КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУЛИК Надія Дмитрівна

УДК 81’(371: 373.7:374.3)=112.2

СЕМАНТИКА НІМЕЦЬКИХ АДВЕРБІАЛЬНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
У ЛЕКСИКОГРАФІЧНОМУ ВИСВІТЛЕННІ: ДЕНОТАТИВНИЙ ТА КОНОТАТИВНИЙ АСПЕКТИ

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

КИЇВ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі німецької філології Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник | кандидат філологічних наук, професор

Гаврись Володимир Іванович,

Київський національний лінгвістичний університет,

кафедра німецької філології, професор

Офіційні опоненти: | доктор філологічних наук, професор

Сахарчук Людмила Іллівна,

Інститут філології Київського національного

університету імені Тараса Шевченка,

кафедра германської філології, професор

кандидат філологічних наук, доцент

Величко Світлана Іванівна,

Київський університет туризму, економіки і права,

кафедра іноземних мов, доцент

Захист відбудеться “28” березня 2008 р. о 1030 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул. Червоноармійська, 73)

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (вул. Червоноармійська, 73)

Автореферат розіслано “22” лютого 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

професор О.М.Кагановська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Домінуючий у лінгвістичних дослідженнях останніх десятиліть антропологічний підхід покликаний виявити “дух народу” (В. фон Гумбольдт, О.О.Потебня, E.Sapir), яскравим маніфестантом якого є фразеологічний склад мови – виразник культурного та духовного надбання етносоціуму.

Дослідження в галузі семантики фразеологічних одиниць (ФО) охоплюють у сучасній мовознавчій науці широке коло проблем, які розв’язуються на матеріалі різних мов: антропоцентризм фразеологічної семантики (С.Н.Денисенко, О.В.Забуранна) та мови (О.С.Кубрякова, Л.І.Сахарчук), взаємодія фразотвірних компонентів у процесі формування узагальнено-образної семантики ФО (Л.Г.Золотих, С.Б.Пташник), внутрішня форма ФО та її функції (О.В.Кунін, О.Д.Райхштейн, Я.А.Баран), фразеологічна номінація (В.М.Телія, В.І.Крепель, Th.Schippan), роль прототипу у формуванні семантики ФО (В.І.Гаврись, А.Г.Назарян), емотивність (В.І.Шаховський, М.В.Гамзюк, Ch.Palm) та національно-культурна специфіка ФО (Є.М.Верещагін, В.Г.Гак, Д.О.Добровольський, О.І.Домашнєв, В.Г.Костомаров, С.М.Назаров, Ю.А.Фірсова, Cs.Foldes, В.Wotjak).

У лексикографічному руслі предметом розвідок науковців є способи добору словникових дефініцій (СД) та методи їх побудови (В.В.Виноградов, П.М.Денисов, Х.Касарес, К.Попа, Ю.С.Степанов, А.А.Уфімцева, Л.В.Щерба, H.Henne, J.Rey-Debove, L.Zgusta), принципи наукової систематизації та лексикографування ФО в словниках різних типів (О.М.Бабкін, В.М.Білоноженко, А.М.Бушуй, Б.Ю.Городецький, О.І.Молотков, В.В.Морковкін, О.П.Пророченко, I.G.Olsanski, W.Fleischer, H.Burger), вивчення відображення денотативно-сигніфікативного аспекту фразеологічної семантики в дефініції (В.М.Телія, Д.П.Горський, Н.О.Стебелькова, Г.Д.Філановський, Т.С.Воробйова, Т.М.Зикова, І.Г.Носенко).

Фразеологізм як мовна універсалія (Ф.Б.Альбрехт, Ю.П.Солодуб) слугує передусім для вираження та оцінки мовцем дій, думок і ставлення до предмета повідомлення (В.М.Мокієнко, І.І.Чернишова, H.Burger, W.Fleischer). Оцінне та емоційно-кваліфікативне навантаження, притаманне фразеологічному значенню, вимагає інтерпретації в тлумачних і фразеологічних словниках усіх аспектів фразеологічної семантики, бо тлумачення, яке не враховує конотативного компонента значення, не буде вичерпним. Конотація не може розглядатися окремо від денотації, оскільки саме складність денотативного значення фразеологізму спричиняє виникненню його конотацій (О.В.Кунін, І.І.Чернишова).

Актуальність роботи визначається загальною спрямованістю наукових праць у галузі фразеології на поглиблене дослідження семантики й удосконалення лексикографічних тлумачень ФО. У зв’язку з цим актуальним є всебічне вивчення інтерпретації денотативного й конотативного аспектів значення адвербіальних фразеологічних одиниць (АФО) у лексикографічній практиці. Звернення до АФО німецької мови зумовлене потребою комплексного вивчення цих мовних одиниць, які досліджувались на матеріалі української (Н.О.Зубець, Є.Г.Конопленко) та англійської (Т.В.Лиховидова) мов. Під німецькими адвербіальними фразеологізмами розуміємо стійкі словесні комплекси різних структурних
і семантичних типів, які виконують синтаксичну функцію обставини.

Гіпотеза роботи полягає у припущенні того, що основна частина лексикографічної статті німецьких АФО зорієнтована на відображення денотативного й конотативного аспектів їхньої семантики. Водночас вимоги, які висуваються до словникової дефініції, є чинниками, що звужують можливість пояснення у ній конотації досліджуваних ФО. Відповідно, конотативний компонент семантики АФО німецької мови може відбиватися в лексикографічній статті через позначки, ілюстративну частину або етимологічний коментар.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в рамках наукової теми кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету “Взаємодія одиниць різних рівнів у системі мови та мовлення: семантико-когнітивний та функціонально-прагматичний аспекти” (тема затверджена вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № від 30 вересня 2004 року). Проблематика дисертації вписується в коло питань, досліджуваних у межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України “Когнітивний й комунікативний аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс”, що розробляється КНЛУ (тема затверджена вченою радою КНЛУ, протокол № від 31 січня 2005 року, номер держреєстрації 0103V003178).

Метою дослідження є встановлення специфіки відображення денотативного та конотативного аспектів семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів у лексикографічних статтях тлумачних і фразеологічних словників.

Окреслена мета передбачає розв’язання таких конкретних завдань:–

виокремити корпус досліджуваних фразеологізмів німецької мови;–

охарактеризувати семантику й конотати німецьких АФО;–

з’ясувати основні проблеми лексикографування німецьких адвербіальних фразеологізмів на рівні мікроструктури словника;–

виявити системні відношення АФО у лексикографічних статтях німецьких тлумачних і фразеологічних словників;–

систематизувати словникові дефініції німецьких АФО;–

встановити спосіб й типи визначення денотативного компонента семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів;–

розкрити роль умовних позначок у кодуванні конотативного компонента семантики досліджуваних мовних одиниць;–

уточнити функції ілюстративної частини лексикографічної статті, що містить німецькі адвербіальні фразеологізми, та етимологічного коментарю до них.

Об’єктом дослідження є адвербіальні фразеологічні одиниці сучасної німецької мови.

Предметом вивчення є денотативне й конотативне значення німецьких адвербіальних фразеологізмів у лексикографічному висвітленні.

Матеріал дослідження складають 792 АФО, вилучені шляхом суцільної вибірки з тлумачних (“Deutsches Universalworterbuch”, “Handworterbuch der deutschen Gegenwartssprache”, “Worterbuch der deutschen Umgangssprache”, “Worterbuch der deutschen Gegenwartssprache”, “Langenscheidts Gro?worterbuch Deutsch als Fremdsprache”) і фразеологічних (“Redewendungen und sprichwortliche Redensarten”, “Moderne Deutsche Idiomatik”) словників німецької мови загальним обсягом 11398 сторінок. Ілюстративний матеріал залучено із проаналізованих лексикографічних праць. Особливу подяку здобувач висловлює уряду Швейцарської Конфедерації за сприяння в підготовці дослідження, надане в рамках програми підтримки іноземних стипендіантів ESKAS.

Методологічною основою роботи є фундаментальні теоретичні засади сучасної мовознавчої науки, викладені у працях з лінгвістичної семантики, лексикографії та лінгвокультурології. Передусім це положення про антропоцентризм, про соціальну сутність мови, про теорію пізнання, про діалектичну єдність форми й змісту та про безперервність розвитку фразеологічної семантики.

Методи дослідження зумовлені метою, завданнями й аналізованим матеріалом: метод фразеологічної ідентифікації залучено для визначення фразеологічності певного стійкого словесного комплексу; метод компонентного аналізу – для виявлення й опису семантичної структури німецьких адвербіальних фразеологізмів; аналіз за безпосередніми складниками на синтаксичному рівні – для дослідження синтаксичної структури словникової дефініції АФО; метод дистрибутивного аналізу – для виявлення синтагматичних особливостей німецьких АФО та з’ясування функцій ілюстративної частини лексикографічної статті; елементи кількісного аналізу – для представлення відсоткового співвідношення розрядів німецьких адвербіальних фразеологізмів, типів їх СД, варіативності досліджуваних мовних одиниць, ізоморфності реєстрових одиниць і дефініцій, а також порогів кодування конотації АФО.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше визначено особливості лексикографічної інтерпретації денотативного й конотативного компонентів семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів. Корпус німецьких АФО сформовано на основі функціонального підходу до їх розгляду. Комплексне висвітлення проблем лексикографування досліджуваних одиниць на рівні мікроструктури словника дозволило виявити системні відношення німецьких адвербіальних фразеологізмів та розкрити механізм розвитку їхньої семантики. Представлено семантико-структурну класифікацію словникових дефініцій німецьких АФО. З’ясовано спосіб кодування денотативного компонента значення АФО в німецьких тлумачних і фразеологічних словниках. Розкрито відображення конотації досліджуваних фразеологізмів у німецьких тлумачних і фразеологічних словниках. Уточнено функції ілюстративної частини лексикографічних статей, які містять АФО німецької мови, та етимологічного коментарю до них.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що висвітлення особливостей лексикографічної інтерпретації денотативного та конотативного аспектів семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів є внеском у розробку лексикографічної теорії. Семантико-структурна класифікація СД німецьких адвербіальних фразеологізмів слугує базою для подальшого пошуку оптимальних способів тлумачення ФО в словниках різних типів. Виявлення шляхів кодування конотативного компонента значення німецьких АФО в лексикографічних статтях дозволяє розкрити їх оцінну й культурологічну віднесеність.

Практичне значення дослідження зумовлене можливістю використання його висновків та матеріалів при укладанні фразеологічних та тлумачних словників і довідників відповідної тематики. Положення й результати роботи можуть використовуватися в курсах лексикології німецької мови (розділи “Лексико-семантична система мови”, “Фразеологія”), стилістики німецької мови (“Стильова диференціація лексики та фразеології”), історії німецької мови (“Історичний розвиток словникового складу німецької мови”), у спецкурсах і курсах за вибором із фразеології, лексикології, лінгвокультурології, у науково-дослідницькій роботі студентів і аспірантів.

Апробацію основних положень і результатів дослідження здійснено на шістьох наукових конференціях, у тому числі на міжнародній: “Слов’янська фразеологія: семантичний, ареальний, історичний та етнокультурний аспекти” (Луганськ, 2004 р.); на міжвузівській конференції молодих учених “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2007 р.); на чотирьох науково-практичних конференціях: “Германістика в Україні: сьогодення і перспективи”, присвяченій 50-річчю факультету німецької мови КНЛУ (Київ, 2003 р.), “Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу” (Київ, 2004 р.), “Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі” (Київ, 2005 р.), “Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві” (Київ, 2007 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено
у семи статтях, шість із яких опубліковані у фахових виданнях ВАК України
(3,03 др. арк.), та трьох тезах доповідей на наукових конференціях. Загальний обсяг публікацій – 3,85 др. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, чотирьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (256 найменувань праць вітчизняних і зарубіжних авторів, із них 49 іноземними мовами), списків джерел довідкової літератури (27 позицій), джерел ілюстративного матеріалу (7 позицій) та додатка. Загальний обсяг праці становить 197 сторінок, із них 162 сторінки основного тексту (у тому числі 3 рисунки й 9 таблиць).

У вступі обґрунтовано вибір теми й актуальність обраної для дослідження проблеми, визначено її мету та конкретні завдання, з’ясовано її об’єкт і предмет, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення, описано матеріал та методи дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист, наведено відомості про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі розглянуто підходи до визначення обсягу фразеології; відзначено багатоаспектність фразеологічної семантики; описано конотацію німецьких АФО; охарактеризовано основні проблеми лексикографування АФО німецької мови на рівні мікроструктури словника; описано методику, застосовану до аналізу денотативного та конотативного компонентів семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів.

У другому розділі виокремлено структурні типи досліджуваних одиниць; висвітлено питання, пов’язані з особливостями номінації німецьких АФО; проаналізовано відображення системних відношень німецьких адвербіальних фразеологізмів у реєстровій частині лексикографічної статті.

У третьому розділі систематизовано словникові дефініції АФО німецької мови; з’ясовано спосіб й типи визначення денотативного компонента семантики німецьких АФО; встановлено семантичну та структурну ізоморфність німецького адвербіального фразеологізму та його словникової дефініції.

У четвертому розділі виявлено конотати німецьких АФО в словниковій дефініції та в системі позначок; уточнено функції ілюстративної частини лексикографічної статті, що містить досліджувані фразеологізми; обґрунтовано обов’язковість коментарю до АФО з етимологічно маркованим компонентом.

У загальних висновках підбито підсумки роботи, викладено результати дослідження і окреслено перспективи подальших наукових розробок.

У додатку вміщено фрагменти системи умовних позначок словника “Deutsches Universalworterbuch” (2004), застосованих для позначення галузі використання, соціально зумовленого вживання та територіальної належності реєстрових одиниць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Розділ 1. “Теоретичні засади дослідження лексикографічного висвітлення семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів”. Вихідним для реферованого дослідження є широке розуміння обсягу фразеології, згідно з яким до ФО належать всі стійкі сполучення слів з ускладненим значенням (О.В.Кунін, А.Г.Назарян, В.М.Телія, І.І.Чернишова, H.Burger та ін.). Родовим найменуванням на означення мовної одиниці, що є першоелементом фразеології, визнаємо, слідом за Л.Г.Скрипник, М.Ф.Алефіренком, Л.Г.Золотих та ін. терміни “фразеологічна одиниця” і “фразеологізм”, які вживаємо як рівнозначні. Видовими позначеннями є: для ядра – “ідіома” (О.Огуй, D.Dobrovolskij та ін.), для периферії – “фразеологічне словосполучення” (І.І.Чернишова), для перехідної зони – “фразеологізоване (серійне) утворення” (В.М.Телія).

Керуючись положенням про ядро, периферію й перехідну зону фразеологічного фонду сучасної німецької мови (В.І.Гаврись, С.І.Величко, W.Fleischer, R.Glaser), формуємо корпус адвербіальних фразеологізмів. Водночас поділяємо думку В.М.Телії про умовність та рухомість меж фразеології. Отже, до німецьких адвербіальних фразеологізмів відносимо: 1) ідіоми, яким властива повна семантична монолітність компонентів: durch die Bank “без розбору” (досл. “через лавку”); 2) фразеологічні словосполучення, компоненти яких зберігають семантичну розчленованість: wie der Dieb in der Nacht “крадькома” (досл. “як злодій уночі”); 3) фразеологізовані утворення, одна частина яких переосмислена, а інша виступає у прямому значенні: null und nichtig “недійсний” (досл. “непридатний і недійсний”); uber Gebuhr “занадто, не по заслузі” (досл. “понад тариф”); in aller Eile “похапцем” (досл. “з усією квапливістю”).

Враховуючи, що досліджувані мовні одиниці можуть бути за своєю структурою словосполученням, а за семантикою – словом, здатним фунціонувати як певна частина мови (В.М.Білоноженко, С.Б.Пташник та ін.), визначаємо такі структурні межі АФО: нижня межа – двокомпонентне утворення: mit Feuereifer “завзято, з вогником”; верхня межа – складне речення: wenn Ostern und Pfingsten auf einen Tag fallen (ugs.) “тоді, як рак свисне”.

Цілісне фразеологічне значення як самостійну семантичну категорію формують денотативний, сигніфікативний, конотативний компоненти, образність та внутрішня форма (О.В.Кунін, Т.А.Бушуй). Мікроструктуру семантики ФО утворюють денотативно-сигніфікативний та конотативний компоненти. Під денотативним компонентом ФО розуміємо “фрагмент дійсності (реальний чи уявний)”, або ситуацію, яка сприймається як “типова чи образна” (І.І.Чернишова, М.Schlaefer). Денотат є об’єктом пізнавальної діяльності людини (Г.В.Колшанський). Сигніфікативний компонент пов’язаний із обсягом інформації, яку фразеологізм виражає по відношенню до позначуваного ним елемента позамовної дійсності. Без тісної взаємодії з сигніфікативним компонентом денотація була б неможливою, оскільки загальне існує тільки в окремому, а окреме – в загальному: діалектика абстрактного й конкретного є невід’ємною рисою смислової структури фразеологізму (О.В.Кунін). При вивченні особливостей актуалізації семантики ФО денотативний і сигніфікативний компоненти розглядаються не кожен зокрема, а як цілісний денотативно-сигніфікативний компонент (А.М.Мелерович).

Основною особливістю фразеологічного значення є домінування в ньому конотативного компонента (І.І.Чернишова, М.В.Гамзюк, Т.М.Лиховидова та ін.). Виокремлюючи об’єкт позначення, фразеологізми несуть інформацію про ставлення суб’єкта мовлення до позначуваного, отже, вони є біфункціональними мовними одиницями (О.Д.Райхштейн, В.М.Телія). Базовими визнаємо такі типи конотатів (В.І.Говердовський) німецьких адвербіальних фразеологізмів: експресивний, емотивно-оцінний та функціонально-стилістичний (І.В.Арнольд, І.С.Гнатюк, О.В.Кунін, В.І.Шаховський, Ch.Palm). Експресивний конотат означає інтенсифіковану виразність, таку соціально й психологічно мотивовану властивість мовного знака, яка утримує загострену увагу, активізує мислення, викликає чуттєву напругу слухача/читача (В.А.Чабаненко). Емотивно-оцінний конотат слугує для передачі адресатові ставлення мовця до предмета мовлення (В.М.Телія). Функціонально-стилістичний конотат пов’язаний із стандартними ситуаціями мовлення і має стилістичне підґрунтя (І.В.Арнольд).

Передумовою висвітлення інтерпретації значення фразеологізмів у лексикографічних працях є виокремлення таких взаємопов’язаних рівнів, як макро- та мікроструктура словника (В.А.Широков). До завдань опису макроструктури відносять створення типології словників, обґрунтування необхідності розроблення системи конкретного словника, відбір джерел для його укладання, визначення загальної структури тощо (П.М.Денисов).

Для цілей пропонованої розвідки релевантною є мікроструктура словника, тобто, рівень лексикографічної статті, що передбачає визначення особливостей формування реєстрової частини лексикографічної статті німецьких АФО та вивчення кодування денотативного й конотативного компонентів семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів у словниковій дефініції, а також у системі умовних позначок, у ілюстративній частині лексикографічної статті та в етимологічному коментарі (Я.А.Баран, М.І.Умарходжаєв, H.Henne, I.G.Olsanski).

Розділ 2. “Відображення системно-структурних відношень німецьких адвербіальних фразеологізмів у реєстровій частині лексикографічної статті”. Виходячи з необхідності комплексного розгляду лексикографічної статті, розкриття специфіки досліджуваних фразеологізмів у її реєстровій частині здійснено нами через виявлення структурних типів, особливостей номінації, синтагматичних і парадигматичних відношень німецьких АФО. Функціональний підхід до вивчення досліджуваних мовних одиниць дозволив виокремити німецькі адвербіальні фразеологізми з чітко фіксованими структурними особливостями: фразеологізми з обставинним значенням (ФОЗ); адвербіальні компаративні фразеологічні одиниці (АКФО); парні сполучення слів (ПСС).

ФОЗ (73%) вказують на обставини дії: auf Schusters Rappen “пішки”; передають ступінь якості або дії: bis aufs Tupfelchen “як в аптеці”; спосіб дії: mit einem Ruck “в одну мить”; час дії: auf die Dauer “довго”; місце дії: auf Weg und Steg “усюди”; причину та мету дії: durch des Schicksals Fugung “за велінням долі”. До зазначеної групи відносимо й запозичені ФО, які вживаються в німецькій мові в іншомовній формі: ad calendas graecas “ніколи”; in extremis “при смерті”; ex cathedra “особливо авторитетно й беззаперечно”. АКФО (19%) виступають інтенсифікаторами дії або якості: wie Kraut und Ruben “як попало”; wie ein Maikafer “церемонно”. ПСС (8%) виявляють лексико-граматичне значення, притаманне певній частині мови: Schritt fur Schritt “крок за кроком”; Hand in Hand “пліч-о-пліч”; вказують на відтінки часу: Stunde um Stunde “година за годиною”; місця: von Ort zu Ort “з місця на місце”; звукового супроводження дії: mit Heulen und Zahnenklappern “з плачем і скреготом зубовним”; послідовності дії: mit Rat und Tat “словом і ділом”. Структурні типи німецьких адвербіальних фразеологізмів характеризуються кількісно- та якісно-обставинною семантикою.

У реєстровій частині лексикографічної статті представлені АФО з образною метафоричною та метонімічною основами. При метафоричному (71%) переосмисленні відбувається перенесення найменування з одного денотата на інший на основі їх подібності: Hals uber Kopf “стрімголов, прожогом” (досл. “шия через голову”); bis in Fingerspitzen “наскрізь” (досл. “до кінчиків пальців”); wie aus einem Bilderbuch “надзчайно гарно” (досл. “як у ілюстрованій книжці”). Метонімічне (29%) перенесення відображає причиново-наслідкові зв’язки між предметами і явищами навколишнього світу: nach Adam Riese “за точними підрахунками” (досл. “за Адамом Різе”); unter Ausschluss der Offentlichkeit “за зачиненими дверима” (досл. “за винятком публіки”). Адвербіальний характер семантики досліджуваних ФО зумовлює їх номінативну сутність, а саме здатність представляти ознаку ознаки.

Тлумачні й фразеологічні словники німецької мови відбивають такі прояви системності АФО як синтагматичні та парадигматичні зв’язки. Відображення синтагматичних відношень фразеологізму важливе для чіткого розмежування адвербіальних ФО від інших типів стійких словосполучень, що позначається на виборі форми тлумачення, наприклад: mit Rat und Tat “tatkraftig”; j-m mit Rat und Tat zur Seite stehen “j-m helfen, so gut man kann” / “beistehen, helfen, an die Hand gehen”. Обмежена сполучуваність спричиняє викривлення дефініції фразеологізму, напр.: aus Leibeskraften у словнику “Moderne deutsche Idiomatik” має дефініцію aus vollem Halse, laut (rufen, schreien, lachen, singen). Правильним тлумаченням АФО aus Leibeskraften буде “mit aller Kraft”: aus Leibeskraften laufen, rennen, sich bemuhen, schreien usw., що відображають словники “Redewendungen und sprichwortliche Redensarten” і “Deutsches Universalworterbuch”.

Результати розгляду парадигматичних відношень АФО німецької мови засвідчують динамічний стан досліджуваного фразеологічного знака, що виявляється в існуванні морфологічної й лексичної варіантності. Морфологічне варіювання (3,29%) – найчастотніший тип варіативності серед німецьких адвербіальних фразеологізмів – представлене двома підтипами:

1) облігаторним варіюванням (2,15%), при якому варіацій у вживанні зазнає прийменник (mit / im Karacho; nach / vor Jahr und Tag; mit / unter Hochdruck) або артикль (aufs / auf ein Haar, im / in einem Hui);

2) факультативним варіюванням (1,14%), коли відбувається редукція форми відмінка (im Jahr[e] des Heils) та окремих складників АФО, зокрема це: іменники (wie Graf Koks [von der Gasanstalt]), прийменники (nicht [um] ein Haar), прикметники (aus [lauter] Jux und Tollerei), прислівники (auf Jahr und Tag [genau]), частки та сполучники ([wie] aus einem Guss; [auch] nur ein Jota).

Лексичне варіювання (0,50%) властиве семантично близьким компонентам: am heimischen / hauslichen Herd, пор.: heimisch “домашній”, hauslich “домашній, сімейний”; aus allen / samtlichen Knopflochern, пор.: all “увесь, кожен”, samtlich “усі (без винятку)”. Вивчення лексикографічної репрезентації німецьких адвербіальних фразеологізмів свідчить, що існує варіативність, яка поєднує морфологічне та лексичне варіювання (0,38%): bis auf / in die Knochen / bis in die Knochen / bis auf die Knochen; bis auf den I-Punkt / bis auf das I-Tupfelchen / bis aufs Tupfelchen auf dem І; durch die / eine Hintertur / ein Hinterturchen. Незначний відсоток (4,17%) динаміки компонентного складу німецьких АФО маніфестує вплив двох протилежних тенденцій у їхньому розвитку – стабільності й видозміни з переважанням першої тенденції.

Таким чином, вивчення досліджуваних фразеологізмів, зафіксованих у реєстровій частині лексикографічної статті, дозволило встановити структурні типи німецьких АФО, розкрити механізм формування їхньої семантики та виявити системні відношення німецьких АФО.

Розділ 3. “Кодування денотативного компонента семантики адвербіальних фразеологічних одиниць німецької мови у словниковій дефініції”. За припущенням, основна частина лексикографічної статті відбиває предметно-логічне значення ФО. Спосіб кодування денотативного компонента семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів з’ясовано на основі синтаксичної структури їх словникових дефініцій. Аналіз лексикографічних статей АФО німецької мови дозволив виявити такі типи СД, як лексемна (однослівна), перифрастична, дублююча й комбінована.

Лексемна (20%) дефініція представлена моделлю “словоформа”: “kleinlaut” = leise weinend “несміливо”; “arrogant” = wie Graf Rotz von der Backe “зневажливо”. З погляду образності та емоційності лексемна СД не рівноцінна відповідному адвербіальному фразеологізму, пор.: “geruhrt” (“розчулено”) = mit einer Trane im Knopfloch (досл. “зі сльозою в петельці”).

Перифрастична (34%) СД перелічує семантичні ознаки АФО через моделі:–

“(коротке й поширене) атрибутивне / генетивне словосполучення” (28%): “auf behordliche Anordnung, in amtlichem Auftrag” = von Amts wegen “за службовим обов’язком”; “im Lebensabschnitt der gro?ten Leistungsfahigkeit und des gro?ten Wohlbefindens” = in den besten Jahren “у розквіті сил”;–

“інфінітивна конструкція” (2%): “umsonst, ohne Eintrittsgeld zu bezahlen” = fur nass (ugs., landsch.) “задарма”;–

“речення” (4%): “soweit man sich zuruckerinnern kann” = seit Menschengedenken “споконвіку”.

Дублююча (37%) дефініція має два (або більше) структурно ідентичних компоненти, які доповнюють один одного у семантичному відношенні. Дублююча СД представлена моделями:–

“ланцюжок словоформ” (32%): “schmutzig, ungewaschen” = dreckig und speckig (ugs.) “дуже брудний”; “gedruckt, schriftlich” = schwarz auf wei? (ugs.) “чорним по білому”;–

“ланцюжок словосполучень” (4%): “lediglich von der Planung ausgehend, ohne Kenntnis der Praxis” = am grunen Tisch / vom grunen Tisch aus “відірвано від життя, від практики”;–

“ланцюжок інфінітивних конструкцій” (1%): “um nie mehr wiederzukehren, nie wieder aufzutauchen” = auf Nimmerwiedersehen (ugs.) “без надії на повернення”.

Комбінована (9%) дефініція, яка поєднує властивості перелічених вище конструкцій, класифікується нами як подвійна або потрійна. Встановлено, що 8% словникових дефініцій проаналізованих АФО мають подвійні комбіновані моделі:–

“словоформа + коротке генетивне словосполучення” (1,5%): “tatsachlich, nach Lage der Dinge” = de facto “фактично”;–

“поширене атрибутивне словосполучення + ланцюжок словоформ” (4%): “mit einem Gefuhl korperlicher Schwache, korperlich geschwacht” = mit weichen Knien “тремтячи”;–

“ланцюжок словосполучень + речення” (0,5%):“ohne Vorbereitung, ohne genauen Plan; wie es einem in den Sinn kommt” = frei nach Schnauze (ugs.) “без зразка, довільно”;–

“речення + словосполучення” (0,5%):“aller Wahrscheinlichkeit nach; soweit man es beurteilen kann” = nach menschlichem Ermessen “цілком імовірно”;–

“інфінітивна конструкція + поширене атрибутивне словосполучення” (1,5%):“ohne Genaues zu wissen; in der Annahme, dass es so richtig ist” = auf Verdacht “за підозрою”.

Зразком потрійної комбінованої моделі (1%) є дефініція “mit allem, was dazu gehort, mit allem Komfort, mit allem (technischen) Zubehor = mit allen Schikanen (ugs.) “з шиком”.

За визначеним у дослідженні умовним порогом (7%) виокремлено продуктивні та непродуктивні моделі словникових дефініцій німецьких АФО. Причину продуктивності моделей “словоформа”, “словосполучення”, “ланцюжок словоформ” вбачаємо в тому, що вони сприяють точності тлумачення фразеологізму і до того ж скороченню обсягу словника. Низьку частотність решти моделей (непродуктивних) пояснюємо їх громіздкістю, масивністю.

Отже, лексемний, перифрастичний, дублюючий і комбінований типи СД німецьких адвербіальних фразеологізмів відносимо до описового способу кодування денотативного компонента семантики досліджуваних мовних одиниць.

Вивчення основної частини лексикографічної статті в структурному аспекті дозволило виявити ізоморфність між ФО та її СД. Семантична ізоморфність, тобто наявність ідентичних семантичних ознак, властива лексикографічному представленню 85% німецьких адвербіальних фразеологізмів. Пор.: для АФО mit eiserner Stirn “уперто, настирливо” та її СД “unerschutterlich” спільною є сема “непохитність”; АФО nie und nimmer “ніколи” та її дефініція “niemals” мають експліцитний заперечний елемент, який і забезпечує семантичну ізоморфність. 8% досліджуваних мовних одиниць виявляють і структурну, і семантичну ізоморфність. Так, адвербіальний фразеологізм in Morpheus Armen (geh.) “в обіймах Морфея” та його дефініція “in ruhigem und zufriedenem Schlaf” мають тотожну структуру “прийменник + означення + іменник” та спільну сему “сон”. Структурна ізоморфність, при якій збігається будова фразеологізму та його СД, спостерігається у статтях 7% німецьких АФО: im stillen Kammerlein (scherzh.)
“у затишній місцинці” – “in aller Ruhe, fur sich allein”; unter aller Kanone (ugs.) “украй погано” – “unter aller Kritik, sehr schlecht”. Отже, основною при тлумаченні значення німецьких АФО виявляється семантична тотожність реєстрової одиниці та словникової дефініції, що свідчить про релевантність відображення в СД семантики фразеологізму, а не його структури.

Аналіз словникових дефініцій німецьких АФО за параметром структури підтверджує наявність ядра й диференційно-уточнювальної частини (терміни Н.О.Стебелькової). Ядро безпосередньо розкриває семантичний зміст фразеологізму. Диференційно-уточнювальна частина інформує про ситуативну віднесеність фразеологізму чи передає характеристику референта. Диференційно-уточнювальна частина СД відокремлюється від ядра:–

дужками: bei Nacht und Nebel “heimlich” (bei Nacht) “під покривом ночі”; in der Pampa “weit au?erhalb (in der menschenleeren Gegend)” “в чорта на болоті”;–

скороченнями bes., o.a, meist gebrauchl. та прийнятими в словнику формами im Hinblick auf, oft тощо: schlicht und ergreifend (ugs.)“1. nicht besonders gut, schon, aufregend o.a. 2. ganz einfach, ohne Umstande (gesagt)” “просто й дохідливо”. Знаки usw., o.a., u.a. вказують на те, що СД не повністю відбиває реальний обсяг семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів, будучи формальним індикатором динамічності їх значення.

Отже, структурний підхід до вивчення словникових дефініцій лексикографічних статей, що містять досліджувані мовні одиниці, дозволив визначити спосіб кодування денотативного компонента семантики німецьких АФО, встановити ізоморфність німецького адвербіального фразеологізму та його СД, відзначити наявність у СД ядра та диференційно-уточнювальної частини.

Розділ 4. “Лексикографічне витлумачення конотації німецьких адвербіальних фразеологізмів”. Відповідно до гіпотези дослідження конотативний компонент семантики АФО може кодуватися в лексикографічній статті через СД, систему позначок, ілюстративну частину та етимологічний коментар. У словниковій дефініції експлікується експресивний конотат через:–

інтенсифікатори ganz “повністю”, sehr “дуже”, besonders “особливо”: “seit sehr langer Zeit” = seit Olims Zeiten “з давніх давен”; “ganz und gar, im Ganzen genommen” = in Bausch und Bogen “цілком і повністю”;–

афікси: “bis ins kleinste Detail, ganz genau” = bis zum Tezett “до кінця”.

Емотивно-оцінний конотат імпліцитно входить до складу дефініції як додаткова інформація, що виникла в результаті переосмислення значення і дає позитивну, нейтральну чи негативну оцінку ситуації. Оцінними маркерами в дефініції виступає її компонентний склад. Так, словосполучення, яке лежить в основі АФО am runden Tisch “за круглим столом”, виражає дію за умови рівноправності. Сема “рівноправність” відбивається в СД зазначеної одиниці: in kollegialem, freundschaftlichem Kreis; unter gleichberechtigten Partnern.

Система позначок експліцитно відображає функціонально-стилістичний та емотивно-оцінний конотати німецьких адвербіальних фразеологізмів. До функціонально-стилістичних конотатів німецьких АФО включаємо конотації стилістичності, часової належності, галузі використання й територіальної обмеженості функціонування. Тлумачні й фразеологічні словники німецької мови вживають для стилістичної характеристики досліджуваних одиниць позначки ugs. (розм.), geh. (висок.), bildungsspr. (книжн.): mit allem Drum und Dran (ugs.) “з усіма атрибутами”; von Angesicht zu Angesicht (geh.) “віч-на-віч”; sub specie aeternitatis (bildungsspr.) “з погляду вічності”. На часову належність німецьких АФО вказують позначки veraltend (досл. “який починає застарівати”), veraltet (заст.): am Sankt-Nimmerleins-Tag (veraltend) “на Миколи та й ніколи”; mit Ruck und Zuck (ugs.; veraltet) “умить, і оком не моргнути”. Галузь використання німецьких адвербіальних фразеологізмів кодується в тлумачних і фразеологічних словниках позначками bes. Sportspr. (особл. спорт), Kochkunst (кулінар.), Rechtsw. (юрид.): mit Haken und Osen (bes. Sportspr.) “усіма правдами й неправдами”; nach Art des Hauses (1.Kochkunst) “за рецептом”; an Eides Statt (Rechtsw.) “під присягою”. На територіальне вживання німецьких АФО вказують позначки landsch. (терит.), berlin. (берлінськ.), schweiz. (швейцарськ.): fur nass (ugs., landsch.) “задарма”; aus Daffke (ugs., berlin.) “через впертість”; im Kehrum (schweiz.) “раптово, несподівано”. Емотивно-оцінний конотат німецьких адвербіальних фразеологізмів відображається у тлумачних і фразеологічних словниках позначкою scherzh. (жарт.): unrasiert und fern der Heimat (scherzh.) “далеко від дому”; mit ohne (ugs., scherzh.) “без”.

Аналіз конотатів німецьких АФО, які передає система позначок тлумачних і фразеологічних словників, дозволяє встановити нижню і верхню межу кодування конотації досліджуваних мовних одиниць. На підставі аналізу нашого матеріалу виявлено, що нижню межу становить нульова позначка (тобто її відсутність), а верхню – три позначки. Найчастотнішою є одна позначка (47%): mit einem Affenzahn (ugs.) “з шаленою швидкістю”. За нею йде нульова позначка (43%): auf gut Gluck “навмання”. Менш частотні дві позначки (9%): barfu? bis an den Hals (ugs., scherzh.) “у чому мати народила”. Три ремарки має 1% АФО: im Evakostum (ugs., scherzh., von e-r erwachsener weiblicher Person) “у вбранні Єви, голяка”.

Вивчення лексикографічних розробок німецьких АФО дає підстави стверджувати, що вживання позначок обумовлюється синтаксичною моделлю словникової дефініції. Так, позначку мають близько 90% непродуктивних синтаксичних моделей (пор.: auf Verdacht (ugs.) “ohne Genaues zu wissen; in der Annahme, dass es so richtig ist”) та майже 55% продуктивних синтаксичних моделей (пор.: an der langen Leine (ugs.) “mit einem gewissen, bewusst zugestandenen Freiraum” “у покорі”). Отже, зважаючи на провідну роль у кодуванні конотації німецьких адвербіальних фразеологізмів системи позначок, укладачу словника варто уникати громіздких, непродуктивних синтаксичних моделей словникових дефініцій, надаючи перевагу ремаркам.

Дослідження дозволило з’ясувати функції ілюстративної частини лексикографічної статті, що містить німецькі адвербіальні фразеологізми. Розглянемо підтверджувальну, компенсаторну та уточнювальну функції на прикладі фрагментів, вилучених з ілюстративних частин статей словника “Redewendungen und sprichwortliche Redensarten”. Підтверджувальна функція ілюстративної частини АФО mit Fug und Recht “з повним правом” полягає в актуалізації денотативно-сигніфікативного компонента семантики через контекст:

(1) Das kann ich mit Fug und Recht behaupten.

(2) Mit Fug und Recht kann man Konrad Duden als den Wegbereiter der deutschen Einheitsrechtschreibung ansehen.

(3) …nun muss man hinzufugen, dass vom Status einer Freien Stadt mit Fug und Recht doch wohl nur die Rede sein kann, wenn es sich um ganz Berlin handelt (Donhoff, Ara 75).

Заміна АФО на словникову дефініцію “mit voller Berechtigung” у наведених ілюстративних прикладах змінила б експресію висловлень, зокрема їх інтенсивність, на нейтральність, проте не вплинула б на інформативність. Так, суб’єкт дії може з повним правом mit Fug und Recht = mit voller Berechtigung behaupten “стверджувати” (1), ansehen “визнавати” (2), die Rede kann sein “говорити” (3) про певний об’єкт. Отже, предметно-логічне значення АФО підтверджується прикладами досліджуваної частини лексикографічної статті.

Ілюстративна частина виконує компенсаторну функцію в разі відсутності
в лексикографічній статті позначки, як, наприклад, у німецького адвербіального фразеологізму unter vier Augen “ohne Zeugen” “віч-на віч”:

(4) Ich mochte dich einmal unter vier Augen sprechen.

(5) Die beiden Autokraten de Gaulle und Adenauer berieten dort zwei Tage lang, teils mit ihren Wirtschaftsexperten, teils unter vier Augen (Donhoff, Ara 137).

(6) Es ist uberhaupt ein Gebiet, von dem sich schicklich nur schwer reden lasst, und wenn schon, so nur nachts unter vier Augen (Durrenmatt, Grieche 135).

Лексеми sprechen “розмовляти” (4), beraten “радитися” (5), sich reden lassen “дозволяти казати” (6) реалізують свої денотативні семи. Компенсаторна функція проявляться через поєднання з прислівниками: einmal “якось” (4), schicklich “пристойно” (6), nachts “уночі” (6), які мають спільну конотативну сему “потаємність”, та внаслідок протиставлення ФО іншій частині контексту teils mit ihren Wirtschaftsexperten (5). Отже, компенсаторна функція актуалізує денотативний і конотативний аспекти значення досліджуваних мовних одиниць.

Реалізацією уточнювальної функції ілюстративної частини лексикографічної статті вважаємо розширення інформації, яку містять СД та позначка. Так, лексикографічну статтю АФО wie/als ein Haufchen Elend (ugs.) “нещасно, безутішно” ілюструють такі цитати:

(7) Wie ein Haufchen Elend stand er vor der Tur.

(8) Nach dem Kampf war der Herausforderer nichts als ein Haufchen Elend.

(9) Der Kraftkoloss sa? da wie ein Haufchen Elend (Ott, Haie 81).

Денотативно-сигніфікативний компонент значення репрезентується лексемами stehen “стояти” (7), sein “бути” (8), sitzen “сидіти” (9). Розширює інформацію позначки ugs. (розм.) заперечення nichts “ніщо”, через яке експлікується негативне ставлення до суб’єкта der Herausforderer “претендент на титул чемпіона”, спричинене його жалюгідним виглядом після бою (8). Конотацію, закодовану в СД “sehr unglucklich, in trostlosem Zustand”, уточнює суб’єкт der Kraftkoloss “гігант” (9), вказуючи на те, що навіть людина надзвичайної сили може потрапити в безвихідне становище.

Таким чином, дослідження ілюстративної частини лексикографічної статті за параметром її функцій дозволяє сформулювати рекомендації щодо добору та подачі ілюстративного матеріалу. Оптимальним видається такий порядок подачі цитат з літературних джерел: від контекстів, що виконують підтверджувальну функцію, до контекстів, що виконують компенсаторну або уточнювальну функції.

Комплексне вивчення лексикографічних статей тлумачних і фразеологічних словників німецької мови дає змогу підкреслити релевантність коментарю для АФО з етимологічно маркованим компонентом. Наприклад, в ідіомі frank und frei значення frank “вільний” інтерпретується як згадка про роль франків, яких вважали завойовниками й вільними людьми. Назва цього племені збереглася в топонімах Frankenhausen, Frankfurt, Frankenhohe, Rheinfranken, Oberfranken тощо, в антропонімах Frank, Franz, Franziska). Отже, якщо лексикографічна стаття доповнена етимологічним коментарем, то конотація німецьких АФО з національно-культурною семантикою вважатиметься розкритою повністю.

Провідну роль у кодуванні конотативного компонента семантики досліджуваних мовних одиниць відіграє система позначок. Частково конотація німецьких АФО знаходить відображення в словниковій дефініції. Ілюстративна частина лексикографічної статті та етимологічний коментар сприяють більш повній семантизації німецьких адвербіальних фразеологізмів.

ВИСНОВКИ

Дослідження особливостей інтерпретації денотативного та конотативного компонентів семантики німецьких адвербіальних фразеологізмів у лексикографічних статтях тлумачних і фразеологічних словників здійснено в руслі останніх досягнень фразеології, лексикографії та лінгвокультурології.

Функціональний підхід до розуміння об’єкта розвідки дав змогу віднести до корпусу АФО німецької мови стійкі словесні комплекси різних структурних і семантичних типів, які мають ускладнене значення та виконують синтаксичну функцію обставини. Комплексне висвітлення питань лексикографування досліджуваних мовних одиниць на рівні мікроструктури словника дозволило розкрити механізм формування семантики німецьких АФО, виявити системні відношення німецьких адвербіальних фразеологізмів, визначити спосіб кодування денотативного компонента семантики німецьких АФО, встановити особливості інтерпретації конотативного компонента значення адвербіальних ФО німецької мови, з’ясувати функції ілюстративної частини лексикографічної статті, що містить німецькі адвербіальні фразеологізми, та етимологічного коментарю до них.

Реєстрова частина лексикографічної статті тлумачних і фразеологічних словників німецької мови фіксує адвербіальні фразеологізми з образною метафоричною та метонімічною основами. Компонентний склад німецьких адвербіальних фразеологізмів, попри незначне варіювання, тяжіє до стабільності своєї форми.

Словникова дефініція лексикографічної статті відбиває предметно-логічне значення адвербіальних фразеологізмів. Визначення денотативного компонента семантики АФО німецької мови здійснюється в описовий спосіб, який охоплює лексемний, перифрастичний, дублюючий і комбінований типи словникових дефініцій досліджуваних фразеологізмів. В одномовній лексикографії найуживанішою є дублююча словникова дефініція. Отриманий результат, на нашу думку, свідчить про те, що значення німецьких адвербіальних фразеологізмів повніше розкривається через сукупність співвідносних лексем. Семантико-структурна класифікація словникових дефініцій німецьких адвербіальних фразеологізмів включає продуктивні й непродуктивні моделі та дозволяє встановити переважання семантичної ізоморфності німецького адвербіального фразеологізму та його словникової дефініції над структурною.

Незалежно від меж своєї вичерпності, словникова дефініція не спроможна передати всю сукупність конотатів досліджуваних одиниць: у ній кодуються експресивний та емотивно-оцінний конотати німецьких адвербіальних фразеологізмів. Основний зміст конотативного компонента семантики АФО німецької мови передається експліцитно через систему позначок, які є джерелом інформації про емотивно-оцінне ставлення мовця до предмета повідомлення, про вживання фразеологізму в певному функціональному стилі й сфері мовлення, про його часову та локальну поширеність. У системі позначок конотація німецьких адвербіальних фразеологізмів досягає верхнього (три ремарки) чи нижнього (нульова позначка) порога кодування.

Ілюстративна частина лексикографічної статті тлумачних і фразеологічних словників німецької мови актуалізує денотативний та конотативний компоненти семантики досліджуваних ФО. Для німецьких адвербіальних фразеологізмів з етимологічно маркованим компонентом релевантним є коментар, що відновлює та пояснює образ, який лежить в основі досліджуваної одиниці. Цим самим досягається максимально можлива повнота тлумачення конотації адвербіальних фразеологізмів сучасної німецької мови.

Результати, отримані в процесі виконаного дослідження, можуть бути використані для виявлення особливостей кодування та декодування семантики німецьких ФО інших структурних типів. На увагу заслуговує вивчення фразеологізмів у різних мовленнєвих ситуаціях з урахуванням когнітивного, ґендерного та вікового аспектів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Деякі питання історії тлумачення лексикографічних універсалій // Вісник Київського