Міністерство охорони здоров’я України

Харківський науково-дослідний інститут мікробіології

та імунології ім. І.І. Мечнікова

НІКОЛЬСЬКА ОЛЕНА ІВАНІВНА

УДК 616.34-008.87-07-08:616-093/-098

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ЩОДО ОЦІНКИ

МІКРОБІОЦЕНОЗУ КИШЕЧНИКУ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЇ

03.00.07-мікробіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук

Харків – 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика Міністерства охорони здоров’я України.

Наукові керівники:

Доктор медичних наук, професор Знаменський Володимир Олексійович

Доктор медичних наук, професор Білько Іван Петрович, завідувач кафедрою мікробіології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Бабич Євген Михайлович, завідувач лабораторією крапельних інфекцій Харківського науково-дослідного інституту мікробіології та імунології ім. І.І.Мечнікова.

доктор медичних наук, доцент Журило Олександр Анатолійович, керівник відділу мікробіології туберкульозу та неспецифічних захворювань легень інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.Яновського АМН України.

Провідна установа: Науково-дослідний інститут епідеміології і інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського МОЗ України, м. Київ.

Захист відбудеться “08” жовтня 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д. 64.618.01. при Харківському науково-дослідному інституті мікробіології та імунології ім. І.І.Мечнікова, (310057, м. Харків, вул. Пушкінська, 14).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського науково-дослідного інституту мікробіології та імунології ім. І.І.Мечнікова (м. Харків, вул. Пушкінська, 14)

Автореферат розісланий “ 22” липня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої Вченої Ради,

кандидат медичних наук І.Ю. Кучма

загальна характеристика роботи

Актуальність теми.

У процесі еволюції, внаслідок відбору між організмом людини і оточуючих його відповідними видами мікроорганізмів, виникли симбіотичні взаємовідносини, завдяки яким організм людини і населяючі його мікроорганізми стали двома тісно з’єднаними між собою біологічними системами. Заселення організму людини мікроорганізмами є одним з видів взаємодії живих істот в природі, який здійснюється на рівні філо- і онтогенезу хазяїна (А.А.Воробьев у співавт., 1996 ).

Організм людини і його нормальна мікрофлора є єдиним взаємозв’язаним і взаємозалежним природним комплексом, стан якого у значній мірі визначає стан здоров’я людини. При дії різних несприятливих факторів на організм людини або його нормальну мікрофлору відбуваються зміни, як внутрішнього середовища організму, так і стану його нормальної мікрофлори, і, в першу чергу, мікрофлори кишечнику (С.Е.Чащина у співавт., 1997)

При дисбактеріозі кишечнику поряд зі змінами якісно-кількісних показників мікрофлори кишечнику відбуваються і зміни її функцій. При цьому порушуються антагоністична, травна, вітаміносинтезуюча, імуногенна, детоксикаційна та інші функції нормальної мікрофлори кишечнику, що несприятливо впливає на стан здоров’я людини (Б.А.Шендеров у співавт., 1997).

Тому визначенню дисбактеріозу кишечнику завжди приділялось і приділяється сьогодні велике значення. Разом з тим слід відмітити, що і на сьогодні проблема дисбактеріозу кишечнику є проблематичною, в багатьох питаннях не вирішеною, як у плані мікробіологічного визначення, так і в плані ефективної корекції. Так, до теперішнього часу мікробіологічне визначення дисбактеріозу кишечнику людини у методичній площині є складним, трудоємким і не завжди досконалим. Існуючі методи визначення дисбактеріозу кишечнику потребують високої кваліфікації лікаря – бактеріолога, великої затрати часу, різних поживних середовищ і уміння оцінки отриманих результатів, що не відповідає сучасним вимогам (В.М.Бондаренко у співавт. 1998; Л.Г.Баженов, 1997 ).

Не завжди ефективною є і корекція дисбактеріозу кишечнику за допомогою існуючих препаратів – еубіотиків, які використовуються для відновлення порушень нормальної мікрофлори кишечнику або сприяють її нормалізації. Однією з причин цього є мала ефективність еубіотичних препаратів із-за невисокої життєздатності ліофілізованих клітин мікроорганізма – еубіотика в даних препаратах, невідповідності реально життєздатних клітин в них розрахунковому, зниження їх колонізаційних можливостей, що у сукупності і зменшує проживлення клітин еубіотика в кишечнику і, як наслідок, його ефективність (В.М.Бондаренко у співавт.,1995; В.М.Коршунов у співавт., 1995).

Проблема дисбактеріозу кишечнику до теперішнього часу є актуальною і потребує уваги дослідників. У практичному плані насамперед важливе значення має розробка нових і удосконалення існуючих мікробіологічних методичних підходів до визначення стану нормальної мікрофлори кишечнику та підвищення ефективності препаратів еубіотиків для її корекції.

Робота проводилась у рамках НДР “ Розробка технології, організація виробництва та впровадження в медичну практику нових комплексних біосорбційних препаратів, які спрямовані на підвищення протиінфекційної резистентності, ефективності імунопрофілактики” (1994 р. – 1998 р.). № держреєстрації 01940039053 за планом МОЗ України.

Мета дослідження.

Удосконалення мікробіологічних методичних підходів до визначення стану мікробіоценозу кишечнику та розробка схем підвищення ефективності використання еубіотичних препаратів.

Для вирішення даної мети були поставлені слідуючі задачі:

1.За вибiрковими показниками оцiнити якiсний та кiлькiсний склад аеробної та анаеробної мiкрофлори при дисбактерiозi кишечнику рiзної етiологiї.

2.Провести пошук допомiжних ознак для оцiнки функцiональної активностi окремих представникiв мiкрофлори кишечнику людини.

3.Розробити алгоритмiчнi пiдходи до оцiнки бiохiмiчної активностi мiкроорганiзмiв, видiлених при дисбактерiозi кишечнику.

4.Визначити ефективнiсть деяких фiтооснов для сумiсного використання їх з еубiотиками, що використовують для лiкування дисбактерiозу кишечнику.

Наукова новизна отриманих результатів.

Вперше показано, що при визначеннi ролi окремих видiв мiкроорганiзмiв у розвитку кишкового дисбактерiозу поряд iз кiлькiсно-якiсними показниками мiкробного пейзажу кишечнику необхiдно визначати i спiввiдношення окремих його представникiв мiж собою.Встановлено перевагу Ентеробактерiв серед умовно-патогених ентеробактерiй, що зумовлюють дисбактерiоз кишечнику, незалежно вiд кiлькiсних показникiв бiфiдобактерiй та лактобацил.

Розроблено алгоритмiчнi пiдходи для оцiнки бiохiмiчної активностi мiкроорганiзмiв, що видiленнi при дисбактерiозi кишечнику.

Показана можливiсть пiдвищення бiологiчної активностi еубiотикiв, що входять до складу комерцiйних еубiотичних препартiв, шляхом пiдрощування їх на вiдповiднiй фiтоосновi.

Обгрунтовано протипоказання для використання лактобацил для лiкування дисбактерiозу, що зумовлений переважно грибами роду Сandida spp.

Теоретичне та практичне значення отриманих результатів дослідження.

Запропоноване додаткове включення дозованого висiву фекалiй iз розведення 10 5 на середовище Сiмонса в практичному планi дозволяє об`єктивiзувати оцiнку ролi умовно-патогених ентеробактерiй у розвитку дисбактерiозу кишечнику i цим пiдвищити ефективнiсть його бактерiологiчної дiагностики.

Запропоновані алгоритми і кодові числа для оцінки біохімічної активності деяких родів ентеробактерій послужили основою для розробки програми комп’ютерної обробки результатів дослідження на дисбактеріоз кишечнику.

Встановлена можливiсть пiдвищення бiологiчної активностi еубiотикiв, що входять до складу комерцiйних еубiотичних препаратiв шляхом попереднього культивування їх на вiдповiднiй фiтоосновi може бути використане для випуску бiльш ефективних еубiотичних препаратiв для ефективного лiкування дисбактерiозу кишечнику.

На основі матеріалів дисертації видані та впроваджені у роботу бактеріологічних лабораторій СЕС та лікарень методичні рекомендації “Діагностика та лікування дисбактеріозу кишечнику у ревматологічних хворих” (Київ, 1999).

Матерiали дисертацiї впровадженi в педагогiчний процес кафедри мiкробiологiї КМАПО та в практику роботи бактерiологiчних лабораторiй лікувально-профілактичних закладів.

Особистий внесок автора. Автор особисто виконала експериментальні дослідження, узагальнила отримані результати, провела їх аналіз та математичну обробку з використанням сучасної обчислювальної техніки, удосконалила методику діагностики дисбактеріозу кишечнику, розробила алгоритми та кодові числа для біохімічної оцінки ентеробактерій, дослідила біосумісність лактобацил із фітоосновами і сорбентами, що дозволило рекомендувати новий спосіб використання даного еубіотика для корекції мікробіоценозу кишечнику при дисбактеріозах.

Апробація роботи і публікації по темі дисертації.

Результати роботи висвітлено у 13 наукових працях, в тому числі у 2-х журнальних статтях, 7-ми збірниках наукових праць, з яких 5 праць в провідних ВАКовських виданнях, 4 тезах наукових доповідей, видано методичні рекомендації.

Результати роботи були представлені на:

ХIII з`їздi Українського наукового товариства мiкробiологiв, епiдемiологiв та паразитологiв (Київ-Вiнниця,1996); 1-ій науково-практичнiй конференцiї КМАПО i МЕОП "Креома" "Бiосорбцiйнi методи i препарати в профiлактичнiй та лiкувальнiй практицi" (Київ,1997); науково-практичнiй конференцiї вчених КМАПО по закiнчених та перехiдних НДР за 1990-1996 роки (Київ,1997); регiональнiй конференцiї "Формування здоров`я населення в Дарницькому районi м.Києва" (Київ, 1997); 20-й ювiлейнiй конференцiї молодих вчених КМАПО (1997); ювілейній конференції, присвяченій 80- річчю КМАПО ім. П.Л.Шупика (1998).

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 118 сторiнках машинописного тексту та складається iз вступу, огляду лiтератури, 4 роздiлiв власних дослiджень, заключення, висновкiв. Список лiтератури включає 161 джерело вiтчизняної та зарубiжної лiтератури. Матерiали дисертацiї iлюстровано 15 таблицями, 9 малюнками, 2 додатками.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Для виконання роботи обстежено матерiал вiд 298 хворих з клiнiчними дiагнозами дисбактерiоз та рiзними дисфункцiями кишечнику i 67 хворих з опiковою хворобою.

Об`єктом дослiження були фекальнi маси вiд обпечених хворих, що знаходились на лiкуваннi в Українському опiковому центрi, та хворих, що звертались до Дарницького районного медичного об`єднання.

Для оцiнки стану мiкробiоценозу кишечнику використовувались такi показники: наявнiсть лактобацил, бiфiдобактерiй, кишкової палички з нормальною ферментативною активнiстю, iз змiненою функцією ферментів, в тому числi i лактозонегативних бiохiмiчних варiантiв, а також наявнiсть умовно-патогених мiкроорганiзмiв (УПМ) i грибiв (В.А.Знаменський у співавт.,1986).

Ідентифікація виділених мікроорганізмів велась шляхом вивчення їх ферментативних властивостей як на класичних диференціально-діагностичних середовищах, так і з використанням систем індикаторних паперових (СІП).

Для диференціації кишкових бактерій використовували систему АРІ –20 Е (Франція) та мікротести 1 і 2 (Чехія).

Визначення видової належності мiкроорганiзмiв проводили за загальноприйнятими мiкробiологiчними схемами з використанням розроблених нами алгоритмiчних пiдходiв (О.І.Нікольська в співавт., 1996). Антагоністичну активність представників нормальної мікрофлори кишечнику визначали методом відстроченого антагонізму.

Для вивчення бiосумiсностi лактобактерiй iз фiтоосновами був використаний штам Lactobаcillus plantarum 8 PA-3 iз офiцiнального препарату "Лактобактерин сухий". В якості фітооснов були досліджені капуста, подорожник великий, трьохкольорова фіалка, череда трироздільна, ромашка лікарська, алтея лікарська 1% та 5% концентрацій і в різних сполученнях.

В якості ентеросорбенту для конструювання еубіотико-фіто-сорбційної композиції був використаний “Ентеросгель” (Е.Н.Гриценко у співавт., 1994)

Для визначення біосумісності лактобацил із фітоосновами вивчили їх ростову активність, актуальну активність та антагоністичну активність за загальноприйнятими методиками (Е.И.Квасников у співавт., 1983).

Обробка одержаних результатів дослідження проводилась за допомогою пакету прикладних програм для обробки наукових медико-біологічних дослiджень "STATGRAPHICS" на ПЕВМ “PENTIUM-2” (О.П.Мінцер в співавт.,1996).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Проведенi дослiдження по удосконаленню методичних пiдходiв щодо оцiнки кишкового мiкробiоценозу i отриманi на їх основi результати, дають змогу за встановленими вибiрковими показниками оцiнювати якiсний та кiлькiсний склад аеробної та анаеробної мiкрофлори кишечнику в нормi i при патологiї.

При цьому показано, що при визначеннi провідної ролi окремих видiв мiкроорганiзмiв у розвитку дисбактерiозу кишечнику поряд iз кiлькiсно-якiсними показниками мiкробного пейзажу кишечнику необхiдно визначати i спiввiдношення окремих його представникiв мiж собою, що пiдвищує достовiрнiсть результатiв мiкробiологiчної дiагностики дисбактерiозу кишечнику.

Аналiз проведених дослiджень показав, що в нинiшнiй екологiчнiй ситуацiї у хворих iз клiнiчними дігнозами "дисбактерiоз" та iншими дисфункцiями кишечнику бактерiологiчно дисбактерiоз кишечнику виявлено у 264 (88,6 %) хворих. Вiн характеризувався наростанням кiлькостi умовно-патогених мiкроорганiзмiв (57,5 %), появою кишкових паличок iз змiненими властивостями (10,2 %) та гемолiтичних видiв (32,6 %); вiд 24,2 % хворих видiлялись золотистi стафiлококи; вiд 19,7 % хворих видiлялись гриби роду Сandida spp.; у 12,1 % хворих спостерiгалось зниження загальної кiлькостi кишкових паличок (Мал. 1).

Мал.1 Характеристика умовно-патогеної і анаеробної мікрофлори при дисбактеріозі кишечнику в залежності від співвідношення кількості лакто- та біфідофлори.

Порушення в складi мiкробiоценозу кишечнику при нормальнiй кiлькостi Bifidobacterium spp. (> 10 7) спостерiгалось у 84,1 %, а при нормальнiй кiлькостi Lactobacillus spp. (>10 6) дисбiотичнi порушення спостерiгались у 59,5% випадкiв.

Показано, що i при наявностi на рiвнi норми лактобацил i бiфiдобактерiй часто висiваються золотистi стафiлококи, кишковi палички iз змiненими властивостями (лактозонегативнi та гемолiтичнi види), гриби роду Сandida spp. та умовно-патогенi мiкроорганiзми, серед яких переважає Enterobacter spp. Також показано відсутність кореляцiї мiж кiлькiстю лактобацил i бiфiдобактерiй в складi мiкрофлори кишечнику.

В результатi дослiдження мiкрофлори кишечнику у хворих з опіками різного ступеню встановлено, що на 3-4 добу у всiх без винятку хворих розвивається дисбактерiоз кишечнику.

Незалежно вiд вiку хворих опiки у всiх випадках супроводжуються вiдсутнiстю лактобацил в кiлькостi, характернiй для нормомiкробiоценозу кишечнику.

Бiфiдобактерiї на нижнiй межi норми були виявленi тiльки в 29,4 % випадкiв.

Наростання кiлькостi умовно-патогеної мiкрофлори вище допустимої норми на 3-4 добу спостерiгалось у 75-100 % хворих.

Вiдмiчено, що порушення аеробної i факультативно-аеробної ланки мiкробiоценозу кишечника зумовлене наростанням таких видiв умовно-патогених мiкроорганiзмiв: Klebsiella spp., Enterobacter spp., Citrobacter spp., S.aureus, грибiв роду Candida spp. в значнiй кiлькостi випадкiв вiдмiчено появу змiнених видiв кишкової палички.

Встановлено, що при опiковiй хворобi у всiх вiкових групах на фонi базисної терапiї розвивається дисбактерiоз кишечнику, що зумовлює ендоiнтоксикацiю органiзму.

Проведеними дослідженнями показано, що дисбактеріоз кишечнику розвивається незалежно від кількісних показників представників його нормальної мікрофлори, що вказує на якісні зміни цих мікроорганізмів.

Саме тому, нами вивчена антагоністична активність лактобацил і кишкових паличок виділених при дисбактеріозі кишечнику.

Встановлено, що ні одна культура кишкової палички і лактобацил, які були виділені при дисбактеріозі кишечнику, на відміну від кишкової палички і лактобацил, що входять до складу еубіотичних препаратів, не проявляли антагоністичну активність відносно патогеної і умовно-патогеної мікрофлори. Це є доказом вираженого зниження функціональної актиності
мікробних асоціацій товстої кишки, що сприяє стійкому характеру дисбіотичних змін у хворих. Отримані результати обгрунтовують необхідність визначення антагоністичної активності основних захисних груп мікроорганізмів для оцінки функціонального стану кишкового мікробіоценозу і обгрунтування способу раціональної терапії виявлених порушень.

Одним з завдань роботи є удосконалення мікробіологічних схем діагностики дисбактеріозу кишечнику. З цією метою нами рекомендовано додатково при досліджені на дисбактеріоз кишечнику робити дозовані висіви матеріалу із розведення 10 7 на середовище Ендо, що дозволяє більш чітко підрахувати кількість колоній кишкової палички і, по можливості, уникнути повзучого росту протеїв.

Для кількісного визначення лактобацил необхідно із розведення 10 5 дозовано матеріал висівати на модифіковане нами (щільне) середовище МРС – 4, що дає можливість підрахувати лактобацили в КУО на 1 мл (Г.І.Лисенко у співавт.,1999)

З метою покращення розшифровки умовно-патогених енробактерій (УПЕ) та визначення їх ролі у розвитку дисбактеріозу кишечнику людини додатково до традиційної схеми посіву нами запропоновано паралельно робити дозовані висіви матеріалу із розведення 10 5 на пластинчане середовище Сімонса і Ендо. Більшість видів умовно-патогених ентеробактерій (УПЕ) ростуть на середовищі Сімонса, а кишкова паличка – ні. Новий методичний підхід полягає у тому, що ті роди УПЕ, які не засвоюють цитрат натрію, чи відносяться до нього варіабельно (Edwardsiella, Hafnia, Proteus, Morganella) не засвоюють також і лактозу (О.І.Нікольська у співавт., 1997). Таким чином через 24 години росту на середовищах Ендо і Сімонса можуть бути 4 варіанти відповіді: (Табл.1).

Таблиця 1.

Варіанти росту ентеробактерій на середовищах Ендо і Сімонса при визначенні ролі умовно-патогених ентеробактерій у розвитку дисбактеріозу кишечнику.

Варіант | Середовище Ендо | Середовище Сімонса | Висновок

1. | Колонії лактозо (+) | немає росту | немає УПЕ

2. | Колонії лактозо (-) | є ріст | наявність УПЕ

3. | Колонії лактозо (+) і лактозо (-) | є ріст | наявність УПЕ

4. | Колонії лактозо (+) і лактозо (-) | немає росту | лактозо (-) E. coli

Із середовища Ендо (варіант 2-4) відбирали всі типи колоній на середовище Олькеницького і скошене середовище Сімонса. З пластинчатого середовища Сімонса відбирали всі типи колоній на середовище Олькеницького. Дальше у випадку одинакової ферментації середовища Олькеницького достатньо ставити один біохімічний ряд для кінцевої ідентифікації. Показано, що такий спосіб використання середовища Сімонса дає можливість судити про наявність УПЕ та їх кількість уже через 24 години з моменту посіву, замість 48-72 годин. Первинне розширення набору поживних середовищ при посіві в подальшому скорочує об’єм роботи, дає економію поживних середовищ і робочого часу. Застосування середовища Сімонса також виключає асоціації УПЕ і кишкової палички, що відповідно робить результати підрахунку більш достовірними, чим при звичайній методиці.

З метою оптимізації мікробіологічної діагностики дисбактеріозу кишечнику нами були використанні алгоритмічні підходи щодо оцінки біохімічної активності виділеної мікрофлори. Для диференціації родових груп сімейства Enterobacteriacеaе, ми використовували найбільш інформативні, на наш погляд, біохімічні ознаки (9 тестів), які дали нам змогу розділити мікроорганізми на окремі групи і за 3-5 “кроків” довести до роду (алгоритм).

Для визначення кодових чисел мікроорганізмів, ці ознаки були розподілені в певній послідовності і розбиті на триплети. Для кожного роду, а по можливості і виду ми визначили свої кодові числа, що дає можливість лікарю швидко провести ідентифікацію мікроорганізмів. Такий алгоритмічний підхід послужив основою для розробки програми комп’ютерної обробки результатів дослідження на дисбактеріоз кишечнику.

Нами також розроблені спрощені схеми первинної біохімічної ідентифікації деяких родів ентеробактерій.

Все це разом робить діагностику дисбактеріозу більш ефективною, дає можливість використовувати комп’ютерну обробку результатів дослідження на дисбактеріоз, що оптимізує діагностику.

Ключовим моментом роботи була розробка еубіотико-фіто-сорбційної композиції для корекції дисбактеріозу кишечнику.

З цією метою нами була вивчена біосумісність різних фітооснов (фітовідвар і добавки) і лактобацил (L. plantarum 8-РА-3) по кількості життєздатних клітин (КУО/мл), ступені закислення середовища росту, актуальної активності по Тернеру.

Дані цих досліджень наведені в табл. 2. Як видно із таблиці, наявність в фітовідварі добавки (сахарози і цистину) підвищує біологічну активність лактобацил. Взяті за вихідні слабкокислі значення кислотно-лужної рівноваги pH (5,9 0,3) сприяють синтезу молочної кислоти. Це важливо, так як саме молочна кислота переважно зумовлює антагоністичну активність лактобацил відносно патогеної і умовно-патогеної мікрофлори травного тракту (Квасников Е.И., 1975).

Одним із суттєвих моментів конструювання еубіотико-фіто-сорбційної композиції є визначення ступеню антагоністичної активності лактобацил після вирощування їх на фітооснові. В результаті встановлено, що лактобацили після вирощування їх на фітосередовищах не знижують, а іноді і підвищують свою антагоністичну активність. Отже

Таблиця 2

Ріст і кислотоутворення лактобацил (L.plantarum 8-PA-3) при вирощуванні їх на фітовідварі і фітоосновах.

Варіант фітовідвару і фітооснови | Показники біологічної активності (через 24 години)

Кінцева концентрація мікроорганізмів (КУО/мл)* | Кінцевий рівень рН | Актуальна кислотність (Т0)**

1.Відвар подорожнику (1%) | 3,2 х 10 7 | 3,75 0,1 | 22

1.1.Відвар подорожнику (1%)

+сахароза (1%)

+цистин (0,01%) | 3,1 х 10 6 | 3,25±0,15 | 60

2.Відвар капусти (1%) | 7,0 х 10 7 | 3,7±0,2 | 19

2.1.Відвар капусти (1%)

+сахароза (1%)

+цистин (0,01%) | 6,6 х 10 8 | 3,4±0,1 | 41

3.Відвар фіалки (1%) | 2,8 х 10 7 | 4,8±0,5 | 10

3.1.Відвар фіалки (1%)

+сахароза (1%)

+цистин (0,01%) | 6,5 х 10 8 | 3,6±0,2 | 49

4.Суміш відварів фіалки і череди (1:1) | 3,1 х 10 7 | 4,0±0,15 | 19

4.1.Та ж суміш відварів

+сахароза (1%)

+цистин (0,01%) | 7,2 х 10 8 | 3,8±0,1 | 45

5.Відвар цмину (1%)

+сахароза (1%)

+цистин (0,01%) | 4,8 х 10 5 | 5,75±0,05 | -

6. Відвар шишок вільхи (5%) | 10 5 | 5,8±0,2 | 0

6.1 Відвар шишок вільхи (5%)

+сахароза (1%)

+цистин (0,01%) | 1,5 х 10 7 | 4,7±0,2 | 10

* - вихідна концентрація – 2,0 – 3,0 х 10 5 КУО/мл;

**-концентрація, зумовлена наявністю молочної кислоти, якісна проба за Уффельманом.

основні властивості лактобацил- ферментативна і антагоністична – на фітосередовищах зберігаються, що свідчить про високу біосумісність еубіотика і фітокомпоненту.

З метою підбору найбільш оптимальної фітооснови для лактобацил було вивчено їх розмноження на різних фітоосновах 1% і 5% концентрації та в різних сполученнях.

Показано, що самою оптимальною фітоосновою є ромашка лікарська (Мал.2). Так через 4 години росту концентрація мікроорганізмів зростає на 3 порядки і досягає N х 10 9 КУО/мл і залишається на цьому рівні, на відміну від інших фітооснов.

Необхідно було також вивчити біосумісність лактобацил із сорбентом в фітосередовищі. Було досліджено біологічну активність лактобацил (ріст і кислотоутворення) в рідкому фітосередовищі в присутності різних концентрацій ентеросорбенту.

Встановлено, що “Ентеросгель” в кількості від 1,0% до 10,0 % в суміші із фітосередовищами не знижує біологічну активність еубіотика; ступінь кислотоутворення і накопичення життєздатних клітин залишається на рівні контролю. Тобто, спостерігається висока біосумісність еубіотико-фіто-сорбційної композиції.

При визначенні антагоністичної активності лактобацил було показано, що при спільному вирощуванні їх із дріжджоподібними грибами роду Candida spp. зростає кількість останніх. Це обгрунтовує протипоказання для використання “Лактобактерину сухого” для корекції дисбактеріозу зумовленого переважно дріжджоподібними грибами роду Candida spp.

Мал. 2 Розмноження лактобацил на 5 % фітооснові.

ВИСНОВКИ

1.

1.

1.

1.

1.

Список опублікованих наукових праць за темою дисертації

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

10. Нікольський О.І., Нікольська О.І. Анкетування при проведенні педагогічного експерименту //Експериментальна педагогіка в 20-му сторіччі – Матеріали науково-практичної конференції.- Київ “Вересень” 1996, -С. 64-65.

11. Благодатний В.М., Нікольська О.І., Яковенко В.П. Нові підходи в діагностиці дисбактеріозу кишечника // Формування здоров’я населення в Дарницькому районі м. Києва.- Тези регіональної конференції.- Київ, 1997.- С.28-29.

12.Шляхи підвищення біологічної активності лактобактерину /О.І.Нікольська //Актуальні проблеми мікробіології, епідеміології та профілактики інфекційних хвороб: Праці 13- го з’їзду Українського наукового товариства мікробіологів, епідеміологів та паразитологів ім. Д.К.Заболотного.- Київ-Вінниця, 1996.- С.278.

13.Активність Лактобактеріну в комплексних фітосорбційних композиціях /О.І.Нікольська, Н.Г.Шелкова // Актуальні проблеми мікробіології, епідеміології та профілактики інфекційних хвороб: Праці 13- го з’їзду Українського наукового товариства мікробіологів, епідеміологів та паразитологів ім. Д.К.Заболотного.- Київ-Вінниця, 1996.- С.-279.

АНОТАЦІЯ

Нікольська О.І. Удосконалення методичних підходів щодо оцінки мікробіоценозу кишечнику та його корекції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.07 – мікробіологія.- Науково - дослідний інститут мікробіології і імунології ім. І.І.Мечнікова, Харків, 1999.

Дисертацію присвячено питанням оцінки та корекції мікрофлори кишечнику людини. Дана оцінка стану мікрофлори кишечнику людини в нинішній екологічній ситуації з клінічними проявами дисбактеріозу кишечнику та у хворих з опіками різного ступеню. Встановлено зниження біологічної активності індигенної мікрофлори кишечнику у таких хворих. Удосконалена методика діагностики дисбактеріозу кишечнику. Написано алгоритм і кодові числа для ідентифікації ентеробактерій, який став основою для розробки програми комп’ютерної обробки результатів дослідження при дисбактеріозі. Показана можливість підвищення біологічної активності комерційних штамів лактобацил на фітоосновах. Рекомендовано комплексне використання еубіотико– фіто- сорбційної композиції для корекції мікробіоценозу кишечнику. Обгрунтовано і визначено протипоказання для використання з метою корекції кандидозного дисбактеріозу кислотоутворюючих еубіотиків. Основні результати праці впровадженні в роботу бактеріологічних лабораторій лікувально-профілактичних закладів України.

Ключові слова: лактобацили, мікробіоценоз кишечнику, еубіотик, корекція дисбактеріозу, фітооснови, сорбент.

Никольская Е. И. Совершенствование методических подходов к оценке микробиоценоза кишечника и его коррекции.- Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 03.00.07 – микробиология. – Научно- исследовательский институт микробиологии и иммуннологии им. И.И.Мечникова, Харьков, 1999.

Диссертация посвящена вопросам оценки и коррекции микробиоценоза кишечника человека. Дана оценка состояния микрофлоры кишечника человека в нынешней экологической ситуации с клиническими проявлениями дисбактериоза кишечника и у больных с ожогами разной степени. Показано, что при определении ведущей роли отдельных видов микроорганизмов в развитии дисбактериоза кишечника наряду с количественными показателями микробного пейзажа кишечника необходимо определить и соотношение отдельных его представителей между собой, что повышает достоверность результатов микробиологической диагностики дисбактериоза. Не менее важное значение имеет функциональное состояние индигенной микрофлоры кишечника. Определено снижение биологической (антагонистической) активности этой нормальной микрофлоры кишечника у таких больных. Предложена доступная для практических лабораторий методика диагностики дисбактериоза кишечника человека. С целью объективизации роли условно-патогенных энтеробактерий в развитии дисбактериоза кишечника в схему его бактериологической диагностики целесообразно дополнительно включать дозированный высев фекалий из разведения 10 -5 на пластинчатую среду Симонса, что позволяет легко дифференцировать кишечную палочку от условно-патогенных энтеробактерий и сокращает сроки даной дифференциации. Рекомендовано из разведения 10 -7 делать дозированный высев на среду Эндо,для облегчения подсчёта количества E. coli и предотвращения ползучего роста протея. Модифицирована среда (МРС-4) для выделения лактобацилл, что позволило производить количественный учет лактобацилл. Разработан алгоритм и кодовые числа для определения биохимической активности энтеробактерий, что послужило основой для разработки программы компьютерной обработки результатов исследования при дисбактериозе.

Для повышения эфективности коррекции дисбактериоза кишечника изучена биосовместимость лактобацил с разными фитоосновами. Показана возможность повышения количества жизнеспособных клеток эубиотика и биологической активности комерческих штаммов лактобацилл на разных фитоосновах. Оптимальной фитоосновой является ромашка лекарственная. Изучена биосовместимость лактобацил с сорбентом “Энтеросгель”. Показано, что “Энтеросгель” в смеси с фитосредами не оказывает отрицательного влияния на биологическую активность эубиотика- лактобацилл Рекомендовано комплексное использование эубиотико- фито- сорбционной композиции для эффективной коррекции микробиоценоза кишечника.

Обосновано и определено противопоказание для использования кислотообразующих эубиотических препаратов с целью коррекции дисбактериоза обусловленного преимущественно грибами рода Candida spp.. Основные результаты работы нашли практическое применение в педагогическом процессе кафедры микробиологии и эпидемиологии Киевской медицинской академии последипломного образования им. П.Л.Шупика и бактериологических лабораториях лечебно-профилактических учреждений Украины.

Ключевые слова: лактобациллы, микробиоценоз кишечника, эубиотик, коррекция дисбактериоза, фитооснова, сорбент.

The summary

Nikolska O. Improvement of methodic approaches of an estimation of intestine microbicenosis and its correction.- Manuscript.

The dissertation on assignment of a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 03.00.07.- microbiology.- Research institute of microbiology and immunology named I.I.Mechnikov, Kharkov, 1999.

The dissertation is devoted to questions of an estimation and correction of human intestinal microflora. The evaluation of condition of human intestinal microflora in the present ecological situation with clinical signs of disbiosis and at the patients with burn diseas of a different degree is given. The decrease of biological activiti of normal intestinal microflora at such patients is established. The technique of diagnostics of gut disbiosis is advanced. The algorithm and code numbers for identification of enterobacteriaceae, which steel by a basis for development of the program of computer processing of results of research is written at intestinal disbiosis. The opportunity of increase of biological activity commercial culture of lactobacillus on phyto nutrient medium is shown. Complex use of eubiotic-phyto-sorbtion composition for correction of disbiosis of gut is recommended. The reasonable indications and the contra-indications for application of acid-forming eubiotics are determined in order to correct the disbiosis condisioned by Candida spp. The basic results of research are introduced into work of pedagogical process of faculty of microbiology Kiev medical academy of postgraduate training and bacteriological laboratories of medical establishments of Ukraine.

Key words: lactobacillus, intestinal microflora, eubiotic, correction of intestinal disbiosis, phyto nutrient medium, sorbent.