Київський університет імені Тараса Шевченка

Петленко Юлія Володимирівна

УДК 336.64;336.67

ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ

СТРУКТУР та ефективність їх використання

08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит

Автореферат дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата економічних наук

Київ -1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів, грошового обігу та кредиту Київського університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник : доктор економічних наук, професор

Василик Остап Дмитрович,

Київський університет імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри фінансів, грошового обігу

та кредиту.

Офіційні опоненти : доктор економічних наук, професор

Юрій Сергій Ілліч,

Тернопільська академія народного господарства,

завідувач кафедри фінансів.

Кандидат економічних наук, доцент

Гейдор Іван Іванович,

Науково-дослідний фінансовий інститут при

Міністерстві фінансів України,

заступник директора.

Провідна установа: Київський національний економічний університет, кафедра фінансів підприємств і страхової справи, Міністерство освіти, м.Київ.

Захист відбудеться “15” червня 1999 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.12 у Київському університеті імені Тараса Шевченка за адресою: м.Київ, вул. Васильківська, 90а, ауд.704.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка, вул.Володимирська, 58, к.10.

Автореферат розісланий “14” травня 1999 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Жилінська О.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Трансформаційні процеси у вітчизняній економіці, перш за все, позначилися на механізмі формування та використання фінансових ресурсів підприємницьких структур різних форм власності і обумовили необхідність наукового аналізу і теоретичного обгрунтування низки питань. Актуальність таких проблем посилюється тим фактом, що з початку приватизації 56546 господарських суб’єктів змінили форму власності, у тому числі загальнодержавну - 14909, комунальну - 41637, із них шляхом продажу акцій відкритих акціонерних товариств - 8927, що зумовлює необхідність теоретичного осмислення шляхів адаптації механізму фінансового забезпечення суб’єктів господарювання до сучасних умов.

Становище, що склалося, об’єктивно вимагає нових підходів до формування та використання фінансових ресурсів і напрямів практичної реалізації рекомендацій щодо активізації ролі фінансових інструментів у соціально-економічних процесах, передусім тих, що стосуються фінансових ресурсів як матеріальної основи фінансів і методу підтримання вартісних макроекономічних пропорцій у країні.

У вітчизняній науковій літературі дана проблематика не знайшла комплексного обгрунтування, тоді як у зарубіжній - опубліковано значну кількість праць з питань формування та використання фінансових ресурсів. До них варто віднести роботи Д.А.Аллахвердяна, І.А.Аветисяна, Г.В.Базарової, А.М.Бірмана, Є.О.Вознесенського, М.М.Волуйського, О.М.Волкова, В.О.Галана, В.П.Дьяченка, Л.О.Дробозіної, П.Н.Жевтяка, Р.В.Корнєєвої, Л.О.Ляндо, Л.П.Павлової, В.С.Павлова, В.Г.Панскова, В.М.Радіонової, В.К.Сенчагова, М.І.Ткачук.

Проблеми ролі фінансових ресурсів підприємств в економічній системі держави висвітлюються у працях українських економістів В.Л.Андрущенка, В.М.Бородюка, В.М.Братішка, С.А.Буковинського, З.С.Варналія, О.Д.Василика, В.М.Геєця, А.С.Гальчинського, І.І.Гейдора, В.І.Грушка, А.І.Даниленка, О.Д.Заруби, Б.Є.Кваснюка, Н.І.Костіної, В.І.Кравченка, Ю.П.Лебединського, І.І.Лукінова, А.М.Мороза, С.С.Осадця, К.В.Павлюк, О.І.Пилипченка, А.М.Поддєрьогіна, Г.О.П’ятаченка, О.С.Редькіна, М.І.Савлука, М.І.Сивульського, І.Г.Ткачук, В.М.Федосова, В.В.Шокуна, С.І.Юрія та інших. У наукових дослідженнях цих економістів знайшли відображення окремі аспекти сутності і ролі фінансів та фінансових ресурсів, їх вплив на економіку як у межах окремих господарюючих суб’єктів, так і на макроекономічному рівні.

Водночас, недостатньо досліджені принципи та методи формування і використання фінансових ресурсів підприємницьких структур в умовах переходу до ринку, їх участь у формуванні загальнодержавних фондів фінансових ресурсів та вплив на темпи й пропорції розвитку економіки. Саме ці обставини визначили вибір теми дисертаційного дослідження, обумовили його теоретичну і практичну цінність.

ЗВ’ЯЗОК РОБОТИ З НАУКОВИМИ ПРОГРАМАМИ, ПЛАНАМИ, ТЕМАМИ. Розробки, виконано автором у межах комплексної наукової теми ДКНТ України “Принципи побудови бюджетної системи України”, шифр 05.05.01./033А-95/, що розроблялася кафедрою фінансів, грошового обігу та кредиту Київського університету імені Тараса Шевченка, а також окремих розділів наукових досліджень по виконанню комплексної теми “Становлення фінансової системи України і фінансова стабілізація”, що виконувалася у Науково-дослідному фінансовому інституті при Міністерстві фінансів України.

МЕТА І ЗАДАЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ полягають у вивченні теоретичних положень та практичних аспектів формування та використання фінансових ресурсів суб’єктів господарювання, визначення основних напрямків вдосконалення фінансового забезпечення в умовах трансформації економічної системи з метою підвищення ефективності роботи підприємств, що змінили форму власності.

Досягнення поставленої мети потребувало вирішення таких задач:

·

· дослідження процесу формування фінансових ресурсів для обгрунтування шляхів розширення джерел мобілізації коштів;

· визначення впливу фінансових відносин з бюджетом на структуру і використання фінансових ресурсів підприємницьких структур;

· розробка оптимізаційної моделі формування фінансових ресурсів в умовах становлення фінансового ринку в Україні;

· обгрунтування рекомендацій щодо вдосконалення структури фінансових ресурсів підприємств.

Предметом дослідження є фінансові відносини у виробничій сфері, пов’язані із створенням і використанням фондів фінансових ресурсів. Об’єктом дослідження виступають методи використання фінансів з метою підвищення ефективності виробництва.

Інформаційну базу дослідження складають відповідні законодавчі та нормативні документи, офіційні статистичні матеріали, літературні джерела.

НАУКОВА НОВИЗНА ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬтАТІВ полягає в наступному:

·

·

·

·

·

·

Практичне значення одержаних результатів. Використання результатів дослідження дасть змогу підвищити ефективність господарської діяльності підприємств за рахунок створення сприятливого фінансового клімату.

До результатів, що мають практичне значення, відносяться:

·

· пропозиції, що стосуються вдосконалення форм мобілізації та напрямків використання фінансових ресурсів, знайшли практичне застосування на підприємствах акціонерної форми власності (ВАТ Іркліївський масло - сир завод; ЗАТ ”Будмашсервіс”, м.Київ; ЗАТ “Дорстройкомлект”, м.Київ.);

· пропозиції щодо диференціації ставок податків, розширення бази оподаткування і зниження податкового навантаження.

Результати дослідження широко використовуються в навчальному процесі при викладанні курсів та спецкурсів, зокрема, “Фінанси підприємницьких структур”та “Фінансовий менеджмент”.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ЗДОБУВАЧА:

·

· визначена економічна природа, роль і значення фінансових ресурсів. Фінансові ресурси - об’єктивно необхідний елемент відтворювальних процесів, мають зв’язок з іншими економічними категоріями та самостійні форми впливу на результати господарсько-фінансової діяльності підприємств;

· визначені особливості прояву фінансових ресурсів у забезпеченні відтворювальних процесів у період трансформації економічної системи;

· запропоновано класифікацію фінансових ресурсів підприємств акціонерної форми власності;

· показано відмінності у джерелах формування фінансових ресурсів підприємств в залежності від зміни форми власності. Сруктура фінансових ресурсів підприємств недержавної форми власності є більш мобільною, еластичною, має значно вищий рівень впливу на кінцеві результати господарської діяльності підприємств. Існує можливість самостійно вирішувати питання про розширення джерел фінансових ресурсів за рахунок збільшення власних та залучених кошів.

АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСЕРТАЦІЇ. Результати дисертаційного дослідження оприлюднено на засіданнях кафедри фінансів, кредиту і грошового обігу та методологічному семінарі аспірантів Київського університету імені Тараса Шевченка; науковій конференції “Фінанси України при переході до ринку: теорія і практика” у Волинському державному університеті ім. Лесі Українки; науковій конференції присвяченій 160-річчю Київського університету імені Тараса Шевченка; науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Полтавського кооперативного інституту.

Положення дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі при викладанні курсів “Фінанси підприємств” та “Фінансовий менеджмент”.

ПУБЛІКАЦІЇ. З теми дисертації опубліковано 6 робіт загальним обсягом 2,2 друкованих аркушів / в тому числі у співавторстві - 0,2 друк.арк./.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 202 сторінках друкованого тексту, містить 42 таблиці і 10 рисунків. Складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (160джерел) і додатків.

Структура роботи

ВСТУП

Розділ 1. Економічна природа та призначення фінансових ресурсів

1.1.

1.1.

1.3.

Висновки до першого розділу.

Розділ 2. Організаційні та методичні основи формування фінансових

ресурсів

2.1. Власні фінансові ресурси підприємницьких структур.

2.2. Мобілізація фінансових ресурсів із залучених джерел.

2.3. Оптимізація джерел формування фінансових ресурсів.

Висновки до другого розділу.

Розділ 3. Фінансове забезпечення господарської діяльності

підприємницьких структур

3.1. Фінансове регулювання кругообігу виробничих фондів.

3.2. Взаємовідносини підприємницьких структур з бюджетом та іншими фінансовими інститутами.

3.3. Основні напрямки підвищення ефективності використання

фінансових ресурсів.

Висновки до третього розділу.

Висновки

СПисОК ВИКОРИСТАНих джерел

ДОДАТКИ

Основний зміст дисертаційної роботи

Вирішення основних завдань роботи, визначених метою і задачами дисертаційного дослідення, здійснено на основі розробки наступних груп проблем.

Перша група проблем, досліджених у розділі “Економічна природа та призначення фінансових ресурсів”, стосується встановлення того, що загальною проблемою для підприємницьких структур при переході до ринкової економіки є постійна нестача власних фінансових ресурсів. З огляду на це необхідно визначити такий оптимальний стан фінансових ресурсів та напрямки ефективного їх використання, при якому суб’єкти господарювання, вільно маневруючи власними і залученими коштами, можуть забезпечувати безперервний процес виробництва та реалізації продукції й своєчасно розраховуватися за своїми зобов’язаннями. Умови здійснення господарської діяльності об’єктивно вимагають наявності фондів фінансових ресурсів, які складають матеріальну основу функціонування фінансів.

Важливість і актуальність їх дослідження пояснюється тим, що формування та використання фінансових ресурсів здійснюється на двох рівнях: державному та на рівні підприємств. Фінанси підприємницьких структур, як важлива складова фінансової системи держави, займають пріоритетне становище, оскільки обслуговують процес створення, розподілу, перерозподілу та кінцевого споживання валового внутрішнього продукту.

У дисертації специфіка утворення і використання фінансових ресурсів підприємств визначається як така, що зумовлена існуючими формами власності та відносинами розподілу. Весь час, перебуваючи у русі, фінансові ресурси підприємницьких структур змінюють свою форму, не втрачають змісту, зосереджуються у різних видах фондів та використовуються за призначенням. Розмір та структура джерел формування фінансових ресурсів підприємницьких структур визначає можливості розширеного відтворення, забезпечує фінансову стійкість та платоспроможність, впливає на формування оборотних активів та основних фондів.

У роботі виявлено фактори впливу на формування фінансових ресурсів підприємницьких структур, серед яких автор виділяє види діяльності та організаційно-правові форми господарювання, що обумовлють особливості їх використання. Незалежно від форм власності, умов та методів господарювання фінансові ресурси можуть одночасно виступати об’єктом та інструментом управління.

Таким чином, зi зміною форм власності розширюються джерела формування фінансових ресурсів для здійснення господарської діяльності через мобілізацію коштів на фондовому ринку, шляхом випуску цінних паперів. Така ситуація зумовлює більш ефективне використання фінансових ресурсів, що проявляється у виникненні зобов’язань перед інвесторами з приводу виплати доходів.

У дисертації критично проаналізовано літературні джерела з проблеми формування та використання фінансових ресурсів і відзначено, що неіснує чіткого визначення поняття фінансові ресурси. Нашому розумінню суті фінансових ресурсів відповідає визначення, згідно якого узагальнено фінансові ресурси можна розглядати як грошові кошти, залучені в господарський оборот підприємства із різних джерел, сформованих під впливом організаційно-правових форм господарювання, призначених для покриття його власних потреб.

Результатом теоретичного аналізу економічної природи фінансових ресурсів є запропонована у роботі класифікація джерел формування фінансових ресурсів рис.1.

Виручка від реалізації = Собівартість + Прибуток

Рис.1. Джерела формування фінансових ресурсів підприємницьких структур.

Основою формування фінансових ресурсів підприємницьких структур є власні фінансові ресурси, серед яких прибуток визначається одним із дієвих джерел реального їх поповнення. Прибуток виникає в результаті розподілу та перерозподілу доходів і являє собою частину новоствореної вартості, виробленої, реалізованої і готової до розподілу.

В умовах становлення ринкової економіки, основою успішного функціонування підприємницьких структур є збалансованість його фінансових ресурсів, проте, як досліджено в дисертації, їх структура постійно змінюється під впливом різноманітних факторів таблиця 1.

Таблиця 1.

Склад і структура фінансових ресурсів

підприємницьких структур у 1991-1997 рр. Розраховано за даними Міністерства фінансів України.

Показники | Млрд.крб | Млрд.грн.

1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997

Фінансові ресурси підприємницьких структур, всього |

173,9 |

2803,6 |

93917,5 |

44116,4 |

2230528,3 |

24,4 |

30,6

у т.ч. прибуток | 89,7 | 2275,6 | 78790,3 | 371883,5 | 1880223,0 | 13,9 | 14,8

амортизаційні відрахування |

14,8 |

157,9 |

4097,0 |

10106,7 |

220762,6 |

0,9 |

1,0

інші доходи | 38,2 | 232,9 | 8209,6 | 40561,2 | 100320,0 | 1,2 | 1,1

кредити банків | 31,2 | 173,2 | 8209,6 | 1685,0 | 28818,2 | 0,5 | 0,4

Питома вага у фінансоивх ресурсах підприємницьких сруктур, %

прибутку |

21,6 |

81,2 |

83,9 |

84,3 |

84,3 |

56,9 |

48,3

аморизаційних відрахувань |

8,5 |

5,6 |

4,4 |

2,3 |

9,9 |

3,7 |

3,4

інших доходів | 22,0 | 8,3 | 8,7 | 9,2 | 4,5 | 0,5 | 3,7

кредитів банків | 17,9 | 4,9 | 3,0 | 4,2 | 1,3 | 1,9 | 1,3

Наведені у таблиці дані свідчать про те, що основну частину фінансових ресурсів становить прибуток, частка якого, починаючи з 1991 року до 1995 року, мала стійку тенденцію до зростання - у 1991 році цей показник складав 21,6 %, а у період з 1994 по 1995 рік досягнув рівня 84,3 %, у 1996 питома вага прибутку хоч і знизилась, проте була достатньо високою - 56,9 %, а вже у 1997 році даний показник значно понизився і складав 48,3 %.

Помітне зниження й інших показників доходів до 0,5% у 1996 році проти 17,9% у 1991 році та амортизаційних відрахувань до 3,4 відсотка у 1997 році проти 9,9% у 1995. Такі структурні зрушення у складі фінансових ресурсів підприємницьких структур відбулися під впливом зростання питомої ваги коштів, залучених із зовнішніх джерел, і, в першу чергу, частки кредиторської заборгованості, яка спричинила систему неплатежів та призводить до зниження інвестиційних можливостей підприємницьких структур.

На підставі детального аналізу визначено фактори впливу на процес формування результатів господарської діяльності (прибуток або збиток), до числа яких можна віднести - ціновий і затратний, а, залежно від умов ринкового середовища - внутрішні та загальні.

Можливості вдосконалення процесу формування власних та залучених фінансових ресурсів вимагають дослідження й об’єктивної оцінки статистичних даних, що стало основою другої групи проблем, розкритих у розділі “Організаційні та методичні основи формування фінансових ресурсів”. Фінансові ресурси підприємницьких структур мають специфічну організаційну основу. Як показано в дисертації, організаційною основою вважається діюче законодавство. Прийняття низки законодавчих актів України, що регулюють господарсько-фінансову діяльність підприємств, і, в першу чергу, законів:”Про власність”, “Про підприємництво”, “Про підприємства в Україні”, “Про господарські товариства”, і відповідно на їх основі нормативних актів уряду та інших управлінських структур, дало змогу підприємницьким структурам самостійно розпоряджатися ресурсами, планувати власну господарсько-фінансову діяльність, створювати та забезпечувати матеріально-технічну базу, фінансувати затрати по розширенню виробництва. Для підприємницьких структур така форма організації фінансів в умовах перехідної економіки є новою. Вона поставила перед фінансами підприємств низку проблем - прогнозування, формування та використання фінансових ресурсів. Організаційні основи діяльності підприємницьких структур сприяли опрацюванню методів формування та використання фінансових ресурсів.

У роботі доведено, що фінансування діяльності підприємницьких структур однаковою мірою залежить від стану як власних, так і залучених фінансових ресурсів, які в свою чергу тісно взаємозалежні. Проте, це не означає, що вони можуть замінюватися. Так, у сучасних умовах значних змін зазнав процес формування власних коштів, однак джерела їх не змінилися - статутний фонд, амортизаційні відрахування, валовий дохід та прибуток.

Вдосконалити процес формування прибутку підприємницьким структурам можливо за рахунок: істотного скорочення витрат не виробничого характеру (представницьких витрат, витрат на відрядження, послуги зв”язку, витрат на оренду невиробничих приміщень тощо); відмови від резервування коштів на покриття витрат майбутніх періодів; впровадження єдиного методу визначення реалізації продукції. Пропонується вирішити проблему визначення моменту реалізації продукції через застосування методики, що передбачає повний розрахунок та передачу прав власності на товари, роботи та послуги і ризики, пов’язані із їх доставкою.

Не менш важливим джерелом поповнення власних фінансових ресурсів. як це відзначено в дисертації, є амортизація. Однак, у сучасних умовах господарювання вона втратила реальну можливість впливати на підвищення результатів господарської діяльності підприємницьких структур, через відсутність чіткої амортизаційної політики в державі, яка не сприяє накопиченню достатніх коштів для повного відтворення основних виробничих фондів. Проведені дослідження показали, що амортизація відображає лише ступінь зносу основних фондів. Кошти амортизаційного фонду, за цільовим призначенням, використовуються лише підприємствами державної форми власності. Підприємства недержавних форм власності здійснюють відтворення основних засобів за рахунок прибутку, що залишається в їх розпорядженні після сплати обов’язкових платежів.

В роботі доведено необхідність державного регулювання процесу формування фінансових ресурсів у тих галузях промисловості, де погіршення показників господарської діяльності не залежить від дії внутрішніх факторів. Аргументовано, що однією з форм державного регулювання є надання бюджетних субсидій та дотацій. Через вплив технічних, технологічних та природніх умов виникають обставини, які не дозволяють підприємницьким структурам працювати рентабельно і витримувати ринкову конкуренцію. Тому кризове становище в таких галузях, як сільське господарство, вугільна промисловість, машинобудування не можна подолати без допомоги з боку держави,- за рахунок бюджетних коштів здійснюється фінансування капітальних вкладень, в тому числі модернізуються та переоснащуються виробництва.

Необхідно наголосити на тому, що важливим напрямком роботи підприємницьких структур у галузі розподільчих відносин є фінансове забезпечення процесу розширеного відтворення за рахунок розширення власних джерел фінансових ресурсів. Важливо, щоб держава, через регулювання бюджетної системи, давала можливість розвиватися підприємствам, а не лише сплачувати податки. Доцільно, одним із напрямків діяльності бюджетної системи впровадити бюджетне кредитування галузей промисловості через оформлення податкової заборгованості казначейськими векселями із строком погашення не більше одного року. Загалом це сприятиме додатковому залученню коштів до Державного бюджету у вигляді плати за користування бюджетними коштами.

Результати дослідження доводять, що в умовах кредитної обмеженості банківської системи, підприємницькі структури змушені самостійно вирішувати питання поповнення обігових коштів за рахунок зовнішнього залучення фінансових ресурсів. Зростання кредиторської заборгованості привело більшість підприємств до скрутного становища, що позначилося на їх платоспроможності. Такий фінансовий стан відштовхує потенційних кредиторів від вкладання коштів у розвиток виробництва, де оборотність коштів досить низька порівнянно з торгівлею та громадським харчуванням, а ймовірність отримання прибутку майже відсутня.

У роботі досліджено звітні дані низки підприємств різних форм власності, обгрунтовано висновки щодо коштів, залучених підприємницькими структурами на ринку позикового капіталу. Їх питома вага постійно зростає, що свідчить про відсутність можливості своєчасно розраховуватися за своїми зобов’язаннями. Особливо привертає увагу зростання кредиторської заборгованості за простроченими розрахунками, що пояснюється спадом обсягів виробництва та інфляційними процесами.

Проведені дослідження звітних даних ряду підприємств взуттєвої галузі легкої промисловості дали можливість обгрунтувати висновки щодо скорочення кредиторської та дебіторської заборгованостей, зокрема, через: проведення щорічної їхньої інвентаризації та визначення її результатів у відповідності до нині діючих положень; списання заборгованостей, за якими минули строки позивної давності на результати господарської діяльності (заборгованість перед державними установами сплачується до бюджету). Впровадження таких заходів дасть можливість скоротити кредиторську та дебіторську заборгованість на 25-30 відсотків і забезпечить розрахунки з державою.

Загалом, слід уникати як неконтрольованої кредиторської заборгованості, що призводить до погіршення платоспроможності підприємств, так і надлишкових власних фінансових ресурсів, що можуть сповільнювати виробничий розвиток через надмірне резервування накопичень і відволікання їх із виробничого процесу. Тому, як доведено у проведених дослідженнях, встановлення оптимального співвідношення фінансових ресурсів впливає на вирішення питання підвищення ринкової вартості підприємства і залежить від показників - чистої рентабельності власних коштів та норми розподілу прибутку на дивіденди.

Важливим напрямом вдосконалення процесу формування фінансових ресурсів є застосування методики оптимізації фінансових ресурсі. Це, зокрема, методики, прийняті в зарубіжній практиці (США), які можуть бути впроваджені на вітчизняних підприємствах лише за наявності розвиненого ринку цінних паперів, статистики про його функціонування та після проведення значної адаптивної роботи, пов’язаної із впровадженням міжнародних стандартів обліку та звітності.

У роботі наведена методика застосування середньозваженої вартості фінансових ресурсів з метою визначення мінімуму повернення коштів, вкладених у діяльність підприємства, що може використовуватися для розрахунку ринкової вартості підприємства в цілому. Вартість авансованих у господарську діяльність коштів визначається за формулою:

V=kjdj,

i

де V- вартість авансованого капіталу;

kj- ціна і-го джерела коштів;

dj- питома вага і-го джерела коштів в загальній структурі.

Зазначена методика може застосовуватися за умови використання достовірної інформації про стан фінансових ресурсів підприємницьких структур та їх ринкову вартість.

Третя група проблем, що знайшла висвітлення у розділі “Фінансове забезпечення господарської діяльності підприємницьких структур”, полягає в обгрунтуванні необхідності формування основних засобів за рахунок фінансових ресурсів, зокрема, через фінансове регулювання кругообігу виробничих фондів, систему взаємовідносин підприємницьких структур з бюджетом та іншими фінансовими інститутами та забезпечення фінансової стійкості.

Основною метою регулювання кругообігу виробничих фондів є формування основних засобів за рахунок фінансових ресурсів, опосередкованих у основних фондах, фондах цільового призначення та залучених коштах, що знаходяться в значній залежності від способів і методів їх формування, функціонування та розширеного відтворення. Для цього на початковому етапі діяльності підприємства вдаються до формування основних фондів, за рахунок власних коштів, що є частиною статутного фонду. Проте, надзвичайно низька інвестиційна активність власних товаровиробників і підприємств, тривала економічна криза, стагнація виробництва, прихована інфляція останніми роками призвели до практичного призупинення процесу внутрішнього капіталоутворення.

У дисертації доведено, що досягнення структурних зрушень можливо забезпечити, передусім, через регулювання норм амортизації. Відновлення основних виробничих фондів можна здійснювати за рахунок нагромаджених коштів у фонді виробничого розвитку. Реалізація даної пропозиції - нескладний процес, що відбуватиметься у формі капітальних вкладень, через які завершується не тільки кругообіг авансованої раніше вартості, але й здійснюється додаткове інвестування коштів у зв’язку з розширенням виробництва для покращення його матеріально-технічної бази.

Застосування методики інфляційно-коригуючої переоцінки основних та оборотних фондів підприємств, з одного боку, сприятиме реальному відображенню їх ринкової вартості, а з іншого, поповнить джерела формування власних фінансових ресурсів.

У дослідженні розглянуто можливості формування оборотних коштів як із традиційних, так і нових джерел, формування яких зумовлене розвитком ринкових відносин, зокрема, через систему небанківського кредитування та за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємницької структури. Застосування небанківського кредитування сприятиме залученню додаткових коштів в оборот підприємства та прискорить його оборотність.

Особливу увагу в роботі звернено на систему взаємовідносин підприємницьких структур з бюджетом. Як доведено у дисертації, необхідно вдосконалювати порядок розподілу прибутку в частині черговості розрахунку підприємницьких структур з бюджетом за обов’язковими платежами, це зумовлює необхідність економічного обгрунтування розміру ставок податків, які виступали б гарантом дотримання платниками податків зобов’язань перед державою та максимально забезпечили покриття виробничих і соціальних потреб підприємницьких структур за рахунок прибутку.

Разом з тим, у роботі досліджено порядок розрахунку податків та обов’язкових платежів із прибутку, які підприємницькі структури сплачують до державного бюджету: податок на прибуток; податок на землю; податок з власників транспортних засобів; інші обов’язкові платежі.Під впливом перерозподільних процесів, пов’язаних з прямим оподаткуванням підприємств, практично, в усіх секторах економіки спостерігається зниження питомої ваги прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств після сплати податків та обов’язкових платежів. Вважаємо за доцільне, з метою стимулювання вітчизняного виробництва, ввести такий порядок оподаткування підприємницьких структур, який по можливості підвищував би рівень їх ділової активності.

У дисертації проаналізовано напрямки використання фінансових ресурсів з метою визначення їх ефективності та забезпечення фінансової стійкості підприємницьких структур. Комплексний аналіз показників, розрахованих на підставі даних фінансової звітності, серед яких виділяють:

1)

1)

1)

1)

У здійсненому дослідженні встановлено, що лише за умови своєчасного виявлення ознак можливого погіршення фінансовго стану, в наслідок зростання питомої ваги залучених фінансових ресурсів, можна уникнути банкрутства підприємницької структури. Детальний аналіз механізмів попередження банкрутства дав можливість визначити заходи щодо поліпшення структури фінансових ресурсів.

Висновки

Проведені в дисертаційній роботі комплексні дослідження формування фінансових ресурсів та напрямків ефективного їх використання стали підставою для отримання наукових і практичних результатів, а саме:

1.

1.

3. Здійснено комплексне обгрунтування впливу зміни форм власності підприємницьких структур на процес формування фінансових ресурсів у частині розширення джерел мобілізації; виявлено, що із зміною форм власності можливості мобілізації фінансових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності значно розширюються і дають змогу підприємствам самостійно вирішувати дану проблему через залучення коштів на фондовому ринку та ринку позикового капіталу.

4.

1.

6.

7.

Список опублікованих автором праць

за темою дисертації

1.Петленко Ю.В. Механізм банкрутства підприємств // Фінанси України.-1998.-№2.-С.67-72. - 0,6 д.а.

2.Петленко Ю.В. Проблеми формування фінансових ресурсів у підприємницьких структурах: Зб.наук.пр.-Луцьк: Вид. ВДУ ”Вежа”, 1996.-С.164-166. - 0,3 д.а.

3.Петленко Ю.В. Проблеми забезпечення обіговими коштами виробничих підприємств в умовах економічної кризи // Фінанси України.- 1998.-№9.-С.106-109. - 0,4 д.а.

4.Петленко Ю.В, Кондратьєв О.Є. Реформування оплати праці і фінансовий механізм діяльності підприємств: Зб.наук.пр.-Луцьк: Вид. ВДУ ”Вежа”, 1996.-С.164-166. - 0,3 д.а (особисто автору належить 0,2 д.а.).

5.Петленко Ю.В. Формування фінансових ресурсів на підприємствах взуттєвої галузі легкої промисловості // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, 1998.-№2.- С.86-90.-0,5 д.а.

6.Петленко Ю.В. Фінансові ресурси підприємницьких структур державного сектору: Тези виступів на Всеукр. наук. конф.”Проблеми трансформації економічних систем та становлення ринкового господарства в Україні.-К,1996.-С.119-120.-0,2д.а.

Анотація

Петленко Ю.В. Фінансові ресурси підприємницьких структур та ефективність їх використання.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01- фінанси, грошовий обіг і кредит - Київський університет імені Тараса Шевченка, Київ, 1999 р.

Дисертація присвячена питанням вдосконалення методів формування фінансових ресурсів підприємницьких структур. Розглянуто природу і сутність фінансових ресурсів підприємств. Обгрунтовані напрямки вдосконалення і ефективного управління фінансовими ресурсами в умовах трансформації економічної системи через впровадження організаційних та методичних основ формування фінансових ресурсів.

Доведено, що в умовах ринкової економіки для більшості підприємницьких структур важливими є проблеми їх адаптації до ринкового середовища, а також здатності забезпечувати фінансову стійкість та платоспроможність .

Ключові слова: фінансові ресурси, джерела фінансових ресурсів, власні кошти, залучені кошти, прибуток.

Аннотация

Петленко Ю.В. Финансовые ресурсы предпринимательских структур и эффективность их использования. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата економических наук по специальности 08.04.01 - финансы, денежное обращение и кредит - Киевский университет имени Тараса Шевченка, Киев, 1999.

Диссертация посвящена вопросам совершенствования методов формирования финансовых ресурсов предпринимательских структур. Рассмотрены теоретико-методические основы формирования и использования финансовых ресурсов в условиях трансформации экономической системы. Проанализированы экономическая природа и структура финансовых ресурсов. В диссертации акцентируется внимание на том, что финансово-економические и организационные проблемы формирования и использования финансовых ресурсов предпринимательских структур недостаточно исследованы в отечественной экономической литературе. Основная цель - исследование теоретических положений и практических аспектов формирования и использования финансовых ресурсов субъектов хозяйствования, опредиление основных направлений усовершенствования финансового обеспечения предпринимательской деятельности в современных условиях с целью повышения её еффективности на предприятиях, которые сменили форму собственности. Научная новизна основных результатов исследования заключается в осуществлении комплексного обоснования влияния изменений форм собственности предпринимательских структур на расширение возможностей привлечения необходимых для хозяйственной деятельности ресурсов из внешних и внутренних источников. Обобщено опыт формирования финансовых ресурсов предпринимательских структур зависимо от их организационно-правовых форм хозяйствования. Доказано, что с изменением форм собственности, возможности привлечения финансовых ресурсов для предпринимательской деятельности значительно расширяются и дают возможность самостоятельно выбирать методы финансовго обеспечения за счет привлечения средств на фондовом рынке и рынке ссудного капитала. Уточнено структуру финансовых ресурсов за счет расширения источников мобилизации финансовых ресурсов, что способствовало разработке и обоснованию новых подходов к определению финансового состояния предпринимательских структур и их влияние на хозяйственные результаты.

Применение новых подходов к определению экономической природы и назначения финансовых ресурсов способствовало обоснованию ряда теоретических положений, касающихся эволюционной роли финансов в обеспечении хозяйственной деятельности предприятий негосударственной формы собственности. Разработано предложения, касающиеся оптимизации структуры источников формирования финансовых ресурсов с целью повышения эффективности их хозяйственной деятельности, предложенные оптимизационнные модели дают возможность в каждом конкретном случае находить наиболее оптимальные формы мобиизации средств. Исследовано систему взаимоотношений предпринимательских структур с бюджетом при уплате налогов, что способствовало обоснованию дифференциации ставок налогов в зависимости от отраслевых условий и технического уровня производственных процесов.

Определяющим в условиях рыночной экономики для большинства предпринимательских структур являются проблемы их адаптации к рыночной среде, а также возможности обеспечения их финансовой устойчивости.

Ключевые слова: финансовые ресурсы, источники финансовых ресурсов, собственные стредства, привлечённые средства, прибыль.

Annotation

Petlenko Y.V. Financial resources of business enterprises and trend of their effective use.- Manuscript

Thesis for candidate degree in the field of economics by speciality 08.04.01- finance, money circulation and credit - Kyiv University named after Taras Shevchenko, Kyiv, 1999.

The thesis is devoted to the improvement of methods of forming business enterprises financial resources. The essence and core financial resources have been examined. There have been grounded the trends of improvemend and effective management of financial resources, under the conditions of economic system transition, through implementing organization and methodic basis to form financial resources.

The major point in the market economy conditions for most of business enterprises are the problems of their adaptation to the market and their abilities to provide financial stability.

Key-words: financial resources, sources of financial resources, own equities liabilities, profit.