МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

ІВАШКІВ Тарас Степанович

УДК 631.172

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ТЕХНІКИ

В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Житомир – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільському національному економічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: |

доктор економічних наук, професор

Стельмащук Антон Михайлович,

Хмельницький економічний університет,

завідувач кафедри обліку і аудиту

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор,

член-коресподент УААН

Підлісецький Гліб Макарович,

Національний науковий центр

“Інститут аграрної економіки” УААН,

завідуючий відділу цін на матеріальні ресурси

кандидат економічних наук, доцент

Вергун Микола Григорович,

Державний вищий навчальний заклад

“Державний агроекологічний університет”, професор кафедри менеджменту організацій

Захист відбудеться 17 червня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.02 у Державному вищому навчальному закладі “Державний агроекологічний університет” Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар 7, ауд. 55.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Державного вищого навчального закладу “Державний агроекологічний університет” Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар 7.

Автореферат розісланий «___» травня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук,

доцент В.П. Якобчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Функціонування конкуренто-спроможного сільськогосподарського виробництва на засадах інтенсифікації із застосуванням прогресивних технологій неможливе без використання продуктивних, енергоощадних та ефективних сільськогосподарських машин. Нова і високопродуктивна техніка є енергоємною та дорогою, що вимагає науково обґрунтованої організації її використання протягом року.

За роки ринкової трансформації через деструктивні процеси в аграрному секторі економіки суттєво знизились темпи оновлення машинно-тракторного парку. В результаті матеріально-технічна база значної частини сільськогосподарських підприємств є фізично і морально зношеною, що унеможливлює їх успішне функціонування. З огляду на це, на даному етапі принципово важливим є забезпечення ефективного використання сільськогосподарської техніки аграрними підприємствами.

На тлі різкого зменшення кількості вітчизняної сільськогосподарської техніки зростає чисельність машин закордонних виробників. Зарубіжна техніка, на відміну від вітчизняної, є значно дорожчою та надійнішою. Вона характеризується вищою продуктивністю, більшою кількістю операцій, які проводяться за один прохід й, відповідно, нижчим рівнем витрат на одиницю виконаних робіт. Саме тому питання оцінки ефективності використання техніки з метою вибору найкращої, що забезпечила б сільськогосподарським товаровиробникам лідируючі позиції у конкурентній боротьбі, й зумовила вибір теми дисертаційного дослідження.

Питання оцінки ефективності використання сільськогосподарської техніки є предметом дослідження відомих вітчизняних і закордонних вчених, зокрема Андрійчука В., Вергуна М., Богатіна Ю., Гайдуцького А., Гарькавого А., Гойка А., Горячкіна М., Дональдсона Г., Кайна Е., Кантора О., Козєя Й., Колера А., Колотушкіної А., Косачьова Г., Підлісецького Г., Соколова Н., Родіонової Л., Тихонова В., Хакімової Ю., Цільмана Ф., Швандара В. та ін.

Незважаючи на велику кількість і різноплановість досліджень недостатньо вивченими залишаються питання вибору бази для порівняння та оцінювання технічних засобів, потребують уточнення методи оцінки економічних параметрів машин, які б враховували виробничі умови конкретних аграрних підприємств. Це зумовило необхідність проведення окремого дисертаційного дослідження, визначило його мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Тернопільського національного економічного університету за темою: “Обґрунтування напрямів інтенсифікації агропромислового виробництва і активізації соціально-економічного розвитку сільських територій в умовах адаптації суб’єктів господарювання до сучасних ринкових умов” (номер державної реєстрації 0106U000525), де автором розроблено теоретичні і науково-прикладні засади інтенсифікації агропромислового виробництва на інноваційній основі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних та методичних положень, а також практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності використання сільськогосподарської техніки в аграрних підприємствах. Досягнення окресленої мети передбачає вирішення таких завдань:

· розробити алгоритм визначення оптимальних параметрів базової машини за продуктивністю, питомими витратами та верхньою лімітною ціною;

· ідентифікувати сутність категорій “економічна ефективність” та “межі беззбитковості” використання сільськогосподарської техніки;

· удосконалити методи визначення економічної ефективності використання сільськогосподарської техніки;

· обґрунтувати шляхи підвищення ефективності використання сільськогосподарської техніки;

· уточнити енерго-економічні підходи до оцінки рівня ефективності використання сільськогосподарської техніки.

Об'єктом дисертаційного дослідження є процес забезпечення ефективного використання сільськогосподарської техніки в аграрних підприємствах.

Предметом дисертаційного дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і практичних аспектів визначення рівнів ефективності використання сільськогосподарської техніки в аграрних підприємствах як основи їхнього беззбиткового функціонування.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою досліджень є методологічні і загальнонаукові принципи проведення комплексних економічних досліджень, фундаментальні положення сучасної економічної теорії, теорії складних систем, наукові положення і розробки провідних вітчизняних та закордонних фахівців у галузі ефективності використання сільськогосподарської техніки.

У дисертаційному дослідженні використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи: абстрактно-логічний (для теоретичних узагальнень результатів досліджень, формулювання висновків); аналізу та синтезу (для деталізації об’єкта та предмета дослідження); статистико-економічний, зокрема, його прийоми – групування, індексний (для встановлення зв’язків та залежностей між ефективністю використання техніки та системними соціально-економічними чинниками), динамічні порівняння (для співставлення фактичних даних за окремі роки та періоди); графічний (для наочного зображення динаміки показників використання сільськогосподарської техніки), нормативний (при визначенні порівняльної ефективності використання сільськогосподарської техніки); монографічний (для поглибленого вивчення особливостей ефективності використання техніки в окремих аграрних підприємствах); CVP-аналізу (для розрахунку меж беззбиткового використання машин) та ін.

Інформаційною базою дослідження були Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України та Головного управління статистики в Тернопільській області, первинні документи сільськогосподарських підприємств, матеріали машинно-випробовувальних станцій, інформаційна мережа Internet, а також праці вітчизняних та закордонних економістів з проблеми дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні положення, висновки та пропозиції, викладені у роботі і яким притаманна наукова новизна, полягають у наступному:

вперше:

· розроблено та обґрунтовано алгоритм визначення оптимальних параметрів базової машини, а саме продуктивність, питомі витрати та верхня лімітна ціна, для порівняння техніко-економічних характеристик оцінюваних технічних засобів з метою розрахунку меж беззбиткового їх використання, що дає можливість встановити мінімальні терміни і обсяги виконання ними сільськогосподарських робіт;

удосконалено:

· трактування сутності категорій “економічна ефективність” та “межа беззбитковості” щодо використання сільськогосподарської техніки, яке на відміну від існуючих доповнюється критеріями граничної погодинної продуктивності, граничного річного виробітку та верхньої лімітної ціни машини;

· методичний підхід щодо визначення економічної ефективності використання сільськогосподарської техніки, зокрема запропоновано розрахунок мінімального терміну використання техніки протягом року, нормативного коефіцієнта потенціального резерву та ціни базової машини, що на відміну від існуючих дозволяє визначити мінімальне річне навантаження і можливість прибуткового впровадження технічних засобів у виробництво виходячи з умов конкретного аграрного підприємства;

набули подальшого розвитку:

· обґрунтування шляхів підвищення ефективності використання сільськогосподарської техніки, які передбачають організацію збирального конвеєра та запровадження енергоощадних технологій вирощування сільськогосподарських культур, зокрема застосування біопалива;

· енерго-економічний підхід до оцінки рівня ефективності експлуатації сільськогосподарської техніки, який пропонується здійснювати на основі комплексного використання економічних та енергетичних показників, що дає змогу обґрунтовувати оптимальну систему машин для різних за розмірами і спеціалізацією аграрних утворень.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробці рекомендацій щодо оцінки економічної ефективності сільськогосподарської техніки в аграрних підприємствах. Розрахований економічний ефект використання сільськогосподарської техніки на основі мінімального річного завантаження дозволив оптимізувати плани використання сільськогосподарської техніки в ТОВ “Агрофірма ”Нива” с. Кам’янки Підволочиського району Тернопільської області (довідка № 34 від 17.04.2007 р.). Окремі положення щодо впровадження у виробничий сільськогосподарський процес альтернативних джерел енергії, зокрема біодизеля, було використано при плануванні потреби в сільськогосподарській техніці Управлінням агропромислового розвитку в Чортківському районі (довідка № 232/1 від 27.06.2006 р.) та у ТОВ “Україна” с. Скорики Підволочиського району Тернопільської області (довідка № 53/46 від 20.04.2007 р.). Матеріали дисертації використовують в навчальному процесі Тернопільського національного економічного університету при викладанні курсу “Оцінка ринкової вартості машин і обладнання” (довідка № –13/1453 від 20.05.2007 р.). Результати наукових досліджень, отримані в результаті використання методики оцінки ефективності експлуатації сільськогосподарської техніки на засадах беззбитковості, запроваджуються Головним управлінням агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації (довідка № 74 від 15. .  р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною роботою автора. Наведені у дисертації результати наукових досліджень є особистими розробками і повністю належать автору. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати викладені в дисертації, доповідались на науково-практичних конференціях, зокрема на ІV Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (Донецьк,  р.), науково-практичній конференції “Підвищення ефективності агропромислового виробництва в умовах різних форм господарювання” (Тернопіль, 2005 р.), науково-практичній конференції “Конкурентоспроможність аграрного сектора економіки і механізм її підвищення” (Тернопіль, 2005 р.), науково-практичній конференції “Розвиток інфраструктури аграрного ринку і організаційно-економічний механізм її ефективного функціонування” (Тернопіль,  р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Обґрунтування виробництва і використання біопалива. Самозабезпечення сільського господарства біопаливними ресурсами” (Тернопіль, 2007 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 12 статей, з них – 8 у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій 3,1 д. а, в т.ч. у наукових фахових виданнях 1,8 д. а.

Структура і обсяг дисертації. Робота викладена на 158 сторінках комп’ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (154 найменування), містить 25 таблиць, 11 рисунків, 23 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, ступінь вивченості проблеми, визначено мету та завдання, об’єкт і предмет, розкрито наукову новизну й практичне значення отриманих наукових результатів, подається їх впровадження в практику.

Перший розділ – “Теоретичні основи оцінки ефективності сільськогосподарської техніки” – присвячений комплексному дослідженню сутності і змісту категорій “економічна ефективність” та “межі беззбитковості” щодо використання сільськогосподарської техніки. Розглянуто роль ефективного використання сільськогосподарських машин аграрними підприємствами для забезпечення їх конкурентоспроможності, проаналізовано сучасні методики визначення ефективності експлуатації техніки, розроблено алгоритм визначення оптимальних параметрів базової машини, який ґрунтується на принципах беззбитковості.

Економічна ефективність експлуатації технічних засобів, як свідчить аналіз та узагальнення існуючих в економічній літературі думок, має велику кількість трактувань і критеріїв визначення. У загальному вигляді економічна ефективність використання сільськогосподарської техніки тлумачиться як ступінь фактичного досягнення результату. Кінцевим результатом виробничої діяльності аграрних підприємств вбачається отримання максимального прибутку. Проте використання прибутку як критерію оцінки ефективності застосування сільськогосподарської техніки є досить проблематичним, що зумовлюється специфікою сільськогосподарського виробництва, де основним засобом виробництва є земля. Крім того, не можна безпосередньо визначити прибуток, що одержує сільськогосподарський виробник, від використання машини, в якої були покращені певні елементи дизайну чи інші характеристики, які не піддаються грошовій оцінці.

З практичного боку для сільськогосподарського виробника легше визначити, які витрати зумовлює використання технічних засобів. Порівняння витрат від застосування однієї техніки з витратами іншої дає можливість визначити ефект від її використання. Оскільки для аграрного підприємства зменшення витрат унаслідок застосування кращих основних засобів спричинить збільшення доходу, а відтак – прибутку, пропонуємо використовувати порівняльний економічний ефект використання сільськогосподарської техніки як основний критеріальний показник. Він визначається за допомогою таких показників: річне завантаження сільськогосподарських машин, питомі капітальні вкладення, приведені витрати, річний економічний ефект.

Абсолютні та відносні показники ефективності використання сільськогосподарської техніки, як свідчать результати дослідження, відображають економічний ефект від експлуатації технічних засобів, які працюють на повну потужність протягом року. Запропонований енерго-економічний підхід, який за допомогою коефіцієнтів економічної, енергетичної ефективності та екологічності дозволяє в контексті енергоощадності і охорони навколишнього середовища оцінити доцільність використання сільськогосподарської техніки й оптимально укомплектувати машинно-тракторний парк. Проте такі методи не дають відповіді на питання, чому у різних за розміром та масштабами виробництва аграрних підприємствах використання сільськогосподарських машин зумовлює різний економічний ефект або взагалі завдає збитків. Для цього використовуються методи CVP-аналізу, які визначають умови, за яких техніка починає приносити прибутки – “межу беззбитковості”. Обґрунтування рівня беззбиткового використання техніки в різних виробничих умовах аграрних підприємств стало вихідним положенням розробки алгоритму визначення раціональних техніко-економічних параметрів, які є критеріями підбору оптимальних технічних засобів і слугують базою для порівняння їхніх характеристик. Розраховані для конкретного сільськогосподарського підприємства оптимальні значення показників продуктивності, ціни та витрат на годину роботи пропонується називати “базова машина”. Вибір технічних засобів доцільно здійснювати на основі відповідного алгоритму (рис.1).

Рис. 1. Алгоритм оцінки та вибору оптимального технічного забезпечення для аграрного підприємства

В процесі співставлення показників оцінюваної техніки з базовою розраховується річний економічний ефект, гранична продуктивність, граничний річний виробіток, мінімальне річне навантаження, верхня лімітна ціна, коефіцієнт потенціалу ефективності та ступінь універсалізації. Річний економічний ефект характеризує прибутковість використання техніки; гранична продуктивність, граничний річний виробіток, мінімальне річне навантаження та ступінь універсалізації встановлюють межі беззбиткового використання сільськогосподарських машин протягом року; верхня лімітна ціна відображає максимальну ціну, що є прийнятною для аграрного підприємства, а коефіцієнт потенціального резерву ефективності показує ймовірність успішного впровадження її у сільськогосподарське виробництво.

За допомогою даних показників керівники аграрних підприємств можуть науково обґрунтовано сформувати склад машинно-тракторного парку та організувати рентабельне використання технічних засобів протягом року, виходячи з власних умов виробництва.

У другому розділі – “Сучасний рівень використання сільськогосподарської техніки в Тернопільській області” – проаналізовано стан забезпечення технікою аграрних підприємств Тернопільської області, встановлено зв’язок між витратами на один гектар, розміром оброблюваних площ та наявністю техніки у сільськогосподарських виробників. Визначено ефективність використання технічних засобів в машинно-технологічних станціях на умовах спільної чи кооперативної її експлуатації та лізингу.

Результати дослідження наявності й стану використання сільськогосподарської техніки в Тернопільській області дають підстави вважати, що процеси реформування негативно відобразилися на матеріально-технічному забезпеченні сільськогосподарських товаровиробників (табл. 1).

Таблиця 1

Наявність техніки у сільськогосподарських підприємствах Тернопільської області, од.

Показник | Всього | На 1 тис. га посівів* | 2006 р. у % до 2001 р.

2001 р. | 2004 р. | 2006 р. | 2001 р. | 2004 р. | 2006 р.

Трактори | 10219 | 6786 | 6181 | 23 | 18 | 17 | 61

в т. ч. с.-г. підприємства | 9644 | 6183 | 5565 | 21 | 16 | 14 | 58

з них фермерські господарства | 575 | 603 | 616 | 19 | 20 | 20– | 7

Зернозбиральні комбайни | 2547 | 1737 | 1613 | 10 | 7 | 4 | 63

в т. ч. с.-г. підприємства | 2426 | 1576 | 1437 | 9 | 6 | 4 | 59

з них фермерські господарства | 121 | 161 | 176 | 4 | 5 | 5– | 46

Бурякозбиральні комбайни | 618 | 433 | 392 | 2 | 1 | 1 | 63

в т. ч. с-г. підприємства | 579 | 394 | 353 | 2 | 1 | 1 | 61

з них фермерські господарства | 39 | 39 | 39 | 1 | 1 | 1 | 0

* – для тракторів розраховано на 1 тис. га ріллі

За даними Головного управління статистики в Тернопільській області станом на 1 січня 2006 р. кількість тракторів усіх марок становила 6181 шт., зернозбиральних комбайнів 1737 шт., бурякозбиральних комбайнів 433 шт. Вибуття техніки в 2006 р. у порівнянні з 2001 р. склало: трактори 57,7%, зернозбиральні та бурякозбиральні комбайни 63,3% і 63,4% відповідно. Кількість списаної техніки перевищує кількість придбаної більш як у 1,5 рази. У аграрних підприємствах з 850 зернозбиральних комбайнів “Нива” майже 99% вичерпали свій технічний ресурс, 70% експлуатуються понад двадцять років, а з 210 комбайнів “Дон-1500” майже половина підлягає списанню. У результаті різкого скорочення кількості техніки навантаження на один трактор зросло з 43 га ріллі в 2001 р. до 59 га у 2006 р., а на один зернозбиральний комбайн — з 153,8 га посівів зернових культур до 232,6 га відповідно.

З метою всебічного вивчення процесу ефективного використання сільськогосподарської техніки нами було виявлено зв’язок між витратами на 1 га посівів та навантаженням на одиницю техніки. Встановлено, що коефіцієнт кореляції між наявністю техніки в сільськогосподарських підприємствах та рівнем витрат на 1 га посівів складає від 0,5 до 0,7 (в залежності від виду техніки), а між рівнем витрат на 1 га сільськогосподарських угіль та кількістю машин на 1000 га від 0,5 до 0,9; у фермерських господарствах цей показник дорівнює від 0,4 до 0,9 та від 0,4 до 0,7.

В процесі дослідження встановлено, що на підприємствах з площею обробітку понад 1200 га сільськогосподарських угідь характеризується найменшими витратами на 1 га посівів пшениці, кукурудзи на зерно та цукрових буряків, що становлять 954,3 грн., 1077,49 грн. та 3389,83 грн. відповідно. Найбільші витрати на вирощування сільськогосподарських культур відзначено у підприємствах менших розмірів. Вища собівартість у цих підприємствах спричинена тим, що фактичне річне навантаження тракторів, за винятком підприємств з площею посівів 500 га, не перевищувало 70% від нормативного. Крім того, в крупних підприємствах, за винятком господарств з площею обробітку 1200 га, фактичне річне навантаження зернозбиральних комбайнів практично не перевищувало нормативного, в результаті чого було вчасно зібрано урожай з найменшими втратами. В малих підприємствах фактичне річне навантаження збиральних машин в середньому є удвічі вищим від нормативного, що зумовило необхідність залучення для збору урожаю зернозбиральних комбайнів спеціалізованих сервісних підприємств, ціни на послуги яких значно вищі від собівартості використання власної техніки.

Для встановлення причинно-наслідкового зв’язку між собівартістю виконання технікою сільськогосподарських робіт та річним навантаженням, проаналізовано ефективність експлуатації сільськогосподарської техніки в машинно-технологічних станціях (МТС) та у виробничих кооперативах.

Досвід європейських країн свідчить, що актуальними формами використання сільськогосподарської техніки є машинні ринги, гуртки з обміну технікою та машинні товариства, що функціонують на кооперативних засадах. Дані об’єднання організовують раціональне використання техніки шляхом надання послуг як членам кооперативу, так і третім особам. Члени-власники кооперативу, які не володіють сільськогосподарськими машинами, отримують можливість забезпечити високу якість власної продукції завдяки вчасному виконанню робіт та низькій її собівартості. З огляду на велику кількість членів досягається практично повне сезонне використання дорогої та продуктивної техніки й зниження на 10-12% експлуатаційних витрат.

Однак у Тернопільській області нині не зареєстровано жодного з подібних формувань, тому проведено оцінку ефективності використання сільськогосподарської техніки в МТС. Для відображення впливу річного навантаження техніки, обсягу чи вартості сервісних послуг та своєчасності виконання сільськогосподарських робіт на ефективність експлуатації сільськогосподарських машин проаналізовано МТС з площею обробітку 1000-3000 га, 3000-5000 га та понад 5000 га і проведено порівняння з аграрними підприємствами з площею до 1000 га.

В процесі оцінки було визначено, що найбільший економічний ефект від одиниці сільськогосподарської техніки можна отримати в МТС, які обробляють 3000-5000 га сільськогосподарських угідь, який в порівнянні з меншими підприємствами на 10-20% вищий (рис. 2).

Рис. 2. Економічний ефект використання сільськогосподарської техніки в аграрних підприємствах та МТС Тернопільської області, грн./га*

*– машини агрегатуються з трактором Джон Дір – 8400.

Величина економії за рахунок зниження постійних витрат у порівнянні з витратами підприємств до 1000 га посівів у середньому в розрізі видів сільськогосподарської техніки складає: культиватор КГЕ-6,6 – 20,9 грн./га, сівалка СЗ-5,4 – 23,8 грн./га, зернозбиральний комбайн КЗС-9.1 “Славутич” – 455,3 грн./га.

Завдяки вищій ефективності використання сільськогосподарської техніки в МТС з площею 5000 га з’являється більше можливостей на акумулювання коштів для оновлення чи поповнення машинно-тракторного парку. Верхні лімітні ціни технічних засобів в середньому вищі на 17-26%, ніж у підприємствах з площею до 1000 га і 1000-3000 га та перевищують ціни продажу, які пропонуються на ринку. Гранична продуктивність використання сільськогосподарських машин становить 40-60% від фактичної. Це означає, що більші підприємства мають більший запас за продуктивністю і можуть ефективніше використовувати техніку протягом року.

Ефективність використання сільськогосподарської техніки також залежить від джерел придбання. Найбільш поширеними з яких є купівля, придбання на умовах лізингу та кредиту. В зв’язку з тим, що лізинг в країнах з розвинутою економікою набув широкого розповсюдження, і в загальному обсязі інвестицій лізинг становить 30-40%, необхідним вбачалось оцінити вплив лізингу на ефективність експлуатації техніки.

В процесі дослідження виявлено, що в Тернопільській області на умовах лізингу за 2004-2006 рр. було придбано лише 4-5% сільськогосподарської техніки. Встановлено, що через лізингові платежі підвищується собівартість виконання сільськогосподарських робіт в середньому на 2-5Пропонується застосування сільськогосподарської техніки на умовах лізингу лише в тих випадках, коли на початковій стадії підприємство володіло грошовими коштами, яких повністю вистачало на придбання техніки. Якщо частину коштів, які залишаються невикористаними після первинного внеску та лізингових платежів, залучити в інші рентабельні галузі або покласти на депозит в банк, то ефективність сільськогосподарської техніки в порівнянні з її одноразовим придбанням буде вищою вже на шостий рік експлуатації.

У третьому розділі – “Шляхи підвищення ефективності використання сільськогосподарської техніки в Тернопільській області” – розраховано на основі розробленого алгоритму межі беззбиткового використання сучасної сільськогосподарської техніки у аграрних підприємствах, запропоновано впровадження енергозберігаючих технологій обробітку ґрунту, зернозбирального конвеєра та альтернативних видів палива.

З метою надання рекомендацій ефективного використання сільськогосподарської техніки в аграрних підприємствах визначено межі беззбиткового використання сучасних зразків сільськогосподарської техніки. Розрахунки проводилися на основі аграрних підприємств ПАП “Березина”, ПАП “Фортуна” та ПАП “Дзвін”, які були вибрані з 60 сільськогосподарських виробників за такими критеріями: площа обробітку, рентабельність виробництва, зерновий напрям рослинництва, подібність ґрунтово-кліматичних умов.

Проведені розрахунки показали, що для ПАП “Березина”, яка є типовим аграрним підприємством з площею до 1500 га, найбільш ефективними виявилися плуги ПН , сівалки “Клен 6” та зернозбиральні комбайни “Єнісей-1200”. Річний економічний ефект, в порівнянні з іншими марками техніки, вищий в середньому на 7-25% (у залежності від виду машин), в результаті чого для сільськогосподарської техніки, крім зернозбиральних комбайнів, мінімальне річне навантаження та мінімальний річний виробіток не перевищує 80% посівних площ. Сільськогосподарські машини не потребують додаткового використання за межами підприємства. Проте мінімальне річне навантаження та мінімальний річний виробіток для зернозбиральних комбайнів є більший, ніж фактичні сільськогосподарські угіддя. Ефективне використання збиральних машин потребує додаткових заходів щодо продовження їхнього річного навантаження. Підтвердженням є показники універсалізації значення яких менші за 1 (машини знаходяться у фазі обвальних змін) і верхня лімітна ціна, яка є нижчою від ринкової в середньому у два рази. Гранична погодинна продуктивність у всіх марок машин не перевищують 80% від фактичної – це достатній запас за продуктивністю, який забезпечить вчасне виконання сільськогосподарських робіт. Показник потенціального резерву ефективності у всієї техніки є більшим від нормативного в середньому на 5-20% – майже 100% ймовірність її прибуткового використання в підприємствах.

Для ПАП “Фортуна”, яка є типовим підприємством з площею обробітку до 2500 га, більш прийнятними є плуги IBIS 120 B 4+1, сівалки “Клен 6”. Рекомендується впроваджувати у виробництво зернозбиральні комбайни “Єнісей-1200” та КЗС 9-1 “Славутич”. Для ПАП “Дзвін” (посівні площі понад 3500 га) найкраще впроваджувати плуги IBIS   +1, сівалки “Клен ” та “Multikorn” й зернозбиральні комбайни Клаас “Домінатор ” і КЗС “Славутич”.

На основі попередніх розрахунків встановлено, що більшість сільськогосподарських машин знаходяться у фазі обвальних та значних змін. Для переходу в стадію помітних змін та стабілізації, які відображають оптимальне навантаження на одиницю техніки протягом року, рекомендується запровадження енергоощадних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Ефект від їхнього впровадження визначено на основі даних ПАП “Чортківська МТС” (табл. ). За критерієм беззбитковості оцінено такі сучасні енергоощадні технології: поверхневий обробіток і безполицевий основний обробіток ґрунту під зернові культури. В результаті порівняння з традиційною полицевою технологією, яка використовується в ПАП “Чортківська МТС”, виявлено, що найбільший економічний ефект для підприємства забезпечує технологія поверхневого обробітку ґрунту. Річний економічний ефект становить 311,2 тис. грн., а найменш ефективним є безполицевий основний обробіток – річний економічний ефект складає 261,8 тис. грн.

Зокрема, економічний ефект від використання сівалки “Клен 6” у поверхневому обробітку на 1500 грн. більший, ніж від її застосування в полицевій технології, економічний ефект від експлуатації сівалок “Multikorn” та NC Technic – 12, в свою чергу, на 800 грн. та 1000 грн. більший. Річний економічний ефект від використання культиваторів КГ-8 у безполицевому обробітку ґрунту на 5,6 тис. грн. більший, ніж застосування його у інтенсивній технології, зубової борони БЗСС-1 на 3,5 тис. грн., а культиватора УМСК-5,4-1 на 2 тис. грн. відповідно.

Таблиця 2

Економічний ефект використання сільськогосподарських машин при різних технологіях обробітку ґрунту і посіву в ПАП “Чортківська МТС”, у середньому за 2002-2006 рр.

Показник | Варіант 1: безполицевий основний обробіток | Варіант 2: поверхневий обробіток | Варіант 3: полицевий обробіток | Варіант 1 +/– до варіанту 3

Економічний ефект від запровадження технології, тис. грн. | 261,8 | 311,2 | 62,4 | 199,4

Економічний ефект в розрахунку на 1 га від запровадження технології, грн. | 343,9 | 395,7 | 102,4 | 241,5

Економічний ефект в розрахунку на агрегат передпосівного обробітку ґрунту, тис. грн.:

УМСК-5,4-1 | 4,2 | 3,2 | 2,2 | 2,0

КГ-8 | 11,7 | 7,5 | 6,1 | 5,6

БЗСС-1 | 7,3 | 4,4 | 3,8 | 3,5

Економічний ефект в розрахунку на сівалку, тис. грн.:

Multikorn | 1,4 | 1,3 | 0,5 | 0,9

NC Technic | 1,6 | 1,5 | 0,5 | 1,1

СЗ-3,6 | 1,1 | 1,1 | 0,4 | 0,7

СПУ-6 | 2,0 | 1,9 | 0,6 | 1,4

Клен 6 | 2,4 | 2,3 | 0,8 | 1,6

Термін окупності в середньому на один ґрунтообробний агрегат, років | 3,0 | 4,7 | 5,8 | -2,8

Термін окупності в середньому на одну сівалку, років | 5,2 | 5,5 | 8,8 | -3,6

В процесі дослідження визначено, що граничний річний виробіток сучасних продуктивних зернозбиральних комбайнів у більшості аграрних підприємств перевищує фактичні посівні площі зернових культур. Крім того, комплектування машинно-тракторного парку на основі нормативного методу спричиняє недовикористання дорогих закордонних та вітчизняних зернозбиральних комбайнів, що в кінцевому підсумку призводить до зростання частки постійних витрат у загальній собівартості збирання урожаю.

Пропонується запровадження зернозбирального конвеєра, який дозволяє продовжити терміни експлуатації комбайнів і підвищить ефективність їхнього використання. Запровадження збирального конвеєра ґрунтується на тому, що підприємство висіває різні за ступенем достигання сорти зернових культур, завдяки цьому терміни збирання зернових з 10-15 днів продовжуються до 55-60 днів. Так, використання зернозбирального конвеєра в ПАП “Чортківська МТС” дозволить завантажити комбайн Джон Дір-9500 протягом року та вивільнити 4 комбайни для надання послуг іншим підприємствам області (табл. 3).

Таблиця 3

Порівняльний ефект від використання зернозбиральних комбайнів відносно базової машини при застосуванні збирального конвеєра

в ПАП “Чортківська МТС”, у середньому за 2001-2007 рр.

Показник | Варіант 1:

Джон Дір-9500 при застосуванні збирального конвеєра | Варіант 2: три Джон Дір-9500 і два Дон-1500 в звичайних умовах виробництва |

Варіант 1 у % до варіанту 2

Мінімальне річне навантаження, год. | 132,90 | 136,10 | 97,64

Річний економічний ефект використання одного комбайна, тис. грн. | 82,58 | 23,75 | 347,7

Коефіцієнт потенціального резерву ефективності | 0,14 | 0,18 | 77,78

Верхня лімітна ціна, тис. грн. | 821,39 | 1006,95 | 81,57

Гранична продуктивність одного комбайна, т/год. | 10,20 | 8,85 | 115,25

Граничний річний виробіток одного комбайна, га | 718,50 | 418,40 | 171,77

Ступінь універсалізації | 2,89 | 0,85 | 340,00

Якщо вивільнені комбайни протягом 20 днів надаватимуть послуги іншим організаціям за ціною 62 грн./га і зберуть урожай із 2212 га посівів, тоді підприємство отримає прибуток на суму 301,6 тис. грн. – в 3 рази більше, ніж за рахунок застосування їх лише в умовах власного виробництва.

Для зниження частки постійних витрат та продовження термінів експлуатації інших видів сільськогосподарської техніки пропонується виробництво біогазу на силосних біогазових установках (БГУ). Нормальне функціонування реактора потребує запровадження на підприємстві двокультурного вирощування силосних культур, які будуть висіватися два рази на рік. Завдяки цьому відбувається додаткове використання сівалок, агрегатів для обробітку ґрунту і збиральних машин та продовжується річне використання сільськогосподарської техніки в середньому на 8-9%. В результаті собівартість використання сівалки “Multikorn” зменшиться на 7 грн./год, комбінованого агрегату УСМК – ,4-1 на 6,5 грн./год. Дворазове збирання урожаю у ПАП “Чортківська МТС” продовжить терміни застосування кормозбиральних комбайнів на 35%, річний економічний ефект від використання КПІ-Ф-30 збільшиться на 2,5 тис. грн. Функціонування силосної БГУ повністю забезпечить потребу в добривах за рахунок біошламу, який є відходом від діяльності установки. Економічний ефект від заміни мінеральних добрив складає 146,6 грн./га.

Для зменшення частки змінних витрат у загальній собівартості виконання сільськогосподарських робіт рекомендується використання біопалива, зокрема біодизеля та його сумішей у двигунах сільськогосподарських машин (табл. 4).

Таблиця 4

Економічний ефект використання тракторів

в ПАП “Чортківська МТС” при застосуванні замінників

дизельного пального, в середньому за 2001-2006 рр.

Показник | Джон Дір-8400 | К-700 | Т-150 | МТЗ-82 | ЮМЗ-6

Витрати ДП на оранку, кг/га | 20,0 | 24,5 | 25,2 | 25,2 | 26,2

Вартість оранки при використанні:

ДП, грн./га. | 84,0 | 102,9 | 105,8 | 105,8 | 110,0

палива В , грн./га | 80,2 | 98,2 | 101,0 | 101,0 | 105,0

біодизеля, грн./га | 65,1 | 79,7 | 82,0 | 82,0 | 85,3

Економічний ефект на 1 га від заміни ДП на:

паливо В , грн./га | 3,8 | 4,7 | 4,8 | 4,8 | 5,0

біодизель, грн./га | 18,9 | 23,2 | 23,8 | 23,8 | 24,8

Річний економічний ефект в розрахунку на один трактор від заміни ДП на:

паливо В , тис. грн. | 2,5 | 3,1 | 3,1 | 3,1 | 3,3

біодизель, тис. грн. | 12,3 | 15,1 | 15,5 | 15,5 | 16,1

Застосування у якості палива біодизеля власного виробництва (собівартість 3,1 грн./кг) та суміші біодизеля і дизельного пального у пропорції 20 до 80% (В ) за ціною 4 грн./кг, за результатами дослідження, підвищує ефективність експлуатації тракторів у ПАП “Чортківська МТС” під час оранки та ефективність зернозбиральних комбайнів під час збирання урожаю.

Економічний ефект на один гектар від заміни ДП (ціна 4,2 грн/кг) біодизелем у середньому складає 22 грн./га (20%), а для зернозбиральних комбайнів – 8 грн./га (17%), в результаті зростає рентабельність вирощування зернових культур на 2,4та на 12% зменшується їхня собівартість. Загальний річний ефект від експлуатації усього тракторного парку з застосуванням біодизеля становитиме в середньому 75 тис. грн., а від використання В  – 15 тис. гривень. Ефект від заміни дизельного пального біодизелем у всіх видів зернозбиральних комбайнів дорівнює 14,4 тис. грн. Пропонується застосовувати в якості палива біодизель власного виробництва, який є найбільш ефективним та рентабельним.

Таким чином, запровадження досягнень науки в аграрному виробництві дозволяє сільськогосподарському товаровиробнику ефективно експлуатувати техніку та здійснювати рентабельне виробництво.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному досліджені узагальнено теоретичні та методичні аспекти економічної ефективності використання сільськогосподарської техніки в аграрних підприємствах, які дозволили сформулювати адаптовані до сучасних умов вітчизняної економіки висновки і пропозиції:

1. Теоретично доведено, що економічна ефективність експлуатації технічних засобів повинна визначатися у процесі порівняння оцінюваної техніки з базовою машиною. Її параметри виступають межею беззбиткового використання за продуктивністю, верхньою лімітною ціною та питомими витратами, виходячи з виробничих умов конкретного аграрного підприємства. Сільськогосподарський виробник, відносно даних показників, проводить вибір оптимальних технічних засобів і встановлює мінімальні терміни та обсяги виконання сільськогосподарських робіт з метою забезпечення найбільш рентабельного використання техніки.

2. Доведено, що економічна ефективність використання сільськогосподарської техніки як ступінь досягнення результату забезпечується тоді, коли техніко-економічні показники оцінюваного зразка техніки переважатимуть аналогічні показники базової машини. Техніко-економічні параметри базової машини для сільськогосподарського виробника слід вважати мінімальною межею ефективності експлуатації технічних засобів. Техніка є ефективною лише тоді, коли співвідношення за продуктивністю більше, ніж співвідношення за приведеними витратами та верхня лімітна ціна технічних засобів не переважає верхньої лімітної ціни базової машини.

3. Нагальною є потреба сільськогосподарських підприємств Тернопільської області в надійних високопродуктивних машинах, які здатні забезпечити ефективне сільськогосподарське виробництво. Встановлено тісну залежність між собівартістю виконання сільськогосподарських робіт та наявністю техніки. Розраховано, що найменш ефективно використовуються технічні засоби на підприємствах з площею обробітку до 700 га, а на посівах понад 1200 га за рахунок підвищення виробничого навантаження відбувається значне зростання ефективності експлуатації сільськогосподарських машин.

4. Встановлено, що використання сільськогосподарської техніки в МТС, а також спільна і кооперативна її експлуатація зумовлює зниження експлуатаційних витрат в середньому на 20-30%, в порівнянні із застосуванням її в окремих аграрних підприємствах. Використання сільськогосподарських машин на умовах лізингу призводить до підвищення собівартості виконання сільськогосподарських робіт в середньому на 2-5%. Фактичне використання техніки протягом року лише на 20-30% від нормативного спричинює підвищення собівартості виконання сільськогосподарських робіт в середньому на 55-59%.

5. На основі порівняння сучасних зразків техніки з базовою машиною встановлено, що для підприємств з площею обробітку до 2000 га найбільш ефективним є використання зернозбиральних комбайнів “Єнісей-1200”. В крупніших аграрних підприємствах доцільно впроваджувати зернозбиральні комбайни КЗС 9-1 “Славутич” та Клаас “Домінатор 208”. У більшості підприємств за рахунок нижчої ціни, високої продуктивності та надійності підтверджено економічну доцільність використання нових сівалок і плугів вітчизняного виробництва.

6. Визначено, що сучасні енергозберігаючі технології виявилися найбільш ефективними з позиції беззбитковості та сприяють зменшенню витрат на вирощування сільськогосподарських культур. Сільськогосподарські виробники зможуть раціонально розподілити навантаження на трактори, сівалки, плуги і борони та підвищити економічний ефект від їхнього використання в середньому на 60-70%.

7. Запровадження на підприємствах збирального конвеєра зернових культур забезпечить практично трикратний економічний ефект і 20% економію на придбанні техніки та зернозбиральних машин в порівнянні з традиційним способом збору урожаю. Зернозбиральні комбайни за ступенем універсалізації знаходяться в фазі значних змін, що є оптимальним для такого виду сільськогосподарських машин. Згідно розрахунків, протягом сезону завдяки збиральному конвеєру один високопродуктивний комбайн може зібрати урожай з площі 700-1000 га.

8. Запропоновано підвищення економічної ефективності використання сільськогосподарської техніки за рахунок застосування у двигунах біодизеля власного виробництва. Встановлено, що економічний ефект від використання біодизеля при вирощуванні пшениці забезпечується за рахунок зниження собівартості одного центнера зерна на 12%, зменшення витрат на один гектар посіву зернових на 19 – 20 грн. та підвищення рівня рентабельності на 2,4%.

9. Доведено, що запровадження на підприємстві виробництва біогазу сприяє подовженню терміну використання сільськогосподарської техніки на 10% за рахунок використання двокультурного вирощування силосних культур, які будуть висіватися двічі протягом року. Оцінка меж ефективності використання сільськогосподарської техніки та впровадження практичних рекомендацій щодо покращання її використання в аграрних підприємствах забезпечить підсилення конкурентних позицій сільськогосподарських товаровиробників та підвищить рентабельність сільськогосподарського виробництва загалом.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

1. Гарькавий А.Д., Гевко Р.Б., Івашків Т.С. Оцінка техніки і технологій на конкурентоспроможність // Вісник ТАНГу. – 2002. – № . – С. 171-177. (Автором обґрунтовано використання коефіцієнту екологічності).

2. Гевко Р.Б., Данильченко М.Г., Касіян М.С., Івашків Т.С. Напрямки підвищення ефективності бурякозбиральної техніки на стадії розробки // Вісник ТАНГу. – 2002. – № 6. – С. 177-180. (Автором проаналізовано вплив умов виробництва на економічну ефективність використання сільськогосподарської техніки).

3. Івашків Т.С. Теоретичні основи використання енергетичних показників при оцінці техніки і технологій // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України: Зб. наук. праць ТАНГу. – Тернопіль: Економічна думка, 2002. – Вип. 7. – С. 70-73.

4. Івашків Т.С. Оцінка економічної ефективності в умовах конкуренції // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія “Економіка”. – Тернопіль, 2003. – №15. – С. 164-167.

5. Івашків Т.С. Сучасні підходи до визначення конкурентоспроможності сільськогосподарської техніки // Вісник ТАНГу. – 2003. – №3.– С. 36-41.

6. Івашків Т.С. Використання біопалива – запорука економічної ефективності використання сільськогосподарської техніки // Інноваційна економіка. – 2007. – №2) – С. 171-174.

7. Івашків Т.С. Підвищення ефективності використання сільськогосподарської техніки за рахунок біогазу // Актуальні проблеми на сучасному етапі та перспективи розвитку фінансово-кредитного механізму АПК. – Кам’янець-Подільський, 25-26 жовтня 2007. – С. 250-257.

8. Івашків Т.С. Оцінка меж беззбиткового використання сільськогосподарської техніки // Зб. наук. праць Подільського державного агро-технічного університету. – Кам’янець-Подільський, 2007. – № 15. –С. .

В інших виданнях

9. Івашків Т.С. Використання показника порівняльної економічної ефективності в умовах ринкової економіки // Наукові записки за матеріалами ІV Міжн. конф.