Кльоба Лев Гнатович

УДК 336.713:336.717:330.322](477)

Управління банківською інвестиційною
діяльністю в Україні

Спеціальність: 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Львів – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Реверчук Сергій Корнійович,
Львівський національний університет імені Івана Франка,
завідувач кафедри банківського і страхового бізнесу.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Грушко Віктор Іванович,
Університет економіки та права „КРОК”,
завідувач кафедри фінансів і банківського бізнесу (м. Київ);

кандидат економічних наук, доцент
Хома Ірина Борисівна,
Національний університет «Львівська політехніка»,
доцент кафедри фінансів.

Захист відбудеться „4” липня 2008 р. о 1400год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.154.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий „3” червня 2008 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат економічних наук,
старший науковий співробітник Сторонянська І.З.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах ринкової трансформації економіки в Україні важливого значення набуло вдосконалення управління банківською інвестиційною діяльністю. Це зумовлено передусім тим, що банківська система, як інституційний акумулятор та розподільник інвестиційних ресурсів, належить до ризикових елементів ринкової економіки. Окрім того, банківське інвестування демонструє свої зростаючі можливості і поступово перетворюється у вагомий чинник формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку української економіки. Усе це надає дослідженню проблем управління банківською інвестиційною діяльністю в Україні підвищеної актуальності і значущості.

Питанням інвестиційної діяльності банків приділяли велику увагу у своїх працях класики економічної науки: А. Сміт, Д. Рікардо, Дж. М. Кейнс, М. І. Туган-Барановський та інші. Різні аспекти банківського інвестування досліджували вітчизняні і зарубіжні вчені-економісти. Значний внесок у розвиток теорії управління банківською інвестиційною діяльністю зробили О. Вовчак, В. Грушко, М. Денисенко, В. Загорський, Б. Луців, А. Мороз, А. Пересада, С. Реверчук, Л. Примостка, М. Туріанська, І. Хома та інші. Вагомими для вивчення банківського інвестиційного менеджменту є праці Г. Марковіца, Д. Сінкі, У. Шарпа, В. Усоскіна.

У працях вітчизняних та зарубіжних науковців достатньо глибоко досліджено питання управління банківським інвестуванням у цінні папери, формування інвестиційно-кредитного портфеля банків, організації та ефективності довгострокового банківського кредитування, визначено загальні напрямки щодо покращення управління банківською інвестиційною діяльністю в ринкових умовах.

Однак окремі аспекти цієї проблеми ще не з’ясовано. Це стосується передовсім розуміння суті і структури банківських інвестицій, методів, принципів банківського інвестування, систематизації умов та чинників розвитку банківської інвестиційної діяльності в Україні, вивчення механізмів взаємодії банків з іншими учасниками ринку фінансово-інвестиційних послуг.

Окремого опрацювання потребують завдання функціонування фінансового супермаркету як важливого елементу процесу сприяння підприємствам у залученні інвестицій, а також застосування системи збалансованих показників в управлінні інвестиційною безпекою банків.

Усе зазначене вище зумовило вибір теми дисертації, визначило її мету, завдання та структуру.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри банківського і страхового бізнесу Львівського національного університету імені Івана Франка за держбюджетною темою: „Управління економічною безпекою банківських і страхових підприємницьких структур в Україні” (номер реєстрації 0105U002239). В рамках даної тематики автором дисертації підготовлено рекомендації відносно застосування системи збалансованих показників в управлінні інвестиційною безпекою банків.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних положень та рекомендацій щодо удосконалення управління банківською інвестиційною діяльністю в Україні.

Досягнення цієї мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

- з’ясувати суть і структуру банківських інвестицій;

- систематизувати і класифікувати банківські інвестиції;

- дослідити принципи, функції і методи управління банківською інвестиційною діяльністю;

- визначити умови та чинники розвитку системи управління банківською інвестиційною діяльністю в Україні;

- виявити форми і механізми взаємодії банків з іншими учасниками ринку фінансово-інвестиційних послуг;

- дослідити роль фінансового супермаркету як елементу процесу сприяння підприємствам у залученні інвестицій;

- розробити на основі системи збалансованих показників методику оцінки рівня інвестиційної безпеки банку;

- обґрунтувати теоретико-методичні рекомендації щодо вдосконалення управління банківською інвестиційною діяльністю в Україні.

Об’єктом дослідження є процеси управління банківською інвестиційною діяльністю в Україні.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні засади управління банківською інвестиційною діяльністю в умовах ринкової трансформації економіки України.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою роботи слугували наукові дослідження, викладені у працях українських та зарубіжних учених з теорії грошей, фінансів і кредиту, ризику, управління.

Інформаційну основу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти України, аналітичні матеріали НБУ та статистичні матеріали Державного комітету статистики України, монографії, періодичні видання, матеріали первинного обліку та статистичної звітності банків.

Достовірність та обґрунтованість дослідження забезпечило використання: логічного методу (при з’ясуванні кола організаційних, економічних та інституційних умов ефективного управління банківською інвестиційною діяльністю); історичного методу (при визначенні та аналізі еволюції теоретичних поглядів на сутність банківських інвестицій та їх види); методів економіко-математичного моделювання (при розробці методики оцінки рівня інвестиційної безпеки банку); методу наукової абстракції (при проведенні класифікації інвестицій, сфер реалізації інвестиційної стратегії, класифікації інвестиційних ризиків банку).

Наукова новизна результатів дослідження. На основі поглибленого дослідження еволюції та сучасного стану і перспектив удосконалення управління банківською інвестиційною діяльністю у дисертації висунуто низку положень, що характеризуються науковою новизною:

уперше:

- запропонована концепція перспективного напряму управління банківською інвестиційною діяльністю, яка трактується як фінансово-інвестиційний міст міжнародного економічного співробітництва – комплекс дій, направлених на встановлення та подальший розвиток економічних відносин між банком, іноземними інвесторами і вітчизняними підприємствами з метою акумуляції ресурсів, необхідних для розвитку національної економіки, через створення та організацію роботи фінансово-інвестиційних супермаркетів. Таке трактування наголошує на активній ролі банківської інвестиційної діяльності щодо сприяння вітчизняним підприємствам у залученні іноземних інвестицій;

- на основі застосування системи збалансованих показників обґрунтовано і запропоновано методику та індикатори оцінки рівня інвестиційної безпеки банку, встановлено порогові значення показників інвестиційної безпеки банку за її функціональними складовими, що сприятиме підвищенню ефективності управління банківською інвестиційною діяльністю;

удосконалено:

- систему управління банківською інвестиційною діяльністю та її структурні і функціональні елементи у взаємодії із чинниками внутрішнього і зовнішнього середовища, що дало можливість комплексно з’ясувати принципи, методи та функції банківського інвестиційного менеджменту;

- механізм співпраці українського банку з іноземними банками та інвесторами шляхом розробки схеми процесу сприяння залученню іноземних інвестицій та моделі функціонування єдиного офісу обслуговування учасників інвестиційного процесу;

набули подальшого розвитку:

- концепція фінансово-інвестиційного супермаркету як елементу процесу сприяння підприємствам у залученні інвестицій, згідно з якою учасник інвестиційного процесу повинен задовольнити в банку не тільки потреби в банківському обслуговуванні, але і отримати більш широкий спектр послуг з питань пов’язаних із залученням інвестицій, в тому числі послуги страхових, консалтингових, інвестиційних, лізингових, маркетингових, аудиторських, юридичних, брокерських, ріелторських компаній;

- методичні підходи до створення ефективної системи управління банківською інвестиційною діяльністю на основі використання процесного підходу, в межах якого використовується концепція реінжинірингу бізнес-процесів, що забезпечує раціональну організацію технологічного процесу інвестиційної діяльності і суттєве вдосконалення ключових ланок банківського інвестиційного бізнесу, та бенчмаркінг.

Практичне значення одержаних результатів. У роботі запропоновані методичні рекомендації щодо розробки системи управління банківською інвестиційною діяльністю в Україні; діагностики та оцінки рівня інвестиційної безпеки банків в умовах ринку; розбудови фінансово-інвестиційних супермаркетів, які мають практичне значення і можуть бути використані для вдосконалення управління інвестиційними процесами у банківському секторі національної економіки.

Результати проведеного дослідження використовуються у практичній діяльності ВАТ „КРЕДОБАНК”, зокрема, Центром сприяння залученню інвестицій та розвитку малого і середнього бізнесу, департаментом цінних паперів і департаментом корпоративного бізнесу при розробці раціональних схем фінансування інвестиційних проектів, наданні інвестиційних кредитів клієнтам банку, а також як методологічна основа для розробки нормативних документів, необхідних для вдосконалення роботи банку з питань інвестиційного менеджменту (довідка № 14-6552/07 від 10.04.2007р.).

Наукові здобутки автора використано Головним управлінням економіки Львівської обласної державної адміністрації при розробці щорічної Програми соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області, а також при підготовці регіональних нарад з проблем залучення нових інструментів активізації інвестиційної політики (довідка 60-60-1-894 від 28.03.2007 р.).

Основні теоретичні положення, наукові результати, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження автора використовуються у навчальному процесі Львівського національного університету імені Івана Франка під час викладання дисциплін «Банківські операції», „Фінансовий менеджмент у банку”, „Інвестиційне кредитування”, „Бізнес-план підприємства”, „Фінансовий супермаркет” (довідка № 4666-Н від 27.11.2007 р.), а також Львівської комерційної академії при розробці навчальних та робочих програм, проведенні лекційних і семінарських занять з навчальних дисциплін: „Аналіз інвестиційних проектів”, «Інвестиційне кредитування», „Банківський нагляд”, «Кредитування і контроль» (довідка №633/02-2.08 від 12.09.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Науково-практичні положення, розробки, результати, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. Внесок здобувача у публікації, які написані у співавторстві, визначено окремо у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Окремі положення і висновки дисертації були оприлюднені та отримали позитивну оцінку на всеукраїнських і міжнародних конференціях: Міжнародна наукова конференція „Грошовий обіг та банківська справа в Україні: минуле і сучасність” (Львів, 2004); Науково-практична конференція „Бізнес-план інвестиційно-інноваційного проекту – підприємства учасника Інвестиційного ярмарку 2005” (Львів, 2005); Конференція „Міжнародні транспортні коридори в Україні та їх роль в євроінтеграції” (Київ, 2005); Міжнародна конференція „Перспективні засади співробітництва підприємств ПЕК Львівщини та Любельського воєводства” (Люблін, 2005); Міжнародна конференція „Наука, інновації, бізнес, інвестиції та розвиток регіону” (Львів, 2005); Міжнародна науково-практична конференція „Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики” (Львів, 2006); І Міжнародна науково-практична конференція „Інтеграція України в європейський та світовий фінансовий простір” (Львів, 2006); VI Міжнародна науково-практична конференція „Маркетинг і логістика у системі менеджменту” (Львів, 2006); Міжнародна конференція „Інтелектуальна власність та інновації” (Львів, 2006); І Всеукраїнська науково-практична конференція „Сучасний стан і перспективи розвитку банківської справи в Україні” (Львів, 2007); ІІ Міжнародна науково-практична конференція „Інтеграція України в європейський та світовий фінансовий простір” (Львів, 2007); Міжнародна конференція „Poprawa konkurencyjnosci regionu popzzez transgranicrne wykorrystanie doswiddeczen w poryskiwaniu inwestydji zagranicznych (Bialystok, 2007)”; Міжнародна науково-практична конференція «Формування єдиного наукового простору Європи та завдання економічної науки» (Тернопіль, 2007»; Всеукраїнська науково-практична конференція «Управління у сфері фінансів, страхування та кредиту» (Львів, 2007).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображено у 22 наукових публікаціях загальним обсягом 18,89 д.а., серед них 10 статей (2,63 д.а.) у фахових виданнях, в т.ч. 2,31 д.а. належить особисто автору. За результатами дослідження опублікована одноосібна наукова монографія (14,06 д.а.).

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст роботи викладено на 209 сторінках. Робота містить 10 таблиць, 33 рисунки, 10 додатків. Список використаних джерел налічує 208 найменувань.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, мету і завдання роботи, висвітлено наукову новизну, практичне значення та апробацію одержаних результатів.

У першому розділі „Теоретико-методологічні засади управління банківською інвестиційною діяльністю” розглянуто сутність і види банківських інвестицій, з’ясовано принципи, функції та методи управління банківською інвестиційною діяльністю.

На основі аналізу низки визначень в економічній літературі поняття „інвестиції” автором виділено три підходи до розуміння суті інвестицій: технократичний, психологічний і відтворювальний. Згідно з першим підходом інвестиції досліджуються з позиції ефективності капітальних вкладень і тому недооцінюється соціальна складова інвестування. Згідно з психологічним підходом наголос робиться на поняттях „задоволення”, „вигода”, „корисність”, „очікування”. Згідно з відтворювальним підходом інвестиції розглядаються як елемент системи розширеного відтворення, що дозволяє розглядати банківські інвестиції як цілісну систему відтворювальних процесів виробництва конкретних банківських продуктів.

Автором досліджено взаємозв’язок між категоріями „джерело інвестицій”, „запаси інвестицій” і „потоки інвестицій”, а також роль банківських інвестицій у розширенні корпоративного впливу банку, що виражається у: зростанні частки відкритої корпоративної організаційно-правової форми господарювання банків, збільшенні вартості цінних паперів у портфелі банків, зростанні кількості банківських філій і відділень.

На думку автора, банківська інвестиційна діяльність включає такі напрямки:

- інвестиції у власну діяльність (інвестиції у власні основні фонди та інші вкладення, які збільшують вартість активів банку);

- кредитування інвестиційних потреб клієнтів (здійснюються як за рахунок кредитних ресурсів, залучених банком, так і за рахунок обслуговування цільових інвестиційних кредитних ресурсів зовнішнього походження);

- операції з цінними паперами та посередницька діяльність на фондовому ринку (послуги фінансового брокера, депозитарію, незалежного реєстратора, гаранта, а також довірчі та розрахунково-клірингові послуги);

- інвестиційний консалтинг (послуги з питань сприяння інвестуванню; аналіз фондового ринку, розробка документації для емісії цінних паперів, оцінка стану інвестиційного портфеля клієнта, розробка інвестиційних стратегій для клієнтів, сприяння підприємствам у залученні інвестицій).

У роботі досліджено принципи, функції та методи управління банківською інвестиційною діяльністю. Встановлено, що сукупність взаємопов’язаних і взаємозалежних елементів, які беруть участь в управлінні інвестиціями, утворюють систему управління інвестиційною діяльністю банку (СУІДБ), основними елементами якої визначено: суб’єкти і об’єкти управління, принципи та функції управління, методи управління та управлінські рішення (рис. 1).

Рис. 1. Система управління банківською інвестиційною діяльністю

Акцентовано увагу на те, що основні функції управління інвестиційною діяльністю визначають методи, за допомогою яких ці функції реалізуються у інвестиційній діяльності банку. У роботі обґрунтовано, що управління інвестиційною діяльністю є основною складовою частиною банківського менеджменту і фінансового менеджменту в банку зокрема.

У другому розділі „Аналіз і оцінка управління банківською інвестиційною діяльністю в Україні” досліджуються особливості управління банківською інвестиційною діяльністю в Україні, розглядаються умови і чинники розвитку управління банківською інвестиційною діяльністю, обґрунтовуються форми взаємодії банківських і страхових установ на ринку фінансово-інвестиційних послуг.

Проведений аналіз загального стану розвитку банківської інвестиційної діяльності і управління нею в Україні дозволив виділити головні особливості та тенденції, які доцільно враховувати при розробці стратегії і тактики інвестиційного менеджменту: мала частка цінних паперів і довгострокових кредитів у загальних активах банку; високий рівень ризикованості інвестиційних операцій банку; незначна роль інвестиційних кредитів банків в економіці; низький рівень капіталізації банків; перевищення темпів зростання кредитування у валюті над темпами зростання валютних активів; відносно незначна частка доходу банків від інвестиційних фондових операцій у загальному доході; дефіцит „довгих” пасивів; серйозна диспропорція та значна диференціація банківського інвестування у територіальному розрізі.

Доведено, що основними умовами розвитку банківської інвестиційної діяльності і управління нею в Україні є наявність інвестиційних ресурсів, інвестиційних намірів та сприятливого інвестиційного середовища. За джерелами формування банківські інвестиційні ресурси автором поділено на внутрішні (статутний капітал, резервний капітал; нерозподілений прибуток) і зовнішні (кошти юридичних осіб, кошти бюджетних організацій; кошти фізичних осіб; кошти НБУ; кошти інших банків) ресурси. У загальній структурі банківських інвестиційних ресурсів частка внутрішніх джерел є відносно малою (15-20%), а основним джерелом нарощування власної капітальної бази банку є його прибуток.

Проведене дослідження дозволило встановити, що у зростанні активності інвестиційної діяльності банків значну роль відіграє іноземний капітал. З’ясовано переваги і недоліки залучення іноземних інвестицій у вітчизняний банківський сектор. Враховуючи виклики і загрози, які несе зростання частки іноземного капіталу у банківському секторі, запропоновано запровадити такі інструменти його обмеження: обсяг частки у статутному капіталі банків, ліміт операцій, відсоток іноземного капіталу у сукупному банківському капіталі країни.

Визначено, що важливим чинником збільшення банківських інвестиційних ресурсів в Україні є створення промислово-фінансових груп (ПФГ) та використання заощаджень населення, які належно ще не задіяні. Проведений аналіз показав, що в Україні кошти населення є одним із найвагоміших джерел інвестиційних ресурсів банків.

За 2000–2006 роки частка кредитів в інвестиційну діяльність у загальному обсязі кредитів банків в економіку України зросла із 5,7% до 20,38% (табл. 1).

Таблиця 1

Інвестиційні банківські кредити в Україні у 2000-2006 рр.(на кінець періоду)*

Показники | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006

Кредити банків в економіку, млн. грн. | 19574 | 28373 | 42035 | 67835 | 88579 | 143418 | 245226

Загальні інвестиції, млн. грн. | 23629 | 32573 | 37172 | 51011 | 75714 | 93096 | 125120

Довгострокові кредити, млн. грн. | 3514 | 6156 | 11849 | 30553 | 48003 | 88599 | 159033

Кредити в інвестиційну діяльність, млн. грн.: | 1108 | 1349 | 2361 | 4381 | 8173 | 22384 | 49975

- їх частка в загальній заборгованості за кредитами, % | 5,7 | 4,75 | 5,6 | 6,45 | 9,22 | 15,61 | 20,38

- їх частка відносно загальних інвестицій, % | 4,7 | 4,0 | 6,35 | 8,58 | 10,79 | 24,04 | 39,94

- їх співвідношення з довгостроковими кредитами, % | 31,5 | 21,9 | 20,0 | 14,3 | 17,02 | 25,26 | 31,42

Частка інвестиційних кредитів суб’єктам господарювання в сумі інвестиційних кредитів, % | 80,1 | 82,4 | 85,0 | 74,4 | 75,02 | 76,6 | 68,0

Частка інвестиційних кредитів у національній валюті в сумі інвестиційних кредитів, % | 52,4 | 54,7 | 53,4 | 50,9 | 43,9 | 56,7 | 49,5

* Підготовлено автором на підставі даних НБУ.

З’ясовано, що серед чинників формування інвестиційного клімату вагомими є високий рівень інвестиційного ризику, податки та витрати на безпеку здійснення інвестиційної діяльності. А тому дієвими методами покращення інвестиційної діяльності банків є стимулювання та страхування інвестицій. У роботі досліджено взаємодію банківських і страхових установ на ринку інвестиційних послуг і виділено такі п’ять форм цієї взаємодії: початкової співпраці і агентських відносин, кооперації, контролю, фінансово-інвестиційного супермаркету. У рамках фінансово-інвестиційного супермаркету можливе спільне інвестування коштів, а страхування постає важливим чинником сприятливого інвестиційного клімату. Взаємодія банків і страхових компаній у сфері інвестування проявляється у тому, що страховики розміщують кошти страхових резервів у банківські вклади (депозити), банківські метали, довгострокові інвестиційні кредити для індивідуального житлового будівництва, акції, облігації, валюту. Банки, зі свого боку, забезпечують страховий захист своїх інвестиційних активів, а також сприяють страхуванню кредитного забезпечення своїх клієнтів.

У третьому розділі „Напрями удосконалення управління банківською інвестиційною діяльністю в Україні” висвітлюються організаційно-економічні напрями удосконалення управління банківською інвестиційною діяльністю, в тому числі, розвитку фінансового супермаркету як елементу процесу сприяння підприємствам у залученні інвестицій, а також застосування системи збалансованих показників в управлінні банківською інвестиційною діяльністю.

У роботі запропоновано використовувати комплексний підхід до управління банківською інвестиційною діяльністю, одночасно за різними організаційно-економічними напрямами, підпорядкованими єдиному стратегічному задуму, орієнтованому на задоволення потреб клієнтів в інвестиціях, а також на успішну реалізацію інвестиційної політики банку (рис.2).

Рис. 2. Організаційно-економічні напрями удосконалення управління банківською інвестиційною діяльністю

В роботі обґрунтовано, що в удосконаленні управління банківською інвестиційною діяльністю важлива роль належить інноваційним банківським маркетинговим технологіям, до яких віднесено маркетинг партнерських відносин та використання технологій управління відносин з клієнтами - CRM- систему (Customer Relationship Management). Концепція використання технологій управління відносин з клієнтами (CRM - системи) полягає у фокусуванні на конкретному клієнті, прагненні задовольнити максимальну кількість його потреб. Тому управління персональних відносин з клієнтом будується на інформаційних системах банків, які мають бути зорієнтовані не тільки на відстеження прибутковості послуг, а також на відстеження прибутковості конкретного клієнта та створенні цінності для нього.

Автором запропоновано визначення коефіцієнту дохідності і витрат kдвкп, пов’язаних із комплексним, зокрема, маркетинговим підходом до удосконалення управління банківською інвестиційною діяльністю:

(1)

де k двкп – витрати пов’язані із впровадженням комплексного підходу до удосконалення управління банківською інвестиційною діяльністю,

д1 – доходи від продажу банківських продуктів і послуг новим клієнтам, залучених в результаті впровадження комплексного підходу до вдосконалення управління банківською інвестиційною діяльністю;

д2 – доходи від продажу розроблених та впроваджених з метою задоволення потреб клієнтів нових та вдосконалених банківських продуктів і послуг;

д3 – доходи, отримані за рахунок поліпшення якості обслуговування клієнтів.

Досліджено, що в ринкових умовах функціонування економіки України важливого значення набуває розробка та реалізація банками процесу сприяння залученню інвестицій. Перспективним напрямом і інструментом управління банківською інвестиційною діяльністю є створення фінансово-інвестиційного супермаркету – кластеру (системи), що включає поряд із банком також страхові, інвестиційні, консалтингові, лізингові, юридичні, маркетингові, аудиторські та інші фірми – ділових партнерів банку. У рамках фінансово-інвестиційного супермаркету удосконалені організаційні процедури надання банком і отримання підприємством інвестиційного кредиту для придбання імпортного обладнання.

Визначено, що банківська інвестиційна діяльність як фінансово-інвестиційний міст міжнародного економічного співробітництва має чотири рівні розвитку: елементарний, початковий, транскордонний, глобальний та з’ясована їх характеристика.

Розроблений автором процес сприяння учасниками фінансово-інвестиційних супермаркетів підприємствам у залученні інвестицій включає чотири етапи:

- аналіз ринкових можливостей підприємства, яке планує залучити інвестиції;

- підготовка підприємства до залучення інвестицій;

- розробка бізнес-плану інвестиційного проекту;

- практична реалізація бізнес-плану інвестиційного проекту.

У роботі обґрунтовано структуру механізму сприяння підприємствам у залученні інвестицій для ВАТ „КРЕДОБАНК”, в якій центральним елементом автором визначено Єдиний офіс обслуговування інвесторів, який розглядається як прообраз фінансово-інвестиційного супермаркету та запропоновано доцільну організаційну модель фінансово-інвестиційного супермаркету (рис. 3).

Запропонована схема взаємодії фінансово-інвестиційного супермаркету з іноземним інвестором та вітчизняним підприємством, яку можна розглядати як механізм сприяння залучення банком та його діловими партнерами іноземних інвестицій в національну економіку.

Виділено головні напрями та види діяльності – фінансово-інвестиційного супермаркету: організаційний, консультаційний, фінансово-інвестиційний, аналітичний та інформаційний. Розроблено схему діяльності фінансово-інвестиційного супермаркету (рис. 4).

Рис. 4. Схема діяльності фінансово-інвестиційного супермаркету (ФІСМ)

Для забезпечення інформування учасників інвестиційного процесу про послуги фінансово-інвестиційного супермаркету та для прийому, оформлення і супроводу заявок на послуги учасників ФІСМ у роботі запропоновано схему функціонування Інтернет-магазину послуг фінансово-інвестиційного супермаркету – віртуального фінансово-інвестиційного супермаркету.

Встановлено, що важливим чинником, який зумовлює недостатню обґрунтованість прийняття управлінських рішень, є відсутність надійної системи оцінки рівня інвестиційної безпеки банку (ІББ). Водночас високий рівень безпеки інвестиційної діяльності банку забезпечує реалізація обраної стратегії. З погляду стратегії інвестиційна діяльність банку включає чотири сфери (фінансову, маркетингову, виробничу та інноваційну), в яких присутні чинники небезпеки (рис. 5).

Рис. 5. Алгоритм реалізації інвестиційної стратегії банку
через систему збалансованих показників

Розроблена автором методика оцінки рівня ІББ дозволяє системно оцінити безпеку інвестиційної діяльності банку та передбачає на шість етапів: визначення джерел небезпеки та інформаційної бази для оцінки рівня ІББ, класифікацію їх за функціональними складовими безпеки; вибір збалансованих показників за функціональними складовими безпеки; зіставлення фактичних показників з пороговим значенням, визначення величини відхилення; розробку бальної системи оцінки рівня ІББ і визначення середнього бального значення за кожною функціональною складовою безпеки; визначення загального показника ІББ; графічне відображення, моніторинг і аналіз окремих видів і загального показника ІББ.

Запропонований методологічний підхід до оцінки рівня ІББ ґрунтується на використанні системи збалансованих показників за функціональними складовими інвестиційної безпеки, та дає можливість визначити рейтинг банків серед усієї сукупності досліджуваних банків, уникнути помилок при виборі ділових партнерів з інвестиційного бізнесу, обґрунтувати необхідність або недоцільність додаткового залучення інвестицій тощо.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове розв’язання наукового завдання щодо удосконалення управління банківською інвестиційною діяльністю в Україні. Проведене дослідження дало змогу сформувати такі висновки і пропозиції теоретичного і практичного характеру:

1. Головними особливостями управління банківською інвестиційною діяльністю в Україні в сучасних умовах є: нерозробленість теорії банківського інвестиційного менеджменту; низька частка цінних паперів у загальних активах банку; загрозливий рівень інвестиційних ризиків; нерозвиненість інвестиційних банків; низький рівень капіталізації банків і ринку цінних паперів; розбалансованість активів і пасивів за строками і за валютою; наявність територіальної диспропорційності у розвитку банківського інвестування та інвестиційної анатомії банківської системи; активізація ринку металів та розвиток на цій основі нових банківських інвестиційних продуктів.

2. З урахуванням змісту банківського інвестування управління банківською інвестиційною діяльністю слід розглядати як процес забезпечення банківського інвестиційного бізнесу всіма необхідними ресурсами та організування технологічного циклу інвестування загалом, включаючи розробку нових і удосконалення наявних банківських технологій, продуктів і послуг, зокрема, забезпечення належного рівня якості обслуговування клієнтів, використання сучасних технічних засобів і методів зв’язку.

3. На основі системного підходу до управління банківською інвестиційною діяльністю визначено її основні елементи, центральним з яких є механізм управління. Механізм управління інвестиційною діяльністю банку – це сукупність форм та інструментів, які використовує у своїй діяльності банк для досягнення поставлених інвестиційних цілей. Механізм управління є найбільш активним елементом системи управління, який взаємодіє із чинниками внутрішнього і зовнішнього середовища банку.

Обґрунтовано класифікацію функцій управління інвестиційною діяльністю і їх поділ на загальні і спеціальні. Загальні функції здійснюються незалежно від умов і видів інвестиційної діяльності банку і до них належать: стратегічний маркетинг, планування, організування, контролювання, стимулювання, регулювання і аналіз інвестиційної діяльності. Спеціальні функції – це управлінські функції за різними напрямами інвестиційної діяльності банку, а саме: управління ресурсами, управління реальними інвестиціями, управління фінансовими інвестиціями, управління фінансово-інвестиційним консалтингом, управління ризиками.

4. Основними чинниками успішного розвитку управління банківською інвестиційною діяльністю визначено: наявність інвестиційних ресурсів, реальність інвестиційних намірів і сприятливість інвестиційного середовища (тріада: ресурси – бажання – середовище) і в рамках кожної умови виявлено їх важливі чинники та тенденції функціонування і розвитку. Досліджено еволюцію взаємодії банківських і страхових установ на фінансово-інвестиційному ринку, що дозволило виділити такі основні форми цієї взаємодії: початкової співпраці, агентивних відносин, кооперації, контролю, фінансового супермаркету. З’ясовано, що необхідними головними умовами інтеграційних процесів між банківськими і страховими установами на фінансово-інвестиційному ринку є: гостра потреба банків і страхових компаній у підвищенні ефективності каналів дистрибуції своїх продуктів; спад продуктивності традиційної агентської мережі продажу страхових продуктів; розвиненість банківської мережі і зростання довіри до неї; наявність даних про майновий і фінансовий стан клієнтів та досвіду банків у сфері інвестування; високий рівень концентрації капіталу в банківському та страховому секторах економіки; наявність у банків і страхових компаній можливостей і гарантій для ефективного обміну інформацією.

5. Важливими напрямами удосконалення управління банківською інвестиційною діяльністю визначено: SWOT–аналіз інвестиційних можливостей банку; маркетинговий підхід, реструктуризацію (оптимізацію) організаційної структури банку та удосконалення структури інвестиційних ресурсів; розробку нових та вдосконалення наявних продуктів та послуг банку; пропонування продуктів і послуг таким чином, щоб привернути увагу до інвестиційної діяльності банку якомога більшої кількості клієнтів; активізацію роботи по залученню клієнтів; постійний контроль за підвищенням якості обслуговування клієнтів; вдосконалення структури інвестицій банку; використання реінжинірингу і бенчмаркінгу з метою вивчення і впровадження кращого досвіду здійснення інвестиційної діяльності кращими вітчизняними та іноземними банками; використання можливостей банківської інвестиційної діяльності, як фінансово-інвестиційного моста міжнародного економічного співробітництва та інструменту залучення іноземних інвестицій; підвищення ролі банку у створенні та організації ефективної діяльності фінансово-інвестиційного супермаркету, як елементу процесу сприяння підприємствам у залученні іноземних інвестицій.

6. Одним із основних шляхів створення ефективної системи управління банківською інвестиційною діяльністю є використання процесного підходу, в межах якого використовується концепція реінжинірингу бізнес-процесів. Основним у концепції реінжинірингу для банківської інвестиційної діяльності є оптимізація бізнес-процесів. З’ясовано, що реіжиніринг бізнес-процесів банківської інвестиційної діяльності спрямований на виділення і суттєве вдосконалення тих ключових ланок банківського інвестиційного бізнесу, які можуть забезпечити йому стабільний прибуток та конкурентні переваги. Одним із найвідоміших і найефективніших засобів знаходження найкращих методів управління і здійснення бізнес-процесів є бенчмаркінг - комплекс засобів, що дають змогу систематично знаходити, оцінювати позитивний досвід інших фірм, що є лідерами у галузі і використовувати його у своїй роботі. Види бенчмаркінгу відрізняються за складністю поставлених завдань (прості і складні), за спрямованістю (внутрішня і зовнішня), за рівнем на якому передбачається проводити бенчмаркінг (стратегічний і операційний).

7. Удосконалення управління банківською інвестиційною діяльністю доцільно здійснювати комплексно, одночасно за різними організаційно-економічними напрямами підпорядкованими єдиному стратегічному задуму, орієнтованому на задоволення потреб клієнтів в інвестиціях, а також на успішну реалізацію інвестиційної політики банку.

8. Маркетинговий підхід до управління банківською інвестиційною діяльністю сприятиме забезпеченню максимального ефекту при організації купівлі-продажу банківських інвестиційних продуктів і послуг, в тому числі, дозволить:

- привернути увагу потенційних клієнтів;

- пробудити інтерес до пропонованих банком продуктів та послуг;

- сформувати переконання в доцільності вибору даного банку;

- заохотити бажання клієнтів до поглиблення співпраці з банком;

- - спонукати клієнтів до дії – до купівлі продуктів і послуг банку.

9. У роботі зроблено висновок про доцільність активізації банківської інвестиційної діяльності направленої на сприяння підприємствам у залученні інвестицій. Запропоновано розглядати банківську інвестиційну діяльність як інвестиційно-фінансовий міст – комплекс дій, скерованих на встановлення та подальший розвиток економічних відносин між банком та інвесторами і українськими підприємствами з метою: залучення ресурсів, необхідних для здійснення банком інвестиційної діяльності; сприяння українським підприємствам у залученні іноземних інвестицій; сприяння іноземним інвесторам у здійсненні інвестицій в розвиток української економіки; створення та організації роботи фінансово-інвестиційного супермаркету для забезпечення якісного комплексного обслуговування учасників інвестиційного процесу, в першу чергу іноземних інвесторів та українських підприємств, які мають намір залучити іноземні інвестиції; отримання додаткового прибутку і підвищення іміджу банку як фінансового інституту, що активно сприяє залученню іноземних інвестицій.

10. Одним з основних інструментів управління інвестиційною діяльністю комерційного банку повинен стати фінансово-інвестиційний супермаркет, який розглядається як концепція ролі інвестиційної діяльності комерційного банку, згідно з якою учасник інвестиційного процесу повинен задовольнити в банку не тільки потреби в банківському обслуговуванні, але і отримати більш широкий спектр послуг з питань пов’язаних із залученням інвестицій, в тому числі послуги страхових, консалтингових, інвестиційних, лізингових, маркетингових, аудиторських, юридичних, брокерських, ріелторських компаній.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

В інших виданнях:

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

Анотація

Кльоба Л. Г. Управління банківською інвестиційною діяльністю в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит /Інститут регіональних досліджень НАН України. – Львів, 2008.

Досліджено суть та види банківських інвестицій. Проаналізовано принципи, функції та методи управління банківською інвестиційною діяльністю. Визначено умови та чинники розвитку управління інвестиційною діяльністю банку в Україні. Виявлено та обґрунтовано форми взаємодії банківських і страхових установ на ринку фінансово-інвестиційних послуг.

Одним із основних напрямів створення ефективної системи управління банківською інвестиційною діяльністю запропоновано використання процесного підходу, в межах якого використовується концепція реінжинірингу бізнес-процесів. Основним у концепції реінжинірингу для банківської інвестиційної діяльності є оптимізація бізнес-процесів.

Доведено, що перспективним напрямом і інструментом удосконалення управління банківською інвестиційною діяльністю є створення фінансово-інвестиційного супермаркету – кластеру (системи), що включає поряд із банком також страхові, інвестиційні, консалтингові, лізингові, юридичні, маркетингові, аудиторські та інші фірми – ділових партнерів банку.

Запропонована схема взаємодії фінансово-інвестиційного супермаркету з іноземним інвестором та вітчизняним підприємством, яку можна розглядати як механізм сприяння залучення банком та його діловими партнерами іноземних інвестицій в національну економіку.

Обґрунтовано шляхи удосконалення управління інвестиційною діяльністю банку: розвиток фінансових супермаркетів, застосування системи збалансованих показників в управлінні банківським інвестуванням.

Ключові слова: інвестиції, банківські інвестиції, банківська інвестиційна діяльність, управління банківською інвестиційною діяльністю, фінансовий супермаркет, інвестиційна безпека.

Аннотация

Кльоба Л. И. Управление банковской инвестиционной деятельностю в Украине. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 – Деньги, финансы и кредит / Институт региональных исследований НАН Украины. – Львов, 2008.

Исследована сущность понятий „инвестиции”, „банковское инвестирование”, „банковские инвестиционные ресурсы”, „источники инвестиций”, „управление банковскими инвестициями”, проведено качественный анализ и структурирование банковских инвестиций, определены принципы и методы управление банковской инвестиционной деятельностью.

Рассмотрено систему управления инвестиционной деятельностью банка, основными элементами которой определены: объекты управления, механизмы управления, организация управления и функции управления.

Обосновано и предложено классификацию функций