Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти

Академії педагогічних наук України

ІЗБАШ СВІТЛАНА СЕРГІЇВНА

УДК 378.064.3.314.6: 159.923.2

ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ФАКТОР СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Мелітопольському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент,

ЕЛЬКІН Марк Веніамінович, Мелітопольський державний педагогічний університет, перший проректор, завідувач кафедри педагогіки і педагогічної майстерності

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор,

ПАВЛЮТЕНКОВ Євген Михайлович,

Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, завідувач кафедри управління розвитком освіти

кандидат педагогічних наук, доцент,

КАТКОВА Тетяна Ігорівна, Бердянський університет менеджменту і бізнесу, завідувач кафедри математики та математичних методів

Захист відбудеться “21” грудня 2007 р. о 12оо годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, м. Київ-53, вул. Артема, 52-А, корп. №3, актова зала

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (04053, м. Київ-53, вул. Артема, 52-А, корп. №3)

Автореферат розісланий “20” листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.С. Снісаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми дослідження. За останні десятиліття особливої актуальності набувають проблеми, пов’язані з адаптацією людини в суспільстві. Цьому сприяють об’єктивні соціокультурні передумови. З одного боку, науково-технічний прогрес вносить у життя людини значні соціальні зміни, які поряд з позитивними проявами, негативно впливають на емоції, волю, інтелект, розумову діяльність людини в умовах інтенсивної праці. З іншого боку, інформаційний етап розвитку науково-технічного прогресу, що являє собою першочерговий інтерес для вищої школи, веде до збільшення обсягу знань і вимог до вмінь фахівця в інтегрованих галузях науки і техніки. А це, в свою чергу, посилює вимоги до навчально-професійної діяльності вищого навчального закладу (ВНЗ).

Навчальний процес у вищий школі за своїм змістом і організацією має бути таким, щоб без збільшення термінів навчання забезпечити інструментальне засвоєння особистістю того обсягу знань про способи практичної діяльності, який необхідний висококваліфікованому фахівцю для роботи в надто змінюваних умовах нестандартного соціально-економічного розвитку країни. Таким чином, пріоритетним завданням у ВНЗ на сьогодні залишається вирішення проблеми адаптації студентів до професійного навчання і виховання, що в перспективі буде сприяти прискоренню досягнення молодими фахівцями оптимальних результатів у самостійній професійній діяльності.

Не випадково, проблема адаптації привертає увагу багатьох вчених. Деякі з них зосередили свою увагу на вивченні різних видів адаптації: психологічної (Л.В. Китаєв-Смик, В.П. Кондратова, О.М. Леонтьєв, В.А. Семиченко та ін.); соціальної (Л.Г. Єгоров); професійної (Л.М. Кузнецова); виробничої (О.К. Крокінська, В.С. Панюков, А.Г. Смирнова та ін.); соціально-професійної (П.Р. Атутов, М.М. Захаров, М.М. Калугін, Є.М. Павлютенков та ін.).

Проблеми адаптації студентів вищих і середніх спеціальних навчальних закладів досліджували О.Г. Мороз, В.А. Семиченко, Д.А. Андрєєва, Г.А. Журавльова, П.О. Просецький, В.Т. Лісовський та Т.В. Пелевіна, В.І. Брудний, О.Л. Бушева, В.А. Гаврилов, С.А. Гапонова, С.С. Вітвицька, С.Б. Даніяров, В.В. Соложенкін, І.Г. Краснов, Т.І. Каткова, В.Г. Чайка, Л.В. Зданевич) та ін. Про психологічні особливості адаптації молодого вчителя йшла мова у працях О.Г. Солодухової, Н.О. Чайкиної.

Аналіз цих робіт показав, що, незважаючи на різні підходи до змісту й механізмів адаптаційних процесів, вчені дійшли єдиного висновку щодо адаптації як необхідного етапу переходу людини від одного виду діяльності (навчального – у школі) до іншого (навчально-професійного – у вищий школі, професійного – на підприємстві, у навчальному закладі). У такому сприйнятті незначна безвідповідальність і неповна самостійність студента і молодого фахівця закономірна і, навіть, передбачувана, але в певних межах. У разі, коли період адаптації зволікається, це може призвести до негативних наслідків як для студента особисто, так і для суспільства в цілому.

Порівняльний аналіз отриманих даних у цих дослідженнях засвідчив, що цілісного вирішення проблеми адаптації не існує. Це пов’язано з наявністю низки протиріч і причин: недооцінюванням особливої ролі і фактичного значення адаптаційної процесної компоненти, наданням їй ролі лише “стартового” включення, складним та взаємообумовленим переплетінням всіх процесів, винятковою складністю феномену, бажанням авторів вирішувати лише окремі аспекти проблеми, начебто відособлено.

На сьогодні немає робіт, які б розкривали можливості і значення проектної діяльності в соціально-професійній адаптації студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Означена проблема ще не була предметом самостійного дослідження. Адже відсутність відповідних теоретико-методичних розробок щодо цієї проблеми значно збіднює діяльність викладачів вищих навчальних закладів.

Актуальність проблеми та її недостатня розробленість у теорії, відсутність системи забезпечення соціально-професійної адаптації студентів державних педагогічних університетів у нових економічних умовах і визначили вибір нами теми дисертаційного дослідження: “Проектна діяльність як фактор соціально-професійної адаптації студентів педагогічного університету”.

Тема дослідження затверджена вченою радою Мелітопольського державного педагогічного університету (протокол № 9 від 25. 06. 2004 року), узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 9 від 23. 11. 2004 року).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематичного плану Мелітопольського державного педагогічного університету „Базова компетенція спеціаліста вищого педагогічного закладу ІІІ-ІV рівня акредитації” (номер держреєстрації 0102U01290).

Об’єктом дослідження обрано процес професійно-педагогічної підготовки студентів педагогічного університету.

Предмет дослідження становлять організаційно-педагогічні умови соціально-професійної адаптації студентів І-ІV курсів педагогічних університетів до професійного навчання і виховання в процесі виконання ними творчих проектів.

Мета дослідження полягає у визначенні, науковому обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності педагогічних умов забезпечення соціально-професійної адаптації студентів І-ІV курсів через виконувані ними творчі проекти.

Досягнення поставленої мети передбачає реалізацію наступних завдань:

1. Проаналізувати стан проблеми, що досліджується у науковій літературі та

практичній діяльності.

2. Розкрити сутність і зміст соціально-професійної адаптації студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

3. З’ясувати можливості проектної діяльності як засобу соціально-професійної адаптації студентів.

4. Створити концептуальну модель оптимальної соціально-професійної адаптації студентів педагогічного університету в процесі виконання проектної діяльності.

5. Визначити й експериментально перевірити зміст, форми, методи та педагогічні умови соціально-професійної адаптації студентів у процесі проектної діяльності.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять філософські учення про дієву і творчу сутність особистості, про взаємодію особистості і середовища; особистісно-орієнтований підхід до організації освітнього процесу; психологічні, педагогічні теорії та концепції, що розкривають сутність проектної діяльності людини та її активну роль в процесі життєдіяльності.

У дисертаційній роботі для всебічного вивчення проектної діяльності як фактору соціально-професійної адаптації студентів на різних етапах використовувався комплекс методів наукового дослідження, а саме:

- теоретичні методи (аналіз, синтез, порівняння, моделювання) для вивчення проблеми у психолого-педагогічній літературі, уточнення сутності, видів та змісту соціально-професійної адаптації і проектної діяльності навчання студентів, а також розробка моделі педагогічного процесу;

- емпіричні методи (анкетування, тестування, шкалування, рейтинг, бесіда, пряме та опосередковане спостереження, усні та письмові опитування студентів, самооцінювання) застосовувалися з метою виявлення недоліків і проблем у професійно-педагогічній підготовці майбутніх вчителів і визначення умов упровадження проектної діяльності у навчальний процес вищих педагогічних навчальних закладів;

- педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний) здійснювався з метою перевірки ефективності впровадження проектної діяльності як засобу соціально-професійної адаптації студентів у навчальний процес педагогічного університету;

- методи математичної статистики застосовувались для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між явищами та процесами, що досліджувалися.

Дослідження включало три етапи:

Перший етап (2003-2004 рр.) – пошуково-теоретичний. Практичне знайомство з проблемою; вивчення стану її новизни; визначення предмета, мети, завдань, вироблення робочої гіпотези; вибір бази дослідження; вивчення сутності соціально-професійної адаптації та проектної діяльності студентів; розробка моделі соціально-професійної адаптації студентів засобами проектної діяльності.

Другий етап (2004-2005 рр.) – дослідно-експериментальний. Розробка та реалізація програми експериментальної роботи у вищому педагогічному навчальному закладі; визначення найголовніших педагогічних умов соціально-професійної адаптації студентів у процесі виконання ними проектної діяльності; проведення констатувального і формувального експериментів.

Третій етап (2005-2007 рр.) – узагальнення. Втілення результатів дослідження у навчально-виховний процес; аналіз, узагальнення, статистична обробка експериментальних даних; підведення підсумків дисертаційного дослідження.

Наукова новизна та теоретична значущість роботи полягає у тому, що вперше проектна діяльність як засіб соціально-професійної адаптації студентів стає самостійним предметом дослідження. Науково обґрунтовано та запропоновано модель соціально-професійної адаптації студентів засобами проектної діяльності. У межах моделі з’ясовано організаційно-педагогічні умови соціально-професійної адаптації студентів у процесі виконання ними проектів; визначено критерії соціально-професійної адаптованості студентів (мотиваційний, операційний, рефлексивний) та їх показники; апробовано методику діагностування рівнів (високий, середній, низький) соціально-професійної адаптованості студентів; розроблено технологію організації та проведення проектної діяльності, яка містить такі взаємопов’язані етапи роботи над проектом: пошуково-дослідницький, технологічний, оформлення результатів, презентація (захист проекту), рефлексія; експериментально доведено необхідність і можливість забезпечення соціально-професійної адаптації студентів засобами проектної діяльності; подальшого уточнення набуло розкриття сутності понять „технологія”, „педагогічна технологія”, „технологія проектної діяльності”.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблено та впроваджено у навчально-виховний процес вищого педагогічного навчального закладу методичні рекомендації для студентів, викладачів, кураторів академічних груп вищих педагогічних навчальних закладів різних рівнів акредитації щодо забезпечення соціально-професійної адаптації майбутніх вчителів; представлено банк педагогічних проектів, який може бути використаний під час викладання основних розділів курсу педагогіки, а також під час педагогічної практики в школі; розроблено технологію організації роботи над виконанням проекту, яка пройшла перевірку у навчальному процесі вищих педагогічних навчальних закладів, що були експериментальною базою дослідження; впроваджено у навчальний процес спецкурс для студентів „Проектна діяльність як фактор соціально-професійної адаптації майбутнього вчителя”, який забезпечує активну суб’єкт-суб’єктну взаємодію учасників виконання проекту на основі визначених етапів. Результати дослідження можуть бути використані у вищих навчальних закладах освіти різних рівнів акредитації.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Мелітопольського державного педагогічного університету (довідка №06/1286 від 04.07.2007р.), Бердянського державного педагогічного університету (довідка №57/1040-01 від 14.06.2007р.), Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка №281 від 11.09.2007р.).

Вірогідність одержаних результатів та їх обґрунтованість забезпечена методологічним обґрунтуванням вихідних позицій; застосуванням комплексу методів, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження; аналізом значної кількості наукових, психолого-педагогічних і навчально-методичних джерел з теми дослідження; статистичними методами обробки експериментальних даних; поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих результатів; позитивними наслідками впровадження творчих проектів у навчальний процес вищого педагогічного навчального закладу (ВПНЗ); апробацією основних положень дисертації у педагогічному експерименті; обговоренням результатів дослідження на науково-практичних конференціях і семінарах.

Апробація дисертаційної роботи. Основні положення і результати роботи обговорювалися на наукових семінарах кафедри педагогіки і педагогічної майстерності Мелітопольського державного педагогічного університету, кафедри управління розвитком освіти Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кафедри педагогіки Бердянського державного педагогічного університету, а також у виступах на науково-практичних конференціях: Всеукраїнському семінарі завідувачів кабінетами географії та економіки інститутів післядипломної педагогічної освіти “Новітні технології розвиваючого навчання у шкільній географічній та економічні освіті в умовах 12-річного навчання” (Мелітополь, 2003), Всеукраїнській науково-пошуковій конференції “Розвиток життєвої компетентності учнів у загальноосвітньому навчальному закладі” (Запоріжжя, 2004), Міжвузівській науковій сесії викладачів і студентів “Наука початку ХХІ ст.: стан і перспективи розвитку” (Мелітополь, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Навчання, виховання, розвиток” (Бердянськ, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції „Соціально-економічна трансформація суспільства в умовах глобалізації” (Мелітополь, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Особистісно-орієнтований підхід до організації навчально-виховного процесу: проблеми та пошуки” (Бердянськ, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Аксіологічна парадигма управління освітою” (Бердянськ, 2005), Міжрегіональній науково-практичній конференції за підсумками виробничої практики студентів (Мелітополь, 2005), Міжнародній конференції „Розвиток міжнародного співробітництва в контексті Болонського процесу” (Ялта, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Проблеми структурування педагогічних знань як умова підготовки майбутніх фахівців” (Кривий Ріг, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Організація навчально-виховного процесу у вищій школі в світлі входження України в загальноєвропейський освітній простір” (Бердянськ, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції „Антропологізм в освіті: джерела, досягнення та перспективи” (Мелітополь, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої професійної діяльності” (Мелітополь, 2006), Міжрегіональній науково-практичній конференції „Теорія і практика педагогіки життєтворчості” (Запоріжжя 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції (з міжнародною участю) „Модернізація підготовки вчителя в умовах оновлення трудового навчання в загальноосвітній школі” (Бердянськ, 2007).

Публікації. Основний зміст роботи викладено у 16 публікаціях (всі одноосібні), у тому числі в 10-ти одноосібних статтях у провідних наукових фахових виданнях з педагогічних наук, затверджених ВАК України, в 5-ти матеріалах конференцій, 1-их методичних рекомендаціях.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, загальних висновків, додатків (23) та списку використаних джерел (296 найменувань). Робота містить 24 таблиці та 14 рисунків. Основний зміст дисертації викладено на 178 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, сформульовано його мету, завдання, визначено об’єкт, предмет, методологічні та теоретичні основи, методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи; наведено дані про апробацію результатів роботи та впровадження отриманих результатів.

У першому розділі „Теоретичне обґрунтування значення проектної діяльності в процесі соціально-професійної адаптації студентів” проаналізовано сутність понять „проект”, „творча проектна діяльність”, „навчальний проект”, „метод проектів” (Н.В. Матяш, Н.В. Семенова, О.М. Пєхота, С.А. Єлисєєв, Є.С. Полат, Н.Ю. Пахомова, В.Д. Симоненко, М.Р. Леонтьєва, І.А. Сасова, Є.К. Васіна, О.М. Коберник та ін.).

Вивчення наукових джерел дає підстави стверджувати, що проектне навчання, метод проектів потрібно використовувати як засіб прискореного росту і в особистому плані, і в академічному. Вказані більшістю авторів (О.А. Гілевою та Ю.С. Єгоровою, В.В. Гузєєвим, В.М. Дубовим, І.Г. Єрмаковим та Д.О. Пузіковою, В.А. Мігуновим, І.А. Сасовою, Н.К. Солоповою, Н.М. Шельповою та ін.) можливості проектної діяльності можуть визначати її роль і значення у реалізації умов успішної соціально-професійної адаптації.

У контексті вищої педагогічної освіти проблема проектної діяльності вивчалась Л.І. Колесніковою, Є.О. Геніке, Г.О. Ковальчук, М.В. Елькіним, М.Л. Пєлагейченко та ін. Аналіз робіт цих та інших авторів дозволяє зробити висновок про значення технології навчального проектування у становленні майбутнього фахівця:

1) дослідницький і практичний характер навчального проектування надає можливості для формування широкого спектру соціально значимих мотивів навчальної діяльності студентів: професійних, пізнавальних, особистісних (потреба у досягненні успіху, самореалізації);

2) усвідомлення значущості, необхідності своєї праці підвищує самооцінку студентів, створює умови для творчої самореалізації особистості; в процесі виконання навчального проекту формується соціальний досвід тих, хто навчається, їх уміння бачити, виділяти та вирішувати соціальні та професійні проблеми;

3) розширюються соціальні контакти студентів, розвивається їх уміння взаємодіяти з різними людьми в процесі вирішення проблем;

4) технологія навчального проектування забезпечує розвиток дослідницьких здібностей студентів і формування необхідних для професійної діяльності умінь аналізувати виробничі проблеми, знаходити творчі шляхи їх вирішення на всіх етапах навчання, а не тільки на етапах курсового та дипломного проектування.

Визначено, що проектна діяльність педагога – це сукупність дій, що полягають у мотиваційному досягненні свідомо поставленої мети щодо дослідження і вирішення педагогічних ситуацій, спрямованих на розвиток суб’єктів освітнього процесу.

Особливе місце у педагогічній літературі займає проблема етапів проектної діяльності, що знайшло відображення у роботах Т.В. Башинської, І.М. Бухтіярової, В.В. Гузєєва, О.І. Мащенко, О.М. Пєхоти, А.С. Сиденко та ін. У нашому дослідженні ми перший етап назвали пошуково-дослідницьким, другий – технологічним, третій – оформленням результатів, четвертий – презентацією (захист проекту), п’ятий – рефлексією.

Розкрито сутність понять „технологія”, „педагогічна технологія”, „технологія проектної діяльності”. Зокрема, під технологією проектної діяльності ми розуміємо послідовність дій педагога за зразком, розробка, підготовка проекту, залучення студентів до проектної діяльності, виконання, підведення підсумків та результатів проектної діяльності.

У другому розділі „Теоретичні основи дослідження проблеми соціально-професійної адаптації особистості” проаналізовано сутність понять „професіоналізація” (Д. Сьюпер, Т.В. Кудрявцев, Є.А. Клімов, А.К. Маркова та ін.), „професійне становлення” (М.В. Елькін, Е.Ф. Зеєр, Є.М. Павлютенков, В.О. Сластьонін, М.Х. Тітма та ін.).

Вивчення наукових джерел дає підстави стверджувати, що у кожному випадку під час переходу від одного ступеня освіти на інший змінюється статус учнів, студентів, працівників освітніх закладів. Ці зміни обумовлені новими завданнями, настановами, вимогами, умовами діяльності тощо. При цьому цілковито природні труднощі початкового періоду навчання в нових умовах, а саме: труднощі адаптації до нових умов навчання, труднощі самовиявлення особистісних якостей у нових умовах та труднощі оволодіння новими видами діяльності.

Результати аналізу психолого-педагогічної літератури дали можливість умовно виділити п’ять періодів найбільш активного вивчення проблеми адаптаційних процесів особистості. Перший період припадає на 20-30-ті роки ХХ століття, коли відбувалися радикальні зміни в соціальному статусі особистості (А.Ф. Лазурський, М.Я. Басов та ін.). Другий період відноситься до 50-60 років, коли до проблеми адаптації людини зверталися вчені в галузі соціології праці і трудових ресурсів (К.М. Гуревич, Г.П. Медведєв, Б.Г. Рубін та ін.). Третій період – 70-80-ті роки – характеризується активним перетворенням наукового терміну „адаптація” в одне із основних понять психології і педагогіки (Д.А. Андрєєва, В.І. Брудний, О.Л. Бушева, З.Я. Горностаєва та ін.). Четвертий період – 80-90-ті роки ХХ століття – в психологічній і педагогічній літературі наводиться широкий спектр визначень соціально-професійної адаптації (П.Р. Атутов, Є.М. Павлютенков, В.Ф. Сахаров, Б.А. Федоришин та ін.). П’ятий період – 90-ті роки і до теперішнього часу – характеризується наявністю найбільшого спектру підходів до адекватності використання терміну „адаптація особистості” в умовах гуманістичної парадигми (В.А. Семиченко, Л.В. Зданевич, О.Г. Солодухова, В.Т. Ащепков, С.А. Гапонова, Т.І. Каткова та ін.)

Соціально-професійна адаптація студентів розглядається у дисертації як інтегративне явище з позиції діяльнісно-особистісного підходу і виступає процесом особистісних змін у мотиваційній, операційній та рефлексивній сферах особистості студента під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів, соціально-економічних умов, пов’язаних із залученням особистості у підготовку до професійної діяльності з моменту вступу до ВПНЗ (І курс) і до реалізації у професійній діяльності під час виробничої педагогічної практики в школі (ІV курс).

Встановлено, що соціально-професійна адаптація має три етапи: пропедевтичний, проміжний та безпосередній. Безпосередній етап здійснюється в ході професійної діяльності, проміжний – в процесі оволодіння професією, пропедевтичний етап соціально-професійної адаптації – як психологічної підготовки до життя, праці у суспільстві – відбувається у школі.

Для успішного здійснення процесу соціально-професійної адаптації студентів необхідні відповідні психолого-педагогічні умови. Ця проблема вивчалася В.М. Бизовим, М.В. Сидоровою, А.Т. Ростуновим та ін. Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблем проектної діяльності, методу проектів (В.В. Гузєєв, С.О. Єлисєєв, Н.В. Матяш, Т.Є. Бацаєва, В.Д. Симоненко та ін.) дозволив припустити, що проектна діяльність на проміжному етапі може сприяти реалізації основних умов успішної соціально-професійної адаптації студентів. Адже проектна діяльність розвиває комунікативні навички, вміння працювати в команді; створює атмосферу захопленості, зацікавленості, можливості для виявлення активності, самостійності; формує потребу систематично оволодівати знаннями; забезпечує індивідуальний підхід у процесі навчання та виховання.

На підставі проведеного у першому і другому розділах аналізу наукової літератури у третьому розділі „Експериментальне дослідження проблеми соціально-професійної адаптації студентів” розроблено і охарактеризовано модель соціально-професійної адаптації студентів засобами проектної діяльності. Наведемо опис компонентів моделі.

Суб’єктами адаптації виступають: адміністрація, викладачі, куратори академічних груп, студенти. Потреба суспільства полягає у формуванні професійної компетентності майбутнього вчителя. Задоволенню цієї потреби перешкоджає низький рівень соціально-професійної адаптації студентів і випускників ВПНЗ. Метою проектної діяльності майбутніх вчителів є формування у них готовності до професійної діяльності шляхом переведення їх із об’єкту впливу у суб’єкт діяльності. Для виконання цієї мети ставляться наступні завдання:

- забезпечення супроводу процесу професійного зростання;

- формування реального образу майбутньої професії;

- формування мотивів професійної самоактуалізації;

- формування впевненості у своїх здібностях і можливостях, власної „Я-концепції”.

Змістова підсистема має модульний характер і складається з ряду взаємопов’язаних модулів, а саме: а) мотиваційно-діагностичного; б) навчально-професійного; в) рефлексивно-оцінного. Форми роботи: а) індивідуальні; б) парні; в) колективні. Методи роботи: а) традиційні; б) нетрадиційні (активні). Засобом соціально-професійної адаптації виступає проектна діяльність. У дисертації наводяться проекти, що пропонувалися студентам ІІ курсу, а саме: „Соціальний портрет школи”, „Планування роботи школи”, „Планування навчального процесу в школі”, „Модель методичної роботи школи” тощо. Студенти ІІІ курсу працювали над проектами: „Програма організації життя старшокласників”, „Способи спільної профорієнтаційної діяльності вчителя та учнів у процесі виконання творчих проектів”, „Суспільно-педагогічна цінність педагогічного досвіду”, „Педагогічні конфлікти. Варіанти конфліктів у різних системах” тощо. Для четвертокурсників були запропоновані для виконання наступні проекти: ”Бар’єри у педагогічній діяльності”, „Взірці у діяльності вчителя”, „Педагогічні уміння вчителя у спілкуванні з дітьми”, „Створення вчителем ситуацій успіху” тощо.

Для визначення критеріїв ми звернулися до розгляду головних сфер особистості, а саме: потребнісно-мотиваційної, операційно-діяльнісної та рефлексивно-оцінної. Із мотиваційної сфери за критерії взяті професійні ціннісні орієнтації і мотиви, із операційної сфери – знання, вміння, навички студентів, із рефлексивно-оцінної – самосвідомість та самооцінка студентів. Слід зазначити, що результатом соціально-професійної адаптації виступає адаптованість, тобто відносна гармонійність між професійними можливостями особистості, її професійними намірами та вимогами професійної діяльності. Отже, основними критеріями соціально-професійної адаптованості студентів виступають: мотиваційний, операційний, рефлексивний. Показниками мотиваційного критерію є: очікування від навчання у ВПНЗ, ставлення до навчального процесу у ВПНЗ, спрямованість особистості студента, професійні ціннісні орієнтації майбутніх вчителів, мотиви вивчення студентами курсу педагогіки. Показниками операційного критерію є: володіння навчальними вміннями, володіння педагогічними вміннями. Показниками рефлексивного критерію є: оцінювання видів діяльності під час педагогічної практики в школі, оцінювання рівня сформованості параметрів соціально-професійної адаптації. Очікуваними результатами є рівні адаптованості. Організаційно-педагогічними умовами соціально-професійної адаптації студентів є: а) наявність банку проектів; б) наявність спецкурсу „Проектна діяльність як фактор соціально-професійної адаптації майбутнього вчителя”; в) володіння керівником проекту технологією проектної діяльності; г) активна творча позиція кожного учасника проекту; д) відповідність проектів тематиці та дидактичним цілям теми заняття.

Описана вище модель соціально-професійної адаптації студентів засобами проектної діяльності взята за основу розробки програми формувального експерименту. Його метою є перевірка робочої гіпотези, відповідно до якої у ході проектної діяльності студентів створюються необхідні умови, що забезпечують успішність їх соціально-професійної адаптації, а саме: формується професійна спрямованість майбутнього вчителя; комунікативні уміння й навички працювати в команді; формуються не тільки базові знання, уміння та навички, але й потреба їх самостійного систематичного удосконалення; розширюється рефлексивний досвід оцінювання власної творчої діяльності.

Для реалізації цього припущення розроблено та впроваджено у навчальний процес спецкурс: „Проектна діяльність як фактор соціально-професійної адаптації майбутнього вчителя”. Основною метою спецкурсу є забезпечення успішної соціально-професійної адаптації студентів засобами проектної діяльності.

Перевірку ефективності впливу спецкурсу на соціально-професійну адаптацію майбутніх вчителів здійснено на основі обліку змін показників мотиваційного, операційного та рефлексивного критеріїв.

Результати змін у показниках мотиваційного критерію свідчать, що на початок експерименту виразності набула спрямованість на самоствердження, соціальну позицію і лише потім на професію, а на завершення експерименту виразнішою виявилася професійна спрямованість, спрямованість на справу, а також на групу. У результаті залучення студентів до проектної діяльності зазнала значних змін і ієрархія їх професійних цінностей. Більш сформованими виявилися саме ті цінності, які безпосередньо пов’язані з цією діяльністю: комунікативні, прогностичні, дослідницькі та конструктивні.

Результати експериментальної роботи свідчать про те, що збільшилась кількість студентів із позитивною мотивацією вивчення курсу педагогіки (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка рівнів розвитку мотивів вивчення курсу педагогіки (у %)

Рівні | Курси | Загалом

середні значення

ІІ | ІІІ | ІV

початок експер. | заверш. експер. | початок експер. | заверш. експер. | початок експер. | заверш.

експер. | початок експер. | заверш.

експер.

Високий | 19,1 | 28,5 | 26,6 | 28,1 | 35,5 | 42,2 | 27,1 | 32,9

Середній | 39,5 | 42,4 | 37,5 | 42,2 | 40,6 | 39,5 | 39,2 | 41,4

Низький | 41,4 | 29,1 | 35,9 | 29,7 | 23,9 | 18,3 | 33,7 | 25,7

Якщо на початок експерименту високий рівень розвитку мотивів вивчення курсу педагогіки був зафіксований у 27,1% опитаних, то в кінцевому результаті – у 32,9%. Низький рівень зафіксований у 33,7% опитаних на початок експерименту і у 25,7% на завершення експерименту. Ці дані підтверджують думку про те, що ефективність навчальної діяльності визначається не тільки зовнішніми, але й внутрішніми показниками, серед яких важливу роль відіграють такі мотиви навчання, як усвідомлення свого обов’язку, наявність пізнавальних інтересів, спрямованість на оволодіння теоретичними знаннями та способами пізнавальної діяльності, наявність моральних ідеалів, потреба у вдосконаленні своїх знань і навичок, потяг до пошукової і творчої діяльності.

Зазначене вище свідчить, що викладання спецкурсу, використання проектів у процесі навчання сприяє формуванню професійної спрямованості студентів, зростанню їх зацікавленості майбутньою професійною діяльністю.

Вивчення рівнів адаптованості студентів за показником „володіння педагогічними уміннями” (операційний критерій) показало, що під цілеспрямованим педагогічним впливом зміцнилися їх основні педагогічні уміння (табл. 2).

Таблиця 2

Рівні сформованості у студентів педагогічних умінь (у балах)

Уміння | Початок

експерименту | Завершення

експерименту

бал | рівень | бал | рівень

Конструктивні | 4,2 | середній | 4,6 | високий

Дидактичні | 3,9 | середній | 4,4 | високий

Гностичні | 4,1 | середній | 4,8 | високий

Організаторські | 4,1 | середній | 4,7 | високий

Комунікативні | 4,0 | середній | 4,5 | високий

Перцептивні | 3,8 | середній | 4,2 | середній

Сугестивні | 3,6 | низький | 4,0 | середній

Експресивні | 3,9 | середній | 3,9 | середній

Результати оцінювання студентами власних рівнів сформованості параметрів соціально-професійної адаптації до і після залучення їх до проектної діяльності (рефлексивний критерій) представлені у табл. 3.

Таблиця 3

Оцінювання студентами власних рівнів сформованості параметрів соціально-професійної адаптації (у балах)

Параметри адаптації | Початок

експерименту | Завершення

експерименту

бал | рівень | бал | рівень

1. Уміння налагоджувати соціально-професійні зв’язки на рівні ВПНЗ та поза його межами | 62,2 | середній | 65,3 | середній

2. Виявлення комунікативних і організаторських якостей | 28,0 | низький | 65,1 | середній

3. Знання вимог обраної професії до особистості | 31,1 | низький | 72,3 | високий

4. Захопленість і зацікавленість у справі | 62,3 | середній | 75,8 | високий

5. Спрямованість на професію | 68,2 | високий | 82,1 | високий

6. Опанування методикою професійного спілкування | 25,2 | низький | 65,2 | середній

7. Знання передового досвіду професійної діяльності | 29,1 | низький | 65,0 | середній

8. Виявлення творчості | 34,1 | середній | 65,2 | середній

9. Виявлення вольових і моральних якостей | 19,1 | низький | 90,2 | високий

10. Наявність навичок самостійної роботи з питань оволодіння професією | 30,2 | низький | 64,3 | середній

Дані таблиці свідчать, що до організації спеціальної роботи щодо практичної участі студентів у проектній діяльності високий рівень сформованості параметрів соціально-професійної адаптації (коефіцієнт значущості (КЗ) від 67 до 100 балів) було зафіксовано лише за одним параметром адаптації (№5; 10% від загальної кількості параметрів), середній (КЗ від 34 до 66) - за трьома (№№1, 4, 8; 30%), низький (КЗ від 0 до 33) - за шістьма (№№2, 3, 6, 7, 9; 10; 60%). Після експериментальної роботи високий рівень було зафіксовано за чотирма параметрами (№№3, 4, 5, 9; 40% від загальної кількості параметрів), середній - за шістьма (№№1, 2, 6, 7, 8, 10; 60%). Низького рівня сформованості параметрів соціально-професійної адаптації на завершення експерименту не було зафіксовано взагалі. Таким чином, студенти змогли самостійно визначити наслідки своєї участі у проектній діяльності, що означає набуття рефлексивного досвіду оцінювання власної творчої діяльності.

Проведене дослідження свідчить, що у ході проектної діяльності студентів створюються необхідні умови, що забезпечують успішність їх соціально-професійної адаптації.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у розв’язанні проблеми соціально-професійної адаптації студентів педагогічного університету за допомогою проектної діяльності.

2. У дисертації проаналізовано сутність понять „технологія”, „педагогічна технологія”. Визначено, що технологія проектної діяльності – це послідовність дій педагога за зразком, розробка, підготовка проекту, залучення студентів до проектної діяльності, виконання, підведення підсумків та результатів проектної діяльності. Основними етапами проектної діяльності студентів є пошуково-дослідницький, технологічний, оформлення результатів, презентація (захист проекту), рефлексія.

3. На основі результатів аналізу філософської, психолого-педагогічної літератури з’ясовано, що термін „адаптація індивіда” дослідниками трактується неоднозначно, в руслі концепцій різних наук. При цьому вчені використовують різні підходи - як біологічний і фізіологічний, так і соціальний та соціально-психологічний, що доводить складність змісту та багаторівневість структури адаптації людини.

4. Встановлено, що на різних ступенях безперервної освіти існують три взаємопов’язані групи інваріантних труднощів щодо змінюваних умов навчання, а саме: труднощі адаптації до нових умов навчання, труднощі самовиявлення особистісних якостей у нових умовах, труднощі оволодіння новими видами діяльності.

5. У ході аналізу різних підходів до визначення сутності адаптації студентської молоді виявилося, що кожен студент, вступаючи до ВПНЗ, потрапляє у нові, незвичні для нього умови життєдіяльності, і ця новизна негативно відбивається на його працездатності; не всі студенти відчувають наведені вище труднощі однаковою мірою; спочатку студент пристосовується до нових умов, після чого всі його зусилля зосереджуються на навчанні; інтенсивність звикання до нових умов залежить від ціннісних орієнтацій студентів.

6. Аналізуючи різноманітні підходи вчених-педагогів до визначення поняття „соціально-професійна адаптація студентів”, ми дійшли до висновку, що це процес особистісних змін у мотиваційній, операційній та рефлексивній сферах особистості студента під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів, соціально-економічних умов, пов’язаних із залученням особистості у підготовку до професійної діяльності з моменту вступу до ВПНЗ (І курс) і до реалізації у професійній діяльності під час виробничої педагогічної практики в школі (ІV курс). Найбільш значимий для особистості студента адаптаційний період припадає на перший рік навчання.

7. Аналіз умов і факторів, що позитивно впливають на процес соціально-професійної адаптації студентів, дозволив визначити наступні: створення атмосфери захоплення, зацікавленості як передумови формування здібностей; створення можливостей для виявлення студентами активності, самостійності, здатності до творчості, самовираження, що забезпечує адаптацію студентів до конкретних особливостей навчально-виховного процесу у ВПНЗ; формування у студентів потреби систематично та наполегливо оволодівати знаннями; реалізація індивідуального підходу в процесі навчання і виховання студентів; формування у студентів вольових і моральних якостей.

8. У дисертації теоретично обґрунтовано, розроблено та запропоновано модель соціально-професійної адаптації студентів до професійного навчання і виховання за допомогою засобів проектної діяльності. Модель поєднує наступні компоненти: суб’єкти адаптації, потреби суспільства, мета, завдання, зміст, форми, методи, засоби, критерії та показники, умови адаптації, результат – рівні адаптованості. При цьому метою проектної діяльності майбутніх вчителів є формування у них готовності до професійної діяльності шляхом переведення їх із об’єкту впливу у суб’єкт діяльності.

9. Результати констатувального експерименту свідчать про те, що, з одного боку, першокурсники відчувають значні труднощі, пов’язані з залученням їх до нової форми навчання, а з іншого – цілеспрямована допомога у подоланні „учнівських стереотипів” їм практично не надається. При цьому, як свідчать дані дослідження, більшість студентів відзначає позитивне ставлення до навчального процесу.

10. Розроблений і впроваджений спецкурс для студентів „Проектна діяльність як фактор соціально-професійної адаптації майбутнього вчителя” призначений створити умови для подальшого вдосконалення якостей, що забезпечують успішну соціально-професійну адаптацію, а також розширити діапазон використання проектів у практичній діяльності студентів, надати їм

досвіду індивідуальної і спільної творчої діяльності.

11. Реалізація моделі соціально-професійної адаптації студентів засобами проектної діяльності забезпечила зростання рівня адаптованості студентів за всіма вказаними критеріями та показниками. Зокрема, збільшилася кількість студентів на 2-му, 3-му та 4-му курсах, у яких рівень розвитку мотивів вивчення курсу педагогіки в цілому досяг високого рівня. Більш виразними стали професійна спрямованість, спрямованість на справу та групу. У професійних ціннісних орієнтаціях майбутнього вчителя більш сформованими виявилися цінності, безпосередньо пов’язані з проектною діяльністю, а саме: комунікативні, прогностичні, дослідницькі та конструктивні.

12. У ході дослідження з’ясовано, що проектна діяльність сприяє реалізації умов успішної соціально-професійної адаптації студентів - розвиває комунікативні навички, вміння працювати в команді; створює атмосферу захоплення, зацікавленості та можливості для прояву активності, самостійності; формує потребу систематично оволодівати знаннями; забезпечує індивідуальний підхід в процесі навчання та виховання.

13. За результатами дослідження сформульовані методичні рекомендації для студентів, викладачів, кураторів академічних груп вищих педагогічних навчальних закладів різних рівнів акредитації, щодо забезпечення соціально-професійної адаптації майбутніх вчителів.

14. Запропонований у дослідженні варіант розв’язання проблеми соціально-професійної адаптації студентів не вичерпує всіх її аспектів. До подальших напрямків наукових пошуків можна віднести підготовку кураторів академічних груп до керівництва процесом соціально-професійної адаптації студентів різних курсів, створення моделей і програм їх навчання, виявлення специфіки соціально-професійної адаптації студентів вищих навчальних закладів різного рівня акредитації та інше.

Основний зміст дисертації викладено у таких публікаціях:

1. Проектна діяльність як фактор соціально-професійної адаптації майбутнього вчителя: Методичні рекомендації для студентів та викладачів педагогічних навчальних закладів / Укладач С.С. Ізбаш. – Мелітополь, 2007. – 45 с.

2. Ізбаш С.С. Проектная деятельность как фактор профессиональной адаптации студентов педагогического университета // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. – Київ – Запоріжжя. – 2003. – Вип. 28. – С. 216–220.

3. Ізбаш С.С. Аналіз труднощів процесу адаптації студентів-першокурсників // Зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – №2. – Бердянськ: БДПУ, 2004. – С. 110–115.

4. Ізбаш С.С. Особливості професійної адаптації студентів педагогічного університету // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. – Київ – Запоріжжя. – 2004. – Вип. 30. – С. 97–100.

5. Ізбаш С.С. Проблеми соціально-професійної адаптації студентів педагогічного університету в контексті ринкових відносин // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. – Київ – Запоріжжя. – 2004. – Вип. 31. – С. 189–193.

6. Ізбаш С.С. Аксіологічні аспекти соціальної адаптації студентів педагогічного університету // Зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – №3. – Бердянськ: БДПУ, 2006. – С. 166–171.

7. Ізбаш С.С. Роль особистісно-орієнтованого спілкування в забезпеченні соціальної адаптації студентів // Зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – №4. – Бердянськ: БДПУ, 2005. – С. 13–18.

8. Ізбаш С.С. Шляхи соціально-професійної адаптації студентів педагогічного університету в умовах загальноєвропейського освітнього простору // Зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – №5. – Бердянськ: БДПУ, 2006. – С. 183–189.

9. Ізбаш С.С. Проектна діяльність студентів як чинник природо- культуровідповідної адаптації до професійної діяльності // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції: „Антропологізм в освіті: джерела, досягнення та перспективи” // Постметодика. – Мелітополь: МДПУ. – 2006. – №7 (71). – С. 229–232.

10. Ізбаш С.С. Проектна діяльність як засіб соціально-професійної адаптації студентів до виховної роботи в школі // Зб. наук. праць / Гол. редактор – доктор педагогічних наук, професор Буряк В.К. – Кривий Ріг: КДПУ, 2006. – Вип.15. – С. 245–251.

11. Ізбаш С.С. Соціально-професійна адаптація студентів вищих педагогічних навчальних закладів в контексті Болонської декларації // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. – Зб. статей: Вип. 9. Ч.1. – Ялта: РВВ РВУЗ КГУ, 2006. – С. 192–197.

12. Ізбаш С.С. Безперервна педагогічна практика як фактор соціально-професійної адаптації майбутніх вчителів // Зб. наук. праць міжрегіональної науково-практичної конференції за підсумками виробничої практики студентів. – м. Мелітополь: Таврійська державна агротехнічна академія. – 2005. – С. 75–78.

13. Ізбаш С.С. Педагогічні умови адаптації студентів до змісту та структури безперервної педагогічної практики // Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – Випуск 1. – Мелітополь, 2005. – С. 78–84.

14. Ізбаш С.С. Педагогічні умови забезпечення соціально-професійної адаптації майбутніх вчителів // Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – Випуск 8. – Мелітополь, 2007. – С. 48–58.

15. Ізбаш С.С. Типологія особистості і проблеми адаптації студентів // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції: „Соціально-економічна трансформація суспільства в умовах глобалізації” / За заг. ред. В.М. Огаренка. – Мелітополь, МІДМУ Гуманітарного університету “ЗІДМУ”. – 2005. – С. 181–183.

16. Ізбаш С.С. Місце творчих проектів в структурі безперервної педагогічної практики студентів // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції: „Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої професійної діяльності”. – Мелітополь: МДПУ, 2006. – С. 56–58.

АНОТАЦІЯ

Ізбаш Світлана Сергіївна. Проектна діяльність як фактор соціально-професійної адаптації студентів педагогічного університету. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України. – Київ, 2007.

Дисертація присвячена проблемі соціально-професійної адаптації студентів педагогічного університету. На основі теоретичного вивчення проблеми з’ясовано місце адаптації в процесі професійного становлення фахівця, розглянуто генезис, сутність та види адаптації. Розглянуто можливості проектної діяльності в реалізації умов успішної соціально-професійної адаптації студентів. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність моделі соціально-професійної адаптації студентів засобами проектної діяльності.

Розроблено і