УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

Кошелєва Вікторія Сергіївна

УДК 378.147.157:65.012.23

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ПРОЕКТУВАЛЬНИХ УМІНЬ

У МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ ЗАСОБАМИ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

13.00.02 – теорія та методика навчання (технічні дисципліни)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Харків – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українській інженерно-педагогічній академії, Міністерство освіти і науки України, м. Харків

Науковий керівник: | кандидат педагогічних наук, доцент

Штефан Людмила Володимирівна,

Українська інженерно-педагогічна академія, доцент кафедри педагогіки та методики професійного навчання, м. Харків

Офіційні опоненти: | доктор педагогічних наук, професор

Тверезовська Ніна Трохимівна,

Інститут професійно-технічної освіти АПН України, завідувач лабораторії інноваційно-інформаційних систем і технологій та дистанційного навчання, м. Київ

кандидат педагогічних наук

Олійник Наталія Юріївна,

Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, доцент кафедри вищої математики та інформатики, м. Харків

Захист відбудеться 17 квітня 2008 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.108.01 в Українській інженерно-педагогічній академії за адресою: 61003, м. Харків, вул. Університетська, 16, зал засідань

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української інженерно-педагогічної академії за адресою: 61003, м. Харків, вул. Університетська, 16

Автореферат розісланий “14” березня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради |

Н.О.Брюханова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Входження України в світове співтовариство зумовлює необхідність упровадження в практику роботи вітчизняних підприємств сучасних технологій управління їхньою діяльністю для забезпечення конкурентоспроможності бізнесу на національному та зарубіжному ринках. Означена ситуація потребує перегляду підходів до організації підготовки економістів на рівні сучасних вимог. Зокрема, в концепції розвитку економічної освіти одним із пріоритетних напрямків їх професійної підготовки визначено широке застосування комп’ютерних технологій. Це зумовлює появу в практиці підготовки інженерів-педагогів економічного профілю відповідних технічних дисциплін. Однією з них є навчальна дисципліна “Програмування і комп’ютерні технології рішення економічних задач”, в сферу завдань якої входить формування необхідних практичних умінь, обумовлених державним стандартом професійної освіти. Особливістю цієї дисципліни є те, що вона інтегрує економічні й технічні знання та вміння. Аналіз освітньо-кваліфікаційної характеристики та робочих програм підготовки інженерів-педагогів економічного профілю виявив відсутність системного підходу в питаннях формування у них проектувальних умінь, що унеможливлює розв'язання задачі з розробки бізнес-плану діяльності підприємств у межах цієї дисципліни. Водночас в умовах динамічного розвитку національної економіки бізнес-план визначається як стандартний документ підприємства, ефективність проектування якого підвищується за умов застосування комп’ютерних технологій (В.Баринов, В.Буров, Л.Кльоба, Т.Любанова, В.Слиньков, В.Попов). Означені особливості обумовлюють необхідність перегляду підходів до формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану в інженерів-педагогів економічного профілю засобами комп’ютерних технологій у процесі навчання дисципліни “Програмування і комп’ютерні технології рішення економічних задач”.

Проведений аналіз літературних джерел показав, що проблеми застосування комп’ютерних технологій у навчальному процесі є предметом дослідження багатьох вчених (А.Ашеров, В.Беспалько, Т.Богданова, О.Виштак, Б.Гершунський, І.Захарова, І.Карімов, В.Латишев, Р.Потапова, Г.Сажко, І.Синельник, Н.Тверезовська, Є.Тен та інші). Ці питання досліджуються при підготовці економістів взагалі (Д.Байд, В.Зуєв, Н.Іщук, О.Кареліна, Н.Олійник, В.Подсолонко, В.Приходько, М.Свіржевський, А.Сингаївська та інші), при розв’язанні економічних задач зокрема (П.Демідов, О.Кузнєцов, О.Куцевол, Є.Лукаш, К.Півоваров та інші), в тому числі й при бізнес-плануванні (К.Барроу, В.Горемикін, Н.Колеснікова, Є.Орлова, С.Покропивний, Л.Сухова). В колі уваги вчених знаходяться і окремі аспекти формування проектувальних умінь (В.Безрукова, Н.Брюханова, О.Коберник, Н.Кузьміна, Є.Литвиновський, Т.Яковенко та інші), але поза увагою залишаються підходи щодо їх формування при розв'язанні економічних задач на основі застосування комп’ютерних технологій.

Це породжує суперечності між: зростаючими вимогами ринку праці до якості формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь як основи розробки бізнес-плану та недостатньою розробленістю теоретичних і практичних аспектів методики їх формування; необхідністю застосування комп’ютерних технологій в процесі формування проектувальних умінь з бізнес-планування та недостатньою розробленістю засобів для їх реалізації.

Такі суперечності визначили проблему дослідження – підвищення якості формування проектувальних умінь з бізнес-планування у інженерів-педагогів економічного профілю засобами комп’ютерних технологій в процесі навчання дисципліни “Програмування і комп’ютерні технології рішення економічних задач”. Необхідність розв’язання цієї проблеми зумовила вибір теми дослідження - “Методика формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю засобами комп’ютерних технологій”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в Українській інженерно-педагогічній академії в межах держбюджетної теми № 5-7 “Теоретичні та методичні основи педагогічної складової інженерно-педагогічної освіти” (протокол №16 від 16.06.2004р.). Науково-практичні розробки проведеного дисертаційного дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи спільної лабораторії Української інженерно-педагогічної академії та Інституту психології АПН України ім. Г.С. Костюка (договір про співробітництво від 30.05.2005р.).

Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Української інженерно-педагогічної академії (протокол № 7 від 30.01.2004р.), узгоджено рішенням Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 31.10.2006р.).

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити методику формування проектувальних умінь з бізнес-планування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю засобами комп’ютерних технологій.

Завдання дослідження:

1. Провести теоретичний аналіз проблеми формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю, аналіз шляхів і засобів їх формування при навчанні дисципліни “Програмування і комп’ютерні технології рішення економічних задач”.

2. Теоретично обґрунтувати та розробити модель формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь з бізнес-планування і на цій основі здійснити проектування відповідних комп’ютерних засобів.

3. Теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити в процесі навчання дисципліни “Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач” методику формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь засобами комп’ютерних технологій.

4. Впровадити в процес навчання дисципліни “Програмування і комп’ютерні технології рішення економічних задач” методичні рекомендації щодо формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь з розробки бізнес-плану засобами комп’ютерних технологій.

Об’єкт дослідження: процес формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю при навчанні дисципліни “Програмування і комп’ютерні технології рішення економічних задач”.

Предмет дослідження: мета, зміст, засоби та технологія формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що якість формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь з розробки бізнес-плану підвищиться за умови реалізації методики, розробленої на засадах застосування багатомірної комп’ютерної навчаючої системи, яка проектується на основі використання моделі формування проектувальних умінь з виділенням структурних елементів діяльності фахівця.

Для вирішення завдань були використані такі методи дослідження:

- теоретичні: аналіз філософської, педагогічної, психологічної, економічної літератури з метою вивчення проблеми та визначення теоретико-методологічних основ дослідження; вивчення й узагальнення педагогічного досвіду з метою вибору педагогічного інструментарію для формування проектувальних умінь у студентів; метод моделювання при визначенні сутності й специфіки процесу формування проектувальних умінь;

- емпіричні: методи збору інформації (анкетування, тестування, опитування) з метою виявлення якості сформованості проектувальних умінь у інженерів-педагогів економічних спеціальностей; педагогічний експеримент з метою перевірки методики формування проектувальних умінь засобами комп’ютерних технологій; метод експертного оцінювання для визначення рівнів сформованості у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь;

- методи математичної статистики (перевірка статистичних гіпотез, критерії Стюдента, Пірсона) для аналізу результатів експериментальної роботи.

Методологічна та теоретична основа дослідження ґрунтується на загальних положеннях теорії пізнання, філософських положеннях про взаємозв’язок та взаємообумовленість явищ і процесів, положеннях системного підходу (В.Афанасьєв, І.Блауберг, В.Кушнір, А.Лігоцький та ін.), діяльнісного підходу до навчання (Л.Виготський, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн та ін.), теоретичних підходах щодо організації навчального процесу у вищій школі (А.Алексюк, С.Гончаренко, Т.Дмитренко, М.Лазарєв, М.Скаткін, В.Сластьонін, Д.Чернилевський, Н.Шестак, В.Ягупов та ін.), положеннях щодо формування проектувальних умінь в умовах навчального процесу (В.Безрукова, Н.Брюханова, І.Дмитрик, С.Єлканов, О.Коберник, Н.Кузьміна, В.Монахов та ін.), концепції інформатизації освіти (А.Ашеров, В.Беспалько, Т.Богданова, О.Виштак, Б.Гершунський, І.Захарова, І.Карімов, В.Латишев, Р.Потапова, Г.Сажко, І.Синельник, Н.Тверезовська, Є.Тен та ін.), основних положеннях професійної діяльності інженера-педагога та його підготовки (Е.Зеєр, О.Коваленко, А.Мелецинек та ін.), положеннях модульного підходу до навчання (В.Аніщенко, І.Богданова, В.Плохій, С.Подолянчук, О.Романовський, А.Фурман, М.Чошанов, Л.Штефан, П.Юцявічене та ін.), основних положеннях диференційованого підходу до навчання (Н.Ничкало, Є.Рапацевич, Н.Розенберг, П.Сікорський та ін.).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- вперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено методику формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану в майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю на основі використання багатомірної комп’ютерної навчаючої системи, що дозволило підвищити якість сформованості проектувальних умінь;

- вперше теоретично обґрунтовано та розроблено модель формування проектувальних умінь з бізнес-планування на основі диференціації двох початкових рівнів сформованості умінь та використанні двох відповідних підсистем моделі з метою їх вирівнювання;

- дістала подальший розвиток структура та зміст багатомірних комп’ютерних навчаючих систем за рахунок реалізації моделі формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану на основі виділення цільового, когнітивного, операційного, контрольно-коригуючого компонентів професійної діяльності фахівця та оптимізації змісту навчальних модулів шляхом визначення базового інваріанту та варіативної частини бізнес-плану;

- дістала подальший розвиток систематизація проектувальних умінь майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю; розвиток полягає у виділенні груп умінь за структурними характеристиками етапів розробки бізнес-плану;

- з метою підвищення надійності удосконалено метод оцінки рівня сформованості проектувальних умінь; удосконалення полягає у врахуванні відповідності незалежних експертних оцінок і самооцінки студентів якості сформованості проектувальних умінь.

Практичне значення дослідження полягає у розробці та впровадженні в процес навчання дисципліни “Програмування і комп’ютерні технології рішення економічних задач”: методики формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь з розробки бізнес-плану, комп’ютерної навчаючої системи “Бізнес-планування на підприємствах”, методичних рекомендацій по проведенню лабораторних робіт за темою “Комп’ютерні технології бізнес-планування діяльності підприємств”.

Методику формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану засобами комп’ютерних технологій було впроваджено в практику роботи Української інженерно-педагогічної академії (акт про впровадження №2/2007/ІКТ від 27.09.2007р.), Харківської національної академії міського господарства (акт про впровадження № 2324 від 14.11.2007р.), Харківського торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету (акт про впровадження № 418 від 15.10.2007р.), Державного підприємства заводу “ЕЛЕКТРОВАЖМАШ” (акт про впровадження № 262/196 від 10.10.2007р.).

Особистий внесок здобувача. Основні результати роботи одержані автором особисто. У працях, написаних у співавторстві, здобувачеві належать (відповідно до списку наукових праць): у роботі [3] – визначення змісту підготовки майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю по бізнес-плануванню; у роботі [6] –обґрунтування структури і змісту модульної програми підготовки студентів до бізнес-планування; у роботі [7] – визначення сучасних підходів до трактування поняття “бізнес-план”, цілей його розробки та факторів, які впливають на зміст бізнес-плану.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження було апробовано на Міжнародній науковій конференції “Державна політика у сфері освіти: глобальні і регіональні аспекти” (м. Харків, 3 квітня 2004р.), XXXVIII науково-практичній конференції науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів та співробітників (м. Харків, 25-26 січня 2005р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розробки та впровадження модульної системи професійного навчання” (м. Харків, 18-21 квітня 2005р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (м. Київ, 25-27 квітня 2006р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Дні науки-2006” (м. Дніпропетровськ, 17-28 квітня 2006р.), ХL науково-практичній конференції науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів та співробітників (м. Харків, 24-25 січня 2007р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Науковий прогрес на рубежі тисячоліть - 2007” (м. Дніпропетровськ, 1-15 червня 2007р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми забезпечення якості підготовки фахівців та гармонізації національних стандартів вищої освіти в Європейському освітньому просторі” (м. Ужгород, 14-16 травня 2007р.).

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження знайшли своє відображення у 15 опублікованих наукових працях (12 без співавторів), із них 5 - у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 - в інших наукових виданнях, 8 - у матеріалах наукових конференцій, 1 – у методичних рекомендаціях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів та загальних висновків, списку літератури з 267 джерел, 12 додатків на 121 сторінки. Повний обсяг дисертації – 362 сторінки. Робота містить 51 таблицю на 32 сторінках і 22 рисунки на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методологічні й теоретичні основи, розкрито наукову новизну, практичне значення, викладено особистий внесок дисертанта, наведено дані про впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні основи формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю засобами комп’ютерних технологій” досліджено проблему формування проектувальних умінь у психолого-педагогічній літературі, проведено аналіз сучасної системи підготовки майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю у цьому напрямку, визначено теоретичні засади формування проектувальних умінь засобами комп’ютерних технологій, розроблено модель формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь з бізнес-планування, визначено алгоритм проектування бізнес-плану на основі виділення у його структурі базового інваріанту і варіативної частини та розроблено модульну програму для комп’ютерної навчаючої системи з формування відповідних умінь.

Аналіз сучасних тенденцій економічної освіти (В.Євтушевський, І.Зінов’єв, І.Скворцов, А.Федченко та інші) свідчить про підвищення вимог до рівня сформованості у фахівців економічних спеціальностей проектувальних умінь щодо розв’язання економічних задач з планування діяльності підприємств на основі застосування комп’ютерних технологій. Це зумовило впровадження в практику підготовки інженерів-педагогів економічного профілю технічної дисципліни “Програмування і комп’ютерні технології рішення економічних задач”, яка інтегрує як економічні вміння, так і вміння щодо володіння комп'ютерними технологіями по розв’язанню професійних задач. На основі аналізу робочої програми цієї дисципліни встановлено, що проектувальні уміння фахівців формуються при розв'язанні задач виробничого планування, що є недостатнім, оскільки у відповідності до державних стандартів ці уміння передбачають планування всіх аспектів діяльності підприємства. Проведений аналіз освітньо-кваліфікаційної характеристики інженерів-педагогів економічного профілю показав, що виділені уміння значною мірою реалізуються через проектувальні уміння по розробці бізнес-плану шляхом застосування комп’ютерних технологій. Аналіз існуючої підготовки цих фахівців по бізнес-плануванню виявив відсутність ціліснісності та системності, що не забезпечує якісного формування проектувальних умінь по розробці бізнес-плану при навчанні дисципліни “Програмування і комп’ютерні технології рішення економічних задач”. Аналіз її робочої програми дозволив встановити недостатність умов для формування проектувальних умінь з бізнес-планування, а саме теоретичної і практичної підготовки, відсутність спеціалізованих комп’ютерних засобів. Таким чином, було визначено проблему дослідження – підвищення якості формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь з розробки бізнес-плану в межах цієї дисципліни. Для її вирішення було розроблено програму дослідження, яка передбачає визначення сутності та структури проектувальних умінь у процесі бізнес-планування, розробку моделі формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь та вибір і удосконалення відповідних комп’ютерних засобів навчання.

На основі аналізу літературних джерел (В.Безрукова, М.Каган, А.Лігоцький, П.Хілл) було визначено поняття “проектувальні уміння” через способи реалізації певних дій, спрямованих на побудову проекту як очікуваного результату діяльності. Подальший аналіз економічної літератури (В.Кучеренко, О.Маркітант, С.Москвін) надав можливість експлікувати поняття “проектувальні уміння з розробки бізнес-плану” як систему практичних дій, спрямованих на розробку бізнес-плану як проекту діяльності підприємства за виробничим, управлінським, маркетинговим та фінансовим напрямками. Узагальнення результатів теоретичного аналізу щодо виділення етапів проектування об’єктів дослідження (А.Грицанов, Т.Смиковська, Ж.Тощенко) та практики розробки бізнес-плану (В.Баринов, Є.Орлова, В.Слиньков) дозволили визначити етапи його створення. Вони стали основою розробки структури проектувальних умінь з бізнес-планування, яка містить уміння реалізації макроетапів проектування бізнес-плану з деталізацією їх до рівня окремих умінь при конкретизації мікро етапів.

На основі положень системного, діяльнісного підходів до навчання, положень професійної діяльності інженера-педагога, підходів до формування професійних умінь в умовах навчального процесу, диференційованого підходу до навчання розроблено модель формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь з бізнес-планування, яка містить цільовий, когнітивний, операційний та контрольно-коригуючий компоненти професійної діяльності фахівця. Цільовий компонент моделі сформовано на основі положень щодо постановки цілей навчання, розроблених Б.Блумом, О.Коваленко, А.Мелецинеком, і представлено у вигляді таксономії цілей формування проектувальних умінь через визначення загальної мети, “грубих” і “тонких” цілей. Когнітивний компонент моделі представлено навчальною інформацією з проектування бізнес-плану і розроблено за диференційованим підходом. Критерієм диференціації є вихідний рівень сформованості проектувальних умінь з бізнес-планування, який визначається на основі результатів вхідного контролю шляхом тестування студентів за спеціально розробленим комплектом завдань. Студенти, які володіють проектувальними уміннями на першому рівні, в подальшому засвоюють інформацію, представлену системою базових знань і знань з послідовності розробки бізнес-плану та його розділів. Студенти, у яких ці уміння сформовані на другому (більш високому) рівні, засвоюють інформацію, що відображає процес розробки бізнес-плану в цілому. Операційний компонент моделі розроблено на основі положень щодо формування професійних умінь в умовах навчального процесу (В.Жигірь, О.Ілліна, К.Платонов) і реалізовано поетапно: формування окремих умінь з бізнес-планування шляхом виконання завдань з розробки розділів бізнес-плану та їх складових (для студентів з вихідним першим рівнем сформованості проектувальних умінь) або виконання завдань з розробки безпосередньо розділів бізнес-плану (для студентів з другим рівнем); практичне використання окремих умінь при розв’язанні завдань з розробки бізнес-плану як цілісного документу на основі вихідних умов при застосуванні спеціального програмного середовища; творче використання набутих умінь при виконанні завдань з проектування бізнес-планів підприємницьких ідей студентів. Контрольно-коригуючий компонент моделі передбачає встановлення рівнів сформованості у студентів проектувальних умінь з розробки бізнес-плану, співвіднесення результатів з цілями навчання і коригування компонентів моделі у разі невідповідності результатів цілям. Рівні сформованості проектувальних умінь визначено на основі підходу, запропонованого В.Беспальком, згідно з яким виділено їх чотири: перший (початковий), другий (репродуктивний), третій (евристичний), четвертий (творчий).

На основі аналізу світових тенденцій підготовки фахівців економічного профілю (Д.Байд, Л.Мулик, Д.Лисбоа), вітчизняного досвіду їх навчання (П.Бурик, Н.Іщук, І.Скворцов), праць вчених-економістів (П.Демідов, Т.Кочурова, В.Чаговець) встановлено, що ефективним засобом формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану є комп’ютерні технології. Аналіз літературних джерел (О.Ващук, І.Захарова, Р.Потапова, Н.Тверезовська) показав, що засоби комп’ютерних технологій за навчальною метою їх застосування представлено трьома групами: комп’ютерними навчальними програмами (інформаційні, контролюючі, комп’ютерні навчаючі системи та ін.), комп’ютерними інструментальними програмами (спеціалізовані і програми загального призначення), інтелектуальними програмами (експертні та інтелектуальні системи). У подальшому серед цих засобів для формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану було виділено групу комп’ютерних навчаючих систем (КНС) і групу спеціалізованих інструментальних програм для бізнес-планування. Вибір КНС обумовлено можливостями їх використання для формування знань, умінь щодо розробки бізнес-плану, контролю за рівнем їх сформованості, реалізації індивідуального підходу до навчання, представлення значного обсягу навчального матеріалу (Б.Гершунський, І.Карімов, В.Латишев). Спеціалізовані інструментальні програми обрано через те, що вони надають можливість автоматизувати розрахунки при бізнес-плануванні, створювати фінансові моделі проекту для подальшого його аналізу і удосконалення (К.Барроу, Ю.Єгупов, О.Кузнєцов). Для ефективного втілення в процес навчання дисципліни “Програмування і комп’ютерні технології рішення економічних задач” і конкретизації виділених засобів на основі аналізу робіт О.Бриксіної, А.Вітухновської, Г.Селевка було розроблено алгоритм проектування навчального процесу із використанням комп’ютерних технологій, який містить концептуальний етап (обґрунтування стратегії використання комп’ютерних технологій), технологічний етап (відбір чи розробка програмних засобів), операціональний етап (проектування структури занять). За результатами проведеного проектування в ході порівняльного аналізу спеціалізованих інструментальних програм для бізнес-планування (Project Expert, Альт-Інвест, COMFAR) було обрано програму Project Expert, яка відповідає національним і міжнародним стандартам та широко застосовується сучасними підприємствами. КНС, що відповідала б у повній мірі завданням дослідження, виявлено не було. Тому було прийнято рішення щодо пошуку шляхів її розробки. З метою визначення змістовної основи КНС для формування проектувальних умінь з бізнес-планування нами було проаналізовано економічну літературу (В.Горемикін, Є.Орлова, В.Слиньков), педагогічний досвід підготовки фахівців у цьому напрямку (І.Носаченко, І.Скворцов, А.Філіпенко), що дозволило у структурі бізнес-плану виділити базовий інваріант і варіативну частину. Базовий інваріант – це незмінний конструкт взаємопов’язаних функціональних одиниць бізнес-плану, незалежних від початкових умов розробки. Варіативна частина – сукупність змістовних елементів бізнес-плану, обумовлених комбінацією початкових умов його проектування. На основі цього підходу, аналізу літературних джерел (В.Аніщенко, І.Богданова, О.Романовський), таксономії цілей формування проектувальних умінь з бізнес-планування було побудовано модульну програму як засіб КНС для формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю відповідних умінь, яка містить модуль 1 “Введення у бізнес-планування”, модуль 2 “Структура бізнес-плану”, що складається з міні-модулю 2.1 “Інваріантна структура бізнес-плану” і міні-модулю 2.2 “Варіативна частина бізнес-плану”, модуль 3 “Основи використання Project Expert для бізнес-планування”.

У другому розділі “Методика формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю засобами комп’ютерних технологій” розкрито основні складові методики формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь з розробки бізнес-плану, а саме мету, завдання, принципи, зміст, методи, організаційні форми, засоби, критерії і методи оцінки, технологію реалізації.

Мету методики було визначено з огляду на структуру та функції професійної діяльності інженерів-педагогів економічного профілю, освітньо-кваліфікаційну характеристику цих фахівців. Метою методики є формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану на основі використання КНС при навчанні дисципліни “Програмування і комп’ютерні технології рішення економічних задач”. Вихідними положеннями розробки методики було обрано як загальнодидактичні принципи (науковості, системності та послідовності, свідомості та активності, індивідуального підходу, диференціації навчального процесу, міцності знань, навичок і умінь), так і специфічні принципи, які відображають сутність економічної освіти (практичної спрямованості, інноваційності).

Формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану засобами комп’ютерних технологій за розробленою методикою здійснювалось в межах дисципліни “Програмування і комп’ютерні технології рішення економічних задач” при реалізації теоретичної і практичної частин навчання. Теоретична частина передбачає проведення лекційних занять за темою “Комп’ютерні технології бізнес-планування діяльності підприємств” із застосуванням модулю 1 “Введення у бізнес-планування”, модулю 2 “Структура бізнес-плану” та модулю 3 “Основи використання Project Expert при бізнес-плануванні” КНС. Зміст модулю 1 складають сутність поняття “бізнес-план”, цілі і функції його розробки, принципи бізнес-планування, класифікація бізнес-планів, стадії і етапи його розробки. Зміст модулю 2 становлять складові інваріантної структури бізнес-плану (резюме, план маркетингу, організаційний, виробничий, фінансовий плани, оцінка ризиків) та варіативної його частини (змістовні елементи бізнес-плану, що відповідають реалізації у його структурі таких вихідних умов, як напрямок розробки, сфера діяльності та вид підприємства). Зміст модулю 3 містить інформацію про призначення, структуру Project Expert, послідовність розробки бізнес-плану в цьому програмному середовищі. Практична частина містить: проведення лабораторної роботи №1 “Розробка розділів бізнес-плану та їх складових”, проведення лабораторної роботи №2 “Проектування бізнес-плану як цілісного документу”; організацію самостійної роботи з розробки бізнес-планів підприємницьких ідей.

Мета і зміст методики обумовлюють застосування проблемно-пошукових методів навчання шляхом пропонування студентам проблемних ситуацій з розробки розділів бізнес-плану, їх складових і документу в цілому. В межах дисципліни “Програмування і комп’ютерні технології рішення економічних задач” прикладами таких завдань є вибір схеми фінансування проекту, обґрунтування обраного методу ціноутворення, удосконалення бізнес-проекту з метою підвищення його прибутковості тощо. Вирішення таких завдань студентами передбачає самостійне вивчення заданих вихідних умов, визначення можливих альтернатив рішення, вибір оптимального варіанту і його обґрунтування.

Засобами реалізації методики формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану було визначено програмний продукт Project Expert і КНС. На основі аналізу літературних джерел з питань проектування комп’ютерних програм навчального призначення (О.Ващук, Є.Тен, В.Хартвич) визначено алгоритм розробки цих програм як основи проектування КНС, який містить три стадії: прийняття рішення щодо створення КНС, безпосередня її розробка, апробація і редагування програми. Проектування КНС проводилось на основі концепції, яка полягала в розробці такого сучасного засобу навчання, в якому синтезовано і представлено у текстовій та ілюстративній формах фактичні, теоретичні і методологічні знання основ процесу бізнес-планування на підприємствах з метою забезпечення студентам ефективних умов засвоєння знань і умінь з розробки бізнес-плану, а викладачеві – управління їхньою навчально-пізнавальною діяльністю. Теоретичним підґрунтям розробки КНС було визначено підхід до проектування багатомірних програмних засобів навчального призначення, запропонований Г.Бучом, І.Кожевніковою, Є.Приходько, А.Рибановим, В.Шевчуком. Його сутність полягає у створенні інформаційно-логічної структури програмного засобу, який є адаптивним до рівня знань студентів. Цей підхід дозволив розглядати нашу комп’ютерну програму як багатомірну КНС, під якою мається на увазі програмний продукт навчального призначення, що характеризується множиною ознак, угрупованих за кількома напрямками. Такими напрямками є: зміст підготовки до бізнес-планування, який оптимізовано шляхом виділення у структурі бізнес-плану базового інваріанту і варіативної частини та представлено у вигляді модульної програми; модель формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану, яка передбачає поетапну реалізацію її компонентів, що відповідають структурним елементам професійної діяльності фахівців (цільового, когнітивного, операційного, контрольно-коригуючого); вихідний рівень сформованості у студентів проектувальних умінь з бізнес-планування, який за умовами дослідження приймає значення першого або другого. Відповідна структура КНС дозволяє синтезувати алгоритми навчання бізнес-плануванню на основі представлення послідовностей навчального матеріалу згідно із заданими вихідними умовами навчання. Формування цих алгоритмів у багатомірній КНС здійснюється на основі врахування індивідуальної підготовки за результатами вхідного контролю.

На основі моделі підготовки студентів до бізнес-планування було розроблено технологію формування проектувальних умінь при навчанні дисципліни “Програмування і комп’ютерні технології рішення економічних задач”, що містить два етапи: підготовчий, у межах якого здійснюється визначення вихідного рівня сформованості умінь; основний, спрямований на їх формування із застосуванням багатомірної КНС. Для кожного з етапів виділено компоненти, дії і засоби діяльності педагога і студентів, передбачуваний продукт спільної діяльності.

Підходи щодо дослідження процесу формування професійних умінь в межах підготовки фахівців, запропоновані І.Зінов’євим, Р.Макаровим, Л.Зеленською та ін., визначили і критерії оцінки самої методики формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану. Основними критеріями обрано мотивацію навчальної діяльності, рівень сформованості проектувальних умінь та узгодженість компонентів структури професійної діяльності фахівця. Високий рівень мотивації навчальної діяльності є однією з умов ефективного оволодіння студентами комплексом професійних умінь (О.Аксьонова, М.Лапкін, І.Найдьонов). Для її дослідження використано методику, запропоновану А.Реаном і В.Якуніним. Рівень сформованості проектувальних умінь визначається за результатами аналізу експертних оцінок бізнес-планів. Експерти оцінюють розроблені студентами бізнес-плани власних підприємницьких ідей із використанням спеціального програмного забезпечення Project Expert. Оцінка проводиться на основі методики перевірки якості бізнес-плану, запропонованої С.Покропивним, С.Соболєм, Г.Швиданенко, О.Дерев’янко. Для підвищення надійності методу оцінки рівня сформованості проектувальних умінь визначається узгодженість компонентів структури професійної діяльності фахівця шляхом врахування відповідності незалежних експертних оцінок і самооцінки студентів щодо сформованості проектувальних умінь. Самооцінка студентами розроблених бізнес-планів здійснюється за тією ж методикою перевірки якості розробки бізнес-плану, яку використано і на етапі їх експертного оцінювання. Відповідність між цими оцінками визначається за допомогою методів математичної статистики.

У третьому розділі “Експериментальна перевірка методики формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю засобами комп’ютерних технологій” визначено організаційно-методичні основи експериментального дослідження, способи обробки та аналізу результатів.

У ході констатувального експерименту, який проводився на базі Української інженерно-педагогічної академії (УІПА) у 2003 році методами опитування, анкетування, тестування, визначався рівень сформованості проектувальних умінь з розробки бізнес-плану в майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю в процесі навчання дисципліни “Програмування і комп’ютерні технології рішення економічних задач”. Отримані результати показали, що серед випускників УІПА спеціальності “Професійне навчання. Економіка підприємств, маркетинг та менеджмент” (кількість респондентів – 122 чол.) 76,8% опитуваних визнали якість сформованості умінь по реалізації процесу бізнес-планування недостатньою. За даними анкетування, у якому взяло участь 437 студентів денної і заочної форм навчання, було встановлено, що 85,6% респондентів оцінюють свій рівень володіння уміннями з розробки бізнес-плану як недостатній для самостійного його проектування. Подальше тестування студентів (75 чол.) підтвердило низький рівень сформованості умінь по реалізації процесу бізнес-планування: відмінні та добрі оцінки продемонстрували лише 22,9% опитаних, а основний результат склали задовільні (31,4%) та незадовільні (45,7%) оцінки. Згідно з отриманими результатами було визначено, що якість сформованості у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь з розробки бізнес-плану є недостатньою.

На формувальному етапі експерименту, який проводився на базі УІПА протягом 2004-2005 років, взяло участь 158 студентів контрольної групи (КГ), 154 студенти експериментальної групи (ЕГ). При розподілі груп на контрольну та експериментальну було здійснено їх попереднє вирівнювання за такими показниками, як рівень базової економічної підготовки, початковий рівень сформованості проектувальних умінь з розробки бізнес-плану. Результати показали, що на першому рівні такими уміннями володіють 50,6% студентів КГ і 57,8% студентів ЕГ, на другому рівні – 49,4% студентів КГ і 42,2% студентів ЕГ. Подальший статистичний аналіз, проведений за критерієм Пірсона (при <0,05), виявив статистичну однорідність отриманих результатів. Таким чином, КГ та ЕГ мали рівноцінні початкові умови.

У подальшому в процес навчання студентів ЕГ з дисципліни “Програмування і комп’ютерні технології рішення економічних задач” було впроваджено методику формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану засобами комп’ютерних технологій. Її оцінку проведено на основі попередньо визначених критеріїв. Аналіз мотивації навчальної діяльності показав, що позитивних змін зазнали значення оцінок студентів ЕГ у порівнянні зі студентами КГ з таких мотивів, як отримання глибоких і міцних знань (оцінка зросла з 3,31 до 4,12 балів), готовність до наступних занять (оцінка підвищилась з 4,69 до 4,92 балів), успішність у майбутній професійній діяльності (оцінка зросла з 4,38 до 4,97 балів). Статистичний аналіз оцінок мотивів навчальної діяльності студентів, проведений за критерієм Стюдента (при <0,05), виявив статистичну значущість такої різниці.

Перевірку методики проведено і на основі аналізу та узагальнення експертних оцінок розроблених студентами бізнес-планів шляхом встановлення рівня сформованості проектувальних умінь за В.Беспальком. Операції, що пов’язані з добором експертів, проведенням експертизи, опрацюванням даних експертних вимірювань, здійснені з урахуванням держстандартів, рекомендацій щодо застосування методів математичної статистики в педагогічній теорії та практиці. Оцінювання рівня сформованості у студентів проектувальних умінь проведено на основі результатів перевірки експертами якості бізнес-плану за такими напрямками: визначення структури бізнес-плану, розробка резюме, опис підприємства і продукції, проектування плану маркетингу, виробничого, організаційного, фінансового планів, оцінка ризиків. Узагальнені дані результатів визначення рівнів сформованості у студентів проектувальних умінь з розробки бізнес-плану наведено на рис. 1.

Рис. 1. Результати рівнів сформованості проектувальних умінь розробки бізнес-плану після експерименту

Статистичний аналіз даних (за критерієм Пірсона) виявив суттєву перевагу результатів сформованості проектувальних умінь з розробки бізнес-плану в студентів ЕГ порівняно зі студентами КГ. Так, у студентів ЕГ ці уміння сформовані переважно на ІІІ і IV рівнях (відповідно 29,8% і 37,2%), тоді як у студентів КГ – у більшості випадків на І і ІІ рівнях (відповідно 49,4% і 39,2%).

У подальшому було проведено оцінку надійності метода визначення рівня сформованості проектувальних умінь за критерієм відповідності експертних оцінок і самооцінки студентів. В аспекті, що розглядається, відповідність оцінок є показником узгодженості компонентів структури професійної діяльності, насамперед операційного та контрольно-коригуючого. Порівняння експертних оцінок і самооцінки студентів за критерієм Пірсона (при <0,05) за умов дотримання співвідношення < виявило суттєву різницю між самооцінкою студентів КГ та експертними оцінками (27,22 > 7,82), що свідчить про недостатню надійність сформованості умінь. Разом з тим було встановлено статистичну однорідність самооцінки студентів ЕГ і результатів експертного оцінювання (1,34 < 7,82). Таким чином, статистичний аналіз результатів показав, що студенти ЕГ вміють не тільки розробляти бізнес-план, але і оперативно та надійно контролювати і коригувати свою діяльність.

Проведений аналіз результатів порівняльного експерименту підтвердив висунену гіпотезу і дозволив зробити висновок щодо підвищення якості формування проектувальних умінь за рахунок реалізації розробленої методики.

ВИСНОВКИ

1. У результаті аналізу сучасних тенденцій розвитку вищої освіти виявлено підвищення вимог до рівня володіння фахівцями економічних спеціальностей проектувальними уміннями на основі використання комп’ютерних технологій, інтеграція яких відбувається в межах технічних дисциплін. На основі аналізу державних стандартів підготовки інженерів-педагогів економічного профілю встановлено, що проектувальні уміння значною мірою реалізуються через бізнес-планування діяльності підприємств засобами комп’ютерних технологій. Аналіз традиційної підготовки фахівців за цим напрямком виявив її фрагментарність, відсутність цілісності та системності, що не забезпечує якісного формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану при навчанні дисципліни “Програмування і комп’ютерні технології рішення економічних задач”. Це зумовило проблему дослідження – підвищення якості формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь з розробки бізнес-плану при навчанні дисципліни “Програмування і комп’ютерні технології рішення економічних задач”.

2. Аналіз літератури та вивчення досвіду підготовки фахівців економічного профілю дозволили визначити саме поняття “проектувальні уміння” через способи реалізації певних дій, спрямованих на побудову проекту як очікуваного результату діяльності; експлікувати поняття “проектувальні уміння з розробки бізнес-плану” як систему практичних дій, спрямованих на розробку бізнес-плану у вигляді проекту діяльності підприємства за виробничим, управлінським, маркетинговим та фінансовим напрямками; розробити структуру проектувальних умінь з бізнес-планування через конкретизацію виявлених макроетапів проектування бізнес-плану.

3. На основі положень системного та діяльнісного підходів, професійної діяльності інженера-педагога, підходів до формування професійних умінь в умовах навчального процесу і диференційованого підходу до навчання розроблено модель формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь з бізнес-планування, яка містить цільовий, когнітивний, операційний та контрольно-коригуючий компоненти професійної діяльності фахівця. Цільовий компонент містить таксономію цілей формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану. Когнітивний компонент моделі реалізовано за диференційованим підходом та представлено навчальною інформацією двох рівнів. Операційний компонент моделі включає виконання завдань з розробки розділів бізнес-плану, їх складових та документу в цілому. Контрольно-коригуючий компонент передбачає визначення рівня сформованості проектувальних умінь за В.Беспальком та коригування компонентів моделі у разі невідповідності результатів поставленим цілям. Використання цієї моделі дозволило підвищити якість сформованості проектувальних умінь з розробки бізнес-плану.

4. Проведений аналіз світового і вітчизняного досвіду підготовки фахівців економічного профілю показав, що ефективному формуванню проектувальних умінь з розробки бізнес-плану сприяє використання комп’ютерних технологій. На основі аналізу класифікації засобів комп’ютерних технологій виділено групу комп’ютерних навчаючих систем і групу спеціалізованих інструментальних програм для бізнес-планування. Розроблено алгоритм проектування навчального процесу із застосуванням комп’ютерних технологій. Реалізація цього алгоритму в межах дисципліни “Програмування і комп’ютерні технології рішення економічних задач” дозволила обрати Project Expert як спеціалізовану інструментальну програму для бізнес-планування і прийняти рішення про розробку КНС. На основі аналізу економічної літератури сформовано змістовну складову КНС у вигляді модульної програми, яка містить модуль 1 “Введення у бізнес-планування”, модуль 2 “Структура бізнес-плану”, який складається з міні-модулю 2.1 “Інваріантна структура бізнес-плану” і міні-модулю 2.2 “Варіативна частина бізнес-плану”, модуль 3 “Основи використання Project Expert для бізнес-планування”. Комплексне використання засобів навчання у вигляді КНС і спеціалізованої інструментальної програми Project Expert стало підґрунтям підвищення якості сформованості проектувальних умінь.

5. Теоретично обґрунтовано та розроблено методику формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь з бізнес-планування на основі використання багатомірної КНС. Під багатомірною КНС мається на увазі програмний продукт навчального призначення, що описується кількома множинами (вимірами) ознак (змістом підготовки до бізнес-планування, представленим у вигляді модульної програми; моделлю формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану із виділенням цільового, когнітивного, операційного, контрольно-коригуючого компонентів структури професійної діяльності; вихідним рівнем сформованості відповідних умінь, що приймає значення першого або другого). Таким чином, багатомірна КНС адаптує процес навчання бізнес-плануванню до вихідного рівня сформованості у студентів умінь і реалізує модель формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану.

6. У якості критеріїв оцінки розробленої методики виділено мотивацію навчальної діяльності, рівень сформованості проектувальних умінь та узгодженість компонентів структури професійної діяльності фахівця. Аналіз мотивації навчальної діяльності студентів виявив статистично значущі, позитивні зміни оцінок студентів ЕГ у порівнянні зі студентами КГ з таких мотивів, як отримання глибоких і міцних знань (значення оцінки зросло з 3,31 до 4,12 балів), готовність до наступних занять (оцінка підвищилась з 4,69 до 4,92 балів), успішність у майбутній професійній діяльності (значення оцінки зросло з 4,38 до 4,97 балів). Експериментальний аналіз рівня сформованості проектувальних умінь з бізнес-планування показав суттєву перевагу студентів ЕГ над студентами КГ: цими уміннями на четвертому рівні володіють 37,2% студентів ЕГ та 4,4% студентів КГ, на третьому рівні – 29,8% і 7,0% відповідно, на другому рівні – 20,7% і 39,2%, на першому рівні – 12,3% і 49,4%. Порівняння самооцінки студентів ЕГ і експертних оцінок за допомогою критерію Пірсона виявило їх відповідність на відміну від результатів такого ж аналізу в КГ. Це свідчить про сформованість і узгодженість тих компонентів структури професійної діяльності, які забезпечують якісну реалізацію проектувальних умінь з розробки бізнес-плану студентами ЕГ.

Зазначене вище підтверджує висунену гіпотезу дослідження і свідчить про виконання завдань і досягнення поставленої мети дослідження.

Виконане дослідження не вирішує всіх