Міністерство охорони здоров’я України

Харківська медична академія післядипломної освіти

ЖДАНОВА

Мирослава Петрівна

УДК 616.89 – 008.441.13 – 005.2: 615.851

ПОРУШЕННЯ ЗДоРОВ’Я СІМ’Ї ПРИ АЛКОГОЛІЗМІ У ЖІНОК

ТА ЙОГО ПСИХОТЕРАПІЯ

19.00.04 – медична психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Кришталь Валентин Валентинович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри сексології та медичної психології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук Мінко Олександр Іванович, ДУ "Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України", завідувач відділом профілактики та лікування алкоголізму;

доктор медичних наук, професор Михайлов Борис Володимирович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри психотерапії.

Захист відбудеться 04.11.2007 р. о 1100 годині на засіданні спеціалізованої ученої ради Д64.609.03 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58.

Автореферат розісланий 02.11.2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої ученої ради

кандидат психологічних наук,

доцент |

Н.К.Агішева

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Боротьба з алкоголізмом була і продовжує залишатися в наш час однією з найактуальніших ме-дичних і соціальних проблем. Алкогольна хвороба чинить руй-нів-ний вплив на особистість та соматичне здоров’я, різко знижує пра-цездатність і загалом соціальну адаптацію людини, що спри-чиняє серйозну занепокоєність світової громадськості та охо-ро-ни здо-ров’я. За даними офіційної статистики, кількість пацієн-тів, що пе-ре-бувають на медичному обслуговуванні в нарколо-гічних диспан-серах України, сягає 1 млн. У порівнянні з 1990р. більш ніж удвічі зросла захворюваність на алкогольні психози (2,2 на 10 тис. насе-лення), що, на думку фахівців, свідчить про більш високу фак-тич-ну поширеність алкоголізму (І.К.Сосін, Ю.Ф.Чуєв, 2005). Проблеми, зумовлені алкогольною залежністю, ще більше поглиблюються тим, що вона з кожним десятиріччям стає дедалі більш коморбідною з різними тяжкими соматичними захворюваннями, депресивними станами, у жінок – з алкоголь-ним синдромом плода (А.Фрідман зі спіавт., 1998, та ін.). При цьому спостерігається зростання частоти алкоголізму в молодому віці й у осіб жіночої статі.

Епідемічний характер та популяційна масштабність алко-го-лізації населення, вітальний характер патологічної пристрасті, йо-го медико-біологічні й соціально-економічні наслідки визнача-ють особливу актуальність проблеми алкоголізму в усіх його аспектах.

Одним із найнегативніших наслідків цієї патології є та об-ста--вина, що алкоголізм в одного чи обох подружжів неминуче приз-водить до порушення функціонування сім’ї та підриває міц-ність шлюбу, а нерідко спричиняє кризу й розпад сім’ї, що в свою чергу посилює перебіг захворювання. На ґрунті алкого-лізму, за да-ними Є.В.Кришталя (1997), відбувається 400 тис. розлу-чень за рік і кількість їх з тієї самої причини надалі зростає. Визначено, що у 84,1% сімей хворих на алкоголізм питання про розлучення вини-кає постійно, особливо часто тоді, коли хворіє дружи-на, і в переважній більшості випад-ків у цих сім’ях спостерігається сек-су-альна дезадаптація (М.П.Беро зі співавт., 1987; В.В.Криш-таль, С.Р.Григорян, 2002).

Природно, що проблемі алкоголізму присвячено багато літе-ра-тури, до того ж у деяких працях розглядається сексуальна дез-адаптація подружжя за цієї патології, яка призводить до порушен-ня виконання сексуально-еротичної функції сім’ї (А.Т.Філатов, 1983; Г.С.Васильченко, 1983; С.Т.Агарков, 1985; І.М.Віш зі спів-авт., 1987; E.M.Farmer, 1982; D.Jolliff, A.Horne, 1986 та ін.). Вод-но--час виконання решти її функцій – емоційної, духовної, гос-по-дар-сь-ко-побутової, виховної та ін. – залишається поза увагою дос--лід-ни-ків. Тим часом невиконання цих функцій призводить до сімей-них кон-фліктів, посилює подружню дез-адап-тацію та перебіг алко-го-ліз-му і в кінцевому підсумку дуже часто спричиняє руйну-ван--ня сім’ї.

Проблему порушення здоров’я сім’ї не можна вважати дос-тат-ньо розробленою, оскільки її практично не вивчено з систем-них позицій, хоча необхідність такого підходу диктується склад-ним ге-не-зом цього негативного явища. Зокрема, в сімейну дез-адаптацію при алкоголізмі у дружини додають свій внесок, окрім розладу її соматичного, психічного, сексуального здоров’я, невротизація чо-ло-віка, порушення емоційного стану дітей, пору-шення функцій сім’ї й низка інших патогенних чинників, тобто порушується вза-ємо-дія членів сім’ї на психофізіологічному, соці-аль-ному та мікро- соціальному, психологічному та соціально-психо-ло-гічному рівнях.

Зазначені обставини й визначили необхідність проведення цієї роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-таційна робота виконана відповідно до плану наукових дос-ліджень Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України за темою: "Профілактика порушень сексуаль-ного здоров’я" (№ державної реєстрації 0103U004036).

Мета дослідження – на основі сис-темного підходу до вивчення порушення здоров’я сім’ї при алко-голізмі в жінок розробити його системну сімейну психо-терапію.

Для досягнення цієї мети було поставлено такі завдання:

1. Виявити характерологічні особистісні відмінності та пси-хіч-ний стан жінок, хворих на алкоголізм.

2. Дослідити стан особистості та емоційний стан дітей при алко-голізмі у матері.

3. Визначити стан сексуальної функції хворих жінок та зв’я-зок її порушень з алкоголізмом.

4. Вивчити стан сексуальної функції сім’ї за даної пато-логії у дружини.

5. Дослідити ставлення хворих на алкоголізм жінок до свого захворювання.

6. Виявити причини, механізми, умови розвитку і прояву порушення здоров’я сім’ї при алкогольній хворобі у жінок.

7. Розробити систему й методи сімейної психотерапії та психокорекції сексуальної дезадаптації подружжя за досліджу-ваної патології.

Об’єкт дослідження – здоров’я сім’ї та його порушення при алкоголізмі в жінок.

Предмет дослідження – причини, механізми розвитку та клі-ніч-ні прояви порушення здоров’я сім’ї за даної патології, ви-ко-нан-ня сімейних функцій, відмінності особистості, стан сексу-альної функ-ції хворих, емоційний стан дітей.

Методи дослідження – клінічні, спеціальні сексологічні, пси-хо--діагностичні, методи дослідження особистості та між-осо-бис-тісних відносин, методи математичної статистики.

Наукова новизна результатів дослідження. Новим у роботі є визначення психічного стану не лише хворих на алкоголізм жі-нок, а й їхніх чоловіків, емоційних та поведінкових порушень у дітей, ви-явлення особистісних відмінностей хворих та членів їх-ніх сімей, психологічного клімату сім’ї. Уперше з позицій систем-ного підходу розроблено типологію сім’ї та класифікацію варіан-тів і форм пору-шення сексуального здоров’я при алкоголізмі у жінок, наведено їх клінічну характеристику, що було покладено в основу сімейної пси-хотерапії та психотерапія сексуальної дез-адаптації. Визначено закономірності формування та функціо-нування сім’ї за даної па-тології у жінок, виявлено взаємозв’язки між порушенням сімейних функцій, формами подружньої дезадаптації, виникненням і пере-бі-гом алкоголізму.

Практична значущість результатів дослідження. Для клінічної сексологічної та медико-психологічної практики суттєве значен-ня мають розроблені методика психодіагностики порушення функ-ціонування сім’ї при алкоголізмі у жінок, а також критерії ди-фе-ренційної діагностики різних варіантів і форм порушення по-дружньої адаптації та здоров’я сім’ї загалом. Практичну значу-щість мають запропоновані в дисертаційній роботі система й методи патогенетично спрямованої сімейної психотерапії, що да-ють змогу досягти високого та стійкого лікувального ефекту за даної патології у жінок.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації доповідалися й обговорювалися на засіданнях секцій психо-тера-певтів (2004, 2005) та медичних психологів (2006) Харківського медичного товариства; на конгресі невропатологів, психіатрів та наркологів (2007). Результати дослідження впроваджено в нав-чальний процес на кафедрі наркології та на кафедрі сексології та медичної психології Харківської медичної академії після-дип-ломної освіти МОЗ України, а також у клінічну практику роботи Харків-ських міського й обласного наркологічних диспансерів, Київської міської наркологічної лікарні "Соціотерапія" МОЗ України.

Публікації. Матеріали дисертації опубліковано в 6 само-стій-них статтях у спеціальних наукових журналах, що входять до "Переліку", затвердженого ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Основний зміст роботи викла-дено на 143 стор. машинопису. Дисертація складається зі всту-пу, оглядового розділу, 5 розділів власних досліджень, аналізу та уза-галь-нення результатів досліджень, висновків та списку вико-рис-таних джерел. Матеріали дисертації ілюстровано 24 таблицями.

Бібліографічний список містить 206 джерел, із яких 51 іно-земне.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Характеристика хворих та членів їхніх сімей. Під нашим спо-сте-реженням перебувало 100 сімей, у яких дружини хворіли на алко-го-лізм. 1-шу стадію алкоголізму, що супроводжувалася сек-су-аль-ною гіперфункцією, було діагностовано у 35 жінок, 2-а стадія, яка сполучалася в 90% випадків із сексуальною гіпо-функ-цією, спо-сте-рі-галася у 65 пацієнток. Обстежені мали вік від 23 до 45 років.

Подружжя перебували у шлюбі від 2 до 25 років, най-частіше 15 – 20 років. Тривалість алкоголізму у дружин стано-ви-ла від 5 до 20 років.

В усіх сім’ях були діти, в 60±3% сімей – по 1 дитині, в 40±3% – по двоє дітей. Серед них було 64 дитини – 29 хлопчиків і дівча-ток – віком від 7 до 14 років, решта – віком 18 – 20 років.

У більшості хворих була середня освіта, за характером вико-нуваної роботи переважна більшість із них були вико-нав-цями. Подружжя переважно жили самостійно.

Методи обстеження сімей. Із позицій системного підходу до вив--чення здоров’я сім’ї було проведено комплексне всебічне об-сте-ження хворих на алкоголізм жінок, їхніх чоловіків та дітей. До комплексу обстеження входили клінічні – вивчення стану со-ма-тичного та психічного здоров’я членів сім’ї, сексуального здо-ров’я подружжів, а також психодіагностичні дослідження – вивчення їхніх осо-бис-тісних відмінностей та особливостей поведінки. Було прове-дено також соціологічне обстеження сімей.

Особистісні відмінності дітей вивчали за допомогою мето-дики Р.Жиля та 12-факторної методики Р.Б.Кеттела та Р.В.Коа-на – шкіль-ного опитувальника для молодших школярів (Най-кра-щі пси-хо-логічні тести для профорієнтації та профвідбору, 1992). За допомогою спеціально розробленої анкети з’ясовували взає-ми-ни ді-тей у сім’ї та школі.

Для вивчення статеворольової поведінки на біогенному рів-ні використовували статеворольову шкалу Dur-Moll L.Szondi (1960), на соціогенному рівні (рівні Я-концепції) – статево-рольо-ву ACL-шкалу A.B.Heilbrun (1981). Акцентуації характеру вив-ча-ли за Г.Шмішеком (Найкращі психологічні тести для проф-орієн-та-ції та профвідбору, 1992).

Стан сексуального здоров’я подружжів досліджували мето-дом системно-структурного аналізу за В.В.Кришталем (2002). Ти-по-логію шлюбу визначали за класифікацією В.В.Кришталя, В.З.Кузь--менко (1988).

Для вивчення адаптивності сім’ї використовували методи-ку D.H.Sprenkle, B.L.Fisher (за Г.С.Кочарян, О.С.Кочарян, 1994), для визначення рівня подружнього щастя – одношкальний опи-ту-валь-ник подружньої комунікації Bienvenu (за C.Schaap, 1982). Стан функцій сім’ї і ступінь їх порушення вивчали за І.А.Семь-он-кіною (1998), способи урегулювання сімейних конфліктів – за ме-то-дикою К.Томаса в модифікації Н.В.Гришиної (2003). Для виявлення сту-пеня вираженості конфліктів нами було розроб-ле-но спеціальний опитувальник на основі методу семантичного дифе-ренціала.

Соціологічне обстеження включало вивчення рівня освіти, трудової діяльності, соціальних зв’язків членів сім’ї, мікро-соці-аль-них чинників та вплив цих характеристик на здоров’я сім’ї.

Результати клінічних досліджень статистично оброблено за таб-лицями відсотків та їх помилок (В.Генес, 1967), дані психо-ді-аг-ностичних досліджень – за допомогою t-критерію Стьюдента з рівнем довірчої імовірності р=0,05 і методом факторного ана-лізу.

Результати досліджень. Клінічні спостереження дали змогу вия-вити у переважної більшості хворих на алкоголізм жінок со-ма-тичне неблагополуччя, особливо часто неврологічну симпто-ма-тику (72±3%) та гінекологічну патологію (86±3%). Під час дос-лід-ження психічного стану більш ніж у половини жінок (52±3%) бу-ло діаг-нос-товано різні типи специфічного розладу особистості – дисо-ціаль-ний (найчастіше), демонстративний, шизоїдний, за-леж-ний, три-вож-ний, параноїдний, у решти – загострення харак-т-е-ро-логічних рис.

У всіх жінок мали місце сексуальні розлади, до того від-зна-чав-ся чіткий зв’язок сексуальної дисфункції з характером пере-бі-гу алкоголізму: за низькопрогредієнтного його перебігу найчас-тіше спо-стерігалася гіперсексуальність, а злоякісний розвиток алкого-лізму супроводжувався сексуальною гіпофункцією.

Аналіз за інтегральними критеріями сексуального здоров’я по-казав, що в пацієнток усі ці критерії, за винятком статевої само-свідомості та психосексуальної орієнтації, були порушені. У їхніх чоловіків у переважної більшості випадків не позначалося якихось сексуальних порушень, проте всі вони зазнавали психо-сексуальної незадоволеності. Аналіз сексуального здоров’я за його компонентами і складовими дав змогу визначити сукупне стриж-неве ураження психологічного, соціально-психологічного компо-нен-тів та психічної складової біологічного компонента, що спри-чи-ни-ло сексуальну дезадаптацію подружньої пари. Чинни-ком, що сприяє виникненню й посилює дезадаптацію, стало по-ру-шення в жінок соціального компонента, нейрогуморальної та генітальної складових біологічного компонента сексуального здоров’я. У ре-зуль-таті цього аналізу було виявлено клінічні фор-ми сексуальних розладів у жінок: сексуальна дисфункція внаслі-док алкоголізму (535%) та дезадаптивні форми сексуальної дис-функції, а саме сек-су-ально-еротична (214%), статеворольова (184%) та конститу-ціо-наль-на (83%).

Отже, сексуальний розлад у хворих у переважній більшості випадків був зумовлений алкоголізмом. Прояви сексуальної дис-функції були сукупними, до того частіше відзначалися гіпо-ан-ор-газмія (за 2-ї стадії алкоголізму – у всіх жінок) та відсутність гені-тальних реакцій.

Дослідження зв’язку між проявами сексуальної дисфункції і роз-ладом особистості в жінок показало, що найчастішими за всіх його типів були гіполібідемія та гіпо-аноргазмія. Із дезадап-тив-них форм переважала сексуально-еротична, але в жінок із де-мон-стративним – статеворольова форма; конституціо-наль-на фор-ма сексуальної дезадаптації траплялася лише за за-леж-ного та тривожного розладів особистості. Ті самі законо-мір-ності відзнача-ли-ся і в залежності порушень сексуального здо-ров’я від акценту-а-цій характеру пацієнток.

Серед жінок з акцентуаціями характеру найчастіше мали міс-це порушення оргазмічної функції, але в половини хворих із демонстративним, збудливим та гіпертимним типами акцентуа-ції спостерігалася гіперлібідемія. З дезадаптивних форм сексуа-ль-ної дисфункції, як і за розладів особистості, суттєво пере-ва-жа-ла сек-су-ально-еротична форма, а конституціональна була від-зна-чена лише за тривожного типу акцентуації характеру.

Результати психодіагностичного обстеження показали, що в жінок з алкогольною хворобою існують явно виражені акцен-туації характеру, найчастіше збудливого та демонстративного типів, за-гос-трення яких було зумовлене здобутим ними непра-виль-ним ви-хованням. До того ж загострення збудливої акцен-туації най-біль-шою мірою було пов’язано з вихованням в умовах жорстоких вза-ємин, демонстративної – з потураючою гіперпро-текцією, гіпер-тим-ної та тривожної – з гіпопротекцією; загост-рен-ню гіпертимних рис сприяло й виховання в умовах емоцій-ного відторгнення, а дис-тимічній акцентуації – умови підвище-ної моральної відпові-даль-нос-ті. Існує зв’язок і між загальним та статевим вихованням жі-нок: ліберальний та ігноруючий типи статевого виховання най-час-тіше мали місце за гіпопротекції, гіпергендерне – за жорстоких взаємин, патріархальне – за емо-цій--ного відторгнення. Непра-виль-не статеве виховання сприяло виробленню у жінок особливостей сексуальності, які поглиб-лю-вали їхню сексуальну дезадаптацію.

Проведене дослідження показало, що хворим на алкоголізм жінкам притаманні дисгармонійні риси характеру (дезадаптивні риси та риси порушеної самоактуалізації), а також дисгармо-нійні якості особистості, її незрілість. В жодної з них не спо-стерігалося й саногенних антиципаційних патернів поведінки.

Із прогресуванням алкогольної хвороби існуючі в жінок ак-цен-туації характеру ще більше загострювалися. Збудливі осо-бис-тості реагували збудженням на будь-які подразники, у три-вожних і залежних хворих посилювалася дратлива слабкість, нездатність протистояти негативним впливам, у демонстратив-них властиві їм риси (етична недостатність, "спрага визнання" тощо) швидко на-бу-ва-ли утрированої форми. У пацієнтки з дис-тимічною акцен-ту-а-цією посилювалися перепади настрою, до того ж їх циклічність збігалася з циклічністю запоїв. У всіх хворих виразніше прояв-ля-лися негативні наслідки алкоголізму, передусім нехтування сімей-ними та службовими обов’язками, втрачалося почуття обов’язку.

Щодо ставлення до хвороби для всіх пацієнток була харак-терна некритичність до свого стану.

Статеворольова поведінка обстежених жінок була пов’я-зана з існуючими в них акцентуаціями характеру й розладами осо-бис-тості. Показники маскулінності на соціогенному рівні були висо-ки-ми у збудливих та гіпертимних пацієнток і низькими – у три-вож-них, а показники фемінінності – навпаки. На біогенному рівні та сама закономірність зберігалася. Проте й на тому, й на другому рівні на 2-й стадії алкоголізму маскулінність хворих закономірно знижувалася. Маскулінність жінок із розладами осо-бистості на рів-ні Я-концепції була високою за дисоціального та демонстратив-ного розладів і низькою – за залежного; фемі-нін-ність була найви-щою за тривожного й залежного типів роз-ладу особистості. Цьому відповідали й індекси маскулінності жінок на біогенному рівні. Лише за шизоїдного розладу від-зна-чалася статеворольова дискор-дант-ність: низька маскулінність на соціогенному й висока – на біо-генному рівні, що свідчить про наявність у цих хворих внут-рішньо-особистісного конфлікту.

Усі діти в обстежених сім’ях здобули неправильне вихо-ван-ня, найчастіше за типом гіпопротекції, особливо з боку матері, та в умовах жорстоких взаємин. У процесі вивчення відмін-нос-тей особистості дітей (табл.1) з’ясувалося, що найрідкіснішими риса-ми в них були життєрадісність і довіра до людей, а найчас-ті-ши-м-и – агресивність, дратливість, тривожність (особливо у хлопчи-ків), зни-жене тло настрою, відгородженість та недовіра (частіше у дівчаток).

Комунікабельність дітей була різко зниженою. У 744% із них було виявлено негативне ставлення до матері, у 194% – до обох батьків, у 73% – до батька. Найчастіше це було пов’язано з сімейними конфліктами та соціальними проблемами, спричине-ни-ми алкоголізмом матерів. Негативно ставилися до братів і сестер 73% дітей і у 82% хлопчиків спостерігалося негативне ставлення до себе, що було наслідком неправильного виховання, яке сприяло формуванню у дітей внутрішньо-особистісного конфлікту та комплексу неповноцінності.

Таблиця 1

Відмінності особистості обстежених дітей

Виявлені риси | Хлопчики,

n=29 | Дівчатка,

n=35 | Разом, n=64

абс. ч. | % | абс. ч. | % | абс. ч. | %

Агресивність, дратливість | 21 | 728 | 19 | 549 | 40 | 636

Боязкість | 7 | 248 | 14 | 408 | 21 | 336

Відгородженість | 13 | 459 | 18 | 599 | 31 | 486

Недовіра | 15 | 529 | 16 | 469 | 31 | 486

Тривожність | 27 | 935 | 17 | 489 | 44 | 696

Знижене тло настрою | 25 | 865 | 20 | 579 | 45 | 706

Товариськість | 11 | 389 | 11 | 318 | 22 | 346

Життєрадісність | 3 | 106 | 9 | 268 | 12 | 195

Довіра до людей | 8 | 288 | 13 | 378 | 21 | 336

Таким чином, у сім’ях, де мати хворіє на алкоголізм, мають місце порушення становлення особистості дітей та їхній нега-тив-ний емоційний стан, зумовлений несприятливим психологіч-ним клі-матом та дезадаптованістю таких сімей.

Показники подружньої адаптації і подружнього щастя в об-сте-жених сім’ях були значно нижчі від нормативних (у дружин і чо-ловіків відповідно 6,9 і 6,8 бала за норми 10-12 балів), на під-ставі чого вони були віднесені нами до дезадаптивних шлюбів.

Вивчення виконання сімейних функцій у цих сім’ях пока-зало, що всі вони виконувалися незадовільно, але найбільше по-тер-пало виконання емоційної, духовної, сексуально-еротичної та виховної функцій, особливо у разі 2-ї стадії алкоголізму в жінок.

Порушення функціонування сім’ї призводило до виник-нен-ня деструктивних конфліктів, які поглиблювали дезадапто-ва-ність та несприятливий психологічний клімат сімей за алко-го-лізму у жінок. Вивчення зв’язку частоти конфліктів із пору-шен-ням сімейних функ-цій та прогресуванням алкоголізму (табл.2) показало, що не-за-лежно від його стадії у всіх подружніх пар виникали конфлікти, зумовлені невиконанням емоційної, духов-ної та сексуально-еро-тич-ної функцій. Частішими за 1-ї стадії алкоголізму були кон-флікти через невиконання функцій збере-жен-ня здоров’я, рольової, реабілітаційної, захисної, а за 2-ї стадії – через порушення гос-по-дарсько-побутової, виховної, функції персоналізації.

Таблиця 2

Частота виникнення конфліктів залежно від порушення функцій сім’ї при алкоголізмі у жінок

Функції сім’ї | Стадії алкоголізму

1-а, n=35 | 2-а, n=65

абс. ч. | % | абс. ч. | %

Емоційна | 35 | 100-3 | 65 | 100-2

Духовна | 35 | 100-3 | 65 | 100-2

Сексуально-еротична | 35 | 100-3 | 65 | 100-2

Господарсько-побутова | 15 | 438 | 45 | 696

Виховна | 31 | 805 | 60 | 933

Соціалізації | 8 | 237 | 14 | 225

Соціального

інтегрування | 10 | 288 | 17 | 265

Рольова | 23 | 668 | 21 | 326

Захисна | 15 | 438 | 10 | 154

Збереження здоров’я | 35 | 100-3 | 30 | 466

Персоналізації | 30 | 866 | 61 | 943

Психотерапевтична | 17 | 489 | 25 | 386

Реабілітаційна | 21 | 608 | 32 | 496

Примітка. Репродуктивна функція виконувалася задовільно, оскільки у всіх подружніх пар були діти і, отже, конфлікти з її приводу не виникали.

Способи урегулювання конфліктів були неправильними у всіх обстежених. Найпоширенішим із них у всіх випадках було змагання, за 1-ї стадії алкоголізму у жінок частіше вико-рис-товувалося уникнення, а за 2-ї – пристосування. Найбільш рідкісним способом залагодження конфлікту був компроміс і ніколи – співробітництво (табл.3).

Деструктивні конфлікти підривали міцність шлюбу: думали про розлучення або робили спроби розлучитися 753% чоловіків і 623% жінок.

Таблиця 3

Способи урегулювання конфліктів

обстеженими подружжями

Спосіб урегулювання конфлікту | Стадії алкоголізму у жінок

1-а, n=35 | 2-а, n=65

абс. ч. | % | абс. ч. | %

Змагання | 20 | 579 | 44 | 686

Уникнення | 10 | 288 | 9 | 144

Компроміс | 2 | 64 | 4 | 63

Пристосування | 3 | 85 | 8 | 124

Співробітництво––

Проведені дослідження дали нам змогу розробити таку типологію сім’ї при алкогольній хворобі у жінок. Вона складається з двох варіантів: псевдофункціонального (103%) – псевдоадаптованої та псевдосинергічної форм, і другого (905%), до якого належать дисфункціональні сім’ї, – негативно-доповнюючі, деперсона-лізо-вані, суперницькі (антагоністичні), гіперпротективні, гіпо-протективні, дезінтегровані, дисоціальні, асоціальні.

Як ми бачимо, обстежені сім’ї переважно були дис-функ-ціональними, до того серед них більшість складали дезінтегровані та дисоціальні сім’ї (653%).

Вивчення сексуальної дезадаптації подружжів при алкого-ліз-мі у жінок дало змогу запропонувати й класифікацію варіан-тів і форм порушення сексуального здоров’я подружжів за даної патології, також два варіанти: перший – сексуальна дисфункція, зумовлена алкоголізмом (533%), і другий – дезадаптивний варіант (473%), до якого належать форми сексуально-еротична, статеворольова та конституціональна.

Перший варіант порушення сексуального здоров’я склада-ється з однієї клінічної форми – зумовленої алкоголізмом сексуаль-ної дисфункції у жінок. За другого найчастіше розвивається сек-су-ально-еротична форма дезадаптації, майже так само часто – статеворольова.

Таким чином, у результаті проведених клінічних та психо-діаг-ностичних досліджень було визначено існуючі у хворих на алкоголізм жінок варіанти та форми сімейної і сексуальної дез-адаптації, що дало нам змогу розробити систему її психо-тера-пев-тичної корекції, яка відповідає чотири-компо-нентній структурі міжособистісної взаємодії: інформаційної, емоційної, поведінкової та особистісної.

До того запропонована система грунтується на принципах диференційованості, комплексності, послідовності, етапності, звер-нена до трьох підсистем особистості – інтраіндивідної, інтер-індивідної та метаіндивідної, і здійснюється у трьох відповідних напрямах: корекція характерологічних особливостей членів сім’ї, корекція їхніх міжособистісних стосунків та нормалізація процесу персоналізації кожного з них.

Здійснювані коригувальні заходи диференційовано з ураху-ван-ням типу сім’ї, порушення тих чи інших її функцій, наявності пев-них сімейних проблем, до того ж сімейна психотерапія не виключає індивідуальної роботи з кожним із членів сім’ї, з по-друж-ньою парою, з батьками й дитиною (дітьми). Комплексний підхід до сімейної психотерапії, як і психотерапії сексуальної дезадап-та-ції, передбачає вплив на усі зазначені вище рівні взаємодії членів сім’ї та подружжів між собою з використанням усього арсеналу ме-тодів психотерапії – сімейної, індивідуальної, парної (подруж-ньої).

Усі наші пацієнтки в період психотерапевтичної корекції перебували під наглядом нарколога. Їхнє лікування супроводжу-ва-лося потенцюючою психотерапією.

Усі психотерапевтичні дії проводилися у три основні етапи: на першому етапі членам сім’ї надавалася правильна інформація про існуючі порушення та перспективи їх успішного подолання, на другому здійснювалися заходи для зняття емоційних реакцій на ці порушення, третій етап був присвячений виробленню у членів сім’ї навичок правильного спілкування та поведінки.

У процесі сімейної психотерапії використовували раціо-наль-ну, групову, персоналістичну психотерапію, сімейну дискусію, методику обумовленого спілкування (конструктивну сварку за С.Кратохвілом), комунікаційний, рольовий тренінг, тренінг пове-дінки, аутосугестивну психотерапію. Кінцевим етапом сімейної психотерапії стала медико-психологічна реабілітація, невід’ємною частиною якої була соціально-трудова реабілітація. Одним із пер-шо-чергових завдань сімейної психотерапії була психокорекція емо-ційного стану дітей у сім’ях хворих жінок. З ними проводилися індивідуальні та групові заняття, на яких дітям пояснювали, що їхня мати хвора, і навчали правильно реагувати на її неадекватну поведінку, щоб своєю поведінкою сприяти її одужанню.

У процесі психотерапії порушення сексуального здоров’я за-стосовували, окрім раціональної та інформаційної психотерапії, гіпно-сугестію, елементи психоаналізу, аутотренінг, статево-рольо-вий і сексуально-еротичний тренінг.

Проведення описаної системи психотерапії здоров’я сім’ї та сексуальної дезадаптації подружжів при алкоголізмі у жінок дало змогу досягнути високого безпосереднього терапевтичного ефекту у 894% випадків. У решти 114% хворих із 2-ю стадією алко-голізму терапевтичного ефекту не здобуто. Протягом трьох років клінічних спостережень було визначено, що у 244% хворих (із них у 83% – з 1-ю і в 164% – із 2-ю стадією алкоголізму) у термін від 5 міс. до 3 років настав рецидив алкоголізму, що призвело до різкого погіршення сімейної та сексуальної дезадаптації. У 52% жінок (лише з 1-ю стадією алкоголізму) подеколи виникали одно-ра-зові зриви, що проходили без наслідків і не потребували спе-ціальної допомоги.

Таким чином, високий і стійкий терапевтичний ефект полягав у відсутності в жінок рецидивів алкоголізму протягом 3 років, поліпшення виконання функцій сім’ї, нормалізації між-осо-бистісного та сексуального спілкування подружжів і емоційного стану дітей, відновленні трудового статусу жінок, тобто загалом медико-психологічна та соціально-трудова реабілітація була досяг-ну-та у 654% сімей.

ВИСНОВКИ

1.

2.

Щодо ставлення до захворювання для всіх хворих харак-тер-ною є некритичність до свого стану.

3.

4.

Порушення функціонування сім’ї призводить до виникнення деструктивних конфліктів, які посилюють дезадаптивність членів сім’ї. Способи урегулювання конфліктів завжди неправильні, най-час-тіше змагання.

5. У всіх хворих жінок наявні порушення сексуальної функ-ції, які або зумовлені алкогольною хворобою, або посилюють її. До того у жінок із 1-ю стадією алкоголізму спостерігається сексу-аль-на гіперфункція, а у хворих із 2-ю стадією – сексуальна гіпо-функ-ція. Із типів сексуальної дисфункції переважають гіпо-аноргазмія та відсутність генітальних реакцій.

Причиною порушення сексуального здоров’я подружжів при алкоголізмі у жінок є сукупне ураження його психологічного, соці-ально-психологічного компонентів, психічної складової біологіч-но-го і подеколи інформаційно-оцінної складової соціального компо-нен-та.

6. Системно-структурний аналіз здоров’я сім’ї дає змогу за-про-понувати типологію сім’ї при алкоголізмі у жінок:

І варіант: псевдофункціональні сім’ї – 103%.

1.

2.

ІІ варіант: дисфункціональні сім’ї – 905%.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

Системно-структурний аналіз сексуального здоров’я дає змо-гу класифікувати також варіанти та форми його порушення за досліджуваної патології у жінок:

І варіант: сексуальна дисфункція, зумовлена алкоголізмом – 533%.

ІІ варіант: дезадаптивні форми сексуальної дисфункції – 473%.

1.

2.

3.

7. Психотерапія порушення здоров’я сім’ї при алкоголізмі у жінок має являти собою систему, що грунтується на принципах комп-лексності, диференційованості, послідовності і проводиться у двох напрямах: лікування основного захворювання жінок, та сі-мей-на психотерапія – корекція психологічного клімату й функціо-нування сім’ї; корекція сексуальної дезадаптації подружжів.

У процесі сімейної психотерапії слід використовувати раціо-нальну, групову, персоналістичну психотерапію, аутосугестивну пси-хо-терапію, сімейну дискусію, комунікаційний, рольовий тре-нінг, тренінг поведінки, психокорекційну роботу з дітьми. У про-це-сі психотерапії сексуальної дезадаптації подружжів слід застосо-ву-вати, окрім раціональної та інформаційної психотерапії, гіпно-сугес-тію, елементи психоаналізу, аутотренінг, статеворольовий та сексуально-еротичний тренінг.

Проведення розробленої системи психотерапії при алко-го-лізмі у жінок дає змогу досягти медико-психологічної і соціально-трудової реабілітації 654% сімей.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

АНОТАЦІЯ

М.П.Жданова. Порушення здоров’я сім’ї при алкоголізмі у жінок та його психотерапія. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 19.00.04 – медична психологія. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. – Харків, 2007.

У роботі з позицій системного підходу розроблено типологію сім’ї та класифікацію варіантів і форм порушення сексуального здо-ров’я при алкоголізмі у жінок. Виявлено емоційні та пове-дін-кові розлади у дітей, особистісні відмінності хворих та членів їхніх сімей. Визначено закономірності формування та функціо-ну-вання сім’ї за даної патології у жінок, взаємозв’язки між порушен-ням сі-мейних функцій, формами подружньої дезадаптації, виник-ненням та перебігом алкоголізму. Розроблено систему сімейної пси-хо-тера-пії та психокорекції сексуальної дезадаптації подруж-жів.

Ключові слова: алкоголізм у жінок, порушення здоров’я сім’ї, емоційний стан дітей, психотерапія.

АННОТАЦИЯ

М.П.Жданова. Нарушение здоровья семьи при алкоголизме у женщин и его психотерапия. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 19.00.04 – медицинская психология. Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины. – Харьков, 2007.

В диссертации с позиций системного подхода обследованы семьи, в которых жена и мать страдает алкоголизмом.

Показано, что больным алкоголизмом женщинам свойственны дезадаптивные черты характера – нереализм восприятия действительности и нежелание адаптироваться к ней и окружающим людям, и черты нарушенной самоактуализации, главным образом незрелость, нездравомыслие, нереализм самооценки, неадекватный уровень притязаний. При прогрессировании алкогольной болезни эти черты и имеющиеся у больных акцентуации характера еще более заостряются. Изменяется также полоролевое поведение больных: снижается их маскулинность и возрастает фемининность на биогенном и на социогенном уровне.

Дети в семьях, в которых мать страдает алкоголизмом, получают неправильное воспитание, у них имеют место нарушение становления личности и негативное эмоциональное состояние. В семьях неудовлетворительно выполняются все семейные функции, за исключением репродуктивной, причем в наибольшей степени страдает выполнение эмоциональной, духовной, сексуально-эротической и воспитательной функций, особенно при 2-й стадии алкоголизма у женщин. Нарушение функционирования семьи приводит к возникновению деструктивных конфликтов, усугубляющих дезадаптированность членов семьи. Практикуются неправильные способы урегулирования конфликтов.

У всех больных женщин имеются нарушения сексуальной функции, которые либо обусловлены алкогольной болезнью, либо усугубляют ее. При этом у женщин с 1-й стадией алкоголизма наблюдается сексуальная гиперфункция, а у больных со 2-й стадией – сексуальная гипофункция. Причиной нарушения сексуального здоровья супругов при алкоголизме у женщин служит сочетанное поражение его психологического, социально-психологического компонентов, психической составляющей биологического и в ряде случаев информационно-оценочной составляющей социального компонента.

Автором диссертации на основе результатов системно-структурного анализа предложена типология семьи при алкоголизме у женщин, включающая два варианта и 10 форм нарушения здоровья семьи. В результате системно-структурного анализа сексуального здоровья разработана классификация его нарушений, включающая два варианта и четыре клинических формы.

Разработана система психодиагностики и психотерапии нарушения здоровья семьи при алкоголизме у женщин, описаны ее принципы и направления. Представлены психотерапевтические методы, которые следует использовать в процессе семейной психотерапии (рациональная, групповая, персоналистическая, аутосуггестивная психотерапия, семейная дискуссия, коммуникационный, ролевой тренинг, тренинг поведения, психокоррекционная работа с детьми), и методы, применяемые в процессе психотерапии сексуальной дезадаптации супругов (рациональная и информационная психотерапия, гипносуггестия, элементы психоанализа, аутотренинг, полоролевой и сексуально-эротический тренинг).

Показано, что проведение разработанной системы психотерапии при алкоголизме у женщин позволяет достигнуть медико-психологической и социально-трудовой реабилитации 654% семей.

Ключевые слова: алкоголизм у женщин, нарушение здоровья семьи, эмоциональное состояние детей, психотерапия.

ANNOTATION

Zhdanova M.P. Family health disorder at the alcoholism in women and its psychotherapy. – Manuscript.

Thesis for a candidate of medical science degree by speciality 19.00.04 – medical psychology. Kharkov medical academy of postgraduate studies UMH. – Kharkov, 2007.

From the systemic approach viewpoint in the thesis there are developed the family typology and the classification of sexual health disorder variants and forms at the alcoholism in women. There are revealed emotional and behavioral distresses in children, patients' and their family members' personality features. There are determined family forming and functioning regularities at the pathology in women, relations between a disorder of family functions, spouses desadaptation forms, a rise and a course of the alcoholism. The spouses sexual desadaptation family psychotherapy and psychocorrection system is developed.

Key words: alcoholism in women, family health disorder, children emotion state, psychotherapy.