КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІВАНЕНКО Надія Вікторівна

УДК 81’44 (811.161.2 + 811.111): 81’373

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ ДОБРО

В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ

Спеціальність 10.02.17 – порівняльно-історичне

і типологічне мовознавство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі перекладу та загального мовознавства Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Лучик Алла Анатоліївна,

Національний університет

“Києво-Могилянська Академія”,

кафедра слов’янського та загального мовознавства,

професор

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Стишов Олександр Анатолійович,

Київський національний лінгвістичний університет,

кафедра фонетики та граматики слов’янських мов,

завідувач кафедри

кандидат філологічних наук

Кислицина Наталія Миколаївна,

Таврійський національний університет

імені В.І.Вернадського

кафедра теорії і практики перекладу та соціолінгвістики,

доцент

Захист відбудеться “25” січня 2008 р. о 12 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул. Червоноармійська, 73).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (Київ-150, вул. Червоноармійська, 73).

Автореферат розісланий “19” грудня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

професор О.М.Кагановська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дисертація присвячена зіставному дослідженню системної організації одиниць лексико-семантичного поля добро у сучасних українській та англійській мовах. Міжмовне зіставлення лексичних одиниць спрямоване на встановлення семантичних особливостей систем двох мов, виявлення національно-специфічного та подібного в концептуалізації світу носіями порівнюваних мов (Н.Д.Арутюнова, Г.Вежбицька, І.О.Голубовська, М.П.Кочерган, А.А.Лучик, В.М.Манакін, О.О.Тараненко, О.О.Селіванова).

Поняття “добро” є багатогранним і складним явищем, що викликає інтерес у науковців різних галузей. У сучасних лінгвістичних дослідженнях вивчається зміст поняття “добро” (Н.Д.Арутюнова, В.І.Постовалова), аналізуються його об’єктивні та суб’єктивні оцінні параметри (О.М.Вольф, М.О.Дмитровська). Добро визначається як складова мовної картини світу (Т.А.Космеда, Ph.Foot), як оцінний компонент у семантичній структурі слова (Г.І.Приходько), як елемент семантичного простору оцінного тезауруса англійської мови (О.Л.Бєссонова). Досліджуються лінгвокогнітивні характеристики засобів вербалізації концепту ДОБРО в англійській мові та його філософська основа (І.В.Змійова, S.Smith). Добро розглядається як філософська (J.Cooper, G.Santas) й етична категорія (Л.Б.Волченко, В.Ш.Сабіров, I.Murdoch), а також при лігвокогнітивному аналізі суміжних концептів щастя, happiness, justice, pleasure, love (Ю.С.Степанов, J.Austin, M.Chattegee, T.Gould, R.Kraut, N.Natham).

Водночас лексичні одиниці, що виражають поняття “добро”, не були об’єктом дослідження у зіставному аспекті на матеріалі лексикографічних даних неспоріднених української та англійської мов. Дослідження таких одиниць у межах лексико-семантичного поля з урахуванням системності мови надає можливість об’єднати мовні та позамовні знання для тлумачення лексем, що об’єктивують поняття “добро”. Польовий підхід організації лексики є одним із основних принципів систематизації мовних явищ (О.В.Бондарко, Ю.М.Караулов, А.М.Кузнєцов, Г.А.Уфімцева, Г.С.Щур), завдяки якому розкривається взаємозв’язок, взаємозалежність та ієрархічність мовних одиниць (М.В.Нікітін, S.Ullmann). Це уможливлює дослідження не окремих лексем, а систем словникових одиниць та відображення їх семантичних зв’язків. Зіставне дослідження одиниць лексико-семантичного поля добро в українській та англійській мовах сприяє розкриттю спільного та відмінного у їхній семантиці, виявленню співвідносних слів у двох мовах, з’ясуванню системних зв’язків складників поля та його структури в обох мовах.

Актуальність пропонованої роботи зумовлена, по-перше, спрямованістю зіставної лексичної семантики на вивчення особливостей мовних одиниць, які відображають ключові етичні поняття, по-друге, необхідністю виявлення національної специфіки та міжмовних подібностей у семантиці лексем української та англійської мов. Аналіз семантичних і структурних особливостей одиниць лексико-семантичного поля добро дозволяє визначити у кожній із мов спільні та відмінні семантичні компоненти лексем, а також відобразити системні зв’язки лексики. Встановлення системних відношень одиниць лексико-семантичного поля добро, з’ясування його структурної організації виявляє міжмовні сходження та розбіжності лексичних засобів вираження поняття “добро” в сучасних українській та англійській мовах.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з держбюджетною науково-дослідною темою Міністерства освіти і науки України № 0105U001846 “Європейські мовні картини світу в аспектах етнолінгвістики та лінгвокультурології” кафедри перекладу та загального мовознавства Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Тема затверджена на засіданні бюро Наукової ради “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” (протокол №3 від 20.06.2002) Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України.

Мета дослідження – з’ясувати системну організацію одиниць лексико-семантичного поля добро в українській та англійській мовах і встановити особливості вираження поняття добро у двох мовах.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:–

висвітлити загальнофілософське та оцінне уявлення про поняття “добро”;–

розкрити особливості семантичної структури ключової одиниці
лексико-семантичного поля добро в українській та англійській мовах;–

виявити складники лексико-семантичного поля, що виражають поняття “добро” у досліджуваних мовах;–

визначити семний склад мовних одиниць лексико-семантичного поля добро в сучасних українській та англійській мовах;–

з’ясувати характер семантичних парадигматичних відношень одиниць поля у досліджуваних мовах;–

зіставити системну організацію лексико-семантичного поля добро у двох обраних мовах.

Об’єктом дослідження є одиниці лексико-семантичного поля добро в українській та англійській мовах.

Предмет вивчення – системна організація одиниць лексико-семантичного поля добро в українській та англійській мовах.

Матеріалом дослідження слугували дані вибірки з тлумачних словників української та англійської мов (Словник української мови в 11-ти томах, The Oxford English Dictionary, Vol. 1-12; Webster’s Third New International Dictionary of the English Language, Vol. I-III), електронного словника англійської мови (Oxford English Dictionary Online / ed. John Simpson, 2nd, 3rd ed.). Приклади також добиралися з вищевказаних словників. Крім цього у дослідженні використано дані ідеографічних, синонімічних, двомовних, енциклопедичних та інших лексикографічних джерел. Кількість досліджуваних одиниць становить 380 лексем, у яких було виявлено 1993 семи.

Для досягнення поставленої мети і вирішення конкретних завдань застосовувався комплекс методів та прийомів дослідження. Для опису способів вираження поняття “добро” та узагальнення основних положень дослідження використовувався описовий метод; компонентний аналіз дозволив дослідити семантичну структуру одиниць лексико-семантичного поля добро; метод опозицій розкрив системні відношення між лексичними одиницями в полі; метод семного аналізу словникових дефініцій спрямовано на виявлення збігу та розходжень у семантиці складників поля; за допомогою методу ступінчатої ідентифікації визначено ієрархію одиниць поля; зіставний метод використано для з’ясування спільних та відмінних рис у структурі лексико-семантичного поля добро української та англійської мов; метод кількісного аналізу залучено для підрахунків лексем і сем у зіставлюваних фрагментах мовних систем та визначення обсягу семантичних компонентів одиниць поля, спільних з ядром.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у тому, що вперше лексико-семантичне поле одиниць, які виражають багатогранне явище добро, проаналізовано з позицій зіставної семантики на матеріалі лексикографічних даних української та англійської мов; визначено складники лексико-семантичного поля добро та способи їхнього впорядкування в цілісну систему в досліджуваних мовах; установлено кількісний і якісний склад мовних одиниць досліджуваного поля в обох мовах та висвітлено їхню семну будову. Вперше розкрито системні відношення лексем і з’ясовано особливості лексико-семантичного поля одиниць, що виражають поняття добро в українській та англійській мовах; визначено співвідношення між ядром і периферією та зіставлено ядерні, навколоядерні та периферійні частини досліджуваного поля добро в обох мовах.

Теоретичне значення роботи зумовлюється певним внеском у розвиток зіставної лексикології як галузі контрастивної лінгвістики, а також у лексичну семантику та теорію міжкультурної комунікації. Дослідження сприяє подальшому опрацюванню різних підходів до вивчення лексико-семантичних систем, зокрема зіставного аналізу лексико-семантичних полів. Установлення спільних та відмінних рис одиниць лексико-семантичного поля добро як складової національно-мовної картини світу доповнює відображення етнокультурної своєрідності досліджуваного поняття в українській та англійській мовах.

Практичне значення результатів дослідження полягає в можливості їх використання в курсах лексикології української та англійської мов (розділи “Семантична структура слова”, “Мовна семантика”, “Лексична система і дослідження її структури”), типології (розділи “Лексична типологія”, “Методи дослідження семантичної структури слова”), теорії та практики перекладу (розділ “Семантичні аспекти перекладу”), а також на практичних заняттях з англійської та української мов, при написанні курсових, дипломних та магістерських робіт. Результати дослідження і фактичний матеріал можуть бути використані у лексикографічній практиці, при укладанні перекладних та тлумачних словників.

Апробація результатів. Результати дослідження обговорювалися на семи міжнародних конференціях: XI, XII Міжнародних наукових конференціях ім. проф. Сергія Бураго “Мова і культура” (Київ, 2002, 2003), Міжнародній науковій конференції “A World Apart or Still Together” (Nottingham, 2004),
VII Міжнародній науковій конференції “Postgraduate Conference in Theoretical and Applied Linguistics” (Durham, 2004), Міжнародній науковій конференції “Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики” (Київ, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції “Міжкультурна лінгвістика та формування іншомовної комунікативної компетенції” (Київ, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції “Research Poster Conference” (Oxford, 2003) та на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (Кіровоград, 2003-2007) і звітній науковій конференції Оксфордського університету (Oxford, 2004).

Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображено у восьми статтях та матеріалах наукових конференцій, шість з них у фахових виданнях України (3,3 др. арк.). Загальний обсяг публікацій становить 4,58 др. арк.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури та додатків. Повний обсяг роботи складає 245 сторінок, з яких 181 сторінка основного тексту. Бібліографія включає 325 джерел, з них 15 позицій лексикографічних праць.

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету й завдання, окреслено наукову новизну, теоретичне і практичне значення основних положень та одержаних результатів, розкрито об’єкт і предмет роботи, описано методи дослідження.

У першому розділі сформульовані основні принципи зіставних досліджень у мовознавстві; викладено теоретичні основи дослідження; проаналізовано загальнофілософські та оцінні уявлення про добро; розглянуто основні поняття, за допомогою яких досліджується структура лексико-семантичного поля добро; описано поетапну методику зіставного дослідження.

У другому розділі розкрито семантичну структуру ключової лексеми добро; виявлено складники поля та способи їхнього впорядкування; визначено структурні (ядерну, навколоядерну та периферійну) частини лексико-семантичного поля добро в українській мові; з’ясовано семантичну будову та семантичні парадигматичні відношення одиниць досліджуваного поля.

Третій розділ присвячений встановленню семантичної структури ключової лексеми good (добро) в англійській мові та виявленню елементів лексико-семантичного поля добро; висвітленню семантичної будови і семантичних парадигматичних відношень одиниць лексико-семантичного поля добро в англійській мові та побудові його структури.

Четвертий розділ розкриває особливості системного представлення лексико-семантичного поля добро в українській та англійській мовах; висвітлює його спільні та відмінні риси; розкриває національно-культурну специфіку вираження поняття добро в українській та англійській мовах.

У загальних висновках підведено підсумки здійсненого дослідження, узагальнено міркування і спостереження, окреслено перспективи подальшого вивчення мовних одиниць, що виражають поняття добро.

Додатки ілюструють склад лексико-семантичного поля добро в українській та англійській мовах; відображають структуру лексико-семантичного поля добро в зіставлюваних мовах.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. “Теоретичні аспекти зіставного вивчення лексико-семантичних полів”. Всебічне вивчення міжмовних контактів, взаємодії і взаємопроникнення як генетично споріднених, так і різносистемних мов є одним із важливих питань сучасної лінгвістики. Найсуттєвіші риси національно-мовної культури зберігаються в лексиці. У ній відображаються процеси, що відбуваються у соціальній дійсності, у навколишньому світі в результаті осмислення їх соціумом (Ф.С.Бацевич, І.О.Голубовська, О.О.Тараненко, J.Lyons, D.Singleton, J.Sowa). Тож проблема того, як здійснюється створення уявлень про навколишню дійсність, закріплення, накопичення і зберігання знань про світ у мовних одиницях, набуває сьогодні ще більшої актуальності.

Добро є одним із загальнооцінних понять, що складають основу оцінного тезауруса мови, оскільки оцінка є обов’язковим компонентом людської діяльності (О.Л.Бєссонова, Т.А.Космеда). Тлумачення добра як духовної основи суспільства є важливим елементом побудови нової ціннісної парадигми, адже в ній зосереджується практичний оцінний досвід людей, уявлення про цінності, норми поведінки, загальноприйняті стандарти й ідеали суспільства (I.Murdoch, Ph.Foot). У філософії добро тлумачиться як сукупність моральних дій і принципів поведінки окремого індивіда чи усього суспільства, які позитивно оцінюються (Аристотель, В.Ш.Сабіров, J.Cooper, G.Santas).

Принцип системного підходу передбачає дослідження не окремих слів, а цілих лексико-семантичних мікросистем (В.В.Левицький), виступає необхідною передумовою вирішення актуальної проблеми сучасної лінгвістики – пізнання мови як системи, що має певну структуру. Системний підхід до вивчення семантики елементів лексико-семантичного поля добро базується на положенні, згідно з яким досліджувані мовні одиниці утворюють певну систему і встановлюють тісні семантичні відношення між собою, на основі чого відбувається їх аналіз та взаємопредставлення.

Для зіставного дослідження надзвичайно важливим є застосування компонентного аналізу – методу вивчення змістового боку одиниць мови, що має за мету розкласти значення на мінімальні семантичні складники. Завдяки цьому методу найбільш чітко та повно висвітлюється семантична інформація, яку містить у собі лексема у вигляді сем. Цей метод дозволяє здійснити дослідження на глибинному рівні, розкрити семантичні відтінки слова та відобразити системні зв’язки лексики, виявити семантичні компоненти лексем однієї мови, яких не містять співвідносні одиниці іншої мови (В.Г.Гак, О.В.Гулига, М.П.Кочерган, M.Bierwisch, G.Leech, J.Lyons). Як метод виокремлення семантичних компонентів була обрана лексикографічна процедура, що базується на аналізі словникових дефініцій і при якій кожне слово словникового тлумачення прирівнюється до семантичного компонента (І.В.Арнольд, Ю.М.Караулов, В.В.Левицький, Б.О.Плотніков, Е.Ф.Скороходько).

Семантичні компоненти можна виявити шляхом зіставлення значень у певній лексико-семантичній системі – лексико-семантичному полі. Застосування компонентного аналізу розкриває не тільки ієрархічні, а й взаємозалежно репрезентовані відношення між одиницями мови у складі поля. Отже, змістові зв’язки мовних одиниць розглядаємо виходячи з принципу лексико-семантичного поля, окреслити яке дозволив аналіз семантичної структури лексем української та англійської мов.

На сучасному етапі розвитку лінгвістики існують різні визначення
лексико-семантичного поля і різноманітність поглядів щодо його розуміння. Одні дають максимальний перелік ознак семантичного поля (цілісність, впорядкованість, взаємоозначуваність елементів, повнота, розмитість кордонів, безперервність) (М.В.Нікітін, Ф.О.Нікітіна, П.М.Денисов). Інші наголошують на включенні в поле слів різних частин мови (А.П.Мацук, Г.В.Степанова). В цілому різні теорії збігаються в тому, що лексико-семантичне поле розглядається як спосіб відображення дійсності і є системою, складники якої пов’язані спільним семантичним компонентом і структурно організовані співвідношенням ядро – периферія (Л.М.Васильєв, Ю.М.Караулов). Отже, під терміном лексико-семантичне поле розуміємо складну систему, члени якої пов’язані спільною семантикою незалежно від їхньої частиномовної приналежності. Обмеження одним лексико-граматичним класом звужує дослідження, тому що поза увагою залишаються мовні одиниці, що співвідносяться з тим же поняттям, але належать до інших частин мови.

Семантичне членування лексико-семантичного поля зумовлене реалізацією обов’язкової категорії у певних сукупностях сем, різноманітні комбінації яких утворюють його сегменти – мікрополя (О.Л.Зеленецький). Об’єднання одиниць у мікрополе забезпечує одна із субкатегоріальних сем. Шляхом компонентного аналізу було виділено семантично активні семи в кожному мікрополі, які зустрічаються у 20 і більше відсотках лексичних одиниць.

Приналежність лексичних одиниць до поля має градуйований характер, що дозволяє виділити в ньому ядро, навколоядерну зону та периферію. Досліджувані мовні одиниці, що виражають поняття добро в українській та англійській мовах, утворюють лексико-семантичні поля, об’єднані спільною семою та спільним поняттєвим змістом. Лексеми полів зосереджені навколо ключової одиниці або загальної ідеї, яка виражає найбільш повне уявлення про поняття (добро
в українській мові та good – в англійській). Навколо зосереджуються одиниці, у яких найбільший відсоток спільних сем з лексемою добро. Ці елементи входять до семного складу одиниць, що демонструють безпосередні семантичні зв’язки з ядерною лексемою, наприклад: добро > благо; good > benefit. Метод компонентного аналізу, ступінчатої ідентифікації та метод опозицій, які застосовуються при аналізі матеріалу дослідження дозволяють виявити безпосередні чи опосередковані семантичні зв’язки одиниць поля.

На основі кількісного критерію до навколоядерної зони входять мікрополя, які містять найбільше спільних семантичних компонентів з ядром поля. Вони відображають найістотніші змістові характеристики поля, лексико-семантичні зв’язки та парадигматичні відношення в ньому. Навколоядерні одиниці пов’язані з ядерною лексемою поля безпосередньо, оскільки входять до семного складу одиниць ядерних мікрополів, наприклад: доброзичливий > прихильність; goodness > prosperity. Отже, до центральної (ядерної та навколоядерної) частини досліджуваного лексико-семантичного поля добро в українській та англійській мовах належать лексичні одиниці, що виражають найважливіші, найістотніші ознаки поля, характеризуються семантичною спільністю та високою частотою семантичних зв’язків.

Одиниці периферії об’єднуються у мікрополя, групуючись навколо лексем, які демонструють опосередковані семантичні зв’язки з ядерними одиницями поля через лексеми навколоядерної зони, наприклад: доброзичливий (елемент ядра) > приязнь (лексема навколоядерної зони) > потяг (одиниця периферії). Складники периферії характеризуються значною кількістю диференційних сем. Периферійна частина представлена одиницями, які втрачають основні семи
лексико-семантичного поля добро і набувають інших ознак. Її елементи виявляють послаблені семантичні парадигматичні зв’язки з ядром та навколоядерною зоною поля. Периферія має досить розмиті межі, тому можна передбачити, що вона здатна перетинатися з іншими лексико-семантичними полями.

Вивчення семантичних парадигматичних відношень між одиницями мови є одним із напрямків у дослідженні лексико-семантичних полів. Так, лексичне поле представлене як парадигма, що враховує не лише спільне між лексемами, а й бере до уваги протиставлення їхнього змісту (Т.А.Космеда). У дослідженні здійснюється аналіз таких відношень на основі словесних опозицій залежно від характеру співвідношення компонентів: опозиція тотожності; привативна, або опозиція включення; еквіполентна, або опозиція перетину. Вивчення системних відношень у лексиці було перенесено з досвіду дослідження фонетичних опозицій (М.С.Трубецькой) та розвинуте мовознавцями у галузі семантики (Ю.Д.Апресян, Ю.М.Караулов, А.М.Кузнєцов, Е.В.Кузнєцова, А.А.Лучик, М.В.Нікітін, М.М.Пещак, Г.А.Уфімцева, Д.М.Шмельов, S.Ullmann). У рамках опозицій розрізняють інтегративні семи, тобто компоненти, спільні для обох слів, та диференційні семи, якими лексеми різняться та за допомогою яких створюють свою індивідуальність.

Із структурою лексико-семантичного поля пов’язані явища синонімії та гіперо-гіпонімії, які також відображають своєрідне сегментування світу різними мовами. Лексеми можуть входити відразу в декілька синонімічних рядів. При цьому з одними одиницями вони є абсолютними синонімами – здатними заміняти один одного, нейтралізувати в тексті зіставлювані семантичні ознаки. Такий тип синонімії спостерігається між лексемами, що репрезентують опозиції тотожності у лексико-семантичному полі. Ідеографічними синонімами – що відтінюють різні аспекти позначуваного об’єкта, є лексичні одиниці, які об’єднуються переважно в еквіполентні опозиції. Привативні опозиції характеризують ієрархічну будову лексико-семантичного поля. Отже, явища гіперо-гіпонімінії, так само як і синонімії, демонструють взаємозв’язок, взаємозалежність та системність лексичних одиниць поля. Перші акцентують ієрархічність структури лексико-семантичного поля, а другі утворюють семантичні мікроструктури його елементів.

Розділ 2. “Особливості лексико-семантичного поля добро в українській мові”. Одиниці української мови на позначення поняття добро існують у
лексико-семантичному полі як елементи системи, які перебувають в опозиціях і розрізняються завдяки диференційним семам. Між одиницями поля встановлюються семантичні парадигматичні відношення, що проявляються у привативних, еквіполентних зв’язках та опозиціях тотожності. Це надало можливість розглядати весь семний набір як єдине ціле, що має певну структуру.

Виявлені еквіполентні відношення між конституентами поля дозволили визначити ідеографічні синоніми. Так, лексеми успіх і удача зі спільними семами ‘позитивний’, ‘результат’, ‘досягнення’ характеризують завершення справи, момент досягнення значних результатів. Ці одиниці утворюють еквіполентну опозицію, а в системі мови є ідеографічними синонімами. Диференційні семи ‘схвалення’, ‘визнання’ мовної одиниці успіх свідчать про те, що людина сама цілеспрямовано досягає успіху, докладаючи для цього певні зусилля. Семантичні компоненти ‘збіг’, ‘обставина’ лексеми удача відбивають семантику випадковості, яка може привести до бажаних наслідків. Опозиції тотожності засвідчили наявність абсолютних синонімів. Так, між одиницями добродійний та доброчинний існує опозиція тотожності. У системі української мови вони є абсолютними синонімами, оскільки мають однакову семантичну будову, а саме, містять тільки спільні семи ‘користь’, ‘добро’ і не мають різних сем.

На основі принципу безпосередніх / опосередкованих зв’язків та кількісного критерію до ядра поля відносимо одиниці мікрополів, які пов’язані з ключовою лексемою поля безпосередніми семантичними зв’язками та містять найбільшу кількість спільних сем з ядерною лексемою добро; до навколоядерної частини – належать одиниці, що містять найбільшу кількість спільних сем з лексемами ядерних мікрополів. Оскільки ключова лексема добро тлумачиться через одиниці благо і задоволення, а отже, демонструє з ними безпосередні семантичні зв’язки, це надає можливість віднести до ядра лексико-семантичного поля добро одиниці, які об’єднуються у мікрополя благо і задоволення. Лексеми названих мікрополів відбивають найсуттєвіші ознаки поняття добро в українській мові та містять найбільшу кількість спільних сем з ключовою одиницею добро. Кількість лексем ядерних мікрополів становить 30 лексем, 126 сем (35% спільних з ключовою одиницею добро) – мікрополе благо та 25 лексем, 86 сем (26% спільних з ключовою лексемою) – мікрополе задоволення.

У ядерному мікрополі благо виокремлюються семантично активні (зустрічаються у 20 і більше відсотках одиниць) семи ‘добро’, ‘добрий’. Залежно від характеру співвідношення компонентів між лексичними одиницями виділяються опозиції тотожності, привативні та еквіполентні. Так, семантичний компонент ‘доброзичливий’ виступає інтегративним в еквіполентній опозиції лексем милість – співчуття, які розкривають поняття чуйного ставлення до чужого горя, переживань, вияв милосердя, а також почуття жалю, викликане нещастям. Напр.: Серце бажало співчуття од других, близьких, що могли зрозуміти й оцінити те, чим він тепер жив (СУМ). В одиниці милість за допомогою диференційної семи ‘благодіяння’ реалізується значення дару, пожертвування, доброго, милосердного вчинку. У мікрополі задоволення семантично активними є семи ‘задоволення’, ‘радість’, ‘втіха’. Фіксуються три пари синонімів: задоволення – задоволеність, насолода – задоволеність, манливий – привабливий та один синонімічний ряд: вабити – приваблювати – привертати – притягати.

До навколоядерної зони належать мікрополя щастя, любов, дружба, оскільки їхні ядерні одиниці входять до семного складу лексем ядерних мікрополів, а отже пов’язані з ними безпосередніми зв’язками: добро > благо > щастя; добро > добрий > милосердя > милість > любов; добро > добрий > доброта > дружній > дружба. До складу мікрополів ядра та навколоядерної частини входять лексеми на позначення позитивних відчуттів, емоцій, ознак та результатів людської діяльності, яка спрямована на досягнення добра. Активними у навколоядерному мікрополі щастя (20 одиниць, 64 семи, з яких 37 спільних з ядром) є семантичні компоненти ‘щастя’, ‘щасливий’, ‘удача’, ‘успіх’. Характерною рисою цього мікрополя є відносно велика кількість синонімічних утворень. Так, до одного синонімічного ряду належать лексеми щастя – талан, фортуна – доля – талан, везти – щастити – фортунити, успіх – удача.

Наступне мікрополе любов нараховує 29 лексичних одиниць, 116 сем (з них 85 спільних з ядром). Семантично активною у цьому мікрополі є сема ‘любов’. Однією з важливих характерних рис мікрополя любов є синонімічність. Так, одиниці любов – кохання – закохання, любити – кохати, ніжність – ласка, приязнь – прихильність – прив’язаність є синонімами. Одиниці цього мікрополя активно взаємодіють як з ядерними так і навколоядерними елементами поля. Вони утворюють численні семантичні парадигматичні зв’язки, активними є зв’язки з мікрополями щастя, дружба, благо. Це надає підстави дійти висновку про те, що поняття любові є досить широким і охоплює різні види любові. Тому мовні одиниці цього мікрополя здатні перетинати його кордони і бути елементами інших мікрополів.

У мікрополі дружба міститься 25 лексем, 118 сем (з них 42 спільних з ядром). Поняття дружби близьке до поняття любові, адже обидва передбачають взаємну прихильність, повагу, довір’я. В семантичних парадигматичних відношеннях це проявляється у великій кількості еквіполентних та привативних опозицій між лексемами окреслених мікрополів. Наприклад, дружба – відданість, дружелюбність – приязнь (привативні опозиції), дружба – прихильність – приязнь (еквіполентна опозиція). Активним семантичним компонентом мікрополя дружба є сема ‘повага’. Зафіксовано поодинокі пари синонімів як, напр., повага – шана, поважати – шанувати.

Периферія лексико-семантичного поля добро представлена чотирма мікрополями правда (13 лексичних одиниць, 97 сем, з яких 18 спільних з ядром), допомога (18 лексем, 70 сем, з яких 19 спільних з ядром), згода (19 одиниць, 68 сем, з них 7 спільних з ядром), бажання (11 лексем, 50 сем, з них 12 спільних з ядром). Одиниці периферії містять більше диференційних сем, якими вони відрізняються від ядерних складників поля, а тому можна передбачити, що вони будуть перетинатися з одиницями інших лексико-семантичних полів. Отже, лексико-семантичне поле добро в українській мові має розмиті кордони, що уможливлює входження в нього інших лексем. Активними є такі семантичні компоненти, як ‘користь’, ‘взаємний’, ‘згода’, ‘прагнення’, ‘бажання’, що виражають потяг до здійснення добра, підтримки, турботи, домовленості і розуміння. Активними виявляються семантичні парадигматичні зв’язки з одиницями мікрополя дружба.

Розділ 3. “Структурування лексико-семантичного поля добро/good в англійській мові”. Особливістю одиниць лексико-семантичного поля добро в англійській мові є складність і багатоаспектність їх семантичної структури. Узагальнене абстрактне поняття добро в англомовній картині світу має складну структуру і представлене лексико-семантичним полем, яке складається з ядра, навколоядерної зони та периферії, заповнених відповідним лексичним матеріалом. Ядерною одиницею поля у досліджуваному матеріалі є лексема good (n), яка виражає значення усього позитивного по своїй природі або корисного в результаті виконання дії: The Colonel laughed all the more. He was going to get all the good out of this (OED).

До ядра поля належать 30 лексичних одиниць (мікрополе benefit), що виражають поняття доброї справи чи дії, блага, доброчесності, моральності (G.Wright). Вони об’єднуються у мікрополе, ядерна одиниця benefit якого входить до семного складу лексичної одиниці good (n), отже між ними спостерігаються безпосередні семантичні зв’язки. Згадане мікрополе нараховує найбільшу кількість сем – 252 семантичні компоненти та найбільше спільних сем з ядерною одиницею good – 60%). Активними (наявні у 20 і більше відсотках одиниць) виявилися семантичні компоненти ‘good’ (adj.), ‘good’ (n), ‘benefit’, які поєднують мовні одиниці зазначеного мікрополя різними видами парадигматичних зв’язків: привативними, еквіполентними та тотожності. Особливістю мікрополя є велика кількість еквіполентних опозицій та, як результат, наявність ідеографічних синонімів. Так, лексеми goodness – kindness об’єднуються в еквіполентну опозицію спільними семами ‘benefit’, ‘advantage’. Зазначені елементи є ідеографічними синонімами, вони відрізняються своєю семантикою, що виявляється у розбіжностях семантичних компонентів їхніх значень. Так, у семах ‘tenderness’, ‘fondness’, ‘affection’, ‘love’ лексеми kindness існує вказівка на ніжні почуття, захоплення, прив’язаність, любов: A lady for whom he had once entertained a sneaking kindness (OED). Ідеографічними синонімами є також лексичні одиниці virtue – excellence, goodness – generosity.

До складу навколоядерної зони входить чотири мікрополя: happiness, pleasure, love, friendship, оскільки вони містять найбільше семантичних компонентів спільних з ядром, а їхні ядерні одиниці пов’язані з ключовою лексемою good безпосередніми семантичними зв’язками і є семами елементів ядра поля: good (n) > good (adj.) > pleasure; good (n) > good (adj.) > happiness;  good > benefit > kindness > love; good > benefit > kindness > friendship.

Кількість лексем мікрополя happiness складає 22 лексичні одиниці, 119 сем (з яких 68 спільних з ядром). Найактивнішими семами цього мікрополя є семантичні компоненти ‘success’, ‘fortune’, ‘luck’. Опозиція еквіполентності спостерігається між одиницями happiness – felicity, fortunate – lucky, fortune – luck – chance – hap, які у системі англійської мови є ідеографічними синонімами. Ядерна одиниця good (n) усього лексико-семантичного поля та ключова лексема happiness зазначеного мікрополя, репрезентуючи спільне уявлення про доброчинні наміри, позитивні відчуття, об’єднані інтегративною семою ‘good’ (adj.) в еквіполентну опозицію.

Мікрополе pleasure належить до навколоядерної частини лексико-семантичного поля добро в англійській мові і нараховує 22 лексеми, 112 сем
(із них 45 спільних з ядром). Сема ‘pleasure’ не була виявлена в ядерній одиниці good досліджуваного лексико-семантичного поля, а лише в одиницях ядерного мікрополя benefit. Це пояснює приналежність згаданого мікрополя не до ядра, а до навколоядерної частини поля. Довгі синонімічні ряди, наприклад, pleasure – enjoyment – delight – delectation – pleasing (n) – pleasingness є характерною особливістю мікрополя pleasure.

26 лексичних одиниць, 176 сем (з них 75 спільних з ядром) об’єднані у мікрополе love. Семний склад лексем цього мікрополя свідчить про вираження його одиницями значення любові, ніжних почуттів, пристрасті, симпатії. Активним є семантичний компонент ‘love’. Семантична структура переважної більшості лексичних одиниць на позначення емоцій і почуттів, пов’язаних із любов’ю, складається з великої кількості ознак, що пояснюється багатозначністю, різноплановістю цього поняття (Г.А.Огаркова). Так, лексема love утворює еквіполентну опозицію з лексемою affection, представляючи спільне поняття доброзичливості, гарячої любові, ніжних почуттів, захоплення, любовної прив’язаності (семи ‘attachment’, ‘fondness’, ‘disposition’). Напр.: Affection and satisfied pride would again warm her later years (OED). У системі англійської мови зазначені одиниці функціонують як ідеографічні синоніми. Лексеми affection та love характеризують почуття при стані закоханості, причому остання з них – сильніші та інтенсивніші (семи ‘strong’, ‘predilection’). Семантика елемента affection позначає емоції або почуття з підкресленням того, що вони можуть виражатися як явища, схожі на сильну непереборну пристрасть, навіть хтивість (семи ‘passion’, ‘lust’).

Семантика поняття дружби виражається 27 одиницями, 166 семантичними компонентами (з них 56 спільних з ядром), що функціонують у мікрополі friendship. Найактивнішою семою цього мікрополя виявляється семантичний компонент ‘respect’. Мовні одиниці respect, esteem, reverence, regard утворюють один синонімічний ряд. Вони позначають почуття або вияв шанобливої уваги, шани і глибокої поваги до інших. Лексичними синонімами є також одиниці reliable – trustworthy, to respect – to esteem – to reverence – to regard. Спостерігаються семантичні парадигматичні відношення еквіполентності з одиницями, що входять до складу мікрополів benefit, love, happiness. Так, на близьке знайомство, інтимність указує ядерна одиниця friendship, яка семою ‘intimacy’ пов’язана з елементами мікрополя love.

У периферійній зоні містяться чотири мікрополя: truth (17 лексем, 123 семи, з них 37 спільних з ядром), help (13 одиниць, 89 сем, з них 22 спільних з ядром), agreement (19 лексичних одиниць, 84 семантичні компоненти, з них 23 спільних з ядром), wish (14 лексем, 77 сем, з них 18 спільних з ядром). Складники периферії лексико-семантичного поля містять більше диференційних сем і розривають його замкнутість. Одиниці периферії характеризуються відносною віддаленістю і менш активними семантичними парадигматичними зв’язками (менша кількість спільних сем) з лексемами ядерної і навколоядерної зони. Найбільше зв’язків вони виявляють з одиницями навколоядерного мікрополя friendship, що засвідчує властивість лексем усього лексико-семантичного поля добро англійської мови перетинати межі ядра і периферії. Виділені найактивніші семантичні компоненти периферії ‘true’, ‘honesty’, ‘help’, ‘agreeable’, harmonious’, ‘desire’.

Розділ 4. “Зіставний аналіз лексико-семантичного поля добро в українській та англійській мовах”. Специфікою поняття “добро” в англійській та українській мовах є те, що сутності, яким може бути приписана дана ознака, відповідають уявленням людини про універсальні еталони і норми. Отже, як показує мовний матеріал, в англійців поняття “добро” здебільшого збігається з українським. Добро – це моральна цінність, а кожна цінність слугує системою орієнтирів, що допомагають людині обрати найбільш раціональну поведінку в різноманітних життєвих ситуаціях, застерігають її від помилок, визначають правила стосунків. Тому лексико-семантичне поле добро, в якому виокремлюються інші мікрополя, що відображають морально-етичні норми, має саме оцінний та ціннісний характер.

Семний аналіз словникових дефініцій та встановлення системних відношень між одиницями поля виявили кількісні та якісні розбіжності лексико-семантичного поля добро в українській та англійській мовах. Найбільший кількісний незбіг сем спостерігається в ядерних частинах поля, а саме у мікрополях добро і benefit. Більша кількість сем у лексичних одиницях англійської мови свідчить про те, що вони здатні відображати позначуваний об’єкт детальніше. Українські лексеми навпаки характеризуються конкретністю своїх значень, оскільки містять меншу кількість сем. Спільними семантично активними семами цих мікрополів є ‘добро’, ‘добрий’ та ‘good’ (n), ‘good’ (adj.). В англійській мові крім того виокремлюється ще одна семантично активна сема ‘benefit’, яка не є активною в українській мові.

Щодо якісних розбіжностей, то тлумачення добра як вищої реальності, довершеності характерне англійській культурі, напр.: A prayer meeting on Sunday evening has become a power for good in the College (OED). Шлях до вищості через добро характерний для англійської національної свідомості, “вона проникнута оптимістичною вірою в незламне вічне існування добра” (T.Pyles). В українській мовній картині світу добро розуміється як позитивний аспект людського існування, активна діяльність індивіда, направлена на досягнення блага: Лагодився Чіпка громаді служити, – збирався добро робити (СУМ). Ця розбіжність зумовлена особливостями історичного та культурного розвитку народів, під впливом яких формувалося у національній свідомості уявлення про добро.

У процесі виявлення та опису семантичних парадигматичних відношень одиниць у межах усього поля було виокремлено по дев’ять мікрополів. Відмінність у структурі лексико-семантичного поля добро української та англійської мов полягає у приналежності мікрополів задоволення та pleasure до його різних структурних частин. В українській мові згадане мікрополе належить до ядра поля, а в англійській – до навколоядерної зони.

Мікрополя у складі лексико-семантичного поля добро обох мов представляють собою незамкнені системи, а їхні ядерні одиниці входять до семного складу лексем ядерних мікрополів, а отже пов’язані з ключовою одиницею поля (добро в українській мові та good в англійській) безпосередніми семантичними зв’язками. Компоненти периферії поля найбільш віддалені від ядра, характеризуються великим обсягом диференційних сем. Периферійна лексика містить менше семантичних компонентів, спільних з ядром поля.

Семантичні парадигматичні зв’язки часто виражаються співвіднесенням не однієї, а декількох спільних сем. Так, інтегративними є семи ‘помилування’, ‘жалість’, ‘добрий’ в еквіполентній опозиції лексем милосердя і милість; семантичні компоненти ‘success’, ‘chance’, ‘good’ (adj.) – в аналогічній опозиції одиниць fortune і luck. Лексичні одиниці, об’єднані в еквіполентні опозиції, засвідчують в обох мовах ідеографічні синоніми, які висвітлюють різні аспекти позначуваного об’єкта. Наприклад, у зіставлюваних мовах фіксуються одиниці укр. щастити, фортунити, везти та англ. to fortune, to luck, to chance, to hap, що позначають дію “відбуватися на щастя, на успіх” з одночасною вказівкою на везіння, випадковість, удачу. Ці лексеми в обох мовах утворюють синонімічні ряди, проте виявляють між собою різні семантичні опозиції. Так, англійські одиниці утворюють еквіполентні опозиції. Їхні семи ‘to ordain’, ‘fortune’, ‘luck’, ‘to succeed’, ‘good’ характеризують значення сприяння, допомоги, везіння з боку долі. Напр.: You have fortune on your side (OED). У семантиці одиниць to chance, to hap простежується значення ризику, вірогідності, везіння, шансу, що виражають їх семантичні компоненти ‘to risk’, ‘to happen’, ‘to occur’, ‘by chance’. Напр.: Thus often it haps, that A feather daunts the brave (OED).

В українській мові спостерігаються інші семантичні опозиції між переліченими вище лексемами. Одиниці фортунити, щастити об’єднані в еквіполентну опозицію і є синонімами. Вони виявляють семантичну подібність з англійськими одиницями to fortune, to luck, оскільки містять подібні до їхніх семи ‘щастя’, ‘успіх’, ‘везти’, ‘удаватися’: Фортунить вам, Маріє Кирилівно, просто інший раз аж не віриться. Кожна справа ніби сама в руки вам іде (СУМ). Українські лексеми фортунити, щастити утворюють привативну опозицію з елементом везти, який містить семи ‘фортунити’, ‘щастити’, подібні до семантичних компонентів англійських одиниць to chance, to hap.

У периферії лексико-семантичного поля добро крім спільних виокремлюються різні семантично активні семи: ‘справедливість’, ‘користь’, ‘вигода’ в українській мові та ‘honesty’, ‘support’, ‘to patronize’, ‘harmonious’ – в англійській.

ВИСНОВКИ

Поняття “добро” належить до найважливіших категорій, які викликають особливий інтерес для дослідження національно-культурної специфіки певного етносу. Адже добро є однією з найвищих цінностей буття, з важливих моральних категорій. Поняттям “добро” оцінюються всі морально-позитивні явища дійсності, включаючи оцінку різних видів діяльності, поведінки, окремих учинків та особистих якостей індивіда. Тому загальнооцінні одиниці мають універсальний характер, оскільки репрезентують знання про загальну оцінку – добро.

Лексико-семантичне поле добро представлене загальнооцінними одиницями різних лексико-граматичних класів, які об’єднуються на підставі спільної семи ‘добро’, що виражається в них експліцитно або імпліцитно. Польовий підхід дозволив розкрити системні зв’язки та ієрархічні відношення між одиницями у лексико-семантичному полі добро, встановити внутрішню системну будову поля досліджуваних мов, а також виділити їх спільні та відмінні риси.

Досліджувані одиниці лексико-семантичного поля добро в українській та англійській мовах виявляють високий ступінь близькості, проте не збігаються повністю, а перебувають у відношенні перетину, оскільки дійсність не відбивається у двох мовах в однаковій формі. Це зумовлено різним способом життя народів, культурними надбаннями націй, характером їх мислення та сприйняттям реальностей.

Лексико-семантичне поле добро має такі структурні частини як ядро,