ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ЗВ’ЯЗКУ ім. О.С. ПОПОВА

Іщенко Людмила Федорівна

УДК 338.47:399.133

РОЗРОБКА СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ РИНКУ ПОСЛУГ

МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Одеса - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеській національній академії зв’язку ім. О.С. Попова Міністерства транспорту та зв’язку України

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент

Спільна Надія Прокопівна,

Одеська національна академія зв’язку

ім. О.С. Попова, професор кафедри

економіки підприємства та корпоративного

управління

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий

співробітник Котлубай Михайло Іванович,

Інститут проблем ринку та економіко-екологіч-

них досліджень, завідувач відділу

ринку транспортних послуг

кандидат економічних наук, доцент

Танащук Катерина Олександрівна,

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова,

начальник науково-дослідної частини

Захист відбудеться “15” лютого 2008 р. о 14.00 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К 41.816.03 в Одеській національній академії зв’язку ім. О.С. Попова за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Ковальська, 1, ауд. 222.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Ковальська, 1.

Автореферат розісланий “ 11 ” січня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.А.Отливанська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стрімкий технологічний прогрес та глобалізація економічних процесів стискають терміни, які відведені державам для формування політики, яка б дозволила безконфліктно і з вигодою для себе стати на нову сходинку розвитку – інформаційне суспільство. Зовнішні соціально-економічні процеси, що відбуваються в сучасному світі, впливають і на галузь зв’язку України, в наслідок чого відбуваються структурні зміни у споживанні послуг зв’язку: спостерігається зниження питомої ваги доходів від послуг поштового зв’язку, телеграфного зв’язку, міжміського міжнародного телефонного зв’язку, провідного мовлення в загальній структурі доходів. Проте питома вага доходів від послуг доступу до мережі Інтернет збільшується, і за останні п’ять років більш ніж у три рази. Таким чином, попит у послугах мережі Інтернет зростає з кожним роком все більше. Але, незважаючи на це, Україна відстає від розвинених країн щодо споживання послуг мережі Інтернет. Це свідчить про дію низки негативних чинників, вплив яких на попит у послугах мережі Інтернет значний на даному часовому проміжку.

Успішне вирішення завдання визначення впливу чинників на попит у послугах мережі Інтернет значною мірою залежить від кількості, якості та періодичності збирання інформації про процеси, які відбуваються в різних сферах життєдіяльності суспільства з позиції комплексної оцінки результатів соціально-економічного розвитку й формування регулюючого впливу на підтримку позитивних і усунення негативних чинників розвитку попиту на даний вид послуг. На сьогодні визначення чинників впливу на попит у послугах мережі Інтернет орієнтовано на макроекономічні показники (щільність користувачів телефонних апаратів на 100 жителів, мобільних телефонів на 100 жителів, послуг мережі Інтернет на 100 жителів тощо), а цього, як показали дослідження, не достатньо для прийняття стратегічних рішень учасниками ринку. Таким чином, виникає гостре протиріччя між інформаційними потребами та системою інформаційної підтримки, і особливої актуальності набувають питання щодо розробки системи моніторингу послуг мережі Інтернет з урахуванням чинників впливу на попит.

Актуальність вирішення цього наукового завдання підвищується через те, що функціонування ринку послуг мережі Інтернет значною мірою залежить від ефективного управління, в першу чергу – з боку органів державного управління, робота якого не можлива без забезпечення інформацією щодо тенденцій розвитку ринку; запровадження єдиного підходу до визначення чинників впливу на попит; врегулювання нормативно-правового забезпечення.

Дослідженню систем моніторингу в різних сферах його застосування приділяється недостатньо уваги, але воно знайшло своє місце в працях таких вчених, як С.В. Барабашев, О.Є.Волосович, В.К.Галіцин, М.С. Данько, І.В. Калачової, О.А. Рудич, Л.О. Попової, Ю.В. Мазур, А.Ю. Шевякова. Роботи з питань моніторингу перегукуються в економічній науці з теорією інституцій. Серед усіх робіт з даної тематики слід виділити фундаментальні праці М. Блауга, Д. Еггертсона, Р. Нельсона, Д. Норта, Д. Ходжсона та ін. Проблематика визначення чинників впливу на попит знайшла своє відображення в працях таких вчених-економістів І.К Беляєвського, Л.А. Данченок, О.А Голубицької, Є.Г. Кухаренко, О.А.Лебєдєвої, Н.І. Лигіної та ін.

Питанням розвитку послуг мережі Інтернет та переходу з їх допомогою до інформаційного суспільства присвячені праці зарубіжних та вітчизняних дослідників Д. Белла, О.В. Волокітіна, П.П. Воробієнка, А.К. Голубєва, Д. Еймора, М. Кастельса, О.Л. Нечипорука, В.М. Орлова, К.О. Танащук, Е. Тофлера, Дж. Сороса та ін. Проте варто відзначити, що не всі аспекти побудови і функціонування систем моніторингу висвітлені достатньою мірою. Щодо моніторингу послуг мережі Інтернет, то в даній сфері моніторинг тільки освоюється і на теоретичному, і на практичному рівнях. Розробка системи моніторингу ускладнюється через відсутність чіткого визначення поняття моніторингу послуг мережі Інтернет, при чому на відміну від моніторингу технічної сторони функціонування мережі, повинно розглядатись з точки зору економічного середовища – ринку. Це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження та його структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційної роботи, мета та основні задачі відповідають тематичному плану наукових досліджень Одеської національної академії зв’язку ім.О.С. Попова та Одеського науково-дослідного інституту зв’язку. Матеріали дисертаційного дослідження (методи організації моніторингу ринку послуг мережі Інтернет, методичні підходи до прогнозування попиту в послугах мережі Інтернет) використані у науково-дослідній роботі "Створити систему пунктів колективного доступу до мережі Інтернет" (номер держреєстації 0103U002201). Робота має безпосередній зв’язок з "Концепцією розвитку телекомунікацій в Україні до 2010 року". Результати роботи спрямовані на реалізацію Закону "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки".

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування етапів розробки системи моніторингу з урахуванням взаємозвязку обєктивних та субєктивних чинників впливу на попит для удосконалення функціонування учасників ринку послуг мережі Інтернет.

Досягнення мети дослідження обумовило постановку і вирішення наступних завдань:–

на основі дослідження закономірностей побудови та сфер застосування систем моніторингу сформулювати вимоги щодо їх побудови;–

на основі аналізу ринку послуг мережі Інтернет виявити тенденції та визначити перешкоди, що гальмують його розвиток в Україні;–

провести обґрунтування процесу відбирання чинників впливу на попит в послугах мережі Інтернет;–

визначити взаємозвязок обєктивних та субєктивних чинників-ознак та спрогнозувати їх вплив на попит в послугах мережі Інтернет;–

розробити послідовність етапів проведення моніторингу ринку послуг мережі Інтернет в Україні;–

обґрунтувати функціонування елементів системи моніторингу ринку послуг мережі Інтернет.

Об’єктом дослідження є процес моніторингу ринку послуг мережі Інтернет в умовах економіко-організаційних та технологічних змін у суспільстві.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні положення розробки системи моніторингу попиту, яка базується на використанні взаємозв’язку об’єктивних та суб’єктивних чинників впливу на попит.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою роботи є системний підхід до аналізу об'єкту дослідження. Вірогідність наукових положень, висновків і практичних рекомендацій ґрунтується на теоретичних і методологічних положеннях, сформульованих у дослідженнях вітчизняних і зарубіжних економістів, фахівців та вчених в області методології загальної концепції неоінституціоналістів, теорії управління.

В ході дослідження використовувалися методи порівняльного аналізу, аналогій, групування, логічного аналізу (аналіз та узагальнення досвіду щодо функціонування систем моніторингу в різних сферах застосування). При визначенні складових системи моніторингу ринку послуг мережі Інтернет застосовувалися експертні методи, методи економіко-математичної статистики, інструменти економічної кібернетики (при прогнозуванні попиту на послуги мережі Інтернет).

Інформаційною базою дослідження є статистична звітність, нормативні акти, аналітичні огляди Росії, Польщі, Болгарії, Румунії, України, статистичні звіти міжнародних організацій, вітчизняна та зарубіжна наукова література, періодичні наукові видання як в мережі Інтернет, так і поза нею.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в науковому обґрунтуванні розробки системи моніторингу ринку послуг мережі Інтернет з урахуванням чинників впливу на попит. Найбільш істотними результатами, що визначають наукову новизну дослідження та отримані особисто автором полягають у наступному:

Вперше:–

визначено засади розробки системи моніторингу ринку послуг мережі Інтернет, як системи спостережень, оцінки та прогнозу обсягів попиту користувачів на ринку інфокомунікацій;–

із позицій системного підходу узагальнено та уточнено послідовність етапів проведення моніторингу ринку послуг мережі Інтернет.

Удосконалено:–

процес відбирання та визначення чинників впливу на попит у послугах мережі Інтернет та визначено взаємозв’язок об’єктивних (вік, місце проживання, освіта) та суб’єктивних (чистота користування мережею, місце доступу до мережі);

Дістало подальший розвиток:–

понятійний і термінологічний апарат, щодо розробки системи моніторингу ринку послуг мережі Інтернет, уточнено поняття "моніторинг послуг мережі Інтернет", "користувач послуг мережі Інтернет"–

на основі порівняльного аналізу функціонування систем моніторингу в різних сферах застосування сформульовано їх загальні риси та особливості відповідно до кожної з них.

Практичне значення отриманих результатів. Практична реалізація результатів дослідження дозволяє визначити тенденції ринку послуг мережі Інтернет і розробити стратегію подальшого розвитку учасників ринку.

Розроблені наукові рекомендацій щодо розробки системи моніторингу ринку послуг мережі Інтернет прийняті Миколаївською філією ВАТ “Укртелеком” (довідка про впровадження від 30.05.2007 р.).

Результати дослідження, що опубліковані в наукових працях автора, використовуються в навчальному процесі Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова при вивченні дисципліни економіка галузі, проведенні дипломного проектування, проведенні моніторингу структурного складу студентів ОНАЗ ім. О.С Попова (акт впровадження від 29.08. 2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною роботою, в якій відображений авторській підхід і особисто отримані теоретичні і прикладні результати. Теоретичні розробки, обґрунтування, висновки та пропозиції, що висвітлені в дисертації, отриманні автором на основі аналізу та узагальнення матеріалу як наукового так і практичного змісту. З наукових положень, виданих у співавторстві, використанні лише ті, які отримані автором. Особистий внесок здобувача зазначено у переліку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи були розглянуті та схвалені на міжнародних, національних, галузевих науково-технічних (НТК), науково-практичних конференціях (НПК) та семінарах (НПС), – а саме: Матеріали 7-го Міжнародного молодіжного форуму "Радіоелектроніка і молодь в ХХІ столітті" (22-24 квітня, Харків, 2003); ІІ Міжнародній НПКДинаміка наукових досліджень 2003" (16-20 червня, Дніпропетровськ, 2003); Міжнародній НПК "Україна наукова 2003" (20-27 жовтня, Дніпропетровськ, 2003); VІІ Міжнародній НПК "Системы и средства передачи информации" (7-12 вересня, Одеса, 2004); VIII Міжнародній НПК "Наука і освіта 2005" (7-12 лютого, Дніпропетровськ, 2005); Міжнародній НПК "ТЕЛЕКОМ 2005" (18-19 травня, Ростов-на-Дону, 2005); ХІІІ Міжвузівській студентській науковій конференції "Наука і вища освіта" (19 травня, Запоріжжя, 2005).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 14 робіт загальним обсягом 2,33 д.а., з них у фахових наукових виданнях за переліком ВАК України опубліковано 6 статей особисто автору належить 2,08 д.а., 8 тез доповідей обсягом 0,7 др. арк., з них особисто автору належить 0,35 д.а.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

Загальний обсяг дисертації складає 182 сторінки комп’ютерного тексту, у тому числі: основного тексту 150 сторінок; 19 таблиць та 23 рисунки, 4 додатки обсягом 24 сторінки; список використаних джерел складає 121 найменування на 9 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі розкрито сутність і стан наукового завдання, обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, сформульовано об’єкт, предмет, представлені методи дослідження, визначено основні елементи наукової новизни особисто отриманих автором результатів, зазначено зв’язок роботи з науковими планами, темами.

У першому розділі – "Аналіз діючих систем моніторингу. Огляд літератури за темою дослідження" – наведено огляд розвитку наукової думки і літератури за темою дослідження. Проведено дослідження сфер застосування і закономірностей побудови систем моніторингу. Проаналізовано стан та тенденції розвитку ринку послуг мережі Інтернет та визначено роль моніторингу в управління ним.

Як показав проведений аналіз, незважаючи на те, що ринок послуг мережі Інтернет розвивається стабільно: збільшується кількість операторів, кількість користувачів, обсяг наданих послуг, ці показники істотно нижчі за світові (окрім кількості операторів). Це обумовило необхідність дослідити та визначити проблеми розвитку ринку: недоліки законодавчого регулювання; недосконалість системи фінансування інформатизації органів державної влади та державних установ; відсутність єдиного підходу до поняття "користувач послуг мережі Інтернет".

Поняття "моніторинг" представляє інтерес з точки зору його теоретичного аналізу, так як воно не має точного визначення і відноситься як до сфери науки, так і до сфери практики. Моніторинг не однаково розвивається як на практичному, так і на теоретичному рівнях в різних сферах діяльності.

На теоретичному рівні моніторинг набув найбільшого застосування в екології, біології, соціології, педагогіці, психології, економіці. В цих сферах глибоко опрацьований методологічний апарат, створенні засоби виміру, існує відважена система реалізації моніторингу. Щодо функціонування систем моніторингу послуг мережі Інтернет, то в даній сфері моніторинг тільки освоюються. В більшості випадків передбачається тільки технічна реалізація моніторингу, тому потребує визначення функціонування мережі Інтернет як економічного об’єкта.

На практичному рівні моніторинг набув найбільшого поширення в сфері управління. Функціонування ринку послуг мережі Інтернет значною мірою залежить від ефективного управління, в першу чергу – з боку органів державного управління, тому що недостатнє забезпечення інформацією щодо тенденцій розвитку цього ринку в Україні призводить до недоліків в організації управління через:–

недостатність і недостовірність інформації про розвиток послуг мережі Інтернет (різні аналітичні компанії оцінюють кількісні та якісні характеристики ринку по-різному); –

недостатню підтримку з боку держави інформатизації органів місцевого самоврядування, які б стали початком розвитку нової електронної структури в Україні, - електронного уряду;–

недостатню інформаційну безпеку розвитку електронного бізнесу, відсутність нормативної бази. Аналіз чинного законодавства сфери зв’язку та інформатизації з 1991 по 2007 рр. показав, що основними недоліками законодавчого забезпечення є відсутність єдиного понятійного апарату та чіткого формулювання законодавчих актів з питання регулювання сфери телекомунікацій.

Базуючись на групах законів Г.Альтшуллера щодо функціонування технічних систем, автором обґрунтовано, що усунення вищезазначених недоліків можливе за умови:

1. Розгляд задач розвитку ринку послуг мережі Інтернет повинен відбуватись з єдиних позицій загальної системи із застосуванням системного підходу. Тобто потрібна розробка системи моніторингу послуг мережі Інтернет (СМРПМІ) та визначення органу відповідального за виконання моніторингу.

На сьогодні не існує єдиного визначення поняття моніторингу ринку послуг мережі Інтернет, тому на основі узагальнення існуючого досвіду автором визначено, що під моніторингом попиту в послугах мережі Інтернет слід розуміти створення системи спостережень, оцінки та прогнозу обсягів попиту користувачів на ринку інфокомунікацій.

Аналіз функцій органів державного управління в сфері зв’язку та інформатизації показав, що зацікавленим органом в розробці системі моніторингу ринку послуг мережі Інтернет може виступати Національна комісія з регулювання зв’язку, однією з основних функцій якої є забезпечення рівних умов функціонування для всіх учасників ринку. З іншого боку ця система моніторингу на локальному рівні може принести значну користь постачальнику послуг у визначенні своїх позицій на ринку і побудови стратегії розвитку.

2.

Дослідження існуючих систем моніторингу показало, що відмінності в функціонуванні кожної окремої системи залежить від: засобів, які використовуються для збирання вхідної інформації; потенційних користувачів; засобів виміру; способів розповсюдження інформації; часу реалізації; широти охоплення. Але спільним для більшості систем моніторингу залишаються основні функції моніторингу - оцінка, контроль, прогноз. Тому функціонування системи моніторингу ринку послуг мережі Інтернет повинно мати такі елементи:–

збирання фактичного матеріалу, результатом якого є отримання інформації про розвиток послуг мережі Інтернет;–

оцінювання, результатом якого є інформація, яка характеризує об’єкт моніторингу за певними критеріями. Тобто інформація, яка характеризує попит на послуги мережі Інтернет за об’єктивними та суб’єктивними чинниками;–

прогнозування, результатом якого є інформація про перспективи розвитку послуг мережі Інтернет;–

перевірка достовірності роботи системи - інформація, яка відповідає на питання: наскільки отримана система моніторингу відповідає реальності.

3. Поставлення перед системою моніторингу (СМ) конкретних задач щодо обробки інформації, яка вводиться; форми, періодичності, точності - перед вихідною інформацією.

З врахуванням основних принципів функціонування систем моніторингу, в роботі визначено основні вимоги до розробки СМПМІ, основними з яких є: цілісність, оперативність, пріоритет управління, відповідність (мети засобам організації), науковість, прогностичність, безпечність (відсутність несанкціонованого витоку інформації).

У другому розділі – "Методологічні основи організації моніторингу ринку послуг мережі Інтернет" – проведене дослідження моніторингу як інструмента управління ринком послуг мережі Інтернет. Визначено чинники впливу на попит та методичні аспекти прогнозування попиту в СМРПМІ.

Одним з основних параметрів, що характеризує стан ринку послуг мережі Інтернет є попит. Попит на послуги мережі Інтернет крім платоспроможності повинен генерувати потребу на нові послуги. В своїй загальній сукупності попит спирається на чинники, які визначають потреби регіону, країни в послугах мережі Інтернет. Розв’язання задачі розробки СМРПМІ не може бути виконано без визначення чинників впливу на попит.

Для аналізу чинників впливу на попит у дисертації використані методики як зарубіжних, так і вітчизняних аналітичних компаній, які розрізняють групи чинників впливу: соціально-економічні, демографічні, економічні, географічні та поведінкові, при цьому необхідно відзначити, що поряд з групуванням чинників впливу на попит одним із основних чинників у послугах мережі Інтернет є - щільність користувачів на 100 жит.

Застосування теоретичних розробок в області групування чинників впливу на попит та практичних результатів проведення моніторингу дало автору можливість удосконалити процес відбирання та групування чинників на об’єктивні та суб’єктивні, для подальшого прогнозування їхнього впливу попит (рис.1).

Аналіз отриманих результатів на основі прогнозування об’єктивного чинника впливу на попит, для України, Росії, Болгарії, Польщі, Румунії, показав, що щільність користувачів мережі Інтернет на 100 жителів станом на 2009р. складе: 49,1кор/100жит – для Болгарії; 44,1 кор/100жит – Польщі; 40,1кор/100жит – Росії, 33,2 кор/100жит – Румунії; 27,0 кор/100жит – України. При цьому основним обмеженням, яке накладається в прогнозуванні попиту на основі впливу даного чинника, є кількість населення країни.

Аналізуючи основні результати прогнозу, автором доведено, що застосування для прогнозування попиту в послугах мережі Інтернет показника щільності користувачів на 100 жит. має ряд недоліків. Основними з яких є наступні:–

відсутність чіткого формулювання поняття "користувач мережі Інтернет";–

не враховані інші чинники впливу на попит;–

прогнозування на основі даного показника є необхідним, але не достатнім для побудови системи моніторингу.

Тому, для подальшої розробки системи моніторингу потрібне визначення додаткових чинників впливу на попит. Аналіз діючих систем моніторингу, а також задач моніторингу дав можливість висунути припущення про те, що найбільш привабливим шляхом прогнозування чинників впливу на попит у послугах мережі Інтернет є використання експертних методів.

У третьому розділі – "Визначення елементів системи моніторингу ринку послуг мережі Інтернет" – обґрунтовано процес прогнозування попиту як елемент системи моніторингу ринку послуг мережі Інтернет з визначенням взаємозв’язку об’єктивних та суб’єктивних чинників впливу на попит. Визначено елементи та обґрунтовано етапи розробки СМРПМІ.

У роботі визначення чинників впливу на попит проведено із застосуванням експертних методів на основі проведення опитування. Опитування також є зворотним при побудові системи моніторингу, тому що користувач є каталізатором функціонування СМРПМІ. Для проведення опитування автором розроблено анкету. Питання анкети виступають чинниками-ознаками, які впливають на попит у послугах мережі Інтернет, а відповіді – це оцінка впливу того чи іншого чинника-ознаки на попит. Анкета складається із двох частин: у першій частині висвітлюються питання з позиції користувачів, а в другій – з позиції підприємців, власників електронного бізнесу. Загальний об’єм вибірки склав 500 респондентів.

У результаті аналізу опитування виявлені залежності між об’єктивними (вік, місце проживання, освіта) і суб’єктивними (вміння користуватись Інтернет, місце доступу до мережі, частота користування мережею, зручність оплати) чинниками-ознаками та проведене прогнозування їхнього впливу на попит у послугах мережі Інтернет. В результаті перевірки взаємозв’язку впливу об’єктивних чинників-ознак на суб’єктивні чинники-ознаки, одержано результат, при якому найбільшого значення має чинник-ознака "місце проживання". Він є базовим для прогнозування взаємозв’язку об’єктивних та суб’єктивних чинників-ознак на даному часовому проміжку.

За допомогою анкетування визначені основні характеристики користувачів мережі Інтернет – це фізичні особи, які проживають у місті, віком від 20 до 30-ти років з середньою освітою, мають комп’ютер і підключені до мережі вдома і хоча б один раз на тиждень користуються послугами мережі.

Серед юридичних осіб опитування показало, що здебільшого мережею Інтернет користуються підприємства, які зайняті в торгівлі. За типом підприємство велике. У більшості підприємств є сайт в Інтернеті. Основним аспектом, який дозволить залучити малий і середній бізнес в мережу Інтернет, є зменшення витрат на функціонування підприємства.

У роботі виявлено недоліки існуючих визначень поняття "користувач мережі Інтернет" та визначено, що "користувач послуг мережі Інтернет" – це фізична або юридична особа, яка замовляє послуги доступу до мережі Інтернет, і користується ними хоча б один раз на тиждень.

Проведена робота дає можливість визначити етапи розробки та функціонування елементів СМРПМІ, рис.2.

Елементами СМРПМІ є:–

збирання фактичного матеріалу, результатом якого є отримання інформації про розвиток послуг мережі Інтернет (блок 1);–

оцінювання інформації, яка характеризує об’єкт моніторингу у відповідності до чинників-ознак впливу на попит у послугах мережі Інтернет (блок 2,3);–

прогнозування, результатом якого є інформація про перспективи розвитку попиту у послугах мережі Інтернет (блок 4-9);–

адекватності розробленої системи моніторингу (блок 10).

Основною вимогою до функціонування елементів СМРПМІ є періодичність надходження інформації (І) раз на місяць, квартал. До СМРПМІ надається інформація щодо споживання послуг мережі Інтернет у розрізі регіонів, вікових груп тощо.

Розробка СМРПМІ здійснюється за етапами і якщо проведення моніторингу показало, що попит в послугах мережі Інтернет змінився істотно, то відбувається відтворення системи зі зворотним зв’язком. А якщо не істотно, то тоді державний регулюючий орган або постачальник послуг не приймають кардинальних змін відносно впливу на ринок.–

оцінка

Елементи системи моніторингу ринку послуг мережі Інтернет функціонують таким чином: отримана інформація (І) потрапляє до бази знань у відділ, який відповідальний за проведення моніторингу, обробляється, на основі чого визначається стан попиту на послуги мережі Інтернет (І*). Якщо аналіз показав, що зміна попиту суттєва порівняно з попереднім періодом, то включається робота по редагуванню бази знань системи моніторингу (РБЗСМ). Ця функція СМРПМІ полягає у відборі та аналізі чинників впливу на попит, для подальшого прогнозування їхнього впливу. Потім через модуль управління інформація (І**) надходить до формування ситуації прийняття рішень (ФСПР), в якому визначаються дії щодо подальшої діяльності державного регулюючого органу або постачальника послуг. Якщо аналіз показав, що зміна попиту не суттєва, тобто вплив певних чинників на попит залишився чинним, тоді дана інформація (І*) надходить до ФСПР через модуль управління. В даному випадку регулюючий орган або постачальник послуг не приймає ніяких кардинальних змін, І*в – інформація, яка надходить від системи моніторингу, а якщо навпаки - істотна, то переглядається стратегія подальшої діяльності, у відповідності з ситуацією яка склалася на ринку послуг мережі Інтернет.

Одним із пріоритетів розробленої СМРПМІ є те, що вона піднімає науковий рівень дослідження попиту у послугах мережі Інтернет на якісно новий щабель, і є найбільш орієнтованою на потреби ринку.

У роботі проведено визначення принципів розробки СМРПМІ таких як науковість, системність, комплексність, достовірність, об’єктивність та подано характерні риси кожного з них.

Автором обґрунтовано ресурсне забезпечення при створенні та впровадженні системи моніторингу ринку послуг мережі Інтернет: забезпечення повноти та своєчасності надання інформації, методичне та наукове забезпечення, технічне та кадрове забезпечення, організаційне та правове забезпечення.

Технічне забезпечення полягає в роботі технічних засобів (пристроїв та приладів) для впровадження СМРПМІ. Програмне забезпечення включає в себе роботу з прикладними програмами Exel, MathCad, SPSS. З методологічного, технічного та програмного забезпечення випливає необхідність у кадровому забезпеченні, тобто забезпечення кваліфікованими кадрами, які мають вагому теоретичну базу та вміння роботи з цими прикладними програмами. Щодо організаційного забезпечення, то мається на увазі організація роботи по функціонуванню СМРПМІ та прийняття рішень щодо подальшої діяльності учасників ринку, з використанням правового забезпечення.

Практичне впровадження розробленої СМРПМІ створить комплексний ефект як на державному рівні, так і на рівні постачальника послуг, табл.1.

Практична реалізація розробленої системи моніторингу заключається в застосуванні її як інструменту прийняття управлінських рішень на основі збирання, аналізу, прогнозування, постійного відстеження тенденцій, які виникають на ринку послуг мережі Інтернет.

Таблиця1

Значення практичного застосування розробленої системи моніторингу

№п/п | СМРПМІ

Для держави | Для постачальника послуг | 1 | аналіз динаміки показників розвитку ринку послуг мережі Інтернет | розробка стратегії подальшого розвитку через дослідження відхилень попиту від пропозиції | 2 | оцінка ефективності нормативних актів та управлінських рішень | виявлення та вивчення чинників впливу на попит послуг в розрізі регіонів | 3 | розробка складових стратегії розвитку сфери інфокомунікацій | вироблення пропозицій по підвищенню якості і споживчих властивостей послуг мережі Інтернет | 4 | прийняття нормативних актів та управлінських рішень | прийняття стратегічних рішень | Система моніторингу ринку послуг мережі Інтренет є діючим інструментом регуляторного органу, що відповідає за стан і можливості розвитку ринку послуг мережі Інтернет й орієнтує їх на перспективу розвитку. Крім того, значимість розробленої СМРПМІ збільшується зі зростанням кількості постачальників послуг та їх позицій на ринку. Таким чином, запропонована система моніторингу ринку послуг мережі Інтернет дозволяє зробити переорієнтацію на ринку інфокомунікацій при експлуатації мережі Інтернет з метою надання необхідної кількості та якості послуг.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі проведене всебічне дослідження теоретичних, методологічних і практичних аспектів та знайдено нове рішення актуального науково-практичної завдання, що полягає в удосконаленні управління ринком послуг мережі Інтернет шляхом розробки системи моніторингу ринку послуг мережі Інтернет. Основні наукові та прикладні результати полягають у наступному:

1. Моніторинг послуг мережі Інтернет - є інструментом регулювання ринку. В сфері інфокомунікацій моніторинг почав розвиватися як на теоретичному, так і на прикладному рівнях на початку ХХІ ст. Набув значного поширення моніторинг інформаційних технологій, особливо в банківській сфері. Для кожної зі сфер діяльності моніторинг має свої особливості, але при всій різноманітності сфер застосування існують певні закономірності побудови системи моніторингу, які не залежать від сфери реалізації: це аналіз ситуації що склалася; відбір параметрів розвитку та їх прогнозування; прийняття рішень щодо управління об’єктом дослідження. З розвитком сфери інфокомунікацій зацікавленість проведення моніторингу в даній сфері з кожним роком зростає. Проте моніторинг проводиться суто на технічному рівні для відстеження і попередження збоїв в системах телекомунікацій. Щодо дослідження систем моніторингу ринку послуг мережі Інтернет, з позицій економічного об’єкта, то в даному напрямі роботи проводилися дещо фрагментарно, на локальному рівні. Таким чином, моніторинг ринку послуг мережі Інтернет являє собою досить складний феномен, який тільки формується. Він може розглядатись як інформаційна, діагностична, наукова, прогностична система, реалізація якої здійснюється в рамках управлінської діяльності.

2. В роботі сформульовано вимоги до побудови системи моніторингу ринку послуг мережі Інтернет. Основними з яких є: цілісність, оперативність, пріоритет управління, відповідність (мети засобам організації), науковість, прогностичність, безпечність (відсутність несанкціонованого витоку інформації).

3. Незважаючи на те, що як показав проведений аналіз ринок послуг мережі Інтернет розвивається стабільно: збільшується кількість операторів, кількість користувачів, обсяг наданих послуг, ці показники істотно нижчі за світові (окрім кількості операторів). Це обумовило необхідність дослідити та визначити проблеми розвитку ринку: недоліки законодавчого регулювання; недосконалість системи фінансування інформатизації органів державної влади та державних установ; відсутність єдиного підходу до поняття "користувач послуг мережі Інтернет".

4. Узагальнюючи накопичений досвід вітчизняних та зарубіжних вчених щодо аналізу чинників впливу на попит в роботі визначено, що поряд з групуванням чинників впливу за соціально-економічними, демографічними, економічними, географічними та поведінковими групами, одним із основних чинників в послугах мережі Інтернет є - щільність користувачів на 100 жит., проте прогноз на основі нього має ряд недоліків: відсутність чіткого формулювання поняття “користувач мережі Інтернет”; отримані показники укрупнені; не враховані інші чинники впливу на попит. Тому, прогнозування на основі даного показника є необхідним але не достатнім для побудови системи моніторингу.

5. Застосування теоретичних розробок в області групування чинників впливу на попит та практичних результатів проведення моніторингу дало автору можливість удосконалити процес відбирання та групування чинників на об’єктивні (вік, місце проживання, освіта) та суб’єктивні (вміння користуватись Інтернет, місце доступу до мережі, частота користування мережею, зручність оплати), для подальшого визначення чинників-ознак впливу на попит (див.рис.1). У результаті перевірки взаємозв’язку впливу об’єктивних чинників-ознак на суб’єктивні чинники-ознаки, одержано результат, при якому найбільшого значення має чинник-ознака "місце проживання". Він є базовим для прогнозування взаємозв’язку об’єктивних та суб’єктивних чинників-ознак на даному часовому проміжку.

6. У роботі визначено етапи розробки СМРПМІ: збирання фактичного матеріалу (блок 1), визначення чинників впливу на попит у послугах мережі Інтернет (блок 2,3), прогнозування їхнього впливу (блок 4-9) та оцінка адекватності системи (блок 10), (див.рис.2). Виходячи із сутності узгодження роботи етапів проведення системи моніторингу ринку послуг мережі Інтернет обгрунтовано функціонування елементів системи моніторингу ринку послуг мережі Інтернет.

7. Удосконалено понятійний і термінологічний апарат, який використовувався для розробки системи моніторингу ринку послуг мережі Інтернет, уточнено поняття "моніторинг послуг мережі Інтернет" як системи спостережень, оцінки та прогнозу обсягів попиту користувачів на ринку інфокомунікацій; та "користувач послуг мережі Інтернет" – це фізична або юридична особа, яка замовляє послуги доступу до мережі Інтернет, і користується ними хоча б один раз на тиждень.

8. Автором обґрунтовано ресурсне забезпечення при створенні та впровадженні системи моніторингу ринку послуг мережі Інтернет: забезпечення повноти та своєчасності надання інформації, методичне та наукове забезпечення, технічне та кадрове забезпечення, організаційне та правове забезпечення.

9. Практичне застосування системи моніторингу заключається в застосуванні її як інструменту прийняття управлінських рішень на основі збору, аналізу, прогнозування, постійного відстеження тенденцій, які виникають на ринку послуг мережі Інтернет (табл.1), що надає змогу для держави – провести аналіз динаміки показників розвитку ринку послуг мережі Інтернет, оцінити ефективність нормативних актів та управлінських рішень, розробити складові стратегії сфери інфокомунікацій; для постачальника послуг – розробити стратегії подальшого розвитку через дослідження відхилень попиту від пропозиції, виявлення та вивчення чинників впливу на попит в розрізі регіонів, вироблення пропозицій по підвищенню якості і споживчих властивостей послуг мережі Інтернет, прийнятті стратегічних рішень.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1.Іщенко Л.Ф. Аналіз впливу інформації на економічні процеси. Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Вип. 197. – Т. І. – Дніпропетровськ, 2004. – С.175-179 (0,25 д.а);

2. Іщенко Л.Ф., Коваль В.В. Стан та перспективи використання інформаційно-комунікаційних технологій для розвитку електронного бізнесу в Україні// Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – Т.2 – Хмельницький, 2005. – С.151-154 (0,15д.а.) (особисто здобувачу належить аналіз розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в Україні – 0,075 д.а.).

3. Іщенко Л.Ф. Аналіз чинників формування попиту на послуги Інтернет-магазинів в Україні// Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – Т. ІІ – Хмельницький, 2006. – С.131-136 (0,3 д.а.);

4. Іщенко Л.Ф. Розробка методичних рекомендацій прогнозування попиту на послуги мережі Інтернет. Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Т.196. – Дніпропетровськ, 2005. – С.201-209 (0,4 д.а.);

5. Іщенко Л.Ф. Проблеми організації моніторингу формування та розвитку ринку послуг мережі Інтернет. Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. – Вип. 223. – Т ІІ. – Дніпропетровськ, 2007. – С.580-587 (0,35 д.а.).

6. Іщенко Л.Ф. Побудова структурно-логічної схеми забезпечення системи моніторингу попиту в послугах мережі Інтернет. Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Вип. 227. – Т. ІІІ. – Дніпропетровськ, 2007. – С.804-810 (0,45 д.а.).

Друковані праці наукових конференцій, статті у журналах, виданнях, тези доповідей

7.

8.

9.

10.

11. Ищенко Л.Ф., Коваль В.В. Анализ использования инфокоммуникационных возможностей Интернет в почтовой связи // Наука і освіта 2005: Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції. – Дніпропетровськ, 7-12 лютого 2005 р. – Дніпропетровськ, 2005. – Т. 87. –С.42-44 (0,15 д.а.) (здобувачу особисто належить – аналіз розвитку інфокомунікацій - 0,075 д.а.);

12. Іщенко Л.Ф. Аналіз ринку інформаційних технологій в Україні // Системы и средства передачи информации: Тезисы докладов VII международной научно-практической конференции – Одесса, 7-12 сентября 2004 г. – Одесса, 2004. – С.181 (0,05 д.а.);

13. Спильная Н.П., Ищенко Л.Ф., Коваль В.В. Эволюция фондового рынка Украины и особенности влияния инфокоммуникаций на его развитие // Телеком 2005: Труды международной научно-практической конференции. – Ростов- на –Дону,18-19 мая 2005 г. – Ростов-на-Дону, 2005. – С.120-122 (0,15 д.а.) (особисто здобувачу належить – виявлення особливостей впливу інфокомунікацій на фондовий ринок України – 0,05 д.а.).

14. Іщенко Л.Ф., Федоров П. Анализ взаимодействия систем оплаты в Украине// Наука і вища освіта: ХІІІ Міжвузівська студентська наукова конференція. Запоріжжя, 19 травня 2005 р. – Запоріжжя, 2005. – С.159-160.(0,05 д.а.) (здобувачу особисто належить – аналіз впливу інфокомунікацій на банківську систему України – 0,025 д.а.).

Анотація

Іщенко Л.Ф. Розробка системи моніторингу ринку послуг мережі Інтернет. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова, Одеса, 2008.

У дисертаційній роботі досліджуються теоретико-методологічні та практичні підходи до розробки системи моніторингу з урахуванням взаємозвязку обєктивних та субєктивних чинників впливу на попит з метою удосконалення функціонування учасників ринку послуг мережі Інтернет.

Наведено огляд розвитку наукової думки і літератури за темою дослідження. Виконано аналіз сфер застосування і закономірностей побудови систем моніторингу. Визначено стан та тенденції розвитку ринку послуг мережі Інтернет. Установлено, що розробка систем моніторингу відіграє важливу роль в управлінні ринком послуг мережі Інтернет.

Проведене дослідження моніторингу як інструмента управління ринком послуг мережі Інтернет. Визначено чинники впливу на попит та методичні аспекти прогнозування попиту в системі моніторингу ринку послуг мережі Інтернет.

Обґрунтовано процес прогнозування попиту як елемент системи моніторингу ринку послуг мережі Інтернет з визначенням взаємозв’язку об’єктивних та суб’єктивних чинників впливу на попит. Визначено елементи та обґрунтовано етапи розробки СМРПМІ. Запропоновано методичні рекомендації застосування системи моніторингу як інструменту прийняття управлінських рішень на основі збору, аналізу, прогнозування, постійного відстеження тенденцій, які виникають на ринку послуг мережі Інтернет.

Ключові слова: моніторинг, система моніторингу, ринок послуг мережі Інтернет, послуги мережі Інтернет, інфокомунікації, попит, чинники впливу на попит, постачальник послуг.

Аннотация

Ищенко Л.Ф. Разработка системы мониторинга рынка услуг сети Интернет. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученной степени кандидата экономических наук по специальности – 08.00.04 – экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). – Одесская национальная академия связи им. А.С. Попова, Одесса, 2008.

В диссертационной работе исследуются теоретико-методологические и практические подходы к разработке системы мониторинга с учетом взаимосвязи объективных и субъективных факторов влияния на спрос с целью усовершенствования эффективности функционирования участников рынка.

Определено состояние и тенденции развития рынка услуг сети Интернет, преграды тормозящие его развитие. Выполненный анализ развития научной мысли и литературы по теме исследования позволил установить закономерности построения систем мониторинга в различных сферах применения, в результате чего сформулированы их общие (анализ сложившейся ситуации; отбор параметров развития и их прогнозирование; принятие решений относительно управления объектом исследования) и отличительные (средства, используемые для сбора входящей информации; потенциальные пользователи; средства измерения; способы распространения информации; время реализации; широта охвата) черты.

Впервые определены засады разработки системы мониторинга рынка услуг сети Интернет, как системы наблюдения, оценки и прогноза объема спроса пользователей на рынке инфокоммуникаций.

Обобщая накопленный опыт отечественных и зарубежных ученных относительно анализа факторов влияния на спрос