ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

ВОЙТЮК ІРИНА ВІТАЛІЇВНА

УДК 2:140.8:316.313.37,,7124”

МОТИВАЦІЙНА СФЕРА Й СВІТОГЛЯДНО-ЦІННІСНІ ОРІЄНТИРИ СІЛЬСЬКОЇ МОЛОДІ

У РЕЛІГІЙНОМУ ВИМІРІ

Спеціальність 09.00.11 – релігієзнавство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеню

кандидата філософських наук

Київ – 2007

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Природничо-гуманітарному ННІ Національного аграрного університету, (Кабінет Міністрів України, м.Київ).

Науковий керівник доктор філософських наук, професор

Черній Анатолій Михайлович,

Національний аграрний університет,

заступник директора Природничо-гуманітарного ННІ,

завідувач кафедри політології та соціології

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

Виговський Леонід Антонович

завідувач кафедри філософії та політології Хмельницького університету управління та права;

кандидат філософських наук

Свистунов Сергій Вікторович

старший науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України.

Захист відбудеться „16” листопада 2007року о 14 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.161.03 в Інституті філософії імені Г.С.Сковороди НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий „15” жовтня 2007року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат філософських наук, доцент БУЧМА О.В.

ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

ВОЙТЮК ІРИНА ВІТАЛІЇВНА

УДК 2:140.8:316.313.37,,7124”

МОТИВАЦІЙНА СФЕРА Й СВІТОГЛЯДНО-ЦІННІСНІ ОРІЄНТИРИ СІЛЬСЬКОЇ МОЛОДІ

У РЕЛІГІЙНОМУ ВИМІРІ

Спеціальність 09.00.11 – релігієзнавство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеню

кандидата філософських наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Природничо-гуманітаоному ННІ Національного аграрного університету, Кабінет Міністрів України, м.Київ

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор

Черній Анатолій Михайлович,

Національний аграрний університет,

заступник директора Природничо-гуманітаоному ННІ,

завідувач кафедри політології та соціології.

Офіційні опоненти:

Захист відбудеться „ ” ___________ 2007р. О ___ годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.161.03 в Інституті філософії імені Г.С.Сковороди НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий ____________ 2007року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат філософських наук, доцент Бучма О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Українське суспільство все ще перебуває в стані активного пошуку власного шляху розвитку. На цьому етапі надто важливо тримати в полі зору всі ймовірні тенденції розвитку подій та перспективи становлення, як української спільноти в цілому, так і окремих сфер суспільного існування, аби мати можливість адекватно реагувати на наявну ситуацію. Зокрема, мова йде про село як найповніший виразник особливостей українського менталітету та духу українства.

Зважаючи ж на те, що роль своєрідного соціального барометра виконує молодь, бо вона оптимальним чином поєднує традиції минулого і перспективи майбутнього, зрозуміло, що саме ця соціально-вікова група є найбільш репрезентативною, якщо мова заходить про перспективи будь-якої стійкої людської спільноти, в тому числі і села. Таким чином, відповідно до того, як налаштовує себе на майбутнє сільська молодь, особливо та, що навчається в аграрних вузах і фах якої пов’язаний перш за все з сільськогосподарським виробництвом (його організацією), значною мірою залежить, які саме тенденції на селі візьмуть гору. Адже саме за освіченою, фахово підготовленою молоддю залишається чи не останнє слово в питанні долі села: чи готова і настільки сільська молодь не лише працювати в агро-виробничій сфері, але й повернутися в село та підтримувати вже існуючі відносини або ж суттєво модернізувати і оновлювати їх.

Схильність же та налаштованість представників сільської молоді, що навчається в аграрних вузах, щодо поєднання своєї долі з селом значною мірою визначаються мотивами та цінностями, які лежать в основі будь-якої людської діяльності та дієвого ставлення до світу. В свою чергу, цінності та мотиви не є чимось сталим та визначеним, особливо, якщо мова йде про людину, яка все ще перебуває в стані свого індивідуального становлення, а отже підлягають корекції, як на рівні свідомого вибору їх носія, так і під тиском зовнішніх обставин. З-посеред же зовнішніх чинників впливу на формування мотиваційної сфери та світоглядно-ціннісних орієнтирів людини провідне місце належить релігії як соціальному явищу та церкві як соціальному інституту, в функцію яких входить надання підстав для формування індивідом змісту свого існування.

Врешті-решт, релігія справляє неспростовний вплив на будь-яку людину, не залежного від самого ставлення людини до неї. В той час як специфіка ставлення тієї чи іншої людини до релігії та церкви, що також формується під тиском зовнішніх обставин, визначає лише особливості позиціонування її в світі. Тобто визначає, які саме мотиви і способи ставлення до світу домінуватимуть в діяльності тієї чи іншої людини. А отже, зважаючи на те, як представники сільської молоді, що навчається в аграрних вузах України, інтерпретують для себе прояви релігії і релігійності, можливо прослідкувати їх налаштованість до свого майбутнього, в тому числі і розрізі повернення до села.

Досліджуючи особливості впливу релігії та церкви на формування світоглядно-ціннісних орієнтирів та мотиваційної сфери сільської молоді, можливо встановити низку факторів, які значною мірою визначатимуть розвиток 1) важливої частини української спільноти – сільської молоді; 2) села – і як економічно-господарського комплексу, і як соціально-побутового та культурного осередку української спільноти; 3) української спільноти в цілому, особливо в частині її ментально-культурного нашарування. Отже актуальність обраного напрямку дисертаційного дослідження походить саме з можливості вичленити і проаналізувати зазначені вище фактори, а також сформувати цілісну картину процесів, що домінують в середовищі сільської молоді.

Зв`язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась у контексті наукових досліджень кафедри філософії Національного аграрного університету, зокрема, теми: „Українське релігієзнавство: філософський вимір”, що затверджена Вченою радою Природничо-гуманітарного навчально-наукового інституту (ННІ) Національного аграрного університету 15 січня 2000 року (протокол № 3).

Мета і задачі дослідження. На основі філософсько-релігієзнавчого аналізу виявити особливості впливу релігійного чинника на формування й специфіку прояву світоглядно-ціннісних орієнтирів, мотиваційної сфери сільської молоді, яка навчається в аграрних вузах України.

Мета роботи реалізується через вирішення таких дослідницьких завдань:

· вичленити та проаналізувати об`єктивні чинники, що мають переважний вплив на формування і функціонування мотиваційної, аксіологічної та світоглядної сфер сільської молоді, яка навчається в аграрних вузах;

· розкрити специфіку суб`єктивних чинників, що впливають на мотиваційну сферу та формування світоглядно-ціннісної орієнтації сільської молоді;

· з`ясувати особливості впливу релігійності на формування ієрархії цінностей молодої людини села та її мотиваційної сфери;

· вичленити та проаналізувати основні способи і можливості сучасних релігії та церкви щодо формування домінантної світоглядної парадигми сільської молоді, що навчається в аграрних вузах;

· продемонструвати на прикладі аналізу результатів дослідження значимість релігійного фактора у житті людини, а також суспільства як одного з головних чинників, що визначають особливості, як світогляду людини, так і культури взагалі;

· виявити закономірності і тенденції трансформації світоглядно ціннісної орієнтації та мотиваційної сфери сільської молоді з огляду на сучасні процеси навколо та у межах релігійного зрізу існування людини.

Об`єктом дослідження є світоглядно-ціннісна, мотиваційна сфера сільської молоді.

Предметом дослідження є роль і місце релігії в формуванні і підтриманні світоглядно-ціннісних орієнтирів та мотиваційної сфери сільської молоді, яка навчається в аграрних вузах .

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становлять загальнонаукові принципи аналізу соціальних явищ й сучасного академічного релігієзнавства, зокрема, об`єктивності, системності, позаконфесійності, світоглядного та методологічного плюралізму.

Результативним виявився і методологічний спосіб порівняння особливо при аналізі різних концептуальних підходів щодо розуміння молоді як об`єкта релігійного та релігієзнавчого дискурсів.

Важливу роль відіграв метод каузального аналізу, який передбачає розкриття причин появи різноманітних процесів і явищ. Ми широко апелювали до нього при розкритті впливу релігії на формування ієрархії цінностей молоді села та її мотиваційну сферу.

Дисертантка широко послуговувалася методами масового вибіркового анкетного опитування, сфокусованими інтерв`ю, вторинним аналізом результатів досліджень за темою дисертаційної роботи. Свою роль відіграли й аналіз статистичної інформації, контент-аналіз необхідної філософсько-релігієзнавчої літератури, періодичної преси тощо.

Методологічно плідними для автора виявилися наукові праці представників сучасної Київської релігієзнавчої школи, зокрема А.Колодного, М.Заковича, П.Косухи, Б.Лобовика, В.Єленського, Г.Надтоки, Л.Филипович, О.Сагана, О.Уткіна, П.Яроцького та інших. Суттєву допомогу у здійсненні змістового аналізу теми дисертаційного дослідження надали праці російських релігієзнавців, зокрема В.Гараджі, З.Трофімової, Е.Філімонова, В.Шердакова та інших.

Емпіричну базу дисертаційного дослідження склали результати досліджень, проведених під керівництвом дисертантки і відповідно до розробленої нею методики.

Наукова новизна дослідження. Здійснивши наукове дослідження відповідно до поставленої мети та завдань, автор доходить висновків, які розкривають характерні ознаки і особливості впливу релігії як соціального явища та феномену світу на формування і особливості прояву світоглядно-ціннісної орієнтації та мотиваційної сфери людини в цілому, та сільської молоді, яка навчається в аграрних вузах, зокрема. Дисертант доходить до думки, що релігія задає не лише тон соціальному існуванню людини, але й постійно забезпечує це існування онтологічними або псевдоонтологічними (суто онтичними) орієнтирами, які виводять (або створюють ілюзію виведення) екзистенцію за межі абсурдного існування і продовжують людське буття поза матеріальним світом. Окрім того релігія не лише узасадничує наявну ієрархію цінностей та спонукає індивіда до її дотримання, але й перетворює цю ієрархію цінностей в поле онтичної взаємодії членів суспільства, надаючи в такий спосіб зміст соціальному буттю людини, а саме суспільство або й світ робить тривким, стабільним та передбачуваним. Дисертантом сформована цілісна картина ролі релігії в творенні і підтримуванні аксіологічного, праксеологічного, телеологічного й онтологічного (як цілісного) зрізів буття представників сільської молоді, яка навчається в аграрних вузах. Ця роль розкрита в системі одержаних результатів дисертаційної роботи, що обґрунтовані у положеннях, які виносяться на захист:

· виявлено, що молодь найповніше відображає специфіку процесів, які мають місце в українській спільноті, оскільки саме молоде покоління, засвоївши досвід попередніх поколінь, водночас є найсприйнятливішою до змін та нововведень суспільною складовою;

· прослідковано наявні каузальні зв`язки та кореляцію означених протиріч та суперечностей на рівні мотиваційної і поведінкової сфер індивіда, зокрема представників сільської молоді, з засадничими релігійними (переважно християнськими) установками. Виявлено, що найтолерантніші і водночас найменш критичні щодо релігійних установок респонденти відзначаються найглибшими протиріччями. І навпаки, – соціально активні й, очевидно, соціально успішні представники молоді, які складають 8-11відсотків від загалу, налаштовані досить критично або й радикально щодо релігії та церкви;

· шляхом здійснення емпіричних замірів вивчено та проаналізовано найтиповіші мотиви, які визначають ініціативне або дієве ставлення до себе та навколишнього середовища представників сільської молоді. Продемонстровано, що суто суб’єктивне в людині найімовірніше проявляється через її ініціативність, здатність започатковувати щось нове (найперше саму себе) за допомогою дії та мовлення. Під суб’єктивними чинниками, що впливають на мотиваційну сферу та формування світоглядно-ціннісної орієнтації людини, зокрема сільської молоді, в контексті даної роботи розуміються: наділеність індивіда відчуттями гідності, сумління, честі, іншими онтологічно чистими відчуттями, які стоять осторонь або й протистоять раціональному розрахункові та приватному інтересові в будь-яких його формах вияву та модифікаціях, у поєднанні зі здатністю індивіда віддавати собі раду в справжніх мотивах своєї поведінки, дій та вчинків; а також усвідомлення власної конечності, обмеженості та зумовленості;

· з’ясовано, що релігія. як соціальне явище і водночас феномен світу, є універсальним організуючим моментом існування як будь-якого індивіда, зокрема представника сільської молоді, незважаючи на специфіку його релігійної самоідентифікації, так і людської спільноти в цілому. При цьому показано, що релігія виконує відмінні між собою функції залежності від рівня духовного розвитку й „онтологічної досконалості” індивіда, формуючи в такий спосіб оптимальні умови існування як суспільства, так і індивідів на певному етапові їх розвитку;

· виявлено і розглянуто множину ставлень представників сільської молоді до предмету (предметів) релігійної віри, як і до самої релігії та, відповідно, релігійних і їм подібних за своїми функціональним призначенням інституцій. На основі аналізу характерних особливостей стану сучасної релігійної сфери в Україні, а також з огляду на специфіку світоглядних установок, умонастроїв, очікувань намічені і охарактеризовані основні тенденції трансформації світоглядно-ціннісної орієнтації та мотиваційної сфери представників сільської молоді;

· показано відмінність поміж релігією як соціальним явищем та феноменом світу і „чистою релігією”. На основі дедукції та аналізу окремих емпіричних даних встановлено, що „чиста релігія” змістовно відповідає природі людини або її онтологічному джерелу, тоді як соціально адаптований варіант релігії є корелятом становища людини. Вказано на окремі властивості „чистої релігії”, по-перше, бути посередником між онтичним „Я” та онтологічною самістю людини; по-друге, бути „генератором” „чистої” віри; по-третє, виступати на рівні свідомості людини специфічним посередником поміж смертю та життям. В такий спосіб актуалізовано потребу у подальшому ґрунтовному дослідженні „чистої релігії”.

Теоретичне значення дисертаційної роботи визначається, перш за все, новизною і сукупністю положень, що виносяться на захист. У проведеному дослідженні висвітлена суть релігії як соціального явища та феномена світу, її роль в існуванні людини, як на приватному, так і на публічному рівнях. Показано зв`язок релігії у буденному її розумінні із становищем людини. Розкрито суть впливу релігії на формування, підтримання та трансформацію ієрархічних цінностей, а також домінантних мотивів людини, зокрема представників сільської молоді, що навчається у вузах, відповідно до тих процесів, що мають місце, як в релігійній сфері, так і суспільстві в цілому. Висновки, яких доходить дисертантка, по-перше, дозволяють сформувати певне цілісне уявлення про тенденції, які мають місце у межах найбільш перспективної соціальної групи, якою є сільська фахово підготовлена досвідчена молодь; по-друге, уможливлюють розуміння принципової різниці між буденним розумінням релігії та „чистою релігією”.

Практичне значення дисертаційної роботи полягає у можливості її використання під час підготовки лекційних та семінарських занять у межах курсу релігієзнавства, розробки нормативних спецкурсів із філософії, політології, онтології, філософської антропології та соціології релігії; у подальших наукових дослідженнях, присвячених аналізу соціальних явищ у контексті теоретико-філософського осмислення сучасного становища людини. Основні положення дисертації можуть прислужитися при організації релігієзнавчо-виховної роботи. Авторські висновки й рекомендації можуть бути корисними й спеціалістам із соціального розвитку села з метою кореляції трансформаційних процесів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертації обговорювалися на методологічних семінарах Природничо-гуманітарного навчально-наукового інституту, спільних засіданнях кафедр філософії, політології та соціології Національного аграрного університету. Ідеї дисертації висвітлені автором у доповідях, повідомлених на науково-практичних конференціях, а саме:

· Всеукраїнській науково-практичній конференції „Реформування системи аграрної вищої освіти в Україні: досвід і перспективи” (Київ, 2005 рік);

· Всеукраїнській науково-практичній конференції „Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (Київ, 2005 рік);

· Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасна релігійність: стан і тенденції” (Луцьк, 2006 рік).

· Міжнародній науковій конференції „Дні науки філософського факультету – 2007” (Київ, 2007 рік)

Публікації. Результати наукового дослідження висвітлені у монографії, восьми наукових публікаціях – статтях та тезах, з них 3 – у фахових виданнях, що затверджені ВАК України.

Структура роботи зумовлена логікою дослідження, що випливає з поставленої мети та основних завдань Робота складається з вступу, чотирьох розділів (восьми підрозділів), висновків та списку використаних джерел.

У першому розділі релігійність розглядається як чинник організації життєвого простору та існування сільської молоді. На основі аналізу стану розробки проблеми у працях вітчизняних, зарубіжних релігієзнавців, філософів, соціологів, обгрунтовані методико-методологічні підходи до дослідження даної проблеми, розглянута її джерельна та емпірична база. Другий розділ присвячується дослідженню домінантного зрізу буття людини яке має вплив на формування і прояв її світосприйняття та виступає як спонукальне начало. Аналізується вплив релігійного фактору на формування та прояв суб’єктивних виразників існування представників сільської молоді, які є головним джерелом усвідомлення людиною власної унікальності. У третьому розділі аналізуються об’єктивні фактори впливу релігійного чинника на світогляд сучасної сільської молоді. У четвертому розділі простежуються закономірності та тенденції трансформації світоглядно-ціннісних орієнтацій та мотиваційної сфери сільської молоді в межах релігійного зрізу існування людини. У висновках узагальнено досліднецькі напрацювання авторки.

Обсяг основного тексту дисертації становить 165 сторінок. Список використаної літератури включає 274 найменування і складає 24 сторінки.

Актуальність теми дослідження. Цивілізаційні процеси, які, очевидно, близькі до свого апогею, наклали глибокий відбиток не лише на загальну картину світу, але й на стан душі кожної окремо взятої людини. Торкнулися святая святих – людського єства, поставивши під сумнів суто людське в людині: гідність, сумління, натхнення, спроможність вірити і здатність любити, вміння прощати і божественний дар творити. Сплутали грішне та праведне, стерли грань поміж щирістю і облудою, возвели до рівня культу нице, втоптуючи в багно людського невігластва рештки духовного.

І щоб мати хоча б відносне, але більш-менш цілісне враження про те, який саме з векторів становлення людини бере гору на теренах України, чим це обумовлено та з чим сполучено, необхідна низка системних досліджень.

У цьому контексті особливої уваги дослідника заслуговує молодь села. Оскільки, по-перше, молоде покоління найповніше відображає тенденції становлення і розвитку людського конгломерату: чи то етносу, чи то нації або й меншої соціальної групи. Адже саме молодь поєднує в собі досвід минулих поколінь і потенцію майбутнього. По-друге, з селом, як унікальним феноменом українського буття, пов’язана самобутність української нації, менталітет українця, особливості його світосприйняття й світорозуміння. По-третє, село, попри всі негаразди, що кояться в державі і суспільстві, сьогодні переживає всеохопну кризу.

Фактичне ж витіснення селянина, особливо молодої людини, на узбіччя економічних, соціальних процесів у суспільстві поклало початок тенденції, яка у найближчому майбутньому може зумовити, по-перше, повний підрив економічної самодостатності етнічно самобутньої, здебільшого патріотично налаштованої частини населення держави; по-друге, привести до втрати в найближчому майбутньому відчуття самоідентифікації значною кількістю представників українського етносу; по-третє, сприяти руйнації української культури, наданню їй ознак „масовості”, та „попсовості” тобто виродженню у такий спосіб „із середини”.

Зрештою, осмислення у релігійному вимірі світоглядно-ціннісних орієнтирів сільської молоді, що навчається в аграрних вузах держави, особливої актуальності набуває в контексті зміни стереотипів мислення, а також пошуку духовних орієнтирів та шляхів виходу з масової кризи “невігластва”, до формування яких, безумовно якнайповніше долучилися сучасні церква та релігія.

Зв`язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрямок дисертаційного дослідження пов`язаний з науковою плановою темою Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України „Релігійний фактор у контексті політичного життя і духовної трансформації українського суспільства: історія, стан, перспективи” (0102 U 004093).

Дисертація виконувалась у контексті наукових досліджень кафедри філософії Національного аграрного університету, зокрема, теми: „Українське релігієзнавство: філософський вимір”, що затверджена Вченою радою Природничо-гуманітарного навчально-наукового інституту Національного аграрного університету 15 січня 2000 року (протокол № 3).

Мета і задачі дослідження. На основі філософсько-релігієзнавчого аналізу виявити особливості впливу релігійного чинника на формування й специфіку прояву світоглядно-ціннісних орієнтирів, мотиваційної сфери сільської молоді, яка навчається в аграрних вузах України.

Мета роботи реалізується через вирішення таких дослідницьких завдань:

· вичленити та проаналізувати об`єктивні чинники, що мають переважний вплив на формування і функціонування мотиваційної, аксіологічної та світоглядної сфер сільської молоді, яка навчається в аграрних вузах;

· розкрити специфіку суб`єктивних чинників, що впливають на мотиваційну сферу та формування світоглядно-ціннісної орієнтації сільської молоді;

· з`ясувати особливості впливу релігійності на формування ієрархії цінностей молодої людини села та її мотиваційної сфери;

· вичленити та проаналізувати основні способи і можливості сучасних релігії та церкви щодо формування домінантної світоглядної парадигми сільської молоді, що навчається в аграрних вузах;

· продемонструвати на прикладі аналізу результатів соціологічного дослідження значимість релігійного фактора у житті людини, а також суспільства як одного з головних чинників, що визначають особливості, як світогляду людини, так і культури взагалі;

· виявити закономірності і тенденції трансформації світоглядно ціннісної орієнтації та мотиваційної сфери сільської молоді з огляду на сучасні процеси навколо та у межах релігійного зрізу існування людини.

Об`єктом дослідження є світоглядно-ціннісна, мотиваційна сфера сільської молоді.

Предметом дослідження є роль і місце релігії в формуванні і підтриманні світоглядно-ціннісних орієнтирів та мотиваційної сфери сільської молоді, яка навчається в аграрних вузах .

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становлять загальнонаукові принципи аналізу соціальних явищ й сучасного академічного релігієзнавства, зокрема, об`єктивності, системності, позаконфесійності, світоглядного та методологічного плюралізму.

Дійовим виявився і методологічний прийом порівняння особливо при аналізі різних концептуальних підходів щодо розуміння молоді як об`єкта релігійного та релігієзнавчого дискурсів.

Важливу роль відіграв і метод каузального аналізу, який передбачає розкриття причин появи різноманітних процесів і явищ. Ми широко апелювали до нього при розкритті впливу релігії на формування ієрархії цінностей молоді села та її мотиваційну сферу.

Дисертантка широко послуговувалася соціологічними методами, зокрема масовим вибірковим анкетним опитуванням, сфокусованими інтерв`ю, вторинним аналізом результатів досліджень за темою дисертаційної роботи. Свою роль відіграли й аналіз статистичної інформації, контент-аналіз необхідної філософсько-релігієзнавчої літератури, періодичної преси тощо. Кореляційний, типологічний, факторний аналізи як складові математичної статистики були корисними за умов обробки, первинної структуризації й формалізації кількісних емпіричних даних. Програмним засобом аналізу був статистичний пакет SPSS.

Методологічно плідними для автора виявилися наукові праці представників сучасної Київської релігієзнавчої школи, зокрема А.Колодного, М.Заковича, П.Косухи, Б.Лобовика, В.Єленського, Г.Надтоки, Л.Филипович, О.Сагана, О.Уткіна, П.Яроцького та інших. Суттєву допомогу у здійсненні змістового аналізу теми дисертаційного дослідження надали праці російських релігієзнавців, зокрема В.Гараджі, З.Трофімової, Е.Філімонова, В.Шердакова та інших.

Емпіричну базу дисертаційного дослідження склали результати конкретних соціологічних досліджень, проведених під керівництвом дисертантки і відповідно до розробленої нею методики Соціологічною лабораторією Природничо-гуманітарного ННІ Національного аграрного університету (2005 рік).

Наукова новизна дослідження. Здійснивши наукове дослідження відповідно до поставленої мети та завдань, автор доходить висновків, які розкривають характерні ознаки і особливості впливу релігії як соціального явища та феномену світу на формування і особливості прояву світоглядно-ціннісної орієнтації та мотиваційної сфери людини в цілому, та сільської молоді, яка навчається в аграрних вузах, зокрема. Дисертант доходить до думки, що релігія задає не лише тон соціальному існуванню людини, але й постійно забезпечує це існування онтологічними або псевдоонтологічними (суто онтичними) орієнтирами, які виводять (або створюють ілюзію виведення) екзистенцію за межі абсурдного існування і продовжують людське буття поза матеріальним світом. Окрім того релігія не лише узасадничує наявну ієрархію цінностей та спонукає індивіда до її дотримання, але й перетворює цю ієрархію цінностей в поле онтичної взаємодії членів суспільства, надаючи таким чином зміст соціальному буттю людини, а саме суспільство або й світ робить тривким, стабільним та передбачуваним. Таким чином дисертантом сформована цілісна картина ролі релігії в творенні і підтримуванні аксіологічного, праксеологічного, телеологічного й онтологічного (як цілісного) зрізів буття представників сільської молоді, яка навчається в аграрних вузах. Ця роль розкрита в системі одержаних результатів дисертаційної роботи, що обґрунтовані у положеннях, які виносяться на захист:

· виявлено, що молодь найповніше відображає специфіку процесів, які мають місце в спільноті і навколо неї, оскільки саме молоде покоління засвоївши досвід попередніх поколінь, водночас є найсприйнятливішою до змін та нововведень суспільною складовою, найвиразніше відображаючи домінантні тенденції і перспективи розвитку суспільства та держави;

· прослідковано наявні каузальні зв`язки та кореляцію означених протиріч та суперечностей на рівні мотиваційної і поведінкової сфер індивіда, зокрема представників сільської молоді, з засадничими релігійними (християнськими) установками. Виявлено, що найтолерантніші і водночас найменш критичні щодо релігійних установок респонденти відзначаються найглибшими протиріччями. І навпаки, соціально активні і, очевидно, соціально успішні представники молоді, які складають 8-11відсотків від загалу, налаштовані досить критично або й радикально щодо релігії та церкви;

· шляхом здійснення емпіричних замірів вивчено та проаналізовано найтиповіші мотиви, які визначають ініціативне або дієве ставлення до себе та навколишнього середовища представників сільської молоді. Продемонстровано, що суто суб’єктивне в людині найімовірніше проявляється через її ініціативність, здатність започатковувати щось нове (найперше саму себе) за допомогою дії та мовлення. Під суб’єктивними чинниками, що впливають на мотиваційну сферу та формування світоглядно-ціннісної орієнтації людини, зокрема сільської молоді, в контексті даної роботи розуміються: наділеність індивіда відчуттями гідності, сумління, честі, іншими онтологічно чистими відчуттями, які стоять осторонь або й протистоять раціональному розрахункові та приватному інтересові в будь яких його формах прояву та модифікаціях, у поєднанні зі здатністю індивіда віддавати собі раду в справжніх мотивах своєї поведінки, дій та вчинків; а також усвідомлення власної конечності, обмеженості та зумовленості;

· продемонстровано на основі аналізу результатів соціологічного дослідження, що релігія як соціальне явище і водночас феномен світу є універсальним організуючим моментом існування, як будь-якого індивіда, зокрема представника сільської молоді, не зважаючи на специфіку його релігійної самоідентифікації, так і людської спільноти в цілому. При цьому показано, що релігія виконує відмінні між собою функції у залежності від рівня духовного розвитку і „онтологічної досконалості” індивіда, формуючи таким чином оптимальні умови існування як суспільства, так і індивідів на певному етапові їх розвитку;

· виявлено і розглянуто множину ставлень представників сільської молоді до предмету (предметів) релігійної віри, як і до самої релігії та, відповідно, релігійних і їм подібних за своїми функціональним призначенням інституцій. На основі аналізу характерних особливостей стану сучасної релігійної сфери в Україні, а також з огляду на специфіку світоглядних установок, умонастроїв, очікувань намічені і охарактеризовані три основні практично несумісні за своїм спрямуванням тенденції трансформації світоглядно-ціннісної орієнтації та мотиваційної сфери представників сільської молоді;

· показано відмінність поміж релігією як соціальним явищем та феноменом світу і чистою релігією. На основі дедукції та аналізу окремих емпіричних даних встановлено, що чиста релігія змістовно відповідає природі людини або її онтологічному джерелу, тоді як соціально адаптований варіант релігії є корелятом становища людини. Вказано на окремі властивості чистої релігії, по-перше, бути посередником між онтичним „Я” та онтологічною самістю людини; по-друге, бути „генератором” чистої віри; по-третє, виступати на рівні свідомості людини специфічним посередником поміж смертю та життям. Таким чином актуалізовано потребу у подальшому ґрунтовному дослідженні чистої релігії.

Теоретичне значення дисертаційної роботи визначається, перш за все, новизною і сукупністю положень, що виносяться на захист. У проведеному дослідженні висвітлена суть релігії як соціального явища та феномена світу, її роль в існуванні людини, як на приватному, так і публічному рівнях. Показано зв`язок релігії у буденному її розумінні із становищем людини; і на основі аналізу цього зв`язку продемонстровано вплив релігії на формування, підтримання та трансформацію ієрархічних цінностей, а також домінантних мотивів людини, зокрема представників сільської молоді, що навчається у вузах, відповідно до тих процесів, що мають місце, як в релігійній сфері, так і суспільстві у цілому. Висновки, яких доходить дисертантка, по-перше, дозволяють сформувати певне цілісне уявлення про тенденції, які мають місце у межах найбільш перспективної соціальної групи, якою є сільська фахово підготовлена досвідчена молодь; по-друге, уможливлюють розуміння принципової різниці між буденним розумінням релігії та чистою релігією.

Практичне значення дисертаційної роботи полягає у можливості її використання під час підготовки лекційних та семінарських занять у межах курсу релігієзнавства, розробки нормативних спецкурсів із філософії, політології, онтології, філософської антропології та соціології релігії; у подальших наукових дослідженнях, присвячених аналізу соціальних явищ у контексті теоретико-філософського осмислення сучасного становища людини. Авторські висновки й рекомендації можуть бути корисними й спеціалістам із соціального розвитку села з метою кореляції трансформаційних процесів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертації обговорювалися на методологічних семінарах Природничо-гуманітарного навчально-наукового інституту, спільних засіданнях кафедр філософії, політології та соціології Національного аграрного університету. Ідеї дисертації висвітлені автором у доповідях, повідомлених на науково-практичних конференціях, а саме:

· Всеукраїнській науково-практичній конференції „Реформування системи аграрної вищої освіти в Україні: досвід і перспективи” (Київ, 2005 рік);

· Всеукраїнській науково-практичній конференції „Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (Київ, 2005 рік);

· Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасна релігійність: стан і тенденції” (Луцьк, 2006 рік).

· Міжнародній науковій конференції „Дні науки філософського факультету – 2007” (Київ, 2007 рік)

Публікації. Результати наукового дослідження висвітлені у монографії „Світоглядно-ціннісні орієнтири сільської молоді”, восьми наукових публікаціях – статтях та тезах, з них 3 були розміщені на шпальтах фахових видань, затверджених ВАК України.

УСтруктура роботи зумовлена логікою дослідження, що випливає з поставленої мети та основних завдань. Робота складається з вступу, чотирьох розділів (восьми підрозділів), висновків та списку використаних джерел. Обсяг основного тексту дисертації становить 164 сторінки. Список використаної літератури включає 274 найменування і складає 24 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У „Вступі” обгрунтовані доцільність й актуальність теми досліджуваної проблеми, формулюється мета і завдання дисертаційної роботи, визначається об’єкт і предмет дослідження, його методологія, наукова новизна, теоретичне і практичне значення, наведені дані про форми апробації роботи, вмотивована її структура.

У першому розділі – „Релігійність як чинник організації життєвого простору та існування молоді села: проблемні підходи, історіографія та джерельна база” – аналізується стан розробки проблеми у працях вітчизняних, зарубіжних релігієзнавців, філософів, соціологів, теоретичні висновки й положення яких послужили методологічними засадами для даного дисертаційного дослідження, розглянута джерельна й емпірична база дисертації.

Віддаючи належне авторам радянської доби: українським – Є.Дулуману, А.Єришеву, О.Онищенку, В.Танчеру; російським – М.Алексєєву, П.Курочкіну, Ю.Леваді, М.Сафронову, Д.Угриновичу, Е.Філімонову акцентується увага на праці вітчизняних дослідників А.Колодного, М.Заковича, Б.Лобовика, П.Косухи, Л.Филипович, А.Чернія, П.Яроцького, які вперше почали розглядати й аналізувати релігію як форму вираження ірраціонального аспекту духовної діяльності людини, як духовну реальність.

Для аналізу впливу сучасної релігійності на світоглядно-ціннісні орієнтири, мотиваційну сферу сільської молоді важливою була нова методологія започаткована одним із авторитетів української релігієзнавчої науки професором А.Колодним, й широко підтримана в працях сучасних українських релігієзнавців О.Бучми, В.Єленського, М.Заковича, П.Кралюка, І.Мозгового, Г.Надтоки, П.Панченка, М.Пірен, О.Уткіна, О.Сагана, Л.Филипович, П.Яроцького та ін.

Особливим об’єктом дослідницької уваги стали праці П.Косухи, А.Чернія, В,Єленського, Н.Дудар, Н.Гаврилової, Л.Филипович, в яких висвітлюється як загальні, так і специфічні проблеми релігійності молоді в цілому й сільської зокрема.

Для ефективного співвідношення т. зв. „емпіричної релігії” з її теоретичною моделлю позитивну роль відіграли праці А.Бергсона, Ч.Глока, Е.Дюркгейма, М.Іліаде, М.Вебера, Т.Зіммеля, Г.Оллпорта, Т.Парсонса, Р.Старка, В.Франкла тощо.

Теоретичні положення, судження й висновки перевірялися й підтверджувалися відповідним емпіричним матеріалом, який був одержаний автором в ході власних соціологічних досліджень, спрямованих на виявлення впливу релігійності на формування особливості прояву світоглядно-ціннісної орієнтації та мотиваційної сфери сільської молоді, що навчається в аграрних вузах України.

У другому розділі “Специфіка формування і прояву мотиваційної сфери та світоглядно-ціннісних орієнтирів сільської молоді в контексті суб’єктивної домінанти” головна увага зосереджена на дослідженні домінантного зрізу буття людини, що визначає особливості поведінки і дій людини, має вплив на закладання і прояв особливостей світосприйняття і світоставлення індивіда та виступає в якості спонукального начала в цілому. Зважаючи на те, що екзистенції притаманний нерозривний симбіоз модусів існування, зокрема публічного та приватного, в мотиваційній сфері людини умовно можливо виокремити суб’єктивний та об’єктивний пласти. В цьому контексті світоглядно-ціннісні орієнтири людини також несуть на собі відбиток суб’єктивного чи об’єктивного (інтерсуб’єктивного) способів буття, якщо слідувати у фарватері фундаментальної онтології М. Гайдеггера (власне і невласне буття Dasein).

Підрозділ 12.1.“Вплив релігійного фактору на формування та прояв найповніших виразників суб’єктивності індивіда” присвячений осмисленню особливостей суб’єктивного модусу існування людини та аналізу специфіки впливу релігії та і релігійності як невід’ємних чинників людського існування на прояв суб’єктивного начала, притаманного людині, зокрема представникам сільської молоді, що навчаються в аграрних вузах.

Слідуючи в контексті гайдегерової фундаментальної онтології та соціально-політичної антропології Ганни Арендт, відбувається обґрунтування припущення, що найповніше людську онтичну унікальність виказують дія, вчинок та промова. За допомогою цих трьох унікальних як для всього живого видів активності, людина виказує власну неповторність як множинна істота, що здатна започатковувати себе в спільноті і займати притаманну саме їй позицію серед інших. Однак, будучи самі по собі ці особливі різновиди vita activa вкоріненими радше в природі людині, аніж в її існуванні, все ж підлягають осмисленню індивідом і узгодженню з суб’єктивними позиціями, мотивами та цінностями, які в свою чергу зазнають менторського впливу оточуючого світу, представленого за посередництва культури.

Таким чином, Уу даному контексті важливо зазначити, що релігія, як сфера спільного, культурно оформленого існування людини та релігійність, як одна з обставин самоусвідомлення індивіда відіграють, якщо й не ключову, то, безумовно, одну з провідних ролей в становленні й існуванні людини. Суть ролі релігії в житті і діяльності людини можна звести до рівня модератора картини світу, яку формує суспільство, відображає і підтримує індивід. Таким чином релігія охоплює всяке уявлення про існування і місце, значення і значимість в ній будь-якого явища, феномену чи речі. Не обходить це й цінностей, які вказують на суб’єктивну виокремленість людини і її унікальну життєву позицію у взаємодії з іншими.

Тому в ході низки соціологічних замірів і дослідження було зафіксовано, що особливої відмінності між життєвими позиціями і установками респондентів в залежності від того, до якої конфесії вони належать, та в межах якого регіону (культурно-духовної атмосфери) проживають не прослідковується. Наприклад, серед тих, хто вважає себе православними 64,4 відсотки визнають чесність як дуже важливу цінність в їхньому житті, серед католиків відповідно 69 %; тих, хто сповідує іслам – 56,6 %; тих, хто належить до інших вірувань – 58,7 %; просто християн – 66,1 %; протестантів – 59,4 %. Що стосується важливості матеріального статку, то від він дуже важливий для 19,6 відсотків православних; 15,8 % відповідно католиків; 21,0 % – протестантів, 16,4 % – мусульман; просто християн – 19,2 %; інших вірувань – 14,3 %. Найважливішим матеріальний статок є для 16,2 % респондентів з Донецької області; АР Крим – 15,5 %; Полтавська – 18,3 %; Київська – 19,6 %; Тернопільська – 20,7 %; Одеська – 21,1 %; Рівненська – 18,9 %. В межах 16-20 відсотків коливається рівень важливості матеріальних благ для респондентів в решті областей України.

Однак така відмінність помітна, коли мова йде про вірувальну самоідентифікацію респондентів, а також їх соціокультурні атрибути, зокрема освіту і соціальний статус. У залежності від того, як респонденти визначають власне ставлення до релігійної віри (45,5 % віруючих; 20 % тих, хто вагається між вірою і невір’ям; 2,7 % невіруючих; 1,9 % атеїстів; 3,1 % байдужих до релігії; 8 % перебуваючих у пошуку і 18,8 % тих, хто не зміг визначитися з власною позицією) важливість для респондентів таких онтологічних цінностей як чесність, порядність, сумління, відданість, а також онтичних: сім’ї, матеріального статку, влади, задоволень складає помітну відмінність. Наприклад, серед віруючих важливою вважають чесність майже 66 відсотків; атеїстів – більше 77; тих, хто не визначилися зі своєю позицією – 71,5; тих, що вагаються – 62,9; тоді як серед невіруючих – 46,3і байдужих – 43,2 %. Що стосується матеріального статку, то він вважається дуже важливим для 15,5віруючих; байдужих – 22,7; тих, хто не визначилися зі своєю позицією – 31,0; тих, що вагаються – 19,7; перебувають у пошуку – 16,8тоді як для атеїстів – майже 56 відсотків, а невіруючих лише 2,6

Таким чиномВідтак, на ставлення до тих чи інших цінностей впливає стан внутрішньої визначеності і стабільності, який притаманний респондентові. Тоді як формування і підтримання в стані “актуального попиту” ієрархії цінностей сполучене з позаідивідуальними чинниками, зокрема з релігією. Адже прийшовши в цей світ, який уже якимось чином існує, і в мозаїку якого невід’ємно вмонтована релігія, яких би форм і виглядів вона не набирала, індивід стає реципієнтом вже існуючих стандартів, норм, стереотипів, поглядів, ідей, думок, тощо.

У цілому Що ж допід суб’єктивними суб’єктивних чинникамичинників, що які впливають на мотиваційну сферу та формування світоглядно-ціннісної орієнтації людини, в контексті даної роботи ми автор пропонуємо вважати чинники, які найповніше вказують на унікальність людини другого порядку – її онтологічну неповторність та онтичну незводжуваність до жодних наявних соціальних норм та стандартів. Саме суб’єктивні чинники, їх привнесеність в існування людини є головним джерелом усвідомлення індивідом власної виокремленості та унікальності, в тому числі опосередковано через відчуття самотності, задоволення та незадоволення.

Таким чином суб’єктивні чинники є причиною і підставою розгортання приватної історії індивіда за його ж ініціативи, щоправда водночас переплетеної з історіями інших в межах людської спільноти або в інтерсуб’єктивному просторі.

Підрозділ 12.2. “Характерні ознаки прояву суб’єктивних чинників на рівні вподобань