КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА
ШАРИНСЬКА ОЛЕНА ЄВГЕНІЇВНА
УДК 336.748.12 (477)
ГРОШОВО-КРЕДИТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІНОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ
У ПЕРІОД РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Спеціальність 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
КИЇВ – 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі менеджменту банківської діяльності Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник кандидат економічних наук, професор
Раєвський Костянтин Євгенійович,
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Міністерства освіти і науки України,
професор кафедри менеджменту
банківської діяльності.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Науменкова Світлана Валентинівна, Київський національний університет
імені Тараса Шевченка, професор
кафедри фінансів, грошового обігу і
кредиту;
кандидат економічних наук,
старший науковий співробітник
Шелудько Наталія Михайлівна,
Державна установа “Інститут економіки
та прогнозування НАН України”,
провідний науковий співробітник відділу фінансово-монетарного регулювання.
Захист відбудеться “24” вересня 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .006.04 Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. Київ, просп. Перемоги, 54/1, ауд. 203.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-г, ауд. 601.
Автореферат розісланий “23” серпня 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради A.M. Поддєрьогін
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Одним з істотних чинників ефективного функціонування ринкової економіки є підтримання цінової стабільності. Це очевидно, тому що цінова стабільність є основою для зниження інфляційних очікувань та прийняття економічними суб’єктами виважених рішень стосовно заощаджень, інвестицій і витрат. З огляду на це для вітчизняної економіки важливим є підвищення дієвості грошово-кредитного регулювання цінової стабільності.
Актуальність теми. На сучасному етапі економічного розвитку забезпечення цінової стабільності визначається як основна стратегічна мета грошово-кредитної політики все більшою кількістю центральних банків. Дотриманню цінової стабільності у межах своїх повноважень сприяє і Національний банк України. Грошово-кредитна політика, яка спрямована на забезпечення цінової стабільності, створює передумови для сталого довгострокового економічного зростання.
Після здобуття Україною незалежності актуальність цінової стабільності істотно зросла. Разом з тим, реалізація грошово-кредитного регулювання цінової стабільності в умовах ринкових перетворень супроводжується певною складністю.
Для підтримання цінової стабільності можуть використовуватись різні режими грошово-кредитної політики, при виборі яких центральні банки мають певні труднощі, оскільки вищезазначена проблема ще не одержала однозначного вирішення у науковій літературі та практиці.
Дослідженню сутності і цілей грошово-кредитної політики, особливостей використання інструментарію грошово-кредитного регулювання, визначення найбільш ефективного режиму грошово-кредитної політики та перспектив його запровадження присвячено праці багатьох сучасних дослідників: вітчизняних – А. Гальчинського, В. Гейця, Н. Гребеник, А. Гриценка, О. Дзюблюка, В. Козюка, С. Корабліна, Т. Кричевської, І. Лютого, М. Макаренка, О. Мельника, В. Міщенка, А. Мороза, С. Науменкової, П. Нікіфорова, О. Петрика, М. Пуховкіної, К. Раєвського, М. Савлука, В. Стельмаха, В. Федосова, А. Шаповаловa, Н. Шелудько, В. Ющенка, а також зарубіжних – С. Веббса, Г. Дебелле, М. Зелмера, А. Караре, М. Малкіної, М. Мар’ясіна, Ф. Мишкіна, С. Мойсеєва, Л. Саммерса, Л. Свенссона, І. Фішера, М. Фрідмена, А. Шаечтера. Поряд із тим, потребують подальшого дослідження питання доцільності встановлення цінової стабільності як основної стратегічної мети національної грошово-кредитної політики, процесу переходу України до інфляційного таргетування як найбільш ефективного режиму грошово-кредитної політики та удосконалення інструментарію грошово-кредитного регулювання.
Вагомість і значимість зазначених проблем, необхідність їх вирішення та актуальність викладених аспектів обумовили вибір теми дисертаційної роботи і окреслили коло питань, які в ній досліджуються.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за темою “Грошово-кредитний механізм економічного зростання” (державний реєстраційний номер 0101U002946). У межах наукової програми автором проведено дослідження понять та елементів грошово-кредитного механізму.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у поглибленні наукового обґрунтування теоретичних засад грошово-кредитного регулювання цінової стабільності та розробці шляхів його удосконалення в Україні.
Відповідно до поставленої мети визначено основні завдання дисертаційної роботи, спрямовані на її досягнення:
· виявити сутність поняття “цінова стабільність”;
· визначити місце цінової стабільності у системі цілей грошово-кредитної політики;
· проаналізувати розвиток цінової ситуації в умовах ринкових перетворень у вітчизняній економіці;
· окреслити чинники впливу на цінову стабільність у період ринкової трансформації економіки та дослідити вплив на цінову стабільність тих, які залежать від грошово-кредитної політики;
· дослідити інструментарій грошово-кредитного регулювання цінової стабільності та шляхи підвищення його дієвості в Україні;
· оцінити ефективність діючого режиму національної грошово-кредитної політики, обґрунтувати перспективи запровадження інфляційного таргетування та розробити комплекс заходів поетапного переходу до нього.
Об’єктом дослідження є процес грошово-кредитного регулювання у період ринкової трансформації економіки України.
Предметом дослідження є інструментарій грошово-кредитного регулювання цінової стабільності в умовах ринкових перетворень в економіці України.
Методи дослідження. У процесі дослідження використовувались загально наукові методи пізнання: порівняльного аналізу, систематизації та узагальнення (при дослідженні теоретичної сутності поняття “цінова стабільність” та її місця у системі цілей грошово-кредитної політики, інструментарію грошово-кредитного регулювання); структурно-логічний метод моделювання (при визначенні ефективного режиму грошово-кредитної політики для України). При аналізі розвитку цінової ситуації, основних чинників впливу на цінову стабільність та особливостей використання інструментів грошово-кредитного регулювання цінової стабільності у національній економіці використовувались економіко-статистичні, економіко-математичні та кореляційно-регресійні методи.
Інформаційною базою дисертації є наукові праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, законодавчі та нормативні акти, статистичні дані Державного комітету статистики України, Національного банку України, Міжнародного валютного фонду і центральних банків зарубіжних країн, а також матеріали періодичних видань та наукових конференцій.
Наукова новизна одержаних результатів. Найвагоміші результати, які становлять наукову новизну дисертаційного дослідження, визначаються у таких положеннях:
Вперше
· розроблено комплекс заходів поетапного переходу України до інфляційного таргетування як найбільш ефективного режиму грошово-кредитної політики, що сприятиме підвищенню дієвості вітчизняного грошово-кредитного регулювання цінової стабільності.
Удосконалено:
· визначення сутності поняття “цінова стабільність”. На відміну від існуючих трактувань під ціновою стабільністю розуміються такі темпи зміни загального рівня цін у середньостроковому періоді, які дають можливість економічним суб’єктам проводити передбачувану та ефективну господарську діяльність;
· класифікацію чинників впливу на цінову стабільність у період ринкової трансформації економіки. На відміну від існуючих підходів чинники впливу на цінову стабільність розподіляються з позиції залежності від грошово-кредитної політики на залежні (прямого і опосередкованого впливу) та незалежні. До чинників прямого впливу, які залежать від грошово-кредитної політики, віднесено валютний курс, грошову масу, процентні ставки; опосередкованого впливу – довіру населення до національної грошової одиниці, у тому числі інфляційні очікування. Досліджено дію зазначених чинників на цінову динаміку в Україні;
· розмежування сутності понять “грошово-кредитна політика” і “грошово-кредитне регулювання”. На відміну від існуючих трактувань грошово-кредитна політика визначається як сукупність заходів щодо встановлення цілей, завдань, методів та інструментів у сфері регулювання грошового обігу і кредиту, які здійснюються центральним банком; грошово-кредитне регулювання – як процес прямого або опосередкованого впливу центрального банку на грошово-кредитну систему.
Набуло подальшого розвитку:
· обґрунтування доцільності переходу у середньостроковій перспективі до визначення цінової стабільності як основної стратегічної мети вітчизняної грошово-кредитної політики на підставі вивчення особливостей вибору стратегічних цілей грошово-кредитної політики, переваг цінової стабільності та досвіду реалізації грошово-кредитного регулювання в Україні;
· доведення доцільності використання показника базової інфляції як цільового орієнтира грошово-кредитної політики в Україні, оскільки він достовірніше відображає рівень впливу чинників, які залежать від грошово-кредитної політики, на зміну загального рівня цін, ніж індекс споживчих цін.
Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані у дисертації висновки, узагальнення та отримані результати мають практичне значення і можуть використовуватись у процесі реалізації грошово-кредитного регулювання цінової стабільності у національній економіці, а також для поглиблення теоретико-методичного забезпечення навчального процесу.
Викладені у роботі конкретні пропозиції щодо підвищення дієвості грошово-кредитного регулювання цінової стабільності враховані апаратом Ради Національного банку України (довідка від 20.10.2005 р. № /86). Окремі рекомендації щодо удосконалення системи гарантування вкладів населення використані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (довідка
від 31.10.2005 р. № ).
Отримані результати дисертаційного дослідження застосовуються автором у навчальному процесі під час викладання дисциплін “Банківські операції” та “Центральний банк і грошово-кредитна політика” в Інституті міжнародної економіки та фінансів Міжрегіональної академії управління персоналом (довідка від 20.10.2005 р. № ). Теоретичні розробки дисертації використовуються у Київському національному економічному університеті для поглиблення теоретико-методичного забезпечення навчального процесу при викладанні дисциплін “Банківські операції” та “Центральний банк і грошово-кредитна політика” (довідка від 12.09.2005 р.) та Європейським університетом при викладанні навчальних дисциплін “Центральний банк і грошово-кредитна політика” та “Банківський менеджмент” (довідка від 29.09.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора, в якому викладено його підхід до проблеми грошово-кредитного регулювання цінової стабільності в Україні. Теоретичні положення, висновки та наукові результати, які представлені у дисертації, одержані автором самостійно. Особистий внесок у працю, опубліковану у співавторстві, подано окремо у списку опублікованих праць за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Результати виконаних досліджень апробовані та одержали позитивну оцінку на трьох науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України” (м. Суми, 18-20 вересня 2002 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України” (м. Харків,
29 листопада 2002 р.) та Всеукраїнській науково-практичній конференції “Підвищення ролі банківської системи в економічному зростанні” (м. Київ, 18-19 листопада 2004 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у 7 наукових працях загальним обсягом 2,9 друк. арк., зокрема, 5 статей обсягом 2,5 друк. арк. опубліковано у наукових фахових виданнях, 2 статті обсягом 0,4 друк. арк. – в інших виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 204 сторінки друкованого тексту, у тому числі 33 рисунки на 15 сторінках, 24 таблиці на 15 сторінках та 13 додатків на 32 сторінках, список використаних джерел налічує 381 найменування і займає 34 сторінки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів та зазначено ступінь їх апробації.
Розділ 1. “Цінова стабільність як основна стратегічна мета грошово-кредитної політики” присвячено дослідженню теоретичних засад сутності поняття “цінова стабільність”, чинників впливу на неї в умовах ринкової трансформації економіки, місця її у системі цілей грошово-кредитної політики та сутності основних режимів грошово-кредитної політики.
До цього часу нема єдиної думки серед вчених щодо трактування сутності поняття “цінова стабільність”. Автором розглянуто можливі варіанти розвитку цінової динаміки: стійка дефляція (доцільності її підтримки притримувались А. Окун, М. Фрідмен), постійний ціновий рівень або нульова інфляція (позиція С. Айгарі, В. Гаспара, М. Кінга, Л. Свенссона, Ф. Сметса, B. Хоскінса), поступове зростання цінового рівня або низька інфляція (точка зору Дж. Кенні, Д. МакГеттігана, Л. Саммерса, Л. Уоллеса, С. Фішера). Із критичних позицій проаналізовано погляди дослідників, а також визначення центральними банками європейських країн сутності поняття “цінова стабільність”. З огляду на це у дисертації під ціновою стабільністю розуміються такі темпи зміни загального рівня цін у середньостроковому періоді, які дають можливість економічним суб’єктам проводити передбачувану та ефективну господарську діяльність. Автором підкреслено, що в умовах відкритої економіки до поняття “стабільність національної грошової одиниці” доцільно включати стабільність валютного курсу та цінову стабільність.
На підставі вивчення існуючих поглядів дослідників на чинники інфляції у дисертації запропоновано чинники впливу на цінову стабільність у період ринкових перетворень в економіці розподіляти з позиції залежності від грошово-кредитної політики на залежні (прямого і опосередкованого впливу) та незалежні (рис. ). Доцільність такої класифікації пояснюється необхідністю відокремлення від впливу на цінову стабільність дії чинників, які здійснюють істотний вплив на цінову стабільність, але не можуть прямо регулюватись за допомогою інструментів грошово-кредитного регулювання.
На основі авторського дослідження теоретичних засад чинників впливу на цінову стабільність у період ринкових перетворень в економіці, які залежать від грошово-кредитної політики, сформульовано такі їх особливості.
Рис. 1. Чинники впливу на цінову стабільність у період ринкової трансформації економіки
Щодо взаємозв’язку динаміки валютного курсу та інфляції вчені висловлювали різні наукові думки і погляди (концепція єдиної ціни, теорія “перенесення змін курсу на ціни товарів”), які емпірично не були підтверджені, внаслідок чого припинили своє існування. Сучасні дослідники стабільний обмінний курс національної грошової одиниці щодо валюти країни з низьким рівнем інфляції вважають “номінальним якорем” для формування незначних інфляційних очікувань (А. Гальчинський); вплив валютного курсу на ціни визначають через інтервенції центрального банку на валютному ринку, коливання цін імпортованої продукції та генерування курсовими очікуваннями інфляційних (М. Макаренко), конкурентоспроможність товарів та експортні надходження іноземної валюти, процентні ставки в економіці та інфляційні очікування (Я. Белінська) та зазначають залежність такого впливу від валютного режиму (Л. Лейдерман). У роботі підкреслено, що значення валютного курсу в умовах трансформаційного періоду в економіці визначається, насамперед, через підвищення довіри до національної валюти та зниження інфляційних очікувань.
Узагальнення автором поглядів дослідників на зв’язок динаміки цін із грошовою масою дало підстави виокремити такі їх істотні розбіжності: зростання кількості грошей – єдиний чинник інфляції (позиція Ж.-Б. Сея, І. Фішера, К. Варбуртона); грошова маса – не єдиний та визначальний, але надзвичайно впливовий чинник інфляції (Г. Кассель, Дж. М. Кейнс, М. Фрідмен, Л. Харріс, Ф. Кейген, М. Туган-Барановський, П. Нікіфоров); зв’язок між масою грошей в обігу та рівнем цін відсутній (К. Маркс, Л. Ерхард, прихильники “теорії пропозиції”, С. Кораблін). У дисертації підкреслено, що при дослідженні впливу динаміки грошової маси на ціновий рівень в умовах ринкових перетворень в економіці доцільним є врахування таких його особливостей: істотне значення на початковому етапі трансформаційного періоду (під яким в Україні доречно розуміти проміжок часу з 1992 до 1996 р.) та суттєве зменшення у міру його розвитку і зниження інфляції; різний ступінь взаємозв’язку між грошовою масою та рівнем цін у коротко-, середньо- і довгостроковому періодах; вплив зміни грошової маси на рівень цін із певним лагом та його зростання у процесі ринкових перетворень; вплив на рівень цін як загальної маси грошей в обігу, так і агрегатів грошової маси.
Щодо впливу процентних ставок на рівень цін вчені притримуються таких точок зору: процентному каналу належить основна роль у трансмісійному механізмі грошово-кредитної політики (точка зору Дж. М. Кейнса, Дж. Тейлора); суперечливість такої позиції, що пов’язано з труднощами ідентифікації статистично значущого впливу процентних ставок через вартість капіталу (Б. Бернанке, М. Джертлер).
Довіра населення до національної грошової одиниці є істотним чинником забезпечення цінової стабільності, який залежить від грошово-кредитної політики та здійснює суттєвий опосередкований вплив на динаміку цін. Автором підкреслюється зв’язок цього чинника з інфляційними очікуваннями, при дослідженні впливу яких на цінову стабільність в умовах ринкових перетворень в економіці доцільним є врахування таких особливостей: досить тривалий період дії; зниження у міру розвитку трансформаційного процесу, стабілізації цінової ситуації, посилення підзвітності і транспарентності грошово-кредитної політики.
Важливим чинником впливу на цінову стабільність, який не залежить від грошово-кредитної політики, є незалежність центрального банку, на чому наголошується у роботі. Існування зв’язку між рівнем незалежності центральних банків та динамікою інфляції доведено багатьма авторитетними вченими: для розвинутих країн (А. Алесіною, Р. Бурдекіним, М. Вохаром, В. Гріллі, С. Ейффінгером, Д. Масціандро, Л. Саммерсом, Г. Табелліні, А. Цукерманом, У. Шалінгом); для слаборозвинутих країн (М. Аньядайк-Дайнсом, Л. Жакомом); для країн колишнього СРСР (В. Козюком, Т. Лайбеком). Поряд із цим, деякі дослідники досить скептично оцінюють лінійність та обов’язковість такого зв’язку (О. Овчіннікова, А. Пушкарьова, В. Садков, Б. Шенцис). З рівнем інфляції, на думку Г. Дебелле і С. Фішера, найтісніше пов’язана незалежність центрального банку у виборі інструментів грошово-кредитного регулювання. Автором зазначається, що при дослідженні впливу незалежності центрального банку на цінову стабільність доцільно враховувати фактичну незалежність центрального банку, незалежність у встановленні цілей грошово-кредитної політики та інструментів для їх досягнення, характер побудови індексу незалежності.
Лише цілісна взаємодія чинників впливу на цінову стабільність може призвести до порушення рівноваги і обумовити виникнення та розвиток інфляційного процесу.
У результаті дослідження автором питання розмежування сутності понять “грошово-кредитна політика” і “грошово-кредитне регулювання” сформульовано такі трактування: грошово-кредитна політика є сукупністю заходів щодо встановлення цілей, завдань, методів та інструментів у сфері регулювання грошового обігу і кредиту, які здійснюються центральним банком; грошово-кредитне регулювання є процесом прямого або опосередкованого впливу центрального банку на грошово-кредитну систему. Грошово-кредитне регулювання є інструментом проведення грошово-кредитної політики.
Процес грошово-кредитного регулювання передбачає визначення режиму грошово-кредитної політики. Автором підкреслено, що основними режимами грошово-кредитної політики є: таргетування обмінного курсу (фіксація валютного курсу країни до валюти іншої країни або “кошику” валют декількох країн); монетарне таргетування (визначення одного з монетарних індикаторів як проміжної цілі грошово-кредитної політики, що оптимально сприяє досягненню її основної мети); інфляційне таргетування (встановлення як цільового орієнтира грошово-кредитної політики показників допустимих рівнів інфляції та здійснення комплексу заходів для їх дотримання).
На підставі авторського дослідження особливостей вибору стратегічних цілей грошово-кредитної політики та переваг цінової стабільності у роботі наведено аргументи щодо доцільності переходу у середньостроковій перспективі до визначення цінової стабільності як основної стратегічної мети вітчизняної грошово-кредитної політики: сприяння досягненню сталого економічного зростання і підвищенню життєвого рівня населення; формування позитивних очікувань щодо подальшого економічного розвитку та стабілізація інфляційних очікувань; підвищення ефективності використання ресурсів і довіри економічних суб’єктів до національної валюти, грошово-кредитної політики та банківської системи; можливість проведення передбачуваної та ефективної господарської діяльності.
У розділі 2 “Аналіз особливостей грошово-кредитного регулювання цінової стабільності в Україні” проведено аналіз розвитку цінової ситуації і виявлено основні чинники впливу на нього, досліджено особливості інструментів грошово-кредитного регулювання цінової стабільності та їх використання у період ринкової трансформації вітчизняної економіки.
Під періодом ринкової трансформації національної економіки у дисертації розуміється проміжок часу з 1991 до 2006 р. (наприкінці 1990 р. Верховною Радою прийнято “Концепцію переходу України до ринкової економіки”; цей період ще не завершено, оскільки необхідними є додаткові ресурси та час для зростання економіки і рівня життя населення).
У результаті порівняння особливостей індексу-дефлятору ВВП та індексу споживчих цін автором відмічено доцільність використання останнього для дослідження вітчизняної динаміки цін. У дисертаційній роботі також визначено сутність, особливості та основні етапи побудови індексу споживчих цін в Україні.
У залежності від діапазону коливань індексу споживчих цін автором виокремлено основні етапи інфляційного процесу в Україні протягом 1991-2006 рр. Суттєву увагу в роботі приділено дослідженню впливу на динаміку цін чинників, які залежать від грошово-кредитної політики, в умовах ринкових перетворень у національній економіці. Такий підхід пов’язаний з об’єктом дисертаційного дослідження та відсутністю формалізації в Україні значної кількості чинників, які не залежать від грошово-кредитної політики, що не дозволяє кількісно оцінити ефект, який вони здійснюють на динаміку цін.
На підставі аналізу динаміки споживчих цін та обмінного курсу гривні щодо долара США в Україні автором зроблено висновок про наявність тісного зв’язку між ними у 1995-1996 рр. (коефіцієнт кореляції kcor становив 0,91) та його послаблення у 1997-2006 рр. (kcor – 0,59), і дуже слабкого – протягом 1993-1994 рр. (kcor – -0,07). З 2000 р. валютний курс відігравав роль “цінового якоря”. Найбільшою мірою валютний курс впливав на ціни непродовольчих товарів, оскільки значна їх частина є товарами іноземного виробництва (kcor протягом 1999-2006 рр. становив 0,95). У дисертації доведено, що у 1992-1996 рр. найбільш тісним був зв’язок динаміки інфляції з динамікою агрегату грошової маси М2 (kcor – 0,55; лаг становив 3 місяці), протягом 1997-2006 рр. – з динамікою агрегату грошової маси М0 (але тіснота зв’язку суттєво знизилась, kcor – 0,17; лаг – 6 місяців). Серед процентних ставок найістотнішій вплив на динаміку цін у 1993-1996 рр. здійснювала процентна ставка за кредитами у національній валюті без урахування овердрафту (kcor – 0,74; лаг становив 1 місяць), протягом 1997-2006 рр. – облікова ставка (kcor – 0,72; лаг – 9 місяців). Зростанню довіри населення до національної валюти сприяло тривале стримування Національним банком України інфляційних і девальваційних процесів, а також доволі високі темпи економічного зростання, які з 2000 р. набули сталого позитивного значення.
Незалежність центрального банку є чинником впливу на цінову стабільність, що не залежить від грошово-кредитної політики, але істотно впливає на ефективність її реалізації. Для підвищення незалежності Національного банку України суттєво важливим є законодавче закріплення: кадрової наступності у керівних органах НБУ, неможливості дострокового відкликання членів Ради НБУ та подовження терміну повноважень Голови НБУ як і членів Ради НБУ, про що йдеться у дисертації.
Суттєва увага автором акцентується на особливостях інструментів грошово-кредитного регулювання. У роботі розглянуто сутність, розвиток, переваги, недоліки та особливості грошово-кредитного регулювання цінової стабільності за допомогою таких інструментів як: політика обов’язкового резервування, процентна політика і операції на відкритому ринку.
Вивчення використання у період ринкової трансформації вітчизняної економіки політики обов’язкового резервування, яка у дисертації визначається як регулювання встановлення та формування обов’язкової частини коштів, що зберігаються кредитними організаціями на рахунках у центральному банку, дозволило виявити такі притаманні їй особливості: 1) високі значення, досить часта зміна і жорсткий режим виконання нормативів обов’язкового резервування протягом 1991-1996 рр. та поступове їх зниження у міру розвитку трансформаційного процесу в економіці; 2) посилення вимог до комерційних банків щодо формування обов’язкових резервів у періоди фінансових криз, що періодично виникали протягом 1997-1999 рр.; 3) використання з 2001 р. диференційованих нормативів обов’язкового резервування; 4) тенденція зниження ефективності регуляторного впливу обов’язкового резервування на цінову стабільність у міру розвитку ринкових перетворень в економіці.
На підставі аналізу процентної політики, яка у дисертації розглядається не лише як зміна офіційної процентної ставки центрального банку, а і як регулювання сукупності умов кредитування останнім комерційних банків, встановлено такі особливості її розвитку в Україні:
1) низька ефективність протягом 1992-1996 рр. внаслідок зростання масштабів кредитування Національним банком економіки через бюджет і державний сектор; 2) незначний рівень використання у 1997-1998 рр. через зміну орієнтирів у банківській діяльності (у результаті надвисокої доходності державних цінних паперів); 3) наявність тісного зв’язку між динамікою облікової ставки та процентних ставок банків за кредитами у національній валюті; 4) незначна роль ефекту оголошення облікової ставки.
У дисертаційному дослідженні підкреслено, що можливості використання операцій на відкритому ринку, які здійснюються через купівлю та продаж центральним банком цінних паперів, є істотно обмеженими внаслідок недостатнього рівня розвитку вітчизняного ринку державних цінних паперів. Автором розглянуто особливості становлення і сучасного стану на ринку цінних паперів в Україні (низька активність операцій на первинному і вторинному ринку; обмеженість та концентрованість попиту на державні цінні папери; поступове скорочення обсягу цінних паперів, які зберігаються банками як середньо- та довгострокові інвестиції).
Лише оптимальне поєднання різних інструментів може забезпечувати найбільш ефективну реалізацію грошово-кредитного регулювання цінової стабільності.
У розділі 3 “Напрями удосконалення грошово-кредитного регулювання цінової стабільності в Україні” розглянуто стратегічні цілі вітчизняної грошово-кредитної політики; доведено доцільність використання показника базової інфляції як цільового орієнтира національної грошово-кредитної політики; обґрунтовано доречність зміни чинного режиму вітчизняної грошово-кредитної політики та визначено сукупність заходів поетапного переходу до інфляційного таргетування як найбільш ефективного режиму грошово-кредитної політики
в Україні; наведено шляхи підвищення дієвості вітчизняного інструментарію грошово-кредитного регулювання.
У дисертації наголошується, що протягом 1991-1994 рр. стратегічною метою вітчизняної грошово-кредитної політики було визначено досягнення економічного зростання, наслідком чого стали гіперінфляція та падіння виробництва; з 1995 р. – забезпечення стабільності національної грошової одиниці, що сприяло істотному гальмуванню темпів зростання грошової маси та інфляції. До цього часу питання визначення основної стратегічної мети національної грошово-кредитної політики залишається суперечливим. Так, згідно з Конституцією України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності національної грошової одиниці; відповідно до Закону України “Про Національний банк України” цілями грошово-кредитної політики є: регулювання економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці України, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу; “Основними засадами грошово-кредитної політики” визначається чотири індикатори фінансової сфери, що спрямовані на здійснення за допомогою інструментів грошово-кредитної політики регулювання грошового обігу та кредитування економіки в Україні (табл. 1).
Зважаючи на чинники, які обмежують ефективність грошово-кредитного регулювання, та часте порушення індикаторів фінансової сфери автором підкреслюється необхідність суттєвого удосконалення сучасного режиму національної грошово-кредитної політики.
З метою встановлення міри відповідальності центрального банку за інфляційний розвиток необхідним є удосконалення вимірювання рівня цін в Україні, що у роботі розглядається з двох позицій: з точки зору встановлення шляхів удосконалення вимірювання індексу споживчих цін і стосовно визначення цільового показника грошово-кредитної політики, який би достовірно відображав рівень впливу чинників, які залежать від грошово-кредитної політики, на цінові процеси.
Автором зазначаються такі можливі шляхи удосконалення вимірювання вітчизняного індексу споживчих цін: врахування сезонності; включення до розрахунку сільського населення; періодичний перегляд переліку товарів і послуг, що беруться до розрахунку; дезагрегування на вужчі позиції деяких продуктів харчування, які мають досить велику вагу та уточнення вагової структури.
Таблиця 1
Індикатори фінансової сфери, що характеризують ефективність
вітчизняної грошово-кредитної політики, у 2001-2006 рр.
Роки | Визначено “Основними засадами грошово-кредитної політики” | Фактичне
виконання
Індекс споживчих цін, грудень до грудня попереднього року, у відсотках
2001 | 115,4 | 106,1
2002 | 109,8 | 99,4
2003 | 106–107 | 108,2
2004 | 105,8–106,3 | 112,3
2005 | 106–107 | 110,3
2006 | 108,5–109,5 | 111,6
Монетарна база, темпи зростання до попереднього року, у відсотках
2001 | 116–118 | 137,4
2002 | 111–113 | 133,6
2003 | 117–120 | 130,1
2004 | 126–132 | 134,1
2005 | 120–126 | 153,9
2006 | 122–127 | 117,5
Грошова маса, темпи зростання до попереднього року, у відсотках
2001 | 118–120 | 141,9
2002 | 118–120 | 141,8
2003 | 122–127 | 146,5
2004 | 132–139 | 132,4
2005 | 128–133 | 154,3
2006 | 127–132 | 134,5
Обмінний курс гривні щодо долара США, середній за період (грн. за дол. США)
2001 | 5,8–5,89 | 5,37
2002 | 5,6 | 5,33
2003 | 5,48 | 5,33
2004 | 5,38–5,42 | 5,32
2005 | 5,27–5,31 | 5,12
2006 | 5,0–5,2 | 5,05
Джерело: “Основні засади грошово-кредитної політики” на 2001-2006 рр.; Бюлетень Національного банку України. – 2007. – № 2. – с. 64, 81, 83-84, 166-167; власні розрахунки.
У дисертації розглянуто сутність, вимоги та методи розрахунку показника базової інфляції, під якою автором розуміється частина загальної інфляції, що відображає довгострокову тенденцію зміни загального рівня цін товарів і послуг споживчого кошику, ціноутворення на які визначається ринковими принципами та регулюється за допомогою грошово-кредитних інструментів. На підставі результатів розрахунку окремих характеристик часових рядів індексу споживчих цін та базової інфляції, обчисленої різними методами, автором встановлено, що коефіцієнт кореляції, який характеризує тісноту зв’язку між динамікою грошової маси (агрегат М0) та індексом споживчих цін, становить 0,14; з показником базової інфляції, розрахованим за допомогою методу усіченого середнього, – 0,16 відповідно; між динамікою обмінного курсу гривні щодо долара США та індексом споживчих цін – 0,68; із зазначеним показником базової інфляції – 0,75 відповідно. З огляду на це у роботі робиться висновок про доцільність використання показника базової інфляції як цільового орієнтира вітчизняної грошово-кредитної політики, який достовірніше відображає рівень впливу чинників, що залежать від грошово-кредитної політики, на інфляційний розвиток, ніж індекс споживчих цін.
З метою визначення ефективного режиму грошово-кредитної політики для України автором встановлено переваги, недоліки та можливості використання основних режимів грошово-кредитної політики у період ринкових перетворень в економіці. У роботі зазначається неприйнятність для України таргетування обмінного курсу і монетарного таргетування. Автором розглянуто основні характеристики, обов’язкові елементи, передумови і причини запровадження, види режимів інфляційного таргетування та наведено аргументи на перевагу його вибору як найбільш ефективного режиму вітчизняної грошово-кредитної політики (можливість забезпечення умов для економічного зростання; визначення наявного, чіткого і зрозумілого для широкої громадськості орієнтира для ведення економічної діяльності; усунення суперечностей між цілями грошово-кредитної політики; збереження ефективності грошово-кредитного регулювання та посилення його дієвості в умовах нестабільного попиту на гроші; підвищення відповідальності та прозорості грошово-кредитної політики; посилення довіри до центрального банку; покращення координації грошово-кредитних інструментів з іншими інструментами макроекономічного регулювання). Національний банк України в “Основних засадах грошово-кредитної політики на 2002 р.” офіційно оголосив про намір переходу в майбутньому до інфляційного таргетування.
У дисертації запропоновано виокремити такі етапи при переході України до інфляційного таргетування: 1) перехід до змішаного; 2) спрощеного; 3) вибіркового інфляційного таргетування. Для кожного з етапів автором визначено конкретні завдання, комплексна і поетапна реалізація яких сприятиме підвищенню прозорості та відповідальності вітчизняної грошово-кредитної політики, забезпеченню чіткого і зрозумілого для громадськості орієнтира грошово-кредитної політики та, відповідно, підтриманню цінової стабільності.
З огляду на важливість удосконалення грошово-кредитного інструментарію у дисертації розглянуто шляхи підвищення ефективності інструментів грошово-кредитного регулювання.
Автором зазначено, що підвищенню ефективності та гнучкості обов’язкового резервування в Україні сприятиме запровадження: 1) системи диференціації обов’язкових резервів у залежності від абсолютних сум депозитів, видів комерційних банків та вибору пріоритетів при здійсненні активних операцій; 2) нижчого нормативу обов’язкового резервування коштів, залучених від населення; 3) зменшення суми коштів, що підлягають депонуванню для виконання резервних вимог, на величину довгострокових кредитів підприємствам.
У роботі вказується, що для удосконалення процентної політики в Україні доцільним є здійснення таких заходів: 1) диференціація процентних ставок Національного банку України в залежності від якості цінних паперів, які беруться у забезпечення, та надійності позичальників – комерційних банків; 2) визначення різних процентних ставок за кредитами для різних груп банків.
Використання операцій на відкритому ринку у вітчизняних умовах має низьку дієвість у зв’язку з незначним рівнем розвитку фондового ринку та відсутністю організованого вторинного ринку державних цінних паперів. З огляду на це підвищення ефективності цього інструмента автором розглянуто з точки зору загальноекономічного (удосконалення організації ринку цінних паперів) та грошово-кредитного аспектів (підвищення дохідності за цінними паперами до рівня, який перевищує дохідність інших активів комерційних банків; надання їм можливості при визначенні структури портфеля активів використовувати державні боргові зобов’язання при формуванні резервів; удосконалення технології купівлі-продажу цінних паперів Національним банком України).
У дисертації підкреслюється, що при переході до інфляційного таргетування в Україні доцільним є поступове зростання активності використання процентної політики, операцій на відкритому ринку та зменшення застосування політики обов’язкового резервування, що сприятиме підвищенню ефективності грошово-кредитного регулювання та, відповідно, забезпеченню цінової стабільності.
ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено науково-теоретичне узагальнення та запропоновано новий підхід до вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні основних засад грошово-кредитного регулювання цінової стабільності та напрямів його удосконалення в Україні. Проведена робота дала змогу сформулювати такі висновки теоретичного та науково-прикладного характеру, які відображають вирішення основних завдань дисертаційного дослідження відповідно до поставленої мети.
1. Грошово-кредитне регулювання є важливою складовою загальнодержавної економічної політики, що визначається його значенням для підтримання цінової стабільності. Дослідження теоретичних засад грошово-кредитного регулювання цінової стабільності є необхідною умовою визначення шляхів підвищення його ефективності.
2. Роль цінової стабільності у період ринкових перетворень в економіці полягає у створенні умов для економічного зростання та досягнення макроекономічної і фінансової стабілізації. Для усунення проблеми неоднозначного трактування сутності поняття “цінова стабільність” розглянуто можливі варіанти розвитку цінової динаміки, до яких належать: стійка дефляція, постійний ціновий рівень або нульова інфляція, поступове зростання цінового рівня або низька інфляція. Цінову стабільність запропоновано визначати як такі темпи зміни загального рівня цін у середньостроковому періоді, які дають можливість економічним суб’єктам проводити передбачувану та ефективну господарську діяльність. Вивчення особливостей вибору стратегічних цілей грошово-кредитної політики, переваг цінової стабільності та досвіду реалізації вітчизняного грошово-кредитного регулювання свідчить про доцільність переходу у середньостроковій перспективі до визначення цінової стабільності як основної стратегічної мети грошово-кредитної політики в Україні. Це сприятиме підвищенню прозорості та дієвості грошово-кредитного регулювання.
3. Чинники впливу на цінову стабільність у період ринкової трансформації економіки запропоновано розподіляти з позиції залежності від грошово-кредитної політики на чинники, які залежать від грошово-кредитної політики: прямого впливу (валютний курс, грошова маса, процентні ставки) та опосередкованого впливу (довіра населення до національної грошової одиниці, у тому числі інфляційні очікування), і чинники, які не залежать від грошово-кредитної політики (реальне економічне зростання, незалежність центрального банку, дефіцит бюджету, адміністративне регулювання цін, структурні зрушення, залежність економіки від змін у зовнішній кон’юнктурі, монополізація виробництва, продуктивність праці, зовнішні та внутрішні шоки). За такої класифікації від впливу на цінову стабільність відокремлюється дія чинників, які не можуть прямо регулюватись за допомогою інструментів грошово-кредитного регулювання. Досліджено взаємозв’язок між динамікою інфляції та динамікою обмінного курсу гривні щодо долара США, грошової маси, процентних ставок у період ринкових перетворень в Україні.
4. У результаті удосконалення розмежування сутності понять “грошово-кредитна політика” і “грошово-кредитне регулювання” запропоновано грошово-кредитну політику визначати як сукупність заходів щодо встановлення цілей, завдань, методів та інструментів у сфері регулювання грошового обігу і кредиту, які здійснюються центральним банком; грошово-кредитне регулювання – як процес прямого або опосередкованого впливу центрального банку на грошово-кредитну систему. Це сприятиме більш всебічному розумінню сутності цих понять.
5. З огляду на необхідність встановлення міри відповідальності центрального банку за інфляційний розвиток потребує удосконалення вимірювання загального рівня цін в Україні. Його розглянуто з точки зору встановлення шляхів удосконалення вимірювання вітчизняного індексу споживчих цін та стосовно визначення цільового показника грошово-кредитної політики. Шляхом розрахунку окремих характеристик часових рядів індексу споживчих цін та базової інфляції доведено доцільність використання показника базової інфляції як цільового орієнтира грошово-кредитної політики в Україні, оскільки він достовірніше відображає рівень впливу чинників, які залежать від грошово-кредитної політики, на зміну загального рівня цін, ніж індекс споживчих цін.
6. На основі аналізу особливостей використання основних інструментів грошово-кредитного регулювання (обов’язкового резервування, процентної політики та операцій на відкритому ринку) в умовах ринкових перетворень у національній економіці у дисертації наведено шляхи підвищення їх дієвості. Підвищенню ефективності політики обов’язкового резервування в Україні сприятиме запровадження: системи диференціації обов’язкових резервів у залежності від абсолютних сум депозитів, видів комерційних банків та вибору пріоритетів при здійсненні активних операцій; нижчого нормативу обов’язкового резервування коштів, залучених від населення; зменшення суми коштів, що підлягають депонуванню для виконання резервних вимог, на величину довгострокових кредитів підприємствам. Для підвищення дієвості реалізації вітчизняної процентної політики доцільною є диференціація процентних ставок Національного банку України у залежності від якості цінних паперів, які беруться у забезпечення, надійності позичальників – комерційних банків, а також для різних груп банків. Підвищення ефективності операцій на відкритому ринку розглядається з точки зору загальноекономічного та грошово-кредитного аспектів.
7. Вивчення переваг, недоліків і можливостей використання у період ринкової трансформації економіки основних режимів грошово-кредитної політики, а також чинників зниження ефективності національного грошово-кредитного регулювання дозволили обґрунтувати доцільність удосконалення чинного режиму грошово-кредитної політики шляхом переходу до інфляційного таргетування як найбільш ефективного режиму. Проаналізовано аргументи
на перевагу його вибору та визначено основні етапи переходу України до нього. Перехід до інфляційного таргетування сприятиме формуванню ефективної системи грошово-кредитного регулювання цінової стабільності в Україні.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях:
1. Шаринська О.Є. Роль Національного банку України у процесі регулювання цінової ситуації в період ринкової трансформації економіки України // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Збірник наукових праць. Т. 7. – Суми: ВВП “Мрія – 1” ЛТД, УАБС, 2003. – 320 с. – С. 64-67 (0,2 друк. арк.).
2. Шаринська О.Є. Система цілей монетарної політики та місце в ній цінової стабільності // Вісник Української Академії банківської справи. – 2003. – № 2 (15). – С. 27-30 (0,3 друк. арк.).
3. Шаринська О.Є. Облікова політика як інструмент грошово-кредитного регулювання цінової стабільності // Вісник Української Академії банківської справи. – 2005. – № 1 (18). – С. 13-21 (0,6 друк. арк.).
4. Шаринська О.Є. Обов’язкове резервування як інструмент грошово-кредитного регулювання цінової стабільності // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Збірник наукових праць. Т. 12. – Суми: ВВП “Мрія – 1” ЛТД, УАБС, 2005. – 234 с. – С. 101-115 (0,7 друк. арк.).
5. Шаринська О.Є. Цінова стабільність: сутність і чинники впливу // Вісник Національного банку України. – 2005. – № 5 (111). – С. (0,7 друк. арк.).
Публікації в інших виданнях:
6. Шаринська О.Є. Цінова стабільність як основна мета монетарної політики Національного банку України // Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України: Збірник наукових статей. – Харків: “Фінарт”, 2002. – 466 с. – С. 116-117 (0,1 друк. арк.).
7. Раєвський К.Є., Шаринська О.Є. Шляхи удосконалення монетарного регулювання цінової стабільності в Україні // Науковий вісник АН ВШ України. Серія “Економіка”, 2005. – № 4
