МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

ГЛОВАЦЬКА Валентина Василівна

УДК 334.72:338.48:379.845:631

РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА В СИСТЕМІ СТАНОВЛЕННЯ СІЛЬСЬКОГО (ЗЕЛЕНОГО) ТУРИЗМУ

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Житомир – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Прикарпатському національному університеті імені

Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор,

академік УААН, заслужений діяч

науки і техніки України

Юрчишин Володимир Васильович,

Національний науковий центр

“Інститут аграрної економіки” УААН,

головний науковий співробітник відділу аграрної і соціальної політики

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Липчук Василь Васильович,

Львівський державний аграрний університет,

завідувач кафедри статистики і аналізу

кандидат економічних наук, доцент

Пугачова Катерина Миколаївна,

Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі, доцент кафедри світового господарства і міжнародної економічної інтеграції

Захист дисертації відбудеться 19 березня 2008 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.02 у Державному вищому навчальному закладі “Державний агроекологічний університет” за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, , ауд. 55.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого навчального закладу “Державний агроекологічний університет” за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, .

Автореферат розісланий 14 лютого 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук,

доцент В.П. Якобчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Процеси соціально-економічних трансформацій, що відбуваються в аграрному секторі економіки України, зумовлюють пошук нових нетрадиційних організаційно-правових форм підприємництва, спрямованих на забезпечення економічного зростання. Одним із пріоритетних шляхів подолання кризи, що склалась в аграрному секторі, є активізація сільського населення до підприємницької діяльності у невиробничій сфері сільського (зеленого) туризму (далі СЗТ). Його становлення та розвиток сприяють системному вирішенню організаційно-економічних проблем, пов’язаних із відтворенням трудового потенціалу в аграрній сфері, формуванням нових напрямів виробництва й реалізації сільськогосподарської продукції, підвищенням зайнятості сільського населення, зростанням доходів та покращенням його життєвого рівня.

Забезпечення відповідних умов щодо стимулювання розвитку підприємництва в системі становлення сільського (зеленого) туризму передбачає опрацювання нових концептуальних підходів до створення сприятливого ринкового середовища. Це зумовлює необхідність наукового обґрунтування специфіки формування економічних відносин у системі становлення сільського (зеленого) туризму як організаційної форми підприємницької діяльності, яка сприяє стабілізації аграрного сектора, що й визначає вибір теми дисертаційного дослідження.

Окремі проблеми розвитку сільського (зеленого) туризму в умовах функціонування суб’єктів підприємницької діяльності та особистого селянського господарства досліджують В. Васильєв, П. Горішевський, Л. Гут, Ю. Зінько, В. Кафарський, В. Косенко, М. Костриця, Н. Кудла, О. Лендєл, В. Липчук, Н. Липчук, О. Моран, М. Рутинський, М. Товт, а також зарубіжні вчені K. Дронг, В. Котлінський, Я. Маєвський, С. Медлік, Я. Сікора та ін.

Проте, незважаючи на значущість проведених досліджень, для вітчизняної економічної науки проблема розвитку сільського (зеленого) туризму на засадах підприємництва є нова й потребує системного обґрунтування теоретико-прикладних аспектів його становлення в умовах перехідної економіки. Це зумовило необхідність проведення окремого дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики науково-дослідних робіт Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника “Підвищення соціально-економічної результативності функціонування виробничо-господарських структур у регіоні” (номер державної реєстрації 0104U002443). У межах наукової теми обґрунтовано найважливіші шляхи підвищення соціально-економічної ефективності становлення сільського (зеленого) туризму на засадах підприємництва.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних положень та розробці науково-практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності розвитку сільського (зеленого) туризму в підприємницькому середовищі.

Відповідно до поставленої мети, у дисертаційній роботі визначено й вирішено такі завдання:

· уточнити та доповнити понятійний апарат проблеми дослідження, зокрема трактування сільського (зеленого) туризму як підприємницької діяльності;

· розкрити теоретико-методологічні положення процесу формування економічних взаємовідносин на етапі становлення й розвитку сільського (зеленого) туризму в підприємницькому середовищі;

· ідентифікувати основні причини, що гальмують становлення сільського (зеленого) туризму як підприємницької діяльності;

· запропонувати комплекс організаційно-економічних заходів, що сприяють підвищенню ефективності розвитку сільського (зеленого) туризму як форми аграрного підприємництва;

· обґрунтувати необхідність застосування кластеризації в системі становлення сільського (зеленого) туризму на підприємницьких засадах;

· розробити стратегію розвитку сільського (зеленого) туризму в умовах підприємництва з використанням показників прогнозу.

Предмет та об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є процес забезпечення ефективного розвитку сільського (зеленого) туризму на засадах підприємництва в Івано-Франківській області.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів підвищення ефективності розвитку сільського (зеленого) туризму в підприємницькому середовищі.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дослідження становлять діалектичний метод пізнання й системний підхід до вивчення явищ і процесів становлення й розвитку сільського (зеленого) туризму як організаційної форми підприємницької діяльності.

У дисертаційному дослідженні використано наступні методи наукового пізнання: абстрактно-логічний – в частині теоретичного узагальнення й вивчення особливостей становлення та утвердження СЗТ в підприємницькому середовищі; для вивчення сучасного стану сільського (зеленого) туризму застосовано індуктивний метод, а в процесі узагальнення результатів дослідження з метою пізнання наукової сутності проблеми – дедуктивний; історико-економічний – для аналізу періодів (фаз) зародження, становлення та утвердження сільського (зеленого) туризму; монографічний – для поглибленого вивчення соціально-економічних особливостей розвитку окремих організаційних формувань сільського (зеленого) туризму як суб’єктів підприємництва; соціометричних опитувань – у частині виявлення певних критеріїв (показників) функціонування агрогосподарств; статистико-економічний – для оцінки їх фактичного розвитку; побудови рядів динаміки порівнянь – для визначення рівня розвитку СЗТ на сучасному етапі; графічний – для побудови моделей, механізмів організаційно-економічного вдосконалення галузі; системно-структурного аналізу – для дослідження тенденцій та результатів сільського (зеленого) туризму в області; порівняльний – для вивчення практичного вітчизняного і світового досвіду вдосконалення СЗТ та можливостей його використання на даній території; екстраполяції та експериментних оцінок, кореляційно-регресійного аналізу, в т. ч. SWOT-аналіз – для стратегічного планування та прогнозування в процесі розробки пропозицій щодо вдосконалення та підвищення ефективності становлення СЗТ в умовах підприємництва.

Інформаційну основу дисертаційного дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти, які регулюють діяльність туристичної галузі, в т. ч. СЗТ; офіційні статистичні дані управління статистики в області; інформаційні та аналітичні матеріали відділу туризму міськвиконкому м. Івано-Франківська та управління туризму ОДА, відділу туризму та рекреації виконкому Яремчанської міськради, а також Івано-Франківської обласної організації Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні; документи обласного архіву; праці вітчизняних та зарубіжних науковців; власні матеріали соціологічних досліджень та інформаційні ресурси Всесвітньої мережі “Internet”.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

·

удосконалено:

· визначення сутності сільського (зеленого) туризму, що, на відміну від існуючих трактувань передбачає не тільки здійснення рекреативно-культурної функції, але й забезпечує реалізацію економічної місії, яка полягає у підвищенні зайнятості сільського населення шляхом активізації аграрного підприємництва, сприяє зростанню доходів сільських мешканців та їх життєвого рівня в цілому, розвитку сільськогосподарського виробництва та продовольчого ринку, що відповідає цілям ринкової трансформації аграрного сектора;

· методичний підхід до розробки стратегії становлення сільського (зеленого) туризму як форми аграрного підприємництва, особливість якого на відміну від існуючих підходів базується на застосуванні прогнозних показників динаміки його розвитку з врахуванням економічних, організаційних, соціальних й екологічних чинників прямого та опосередкованого впливу;

· систематизацію основних причин, що стримують розвиток сільського (зеленого) туризму, до яких належать недосконалість нормативно-законодавчої бази, відсутність досвіду підприємницької діяльності, нестача початкового капіталу, недостатній рівень державної підтримки;

дістали подальший розвиток:

·

·

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження використовуються для забезпечення сталого розвитку сільського (зеленого) туризму як організаційної форми підприємницької діяльності. Одержані практичні пропозиції й висновки щодо становлення сільського (зеленого) туризму схвалені й рекомендовані до впровадження головним управлінням туризму і культури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (довідка № /01-041/098 від 03.07.2007). Розроблені в дисертації напрями організації сільського (зеленого) туризму використані для розробки стратегії розвитку туристичної інфраструктури регіону й рекомендовані до впровадження відділом туризму та рекреації Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (довідка № від 23.01.2007). Рекомендації автора стосовно кластеризації сільського (зеленого) туризму прийняті до впровадження Косівською туристичною асоціацією “Гуцулія” (довідка № від 02.03.2007). Теоретичні розробки та практичні рекомендації, сформульовані в процесі дисертаційного дослідження, використовуються в навчальних програмах Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника у викладанні дисциплін “Бухгалтерський облік туристичної діяльності”, “Різноукладність в сільському господарстві” (довідка № /742 від 05.07.07). Наукові розробки автора схвалені та прийняті до впровадження Івано-Франківською обласною організацією Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні та застосовуються для вдосконалення організації й підвищення соціально-економічної результативності розвитку сільського (зеленого) туризму в області (довідка № від 23. . 2007).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною самостійною роботою автора. Представлені в роботі результати наукових досліджень характеризуються науковою новизною й одержані автором особисто. Наукові статті, оприлюднені автором, відображають зміст дисертаційної роботи.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження обговорено на І Міжнародній науково-практичній конференції “Європейська наука XXI століття: стратегія і перспективи розвитку – 2006” (Дніпропетровськ, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теоретико-методологічні та практичні аспекти розвитку економіки України” (Чортків, 2006) та на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Обґрунтування переходу на біологічне землеробство. Виробництво екологічно чистої продукції”(Тернопіль, 2007).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 12 одноосібних наукових праць загальним обсягом 4,12 друк. арк., з яких 9 – наукові статті у фахових виданнях, 3 – публікації тез за матеріалами наукових конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 171 сторінці комп’ютерного тексту, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку 164 використаних літературних джерел, п’яти додатків; ілюстрована 9 таблицями й 25 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету й завдання, виокремлено об’єкт, предмет та методологічну основу дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення одержаних результатів та їх апробацію.

У першому розділі – “Науково-організаційні основи становлення сільського (зеленого) туризму” – розглянуто сутність підприємництва як економічної категорії з погляду загальнолюдських цінностей та особливостей його розвитку в невиробничій сфері економіки, узагальнено основні підходи до визначення змісту та функцій сільського (зеленого) туризму в підприємницькому середовищі, обґрунтовано методологію становлення СЗТ як організаційної форми підприємництва аграрного сектора, визначено роль і значення сільського (зеленого) туризму для туристичної та сільськогосподарської галузей.

Процеси становлення й розвитку сільського (зеленого) туризму в умовах підприємництва обумовлені соціально-економічними перетвореннями в аграрній сфері економіки України, зокрема формуванням нових організаційних форм господарської діяльності на засадах приватної власності. Встановлено, що розвиток сільського (зеленого) туризму з неконсолідованого індивідуального господарювання перетворюється в організаційну форму підприємницької діяльності, яка сприяє задоволенню потреб сільського населення і виступає як додаткове джерело його доходів. Важливою особливістю СЗТ є активна участь у ньому сільських жителів, які не мають належного досвіду самостійної діяльності, не володіють навичками туристичного обслуговування, але з метою покращення свого матеріального забезпечення змушені самореалізовувати себе, вдосконалюючи при цьому практично набуті знання.

У дисертаційній роботі на основі дослідження й узагальнення поширених в науковій літературі трактувань сільський (зелений) туризм запропоновано розглядати з економічної точки зору як чинник активізації аграрного підприємництва, що сприяє підвищенню зайнятості та покращенню життєвого рівня сільського населення. Визначено організаційні аспекти та функціональне призначення становлення СЗТ в умовах розвитку підприємництва, обґрунтовано його вплив на процеси соціально-економічного відродження села.

Результати досліджень вказують на те, що за сутністю свого економічного призначення сільський (зелений) туризм спрямований на одночасне задоволення потреб двох груп громадян – споживачів-відпочивальників, які утворюють попит на туристичні послуги відповідного рівня, та власників-господарств, що задовольняють їх потреби. З огляду на взаємну зацікавленість і залежність цих суб’єктів туристичної діяльності, обґрунтовано теоретико-методологічні засади формування економічних відносин у процесі становлення й розвитку СЗТ як підприємницької діяльності.

Встановлено, що функції кожного з учасників туристичної діяльності повинні бути узгодженими й збалансованими настільки, щоб відповідати інтересам і потребам одне одного, функціонуючи при цьому у відповідності до існуючої нормативно-законодавчої бази. Важливою передумовою успішного становлення сільського (зеленого) туризму є здатність суб’єктів підприємницької діяльності прогнозувати динаміку й тенденції його подальшого розвитку та забезпечувати необхідні умови щодо зростання попиту на нього. Основою методологічного дослідження становлення сільського (зеленого) туризму як організаційної форми підприємницької діяльності є сукупність методів і способів пізнання, що дають можливість вивчити й визначити сучасний стан та перспективи розвитку галузі. У прикладному аспекті формування економічних відносин у процесі становлення й розвитку сільського (зеленого) туризму повинно розглядатись як підпорядкованість праксеології інтересам людей з врахуванням соціальних, організаційних, правових, управлінських та інших процесів при взаємодії яких відбувалось б досягнення синергічного ефекту.

У дисертації сільський (зелений) туризм розглянуто як спільну об’єднуючу підсистему одночасно туристичної і сільськогосподарської галузей. Визначено, що сільський (зелений) туризм може стати одним із чинників підвищення регіонального потенціалу туристичної галузі з одночасним нарощуванням його соціальної та економічної віддачі, при цьому він одночасно сприятиме розвитку сільського господарства через диверсифікацію виробництва продукції, покращення її якості.

У другому розділі – “Аналіз розвитку сільського (зеленого) туризму” – розкрито сучасний стан та тенденції розвитку СЗТ в підприємницькому середовищі, досліджено історичні аспекти його становлення в регіоні, проаналізовано особливості розвитку сільського (зеленого) туризму в господарствах населення та виявлено основні проблеми, що стримують його становлення в підприємницьких умовах.

У процесі дослідження на території Івано-Франківської області виокремлено три фази розвитку сільського (зеленого) туризму – зародження, становлення та утвердження, які характеризують певний період в часі. З’ясовано, що СЗТ в досліджуваному регіоні має історію, яка була перервана в радянські часи. Тому процеси відродження знань минулих поколінь зумовили прискорення його розвитку на даній території. Перші узагальнення з цього приводу дають підстави для висновку, що в області, завдяки попередньо набутому досвіду, формується своєрідний туристичний спосіб життя, що створює потенційні можливості для реалізації підприємницьких задатків сільських жителів і стає обнадійливим фактором покращення їх життєвого рівня в майбутньому.

З метою всебічного вивчення розвитку сільського (зеленого) туризму в господарствах населення проведено соціологічне дослідження, за результатами якого виявлено мотиви започаткування підприємницької діяльності власниками господарств у сфері СЗТ (рис. ).

Рис. 1. Мотиви започаткування підприємницької діяльності господарствами населення у сфері СЗТ

Встановлено, що 68,3опитаних основним мотивом своєї підприємницької ініціативи у сфері сільського (зеленого) туризму вважають збільшення власних доходів; 11,6 % – відсутність інших джерел фінансування, внаслідок безробіття; 10,1анкетованих господарств вказали на фінансову неспроможність, відзначивши, що доходи від їх основної діяльності (сільське господарство) не забезпечують стабільного прожиткового мінімуму. Серед інших мотивів, що спонукали власників господарств до підприємницької діяльності у сфері сільського (зеленого) туризму визначено: брак спілкування, можливість реалізації підприємницьких здібностей, наявність відповідного ресурсного потенціалу тощо (10опитаних).

У дисертаційній роботі проаналізовано співвідношення трьох економічних складових розвитку СЗТ – ціни, попиту і пропозиції. Визначено, що формування цін у сфері сільського (зеленого) туризму відбувається з ініціативи власника-підприємця під впливом наступних факторів: співвідношення попиту і пропозиції, цінової диференціації на ринку туристичних послуг, конкуренції тощо. Характерною для сфери СЗТ є особливість “коливання” цін, що зумовлено сезонністю відпочинку, наявністю святкових днів, тому ціна встановлюється у відповідності до понесених під час виробництва чи реалізації сукупності витрат, зокрема прямих витрат на закупівлю продуктів харчування, витрат пов’язаних з рекламою, збутом та ін.

Результати проведеного дослідження вказують на те, що сільський (зелений) туризм характеризується посезонним попитом, оскільки основна завантаженість господарств населення припадає на зимові (76,7 %) та літні місяці (46,7 %), хоча й посилюються тенденції до її збільшення і в період міжсезоння. Встановлено, що відпочинку у господарствах сільського (зеленого) туризму надають перевагу люди віком від 26 до 50 років, у досліджуваних 30 господарствах цей показник становить 34,4Вікова категорія 19-25 років становить близько 28,4найменш чисельна – після 50 років – 4,6Виявлено, що 96,7господарств СЗТ відвідали туристи з країн колишнього Радянського Союзу і тільки 3,3 % – з-за кордону.

Пропозиція у сфері сільського (зеленого) туризму ґрунтується на основних та додаткових послугах. За даними соціологічного опитування, всі досліджувані господарства пропонують умови проживання, відповідні наявній матеріальній базі (окремий будинок чи спеціально переобладнані кімнати для прийому туристів), та харчування за домовленістю. Особливо розвинена диверсифікація додаткових послуг, що включає автотранспортні, піші, кінні та ін. екскурсії. Вона зумовлює розвиток різних видів спорту, в т. ч. екстремальних, сприяє реалізації продукції присадибного сільського господарства.

Досліджуючи еволюцію розвитку сільського (зеленого) туризму на підприємницьких засадах, в області виявлено позитивні тенденції щодо посилення участі державних структур і громадських організацій у вдосконаленні нормативно-правової бази, яка передбачає розробку законів, проектів, затвердження розпоряджень, постанов та програм у даній сфері діяльності.

Встановлено, що наявність властивих Івано-Франківській області туристичних ресурсів та сукупність економічних, соціальних, екологічних особливостей зумовлюють динамічний розвиток сільського (зеленого) туризму на засадах підприємництва. У результаті дослідження в області виявлено позитивні тенденції щодо збільшення чисельності функціонуючих господарств у сільському (зеленому) туризмітабл. 1).

Таблиця 1

Показники діяльності суб’єктів сільського (зеленого) туризму

в Івано-Франківській області

Роки | Кількість господарств | Кількість ліжко-місць у господар-

ствах | Темпи приросту, % | Ціна послуг для однієї особи, грн. | Загальний дохід від діяльності СЗТ, млн. грн. | Темпи приросту, %

прожи-вання | харчу-вання

2002 | 150 | 1200 | 100,0 | 25 | 62 | 1,1 | 100,0

2003 | 192 | 1536 | 128,0 | 30 | 66 | 1,8 | 163,6

2004 | 224 | 1792 | 149,3 | 45 | 71 | 3,1 | 281,8

2005 | 284 | 2272 | 189,3 | 60 | 79 | 5,2 | 472,7

2006 | 301 | 2400 | 200,0 | 80 | 90 | 7,3 | 663,6

Станом на кінець 2006 р. в області було офіційно зареєстровано 301 господарство, розраховане на 2400 ліжко-місць. Порівняння показників 2005-2006 рр., як видно з табл. 1, засвідчує темпи приросту, що становили 10,7а з 2002 р. відбулося збільшення чисельності господарств практично в 2 раза, і вона продовжує зростати. Перспективність розвитку галузі підтверджує показник загального доходу від діяльності СЗТ, який за результатами розрахунків станом на 2006 р. становив 7,3 млн. грн., що в 6 разів більше у порівнянні з 2002 р. В результаті соціологічного опитування визначено, що протягом 2002-2006 рр. спостерігається зростання ціни на послуги проживання – 55 грн. і харчування – 28 грн.

Для сільського (зеленого) туризму в області характерна нерівномірність його розвитку в різних районах. Найбільш ефективно СЗТ розвивається в господарствах населення передгірської та гірської території, хоча його прояви спостерігаються і на рівнинній території.

Процес дослідження даної сфери діяльності ускладнює відсутність достовірної статистичної інформації про функціонуючі господарства сільського (зеленого) туризму в області, що спричинює розбіжність у цифрових даних.

За результатами досліджень в області спостерігається стійка тенденція до збільшення чисельності туристів, які з певних причин надають перевагу відпочинку в господарствах населення сільського (зеленого) туризму. Так, станом на кінець 2006 р. чисельність відпочивальників у СЗТ становила 28,9 тис. осіб – це практично вдвічі більше порівнюючи із 2002 р. Такому зростанню сприяє диверсифікація туристичних послуг та поступове кооперування господарств населення у сфері сільського (зеленого) туризму, що спрямовані на задоволення потреб споживачів.

У результаті дослідження виокремлено спільні та відмінні особливості розвитку сільського (зеленого) туризму в господарствах населення. На прикладі приватної садиби “Надія” (с. Микуличин, Івано-Франківської обл.) визначено: ефективність господарства, показник якого в 2006 р. становив 24,4 тис. грн.; прибуток – 16,8 тис. грн.; рентабельність – 45,2Аналогічна ситуація спостерігається і в інших досліджуваних господарствах регіону. На основі розрахункових даних визначено питому вагу сільського (зеленого) туризму у туристичній галузі: згідно із розрахунками за 2006 р., такий показник становив 12

Результати дослідження дали можливість виявити, проаналізувати та систематизувати основні причини, що стримують становлення СЗТ в умовах підприємництва. До найважливіших з них, що негативно впливають на розвиток сільського (зеленого) туризму як форми підприємницької діяльності віднесено: недосконалість нормативно-законодавчої бази, відсутність досвіду підприємницької діяльності, нестача початкового капіталу, недостатній рівень державної підтримки. Ідентифікація причин, що стримують розвиток галузі зумовила визначення можливостей та розробку заходів щодо їх усунення.

У третьому розділі – “Найважливіші напрями підвищення соціально-економічної ефективності становлення сільського (зеленого) туризму” – запропоновано методичний підхід до розробки стратегії розвитку сільського (зеленого) туризму на засадах підприємництва при використанні прогнозних показників динаміки; з метою підвищення ефективності становлення сільського (зеленого) туризму в підприємницьких умовах розроблено комплекс організаційно-економічних заходів; обґрунтовано пропозиції щодо впровадження кластеризації в сільському (зеленому) туризмі.

У дисертації розроблено стратегію розвитку сільського (зеленого) туризму в підприємницькому середовищі, сутність якої полягає у вивченні соціально-економічних процесів, що відбуваються при взаємодії окремих елементів. Запропоновано розглядати стратегію розвитку сільського (зеленого) туризму як систему, що передбачає поєднання економічних, соціальних, організаційних, екологічних та ін. підсистем у єдине ціле задля реалізації поставленої мети (рис. 2).

Рис. 2. Стратегія розвитку сільського (зеленого) туризму як система

Функціонування системи залежатиме від кожної з її підсистем, які, виконуючи своє цільове призначення, повинні вирішувати проблеми соціальної сфери, зокрема створювати відповідні умови для підвищення зайнятості сільських жителів, покращення їх матеріального забезпечення. Організаційна підсистема повинна забезпечувати здійснення послідовності соціально-економічних заходів, спрямованих на взаємоузгодження елементів усієї системи, зокрема соціальних, економічних, екологічних, у відповідності до правових норм. Найважливішими напрямами організаційної підсистеми стратегії визначено запровадження кластеризації та розвиток підприємництва у системі становлення СЗТ. Реалізація стратегії розвитку сільського (зеленого) туризму в підприємницькому середовищі повинна здійснюватись поетапно, при цьому забезпечувати сталий розвиток галузі, її економічну стабільність та екологічну спрямованість.

В результаті дослідження запропоновано методичний підхід до розробки стратегії становлення сільського (зеленого) туризму в підприємницьких умовах, що передбачає застосування прогнозних показників динаміки галузі з врахуванням економічних, організаційних, соціальних та екологічних чинників прямого й опосередкованого впливу. Прогнозування здійснено за допомогою методу екстраполяції на основі кореляційно-регресійних рівняньтабл. ).

Таблиця 2

Розрахунок прогнозних значень показників

сільського (зеленого) туризму на 2007-2010 рр.

Показники | Роки

2007 | 2008 | 2009 | 2010

Чисельність господарств | Оптимістичний прогноз | 395 | 442 | 489 | 537

Очікуване значення | 348 | 387 | 426 | 465

Песимістичний прогноз | 301 | 333 | 364 | 395

Пропозиція ліжко-місць у господарствах | Оптимістичний прогноз | 3167 | 3541 | 3921 | 4306

Очікуване значення | 2781 | 3095 | 3409 | 3723

Песимістичний прогноз | 2394 | 2648 | 2895 | 3137

Ціна проживання, грн. | Оптимістичний прогноз | 112 | 130 | 148 | 166

Очікуване значення | 90 | 104 | 118 | 132

Песимістичний прогноз | 68 | 78 | 88 | 98

Ціна харчування, грн. | Оптимістичний прогноз | 107 | 115 | 124 | 133

Очікуване значення | 94 | 100,9 | 107,8 | 114,7

Песимістичний прогноз | 82 | 87 | 92 | 97

Загальний дохід від діяльності СЗТ, млн. грн. | Оптимістичний прогноз | 11,07 | 13,06 | 15,09 | 17,16

Очікуване значення | 8,44 | 10,02 | 11,60 | 13,18

Песимістичний прогноз | 5,81 | 6,98 | 8,11 | 9,20

Туристичний попит на відпочинок СЗТ, осіб | Оптимістичний прогноз | 379694 | 424516 | 470149 | 516318

Очікуване значення | 334464 | 372288 | 410112 | 447936

Песимістичний прогноз | 289234 | 320060 | 350075 | 379554

Згідно із прогнозом в області з кожним роком спостерігатиметься збільшення чисельності господарств, зайнятих у сфері сільського (зеленого) туризму на підприємницьких засадах в середньому на 39 одиниць, а пропозиція в них ліжко-місць – на 314 осіб; ціна проживання зростатиме на 14 грн., а харчування – 6,9 грн.; загальний дохід від діяльності СЗТ збільшуватиметься на 1,58 млн. грн., а туристичний попит на відпочинок СЗТ зростатиме на 37824 осіб щорічно.

У процесі дисертаційного дослідження визначено і обґрунтовано сукупність економічних, соціальних, організаційних, політичних, нормативно-правових, історико-культурних та ін. чинників, які впливають на процеси становлення й розвитку СЗТ в підприємницьких умовах та запропоновано заходи щодо підвищення його ефективності.

На основі проведеного аналізу становлення сільського (зеленого) туризму в європейських країнах визначено та запропоновано пріоритетні напрями його розвитку для території Івано-Франківської області, що передбачають використання різносторонніх важелів економічного, соціального, фінансово-інвестиційного та інноваційного стимулювання галузі.

Для підвищення ефективності становлення сільського (зеленого) туризму в підприємницькому середовищі запропоновано запровадження кластеризації, сутність якої полягає в об’єднанні господарств населення та ринкових структур, зокрема торговельних, фінансових, інформаційно-консультативних, сервісних, з метою досягнення ними спільних підприємницьких інтересів. Кластеризація сільського (зеленого) туризму передбачає добровільне об’єднання окремих організаційно самостійних суб’єктів, взаємодія яких повинна забезпечувати синергічний ефект вивільнення їх внутрішнього потенціалу, що спрямований на досягнення спільної кінцевої мети. Учасниками об’єднання можуть бути державні та громадські організації, навчально-дослідні установи, допоміжні суб’єкти побутової сфери (таксі, перевізники, екскурсоводи), фінансові структури, органи безпосереднього впливу (Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму, інформаційно-консультативні центри), власники господарств як суб’єкти підприємницької діяльності та члени особистого селянського господарства, зокрема їх кількість є необмеженою. Кооперування ринкових інфраструктурних формувань у сфері сільського (зеленого) туризму дає його учасникам можливість спільно вирішувати питання соціального, фінансового, інвестиційного, інформаційного, екологічного та ін. спрямування. Запровадження кластеризації у сфері сільського (зеленого) туризму як підприємницької діяльності передбачає досягнення ним значно вищого рівня економічної результативності розвитку у порівнянні з індивідуальними результатами кожного з окремих ринкових інфраструктурних формувань.

З метою підвищення соціально-економічної ефективності становлення сільського (зеленого) туризму на засадах підприємництва розроблено комплекс організаційно-економічних заходів, що передбачають розв’язання питань маркетингового спрямування шляхом сегментації туристичного ринку та диверсифікації послуг; налагодження системи інформаційно-консультативного забезпечення через створення консалтингових центрів та ефективнішого використання мережі “Інтернет”, інших засобів поширення інформації; урізноманітнення фінансово-інвестиційних джерел із використанням ґрантів, мікрокредитних ліній; дотримання вимог екологічної орієнтації розвитку галузі. Особливого значення набуває запровадження соціально-економічних заходів, спрямованих на збалансоване поєднання туристичної і соціальної інфраструктури шляхом модернізації існуючих й побудови нових об’єктів комунального і рекреаційного призначення, розвиток технічної та побутової сфери.

Важливу роль у становленні сільського (зеленого) туризму в умовах розвитку підприємництва повинна відігравати держава, зокрема через врегулювання питань, що стосуються вдосконалення нормативно-законодавчої бази; забезпечення фінансового стимулювання галузі шляхом залучення вітчизняних та іноземних інвестицій; запровадження пільг мінімального оподаткування для початківців у даній сфері; вирішення питань щодо страхування комерційних ризиків, пов’язаних із нерухомістю господарств населення. Становлення й розвиток СЗТ залежить від впливу громадських організацій, зокрема Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, діяльність якої повинна забезпечувати підвищення професійного рівня спеціалістів даної сфери обслуговування, сприяти покращенню інформаційно-консультативного та інноваційного спрямування розвитку галузі, здійснювати її представлення на вітчизняному й міжнародному ринку туристичних послуг.

Таким чином перспективи становлення й розвитку сільського (зеленого) туризму як організаційної форми підприємництва мають позитивні передумови і залежать від можливостей його підтримки на державному та регіональному рівнях.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання стосовно проблемних питань розвитку підприємництва в системі становлення сільського (зеленого) туризму, що сприятиме подоланню депресивного стану в аграрному секторі економіки.

1. Розвиток підприємництва в системі становлення сільського (зеленого) туризму відкриває нові перспективи щодо стабілізації критичної ситуації, яка склалась в аграрному секторі економіки України в результаті ринкових трансформацій. Пріоритетним в умовах перехідної економіки є вирішення соціально-економічних проблем села, що передбачає відновлення трудового потенціалу, припинення безробіття, міграційних процесів, підвищення матеріального достатку сільського населення тощо. У цьому контексті сільський (зелений) туризм слід розглядати як одне з важливих явищ сучасності, підпорядкованих дії об’єктивних законів розвитку суспільства, економічна сутність якого спрямована на підвищення зайнятості сільських мешканців, зростання їх доходів та покращення життєвого рівня в цілому.

2. Становлення сільського (зеленого) туризму в умовах розвитку підприємництва залежить від взаємоузгодженості інтересів споживачів-відпочивальників, які формують попит у даній сфері, та власників-господарів, які забезпечують реалізацію їх потреб. Методологічною основою дослідження є формування економічних відносин, які виникають в результаті взаємодії цих суб’єктів туристичної діяльності та забезпечення необхідних умов для їх реалізації.

3. Результати дослідження розвитку сільського (зеленого) туризму вказують на перші ознаки його становлення ще в період перебування території сучасної Івано-Франківщини у складі Польщі. В роки радянської влади така організаційна форма господарської діяльності не підтримувалась, але підпільно існувала як відпочинок у приватному секторі. Набуття Україною політичної незалежності, офіційне визнання приватної власності та підприємництва відкрили нові можливості на даній території щодо відродження знань минулих поколінь у сфері сільського (зеленого) туризму. Особливості розвитку сільського (зеленого) туризму в підприємницьких умовах на Прикарпатті обумовили необхідність диференційованого підходу до вивчення сучасного стану, тенденцій і динаміки, що дало можливість обґрунтувати методичний підхід до розробки стратегії його подальшого становлення.

4. Аналіз становлення сільського (зеленого) туризму в господарствах населення вказує на його перспективність як підприємницької діяльності хоч вона й характеризується певними критеріальними ознаками, зокрема посезонним попитом, нерівномірністю розвитку в різних районах області, диференціацією та коливанням цін тощо. Позитивною тенденцією є активізація участі державних структур і громадських організацій у вдосконаленні нормативно-правової бази функціонування галузі шляхом ухвалення законів, проектів, розпоряджень. Для розвитку СЗТ як організаційної форми підприємництва властиве збільшення чисельності господарств населення у даній сфері діяльності, а також зростання чисельності туристів, які з певних причин надають перевагу саме цій формі відпочинку. Динамічний розвиток галузі в умовах підприємництва характеризується виявленими в області позитивними тенденціями щодо диверсифікації туристичних послуг та посилення кооперування господарств населення. На основі проведеного аналізу розроблено прогнозування розвитку СЗТ в області до 2010 р., яке свідчить про зростання величини загального доходу від даної форми підприємницької діяльності.

5. Своєчасність виявлення причин, що негативно впливають на розвиток СЗТ в підприємницькому середовищі, та розробка організаційних заходів щодо їх усунення дає можливість покращити перспективи становлення галузі. З цією метою здійснено систематизацію цих причин, зокрема до найвагоміших віднесено: недосконалість нормативно-законодавчої бази, яка б регламентувала діяльність у даній сфері, відсутність підприємницького досвіду у власників господарств, низький рівень стартового капіталу для започаткування самостійної діяльності, недостатнє стимулювання розвитку галузі з боку держави.

6. Запорукою успішного становлення сільського (зеленого) туризму як організаційної форми підприємництва є своєчасна розробка та надійне організаційне, правове, фінансове та ін. забезпечення реалізації стратегії розвитку галузі, в основу якої закладено вивчення соціально-економічних процесів окремих підсистем. Водночас стратегію розвитку СЗТ розглянуто як систему, функціонування якої залежатиме від синергічної взаємодії її окремих підсистем, зокрема соціальної, організаційної, економічної, екологічної. Для підвищення ефективності становлення СЗТ в підприємницьких умовах запропоновано методичний підхід до розробки стратегії його розвитку, який передбачає застосування прогнозних показників динаміки з врахуванням окремих чинників прямого й опосередкованого впливу.

7. Проблеми економічного, соціального, екологічного, організаційного спрямування ускладнюють можливість ефективного розвитку галузі як в області так і в Україні загалом. В зв’язку із цим як один із пріоритетних шляхів підвищення результативності процесів становлення й розвитку СЗТ в підприємницьких умовах розглянуто запровадження кластеризації, в основу якої закладено добровільне об’єднання різних інфраструктурних складових, в т.ч. господарств населення, з метою спільної реалізації їх підприємницьких можливостей.

8. Розвиток сільського (зеленого) туризму в підприємницьких умовах потребує значної підтримки на державному й регіональному рівні. Визначальною передумовою успішного процесу становлення СЗТ як організаційної форми підприємництва є розробка комплексу організаційно-економічних заходів, реалізація яких передбачає вирішення питань маркетингового спрямування, зокрема через поділ туристичного ринку на сегменти, що полягає у дослідженні економічних, соціальних, демографічних, цінових та ін. змін даної сфери, та диверсифікації основних і додаткових послуг; удосконалення системи інформаційно-консультативного забезпечення шляхом впровадження новітніх технологій; створення нових джерел фінансово-інвестиційного спрямування через впровадження ґрантів, преференційних мікрокредитів; забезпечення дотримання вимог екологізації згідно із сертифікатом “Зелена садиба”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Гловацька В.В. Сільський зелений туризм: сутність, функції, основи організації // Економіка АПК. – 2006. – № . – С. (0,55 друк. арк.).

2. Гловацька В.В. Суть та види сільського зеленого туризму // Агроінком. – 2006. – № . – С. (0,39 друк. арк.).

3. Гловацька В.В. Сільський зелений туризм у системі сільського розвитку Івано-Франківського Прикарпаття // Агроінком. – 2006. – № . – С. (0,37 друк. арк.).

4. Гловацька В.В. Чинники становлення і утвердження сільського зеленого туризму // Вісник Прикарпатського ун-ту. – 2006. – Вип. 3. – С. (0,57 друк. арк.).

5. Гловацька В.В. Науково-методологічне забезпечення становлення і утвердження сільського зеленого туризму // Агроінком. – 2007. – № . – С. (0,36 друк. арк.).

6. Гловацька В.В. Передумови зародження і становлення сільського зеленого туризму на території Івано-Франківщини // Вісник Прикарпатського ун-ту. – 2007. – Вип. . – С. (0,22 друк. арк.).

7. Гловацька В.В. Передісторія туристичного обслуговування в системі сільського (зеленого) туризму Івано-Франківського Прикарпаття // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Вип. 231: В  т. – Т. . – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – С. (0,56 друк. арк.).

8. Гловацька В.В. Підприємництво та його соціально-економічна сутністьЕкономіка АПК. – 2007. – № . – С. (0,46 друк. арк.).

9. Гловацька В.В. Напрями підвищення ефективності становлення сільського (зеленого) туризму // Інноваційна економіка. – 2007. – № . – С. (0,17 друк. арк.).

В інших виданнях:

10. Гловацька В.В. Послуги господарств населення із сільського зеленого туризму // Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. “Європейська наука XXI століття: стратегія і перспективи розвитку – 2006”. 22-31 трав.  р. – Т. 7: Економічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, . – С. (0,19 друк. арк.).

11. Гловацька В.В. Диверсифікація послуг сільського зеленого туризму // Всеукр. наук.-практ. конф. “Теоретико-методологічні та практичні аспекти розвитку економіки України”. – 23 листоп.  р. – Т. 31. – Чортків, 2006. – С. (0,11 друк. арк.).

12. Гловацька В.В. Розвиток підприємництва в сільському (зеленому) туризмі // Тези доповідей Всеукр. наук.-практ. конф. “Обґрунтування переходу на біологічне землеробство. Виробництво екологічно чистої продукції”. – 30 жовт.  р. – Тернопіль: ІЕТП, 2007. – С. (0,17 друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Гловацька В.В. Розвиток підприємництва в системі становлення сільського (зеленого) туризму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Державний вищий навчальний заклад “Державний агроекологічний університет” Міністерства аграрної політики України, м. Житомир, 2008.

У дисертації досліджено теоретико-методологічні та науково-прикладні аспекти становлення й розвитку сільського (зеленого) туризму як організаційної форми підприємництва. Виявлено та систематизовано основні причини, що стримують становлення й розвиток галузі у підприємницькому середовищі.

Проведено аналіз становлення й розвитку сільського (зеленого) туризму як форми підприємницької діяльності в господарствах населення. Визначено основні показники їх господарської діяльності, виявлено спільні й відмінні особливості функціонування господарств на засадах підприємництва, з’ясовано найважливіші мотиви, що спонукали їх власників до підприємницької активності у даній сфері.

Запропоновано забезпечити сталий розвиток сільського (зеленого) туризму в підприємницькому середовищі шляхом системної розробки організаційно-економічних заходів, які базуються на застосуванні маркетингових, фінансових, інформаційно-консультативних та екологічних підходів. Визначено та обґрунтовано необхідність запровадження кластеризації в системі становлення сільського (зеленого) туризму як підприємницької діяльності.

Розроблено стратегію розвитку сільського (зеленого) туризму в умовах підприємництва, із застосуванням прогнозних показників динаміки та визначено подальші перспективи становлення галузі.

Ключові слова: підприємництво, сільський (зелений) туризм, становлення, господарства населення, кластеризація, стратегія розвитку.

АННОТАЦИЯ

Гловацкая В.В. Развитие предпринимательства в системе становления сельского (зеленого) туризма. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). – Государственное высшее учебное заведение “Государственный агроэкологический университет” Министерства аграрной политики Украины, г. Житомир, .

Диссертация посвящена исследованию теоретических, методических и практических аспектов проблемы развития сельского (зелёного) туризма как организационной формы предпринимательства. На основе теоретических обобщений дано определение “сельского (зелёного) туризма”, идентифицированы его функции в предпринимательской среде. В результате выявлена суть его экономической миссии – способствовать занятости и повышению уровня жизни сельского населения, при этом эффективно активизировать аграрное предпринимательство. Особое внимание уделено в работе изучению организационных основ становления сельского (зелёного) туризма в предпринимательской среде и его социально-экономическому влиянию на развитие села.

Проведенное исследование позволило обобщить методические основы формирования экономических отношений, становления и развития сельского (зелёного) туризма в условиях предпринимательства. Методология данного исследования основана на использовании совокупности методов и способов познания, которые дают возможность определить тенденции и перспективы становления и