами рассчитаны основные территориальные отличия между фактическим товарным производством продуктов питания и рациональной нормой потребления. Особый акцент сделан на ЛКХ в формировании продовольственного рынка исследуемой территории, а также раскрыты особенности усовершенствования функционирования личных крестьянских хозяйств Черновицкой области.

Ключевые слова: личные крестьянские хозяйства (ЛКХ), отраслевая и территориальная структура, территориальная организация, сельскохозяйственное производство, продуктивность.

SUMMARY

Grekov S.A. Geographical peculiarities of agricultural production in private rural economies within Chernivtsi administrative region. – Manuscript.

Candidate thesis in geography, specialty 11.00.02 – economic and social geography. Chernivtsi Yuriy Fedkovych National University, Chernivtsi, 2007.

The dissertation work deals with geographical peculiarities that take place in agricultural industry of private rural economies within Chernivtsi administrative region in conditions of transition to market economics.

Presentday problems of private agricultural economies functioning are analyzed in the work, as well as presentday diverse structures of rural styles of economy have been disclosed, alongside with methodical approaches and methods of social and budgetary studies of regional agricultural production. The role of the factors that influence the formation and the development of agricultural production within private rural economies of Chernivtsi administrative region was defined, and the ecological situation in agriculture highlighted, alongside with the ways to improve it. The branch and territorial structures of agricultural production, as well as its productivity within private rural economies have been put under the analysis. Peculiarities and territorial differences of agricultural production within regional private rural economies are characterized. The role of private rural economies in the formation of food market within the studied territory is analyzed, as well as the problems and particularities of private rural economies of Chernivtsi administrative region functional improvement are disclosed.

Key words: private rural (agricultural) economies; branch and territorial structure; territorial organization; agricultural production, productivity.