ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
“ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”
ГРИМАК Алла Володимирівна
УДК 338.439.5
ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИНКУ
ПРОДУКЦІЇ М’ЯСНОГО СКОТАРСТВА
Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Житомир-2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького Міністерства аграрної політики України.
Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор
Янків Мирон Дмитрович,
Національний інститут проблем міжнародної
безпеки РНБО України, радник
Офіційні опоненти: |
доктор економічних наук, професор,
академік УААН
Тринько Роман Іванович,
Львівський державний університет внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України,
завідувач кафедри теоретичної і прикладної економіки
кандидат економічних наук, професор
Микитюк Валерій Мар’янович,
Державний вищий навчальний заклад
“Державний агроекологічний університет”,
завідувач кафедри статистики і аналізу
імені І.В. Поповича
Захист дисертації відбудеться 16 червня 2008 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.02 у Державному вищому навчальному закладі “Державний агроекологічний університет” Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7, ауд. 55.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державного вищого навчального закладу “Державний агроекологічний університет” Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м.Житомир, Старий бульвар, 7.
Автореферат розісланий 7 травня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук,
доцент В.П. Якобчук
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Продовольче забезпечення населення є найбільш пріоритетним і стратегічним завданням вітчизняної і світової економіки, тому курс на інтеграцію з європейськими країнами та одночасне співробітництво з близьким зарубіжжям вимагає від України забезпечення світових стандартів якості продукції і якнайнижчої собівартості її одиниці.
За останні роки у розвитку м’ясного скотарства склалась кризова ситуація, першопричиною якої стали негативні тенденції в соціально-економічному житті: низька купівельна спроможність населення; подорожчання енергоносіїв; нееквівалентний обмін між промисловістю й сільським господарством. Відтак тваринництво стало збитковим, що в кінцевому підсумку спричинило скорочення поголів’я тварин і зменшення обсягів виробництва м’яса та м’ясних продуктів, й призвело до зниження рівня споживання даної продукції в Україні. Відбуваються деформації у структурі стада великої рогатої худоби, руйнується виробничий потенціал аграрних формувань, втрачається інтерес виробника навіть на рівні особистих селянських господарств. Не повною мірою створені реальні можливості для розвитку сучасних форм господарювання високотоварного типу.
Недоліки в галузі м’ясного скотарства, низькі обсяги виробництва м’яса і м’ясних продуктів негативно позначились на формуванні ринку продовольства і на функціонуванні ринкових відносин в АПК загалом.
Тема дослідження постійно перебуває в колі інтересів економістів-аграрників. Їй присвятили свої наукові праці В.Г. Андрійчук, П.С. Березівський, П.І. Гайдуцький, Р.С. Грабовський, О.В. Мазуренко, М.Й. Малік, В.Я. Месель-Веселяк, В.М. Микитюк, Л.В. Молдаван, П.Т. Саблук, І.В. Свиноус, В.П. Ситник, В.І. Топіха, Р.І. Тринько, Г.В. Черевко, О.М. Шпичак, М.Д. Янків та ін. Проте, на нашу думку, динамічність ситуації на ринку м’ясного скотарства породжує нові проблеми, відбуваються зміни в нормативно-правовому забезпеченні, виникають нові взаємозв’язки й залежності. Нині практично повною мірою ні законодавчо, ні організаційно ще не завершилось формування ринкового середовища м’ясного скотарства. Особливо проблематичним залишається формування цілісної ринкової інфраструктури. Потребує удосконалення система взаємовідносин учасників маркетингової лінії від товаровиробника сировини до споживача продукту. Актуальним є дослідження способів державного стимулювання виробництва яловичини, а також можливостей підвищення купівельної спроможності населення. Усе зазначене зумовило вибір теми дисертаційної роботи і визначило мету й завдання дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною теми науково-дослідної роботи Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького “Сучасний аграрний сектор економіки України та шляхи його розвитку” (номер державної реєстрації 0102U001334). Автором в аспекті розвитку даної теми вивчено сучасний стан розвитку скотарства й кон’юнктуру ринку, опрацьовано існуючу систему виробничо-економічних зв’язків у м’ясному підкомплексі АПК, запропоновано основні шляхи формування ринкового середовища галузі.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування шляхів розвитку та вдосконалення функціонування ринку продукції м’ясного скотарства на основі відновлення галузі, поліпшення виробничо-економічних зв’язків і державної підтримки.
Для досягнення зазначеної мети поставлені й виконані такі завдання:
·
узагальнити й уточнити теоретичні основи та особливості функціонування ринку продукції м’ясного скотарства;
·
здійснити оцінку кон’юнктури ринку м’яса й м’ясопродуктів на засадах маркетингу;
·
визначити сучасний стан і тенденції розвитку галузі, фактороутворювальний вплив на неї кормової бази;
·
обґрунтувати шляхи вдосконалення виробничо-економічних зв’язків у м’ясному підкомплексі АПК, каналів реалізації яловичини;
·
дати оцінку державної підтримки ринкового розвитку галузі та обґрунтувати механізм її розвитку на перспективу;
·
запропонувати шляхи раціоналізації параметрів розвитку ринку яловичини на перспективу для забезпечення прибутковості галузі.
Об’єктом дослідження є процес забезпечення ефективності в підприємствах різних форм власності й організаційної структури, що займаються виробництвом, переробкою і реалізацією продукції м’ясного скотарства та фігурують на ринку м’ясної продукції м. Львова і Львівської області.
Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти функціонування і розвитку ринку м’ясного скотарства.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання явищ і процесів, фундаментальні положення сучасної економічної теорії, системний підхід до аналізу стану ринку продукції м’ясного скотарства. Дослідження базуються на чинних Законах України, інших нормативно-правових актах, працях вітчизняних і зарубіжних вчених щодо теоретико-методологічних основ формування та функціонування ринку продукції м’ясного скотарства, його аналітичних та маркетингових аспектів.
Практичне опрацювання інформації за темою дослідження проводилось за допомогою прийомів порівняння, рядів динаміки (для виявлення тенденцій у діяльності товаровиробників і на ринку), аналізу і синтезу (для деталізації об’єктів дослідження та їх розподілу на складові частини, розділення на мікро- і макрорівні), графічного методу (для унаочнення взаємозв’язків і взаємозалежностей, тенденцій розвитку), монографічного методу (для більш поглибленого аналізу досліджуваних явищ і процесів), статистичних групувань (для виявлення взаємозалежностей результатів від впливу визначальних чинників). Окремою часткою методології дослідження став прийом експертних оцінок на основі анкетного опитування за напрямом: виробники – переробники – споживачі. За допомогою економіко-математичного методу, зокрема лінійного програмування, визначено оптимальну чисельність поголів’я великої рогатої худоби та обсяг виробництва продукції скотарства на найближчу перспективу.
Інформаційною базою дослідження слугувала фінансова й статистична звітність, публікації державних статистичних органів у збірниках, щорічниках, наукова монографічна література, результати соціологічних опитувань суб’єктів, задіяних на ринку продукції м’ясного скотарства, інформаційні ресурси мережі Internet.
Наукова новизна одержаних результатів. Теоретичні і практичні дослідження дозволили отримати результати, які містять елементи наукової новизни. Їх сукупність полягає у наступному:
вперше:
·
розроблено схему формування дрібногуртового ринку продажу продукції м’ясного скотарства на основі об’єднання особистих селянських господарств як невеликих товаровиробників яловичини з подальшою інтеграцією з фермерськими господарствами в ареалі дії такого ринку, що дозволить скооперувати їх зусилля й можливості забезпечення ефективного розвитку за рахунок впорядкування системи заготівлі й оптимізації відносин між партнерами через усунення впливу посередників і монополізму переробних підприємств;
удосконалено:
·
методичні підходи до обґрунтування характерних особливостей функціонування ринку продукції м’ясного скотарства в контексті системного впливу як комплексу чинників формування попиту і пропозиції, так і здійснення заходів реформування відносин власності та наслідків організаційно-економічних перетворень в умовах західного регіону;
·
теоретичне обґрунтування мотиваційних чинників, які визначають поведінку учасників ринку продукції м’ясного скотарства та, за умов неврегульованості їх інтересів, обумовлюють необхідність активізації регулюючої ролі держави;
одержали подальший розвиток:
·
обґрунтування напрямів вдосконалення міжгалузевих відносин шляхом створення вертикально інтегрованих виробничих концернів і регіональних асоціацій у м’ясопродуктовому підкомплексі як засобів досягнення стійкості розвитку, що передбачає комплексний підхід та врахування визначених принципів організації виробничо-економічних відносин між суб’єктами, які необхідно враховувати товаровиробникам сировини і переробникам для відновлення м’ясного скотарства та нарощування обсягів виробництва м’ясних продуктів і підвищення їх якості, розширення асортименту;
·
пропозиції стосовно функціонування реально діючих каналів реалізації м’яса та переваг й недоліків окремих із них з урахуванням думок та пропозицій споживачів і фактичної ефективності продажу м’яса великої рогатої худоби сільськогосподарськими підприємствами, що сприятиме пошуку вигідних каналів реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках м’яса і м’ясопродуктів, доведення якісного кінцевого продукту до споживача;
·
механізми державної підтримки ринкового розвитку м’ясного скотарства, спрямовані на формування платоспроможного попиту, стимулювання вітчизняного товаровиробника та впорядкування експортно-імпортних операцій з м’ясною продукцією, що дозволить державі реально впливати на стан ринку продукції м’ясного скотарства з метою забезпечення його ефективності за рахунок зростання поголів’я і його продуктивності, підвищення рівня споживання яловичини та телятини;
·
обґрунтування напрямів підвищення економічної ефективності виробництва і переробки яловичини за рахунок більш повного і раціонального використання наявних у регіоні ресурсного потенціалу та кормових угідь.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використані при обґрунтуванні розвитку ринку продукції скотарства з найбільш оптимальними параметрами його складових. Одержані практичні пропозиції та висновки щодо удосконалення механізму функціонування ринку продукції м’ясного скотарства прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації (довідка № 32 від 30.10.2007 р.). Запропоновані заходи щодо підвищення ефективності виробництва продукції м’ясного скотарства за рахунок більш повного і раціонального використання наявних у районі ресурсного потенціалу та кормових угідь використовуються Управлінням агропромислового розвитку Золочівської райдержадміністрації Львівської області (довідка № 1733 від 07.11.2007 р.). Рекомендації автора щодо удосконалення системи реалізації продукції м’ясного скотарства прийнято до впровадження Західноукраїнською регіональною агропромисловою біржею (довідка № 78/10-07 від 31.10.2007 р.).
Теоретичні узагальнення, а також практичні аспекти ефективного функціонування та розвитку ринку продукції м’ясного скотарства використовуються у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького при викладанні дисциплін “Маркетинг”, “Організація виробництва на підприємствах м’ясної промисловості”, “Біржова діяльність”, “Міжнародний маркетинг” для підготовки студентів з економічних спеціальностей (довідка № 1006-04 від 31.10.2007 р.).
Результати досліджень можуть бути використані в інших областях Західного регіону, зокрема у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним і завершеним дослідженням, а одержані наукові результати – особистими розробками автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті положення, які є результатами особистих досліджень здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідались на наукових конференціях Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького (1999-2008 рр.), на міжнародних конференціях: “Економіка підприємства: проблеми теорії і практики” (м.Дніпропетровськ, 2003 р.); “Проблеми впливу фінансової системи на інноваційний розвиток економіки” (м. Львів, 2003 р.); “Маркетинг: теорія і практика” (м. Київ, 2004 р., 2005 р.); “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (м. Львів, 2006 р.). Доповіді на трьох конференціях опубліковані у вигляді тез.
Публікації. За результатами наукових досліджень опубліковано 17 наукових праць (з них п’ять у співавторстві) загальним обсягом 5,88 друк.арк., у т.ч. 10 – у фахових наукових виданнях. Частка дисертанта в опублікованих працях становить 5,31 друкованих аркуші.
Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 183 сторінках комп’ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел (191 найменування), відомостей, що підтверджують участь автора у наукових розробках, містить 39 таблиць, 10 рисунків, 11 додатків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, розкрито мету та завдання дослідження, визначено його предмет та об’єкт, а також наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі – “Теоретичні основи функціонування ринку продукції м’ясного скотарства” – розглядаються теоретичні аспекти функціонування ринку, економічна суть та об’єктивна необхідність формування ринку продукції м’ясного скотарства, наводяться методичні основи його дослідження.
Ринок продукції м’ясного скотарства є складовою продовольчого ринку і виступає як сукупність соціально-економічних відносин, які виникають у процесі виробництва, переробки, збуту і споживання яловичини й сприяють взаєморегуляції попиту і пропозиції на основі вільного ціноутворення і дотримання конкурентних засад діяльності виробників і переробників. Передумовами становлення ринку продукції м’ясного скотарства стали: приватизація землі і майна; реструктуризація, а подекуди і списання заборгованості; введення фіксованого податку і доплат за реалізовану худобу. Особливістю функціонування цього ринку є тривалий термін технологічного циклу одержання продукції і необхідність забезпечення нею споживача протягом усього року, а також те, що основою виробництва є живі тварини.
Найважливішими економічними складовими функціонування ринку є пропозиція, попит і ціна товару. Раціонально функціонуючим є синхрометричний ринок, де між пропозицією яловичини й телятини і попитом на них існує рівновага (рис. 1).
Рис. 1. Класифікація ринків продукції м’ясного скотарства
На даний час пропозиція на ринку великої рогатої худоби у Львівській області формується триста двадцяти двома сільськогосподарськими підприємствами різної форми власності і значною кількістю господарств населення. При цьому в останніх зосереджено 88-89 % поголів’я великої рогатої худоби і саме вони стали основним виробником м’яса. Пропозиція яловичини і телятини на ринку знаходить свою реалізацію через так звану обмінну інфраструктуру. Однак, недостатній її розвиток, невизначеність і непрозорість каналів збуту стали стримуючими факторами розвитку ринкових відносин.
Попит на ринку продукції м’ясного скотарства встановлює обсяги пропозиції яловичини і телятини, обумовлює рівень цін, гарантує продовольчу безпеку населення і держави в цілому, забезпечує суб’єктів пропозиції на ринку необхідними фінансовими ресурсами. Попит є також свідченням наявної в споживачів суми грошових коштів. Аналіз досліджуваного регіону за останні 5 років вказує на тенденцію до підвищення купівельної спроможності населення. Проте ця закономірність найбільше проявляється стосовно продуктів першої необхідності та найуживаніших. Склалась ситуація, яку можна кваліфікувати як криза попиту.
Поведінка всіх суб’єктів ринку продукції м’ясного скотарства характеризується різновекторною економічною мотивацією, виразом якого є ціна (табл. 1).
Таблиця 1
Суб’єкти ринку продукції м’ясного скотарства та мотивація їх участі в ньому
Учасники ринку | Мотивація до участі
Виробники яловичини | Максимальне виробництво якісної продукції
Надійність каналів продажу
Завоювання ринкової ніші
Розширення участі на ринку
Соціальна захищеність
Отримання максимально можливого доходу
Переробники сировини | Забезпечення потужностей сировиною
Надійність каналів продажу
Розширення участі на ринку
Випуск нової продукції
Отримання максимально можливого доходу
Споживачі | Дешеве м’ясо
Якісна продукція
Доступність ринкових послуг
Органи влади | Наповнення бюджету
Зайнятість населення
Соціальний розвиток
Реалізатори м’яса | Розширення сфери діяльності
Збільшення грошових доходів
Інвестори | Гарантії функціонування ринку
Отримання доходу (дивідендів)
Взаємовідносини на ринку продукції м’ясного скотарства об’єктивно зумовлюють необхідність відшкодування витрат товаровиробнику й переробнику сировини, а споживачам – необхідність задоволення потреб у яловичині та телятині. Виходячи з цього, критерієм ефективності його функціонування є забезпечення максимально можливих обсягів виробництва високоякісної і, за можливості, якнайдешевшої яловичини для наповнення нею ринку відповідно до попиту споживачів.
У другому розділі - “Аналіз сучасного стану розвитку м’ясного скотарства в умовах функціонування ринкових відносин” – досліджено основні тенденції розвитку м’ясного скотарства з урахуванням його особливостей, проаналізовано кон’юнктуру ринку продукції м’ясного скотарства і чинники, які вплинули на збитковість галузі м’ясного скотарства. Дано оцінку кормової бази та показано її фактороутворювальний вплив на розвиток м’ясного скотарства.
Розвиток скотарства за період 1996-2006 рр. характеризується зменшенням поголів’я великої рогатої худоби у всіх категоріях господарств на 43,2 %, в т.ч. у сільськогосподарських підприємствах – на 82,7 %.
Проведені нами дослідження дозволяють констатувати факт збитковості м’ясного скотарства в підприємствах усіх видів. Найбільші збитки від виробництва м’яса великої рогатої худоби відмічались у 2002 р. – 21,9 млн. грн. Деяким позитивом тут є зменшення збитковості у 2006 р. до 13,2 млн. грн., або на 39,7 %. На збитковість галузі найбільший вплив мають висока собівартість продукції і низька продуктивність тварин. В свою чергу, продуктивність тварин залежить і від породного складу.
Функціонування ринку має бути спрямоване на задоволення попиту споживачів. В останні п’ять років на ринку спостерігається стійка тенденція до зростання пропозиції м’яса – на 14,4 %, а стосовно яловичини, то у 2006 р. спостерігалася тенденція до скорочення її виробництва на 1,7 % (табл. 2).
Показовим є те, що у 2006 р. відбулося зменшення питомої ваги реалізації м’яса на 11,9 % господарствами населення. Натомість сільськогосподарські підприємства, в основному фермерські господарства, забезпечили приріст реалізації м’яса на 11,8 тис. т, або в 1,8 раза порівняно з 2005 р. Якщо ця тенденція збережеться, то, за умови нарощування поголів’я, через 4-5 років сільськогосподарські підприємства забезпечуватимуть основну масу попиту на ринку. В умовах функціонування ринкових відносин основними товаровиробниками продукції м’ясного скотарства повинні стати крупнотоварні, висококонцентровані підприємства.
Проте в найближчі роки особисті селянські господарства все ж залишаться основними виробниками яловичини. У 2006 р. їх частка в загальному обсязі продажу становила 80,8 %. Однак основною проблемою для них є збут продукції. З огляду на цю обставину місцевим органам самоврядування за підтримки управлінських структур доцільно ініціювати заходи із консолідації інтересів селян. Першим посильним кроком у цьому напрямі могла б стати організація маркетингової служби на кооперативних засадах в межах адміністративного району чи області.
Наразі пропозиція м’ясної продукції, в т.ч. яловичини, у Львівській області не задовольняє навіть рівень мінімальної норми споживання на душу населення в рік. Тобто обсяги пропозиції є одним з обмежуючих чинників
Таблиця 2
Динаміка виробництва м’яса у Львівській області (у живій вазі), тис. т
Показник | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | 2006 р. до 2002р., %
Усі категорії господарств
Вироблено (вирощено) худоби і птиці
Вироблено м’яса (реалізовано на забій)
у т.ч. яловичини
Її питома вага, % |
111,3
118,0
69,7
59,1 |
116,1
125,5
74,7
59,5 |
111,5
127,3
74,2
58,3 |
125,4
124,0
68,5
55,2 |
133,5
135,0
68,5
50,7 |
119,9
114,4
98,3
-8,4
Сільськогосподарські підприємства, включаючи фермерські
Вироблено (вирощено) худоби і птиці
Вироблено м’яса (реалізовано на забій)
у т.ч. яловичини |
10,5
9,3
6,3 |
9,3
10,0
5,2 |
10,5
9,9
4,3 |
16,3
14,1
3,8 |
28,4
25,9
3,5 |
2,7 п
2,8 п
55,6
Господарства населення
Вироблено (вирощено) худоби і птиці
Їх питома вага, %
Вироблено м’яса (реалізовано на забій)
Його питома вага, %
у т.ч. яловичини
Її питома вага, % |
100,8
90,6
108,7
92,1
63,4
91,0 |
106,8
92,0
115,5
92,0
69,5
93,0 |
101,0
90,6
117,4
92,2
69,9
94,2 |
109,1
87,0
109,9
88,6
64,7
94,4 |
105,1
78,7
109,1
80,8
65,0
94,9 |
104,3
-11,9
100,4
-11,3
102,5
+3,9
споживання м’яса і м’ясопродуктів. А рівень їх споживання в області у 2006 р. залишався на критично низькій позначці – 38,5 кг на людину в рік, хоча, порівняно з 2002 р., цей показник зріс на 20,3 %. Основною причиною незадовільного споживання м’яса і м’ясопродуктів є низький середньодушовий дохід населення.
Одним з вагомих чинників, що стримують розвиток м’ясного скотарства, є кормова база. У структурі собівартості 1 ц продукції тваринництва корми у 2006 р. становили 63,3 %. Їх питома вага, порівняно з 2005 р., збільшилась на 3,6 відсоткових пункти. В області є потенційні можливості для стабільності кормової бази у вигляді 448 тис. га природних кормових угідь, що незмінно протягом останніх шести років займають 35 % від площі сільськогосподарських. Що ж стосується сіяних кормових культур, то зменшення їх площі на 42,9 % відбулося на фоні порівняно адекватного скорочення поголів’я тварин за досліджуваний період. За таких умов заготівлі кормів на умовну голову фактичного поголів’я мали б зрости. Однак, за рахунок зниження врожайності посівів і продуктивності пасовищ, фактична наявність кормів на одну умовну голову фактичного поголів’я у 2006 р. знизилась проти 2001 р. на 31,6%. У структурі кормів найбільшу питому вагу (28,3%) займають грубі корми.
У третьому розділі – “Шляхи вдосконалення функціонування ринку продукції м’ясного скотарства” – опрацьовано пропозиції щодо удосконалення виробничо-економічних відносин і створення інтегрованих виробничих формувань у м’ясопродуктовому підкомплексі, окреслено шляхи вдосконалення каналів реалізації яловичини, обґрунтовано напрями реалізації механізму державної підтримки розвитку ринку продукції м’ясного скотарства, визначено перспективні параметри розвитку ринку яловичини.
Виробничо-економічні зв’язки у м’ясопродуктовому підкомплексі АПК виступають як результат взаємопогодженої співпраці на стадіях виробництва сировини, переробки та споживання м’ясної продукції. Дані зв’язки повинні розвиватись у напрямках створення інтеграційних об’єднань сільськогосподарських виробників і м’ясопереробних підприємств у формі акціонерних товариств або на основі орендних відносин, закріплених відповідними договорами. Доцільним є розвиток інтеграції у напрямах формування асоціацій, концернів та інших структур. При цьому обов’язково повинен забезпечуватись принцип паритетності інтересів усіх суб’єктів взаємовідносин.
Проте недосконалість законодавства про приватизацію, диспаритет цін на сировину і продукти її переробки сприяли виникненню суперечностей у взаємовідносинах товаровиробники-переробники і порушенню зв’язків між сільськогосподарськими виробниками і переробними підприємствами. У 2002-2006 рр. приріст цін на продукцію переробки перевищував аналогічний показник закупівельних цін на живу вагу худоби в середньому у 4 раза.
Суперечності, що склались, сприяли створенню значної кількості нерентабельних переробних підприємств з переробки тваринницької продукції у сільськогосподарських підприємствах, тобто в зоні її виробництва. Лише розвиток інтегрованих формувань дозволить забезпечити високий рівень концентрації і спеціалізації підприємств, що сприятиме, в подальшому, зменшенню кількості малих переробних підприємств.
В останні роки переробні підприємства стали основним каналом реалізації сировини, збільшивши свою частку з 22,5 % у 2000 р. до 76,9 % у 2006 р., зменшуючи таким чином значення інших ринкових структур реалізації. В той же час, проведені дослідження показали неможливість ігнорування таким збутовим каналом як продовольчі ринки. Віддають перевагу такій формі торгівлі і опитані нами респонденти. Крім цього, розрахунки свідчать, що, якщо обсяги реалізації м’яса на споживчому ринку перевищують 25 % усього реалізованого господарством м’яса, сума збитків на 1 т реалізованого м’яса зменшується на 10-11 %. На перспективу обґрунтованим є доведення частки продажу сировини переробним підприємствам з існуючого рівня до 60,5 % на користь міських споживчих ринків та спеціалізованих магазинів – до 24,0 %.
У найближчій перспективі (до 2010 р.) переважаючу роль у постачанні сировини відіграватимуть господарства населення. Для активізації їх діяльності в дисертаційній роботі розроблено схему дрібногуртового ринку, що сприятиме оптимізації взаємовідносин між партнерами і забезпечить справедливі ціни (рис. 2). Дрібногуртовий ринок допоможе у вирішенні проблеми організації та діяльності особистих селянських господарств, сприятиме товаровиробникам яловичини в отриманні інформації щодо ринкових тенденцій і надасть можливість отримати фінансову підтримку.
Рис. 2. Схема дрібногуртового ринку з продажу продукції м’ясного скотарства
Ефективне функціонування ринку продукції м’ясного скотарства неможливе без державної підтримки. У м’ясному скотарстві слід орієнтуватися на поступове підвищення цін із застосуванням з боку держави підтримуючих цін для виведення товаровиробників із збитковості. Результати досліджень підтверджують необхідність розробки єдиної для всіх галузей концепції ціни і єдиної методології їх формування, що дозволить впливати на вирівнювання диспаритету цін на сільськогосподарську і промислову продукцію. Держава повинна сприяти і підвищенню купівельної спроможності населення шляхом регулювання структури доходів.
Результати проведених нами соціологічних опитувань показали, що 24,2 % респондентів орієнтуються на допомогу держави у вигляді дотування за проданий молодняк великої рогатої худоби. Підтримуючи наявну систему дотування, вони пропонують диференціювати вагу тварин понад 450 кг, а суми доплат підвищити на 38-50 %. Вважаємо, що до 2010 р. 26 % в структурі дій державної підтримки відновлення галузі м’ясного скотарства буде спрямовано на цілеспрямовану підтримку товаровиробників з подальшим різким скороченням цього відсотка до 3-5.
Важливим шляхом відродження й подальшого розвитку м’ясного скотарства респонденти вважають також створення крупних господарств та відновлення наявних тваринницьких ферм. На період до 2010 р. пропонуємо, відповідно, 15 і 8 % структури дій державної підтримки спрямувати на це. Мали місце і пропозиції щодо будівництва нових ферм, але в найближчій перспективі це буде досить накладно і вимагатиме значних капіталовкладень.
Вагомим чинником ефективного функціонування м’ясного скотарства є співвідношення чисельності тварин на відгодівлі і корів у структурі стада. Оскільки в регіоні дослідження вузькоспеціалізованого м’ясного скотарства немає, проведені нами розрахунки дозволили запропонувати раціональну структуру стада ВРХ, при якій поголів’я корів займає 55-60 %. Це дозволяє збільшити виробництво м’яса на 100 га сільськогосподарських угідь на 16-35 % порівняно із господарствами, де питома вага корів є понад 65 %.
Умовою відродження м’ясного скотарства є також вдосконалення галузевої структури. Ми пропонуємо поступово повернути пріоритетність тваринницької галузі, а в її складі переважаючу роль відвести м’ясному скотарству. У результаті, на перспективу до 2010 р. питома вага м’яса яловичини становитиме 14-15 % у структурі товарної продукції, а в 2015 – 26-27 % й перевищить рівень 2000-2002 рр. на 3-4 %. Це принципово змінить існуючу спеціалізацію діючих підприємств, що займаються виробництвом яловичини.
Для подолання збитковості у виробництві яловичини за умов, що фактично склалися у 2006 р., необхідно домогтися або зниження собівартості 1 ц приросту ваги до 526 грн., або підвищення середніх реалізаційних цін на 82,9%. Однак це є нереальним в даних умовах. Єдиним виходом є зростання продуктивності тварин. Цьому сприяє і позитивна тенденція останніх років. Рівня рентабельності в межах 1-2 % можна досягнути лише за умови, коли середньодобові прирости ваги становитимуть 650 г (табл. 3).
Результати розв’язку комплексної економіко-математичної задачі, виконаної нами на прикладі ПА “Урожай” Золочівського району Львівської області, показують можливості досягнення 12-13 % рівня рентабельності
Таблиця 3
Гранична межа продуктивності м’ясного скотарства, що забезпечує прибутковість виробництва яловичини у Львівській області
Середньодобовий приріст ваги, г | Собівартість 1 ц приросту ваги, грн. | Ціна реалізації
1 ц, грн. | Рівень рентабель-ності, %
250-300 | 1278,32 | 537,2 | -57,9
300-350 | 999,73 | 569,8 | -43,9
350-400 | 949,32 | 577,8 | -39,1
400-450 | 760,89 | 585,7 | -23,0
600-650 (проект) | 679,8 | 690,0 | 1,5
В області – фактично | 961,48 | 551,85 | -42,6
Розрахунково за умови:
збереження собівартості 1 ц | 961,48 | 1009,6 | +5,0
збереження ціни реалізації 1 ц | 525,6 | 551,85 | +5,0
виробництва продукції м’ясного скотарства за умови оптимального використання наявних ресурсів (табл. 4). Таким чином, удосконалення функціонування ринку продукції м’ясного скотарства вимагає дієвих заходів як з боку сільськогосподарських товаровиробників і переробних підприємств, так і з боку держави в цілому.
Таблиця 4
Основні показники економічної ефективності оптимального варіанта розвитку господарства в ПА “Урожай” Золочівського району
Львівської області
Показник | Товарне рослинництво, грн. | Скотарство, грн. | Разом у господар-стві, грн.
фактич-но | опти-мально | відхиле-ння, (+) | фактич-но | опти-мально | відхиле-ння, (+) | фактич-но | опти-мально | відхиле-ння, (+)
На 1 га сільсько-господарських угідь припадає:
товарної продукції |
1025 |
856 |
-169 |
128 |
1070 |
+942 |
1153 |
1926 |
+776
прибутку (збитку) | 118,6 | 219 | +100,4 | -26,1 | 123 | +149,1 | 92,5 | 338 | +245,5
На 1 га товарної площі ріллі:
товарної продукції
рослинництва |
1868,5 |
1901 |
+32,5 |
- |
- |
- |
- |
- |
-
прибутку від
рослинництва | 216,2 | 487 | +270,8 | - | - | - | - | - | -
На 1 га кормової площі:
товарної продукції
тваринництва |
- |
- |
- |
283,4 |
1936 |
+1652,6 |
- |
- |
-
прибутку (збитку)
від тваринництва | - | - | - | -57,9 | 222 | +279,9 | - | - | -
Рівень рентабельності виробництва, % | 13,1 | 34,4 | +21,3 | -20,4 | 12,9 | +33,3 | 8,7 | 21,3 | +12,6
Перетворення галузі у прибуткову дозволить підвищити її інвестиційну привабливість, сприятиме зниженню ризиків і розвитку інфраструктури.
ВИСНОВКИ
На підставі проведеного дослідження функціонування та розвитку ринку м’ясного скотарства виконано ряд завдань та запропоновано вирішення наукових і виробничих проблем на перспективу.
1. На основі інтерпретації існуючих в науковій літературі трактувань запропоновано визначати ринок продукції м’ясного скотарства як складову частину продовольчого ринку, що являє собою сукупність соціально-економічних відносин, які виникають у процесі виробництва, переробки, збуту і споживання яловичини та телятини. Критерієм ефективності його функціонування може бути забезпечення максимально можливих обсягів виробництва високоякісної і, за можливості, якнайдешевшої яловичини для наповнення нею ринку відповідно до попиту споживачів.
2. Оцінка стану галузі м’ясного скотарства свідчить про скорочення поголів’я великої рогатої худоби на відгодівлі у всіх категоріях господарств. Основною причиною такої негативної тенденції є збитковість м’ясного скотарства. Дослідження її причин показало найвагоміший вплив чинника продуктивності тварин, а також собівартості продукції. У свою чергу вони залежать від породного складу тварин, рівня годівлі, якості кормів, затрат праці, рівня механізації трудомістких процесів на фермах. Пропозиція всіх видів м’яса на ринку за останні п’ять років має стійку тенденцію до її зростання – на 14-15 %. В цей же час, обсяги пропозиції яловичини залишаються майже незмінними. Останнє пов’язане з тим, що сільськогосподарські підприємства зменшили на 44-45 % виробництво яловичини, компенсуючи обсяги виробництва м’ясом птиці. Тому основне її виробництво зосередилось в господарствах населення. Попит на м’ясо обмежений, насамперед, фінансовими можливостями споживачів. Він зріс за досліджуваний період лише на 8,1 %. Рівень споживання на душу населення поки що не досяг навіть мінімальної фізіологічної норми.
3. Проведені дослідження свідчать, що кормова база є одним із вагомих чинників, формуючих розвиток м’ясного скотарства. Львівська область має реальні потенційні можливості для її стабільного розвитку у вигляді наявних 447,7 тис. га природних кормових угідь, які незмінно протягом останніх шести років займають 35-36 % від площі сільськогосподарських. Посіви кормових культур зменшились на 42,9 % за порівняно адекватного скорочення поголів’я тварин. Недоліками тут є зменшення витрат кормів на одну умовну голову тварин з одночасною розбалансованістю в їх структурі. Проблемним також залишається питання низької урожайності кормових культур і продуктивності пасовищ.
4. Доведено, що невід’ємною умовою ефективного господарювання в м’ясному скотарстві є активне використання переваг ринкових відносин і результатів маркетингових досліджень. Використання в практиці м’ясного скотарства маркетингової інформації дозволяє створити реальну основу для розробки пропозицій щодо подолання економічного і технологічного відставання галузі, опрацювати стратегічний план розвитку її підприємств. Цьому сприятиме створення маркетингової служби на кооперативних засадах у межах адміністративного району.
5. Встановлено, що виробничо-економічні зв’язки у м’ясному підкомплексі АПК виступають як результат взаємопогодженої співпраці на стадіях виробництва сировини, переробки та споживання готової м’ясної продукції. Проте мають місце деякі суперечності у відносинах товаровиробників і переробників, спричинені недосконалістю законодавства про приватизацію, диспаритетом цін на сировину і продукти її переробки. Як спосіб виходу з цієї господарської ситуації пропонуємо створення інтегрованих систем у рамках м’ясопродуктового підкомплексу на основі договірних засад. Економічні та виробничі зв’язки між їх учасниками доцільно формувати у напрямах створення асоціацій, концернів та інших структур. Такі інтеграційні формування виступатимуть чинником стримування цін кінцевого продажу, сприяючи підвищенню купівельної спроможності завдяки оптимізації розмірів сировинних зон переробних підприємств, транспортних потоків сировини і технологічних відходів переробки, поліпшенню використання побічної продукції, поглибленню спеціалізації й посиленню кооперації, підвищенню продуктивності праці.
7. Доведено, що у практиці функціонування ринкових відносин обґрунтованим є зменшення прямого продажу сировини переробним підприємствам до 60,5 % на користь міських споживчих ринків і спеціалізованих магазинів, які мали б забезпечити до 24,0 % обсягів продажу. Недостатньо використовуються можливості біржових торгів щодо продажу продукції м’ясного скотарства на наявних 11 біржах області.
8. У найближчій перспективі – до 2010 р. – переважаючу роль у постачанні сировини продовжуватимуть відігравати господарства населення. Для активізації їх діяльності розроблено схему дрібногуртового ринку з продажу продукції м’ясного скотарства, що сприятиме оптимізації взаємовідносин між партнерами і забезпечить економічно обгрунтовані ціни.
9. Вимоги національної безпеки, необхідність гарантування належного рівня життя народу за умов ризиків нестачі продовольства спонукають до державної підтримки ринкового розвитку м’ясного скотарства. Серед рекомендованих заходів на першому місці є пропозиції щодо стимулювання вітчизняного товаровиробника, в т.ч. й дотування пряме та у вигляді доплат до цін. Окремий напрям державної підтримки – підвищення платоспроможного попиту населення за рахунок регулювання структури доходів, що дозволило б підвищити річний сукупний споживчий попит на яловичину у Львівській області на 70,9 млн. грн.
10. Обґрунтовано і запропоновано раціональні параметри розвитку ринку яловичини на перспективу до 2010 р. і 2015 р. з урахуванням виявлених у процесі дослідження негативних чинників, причин занепаду скотарства, а також позитивних тенденцій, підтверджених даними соціологічних опитувань. На їх основі і за результатами проведених розрахунків встановлені раціональні параметри структури стада, де 55-60 % займає поголів’я корів, що дозволить збільшити обсяги виробництва м’яса. Для перетворення галузі на прибуткову найприйнятнішим шляхом є зростання продуктивності тварин. Лише за умови досягнення середньодобового приросту у межах 600-650 г м’ясне скотарство зможе перетворитись у рентабельну галузь. Більш повне і раціональне використання наявних у регіоні ресурсів дозволяє досягнути 12-13 %-го рівня рентабельності виробництва продукції скотарства.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ
У наукових фахових виданнях:
1.
Величко А.В. Інтеграція сільськогосподарських товаровиробників і м’ясопереробних підприємств – один із чинників підвищення ефективності їх виробничого потенціалу // Економіка: проблеми теорії і практики: Зб. наук. пр. – Вип. 184: в 3-х т. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – Т. І. – С. 95-100.
2.
Величко А., Сафін О. Проблема оподаткування господарств в умовах приватної власності на землю // Економіка України. – 2004. – № 1 (506). – С. 82-85. (Особистий внесок автора: обґрунтовано проблеми, пов’язані з формуванням ринку землі).
3.
Гримак А.В. Проблеми функціонування ринку м’яса в контексті ключових засад вдосконалення економічного механізму розвитку продовольчого ринку // Економіка: проблеми теорії і практики: Зб. наук. пр. – Вип. 189: в 5-ти т. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – Т. І. – С. 94-105.
4.
Гримак А.В. Проблеми налагодження інтеграційних відносин між учасниками ринку м’яса (маркетинговий аспект) // Формування ринкової економіки: Зб. наук. пр. Спец. вип.: Сучасні проблеми теорії та практики – К.: КНЕУ, 2004. – С. 321-330.
5.
Гримак А.В. До питання удосконалення економічних відносин у м’ясопродуктовому підкомплексі // Економіка: проблеми теорії і практики: Зб. наук. пр. – Вип. 204: в 5-ти т. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – Т. ІV.– С. 983-987.
6.
Гримак А.В. Маркетингові дослідження конкурентоспроможності на ринку м’яса і м’ясопродуктів // Формування ринкової економіки: Зб. наук. пр. Спец. вип.: Сучасні проблеми теорії та практики – К.: КНЕУ, 2005. – С. 377-383.
7.
Гримак А.В. Підприємництво в м’ясопродуктовому підкомплексі, економічні аспекти його становлення // Вісн. аграрн. науки Причорномор’я. – Миколаїв: МДАУ, 2006. – Вип. 1 (33). – С. 75-81.
8.
Гримак А.В. Оцінка ефективності виробництва продукції м’ясного скотарства сільськогосподарськими підприємствами різної форми власності у Львівській області // Економіка: проблеми теорії і практики: Зб. наук. пр. – Вип. 225: в 3-х т. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – Т. І.– С. 130-140.
9.
Гримак А.В., Янків М.Д. Економічний стан і тенденції розвитку м’ясопродуктового підкомплексу Львівської області // Регіональна економіка. – 2007. – № 1. – С. 313-320. (Особистий внесок автора: проаналізовано особливості розвитку м’ясопродуктового підкомплексу Львівської області).
10.
Гримак А.В. Формування виробничо-економічних відносин у м’ясопродуктовому підкомплексі Львівської області // Вісн. Львівського держ. аграрн. ун-ту: Економіка АПК. – Львів: ЛДАУ, 2007. – №14 (1). – С. 262-270.
В інших виданнях:
11.
Величко А.В. Маркетинг як складова економічних рішень в регулюванні ринку м’ясних ресурсів // Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства. – Львів, 1998. – С. 293-294.
12.
Янків М.Д., Величко А.В. До питання стабілізації виробництва і розширення асортименту м’ясних консервів у перехідний період до ринкових відносин // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва. – Харків: 2000. – № 76. – С. 88-90. (Особистий внесок автора: визначено і проаналізовано причини, які впливають на рівень виробництва та асортимент м’ясних консервів).
13.
Величко А.В., Гримак О.Я. Проблеми і особливості розвитку АПК на сучасному етапі // Науковий вісник ЛДАВМ ім.С.З. Ґжицького. – Львів, 2003. – Т. 5 (№2), Ч. 2. – С. 148-150. (Особистий внесок автора: досліджено особливості механізму державної підтримки агропромислового комплексу, зокрема виробників тваринницької продукції).
14.
Гримак А.В. Маркетингова орієнтація діяльності підприємств м’ясопродуктового підкомплексу і ветмедицини // Вісн. Сумського нац. аграрн. ун-ту. Сер. “Ветеринарна медицина”. – Суми: СНАУ, 2005. – Вип. 1-2 (13-14). – С. 272-274.
15.
Величко А.В., Гримак О.Я., Сафін О.Р. Проблеми формування ринку землі в Україні // Проблеми впливу фінансової системи на інноваційний розвиток економіки: Зб. тез доп. – Львів: НУ “Львівська політехніка”, 2003. – С. 48-50. (Особистий внесок автора: визначено проблеми, пов’язані з перетворенням землі на товар).
16.
Величко А.В. Підвищення ефективності використання виробничого потенціалу м’ясопереробних підприємств на основі дослідження кон’юнктури ринку // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених: Економіка: проблеми теорії і практики. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 92-93.
17.
Гримак А.В. Особливості формування системи збуту продукції м’ясного скотарства // Тези доповідей VІ Міжнар. наук.-практ. конф.: Маркетинг та логістика в системі менеджменту. – Львів: Вид-во Національного університету “Львівська політехніка”, 2006. – С. 71-73.
АНОТАЦІЯ
Гримак А.В. Функціонування та перспективи розвитку ринку продукції м’ясного скотарства. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної
