Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

ІМБЕР Вікторія Іванівна

УДК 378.147:004

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Вінниця – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

ГУРЕВИЧ Роман Семенович,

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Інститут перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук, директор, м. Вінниця.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

КЛОЧКО Віталій Іванович,

Вінницький національний технічний університет, завідувач кафедри вищої математики, м. Вінниця;

кандидат педагогічних наук, доцент

ГУНЬКО Степан Олександрович,

Волинський національний університет

імені Лесі Українки, доцент кафедри соціальної педагогіки, м. Луцьк.

Захист відбудеться “20” травня 2008 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, 2-ий поверх, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32.

Автореферат розісланий “18” квітня 2008 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.М. Коломієць

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. У Національній доктрині розвитку освіти в Україні серед пріоритетних напрямів розвитку цієї галузі визначено запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій; створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів. Необхідність реалізації цих завдань постає у відповідності до стрімкого розвитку сучасного інформаційного суспільства. Одним із базових умінь, викликаних потребами такого суспільства, є володіння знаннями та вміннями ефективно використовувати у своїй професійній діяльності комп’ютерну техніку. Підготовка людини до життя в такому суспільстві ставить за мету інформатизація освіти. У цьому процесі значне місце приділяється впровадженню нових засобів навчання, що використовують можливості сучасного комп’ютера.

В умовах широкого використання засобів сучасної комп’ютерної техніки в навчальному процесі значно зростають вимоги до професійної підготовки вчителя. Окрім базових знань, потрібних для здійснення педагогічної діяльності, вчителю необхідно оволодіти основами роботи з сучасним комп’ютером, уміти застосовувати інформаційно-телекомунікаційні технології та можливості мережі Internet для досягнення визначених навчально-виховних цілей, освоїти нові організаційні форми навчальної діяльності. Тому перед педагогічними навчальними закладами постає необхідність уведення спеціальних дисциплін для реалізації поставлених завдань, а також застосування можливостей сучасного комп’ютера в процесі викладання всіх дисциплін. Упровадження мультимедійних засобів у навчальний процес вищої школи дає можливість майбутнім фахівцям розширювати свої знання, спонукає до активного навчання, є дієвим засобом активізації пізнавальної діяльності, дає можливість з цікавістю вивчати будь-які предмети.

Досить різноплановою є підготовка вчителів початкових класів, оскільки саме вони доносять максимум пізнавальної інформації до молодших школярів. Тому завданням вищої педагогічної освіти, передусім, є формування творчого, всебічно розвиненого вчителя, який може зацікавити учнів, правильно вмотивувати їхню навчальну діяльність. Практичний досвід засвідчує, що нині учні цікавляться всім, що пов’язане з комп’ютером. Саме тому майбутнім учителям необхідно вміти застосовувати мультимедійні засоби навчання (МЗН) для пробудження інтересу учнів, активності в навчанні. Специфікою навчання молодших школярів є візуалізація навчального матеріалу, а одним з найбільш ефективних способів забезпечення її – наочно-образний підхід за допомогою МЗН.

Проблема вдосконалення підготовки майбутніх учителів за допомогою використання нових інформаційних технологій, мультимедійних засобів навчання привертала увагу багатьох дослідників. Зокрема, питання формування комп'ютерної грамотності, інформаційної культури педагога, перспективи та проблеми застосування мультимедійних засобів навчання розглядають В. Биков, Р. Гуревич, А. Гуржій, К. Елшир, М. Жалдак, Ю. Жук, І. Захарова, М. Кадемія, Г. Кєдровіч, В. Клочко, Г. Козлакова, А. Коломієць, Ю. Машбиць, І. Підласий, Є. Полат, І. Роберт, С. Свириденко, О. Співаковський, А. Хуторський, Д. Чернілевський та ін.

Проблеми професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів висвітлено у працях Н. Бібік, О. Савченко, Г. Тарасенко, Л. Хомич, І. Шапошнікової та ін. Особливостями формування і розвитку творчої особистості вчителя в інформаційному суспільстві займалися В. Бондар, Б. Брилін, І. Зязюн, Н. Кузьміна, Н. Мойсеюк, Н. Ничкало, С. Сисоєва, М. Сметанський та ін.

Обґрунтування дидактичних принципів в умовах комп’ютерного навчання знаходимо в працях А. Верлань, В. Садикової, А. Серьожкіної, А. Соловова, Н. Тверезовської.

Підготовка майбутніх учителів початкових класів із застосуванням інформаційних технологій висвітлена в дисертаціях І. Богданової, С. Гунька, О. Майбороди, Л. Панченко, О. Трофімова, О. Шиман. Особливості застосування мультимедійних технологій у навчальному процесі різних навчальних закладів презентують у кандидатських дисертаціях Н. Іщук, О. Коношевський, М. Корнєєв, Г. Рубіна, О. Чайковська, І. Шахіна, Л. Шевченко, С. Яшанов та ін.

Актуальність вибору теми дисертаційного дослідження зумовлена:

- потребою удосконалення якості професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів згідно з вимогами інформаційного суспільства;

- суперечністю між соціальною потребою у високому рівні розвитку інформаційної культури вчителя та реальним рівнем комп’ютерної грамотності майбутніх учителів початкових класів;

- невідповідністю між стрімким розвитком комп’ютерних технологій та рівнем їх використання у практиці викладання;

- відсутністю єдиної узгодженої системи щодо застосування мультимедійних засобів навчання у підготовці фахівців.

Сьогодення характеризується значною кількістю різноманітної літератури, досліджень і розробок, присвячених застосуванню мультимедійних засобів у навчанні. Проте доводиться констатувати, що впровадженню їх у підготовку майбутніх учителів початкових класів приділяється ще недостатня увага. Аналіз визначених суперечностей і проблем призвів до вибору теми дисертаційного дослідження: “Педагогічні умови застосування мультимедійних засобів навчання у підготовці майбутнього вчителя початкових класів”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану наукових досліджень кафедри теорії і методики трудового та професійного навчання Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського “Теоретичні та методичні основи створення і використання мультимедійних електронних навчальних комплексів” (№ 0106U002881) та згідно з планом наукової роботи кафедри педагогіки і методики початкового навчання “Підвищення ефективності підготовки вчителів початкових класів до навчально-виховної роботи з молодшими школярами” (протокол №5 від 03.12.2003 р.).

Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні вченої ради Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол №9 від 28.04.2004 р.) та погоджено Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №7 від 27.09.2005 р.).

Об’єктом дослідження є професійна підготовка майбутнього вчителя початкових класів.

Предметом дослідження стали педагогічні умови застосування мультимедійних засобів навчання у підготовці майбутнього вчителя початкових класів.

Мета дослідження – визначити, теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови застосування мультимедійних засобів у вивченні дисциплін навчального плану майбутніми вчителями початкових класів.

У процесі дослідження перевірялася гіпотеза про те, що готовність майбутніх учителів початкових класів до застосування мультимедійних засобів навчання у професійній діяльності зросте за таких педагогічних умов:

– мотиваційне забезпечення оволодіння студентами МЗН в умовах створення мультимедійно-навчального середовища;

– алгоритмізація викладачами навчального процесу у ВНЗ на основі системного використання МЗН;

– оволодіння студентами етапами мультимедійної візуалізації навчального матеріалу.

Для досягнення поставленої мети було визначено завдання дослідження:

1.

2.

3.

4.

Методологічну основу дослідження становлять: фундаментальні положення теорії пізнання; комплексний підхід до організації навчально-виховного процесу; системний і діяльнісний підхід до розвитку особистості, її активної ролі в оволодінні професійними знаннями, вміннями і навичками; концепція функціонування вищої освіти в умовах інформатизації суспільства.

Нормативною базою дослідження слугували: Закони України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, “Про загальну середню освіту”, Про затвердження Державної програми “Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006 – 2010 роки”, Національна доктрина розвитку освіти в Україні, Концепція інформатизації освіти, галузевий стандарт вищої освіти із спеціальності “Початкове навчання”.

Теоретичною основою дослідження слугують ідеї, положення і висновки стосовно:

– процесу інформатизації освіти (В. Биков, Б. Гершунський, В. Глушков, С. Гончаренко, Ю. Машбиць, Є. Полат, Н. Тверезовська, О. Тихомиров, Н. Угринович та ін.);

– професіоналізації психологічної та педагогічної підготовки майбутнього вчителя початкових класів (Н. Бібік, В. Бондар, Н. Кузьміна, Н. Ничкало, О. Савченко, Г. Тарасенко, Л. Хомич, І. Шапошнікова та ін.);

– теоретичних основ використання інформаційно-телекомунікаційних технологій в освіті (Р. Гуревич, А. Гуржій, М. Жалдак, Ю. Жук, М. Кадемія, Г. Кєдровіч, В. Клочко, А. Коломієць, М. Левшин, І. Роберт, С. Свириденко, О. Співаковський та ін.);

– формування творчої особистості майбутнього вчителя (Ю. Бабанський, І. Зязюн, В. Кан-Калик, Н. Мойсеюк, М. Поташник, В. Рибалка, С. Сисоєва, М. Сметанський, В. Шахов, О. Шестопалюк та ін.);

– підготовки майбутніх учителів початкових класів до створення і використання комп’ютерної наочності (С. Гунько, Ф. Ривкінд, О. Чайковська, В. Шакотько, О. Шиман та ін.);

– психологічного впливу мультимедійних засобів навчання на суб’єктів навчання (Ю. Воронін, Г. Костюк, Б. Кривицький, В. Рубцов, О. Тихомиров, К. Шоломий та ін.).

Методи дослідження: теоретичні – аналіз філософської, психологічної, педагогічної, методичної літератури, вивчення педагогічного досвіду, програмних документів і методичних матеріалів педагогічних ВНЗ, а також спеціальної літератури з проблеми застосування мультимедійних технологій у навчанні; порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, класифікація і систематизація емпіричних даних, порівняльний аналіз, моделювання, професіографія; це дало змогу визначити педагогічні умови застосування МЗН у підготовці майбутніх учителів початкових класів та розробити організаційно-методичну модель підготовки студентів до застосування МЗН; емпіричні – спостереження, бесіда, анкетування, тестування, узагальнення педагогічного досвіду, самоспостереження, опитування, педагогічний експеримент для перевірки готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування МЗН у професійній діяльності, статистичне опрацювання результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася в процесі підготовки вчителів початкових класів у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, Житомирському державному університеті імені Івана Франка, на базі Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, Сарненського педагогічного коледжу Рівненського державного гуманітарного університету, Вінницького обласного комунального гуманітарно-педагогічного коледжу. Дослідженням було охоплено 846 студентів спеціальності „Початкове навчання” та 62 викладачі.

Організація та етапи дослідження. Дисертаційне дослідження проводилося в три етапи протягом 2003 – 2008 років.

На першому етапі (2003-2004 рр.) аналізувався стан досліджуваної проблеми в науковій, педагогічній, методичній, психологічній, філософській і спеціальній літературі; вивчався вітчизняний і зарубіжний досвід застосування мультимедійних засобів навчання в освіті. Проводився аналіз наявних мультимедійних продуктів з природничо-математичних, графічних дисциплін на українському ринку, встановлювалася їх відповідність навчальній програмі курсу. На цьому етапі визначені об’єкт, предмет, мета, гіпотеза і завдання дослідження.

На другому етапі (2004-2006 рр.) проводився констатувальний експеримент з метою з’ясування рівня готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування мультимедійних засобів навчання у професійній діяльності та виявлення мотивів вивчення студентами можливостей сучасного комп’ютера; аналізувався рівень використання викладачами можливостей комп’ютера в навчальних цілях. Розроблено спецсемінар “Мультимедійні технології у початковій школі”, який покладений в основу методики застосування мультимедійних засобів навчання у підготовці майбутніх учителів початкових класів; упорядковано методичні рекомендації щодо застосування мультимедійних засобів навчання у підготовці майбутніх учителів початкових класів.

На третьому етапі (2006-2008 рр.) здійснювалася експериментальна перевірка гіпотези, концептуальних положень дослідження; апробувалася розроблена методика застосування мультимедійних засобів навчання у підготовці майбутніх учителів початкових класів; створювалися мультимедійні презентації; проводився формувальний експеримент; здійснювалося теоретичне узагальнення та систематизація одержаного матеріалу; формулювалися загальні висновки; здійснювалася апробація результатів дослідження шляхом публікації матеріалів у фахових виданнях; проводилось оформлення кандидатської дисертації.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що:

– вперше теоретично обгрунтована й реалізована в практиці навчання організаційно-методична модель підготовки майбутніх учителів початкових класів із застосуванням мультимедійних засобів навчання;

– уточнено й розширено зміст підготовки майбутніх учителів початкових класів до оволодіння базовими знаннями у роботі з мультимедійними засобами навчання;

– визначено, теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови застосування мультимедійних засобів навчання у підготовці майбутнього вчителя початкових класів;

– подальшого розвитку набули оновлені підходи до формування готовності студентів застосовувати мультимедійні засоби навчання у професійній діяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці та впровадженні методики застосування мультимедійних засобів навчання у підготовку майбутнього вчителя початкових класів; укладанні авторської програми спецсемінару “Мультимедійні технології у початковій школі” і методичних рекомендацій із доцільного застосування мультимедійних засобів навчання у практиці навчання; створенні мультимедійних презентацій з навчальних дисциплін (математики, основ природознавства, образотворчого мистецтва з методикою викладання, декоративно-прикладного мистецтва).

Результати дослідження можуть бути використані в педагогічних вищих навчальних закладах у процесі підготовки майбутніх педагогів, а також у системі післядипломної освіти; під час проведення спецсемінарів і в самоосвіті.

Упровадження результатів дослідження. Основні результати дослідження впроваджено в навчальний процес факультету підготовки вчителів початкових класів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 10/14 від 12 березня 2008 р.), Житомирського державного університету імені Івана Франка (довідка № 678 від 3 жовтня 2007 р.), Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка №609 від14 червня 2007 р.), Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (довідка №230 від 20 червня 2007 р.), Сарненського педагогічного коледжу Рівненського державного гуманітарного університету (довідка № 51/21-01 від 19 червня 2007 р.), Вінницького обласного комунального гуманітарно-педагогічного коледжу (довідка № 01-07-177 від 2 липня 2007 р.).

Особистий внесок автора у праці, що написана у співавторстві, полягає в обгрунтуванні основних теоретичних положень інформаційного забезпечення науково-дослідної діяльності майбутніх педагогів.

Вірогідність одержаних результатів і висновків дослідження забезпечується: теоретичним та методологічним обгрунтуванням його вихідних положень; використанням комплексу взаємопов’язаних методів дослідження відповідно до визначених мети і завдань роботи; поетапною структурою дослідження; позитивними результатами впровадження методичних положень і результатів дослідження в практику підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження було обговорено та схвалено на восьми міжнародних і всеукраїнських науково-практичних, наукових конференціях: “Нові інформаційні технології в навчальних закладах України” (Одеса, 2005); „Інновації у вищій освіті” (Ніжин, 2005); „Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2006); „Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів” (Вінниця, 2005); „Інформаційні технології в освіті, науці і техніці (ІТОНТ)” (Черкаси, 2006); “Актуальні проблеми виробничих та інформаційних технологій, економіки і фундаментальних наук” (Вінниця, 2005, 2006, 2007); на щорічних наукових конференціях Інституту перспективних технологій, економіки та фундаментальних наук, Інституту педагогіки і психології Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (Вінниця, 2004-2008); на семінарах, засіданнях кафедр основ фундаментальних дисциплін, теорії і методики трудового та професійного навчання, інформаційних технологій та інноваційних методик навчання Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено в 14 публікаціях, з них 7 – у провідних наукових фахових виданнях з переліку ВАК України, 5 – у матеріалах конференцій, збірниках наукових праць, 1 - методичні рекомендації, 1 – навчально-методичний посібник. Загальний обсяг особистого внеску – 6,8 авт. арк.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (250 найменувань, із них 17 – іноземною мовою). Загальний обсяг дисертаційної роботи складає 238 сторінок, з них основний текст викладено на 175 сторінках. Дисертація містить 17 таблиць, 19 рисунків, 3 діаграми та 5 схем.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність вибору теми дослідження, визначено його мету, завдання, об’єкт, предмет, робочу гіпотезу і методи, методологічну й теоретичну основу дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення, вірогідність одержаних результатів, визначено експериментальну базу, впровадження і апробацію основних положень дослідження.

У першому розділі “Теоретичні засади застосування засобів мультимедіа в навчальному процесі” розкривається сутність поняття “мультимедійні засоби навчання”; аналізується стан проблеми впровадження мультимедійних засобів у практику навчання; розглядаються особливості їх застосування у підготовці майбутніх учителів початкових класів шляхом аналізу філософської, психологічної, педагогічної, методичної і спеціальної літератури.

Проаналізовано комп’ютеризацію освіти в історико-педагогічному аспекті. Розмежовано поняття “комп’ютеризація навчання” і “комп’ютеризація освіти”. Останнє поняття ширше за рахунок таких можливостей, як удосконалення управління освітою, інтенсифікація методичної роботи і наукових досліджень.

Проаналізувавши та узагальнивши визначення різних науковців, ми дали наступне тлумачення новим інформаційним технологіям навчання: “Сучасні види і способи подання інформації в навчально-виховному процесі, що реалізуються з використанням засобів комп’ютерної техніки і засобів зв’язку (телекомунікаційні мережі) носять назву „нових інформаційних технологій навчання”. Нами проаналізовано три види діалогу в сучасній педагогіці комп’ютерного навчання: реактивний, активний та інтерактивний.

Шляхом вивчення психологічної, педагогічної, методичної і спеціальної літератури проведено різнобічний аналіз поняття “мультимедійні засоби навчання”. Визначено, що складовими компонентами мультимедіа є відео, слайди, текст, анімації, аудіо, графіка; встановлено, що сам термін „мультимедіа”, не підкріплений іменниками, вживається у трьох значеннях: мультимедіа – як новий підхід до існування та збереження інформації різного виду; мультимедіа – як обладнання, що дозволяє оперувати різною інформацією; мультимедіа – як створений програмний продукт з орієнтирами (система меню, перехресні посилання).

Всебічний аналіз можливостей мультимедійних засобів навчання дозволив визначити дидактичні функції, які вони виконують: збільшення наочності; розвиток пізнавальних інтересів студентів; підвищення якості їхніх знань; забезпечення індивідуалізації навчання; його інтенсифікація; сприяння кращому запам’ятовуванню навчального матеріалу.

Визначено переваги та недоліки мультимедійних засобів навчання перед традиційними друкованими; проаналізовано особливі ознаки мультимедіа (інтеграція, робота в реальному часі, новий рівень інтерактивного спілкування „людина-комп’ютер”) та сфери застосування мультимедійних технологій. Установлено, що особливістю мультимедійних засобів навчання є інтерактивність, тобто здатність реагувати на дії студентів, вступати з ними в діалог, спілкуватись з ними на рівні „суб’єкт-суб’єкт”.

Аналіз результатів низки досліджень щодо впливу наочності на швидкість сприйняття інформації дозволив визначити переваги мультимедійних засобів навчання, що базуються на слуховому і зоровому сприйнятті інформації, які забезпечують доступне, швидке і ефективне засвоєння матеріалу завдяки багатоканальній подачі інформації.

Проаналізувавши літературні джерела, ми визначили форми та технічні складові мультимедіа. Всебічний аналіз технічної, дидактичної, інформаційної сторін мультимедіа дозволив встановити, що засоби мультимедіа – це комп’ютерна технологія, яка дає змогу в інтерактивному режимі відображати інформацію в різних її формах прояву (текст, звук, відео, графіка, анімації, слайди, мультиплікації тощо). Мультимедійні засоби навчання – це програмні продукти, що поєднують у собі різноманітну інформацію (текстову, звукову, графічну, анімаційну тощо) навчально-пізнавального характеру та здатні працювати в інтерактивному режимі.

Охарактеризовано методичну підготовку викладача до заняття з використанням мультимедійних засобів навчання, яка має включати такі етапи: визначення доцільності застосування мультимедійних засобів навчання; ознайомлення із змістом мультимедійних засобів навчання; визначення типу і структури заняття; визначення місця мультимедійного продукту в структурі заняття; самоперевірка викладачем підготовки до заняття.

Висвітлено функції застосування МЗН: навчальну – надавати студентам потрібну інформацію з певної дисципліни; виховну – виховувати самостійність у здобуванні знань, у роботі з електронною інформацією; розвивальну – розвивати образне творче мислення, набувати вміння структурувати, аналізувати, відбирати, систематизувати навчальну інформацію.

Установлено, що оволодіння вчителем початкових класів технологією мультимедіа здійснюється безпосередньою діяльністю, яка включає три компоненти: навчальний (уміння роботи з програмою Microsoft PowerPoint); методичний (вироблення власної методики проведення уроків з використанням можливостей МЗН); професійний (перекваліфікація, підготовка вчителів зі знаннями застосування МЗН).

Аналіз можливостей МЗН у представленні інформації дозволив визначити методи їх застосування – наочно-пізнавальний і наочно-дидактичний – форми застосування – індивідуальну й групову.

Під час організації навчального процесу із застосуванням МЗН важливо опиратись на такі закономірності: створення умов для мимовільного збагачення пам’яті, для яскравих вражень, емоційних переживань, активної діяльності (М. Скаткін); формування таких обставин, у яких з’являються спільні для всієї молоді цінності, настільки привабливі, що стимулюють звертатися до них, створюючи мікроколективи, які були б здатні виконувати спільні для всіх завдання (В. Оконь); постійне збудження активності суб’єктів навчання в оволодінні знаннями, стимуляція їхнього навчання (І. Харламов); провідна роль у процесі забезпечення повноцінного засвоєння знань, умінь і навичок, розвиток розумових сил і творчих здібностей належить викладачу (В. Сластьонін).

Аналіз особливостей впровадження мультимедійних засобів навчання у підготовку майбутніх учителів початкових класів дозволив назвати такі: застосування викладачами етапності методичної підготовки до заняття з використанням МЗН; врахування функцій процесу навчання (навчальної, виховної, розвивальної) під час застосування МЗН; уведення мультимедійних навчальних комплексів у практику навчання під керівництвом викладача з урахуванням психологічного, педагогічного, методичного та організаційного аспектів; формування психологічної готовності та зміцнення мотивації майбутніх учителів до створення та використання МЗН; орієнтація майбутніх учителів на особливості розвитку психічних процесів (сприймання, уваги, мислення) молодших школярів під час застосування МЗН; добір адекватних методів і форм застосування МЗН.

У другому розділі “Методика застосування мультимедійних засобів навчання у підготовці майбутнього вчителя початкових класів” визначаються та обґрунтовуються педагогічні умови застосування мультимедійних засобів навчання у підготовці майбутнього вчителя початкових класів; розкривається методика впровадження мультимедійних засобів навчання у процес фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи.

На основі аналізу компонентів педагогічного процесу визначено та теоретично обґрунтовано такі педагогічні умови застосування мультимедійних засобів навчання у підготовці майбутнього вчителя початкових класів: мотиваційне забезпечення оволодіння студентами МЗН в умовах створення мультимедійно-навчального середовища; алгоритмізація викладачами навчального процесу у ВНЗ на основі системного використання МЗН; оволодіння студентами етапами мультимедійної візуалізації навчального матеріалу.

Сформована організаційно-методична модель підготовки майбутніх учителів початкових класів із застосуванням мультимедійних засобів навчання включає такі структурні елементи: компоненти готовності (мотиваційний, змістовий, процесуально-творчий), педагогічні умови й етапи підготовки (професійного самовизначення, змістово-компетентнісний, методично-творчого становлення) (рис. 1).

Поетапно схарактеризована методика застосування мультимедійних засобів навчання у підготовці майбутнього вчителя початкових класів, в основу якої покладено комплекс методів і прийомів застосування МЗН під час викладання нормативних курсів і спецсемінару “Мультимедійні технології у початковій школі”. Спецсемінар дозволить майбутнім учителям засвоїти основи створення мультимедійних продуктів, оволодіти методикою застосування МЗН у професійній діяльності, навчитись оперувати й використовувати електронну інформацію для досягнення навчальних цілей.

Етап професійного самовизначення передбачає формування та розвиток у студентів стійкого інтересу до застосування МЗН у професійній діяльності, створення сприятливих умов для усвідомлення студентами необхідності впровадження МЗН у початковій школі, важливості використання комп’ютера у професійній діяльності на сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства. Цей етап реалізується в ході вивчення нормативних курсів (математики, основ природознавства, вступу до спеціальності, основ наукових досліджень, педагогічних технологій у початковій школі, методики музичного виховання, образотворчого мистецтва з методикою викладання і декоративно-прикладного мистецтва) та під час вивчення перших двох тем спецсемінару: “Вступ. Історичний аспект виникнення та сутність поняття „мультимедіа”. Технічні характеристики мультимедіа”; “Впровадження мультимедійних засобів у навчанні молодших школярів” (під час вивчення цих тем використовуються авторські прийоми – мультимедійна піраміда й прийом групового пошуку). У процесі застосування МЗН під час вивчення різних предметів нами використано такі програмні продукти: „Ваш Репетитор. Математика” (TeachPro), „Математика” частина 1 (1С: Репетитор), програма “Advanced Grapher”, „Биология” (1С: Репетитор), мультимедійний підручник „Ботаника”, “Дизайн”, “Фактура”, “Кольорознавство”, “Эрмитаж”, “Прогулки по Лувру”, “Большая энциклопедия живописи стран мира”, “Волшебные превращения”, мультимедійна програма “Музичний клас”, електронні джерела наукової інформації в мережі Internet. Розроблені також власні мультимедійні презентації „Прояв функціональних залежностей у живій природі”, „Історія формування поняття числа”, „Покритонасінні”, “Жанри образотворчого мистецтва та їх характеристика”.

Рис. 1. Організаційно-методична модель підготовки майбутніх учителів початкових класів із застосуванням мультимедійних засобів навчання

Змістово-компетентнісний етап передбачає набуття студентами достатніх і необхідних знань для якісного та ефективного впровадження МЗН у початковій школі, оволодіння студентами базовими знаннями роботи з програмою Microsoft PowerPoint для створення власних навчальних мультимедійних продуктів, тобто набуття студентами компетентності в галузі застосування МЗН. Даний етап реалізується в ході вивчення таких тем спецсемінару: “Програма для створення мультимедійних презентацій Microsoft PowerPoint”; “Використання мультимедійних засобів навчання у самостійній навчально-пізнавальній діяльності студентів” (під час вивчення цих тем використовується авторський прийом самоорганізації студентів та етапи створення мультимедійної презентації: підготовчий, основний, контрольно-оцінювальний).

На етапі методично-творчого становлення студенти набувають знання, необхідні для методично грамотного впровадження МЗН у початковій школі, оволодівають етапами мультимедійної візуалізації навчального матеріалу, набувають уміння здійснювати творчий підхід до навчання молодших школярів із застосуванням МЗН. Даний етап реалізується під час проходження педагогічної практики та в ході вивчення таких тем спецсемінару: “Методика застосування мультимедійних засобів навчання у навчальному процесі початкової школи”; “Глобальна мережа Internet” (під час вивчення цих тем використовується авторський прийом складання портфоліо презентації та етапи мультимедійної візуалізації навчального матеріалу: підготовчий, формуючий, композиційний, тобто основний і підсумковий).

Результат діяльності методики впровадження мультимедійних засобів навчання у підготовку студентів відобразився в описаній професіограмі вчителя початкових класів, який здатний застосовувати МЗН у професійній діяльності.

Аналіз навчально-пізнавальної взаємодії викладача і суб’єктів навчання з використанням засобів мультимедіа дозволив визначити певне середовище на занятті зі своєю психологічною атмосферою та функціональними особливостями, яке ми назвали мультимедійним навчальним середовищем. Це сукупність умов, які сприяють формуванню й розвитку процесів інформаційно-навчальної взаємодії між студентами, викладачем і засобами мультимедіа, а також формуванню пізнавальної активності студентів за умови наповненості середовища (мультимедійні навчальні комплекси, презентації, мультимедійні енциклопедії, путівники тощо) та узгодженості з предметним змістом певного навчального курсу.

Вивчення психолого-педагогічної літератури та власні дослідження дозволили, окрім загальновідомих, ввести нові дидактичні принципи навчання із застосуванням МЗН. Це принцип інтерактивної комунікації та принцип взаємодоповнення, які реалізуються, відповідно, в організації діалогу між комп’ютером і суб’єктом навчання та в поєднанні можливостей МЗН з традиційним навчанням.

Проектуючи процес навчання із застосуванням МЗН, ми визначили алгоритм, якого має дотримуватися викладач під час проведення заняття: передбачити, на яких етапах навчального заняття будуть застосовуватися МЗН; дотримуватися критеріїв добору МЗН, що будуть застосовуватися на занятті; проаналізувати навчальну інформацію з метою виявлення доцільності створення власних мультимедійних продуктів; визначити час роботи студентів з мультимедійним продуктом.

У третьому розділі “Експериментальна перевірка ефективності застосування мультимедійних засобів навчання у підготовці майбутнього вчителя початкових класів” розкрито методику експериментальної роботи, презентовано результати констатувального експерименту та перевірки ефективності впровадження запропонованої методики застосування мультимедійних засобів навчання у підготовку майбутнього вчителя початкових класів за умови реалізації визначених педагогічних умов.

Констатувальний експеримент проводився з метою з’ясування реального стану проблеми нашого дослідження; оцінювався наявний рівень готовності студентів до застосування МЗН у професійній діяльності, виявлялися мотиви вивчення студентами можливостей мультимедійного комп’ютера, оцінювався рівень використання викладачами можливостей комп’ютера в навчальних цілях.

Для діагностики наявної та сформованої готовності студентів до застосування мультимедійних засобів навчання у професійній діяльності нами визначено критерії (особистісно-мотиваційний, загальної інформаційної освіченості, мультимедійно-творчої грамотності) та їх показники. На основі аналізу визначених критеріїв установлено такі рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування мультимедійних засобів навчання у професійній діяльності: високий, середній і низький.

Низький рівень характерний для студентів із знаннями роботи за комп’ютером на рівні користувача, які не здатні самостійно працювати з мультимедійним продуктом, добирати та аналізувати навчальний матеріал в електронному вигляді; проявляють слабку ініціативу у навчанні, не виявляють інтересу до занять із застосуванням МЗН; навчання носить копіювальний характер, вироблені вміння, знання та навички застосовують під час розв’язання однотипних завдань; не вміють сприймати навчальну інформацію в електронному вигляді, відсутня творча уява.

Середній рівень характеризує студентів, які володіють основами роботи за комп’ютером; вміють аналізувати та добирати мультимедійні продукти; усвідомлюють необхідність використання інформаційних технологій у професійній діяльності; проявляють епізодичний інтерес до мультимедійного навчання, до навчальної інформації в електронному вигляді; застосовують мультимедійні засоби навчання за пропонованою схемою, не проявляючи творчих підходів.

Високий рівень характерний для студентів, які мають цілеспрямоване й наполегливе ставлення до навчання; мають стійку потребу в самопізнанні, в подальшому професійному самовдосконаленні, багату уяву та фантазію; мають уміння та навички оперувати інформацією в електронному вигляді; проявляють стійкий тривалий інтерес до навчання із застосуванням МЗН, творче ставлення до організації навчального процесу із застосуванням мультимедійних технологій; активно сприймають інформацію в електронному вигляді; проявляють творчі підходи до розробки уроків із елементами мультимедіа для молодших школярів; вміють створювати власні мультимедійні презентації навчального матеріалу.

Аналіз результатів констатувального експерименту дозволив виявити наступне: високий рівень готовності студентів до застосування МЗН у професійній діяльності наявний у малої кількості респондентів (високий рівень виявлено у 10,2% студентів; середній – у 34,4%; низький – у 55,4%). Більшість студентів не мають умінь і навичок оперувати інформацією в електронному вигляді, не вміють раціонально організовувати свій навчальний час у роботі з мультимедійним продуктом, не вбачають необхідності застосовувати МЗН у своїй професійній діяльності, не вміють створювати мультимедійні презентації.

Мета формувального експерименту полягала в тому, щоб перевірити ефективність упровадження запропонованої методики застосування МЗН у підготовку майбутніх учителів початкових класів за умови дотримання визначених педагогічних умов; порівняти якість засвоєння студентами навчальних тем, що вивчалися за допомогою МЗН і традиційно; зіставити результати і наслідки формування готовності до застосування МЗН в професійній діяльності у студентів, які навчалися за традиційними методами, і тих, які були долучені до експериментального навчання.

Перевірка якості засвоєння студентами навчальних тем із математики, основ природознавства, образотворчого мистецтва, декоративно-прикладного мистецтва підтвердила поліпшення результатів засвоєння матеріалу, що викладався за допомогою мультимедійних засобів навчання. Для цього ми скористалися - критерієм Стьюдента. На всіх етапах розрахунків виявилося, що , за умови допущення можливості ризику зробити помилкові висновки в п’яти випадках із ста (). Тому нульова гіпотеза (H0) про те, що застосування мультимедійних засобів навчання у вивченні окремих тем не сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, тобто різниця між новою і старою методикою навчання дорівнює нулю, відхиляється, а приймається альтернативна гіпотеза (H1), про те, що вивчення запропонованих навчальних тем за допомогою мультимедійних засобів навчання сприяє поліпшенню результатів засвоєння матеріалу, що доводить переваги експериментального навчання.

Після проведення формувального експерименту діагностувалися рівні готовності студентів до застосування мультимедійних засобів навчання у професійній діяльності за допомогою визначених критеріїв. Аналіз результатів засвідчив, що значно підвищилися кількісні показники критеріїв в експериментальній групі, проте в контрольній групі зміни були незначними. Зокрема, сформованість особистісно-мотиваційного ставлення студентів до застосування МЗН у професійній діяльності в експериментальних групах зросла на 28,1%, у контрольних – на 5,6%; сформованість загальної інформаційної освіченості в експериментальних групах зросла на 30%, у контрольних – на 3,1%; сформованість мультимедійно-творчої грамотності в експериментальних групах зросла на 30,6%, у контрольних – на 2,6%. Готовність студентів експериментальної та контрольної груп до застосування МЗН у професійній діяльності до і після проведення формувального експерименту представлена в табл. 1.

Таблиця 1

Динаміка готовності студентів експериментальних і контрольних груп до застосування МЗН до і після експерименту

Рівні | Експериментальна група | Контрольна група

до (%) | після (%) | до (%) | після (%)

Високий | 10,2 | 24,8 | 11,3 | 12,5

Середній | 34,4 | 51,6 | 35 | 37,5

Низький | 55,4 | 23,6 | 53,7 | 50

Отже, застосування в експериментальних групах МЗН під час викладання нормативних курсів, а також впровадження спецсемінару “Мультимедійні технології у початковій школі” сприяло урізноманітненню форм навчальної діяльності, створенню позитивного настрою на занятті, формуванню нових умінь і навичок у студентів, у результаті чого учасники експериментальних груп показали кращі результати по сформованій готовності (рис. 2, рис. 3).

Рис. 2. Рівні готовності ЕГ і КГ до застосування МЗН у професійній діяльності до початку експерименту

Рис. 3. Рівні готовності ЕГ і КГ до застосування МЗН у професійній діяльності після проведення експерименту

Отже, аналіз результатів формувального експерименту дозволяє відзначити поліпшення результатів засвоєння студентами навчального матеріалу, що вивчався за допомогою МЗН, а також те, що впровадження запропонованої організаційно-методичної моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів із застосуванням МЗН сприяло підвищенню рівня готовності студентів до застосування МЗН у професійній діяльності (кількість студентів із високим рівнем готовності зросла на 14,6 % і на 17,2 % кількість студентів із середнім рівнем готовності). Студенти отримали та удосконалили вміння створювати власні мультимедійні презентації навчального матеріалу, самостійної роботи з МЗН, здобули уміння та навички оперувати інформацією в електронному вигляді, організовувати свій навчальний час у роботі з мультимедійним продуктом, уміння використовувати МЗН у самостійній навчально-пізнавальній діяльності, навчились розробляти уроки із елементами мультимедіа для молодших школярів, оволоділи етапами мультимедійної візуалізації. Це сприяло формуванню особистості креативного вчителя, який має стійку потребу в самопізнанні, в подальшому професійному самовдосконаленні, багату творчу уяву, новаційне ставлення до організації навчального процесу із застосуванням МЗН, який здатний застосовувати здобуті знання у своїй професійній діяльності.

Порівняння одержаних результатів дає можливість зробити висновок про позитивні якісні зміни у формуванні готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування МЗН у професійній діяльності, що свідчить про ефективність запропонованої методики.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз філософської, психолого-педагогічної, науково-методичної літератури, сучасних програмних засобів засвідчив незначну кількість електронних навчальних продуктів українського виробництва, публікацій, методичних рекомендацій щодо застосування мультимедійних засобів навчання у професійній підготовці майбутнього вчителя початкових класів, чим визначається актуальність дослідження. Застосування МЗН у професійній підготовці студентів є однією з умов підвищення якості навчально-виховного процесу в педагогічному навчальному закладі, а також запорукою підготовки висококваліфікованих учителів, здатних вільно здійснювати професійну діяльність в інформаційному суспільстві.

2. На основі аналізу компонентів педагогічного процесу нами визначені та теоретично обґрунтовані такі педагогічні умови застосування мультимедійних засобів навчання: мотиваційне забезпечення оволодіння студентами МЗН в умовах створення мультимедійно-навчального середовища; алгоритмізація викладачами навчального процесу у ВНЗ на основі системного використання МЗН; оволодіння студентами етапами мультимедійної візуалізації навчального матеріалу. В дослідженні сформована організаційно-методична модель підготовки майбутніх учителів початкових класів із застосуванням мультимедійних засобів навчання, яка включає такі структурні елементи: компоненти готовності (мотиваційний, змістовий, процесуально-творчий), педагогічні умови, етапи підготовки.

3. Розроблена та обґрунтована методика застосування мультимедійних засобів навчання у підготовці майбутнього вчителя початкових класів, в основу якої покладено комплекс методів і прийомів застосування МЗН під час викладання нормативних курсів і спецсемінару “Мультимедійні технології у початковій школі”. Дана методика включає такі основні етапи: професійного самовизначення, змістово-компетентнісний, методично-творчого становлення. Результат діяльності цієї методики відобразився в описаній професіограмі вчителя початкових класів, здатного застосовувати МЗН у професійній діяльності.

Проектуючи процес навчання із застосуванням МЗН, ми визначили алгоритм, якого має дотримуватися викладач під час проведення заняття: передбачити, на яких етапах навчального заняття будуть застосовуватися МЗН; дотримуватися критеріїв добору МЗН, що будуть застосовуватися на занятті; проаналізувати навчальну інформацію з метою виявлення доцільності створення власних мультимедійних продуктів; визначити час роботи студентів з мультимедійним продуктом.

4. Визначені критерії, за допомогою яких перевірялася ефективність упровадження запропонованої методики застосування МЗН у підготовку майбутніх учителів початкових класів (особистісно-мотиваційний, загальної інформаційної освіченості, мультимедійно-творчої грамотності) та їх показники. На основі аналізу визначених критеріїв установлено рівні готовності студентів до застосування МЗН у професійній діяльності: високий, середній і низький.

Аналіз діагностичних даних критеріїв до і після проведення формувального експерименту засвідчив, що сформованість особистісно-мотиваційного ставлення студентів до застосування МЗН у професійній діяльності в експериментальних групах зросла на 28,1%, у контрольних – на 5,6%; сформованість загальної інформаційної освіченості в експериментальних групах зросла на 30%, у контрольних – на 3,1%; сформованість мультимедійно-творчої грамотності в експериментальних групах зросла на 30,6%, у контрольних – на 2,6%. За діагностичними даними критеріїв визначався рівень готовності учасників експериментальної та контрольної груп до застосування МЗН у професійній діяльності до і після проведення формувального експерименту.

5. Унаслідок експерименту встановлено, що впровадження методики застосування МЗН у підготовку майбутнього вчителя початкових класів сприяло підвищенню рівня готовності студентів експериментальної групи до застосування МЗН у професійній діяльності (кількість студентів із високим рівнем готовності зросла на 14,6 % і на 17,2 % кількість студентів із середнім рівнем готовності).

Результати проведеного педагогічного експерименту дали змогу зробити висновок про те, що впровадження організаційно-методичної моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів із застосуванням мультимедійних засобів навчання сприяло значному поліпшенню засвоєння студентами навчального матеріалу з обраних тем, а також підвищенню рівня готовності студентів до застосування мультимедійних засобів навчання у професійній діяльності за умови дотримання визначених педагогічних умов.

Проведене дослідження, звісно, не вичерпує всіх можливих аспектів проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів із застосуванням мультимедійних засобів навчання. Перспективними є наукові пошуки в напрямі розроблення мультимедійних продуктів, подальшого вивчення потребує питання вдосконалення організації навчального процесу із застосуванням мультимедійних засобів навчання, а також проблема вдосконалення підготовки студентів з базовими уміннями застосовувати можливості сучасного комп’ютера у майбутній професійній діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових журналах і збірниках наукових праць

1. Імбер В.І. Використання мультимедійних засобів у навчальному процесі / Сучасні інформаційні технології