ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Зубач Оксана Адамівна

УДК 811.112.2’373.7

НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНА СВОЄРІДНІСТЬ СЕМАНТИКИ

ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ З КОЛОРИСТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Донецьк-2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі німецької філології Волинського національного університету імені Лесі Українки, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Гамзюк Микола Васильович,

завідувач кафедри німецької мови

Київського національного лінгвістичного

університету

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Денисенко Софія Никифорівна,

професор кафедри іноземних мов для

природничих факультетів

Львівського національного університету

імені Івана Франка

кандидат філологічних наук

Літвінова Марина Михайлівна,

доцент кафедри теорії і практики

перекладу германських і романських мов

Східноукраїнського національного

університету імені Володимира Даля

(м. Луганськ)

Захист відбудеться “20” грудня 2007 р. о 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.04 у Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розіслано “20” листопада 2007 р.

Учений секретар канд. філол. наук,

спеціалізованої вченої ради доцент Н.В. Пирлік

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Рефероване дисертаційне дослідження присвячено вивченню національно-культурної своєрідності семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом у сучасній німецькій мові.

Філософські аспекти формування національно-культурної своєрідності семантики мовних одиниць крізь призму взаємозв’язку мови та культури висвітлено у вченні В. фон Гумбольдта.

Лінгвокраїнознавча орієнтація у фразеології зумовила підвищений інтерес науковців до вивчення національно-культурної специфіки фразеологізмів (Р.Р. Аллаярова, С.Т. Богатирьова, O.П. Левченко, С.М. Назаров, О.Я. Остапович, О.П. Пророченко, Н.А. Шехтман, H. Burger, Е. Riesel). Розкриттю сутності культурного компонента значення слова з позиції лінгвокраїнознавчої теорії слова присвячено низку досліджень Є.М. Верещагіна, В.Г. Костомарова, В.І. Кодухова, Н.Г. Комлєва, П.Л. Коробка, В.В. Морковкіна, Ю.С. Прохорова, з погляду національно-культурного або культурологічного (М.П. Брандес, B.А. Маслова, В.М. Телія, Г.В. Онкович) компонента як складника значення лексичних та фразеологічних одиниць, сутності походження, вживання та відображення в них народних звичаїв і традицій (Р.Р. Аллаярова, С.Н. Денисенко, В.І. Гаврись, Д.Г. Мальцева).

Проблемам дослідження кольору як психофізіологічного та психолінгвістичного феномену присвячено праці вітчизняних (А.П. Василевич, І.О. Ізмайлов, Т.В. Пастушенко, Р.М. Фрумкіна) та зарубіжних (E.Q. Adams, H.C. Conklin, R. MacLaury, D. Nickerson, Е. Rosch) науковців, де колір аналізується як універсальне та особливе явище, притаманне людській свідомості.

Попри значну кількість робіт, присвячених кольоронайменуванню в лексиці та фразеології російської (Р.В. Алімпієва, Н.Б. Бахіліна, С.І. Григорук, С.В. Іваненко, С.П. Муляр, М.Ф. Мур’янов, Г.П. Тиртова), української (І.В. Ковальська, О.А. Шеховцова), англійської (О.В. Деменчук, М.Л. Жирмунська, Т.В. Пастушенко, P. Кay, S. Neal), німецької (Л.А. Ковбасюк, В.І. Крепель, А.М. Куслик, Д.Г. Сакаян, C. Fцldes, C. Kaufmann, W. Коch, О. Lauffer, C. Wagner) мов, вивчення фразеологічних одиниць з колористичним компонентом (ФОКК), зокрема національно-культурної семантики (НКС), залишається певною мірою поза увагою дослідників.

Актуальність дослідження полягає у виявленні специфіки формування національно-культурної семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом у сучасній німецькій мові; у визначенні механізмів формування НКС фразеологізмів із колористичним компонентом при первинному та вторинному фразотворчих процесах; у встановленні особливостей мовного відображення німецького світобачення у колірному вимірі.

Зв’язок роботи з науковою темою. Дисертація виконана в межах наукової теми “Семантичні, стилістичні та прагматичні особливості мовних одиниць у жанрах різних стилів”, яка розробляється кафедрою німецької філології Волинського державного університету імені Лесі Українки (тему затверджено вченою радою ВДУ ім. Лесі Українки, протокол № 9 від 21 травня 1998 року).

Об’єктом дослідження є національно-культурна семантика колористичної фразеології сучасної німецької мови, яка є складником колористичної мовної картини світу.

Предметом вивчення є лінгвокультурологічні аспекти колористичної фразеології сучасної німецької мови, що сприяє виявленню особливостей національного світосприйняття німецького лінгвосоціуму.

Матеріалом дослідження слугували 910 фразеологічних одиниць з колористичним компонентом з національно-культурною семантикою (ФОККНКС) сучасної німецької мови, отримані шляхом суцільної вибірки з  лексико- й фразеографічного джерела сучасної німецької мови, напр.: j-m Wangen blau servieren ‘вдарити когось по обличчю’, schwarzen Schnee suchen ‘даремно щось робити’, Abend rot, Morgen grau gibt das schцnste Tagesblau ‘ранок мудріший за вечір’.

Метою дослідження є виявлення механізмів формування національно-культурної семантики у фразеологічних одиницях з колористичним компонентом у сучасній німецькій мові.

Досягнення цієї мети передбачає розв’язання таких завдань:

1) визначити специфіку національно-культурної семантики ФОККНКС у сучасній німецькій мові;

2) встановити функцію кольоронайменувань у створенні цілісного фразеологічного значення та у колористичній мовній картині світу (КМКС);

3) виявити продуктивні кольороназви у складі фразеологічних одиниць з національно-культурною семантикою та питому вагу національно-культурного компонента у семантичній структурі ФОККНКС;

4) розкрити механізми формування НКС ФОКК при первинному та вторинному фразотворчих процесах;

5) з’ясувати роль позамовних чинників при формуванні НКС фразеологізмів із КК та особливість функціонування запозичених ФОККНКС у сучасній німецькій мові

Для розв’язання поставлених у роботі завдань використовуються такі методи лінгвістичного аналізу: описовий метод – для систематизації, інтерпретації структурних і семантичних властивостей ФОККНКС на сучасному етапі мовного розвитку; метод фразеологічної ідентифікації – для виявлення рівня фразеологічності того чи іншого усталеного словесного комплексу; метод компонентного аналізу – для виділення диференційних та індивідуальних семантичних ознак, які слугують основою перенесення найменувань досліджуваних ФОККНКС; прийоми математично-статистичного аналізу – для виявлення продуктивності окремих кольоронайменувань при формуванні НКС ФОКК сучасної німецької мови.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: 1) проведено комплексний та багатоаспектний аналіз механізмів формування НКС ФОКК сучасної німецької мови при первинному та вторинному фразотворчих процесах із позицій лінгвокультурологічного підходу до аналізу мовних одиниць; 2) визначено роль позамовних чинників при формуванні НКС та виявлення їх в ономасіологічних категоріях “СВІТ+СПОСТЕРЕЖЕННЯ”, “СВІТ+ДІЯЛЬНІСТЬ”, “СВІТ+СТАВЛЕННЯ”, “СВІТ+УСВІДОМЛЕННЯ”; 3) з’ясовано специфіку національно-культурної семантики ФОКК сучасної німецької мови.

Наукова новизна отриманих результатів, що зумовлена вибором об’єкта та методів дослідження, може бути узагальнена в таких положеннях, які виносяться на захист:

1. Національно-культурна своєрідність семантики ФОКК німецької мови визначається специфікою національної культури, релігії, історичного досвіду німецького народу, які відображаються у значенні фразеологізмів.

2. Актуалізація національно-культурної специфіки колористичних компонентів ФО здійснюється через асоціативні зв’язки (за схожістю, суміжністю, контрастом та причинно-наслідковим зв’язком), які виникають з певним найменуванням кольору й узуалізуються.

3. Культурологічний компонент семантики ФОКК відбивається в ономасіологічних категоріях: “СВІТ+СПОСТЕРЕЖЕННЯ”, “СВІТ+ДІЯЛЬНІСТЬ”, “СВІТ+УСВІДОМЛЕННЯ”, “СВІТ+СТАВЛЕННЯ”.

4. Національно-культурна своєрідність семантики виявляється у фразеологічній вибірковості ФОКК. ФОККНКС утворюють лише 11 назв кольорів (blau, braun, gelb, golden, grau, grьn, rosa, rot, schwarz, silbern, weiЯ) із понад 1500.

5. ФОККНКС демонструють антропоцентричний характер через такі модально-оцінні категорії: “зовнішні та внутрішні відчуття”, “зорове та слухове сприйняття”, “мовленнєву діяльність”, “психічний стан” та “фізичний стан”.

Теоретична значущість роботи полягає в розробці моделі опису національно-культурної семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом у сучасній німецькій мові, що сприяє розширенню методологічної бази лексико-семантичних досліджень семантики загалом. Установлення національно-культурної специфіки ФОККНКС робить внесок у лінгвокультурологію й етнолінгвістику.

Практична значущість роботи визначається тим, що її результати можуть бути застосовані при викладанні різних аспектів німецької мови. Висновки й матеріали дисертації можуть бути використані у курсах з лексикології німецької мови (розділи “Лексична семантика”, “Фразеологія”), лінгвокраїнознавства Німеччини, у фразеографії, а також у лексикографічній практиці.

Особистий внесок дисертанта полягає у встановленні та описі механізмів формування національно-культурної своєрідності семантики фразеологізмів із колористичним компонентом у сучасній німецькій мові та проведенні комплексного аналізу їх семантики, у встановленні сполучуваних властивостей колористичного компонента та у визначенні структури та питомої ваги національно-культурного компонента значення ФОККНКС.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та результати дослідження висвітлено у виступах та доповідях на засіданнях кафедри німецької філології Волинського державного університету імені Лесі Українки, на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу і студентів Волинського державного університету імені Лесі Українки (Луцьк, 2003–2007 рр.); на XIII Міжнародній науковій конференції “Мова і культура” (Київ, 2004 р.); на VII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта ’2004” (Дніпропетровськ, 2004 р.); на III Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень ’2004” (Дніпропетровськ, 2004 р.); на Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці, 2004 р.); на V Міжвузівської конференції молодих учених “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2007 р.), на науковій конференції “Пріоритети германського та романського мовознавства” (Луцьк, 2007 р.); на ХIV Міжнародній лінгвістичній конференції “Мова і світ” (Ялта, 2007 р.).

Публікації. Основні положення та результати роботи відображено в дев’яти статтях та трьох тезах автора, опублікованих у фахових виданнях України. Усі публікації виконані без співавторів.

Структура роботи. Дисертація загальним обсягом 229 сторінок, із яких 155 нараховує текстова частина, складається зі списку прийнятих у роботі скорочень, вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної наукової літератури (276 позицій) та двох додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, актуальність обраної тематики, висвітлено мету та завдання роботи, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, визначено фактичний матеріал, предмет, об’єкт і методи дослідження, сформульовано положення, які виносяться на захист.

У першому розділі “Культурологічний аспект дослідження колористичних фразеологічних одиниць сучасної німецької мови” висвітлено теоретичні засади дослідження колористичних фразеологізмів із національно-культурною семантикою сучасної німецької мови, з’ясовано особливість семантики ФОКК та сутність трактування значення КК як складника універсуму, його роль у творенні фразеологічного значення. Розглянуто й взаємозв’язок КМКС з іншими картинами світу.

Лінгвокраїнознавча орієнтація у фразеології зумовила підвищений інтерес до вивчення НКС фразеологізмів. Дослідження в цьому напрямку сприяли формуванню наприкінці ХХ ст. самостійного напряму в лінгвістиці – лінгвокультурології (В.А. Маслова). Інтерес щодо розв’язання наявності НКС пов’язаний саме з виникненням лінгвокраїнознавчої теорії слова Є.М. Верещагіна, В.Г. Костомарова, які вважають саме ФО носіями національно-культурної інформації. Під НКС розуміють своєрідність відображення світу певної лінгвоспільноти крізь призму мови й культури. НКС фразеологізмів за своєю суттю є феноменом, заснованим на відмінності мовних традицій, які відображають особливості образної вторинної номінації, що фіксується саме у фразеології (Б.М. Ажнюк, Л.І. Ройзензон, Ch. Palm, K.D. Pilz).

Дослідження проблематики національно-культурної семантики сприяло її трактуванню у вузькому (G. Nunberg, H. Burger, E. Riesel) та в широкому (Р.Р. Аллаярова, Є.М. Верещагін, В.Г. Костомаров, П.Л. Коробка, В.А. Маслова, Ch. Palm) розумінні. З позиції лінгвокраїнознавчої теорії слова у німецькій фразеології можна зазначити, що НКС у широкому розумінні виявляється у ФОККНКC, оскільки їх семантика полягає не лише в експліцитній нетотожності лінгвокраїнознавчої характеристики, а й відображенні елементів культури інших народів.

Культурологічна семантика КК фразеологізмів є складником взаємовідношень між мовою та культурою, які досліджуються мовознавцями протягом останніх століть, починаючи з В. фон Гумбольдта, вчення якого полягає у висвітленні національного характеру культури в мові крізь призму особливого світосприйняття лінгвосоціуму.

Вивченню кольоронайменування у складі фразеологізмів німецької мови присвячено низку праць вітчизняних та зарубіжних дослідників. Базові кольоронайменування (schwarz, weiЯ, rot, blau, braun, grьn, grau, gelb) розглядалися дослідниками як компоненти фразеологічних одиниць з позиції етно- та психолінгвістики (А.П. Васелевич, Ю.О. Сорокін, І.Ю. Морковіна, W. Koller), словотворчих потенцій (М.Л. Жирмунська, А.М. Куслик, Д.Г. Сакаян), семантичного, структурного й функціонального аспектів та фразеологічної номінації (Л.А. Ковбасюк, В.І. Крепель, С. Fцldes), з точки зору символізації та метафоризації (О.П. Пророченко, С.Т. Богатирьова, О. Lauffer, A. Rabbow, C. Wagner), концептуалізації (Л.Р. Гатаулліна, С. Kaufmann) та етимологізації (М.М. Маковський, G. Herne, W. Koch).

У дослідженнях учених (М.М. Маковський, F. Dornseiff, W. Pfeifer, F. Kluge) обґрунтовується позиція, що, крім базових кольороназв, до складу фразеологізмів із національно-культурною семантикою сучасної німецької мови належать такі кольоронайменування, як golden/goldig, rosa/rosig, silbern. Дослідники доказують, що golden/goldig є генетично спорідненим з gelb; silbern є генетично спорідненим з weiЯ; rosa/rosig є запозиченим з латинської мови від назви троянди та сприймається як zartrot, blaЯrot.

Отже, враховуючи погляди та позиції вітчизняних та зарубіжних дослідників, у досліджені виявлено 910 ФОККНКС сучасної німецької мови, з них з КК schwarz 197 (22 %), blau – 137 (15 %), grьn – 112 (12 %), golden/goldig – 105 (12 %), weiЯ – 99 (11 %), rot – 97 (11 %), grau – 69 (8 %), gelb – 32 (3 %), braun – 23 (2 %), silbern – 20 (2%), rosa/rosig – 19 (2 %).

ФОККНКС сучасної мови є складовими частинами КМКС, котра визначається як національно-специфічна комунікативна інтерпретація реального колірного простору та його репрезентація у свідомості людини. Національно-культурний характер колористичної системи німецької мови визначається як особливостями структури колірної номенклатури загалом, так і семантичними особливостями окремих її складників. Національно-культурна семантика колористичних фразеологізмів найбільш яскраво виявляється у КМКС у таких сферах: 1) політичній (ФОККНКС віддзеркалюють політичні події та проблеми соціального існування народу-носія мови як у синхронному, так і діахронному планах), напр.: das braune Netz – ‘коричневе павутиння’ (про націонал-соціалістів); 2) історичній (ФОККНКС відображають факти історії й мають історичне підґрунтя), напр.: rote Internationale – ‘Соцінтерн’; 3) економічній (ФОККНКС постулюють шляхи та заходи, спрямовані на економічний розвиток країни), напр.: der Grьne Bericht – досл. ‘Зелена Доповідь’ (звіт про стан сільського господарства); 4) релігійній (ФОККНКС висвітлюють факти релігійних традицій та поглядів), напр.: das weiЯe Schiff Jehovas besteigen dьrfen – ‘отримати найвищу винагороду (відзнаку)’; 5) духовній (ФОККНКС віддзеркалюють духовний стан німецького народу, його мрії, бажання, моральні цінності), напр.: j-m goldene Worte mit auf den Weg geben – ‘сказати напутні слова’; 6) побутовій (ФОККНКС експлікують повсякденне життя людини з її потребами та намірами), напр.: die braune Stunde – досл. ‘коричнева година’ (щодо післяобідньої перерви на каву).

Вагому роль при формуванні НКС ФОКК відіграє культурологічний компонент, який має мікро- та макроструктури. Складниками його мікроструктури є конституенти ФО, фразеологічні денотати, прототипи, механізми переосмислення семантики. Його макроструктуру складають: культурний компонент (М.Г. Комлєв, О.М. Грунченко, E. Riesel), який експлікує аспекти культури, притаманні іншим суспільствам; національно-культурний компонент (Б.М. Ажнюк, О.Ф. Бурбак, С.Н. Денисенко, В.І. Кононенко, С.М. Назаров, О.Я. Остапович, В.М. Телія), що відображає культуру лише народу-носія мови; національно-специфічний компонент (Р.Р. Аллаярова, П.Л. Коробка, H. Burger), головна функція якого полягає у фіксації специфічних елементів культури народу-носія мови.

Враховуючи кореляції мікро- та макроструктури культурологічного компонента, НКС ФОКК виявляється на “трьох різних рівнях плану змісту” (Є.М. Верещагін, В.Г. Костомаров, Р.Р. Аллаярова): 1) комплексне відображення історії народу та ідіоматичне значення, напр.: weiЯer Kreis – ‘білий округ’; 2) урахування властивостей національно-обумовлених конотацій та асоціацій через компоненти ФОККНКС, напр.: den gelben Abschied bekommen – ‘бути звільненим із соромом’; 3) експліцитне відтворення національно-специфічної ситуації, напр.: etw. (den Tag) im Kalender (rot) anstreichen – ‘відмітити щось як подію’, ‘запам’ятати якийсь день як визначний’ (als einen Freudentag).

Особливість фразеологічного значення ФОККНКС пов’язана з порівнянням ситуацій, якi є добре відомими всім представникам соціуму. Саме цей аудіовізуальний елемент порівняння i є основою для переносного значення словосполучення i перевтілення його в емоційно-експресивну одиницю, напр.: Die Trauben sind noch zu grьn – досл. ‘виноград є ще зеленим’. У переносному значенні вираз означає ‘рано братися за якусь справу або щось починати’.

ФОККНКС виражають різноаспектні явища діяльності соціуму, демонструють антропоцентричний характер значень у таких модально-оцінних ідеографічних категоріях: 1) фізичний стан, напр.: schwarz sein vor Hunger – ‘виглядати блідим, виснаженим (від голоду)’; 2) психічний стан, напр.: auf rot schalten – ‘розлютитися’; 3) зовнішні та внутрішні відчуття, напр.: schwarz und weiЯ aus einem Tiegel malen – ‘бути дволиким’, ‘говорити то одне, то інше’; 4) зорове або слухове сприйняття, напр.: j-m sehen ins WeiЯe im Auge – ‘пильно дивитися на когось’; 5) мовленнєву діяльність, напр.: ьber grьne Seife reden – ‘незрозуміло висловлюватися’.

При формуванні НКС колористичної фразеології сучасної німецької мови здійснюється взаємодія культурно значимої інформації та її знакового відображення. У результаті цієї взаємодії візується інформація про цивілізований розвиток суспільства, де переважають фіксація і передача світосприйняття німецького народу в мовному та культурному вимірах. Забарвлення семантики ФОККНКС виражається крізь культурну конотацію.

У другому розділі “Формування національно-культурної семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом при первинному фразотворчому процесі” розглянуто формування національно-культурного компонента значення ФО у ході первинного фразотворчого процесу. Проаналізовано національно-культурну специфіку формування культурологічного компонента значення ФОКК, досліджено основні механізми аналізованого аспекту фразеологічного значення, визначено роль позамовних чинників при формуванні НКС ФОКК й розкрито специфіку функціонування запозичених ФОККНКС у сучасній німецькій мові.

Суть первинної фразеологізації відображається в механізмах встановлення основних значень нетипових відношень як результат дії процесу переосмислення компонентів. Набуте основне значення може бути виражене лише за умови суцільного поєднання з певним колом компонентів, які вказують на нове значення, що усвідомлюється німецькою спільнотою (В.І. Гаврись, М.В. Гамзюк, О.П. Пророченко). Оскільки при процесах фразеологізації відбуваються зміни в семантиці завдяки продуктивним видам переосмислення (метафора, метонімія) та структурі, шляхи первинного та вторинного фразотворчих процесів поділяються на семантичні та структурно-семантичні.

У результаті аналізу мовного матеріалу встановлено, що внаслідок дії механізмів первинного фразотворчого процесу виникло 637 ФОККНКС, а вторинного – 273 ФОККНКС, що становить 70 % та 30 % від загальної кількості проаналізованих фразеологічних одиниць (див. табл. 1 та 4).

Таблиця 1

Шляхи первинного фразотворчого процесу

Семантичні шляхи | Структурно-семантичні шляхи

метафора | метонімія | історизми/

архаїзми | народна

етимологія | евфемізми | парафраз

394 (62 %) | 152 (24 %) | 58 (9 %) | 20 (3 %) | 7 (1 %) | 6 (1 %)

Разом: 546 (86 %) | Разом: 91 (14 %)

Разом: 637 (100 %)

Мотивуючою базою для виникнення фразеологізмів є асоціативні відношення (В.М. Телія, М.В. Гамзюк). До виникнення ФОККНКС приводять чотири види асоціацій: 1) за схожістю, напр.: sich schwarz дrgern/ sich grьn und blau дrgern – ‘дуже розлютитися’, підґрунтям для виникнення схожості є зміни кольору обличчя під впливом емоцій і фізичної дії, у результаті чого КК метафорично переосмислюється; 2) за контрастом виникають метафорично переосмисленні ФОККНКС, які експлікують об’єктивне ставлення соціуму до історичних подій у своїй країні, презентують фонові знання країнознавчого аспекту, напр.: Schwarze Milch der Frьhe – досл. ‘чорне молоко ранку’. Означення Schwarze Milch є результатом протиставлення символічних значень: КК schwarz – символ біди, Milch – символ життя; 3) за суміжністю утворюються ФОККНКС, які віддзеркалюють духовне життя народу та особливість клімату Німеччини, де КК є метонімічно перенесеним, напр.: weiЯe Weihnachten – ‘Різдво зі снігом’/grьne Weihnachten – ‘Різдво без снігу’; 4) за причинно-наслідковим зв’язком виникають ФОККНКС, які є відтворенням чуттєво-розумового образу людської діяльності, що відображає духовний портрет нації та окреслює поле їхньої активності в самоствердженні, напр.: kein Blaustrumpf sein wollen – досл. ‘не хотіти бути синьою панчохою’.

У результаті дослідження встановлено, що наявна можливість утворення колористичних фразеологізмів з національно-культурною семантикою й унаслідок відриву від “автентичного” джерела (Grau, teurer Freund, ist alle Theorie und grьn des Lebens goldner Baum (J.W. Goethe “Faust“). Ці ФОККНКС характеризуються не тільки походженням, а й національно-культурною ідейною спрямованістю й образністю, оскільки використовуючи національні засоби мови, висвітлюють як духовне життя нації, так і його світосприйняття в національних вимірах.

У НКС ФОКК при первинному фразотворчому процесі простежується експліцитне виявлення особливостей семантики, що ілюструє табл. 2.

Таблиця 2

Семантичні асоціації колористичного компонента

при первинному фразотворчому процесі

№ | Асоціація

КК | злочин/

зрада | песимізм/

оптимізм | збудження | романтизм/

ілюзія | політичні

переконання | матеріальне

становище | старість/

молодість | безтурботність/

добробут | недосвідченість/ наївність | невизначеність/

визначеність | небезпека | хворобливість | бездоганність

1 | blau+ | + | + | + | + | + | +

2 | braun | + | + | + | +

3 | gelb+ | + | + | + | +

4 | golden/

goldig+ | + | + | + | + | +

5 | grau+ | + | + | + | + | + | +

6 | grьn+ | + | + | + | + | + | +

7 | rosa/

rosig+ | + | +

8 | rot | + | + | +

9 | schwarz+ | + | + | + | + | + | +

10 | silbern+ | + | + | +

11 | weiЯ | + | + | + | + | + | + | +

При формуванні НКС стійких комплексів із КК взаємодіють евфонічні засоби (повтори з алітерацією та рима). Так, у фразеологізмі blau wie ein Pfau відбувається подвійна актуалізація прикметника blau у прямому та переносному значеннях ‘синій’ та ‘дуже п’яний’.

Структурно-семантичні шляхи формування НКС стійких мікротекстів із КК при первинному фразотворчому процесі є взаємодією лексичних та синтаксичних відношень у висловлюванні. Вони експлікуються через такі механізми: 1) наявність архаїзмів або історизмів у складі ФОККНКС, що пояснюється втратою певних знань, напр.: blauer Lappen – ‘банкнота номіналом 100 марок’; 2) народноетимологічне переосмислення як наслідок домислювання фонетично подібних слів на базі смислових асоціацій, напр.: blauer Fleck – ‘синець’; 3) утворення евфемізмів, підґрунтям яких слугують прагматичні міркування ввічливості, благопристойності, принципи табу та етики. Евфемістичне переосмислення ФОНКС із КК grьn, weiЯ, schwarz відбувається завдяки метонімії, у результаті чого фразеологізми відображають національно-культурний процес завуальовування небажаних або незручних понять для німецькомовної спільноти. З КК grьn у сучасній німецькій мові асоціюється смерть (ein grьnes Kleid angezogen haben - ‘померти’). Евфемізми з КК weiЯ та schwarz фіксують народні уявлення про негативний вплив “чорних сил” на людину, що має призвести до біди, нещастя, напр.: der schwarze Gottseibeiuns – ‘чорт, сатана’, die weiЯe Frau – ‘привид’; 4) парафраз, напр.: das grьne Herz – ‘Тюрингзький ліс’.

Під час первинного фразотворчого процесу КК у складі ФОНКС може виконувати такі функції: 1) смислову, напр.: Salz und Brot macht Wangen rot – ‘здорова їжа рум’янить щічки’; 2) описову, напр.: gelbe Suppe – ‘пиво’; 3) семіотичну, напр.: sich die Hдnde schwarz machen – досл. ‘забруднити собі руки’; 4) експресивну, напр.: die Wiese ist grьn – ‘справа йде добре’. У спонукальній конструкції вислів висвітлює погрозу: dann ist die Wiese grьn! – ‘Терпець урвався’; 5) символічну, напр.: j-m blaue Blьmchen weismachen – ‘обманювати когось’, rosa Zeiten – ‘приємні (оптимістичні) часи’.

НКС ФОКК формується під впливом навколишнього середовища, що пов’язано з діяльністю людини. На формування національно-культурної семантики впливають не лише внутрішньомовні закони, а й позамовні чинники, які відображають процеси світорозуміння людиною. Проведений аналіз дає змогу зафіксувати ці процеси у визначених нами ономасіологічних категоріях, із яких найбільш частотними є “СВІТ+СПОСТЕРЕЖЕННЯ” та “СВІТ+ДІЯЛЬНІСТЬ” (див. табл. 3).

Таблиця 3

Зв’язок ономасіологічних категорій та колористичного компонента

КК

Категорії | blau | braun | gelb | golden/

goldig | grau | grьn | rosa/rosig | rot | schwarz | silbern | weiЯ | Кількість

“СВІТ + СПОСТЕРЕЖЕННЯ” | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | 592

(65 %)

“СВІТ +

ДІЯЛЬНІСТЬ” | +– | + | + | + | +– | + | + | + | + | 283

(31 %)

“СВІТ +

СТАВЛЕННЯ”– | + | +– | + | + | + | + | +– | + | 28

(3 %)

“СВІТ + УСВІДОМЛЕННЯ” | +–––– | +– | + | +– | + | 7

(1 %)

Разом | 910

(100 %)

Категорію “СВІТ+СПОСТЕРЕЖЕННЯ” відображають ФОККНКС, які є фіксаторами традицій та звичаїв німецького народу, напр.: Frьh am Morgen schwarze Katze: Unheilsbote, Schiksalfratze – ‘Рано-вранці чорна кішка – чекай неприємностей та поганих звісток’. Категорія “СВІТ+ДІЯЛЬНІСТЬ” експлікує сфери суспільної діяльності німецького народу (економіку, торгівлю, спорт, полювання, промисловість, військову справу тощо) для максимального наближення до реалій життя соціуму, напр.: auf einen grьnen Zweig kommen – ‘досягти успіхів (в бізнесі)’, ‘зробити кар’єру’. ФОККНКС категорії “СВІТ+СТАВЛЕННЯ” висвітлюють ставлення німців до певної ідеології (нацизм, соціалізм тощо) як до адеквату духовного світу, напр.: die braune Bibel – досл. ‘коричнева Біблія’ (назва книги Гітлера “Mein Kampf”). Ставлення соціуму до наукової діяльності (математика, медицина, хімія тощо), де КК відіграє особливу роль у становленні наукової семантики ФО із НКС засвідчено у категорії “СВІТ+УСВІДОМЛЕННЯ”, напр.: у медицині roter Vogel – досл. ‘червоний птах’, заспокійливий та снодійний засіб.

Запозичені ФОККНКС набувають національно-культурного забарвлення та потрапляють до фразеологічного фонду німецької мови внаслідок дії інтра- й екстралінгвальних чинників. Найважливішими мотивами, що сприяють цьому процесу, є привнесення цінностей, які викликають національно-культурне визнання.

При первинному фразотворчому процесі експліцитно простежується структурно-семантична особливість викладу змісту виразів для відтворення об’єктивної дійсності німецького народу. Національно-культурне забарвлення семантики колористичних фразеологізмів у процесі лінгвальної діяльності німецького соціуму спирається на фонди фонових та надіндивідуальних знань крізь концептуалізацію світу пізнання.

У третьому розділі “Формування національно-культурної семантики фразеологічних одиниць з колористичним компонентом при вторинному фразотворчому процесі” розкрито суть модифікації та утворення НКС ФОКК у ході вторинного фразотворчого процесу. Встановлено здатність КК до сполучуваності з певними лексико-семантичними групами.

Вторинна номінація є відбитком соціальної комунікації й індивідуального розумового досвіду, яка приєднується до первинного поняття. Її суть полягає у висвітленні екстралінгвальних подій, які відображають явища в національно-мовному розумінні. Як наслідок, ФОККНКС набувають узагальненого характеру, а їх план змісту віддзеркалює своєрідність раціонального життя німецької нації. Особливість вторинної номінації ФОККНКС виявляється в здатності продукувати як колірні, так і неколірні значення, що сприяє піднесенню культурного естетичного рівня мови.

На основі наявної фразеології при вторинному фразотворчому процесі виникло 273 (30 %) ФОККНКС від загальної кількості 910 ФОККНКС (див. табл. та 4).

Таблиця 4

Шляхи вторинного фразотворчого процесу

Семантичні шляхи | Структурно-семантичні шляхи

метафора | метонімія | субституція | еліпсис | розширення структури | контамінація

68 (25 %) | 27 (10 %) | 137 (50 %) | 32 (12 %) | 5 (2 %) | 3 (1 %)

Разом: 95 (35 %) | Разом: 178 (65 %)

Разом: 273 (100 %)

НКС компонента-кольоронайменування як знаку вторинної номінації є підґрунтям для формування концептуальних моделей, що знаходяться в основі діяльності людини. У семантиці ФОККНКС простежується зв’язок між чуттєвим та раціональним крізь призму національної мови та культури, що знаходить відображення у таких видах асоціацій: 1) за схожістю, де КК метафорично переосмислюється, а НКС ФОКК полягає у висвітленні певних подій, які відображають одиничні явища лише в національно-мовному розумінні. При цьому простежується розширення значення, що полягає в нашаруванні нових додаткових відтінків переносного значення та посиленому абстрагуванні змісту, напр.: blauer Brief – 1. повідомлення про звільнення; 2. лист батькам зі школи про неуспішність дитини. Похідне друге значення утворено через деактуалізацію семи офіційне письмове повідомлення про звільнення з роботи; 2) за суміжністю, де ФОККНКС через свої конституенти допомагають відтінити кожну грань баченого чи уявного. Їх НКС є архіватором реальної дійсності та фактом мовлення як результат постійного зв’язку змісту й форми в результаті метонімічного переосмислення, напр.: gelber Sack – ‘тюхтій’.

НКС ФОКК виявляється в засобах здійснення дій та формується екстралінгвально в системі традицій у результаті взаємодії асоціативних відношень (асоціації за суміжністю та причинно-наслідковим зв’язком). Так, вихідною основою для виникнення ФОККНКС der goldene Schuss у первинному значенні влучний постріл” була мисливська справа. Завдяки ж телепередачам “Goldener Schuss”, учасники якої в разі влучного пострілу з арбалета, отримували значний приз, відбулося посилення семантики виразу у значенні золотий постріл. У сучасній німецькій мові вторинність НКС ФОКК виявляється в нашаруванні додаткового значення та у становленні виразу жаргонізмом в переносному значенні смертельна доза героїну, передозування героїном.

Суттєвою вторинною ознакою НКС КК є його змістова структура, яка не має чітко визначеної предметної співвіднесеності та висвітлюється у позначенні дійсності через взаємодію з ситуаціями, явищами, традиційними реаліями, які простежуються в семантиці ФОККНКС через такі функції: 1) комунікативну (ФОККНКС слугують засобом спілкування та передають повідомлення про явища, предмети, ознаки тощо), напр.: grьner Hering – 1. ‘свіжий оселедець’; 2. ‘новак’; 3. ‘молодий (недосвідчений) матрос’; 2) соціальну (ФОККНКС виникають у суспільстві й для потреб суспільства, слугують засобом утворення концептуальної системи, яка містить наявність інформаційного рівня), напр.: sich einen weiЯen FuЯ bei j-m machen – 1. ‘намагатися бути бездоганним’; 2. ‘вкрастися до когось у довіру’; 3. ‘вислужуватися перед кимось’; 4. ‘догоджати комусь’; 3) кумулятивну (ФОККНКС є результатом пізнання, що зумовлено трансформацією мислення з попередніх поколінь, і які виражають предметно-логічне значення та відповідну йому характеристику), напр.: (Halb)gцtter in WeiЯ – лікарі; 4) тезаурусну (ФОККНКС є словником пам’яток, мови, образу мислення і результатом пізнання), напр.: j-m kцnnte vor Berthold Schwarz gelebt haben – ‘він тугодум (дурень, тупиця)’; 5) конотативну (ФОККНКС слугують для вираження різних експресивних, емоційних забарвлень, що є відображенням чуттєвого народного досвіду й менталітету), напр.: es gibt (gleich) rote Ohren! – ‘зараз ти отримаєш ляпаса’.

Структурно-семантичні шляхи формування НКС ФОКК при вторинному фразотворчому процесі супроводжуються такими модифікаціями: 1) субституцією, де простежуються різноманітні структурно-семантичні перетворення, напр.: НКС ФОКК weiЯe Haare bekommen/ graue Haare wegen einer Sache (G.) (ьber etw. A.) bekommen дає змогу відчути не лише колірну референцію, а й провести межу в семантиці, де КК weiЯ у розмовній мові імплікує семну ознаку ‘постаріти з віком’, а КК grau – ‘постаріти через турботи’; 2) еліпсисом, головна функція якого полягає в узагальненні основного значення через звуження інформації у вигляді “мовної економії”, напр.: auf j-n wirken wie ein rotes Tuch/ ein rotes Tuch sein fьr j-n/ rotes Tuch ? ‘діяти комусь на нерви’/ ‘бути для когось подразником’/ ‘подразник’; 3) розширенням базової структури, що приводить до семантичних модифікацій, при яких певні відношення нав’язуються основним значенням, вираженим окремими словами або словосполученнями незалежно від їхнього місця розташування. Так, ФОККНКС sich grьn machen - ‘бути високої думки про себе’ перевтілюється у прислів’я: wer sich grьn macht, den fressen die Ziegen – досл. ‘хто себе робить зеленим, того з’їдять вівці’, що відповідає еквіваленту української мови, який містить різноспрямований денотат: ‘хто стає вівцею, того вовк з’їсть’. Через метонімічне перенесення відбувається жартівливе сприйняття тваринного світу для характеристики людини, що увиразнює адекватне ставлення представників німецького соціуму до кольору та тварин; 4) акронімією як засіб економії фразотворчого процесу, який пов’язаний із властивістю основного значення бути вираженим словосполученням, напр.: das Rote Kreuz (RK) – ‘Червоний Хрест’.

Актуалізація НКС простежується при розширенні/зменшенні базової структури, субституції на тлі лексики та контамінації. Взаємодія цих механізмів експліцитно фіксується у ФОККНКС, які своїми компонентами свідчать про вторинність як плану змісту, так і плану вираження цих фразеологізмів, напр.: ФОККНКС das Schwarze–Peter–Spiel є назвою дитячої гри “Чорний Петер”. Хід цієї гри констатують фразеологізми, які утворилися внаслідок розширення базової структури виразу, напр.: den Schwarzen Peter haben – ‘бути винним, відповідальним’/ den Schwarzen Peter auf den Tisch legen – ‘визнати себе винним, відповідальним’/ den Schwarzen Peter weiterreichen (weiterschieben) – ‘перекласти провину, відповідальність на когось’/ den Schwarzen Peter los werden – ‘позбутися відповідальності’/ aus dem Schwarzen Peter sein – ‘зняти з себе відповідальність’. Результатом гри є ФОККНКС der Schwarze Peter, що в переносному значенні вказує на винного. НКС фразеологізмів посилюється внаслідок контамінації за рахунок прагматичних реальних відношень між основними значеннями, які виражають стійкі мікротексти. В акті номінації перехрещуються інтралінгвальна вмотивованість, яка виявляється внаслідок вибірки ознак номінації та їх відповідного закодування, та інтралінгвальна вмотивованість, що полягає у визнанні номінаційної ознаки екстралінгвальної дійсності: j-m den Schwarzen Peter in die Schuhe schieben = den Schwarzen Peter zuschieben + j-m etw. in die Schuhe schieben.

Синонімічні позиції фіксуються між ФОНКС із КК grau, blau, rot, schwarz, grьn. Ці ФОККНКС утворились на основі метафоризації різних фразоутворень через неадекватність асоціативного та емоційного сприйняття для позначення явищ, які не існують у природі, напр.: ФОККНКС wenns grьn schneit ? wenn es schwarz schneit (wenn schwarzer Schnee fдllt) ? wenns schneiet rote Rosen – досл. коли піде зелений/чорний сніг/ коли піде сніг червоними трояндами’ належать до ‘Niemals-Formeln’ – досл. Ніколи-формули’. Синонімічні відношення між ФОККНКС дають змогу простежити такі структурно-семантичні перетворення, як евфемізація та дисевфемізація. Синонімом ФОККНКС sich um etw. keinen grauen Bart wachsen lassen - sich (D.) wegen einer Sache (G.) (або ьber etw., A., um etw.) keine grauen Haare wachsen lassen – ‘не турбуватися ні про що’, ‘не брати щось близько до серця’ є фразеологізм із НКС sich den blauen Teufel um etw. kьmmern, який уживається в тому ж переносному значенні, але має дисевфемістичне забарвлення. НКС зворотів особливо виразно висвітлює їх синонімічність із різною денотативною спрямованістю: keine grauen Haare – blauer Teufel.

Антонімічні відношення фіксуються між ФОНКС із КК rot, schwarz, rosa, weiЯ, семантика яких постулює абсолютну актуалізовану протилежність: ФОККНКС rote Zahlen schreiben та schwarze Zahlen schreiben – досл. писати червоні/чорні цифри входять до мовної комунікації засобів масової інформації та комерційних інституцій для інформативної передачі фінансового становища, оскільки традиційно в комерційному балансі цифри, які означали нестачу (збитки), підкреслювали олівцем або ручкою червоного, а прибутки – чорного кольору.

Прагматичність національно-культурного потенціалу КК фіксується у його сполучуваних властивостях. Найбільш продуктивними лексико-семантичними групами, з якими сполучується КК, є “Соматизми” (Auge, FuЯ, Hand); “Речі побуту” (Lцffel, Schlьssel, Tablett); “Зооніми” (Maus, Hahn, Kalb), оскільки вони мають яскраво виражений антропоцентричний характер. Найменш продуктивними лексико-семантичними групами є “Назви свят” (Hochzeit, Ostern, Weihnachten); “Назви грошових одиниць” (Heller, Cent, Penny); “Емоції” (Дrger, Wut, Neid).

ВИСНОВКИ

1. У створенні національно орієнтованої мовної картини світу важливе місце займає кольоронайменування. Національно-культурна своєрідність семантики ФОКК є результатом лінгвокультурної інтерпретації колірного простору внаслідок архивування історично-культурного досвіду німецького соціуму, що простежується у таких сферах, як політика, історія, економіка, релігія, духовність, побут.

2. Відображення національно-культурної своєрідності колористичних компонентів актуалізується в асоціативних зв’язках, які виникають із певним найменуванням кольору і закріплюється за ним традицією вживання. Характер асоціювання (за схожістю, контрастом, суміжністю та причинно-наслідковим зв’язком) має національно-культурне забарвлення.

3. Актуалізація НКС у ФОКК фіксується за такими параметрами. Домінуючою складовою мовної форми ФОКК є КК, який експліцитно виконує функцію звукосимволу. Семантика КК актуалізується як у колірній, так і неколірній номінаціях. Значення прототипу ФОКК є сигналізатором особливого сприйняття світу носієм німецької мови. Денотативно-сигніфікативне, конотативне та граматичне значення ФОКК висвітлюють “генетичну” структурацію пізнання німецьким народом всесвіту.

4. Культурологічний компонент семантики ФОККНКС сучасної німецької мови відбивається у таких ономасіологічних категоріях: “СВІТ+СПОСТЕРЕЖЕННЯ”, “СВІТ+ДІЯЛЬНІСТЬ”, “СВІТ+СТАВЛЕННЯ”, “СВІТ+УСВІДОМЛЕННЯ”. Найбільш продуктивними є категорії “СВІТ+СПОСТЕРЕЖЕННЯ” та “СВІТ+ДІЯЛЬНІСТЬ” (див. табл. 3).

5. У фразеологічному фонді сучасної німецької мови виявлено 910 ФОККНКС, до складу яких входять 11 кольоронайменувань (blau, braun, gelb, golden/goldig, grau, grьn, rosa/rosig, rot, schwarz, silbern, weiЯ) із 1500. Найбільш продуктивними є ФОНКС з КК schwarz та КК blau, а найменш – з КК braun, silbern, rosa/rosig.

6. Формування НКС зворотів із КК є результатом пізнання навколишнього світу та зосередженням фонових знань (загальнолюдських, регіональних, країнознавчих). ФОККНКС розмежовуються на безеквівалентні за суттю фразеологізми-реалії з КК; стійкі мікротексти з КК з інтеркультурними елементами плану змісту та специфічним планом вираження.

7. Антропоцентричний характер ФОККНКС простежується через модально-оцінні ідеографічні категорії: “зовнішні та внутрішні відчуття”, “зорове та слухове сприйняття”, “мовленнєву діяльність”, “психічний стан”, “фізичний стан”.

8. Продуктивність механізмів первинного фразотворчого процесу значно відрізняється від механізмів вторинного фразотворчого процесу при формуванні НКС ФОКК. Механізми первинного та вторинного фразотворчих процесів поділяються на семантичні та структурно-семантичні шляхи формування НКС. Кількість утворених ФОККНКС при первинному фразотворчому процесі перевершують відсоткову кількість ФОККНКС, які виникли при вторинному фразотворенні. При первинному фразотворчому процесі домінуючими є семантичні шляхи формування НКС, при вторинному – структурно-семантичні (див. табл. 1 та 4).

9. Дослідження має перспективи розвитку. Перспективним вбачається вивчення засобів перекладу ФОКК зі збереженням їх національно-культурного компонента та особливостей функціонування ФОККНКС в контексті міжкультурної комунікації та дослідження національно-культурної семантики при номінації кольоронайменувань