Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

ПАВЛЕНКО Олег Анатолійович

УДК 37.022:371.134:336.2(477)

ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ

НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ

ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Спеціальність 13.00.04“

Теорія і методика професійної освіти”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Хмельницький – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Державної податкової служби України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

СОТНИЧЕНКО Володимир Миколайович, Навчально-науковий інститут підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ, кафедра суспільно-політичних дисциплін, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор ПОМЕТУН Олена Іванівна, Інститут педагогіки Академії педагогічних наук України, лабораторія суспільнознавчої освіти, завідувач лабораторії;

кандидат педагогічних наук, доцент ПОЛЮК Віктор Степанович, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, науково-дослідний відділ, заступник начальника відділу.

Провідна установа: Житомирський державний університет ім. Івана Франка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Житомир.

Захист відбудеться “ 11 ” травня 2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К .705.03 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003).

Автореферат розіслано “ 5 ” квітня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат педагогічних наук,

доцент Ю. І. Сердюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТИРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливим і перспективним напрямом розвитку вітчизняної освіти є удосконалення контролю навчального процесу, а саме: розкриття його загальнопедагогічних, організаційних, навчально-методичних і спеціальних можливостей. Це питання не втрачає актуальності з плином часу, оскільки динамічно і закономірно змінюються як завдання підготовки фахівців з різних спеціальностей, так і умови їх реалізації.

Приєднання України до інтеграційних процесів у освіті є незаперечним підтвердженням факту переходу до нових стандартів. Сутність інтеграційних процесів в освіті базується на виявлені рівної участі всіх у процесі формування знань, умінь і навичок. За таких умов система освіти може розвиватися і рухатися цивілізованим шляхом.

Багато уваги цим питанням було приділено на підсумковій колегії Міністерства освіти і науки України у грудні 2005 року, на Всеукраїнському форумі “Трудовий потенціал і перспективи його розвитку” (квітень, 2005 р.) та Всеукраїнському педагогічному форумі в місті Полтаві (травень, 2005 р.). Успішний перехід до нових стандартів в освіті є можливим за умов консолідованої співпраці і активної взаємодії всіх соціальних систем в суспільстві. Основними напрямами вирішення цієї проблеми можна вважати запровадження сучасних технологій навчання і введення нової системи обліку оцінювання і контролю. Складовою потенціалу сучасних технологій навчання є організована відповідним чином прозора система контролю. Такою системою користуються в провідних країнах Європи – це система ECTS. Поєднання теоретичних і практичних результатів вивчення і запровадження такої концепції контролю може дати оригінальну і унікальну систему, що буде ефективно діяти у вітчизняному освітньому просторі і гармонійно співпрацювати з ECTS.

Сучасна професійна освіта потребує максимального забезпечення всебічного особистісного розвитку майбутнього фахівця, підготовленості його до успішного вирішення професійних завдань. Основу такого процесу складають професійно-орієнтована технологія навчання і контролю. Це викликало суперечності між вимогами до рівня готовності випускників до майбутньої професійної діяльності і станом такої готовності.

Невідповідність між повнотою реалізації функціонального призначення контролю і результатами підготовки фахівців Державної податкової служби України (ДПС) обумовили актуальність і вибір теми дослідження “Організація контролю навчального процесу підготовки фахівців Державної податкової служби України”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в Національній академії Державної податкової служби України згідно з комплексним тематичним планом за темою: “Розробка та впровадження моніторингу оцінки діяльності органів Державної податкової служби України та їх працівників” (Державний реєстраційний номер 0102U005743). Тема дисертації затверджена Вченою радою Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол № 2 від 27.10.2005 р.) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 8 від 31.10.2006 р.).

Об’єктом дослідження є навчальний процес підготовка фахівців ДПС України.

Предметом дослідження є організаційно-методичні умови організації контролю навчального процесу підготовки фахівців ДПС України.

Метою дослідження є обґрунтування та експериментальна перевірка моделі організації контролю навчального процесу підготовки фахівців ДПС України та організаційно-методичних умов її дієвості.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що організація контролю навчального процесу підготовки фахівців ДПС України буде ефективною якщо:

- зміст і завдання контролю будуть визначенні відповідно до основних вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики підготовки спеціалістів цієї кваліфікації;

- організація контролю буде базуватись на організаційно–методичних умовах (наявність професійно орієнтованих технологій навчання; застосування дидактичної єдності мети і завдань педагогічного контролю; відповідність обраних методів визначеним цілям і завданням контролю; раціональне співвіднесення завдань і методів навчання з методами і типами контролю за різними формами організації навчального процесу);

- процес організації контролю буде підпорядкований відповідній моделі підготовки фахівців ДПС України.

У відповідності з метою і гіпотезою були визначені такі завдання дослідження:

1. Визначити стан дослідженості проблеми організації контролю навчального процесу у педагогічній літературі.

2. Виділити особливості контролю навчального процесу підготовки фахівців ДПС України.

3. Виявити та експериментально перевірити організаційно-методичні умови організації контролю навчального процесу підготовки фахівців ДПС України.

4. Теоретично обґрунтувати та перевірити на практиці модель організації контролю навчального процесу підготовки фахівців ДПС України.

5. Підготувати методичні рекомендації деканатам факультетів з організації контролю навчального процесу підготовки фахівців ДПС України.

Методологічну основу дослідження становлять основні положення системного підходу як методологічного способу пізнання педагогічних явищ; загальні положення теорії пізнання; основні ідеї сучасних концепцій навчання і контролю, зв’язку педагогічної теорії з практикою.

Теоретичною основою дослідження є праці: з технології контролю (А. Алексюка, Ю. Бабанського, О. Безносюка, М. Кларина, В. Полюка, Л. Романишиної); з проблем системного підходу до вивчення педагогічних умов запровадження контролю (Ф. Корольова, А. Підласого, Н. Тализіної); сучасних комп’ютерних технологій контролю (І. Булаха, Т. Солодкої); специфіки організації контролю у вищих військових навчальних закладах (О. Безносюка, В. Гончаренка, В. Ягупова).

Методи дослідження: теоретичні – аналіз і синтез, порівняння, систематизація, узагальнення, аналогія, абстрагування, конкретизація, моделювання з метою опрацювання необхідної педагогічної літератури, уточнення напрямів і завдань дослідження; емпіричні – педагогічний експеримент, спостереження, діагностичні методи (анкетування, тестування, моніторингу застосування контролю, бесіди) – для визначення ефективності розробленої методики організації контролю; методи обробки результатів дослідження (графічний, математичної статистики, якісні методи аналізу та синтезу).

Експериментальна база досліджень. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась на базі Національної академії Державної податкової служби України (м. Ірпінь) з 2001 до 2006 року в три етапи.

На першому етапі (2001-2002 рр.) аналізувалася вітчизняна і зарубіжна історична, педагогічна, навчально-методична література; вивчалися нормативно-правові акти; визначалися теоретичні засади дослідження.

На другому етапі (2003-2004 рр.) проводився формувальний експеримент на основі теоретично розробленої моделі удосконалення контролю навчального процесу з урахуванням положень державного стандарту вищої професійної освіти, розроблено методичних рекомендацій напрямів, видів, форм і методів його організації і здійснення.

На третьому етапі (2005-2006 рр.) систематизувалися й узагальнювалися результати роботи; проводилась їх статистична обробка; формулювалися загальні висновки; виконувалося технічне й літературне оформлення тексту дисертації.

Експериментом було охоплено 312 студентів (курсантів), 51 викладач, 8 методистів.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: вперше визначено та експериментально перевірено організаційно-методичні умови організації контролю навчального процесу підготовки фахівців ДПС України та модель організації контролю навчального процесу підготовки фахівців ДПС України; конкретизовано зміст, завдання, форми організації та методи здійснення контролю навчального процесу підготовки фахівців ДПС України; розширено уявлення про формування у майбутніх фахівців умінь здійснювати контроль за діяльністю підзвітних організацій.; набули подальшого розвитку специфічні ознаки системи контролю за якістю підготовки фахівців ДПС України (автономність, індивідуальність, мобільність, передбачення результатів).

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в запровадженні у практику навчання ВНЗ моделі контролю навчального процесу підготовки фахівців ДПС України на основі перевірених практикою методичних рекомендацій; практичній розробці методичних рекомендацій по організації контролю навчального процесу підготовки фахівців ДПС.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Національної академії Державної податкової служби України (акт реалізації від 30.11.2006 р.); Навчально-науковому інституті підготовки кадрів громадської безпеки і психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ (акт реалізації від 8.12.2006 р.); Міжнародного університету бізнесу і права (акт реалізації від 15.01.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. У статті, написаній у співпраці з Д.О. Щербиною здобувачем розроблена методика використання інформаційних технологій контролю у навчальному процесі.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною й теоретичною обґрунтованістю досліджуваної проблеми та вихідних позицій дослідження, репрезентативністю вибірки, методологічною обґрунтованістю, відповідністю методів меті, об’єкту і предмету дослідження.

Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення та результати дослідження було оприлюднені на: міжнародній конференції – “Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти” (м. Ірпінь 2005 р.); всеукраїнській – “Професійно – педагогічна підготовка та особливості виховання майбутніх фахівців в умовах європейського освітнього процесу” (м. Чернівці, 2006 р.).

Публікації. Матеріали дослідження відображено у п’яти публікаціях у фахових виданнях ВАК України з педагогічних наук, із них одна публікація у співавторстві.

Структура та обсяг дисертації. Основний зміст дисертації складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатку Загальний обсяг дисертації – 192 сторінки, з яких основного тексту – 170 сторінок. Список використаних джерел містить 178 найменувань. У роботі подано 17 таблиць, 17 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено мету, об’єкт, предмет, гіпотезу та завдання дослідження. Висвітлено наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, наведено результати дослідження та впровадження їх у практику.

У першому розділі – “Контроль підготовки фахівців у вищих навчальних закладах як педагогічна проблема” зроблено огляд теоретичних основ проблеми, розглянуто особливості контролю та проведено аналіз сучасного стану організації контролю навчального процесу підготовки фахівців ДПС України.

Становлення та розвиток контролю у системі освіти є багатоаспектним, і тому може вивчатися лише у єдиному дидактичному просторі, у діалектичному зв’язку його основних компонентів. Під контролем розуміється вмотивована діяльність, що має аксіологічно орієнтоване векторне спрямування, виявлення, вимірювання та оцінювання знань, вмінь та навичок.

Як основу теоретичних положень контролю (А. Алексюк, Л. Момот, П. Образцов, Л. Романишина) навчальної діяльності студентів обрано функції (навчальну, діагностичну, вимірювання і оцінювання. виховну, розвиваючу, корегуючу, профілактичну). Базуючись на обраних функціях контролю, визначили контроль за видами: зовнішній контроль (система контролю розглядається або як рівна і суміжна із соціальною системою, або як її підсистема, ознаками якої є імперативність, ієрархічність, взаємовиключення); внутрішній контроль (система контролю розглядається як надсистема); самоконтроль (автоконтроль).

В основу дидактичного та методичного потенціалу контролю покладено механізми пробудження та активізації свідомості студента у процесі засвоєння нової навчальної інформації та формування нових знань (Н. Никандров). Важливе значення надаємо зворотному зв’язку, що забезпечує успішне вирішення таких навчальних завдань, як: забезпечення максимально повного охоплення студентів всіма формами контролю; здійснення контролю за реалізацією навчальних цілей і завдань всього програмного матеріалу на будь-якому етапі навчання; забезпечення систематичності здійснення контролю; створення умов і можливостей безпосереднього впливу на процес формування професійних знань і вмінь (О. Молібог). Тому можна стверджувати, що найбільш відкрито можна контролювати лише кінцеві результати (Л. Романишина).

Практика доводить, що викладач повинен однаково володіти навчальною технологією, і технологією контролю (П. Сікорський). Підтвердженням цього є організація контролю за кредитно-модульною технологією навчання, за якої відкривається ще один аспект рівневої організації контролю. Контроль під час проведення заняття одночасно організується та ведеться викладачем і кожним студентом. Викладач контролює всю групу і кожного студента окремо, студент – свої особисті результати і викладача з позиції правильності і достовірності контролю. До основних видів контролю у відповідності до основного завдання дослідження віднесено такі: прямий, опосередкований контроль, самоконтроль, взаємоконтроль.

Прямий контроль передбачає вирішення його основних завдань в умовах прямого і безпосереднього зв’язку між суб’єктом і об’єктом контролю. Форми організації такого виду контролю можуть бути різними: екзамен, залік, контрольна робота, тестування, усне опитування тощо. Опосередкований контроль потребує спеціального підходу щодо встановлення об’єктивності його результатів (впорядкованість, організованість і систематизованість навчального матеріалу). Впорядкованість, організованість і систематизованість навчального матеріалу дозволяє більш повно побачити всі аспекти предмета контролю. Багаторівнева організація контролю сприяє підвищенню рівня об’єктивності його результатів. Це технологічно зумовлено логікою послідовного переходу від результату першого рівня організації контролю до результатів контролю наступних рівнів. Такий поетапний контроль вимагає уточнення достовірності отриманих результатів на кожному з рівнів, тому що кожний наступний рівень має своє завдання і свою критеріальну основу. Від рівня до рівня результат має безконфліктно сприйматися, якщо він оцінений відносно об’єктивно. Наступним важливим дидактичним елементом в цьому питанні є самоконтроль і взаємоконтроль. Самоконтроль – це специфічний вид діяльності суб’єктів педагогічного процесу, яка організується і проводиться за рахунок внутрішніх ресурсів системи з метою його оптимізації шляхом виявлення адекватності (або неадекватності) визначених завдань, методів і цілей контролю.

Найбільш ефективним буде результат контролю, якщо його спрямувати на форми організації заняття, прийоми і методи, а також засоби навчання. При цьому абсолютно не заперечується важливість і дієвість у цьому контексті решти компонентів. На це звертають увагу в своїх дослідженнях М. Легкий, Л. Одерій. Другою важливою позицією є систематичність та етапність контролю. І ще одна позиція – це формування системи контролю за його функціональною ознакою. Одна модель системи контролю буде відрізнятися від іншої композицією функцій прийомів і методів контролю, які в ній закладені.

Характерною особливістю організації контролю навчального процесу підготовки фахівців Державної податкової служби є перенесення акцентів на специфіку його предмета, яка полягає у необхідності формування у студентів знань та умінь організувати професійну діяльність на засадах систематизації та контролю; на предмет об’єктивності і достовірності, інформації про фінансово-економічну діяльність об’єктів оподаткування.

Основні положення Закону України “Про Державну податкову службу України” дають підстави для визначення відповідності між завданнями професійної діяльності та завданнями підготовки кадрів для Державної податкової служби, а також для визначення певних особливостей такої підготовки: формування вмінь здійснювати контроль за контролюючою діяльністю, поєднання знань та вмінь процедури контролю з прийняття та обліку податків, відстеження повноти та своєчасності виконання процедур контролю, здійснення контролю за своєчасністю і повнотою перерахунку податків до бюджету, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

До методичних основ контролю належать: розуміння дидактичної єдності визначених мети і завдань контролю; реальна оцінка можливостей методів; гармонійне співвідношення та взаємодія всіх складових процесу контролю; відповідність обраних методів визначеним цілям і завданням контролю; механізми та характер взаємодії основних складових процесу контролю; оптимальне сполучення групи методів для контролю; місце, роль і завдання викладача і студента у процесі контролю; співвідношення завдань методів навчання і методів контролю за різними формами організації навчального процесу і різними видами занять; послідовність застосування методів (груп методів) з метою отримання оптимальних результатів.

Результати констатувального експерименту показали, що організація контролю навчального процесу підготовки фахівців ДПС України буде ефективною за наявності моделі та організаційно-методичних умов такої підготовки.

У другому розділі – “Обґрунтування організаційно-методичних умов організації контролю за підготовкою фахівців Державної податкової служби” висвітлено питання технологізації процесу контролю, організаційно-методичні умови та модель організації контролю навчального процесу підготовки фахівців Державної податкової служби, результати досліджень та їх аналіз. Технологія навчання є оптимальною дидактичною основою для організації і проведення контролю. В умовах запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу актуалізуються, але вже у новому форматі їх сприйняття, види, форми і методи організації навчання і контролю. До особливостей організації контролю навчального процесу за кредитно-модульною системою, яка передбачає кілька рівнів контролю одного й того ж предмета, відносимо: навчальні досягнення одночасно контролюються студентом, викладачем, деканатом. Кожен учасник контролю має свою професійну зацікавленість у результатах контролю, але предмет контролю для всіх один.

Вибір організаційно-методичних умов проводився за методичними основами, які характеризують ці процеси: наявність професійно орієнтованих технологій навчання, застосування дидактичної єдності мети і завдань контролю, відповідність обраних методів визначеним цілям і завданням контролю, раціональне співвідношення завдань і методів навчання з методами і типами контролю, з різними організаціями навчального процесу.

Організаційною основою методики дослідження став традиційний поділ методів на дві групи: загальнонаукові та конкретно-наукові (емпіричні). До загальнонаукових було віднесено: методи аналізу, синтезу, індукції – дедукції: аналогії, моделювання, абстрагування, конкретизації, системного аналізу тощо. До конкретно-наукових: методи спостереження, обстеження, опитування, анкетування; експертних оцінок; вивчення та узагальнення практичного досвіду організації та здійснення контролю; моніторинг.

Професійно орієнтовані технології навчання є головним навчально-методичним та дидактичним компонентом професійної освіти. Складові контролю технології навчання були виділені у такі групи: основні складові технології навчання; об’єкти і суб’єкти технології; мета і завдання технології навчання; ресурси і засоби реалізації завдань технології; основні етапи технології; проміжні результати запровадження технології навчання; організаційні, методичні та дидактичні зв’язки з іншими технологіями; дидактичні засади технології в цілому і поетапно; механізм формування цілого (завершеного) продукту технології навчання з проміжних результатів, що були отримані на його основних етапах; механізми формування додаткових ресурсів; механізми організації і процеси проведення самоконтролю; продуктивність навчальної та навчально-пізнавальної діяльності кожного з учасників технології навчання. При цьому в технологіях враховувались три блоки: інформаційний, аналітичний і адаптивний.

Наступною умовою обрали застосування дидактичної єдності знань та вмінь контролю. Обрання цієї умови пов’язане з тим, що всі структурні складові процесу мають єдину векторну спрямованість щодо досягнення визначеної мети, немає ніяких розбіжностей в плані дидактичних та методичних основ. Студенти у процесі групової роботи об’єднані єдиним завданням, так само і всі структурні складові мають спільне навчально-пізнавальне призначення. Саме у поєднанні етапів, типів і видів контролю, які підпорядковані певній меті, ми вбачаємо дидактичну єдність мети і завдань контролю. Створюються відповідні умови реалізації завдання, формуються адекватні сутності завдання, відповідно процесам і механізмам їх реалізації. Алгоритм дій кожної складової має не тільки компромісний характер, а структурно-логічну послідовність виконання функціонально обумовлених завдань за етапами:

- перший етап – попереднє виявлення рівня знань не лише на початку нового навчального року, але й на початку нового семестру, вивчення нової теми, нового розділу;

- другий етап – систематичне поточне оцінювання. Тут найбільш активно задіяна навчальна функція контролю. Використовуються різні форми, прийоми і методи навчання і контролю;

- третій етап – тематична перевірка знань та вмінь (повторення матеріалу, що вивчали раніше);

- четвертий етап – періодична перевірка знань, умінь і навичок за розділом або частиною курсу. Метою такої перевірки є діагностування якості засвоєння студентами взаємозв’язків між основними структурними складовими навчального матеріалу, які вивчалися в різних частинах курсу. На цьому етапі найбільш активно задіяна функція систематизації та узагальнення;

- п’ятий етап – підсумкова перевірка та облік всіх, набутих за період навчання (вивчення навчальної дисципліни, комплексу дисциплін) знань, умінь, навичок. Це екзаменаційні і залікові сесії;

- шостий етап – спеціальна комплексна перевірка, метою якої є визначення здатності студентів до практичного застосування набутих під час навчання знань. На різних етапах використовуємо три основні види контролю: попередній; поточний; підсумковий, завданнями яких є загальноприйняті параметри оцінювання.

Наступною умовою є відповідність обрання методів визначеним цілями і завданням контролю. Зазначено, що фахівець повинен знати: закони України, укази Президента України; постанови та розпорядження вищих органів влади; методичні, нормативні та інші матеріали, що стосуються діяльності та організації роботи платників податків, органів системи державних фінансів; головні завдання, функції, права та структуру фінансових органів, організацію і методи фінансової роботи на різних ділянках тощо; законодавчі та нормативно-правові акти з питань регулювання ринку цінних паперів; головні завдання, функції, права та структуру державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, організацію і методи роботи ключових управлінь центрального апарату комісії, територіальних управлінь тощо; бюджетний устрій, бюджетну систему України, бюджетний процес; структуру і функції фінансового ринку; теоретичні основи організації та методології автоматизації банківських і фінансових операцій та основ менеджменту банківської і фінансової діяльності на базі використання сучасних засобів обчислювальної та організаційної техніки; механізм оподаткування; теоретичні аспекти відносин розподілу і перерозподілу фіскальним методом вартості створеного у суспільстві ВВП; шляхи ухилення від оподаткування і перекладання податків; організацію податкової служби і особливості податкової роботи; перспективи розвитку даної сфери в державі та регіоні; економічний механізм формування податкових надходжень та фінансових ресурсів підприємств, порядок розробки та аналізу планів податкових надходжень до бюджетів різних рівнів; порядок розробки та ведення податкової і фінансової документації; методи фінансової роботи в ДПС України. Виходячи з цих завдань, були обрані методи навчання і контролю: вивчення і узагальнення досвіду, абстрагування, конкретизація, моделювання, тестування, усний, письмовий, комп’ютерного програмування.

Наступною умовою є раціональне співвідношення завдань і способів навчання з методами і типами контролю за різними формами організації навчального процесу. Важливим показником обрано залежність продуктивності функціонування системи на різних рівнях її організації: контроль зовнішній і внутрішній та співвідношення між ними. Суб’єкти педагогічної системи виявляють здатність і готовність до організації і проведення контролю за рахунок внутрішніх ресурсів, а системи адміністративного управління прагнуть втручатися в контроль над процесами, що відбуваються в педагогічній системі. Цю проблему розв’язуємо шляхом встановлення відповідної пропорції між основними структурними компонентами системи контролю, приймаючи до уваги види і типи контролю. Кожному типу контролю відводимо певну роль з вагомими коефіцієнтами: вхідний контроль має коефіцієнт – 1, поточний – 1,5, а підсумковий – 2. Такий підхід дав можливість співвіднести між собою за значимістю ці типи контролю, визначити їх вплив на кінцеві результати. Але проблема не розв’язана до кінця тому що: постійно виникає необхідність встановлення відповідної пропорції між основними структурними компонентами системи контролю, що в більшості випадків залежить від технології навчання. Тому технологізація контролю необхідна, недостатньо визначений механізм головного протиріччя залежності між умовами реалізації науково-практичного потенціалу навчальної системи та контролю.

Врахування запропонованих педагогічних умов дало змогу виконати основні завдання контролю: визначення, розробку та встановлення критеріїв співвідношення між основними структурними складовими системи контролю та їх основними параметрами; розробку концептуальної основи та створення у відповідності до неї механізму визначення головного дидактичного протиріччя системи контролю в залежності від умов її функціонування.

Результатом вивчення і дослідження системи контролю було створення моделі організації контролю навчального процесу підготовки фахівців ДПС України (рис. 1).

До основних етапів організації та проведення експерименту належать: вибір експериментальної та контрольної груп; визначення критеріїв оцінювання результатів експерименту; визначення нового (експериментального) предмету контролю; конкретизація організації контролю; визначення та уточнення прийомів та методів контролю; створення моделі організації контролю.

Одночасно було організовано контроль успішності і якості навчання за двома групами дисциплін: природничо-наукові та загальноекономічні дисципліни; дисципліни професійного циклу.

До основних параметрів вимірювання належать: динаміка змін кількості позитивних та якісних оцінок за визначені періоди навчання (тиждень, місяць, семестр, навчальний рік); співвідношення позитивних та якісних оцінок на кожному навчальному етапі.

Наведена в таблиці динаміка змін показників щодо успішності навчання контрольної та експериментальної груп вказує на позитивні зрушення в експериментальній групі як наслідок запровадження нового алгоритму організації і проведення занять.

На першому етапі експериментальна група дещо відставала від контрольної, але вже з другого семестру почався процес випередження, який постійно зростав і з четвертого семестру до кінця дорівнював 100Успішність навчання контрольної групи також поступово зростала протягом усього періоду навчання, і станом на сьомий семестр дорівнювала 100Але експериментальна група досягла цього вже в четвертому семестрі і, починаючи з п’ятого семестру, основну увагу приділяли якості навчання та більш продуктивному вирішенню питань формування знань і вмінь організації контролюючої діяльності.

Рис.1. Модель організації контролю навчального процесу підготовки фахівців

Державної податкової служби України

Таблиця 1

Успішність навчання студентів

контрольної та експериментальної груп з предметів гуманітарного,

природничо-наукового та загальноекономічного циклу

Групи

експерименту | Періоди навчання

2002-2003

навчальний рік | 2003-2004

навчальний рік | 2004-2005

навчальний рік | 2005-2006

навчальний рік

І

семестр | ІІ

семестр | ІІІ

семестр | ІV

семестр | V

семестр | VІ

семестр | VІІ

семестр | VІІІ

семестр

Контрольна

група | 89,1 | 86,3 | 81,7 | 91,2 | 94,4 | 93,0 | 92,2 | 92,0

Експериментальна

група | 87,4 | 93,6 | 98,7 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100

Одержані результати дають змогу стверджувати, що мета дослідження виконана, висунута гіпотеза підтверджена. Запропонована модель організації контролю навчального процесу підготовки фахівців Державної податкової служби України забезпечує позитивну динаміку навчальних досягнень студентів.

ВИСНОВКИ

1. Стратегічним призначенням контролю є виявлення продуктивності, ефективності і результативності дій, свідомо спрямованих на досягнення конкретного результату. Контроль реалізує свій дидактичний та методичний потенціал в контексті спеціальних цілей і завдань – підготовка спеціаліста у процесі організованої навчальної діяльності. Ретроспективний аналіз теорії і практики проблеми контролю у ВНЗ показав, що цій проблемі приділяється достатня увага у педагогічній літературі. Напрацьований багатий досвід теоретичного вивчення і реалізації основних критеріїв і показників ефективності контролю: функцій, типів і видів, методів контролю, впливу на оптимізацію навчального процесу. Однак відсутні праці з організації контролю навчального процесу підготовки фахівців Державної податкової служби України, яка має низку особливостей на відміну від іншим навчальних закладів.

2. Особливості контролю навчального процесу підготовки фахівців Державної податкової служби пов’язані з тим, що вони є представниками контролюючих органів, які здійснюють контроль за фаховим призначенням. До таких особливостей належать: поєднання знань та вмінь процедури контролю з порядком прийняття та обліку платежів; відстеження повноти та своєчасності виконання процедури контролю; формування вмінь розробляти основні напрями, форми і методи здійснення перевірок додержання податкового та валютного законодавства, викривати порушення податкового законодавства та аналізувати причини таких порушень.

3. Підготовка представників контролюючих органів вносить своєрідність в організацію контролю за підготовкою фахівців Державної податкової служби України, яка виявляється у виборі організаційно-методичних умов такої діяльності: наявність професійно-орієнтованих технологій навчання; застосування дидактичної єдності мети і завдань контролю; відповідність обраних методів визначеним цілям і завданням контролю; раціональне співвідношення завдань і методів навчання з методами і типами контролю за різними формами організації навчального процесу.

4. Теоретико-методичний аналіз теорії і практики довів доцільність організації контролю навчального процесу підготовки фахівців Державної податкової служби України за авторською моделлю, яка містить такі складові: мету, освітньо-кваліфікаційну характеристику, завдання, функції, методи, особливості вмінь контролю, специфічні ознаки, етапи проведення, типи, результат, організаційно-методичні умови. Названі складові взаємопов'язані між собою і взаємодіють. Доведено, що дієвість моделі забезпечується обраними організаційно-методичними умовами.

5. Проведене дослідження дало можливість розробити методичні рекомендації деканатам факультетів щодо організації контролю за підготовкою фахівців, урахування яких створює умови для вдосконалення процесу підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності.

Виконане дослідження не вичерпує всіх питань проблеми дослідження. Подальшого вивчення потребують питання цілісності навчально-методичного комплексу, який забезпечить розв’язання проблеми за умов кредитно-модульної системи організації навчального процесу та психолого-педагогічних умов навчальної діяльності студентів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Павленко О.А. Дидактичні засади організації контролю педагогічних систем // Вісник Черкаського університету. – Черкаси, 2005. – Вип. 73. – С. 68–72.

2. Павленко О.А. Контроль в освіті як дидактична категорія і наукова проблема // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. – К.: НПУ, 2005. – Вип. 3 (13). – С. 46–47.

3. Павленко О.А. Контроль ефективності навчальних технологій // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К.: НАУ, 2005. – Вип. 88. – С. 226–232.

4. Павленко О.А. Щербина Д.О. Використання нових інформаційних технологій в процесі педагогічного контролю // Вісник Черкаського університету. – Черкаси, 2006. – Вип. 84. – С. 85–91.

5. Павленко О.А. Особливості організації контролю підготовки фахівців державної податкової служби // Вісник Чернівецького національного університету. – Чернівці, 2007. – Вип. 330. – С. 121–127.

6. Павленко О.А. Система педагогічного контролю в умовах переходу до модульних технологій навчання // Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти: Матеріали третіх ірпінських міжнародних науково – педагогічних читань (Ірпінь, 12–13 травня 2005 року). – Ірпінь: Вид-во НАДПСУ, 2005. – С. –140.

АНОТАЦІЇ

Павленко О.А. Організація контролю навчального процесу підготовки фахівців Державної податкової служби України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – “Теорія і методика професійної освіти”. Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. – Хмельницький, 2007.

У дисертації визначено, науково обґрунтовано та експериментально перевірено організацію контролю навчального процесу підготовки фахівців Державної податкової служби України, досліджено специфічні зв’язки між системою контролю і якістю підготовки, вивчено форми і методи організації вступного, поточного і підсумкового типів контролю, розкрито зміст і завдання контролю відповідно до основних вимог освітньо – кваліфікаційної характеристики підготовки фахівців. Визначено організаційно-методичні умови організації контролю: наявність модульних технологій навчання; застосування дидактичної єдності мети і завдань контролю; контроль результативності та ефективності успішності; відповідність обраних методів оптимізації навчального процесу визначеним цілям і завданням контролю; раціональне співвіднесення завдань і методів навчання з прямим і опосередкованим контролем за різними формами організації навчального процесу. Розроблено та впроваджено модель організації контролю навчального процесу підготовки фахівців Державної податкової служби України. Сформульовано методичні рекомендації здійснення організації контролю навчального процесу підготовки фахівців Державної податкової служби України.

Ключові слова: організація контролю, контроль результативності, ефективності успішності, оптимізація навчального процесу, прямий та опосередкований контроль, функції контролю, модульна технологія, модель контролю навчального процесу.

Павленко О.А. Организация контроля учебного процесса подготовки специалистов Государственной налоговой службы Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – “Теория и методика профессионального образования”. Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. – Хмельницкий, 2007.

Диссертация посвящена организации контроля учебного процесса подготовки специалистов Государственной налоговой службы Украины. Определена, научно обоснована и экспериментально проверена модель организации контроля учебного процесса подготовки специалистов Государственной налоговой службы Украины, исследованы специфические связи между системой контроля и качеством подготовки, изучены формы и методы организации текущего контроля основных организационных составляющих процесса подготовки специалистов на факультетах, курсах и кафедрах, раскрыто содержание и задание контроля в соответствии с основными требованиями образовательно-квалификационной характеристики подготовки специалистов этой специальности. Теоретически обоснованы и экспериментально проверены организационно-методические условия такой подготовки: наличие профессионально-ориентированных технологий обучения, использование дидактического единства цели и задач контроля, соответствие избранных методов определенным целям и задачам контроля; рациональное соотношение задач и методов обучения с методами и типами контроля за различными формами организации учебного процесса. Исследована зависимость между технологией обучения и системой контроля, что предполагает технологизацию контроля. Определены особенности организации контроля учебного процесса подготовки специалистов Государственной налоговой службы Украины, обусловленные тем, что они являются представителями контролирующих органов, которые призваны осуществлять контроль по специальности. К таким особенностям относят: совокупность знаний и умений процедуры контроля с порядком приема и учета платежей; прослеживание полноты и своевременности выполнения процедуры контроля; формирование умений разрабатывать основные направления, формы и методы проведения проверок содержания налогового и валютного законодательства, находить нарушения налогового законодательства и анализировать причины таких нарушений. Определены методические основы контроля, к которым были отнесены: понимание дидактического единства цели и задач контроля; реальная оценка возможностей методов, избранных для реализации заданий контроля; гармоническое соотношение и взаимодействие всех структурных составляющих метода контроля; соответствие избранных методов определенным целям; внутренние и внешние условия реализации заданий контроля; оптимальное соотношение группы методов для решения одного або группы заданий контроля; место, роль и задания преподавателя в процессе контроля; пропорциональное соотношение различных методов (групп методов), используемых в контроле; определенность функций контроля в соответствии с заданиями, которые необходимо решить в учебном процессе. Именно они послужили основой для определения организационно-методических условий.

Разработана и внедрена в практику работы высших учебных заведений модель организации контроля учебного процесса подготовки специалистов Государственной налоговой службы Украины, которая включает: цель, образовательно-квалификационную характеристику, задания, функции, методы, особенности умений, результат, организационно-методические условия. Названные составляющие модели взаимосвязаны между собой и взаимодействуют. Подтверждена эффективность модели при наличии организационно-методических условий.

Сформулированы методические рекомендации осуществления организации контроля учебного процесса подготовки специалистов Государственной налоговой службы, в результате проведенного исследования подчеркнуты особенности и специфика контроля в этой сфере. Разработано и внедрено технологию организации контроля учебного процесса подготовки специалистов Государственной налоговой службы Украины.

Ключевые слова: организация контроля, контроль результативности, эффективность успеваемости, оптимизация учебного процесса, прямой и обратный контроль, функции контроля, модульная технология, модель контроля учебного процесса.

Pavlenko O.A. Organization for control of educational process of specialists` preparation for state tax service of Ukraine. – Manuscript.

The dissertation for getting a Candidate Degree in Educational Sciences majoring in 13.00.04 – “Theory and Methodology of Professional Education”. National academy of state borderguard service of Ukraine by Bogdan Hmelnitsckiy . K. – Hmelnitskiy, 2007.

Dissertation is devoted to organization for control of educational process of specialists` preparation for state tax service of Ukraine.

Specialists`, scientifically obrountovano and Organization for control of educational process of specialists` preparation for state tax service is defined, scientifically substantiated experimentally tested, specific copulas are explored between the checking system and quality of preparation, forms and methods of organization of current control for basic organizational constituents of preparation process are trained on faculties, courses and departments, maintenance and task of pedagogical control is exposed according to the basic requirements educationally – qualifying description of specialists` preparation for this specialty specialists.

Methodical recommendations of realization of control organization for educational process of specialists` preparation for state tax service as a result of conducted research are formulated; a feature and specific of control is underlined in this sphere. The technology of control organization for educational process of specialists` preparation for state tax service of Ukraine is developed and inculcated.

Key words: organization of control, control of effectiveness, efficiency of progress, optimization of educational process, direct and the mediated control, functions of control, modular technology, and model control of educational process.