ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ДРАГНЄВ Юрій Володимирович

УДК 613.6–057. 87

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ

В УМОВАХ КОМП’ЮТЕРИЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Горащук Валерій Павлович,

Луганський національний педагогічний

університет імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри

фізичної реабілітації та валеології.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Дубогай Олександра Дмитрівна,

Національний педагогічний університет імені

М.П. Драгоманова, завідувач кафедри

фізичного виховання і здоров’я (м. Київ);

кандидат педагогічних наук, доцент

Кривошеєва Галина Леонідівна,

Донецький національний університет,

доцент кафедри педагогіки.

Захист відбудеться 14 лютого 2008 р. о 13.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розісланий 14 січня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л. Л. Бутенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Особливостями розвитку сучасного суспільства в наш час є не тільки кризові стани в різноманітних галузях життєдіяльності, а й значні технологічні досягнення. Одним з чинників прискорення інформаційної стадії розвитку цивілізації є широке впровадження засобів нових інформаційних технологій у всі галузі життєдіяльності суспільства. Наслідками цього прискореного процесу стає все більш негативний вплив масової комп’ютеризації на стан здоров’я сучасного населення нашої держави. Студентська молодь дуже часто нехтує правилами безпечної взаємодії з комп’ютерами та проводить велику кількість часу біля монітора, виконуючи ту чи іншу роботу, у тому числі в мережі Інтернет. За оцінкою фахівців, майже 90% дітей, учнів, студентів мають відхилення в здоров’ї, а більше 50% – незадовільну фізичну підготовку. Під час роботи на комп’ютері в студентів погіршується зір, відбувається порушення роботи скелетно-м’язової, центральної нервової, а також серцево-судинної систем організму тощо.

Проблемі здоров’я присвячені праці вчених: філософів та культурологів (В. Казначеєв, В. Климов, В. Скумін, Л. Сущенко та ін.), психологів (В. Леві, А. Маслоу та ін.); медиків (Г. Апанасенко, В. Войтенко, Р. Герберт та ін.); педагогів-класиків (Я. Коменський, Дж. Локк, Г. Сковорода, К. Ушинський, П. Лесгафт, А. Макаренко, В. Сухомлинський та ін.), сучасних педагогів (А. Бесєдіна, О. Дубогай, М. Гончаренко, В. Горащук, М. Гриньова, С. Кириленко, Г. Кривошеєва, С. Лебедченко, І. Невмивакін, В. Оржеховська, В. Петленко, Л. Татарнікова, І. Харламов та ін.); валеологів (І. Брехман, Є. Буліч, О. Вакуменко, Г. Долинський, Л. Жаліло, Л. Животовська, Ю. Лісицин, І. Муравов, Л. Попова, С. Страшко, А. Царенко, О. Яременко та ін.). Проблеми культури здоров’я особистості розглядаються в дисертаційних дослідженнях, присвячених формуванню культури здоров’я учнівської молоді (А. Басте, В. Горащук, С. Кириленко, М. Мариніна, Ю. Мельник, Є. Новолодська та ін.), формуванню культури здоров’я студентської молоді (В. Бабич, Є. Багнетова, С. Горбушина, Г. Кривошеєва, С. Лебедченко та ін.).

Вимогою часу до молодої людини XXI століття, випускника ВНЗ, є відмінне володіння персональним комп’ютером. Студентська молодь, отримавши можливість у навчальному процесі та в процесі самостійної роботи використовувати комп’ютер, недостатньо усвідомлює важливість впливу цього пристрою на духовний, психічний та фізичний аспекти індивідуального здоров’я. На сьогодні дуже багато праць, що подають необхідну інформацію про негативний вплив комп’ютера на здоров’я (Д. Броуді, Є. Гельтищева, Г. Демірчоглян, М. Жалдак та ін.), комп’ютеризацію навчання (В. Васильєв, Ю. Воронов, Б. Гершунський, Л. Карпенко, Н. Касьянова, Є. Машбіць та ін.). За останні роки проведено значну кількість досліджень, що присвячені формуванню інформаційної культури студентської молоді (І. Смирнова, А. Столяревська та ін.), використанню нових інформаційних технологій в освіті (С. Гунько, Н. Панченко та ін.), вихованню ціннісних орієнтацій засобами масової інформації (С. Шандрук та ін.). Отримані вченими результати досліджень мають незаперечну теоретичну й практичну цінність, сприяють усвідомленню необхідності застосування інформаційних засобів навчання в освітньому просторі. Дослідження з формування культури здоров’я в умовах комп’ютеризації навчання учнівської молоді тільки починаються, тому актуальність визначеної проблеми пояснюється низкою суперечностей між: суспільними вимогами щодо необхідності впровадження засобів інформаційних технологій у систему вищої освіти та недбайливим ставленням студентів до свого здоров’я з урахуванням негативного впливу комп’ютера; потенційними можливостями застосування оздоровчих технологій зменшення негативного впливу комп’ютера на здоров’я студентів та відсутністю необхідного методичного забезпечення процесу формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання; існуючою практикою епізодичного звернення студентів до оздоровчих технологій та необхідністю створення позитивної мотивації студентів до розуміння здоров’я як цінності.

Виявлення вищеозначених суперечностей, важливе практичне значення проблеми та недостатня розробленість її теоретичних аспектів зумовили вибір теми дисертаційного дослідження – „Формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в руслі досліджуваної в Інституті фізичного виховання і спорту Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка теми „Формування культури здоров’я дітей та учнівської молоді” (протокол № засідання ради факультету фізичного виховання від 1 листопада 2001 р.).

Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (протокол №6 від 30 січня 2004 року) та погоджено в Раді з координації наукових досліджень з педагогіки та психології в Україні (протокол № від 24 травня 2005 року).

Об’єкт дослідження: процес формування культури здоров’я студентів у ВНЗ.

Предмет дослідження: педагогічні умови формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання буде відбуватися найбільш ефективно за умов: а) створення позитивної мотивації студентів до розуміння здоров’я як цінності; б) застосування оздоровчих технологій зменшення негативного впливу комп’ютера на здоров’я студентів у навчальному процесі та в процесі самостійної роботи; в) спрямування змісту оздоровчих технологій на розвиток усіх аспектів індивідуального здоров’я (духовного, психічного, фізичного) студентів в умовах комп’ютеризації навчання; г) організації навчального процесу з урахуванням сукупності компонентів культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання.

Відповідно до мети й гіпотези були визначені такі завдання дослідження:

· проаналізувати філософську, культурологічну, педагогічну, валеологічну, медичну й психологічну літературу та визначити сутність, зміст і структуру культури здоров’я особистості студентів;

· проаналізувати стан культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання;

· визначити критерії, показники й рівні культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання;

· обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання у ВНЗ;

· узагальнити результати теоретичної й експериментальної роботи; підготувати методичні рекомендації студентам і викладачам з підвищення культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять філософські ідеї про пізнання світу, педагогічні, валеологічні положення про формування й розвиток особистості та основні ідеї гуманізації освіти. Орієнтиром дослідження стали системний, цілісний, особистісно орієнтований, аксіологічний та культурологічний підходи до розуміння сутності культури здоров’я, концептуальні положення педагогічної та валеологічної науки щодо формування особистості в єдності духовного, психічного й фізичного аспектів здоров’я; дослідження, які розкривають системний підхід до сутності здоров’я та його формування (Г. Апанасенко, В. Войтенко, Р. Герберт, М. Гончаренко, В. Горащук, М. Гриньова, О. Дубогай, С. Кириленко, Г. Кривошеєва, С. Лебедченко, В. Оржеховська, В. Петленко, Л. Попова, Л. Татарнікова та ін.), аксіологічний підхід до формування здоров’я (Л. Жаліло, В. Межуєв, О. Научитель, І. Невмивакін, В. Скумін та ін.); роботи, присвячені формуванню окремих компонентів феномена здоров’я (О. Бесєдіна, Т. Бойченко, І. Брехман, Б. Болотов, Є. Буліч, О. Вакуменко, С. Волкова, Г. Долинський, Л. Животовська, Ю. Лісицин, І. Муравов, С. Страшко, А. Царенко, О. Яременко та ін.); наукові напрацювання, пов’язані з: масовою комп’ютеризацією (Б. Гершунський, В. Васильєв, Ю. Воронов, Г. Смолян, О. Тихомиров та ін.); комп’ютеризацією навчального процесу (Т. Андріанова, П. Беспалов, Л. Карпенко, Н. Касьянова, Є. Машбиць, Н. Тализіна та ін.); проблемами впливу комп’ютера на здоров’я (М. Александрова, Д. Броуді, Є. Гельтищева, Г. Демірчоглян, М. Жалдак та ін.); основні положення Законів України „Про освіту”, „Про національну програму інформатизації”, Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття), Концепція неперервної валеологічної освіти в Україні, Концепція інтегративної українознавчої валеологічної освіти в Україні, Концепція інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл.

Для розв’язання визначених завдань і перевірки гіпотези використовувалися методи дослідження: теоретичні: аналіз філософської, педагогічної, медичної, психологічної, культурологічної літератури для уточнення змісту поняття „культура здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання”, порівняння й узагальнення теоретичних і емпіричних даних для визначення особливостей формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання; емпіричні: педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний етапи) для перевірки ефективності педагогічних умов формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання; діагностичні (анкетування, бесіда) для отримання даних констатувального й формувального етапів експерименту; методи математичної статистики – статистичний критерій однорідності для порівняння характеристик експериментальної й контрольної груп на початку та наприкінці експерименту, кореляційний аналіз для визначення об’єктивності та вірогідності емпіричних результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження. Усього дослідженням було охоплено 325 студентів різних факультетів та інститутів Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, а також його відокремлених підрозділів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: уперше обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання; визначено сутність, зміст і структуру культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання; розроблено компоненти, критерії, показники й рівні сформованості культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання; удосконалено, відповідно до проблеми дослідження, добір форм навчання (парна, фронтальна, групова), активних методів навчання (інтерактивні лекції, карта думок, парний вербальний потік та зворотній мозковий штурм) й інтерактивних методів навчання (групові дискусії, кейс-метод); набули подальшого розвитку наукові уявлення про структуру і зміст культури здоров’я особистості, вплив комп’ютеризації навчання на здоров’я студентської молоді.

Практичне значення дослідження полягає в: достатньо високому ступені готовності отриманих результатів до впровадження – розробленій програмі та науково-методичного забезпечення спецкурсу „Культура здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання”, програмі самостійної роботи студентів щодо підвищення культури здоров’я в умовах комп’ютеризації навчання, методичних рекомендаціях „Оздоровчі технології підвищення культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання” для самостійної роботи студентів ВНЗ у процесі роботи на комп’ютері; орієнтації отриманих результатів на широке поле педагогів-практиків. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані студентами й викладачами в навчальному процесі ВНЗ, у самоосвітньому та самовиховному процесі студентів в умовах комп’ютеризації навчання, у дослідній роботі науковців, у процесі післядипломної підготовки та перепідготовки педагогічних працівників.

Основні висновки й рекомендації дослідження впроваджено в навчальний процес Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження №1/43 від 12.01.2007 року), Донецького національного університету (довідка про впровадження № 01–116/01–26/6.6.0 від 31.01.2007 року), Горлівського педагогічного інституту іноземних мов (довідка про впровадження № 03–11/696 від 18.02.2007 року) та структурних підрозділах Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка: Ровеньківського (довідка про впровадження № 11/01 від 15.02.2007 року) й Старобільського факультетів (довідка про впровадження № 81/1 від 14.02.2007 року).

Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалися під час виступів автора на Міжнародних науково-практичних конференціях: „Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті” (Луганськ, 2003), „Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: орієнтири та напрямки сучасної освіти” (Луганськ, 2005), „Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті в контексті міжкультурних контактів” (Луганськ, 2006), „Олімпійський спорт, фізична культура, здоров’я нації у сучасних умовах” (Луганськ, 2005), Всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Олімпійський спорт і культура здоров’я” (Луганськ, 2004), „Культура здоров’я, реабілітація, фізичне виховання і спорт в сучасних умовах” (Луганськ, 2006), обласній науково-практичній конференції „Олімпізм і молода спортивна наука України” (Луганськ, 2003), ІІ регіональній науково-практичній конференції „Олімпізм і молода спортивна наука України” (Луганськ, 2004), ІV регіональній науково-практичній конференції до 10-річчя ЛОО НОК України „Олімпізм і молода спортивна наука України” (Луганськ, 2006), щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки та кафедри теорії і методики фізичного виховання Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 одноосібних наукових праць. З них: 6 статей у фахових виданнях, 5 статей у наукових збірниках та збірниках матеріалів конференцій та 1 методичні рекомендації.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (317 найменувань, з них 6 іноземних). Загальний обсяг дисертаційної роботи – 300 сторінок. Робота містить 16 таблиць, 24 рисунки та 9 додатків на 80 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, теоретичну й методологічну основу, методи дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, а також наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі „Теоретико-методологічні засади формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання” проаналізовано сутність культури здоров’я особистості; досліджено філософські, культурологічні, психологічні, медичні, педагогічні та валеологічні аспекти формування культури здоров’я студентів; розглянуто масову комп’ютеризацію в сучасних умовах розвитку суспільства; комп’ютеризацію навчання та негативний вплив комп’ютера на здоров’я студентів; визначено поняття „культура здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання”; розроблено критерії, показники та рівні формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання; проаналізовано навчальні програми з основ валеології, основ охорони праці, безпеки життєдіяльності, фізичного виховання тощо.

Проблема здоров’я посідає важливе місце в педагогічній спадщині видатних учених-практиків минулого з найдавніших часів до наших днів (Я. Коменський, Дж. Локк, Г. Сковорода, К. Ушинський, П. Лесгафт, А. Макаренко, В. Сухомлинський та ін.), які багато уваги приділяли здоров’ю своїх вихованців, прищепленню їм гігієнічних навичок тощо.

Культура здоров’я – це новий педагогічний напрямок, який розробляється більше 15 років. Він спрямований на формування високого рівня здоров’я населення сучасної України. Вихідною позицією у з’ясуванні методологічних засад дослідження було тлумачення поняття культури здоров’я особистості (за В. Горащуком), яке визначалося як важливий складовий компонент загальної культури людини, зумовлений матеріальним і духовним середовищем життєдіяльності суспільства, що виражається в системі цінностей, знань, потреб, умінь та навичок формування, збереження й зміцнення здоров’я.

Аналіз публікацій з проблеми культури здоров’я та визначення поняття „культура здоров’я”, запропонованого різними вченими (О. Ахвердова, В. Горащук, С. Кириленко, В. Климова, Г. Кривошеєва, С. Кулєва, С. Лебедченко, В. Магін, В. Оржеховська та ін.), свідчить, що більшість учених наголошує на різних сторонах цього суспільного явища та визначає характерні риси особистісних проявів у різних аспектах індивідуального здоров’я особистості. Тому, спираючись на історичні досягнення з питань теоретичної розробки поняття „здоров’я” в галузі філософії, психології, культурології, педагогіки, валеології, медицини тощо, праць сучасних фахівців з цього питання та сучасних тлумачень поняття „культури здоров’я”, у процесі дослідження було визначено поняття „культура здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання”, що розумілося як прояв особистісної самореалізації, яка виявляється у свідомому ставленні студента до свого здоров’я як до цінності під час роботи на комп’ютері, де оздоровча спрямованість власного життя в умовах масової комп’ютеризації зумовлена прагненням до вдосконалення духовного, психічного, фізичного аспектів здоров’я й творчого пошуку засобів формування, збереження та його зміцнення.

На підставі наукових розробок з проблеми культури здоров’я було визначено блоки культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання. Змістовний блок включав філософсько-культурологічні знання про культуру здоров’я особистості студентів та вплив на духовний, психічний і фізичний аспекти здоров’я під час роботи на комп’ютері; мотиваційний блок відображав світоглядний зміст культури здоров’я особистості студентів в умовах комп’ютеризації навчання; практичний блок передбачав володіння оздоровчими технологіями, спрямованими на підвищення культури здоров’я студентів під час і після роботи на комп’ютері у всіх аспектах індивідуального здоров’я: духовному, психічному та фізичному.

У процесі дослідження було розглянуто масову комп’ютеризацію та комп’ютеризацію навчання. Масова комп’ютеризація характеризувалася не лише роботою на комп’ютері, програмуванням тощо, але й розробкою нових інформаційних технологій, визначенням нових проблем інформатики, упровадженням комп’ютерної техніки у всі галузі виробництва. Комп’ютеризація навчання визначалася двома напрямками: а) забезпеченням всебічної комп’ютерної грамотності; засвоєнням знань, умінь та навичок, що призводить до усвідомлення можливостей комп’ютера; б) використанням комп’ютера в якості засобу, який підвищує ефективність навчання.

Під час дослідження було визначено критерії, показники та рівні культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання для діагностування стану сформованості культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання. До критеріїв з відповідними показниками належало три аспекти індивідуального здоров’я: а) духовний аспект здоров’я, показниками якого були: прагнення до самопізнання, знання про культуру здоров’я, розробка індивідуальної оздоровчої системи в умовах комп’ютеризації навчання; б) психічний аспект здоров’я характеризувався такими показниками: мотивація до користування оздоровчими технологіями, наявність мети самооздоровлення, оптимальна організація розумової роботи та відпочинку під час і після роботи на комп’ютері); в) фізичний аспект здоров’я, до якого належали такі показники: активна діяльність у питаннях самооздоровлення, використання оздоровчих засобів, оптимальна організація фізичної роботи та відпочинку до під час і після роботи на комп’ютері.

У процесі дослідження було визначено рівні сформованості культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання: високий, середній та низький. До низького рівня культури здоров’я в умовах комп’ютеризації навчання, з урахуванням трьох аспектів здоров’я (духовний, психічний, фізичний), належали студенти, у яких не було знань про важливість формування духовного, психічного й фізичного аспектів здоров’я; які мали часткову орієнтацію на здоровий спосіб життя, у яких була відсутня інформованість про мотиви користування оздоровчими технологіями в умовах комп’ютеризації навчання й відсутнє володіння оздоровчими технологіями попередження й зменшення фізичної втоми під час роботи на комп’ютері. До середнього рівня – студенти, які мали часткові знання про духовний, психічний та фізичний аспекти здоров’я, мали часткову інформованість про мотиви користування оздоровчими технологіями та поверхове володіння оздоровчими технологіями попередження й зменшення психічної втоми під час роботи на комп’ютері. До високого рівня – студенти, які мали глибокі знання про духовний, психічний та фізичний аспекти здоров’я зі сформованою мотивацією до покращення стану свого здоров’я в умовах комп’ютеризації навчання; володіли оздоровчими технологіями попередження й зменшення психічної втоми під час роботи на комп’ютері й уміли самостійно розробляти індивідуальну оздоровчу систему.

Проаналізувавши дані, одержані після проведення констатувального етапу експерименту, було визначено, що більшість студентів у сучасних умовах не має мотивації до розуміння власного здоров’я як цінності, достатніх знань з формування, збереження й зміцнення свого здоров’я в умовах комп’ютеризації навчання тощо. Так, у духовному аспекті в контрольній групі високий рівень сформованості культури здоров’я в умовах комп’ютеризації навчання мали 5,1%, середній рівень – 56,5%, низький рівень – 38,4% студентів; в експериментальній групі високий рівень – 4,1%, середній рівень – 55,9%, низький рівень – 40,0% студентів; у психічному аспекті в контрольній групі високий рівень – 4,3%, середній рівень – 58,5%, низький рівень – 37,2%; в експериментальній групі високий рівень – 1,2%, середній рівень – 59,0%, низький рівень – 39,8%; у фізичному аспекті в контрольній групі високий рівень – 11,6%, середній рівень – 69,3%, низький рівень – 19,1%; в експериментальній групі високий рівень – 16,6%, середній рівень – 70,4%, низький рівень – 13,0%.

Отже, констатувальний етап експерименту дозволив виявити недостатній рівень знань студентів з культури здоров’я в умовах комп’ютеризації навчання, слабку мотивацію до користування оздоровчими технологіями під час і після роботи на комп’ютері тощо. Це свідчило про необхідність цілеспрямованої роботи з формування культури здоров’я в умовах комп’ютеризації навчання.

У другому розділі „Експериментальна перевірка педагогічних умов формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання” розроблено педагогічні умови формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання, розглянуто мету й завдання оздоровчих технологій зменшення негативного впливу комп’ютера на здоров’я студентів, визначено напрямки, шляхи й етапи впровадження педагогічних умов у навчальний процес та в процес самостійної роботи студентів, проведено формувальний етап експерименту.

Експериментальна робота проводилася з урахуванням таких умов: створення позитивної мотивації студентів до розуміння здоров’я як цінності, застосування оздоровчих технологій зменшення негативного впливу комп’ютера на здоров’я студентів у навчальному процесі та в процесі самостійної роботи, спрямування змісту оздоровчих технологій на розвиток аспектів індивідуального здоров’я (духовного, психічного, фізичного) студентів в умовах комп’ютеризації навчання, організація навчального процесу з урахуванням сукупності компонентів культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання.

Створення позитивної мотивації студентів було підґрунтям усвідомлення студентами важливості застосування оздоровчих технологій для підвищення культури здоров’я в умовах комп’ютеризації навчання. Позитивна мотивація до розуміння здоров’я як цінності студентів розглядалася за ієрархією з трьох рівнів: потреба в безпеці під час роботи на комп’ютері, яка визначалася прагненням студентів до духовного, психічного та фізичного комфорту в навчальному процесі, де використовується комп’ютер (під комфортом у цьому випадку розумілася захищеність студентів від усіляких зовнішніх та внутрішніх труднощів); потреба у визначенні пріоритету життя щодо цінності власного здоров’я для себе та суспільства в цілому розумілася як спрямованість особистості студентів до розуміння необхідності взаємодопомоги та взаємопідтримки в сучасному інформаційному середовищі; потреба в самовдосконаленні шляхом самооздоровлення визначалася як придбання високого рівня культури здоров’я студентами, використовуючи оздоровчі технології в навчальній діяльності, де застосовується комп’ютер.

У процесі дослідження оздоровчі технології розглядалися як метод впливу на особистість студентів з метою підвищення ефективності оздоровчих заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу комп’ютера на здоров’я в духовному, психічному та фізичному аспектах.

Спрямування змісту оздоровчих технологій передбачало, передусім, розвиток духовного аспекту здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання, обговорення зі студентами таких питань, як: світоглядні позиції та орієнтації сучасної студентської молоді; ставлення до системи духовних цінностей студентів у процесі навчання у ВНЗ тощо. Визначення змісту оздоровчих технологій, спрямованих на розвиток психічного аспекту здоров’я студентів, надало можливість зосередити увагу на ролі в навчальному процесі й у процесі самостійної роботи таких психологічних якостей, як: увага, пам’ять, мислення тощо. Під час дослідження було встановлено, що у ВНЗ фізичний аспект здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання враховується частково, тому було використано комплекс оздоровчих технологій на дисциплінах, де застосовується комп’ютер („Техніка обчислень та основи алгоритмізації”, „Нові інформаційні технології”, „Інформатика та комп’ютерна техніка” тощо). Щодо формування духовного аспекту здоров’я було використано методику самопізнання (за В. Горащуком); психічного аспекту здоров’я – оздоровчу методику словесно-образного, емоційно-вольового управління стану людини (СОЕВУС за Г. Ситіним), релаксацію та аутогенне тренування; фізичного аспекту здоров’я – оздоровчі вправи під час та після занять на дисциплінах, де використовується комп’ютер, для м’язів шиї, очей, пліч, рук, тулуба, ніг, самомасаж і загартовування.

Студенти експериментальних груп, використовуючи комплекс оздоровчих технологій, спрямованих на зменшення негативного впливу комп’ютера на здоров’я, змінили ставлення до рівня власного здоров’я, завдяки наочній різниці в стані власного самопочуття. Розроблені програми спецкурсу „Культура здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання” та самостійної роботи з підвищення культури здоров’я студентів були допоміжними й превентивними чинниками. Використання індивідуально-парної, фронтальної та групової форм дозволило озброїти студентів необхідними знаннями й уміннями з питань самооздоровлення під час навчального процесу та процесу самостійної роботи на комп’ютері. Активні методи навчання (інтерактивні лекції, карта думок, парний вербальний потік та зворотній мозковий штурм) й інтерактивні методи навчання (групові дискусії, кейс-метод) допомогли здійснити організацію навчально-пізнавальної діяльності студентів експериментальних груп в умовах комп’ютеризації навчання та простимулювати навчально-пізнавальну діяльність з питань самооздоровлення. У контрольних групах більшість студентів не мала знань стосовно використання ефективних засобів підвищення культури здоров’я в умовах комп’ютеризації навчання та під час роботи на комп’ютері у вільний час. Аналізуючи отримані дані проведеної дослідно-експериментальної роботи в контрольних групах, було встановлено, що рівень цих студентів залишився майже таким, як і на початку експерименту.

Для статистичного обґрунтування висновків про те, що до експерименту рівні культури здоров’я студентів експериментальних і контрольних груп не відрізнялися, ми використали статистичний критерій однорідності , який було застосовано для порівняння характеристик експериментальної та контрольної груп на початку та наприкінці експерименту. Порівнюючи емпіричні значення з табличним значенням, було зроблено висновок, що на початку експерименту характеристики експериментальних та контрольних груп збігалися з рівнем значущості 0,05 (), а наприкінці достовірність розходжень характеристик експериментальних та контрольних груп складала 95% (). Це свідчило про те, що проведена дослідно-експериментальна робота та впроваджені педагогічні умови мали певний вплив на формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання.

На підставі отриманих даних з дослідно-експериментальної роботи було проведено кореляційний аналіз з метою з’ясування зв’язку між упровадженими педагогічними умовами формування культури здоров’я студентів та сформованістю культури здоров’я студентів по кожному з факультетів та інститутів і в цілому. В Інституті економіки та бізнесу – , на факультеті української філології , факультеті іноземних мов , природничо-географічному факультеті , Ровеньківському факультеті , Старобільському факультеті . Це свідчить, що залежність між упровадженими педагогічними умовами формування культури здоров’я студентів та рівнем сформованості культури здоров’я є лінійною (прямою пропорціональністю), тому що коефіцієнт кореляції між цими ознаками близький до одиниці.

Аналізуючи порівняльні дані Інституту економіки та бізнесу, факультету української філології, факультету іноземних мов, природничо-географічного факультету, Ровеньківського й Старобільського факультетів на початку та наприкінці експерименту було встановлено, що більшість студентів експериментальних груп підвищили свій рівень культури здоров’я з середнього на високий на відміну від студентів контрольних груп (див. табл. 1).

Таблиця 1

Результати експериментальної роботи з формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання

Етапи експерименту | Інститут, факультети

Сформованість культури

здоров’я студентів, %

Інститут економіки та бізнесу | Факультет української філології | Факультет іноземних мов

КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ

Початок | 40,0 | 42,0 | 40,0 | 42,0 | 37,0 | 36,0

Кінець | 43,0 | 73,0 | 41,0 | 80,0 | 39,0 | 65,0

Етапи експерименту | Інститут, факультети

Сформованість культури

здоров’я студентів, %

Природничо-географічний факультет | Ровеньківський факультет |

Старобільский факультет

КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ

Початок | 32,0 | 31,0 | 31,0 | 30,0 | 30,0 | 31,0

Кінець | 34,0 | 62,0 | 33,0 | 48,0 | 32,0 | 53,0

Отримані результати дослідження аргументовано доводять, що впровадження педагогічних умов у навчальний процес на достатньо високому рівні сприяють формуванню культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання.

Проведене дослідження дозволяє сформулювати такі висновки:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми з формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання, яке виявляється в обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов, що забезпечують ефективність цього процесу.

2. Установлено, що формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання є актуальною проблемою сучасної теорії й методики професійної освіти. Аналіз філософської, культурологічної, педагогічної, валеологічної, медичної й психологічної літератури засвідчив, що вихідною позицією у визначенні методологічних засад дослідження було тлумачення поняття культура здоров’я особистості, подане В. Горащуком, яке визначалося як важливий складовий компонент загальної культури людини, зумовлений матеріальним і духовним середовищем життєдіяльності суспільства, що виражається в системі цінностей, знань, потреб, умінь та навичок формування, збереження й зміцнення здоров’я.

У процесі дослідження було визначено поняття „культура здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання”, що розумілося як прояв особистісної самореалізації, яка виявляється у свідомому ставленні студента до свого здоров’я як до цінності під час роботи на комп’ютері, де оздоровча спрямованість власного життя в умовах масової комп’ютеризації зумовлена прагненням до вдосконалення духовного, психічного, фізичного аспектів здоров’я й творчого пошуку засобів формування, збереження та його зміцнення.

Змістовною стороною культури здоров’я особистості студентів в умовах комп’ютеризації навчання були знання про культуру здоров’я; свідоме ставлення до свого здоров’я під час роботи на комп’ютері; володіння оздоровчими технологіями підвищення культури здоров’я під час роботи на комп’ютері; прагнення до самопізнання, спосіб власного життя в умовах масової комп’ютеризації; самостійне вдосконалення духовного, психічного, фізичного аспектів здоров’я під час роботи на комп’ютері; самостійна діяльність щодо зменшення негативного впливу комп’ютера на духовний, психічний, фізичний аспекти здоров’я; творчий пошук засобів збереження й зміцнення власного здоров’я під час роботи на комп’ютері. Усе це визначалося з урахуванням педагогічних положень про формування й розвиток особистості; основними ідеями гуманізації освіти; системним, особистісно орієнтованим, аксіологічним та культурологічним підходами до розуміння сутності культури здоров’я; концептуальними положеннями валеологічної науки щодо формування особистості в єдності духовного, психічного й фізичного аспектів здоров’я. До структури культури здоров’я особистості студентів було віднесено сукупність трьох компонентних блоків: змістовного, мотиваційного й практичного.

3. Під час дослідження було визначено критерії, показники та рівні культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання. До критеріїв з відповідними показниками належало три аспекти індивідуального здоров’я: а) духовний аспект здоров’я (прагнення до самопізнання, знання про культуру здоров’я, розробка індивідуальної оздоровчої системи в умовах комп’ютеризації навчання); б) психічний аспект здоров’я (мотивація до користування оздоровчими технологіями, наявність мети самооздоровлення, оптимальна організація розумової роботи та відпочинку під час і після роботи на комп’ютері); в) фізичний аспект здоров’я (активна діяльність у питаннях самооздоровлення, використання оздоровчих засобів, оптимальна організація фізичної роботи та відпочинку до під час і після роботи на комп’ютері). У процесі дослідження було визначено рівні сформованості культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання: високий, середній та низький.

4. Аналіз стану культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання показав, що рівень культури здоров’я в умовах комп’ютеризації навчання всіх респондентів у контрольних та експериментальних групах був ближче до середнього. Результати констатувального етапу експерименту засвідчили, що більшість студентів у сучасних умовах не має достатніх знань з формування, збереження й зміцнення здоров’я особистості, практичного застосування оздоровчих технологій, спрямованих на підвищення рівня культури здоров’я та оздоровчих засобів зменшення розумової й фізичної втоми під час занять, де застосовується комп’ютер, та мотивації до розуміння власного здоров’я як цінності.

5. У процесі дослідження теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання. Вони передбачають створення позитивної мотивації студентів до розуміння здоров’я як цінності, застосування оздоровчих технологій зменшення негативного впливу комп’ютера на здоров’я студентів у навчальному процесі та в процесі самостійної роботи, спрямування змісту оздоровчих технологій на розвиток аспектів індивідуального здоров’я (духовного, психічного, фізичного) студентів в умовах комп’ютеризації навчання, організацію навчального процесу з урахуванням сукупності компонентів культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання.

Під час формувального етапу дослідження було використано різні форми навчання (парна, фронтальна, групова), активні методи навчання (інтерактивні лекції, карта думок, парний вербальний потік та зворотній мозковий штурм) й інтерактивні методи навчання (групові дискусії, кейс-метод), які сприяли формуванню активної, творчої особистості, здатної до самостійної регуляції стану здоров’я в умовах комп’ютеризації навчання.

6. Здійснене автором узагальнення результатів теоретичної й експериментальної роботи дозволило розробити методичні рекомендації „Оздоровчі технології підвищення культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання” для самостійної роботи студентів ВНЗ у процесі роботи на комп’ютері, які можуть бути використані студентами та викладачами ВНЗ, у дослідній роботі науковців, практичній діяльності викладачів та вчителів.

Проведене дослідження не вичерпало всіх питань щодо проблеми, яка розглядається. Подальшого дослідження потребує: а) розробка індивідуальних та міжпредметних програм з формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання; б) підготовка майбутніх учителів до використання оздоровчих технологій у загальноосвітніх закладах; в) розробка науково-методичного забезпечення процесу формування культури здоров’я учнів в умовах комп’ютеризації навчання тощо.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях:

1. Драгнєв Ю. В. Історичні проблеми комп’ютеризації навчання // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: Зб. наук. пр. / Гол. ред. Г. П. Шевченко – Вип. 5. – Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту, 2004. – С. –55.

2. Драгнєв Ю. В. Проблеми формування культури здоров’я студентів Інституту економіки і бізнесу // Педагогіка, психологія та медико-психологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. за ред. Єрмакова С. С. – Х. – Донецьк: ХДАМД (ХХПІ), 2004. – № . – С. –165.

3. Драгнєв Ю. В. Формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. – 2005. – № ). – С. –79.

4. Драгнєв Ю. В. Вирішення негативного впливу комп’ютера на духовний аспект здоров’я студентів // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: Зб. наук. пр. / Гол. ред. Г.П. Шевченко – Вип. . – Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту, 2006. – С. –70.

5. Драгнєв Ю. В. Компоненти формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання // Педагогіка, психологія та медико-психологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. за ред. Єрмакова С. С. – Х. – Донецьк: ХДАМД (ХХПІ), 2007. – № . – С. –165.

6. Драгнєв Ю. В. Результати формувального етапу експерименту з формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. – 2007. – № 3 (120). – С. –57.

7. Драгнєв Ю. В. Феномен масової комп’ютеризації та її впровадження у сферу освіти // Наукова молодь: Зб. пр. молодих учених. – Т. . – Луганськ: Альма-матер, 2004. – С. –42.

8. Драгнєв Ю. В. Вплив комп’ютера на здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання // Олимпийский спорт и культура здоровья: Материалы Всеукр. науч.-практ. конф. / Под ред. д.п.н., проф. Максименко Г. Н., к.п.н. Булкиной Н. П. – Луганск, 2004. – С. –54.

9. Драгнєв Ю. В. Проблеми використання комп’ютерів у навчальному процесі // Олимпийский спорт, физическая культура, здоровье нации в современных условиях: Материалы ІІ Междунар. науч.-практ. конф. – Луганск, 2005. – С. –102.

10. Драгнєв Ю. В. Зменшення негативного впливу комп’ютера на психічний аспект здоров’я студентів // Культура здоров’я, реабілітація, фізичне виховання і спорт в сучасних умовах: Зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. / За заг. ред. В. П. Горащука. – Луганськ: Альма-матер, 2006. – С. –50.

11. Драгнєв Ю. В. Рівень сформованості культури здоров’я студентів Інституту економіки і бізнесу в умовах комп’ютеризації навчання // Олимпизм и молодая наука Украины: Материалы ІV региональной науч.-практ. конф. к 10-летию ЛОО НОК Украины / Под ред. Н. П. Булкиной. – Луганск, 2006. – С. –91.

12. Драгнєв Ю. В. Оздоровчі технології підвищення культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання: Метод. рекомендації. – Луганськ: Альма-матер, 2006. – 72 с.

Драгнєв Ю. В. Формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. – Луганськ, 2008.

Дисертація присвячена актуальній проблемі сучасної педагогічної теорії і практики – формуванню культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання. У дисертації визначено сутність, зміст та структура культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання, а також поняття „культура здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання”.

Теоретично обґрунтовані й експериментально перевірені педагогічні умови формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання, що дозволили підвищити рівень культури здоров’я студентів під час роботи на комп’ютері в навчальному процесі та в процесі самостійної роботи.

Ключові слова: культура здоров’я, комп’ютеризація навчання, оздоровчі технології, інтерактивні й активні методи навчання, духовний, психічний, фізичний аспекти здоров’я.

Драгнев Ю. В. Формирование культуры здоровья студентов в условиях компьютеризации обучения. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Луганский национальный педагогический университет имени Тараса Шевченко. – Луганск, 2008.

Диссертационное исследование посвящено актуальной проблеме современной педагогической теории и практики – формированию культуры здоровья студентов в условиях компьютеризации обучения.

Исследован процесс формирования культуры здоровья студентов в условиях компьютеризации обучения. В диссертации определены сущность, содержание и структура культуры здоровья студентов в условиях компьютеризации обучения, а также понятие „культура здоровья студентов в условиях компьютеризации обучения”, рассматриваемое как проявление личной самореализации, которая выражается в сознательном отношении студента к своему здоровью во время его работы на компьютере в компьютерной среде как к ценности, где оздоровительная направленность собственной жизни в условиях массовой компьютеризации обусловлена стремлением к усовершенствованию духовного, психического, физического аспектов здоровья, а также творческого поиска средств формирования, сохранения и его укрепления.

В процессе исследования была разработана и внедрена в учебный процесс программа спецкурса