ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДУДАР Григорій Тарасович

УДК 338.1.:633.1

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ МОЛОКА

ТА МОЛОКОПРОДУКТІВ В УМОВАХ РИНКУ

Спеціальність: 08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ТЕРНОПІЛЬ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Тернопільському національному економічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

СТЕЛЬМАЩУК Антон Михайлович,

Хмельницький економічний університет,

завідувач кафедри обліку і аудиту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

БЕРЕЗІВСЬКИЙ Петро Степанович,

Львівський державний аграрний університет,

завідувач кафедри менеджменту організацій

ім. проф. Є. Храпливого

кандидат економічних наук, доцент

ВАСИЛЬЧАК Світлана Василівна,

Львівська національна академія ветеринарної медицини і біотехнологій ім. С.З. Гжицького,

доцент кафедри економіки та організації сільськогосподарського виробництва

Захист відбудеться “6” березня 2008 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .082.03 у Тернопільському національному економічному університеті за адресою: 46020, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11, корпус 11, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського національного економічного університету за адресою: 46020, м. Тернопіль, вул. Львівська, 6.

Автореферат розісланий “5” лютого 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент М.П. Шаварина

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В ринкових умовах господарювання гостро постала проблема перед товаровиробниками не лише уміти виробити товар, а й налагодити ефективний маркетинг виробленої продукції, щоб вигідно її реалізувати по ефективних збутових каналах з метою отримання необхідного прибутку і задоволення потреб споживачів. Проте, внаслідок непослідовності і безсистемності проведення аграрної реформи в Україні, зниження платоспроможного попиту населення, порушення диспаритету цін на сільськогосподарську продукцію і матеріально-технічні ресурси для села, недосконалості законодавчої бази і недостатньої державної підтримки, низької інвестиційної привабливості галузі та ряду інших причин діюча система реалізації продукції не відповідає вимогам ринкової економіки. Особливо це відчутно в молокопродуктовому підкомплексі, який відіграє важливу роль на агропродовольчому ринку країни.

Нині національний ринок молока та молокопродуктів із-за своєї неврегульованості соціальну функцію виконує не сповна. Загальне зменшення виробництва і заготівлі молока, поряд з ускладненням взаємовідносин між сільгосптоваровиробниками і переробними підприємствами призвели до скорочення щорічного споживання молока та молокопродуктів в розрахунку на одну особу. В 2006 р. в Україні цей показник становив 234,7 кг, що на 38,2% нижче від науково обґрунтованої фізіологічної норми.

Наукова і прикладна проблематика формування ринку молока та молокопродуктів, дослідження ефективності його функціонування постійно знаходиться в полі зору зарубіжних і вітчизняних науковців. Зокрема, проблемам розв’язання теоретичних і практичних аспектів пов’язаних з формуванням ринкових відносин в молокопродуктовому підкомплексі і розвитку каналів збуту молока та молокопродукції приділяється велика увага в наукових працях відомих вітчизняних вчених – В.Г. Андрійчука, П.С. Березівського, С.В. Васильчак, П.М. Гарасима, С.Л. Дусановського, Л.А. Євчука, В.Н. Зимовця, М.Н. Ільчука, С.Р. Камілової, Т.Л. Мостенської, М.К. Пархомця, П.Т. Саблука, А.М. Стельмащука, О.М. Шпичака та інших. Їх зусиллями створений міцний теоретико-методологічний фундамент дослідження названої проблеми, вирішено ряд її методичних та прикладних аспектів. Водночас певні питання реалізації продукції і функціонування економічних взаємовідносин в нових умовах господарювання цієї багатогранної проблеми досліджено фрагментарно. В цих дослідженнях недостатньо уваги приділялось можливим сценаріям формування системи реалізації молока та молокопродукції, адекватної ринковій економіці України.

Необхідність поглибленого наукового розроблення питань формування системи реалізації молока та молокопродуктів в Україні, народногосподарська важливість цієї системи зумовили вибір теми дисертаційної роботи, мету, структуру і напрямки дослідження та визначають її актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалось згідно з науково-дослідною тематикою Тернопільського національного економічного університету і знайшло відображення при виконанні держбюджетної теми кафедри аграрного бізнесу: “Розробка організаційно-технологічних і фінансово-економічних засад раціонального розвитку та ефективного функціонування підприємницьких структур АПК в умовах становлення ринкових відносин” (державний реєстраційний номер – 0101U002360), в межах якої автором виконано розділ “Науково-методичні засади оцінки кон’юнктури ринку молока та молокопродуктів, формування ефективних збутових каналів реалізації продукції молокопродуктового підкомплексу”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних і методологічних основ та розробка практичних рекомендацій для формування системи реалізації молока та молочної продукції в умовах ринкової економіки.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі основні завдання:

· дослідити теоретичні аспекти формування системи реалізації агропромислової продукції в умовах ринкових відносин з метою узагальнення і уточнення поглядів вчених-економістів на сутність, види, значення та необхідність активізації її розвитку;

· дати оцінку теоретико-методологічним засадам формування системи реалізації молока та молокопродуктів в умовах ринку;

· провести аналіз регіональних особливостей функціонування ринку молока та молокопродуктів;

· виявити світові тенденції функціонування ринку молока та молокопродукції і розвитку кооперативного молочарського бізнесу;

· здійснити аналіз маркетингових каналів реалізації молока та молокопродуктів, перспектив їх розвитку, з метою забезпечення сталого і збалансованого функціонування системи реалізації продукції в молокопродуктовому підкомплексі;

· удосконалити економічні взаємовідносини, які складаються між суб’єктами ринку в процесі реалізації продукції молокопродуктового підкомплексу;

· сформувати модель системи аграрного маркетингу в молокопродуктовому підкомплексі;

· розвинути оптимізаційну економіко-математичну модель реалізації молока та молокопродуктів для типових молокопереробних підприємств;

· обґрунтувати шляхи розвитку молочарського бізнесу в контексті вступу України до СОТ та інтеграції з ЄС.

Об’єктом дослідження виступають система реалізації молока та молочних продуктів і трансформаційні процеси з її адаптації до ринкових умов господарювання.

Предметом дослідження – є теоретико-методологічні, методичні та практичні аспекти формування системи реалізації молока та молокопродуктів в умовах ринку.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є базові положення економічної теорії, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем функціонування продуктових ринків.

В процесі дослідження використано комплекс економічних методів: системний метод пізнання – відповідно до якого явища і процеси розвитку системи реалізації агропромислової продукції розглядалися й аналізувалися у взаємозв’язку і взаємозалежності; абстрактно-логічний – для формування і узагальнення теоретичних та методичних засад формування системи реалізації молока та молокопродуктів в умовах ринку; монографічний – при висвітленні поглядів учених на досліджувані в роботі проблеми, вивченні ретроспективи ринку молока та молочної продукції; кореляційно-регресійного аналізу – для визначення тісноти зв’язку між виробництвом і споживанням молока та молокопродуктів в розрахунку на одну особу; індексного аналізу – при порівнянні реалізаційних цін на різних каналах реалізації молока та молокопродуктів; графічний – при вивченні ланцюгових темпів змін у виробництві основних видів молочної продукції; вирівнювання динамічних рядів – при вивченні динаміки якості молока реалізованого сільськогосподарськими підприємствами згідно вимог ДСТУ-3262-97 переробним підприємствам; економіко-математичного моделювання – при обґрунтуванні оптимізаційної моделі реалізації продукції молокопереробними підприємствами залежно від реального стану кон’юнктури ринку молока та молокопродуктів та інші загальноприйняті статистичні методи.

Інформаційною основою дослідження є відповідні законодавчі та нормативно-правові акти України (закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України), теоретичні праці вітчизняних і зарубіжних авторів, інші спеціальні та науково-практичні інформаційні джерела, у тому числі матеріали періодичних видань та спеціальні монографічні джерела за темою дисертаційної роботи. Використані аналітичні і статистичні матеріали Держкомстату України, Головного управління агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації, а також Головного управління статистики у Тернопільській області, звіти сільськогосподарських і молокопереробних підприємств, і, відповідно, результати власних обстежень та розрахунків.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в комплексному обґрунтуванні теоретико-методологічних основ та прикладних засад щодо формування системи реалізації молока та молочних продуктів в умовах ринку. Дисертантом сформульовано такі основні твердження, що відображають його особистий внесок у розробку даної теми і виносяться на захист.

вперше:

· розроблено структурну модель системи аграрного маркетингу в молокопродуктовому підкомплексі, важливою складовою якої є запропонований алгоритм організації маркетингової діяльності на підприємствах, яка сприятиме ефективному функціонуванню системи реалізації молока та молочної продукції в умовах ринкових відносин;

удосконалено:

· методичні підходи щодо здійснення аналізу і оцінки системи реалізації молока та молокопродуктів, які включають систему оціночних показників, що характеризують прояви ринкової кон’юнктури, для здійснення аналізу кон’юнктури ринку в залежності від умов, що складаються на ньому в певний період часу і в конкретному місці, регіоні;

· головні напрями щодо гармонізації економічних взаємовідносин між суб’єктами молокопродуктового ринку в процесі реалізації продукції, які дають змогу узгоджувати взаємні інтереси на договірній основі, створювати інтеграційні формування з метою кооперації зусиль заінтересованих сторін;

дістало подальшого розвитку:

· оптимізаційна економіко-математична модель, яка дає можливість переробним підприємствам визначати обсяги виробництва і реалізації молока та молокопродукції в залежності від різних кон’юнктурних станів ринку, для вибору найбільш вигідних маркетингових каналів реалізації продукції, отримання належного економічного зиску і задоволення потреб споживачів в умовах невизначеності;

· теоретичні трактування сутності категорій “система” та “система реалізації агропромислової продукції”, в концептуальній інтерпретації даних понять в пореформений період економіки з метою здійснення відповідного вкладу в розвиток досліджуваної проблеми;

· шляхи організації молочарського бізнесу в контексті вступу України до СОТ та інтеграції з ЄС, в основу яких покладено питання адаптації товаровиробників до міжнародних вимог та вимог країн ЄС щодо якості молочної продукції.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці і обґрунтуванні пропозицій, спрямованих на формування системи реалізації молока та молочних продуктів в ринкових умовах господарювання.

Одержані результати дослідження знайшли впровадження на загальнодержавному і регіональному рівнях при обґрунтуванні стратегії розвитку молочарського бізнесу. Міністерством аграрної політики України – використані рекомендації щодо удосконалення економічних взаємовідносин між партнерами з виробництва і реалізації молока та молочних продуктів, формування системи аграрного маркетингу в молокопродуктовому підкомплексі, які використані при підготовці пропозицій з удосконалення економічних важелів регулювання і стабілізації розвитку АПК України (довідка № 37-14-1-13/17889 від 18 листопада 2005 р.); Головним управлінням агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації – схвалені і прийняті до впровадження в АПК області авторські пропозиції з оптимізації ринкових каналів збуту молока сільськогосподарськими товаровиробниками, на основі формування системи аграрного маркетингу, розвитку інтеграції та кооперації в молочарському бізнесі (довідка № 9-310/2-24 від 26 травня 2006 р.); Головним управлінням сільського господарства і продовольства Львівської обласної державної адміністрації використані рекомендації автора при розробці стратегії розвитку молочарського бізнесу в області (довідка № 09-05/9-98 від 30 червня 2005 р.). Окремі положення, що були обґрунтовані в дисертації, використовуються у навчальному процесі в Тернопільському національному економічному університеті при викладанні навчальних дисциплін: “Агропромисловий маркетинг”, “Маркетингові дослідження” (довідка № 126-06/1490 від 26 травня 2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень викладені в дисертаційній роботі, доповідались та обговорювались на Міжвузівській науково-практичній конференції молодих науковців “Теорія і практика управління розвитком персоналу вітчизняних підприємств та організацій” (м. Львів, 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті” (м. Тернопіль, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Розвиток дорадництва в аграрній сфері економіки” (м. Тернопіль, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова трансформація економіки АПК” (м. Харків, 2004 р.), Міжнародному Форумі молодих вчених “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн” (м. Харків, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва” (м. Харків, 2006 р.), наукових конференціях професорсько-викладацького складу, докторантів, аспірантів, здобувачів наукових ступенів “Економічні, правові, інформаційні та гуманітарні проблеми розвитку України в постстабілізаційний період” (м. Тернопіль, 2004 р., 2005 р., 2006 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковано у 19 наукових роботах (сімнадцять опубліковано автором одноосібно), у тому числі сім статей у фахових виданнях і дванадцять – в інших, загальним обсягом 7,10 друк. арк. (особистий внесок дисертанта – 6,74 друк. арк.).

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 238 сторінок, у тому числі 179 сторінок основного тексту. У дисертації міститься 29 таблиць, 25 рисунків, 9 додатків. Список використаних літературних джерел включає 250 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади формування системи реалізації молока та молокопродуктів” – розкрито сутність понять “система” та “система реалізації агропромислової продукції”, обґрунтовано необхідність її подальшого розвитку для розбудови вітчизняного агропродовольчого ринку, зокрема, ринку молока та молокопродуктів, узагальнено світові тенденції становлення, функціонування та розвитку кооперативного молочарського бізнесу та обґрунтовано можливості його застосування в Україні, розглянуто методологію дослідження і оцінки системи реалізації молока та молокопродукції в умовах ринку.

Проблема реалізації агропродовольчої продукції є найважливішою складовою сучасних аграрних перетворень, формування повноцінного агропродовольчого ринку і забезпечення продовольчої безпеки держави. Реалізація сільськогосподарської продукції у ринковому середовищі розглядається в роботі як динамічна система, що функціонує за об’єктивними законами ринкової економіки. Невід’ємним атрибутом цієї системи є ринкове саморегулювання – автоматичний вплив ринкового механізму, взаємодії попиту та пропозиції, цінової конкуренції на обсяги виробництва і продажу продукції та товарів, рівень споживання, ефективність виробництва. Ринкове саморегулювання повинно доповнюватися елементами державного регулювання, способами їх раціонального поєднання.

Встановлено, що в ринкових умовах вибір каналів реалізації молока та молокопродукції зумовлюється такими чинниками: кон’юнктурою і ступенем відкритості місцевих ринків молочної сировини і молокопродуктів, наявністю власних потужностей з переробки молока, мережею заготівельно-збутових кооперативів на селі і, головне, взаємовигідною для всіх суб’єктів ринку системою реалізації молока та молокопродуктів (рис. 1).

Рис. 1. Система реалізації молока та молокопродуктів в умовах ринку

Ринок молока та молокопродуктів виступає як система товарно-грошових відносин, що виникають між покупцем і продавцем, яка включає механізм вільного ціноутворення, вільного підприємництва, рівноправності та конкуренції суб’єктів господарювання у боротьбі за споживача. В системі реалізації продукції на основі дії ринкових законів формується ринкова ціна, яка врівноважує попит і пропозицію, регулює обсяг молока і асортимент молочних продуктів, впливає на розвиток виробництва і є основним регулятором молочарського агробізнесу. Водночас ринкова система виступає регулятором господарської діяльності підприємств.

Автор виходить з позиції, що побудова ринкової системи збуту і реалізації продукції молокопродуктового підкомплексу АПК повинна ґрунтуватися на дослідженні товарного ринку. Першочерговим завданням в процесі такого дослідження має бути аналіз поточного співвідношення попиту і пропозиції на молоко та молочні продукти, тобто комплексний аналіз кон’юнктури ринку. Запропонований методологічний підхід дає можливість встановити, в якій мірі діяльність агропромислових формувань, аграрних підприємств, малих підприємницьких структур впливає на стан ринку, його розвиток в найближчому майбутньому і які управлінські рішення необхідно приймати, щоб повніше задовольняти попит споживачів на молоко та молокопродукти, раціональніше використовувати потенційні можливості наявні у суб’єктів ринку.

На основі систематизації різних методологічних підходів запропоновано авторську систему оціночних показників, які характеризують ті чи інші прояви кон’юнктури ринку молока та молочних продуктів.

Конкретизуючи умови і можливості інтеграції економіки України у світову спільноту, пропонується ширше розвивати молочарський бізнес на кооперативних засадах, які є в країнах ЄС досить поширеним і ефективним засобом залучення товаровиробників до великомасштабного агробізнесу.

У другому розділі “Основні тенденції розвитку системи реалізації молока та молокопродуктів” – здійснено аналіз регіональних особливостей функціонування ринку молока та молокопродуктів в умовах трансформації форм власності і господарювання, виявлено тенденції розвитку маркетингових каналів реалізації молока та молокопродуктів, формування цінового механізму і сучасних економічних взаємовідносин між суб’єктами ринку в молокопродуктовому підкомплексі.

Виявлено, що функціонуючий ринок молока та молочних продуктів в Україні є важливою складовою агропродовольчого ринку, органічно вплетеною в його структуру, і складається із сільськогосподарського виробництва, системи заготівлі, транспортування, переробки продукції, оптової і роздрібної торгівлі. Негативні тенденції в роки реформування аграрного сектора, які спостерігалися у виробництві і реалізації молока та молокопродуктів, формуванні ринкових ресурсів молочної продукції характерні для всіх регіонів нашої країни. В усіх категоріях господарств виробництво молока за період 1990-2006 рр. знизилось на 45,8%, а середньорічне споживання в розрахунку на одну особу скоротилось на 138,5 кг і становило – 234,7 кг, але в різних регіонах є свої характерні відмінності.

На основі проведеного кореляційно-регресійного аналізу встановлено, що між виробництвом і споживанням молока та молокопродуктів в розрахунку на одну особу в регіонах України має місце пряма залежність, яка спостерігалася у 1995-2004 рр. Рівняння прямої, яке кількісно описує залежність між виробництвом і споживанням молока та молокопродуктів у 2004 р., має такий вигляд:

ух=149,5+0,257х (1)

Це означає, що підвищення виробництва молока та молокопродуктів в Україні на одну особу, на величину рівну 1 тис. грн. забезпечує відповідне підвищення споживання продукції на 257 грн. По проведеному дослідженню у дисертації встановлено, що критерій Фішера F=68,6, а коефіцієнт детермінації R2=74,9.

У процесі економічного аналізу виявлено, що на ринку молока та молокопродукції України стабільно високий рівень споживання продукції в останні роки спостерігається в Тернопільській області – одному з найбільш характерних регіонів, де молочарський бізнес займає провідне місце на агропродовольчому ринку. Основними виробниками молока є господарства населення, а частка сільськогосподарських підприємств у загальному виробництві усіх категорій господарств становила у 2006 р. лише 7,4%. Динамічне скорочення виробництва молока веде до зменшення реалізації сировини молокопереробним підприємствам, яке супроводжується низьким рівнем окупності витрат сільгосптоваровиробниками, навіть за високих показників організації виробництва, що безпосередньо впливають на економічну ефективність виробництва і реалізації продукції (табл. 1).

Аналіз даних табл. 1 показує, що ситуація на регіональному ринку молока була досить складною в 1996-2000 рр., а починаючи з 2002 р. сформувались більш сприятливі умови для ефективного господарювання у молочному скотарстві області.

Середня реалізаційна ціна 1 ц молока, проданого сільськогосподарськими підприємствами, підвищилась із 54,33 грн. у 2002 р. до 75,01 грн. у 2003 р., а в 2006 р. становила – 112,11 грн. В результаті поліпшилися показники фінансової діяльності аграрних господарств від реалізації молока. Якщо у 2002 р. сільськогосподарські підприємства від продажу молока переробним підприємствам мали в розрахунку на 1 ц проданого молока 9,05 грн. збитку, то в 2006 р. вони отримали 11,79 грн. прибутку.

На основі дослідження виявлено, що позиції на ринку і ефективність ринкових каналів збуту молока-сировини сільгосптоваровиробниками в значній мірі визначаються ціновою політикою, яка в теоретичному і практичному плані залишається однією з основоположних ринкових проблем. Проведений аналіз показує, що закупівельні ціни на молоко та молочну продукцію продані сільськогосподарськими підприємствами у 2006 р. порівняно з 2002 р. мали тенденцію до зростання по всіх каналах реалізації (табл. 2).

Зокрема, середня ціна 1 тонни по всіх каналах реалізації в регіоні зросла за досліджуваний період майже в 2 рази і досягла в 2006 р. – 1159,8 грн. Найвищі середньореалізаційні ціни були при реалізації продукції молокопереробним підприємствам і закупівельним (заготівельним) організаціям, включаючи прямі зв’язки – 1165,1 грн./т, а найнижчі при продажі продукції на ринку, через власні магазини, палатки – 757,2 грн./т, що на 33,8% нижче від середньореалізаційної ціни по всіх каналах збуту.

Таблиця 1

Показники економічної ефективності виробництва і реалізації молока сільськогосподарськими підприємствами Тернопільської області в 1996-2006 рр.

Показники | В середньому за рік | 2006 р. +, – до 1996-2000 рр. | 1996-2000 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | Поголів’я корів, тис. гол. | 84,8 | 18,0 | 13,0 | 12,7 | 12,6 | 11,3 | -73,5 | Надій молока на 1 корову, кг | 1733 | 2080 | 2151 | 2803 | 3237 | 3285 | 1552 | Виробництво молока – всього, тис. т | 146,9 | 54,5 | 34,5 | 32,9 | 35,5 | 35,0 | -111,9 | Витрати кормів на виробництво 1 ц молока, ц. к. од. | 2,27 | 2,05 | 1,80 | 1,53 | 1,62 | 1,71 | -0,56 | в т. ч. концкормів, ц. к. од. | 0,20 | 0,21 | 0,28 | 0,28 | 0,26 | 0,28 | 0,08 | Реалізація молока заготівельним організаціям, тис. т | 126,0 | 36,7 | 24,8 | 25,7 | 28,3 | 27,9 | -98,1 | Собівартість 1 ц реалізованого молока, грн. | 56,71 | 63,38 | 66,73 | 71,30 | 91,42 | 100,32 | 43,61 | Середня реалізаційна ціна 1 ц молока, грн. | 30,05 | 54,33 | 75,01 | 81,16 | 113,51 | 112,11 | 82,06 | Прибуток (+), збиток (-) від реалізації 1 ц молока, грн. | -26,66 | -9,05 | 8,28 | 9,86 | 22,12 | 11,79 | 38,45 | Рівень рентабельності (+), збитковості (-) молока, % | -47,1 | 14,3 | 12,4 | 13,7 | 24,2 | 10,7 | 57,8 |

Встановлено, що формування цін на молочну сировину значною мірою має сезонний характер, тобто залежить від співвідношення попиту і пропозиції по періодах року та від платоспроможності населення. Максимальне зниження цін на молоко в Україні припадає на літні місяці, коли формуються найбільші обсяги пропозиції молока. В осінньо-зимовий період, коли надої молока порівняно низькі, ціни реалізації, навпаки, підвищуються.

Дослідження свідчать, що економічний механізм щодо формування ціни на молоко стосовно сільгосптоваровиробників – постачальників сировини неповною мірою враховує збалансованість цін, які б забезпечували належну прибутковість для розширеного ведення сільськогосподарського виробництва на інноваційній основі.

Таблиця 2

Динаміка цін різних каналів реалізації в порівнянні до середньої ціни на молоко та молочну продукцію, продані сільськогосподарськими підприємствами Тернопільської області в 2002-2006 рр.

Маркетингові

канали реалізації | Роки | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | Середня ціна 1 т продукції по всіх каналах реалізації, грн. | 587,1 | 750,5 | 812,1 | 1142,6 | 1159,8 | в т. ч. по каналах реалізації: | - ціна реалізації молокопереробним підприємствам

- у співвідношенні до середньої ціни, % | 594,2

101,2 | 762,0

101,5 | 821,8

101,2 | 1152,8

101,0 | 1165,1

100,4 | - ціна реалізації на ринку, через власні магазини, ларки, палатки

- у співвідношенні до середньої ціни, % | 514,0

87,5 | 659,0

87,8 | 603,4

74,3 | 827,3

72,4 | 757,2

66,2 | - ціна реалізації населенню в рахунок оплати праці (включаючи реалізацію через систему громадського харчування)

- у співвідношенні до середньої ціни, % | 497,1

84,7 | 509,8

67,9 | 540,7

66,6 | 775,9

67,9 | 847,7

73,1 | - ціна реалізації за видане пайовикам в рахунок орендної плати за землю та майнових паїв (часток)

- у співвідношенні до середньої ціни, % | 590,9

100,6 | 610,0

81,3 | 750,0

92,3 | 981,1

85,7 | 1000,0

86,2 | - за іншими каналами (комерційним структурам, підприємствам тощо)

- у співвідношенні до середньої ціни, % | 520,6

88,7 | 570,1

76,0 | 642,7

79,1 | 856,1

74,9 | 842,2

72,6 |

Проведене дослідження підтверджує, що стратегічне спрямування цінової діяльності повинно орієнтувати кожне сільськогосподарське підприємство, господарство населення на умови майбутньої реалізації молочної сировини з використанням прогнозної ціни, а тактичне – потребує встановлення такої ціни, яка була б адекватна реальним умовам реалізації продукції на ринку.

Доведено, що найбільш повно механізм маркетингового ціноутворення проявляється через динаміку цін, що формуються з урахуванням стратегічного й тактичного чинників. Перший з них – чинник довгострокової дії, в підґрунтя якого покладені особливості формування ринкової ціни на основі вартості продукції та рівня попиту на неї. Тактичний чинник має короткострокову дію і вплив його на ціну тісно пов’язаний з динамікою кон’юнктурних змін.

Для покращення економічних взаємовідносин між виробниками і споживачами продукції молокопродуктового підкомплексу пропонується упорядкувати і створити цивілізовані оптові продовольчі ринки в кожному адміністративному районі і обласному центрі. Основними завданнями оптово-продовольчого ринку є: максимізація можливостей по виявленню інтересів виробників і споживачів; сприяння ліквідації осередків стихійної оптової торгівлі молоком, сиром, сметаною; створення передумов для стабілізації цін і товарних потоків; сприяння налагодженню продажу та господарських зв’язків між виробниками, оптовими продавцями і покупцями; концентрація продовольчих ресурсів, продукції та пошук покупців і продавців.

У третьому розділі “Напрями формування і розвитку системи реалізації молока та молокопродуктів в умовах ринку” – розроблено концептуальні засади формування системи аграрного маркетингу в молокопродуктовому підкомплексі, визначено напрями оптимізації ринкових каналів реалізації молока та молокопродукції товаровиробниками, запропоновано шляхи розвитку молочарського бізнесу в контексті вступу України до СОТ та інтеграції з ЄС.

З дослідження випливає, що для уникнення ризиків у збуті виробленої продукції на ринку, поєднання інтересів господарюючих суб’єктів молокопродуктового підкомплексу, товаровиробники повинні постійно вивчати поведінку споживачів, їх вимоги, рівень задоволення потреб у конкретному продукті, товарну структуру ринку і коригувати свою виробничу діяльність згідно з потребами споживачів, за рахунок впровадження у практичну діяльність системи аграрного маркетингу.

Формування організаційної структури маркетингу на підприємствах молокопродуктового підкомплексу зводиться до удосконалення структури управління підприємствами з врахуванням їх фінансово-господарських можливостей, специфіки сировини, що переробляється, тривалості виробничого циклу, схеми товаропросування до споживача, характеру споживання і ринку збуту продукції. Для організації служби маркетингу на підприємствах пропонується така програма дій: здійснення перегрупування кадрів існуючої структури управління підприємством без включення до штату нових працівників; удосконалення функцій відділів і посадових інструкцій їх працівників; підвищення кваліфікації співробітників апарату управління з питань адаптації товаровиробників до міжнародних вимог та вимог країн ЄС.

Розроблена в дисертації структурна модель системи аграрного маркетингу в молокопродуктовому підкомплексі передбачає органічне поєднання п’яти взаємодоповнюючих підсистем: 1 – система маркетингових досліджень; 2 – система інформаційного забезпечення; 3 – система управління маркетингом; 4 – інфраструктура маркетингу; 5 – система стратегічного та оперативного управління. Основною метою маркетингової діяльності підприємств повинно бути узгодження їх виробничої і збутової політики з постійно змінним попитом споживачів. Невідкладним завданням є формування організаційних маркетингових структур, які б забезпечували збір і аналіз інформації, проведення досліджень і розробку ефективного комплексу маркетингу (товарної, цінової та комунікаційної політики). Науково обґрунтовану маркетингову діяльність запропоновано здійснювати, використовуючи блок-схему алгоритму організації системи маркетингу в агропромисловому формуванні (рис. 2).

Рис. 2. Блок-схема алгоритму організації системи агромаркетингу в

агропромисловому формуванні

При вирішенні питань реалізації продукції, виборі ефективних збутових каналів молокопереробним підприємствам пропонується в управлінні економічною системою застосовувати економіко-математичну модель, яка описує процес реалізації молочної продукції в залежності від умов реального стану кон’юнктури ринку молока та молокопродукції:

, (м M: и = 1,2,…,И) (2)

де – вихід продукції з одиниці молочної сировини, яка виробляється по технології в умовах стану кон’юнктури ринку молочних продуктів; – множина якісних властивостей молочної сировини (молоко вищого ґатунку, молоко І ґатунку, молоко ІІ ґатунку, молоко неґатункове, жирність молока, вміст білка) та ін, з якої одержують молочний продукт; М – множина молочних продуктів, які реалізуються на ринку споживачам.

Програмна реалізація моделі засобами Microsoft Excel, дала змогу здійснити прогноз оптимального варіанту щодо обсягів виробництва і реалізації продукції для типового молокопереробного підприємства України ринкової орієнтації ЗАТ “Бучацький сирзавод”, який доцільно враховувати при укладанні контрактів на 2010 р., виходячи із різних кон’юнктурних станів ринку (табл. 3).

Таблиця 3

Прогноз оптимального варіанту виробництва і реалізації сирів жирних для ЗАТ “Бучацький сирзавод” на 2010 р., виходячи із різних кон’юнктурних станів ринку

Назва показників | Кон’юнктурні стани ринку молока та молокопродуктів | и =1 | и =2 | и =3 | и =4 | и =5 | Виробництво сирів жирних – всього, т | 910,0 | 960,0 | 964,4 | 889,0 | 941,0 | Реалізація сирів жирних – всього, т | ,0 | ,0 | ,0 | ,0 | в т.ч.:

- гуртовим споживачам | 637,0 | 672,0 | 678,6 | 622,3 | 673,0 | - приватним підприємствам | 273,0 | 288,0 | 290,8 | 266,7 | 288,0 | Імовірний розрахунковий прибуток від реалізації сирів жирних – всього, тис. грн. | 990,2 | 1041,8 | 1044,7 | 978,4 | 1002,9 | - в т.ч. в розрахунку на 1 т товарної продукції, грн. | 1088,1 | 1085,2 | 1077,7 | 1100,6 | 1064,4 |

Отримано оптимальний загальний обсяг щорічного виробництва сиру жирного для реалізації на ринку – 969,4 т, в тому числі для продажу на збутових каналах гуртовим споживачам по оптових цінах – 70%, а приватним підприємствам і особам по роздрібних цінах – 30%. Імовірний максимальний валовий прибуток становить – 1044,7 тис. грн. в середньому за рік, або на 6,8% більше, ніж у ситуації . Якщо ж вирахувати показник обсягу імовірного валового прибутку в розрахунку на 1 т проданої продукції, то максимальну величину його можна одержати в ситуації , який на 2,1% є вищим, ніж в ситуації .

На даному етапі розвитку ринкових відносин, невідкладним питанням, що потребує вирішення є проблема послаблення впливу посередницьких структур, які не займаючись власним виробництвом, а тільки перепродажем товарів, користуються слабким фінансовим становищем сільськогосподарських товаровиробників і вигідною для них ситуацією на ринку, диктують виробникам свої умови при розрахунках з ними.

В результаті сільські товаровиробники, незалежно від форм власності і господарювання, несуть значний збиток – до 30-40% прибутку від реалізації кінцевого продукту АПК, який привласнюється бізнесовими структурами, що переслідують суто власні комерційні інтереси.

Проведене дослідження системи реалізації молока та молокопродуктів показало, що молокопродуктовий підкомплекс АПК потребує створення власної системи кооперації, яка б охоплювала виробництво молока, переробку сировини і збут готової продукції, матеріально-технічне постачання й обслуговування, кредитування, інформаційно-консультаційну діяльність для успішного вирішення проблем щодо приєднання України до СОТ і євроінтеграції.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичні узагальнення і запропоновано нові підходи до розв’язання важливого науково-практичного завдання щодо формування системи реалізації молока та молокопродукції в умовах ринку. Отримані результати свідчать про досягнення поставленої мети, розвязання завдань дослідження і дають підстави зробити такі висновки:

1. Побудова і функціонування ринкової системи реалізації продукції молокопродуктового підкомплексу АПК по вигідних маркетингових каналах збуту, специфічні властивості якої пов’язані з малотранспортабельністю і непридатністю до тривалого зберігання, є важливим чинником підвищення її конкурентоспроможності у відповідності з вимогами СОТ, ефективного функціонування і розвитку ринку молока та молочних продуктів.

2. Світовий досвід переконує, що формування і розвиток ринку молока і молокопродуктів у економічно розвинутих країнах ґрунтується на економічному механізмі, важливими складовими якого є попит, пропозиція та ціна, заходи фінансової підтримки товаровиробників, протекціонізм і державне регулювання, розвиток кооперативного молочарського бізнесу.

3. Позиції на ринку і ефективність ринкових каналів збуту молока-сировини сільгоспвиробниками визначається ціновою політикою, яка формується під впливом попиту і пропозиції. Найбільш вигідно сільгоспвиробникам реалізовувати молоко-сировину молокопереробним підприємствам порівняно з іншими маркетинговим каналами реалізації, де є найвищі закупівельні ціни, на 15-26% середні ціни реалізації молока є нижчими при збуті його на ринку, через власні магазини, палатки, населенню в рахунок оплати праці, при реалізації за видане пайовикам в рахунок орендної плати за землю та майнові паї. Для сільгосптоваровиробників перспективними каналами реалізації молока будуть такі: господарства населення > приймальний пункт > спецавтотранспорт молокозаводу > переробне підприємство; господарства населення > приватна автоцистерна > переробне підприємство.

Запропонована інфраструктура оптового ринку молока та молокопродукції дозволить максимізувати можливості по виявленню інтересів виробників і споживачів, сприяти ліквідації осередків стихійної оптової торгівлі молоком, сиром, сметаною, створити передумови стабілізації цін і товарних потоків, концентрації продовольчих ресурсів.

4. За аналізований період скорочення обсягів реалізації молока та молокопродукції відбувалося швидшими темпами, ніж її виробництво, що свідчить про щорічне звуження ємності цього ринку. Причиною такої ситуації є зменшення поголів’я корів, їх низька продуктивність, а також значне зниження купівельної спроможності населення. Виявлені в процесі дослідження тенденції на ринку молока та молокопродукції значною мірою обумовлені чинниками макросередовища. Сучасна протекціоністська політика стосовно вітчизняного товаровиробника не знівелювала його негативного впливу. Навпаки, простежується тенденція до зниження державної підтримки товаровиробників галузі, як і загалом аграрного сектора. В таких умовах особливої уваги набуває державне регулювання молокопродуктового підкомплексу.

5. Формування нових організаційних підходів товаровиробниками щодо удосконалення ринкових каналів збуту молока та молокопродукції потребує впровадження системи аграрного маркетингу в молокопродуктовому підкомплексі, яка поєднає інтереси господарюючих суб’єктів підкомплексу, а її основою буде орієнтація кінцевих результатів діяльності на задоволення потреб і запитів споживачів. Структурна модель системи аграрного маркетингу в молокопродуктовому підкомплексі повинна включати п’ять взаємодоповнюючих підсистем: систему маркетингових досліджень; систему інформаційного забезпечення; систему управління маркетингом; інфраструктуру агромаркетингу; систему стратегічного та оперативного управління.

6. Узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду роботи маркетингових служб агроформувань, переробних підприємств показало, що на рівні підприємства маркетинг розглядається двояко – з одного боку здійснюється аналіз і контроль за виконанням програм щодо виробництва молока та продуктів його переробки, створення необхідної системи сервісу, постійне вивчення ринку запитів, смаків і потреб споживачів, щоб забезпечити адресність продукції, а з іншого – спостерігається активний вплив на ринок, формування потреб і пропозицій, тобто у процесі виробництва і реалізації продукції підприємство зорієнтовує свою діяльність на певного покупця і одночасно на формування попиту. В дисертації розроблено структурно-функціональну модель маркетингової діяльності в молокопродуктовому підкомплексі.

7. З метою поєднання інтересів всіх суб’єктів ринку молока та молокопродукції, ефективного функціонування системи реалізації цієї продукції в молокопродуктовому підкомплексі необхідно сформувати інтегровані формування (кооперативи, асоціації та ін.), які б охоплювали виробництво молока, збут продукції, переробку сировини, матеріально-технічне постачання й обслуговування, кредитування, інформаційно-консультаційну діяльність і були замкнені на власні кооперативні організації (союзи) із функціями господарського управління на всіх територіальних рівнях. Становлення і розвиток подібних формувань дозволить створити додаткові стимули до перерозподілу чистого доходу молокопереробних підприємств на користь постачальників сировини, а також внесе суттєвий елемент конкуренції у взаємовідносини переробних підприємств.

8. Основою покращення конкурентоспроможності молока і молокопродукції та становища її виробників є адаптація товаровиробників до міжнародних стандартів щодо якості продукції, формування ефективної ринкової інфраструктури, державна підтримка і регулювання ринку молока та молокопродукції.

9. Входження України до СОТ і наміри інтегруватись з ЄС потребує чіткого впровадження законів ринкової економіки в агропромисловому виробництві і, зокрема, в системі реалізації молока та молокопродукції за рахунок адаптації товаровиробників до міжнародних вимог та вимог ЄС щодо її якості (масова частка жиру, води, молочного білка; титрована кислотність; індекс розчинності; дозволений вміст сторонніх домішок; вимоги до маркування), усунення вітчизняної практики, яка спрямована на роз’єднання сформованих заготівельно-збутових структур, типів підприємств, парцеляцію власності, тоді як світова практика орієнтується на об’єднання для захисту взаємних інтересів і підвищення ефективності виробництва.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях:

1. Дудар Т.Г., Дудар Г.Т. Трансформація системи реалізації сільськогосподарської продукції в Україні до ринкових умов // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. / Серія: Економіка. – 2003. – Вип. 15. – С. 207-212. Особистий внесок здобувача: проаналізовано характер та наслідки трансформації системи реалізації сільгосппродукції в Україні за умов ринкового реформування.

2. Дудар Г.Т. Організаційно-економічні аспекти удосконалення системи реалізації молока та молокопродуктів // Вісник ТАНГ. – 2004. – Вип. 2. – С. 104-112.

3. Дудар Г.Т. Формування ринкових каналів збуту молока // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Економіка. – 2004. – Вип. 17. – С. 177-182.

4. Дудар Г.Т. Маркетинг в системі виробництва і реалізації молока та молокопродуктів // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка: / Економічні науки. – 2004. – Вип. 31. – С. 102-105.

5. Дудар Г.Т. Кооперація в системі молочарського бізнесу // Вісник ТАНГ. – 2005. – Вип. 2. – С. 181-189.

6. Дудар Г.Т. Формування і розвиток системи агромаркетингу в молокопродуктовому підкомплексі // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Економіка. – 2005. – Вип. 19. – С. 195-200.

7. Дудар Г.Т. Розвиток економічного механізму взаємовідносин на ринку молока та молочної продукції // Вісник наукових праць Харківського національного аграрного університету. Серія Економіка АПК і природокористування. Зб. наук. праць. – 2006. – № 1. – С. 113-117.

Публікації в інших наукових виданнях:

8. Дудар Г.Т. Ефективність сільськогосподарського виробництва і резерви її підвищення в умовах переходу до ринку // Інститут аграрного бізнесу ТАНГ. Зб. наук. праць. – 2001. – Вип. 2. – С. 29-32.

9. Дудар Г.Т. Організаційно-правові основи функціонування реформованих аграрних формувань // Інститут