МІНІСТЕРСТВО ПАЛИВА|пального| ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЯДЕРНОЇ ЕНЕРГІЇ ТА ПРОМИСЛОВОСТІ

Кньовець Микола Миколайович

УДК|: 621.822

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ВИМІРЮВАННЯ|виміру| ВІБРАЦІЇ ТУРБОАГРЕГАТІВ АЕС

05.14.14 – Теплові та ядерні енергоустановки

Автореферат

дисертації на здобуття|конкурс| наукового ступеня|міри|

кандидата технічних наук

Севастополь – 2008

Дисертацією є рукопис|.

Робота виконана| в Севастопольському національному університеті ядерної енергії та промисловості (СНУЯЕтаП) Міністерства палива| та енергетики| України.

Науковий керівник:

Офіційні опоненти| :

- доктор технічних наук Герліга Володимир Антонович, професор кафедри Одеського національного політехнічного університету, Міністерства освіти| та науки України.

- кандидат технічних наук Кирюхин Олександр Львович, Севастопольський військово-морський інститут іменні П.С. Нахімова, доцент кафедри корабельної енергетики і електроенергетичних систем, Міністерства оборони України.

Захист відбудеться “ 03 ” липня 2008 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 50.851.02 Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості за адресою: 99033, м. Севастополь-33, вул. Курчатова 7, СНУЯЕтаП.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості за адресою: 99033, м. Севастополь-33, вул. Курчатова 7, СНУЯЕтаП.

Автореферат розісланий “ 02 ” червня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої В. О. Коваль

вченої ради К 50.851.02

ЗАГАЛЬНА|спільна| ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Надійність роботи і економія ресурсу турбоагрегатів АЕС і ТЕС, як і будь-яких машин чи механізмів, визначається цілим рядом|лавою,низкою| факторів|факторів|, зокрема умовами їх експлуатації та здатністю|здібністю| адаптуватися до умов роботи, що змінюються. До факторів |факторів|, що найбільш несприятливо впливають на надійність турбоагрегатів, відноситься підвищена вібрація, яка виникає в наслідок дефектів у вузлах. На долю відмов, які викликають|внаслідок| підвищену вібрацію, припадає 35-45%. Підвищена вібрація позначається на технічному стані підшипників ковзання. Відмови цих вузлів складають 53 % від всіх відмов турбоагрегатів. Про це свідчать відомі дані за результатам|за результатами| актів обстеження турбоагрегатів.

В свою чергу, відмови будь-якого вузла турбоагрегату позначаються на здатності нести навантаження даним енергоблоком. А оскільки, такі показники використання енергоблоку як: коефіцієнт використаного часу, коефіцієнт готовності до несення навантаження, коефіцієнт зазначеного рівня потужності – є загальними показниками ефективної роботи енергоблоку АЕС, то можна говорити про методи їх підвищення зменшивши ймовірність відмов елементів даного об’єкту досліджень.

Вібрація турбоагрегатів зумовлена|спричиняється| причинами механічного, електротехнічного і гідродинамічного походження. Вона супроводжується|супроводиться| руйнуванням підшипників, зсувом|зміщенням| і биттям валів, збільшенням вібрації будівельних конструкцій і трубопроводів, які примикають до турбоагрегатів. Результатом|наслідком| вібрації може бути|з'являтися,являтися| інтенсивний знос деталей підшипників ковзання, що веде до зниження ресурсних характеристик турбоагрегатів, з|із| подальшим|наступним| погіршенням економічних показників і показників використання енергоблоку АЕС.

Витрати|затрати| на обслуговування і ремонт є|з'являються,являються| одним з найважливіших експлуатаційних показників будь-якої технічної системи. Їх мінімізація в тих випадках, коли система є|з'являється,являється| ремонтопридатною, практично неможлива без ефективного контролю стану системи.

Достовірне визначення стану турбоагрегату за сигналами вібрації, в першу чергу|передусім,насамперед|, визначається характеристиками системи вібродіагностики|.

Робота систем контролю вібрації повинна бути направлена на|спрямована| розвиток вібродіагностики| як напряму|направлення| по виявленню причин та умов підвищеної вібрації і прийняттю|прийняття,приймання| обґрунтованих рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань| по їх усуненню, що підвищить загальні коефіцієнти використання енергоблоку. Такому напрямку|направленню| вібродіагностики| сприяв бурхливий розвиток мікропроцесорної і комп'ютерної техніки і технологій. На жаль |однак|, |нестачею|у вібродіагностиці| був застосований догматичний підхід до аналізу сигналів вібрації, який полягає в розгляді сигналів на основі дискретного перетворення Фур'є. Це не дозволяло повною мірою проаналізувати вібраційний сигнал та правдоподібно визначити технічний стан турбоагрегату та підвищити показники використання енергоблоку.

Таким чином, в даний час|нині| існує актуальна науково-технічна задача вдосконалення систем вимірювання|виміру|, алгоритмів і пристроїв|устроїв| обробки сигналів вібрації для достовірного визначення стану турбоагрегату, а отже, для правильного управління ресурсом і підвищення ефективності роботи енергоблоку.

Метою|ціллю| даної роботи є|з'являється,являється|: розробка теоретичних концепцій контролю і діагностики вібраційних процесів турбоагрегату енергоблоку, завдяки новому підходу до побудови апаратури для контролю вібраційного стану турбоагрегатів на сучасній елементній базі; розробці алгоритмів і пристроїв|устроїв| систем вібродіагностики| роторного устаткування|обладнання| шляхом удосконалення методів їх побудови|шикування|, які оптимізують використання програмних і апаратних засобів|коштів|.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися|вирішувалися| наступні|слідуючі| завдання|задачі|:

- проведення аналізу результатів вимірювання сигналів вібрації, системою контролю вібраційного стану турбоагрегату, яка знаходиться в даний час в експлуатації;

- проведення активного математичного експерименту на ЕОМ в середовищі Matlab;

- проведення моделювання квазістаціонарного процесу виникнення вібрації турбоагрегату;

- дослідження основних властивостей функцій, які використовуються для аналізу вібросигналів і характеристик алгоритмів цифрової обробки сигналів;

- розробка комплексу трирівневої системи вібродіагностики і вібромоніторингу;

- застосування двох способів оцінки сигналів вібродіагностичних даних: локального перетворення Фур’є і вейвлет-перетворення;

- розгляд різних методів обробки нестаціонарних сигналів вібрації;

- розробка алгоритмів і програм для швидкого обчислення неперервного вейвлет - перетворення.

Методи досліджень. Перераховані завдання|задачі| вирішувалися|розв'язані| методами теорії лінійної апроксимації, гармонійного і спектрального аналізу, вейвлет-перетворення, Фур'є-аналізу. Крім того, використовувалися методи числового аналізу і моделювання.

Достовірність наукових положень|становищ|, висновків|виведень| і рекомендацій забезпечена: застосуванням|вживанням| апробованих методик експериментальних досліджень з використанням атестованих| методик аналізу і повірених приладів віброконтролю|; математичною формалізацією результатів великого масиву дослідів за допомогою пакету статистичного аналізу Microsoft Excel і Statistica v.5.5A; співпаданням даних лабораторних досліджень з|із| результатами експериментів з довірчою ймовірністю|ймовірності| 0,95.

Об'єктом дослідження є удосконалення теоретичних, технічних і технологічних основ експлуатації турбоагрегату на основі достовірного визначення технічного стану елементів турбоагрегату по сигналах вібрації з використанням нових прогресивних систем вібродіагностики і нових методів обробки сигналів вібрації.

Предметом дослідження є підвищення ефективності системи вібродіагностики турбоагрегату енергоблоку на сучасній елементній базі із застосуванням нових методів вимірювання і прогресивних алгоритмів і методик обробки сигналів вібрації.

Наукова новизна|новинка| отриманих результатів.

1. Розроблена теоретична концепція, створена|створіння| система визначення стану турбоагрегату за результатами|за результатами| вейвлет-аналізу сигналів вібрації із застосуванням самонавчальної бази знань заснованої на правилах нечіткої логіки предикатів.

2. Сформульовано і обґрунтовано критерій оптимальності у вигляді показника обчислювальної складності, який характеризує ефективність алгоритму вібродіагностики|.

3. Вперше|уперше| в діагностиці турбоагрегату методи вейвлет-аналізу застосовано до обробки даних фізичних експериментів, для розпізнання близько розташованих| сигналів, яких не розрізняє спектральний аналіз на основі швидкого перетворення Фур'є.

4. Розроблена нова система вібродіагностики| і вібромоніторингу|, що дозволяє одержувати|отримувати| інформацію про стан турбоагрегату в найкоротші терміни та в зручній для сприйняття формі.

Практична цінність отриманих результатів.

1. Розроблені методики проектування, структурні схеми і схемотехнічні рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|, інструментальні засоби|кошти| та програмні продукти забезпечують створення|створіння| програмних і апаратних засобів|коштів| вібродіагностики| підвищеної ефективності, оптимізованих за критерієм мінімуму показника обчислювальної складності, для використання у складі обладнання|обладнання| АЕС.

2. Розроблено, теоретично обґрунтовано і експериментально перевірено метод аналізу сигналів вібрації на підставі вейвлет-перетворення з|із| визначенням локальної поведінки сигналів та можливістю|спроможністю| прогнозу|передбачення| стану вузлів турбоагрегату.

3. Розроблено алгоритм і програми на основі вейвлетів| для швидкого обчислення|підрахунку| безперервного вейвлет-перетворення.

4. Вейвлет-аналіз застосовано для інтерпретації стану турбоагрегату за результатами|за результатами| вібровимірювання| на рівні надання рекомендацій щодо подальшої|дальшій| експлуатації турбоагрегату.

5. Розроблено нову експертну систему контролю вібрації турбоагрегату із|із| спеціалізованим програмним забезпеченням по вібромоніторингу| і вібродіагностиці| для контролю стану К-1000-60/3000, що дозволяє однозначно визначати стан турбоагрегату задовго до виникнення незворотних|незворотних,безповоротних| змін в його вузлах.

Особистий внесок автора. Автор самостійно провів дослідження – від огляду літератури з проблеми до написання положень, методик, виводів і оцінки результатів дисертаційної роботи. При аналізі результатів вимірювання, підготовці публікацій, виступів з доповідями на конференціях внесок автора є основним. Автор систематизував і узагальнив отримані результати, порівняв їх з літературними даними, видав рекомендації по застосуванню результатів кандидатської роботи.

Апробація|випробування| роботи. Основні положення|становища| дисертаційної роботи і результати досліджень представлялися до обговорення на п’яти міжнародних конференціях: VI Міжнародна науково - практична конференція “Прогресивна техніка і технологія - 2005” (м. Севастополь, 2005р.); VII Міжнародна науково - практична конференція “Прогресивна техніка і технологія - 2006” (м. Севастополь, 2006р.); Міжнародна конференція ГП| НАЕК “Енергоатом” “Культура безпеки на АЕС України” (м. Київ, 2006р.); III Міжнародна молодіжна конференція на Ленінградській АЕС “Фізико-технічні проблеми ядерної енергетики” (м. Сосновий Бір, 2007р.); Міжнародна конференція “Безпека, надійність і ефективність АЕС” (м. Одеса, 2007р.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано дев’ять наукових статей у фахових виданнях.

Структура і об'єм|обсяг| роботи.

Дисертаційна робота складається з вступу|вступу|, п'яти розділів, висновку|укладення,ув'язнення|, списку літератури і 13 додатків|застосування|. Робота викладена на 265 сторінках машинописного тексту, містить|утримує| 80 малюнків і 14 таблиць. Бібліографія включає 82 найменувань робіт вітчизняних і зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ|вміст,утримання| РОБОТИ

У вступі|вступі| наводиться|призводиться,наводиться| обґрунтування актуальності проблеми, якій присвячена дисертаційна робота, формулюються мета|ціль|, завдання|задачі| і основні напрями|направлення| досліджень, наукова новизна|новинка| отриманих результатів та їх практичне значення.

Аналізуються результати досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів у області вібродіагностики| турбоагрегатів, дані промислових вібровипробувань турбоагрегатів різної потужності у різних режимах роботи.

Коливальні рухи, що виникають при обертанні роторних механізмів|обладнання|, давно є|з'являються,являються| предметом наукових досліджень. В цій області найбільш відомі, роботи Гіка Л.Д., Рунова Б.Т., Пановко Я.Г., Гольдіна А.С., Hurst N.W., Ballamy L.J., а також деяких інших дослідників.

Проведений аналіз літератури дає чітке уявлення про вібрацію і про необхідність її контролю. Також детально розглянуті|розгледіти| сили, які викликають механічні коливання. Проте,|однак| жодне з літературних джерел не представляє|уявляє| об'єднання сил по групах залежно від їх природного походження, що полегшило б аналіз складових вібрації. Дослідники також не розглядають|оговорюють,обмовляють| достовірності контролю складових вібрації з|із| необоротною частотою.

У розглянутих|розгледіти| публікаціях не приділено достатньо|досить| увагу проблемі аналізу сигналів в часовій області, а дається перевага частотній області, що істотно|суттєво| знижує якість аналізу. Спектральний аналіз поставлений на перше місце і взагалі ігнорується| представлення сигналу в часі. В той же час інформацію, яку може дати таке представлення|виставу,подання,представлення|, важко|скрутно| виявити, розглядаючи|розглядуючи| тільки|лише| спектр вібрації.

У результаті|унаслідок,внаслідок| порівняльного аналізу теоретичних і практичних досягнень була встановлена|установлена| закономірність в розвитку вібродіагностики|. Показано напрям|направлення| розвитку вібродіагностики,| як напрямок|направлення| по виявленню причин і умов, що викликають|спричиняють| вібрацію і прийняття|прийняття,приймання| обґрунтованих рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань| по їх усуненню.

Аналіз робіт перерахованих авторів і робіт інших дослідників привів до висновку|виведення|, що найбільш перспективним способом віброконтролю| стану турбоагрегату є|з'являється,являється| вібромоніторинг| сумісно|поєднаний| з|із| вібродіагностикою з використанням більш досконалих методів і алгоритмів.

У першому розділі дисертації проведений математичний аналіз системи вимірювання|виміру| вібрації турбоагрегату АЕС. У цьому розділі розглядаються|розглядуються| різні підходи до вимірювання|виміру| параметрів вібрації, методи аналізу результатів вимірювання|виміру|, а також принципи роботи існуючих систем вимірювання|виміру| вібрації.

Проведена статистична обробка даних по представницьких|показних| вибірках, що дозволяє гарантувати достатню репрезентативність результатів експерименту.

Середня помилка вибірки дає певне представлення помилки репрезентативності, тобто|цебто| помилки, з|із| якою вибіркове середнє представляє|уявляє| дійсне значення генерального середнього. Саме вона показує, яка буде помилка в середньому. Проте|однак| в кожній конкретній вибірці помилка може істотно|суттєво| відрізнятися від середньої помилки, тобто|цебто|, немає гарантії, що помилка, яка дійсно була допущена в конкретному вибірковому дослідженні, не перевищує середньої помилки.

Встановлена|установлена| межа Д для помилки вибірки вказує|вказує|, що якщо з|із| генеральної сукупності зробити ряд|лаву,низку| вибірок, то для переважної більшості з|із| них помилка вибірки не перевищить обчисленої|обчисляти,вичисленої| межі Д.

Значення Д вказує|вказує| точність, що гарантується заданим рівнем надійності Р. Таким чином, гранична помилка вибірки дозволяє одночасно і взаємозв'язано вказати точність і надійність результатів вибіркового дослідження.

Встановлено|установлено|, що з|із| ймовірністю|ймовірністю| 95%, відхилення вибіркового середнього, від генерального по модулю, не перевищить двократної середньої помилки вибірки. Визначення граничної помилки вибірки дозволяє вказати і межі для генерального середнього.

Таким чином, за допомогою обчислення|підрахунку| вибіркового середнього і граничної помилки вибірки можна вказати інтервал, в якому практично напевно|обов'язково| знаходиться|перебуває| генеральне середнє з|із| вказаним рівнем достовірності.

Провівши глибокий аналіз результатів експерименту із застосуванням пакету статистичного аналізу Statistica v.5.5A і пакету програм математичних розрахунків Mathcad 11 Enterprise Edition Shortcut, отримали проміжні результати, на підставі яких можна стверджувати, що помилка вимірювання|виміру| і результати вимірювання|виміру| підкоряються нормальному закону розподілу.

Оскільки помилка підкоряється нормальному закону розподілу, то середнє арифметичне є|з'являється,являється| якнайповнішою оцінкою дійсного значення параметра , і кращої оцінки знайти не можна.

Можна сформулювати завдання|задачу| обґрунтування точності лінійного вимірювання,|виміру| для виконання заданих вимог оцінки параметра|виміру|, де необхідно визначити значення параметра функції (Д;), що описує розподіл помилки результатів вимірювання|виміру| Х, таке, що оцінка * параметра , яка залежить від , задовольняла б умові максимуму правдоподібності (1) для заданих значень ймовірності|ймовірності| Р0 і деякого параметра .

(1)

Виконавши ряд|лаву,низку| розрахунків по визначенню точності вимірювання|виміру|, одержали|отримали| таблицю 1, залежності середньоквадратичного| відхилення помилки вимірювання|виміру| уД| від оцінюваної величини.

Методики розрахунку k, Щ величин, приведені в дисертації і залежні від інтервалу ймовірності|ймовірності|.

Неважко|скрутно| помітити|помітити|, що якщо середньоквадратичне| відхилення помилки вимірювання|виміру| уД| не перевищує 5% оцінюваної величини у|в,біля|, то помилка Д практично не впливає на точність оцінки (таблиця 1).

Таблиця 1

Результати розрахунків середньоквадратичного| відхилення помилки вимірювання|виміру|

k | 0,012 | 0,025 | 0,05 | 0,1 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,5 | 0,6 | 0,7 | 0,8 | 0,9 | 1

уД| | 0,065 | 0,135 | 0,27 | 0,54 | 1,08 | 1,62 | 2,16 | 2,7 | 3,24 | 3,78 | 4,32 | 4,86 | 5,4

Щ | 1 | 1,001 | 1,002 | 1,01 | 1,039 | 1,085 | 1,146 | 1,22 | 1,317 | 1,413 | 1,547 | 1,731 | 2

Таким чином, для інтервальної форми виразу|вираження| точності, з|із| якою необхідно оцінити параметри розсіяння випадкової величини, вимоги до точності лінійних вимірювань|вимірів| можна встановити, використовуючи середньоквадратичне відхилення помилки, яке не повинно перевищувати 5% оцінюваної величини.

Провівши аналіз складових вібрації по всіх підшипниках ковзання, отримали незадовільний результат. Внаслідок|внаслідок| помилки вимірювання|виміру|, інтервали, в які потрапляє|попадає| математичне очікування|чекання|, значно перевищують довірчі інтервали (малюнок 1). Таким чином, 43% даних, одержані|отримані| в результаті|унаслідок,внаслідок| даного експерименту, не увійшли до довірчих інтервалів і, відповідно, їх не можна вважати|лічити| достовірними. Розрахунки довірчих інтервалів приведені в дисертаційній роботі.

Малюнок 1 – Інтервали математичного очікування.|чекання|

Якщо представити|уявити| інтервальну форму оцінки, то можна стверджувати, що 1/6 отриманих результатів буде правдоподібно відображати|відображувати| реальний стан турбоагрегату.

У нашому випадку маємо середньоквадратичне| відхилення помилки вимірювання|виміру| уД=3,18 і, відповідно, параметр у|в,біля|, при такому уД |, буде оцінений з|із| помилкою на 32% більшої, ніж при ідеальних по точності вимірюваннях (таблиця 1)|вимірах|.

Отже, за такими вимірюваннями|вимірах| не можна дати однозначно достовірний висновок|укладення,ув'язнення| про стан турбоагрегату.

Завершує перший розділ висновок|виведення| про те, що необхідно запровадити|запровадити,впровадити| принципово нові, ефективні в обчислювальному відношенні|ставленні| алгоритми оцінювання щільності розподілу ймовірності|ймовірності|. При цьому якість оцінок, не повинна поступатися якості оцінок одержаних|отриманих| за допомогою класичного алгоритму. Причому, впровадження нового алгоритму повинно значно скоротити розрахунки, тобто збільшити швидкодію системи.

Для врахування|урахування| фізичної природи сил, що викликають|спричиняють| вібрацію, необхідно розробити принципово новий підхід до аналізу вібрації, де не буде заміни нестаціонарного сигналу вібрації періодичним, як це відбувається в класичних системах. Такий підхід дозволить значно розширити можливості|спроможності| аналізу, що проводиться системою діагностики.

Другий розділ присвячений розробці нової системи вібродіагностики| турбоагрегату.

Для чіткішого представлення призначення системи вібродіагностики| в другому розділі дана коротка характеристика об'єкту діагностування.

Розвиток обчислювальної техніки, операційних систем, програмного забезпечення процесів обробки і зберігання інформації робить|чинить| можливою розробку якісно нового виду систем технічної діагностики.

Розроблена система дозволяє за сигналами вібрації окремих елементів, що діагностуються, одержати|отримати| повну|цілковиту| картину про стан агрегату і прослідкувати|прослідити| технічний стан кожного елемента, для якого існує ймовірність|ймовірність| відмови в міжремонтний період. У основу запропонованої системи покладено два принципи: вібромоніторинг| і вібродіагностика|, які, перекриваючись між собою, доповнюють один одного.

Вібродіагностика проводиться постійно в процесі експлуатації турбоагрегату і контролює вібраційний стан об'єкту, причиною якого, у багатьох випадках, є|з'являються,являються| неістотні|суттєві| дефекти виготовлення та монтажу. Як і в існуючих системах вібромоніторинг| проводиться, перш за все|передусім|, по низькочастотній і середньочастотній вібрації, яка добре розповсюджується|поширюється| від місця виникнення до точок її контролю.

Вібродіагностика охоплює значно більший круг|коло| завдань|задач| і застосовується, на відміну від вібромоніторингу|, не для виявлення і прогнозу розвитку вібрації| турбоагрегату, а для аналізу технічного стану елементів турбін, для яких існує реальна ймовірність|ймовірність| відмови. Для цього вимірюється не тільки|не лише| низькочастотна і середньочастотна вібрація, але і високочастотна, а також використовуються складніші, ніж при моніторингу, методи аналізу сигналів вібрації.

Практично всі існуючі системи вібродіагностики| для витягання|видобування| корисної інформації з|із| вібросигналу| використовують загальний|спільний| підхід, який дозволяє сформувати характерні|вдача| діагностичні ознаки дефектів, що зароджуються. Але|та|, не дивлячись на те, що різних методів по обробці сигналів досить|досить| багато, статистичний аналіз сучасного стану вібродіагностики| в промисловості показав, що більшість приладів і систем, засновано на спектральному аналізі вхідного сигналу. Таке застосування|вживання| обумовлюється|зумовлюється| як простотою методу, так і його універсальністю. В основі|сутність,єство| спектрального аналізу лежить первинне Фур'є-перетворення вхідного сигналу.

Внаслідок|внаслідок| флуктуації амплітуди, із-за різного виду дефектів, застосування|вживання| методу заснованого на спектральному аналізі, не дозволяє повною мірою проводити|виробляти,справляти| всесторонній|всебічний,усебічний| аналіз вібросигналу|, що приводить|призводить,наводить| до загальних|спільних| характерних|вдача| помилок при проведенні вібродіагностичних обстежень.

У зв'язку з цим, була розроблена принципово нова система вібродіагностики|, функціонування якої визначається абсолютно іншими методами аналізу не залежними від умов роботи агрегату і які дозволяють якісніше оцінювати інформацію, що одержується|отримується| в результаті|унаслідок,внаслідок| вимірювання вібраційних параметрів.

Проаналізувавши методи обробки інформаційного сигналу і технічні засоби|кошти| класичних систем вимірювання|виміру| вібрації, а також розглянувши|розгледівши| пропозиції|речення| сучасного ринку в області вібродіагностики| і вібромоніторингу|, пришли до побудови|шикування| структурної схеми системи, яка об'єднує в собі можливості|спроможності| моніторингу і діагностики.

Малюнок 2 представляє структурну схему вібраційного моніторингу і діагностики.

Малюнок 2 – Структура системи вібраційного моніторингу і діагностики;

ВП| – вимірювальний перетворювач;

БПК – блок посилення і комутації;

ПУ – пристрій|устрій| узгодження;

ЗОАН| – засіб|кошт| обробки і аналізу; |

ММ – математична модель;

БД – база даних;

ПО| – програма обробки бази;

АН| – аналізатор.

Вимірювальний перетворювач (ВП|) – передбачається два види перетворювачів, які вимірюють|виміряють| абсолютну вібрацію корпуси підшипника і відносну вібрацію ротора.

Блок посилення і комутації (БПК) - дозволяє передавати в систему моніторингу низькочастотну і середньочастотну складову вібрації і по запиту підсистеми діагностики видавати всі необхідні складові вібраційного сигналу.

Пристрій|устрій| узгодження (ПУ) – забезпечує безконфліктну роботу|узгоджувати| вхідних ланцюгів|цепи| аналізатора і вихідних ланцюгів БПК, що запобігає несанкціонованій втраті інформації.

Засоби|кошти| обробки і аналізу (ЗОАН|) – дозволять перетворити довільний вібраційний сигнал, від первинних перетворювачів. ЗОАН| посилає запит в базу даних про стан турбоагрегату. Якщо в БД не знайдено стандартного рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|, тоді посилається запит до математичної моделі (ММ). ММ дозволяє відновити зв'язок між результатами вібраційних вимірювань|вимірів| і причинами їх виникнення. Програма обробки бази (ПО|) – додає|добавляє| неіснуючу ситуацію в БД і надалі ця ситуація вважатиметься|лічитиметься| визначеною. Таким чином, система накопичує|скупчує,нагромаджує| досвід|дослід|. ЗОАН| після|потім| отримання|здобуття| інформації з бази даних, або від математичної моделі визначає необхідність в проведенні діагностики. Якщо є необхідність в діагностиці, посилається запит на отримання|здобуття| додаткової|цілковитої| інформації, для проведення поглибленого аналізу всіх сигналів вібрації. Аналізатор (АН|) обробляє сигнали вібрації і видає інформацію діагностичному процесору. Діагностичний процесор спільно з|із| алгоритмами і правилами діагностики є експертною системою, здатною|здібною| замінити експерта з діагностики.

Діагностичний процесор дає рекомендації і висуває вимоги, на підставі яких необхідно планувати|планерувати| ремонтні роботи і об'єм|обсяг| їх проведення, тобто|цебто| дозволяє перейти до ремонту по фактичному стану елементів турбоагрегату.

Ядром системи вібродіагностики| є|з'являється,являється| математичний апарат обробки сигналів вібрації, який дозволяє виявити зміни в стані|спроможний| турбоагрегату задовго до|наступу| аварійної ситуації. Такими можливостями|спроможностями| володіє вейвлет-перетворення. Запропонований метод аналізу нестаціонарних сигналів вібрації, завдяки локалізації базисної функції, як в часі, так і в просторі; має хорошу|добру| розподільну здатність, як по частоті, так і в часі.

Основою вейвлет-перетворення є|з'являється,являється| базис функціонального простору L2(R) сконструйований за допомогою неперервних масштабних перетворень і перенесень|переносів| функції (t) з|із| довільними значеннями базисних параметрів - масштабного коефіцієнта а і параметра зсуву|зсуву| b, згідно залежності:

(2)

У другому розділі, також, детально розглянутий|розгледіти| дискретний вейвлет-аналіз і проведено його порівняння з|із| дискретним перетворенням Фур'є. Виявлені недоліки|нестачі| перетворення Фур'є в порівнянні з вейвлет-аналізом, які частково зникають при використанні перетворення Фур'є з|із| плаваючим вікном. Проте|однак| перевага віддається вейвлет-перетворенню, як достатньо|досить| якісному методу аналізу нестаціонарних сигналів вібрації.

Отже, розроблена система вібраційного моніторингу і діагностики роторного устаткування|обладнання| позбавлена недоліків|нестач| класичної системи. Вона дозволить виявити зміни в стані|спроможний| турбоагрегату задовго до|наступу| аварійної ситуації, навіть якщо зміни вібрації турбоагрегату не досягатимуть граничних значень, а зміняться на незначну величину.

Третій розділ містить|утримує| розробку математичної моделі системи контролю вібраційного стану | турбоагрегату.

Перед створенням|створінням| математичної моделі системи вимірювання|виміру| вібрації, було проаналізовано складність процесів, які повинна відстежувати система.

Створення|створіння| математичної моделі проводилося на підставі|основі,заснуванні| феноменологічної моделі, побудованої|спорудженої| на основі залежності між параметрами динамічної системи, встановлених|установлених| статистичними методами. Не дивлячись на|незважаючи на| істотний|суттєвий| недолік|нестачу| подібних моделей, яким є|з'являється,являється| ігнорування фізичної суті|сутності,єства| процесів, які протікають в турбоагрегаті, результат прогнозу|передбачення| виявився досить|досить| точним.

Розглядається|розглядується| деяка змінна x як випадковий елемент на ймовірнісному просторі із|із| значеннями в сепарабольному| гільбертовому| просторі Х, такому, що і у|в,біля| узагальнений випадковий елемент із|із| значенням в банаховому| просторі Y, таким що, Тy:Y*L2(R) – лінійний неперервний оператор імовірнісного простору, що визначає узагальнену випадкову величину у|в,біля|; L2(R) - гільбертів| простір дійсних випадкових величин.

Ввівши|запровадивши| в систему поняття базисної функції:

(3)

де – частота;

Т – період;

n – кількість відліків.

і припустивши|передбачивши| що, модель статистичної системи можна представити|уявити| у вигляді лінійного параметричного рівняння:

(4)

де y0 – дійсне невідоме значення виходу;

- вектор входів;

- невідомий вектор базисних функцій;

- невідомий вектор параметрів.

Таким чином, виконавши ряд логічних перетворень одержали|отримали|, що точність кожної моделі визначається помилкою , яка залежить від розміру множини |безлічі|, де множина |безліч|, де - вектори, складені з|із| нижніх і верхніх меж|кордонів| інтервалів відповідно; - вектор оцінок параметрів моделі; - невідома матриця значень базисної функції; m – кількість невідомих параметрів; - невідомий вектор параметрів; - деякий простір.

Таким чином, точність моделі безпосередньо|прямо| залежить від розміру множини|безлічі| і, отже, від вибору матриці F. А оскільки F є|з'являється,являється| матрицею базисної функції, тоді простежується|просліджується| залежність між вибором базисної функції і точністю вимірювання|виміру|.

Отже, при класичному аналізі вимірювань|вимірів|, в основі аналізу сигналу лежить поняття дискретного перетворення Фур'є (ДПФ|) в багатовимірному|багатомірного| просторі, в якому визначені алгебраїчні операції над елементами цього простору, яке можна представити|уявлений| формулою (5).

(5)

де ;

- частотний вихід ДПФ| в n-ій| точці спектру, де k знаходиться|перебуває| в діапазоні від 0 до N-1; N – число відліків при обчисленні|підрахунку| ДПФ|.

- являється n-им відліком в часовій області, де n також знаходиться|перебуває| в діапазоні від 0 до N-1. Враховуємо, що може бути як дійсним, так і уявним.

Новий метод аналізу доводить, що сигнал, який належить простору L2(R), краще всього розкладати по вейвлетам| (сплескам).

Оскільки, деяку|деяку| функцію можна розглядати|розглядувати| як сплеск, коли вона задовольняє умові:

(6)

тоді за допомогою базового сплеску визначається інтегральні сплескові перетворення на :

(7)

де .

Отже:

. (8)

Якщо центр і радіус дорівнюють:

- центр (9)

- радіус, (10)

тоді функція є|з'являється,являється| віконною з|із| центром в і радіусом . Таким чином інтегральне вейвлет-перетворення дає локальну інформацію про функцію f з|із| часовим вікном . Це вікно звужується при малих значеннях а і розширюється при великих.

Для підвищення обчислювальної ефективності необхідно розбити на відрізки параметр зсуву|зсуву| b, розглядаючи|розглядуючи| тільки|лише| дискретну множину значень: , де - фіксована константа, визначена як темп вимірювання|виміру|, і параметр масштабу а, розглядаючи|розглядуючи| дискретну безліч значень:, .

Тоді основну формулу вейвлет-ряду|лави,низки|, яка була використана для вейвлет| розкладання можна представити|уявити| виразом|вираженням| (11).

(11)

де -|деякі| деякі коефіцієнти, які визначаються функцією ш(x);

j і k - цілі числа;

а і b – параметри масштабу і зсуву|зсуву|.

Таким чином, якщо коефіцієнти Фур'є-перетворення дають інформацію тільки|лише| про частотні властивості сигналу, то вейвлет-коефіцієнти дозволяють одержати|отримати| інформацію про сигнал одночасно і в частотному і в просторовому відношенні|ставленні|.

Четвертий розділ включає розробку комп'ютерного експерименту по дослідженню вібрації турбоагрегату проведеного в середовищі|середі| математичного моделювання MATLAB, що містить|утримує| в своєму складі інструмент візуального моделювання Simulink.

Для моделювання вібрації турбоагрегату використовуємо модель ротора другої моди. Математична модель ізотропного ротора описується виразом|вираженням| (12).

А1.., A4 - амплітуди поперечної вібрації ротора;

D1, D2 - коефіцієнт радіального в'язкого| демпфування масляної|олійної| плівки підшипника;

DS1, DS2- коефіцієнти модального демпфування ротора;

i - ціле число;

j = ;

;

К1.., К8 - модальна жорсткість ротора;

КВ1, КВ2 - радіальна жорсткість масляної|олійної| плівки підшипника;

М1,.., М4 - модальні маси ротора;

xi, yi - відповідно горизонтальне і вертикальне переміщення ротора;

z1,.., z5 - поперечні переміщення ротора;

1, 2 - коефіцієнт середньої окружної швидкості рідини (мастила|змащування|) в підшипнику;

1, 2 - радіальна жорсткість масляної|олійної| плівки підшипника - нелінійна функція ексцентриситету цапфи;

- частота обертання.

(12)

В результаті|унаслідок,внаслідок| багатоетапних перетворень в Simulink одержали|отримали| структурну схему на малюнку 3,|бентежачих| коливань ротора другої моди по одному напрямку|направленню|.

Малюнок 3 – Блок – схема моделі вібрації по будь-якому напрямку|направленню|.

В розділі в порівняльному вигляді|виді| показані можливості|спроможності| вейвлет-перетворення і можливості|спроможності| різних видів перетворення Фур'є.

Якщо перетворення Фур'є дає досить|достатньо| інформації про частотний склад сигналу, малюнок 4,

Малюнок 4 – Спектральне представлення сигналу.

то обробка сигналу за допомогою вейвлета|, показане на малюнку 5, дозволяє зробити поглиблений аналіз. Даний вейвлет| містить|утримує| L = 8 коефіцієнтів, кожний з яких характеризується певною частотою і дає інформацію про зміну сигналу в часі.

Малюнок 5 – Вейвлет-розкладання сигналу.

Швидке вейвлет-перетворення розбиває сигнал на частотні смуги, і значення вейвлет-коефіцієнтів, на кожній ділянці розбиття, показують, які частоти переважають в сигналі, малюнок 6.

Малюнок 6 – Вейвлет-розкладання "чистого" сигналу.

Сигнал який підлягає аналізу має частоту дискретизації 1000 Гц і складається з 512 відліків. Значить|значить|, верхня частота сигналу 500 Гц. Тоді після|потім| першого кроку перетворення сигнал розбивається на дві частотні складові: 0–250 Гц і 250–500 Гц. Кожен наступний|такий| етап перетворення розбиває низькочастотну смугу ще на дві половини. Підсумкове розбиття на частотні смуги після|потім| 7 кроків перетворення показане в таблиці 2.

Таблиця 2

Розбиття сигналу на частотні смуги

Смуга | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1

Відліки | 0 – 4 | 4 – 8 | 8 – 16 | 16 – 32 | 32 – 64 | 64 –128 | 128 –256 | 256 – 512

Частоти, Гц | 0 – 3.9 | 3.9 – 7.8 | 7.8 – 15.6 | 15.6 – 31.25 | 31.25 – 62.5 | 62.5 – 125 | 125 – 250 | 250 – 500

На малюнку 6 коефіцієнти кожної смуги виділені своїм кольором|цвітом|. І легко побачити, що найбільший вплив на форму сигналу дають|робитимуть,виявлятимуть,чинитимуть| коефіцієнти, зосереджені в 3-їй смузі, яка відповідає частотам 62.5 – 125 Гц, тобто|цебто| діапазону зміни частот початкового|вихідного| сигналу. Декілька останніх коефіцієнтів 4-ої смуги частот, що мають найбільше значення серед всіх коефіцієнтів розкладання, показують, що в сигналі присутні частоти з|із| даного діапазону, проте|однак|, їх кількість невелика.

Такий підхід може бути використаний для контролю стану вузла турбоагрегату протягом тривалого часу, що дозволить визначити безаварійний час роботи турбоагрегату. Метод аналізу форми хвилі за допомогою вейвлет-перетворень ефективний також на початковій стадії розвитку дефектів, коли у вібраційному сигналі шумова складова і імпульси від інших видів дефектів проявляються слабо. В цьому випадку аналіз дозволяє встановити час зародження дефекту і служить сигналом для проведення додаткового обстеження турбоагрегату.

Для доказу адекватності моделі були приведені математичні обчислення|підрахунки| помилки вимірювання|виміру|. При запуску моделі model_rotor_norma_shum_vejvlet_1vev_ analis на виконання в робочу папку|папку| був записаний файл un.mat з|із| даними.

В результаті|унаслідок,внаслідок| проведення обчислень|підрахунків| в Matlab одержали|отримали| середньоквадратичне| відхилення =4,12; = 0,755.

(13)

Неважко|скрутно| помітити|помітити|, що середньоквадратичне| відхилення помилки|виміру|, при такому підході до вимірювань|вимірів|, не перевищує 20% оцінюваної величини середньоквадратичного| відхилення, що, згідно таблиці 1, свідчить про те, що помилка Д не перевищуватиме 4%. Такий результат вимірювань|вимірів| задовольняє ГОСТ 27165-97.

На малюнку 7|наглядно| показано, що при 4% помилці вимірювання|виміру| математичне очікування|чекання| потрапляє|попадає| в довірчий інтервал, що дає підставу|основу,заснування| вважати|гадати| - застосування|вживання| такого методу вимірювання|виміру| дозволить правдоподібно визначити технічний стан турбоагрегату.

Малюнок 7 – Інтервали математичного очікування|чекання|.

Таким чином, для інтервальної форми виразу|вираження| точності, з|із| якою необхідно оцінити параметри розсіяння випадкової величини, вимоги до точності лінійних вимірювань|вимірів| можна встановити, використовуючи середньоквадратичне| відхилення помилки, яке при 20% відхиленні оцінюваної величини не дасть помилки у вимірюваннях|вимірах| більше 4%.

Таким чином, в четвертому розділі, в результаті|унаслідок,внаслідок| експерименту доведена адекватність математичної моделі визначення|підрахунку| вібрації турбоагрегату із застосуванням вейвлет-аналізу.

П'ятий розділ присвячений порівняльному аналізу двох систем вимірювання|виміру| та аналізу сигналів вібрації турбоагрегату.

Система контролю параметрів вібрації, відповідно до інструкції з експлуатацій, призначена для оснащення турбін К-1000-60/3000, для підвищення технічного рівня контролю вібраційного стану, надійності і стійкості роботи блоку, підвищення ступеня|міри| уніфікації технічних засобів|коштів|, формування вібромоніторингу|.

Система контролю параметрів вібрації, реалізована як стаціонарна система, що неперервно функціонує у всіх режимах експлуатації (валоповорот|, розворот турбіни, холостий хід, робота під навантаженням, вибіг|).

Таким чином, провівши порівняння можливостей|спроможностей| існуючої системи вимірювання|виміру| вібрації і розробленої принципово нової системи вібродіагностики|, функціонування якої визначається абсолютно іншими методами аналізу, що дозволяють якісніше оцінювати інформацію, яка одержується|отримується| в результаті|унаслідок,внаслідок| вимірювань вібраційних параметрів, можна зробити висновок|виведення| про те, що нова система дозволить однозначно визначити стан турбоагрегату задовго до виникнення небажаних|незворотних,безповоротних| наслідків|результатів|.

Апаратні засоби|кошти| нової системи спільно з|із| експертною підсистемою програмного забезпечення дозволять представити|уявити| інформацію, на підставі якої можна визначити необхідні характеристики кожного вузла турбоагрегату і дати висновок|укладення,ув'язнення| про його технічний стан.

У п'ятому розділі, також представлена|уявлена| структурна схема нової експертної системи контролю вібрації| турбоагрегату К-1000-60\3000, малюнок 8.

Малюнок 8 – Структурна схема нової експертної системи контролю вібрації| турбоагрегату К-1000-60\3000.

ВИСНОВКИ

1. Проведено глибокий аналіз результатів вимірювання сигналів вібрації системою контролю вібраційного стану турбоагрегату, що знаходиться в даний час в експлуатації, із застосуванням основних статистичних характеристик представницьких вибірок, з доказом того, що перевищення середньоквадратичного значення відхилення помилки вимірювання величини, яка оцінюється, більше допустимого.

2. У роботі показано сумісне|спільне| застосування|вживання| двох способів оцінки сигналів вібродіагностичних| даних: локальне перетворення Фур'є, що дозволяє одержати|отримати| спектр сигналу і вейвлет-перетворення, вживане тоді, коли результат аналізу певного|деякого| сигналу повинен містити|утримувати| в собі не тільки|не лише| простий перелік|перерахування| його характерних|вдача| частот, але і відомості про певні локальні координати, при яких ця частота проявляється.

3. Розглянуто|розгледіти| різні методи обробки нестаціонарних сигналів вібрації дають можливість|спроможність| порівняти локалізації в частотно-часовому просторі перетворень з|із| різними аналізуючими функціями. Перетворення Фур'є добре локалізує частоту; вейвлет-перетворення має рухоме|жваве,рухливе| вікно вибраного моменту часу, яке розширюється із|із| зростанням|зростом| масштабу, що є|з'являється,являється| найбільш бажаним при отриманні|здобутті| спектральної інформації. Визначається це тим, що базисними функціями перерахованих вище перетворень є|з'являються,являються| відповідно локалізована тільки по |лише| поопо частоті синусоїдальна хвиля і достатньо|досить| добре локалізований в масштабі й в часі солітоноподібний| вейвлет|.

4. Перетворення Фур'є дає задовільне|добре| уявлення про спектральну структуру сигналу, проте|однак| не дозволяє визначити еволюцію цієї структури в часі. У разі, коли йдеться про аналіз вібрації турбоагрегату при дії якихось|деяких| збуджуючих|бентежачих| сил, відомості про час виникнення і загасання|затухання| коливань на тих або інших частотах мають велике значення. Тому основний акцент даної|теперішньої,даної| роботи зроблений на такий метод обробки сигналів, як метод вейвлет-аналізу.

5. Розроблено алгоритм і програми на основі вейвлет-аналізу для швидкого обчислення|підрахунку| неперервного вейвлет-перетворення, що дозволить значно скоротити час розрахунків, час представлення діагностичної інформації і розвантажити пристрій|устрій| цифрової обробки сигналів.

6. Вперше|уперше| в діагностиці турбоагрегату методи вейвлет-аналізу застосовані до обробки даних фізичних експериментів для визначення близько розташованих| сигналів, яких не розрізняє спектральний аналіз на основі швидкого перетворення Фур'є.

7. Проведено лабораторне моделювання квазістаціонарного| процесу вібрації турбоагрегату і виконаний порівняльний аналіз одержаних|отриманих| даних із застосуванням швидкого перетворення Фур'є і вейвлет-перетворення. Показана перевага вейвлет-аналізу над аналізом із застосуванням рядів|лав,низок| Фур'є .

8. Розроблено комплекс трирівневої системи вібродіагностики| і вібромоніторингу|, що дозволяє одержувати|отримувати| результуючу інформацію про стан турбоагрегату в найкоротший термін в зручній для сприйняття формі з|із| поясненням вихідних результатів і видачею рекомендацій по подальшій|дальшій| експлуатації.

ПУБЛІКАЦІЇЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кирияченко В.О. Кньовець М.М. Новий напрям|направлення| в дослідженні сигналів вібрації. // Збірник|збірник| наукових праць СНІЯЕтаП. – Севастополь: СНІЯЕтаП, 2004. – Вип.12 – С.249-253.

2. Кньовець М.М. До питання обґрунтування технології обслуговування роторних механізмів по параметрах стану. // Збірник наукових праць СНІЯЕтаП. – Севастополь: СНІЯЕтаП, 2004. – Вип.13 – С.40-47.

3. Кньовець М.М. Модель системи реєстрації дефектів роторного устаткування|обладнання|. // Збірник наукових праць СНІЯЕтаП. – Севастополь: СНІЯЕтаП, 2005. – Вип.16 – С.29-32.

4. Кньовець М.М. Кирияченко В.О. Новий метод аналізу сигналів вібрації. // Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” Машинобудування. Київ – 2005. – Вип.46 – С.54-55.

5. Кньовець М.М. Аналіз методів обробки сигналів вібрації. // Збірник наукових праць | СНУЯЕтаП – Севастополь: СНУЯЕтаП, 2006. – Вип.2(18) – С.46-50.

6. Кньовець М.М. Кириченко В.О. Співставлення можливостей Фур’є- та вейвлет аналізу для визначення стану турбоагрегату за сигналами вібрації . // Збірник наукових праць | СНУЯЕтаП – Севастополь: СНУЯЕтаП, 2006. – Вип.4(20) – С.33-38.

7. Кньовець М.М. Кириченко В.О. Внесок достовірного визначення стану турбоагрегату в показники використання енергоблоку АЕС . // Збірник наукових праць | СНУЯЕтаП – Севастополь: СНУЯЕтаП, 2007. – Вип.2(22) – С.18-24.

8. Кньовець М.М. Вплив достовірного визначення стану турбоагрегату на показники використання енергоблоку. // Труди Одеського політехнічного університету: Науковий і виробничо – практичний збірник. – Одеса, 2007. – Вип.2(28) – С.72-76.

9. Кньовець М.М. Проблеми підшипників ковзання. . // Збірник наукових праць | СНУЯЕтаП – Севастополь: СНУЯЕтаП, 2007. – Вип.4(24) – С.183-189.

АНОТАЦІЯ

Кньовець М.М. Підвищення ефективності системи вимірювання|виміру| вібрації турбоагрегатів АЕС. – Рукопис.

Дисертація на здобуття|конкурс| вченого|ученого| ступеня|міри| кандидата технічних наук за спеціальністю 05.14.14 – Теплові та ядерні енергоустановки. Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості, Севастополь, 2008р.

Дисертація присвячена вирішенню актуальної задачі: розробка нового покоління апаратури по контролю вібраційного стану турбоагрегатів на сучасній елементній базі і вдосконалення діагностичних методів визначення стану турбоагрегату з|із| впровадженням нових алгоритмів обробки сигналів вібрації, які оптимізують використання програмних і апаратних засобів|коштів|.

На підставі аналізу системи контролю вібрації РАЕС проаналізовані можливості|спроможності| достовірного визначення стану турбоагрегату. Методами математичної статистики встановлено|установлено| що, при середньоквадратичному| відхиленні помилки вимірювання|виміру| уД=3,18, яка є|наявний| при вимірюванні|вимірі| вібрації існуючою системою, параметр у|в,біля| при такому уД |, буде оцінений з|із| помилкою на 32% більшою, ніж при ідеальних по точності вимірюваннях|вимірах|.

У даній|теперішній,даній| роботі побудована|споруджена| математична модель системи вимірювання|виміру| вібрації. Проведені досліди із застосуванням математичної моделі, які показують перевагу|вищість| нової системи вібродіагностики| над існуючою системою вимірювання|виміру| вібрації.

На підставі теоретичних і експериментальних досліджень розроблені методи обробки сигналів вібрації. Проведений порівняльний аналіз існуючих методів обробки сигналів вібрації, на основі перетворення Фур'є, і нових методів із застосуванням вейвлет-аналізу.

Результати проведених досліджень по достовірному визначенню стану турбоагрегату по сигналах вібрації доповідалися|доповідалися| на п’яти Міжнародних конференціях, використані як рекомендації, для розробки технічного завдання|задавання| на проектування експертної системи вібромоніторингу| і вібродіагностики| турбоагрегатів для ВП РАЕС, та використані на рівні рекомендацій закритим акціонерним товариством „Энергоприбор” м. Санкт-Петербург, Росія, для удосконалення системи вібродіагностики турбоустановки, а також прийняті як рекомендації по поліпшенню якості і збільшенню швидкості розрахунків показників вібрації турбоагрегату державним підприємством “Харківський приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка”, про що свідчать акти про використання результатів кандидатської дисертації.

Ключові|джерельні| слова: турбоагрегат, вейвлет-аналіз, вібромоніторинг|, вібродіагностика|, перетворення Фур'є.

АННОТАЦИЯ

Кневец Н.Н. Повышение эффективности системы измерения вибрации турбоагрегатов АЭС. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата технических наук по специальности 05.14.14 – Тепловые и ядерные энергоустановки. Севастопольский национальный университет ядерной энергии и промышленности, Севастополь, 2008г.

Диссертация посвящена решению актуальной задачи: разработка нового поколения аппаратуры по контролю вибрационного состояния турбоагрегатов на современной элементной базе и совершенствование диагностических методов определения состояния турбоагрегата с внедрением новых алгоритмов обработки сигналов вибрации, оптимизирующих использование программных и аппаратных средств.

На основании анализа работы системы контроля вибрации РАЭС проанализированы возможности достоверного определения состояния турбоагрегата. Методами математической статистики установлено что,