Університет менеджменту освіти

Академії педагогічних наук України

МУРОВАНА НОННА МИКОЛАЇВНА

УДК 373.5.16 : 371.124.7 : 37.018.46

ПЕДАГОГІЧНЕ КЕРІВНИЦТВО РОЗВИТКОМ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ МУЗИКИ

У ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ОСВІТІ

13.00.06 – теорія та методика управління освітою

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Університеті менеджменту освіти Академії педагогічних наук України.

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор, старший науковий співробітник Даниленко Лідія Іванівна, Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти Університету менеджменту освіти АПН України, директор

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор, Павлютенков Євгеній Михайлович, Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, завідувач кафедри управління розвитком освіти

кандидат педагогічних наук, заслужений учитель України, Онаць Олена Миколаївна, спеціалізована школа № 41 ім. З.К. Слюсаренка м. Києва, директор

Захист відбудеться „20” червня 2008 р. о 14-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.455.03 в Університеті менеджменту освіти АПН України за адресою:

04053, м. Київ – 53, вул. Артема, 52-А, корпус 3, актова зала.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Університету менеджменту освіти АПН України за адресою:

04053, м. Київ – 53, вул. Артема, 52-А, корпус 3.

Автореферат розісланий „19” травня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.С. Снісаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми дослідження. Глибокі соціальні, духовні й матеріально-технічні перетворення, що відбуваються в житті нашого суспільства і світової громадськості, висувають систему освіти в число важливих інститутів, що покликані забезпечувати ці зміни в дусі утвердження нових цінностей і пріоритетів третього тисячоліття. Тенденції розвитку громадянської свідомості в останні роки свідчать про те, що центром системи освіти стає особистість, її здібності й особливості.

У цих умовах від педагога як носія загальнолюдських цінностей, вихователя нових творчих якостей вимагається високий рівень професійної компетентності й загальної культури, ціннісного самовизначення, здатності здійснювати свою діяльність відповідно до принципів демократизму й гуманізму, у дусі толерантності й самооцінки кожної індивідуальності. На цьому акцентують увагу закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про загальну середню освіту», Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття), Національна доктрина розвитку освіти та ін.

Стрімка динаміка соціокультурних перетворень в Україні, зміцнення її авторитету в європейському та світовому співтоваристві ставлять перед сучасним загальноосвітнім навчальним закладом завдання переорієнтації освіти з парадигми «людина освіти» на якісно нову – «людина культури». Ключова роль у становленні громадянина України належить педагогам художньо-естетичних дисциплін, у т.ч. вчителям музики.

Закон України «Про загальну середню освіту», Державний стандарт базової й середньої освіти, Концепція загальної мистецької освіти та навчальні програми Міністерства освіти і науки України з музики вимагають від системи післядипломної педагогічної освіти підвищення рівня професіоналізму вчителів, які забезпечують мистецтвознавчий та культурологічний рівень учнів, формують їхню високу гуманістичну культуру. У зв’язку з цим істотно підвищуються вимоги до забезпечення розвитку професійної компетентності вчителів музики у післядипломній освіті засобами управління цим процесом.

Наукові проблеми і практичні завдання, пов’язані з пошуком технологій ефективного управління в системі післядипломної педагогічної освіти, потребують аналізу теоретичних надбань і практичного досвіду, власного та зарубіжного.

Становлення загальної науки управління у сфері освіти пов’язано з іменами зарубіжних учених – М. Альберта, Дж. Грейсона, О. Делл, М. Мескона, К. Мінцберга, Д. Недлера, Ф. Хедоурі та ін. Управлінські засади в освітянській сфері, в тому числі в сфері післядипломної освіти, висвітлено провідними вітчизняними науковцями – В.І. Бондарем, Л.І. Даниленко, Г.В. Єльниковою, Л.М. Карамушкою, В.І. Масловим, Є.М. Павлютенковим, В.В. Олійником,
В.С. Пікельною, С.О. Сисоєвою та ін.

У працях українських учених (С.В. Крисюк, Н.Г. Протасова, В.І. Пуцов, В.А. Семиченко, Т.М. Сорочан, Т.І. Сущенко, Л.Л. Хоружа, А.В. Худоминський та ін.) зазначається, що система післядипломної освіти сприяє: адаптації до професійної діяльності в умовах нових соціально-економічних відносин; апробуванню нового змісту освіти й нових педагогічних технологій; здійсненню моніторингу основних показників розвитку галузі з метою визначення її перспектив.

Достатньо уваги приділено вітчизняними та зарубіжними вченими питанням удосконалення системи післядипломної освіти для різних категорій педаго-гічних працівників, що сприяє розвитку їхньої професійної компетентності. Дослідженням з даної проблеми присвячені роботи
В.П. Бездухова, Т.Г. Браже, В.М. Введенського, Р.Х. Гильмєєвої,
Б.С. Гершунського, А.К. Маркової, О.М. Онаць, Л.П. Пуховської,
В.А. Сластьоніна, В.Ю. Стрельнікова, у тому числі вчителів музики –
Б.В. Асаф’єва, Н.Л. Гродзенської, Д.Б. Кабалевського, Л.М. Масол,
Г.М. Падалки, О.Я. Ростовського, О.П. Рудницької, О.П. Щолоко-вої та ін.

Вивчення теорії і практики управління розвитком професійної компетентності педагогічних працівників у системі післядипломної освіти засвідчує зростання уваги до даної проблеми. Однак вирішення її залежить не лише від управління навчальним процесом у закладах післядипломної педагогічної освіти, а й від педагогічного керівництва даним процесом.

Визначення актуальності проблеми педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в інститутах післядипломної педагогічної освіти дали можливість виявити суперечність між сучасними вимогами до вчителя музики високого рівня професіоналізму, здатного до професійно-особистісного самовизначення й саморозвитку, конструювання і здійснення гуманістично спрямованих педагогічних систем і технологій та недостатньо ефективним рівнем педагогічного керівництва цим процесом у закладах післядипломної педагогічної освіти.

Враховуючи педагогічну й соціальну значущість зазначеної проблеми й недостатню її розробленість у теорії і практиці управління, темою дисертаційного дослідження обрано: «Педагогічне керівництво розвитком професійної компетентності вчителів музики у післядипломній освіті».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано згідно з темою, передбаченою планом науково-дослідницької роботи Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України, затвердженою вченою радою Центрального інституту післядипломної педагогіч-ної освіти АПН України (протокол № 6 від 23.06. 2004 р.) та зареєстрованою Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 9 від 23.11.2004 р.).

Об’єкт дослідження – педагогічне керівництво розвитком професійної компетентності вчителів у післядипломній освіті.

Предмет дослідження – структура, зміст і технологія педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в інститутах післядипломної педагогічної освіти.

Метою дослідження є підвищення рівня професійної компетентності вчителів музики шляхом розробки, обґрунтування і впровадження моделі педагогічного керівництва її розвитком в інститутах післядипломної педагогічної освіти.

Гіпотеза дослідження: якщо розробити, обґрунтувати, експериментально перевірити і впровадити розроблену модель педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в інститутах післядипломної педагогічної освіти, яка ґрунтується на цілеспрямованому впливі суб’єктів педагогічного керівництва на зміст, форми й методи підвищення їх кваліфікації та формуванні суб’єкт-суб’єктної взаємодії, то підвищиться рівень професійної компетентності вчителів музики за основними її компетенціями – ключовими, операційними, інтелектуально-педагогічними.

Для досягнення поставленої мети дослідження й доведення його гіпотези визначено такі завдання:

1.

2.

3.

4.

5.

Методологічною основою дослідження є сучасні положення теорії наукового пізнання, теоретичні положення філософії щодо діяльнісної сутності розвитку особистості, принципи управління процесом розвитку особистісних і професійних якостей особистості у процесі неперервної освіти, культурологічний, диференційований, особистісно зорієнтований, особистісно-діяльнісний, компетентнісно зорієнтований та цільовий підходи до пізнання педагогічних фактів, явищ і процесів, головні положення розвитку освіти України, зазначені в Конституції України, законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття), Національній доктрині розвитку освіти та інших законодавчих і нормативних документах.

Теоретичну основу дослідження становлять:

- загальні положення теорії управління (М. Альберт, Дж. Грейсон,
О. Делл, М. Мескон, К. Мінцберг, Д. Недлер, Ф. Хедоурі), управління соціально-педагогічними системами (В.І. Бондар, Л.М. Ващенко, Л.І. Даниленко, Г.В. Єльникова, Л.М. Карамушка, В.І. Маслов, В.В. Олій-ник, М.М. Поташник, С.О. Сисоєва, Т.М. Сорочан, А.В. Худомин-сь-кий), педагогічного керівництва процесом розвитку педагогічних систем і процесів (Є.С. Березняк, В.І.  Бондар, В.І. Звєрева, Н.В. Куди-кіна, В.І. Маслов, Є.М. Павлютенков, М.П. Парфенов, В.С. Пікельна, М.В. Черпінський);

- положення психолого-педагогічної науки про розвиток професійної компетентності педагогічних працівників (В.П. Бездухов, Т.Г. Браже,
В.М. Введенський, Р.Х. Гильмєєва, Б.С. Гершунський, Н.В. Гузій,
В.А. Ізвозчиков, Н.М. Лобанова, А.К. Маркова, О.М. Онаць, Н.Г. Протасова, Л.П. Пуховська, В.А. Семиченко, В.А. Сластьонін, В.Ю. Стрельніков,
Л.Л. Хоружа), у тому числі вчителів музики (Е.Б. Абдулін, О.О. Апраксіна,
Л.Г. Арчажникова, Б.В. Асаф’єв, Н.Л. Гродзенська, Д.Б. Кабалевський,
Л.М. Масол, Г.М. Падалка, О.Я. Ростовський, О.П. Рудницька, О.П. Щолокова).

Методи дослідження. Для розв’язання вищеозначених завдань використо-вувався комплекс методів теоретичного, емпіричного та експериментального рівнів:

- аналіз і синтез, порівняння й конкретизація теоретичних знань, що сприяли уточненню поняття «педагогічне керівництво розвитком професійної компетентності вчителів музики», його рівнів та етапів в інститутах післядипломної педагогічної освіти; розумінню сутності поняття «професійна компетентність педагогічних працівників», визначен-ню структури та змісту професійної компетентності вчителів музики;

- спостереження, групові та індивідуальні бесіди, опитування й анкетуван-ня – для визначення якісного стану педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в інститутах післядипломної педагогічної освіти;

- педагогічний експеримент, вивчення, обробка й узагальнення статистичних матеріалів – для розробки й наукового обґрунтування моделі педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в інститутах післядипломної педагогічної освіти;

- статистична обробка даних дослідно-експериментальної роботи – для перевірки доцільності розробленої педагогічної моделі.

Організація дослідження. Дослідження проводилось у три етапи впродовж 2003–2008 років.

На першому етапі (2003–2005 рр.) визначалися вихідні наукові позиції щодо сутності педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності педагогічних працівників, у тому числі вчителів музики в інститутах післядипломної педагогічної освіти; охарактеризовувалися рівні та етапи педагогічного керівництва; уточнювалася структура і зміст професійної компетентності вчителів музики; розроблялися гіпотеза, завдання; проводився констатувальний експеримент.

На другому етапі (2005–2007 рр.) здійснювалися розробка, обґрунтування й експериментальна перевірка моделі педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в інститутах післядипломної педагогічної освіти; проводився формувальний експеримент.

На третьому етапі (2007–2008 рр.) узагальнювалися результати науково-теоретичного аналізу дослідно-експериментальної роботи, розроблялися методичні рекомендації щодо практичного застосування розробленої моделі, формулювалися загальні висновки дослідження.

Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі Інституту післядипломної освіти Севастопольського міського гуманітарного університету (ІПО СМГУ), Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти (ЦІППО) АПН України, до якої було залучено 1311 учителів та 122 науково-педагогічних працівника (методисти предметних кабінетів, проректори, завідувачі та викладачі кафедр обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти).

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: вперше розроблено й теоретично обґрунтовано модель педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в інститутах післядипломної педагогічної освіти; уточнено поняття «педагогічне керівництво розвитком професійної компетентності вчителя» та «професійна компетентність учителя»; визначено етапи, рівні і технологію здійснення педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в інститутах післядипломної педагогічної освіти, структуру і зміст складових їх професійної компетентності та критерії оцінювання.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці: технологій визначення рівнів педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в інститутах післядипломної педагогічної освіти та рівнів їх професійної компетентності за основними компетенціями; навчально-методичного комплексу з розвитку професійної компетентності вчителів музики в інститутах післядипломної педагогічної освіти; методичних рекомендацій з педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в системі післядипломної педагогічної освіти.

Результати дослідження можуть бути використані у вищих навчальних закладах освіти різних рівнів акредитації, закладах післядипломної педагогічної освіти, в діяльності науково-методичних центрів й установ освіти.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження доповідалися та обговорювалися на Міжнародних науково-практичних конференціях: «Акмеологiя – наука XXI століття» (Київ, 2005), «Адаптивне управління як засіб реалізації стратегічних цілей закладу освіти» (Севастополь, 2006), «Технології педагогічної освіти: теорія, досвід, перспективи розвитку в умовах Болонського процесу» (Миколаїв, 2006), «Акмеологiя – наука XXI століття: розвиток професіоналізму» (Київ, 2007), «Теоретичні та методичні засади розвитку педагогічної освіти: педагогічна майстерність, творчість, технології» (Київ, 2007); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Художньо-естетична освіта: реалії та перспективи розвитку» (Миколаїв, 2004), «Професіоналізм педагога (Проективна педагогіка: питання теорії та практики)» (Ялта, 2004), «Інноваційний розвиток управлінського потенціалу керівника загальноосвітнього закладу» (Кременчук, 2006), «Стан та перспективи розвитку післядипломної педагогічної освіти» (Херсон, 2006), «Менеджмент і дидактичний процес у післядипломній освіті» (Полтава, 2007), «Стратегічний кадровий менеджмент у контексті формування громадян-ського суспільства» (Київ, 2007); Всеукраїнських науково-методичних конфе-ренціях: «Педагогiчнi ідеї В.О. Сухомлинського як концептуальна основа осо-бис-тiс-но зорієнтованого підходу до навчання й виховання» (Сімферополь, 2005), «Методологічна та методична компетентність педагога в системі післядипломної педагогічної освіти» (Сімферополь, 2005); на засіданнях Науково-методичної Ради Інституту післядипломної освіти Севастопольського міського гуманітарного університету, кафедри педагогічної майстерності та практичної психології Севастопольського міського гуманітарного університету, кафедри менеджменту освіти ЦІППО АПН України; використовувалися у процесі розробки матеріалів та практики викладання в Севастопольському міському гуманітарному університеті.

Апробація моделі педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики здійснювалась на базі Інституту післядипломної освіти Севастопольського міського гуманітарного університету (довідка № 243 від 28.12.2007 р.), Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 554/16-11 від 23.05.2007 р.), Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 01/502 від 26.09.2007 р.), Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського (довідка № 1089 від 27.09.2007 р.), Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 396 від 24.12.2007 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено в 16 публікаціях, серед яких: 11 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 2 – тези доповідей на науково-практичних конференціях; 2 – посібника (з них: 1 – навчально-методичний, 1 – методичний); 1 – навчально-методичний комплекс.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 5 додатків, списку використаних джерел (250 найменувань, з них 5 – іноземною мовою). Повний обсяг дисертації становить 238 сторінок, з них основного тексту – 170 сторінок. Робота містить 16 таблиць, 11 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дисертації обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету і завдання, об’єкт і предмет, методологічні та теоретичні основи, методи дослідження; сформульовано наукову новизну, теоретичну і практичну значущість одержаних результатів; охарактеризовано методи й етапи експериментальної роботи; висвітлено шляхи й форми апробації та впровадження одержаних результатів дослідження.

У першому розділі «Професійна компетентність учителів та її розвиток у післядипломній освіті як проблема педагогічного керівництва» проведено теоретичний аналіз досліджень науковців щодо проблеми педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності педагогічних пра-ців-ників; уточнено поняття «педагогічне керівництво розвитком професійної компетентності вчителів» та «професійна компетентність учителя»; визначено й обґрунтовано етапи, рівні і якісний стан педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в інститутах післядипломної педагогічної освіти, структуру і зміст складових їх професійної компетентності.

У ході аналізу психолого-педагогічної літератури (Є.С. Березняк,
В.І. Бондар, В.І. Маслов, Л.І. Даниленко. Л.М. Карамушка, Є.М. Павлютенков,
М.П. Парфенов, В.С. Пікельна, М.В. Черпінський) уточнено, що педагогічне керівництво є: однією з функцій управління, яка характеризується впливом керівників структурних підрозділів на працівників з метою забезпечення їх розвитку в обраному напрямі; однією з характеристик визначення закономірних взаємо-залежностей структурних підсистем, які мають суб’єктний характер; одним із видів діяльності будь-якого керівника в управлінській ієрархії.

Педагогічне керівництво реалізується на різних етапах через спеціальні (посадові) функції його суб’єктів, є динамічним і гнучким, характеризується їх особистісною відповідальністю, обов’язковістю і цілепокладанням.

Нами уточнено, що «педагогічне керівництво» характеризується не лише впливом його суб’єктів на структурні підсистеми, а й цілісною системою педагогічних впливів і засобів, спрямованих на формування суб’єкт-суб’єктної взаємодії між його учасниками.

Під педагогічним керівництвом розвитком професійної компетентності вчителів музики в інститутах післядипломної педагогічної освіти ми розуміємо процеси цілеспрямованого впливу його суб’єктів на організацію навчального процесу, в якому забезпечується розвиток їх основних професійних компетенцій та встановлення суб’єкт-суб’єктної взаємодії між ними.

До основних суб’єктів педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в інститутах післядипломної педагогічної освіти (ІППО) віднесено: проректора; декана; завідувачів навчальної частини, діагностичного центру (відділу), кафедри; викладачів; методиста предметного кабінету. Основними його етапами визначено: підготовчий (діагностування рівня професійної компетентності вчителів за її компетенціями та формування диференційованих навчальних груп); технологічний (розробка і затвердження оновлених навчальних планів); практичний (реалізація навчального процесу); аналітичний (моніторинг рівня професійної компетентності слухачів, розробка індивідуальної картки розвитку їх професійної компетентності в міжкурсовий період, корекція навчальних планів на майбутнє).

На кожному етапі педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в ІППО його суб’єктами реалізуються такі управлінські функції: контроль і регулювання за дотриманням вимог щодо формування змісту навчальних планів підвищення кваліфікації вчителів відповідно до їх професійних компетенцій (проректор); планування навчального навантаження викладачів (завідувач навчальної частини); організація навчального процесу на факультеті з урахуванням результатів вхідного та вихідного діагностування рівнів професійної компетентності вчителів (декан); розробка і корекція навчального плану та програми підвищення кваліфікації, спрямованих на розвиток професійних компетенцій вчителів (завідувач кафедри, методист предметного кабінету); діагностування рівнів професійної компетентності вчителів музики (завідувач діагностичним відділом); забезпечення виконання навчального плану (викладач кафедри).

У ході теоретичного аналізу проблеми розвитку професійної компетентності вчителів (О.О. Апраксіна, Л.Г. Арчажникова, Б.В. Асаф’єв,
В.П. Бездухов, Т.Г. Браже, В.М. Введенський, Р.Х. Гильмєєва, А.К. Маркова,
О.М. Онаць, Л.П. Пуховська, О.Я. Ростовський, О.П. Рудницька, В.А. Сластьонін,
В.Ю. Стрельніков, Л.Л. Хоружа) нами з’ясовано, що «професійна компетентність учителя» є складним, інтегративним утворенням, в якому розкривається сукупність його знань, умінь, досвіду, мотивації та особистісних якостей, обумовлюється готовність до активного виконання педагогічної діяльності; зміст кожної її складової включає ключові (інформаційні, регулятивні, комунікативні), операційні та інтелектуально-педагогічні компетенції.

До ключових компетенцій вчителя музики нами віднесено: знання змісту музичного навчання учнів, методики викладання музики та застосування сучасних методів і технологій музичної освіти (інформаційні компетенції); уміння формувати в учнів музичні знання, вміння і навички, застосовувати методику вокально-хорової роботи з учнями (регулятивні); ерудицію, творчу активність, культуру мовлення, артистизм учителя (комунікативні). До операційних компетенцій вчителя музики нами віднесено навички музично-педагогічної імпровізації, інтерпретації музичних творів, диригентської техніки та виконання музичних творів на уроці; до інтелектуально-педагогічних компетенцій – уміння створювати та використовувати на уроці проблемні ситуації, атмосферу зацікавленості, інтегративні методи навчання та аналізу музичних творів.

У процесі підвищення кваліфікації вчителів музики відбувається розвиток всіх перелічених вище компетенцій за рахунок підвищення рівня кожної з них. Загальний рівень професійної компетентності вчителя музики визначається середньою статистичною величиною рівнів його основних компетенцій. Рівень основних компетенцій виміряється за відповідними критеріями і залежить від рівня педагогічного керівництва, який визначається за допомогою узагальненого показника ефективності педагогічного впливу його суб’єктів (S) на розвиток професійної компетентності вчителів.

Цей показник (S) є середньою арифметичною величиною аналогічних показників на кожному з етапів педагогічного керівництва (підготовчий, технологічний, практичний, аналітичний):

S 1 + S 2 + S 3 + S 4

S = ———————————

4

На констатувальному етапі експерименту даний показник виявився недостатнім, у зв’язку з тим, що його значення дорівнює 0,46. Достатній рівень даного показника знаходиться в інтервалі від 0,51 до 1,0.

У ході констатувального етапу експерименту (обробка й узагальнення статистичних матеріалів, аналіз навчально-методичної документації курсів підвищення кваліфікації вчителів в експериментальних ІППО, опитування й анкетування педагогічних працівників) нами виокремлено існуючі проблеми в педагогічному керівництві розвитком професійної компетентності вчителів музики – це: відсутність єдиного підходу до визначення рівнів професійної компетентності вчителів та складання на цій основі навчальних планів і програм їхнього підвищення кваліфікації; превалювання методів адміністративного впливу (суб’єкт-об’єктна взаємодія) між учасниками управлінського процесу над методами педагогічного впливу (суб’єкт-суб’єктна взаємодія).

У результаті теоретичного аналізу і практичного вивчення проблеми дослідження було виявлено потребу в розробці моделі педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в ІППО.

У другому розділі «Модель педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в інститутах післядипломної педагогічної освіти» розроблено й теоретично обґрунтовано її складові, охарактеризовано їх зміст та визначено взаємозалежність.

В основу розробленої моделі педагогічного керівництва розвитком професій-ної компетентності вчителів музики в ІППО, яка характеризується сукупністю взаємозалежних і взаємозумовлених організаційних, наукових, науково-методичних підходів і процедур, покладені концептуальна, змістова та технологічна складові (див. рис.1).

Рис. 1. Модель педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в ІППО

Концептуальна складова розробленої моделі містить наукові підходи до педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в ІППО: синергетичний (розглядання системи післядипломної педагогічної освіти і особистості вчителів музики, що в ній навчаються, як відкритої розвивальної системи), акмеологічний (забезпечення найвищої результативності в самореалізації всіх учасників процесу підвищення кваліфікації), культурологічний (створення умов для цілісності культури знань і мислення, творчої дії вчителів музики), диференційований (орієнтування на індиві-дуальний розвиток професійної компетентності кожного вчителя), особистісно зорієнтований та особистісно-діяльнісний (створення середовища для спільної діяльності, розвитку емоційно-психологічних і ділових стосунків, формування ціннісних орієнтацій учителів музики), компетентнісно зорієнтований (врахуван-ня ціннісних орієнтацій, потреб, запитів учителів музики, акцентування на розвиток їхніх здібностей до професійної мобільності, творчого зростання), цільовий (перехід від функціонування до розвитку в напрямі ефективного використання можливостей даної системи); принципи неперервної освіти на засадах андрагогіки (спрямування вчителів музики на постійне здобуття освіти, підвищення рівня їхньої професійної компетентності) та педагогічної інно-ватики (висування нових вимог до освітньої системи й самих учителів музики).

Змістова складова розробленої нами моделі уточнює структуру педагогічного керівництва (від методиста предметного кабінету до проректора ІППО); виокремлює основні посадові функції суб’єктів педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в ІППО на різних його етапах: функції аналізу, мотивації, контролю й регулювання здійснює проректор; коригування й організації – декан; планування й обліку – керівник навчальної частини; розробки й коригування – завідувач кафедри та методист предметного кабінету; забезпечення виконання навчального плану – викладач; діагностування й моніторингу рівня професійної компетентності вчителів – завідувач діагностичним відділом.

Технологічна складова моделі містить відповідну технологію здійснення педагогічного керівництва, характеризує форми і методи педагогічного впливу його суб’єктів на розвиток основних професійних компетенцій учителів музики. Основними формами педагогічного керівництва є прийняття рішень на засіданнях вченої ради факультету, науково-методичної ради, кафедри, методичного кабінету, наради при проректорі (декані), науково-практичних семінарах і конференціях. Основними методами педагогічного керівництва є методи індивідуальної бесіди, професійної консультації, обговорення досвіду роботи, використання комп’ютерних та комунікаційних технологій.

Для даної складової моделі розроблено науково-методичний комплекс з розвитку професійної компетентності вчителів музики за її компетенціями, який включає:

- комплект діагностичних матеріалів (анкета для самоаналізу рівня професійної компетентності вчителя музики, діагностичні картки для визначення рівнів їх основних компетенцій, технологія визначення рівнів професійної компетентності вчителя за її компетенціями);

- навчальний модуль підвищення кваліфікації вчителів музики в ІППО «Актуальні питання теорії та методики музичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів» (36 год.);

- методику відбору навчальних занять з розвитку основних професійних компетенцій учителів музики, а саме: проблемна лекція та лекція-діалог – з розвитку інформаційних та комунікативних компетенцій; дискусії (групові, з елементами «мозкового штурму», «круглі столи») – з розвитку комунікативних компетенцій; практикуми («конструктор уроку музики», хоровий практикум, аналіз конкретних ситуацій) – з розвитку регулятивних та операційних компетенцій; ігри (рольова – «Музичний марафон», ділова – «Ажурна пилка») – з розвитку операційних та інтелектуально-педагогічних компетенцій.

У третьому розділі «Експериментальна перевірка результативності розробленої моделі» розглянуто методику експерименту та розкрито основні етапи його проведення; визначено рівні професійної компетентності вчителів музики за її компетенціями; описано впровадження моделі педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в ІППО; сформульовано методичні рекомендації щодо застосування розробленої моделі в системі післядипломної педагогічної освіти.

У ході формувального етапу експерименту визначено зростання:

- загального показника рівня професійної компетентності у слухачів експерименталь-ної групи (33%) порівняно з контрольною групою (15%) (див. рис. 2) за основними компетенціями (інформаційні зросли на 45%; регулятивні й інтелектуально-педагогічні – на 40%; комунікативні – на 33%; операційні – на 31%) за рахунок впровадження розробленого нами науково-методичного комплексу;

- рівня ефективності впливу суб’єктів педагогічного керівництва на розвиток професійної компетентності слухачів (з недостатнього рівня (0,46) до достатнього (0,79)) – за рахунок чіткого розмежування функцій між суб’єктами даного управлінського процесу й оновлення змісту підвищення кваліфікації з урахуванням результатів вхідного діагностування вчителів музики.

Рис. 2. Порівняльний аналіз загального рівня професійної компетентності слухачів контрольної та експериментальної груп

На основі розробленої моделі педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в ІППО підготовлено відповідні методичні рекомендації для суб’єктів педагогічного керівництва, керівників методичних служб району і міста, учителів музики.

Здійснене дослідження, спрямоване на теоретичне узагальнення й нове вирішення даної проблеми, дозволило зробити такі висновки.

1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури уточнено, що «професійна компетентність учителя» є складним, інтегративним поняттям, яке характеризується сукупністю знань, умінь, досвідом, мотивацією та особистісними якостями й забезпечує його готовність до активного виконання педагогічної діяльності. Зміст кожної складової характеризується відповідними професійними компетенціями – ключовими (інформаційними, регулятивними, комунікативними), операційними та інтелектуально-педагогічними. Їх розвиток залежить від ефективності системи педагогічного керівництва навчальним процесом, яка складається із суб’єктів, об’єктів та системи взаємозалежних зв’язків між ними. До основних суб’єктів педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів в інститутах післядипломної педагогічної освіти віднесено: проректори; завідувачі діагностичного центру, кафедр, навчального відділу; декан; викладачі кафедр; методист предметного кабінету.

Педагогічне керівництво розвитком професійної компетентності вчителів музики в інститутах післядипломної педагогічної освіти є складовою управління навчальним процесом, яке характеризується впливом його суб’єктів (керівників структурних підрозділів інституту) на процес розвитку основних професійних компетенцій учителів, до яких віднесено: знання змісту музичного навчання учнів, методики викладання музики, застосування сучасних методів і технологій музичної освіти; уміння формувати в учнів музичні знання, уміння й навички, застосовувати методику вокально-хорової роботи, створювати й використовувати проблемні ситуації, атмосферу зацікавленості, інтегративні методи навчання та аналізу музичних творів; творчу активність, культуру мовлення, артистизм, навички музично-педагогічної імпровізації, інтерпретації музичних творів, диригентської техніки, виконання музичних творів.

Педагогічне керівництво розвитком даних професійних компетенцій вчителя музики здійснюється на різних його етапах (діагностики, розробки, реалізації, моніторингу й корекції) і забезпечується різноманітними управлінськими функціями його суб’єктів (планування, організація, регулювання, коригування, контроль і оцінювання).

2. У ході обробки й узагальнення статистичних матеріалів, аналізу навчально-методичної документації курсів підвищення кваліфікації вчителів музики в інститутах післядипломної педагогічної освіти, опитування й анкетування педагогічних працівників визначено, що педагогічне керівництво розвитком професійної компетентності вчителів музики здійснюється на не достатньому рівні (узагальнений показник ефективності впливу суб’єктів педагогічного керівництва становить 0,46). Це обумовлено: відсутністю розроблених комплексів діагностичних матеріалів з виявлення рівнів їх професійної компетентності за основними компетенціями; недостатністю впливу результатів діагностування рівнів професійної компетентності на зміст підвищення кваліфікації; відсутністю вибору форм і методів навчання та його організації; відсутністю чітко визначених управлінських функцій між суб’єктами педагогічного керівництва розвитком їх професійної компетентності.

3. У дисертації розроблено й теоретично обґрунтовано модель педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в інститутах післядипломної педагогічної освіти. Вона характеризується сукуп-ністю взаємозалежних і взаємозумовлених організаційних, наукових, науково-методичних підходів і процедур, в основі яких лежать концептуальна, змістова і технологічна складові.

Концептуальна складова розробленої моделі ґрунтується на цільовому, синергетичному, акмеологічному, компетентнісно зорієнтованому підходах до управління та сучасних принципах неперервної освіти, що здійснюється на засадах андрагогіки, педагогічної інноватики, основних положеннях культурологічного, диференційованого, особистісно зорієнтованого й особистісно-діяльнісного підходів у пізнанні педагогічних фактів, явищ і процесів. Змістова складова розкриває структуру педагогічного керівництва розвитком професійної компе-тентності вчителів музики з виокремленням основних завдань та зміст управ-лін-ських функцій його суб’єктів. Технологічна складова розкриває комплекс форм і методів педагогічного керівництва та навчання, спрямованих на розвиток основних професійних компетенцій учителя музики та оновлений зміст підвищення їх кваліфікації.

4. Результати експериментальної апробації розробленої моделі педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в інститутах післядипломної педагогічної освіти доводять, що загальний показ-ник рівня професійної компетентності вчителів музики зріс на 33%. При цьому виявлено, що найбільший вплив мали суб’єкти педагогічного керівництва на зміну рівня інформаційних компетенцій (45%); найменший – на зміну рівня операційних компетенцій (31%).

5. За результатами дослідження розроблено методичні рекомендації для суб’єктів різних рівнів педагогічного керівництва з розвитку професійної компетентності вчителів музики в ІППО та методичний комплекс з розвитку професійної компетентності вчителів музики, у якому запропоновано діагностичні матеріали з обґрунтуванням методики їх застосування, авторський навчальний модуль «Актуальні проблеми теорії та методики музичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів» із застосуванням комплексу активних форм та інтерактивних методів їх навчання на курсах підвищення кваліфікації.

Результати дослідження можуть бути використані у вищих навчальних закладах освіти різних рівнів акредитації, закладах післядипломної педагогічної освіти, у діяльності науково-методичних центрів.

Водночас здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Заслуговують на увагу питання наукових засад інноваційного розвитку системи підвищення кваліфікації вчителів музики в інститутах післядипломної педагогічної освіти та оцінювання рівня їх професій-ної компетентності в сучасних умовах, науково-методичних та організацій-них засад розвитку їх професійної компетентності в міжкурсовому періоді.

Основний зміст роботи відображено у таких публікаціях:

1. Компетентность педагога как важное условие его профессиональной деятельности: Метод. пособие / Сост. Н.Н. Мурованая. – Севастополь: Рибэст, 2006. – 24 с.

2. Мурована Н.М. Актуальні питання теорії та методики музичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: Навч.–метод. комплекс. – Севастополь: Рибест, 2007. – 26 с.

3. Мурована Н.М. Педагогічне керівництво розвитком професійної компетентності вчителів музики в Інститутах післядипломної педагогічної освіти: теорія і практика: Навч.–метод. посібник. – Севастополь: Рибест, 2007. – 44 с.

4. Мурована Н.М. Аналіз стану педагогічного керівництва розвитком професій-ної компетентності вчителів музики в інститутах післядипломної педагогічної освіти // Імідж сучасного педагога. – 2007. – № 7-8. – С. 90-94.

5. Мурована Н.М. До проблеми розвитку професійної компетентності вчителів музики в умовах післядипломної освіти // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського: Зб. наук. праць: В. 12: Т. 2. – Миколаїв: МДУ, 2006. – С. 211-221.

6. Мурована Н.М. Історичний розвиток теорії управління і педагогічного менеджменту // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. праць: В. 1–2. – Одеса: ПДПУ
ім. К.Д. Ушинського, 2006. – С. 22-26.

7. Мурована Н.М. Компетентність учителя як важлива умова успішності його професійної діяльності // Вісник післядипломної освіти: Зб. наук. праць:
В. 3. – Київ: Мілленіум, 2006. – С. 129-140.

8. Мурована Н.М. Концептуальні ідеї педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів в Інститутах післядипломної освіти // Вища освіта в Україні. – Додаток 3 (т. 3). – 2006. – Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». – С. 160-166.

9. Мурована Н.М. Моніторингові мікродослідження як основа ефективності педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в Інститутах післядипломної педагогічної освіти // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2007. – № 4. – С.74 - 77.

10. Мурована Н.М. Педагогічне керівництво розвитком професійної компетент-ності вчителів (з досвіду роботи Інституту післядипломної освіти Севастопольського міського гуманітарного університету) // Імідж сучасного педагога. – 2006. – № 3-4. – С. 21-24.

11. Мурована Н.М. Педагогічне керівництво розвитком професійної компетентності вчителів музики в інститутах післядипломної педагогічної освіти (технологічний аспект) // Педагогічні науки: Зб. наук. праць: Ч. 2: Неперервна освіта: проблеми, пошуки, перспективи. – Суми: Сум. ДПУ
ім. А.С. Макаренка, 2007. – С. 143-148.

12. Мурована Н.М. Розвиток професійної компетентності вчителів в умовах післядипломної педагогічної освіти (змістовно-організаційний аспект) // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім.
М.П. Драгоманова. Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць: Вип. 4 (14) – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2005.– С. 255-260.

13. Мурована Н.М. Розробка і впровадження моделі цілеспрямованого педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в інститутах післядипломної педагогічної освіти // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць: Вип. 7 (17) – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2007.– С. 199-205.

14. Мурована Н.М. Удосконалення процесу підвищення квалiфiкацii вчителів музики в IППО // Вересень. – 2006. – № 1-2. – С. 39-42.

15. Мурована Н.Н. Педагогическое руководство повышением квалификации учителей в институтах последипломного образования (теоретико-методоло-гический аспект) // Акмеологія – наука XXI століття: Міжнар. науково-практична конференція. Київ, 4–5 квітня 2005 р. – К.: КМПУ
ім. Б.Д. Грін-ченка, 2005. – С. 257-258.

16. Мурованая Н.Н. Профессиональная компетентность учителей: сущность и структура // Професіоналізм педагога (Проективна педагогіка: питання теорії та практики): Всеукраїнська науково-практична конференція. Ялта, 21–23 вересня 2004 р. – Зб. статей: Ч. 2. – Ялта: РВВ КДГІ, 2004. – С. 113-116.

АНОТАЦІЇ

Мурована Н.М. Педагогічне керівництво розвитком професійної компетентності вчителів музики у післядипломній освіті. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.06. – теорія і методика управління освітою. – Університет менеджменту освіти АПН України, Київ, 2008.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики у післядипломній освіті.

Уточнено сутність понять «педагогічне керівництво розвитком професійної компетентності вчителя» та «професійна компетентність учителя» . Визначено структуру і зміст складових професійної компетентності вчителя музики та критерії її оцінювання, етапи й рівні педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в інститутах післядипломної педагогічної освіти.

Розроблено й теоретично обґрунтовано модель педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в інститутах післядипломної педагогічної освіти, яка включає концептуальну, змістову і технологічну складові.

Висвітлено методику проведення експерименту, проаналізовано результати дослідження, сформульовано методичні рекомендації з педагогічного керівництва розвитком професійної компетентності вчителів музики в інститутах післядипломної освіти.

Ключові слова: післядипломна педагогічна освіта, інститути післядипломної педагогічної освіти, професійна компетентність, структура і зміст професійної компетентності вчителів музики, педагогічне керівництво розвитком професійної компетентності вчителів музики.

Мурованая Н.Н. Педагогическое руководство развитием профессиональной компетентности учителей музыки в последипломном обра-зовании. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.06. – теория и методика управления образованием. – Университет менеджмента образования АПН Украины, Киев, 2008.

Диссертационное исследование посвящено проблеме педагогического руководства развитием профессиональной компетентности учителей музыки в последипломном образовании.

Актуальность темы исследования обусловлена педагогическим и социальным значением обозначенной проблемы и недостаточным её рассмотрением в теории и практике управления.

На основе теоретического анализа психолого-педагогической литературы установлено, что структура понятия «профессиональная компетентность» включает четыре компонента: профессионально-содержательный (базовый), профессионально-деятельностный (практический), профессионально-творческий и профессионально-личностный). Составляющими профессиональной компетентности учителя являются знания, умения, опыт, мотивация и личностные качества, которые, в свою очередь, раскрываются через совокупность основных компетенций: ключевых (информационных, регулятивных, коммуникативных); операциональных и интеллектуально-педагогических.

Развитие каждой профессиональной компетенции осуществляется более качественно в процессе обучения учителей музыки в ИППО на курсах повышения квалификации, которое обеспечивается соответствующим педагогическим руководством такими его субъектами, как проректор, декан, заве-дующий учебной частью, руководитель диагностического центра (отдела), заведующий и преподаватель кафедры, координатор учебной группы. Каждый субъект обеспечивает развитие профессиональных компетенций учителей музыки в процессе их обучения на курсах повышения квалификации.

Нами уточнено, что данное понятие является составляющим управления и характеризуется процессом воздействия субъектов управления учебным процессом на развитие профессиональной компетентности учителей музыки в процессе повышения их квалификации по основным компетенциям. Уточнено также, что педагогическое руководство повышением квалификации учителей музыки в ИППО имеет четыре этапа: подготовительный (диагностирование уровня профессиональной компетентности учителей по их компетенциям); технологический (разработка и утверждение обновленных учебных планов); практический (реализация учебного процесса); аналитический (мониторинг уровня профессиональной компетентности слушателей, разработка индивидуальной карточки развития их профессиональной компетентности на межкурсовой период, коррекция учебных планов на будущее).

В результате теоретического и практического изучения объекта исследования разработана модель педагогического руководства развитием профес-сиональной компетентности учителей музыки в ИППО. Её концептуальная составляющая базируется на научных подходах к управлению (целевой, синергетичный, акмеологический, компетентностно-ориентированный), принципах непрерывного образования, инновационности, культурологического, дифференцированного, личностно ориентированного и личностно-деятельностного в познании педагогических фактов, явлений, процессов; содержательная – раскрывает содержание служебных обязанностей субъектов педагогического руководства; технологическая – формы и методы педагогического воздействия на участников педагогического процесса, характеризуется установлением субъект-субъектных взаимосвязей между ними.

В технологической составляющей разработанной модели подан учебно-методический комплекс повышения квалификации учителей музыки, развивающий их основные профессиональные компетенции.

В результате эксперимента выявлена динамика роста уровня профессиональной компетентности учителей музыки по основным её компетенциям (информационные выросли на 45%, регулятивные и интеллектуально-педагогические – на 40%, коммуникативные –на 33%, операциональные – на 31%) за счёт уточнения управленческих функций субъектов педагогического руко-водства процессом их развития на каждом этапе и установления субъект-субъектных отношений между ними в связи с увеличением роли общественно-государственных форм управления, таких как решения учёного совета факультета, кафедры, научно-методического совета и т.д.

Подтверждена эффективность разработанной модели педагогического руководства развитием профессиональной компетентности учителей музыки в институтах последипломного