ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Н. КАРАЗІНА

Литвинко Оксана Анатоліївна

УДК 811.111'37:621

СЛОВОТВІРНІ ТА семантичні ХАРАКТЕРИСТИКИ АНГЛІЙСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ
ПІДСИСТЕМИ МАШИНОБУДУВАННЯ

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

ХАРКІВ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі перекладу Сумського державного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Швачко Світлана Олексіївна,

Сумський державний університет,

професор кафедри перекладу

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Омельченко Лариса Федорівна,

Київський Міжнародний університет,

професор кафедри германської філології

кандидат філологічних наук, доцент

Ребрій Олександр Володимирович,

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, доцент кафедри перекладу та англійської мови

Провідна установа: Кафедра теорії та практики перекладу,

Запорізький національний університет,

Міністерство освіти і науки України,
м. Запоріжжя

Захист відбудеться 18.04.2007 р. о _13_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд 7-75.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

Автореферат розісланий 16.03.2007 року

Вчений секретар доктор філологічних наук

спеціалізованої вченої ради Мартинюк А.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована робота присвячена аналізу словотвірних та семантичних характеристик англійської термінологічної підсистеми машинобудування. За останні декілька десятиріч галузь машинобудування зазнала кардинальних змін у зв’язку із запровадженням нових революційних технологій, і сьогодні науково-технічний прогрес сприяє її подальшому розвитку. Термінологія машинобудування утворює особливий лексичний прошарок, який постійно змінюється, удосконалюється та слугує засобом спілкування фахівців.

Питання сутності терміна і термінології належить до актуальних проблем лінгвістики. Вивчення загальних проблем терміносистем привертає увагу таких вітчизняних та зарубіжних дослідників, як С.В. Гриньов, Т.Р. Кияк, Р.Ю. Кобрін, Т.Б. Лєбєдєва, В.М. Прохорова, О.О. Реформатський, О.В. Суперанська, T. Brunner, J. Sager, H. Wiegand. Проблеми термінотворення висвітлюють О.М. Бортничук, С.М. Єнікеєва, Ю.А. Зацний, В.Л. Іщенко, О.Г. Конопельцева, З.Б. Куделько, М.М. Полюжин, Л.Ф. Омельченко, О V. Adams, D. Ayers, K. Ehlich, J. Erben, J. Schmidt. Функціонування терміна у науковому тексті описують О.М. Іващишин, Е.Ф. Скороходько, L. Trimble.

На сучасному етапі особливого значення набуває систематизація англійських терміносистем окремих галузей і вивчення різних аспектів їх утворення та функціонування у системі мови. Розроблені окремі питання галузевих термінологій: юридичної (І.М. Гумовська), економічної (В.Л. Іщенко), обчислювальної техніки (Т.Г. Скопюк, Е.Ф. Скороходько). Зокрема, з’ясовані лінгвістичні критерії ідентифікації термінів, вони відмежовані від нетермінологічних мовних одиниць, висвітлені і лексико-структурні аспекти відповідної термінологічної лексики.

Критичне узагальнення стану вивчення проблем термінології дозволяє зробити висновок, що англійська термінологічна підсистема машинобудування, чиє місце, чисельність та значущість у професійному мовному спілкуванні сучасного соціуму важко переоцінити, залишається практично невивченою. Формування і шляхи поповнення цієї термінологічної підсистеми, семантизація і стандартизація термінів все ще вимагають поглибленого аналізу, який і проводиться у нашому дослідженні.

Актуальність роботи визначається застосуванням системного підходу до дослідження англійської термінологічної підсистеми машинобудування з точки зору властивих їй семантичних і словотвірних характеристик та її реалізації у мережі зв'язків і відносин з іншими елементами лексичної системи, що відповідає новітньому ракурсу ономасіологічних студій. Актуальність дослідження зумовлена провідною роллю науково-технічної терміносистеми в англомовній фаховій комунікації. Необхідність аналізу підсилюється відсутністю спеціальних досліджень зазначеної термінологічної підсистеми в англістиці. Отже, науковим завданням роботи є з'ясування словотвірних і семантичних характеристик англійських термінів машинобудування та визначення їхніх функцій.

Зв’язок з науковими темами. Дисертаційна робота пов'язана з науковою темою кафедри перекладу гуманітарного факультету Сумського державного університету ,,Категорії типових і нетипових текстів”, затвердженою науково-технічною радою СумДУ, протокол №5 від 10 лютого 2000 р.

Мета дослідження полягає у виявленні системної організації сучасної англійської термінології підсистеми машинобудування, у з’ясуванні словотвірних і семантичних характеристик та функцій її терміноодиниць.

Відповідно до основної мети у роботі вирішуються такі завдання:

- з’ясувати статус і базові властивості термінів та термінології на матеріалі англійської підсистеми машинобудування у сучасній лінгвістиці;

- визначити функції терміноодиниць англійської термінологічної підсистеми машинобудування;

- встановити шляхи виникнення та мотивації терміноодиниць машинобудування;

- ідентифікувати способи термінотворення та їх продуктивність в даній предметній галузі;

- виявити структурні властивості багатокомпонентних термінів англійської підсистеми машинобудування;

- проаналізувати лексико-семантичну стратифікацію англійської термінологічної підсистеми машинобудування та змоделювати ономасіологічні структури термінологічних мікрополів;

- розкрити семантичні, зокрема, гіперо-гіпонімічні, відношення у термінологічній підсистемі машинобудування;

- охарактеризувати специфіку процесів детермінологізації, що мають місце в англійській термінологічній підсистемі машинобудування.

Об’єктом дослідження є термінологічна підсистема машинобудування сучасної англійської мови.

Предметом дослідження є словотвірні та семантичні характеристики лексичних одиниць в англійській термінологічній підсистемі машинобудування.

Матеріалом дослідження слугував корпус термінологічної лексики обсягом 5000 лексичних одиниць, відібраних методом суцільної вибірки з лексикографічних джерел (тлумачних словників термінів машинобудування; перекладних словників термінів машинобудування), з рекламних проспектів фірм-виробників продукції машинобудування та з періодичних видань у галузі машинобудування. Загальний обсяг опрацьованого матеріалу – близько 9500 сторінок тексту.

Методика дослідження носить комплексний характер. Нами використано наступні методи: описовий – для опису лексичних одиниць термінологічної підсистеми машинобудування; структурний метод – для виявлення словотвірних моделей, за якими утворюються терміни машинобудування; метод компонентного аналізу – для опису значень терміноодиниць даної підсистеми; метод семантичного аналізу – для виявлення семантичних зрушень (метафоричних і метонімічних) у похідних термінах машинобудування, а також для визначення основних лексико-семантичних груп, що функціонують у межах цієї термінологічної підсистеми; метод ономасіологічного структурування – для виявлення ономасіологічної структури термінологічних мікрополів; кількісний аналіз – для виявлення тенденцій вживання терміноодиниць.

Наукова новизна роботи визначається тим, що в ній уперше здійснено комплексний аналіз англійської термінологічної лексики машинобудування; з’ясовано статус термінів машинобудування та визначено їх функції; ідентифіковано способи творення термінів машинобудування, виявлено словотвірні моделі, структурний склад багатокомпонентних термінів; встановлено ономасіологічну стратифікацію термінологічної підсистеми машинобудування; розкрито семантичні відношення у зазначеній підсистемі.

Наукова новизна отриманих результатів конкретизується у наступних положеннях, що виносяться на захист:

1. Термінологія машинобудування є прошарком англійської лексики, до складу якого входять назви предметів, дій, процесів, явищ, осіб, безпосередньо пов'язаних з машинобудуванням як галуззю професійної діяльності. Терміни машинобудування виконують номінативну, дефінітивну, акумулятивну та комунікативну функції.

2. У термінологічній підсистемі машинобудування превалюють конкретні терміни-іменники. Вони утворюють мікрополя, що відносяться до спільного термінологічного поля машинобудування. Ономасіологічні структури мікрополів формулюються на основі інтеграції трьох базових фреймів: предметного, посесивного, акціонального та відрізняються за кількістю й наповненням їхніх слотів.

3. У термінологічній підсистемі машинобудування кількісно домінують лексичні одиниці, утворені шляхом афіксації, на другому місці знаходяться скорочення, на третьому – терміни, що виникли завдяки словоскладанню, останню позицію обіймають конверсійні утворення. Серед багатокомпонентних термінів машинобудування превалюють двокомпонентні лексичні одиниці, трикомпонентні терміни посідають друге місце, полікомпонентні терміни є найменш уживаними.

4. В англійській термінологічній підсистемі машинобудування в рівній мірі співіснують як мотивовані, так і немотивовані терміни. Підґрунтям для їхньої мотивації слугують переважно антропоморфні та зооморфні метафори, метонімія і функціональне перенесення.

5. Термінологічна підсистема машинобудування є ієрархічною системою, одиниці якої знаходяться у гіперо-гіпонімічних відношеннях. У мікрополях з домінантними родовими поняттями виокремлюються номінації з одним, двома, трьома і чотирма рівнями підпорядкування.

6. У процесі детермінологізації терміни машинобудування втрачають властивості системності, точності та однозначності і набувають емоційного забарвлення. За межами термінологічного поля машинобудування зазначені лексичні одиниці здатні метафоризуватись та збагачуватись потенціями фразеологізації.

Теоретичне значення даного дослідження визначається його внеском у загальну теорію терміна і термінологію, ономасіологію; його результати доповнюють наукові знання про особливості термінологічної номінації, про основні тенденції термінотворення в англійській термінологічній підсистемі машинобудування.

Практична цінність роботи полягає у тому, що її матеріали та результати можуть бути використані у курсі із лексикології сучасної англійської мови (розділи „Лексична семантика”, „Словотвір”, „Словниковий склад мови”) та у спецкурсі із термінознавства (розділи „Термінологічна номінація”, „Специфіка терміна”, „Термінотворення”).

Особистий внесок дисертанта полягає у застосуванні комплексного підходу до дослідження англійської термінологічної підсистеми машинобудування і виявленні її словотвірних та семантичних характеристик.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації було обговорено на таких міжнародних, всеукраїнських та регіональних конференціях і семінарах: третя Міжнародна науково-методологічна конференція „Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі” (Суми, Сумський державний університет, 2002), Всеукраїнська наукова конференція „Другі Каразінські читання: два століття Харківської лінгвістичної школи” (Харків, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2003), Міжнародна науково-практична конференція „Актуальні проблеми перекладознавства та іноземної філології” (Луцьк, Волинський інститут економіки та менеджменту, 2004), п’ята Міжнародна науково-практична конференція „Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної” (Полтава, Українська медична стоматологічна академія, 2004), третій Міжнародний лінгвістичний семінар „Компаративістика і типологія у сучасній лінгвістичній науці: здобутки і проблеми” (Донецьк, Донецький національний університет, 2004), Міжнародна наукова конференція „Когнітивно-прагматичні дослідження мов професійного спілкування” (Харків, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2006).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження опубліковано в 9 статтях у фахових збірниках ВАК України та у 4 тезах конференцій.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, бібліографії, списку джерел довідкової літератури, списку джерел ілюстративного матеріалу, додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи – 211 сторінок (обсяг основного тексту – 170 сторінок). У дисертації представлено 5 таблиць. Бібліографія містить 283 найменування. Список джерел ілюстративного матеріалу налічує 59 позицій. Додаток містить 5 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, визначено мету та конкретні завдання дослідження, його матеріал, методологічні основи і методи, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, розкрито їх наукову новизну, теоретичне значення і практичну цінність.

У першому розділі „Теоретичні засади дослідження термінології” подана концепція роботи, критично узагальнені наукові думки з аналізованих питань. Розглянуто сутність терміна як одиниці спеціального найменування, встановлено вимоги, що висуваються до терміна, функції термінологічної одиниці, роль мотивації у термінологічній підсистемі машинобудування, визначено критерії диференціації терміна, номена і професіоналізма.

Необхідність визначення лінгвістичної природи терміна мотивована наявністю розбіжностей поглядів дослідників на дану проблему. У сучасній лінгвістиці існує два основних підходи до визначення терміна.

Прибічники першого підходу називають терміном слово або словосполучення, мовний знак якого корелює з відповідним поняттям в системі понять даної галузі знань (В.П. Даниленко, Р.В. Іваницький, Л.О. Симоненко, Т.Й. Лещук, M. Cabre та ін.).

Прибічники другого підходу наголошують на тому, що термін не є особливим словом, це особливе використання лексичної одиниці незалежно від того, якою частиною мови це слово репрезентовано, тобто функція, вид використання, а не особливий тип лексичних одиниць (Г.О. Винокур, В.Г. Гак, В.П. Прач, Л.В. Штихно).

Наше дослідження доводить, що жоден із зазначених підходів до визначення терміна не може бути визнаний цілком задовільним. Лише у сукупності вони дозволяють зрозуміти сутність терміна.

Пріоритетними для терміна вважають наступні властивості: співвіднесення з відповідним поняттям у лексичній системі певної галузі науки або техніки, системність, стилістична нейтральність, наявність точної дефініції, стислість, спеціальна сфера функціонування, незалежність від контексту, моносемія, можливість існування у вигляді слова або словосполучення, мотивованість, загальноприйнятість. Проте зауважимо, що сукупність перелічених ознак існує лише в ідеалі для невеликої кількості термінів. У дійсності ж та чи інша ознака або відсутня, або має неповне вираження.

Терміни наділені поліфункціональністю. Термінологічна одиниця виконує номінативну, дефінітивну, акумулятивну та комунікативну функції. Пріоритетною для терміна виступає номінативно-дефінітивна функція. Номінативна функція є домінуючою, оскільки терміни покликані називати загагальні властивості, поняття та категорії. Дефінітивна функція набуває особливого значення для визначення і уточнення поняття, максимально конкретизуючи його і усуваючи можливість подвійного розуміння його суті.

Термінологія машинобудування представлена прошарком лексики, що обслуговує галузь машинобудування і до складу якого належать назви предметів, дій, процесів, явищ, осіб, безпосередньо пов'язаних з машинобудуванням як галуззю професійної діяльності.

У термінологічній підсистемі машинобудування функціонують як мотивовані, так і немотивовані терміни. Мотивація реалізується на підґрунті виведення загального значення терміноодиниці зі значення її компонентів, може здійснюватись завдяки асоціативним зв'язкам, що є основою для виникнення метафори, метонімії, перенесення номінації за функцією.

Мотивовані терміни машинобудування конкретизують суттєві ознаки названого поняття та сприяють його осмисленню з боку адресата. Термінологічній підсистемі машинобудування властива наявність антропоморфних і зооморфних метафор. Наприклад, термін машинобудування elbow „кутовий патрубок” одержав свою метафоричну номінацію за назвою частини тіла людини „лікоть”, а термін crane „підйомний кран” – за назвою птаха „журавель”.

При реалізації феномену метонімії у зазначеній термінологічній підсистемі характерне перенесення назви цілого на частину і навпаки, загальної назви технічного процесу на його складові, назви знаряддя праці на людину, що виконує за його допомогою відповідну роботу: gland „сальник” – gland „кришка сальника”; drill „свердло” – drill „свердлильний верстат”; commutation „зміна з’єднань в електричних ланцюгах” – commutation „перехід струму від одного вентиля до наступного у випрямлячах”; turner „токарський верстат” – turner „токар”.

Функціональним перенесенням вважаємо таке, за якого різні слова виконують однакові чи подібні функції. Наприклад, слово загальної мови gate „ворота” та термін машинобудування gate „затвор” об’єднані спільною функціональною ознакою, зазначені пристрої мають за своє призначення впорядковано пропускати щось.

Немотивовані терміноодиниці відзначаються тим, що їхня внутрішня форма не висвітлює відмінні риси поняття і мотив їх утворення не є прозорим. Наприклад, один з ключових термінів машинобудування machine „верстат”, „машина” був запозичений англійською термінологічною лексикою із французької мови. Він є немотивованим з огляду на те, що не викликає асоціативних зв'язків з мотивом його утворення.

У термінологічній підсистемі машинобудування поряд з термінами функціонують номенклатурні одиниці, які допомагають ідентифікувати типи і класи машин, агрегатів, деталей, приладів та механізмів (3 way/4 way solenoid valve „3-х/4-х лінійний електромагнітний клапан”). Розмежування термінів і номенів ґрунтується на природі їхніх значень: для термінів – це номінально визначене поняття, для номенів – це предметний образ.

Комунікацію фахівців галузі машинобудування забезпечують і професіоналізми (donkey „пожежний насос”, jimmy „інструмент, що виконує функцію відмички”). Диференційними ознаками професіоналізмів виступають наявність емоційно-експресивного забарвлення та обмежена сфера використання (зазвичай, це усне мовлення). Професійна лексика вказує на місце поняття у науковій системі, виявляє зовнішні, найбільш характерні ознаки предмету, що номінується, виконує функцію влучного еквіваленту для термінів досліджуваної підсистеми.

У другому розділі „Словотвірні характеристики терміноодиниць англійської підсистеми машинобудування” розглянуто основні способи термінотворення (афіксацію, скорочення, словоскладання, конверсію), визначено словотвірні моделі, проаналізовано структурні властивості багатокомпонентних термінів. Проведено кількісну обробку отриманих результатів.

У термінологічній підсистемі машинобудування однослівні терміни становлять 23,08 % (1154 одиниць) від загальної кількості досліджених термінів. Серед термінів-слів виокремлюються лексичні одиниці, утворені наступними шляхами.

1. Способом афіксації утворено 42,37 % (489 одиниць) від загальної кількості однослівних термінів. Дериваційні процеси представлені переважно суфіксальними утвореннями, які становлять 36,39 % (420 одиниць) від кількості однослівних термінів. Префіксальні моделі складають 5,98 % (69 одиниць).

Афіксація використовується при творенні слів різних частин мови. Для термінів-іменників машинобудування особливо продуктивними є суфікси: -age, -er/-or, -ment, -ion/-ation, -ity, -ness. Серед префіксів часто використовуються dis-, de-, co-. До афіксів, що є продуктивними при утворенні термінів-дієслів, належать суфікси -en, -ify, -ize і префікси un-, dis-, re-. Серед термінів-прикметників машинобудування часто зустрічаються суфіксальні утворення, сформовані за допомогою суфіксів -able/-ible, -ant/-ent, -ic, -less. При реалізації префіксального способу утворення прикметникових терміноодиниць домінують префікси із заперечним значенням (un-, in-, non-).

2. Шляхом скорочення утворено 9,62 % (111 одиниць) від загальної кількості однослівних термінів. У термінологічному полі машинобудування серед скорочень було виявлено абревіатури (FPD – factual pitch diameter „фактичний діаметр різьби”), акроніми (TEAM – technologies enabling agile manufacturing „технології, що сприяють створенню динамічного виробництва”) та телескопійні одиниці (transistor „транзистор”). Домінуючу частину становлять абревіатури, для створення яких використовуються ініціальні літери відповідних словосполучень (AP – axial pitch „осьовий крок”, BCS – breakage control system „система або пристрій контролю поломок (інструмента)”, STS – single tube system „система охолодження інструмента і видалення стружки (при глибокому свердленні) через отвір у шпинделі”).

3. Способом словоскладання утворено 9,18 % (106 одиниць). Превалює словотвірна модель n1 + n2 = N (ballscrew „кульковий гвинт”, bandsaw „стрічкова пила”, ironwork „чавунна конструкція”). Складні терміни-слова, утворені за іншими моделями, в зазначеній підсистемі мають низьку частотність.

4. Конверсійні одиниці посідають незначне місце і становлять 1,21(14 одиниць) від загальної кількості однослівних термінів. У термінологічній підсистемі машинобудування серед конверсійних одиниць виявлені відіменникові дієслова (motor „мотор” - to motor „оснащувати мотором”), віддієслівні іменники (to fall out „випадати” - fallout „випадіння”), відприкметникові дієслова (empty „порожній” – to empty „спустошити”).

За структурою терміни-словосполучення поділяються на однокомпонентні і полікомпонентні. В аналізованій галузі превалюють багатокомпонентні терміни, які становлять 76,92(3846 одиниць) від загальної кількості досліджуваних термінів. За кількістю терміноелементів виокремлюємо двокомпонентні, трикомпонентні і полікомпонентні терміносполучення. Серед багатокомпонентних двокомпонентні терміни становлять 78,1(3004 одиниці), трикомпонентні – 21,2 % (815 одиниць), полікомпонентні – 0,7 % (27 одиниць). За морфологічною ознакою стрижневого слова багатокомпонентні терміни машинобудування можна диференціювати на іменні (control gear „механізм керування”), прикметникові (fast in operation „швидкодіючий” ) і дієслівні (to face harden „зміцнювати поверхню”).

Аналіз різних типів багатокомпонентних термінів машинобудування показав, що зазначені мовні одиниці утворюються переважно за допомогою іменника, до якого приєднуються інші частини мови в препозиції або постпозиції. Чим складніша конструкція терміна, тим менше він має здатність до семантичної спаяності, тим вища самостійність значень його окремих компонентів.

У третьому розділі „Семантичні аспекти англійської термінологічної підсистеми машинобудування” розглянуто семантичні характеристики англійської термінологічної підсистеми машинобудування: вивчено стратифікацію лексики зазначеної термінологічної підсистеми та виявлено лексико-семантичні групи термінів і ономасіологічні структури термінологічних мікрополів; досліджено семантичні, зокрема, гіперо-гіпонімічні, відношення в даній підсистемі; висвітлено процес детермінологізації і причини, що призводять до його реалізації, надано характеристики, яких набуває термін машинобудування за межами термінологічного поля.

Як показало проведене дослідження, серед однослівних термінів нашої вибірки переважають терміни-іменники (71,9%). Розподіл іменників на лексико-семантичні групи базується на опозиції „конкретне” – „абстрактне”. У дослідженій підсистемі превалюють конкретні терміни (69,7% термінів-іменників нашої вибірки), абстрактні терміни машинобудування посідають друге місце і становлять 30,3% термінів-іменників.

Конкретні терміни-іменники розподіляються на наступні лексико-семантичні групи:

1) найменування деталей машин (binder „з’єднувальна деталь”, faucet „втулка”, paddle „лопать”);

2) найменування машин (beveler „верстат для зняття фасок”, forge „кувальна машина”, pump „насос”);

3) найменування пристроїв та механізмів (calibrator „калібратор”, retainer „затискач”, purifier „пристрій для очищення”);

4) найменування інструментів ( chipper „пневматичне зубило”, drill „свердло”, facer „інструмент для обробки торцевих поверхонь”);

5) найменування технічних матеріалів (grease „пластичний мастильний матеріал”, iron „залізо”, steel „сталь”).

Зазначені лексико-семантичні групи є мікрополями, які відносяться до спільного термінологічного поля машинобудування. Ці мікрополя диференціюємо на основі їх ономасіологічної структури за критеріями, запропонованими у роботах С.А. Жаботинської. Виявлено, що ономасіологічні структури зазначених мікрополів формулюються на основі інтеграції трьох базових фреймів: предметного, посесивного і акціонального та відрізняються за кількістю й наповненням їхніх слотів. Наприклад, мікрополе деталі машин має наступну ономасіологічну структуру:

·

·

·

Серед абстрактних термінів-іменників машинобудування виокремлюються наступні лексико-семантичні групи:

1) найменування якостей, властивостей матеріалів (closeness „щільність”, deflectivity „здатність до згинання”);

2) найменування технологічних операцій обробки матеріалів (aggregation „з’єднання частин”, carburization „карбюризація”);

3) найменування технологічних операцій експлуатації обладнання (admission „наповнення”, desactivation „відключення” ).

Терміни-прикметники підсистеми машинобудування становлять 21,5% серед однослівних термінів нашої вибірки. Вони представлені наступними лексико-семантичними групами:

1) прикметники, що надають якісні характеристики технічним об’єктам (abrasive „абразивний”, green „незагартований”, unmachinable „той, що не піддається обробці на верстаті” );

2) прикметники, що надають характеристики процесам експлуатації обладнання та процесам технологічної обробки матеріалів (cold „холодний (про процес зварювання)”, deep „глибокий (про процес свердлення)” );

3) прикметники, що характеризують технічні об’єкти за способом їх устрою (feedable „з приводом подачі”, horizontal „з горизонтальним шпинделем”, valveless „безклапанний” ).

Терміни-дієслова машинобудування найменш частотні в аналізованій підсистемі (6,6% однослівних термінів). Вони розподіляються на наступні лексико-семантичні групи:

1) дієслова, що позначають дію, спрямовану на експлуатацію обладнання (dado „установлювати у паз”, disengage „відводити інструмент від деталі”, operate „надавати руху” );

2) дієслова, що позначають переміщення чи перебування у просторі або часі (float „перемішуватись по осі”, spread „поширюватись”, sway „перемішуватись навкруги горизонтальної осі” );

3) дієслова, що позначають дію, спрямовану на технологічну обробку матеріалів (orient „орієнтувати (заготовку)”, planish „вигладжувати легкими ударами молотка” );

4) дієслова, що позначають стан технологічних об’єктів під час експлуатації обладнання (clog „засмічуватися”, oscillate „коливатися”, solidify „твердіти”, „густіти”, „застигати” ).

Наявність гіперо-гіпонімічих відношень у термінологічній підсистемі машинобудування представляє аналізовану термінологію як ієрархічну систему. У мікрополях з домінантними родовими поняттями виокремлюються номінації з одним, двома, трьома і чотирма рівнями підпорядкування (motor „двигун” а hydraulic motor „гідродвигун” а rotary hydraulic motor „поворотний гідродвигун” а limited rotary hydraulic motor „гідродвигун з обмеженим кутом повороту” а vane-type limited rotary hydraulic motor „пластинковий поворотний гідродвигун”). Родові поняття зазначеної підсистеми містять семантичні ознаки, які свідчать про їх зв’язки з реаліями сфери машинобудування.

В аналізованій термінологічній підсистемі реалізуються полісемічні, синонімічні, омонімічні та антонімічні відношення. Полісемічні відношення є найбільш поширеними. Майже всі ключові терміни зазначеної підсистеми є полісемічними: gear 1) „механізм” 2) „зубчасте колесо” 3) „зубчаста передача” 4) „привід”; 5) „редуктор”; shaft 1) „вал”; 2) „вісь”; 3) „шпиндель”; 4) „шток”; 5) „стержень”; 6) „тяга”.

Зазначимо, що полісемантичність терміноодиниць найбільш розвинена у кореневих слів і менш розповсюджена у складних лексичних утвореннях, пор.: valve 1) „клапан”; 2) „вентиль”; 3) „гідроапарат”; air valve 1) „повітряний клапан”; 2) „пневмоклапан” та air bleed valve 1) „клапан перепуску повітря”.

Поширеність синонімії пояснюється прагненням до максимальної точності та пошуком стислих форм. Лексичні одиниці аналізованої підсистеми можуть входити до складу синонімічних рядів, які утворюють парадигматичні структури. Наприклад: constant discharge pump = constant displacement pump, constant flow pump, constant volume pump „насос з постійними витратами”.

У термінологічній підсистемі машинобудування наявні три різновиди омонімів:

1) загальнотехнічні терміни, що вживаються у суміжних галузях науки і техніки: bar „стрижень” (машинобудування); „болванка” (металургія);

2) терміни, що функціонують у несуміжних галузях науки і техніки: grinder „шліфувальний верстат” (машинобудування); „корінний зуб” (медицина);

3) терміни-омоніми, що функціонують лише у галузі машинобудування: muffle „блок з багатьма шківами” – muffle „глушник”.

Серед антонімів термінологічної підсистеми машинобудування, які допомагають ідентифікувати полярні одиниці термінологічного поля, виокремлюються наступні групи:

1) контрарні антоніми:

small-calibre а medium-(calibre) а large-calibre;

„малокаліберний” а „середньокаліберний”а „великокаліберний”;

small-calibre „малокаліберний” а large-calibre „великокаліберний”;

2) контрадикторні антоніми: to fasten „закріплювати” – to unfasten „розтискати”;

3) комплементарні антоніми: inlet „впуск (рідини)” – outlet „випуск (рідини)”;

4) векторні антоніми: to switch on „вмикати” – to switch off „вимикати”.

Результатом реалізації процесу детермінологізації лексичних одиниць машинобудування є те, що значна частина вокабуляру досліджуваної підсистеми вживається поза межами науково-технічних кіл. Широке використання таких термінів, як antenna „антена”, carburetor „карбюратор”, motor „двигун”; pump „насос”, stainless steel „нержавіюча сталь”, valve „клапан”, викликане потребами комунікації та поширенням науково-технічних знань.

За межами термінологічного поля машинобудування лексичні одиниці здатні метафоризуватись, збагачуючись емоційністю і експресивністю. Також вони можуть слугувати підгрунтям для фразеологізації. Як наслідок, спроможність терміна точно і однозначно позначати певне поняття зменшується, а його сфера використання розширюється.

ВИСНОВКИ

Термінологія підсистеми машинобудування – складне і неоднозначне явище. Вона утворює особливий лексичний прошарок, який з перебігом часу зазнає змін і динамічно розвивається, забезпечуючи комунікативні потреби фахівців даної галузі.

Термінологія аналізованої підсистеми є прошарком лексики, до складу якого належать назви предметів, дій, процесів, явищ, осіб, безпосередньо пов'язаних з машинобудуванням як галуззю професійної діяльності.

Дослідження функцій термінів дають підстави виокремити наступні: номінативну, дефінітивну, акумулятивну та комунікативну. Отже, термінам притаманна поліфункціональність.

Термінологічній підсистемі машинобудування властива наявність як мотивованих, так і немотивованих термінів. Основою для мотивації терміноодиниць слугують переважно антропоморфні та зооморфні метафори, метонімія і функціональне перенесення.

Внутрішня форма немотивованих термінів не висвітлює відмінні риси поняття. Такі лексичні одиниці не викликають жодних асоціацій у користувачів і мотив їх утворення не є прозорим.

Проведений структурно-словотвірний аналіз корпусу сучасних англійських термінів машинобудування (5000 одиниць) дає підстави стверджувати, що у зазначеній термінологічній підсистемі серед термінів-слів превалюють одиниці, утворені шляхом афіксації. Дериваційні процеси представлені переважно суфіксальними утвореннями.

Скорочення поcідає друге місце серед способів словотвору зазначеної підсистеми. Серед скорочень виявлено абревіатури, акроніми та телескопійні одиниці. Абревіатури, для створення яких використовуються ініціальні літери відповідних словосполучень, є найбільш уживаними.

Словоскладання посідає третє місце серед способів термінотворення машинобудування. Переважно використовується словотвірна модель n1 + n2 = N.

Конверсійні утворення є найменш розповсюдженими серед однослівних термінів нашої вибірки. У проаналізованій термінологічній підсистемі виявлені наступні конверсійні одиниці: відіменникові дієслова, віддієслівні іменники, відприкметникові дієслова.

У досліджуваній підсистемі превалюють багатокомпонентні терміни. За кількістю терміноелементів виявлено двокомпонентні, трикомпонентні і полікомпонентні терміносполучення. Серед багатокомпонентних термінологічних одиниць домінують двокомпонентні терміни, трикомпонентні терміни посідають друге місце, останню позицію обіймають полікомпонентні утворення. За морфологічною ознакою головного слова терміни-словосполучення машинобудування класифікуються на іменні, прикметникові і дієслівні. Зазначені мовні одиниці утворюються переважно за допомогою іменника, до якого приєднуються інші частини мови у препозиції або постпозиції.

У термінологічній підсистемі машинобудування чільне місце посідають терміни-іменники. Серед них превалюють конкретні терміни, що пояснюється тим, що в аналізованій підсистемі об’єктами найменування виступають, насамперед, предмети (деталі, інструменти, матеріали тощо).

Конкретні терміни-іменники утворюють мікрополя, які відносяться до спільного термінологічного поля машинобудування. Ономасіологічні структури мікрополів машинобудування формулюються на основі інтеграції трьох базових фреймів: предметного, посесивного і акціонального та відрізняються за кількістю й наповненням їхніх слотів.

Термінологічна підсистема машинобудування представляє ієрархічну систему, одиниці якої знаходяться у гіперо-гіпонімічних відношеннях. У мікрополях з домінантними родовими поняттями виокремлюються номінації з одним, двома, трьома і чотирма рівнями підпорядкування.

В аналізованій підсистемі є поширеними полісемантичні, синонімічні, омонімічні та антонімічні відношення. Полісемантичність є характерною майже для всіх ключових терміноодиниць машинобудування.

Реалізація процесу детермінологізації фахових лексичних одиниць зазначеної підсистеми обумовлена поширенням технічних термінів та їх проникненням до загальнолітературної мови. За межами термінологічного поля лексичні одиниці втрачають точність та однозначність, вони здатні метафоризуватись та збагачуватись потенціями фразеологізації.

Перспективним вважаємо вивчення ролі концептуальної метафори та метонімії у створенні термінологічних одиниць. Результати даного дослідження є значущими для подальших досліджень термінологічних підсистем.

Основні положення дисертації відображено у наступних одноосібних публікаціях автора:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

АНОТАЦІЯ

Литвинко О.А. Словотвірні та семантичні характеристики англійської термінологічної підсистеми машинобудування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. – Харків, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню словотвірних та семантичних характеристик англійської термінологічної підсистеми машинобудування.

Результати проведеного дослідження показують, що термінологія машиобудування позначена поліфункціональністю. Термінологічні одиниці знаходяться у гіперо-гіпонімічних відношеннях. Основою для виникнення мотивованих термінів є метафора, метонімія, перенесення номінації за функцією.

Основними способами утворення термінів машинобудування є афіксація, скорочення, словоскладання, конверсія. Серед багатокомпонентних термінів найбільш частотними є двокомпонентні лексичні одиниці.

Конкретні іменники машинобудування утворюють мікрополя. Ономасіологічні структури цих мікрополів формулюються на основі інтеграції трьох базових фреймів: предметного, посесивного і акціонального. У процесі детермінологізації терміни машинобудування втрачають точність і набувають емоційного забарвлення.

Ключові слова: багатокомпонентний термін, гіперо-гіпонімія, детермінологізація, мікрополе, мотивація, ономасіологічна структура, термінологія машинобудування, термінотворення.

АННОТАЦИЯ

Литвинко О.А. Словообразовательные и семантические характеристики английской терминологической подсистемы машиностроение. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 германские языки. – Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. – Харьков, 2007.

Диссертация посвящена изучению словообразовательных и семантических характеристик английской терминологической подсистемы машиностроения.

Проведенное исследование показало, что современная терминология машиностроения является динамической системой. Она представлена лексикой, которая обслуживает отрасль машиностроения и в ее состав входят названия предметов, действий, процессов, явлений, непосредственно связанных с машиностроением как отраслью профессиональной деятельности.

В английской терминологической подсистеме машиностроения функционируют как мотивированные, так и немотивированные термины. Основой для их мотивации преимущественно служат антропоморфные и зооморфные метафоры, метонимия и функциональный перенос. Мотивированные термины конкретизируют признаки названного понятия и способствуют его осознанию со стороны адресата.

В исследуемой терминологической подсистеме, кроме терминов, функционирует номенклатура и профессиональная лексика. В работе предлагаются критерии разграничения терминов, номенов и профессионализмов. Дифференциация терминов и номенклатурных единиц осуществляется на основе понятийности терминов и предметности номенклатуры. Профессионализмы отличаются от терминов эмоционально-экспрессивной окраской и их использованием, преимущественно, при устной коммуникации специалистов.

В терминологической подсистеме машиностроения доминируют лексические единицы, образованные способом аффиксации, на втором месте находятся сокращения, на третьем – термины, образованные словосложением, наименее употребляемыми являются единицы, образованные конверсией. Среди многокомпонентных терминов машиностроения доминируют двухкомпонентные лексические единицы, трехкомпонентные термины занимают второе место, поликомпонентные термины являются наименее употребляемыми.

В работе описывается лексико-семантическая стратификация английской терминологической подсистемы машиностроения. В исследуемой подсистеме преобладают конкретные термины-существительные. Они образуют микрополя, которые относятся к общему полю машиностроение. Ономасиологические структуры этих микрополей формируются на основе трех базовых фреймов: предметного, поссессивного и акционального и отличаются количеством и наполнением их слотов.

Наличие гиперо-гипонимических отношений характеризует терминологию машиностроения как иерархическую систему. В микрополях с доминантными родовыми понятиями выделяются номинации с одним, двумя, четырьмя уровнями подчинения.

В работе исследуются основные семантические процессы в рамках терминологической подсистемы машиностроения. В результате изучения детерминологизации установлено, что за границами терминологической подсистемы машиностроения термин теряет точность и однозначность, приобретая эмоционально-экспрессивную окраску.

Ключевые слова: гиперо-гипонимия, детерминологизация, микрополе, многокомпонентный термин, мотивация, ономасиологическая структура, терминология машиностроения, терминообразование.

ABSTRACT

Litvinko О.А. Word-formation and Semantic Characteristics of English Mechanical Engineering Terminology. – Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Philology, speciality 10.02.04 – Germanic Languages. – Vasyl Karazin National University. – Kharkiv, 2007.

The thesis focuses on the problem of word-formation and semantics in modern English terminology within the special subsystem of terms – mechanical engineering.

The results of the carried out research prove mechanical engineering terminology to be polyfunctional. Terminological units are characterized by hypero-hyponymy relations. The origin of motivated terms is based on metaphor, metonymy and transfer of function.

The main ways of term-building fall into affixation, abbreviation, word-composition, conversion. The most frequent units among multicomponent terms are two-component terms.

The concrete nouns of mechanical engineering form microfields. The onomasiology structures of these microfields are formed on the basis of integration of three basic frames: object frame, possession frame and action frame. In the process of determinologization the terms loose their exactness and obtain emotionality.

Keywords: determinologization, hypero-hyponymy, mechanical engineering terminology, microfield, motivation, multicomponent term, onomasiology structure, term-formation.