КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МАЛЮГА Олександр Сергійович

УДК 371.315:378.22

НАВЧАННЯ ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО ЧИТАННЯ НАУКОВИХ АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТІВ СТУДЕНТІВ-МАГІСТРІВ АГРАРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Спеціальність 13.00.02 – теорія та методика навчання: германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі методики навчання іноземних мов та прикладної лінгвістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник кандидат філологічних наук, професор

БЕХ Петро Олексійович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри методики навчання іноземних мов та прикладної лінгвістики Інституту філології

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

ПАХОМОВА Тетяна Олександрівна,

Запорізький національний університет,

завідувач кафедри методики викладання філологічних

дисциплін і міжкультурної комунікації

кандидат педагогічних наук, доцент

ОГОРОДНИК Наталія Євгеніївна,

Херсонський юридичний інститут

Харківського національного університету

внутрішніх справ,

доцент кафедри іноземних мов

Захист відбудеться “18” жовтня 2007 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.01 у Київському національному лінгвістичному університеті (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73).

Автореферат розісланий “14“ вересня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Бігич О.Б.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сучасні умови розширення зв’язків України із зарубіжними партнерами зумовлюють соціальне замовлення на підготовку висококваліфікованих фахівців у різних галузях сільського господарства, які були б здатними залучатися до співпраці зі своїми партнерами за кордоном. Водночас відбувається стрімкий розвиток освіти. Так, вищі навчальні заклади (ВНЗ) III та IV рівнів акредитації державного й приватного секторів почали здійснювати підготовку фахівців вищого рівня кваліфікації – магістрів. В Україні близько 20 ВНЗ готують магістрів із понад 25-ти аграрних спеціальностей (агрономія, захист рослин, ветеринарна медицина тощо).

Вимоги, висунуті до магістра як до фахівця, значно вищі за вимоги, пред’явлені до спеціаліста, оскільки, відповідно до закону України про вищу освіту (2004), магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра або спеціаліста має здобути повну вищу освіту, спеціальні знання та вміння, достатні для виконання професійних завдань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Інноваційний характер професійної діяльності магістра свідчить про те, що такий фахівець повинен мати належну кваліфікацію з фаху і володіти іноземною мовою (ІМ) на максимально високому рівні, який є міжнародно прийнятним для певної спеціальності. Водночас слід урахувати той факт, що при вступі до магістратури студент уже завершив основний курс навчання ІМ (для бакалавра та спеціаліста). Отже, початковий рівень навчання ІМ у магістратурі повинен відповідати вимогам до рівня В2 (Незалежний користувач) за Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти (2003), оскільки, відповідно до програми з англійської мови для професійного спілкування (2005), він є вихідним рівнем основного курсу навчання ІМ.

Згідно з освітньо-кваліфікаційною характеристикою магістра (2004) провідним із завдань його діяльності є проведення наукових досліджень. Крім того, науково-дослідна діяльність на рівні магістратури завершується написанням магістерських робіт, більшість з яких надалі розвиваються у дисертаційні дослідження. У своїх дослідженнях магістрам необхідно використовувати наукову інформацію, що репрезентує сферу їхньої професійної діяльності, з інших джерел, у тому числі, й іншомовних. Такі джерела представлені фаховими виданнями, що містять наукові тексти. У зв’язку з вищевикладеним актуальною стає проблема формування у студентів магістратури (далі магістрантів) навичок та вмінь читання цих текстів. Для успішного вирішення цієї проблеми необхідна науково обґрунтована методика навчання магістрантів професійно орієнтованого читання (ПОЧ) наукових іншомовних текстів.

Треба зауважити, що за останні дисятиріччя у контексті проблеми, що розглядається, було проведено велику кількість наукових досліджень. Низку фундаментальних праць з навчання іншомовного читання виконано Г.В.Барабановою (2005), З.І.Кличніковою (1983), Т.С.Сєровою (1988), С.К.Фоломкіною (1987). Зокрема дослідження Т.С.Сєрової та Г.В.Барабанової присвячені концепції навчання ПОЧ.

Існує також велика кількість дисертаційних досліджень, в яких досліджено когнітивно-комунікативну методику навчання іншомовного читання (Г.В. Барабанова, Т.Д. Шевченко), розроблено методику навчання самостійного читання іншомовних текстів (М.А.Алієва, Н.М.Магазова, І.Д.Трофімова), побудовано професійно спрямовані та спеціалізовані курси навчання іншомовного читання (О.С.Балахонов, Л.В.Добровольская, Т.Г.Клепикова, С.Л.Мерцалова) тощо. Але вони не враховують ні особливостей наукових англомовних текстів аграрного профілю, ні специфіки підготовки магістрів з ІМ.

Таким чином, актуальність теми дослідження полягає, з одногу боку, у необхідності розробки та впровадження методики навчання ПОЧ наукових англомовних текстів магістрантів аграрних спеціальностей в умовах соціального замовлення на підготовку висококваліфікованих фахівців сільського господарства, які були б здатними запозичувати науковий досвід у своїх партнерів за кордоном. З іншого боку, актуальність обумовлена реформуванням системи освіти України і відсутністю відповідних досліджень у методиці викладання іноземних мов.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Вибір напрямку дослідження безпосередньо пов’язаний з науково-дослідною темою Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Європейські мови та культури у контексті глобалізації світових процесів” (номер державної реєстрації 01 БФ047-01).

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, практичній розробці, експериментальній перевірці й упровадженні у навчальний процес аграрних ВНЗ методики навчання ПОЧ наукових англомовних текстів магістрантів аграрних спеціальностей, враховуючи вимоги суспільства, Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, основні дидактичні та методичні принципи навчання ІМ як науки, мотиви, потреби та бажання студентів.

Досягнення поставленої мети дослідження вимагало вирішення таких завдань:

– визначити цілі та зміст навчання ПОЧ магістрантів аграрних спеціальностей;

– виявити основний жанр наукових англомовних текстів, що мають бути використані для навчання ПОЧ у магістратурі аграрних ВНЗ та провести лінгвістичний аналіз цих текстів;

– дослідити методичні засади навчання ПОЧ наукових англомовних текстів магістрантів аграрних спеціальностей;

– обґрунтувати технологію відбору наукових англомовних текстів;

– створити систему вправ для навчання ПОЧ наукових англомовних текстів в аудиторії під керівництвом викладача;

– розробити модель кредитно-модульної організації навчання ПОЧ наукових англомовних текстів магістрантів аграрних спеціальностей;

– експериментально перевірити методику та укласти методичні рекомендації щодо навчання ПОЧ наукових англомовних текстів магістрантів аграрних спеціальностей.

Об’єктом дослідження є процес навчання магістрантів ПОЧ, предметом дослідження виступає методика навчання ПОЧ наукових англомовних текстів магістрантів аграрних спеціальностей.

Для вирішення поставлених у дисертації завдань використовувалися такі методи дослідження: критичний аналіз педагогічної, лінгвістичної і методичної літератури; аналіз методичних посібників та підручників з англійської мови, журналів, Інтернет-сайтів сільськогосподарського спрямування, міжнародних автентичних англомовних тестів; анкетування викладачів, студентів магістратури, аспірантів і фахівців – випускників магістратури; дидактичне тестування; методичний експеримент, для аналізу результатів якого використовувалися методи математичної статистики.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше визначено професійні інформаційні потреби студентів магістратури, укладено перелік загальних та специфічних навичок і вмінь ПОЧ наукових англомовних статей (НАС) аграрного профілю, теоретично обґрунтовано методику навчання ПОЧ наукових англомовних текстів магістрантів аграрних спеціальностей; набула подальшого розвитку технологія відбору наукових англомовних текстів для навчання ПОЧ; узагальнено теоретичні засади навчання ПОЧ магістрантів аграрних спеціальностей: компонентний склад змісту навчання; лінгвістичні характеристики НАС аграрного профілю, як основного жанру для навчання магістрантів ПОЧ; методичні засади навчання магістрантів ПОЧ наукових англомовних текстів.

Практичне значення отриманих результатів полягає у створенні корпусу текстів НАС для навчання ПОЧ магістрантів за спеціальністю „Ветеринарна медицина”; у розробці системи вправ для такого навчання; в укладанні методичних рекомендацій щодо навчання ПОЧ магістрантів аграрних спеціальностей.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчальний процес Харківської державної зооветеринарної академії, Державного агроекологічного університету (м. Житомир), Полтавської державної аграрної академії.

Апробація основних положень і результатів дисертації проводилась на міжнародних наукових конференціях Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Мовно-культурна комунікація: напрямки і перспективи дослідження” (2003 р.), „Проблеми розвитку філології в Україні у контексті світової культури” (2003 р.), „Семіотика культури / тексту в етнонаціональних картинах світу” (2004 р.), „Філологія в Київському університеті: історія та сучасність” (2004 р.), „Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації” (2005 р.), „Київські філологічні школи: історико-теоретичний спадок і сучасність” (2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова “Міжкультурна лінгвістика та формування іншомовної комунікативної компетенції” (2006 р.); на всеукраїнській науковій конференції Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Світоглядні горизонти філології: традиції та сучасність” (2007 р.); на науково-практичних конференціях Київського національного лінгвістичного університету „Мови і культури у сучасному світі” (2003 р.), „Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу” (2004 р.), „Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі” (2005 р.), „Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції” (2006 р.), „Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві” (2007 р.); на щорічних конференціях науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів Національного аграрного університету (2003-2006).

Публікації. Результати й основні положення дисертації відображено у 10-ти статтях та навчально-методичному посібнику й програмі, які написано у співавторстві.

Особистий внесок здобувача. У публікації № 1 – відбір навчальних текстових матеріалів, створення завдань до вправ для навчання ПОЧ, укладання граматичного довідника. У публікації №2 запропоновано зміст програми, розроблено вимоги та рекомендації щодо додаткового курсу, який включає навчання англійської мови слухачів факультативних курсів, студентів поглиблених груп, магістрантів, після завершення основного курсу навчання ІМ.

Структура та обсяг дисертації зумовлені її цілями і завданнями. Робота обсягом 516 сторінок складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який містить 256 найменувань (з них 58 англійською та німецькою мовами), списку джерел відбору навчального матеріалу (20 найменувань) та шести додатків обсягом 299 сторінок, які складають другу книгу. Робота містить 26 таблиць та 11 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі досліджено теоретичні передумови навчання ПОЧ наукових англомовних текстів магістрантів аграрних спеціальностей: визначено компонентний склад змісту навчання, шляхом анкетування виявлено НАС основним жанром для навчання ПОЧ та проведено лінгвістичний аналіз НАС аграрного профілю, досліджено методичні засади навчання ПОЧ.

Слідом за Т.С.Сєровою ми розуміємо ПОЧ як складну мовленнєву діяльність, яка обумовлена професійними інформаційними можливостями та потребами, що являє собою специфічну форму активного вербального писемного спілкування, основними цілями якого є оперативна орієнтація і пошук, сприйняття, присвоєння та подальше цільове застосування накопиченого людством досвіду в професійних галузях знань. Визначені нами професійні інформаційні потреби магістранта включають такі: потреби у науковій інформації, що репрезентує навчальну дисципліну, до якої належить дослідження кожного окремого магістранта (приклад: паразитологія та інвазійні хвороби тварин), спеціалізацію магістранта (приклад: хвороби коней), орієнтовну тему його дослідження (приклад: лікування і профілактика оксіурозу і параскарозу коней).

Цілями навчання магістрантів ПОЧ наукових англомовних текстів є формування у них компетенції у ПОЧ наукових англомовних текстів для вилучення наукової інформації з тексту потрібним способом та у необхідному обсязі. Відповідно до Програми з англійської мови для професійного спілкування (2005) випускники магістратури аграрних ВНЗ мають володіти навичками та вміннями ПОЧ на рівні B2+ за Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти (2003), оскільки сільське господарство разом із тваринництвом належить до спеціальностей, які вимагають менш складної мовленнєвої поведінки (IELTS: English for international opportunity. Handbook).

Детальний аналіз компонентного складу змісту навчання ІМ, запропонованого Н.Д.Гальськовою у контексті нашого дослідження, дозволив визначити компонентний склад змісту навчання ПОЧ магістрантів аграрних спеціальностей: 1) тексти фахових НАС із відповідним мовним матеріалом; 2) мовленнєві навички; 3) професійно орієнтовані мовленнєві вміння; 4) компенсаційні вміння.

З метою виявлення основного жанру наукових англомовних текстів для навчання магістрантів ПОЧ нами був створений опитувальний лист, який заповнили 75 респондентів – 25 студентів магістратури, 25 аспірантів – випускників магістратури, 25 фахівців-магістрів: викладачів, науково-дослідних працівників, технологів тощо. Аналіз отриманих даних дозволив зробити такі висновки: 1) переважна більшість опитаних (близько 80%) найчастіше використовує у своїй професійній діяльності наукові статті; 2) іншомовними фаховими журналами користується найбільша кількість респондентів (85%); 3) друкованими джерелами НАС користуються 90 % опитаних; 4) мережа Інтернет також активно використовується респондентами (82%). Результати анкетування дозволили нам обрати НАС основним жанром для навчання магістрантів ПОЧ. На користь НАС також свідчить той факт, що по відношенню до патентів, реклами, рецензії, анотації, вони містять конкретні наукові дані, потрібні магістранту для проведення власного дослідження, а відносно монографії – є невеликі за обсягом і презентують наукові дані, які постійно оновлюються.

Визначаючи мовленнєві навички другим компонентом змісту навчання магістрантів ПОЧ, ми виходили з того, що наукова англомовна проза має певні мовні особливості, а на думку С.К.Фоломкіної (1987), вилучення фактичної інформації в процесі іншомовного читання ґрунтується передусім на мовленнєвих навичках читання, які забезпечують точність розуміння. Отже, ми систематизували лексичні та граматичні навички ПОЧ, виділені методистами, з точки зору необхідності для читання наукової прози.

Професійно орієнтовані мовленнєві вміння ПОЧ, якими має володіти магістр, були систематизовані нами з точки зору необхідності для читання наукової прози, відповідно до двох груп, на які С.К. Фоломкіна (1987) поділяє вміння в іншомовному читанні: 1) уміння, що забезпечують повноту розуміння тексту: розуміння на рівні змісту (приклади: отримувати уяву про характер наукової інформації, її тему, репрезентативність галузі, відношення до власного дослідження тощо); 2) уміння, що забезпечують глибину розуміння тексту: обробку вилученої фактичної інформації (робити висновки на підставі отриманої інформації; оцінювати зміст прочитаного; інтерпретувати інформацію).

Необхідність урахувати компенсаційні вміння була викликана припущенням про те, що тексти НАС мають певні лінгвістичні особливості. До компенсаційних умінь ПОЧ НАС, що забезпечують точність розуміння, ми включили вміння: здогадуватись про значення терміна за граматичним ключем: синтаксичним та морфологічним; здогадуватись про значення терміна за семантичним ключем: здогадуватись про значення незнайомих слів із контексту; користуватись словниками різних типів і знаходити правильне значення слова у словнику, виділяти і користуватись різноманітного роду підказками: ключові слова, посилання, пояснення. До компенсаційних умінь, що забезпечують повноту розуміння, належать уміння: використовувати наявні фонові знання для розуміння тексту; розуміти паралінгвістичні засоби тексту (цифри, таблиці, схеми, графіки, діаграми, гістограми, рисунки); простежувати композиційну структуру тексту НАС. До компенсаційних умінь, що забезпечують глибину розуміння, належить уміння синтезувати власні фахові знання з отриманими.

З метою визначення характеристик НАС аграрного профілю ми провели лінгвістичний аналіз текстів за об’єктами, що визначалися нами, виходячи з компонентного складу змісту навчання магістрантів ПОЧ, а саме: 1) жанрові особливості й піджанри; 2) мовні особливості; 3) композиційно-смислова структура: характер та способи представлення наукової інформації; 4) паралінгвістичні засоби. За результатами проведеного нами опитування, серед джерел НАС, якими користується магістр, провідне місце посідає фаховий журнал. Отже, виходячи з критеріїв доступності й сучасності, для аналізу НАС ми обрали журнали сільськогосподарського спрямування, які знаходяться у Центральній науковій бібліотеці України ім. В.І.Вернадського, Центральній науковій сільськогосподарській бібліотеці Української академії аграрних наук, бібліотеці Національного аграрного університету, оскільки результати проведеного нами пошуку найменувань англомовних фахових журналів аграрного профілю, опублікованих не раніше 2000 року, по мережі Інтернет показали, що найбільшу кількість сучасних англомовних фахових журналів аграрного профілю містять вищезгадані бібліотеки. Проведений аналіз 250 текстів дозволив визначити такі лінгвістичні характеристики НАС даного профілю:

? чотири жанри: експериментальна стаття, стаття-доповідь, оглядова стаття, стаття-аналіз (О.М.Ільченко), які були виділені нами на основі критеріїв жанрової стратифікації НАС аграрного профілю, а саме критерію структурної побудови (композиційна структура НАС), інформативного критерію (характер наукової інформації НАС), критерію способу презентації інформації (смислова структура НАС);

? наявність мовних особливостей, що є загальними для всіх жанрів, зокрема лексичних: термінів-простих слів (irrigation, enzyme), термінів-словосполучень та певних моделей їх утворення (soil particles, food-producing animals, infected herd), термінів-складних слів (soil-conservation, biotransformation); граматичних: пасивних структур, прислівникових та складних герундіальних комплексів, довгих складнопідрядних, переважно підрядних означальних речень, сталих формул висловлювань (For this purpose we determined…, It is possible that ...);

? різноманітна композиційно-смислова структура, схожість якої простежується в експериментальних статтях і статтях-доповідях. Ці два жанри включають розділи: вступ (introduction), матеріали та методи (materials and methods), результати (results), висновки (conclusions), обговорення (discussion), бібліографія (references) і відрізняються між собою тільки способом представлення анотації: у статті-доповіді вона структурована з чітким зазначенням мети дослідження, коротким описом його ходу, наведенням результатів та висновків, водночас анотація експериментальної статті подається у довільній формі. Оглядові статті характеризуються наявністю проблеми та шляхів її вирішення, статті-аналізи – аналізом випадку/прикладу дослідження;

? наявність графічних засобів вираження інформації: прості та комплексні таблиці, прості та стерео стовбчасті графіки, гістограми, лінійні та колоподібні графіки, схеми, рисунки.

Дослідження методичних засад навчання магістрантів ПОЧ наукових англомовних текстів полягало у виборі підходу до навчання ІМ та виду завдань для навчання читання НАС; виявленні раціональної моделі читання наукового тексту; виділенні етапів і виду навчального читання НАС.

В основу навчання магістрантів ПОЧ НАС нами покладено особистісно-діяльнісний підхід (І.О.Зимня), оскільки він передбачає наявність у центрі навчання професійних інформаційних потреб магістранта, а у діяльнісному компоненті – писемне опосередковане спілкування з науковцями, авторами НАС і означає постановку та вирішення ним певних навчальних завдань (дослідницьких, пізнавально-комунікативних). Для навчання магістрантів ПОЧ НАС нами використовуються проблемні ситуації на рівні дослідницького методу, оскільки у ході дослідження вони самостійно знаходять і вирішують проблему у сфері професійної наукової діяльності, що сприяє формуванню у них критичного мислення. При навчанні магістрантів ПОЧ НАС ми спираємося на характеристики моделі читання, яка об’єднує дві моделі, що найкраще пояснюють механізми читання: 1) модель читання “знизу-вгору” (bottom-up) – передбачає конструювання значення тексту читачем із найменших його частин: розуміння слова, словосполучення, а потім і цілого речення; 2) модель читання “зверху-вниз” (top-down) – відбір більш містких інформативних елементів тексту (вербальних та невербальних) для висунення гіпотез про його зміст на підставі власних знань, очікувань, припущень. J.A.Aebersold (1997), N.J.Anderson (1999), D.E.Eskey, W.Grabe (1990) називають таку модель інтерактивною (interactive model). Вона передбачає обробку текстів читачами, використовуючи інформацію, яку вони отримують одночасно з декількох джерел, тому магістранти можуть компенсувати недоліки одного рівня, залучаючи знання з іншого рівня (фонові знання). Ці джерела включають як предметні, так і мовні знання, що розглядаються окремо під час обробки тексту. Наприклад, магістрант з недостатнім рівнем знань терміну і термінологічного сполучення може компенсувати це, використовуючи семантичні або синтаксичні ключі.

D.Nunnan (1992), P.Ur (1996), G.Westhof (1987) та інші надають перевагу активізації фонових знань до читання тексту. Водночас, J.C.Alderson (2002), T.Feuerstein, M.Schcolnik (1995), F.Grellet (1991) й інші роблять наголос на активізації мовних знань та подоланні мовних труднощів до читання тексту. Активізація фонових знань і подолання мовних труднощів були прийняті нами елементами підготовки магістрантів до читання НАС, важливість яких була перевірена в ході експерименту.

В процесі навчання магістрантів ПОЧ НАС реалізуються три етапи діяльності (Г.О.Атанов): 1) вступний мотиваційний: підготовка до читання тексту НАС; 2) операційно-пізнавальний: читання НАС; 3) контрольно-оціночний: перевірка розуміння й обробка вилученої інформації. Як вид навчального читання ми обрали використання інтенсивного читання (J.A.Aebersold, C.Nuttall), оскільки воно спрямовано на ретельну роботу з текстом для повного його розуміння під керівництвом викладача з використанням завдань, що допомагають магістранту у розумінні композиційно-смислової структури цього тексту.

У другому розділі дисертації описується технологія відбору НАС, обґрунтовується система вправ, наводяться вправи та розробляється модель кредитно-модульної організації навчального процесу для навчання магістрантів ПОЧ НАС. Сьогодні, у зв’язку з появою нових хвороб тварин, зокрема пташиного грипу, дірофіляріозу тощо, які несуть велику загрозу здоров’ю людей, особливої популярності набуває ветеринарний лікар – магістр, який би проводив дослідження у цій галузі, запозичуючи досвід закордонних дослідників, і знаходив шляхи боротьби з хворобами. Отже, методика навчання ПОЧ НАС магістрантів аграрних спеціальностей була практично розроблена на прикладі спеціальності “Ветеринарна медицина”.

Технологія відбору НАС полягала в аналізі цілей використання текстів, що відбираються, визначенні принципів відбору та розробці процедури відбору НАС.

Цілями використання текстів НАС, що відбираються, є такі: 1) забезпечення, по-можливості, кожного магістранта необхідною інформацією; 2) забезпечення процесуальної сторони читання магістрантами НАС. Виходячи з цього, ми провели детальний аналіз відомих принципів відбору іншомовних фахових текстів і визначили якісні та кількісні принципи відбору НАС. До якісних принципів належать такі: принцип професійно-інформативної значущості та новизни кожного тексту, принцип жанрової достатності та репрезентативності основних жанрів НАС аграрного профілю, принцип предметної зв’язності інформації текстів, принципи функціональної обумовленості і репрезентативності тематичного корпусу текстів, принципи найбільш повної репрезентації галузі науки і репрезентації спеціалізацій магістрів; до кількісних – принципи мовної функціонально-семантичної системності та зовнішньої контекстуальної наочності. Процедурою відбору текстів передбачено таку послідовність: вибір джерела – відбір за якісними принципами – відбір за кількісними принципами (С.О.Китаєва). Обираючи журнал як джерело НАС, ми виходили з того, що тексти, які містить джерело, повинні відбиратись у відповідності до визначених нами принципів. По-друге, джерела НАС мають бути доступними для магістрантів, оскільки доступність є однією з головних вимог до джерел навчальних матеріалів (F.Dubin, E.Olshtain). Керуючись вищевикладеним, ми відібрали журнали – джерела текстів НАС: Polish Journal of Veterinary Sciences та Journal of the American Veterinary Medical Association. Доцільність вибору джерел НАС була підтверджена результатами проведеного нами опитування 36-ти викладачів 18-ти кафедр Інституту ветеринарної медицини, якості та безпеки продукції агро-промислового комплексу Національного аграрного університету (2 респонденти з кожної кафедри). Далі було проведено аналіз номерів журналів за період 2001-2003 роки та здійснено відбір статей спочатку за якісними, а потім за кількісними принципами. Корпус відібраних нами текстів склали 15 НАС.

З урахуванням усіх компонентів змісту навчання було теоретично обґрунтовано і практично розроблено систему вправ (за Н.К.Скляренко) для навчання читання НАС. До неї увійшли три підсистеми вправ відповідно до композиційно-смислової структури жанрів НАС аграрного профілю (див. стор. 6-7 автореферату): І підсистема – для навчання читання оглядових статей; ІІ підсистема – для навчання читання статей-аналізів; ІІІ підсистема – для навчання читання експериментальних статей і статей-доповідей. Навчання читання експериментальних статей і статей-доповідей здійснюється на базі однієї підсистеми, оскільки НАС зазначених жанрів за своєю структурною побудовою і характером представлення інформації є схожими жанрами. Кожна із зазначених підсистем вправ включає групу вправ для формування мовленнєвих навичок читання НАС (підгрупи вправ для формування лексичних та граматичних навичок читання) й групу вправ для розвитку вмінь читання НАС (підгрупи вправ, що готують до читання і з навчання читання тексту, що забезпечують повноту й глибину розуміння) і спрямована на розвиток у магістрантів загальних та специфічних навичок й умінь ПОЧ НАС. Під першими ми розуміємо навички й вміння, що мають бути сформовані для читання текстів НАС будь-якого жанру, а саме систематизовані нами у першому розділі мовленнєві навички та компенсаційні вміння (див стор. 5-6 автореферату), що забезпечують точність розуміння тексту (приклади: співвідносити значення слова з контекстом речення; встановлювати смислові зв’язки між реченнями/абзацами і об’єднувати їх у смислові частини); вміння орієнтовно встановлювати галузі, спеціалізації, теми, що репрезентує НАС, її відношення до власного дослідження за назвою статті, використовувати наявні фонові знання для розуміння тексту, розуміти графічні засоби тексту, що забезпечують повноту розуміння; вміння синтезувати власні фахові знання з отриманими, інтерпретувати висновки автора, які забезпечують глибину розуміння.

Специфічні вміння читання НАС кожного окремого жанру були визначені нами на основі співвіднесення вмінь, які, на наш погляд, є необхідними для читання наукової прози і не увійшли до загальних, з лінгвістичними характеристиками жанрів НАС. Специфічні вміння, що забезпечують повноту розуміння 1) оглядової статті включають такі: визначати проблему з назви статті, її розділу, першого речення/абзацу або анотації (за наявності), прогнозувати постановку проблеми у ширшому плані та шляхи її вирішення, переглядати статтю, з тим щоб отримати загальну уяву про зміст її розділів, відрізняти наукові факти від поглядів автора, простежувати логічні зв’язки між фактичною проблемою та ідеями щодо шляхів її вирішення, узагальнювати інформацію окремих розділів статті; 2) статті-аналізу: прогнозувати випадок або приклад дослідження з назви статті, визначати його з першого речення/абзацу, а також передмови або анотації (за наявності), переглядати статтю, з тим щоб отримати загальну уяву про її зміст в цілому або її розділів, прогнозувати аналіз дослідження, виходячи з його змісту, відрізняти наукові факти від їх аналізу, простежувати логічні зв’язки між фактичним випадком/прикладом та ідеями щодо його аналізу, узагальнювати інформацію статті в цілому; 3) експериментальної статті і статті-доповіді: визначати напрямок дослідження з назви статті, отримувати загальну уяву про його мету, зміст, процес, методи та результати, висновки автора з анотації, отримувати повну уяву про предмет, аргументацію важливості питання, визначення самої проблеми дослідження з розділу „Вступ”, ознайомлюватись з об’єктами експерименту, з його технологію шляхом виділення методів отримання даних у розділі “Матеріали та методи”, прогнозувати отримані результати або їхній діапазон, детально розуміти результати, порівнювати їх з даними інших дослідників та/або власної наукової роботи з розділу “Результати”, ознайомлюватись з інтерпретацією результатів автором, відрізняти наукові дані від їх інтерпретації, отримувати уяву про важливість даного дослідження, його місце та перспективи з розділу „Обговорення”. До специфічних умінь, що забезпечують глибину розуміння 1) оглядової статті, належать такі: робити висновки щодо проблеми та шляхів її вирішення з точки зору власного дослідження, оцінювати важливість проблеми та ефективність шляхів її вирішення; 2) статті-аналізу: робити висновки щодо випадку/прикладу та його аналізу автором з точки зору власного дослідження, оцінювати випадок та його аналіз автором; 3) експериментальної статті і статті-доповіді: робити висновок щодо важливості дослідження та використання отриманих даних у власній науковій роботі, оцінювати результати та висновки автора.

Система вправ для навчання магістрантів ПОЧ НАС, яка представлена в таблиці 1 на стор. 11-12, реалізується на трьох етапах. На вступному мотиваційному етапі формуються мовленнєві навички ПОЧ НАС та компенсаційні вміння, що забезпечують точність розуміння, активізуються фонові знання. Магістрантам також пропонуються вправи в обговоренні наукової проблемі, що представлена у тексті НАС для підсиленої активізації фонових знань. Такі вправи не увійшли до нашої системи вправ, оскільки вони не націлені на формування у магістрантів навичок та вмінь ПОЧ НАС. Але, з огляду на важливість фонових знань (див. стор. 7-8), вони використовуються нами як підготовчі до читання. На операційно-пізнавальному етапі відбувається розвиток загальних та специфічних умінь, що забезпечують повноту розуміння тексту. Контрольно-оціночний етап спрямований на перевірку розуміння змісту НАС, а також на розвиток загальних та специфічних умінь, що забезпечують глибину розуміння тексту.

Навчання починається з виконання вправ вступного мотиваційного етапу. За змістом і характером вправи цього етапу не залежать від підсистеми вправ, але поступово ускладнюються в залежності від кількості прочитаних текстів. Наведемо деякі приклади вправ цього етапу.

Приклад 1: підготовка до читання експериментальної статті “The influence of transport stress on the humoral immunological response of calves induced by Mannheimia haemolytica leukotoxin”.

Мета вправи: формувати навички співвідносити значення слова з контекстом речення.

Task: Read the sentence and choose the variant that corresponds to the underlined word.

1) In the contemporary systems of cattle production, transport stress(1) is the most essential polyetiological factor responsible for inducing(2) unfavourable reactions in the animals.

1) 1. a) tension caused by driving 2. a) investigating

b) desease caused by the wrong handling b) falling

c) desease caused by the shortage of food supply c) brining on

d) desease caused by accident d) showing

2)...

Key: 1 (1) а, 1 (2) с; 2 ...

Таблиця 1

Система вправ для поетапного навчання магістрантів ПОЧ НАС

Етапи навчання ПОЧ НАС | Підгрупи вправ | Типи вправ | Види вправ | вступний мотиваційний | для формування лексичних та граматичних навичок читання;

для підготовки до читання тексту НАС. | некомунікативні, умовно-комунікативні;

рецептивні, рецептивно-репродуктивні. | Вправи у

? виборі значення терміну;

? виборі варіанту продовження речення;

? розподілі речень на смислові групи;

? заповненні таблиці з опорою на виділені слова;

? заповненні пропусків у тексті словами-зв’язками;

? виборі правильної відповіді на запитання, що відповідає змісту абзацу (уривку);

? виборі дефініцій до поданих слів;

? виборі характеристики навчальної дисципліни;

? продовженні речень, що є характеристиками навчальної дисципліни.

Продовж. табл. 1

операційно-пізнавальний | з читання тексту НАС, що забезпечує повноту розуміння | умовно-комунікативні, комунікативні;

рецептивні, рецептивно-репродуктивні | Вправи у виборі предметів і спеціалізацій, які репрезентує стаття за її назвою.

Оглядова стаття: вправи у виборі речення/речень, що представляє/ють проблему, розкриває/ють постановку проблеми у ширшому плані, представляють наукові факти, розкривають вирішення проблеми.

Стаття-аналіз: вправи у виборі речення/речень, що позначають зміст прикладу дослідження, представляють наукові факти, є аналізом випадку або прикладу дослідження; у співставленні початку речення з його кінцівкою, речень, що презентують зміст дослідження, і речень, що презентують його аналіз.

Експериментальна стаття і стаття-доповідь: вправи у виборі речення, що позначає напрямок дослідження; у формулюванні мети дослідження, його змісту; у співставленні початку речення з його кінцівкою, посилаючись на анотацію; у виборі правильної відповіді на запитання, що відповідає змісту вступу; у знаходженні речень, що презентують методи дослідження; у виборі діапазону результатів дослідження; у заповненні прогалин реченнями в розділі „результати”; у заповненні таблиці для знаходження та розрізнення наукових фактів і їх інтерпретації автором.

контрольно-оціночний | з читання тексту НАС, що забезпечує глибину розуміння | комунікативні;

рецептивні, рецептивно-репродуктивні, рецептивно- продуктивні | Вправи у виборі / формулюванні правильної відповіді на запитання до тексту, у виборі абзаців-висновків автора.

Оглядова стаття: вправи у виборі корисної інформації, речення-оцінки важливості проблеми й ефективності її вирішення.

Стаття-аналіз: вправи у виборі корисної інформації; у написанні речення-оцінки випадку/прикладу та його аналізу.

Експериментальна стаття і стаття-доповідь: вправи у визначенні важливості інформації; в оцінюванні результатів дослідження та їх інтерпретації.

Приклад 2: підготовка до читання статті-доповіді “Association of herd productivity and bulk-tank somatic cell counts in US dairy herds in 1996”.

Мета вправи: встановлювати смислові зв’язки між реченнями/абзацами і об’єднувати їх у смислові частини.

Task: In the following passage all the italicized words refer to something mentioned before, or after in the text. Read the passage carefully and complete the table underneath:

The association between BTSCC and value of dairy herd productivity per cow was estimated, using a multivariable regression model that(1) accounted for survey stratification. Herds with low BTSCC were chosen as the reference category. The regression model included as covariates the following variables that(2) can influence value of production: herd size and location, use of bovine somatotropin, percentage of Holstein cows in the herd, intensive use of pastures as a source of forage during the summer, average duration for the nonlactating period, percentage of registered cows in the herd, and changes in yearly cow inventory.

The words | refers to something

before | after | what it refers to

that (1)

that (2)

Key: that (1) refers to a multivariable regression model after the association between BTSCC and value of dairy herd productivity per cow before survey stratification; that(2) refers to the following variables after the regression model before value of production.

Приклад 3: підготовка до читання оглядової статті “Ascarid nematodes in domestic and wild terrestrial mammals”.

Мета вправи: формувати компенсаційне вміння здогадуватись про значення незнайомих слів, користуючись граматичними ключами (морфологічним та синтаксичним).

Task: Read the following passage and complete the table by filling the columns with the underlined words according to the part of speech they are in the text and by forming all possible parts of speech. The example is given.

Toxocara canis and T. cati are the most (1) important nematodes in (2) carnivorous animals such as dogs, cats and foxes. According to Glickman and Schantz (1991), 15% of the total dog population is (3) infected with T. canis: infections in dogs younger than 12 weeks are more (4) frequent and reach 90-100%. …

№ | Noun | Verb | Adjective | Adverb | Present participle | Past participle | Gerund

1 | importance | ---- | important | ---- | ---- | ---- | ----

2

3

Key: 2) carnivorous – Adjective, carnivorism, carnivorе – Nouns; 3) … .

На операційно-пізнавальному й контрольно-оціночному етапах у кожній підсистемі вправ магістранти виконують вправи, націлені на розвиток загальних умінь читання НАС, а також вправи для формування специфічних умінь читання оглядової статті, статті-аналізу, експериментальної статті і статті-доповіді, які у кожній підсистемі є різними і поступово змінюються в бік ускладнення.

Приклад 4: читання оглядової статті “Role of the antioxidants in the protection against oxidative stress in cattle - nonenzymatic mechanisms”.

Мета вправи: розвивати загальне вміння орієнтовно встановлювати предмети і спеціалізації, що репрезентує НАС, її відношення до власного дослідження.

Task: Read the headline and tick the subjects and specialism the article presents.

The headline: Role of the antioxidants in the protection against oxidative stress in cattle – nonenzymatic mechanisms

subjects specialism

gystology small animal diseases

patanatomy diseases of ruminants

clinical biochemistry diseases of pigs

physiology diseases of poultry

parasitology diseases of fish

microbiology with immunology

…

Key: Subjects: microbiology with immunology, physiology; Specialism: deseases of ruminants.

Приклад 5: читання статті-доповіді “Association of herd productivity and bulk-tank somatic cell counts in US dairy herds in 1996”.

Мета вправи: розвивати специфічне вміння прогнозувати отримані результати або діапазон отриманих результатів.

Task: Guess what the results might be. Choose the range of the results the researcher is supposed to receive.

1) Of the 1,219 herds, … had complete information that enabled us to complete our analysis.

a) 1,1-1,219; b) 0,8-1,1; c) 0,6-0,8; d) under 0,6;

2) Estimates from the model, which explained 50% of the variance, revealed that herds with increased BTSCC had a … value of production

a) higher b) lower c) average d) the same

3) ….

Key: 1 а, 2 b, 3 ….

Приклад 6: обробка вилученої наукової інформації статті аналізу “Osteodystrophia fibrosa in two guinea pigs”.

Мета вправи: розвивати специфічне вміння робити висновки щодо випадку/прикладу та його аналізу автором з точки зору власного дослідження.

Task: Look through the text and write the letter A if the underlined sentence corresponds to the case and the letter B if the underlined sentence corresponds to the analysis of the case. Tick the information which is useful personally to you.

Подається повний текст статті-аналізу з підкресленими реченнями.

Контрольно-оціночний етап розпочинається з перевірки розуміння магістрантами змісту прочитаної НАС, для чого ми, поряд із тестовими вправами запропонованої системи, використовуємо вправи у перекладі, анотуванні та реферуванні тексту, обговоренні наукових проблем, створенні доповідей на основі попередньо прочитаних текстів НАС, оскільки такі вправи є природним відображенням професійної діяльності магістрантів.

Для реалізації навчання магістрантів ПОЧ НАС нами була розроблена модель кредитно-модульної організації навчального процесу (рис. 1).

АЗ 1 | Тестування для встановлення початкового рівня володіння магістрантами ПОЧ, опитування з метою відбору текстів НАС із корпусу, що задовольняють потреби групи (2 год) | АЗ 2 | Ознайомлення магістрантів із курсом навчання, що пропонується (2 год). | Змістовий модуль І (33 год).

АЗ 3-8 аудиторна робота магістрантів (12 год).

ДЗ 1-8 позааудиторна робота магістрантів (16 год).

ДЗ 9-10 модульна контрольна робота (5 год). | Змістовий модуль ІІ (47 год).

АЗ 9-17 аудиторна робота магістрантів (18 год).

ДЗ 11-22 позааудиторна робота магістрантів (24 год).

ДЗ 23-24 модульна контрольна робота (5 год). | АЗ 18 | Тестування для встановлення вихідного рівня володіння ПОЧ НАС. Обговорення результатів навчання (2 год). | Рис. 1. Схема моделі кредитно-модульної організації навчання магістрантів ПОЧ НАС.

Умовні скорочення: АЗ-1…-18 – аудиторні заняття № 1-18; ДЗ-1…-24 – домашні заняття № 1-24.

В процесі розробки моделі навчання ми виходили з кількості годин, відведених на вивчення ІМ у магістратурі, яка зазначена в Освітньо-професійній програмі підготовки магістра за спеціальністю „Ветеринарна медицина”” (2004), а також з трьох організаційних форм навчання, що є складовими модуля: 1) аудиторна робота; 2) позааудиторна робота;