ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ державний АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Білоткач Ігор Анатолійович

УДК 338.43:331.1 (477.63)

Формування МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ АГРАРНИХ ГОСПОДАРСТВ

08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник – | доктор економічних наук, професор,

член-кореспондент УААН

Макаренко Петро Миколайович,

Дніпропетровський державний аграрний університет,

проректор з наукової роботи

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Краснов Юрій Миколайович

Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, м. Київ,

завідувач сектором гуманітарного і сталого розвитку відділу соціальної політики

кандидат економічних наук

Лаврук Оксана Степанівна

Подільський державний аграрно-технічний університет Міністерства аграрної політики України,

доцент кафедри менеджменту.

Захист відбудеться 29 травня 2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 у Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25, ауд. 342.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розісланий 29 квітня 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Миронова Р.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ринкова трансформація в сільському господарстві створила новий аграрний соціум, який з позиції формування ефективного мотиваційного поля трудової діяльності не забезпечує дієвого економічного інтересу до підвищення продуктивності праці та одержання прибутків багатьма суб’єктами господарювання. Мотивація праці, тобто праця на себе, на досягнення своїх цілей і задоволення інтересів аграрних господарств та всього суспільства на сьогодні не задовільна. Це свідчить про великі проблеми в мотиваційному ставленні до трудової діяльності на селі, де робоча сила за умов дефіциту робочих місць є низькооплатною. Відомо у вмотивованій праці людина сама визначає свої дії в залежності від умов зовнішнього середовища, а життєва потреба виступає як внутрішня спонукальна причина трудової діяльності.

Адже, при будь-якій формі власності, проблема зацікавленості робітників в повній реалізації свого трудового потенціалу залишається однією з найбільш значущих. Можливо впровадити у виробництво сучасну техніку і технологію, внести радикальні зміни у функціонування господарського механізму, але належного результату не буде, якщо не створені умови мотивації праці.

Тому, ефективність функціонування того чи іншого господарства як підприємницької структури значною мірою залежить від оцінювання діяльності кожного робітника і мотивації його праці. Вирішення даної проблеми потребує формування мотиваційного механізму що поєднує економічні і соціальні фактори.

Вивченню теоретичних, методологічних і практичних питань мотивації праці і підвищенню її ефективності взагалі та зокрема в сільському господарстві присвячено наукові праці багатьох вітчизняних та закордонних науковців. Вони викладені у публікаціях Адамчука В.В., Амосова О.Ю, Афоніна А.С., Багрової І.В., Богуцького О.А., Богині Д.П., Бадоєва Т.Л., Бородіної О.М., Дієсперова В.С., Долішного М.І., Єсінової Н.І., Копача Н.Л., Краснова Ю.М., Крушельницької Я.В., Куликова Г.Т., Лаврук О.С., Макаренка П.М., Маліка М.Й., Оучі У., Опіярі В.І. Саблука П.Т., Терещенка В.К., Шкудріна Г.Т., Холод Л.Б., Якуби К.І. та багатьох інших.

Незважаючи на численні наукові публікації недостатньо дослідженими залишаються питання: узагальнення теорії мотивації праці як процесу та його стадій в сьогоднішніх умовах розвитку аграрних суб’єктів господарювання, механізм державного регулювання оплати праці та соціального захисту населення, оцінка стану і виявлення сучасних тенденцій мотивації праці сільського населення, обґрунтування ефективного мотиваційного механізму підвищення продуктивності праці, стимулювання його систем і методів, управління мотиваційними чинниками аграрної праці.

Теоретична і практична значимість вказаних проблем зумовила вибір теми дисертаційного дослідження, її актуальність та практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота над дисертацією проводилась відповідно до плану наукових досліджень Дніпропетровського державного аграрного університету за темою "Організація, розвиток та державне регулювання аграрного підприємництва в умовах ринкових перетворень" (№ державної реєстрації 0102U005022).

В межах тематики автором досліджувалися мотиваційні аспекти до праці в аграрному виробництві, формування доходів сільського населення.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка науково-теоретичних положень, методичних і практичних рекомендацій щодо вмотивованості праці і ефективного використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств у їх виробничій діяльності за умов розвитку ринкової економіки.

Реалізуючи визначену мету в роботі поставлені і вирішувалися наступні завдання:

- узагальнення сутності складових і форм мотивації аграрної праці та державної політики її формування;

- аналізу методики мотивації і ефективності праці в сільському господарстві;

- визначення рівня вмотивованості працівників та впливу чинників матеріальної мотивації праці на ефективність аграрного виробництва;

- обґрунтування напрямків удосконалення мотиваційного механізму підвищення продуктивності праці в сільському господарстві;

- визначення раціонального співвідношення оплати і продуктивності праці як основи механізму економічних і трудових відносин та стимулювання праці;

- удосконалення управління процесом мотивації та методів стимулювання аграрної праці в господарствах регіону.

Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних положень мотивації ефективної праці щодо виробництва продукції сільського господарства в умовах розвитку ринкової економіки України.

Об’єктом дослідження є процеси організаційно-економічних і соціальних відносин в аграрному секторі економіки України та Дніпропетровської області.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, системний підхід і аналіз, фундаментальні положення економічної теорії, законодавчі та нормативні акти, наукові розробки і публікації вітчизняних і зарубіжних вчених з питань формування та використання трудового потенціалу сільського господарства.

В процесі виконання роботи використовувались наступні методи та прийоми дослідження: діалектичний і абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формування висновків); монографічний та системного аналізу (вивчення й аналіз мотиваційних факторів в використанні трудового потенціалу); економіко-статистичний і розрахунково-конструктивний (аналіз сучасного рівня й ефективності використання праці в аграрному секторі економіки регіону); економіко-математичний (розробка оптимізаційної моделі ефективного використання трудового потенціалу в галузях аграрного виробництва) та інші.

Емпіричною та фактологічною основою дослідження послужили Конституція України, Закони Верховної Ради України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, статистичні матеріали Держкомстату України та Управління статистики Дніпропетровської області, районного управління статистики та агропромислового розвитку Дніпропетровського району Дніпропетровської області, періодичні видання з досліджуваної проблеми.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

- запропоновано авторське визначення сутності поняття «мотивація ефективної праці», що виражає усвідомленість людиною потреби в діях спрямованих на її задоволення не тільки як працівника підприємства на якому він працює, а і всього суспільства. Мотивація це процес спонукування кожного співробітника і всіх членів колективу до активної діяльності щодо задоволення своїх потреб і досягнення цілей організації з урахуванням суспільних інтересів;

удосконалено:

- структуру і якісні параметри систем мотивації праці, до яких крім загальноприйнятих віднесено такі, що основані на виявленні схильностей і інтересів працівників аграрних господарств з урахуванням їхніх персональних і професійних здібностей та варіації мотиваційних можливостей;

- методичні підходи до встановлення раціонального співвідношення оплати і продуктивності праці в умовах ринкової трансформації аграрного виробництва через розробку і реалізацію оптимізаційних економіко-математичних задач;

набули подальшого розвитку:

- обґрунтування показників економічної активності населення, що постійно виходять зі стану рівноваги, спрямовані як на виробництво, так і на людину, формування в неї здатності і потреб до праці, задоволення вимог як роботодавця, так і продавця робочої сили;

- резерви підвищення продуктивності праці за рахунок використання порівняльних зіставлень фактично досягнутого рівня продуктивності праці з максимально можливим, що досягається на однотипних підприємствах і на відповідних роботах, враховуючи всі правила співставлення;

- механізм мотивації праці через всебічне врахування індивідуальних, психологічних особливостей працівників, їхніх потреб, інтересів, спрямованості, ціннісних орієнтацій;

- управління процесом мотивації праці через систематизацію та поєднання стимулюючих та мотивуючих чинників в організації аграрного виробництва.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в розробці науково-обґрунтованих систем і методів стимулювання аграрної праці і управління ними, що направлені на підвищення ефективності використання трудового потенціалу в сільськогосподарських підприємствах регіону в умовах ринкового середовища.

Пропозиції, що представлені у наукових розробках, використані Управлінням агропромислового розвитку Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області для обґрунтування систем і методів стимулювання аграрної праці і управління ними, а також для оптимізації співвідношення оплати і продуктивності праці в умовах ринкової трансформації аграрного виробництва (довідка № 112 від 14.01.08 р.).

Асоціацією фермерів та приватних землевласників Дніпропетровського району Дніпропетровської області при організації праці використовуються наукові розробки щодо всебічного врахування індивідуальних, психологічних особливостей працівників, їхніх потреб, інтересів, спрямованості, ціннісних орієнтацій, що сприяє ефективному використанню трудового потенціалу регіону та ефективно вмотивовує працівників до високопродуктивної праці в аграрних господарствах (довідка № 75 від 10.01.08 р.).

В Дніпропетровському районі Дніпропетровської області використовуються в фермерських господарствах:

- „Вперед” – оптимізаційна модель співвідношення оплати і продуктивності праці при розробці мотиваційних заходів виробничої діяльності, що дало змогу господарству більш ефективно використовувати власний ресурсний потенціал (довідка № 18 від 25.01.08 р.);

- „Самара” – системи і методи стимулювання аграрної праці при організації роботи з працівниками господарства, що значно покращило відношення працівників до виконання ними своїх обов’язків та призвело до поліпшення показників продуктивності праці (довідка № 7 від 09.01.08 р.);

- „Перемога КВІ” – модель мотиваційного механізму підвищення продуктивності праці з метою раціонального та ефективного використання трудових ресурсів (довідка № 56 від 17.01.08 р.).

Теоретичні та практичні положення стадій процесу мотивації в сільському господарстві, а також матеріальні, трудові і статусні її види, особливості державного регулювання оплати праці в аграрному виробництві використовуються в навчальному процесі Дніпропетровського державного аграрного університету при викладанні дисципліни "Економіка праці й соціально-трудові відносини" (довідка № 9-11-27 від 20.01.08 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового дослідження. Одноосібно опубліковані наукові праці містять положення, висновки і пропозиції, сформовані особисто здобувачем і відображають конкретний особистий його внесок у вирішення проблеми підвищення ефективності соціальної мотивації трудового поводження працівників сільського господарства регіону. В публікації в співавторстві [12] автору належать формулювання основної ідеї щодо використання показників продуктивності праці як непрямих щодо вмотивованості персоналу аграрного сектору економіки до високопродуктивної праці.

Апробація результатів дисертації. Наукові положення основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на: міжнародних науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика – 2006” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), „Стратегічні питання світової науки – 2007” (м. Дніпропетровськ, 2007 р.), „Галузева менеджмент-освіта в сучасних умовах” (м. Дніпропетровськ, 2007 р.), „Умение и нововъведения” (м. Софія (Болгарія), 2007 р.); на державній науково-практичній конференції „Аграрна наука виробництву” (м. Біла Церква, 2006 р.); .); на регіональній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку Придніпров’я” (м. Дніпропетровськ, 2007 р.); на науково-практичних конференціях Інституту економіки Дніпропетровського державного аграрного університету: „Проблеми формування підприємництва та використання виробничих ресурсів в аграрному секторі економіки України” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), „Сучасні проблеми розвитку економіки АПК: соціально-економічні аспекти” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), „Ринковий механізм управління економікою” (м. Дніпропетровськ, 2006 р).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковано в 14 наукових працях, з них 5 – у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 3,65 обл.-вид. аркушів.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Вона викладена на 240 сторінках комп’ютерного тексту, містить 37 таблиць, 30 рисунків і 8 додатків. Список використаних джерел включає 175 найменувань.

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі «Теоретичні засади розвитку мотивації праці в сільському господарстві» розглядаються теоретичні аспекти дослідження економічної сутності мотивації праці персоналу аграрних підприємств як одного з основних чинників формування ефективної трудової поведінки.

Суттєві зміни, які відбулися і продовжують відбуватися в політичній, економічній та соціальних сферах економіки України, спричинені зміною політичної та економічної системи суспільства і направлені на розвиток ринкових відносин. При цьому кожному з їх учасників доводиться діяти в конкурентному середовищі, тобто опановувати або вдосконалювати такий тип поведінки який допоможе добитися максимального економічного ефекту при мінімальних витратах.

Проведені дослідження дають підставу стверджувати, що мотивацію праці потрібно визначати як раціональне поєднання мотивів і стимулів матеріального і морального характеру. Тобто персонал у процесі своєї праці й особливо після завершення певного циклу робіт та отримання кінцевих результатів має відчувати моральне задоволення від усвідомлення значущості для себе і для суспільства отриманих результатів.

Мотивацію праці людини ділять на три види: трудову, матеріальну і статусну (соціальну).

Щодо трудової мотивації слід зазначити, що наша сьогоднішня реальність не сприяє її розвитку. І в найближчий час матеріальна мотивація буде переважаючою для працюючих за наймом, а таких буде більшість. І тільки, коли населення задовольнить свої насущні потреби, може бути сформована справжня трудова мотивація. На практиці всі ці види мотивації тісно переплітаються, і в певній конкретній ситуації можна виділити лише домінуючий вид. В ієрархії мотивів працівника вони можуть по-різному співвідноситися і взаємодіяти, можуть виступати як провідні чи підпорядковані.

Мотивація ефективної праці представлена як процес формування у персоналу господарства за допомогою матеріальних та нематеріальних мотиваційних чинників такої моделі трудової поведінки, яка б дозволила задовольнити потреби самого робітника, організаційної структури в якій він працює та суспільства в цілому.

Зазначено, що оцінку мотивації праці необхідно визначати з позиції працівника, роботодавця та суспільства в цілому (табл. 1).

Таблиця 1

Рівні оцінки мотивації праці

Рівні оцінки

З позиції робітника | З позиції роботодавця | З позиції суспільства взагалі

Задоволеність працею;

Наявність (відсутність) стресових ситуацій на виробництві;

Можливість особистого зростання;

Умови праці;

Можливість професійного росту і самовираження;

Психологічний клімат;

Змістовність праці й ін. | Ефективність праці;

Професійна адаптація;

Плинність кадрів;

Відчуження праці;

Трудова дисципліна;

Ототожнення цілей працівника з цілями підприємства;

Число конфліктів;

Відсутність випадків виробничого саботажу і ін. | Якість і рівень життя;

Рівень якості робочої сили;

Вартість системи соціального захисту працівників і їхніх родин;

Споживча поведінка;

Соціальна адаптація;

Відчуження від суспільства і ін.

Будь-яка організаційна структура є відкритою системою, що знаходиться у постійній взаємодії із зовнішнім середовищем, характеристики якого зумовлюють її економічну поведінку. Особливу роль тут відіграють інституційні чинники, від векторів та сили впливу яких значною мірою залежать як рівень економічної активності, так і її результативність. Формування інституційного середовища, сприятливого для активно-підприємницької поведінки, є одним із найважливіших завдань держави у період розвитку ринкових перетворень.

Серед визначених проблем, які повинні вирішуватися ефективною державною політикою і впливають на формування трудового потенціалу, соціальну безпеку держави, значний вплив мають наступні: досягнення на законодавчому та урядовому рівнях стабілізації фінансового становища підприємств, бюджетних та позабюджетних страхових та інших соціальних фондів; забезпечення погашення заборгованості працівникам усіх форм власності з виплати заробітної плати; розширення джерел фінансування соціальних послуг та надання їх підприємствам усіх форм власності; упровадження адресної системи соціальної підтримки населення та досягнення визначеної Конституцією України мети – застосування в повному обсязі мінімальних соціальних стандартів; подолання бідності різних категорій населення та сприяння становленню потужного середнього класу; забезпечення доступу до освіти, медицини, культури малозабезпечених верств населення.

У другому розділі «Стан і тенденції мотивації аграрної праці на галузевому рівні» досліджено сучасний стан економічної активності сільського населення Дніпропетровської області, як показника вмотивованості персоналу аграрних господарств до високопродуктивної праці, розглянуто заробітну плату, як основний чинник матеріальної мотивації праці на регіональному рівні, а також дано оцінку впливу матеріальної мотивації праці персоналу на ефективність галузевого виробництва в адміністративному районі.

Насамперед потрібно зазначити, що умови розвитку ринкових відносин в Україні суттєво вплинули на всі аспекти життя суспільства. Це стосується соціально-економічного становища в першу чергу сільського населення, яке погіршилось через значні обсяги вивільнення надлишкової чисельності персоналу із традиційних сфер прикладання праці. Прагнення забезпечити собі та своїй сім'ї певний рівень життя зумовило зміну пріоритетів щодо зайнятості населення. Наразі вона визначається економічною активністю громадян, які з метою поліпшення свого добробуту працюють або прагнуть працювати незалежно від віку, статі, статусу, місця проживання, сфер прикладання праці, умов праці тощо. За умов обмеженого попиту на робочу силу зазначені процеси посприяли значному ускладненню ситуації на ринку праці.

На наш погляд для того щоб мотиваційний процес був керованим, необхідно створити певні передумови:

- по-перше, треба мати повну і достовірну інформацію про об’єкт управління;

- по-друге, постійно мати уявлення про стан і динаміку мотиваційної спрямованості персоналу;

- по-третє, ретельно стежити за соціально-економічними наслідками управлінських рішень і вміти їх прогнозувати.

Потрібно зазначити, що унаслідок земельної реформи в Україні створено й функціонує станом на 2006 рік понад 14 тис. великих сільськогосподарських підприємств, 42 тис. фермерських та 6,8 млн. особистих селянських господарств (аграрних домогосподарств).

У 2006 р. чисельність зайнятих у сільській місцевості зменшилась проти 2005 р. на 352,5 тис. осіб. Рівень зайнятості сільського населення за цей період підвищився з 56,1 до 60,5%, чисельність безробітних скоротилася на 159,8 тис. осіб, а рівень безробіття серед економічно активного населення віком 15-70 років знизився з 8,4 до 5,7%.

Проблему вмотивованості працездатного населення до праці в сільській місцевості доцільно розглядати також і в аспекті як зменшення працюючих за рахунок науково-технічного прогресу, так і розвитку самостійної зайнятості шляхом становлення малого і середнього підприємництва. А останнє для селян не стало привабливим, тому і не активно сприймається. Селяни, отримавши у власність землю, майно, як правило, самостійно їх не використовують, а передають в оренду, обережно ставлячись до започаткування власної приватної справи.

Дослідження економічної активності сільського населення Дніпропетровської області ілюструють отримані показники, що наведені у табл. 2.

Таблиця 2

Динаміка чисельності економічно активного сільського населення Дніпропетровської області (тис.осіб)

Роки | Економічно активне сільське населення у віці (років):

15-70 |

15-29 |

30-39 |

40-49 |

50-59 |

60-70 | Працездат-

ного віку |

Старше

працездат-

ного віку

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006 |

262,1

269,0

268,4

262,1

256,5

276,6

265,6 |

28,5

62,9

64,9

61,9

58,4

69,9

69,2 |

68,8

73,0

71,2

68,4

60,4

61,3

61,2 |

70,4

71,4

73,7

71,4

70,3

69,9

71,7 |

40,9

42,0

40,9

41,7

40,9

43,6

46,3 |

23,5

19,7

17,8

18,7

26,5

31,9

30,5 |

231,1

244,0

245,7

239,2

223,1

237,5

240,0 |

31,0

25,0

22,7

22,9

33,4

39,1

38,9

Характеризуючи зміни показників, що наведені в таблиці 2 можна відмітити, що тенденції їх розвитку стабільні і значних коливань не відбувається. Потрібно лише відмітити підвищення економічної активності населення вікової групи 60-70 років (+36%). Також потрібно зауважити, що по всім віковим групам є значний резерв щодо додаткового залучення працівників в різні сфери діяльності у тому числі і в аграрний сектор економіки.

Мотивація трудової діяльності не може бути дійовою без задоволення матеріальних потреб, орієнтації на матеріальний інтерес працівників. Під матеріальною мотивацією розуміється прагнення достатку, певного рівня добробуту, матеріального стандарту життя. Прагнення людини до поліпшення свого добробуту зумовлює необхідність збільшення трудового внеску, а отже, і збільшення кількості, якості та результативності праці.

Провідна роль у матеріальній мотивації трудової діяльності належить заробітній платі як основній формі доходу найманих працівників, оскільки рівень заробітної плати значною мірою визначає можливості повноцінного відтворення робочої сили, а тому і силу мотивації. Встановлено, що в структурі доходів населення України у 2006 році на зарплату припадає 43,1%, соціальні виплати та поточні трансферти 38,7%, доході від власності – 3,1 %, інші прибутки та змішаний дохід склали 15,1%.

В абсолютному значенні заробітна плата працівників сільського господарства як України так і Дніпропетровської області знаходиться на низькому рівні. У 2006 році вона відповідно склала 581,0 грн. і 681,0 грн.

Гострою соціально-економічною проблемою в Україні залишається заборгованість із заробітної плати і соціальних виплат працівників сільського господарства. Так в аграрному секторі Дніпропетровської області станом на 01.01.2007 р. вона склала 4,1 млн.грн.

Заробітна плата пов’язана з продуктивністю праці та показниками ефективності господарювання. Аналітичне групування трудозабезпеченості аграрних господарств показало, що його підвищення зумовлює більш ефективне господарювання (табл. 3).

Таблиця 3

Вплив трудозабезпеченості аграрного виробництва

на результати господарювання в підприємствах

Дніпропетровського району, 2007 рік*

Групи господарств за трудозабезпеченістю (на 100 га сільськогосподарських угідь), чол. | Кількість підприємств у групі | Приходиться на 100 га сільськогосподарських угідь | Вироблено валової продукції в порівнянних цінах, тис. грн. | Рівень рентабельності, %

трудових ресурсів, чол. | основних фондів, тис.грн. | на 1 середньорічного працівника | на 100 га с.-г. угідь

І до 5 | 6 | 2,7 | 139,8 | 43,3 | 112,6 | 8,7

ІІ від 5 до 10 | 3 | 6,5 | 879,5 | 17,1 | 111,7 | -11,8

ІІІ більше 10 | 3 | 53,6 | 1683,3 | 35,3 | 1888,8 | 40,7

Всього

(в середньому) | 12 | 17,1 | 381,2 | 30,8 | 139,9 | 5,9

ІІІ група в % до І-ї | - | 1985,2 | 1211,0 | 81,5 | 1677,4 | 32,0 в.п.

Оскільки, рівень трудозабезпеченості виробництва є оберненим показником до рівня землезабезпеченості працівника сільськогосподарськими угіддями, то має місце зворотна ситуація. Так, навантаження сільськогосподарських угідь в розрахунку на одного середньорічного працівника загалом по Дніпропетровському району в 2007 році в порівнянні з 2000 роком зросло на 149 %, причому відбулося це внаслідок значного зменшення кількості зайнятих в сільськогосподарському виробництві (на 65,9 %). При цьому досягнутий рівень показника (42,7 га) перевищує середні рівні по Україні та Дніпропетровській області (відповідно 59,7% та 57,3%).

Кореляційна лінійна модель залежності продуктивності праці (Ух) від фондоозброєності праці (х1), затрат праці в розрахунку на середньорічного працівника (х2), рівня трудозабезпеченості (чоловік на 100 га сільськогосподарських угідь (х3), оплати праці середньорічного працівника (х4), валової продукції в порівнянних цінах в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь (х5) від перерахованих факторів отримала вигляд:

Ух=18,01–0,059х1+4,169х2–0,474х3+2,367х4+0,023х5

Окрім затрат праці в розрахунку на середньорічного працівника значний вплив на результативну ознаку має фактор оплати праці середньорічного працівника, що ще раз підтверджує вагоме значення матеріального стимулювання в підвищенні ефективності використання трудових ресурсів.

Розрахований коефіцієнт множинної детермінації показує, що 89,3 % варіювання річної продуктивності праці зумовлене включеними у кореляційну модель факторами. Крім того, між результативною і факторними ознаками існує дуже тісний зв'язок, про що свідчить величина коефіцієнту множинної кореляції – 0,945, яку можна вважити достовірною.

У третьому розділі «Шляхи відродження мотивації праці в аграрному виробництві» обґрунтовано удосконалення мотиваційного механізму підвищення продуктивності праці, розроблено оптимізаційно-математичну модель співвідношення оплати і продуктивності праці в умовах ринкової трансформації аграрного виробництва та запропоновано удосконалення управління процесом мотивації та використання методів аграрної праці.

В умовах формування нових механізмів господарювання, орієнтованих на ринкову економіку, перед підприємствами аграрного сектору економіки встає необхідність працювати по-новому, враховуючи закономірності і вимогами ринку, опановуючи нові типи економічного поводження, пристосовуючи всі сторони виробничої діяльності до мінливої ситуації. У зв'язку з цим зростає внесок кожного працівника в кінцеві результати діяльності підприємства. Одна з головних задач для підприємств різних форм власності - пошук ефективних способів керування працею, що забезпечує активізацію людського фактора.

Вирішальним причинним фактором результативності діяльності людей є їхня мотивація.

В роботі обґрунтовано авторську модель процесу мотивації праці персоналу. На нашу думку розуміння взаємозв’язків та взаємозалежності, що наведені в даній моделі, допоможе менеджменту аграрних господарств більш ефективно організовувати працю своїх підлеглих (рис. 1).

В дисертаційній роботі обґрунтовано способи поліпшення мотивації праці. Вони поєднані в п'ять самостійних напрямків: матеріальне стимулювання, поліпшення якості робочої сили, удосконалення організації праці, залучення персоналу в процес управління і негрошове стимулювання.

На основі визначених факторів впливу на мотиваційні чинники запропоновано удосконалення мотиваційного механізму аграрної праці, що спонукатиме персонал до більш активної трудової діяльності або трудової діяльності взагалі (для економічно неактивного населення) та сприятиме відродженню справжнього господаря на селі, який буде не тільки зацікавлений в результатах своєї праці, а і в раціональному використанні ресурсного потенціалу задля забезпечення нормального розвитку і ефективної діяльності наступних поколінь.

Взаємозв'язок міри праці та її оплати здійснюється через форми і системи оплати праці, які залежать не тільки від механізму нових економічних і трудових відносин, але й від особливостей аграрної праці та виробництва.

Рис. 1. Формування процесу мотивації праці

Мотиваційний механізм в аграрній сфері повинен враховувати специфіку сільського господарства та фактори, що впливають на мотивацію праці в аграрній сфері економіки. Серед основних факторів, які впливають на мотивацію праці в аграрній сфері економіки, можливо виділити наступні: важливе значення наявності людських ресурсів; колективний характер праці; ризиковий характер аграрної праці; динамізм та складність сільськогосподарських процесів; відповідальність за проведення агротехнологічних операцій; аграрна праця – це особливий напрямок діяльності людей, що вимагає творчості, ініціативи, аналітичного мислення; наявність значної кількості найменувань культур з однотипними умовами виробництва, що дозволяє розробити уніфіковані підходи в методах і механізмах мотивації праці при їх вирощуванні.

Система мотивації працівників аграрного сектору економіки повинна формувати свідоме ставлення до праці, яка є джерелом не тільки матеріальних благ, а й самовдосконалення, професійного та службового зростання. Вона буде ефективна лише тоді, коли відповідатиме очікуванням працівника та спонукатиме його до ефективної діяльності. А це можливо лише за умови, що в її основу буде покладена філософія пріоритетності людини.

Система мотивації працівників аграрного сектору економіки має враховувати всю множину факторів, формуватися на поєднанні методів матеріального і морального стимулювання та базуватися на основних елементах мотиваційного механізму, серед яких справедливість, значущість, визнання, кар’єрне зростання, відданість підприємству тощо.

Визначено що одним із важливих понять поліпшення мотивації є удосконалення організації праці. Так, за результатами анкетного опитування 500 працівників сільського господарства Дніпропетровської області встановлено фактори які найбільш стримують зростання вмотивованості праці (табл. 4)

Таблиця 4

Думка респондентів про причини що стримують зростання вмотивованості праці персоналу аграрних господарств Дніпропетровської області

Причини, що стримують зростання результативності праці | Загальна кількість позитивних відповідей, % | Ранжирний ряд

Робота не дає можливості підвищувати кваліфікацію |

33 |

1

Низький рівень механізації виробничих процесів, застарілі технології |

33 |

1

Незручний режим роботи, надмірна зайнятість |

33 |

1

Нерівномірне забезпечення роботою |

20 |

2

Погане обладнання | 17 | 3

Незадовільне нормування праці |

17 |

3

Погана організація праці | 15 | 4

Немає зацікавленості в результатах роботи |

13 |

5

Поганий контроль за дисципліною |

8 |

6

Погані санітарно-гігієнічні умови |

5 |

7

Погана техніка безпеки | 2 | 8

Інше | 2 | 8

Так, по 33% респондентів не задоволені тим що в аграрних господарствах, де вони працюють, низький рівень механізації виробничих процесів, застосовуються застарілі технології, незручний режим роботи і надмірна зайнятість та робота не дає можливості підвищити кваліфікацію.

Запропоноване економіко-математичне моделювання оптимізації умов вирощування сільськогосподарських культур в господарстві дає можливість встановити із числа наявних механізаторів найбільш оптимальне їх співвідношення в розрізі 1-го, 2-го та 3-го класів на всіх технологічних операціях. При цьому враховуються обсяги обробітку, терміни виконання робіт, рівень урожайності в залежності від терміну збирання культури, розміру оплати праці та нематеріальних виплат.

Після впровадження рішень, в основу яких лягла розроблена економіко-математична модель, в господарствах знизились прямі затрати праці на один центнер продукції в середньому на 15%. При чому дане зниження викликане тільки удосконаленням організації застосування відповідних мотиваційних чинників.

Визначена в роботі система стимулювання ефективності і якості праці складається із різних організаційних форм: випереджальної, підкріплювальної, безпосередньої, поточної та перспективної.

Крім того звертається увага на позитивну і негативну форми організації стимулювання праці в сільському господарстві, які ґрунтуються на обліку відхилень фактичних результатів діяльності від нормативних. Досягнення і невиконання нормативних документів об’єкту стимулювання управління заохочує шляхом збільшення суми задоволення потреб об’єкта і навпаки недосягнення результатів показників діяльності карається відповідно зменшенням задоволення потреб об’єкта управління.

Зниження задоволення потреб може бути абсолютним (штраф, зниження посади, позбавлення пільг), відносним у порівнянні з рівнем, що очікувався (зниження розміру премії, зміна в черзі на одержання благ), і відносним у порівнянні з іншими працівниками (менший розмір премій, не заохочення якимось благом).

Безпосередня, поточна і перспективна форми організації стимулювання виділені в залежності від розриву в часі між результатами діяльності й застосуванням відповідного стимулу. Такий розподіл деякою мірою дає можливість оцінити ефективність стимулюючого впливу на об'єкт управління з погляду рішень що стоять перед трудовим колективом.

Висновки

1. Розробка систем мотивації працівників до досягнення за-планованого рівня продуктивності є необхідною умовою організації виробництва. Керівник підприємства, або менеджер завжди повинен пам'ятати, що для успіху діяльності слід максимально зблизити завдання господарства з особистими цілями і бажаннями робітників.

2. Механізм мотивації праці це складна система, яка вимагає всебічного врахування індивідуальних, психологічних особливостей працівників, їхніх потреб, інтересів, спрямованості, ціннісних орієнтацій.

Для позитивного розвитку суспільства, потрібно, щоб кожний рівень потреб людини, колективу задовольнявся через умови конкуренції, тільки після цього ефективність використання трудових ресурсів буде збільшуватись.

3. Органи державної влади на ринку праці України, виходячи з національного інтересу, повинні забезпечити сприятливі умови для регулювання попиту і пропозиції на робочу силу шляхом посилення зусиль щодо інформаційного вдосконалення ринку, соціальної підтримки незайнятого населення, стимулювання розвитку підприємництва на селі, розвитку і вдосконалення законодавчої й нормативної бази функціонування ринку праці та інших напрямів.

Оцінюючи законодавчу базу варто зазначити, що вона недостатньо орієнтована на нові стандарти управління людським потенціалом, які склалися в ринкових розвинених країнах.

4. Найбільш гарантована висока економічна активність припадає на категорію населення, яка має повну вищу освіту. Саме вона має вищий рівень зайнятості і найменший рівень безробіття. На цьому фоні особливо відрізняється економічна активність сільського населення яка має початкову загальну освіту. Високий рівень безробіття також у категорії працівників, що мають базову вищу освіту.

5. Внесок заробітної плати у загальний дохід сільського населення Дніпропетровської області значний. Сьогодні українське законодавство приділяє значну увагу питанням організації оплати праці в аграрній сфері. При цьому заробітна плата визначається як винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата має значну питому вагу у загальних доходах населення Дніпропетровської області. У структурі доходів вага заробітної плати за останні п’ять років залишається сталою. Абсолютне значення всіх доходів за визначений період збільшилось в 3,1 рази, при цьому заробітна плата у 2006 році збільшилась на 203% в порівнянні з 2001 роком.

6. Ефективність праці певною мірою визначається діючою системою заробітної плати. Заробітна плата як соціально-економічна категорія, з одного боку, є основним джерелом грошових доходів працівників, тому її величина значною мірою характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства. З іншого боку, її правильна організація зацікавлює працівників підвищувати ефективність виробництва, а відтак безпосередньо впливає на темпи й масштаби соціально-економічного розвитку всієї країни та її окремих регіонів.

7. Заробітна плата працівників практично по всім видам економічної діяльності має позитивну тенденцію. В абсолютному значення заробітна плата працівників сільського господарства знаходиться на низькому рівні і у 2006 році становила 59,9% від середньої заробітної плати працівника регіону.

8. Рівень заробітної плати за відпрацьовану годину в сільському господарстві Дніпропетровської області низький. Він майже удвічі нижчий середніх показників по області.

9. Основна частина заборгованості по заробітній платі в аграрній сфері Дніпропетровської області припадає на економічно-неактивні підприємства (63,4 %), тобто ймовірність зовсім не отримати зароблені кошти дуже висока. Це спричиняє знервованість працівників аграрного сектору і створю напруженість в соціальних відносинах на селі. Упродовж 2006 р. сума зарплати, не виплаченої працівникам економічно активних підприємств області, поменшала на 7,7 млн.грн., або на 31,4%, і, як зазначалось раніше, за станом на 1 січня 2007р. склала 16,9 млн.грн., з якої 9,1 млн.грн., або 54,1% - борги, що утворилися упродовж січня-листопада 2006 р.

10. Подальший розвиток сільського господарства в умовах ринкової економіки потребує насамперед підвищення ефективності праці загалом в аграрному секторі економіки й окремо кожному агроформуванні. Зниження зацікавленості робітників села в результатах своєї праці веде до трудової апатії, погіршення виконавчої та виробничої дисципліни, масової декваліфікації найактивнішого сільського населення.

11. Встановлено, що при формуванні процесу мотивації праці потрібно враховувати наступні аспекти керування працею: спонукальні чинники, нужда, мотив, потреба, елементи мотивації, мотивування, вибір мети, реалізація мети та оцінка задоволення потреби. Всі ці чинники взаємозалежні, а нужда як бажання пов’язується з зовнішніми факторами актуалізації процесу що мотивується.

12. Система доплат до тарифних ставок дозволяє врахувати і охопити ряд додаткових характеристик праці, не охоплених тарифною системою. Ця система створює стимули щодо тривалої дії. Але для її ефективного функціонування необхідно на підприємстві мати чітку систему атестації працівників усіх категорій з виділенням визначених ознак та критеріїв для встановлення того чи іншого виду доплат і із широкою участю в цій роботі трудового колективу.

13. Моральні стимули являють собою такі засоби що ґрунтуються на відношенні людей до праці як вищої цінності, на визнанні трудових заслуг як головних. Вони не зводяться тільки до заохочень і нагород, їхнє застосування передбачає створення такої атмосфери, такої суспільної думки, морально-психологічного клімату, при яких у трудовому колективі добре знають, хто і як трудиться, і кожному оплачується по праці. Такий підхід вимагає забезпечення впевненості в тім, що сумлінна праця і зразкове поводження завжди одержує визнання і позитивну оцінку та принесе повагу і вдячність.

14. Рішення економіко-математичної задачі умов вирощування сільськогосподарських культур в господарстві дає можливість встановити із числа наявних механізаторів найбільш оптимальне їх співвідношення в розрізі 1-го, 2-го та 3-го класів на всіх технологічних операціях. При цьому, після їх впровадження, знизились прямі затрати праці на один центнер продукції в середньому на 15%, що дає можливість отримати загальну економію в розмірі 535,7 тис. люд.-год. в господарствах аграрного сектору економіки Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У фахових виданнях:

1. Білоткач І.А. Основні тенденції розвитку ринку овочів у Дніпропетровській області // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – 2005. – № 1. С 148 – 151.

2. Білоткач І.А. Соціально-економічна сутність мотивації праці // Вісник Академії митної служби України. – 2006. – № 4. С 37 – 43.

3. П.М. Макаренко, І.А. Білоткач Методичні аспекти оцінки ефективності праці при виробництві овочевої продукції // Агросвіт. – 2007. – № 13. С 22 – 28.

4. Білоткач І.А. Економічна активність сільського населення Дніпропетровської області // Агросвіт. – 2007. – № 14. С 31 – 36.

5. Білоткач І.А. Стан виплати заробітної плати працівникам аграрної сфери економіки Дніпропетровської області // Інвестиції: практика та досвід. – 2007. – № 21 . С 40 – 44.

У матеріалах науково-практичних конференцій:

6. Білоткач І.А. Овочівництво Дніпропетровської області в умовах ринку // Проблеми формування підприємництва та використання виробничих ресурсів в аграрному секторі економіки України // матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів інституту економіки за підсумками науково-дослідної роботи в 2003 р. – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2004. – 130 с.

7. Білоткач І.А. Внесок фермерських господарств у розвиток овочівництва Дніпропетровської області // Сучасні проблеми розвитку економіки АПК: соціально-економічні аспекти // матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів інституту економіки за підсумками науково-дослідної роботи в 2004 р. – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2005. – 136 с.

8. Білоткач І.А. Порівняльні тенденції конкурентноздатності виробництва овочів в Україні та країнах Євросоюзу // Ринковий механізм управління економікою // матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та здобувачів Навчально-наукового інституту економіки Дніпропетровського державного аграрного університету за підсумками науково-дослідної роботи у 2005 році. – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2006. – 120 с.

9. Білоткач І.А. Роль державної політики в формуванні мотивації і ефективності праці в овочівництві на сучасному етапі ринкових відносин // Матеріали І регіональної науково-практичної конференції „Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку Придніпров’я”. – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2007. – 132 с.

10. Білоткач І.А. Проблеми удосконалення мотивації праці в овочівництві // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика – 2006”. Том 17. – Економічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – 67 с.

11. Білоткач І.А. Оцінка ефективності праці при виробництві овочевої продукції // Аграрна наука виробництву : Тези доповідей V державної науково-практичної конференції, м. Біла Церква, 23 – 25 листопада 2006 р. Ч. 2. – Біла Церква, 2006. – 106 с.

12. Білоткач І.А. Шляхи підвищення ефективності праці в овочівництві у процесі ринкових трансформацій // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Стратегічні питання світової науки – 2007”. Том 3. – Економічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2007. – 96 с.

13. Білоткач І.А. Удосконалення мотиваційного менеджменту праці в організації аграрного виробництва // Галузева менеджмент-освіта в сучасних умовах: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. 27 – 28 вересня 2007 р./