БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БЕЛЕЙ СВІТЛАНА ІВАНІВНА

УДК 658:631.11(477.85)

ШЛЯХИ ВІДРОДЖЕННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

ПЕРЕДГІРНОЇ ТА ГІРСЬКОЇ ЗОН КАРПАТ

08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

м. Біла Церква - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Подільському державному аграрно-технічному університеті

Науковий керівник - кандидат економічних наук,

Подільський державний аграрно-технічний університет,

доцент кафедри економіки підприємств та соціально-трудових відносин

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік УААН,

Малік Микола Йосипович

Національний науковий центру "Інститут аграрної економіки" УААН,

завідувач відділом підприємництва

кандидат економічних наук

Лобунець Вікторія Іллівна

Білоцерківський національний аграрний університет,

асистент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Захист відбудеться " 5" березня 2008 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 27.821.03 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в Білоцерківському національному аграрному університеті за адресою: 09117, м. Біла Церква, Соборна площа 8/1, ауд 99.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Білоцерківського національного аграрного університету за адресою: 09117, м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1

Автореферат розісланий " 1 " лютого 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук,

доцент І.М. Паска

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У процесі здійснення сучасних аграрних перетворень в Україні допущено ряд прорахунків і помилок. Наслідком цього став занепад сільського господарства, безробіття і бідність селян, виїзд за кордон сільських працівників, руйнація підприємств і закладів сфери обслуговування. Припинилось оновлення матеріальної бази соціальної сфери села, погіршилась демографічна ситуація. Усе це - взаємопов’язаний ланцюг проблем, і, якщо їх своєчасно не вирішувати, то економічна, соціальна та психологічна напруга можуть зумовити не тільки економічні, але й політичні ускладнення на селі. У зв’язку з цим однією з найважливіших проблем вітчизняної економіки стала проблема опрацювання механізму відродження сільського господарства. Розвиток сільського господарства на перспективу повинен бути спрямований на подолання кризових явищ, приведення в дію внутрішніх резервів села, на відродження – досягнення вихідних рубежів реформи, тобто рівня економічного та соціального розвитку кінця 80-х років ХХ ст. і наступне їх перевищення.

У витоків наукового осмислення проблеми розвитку сільського господарства стояли: Катон Старший, Варрон, Колумелла, брати Гракхи, В. Петті, Ф. Кене, А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс, Ф. Ліст, А. Маршалл, М.І. Туган-Барановський, О.В. Чаянов, М.Д. Кондратьєв та інші. Їх праці стали науковою базою для визначення шляхів розвитку сільського господарства.

Комплексні дослідження проблем відтворення в сільському господарстві проводили В.Я. Амбросов, В.Г. Андрійчук, А.М. Кандиба, О.В. Крисальний, І.І. Лукінов, М.Й. Малік, В.Я. Месель-Веселяк, О.М. Онищенко, П.Т. Саблук, В.В. Юрчишин, П.І. Юхименко та інші.

Проблеми удосконалення функціонування аграрного сектора економіки в цілому й окремих його елементів досліджували І.Ф. Баланюк, О.М. Бородіна, П.І. Гайдуцький, М.Я. Дем’яненко, А.О. Заїнчковський, Д.Ф. Крисанов, М.К. Орлатий, О.О. Шморгун, О.В. Шубравська, О.М. Шпичак та інші.

Закономірності становлення різних форм господарювання, розвиток кооперативних відносин досліджувались вченими-аграрниками А.С. Даниленком, В.В. Зіновчуком, Г.В. Черевком та іншими.

Проблема відродження сільського господарства відносно нова для вітчизняної агроекономічної науки. Безпосередньо цій проблемі присвятили свої роботи вчені М.Г. Лобас, М.П. Сахацький. Вагомість отриманих ними наукових і практичних результатів незаперечна. Проте, переважна більшість економічних та організаційних проблем і особливо тих, що пов’язані з відродженням агровиробництва з урахуванням специфічних регіональних умов, залишається відкритою. Це й зумовило необхідність вивчення, наукового обґрунтування і розробки пропозицій з вирішення зазначених проблем. Це в рівній мірі стосується організаційних та економічних рішень, пов’язаних з відродженням агровиробництва в передгірній та гірській зонах Карпат, матеріально-технічним забезпеченням агровиробників, раціоналізацією організаційно-правових форм господарювання, удосконалення системи менеджменту та маркетингу у всіх категоріях господарств. Тобто, дослідження проблеми відродження сільського господарства як цілісного явища – зміни продуктивних сил та виробничих відносин з метою постійного висхідного розвитку аграрного виробництва в регіоні. Потреба у розв’язанні цих та інших проблем визначила актуальність і обумовила вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри економіки підприємств Подільського державного аграрно-технічного університету за темою "Розробка заходів по підвищенню економічної ефективності інтенсифікації виробництва на основі втілення досягнень науково-технічного прогресу, раціонального використання виробничого потенціалу і капітальних вкладень у процесі переходу до ринку" (номер державної реєстрації 0104U009412) і кафедри економіки та підприємництва Буковинського університету за темою "Відтворення регіонального господарського комплексу в умовах перехідного періоду" (номер державної реєстрації 0103U007831).

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення регіональних особливостей процесу відродження сільськогосподарського виробництва у передгірній та гірській зонах Карпат. Досягнення поставленої мети обумовило розв’язання ряду завдань:

- з’ясувати процеси та явища, а також установити між ними взаємозв’язок щодо відродження сільського господарства в умовах Карпатського регіону;

- виявити в минулому аграрного сектора аналогічні сучасним економічні й соціальні процеси і визначити складові успіху відродження сільського господарства конкретного регіону та заходи, які б стимулювали розвиток відроджувальних процесів;

- узагальнити зарубіжний досвід відродження сільського господарства та роль держави в цьому процесі;

- провести оцінку ефективності використання наявних природних, матеріальних, трудових та фінансових ресурсів у досліджуваному регіоні, виявити існуючі тенденції розвитку аграрного виробництва та чинники економічного середовища, що їх зумовлюють;

- встановити причини занепаду та передумови відродження сільського господарства в передгірній та гірській зонах Карпат в нових умовах господарювання;

- з’ясувати чинники, що мають вплив на розвиток відроджувальних процесів, та обґрунтувати способи стимулювання відродження в сільському господарстві як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях;

- оцінити вплив основних структурних одиниць оточуючого мікро- та макросередовища на аграрне виробництво та обґрунтувати доцільність кооперації як одного із засобів стимулювання відроджувальних процесів у сільському господарстві.

Об’єктом дослідження є процеси розвитку сукупності економічних, соціальних, політико-правових та організаційних відносин в аграрній сфері в передгірній та гірській зонах Чернівецької області в умовах утвердження ринкових відносин.

Предметом дослідження є теоретичні та методичні аспекти відродження системи ведення сільського господарства в передгірних та гірських районах.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою роботи є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів, що відбуваються в економіці сільського господарства.

У процесі виконання дисертаційної роботи використовувалися такі методи економічних досліджень: абстрактно-логічний – для теоретичного узагальнення засад відроджувальних процесів у сільськогосподарському виробництві і формування висновків; монографічний – при дослідженні ретроспективи розвитку сільського господарства в передгірній та гірській зонах Карпат, спеціалізації виробництва, досягнень науки й узагальнення досвіду; статистико-економічний – при дослідженні економічного стану сільськогосподарського виробництва і його динаміки; економіко-математичний – при визначенні ступеня дії основних чинників виробництва; порівняльного аналізу – при порівнянні виробничих показників у їх динаміці; графічний – при складанні графіків економічних процесів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних, методичних і прикладних основ відроджувальних процесів у сільському господарстві передгірної та гірської зон Карпат з урахуванням регіональних особливостей.

Найбільш вагомі результати дисертаційної роботи, що характеризуються новизною і виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше одержано:

- запропоновано шляхи активізації відроджувальних процесів у сільському господарстві регіону в умовах ризикового виробництва за результатами досліджень та узагальнень світового та вітчизняного досвіду;

- побудовано для досліджуваного регіону економіко-математичну модель залежності валової продукції сільського господарства як синтетичного і структурно-функціонального критерію відроджувальних процесів від вартості основних фондів, витрат праці й чисельності поголів’я худоби (умовних голів), застосування якої дозволяє окреслювати пріоритетні напрямки відродження сільського господарства в передгірній та гірській зонах Карпат.

удосконалено:

- визначення сутності категорії "відродження сільського господарства" з урахуванням регіональних особливостей, яка, порівняно з існуючими в науці трактуваннями, більш змістовніша, оскільки характеризує відродження не лише з огляду виробництва, а і розглядає такі важливі складові як освіта, наука, зелений туризм, торгівля, громадське харчування та духовність. Це дозволяє виявити й підсилити сектори економіки з високими порівняльними перевагами, а ті з них, які гальмують розвиток, усунути або обмежити їхній негативний вплив;

- напрями розширеного відтворення виробництва валової продукції галузі на засадах збереження навколишнього середовища, розвитку нових напрямів у галузях тваринництва і рослинництва, підсобних виробництв, зеленого туризму;

- механізм державного стимулювання відроджувальних процесів в умовах ризикового сільськогосподарського виробництва, який повинен створити сприятливе економічне середовище для відродження сільського господарства;

дістало подальший розвиток:

- методологічні підходи до дослідження процесів відродження сільського господарства з огляду регіональної політики держави, економічного районування, сталості розвитку економіки регіону, удосконалення регіональної структури виробництва, соціально-економічного комплексу як системи. Даний підхід, порівняно з існуючими, забезпечує широкомасштабний комплексний аналіз гармонійного поєднання інтересів держави й окремого регіону, а не дослідження лише деяких питань функціонування регіону як частини території країни;

- засади ефективного використання природних ресурсів у досліджуваному регіоні, що забезпечує „довготривале” збереження природного та культурного ландшафтів, водних ресурсів та використання відновлювальної сировини й енергоносіїв;

- шляхи підвищення зайнятості та ефективності використання сільського населення регіону через "феномен" сімейного бізнесу, що сприятиме активізації економічної поведінки селян і дасть можливість активізувати відроджувальні процеси в аграрній економіці регіону.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання при розробці шляхів відродження аграрного виробництва та управління процесом відродження сільського господарства на різних рівнях.

Результати досліджень використані Головним управлінням агропромислового розвитку Чернівецької облдержадміністрації при складанні комплексної програми розвитку сільського господарства на період до 2010 року (дов. № 07/2-1215 від 19.07.2007 р.); Чернівецьким відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств при розробці програми розвитку фермерства в Чернівецькій області (дов. № 15 від 21.03.2007 р.); управліннями агропромислового розвитку Кіцманської райдержадміністрації Чернівецької області та Снятинської райдержадміністрації Івано-Франківської області при визначенні основних напрямків відродження сільського господарства (дов. № 67 від 19.03.2007 р., дов. № 51(01-06)08 від 22.03.2007 р.); керівництвом ПВОП “Відродження” при формуванні програми оптимізації розмірів виробництва для забезпечення повного використання дегресії витрат на агропідприємстві (дов. № 88 від 21.03.2007 р.)

Окремі теоретичні розробки дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Буковинського університету при викладанні дисциплін “Економіка підприємства”, “Політична економія” (дов. № 01-188 від 05.04.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі основні положення, висновки й пропозиції виконані автором самостійно і опубліковані в одноосібних працях. З опублікованих наукових праць у дисертації використані ті положення, що є результатом особистих досліджень.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та їх практичне застосування обговорювалося на щорічних науково-практичних конференціях Подільського державного аграрно-технічного університету (м. Кам'янець-Подільський, 2001-2007 рр.), у Дніпропетровському фінансово-економічному інституті (м. Дніпропетровськ, 2000 р.), у Буковинському державному фінансово-економічному інституті (м. Чернівці, 1999 р., 2001 р.), у Вінницькому державному аграрному університеті (м. Вінниця, 2002 р.), у Інституті економіки і підприємництва (м. Тернопіль, 2002 р.), у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва (м. Харків, 2002 р.), у Національному університеті харчових технологій (м. Київ, 2005 р.), у Луганському національному аграрному університеті (м. Луганськ, 2006 р.) у Буковинському університеті (м. Чернівці, 2007 р.), в Одеському державному аграрному університеті (м. Одеса, 2007 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 20 статей у наукових журналах, збірниках наукових праць та матеріалах науково-практичних конференцій загальним обсягом 5,28 друк. арк., в тому числі у фахових виданнях - 16 (4,25 друк. арк.), всі публікації – одноосібні.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації – 255 сторінок, у тому числі: основний текст роботи – 190 сторінок, список використаних джерел (212 найменувань) – 18 сторінок, 50 додатків – 46 сторінок. Дисертація містить 28 рисунків, 19 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі "Теоретично-методичні основи відродження регіональної аграрної економіки" розглянуто теоретичні основи відродження сільського господарства в передгірній та гірській зонах Карпат. Досліджено процес відродження сільського господарства як складову загальноцивілізаційного відроджувального процесу, який постійно відбувається та проявляється у соціально-економічних результатах господарської діяльності людей у конкретні історичні періоди в межах певних територій.

У результаті комплексного дослідження сутності відродження сільського господарства визначено, що воно є складним процесом, який може відбутися лише за певних умов та в послідовності, що має свої особливості й відповідає характеру навколишнього середовища, вимагає дотримання відповідної процедури, з урахуванням історичного досвіду та стратегічних інтересів українського суспільства, в основі якого масштабні економічні, організаційні, соціальні та політико-правові перетворення. Під відродженням сільського господарства слід розуміти побудову такої системи ведення сільського господарства, функціонування якої здійснюватиметься на рівні розвинутих у аграрному відношенні країн при обов’язковому забезпеченні високого рівня життя громадян та продовольчої безпеки держави.

Ретроспективний аналіз відродження сільського господарства Чернівецької області з першої половини ІХ століття свідчить, що відродження не може відбутися без належного державного регулювання економічними й соціальними процесами. При цьому необхідно пам’ятати, що в сільському господарстві основне місце належить землі, найважливішому засобу виробництва, а аграрні, економічні, політичні відносини формуються, розвиваються і діють навколо неї. Важливу роль державної політики у відродженні, яка може сприяти чи стримувати його, підтверджують одержані нами результати дослідження світової практики економічного та соціального відродження. В кожній країні були свої специфічні прояви, зокрема вагомі відмінності відроджувального руху в західній та східній частинах Європи. Прикладом того, наскільки ефективно держава може сприяти відроджувальним процесам чи, навпаки, перешкоджати їм, є різні темпи розвитку країн.

У другому розділі "Передумови відродження сільського господарства в передгірній та гірській зонах Карпат" проведено оцінку ефективності використання наявних природних, матеріальних, трудових ресурсів, сільськогосподарського виробництва, досліджено економічні та соціальні передумови відродження сільського господарства регіону, виявлено тенденції розвитку аграрного виробництва в передгірній та гірській зонах Карпат; встановлено причини занепаду аграрної економіки; з’ясовано чинники, що мають вплив на розвиток відроджувальних процесів.

Аграрне виробництво передгірної та гірської зон Буковини має багатогалузевий характер. Рослинництво представлене льонарством, кормовиробництвом, картоплярством, овочівництвом і в менших обсягах виробництвом зернових та буряківництвом. Тваринництво представлене вівчарством, скотарством, свинарством. Є можливість заготовляти ягоди, гриби, лікарські і технічні рослини, дикорослі плоди, м’ясо диких тварин, оскільки ліси агрогосподарств становлять 53,8 тис. га.

Однак загальний економічний стан агровиробництва в регіоні незадовільний: у період 1991-2006 рр. обсяги валової продукції порівняно з 1990 р. зменшилися на третину, а по окремих показниках – майже наполовину. Така тенденція в переважній більшості продовжує зберігатися. Припинили функціонувати або близькі до цього тваринницькі та птахівницькі комплекси, на межі руйнування вівчарство. Основною причиною спаду виробництва порівняно з 1990 роком є те, що виробнича система, яка склалась протягом тривалого часу, володіючи відповідною інерцією, не змогла пристосуватись до раптової зміни економічного середовища.

Але в сільському господарстві стан справ неоднозначний. Якщо для сільськогосподарських підприємств характерними є негативні тенденції, то в особистих селянських господарствах населення та фермерських господарствах виробництво валової продукції постійно зростає (рис. 1).

Рис. 1 Динаміка валової продукції сільського господарства передгірної та гірської зон Чернівецької області за категоріями господарств

Ефективність використання земельних ресурсів у господарствах населення значно вища, ніж у сільськогосподарських підприємствах. Для оцінки ефективності сільськогосподарського виробництва важливо, чи відбувається збільшення виробництва продукції в розрахунку на одиницю землі: чим вищий вихід продукції, тим менші витрати на її одиницю, тим ефективніше її виробництво. Проведені розрахунки свідчать про те, що на 100 га сільськогосподарських угідь виробництво валової продукції з 439,1 тис. грн. (1990 р.) зменшилося до 391,2 тис. грн. (2006 р). - на 47,9 тис. грн. (табл. 1).

Таблиця 1

Виробництво валової продукції сільського господарства на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн. (в порівняльних цінах 2005 р.)

Роки | Всі категорії господарств | Аграрні підприємства | Господарства населення | 1990 | 439,1 | 365,8 | 927,7 | 1995 | 356,9 | 332,2 | 384,6 | 2000 | 347,3 | 144,3 | 525,8 | 2001 | 383,6 | 113,8 | 607,3 | 2002 | 395,5 | 73,5 | 632,5 | 2003 | 363,0 | 73,7 | 513,7 | 2004 | 385,4 | 93,5 | 519,5 | 2005 | 384,7 | 88,9 | 499,8 | 2006 | 391,2 | 103,6 | 503,2 |

Ефективність сільськогосподарського виробництва знижується. Важливим показником зростання ефективності сільськогосподарського виробництва та його відродження є підвищення продуктивності праці. Одержані результати (табл. 2) підтверджують негативні тенденції в агровиробництві.

Таблиця 2

Виробництво валової продукції сільського господарства в розрахунку на середньооблікового працівника, тис. грн.(продуктивність праці)

(в порівняльних цінах 2005 р.)

Роки |

Всього | у т.ч. | рослинництва | тваринництва | 1990 | 15,90 | 7,20 | 8,70 | 1995 | 7,30 | 5,10 | 4,20 | 2000 | 5,15 | 2,70 | 2,45 | 2001 | 6,08 | 2,02 | 4,06 | 2002 | 4,05 | 2,11 | 1,94 | 2003 | 4,73 | 2,33 | 2,40 | 2004 | 6,32 | 3,22 | 3,10 | 2005 | 6,54 | 3,77 | 2,77 | 2006 | 7,07 | 3,83 | 3,24 |

Аналіз результатів діяльності сільськогосподарських підприємств передгірної та гірської зон Чернівецької області свідчить про наявність негативних тенденцій. Виявлено збільшення валового збитку від реалізації продукції сільського господарства (табл. 3): у 2006 р. 7659,7 тис. грн. (проти 2783,1 тис. грн. у 2000 р.).

Таблиця 3

Результати від реалізації всієї продукції сільського господарства, тис. грн.

Роки | Повна собівартість | Виручка | Валовий прибуток (збиток) | Уся продукція

Продукція сільського господарства | Уся продукція

Продукція сільського господарства | Уся продукція

Продукція сільського господарства | 1990 | 118074,1 | 103267,6 | 143342,6 | 123508,1 | +25268,5 | +20240,5 | 1995 | 84321,2 | 74172,8 | 94692,5 | 81293,4 | +10371,3 | +7120,6 | 2000 | 29919,7 | 25532,7 | 27645,9 | 22749,6 | -2273,8 | -2783,1 | 2005 | 38432,5 | 34168,6 | 34935,1 | 30136,5 | -3497,1 | -4032,1 | 2006 | 52168,4 | 46705,3 | 46637,0 | 39045,6 | -5471,4 | -7659,7 |

Розвиток і накопичення трудових ресурсів визначають розвиток самого села, можливості його економічного росту й досягнення добробуту сільського населення. Тому в дисертації проведена оцінка соціально розвитку села в передгірній та гірській зонах Чернівецької області, визначені тенденції динаміки сільських трудових ресурсів регіону.

В умовах сучасних економічних та політичних перетворень спостерігається значне погіршення рівня життя і соціальної захищеності селян. Підтвердженням цього є збільшення питомої ваги сільських населених пунктів, у яких немає дітей, підлітків та молоді. Кількість сіл, в яких станом на 01.01.2006 р. нема дітей віком до 5 років становить 9,5 %. У динаміці п’ятнадцяти останніх років спостерігається тенденція до збільшення таких населених пунктів. У 2005 р. у 87 % сільських населених пунктів відбулося природне скорочення населення. З 1991 р. відслідковується зменшення молоді до 28 років у активній частині трудових ресурсів, що підтверджує відтік молодих людей віком після 18 років з сільської місцевості. Однією з причин того, що із випускників шкіл, котрі здобули вищу та середню спеціальну освіту, на роботу в село повертається тільки 1-5%, є незадовільні соціально-побутові умови життя на селі. Негативним у розвитку соціальної сфери є недостатня забезпеченість сіл регіону фельдшерсько-акушерськими пунктами, дитячими дошкільними закладами. Низькою є якість сільської шкільної освіти. Розміщення значної кількості сільських поселень у гірській місцевості ускладнює соціальне обслуговування населення.

Характерною особливістю, яка супроводжує негативні тенденції на селі, є зниження рівня заробітної плати працівників сільського господарства (рис. 2).

Рис. 2 Динаміка рівня середньорічної номінальної заробітної плати в Чернівецькій області, у 1961-2006 pp. (у перерахунку на долари США)

У 1991-2000 рр. розмір номінальної заробітної плати в сільському господарстві неухильно падав і знизився до 17 дол. США (на 73% менше від рівня 1961 р. минулого століття). З 2001 р. спостерігається тенденція росту, і на кінець 2006 р. номінальна заробітна плата склала 94,6 дол. США. Однак більш точною характеристикою грошових коштів, які отримує працівник сільського господарства за свою працю, є реальна заробітна плата. Так у 1961 р. працівник сільського господарства міг купити 347 хлібин або 284 л молока, а у 2006 р. відповідно 256 хлібин або 178 л молока, тому про ріст реальної заробітної плати говорити не можна. Низький рівень трудових доходів селян призвів до кризи мотивації трудової діяльності, наслідком чого є невисока трудова активність, неповне використання трудового потенціалу. Характерною особливістю сучасного розвитку господарської системи досліджуваного регіону є експорт трудових ресурсів. Історія повторюється, сьогодні значна частка населення Чернівецької області виїхала за кордон на роботу. Вітчизняна статистика не має достовірної інформації стосовно кількості сільських мешканців, які періодично чи постійно працюють за кордоном.

У третьому розділі "Формування механізмів відродження сільського господарства" визначено способи реалізації передумов відродження та механізми стимулювання відроджувальних процесів у сільському господарстві.

Одним із таких шляхів відродження сільського господарства є стабілізація та нарощування обсягів виробництва валової продукції галузі. Для визначення способів стабілізації і нарощування обсягів виробництва в дисертації побудована економіко-математична модель, в якій валова продукція сільського господарства поставлена в залежність від факторів: вартість основних фондів, витрати праці, поголів’я худоби (умовних голів):

.

Вхідними даними для проведення дослідження є вибіркові дані статистичних спостережень діяльності, схожих за спеціалізацією 54 аграрних підприємств регіону. Встановлено, що між валовою продукцією та поголів’ям худоби існує найтісніший зв'язок (коефіцієнт парної кореляції 0,92). Таким чином, вважаємо, що за соціально-економічних умов розвитку продуктивних сил і виробничих відносин у агровиробництві в передгірній та гірській зонах Чернівецької області домінуюча роль має належати тваринництву. Побудована нами модель дає можливість спрогнозувати на перспективу обсяги валової продукції: при збільшенні основних фондів на 100 грн. та за умови, що решта змінних (витрати праці та поголів’я худоби) залишаються незмінними, відбудеться приріст валової продукції з 1 га сільськогосподарських угідь на 3 грн. Збільшення витрат праці на 100 грн. дозволить збільшити виробництво валової продукції з 1 га сільськогосподарських угідь на 114 грн. А збільшення кількості поголів’я на 1 умовну голову дозволить підвищити виробництво валової продукції на 787,40 грн. на 1 га сільськогосподарських угідь.

Реалізація передумов відродження (рис. 3) не можлива без вирішення комплексу проблем економічного, організаційного, технологічного, соціального плану, оскільки вони пов’язані з макроекономічною ситуацією.

Рис. 3 Схема стимулювання відроджувальних процесів

Необхідною умовою відродження є переорієнтація виробництва сільськогосподарських підприємств. На початкових етапах відродження шляхом переорієнтації використання виробничих факторів необхідно підвищити ефективність використання землі, згорнути нерентабельні, енергомісткі галузі виробництва й послідовно перебудовувати виробничі технології на економію енергії, зокрема здійснити заміну старої малоефективної техніки на нову, енергозберігаючу тощо.

Нами розроблений механізм відродження сільськогосподарського виробництва (рис. 4).

Господарську діяльність аграрних підприємств необхідно переорієнтувати на кінцеві результати, і на цій основі нами визначені напрями стимулювання відроджувальних процесів, а саме: збереження переваг концентрації виробництва, підвищення продуктивності праці селян; оновлення матеріально-технічної бази; розробка ефективних економічних чинників, організація агромаркетингу.

Що стосується рослинництва, то для його відродження необхідно впроваджувати техніко-технологічні, хімічні, гідромеліоративні, біотехнічні, екологобезпечні напрямки інтенсифікації виробництва.

Рис. 4 Механізм відродження сільськогосподарського виробництва

Ефективність використання земель повинна досягатися поєднанням багатьох чинників виробництва: врахування природно-кліматичних умов; оптимальне співвідношення галузей рослинництва і тваринництва; застосування сучасних технологій рільництва; організація виробництва; забезпечення матеріально-технічними засобами та ін.

Відродження тваринництва, з огляду на економіку й організацію виробництва, повинно полягати в тому, щоб, по-перше, розвивалось на власній кормовій базі; по-друге, давало конкурентноспроможну та високоякісну продукцію, по-третє, стало менш трудо- та природомістким, по-четверте, щоб ціна продуктів харчування тваринного походження була прийнятною для всіх споживачів, при чому в собівартості та ціні необхідно враховувати всі суспільні затрати, у тому числі й затрати на охорону довкілля тощо.

Виробництво м`яса птиці та яєць необхідно збільшити за рахунок відновлення роботи селекційно-генетичних центрів, племінних птахозаводів та репродуктивних господарств, забезпечення годівлі високоякісними повноцінними комбікормами, зменшення витрат кормів на одиницю продукції.

Що стосується вівчарства, то його відродження можливе шляхом використання порід овець з комбінованою продуктивністю; квотування закупівлі вовни, овчин, каракулю, смушків; упровадження системи протекціоністських заходів щодо забезпечення конкурентоспроможності товарів вітчизняного виробництва, сировиною для яких є продукція вівчарства; створення асоційованих об`єднань товаровиробників з підприємствами для переробки та реалізації продукції вівчарства.

Враховуючи природно-кліматичні умови регіону та дефіцит енергоносіїв, доцільно відроджувати конярство. Крім конярства як тяглової сили, потрібно розвивати додаткові напрямки: племінний, спортивний, що забезпечуватиме розвиток кінного спорту, активних форм відпочинку населення, зеленого туризму, сприятиме збільшенню експортного потенціалу.

Особливе місце при реалізації передумов відродження належить матеріально-технічним факторам, зокрема створенню машинно-технологічних станцій. Підприємства повинні самостійно регулювати політику капіталоутворення, необхідно активніше запроваджувати такий фінансовий інструмент як лізинг, ширше застосувати практику прискореної амортизації.

Основою відродження сільськогосподарського виробництва є утворення ефективних господарських комбінацій основних виробничих факторів – землі, капіталу, робочої сили за допомогою ефективного менеджменту. Тому важливим напрямом стимулювання відродження є ефективна організація виробництва й управління, що вимагає створення такої організаційної структури управління виробництвом, яка була б гнучкою, динамічною, яка б швидко адаптовувалась до непередбачених змін зовнішніх умов.

У відроджувальних процесах передгірної та гірської зон Чернівецької області повинні брати участь різноманітні за своєю організаційно-правовою побудовою суб'єкти та об'єкти аграрного сектора. Великі агроформування мають доповнюватися середніми та дрібними агротоваровиробниками, де кожний із них виконуватиме свої функції згідно із суспільним поділом праці як на внутрішньому, так і на зовнішньому аграрних ринках.

Виживання середнім та дрібним товаровиробникам в умовах конкуренції забезпечить кооперація. Кооперація дає можливість реалізувати переваги крупного виробництва над дрібним, дозволяє органічно поєднати особисті, колективні і суспільні інтереси. Тому в сучасних умовах базою для відродження аграрного сектора економіки та логічною наступною його стадією є кооперування. Доцільно створювати кооперативи для організації збуту агропродукції, кредитування, постачання господарствам сучасних засобів праці, добрив, насіннєвого матеріалу тощо.

Невід'ємною складовою частиною економічного та соціального відродження села в досліджуваному регіоні, одним із засобів вирішення багатьох сільських проблем, серед яких зростаючий надлишок робочої сили, є сільський зелений туризм. Сільський зелений туризм розширює можливості зайнятості сільського господаря не тільки у виробничій сфері, але й у сфері обслуговування, стимулює розвиток сфери послуг: транспортних, зв'язку, торгівлі, служби побуту, відпочинково-розважальних, дає додатковий заробіток сільській родині, стимулює розвиток господарства, оскільки постійно існує потреба в забезпеченні туристів продуктами харчування.

Для відродження сільського господарства необхідне поєднання законів ринку з виваженою державною аграрною політикою. Саме вона служить фактором, на базі якого інтегруються внутрішні та зовнішні чинники, що формують загальне, сприятливе для відроджувальних процесів економічне середовище. Правовими засобами державна аграрна політика повинна не тільки унеможливити руйнацію сільського господарства, але й сприяти його відродженню, забезпечити поступальний висхідний рух.

Для стимулювання відроджувальних процесів у сільському господарстві необхідно удосконалити систему ціноутворення. Ціни має визначати ринок. Проте, паралельно системі ринкових цін повинні функціонувати ціни, які регулюються державою, оскільки аграрне виробництво у передгірній та гірській зонах Буковини здійснюється в складних умовах.

У процесі реалізації передумов відродження сільського господарства вдосконалення потребують системи страхування й оподаткування. Хоча для сільськогосподарських товаровиробників і встановлені пільги, тягар оподаткування для них не зменшується.

Усі вище зазначені чинники повинні функціонувати в єдиному ринковому середовищі і створювати базис для відродження сільського господарства, що в свою чергу забезпечить комплексність заходів відродження, стійкість аграрних господарств, тобто здатність безперервно підтримувати оптимальну пропорційність у розвитку розширеного відтворення з урахуванням місця сільського господарства в єдиному народногосподарському комплексі і його ролі в забезпеченні всестороннього розвитку суспільства.

ВИСНОВКИ

1. Установлено, що з позиції теоретичних і практичних критеріїв під процесом відродження сільського господарства правомірно розуміти формування такої системи ведення виробництва, функціонування якої здійснюватиметься на рівні розвинутих в економічному і соціальному відношенні країн світу і сприятиме узгодженій і плідній сукупній дії держави, товаровиробників, науки, освіти, економічних і духовних чинників з метою першочергового виявлення і підсилення секторів економіки з високими порівняльними перевагами, а тих, які гальмують розвиток, – усунення або обмеження їхнього негативного впливу.

2. Дослідження підтверджують наявність процесу руйнування ресурсного потенціалу сільського господарства: скорочуються посівні площі сільськогосподарських культур, зменшується поголів’я худоби і птиці, абсолютна чисельність сільського населення, знижується коефіцієнт народжуваності; погіршується структура трудових ресурсів, основних сільськогосподарських фондів, парків тракторів і машин, а також рівень освіти.

3. Встановлено, що у виробничо-економічних процесах в останні роки спостерігаються окремі паростки відродження сільського господарства. Зокрема започатковані тенденції зростання: виробництва валової продукції сільського господарства на 100 га сільськогосподарських угідь (2000 р. – 347 тис. грн., 2006 р. – 391 тис. грн.), виручки від реалізації продукції сільського господарства (2000 р. – 22 млн. грн., 2006 р. – 39 млн. грн.). Важливим є те, що при цьому знижується повна собівартість продукції сільського господарства (1995 р. – 74 млн. грн., 2006 р. – 46 млн. грн.). У даній ситуації доцільною є державна підтримка, яка сприятиме досягненню рівня економічного та соціального розвитку кінця 80-х років ХХ століття. Потрібно відновити роботу сільських дитячих садків і ясел, підвищити якість сільської шкільної освіти, активізувати будівництво житла на селі з виділенням для нього пільгових кредитів.

4. Очевидно, що нарізними вимогами щодо відродження сільського господарства України є розв’язання двох взаємопов’язаних завдань: забезпечити пристосування виробництва до потреб споживачів внутрішнього та зовнішнього ринків; сформувати організаційний, економічний і соціальний механізми на зразок Спільної аграрної політики ЄС і врахувати при цьому багатоукладність українського села.

5. З’ясовано, що відродження сільського господарства має відбуватись не просто заміною старих та віджилих складових елементів новими економічними й соціальними відносинами, а їх змаганням на основі інноваційних та трансформаційних перетворень, що забезпечить досягнення вищого техніко-технологічного рівня виробництва, ніж спостерігався дотепер, активне зростання матеріального достатку сільського населення.

6. Доведено, що відродження сільського господарства має здійснюватись на основі поєднання в єдиному комплексі життєдіяльності міста й села, узгодженого їх економічного та соціального піднесення, використання трудових ресурсів міста й села на засадах розвитку спільних форм організації виробництва безпечних продуктів харчування, охорони навколишнього середовища та культурних заходів.

7. Слід відзначити, що обсяг виробництва валової продукції сільського господарства залежить від конкретних факторів: вартості основних фондів, витрат праці, кількості поголів’я худоби. Побудована модель показує, що при збільшенні основних фондів на 100 грн. та за умови, коли решта змінних (витрати праці та поголів’я худоби) залишаються незмінними, відбудеться приріст валової продукції з 1 га сільськогосподарських угідь на 3 грн. Збільшення витрат праці на 100 грн. дозволить збільшити виробництво валової продукції на 1 га сільськогосподарських угідь на 114 грн. Збільшення кількості поголів’я на 1 умовну голову дозволить підвищити виробництво валової продукції на 787,40 грн. на 1 га сільськогосподарських угідь. Отримані результати дають можливість прогнозувати обсяги валової продукції. З вище зазначеного випливає, що за соціально-економічних умов розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, які склалися в агровиробництві в досліджуваному регіоні, домінуюча роль має належати тваринництву. Отже, для відродження сільського господарства в передгірній та гірській зонах Карпат необхідно найбільшу увагу приділяти тваринництву.

8. Обґрунтовано заходи стимулювання відродження сільського господарства як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні через пріоритетне кредитування села та спеціальну кредитну підтримку господарств; створення системи інформаційної та консультаційної підтримки діяльності новостворених господарств; ширше застосування прискорених методів нарахування амортизації, що дасть можливість збільшити інвестиційні ресурси; активніше запровадження такого фінансового інструменту як лізинг; зниження трудомісткості продукції за рахунок впровадження новітніх технологій; формування ефективної системи сервісного та інфраструктурного обслуговування сільських товаровиробників; налагодження розвиненої сфери закупівлі продукції; створення необхідних потужностей для первинної і глибокої переробки продукції; підвищення ефективності використання низькосортної і неліквідної деревини і різних лісових відходів; підвищення самостійності господарств у розпорядженні своєю продукцією; державна підтримка експортно-імпортних операцій.

9. Підтверджено, що рівень оплати праці сільськогосподарських працівників не забезпечує відтворення робочої сили. Оплата праці в сільському господарстві є найнижчою серед інших галузей економіки. Трудові ресурси мають тенденцію до скорочення і погіршення якості, що негативно впливає на сільськогосподарське виробництво. Щоб залучити робочу силу в сільське господарство, необхідно повернутися до вирощування трудомістких, але економічно вигідних видів агрокультур, зокрема льону-довгунця, а також створювати сільськогосподарськими підприємствами, фермерськими та особистими підсобними господарствами кооперативи з переробки, зберігання та збуту продукції, матеріально-технічного і технологічного обслуговування виробництва.

10. Доведено, що важливою складовою відродження сільського господарства є розбудова кооперативного руху на селі, який забезпечить не тільки контроль за рухом створеної агрогосподарствами продукції та отримання від цього відповідного доходу, але й постачання необхідних ресурсів.

11. Підтверджено, що однією з умов відродження села є відповідне правове забезпечення. Для посилення дієвості аграрного законодавства та усунення недоліків доцільно розробити і затвердити правові основи, які б сприяли отриманню рівновеликих з іншими галузями та сферами економіки прибутків підприємств аграрного сектора на вкладений капітал, вирівнюванню розмірів заробітної плати для працюючих в його галузях, розвитку сільських територій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях:

1. Белей С.І. Роль управління в умовах реструктуризації підприємства // Аграрна наука – селу: Зб. наук. праць Подільської державної аграрно-технічної академії. – Вип.7. – Кам?янець-Подільський, 1999. – С. 240-242.

2. Белей С.І. До проблеми відродження сільськогосподарського виробництва у передгірській та гірській зоні Чернівецької області // Зб. наук. праць Подільської державної аграрно-технічної академії. – Вип.8. – Кам?янець-Подільський, 2000. – С. 333-336.

3. Белей С.І. Особливості відродження лісогосподарської діяльності у сільськогосподарських підприємствах передгірної та гірської зон Буковини // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє: Щорічник Тернопільської академії народного господарства. – Тернопіль: Збруч, 2002. – С. 310-316.

4. Белей С.І. Обґрунтування оптимального розвитку агропромислового виробництва в умовах Прикарпаття // Зб. наук. праць Подільської державної аграрно-технічної академії. – Вип.10. – Кам?янець-Подільський, 2002. – С. 163-165.

5. Белей С.І. Власний лісовий фонд сільськогосподарських підприємств передгірської та гірської зон Чернівецької області: стан та шляхи підвищення ефективності його використання // Зб. наук. праць Вінницького державного аграрного університету. – Вип.11. – Вінниця, 2002. – С. 146-149.

6. Белей С.І. Управління раціональним використанням і охороною земельних ресурсів Буковини // Зб. наук. праць Вінницького державного аграрного університету. – Вип.13. – Вінниця, 2002. – С. 145-150.

7. Белей С.І. Регіональний аспект відродження сільського господарства // Вісник ХНАУ. Серія "Економіка АПК і природокористування". – Харків, 2002. – С. 20-24.

8. Белей С.І. Актуальні проблеми відродження сільськогосподарського виробництва регіону // Агроінком. – 2002. - № 10-12. – С. 61-65.

9. Белей С.І. Основні напрями відродження сільськогосподарського виробництва передгірної та гірської зон Буковини // Зб. наук. праць Подільської державної аграрно-технічної академії. – Вип.11. – Кам?янець-Подільський, 2003. – С. 264-266.

10. Белей С.І. Сільське господарство Буковини: стан, проблеми та напрями відродження // Агроінком. – 2003. – № 9-10 – С. 69-72.

11. Белей С.І. Відродження сільськогосподарського виробництва передгірної та гірської зон Чернівецької області: фінансово-економічні та екологічні проблеми // Наукові праці Національного університету харчових технологій. Спец. випуск. Економічні науки. – Київ: НУХТ, 2005. – С. 69-72.

12. Белей С.І. Стан і шляхи відродження сільського господарства передгірної та гірської зон Чернівецької області // Економіка АПК. – 2005. – №12. – С.43-49.

13. Белей С.І. Соціальні аспекти відродження сільськогосподарського виробництва передгірної та гірської зон Чернівецької області // Зб. наук. праць Луганського національного аграрного університету. Вид-во ЛНАУ, 2006. – №62/85. – С. 33-37.

14. Белей С.І. Історичні аспекти відродження сільського господарства Буковини // Зб. наук. праць Подільського державного аграрно-технічного університету. – Вип.14. – Кам?янець-Подільський, 2006. – С. 362-365.

15. Белей С.І. Кооперація в розвитку відроджувальних процесів у сільському господарстві Чернівецької області // Аграрний вісник Причорномор’я. Економічні науки. – Вип.37. – Одеса: Імідж-Прес, 2007. – С. 26-29.

16. Белей С.І. Регіональний аспект відродження сільськогосподарського виробництва: досвід Буковини та доцільність його використання // Зб. наук. праць Подільського державного аграрно-технічного університету. –