ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

ПІНЧУК Ірина Олександрівна

УДК 330.52:330.4:330.837

ГОСПОДАРСЬКО-ПОЛІТИЧНИЙ МЕХАНІЗМ
ЯК ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Спеціальність 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі економічної теорії та регіональної економіки Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Ніколенко Сергій Степанович,

Полтавський університет споживчої кооперації України,
завідувач кафедри економічної теорії

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Бєляєв Олександр Олександрович,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»,

завідувач кафедри політичної економії

факультетів управліня та маркетингу

кандидат економічних наук, доцент

Артьомова Тетяна Іванівна,

ДУ «Інститут економіки і прогнозування НАН України»,

старший науковий співробітник

відділу економічної теорії

Захист відбудеться « 16 » травня 2008 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.01 в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ,

пр-т. Перемоги, 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічного університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49 г, ауд. 601.

Автореферат розісланий « 15 » квітня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор А.Е. Фукс

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Стрімкий перехід сучасних світогосподарських інтеграційних процесів у фазу глобалізації посилює та ускладнює вплив зовнішнього середовища на національні економічні системи, вимагаючи адаптації та узгодженості їх основних елементів. Для постсоціалістичних країн історично безпрецедентним є поєднання даних завдань із необхідністю здійснення ринкової трансформації. Відтак механізм функціонування національної економіки та визначення особливостей його структурних елементів в умовах трансформаційних перетворень потребують більш детального дослідження та обґрунтування.

Сучасний рівень наукової розробки і економіко-теоретичного осмислення процесів еволюції, функціонування економічної системи та державного регулювання економіки, його місця і ролі в економічній динаміці та суспільній практиці не можна визнати адекватними невідкладним вимогам розбудови соціально-орієнтованої ринкової економіки в Україні, забезпечення сталого розвитку, пояснення причин виникнення суспільно-економічної трансформації. У зв`язку з цим в умовах посилення впливу на економічні процеси неекономічних чинників проблема теоретичного відображення та обґрунтування нової моделі механізму функціонування національної економіки, його сутнісних елементів та рушійних сил набуває все більшої актуальності.

Теоретичне відображення функціонуючої економічної системи, її основних внутрішніх елементів потребує глибокого концептуального обгрунтування, і історія економічної думки свідчить про те, що теоретична система кожної економічної школи в тій чи іншій мірі у своїх теоретичних поглядах і концепціях відтворювала суспільно-економічну дійсність. Як справедливо зазначав відомий дослідник історії економічних вчень М. Блауг, економічна думка розвивалась саме тому, що люди прагнули дати оцінку різноманітним економічним системам.

Проблемами концептуального системного відображення функціонуючої ринкової економіки, її внутрішньої будови, рушійних сил та соціально-економічних відносин займалися Барр Р., Булгаков С., Вебер М., Веблен Т., Гелбрейт Дж.К., Кене Ф., Коммонс Дж.Р., Ліст Ф., Маркс К., Ойкен В., Сміт А., Туган-Барановський М., Хайек Ф., Шумпетер. Й., сучасні науковці Ананьїн О., Артьомова Т., Архієреєв С., Базилевич В., Башнянин Г., Гаврилишин Б., Гайдар Є., Гальчинський А., Гриценко А., Гуревичев М., Вольчик В., Геєць В., Євстігнеєва Л., Євстігнеєв Р., Задоя А., Еклунд К., Іноземцев В., Кірдіна С., Малий І., Меньшиков С., Норт Д., Нуреєв Р., Осіпов Ю., Пахомов Ю., Пороховський А., Савчук В., Самуельсон П., Тарасевич В., Уільямсон О., Чухно А., Шнітцер М., Якубенко В.Д., Яременко О. та інші автори.

Ідею порівняння ринкової економіки з функціонуючим механізмом науково обгрунтував Дж.С. Міль, який вперше запропонував використовувати для системного дослідження функціонування ринкової економіки термінологічній апарат теоретичної механіки: поняття статики, динаміки, руху та рушійних сил, рівноваги та коливань, які отримали широке застосування у зарубіжній економічній науці переважно для позначення макроекономічних явищ. Дана ідея була підтримана і розвинута у працях вітчизняних науковців Богдана-Маліновського О., Кондратьєва М., Подолинського С., Ульянова В. Останній автор, зокрема, використовував аналогію народного господарства із годинниковим механізмом, що і послугувало виникненню та закріпленню поняття «господарський механізм» у вітчизняній економічній науці.

У 1960-1970 роки даний термін набув досить значного поширення. Зміст та організаційні форми господарського механізму стали предметом однієї із найгостріших дискусій у вітчизняній економічній літературі 1970-х років: науковцями пропонувалася велика кількість різноманітних та часом суперечливих його визначень. Значний внесок у розробку даної категорії здійснили такі науковці як Абалкін Л., Бєляєв О., Буніч П., Ворона В., Гусаров О., Гумеров Ф., Євстігнеєв Р., Журавльов А., Ковальчук Т., Корнієнко В., Кронрод Я., Ліберман Е., Мєдведєв В., Мочерний С., Найдьонов В., Осіпов Ю., Пороховський О., Феріанц Я., Черняк В., Чухно А., Ястремський І. та інші автори. Свідченням складності та дискусійного характеру проблеми визначення сутності та змісту категорії «господарський механізм» стало те, що даний термін з`явився у політико-економічних словниках лише у 1981 році, але від цього дана проблема не втратила своєї полемічності і продовжувала активно розроблятися і у 1980-ті роки.

На початку 1990-х років на перший план політекономічних досліджень виходить проблема перехідного періоду функціонування економічної системи, значну увагу якій приділили Аукционек С., Бальцерович Л., Бузгалін А., Гелб А., Грей Ч., Єрохін С., Заблоцький Б., Клейн Л., Колганов А., Корнаї Я., Кузнецов В., Ланге О., Лукінов І., Маевський В., Мау В. Мочерний С., Павлов К., Покритан А., Радигін А., Рокоча В., Сакс Дж., Чаба Л., Чупик І., Чухно А. Але не дивлячись на таку зміну дослідницьких пріоритетів проблема з`ясування сутності та змісту категорії «господарський механізм» не втратила своєї значущості, оскільки вона тісно пов`язана із системним відображенням функціонуючої економічної системи.

У сучасній вітчизняній економічній науці дослідженням даної категорії подовжують займаютися Бєляєв О., Зазимко А., Кривенко К., Ніколенко С., Олійник О., Паламарчук В., Полтавський Ю., Чухно А., Шкурупій О., Яковенко Л. Разом з цим, господарський механізм залишається найсуперечливішою категорією, оскільки його сутність ототожнюється в одних випадках із державним регулюванням, в інших випадках - із ринковим механізмом. У той же час погляди на господарський механізм як на категорію, яка цілісно відображає функціонуючу економічну систему і реалізує потенціал, закладений у ній світовою економічною думкою за допомогою аналогії економічної системи із функціонуючим механізмом, практично відсутні. Це і зумовило вибір теми даного дисертаційного дослідження, його структуру та зміст.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до науково-дослідної тематики кафедри економічної теорії Полтавського національного техначного університету імені Юрія Кондратюка. Вона є складовою наукової держбюджетної теми «Теоретичні основи формування господарського механізму регіонів України» (реєстраційний номер 0102U004705). Особисто автором підготовлено підрозділ «Теоретичні підходи до формування господарського механізму регіону». Дисертаційну роботу виконано також відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії Полтавського університету споживчої кооперації України. Вона є складовою наукової держбюджетної теми «Проблеми формування ефективного господарського механізму національної економіки» (реєстраційний номер 0105V007039). В межах цієї теми автором розроблено підрозділ «Теоретичні підходи до визначення ефективності господарського механізму національної економіки». Виконання дисертаційної роботи пов`язано і з науково-дослідною роботою кафедри політекономії Полтавського державного педагогічного університету ім.В.Г. Короленка: «Теорія господарсько-політичного механізму соціально-орієнтованої ринкової економіки як модель розбудови державності в Україні» (реєстраційний номер 0100V000416). В межах цієї теми автором розроблено підрозділ «Господарсько-політичний механізм транзитивних економічних систем».

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є концептуальна побудова інституціональної моделі господарсько-політичного механізму як теоретичного відображення процесу функціонування ринкової економіки в умовах трансформації сучасних суспільно-економічних систем на основі з`ясування внутрішніх інституціональних джерел їх розвитку.

Відповідно до означеної мети в дисертації поставлені і вирішувались такі завдання:

- провести історико-генетичний та системний аналіз існуючих поглядів на ринкову економіку як на функціонуючий механізм;

- розкрити сутність та зміст поняття «господарсько-політичний механізм (ГПМ) ринкової економіки»;

- висвітлити вихідні теоретико-методологічні положення побудови інституціональної моделі ГПМ національної економіки, розробити критерії вибору базових елементів цієї моделі та обґрунтувати їх вибір;

- застосувати концепцію ГПМ і його інституціональну модель до систематизації економічних функцій держави, систематизації регуляторів сучасної ринкової економіки та типології сучасних суспільно-економічних систем;

- застосувати інституціональну модель ГПМ до відображення змісту суспільно-економічної трансформації та аналізу її інституціональних особливостей в Україні.

Об`єктом дослідження є взаємодія соціально-економічних та соціально-політичних відносин суспільно-економічної системи в процесі її функціонування та розвитку.

Предметом дослідження є інституціональна модель механізму взаємодії базових соціально-економічних та соціально-політичних відносин національної економіки в умовах її трансформації.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувались загальні та спеціальні методи наукового пізнання, а саме: політекономічний (для розгляду сучасної ринкової економіки з точки зору суспільної сторони її функціонування та розвитку), історико-генетичний аналіз (для розгляду ідеї застосування основних понять теоретичної механіки до аналізу функціонування ринкової економіки); системний і синергетичний підходи та метод діалектичної єдності і протиріччя (для аналізу цілісності відображення ринкової економіки як функціонуючого механізму, визначення сутності і змісту понять «господарсько-політичний механізм сучасної ринкової економіки», «економічна трансформація» та «економічна демократія»); метод систематизації та класифікації (для розгляду економічних функцій держави, регуляторів сучасної ринкової економіки та типології суспільно-економічних систем); методи абстракції, моделювання, порівняльного аналізу та типології (для побудови інституціональної моделі ГПМ та вибору її базисних елементів); метод системного аналізу (для виявлення особливостей суспільно-економічної трансформації в Україні).

Теоретико-методологічною основою даного дисертаційного дослідження стали положення теорії ринкової економіки, теорії перехідної економіки, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених різних шкіл та напрямів, які стосуються основних аспектів, принципових ідей і концепцій стосовно об’єкту та предмету даного дисертаційного дослідження. Інформаційною основою дослідження стали наукові монографії, статистичні матеріали Державного комітету статистики, періодичні видання, матеріали міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій, електронні ресурси мережі Інтернет тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці концепції господарсько-політичного механізму як моделі функціонування національної економічної системи та визначенні особливостей і перспектив формування інституціональної моделі господарсько-політичного механізму в Україні.

На захист виносяться наукові результати, одержані особисто автором, які полягають у тому, що в дослідженні

вперше:

- обґрунтовано тезу про невідповідність переважаючого у сучасній вітчизняній економічній науці значення категорії «господарський механізм» (як частини функціонуючої економіки) її пояснюючому потенціалу, закладеному світовою економічною наукою через аналогію економіки з об’єктами теоретичної механіки (економіка як функціонуючий механізм), що сталося внаслідок тривалого переважання у вітчизняній економічній теорії формаційного та функціонального підходів до розкриття сутності даної категорії. Це дозволяє поглибити сучасне розуміння принципів функціонування економічних систем;

- введено у науковий обіг поняття «господарсько-політичний механізм» сучасної ринкової економіки, сутністю якого є взаємодія базових соціально-економічних і соціально-політичних відносин суспільно-політичної системи. Запропоноване поняття є теоретичним відображенням функціонуючої ринкової економіки, розвиває погляди на неї як на функціонуючий механізм та ґрунтується на принципах діалектичного, інституціонального та синергетичного підходів, що дає змогу удосконалити категоріальний апарат сучасної економічної теорії;

- розроблено інституціональну модель функціонування національної економіки, представлену у вигляді чотирьох базових елементів (інститутів): власності, конкуренції, економічної демократії та державного управління, яка дозволяє вивчити взаємозв`язки та дослідити внутрішні рушійні сили трансформаційних процесів у країнах з перехідною економікою й обґрунтувати шляхи їх подальшої інституціональної трансформації;

вдосконалено:

- систематизацію регуляторів господарської діяльності, яка, на відміну від існуючих окремих їх групувань, ґрунтується на концепції ГПМ і має вигляд структурованої і багатовимірної системи. Регулятори господарської діяльності класифіковані за природою (об’єктивні та суб`єктивні), характером дії (закономірності та заходи), сутнісним джерелом (приватні та суспільні), змістом (ринкові та державні), формою (матеріальна та нематеріальна) і ступенем зростання їх узагальнюючих властивостей (важелі, інструменти, регулятори). Це дозволяє з`ясувати логіку взаємозв’язку сутнісних основ функціонування суспільно-економічної системи з практичним рівнем реалізації господарської діяльності;

- систематизацію економічних функцій держави, яка, на відміну від чисельних варіантів переліку різної кількості таких функцій, ґрунтується на концепції ГПМ і має вигляд узагальнення економічних функцій держави у дві наступні групи за критерієм відображення ними сутнісного взаємозв`язкуміж ринком та державою: 1) функції організаціного забезпечення ринкового механізму, 2) функції модифікування ринкового механізму (в тому числі функції пом’якшення недоліків ринку та функції доповнення регулюючих властивостей ринку). Таке групування допомагає визначити логіку сутнісного взаємозв’язку між ринком та державою як основними і невід`ємними регуляторами сучасної ринкової економіки, а також розкриває їх взаємодоповнюючий характер;

- змістовне тлумачення поняття «економічна трансформація», запропоноване на основі розробленої інституціональної моделі, а саме: економічна трансформація – це зміна співвідношення діалектично протилежних сторін базових інститутів господарсько-політичного механізму сучасної ринкової економіки, пов`язана з виникненням великої кількості взаємообумовлюючих проблем та необхідністю здійснення глибоких господарських змін, сконцентрованих у просторі та часі. Для власності така зміна означає зміну співвідношення між державною та приватною власністю, для конкуренції – між монополією та вільною конкуренцією, для економічної демократії – між авторитаризмом та демократією, для державного управління – між лібералізмом та патерналізмом. Це дає можливість поглибити теоретичне обґрунтування і зміст програм трансформаційних перетворень;

набуло подальшого розвитку:

- визначення поняття «економічна демократія», яке, на відміну від існуючих її значень як мікро- або макроекономічної категорії, обмеженої сферою суспільного виробництва, представляє собою системний погляд на неї як на інститут, а саме: економічна демократія – це спосіб організації суспільного господарського життя та управління ним шляхом реалізації спільних економічних інтересів господарюючими суб’єктами різних рівнів через створення та функціонування різноманітних інституційних утворень і формальних організацій;

- характеристика на основі розробленої інституціональної моделі ГПМ сучасних особливостей та проблем економічної трансформації в Україні, яка показує, що однією з головних проблем перехідного періоду для вітчизняної економіки була відсутність узгодженості між реформуванням кожного з базових інститутів національної економіки. Згідно із розроблено моделлю основними пріоритетними для забезпечення успішності подальшої трансформації економіки України повинні стати наступні заходи за такими напрямками 1) щодо власності - забезпечення законності, прозорості, планомірності, обгрунтованості, контролю та спостереження за ефективністю приватизації; 2) щодо конкуренції - забезпечення зниження рівня монополізації окремих загальнодержавних та регіональних ринків, удосконалення державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, управління об'єктами державної власності; 3) щодо економічної демократії - забезпечення розробки механізмів ефективної співпраці неурядових організацій з органами державної влади різних рівнів; 4) щодо державного управління - забезпечення високої якості державного менеджменту, послідовної стратегії розвитку вітчизняної економіки та її реформаувння, розробки порогових знаячень параметрів національної економічної безпеки, зокрема, стосовно процесів приватизації.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані та обґрунтовані наукові положення, висновки та рекомендації дисертації можуть бути використані у подальших дослідженнях трансформаційних перетворень і розвитку базових інститутів національної економіки.

Наукові розробки і практичні рекомендації дисертаційного дослідження були використані співробітниками Полтавського агентства розвитку територій при розробці рекомендацій щодо вдосконалення стратегії економічного розвитку Полтавщини (довідка про впровадження № 125 від 23.03.2007 р.).

Результати дисертаційного дослідження стосовно інституційної структури регуляторів господарсько-політичного механізму та базових елементів його інституціональної моделі були використані у практичній діяльності Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського при розробці методичних документів з питань організації навчального процесу щодо викладання основ економіки у 10-11 класах середніх шкіл м. Полтави та Полтавської області (довідка № 1600 від 29.12.2007 р.).

Матеріали дослідження використовуються у Полтавському університеті споживчої кооперації при викладанні дисциплін «Політична економія», «Економічна теорія», «Основи економічних теорій» на кафедрі економічної теорії (довідка № 53-60-1/14 від 25.10.2007 р.).

Апробація результатів дисертації. Положення і висновки дисертаційного дослідження доповідались на наукових і науково-практичних конференціях різних рівнів. Серед них, зокрема: тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції «Українська термінологія і сучасність» (м. Київ, 2001); тези доповідей всеукраїнської науково-практичної конференції «Економічні проблеми розвитку регіонів та підприємств на початку ХХІ століття» (м. Полтава, 2001); матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть» (м. Тернопіль, 2003); матеріали науково-практичної конференції «Научная теория и практика» (м. Дніпропетровськ, 2005); тези міжнародної науково-практичної конференції «Економічна безпека країни: проблеми теорії і практики в умовах демократичної трансформації форми влади» (м. Полтава, 2007); матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції «Теория и практика экономики и предпринимательства» (м. Алушта, 2007).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 13 наукових праць загальним обсягом 4,1 др. аркуша, з яких 3,8 др. аркуша належать особисто автору. З них - 7 у наукових фахових виданнях, 6 – в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 204 сторінки комп`ютерного тексту. У тексті дисертації розміщено 2 таблиці на 3 сторінках; 3 рисунки на 2 сторінках; 6 додатків на 6 сторінках; список використаних джерел містить 312 найменувань.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, показано ступінь наукової розробки проблеми та її зв`язок з науковими програмами (планами, темами), сформульовано мету і завдання, визначено об`єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 «Теоретичні основи побудови моделі господарсько-політичного механізму (ГПМ) ринкової економіки» проведений історико-генетичний та системний аналіз існуючих в економічній теорії поглядів на економіку як на функціонуючий механізм, а також розкриті сутність та зміст поняття «господарсько-політичний механізм ринкової економіки».

Історико-генетичний аналіз ідеї застосування понять теоретичної механіки до аналізу функціонування економіки у світовій економічній думці показав, що дана ідея набула свого втілення ще у середині XVIII ст., але її наукова розробка у зарубіжній та вітчизняній економічній науці відбувалася різними шляхами. Так, завдяки Дж.Ст.Мілю у зарубіжній економічній науці функціонуюча економіка в цілому розглядалася у категоріях економічної статики та економічної динаміки, хоча при цьому сам термін «господарський механізм» не використовувався. У вітчизняній економічній науці у 20-х рр. ХХ ст. використання даного поняття для позначення функціонуючого народного господарства в цілому відбувалося скоріше інтуїтивно, і лише через декілька десятиліть свого застосування це поняття викликало необхідність свого наукового обґрунтування, яке пройшло досить тривалий та суперечливий історичний шлях.

Проведений системний аналіз теоретичних поглядів на ринкову економіку як на функціонуючий механізм показав, що пропозиція Дж.Ст. Міля щодо цілісного наукового погляду на функціонуючу економіку як на єдність статичного та динамічного її станів, з огляду на значну складність та грандіозність такої задачі, знайшла своє продовження лише у окремих теоретичних концепціях. Їх приклади - теорія суспільно-економічної системи, теорія господарського порядку, а також теорія змішаної економіки та теорія конвергенції, які уособлюють цілісний погляд на економіку як на єдність діалектично протилежних сторін. У вітчизняній економічній науці, на відміну від цілісного уявлення К. Марксом функціонуючої економіки як певного механізму, у наукових дискусіях радянсього періоду категорія «господарський механізм» поступово перетворилося на часткове відображення нею функціонуючої економіки, хоча у вітчизняній економічній науці були спроби цілісного її відтворення у даній категорії. Прикладами цього є теорії А. Богданова-Маліновського, С. Подолинського, М. Кондратьєва. Проведений аналіз також показав, що у сучасній вітчизняній економічній теорії суперечливість категорії «господарський механізм» є наслідком еклектичного змішування та одночасного використання окремих понять, які належать різним теоретичним підходам до його тлумачення. Подібна ситуація значно ускладнює розуміння категорії «господарський механізм» та заважає реалізації її пояснюючого потенціалу, закладеного світовою економічною наукою, згідно з яким економіка сама є функціонуючим механізмом.

Для реалізації такого потенціалу було запропоноване поняття «господарсько-політичний механізм ринкової економіки». Сутність даної категорії розкрита і обгрунтована за допомогою порівняння пропонованого поняття з іншими відомими категоріями подібного масштабу, зокрема, з категоріями «господарський механізм», «економічний механізм», «економічна система», і полягає у взаємодії двох діалектично протилежних регуляторів ринкової економіки: об`єктивних економічних законів, які реалізуються через соціально-економічні відносини, а також суб’єктивної економічної діяльності, яка реалізується у вигляді соціально-політичних відносин господарюючих суб`єктів. Зміст уведеної у науковий обіг категорії розкрито за допомогою понять, які включає в себе сам пропонований термін. Так, включення у назву теоретичної моделі ГПМ слова «політичний» в першу чергу вказує на те, що у пропонованому понятті особлива увага приділяється взаємозв`язку економічної та політичної сфери суспільного життя, а у сполученні із терміном «ринкова економіка» господарсько-політичний механізм вказує на розуміння ринкової економіки як системи, розвиток якої характеризується тісною взаємодією економічних та політичних феноменів суспільного господарювання, які підсилюють один одного.

У розділі 2 «Побудова інституціональної моделі ГПМ національної економіки» сформовані теоретико-методологічні засади побудови інституціональної моделі ГПМ, а також здійснений вибір її базових елементів.

Формування теоретико-методологічних засад побудови інституціональної моделі ГПМ було здійснене у відповідності до пізнавальних принципів методу моделювання. З огляду на основні його вимоги у якості теоретико-методологічних засад побудови інституціональної моделі ГПМ були окреслені наступні вихідні аксіоматичні теоретичні положення: функціонування ринкової економіки є кумулятивним процесом, сучасна ринкова економіка є розвинутою у цілісність системою, ринкова економіка є системою, здатною до самоорганізації та саморозвитку. Разом з цим, була сформульована мета побудови інституціональної моделі господарсько-політичного механізму, яка полягає у теоретичному відображенні базових інституціональних елементів сучасної ринкової економіки, які забезпечують її функціонування та розвиток. Завдання, які були визначені і поставлені перед побудовою даної моделі, пов`язані з необхідність відображення: 1) внутрішніх джерел розвитку ринкової економіки; 2) діалектичної єдності сучасної ринкової економіки; 3) елементів її саморегулювання та саморозвитку; 4) інституціональних основ ринкової економіки; 5) елементів, які уособлюють тісний взаємозв`язок економічної та політичної сфер суспільного життя.

У відповідності до мети та визначених завдань інституціональної моделі були обрані методологічні принципи побудови даної моделі, якими стали основні правила методу моделювання, а також системного, діалектичного, синергетичного, інституціонального та типологічного методів. Крім цього, до інституцоіональної моделі ГПМ були висунуті наступні вимоги: 1) придатність до аналізу сучасних трансформаційних суспільно-економічних процесів країнового масштабу, 2) придатність до порівняльного аналізу сучасних суспільно-економічних систем та до створення їх типології. Основними критеріями вибору базових елементів моделі ГПМ були визначені наступні: 1) критерій функціональної необхідності, 2) критерій співвідносності, 3) критерій реальності. Основними обмеженнями, зумовленими самим процесом побудови моделі, стали обмеженість її застосування для теоретичного аналізу доринкових і додержавних форм соціально-економічної організації; обмеженість щодо кон’юнкутурного аналізу та надання безпосередніх практичних рекомендацій; обмеженість даної моделі для аналізу інших рушійних сил соціально-економічних процесів, не викремлених у даній моделі; зосередженість даної моделі на основних інститутах ринкової економіки.

Вибір та обґрунтування базових елементів інституціональної моделі ГПМ були здійснені на основі методологічних принципів типологічного методу, а також на основі аналізу існуючого досвіду типологічних досліджень суспільно-економічних систем. Вирішеня проблеми окреслення теоретичних меж об’єкту типології було здійснене нами за допомогою залучення до цього основних сфер суспільного життя - економічної і політичної, які слугували основою для вибору базових елементів інституціональної моделі ГПМ. На основі аналізу досвіду виокремлення основних елементів ідеалізованих об’єктів існуючих типологій, а також співвіднесення таких елементів із завданнями інституціональної моделі ГПМ була сформульована гіпотеза про склад базових елементів даної моделі. Такими елементами є чотири основних інститути - власність, конкуренція, економічна демократія та державне управління, які з необхідністю і достатністю відображають внутрішні джерела розвитку ринкової економіки, її діалектичну єдність, елементи саморегулювання і саморозвитку, інституціональні основи та тісний взаємозв’язок економічної та політичної сфер суспільного життя, а також є придатними для відображення та опису багатоманіття і особливостей сучасних функціонуючих суспільно-економічних систем.

Зміст інституціональної моделі ГПМ проілюстрований у вигляді схеми (рис. 1), яка надає уявлення про інституціональну структуру сучасної ринкової економіки через складові базові елементи (параметри) інституціональної моделі ГПМ. Для кожного з параметрів на рисунку 1 окреслений діапазон зміни їх інституціональних форм: для характеру власності – від державної (Д) до приватної (П), для характеру ринку – від конкурентного (К) до монопольного (М), для економічної демократії – від авторитаризму (А) до ліберальної демократії (ЛД), для державного управління – від лібералізму (Л) до патерналізму (П).

Рис. 1. Інституціональна модель господарсько-політичного механізму сучасної ринкової економіки

У розділі 3 «Застосування інституціональної моделі ГПМ національної економіки до аналізу функціонування сучасних економічних систем» було доведено наукову плідність розробленої концепції ГПМ та його інституціональної моделі у розв’язанні низки окремих теоретико-методологічних завдань.

Зокрема, за допомогою концепції ГПМ було систематизовано економічні функції держави у дві групи за критерієм відображення ними сутнісного взаємозвязку між ринком та державою: 1) функції по організаційному забезпеченню ринкового механізму, 2) функції по модифікуванню ринкового механізму (розмежовані на функції пом’якшення недоліків ринку та функції доповнення регулюючих властивостей ринку). Це дало змогу узагальнити різноманітні варіанти групування економічних функцій держави, уникнути утвореного таким багатоманіттям враження про відокремленість проблем функціонування ринкового механізму і державного регулювання економіки і привести їх в системну цілісність.

Завдяки застосування концепції ГПМ була здійснена систематизація основних категорій сучасної ринкової економіки, проведена на основі залучення допоміжної системи субординованих понять «важіль» - «інструмент» - «регулятор» як своєрідного каркасу для впорядкування системи конкретних економічних категорій, а також філософських категорій «простір», «час», «форма», «зміст», «сутність», «характер дії» і «природа явища», які дозволили показати місце окремих економічних категорій у теоретичній системі національної економіки та прослідкувати взаємозв`язок глибинних теоретичних основ функціонування суспільно-економічної системи з конкретними явищами повсякденного господарського життя. Застосування інституціональної моделі ГПМ до відображення змісту економічної трансформації дало змогу уточнити визначення її сутності, яка полягає у зміні співвідношення діалектично протилежних сторін базових інститутів моделі ГПМ у зв`язку із виникненням великої кількості взаємообумовлюючих проблем та необхідністю здійснення глибоких господарських змін, сконцентрованих у просторі та часі. Напрями трансформаційної зміни таких співвідношень для країн постсоціалістичного простору показані на рисунку 2.

Залучення інституціональної моделі ГПМ до аналізу особливостей суспільно-економічної трансформації в Україні дало змогу визначити вітчизняні проблеми перехідного періоду для вітчизняної економіки та окреслити напрямки формування ефективного господарсько-політичного механізму в Україні. Однією із головних проблем перехідного періоду в Україні була відсутність узгодженості між реформуванням кожного з базових інститутів господарсько-політичного механізму національної економіки. Зокрема, перетворення приватизації на самоціль суперечило ролі даного процесу у господарсько-політичному механізмі національної економіки: його інституціональна модель дозволяє пояснити, що лише за наявності конкуренції та державних гарантій права власності приватизація буде успішною.

Рис. 2. Інституціональна модель господарсько-політичного механізму в умовах трансформації

З набуттям статусу країни з ринковою економікою Україна не позбулася вад перехідного періоду. Серед основних проблем сучасного функціонування кожного з базових інституів вітчизняної економіки слід виокремити наступні: 1) проблема законності приватизації, суперечки і невизначеність владних структур відносно її стратегії та тактики; 2) високий рівнь монополізації окремих загальнодержавних та регіональних ринків; 3) відсутність ефективної системи управління об'єктами державної власності; 4) низький рівень залучення господарюючих суб`єктів до участі у власності та управлінні різних рівнів; 5) відсутність цілісної та послідовної стратегії економічного розвитку країни.

висновки

У дисертації здійснено теоретичні узагальнення і запропоновано підходи до вирішення наукового завдання щодо системного дослідження інституціональної моделі функціонування сучасної національної ринкової економіки в умовах трансформації. Основні результати теоретичного, методологічного і науково-практичного спрямування зводяться до наступного:

1. Необхідність здійснення системного реформування вітчизняної економіки, використання зарубіжного досвіду реформування, врахування тенденцій глобалізації вимагають від вітчизняної економічної теорії переосмислення її категоріального апарату щодо відтворення ним механізму функціонування економічної системи. Тривале переважання формаційного та функціонального підходів до його відображення призвело до розуміння господарського механізму лише як частини економічної системи країни, але звернення до світової економічної думки показує дійсний потенціал даної категрії та плідність ідеї порівнняння економіки із функціонуючим механізмом для системного відображення взаємозв`язків національної економіки.

2. Суперечливість визначень категорії «господарський механізм» у сучасній вітчизняній економічній та майже нереалізований її науковий потенціал щодо відображення нею функціонуючої економіки в цілому, закладений світовою економічною думкою, надали можливість увести у науковий обіг категорію «господарсько-політичний механізм ринкової економіки», яка відображає національну економіки як динамічну систему взаємодії суб’єктивно-об`єктивних регуляторів і дозволяє повніше відобразити особливості сучасної національної економіки, де господарська діяльність держави виявляє весь спектр відносин, що породжуються соціально-політичним устроєм суспільства. Дана категорія продовжує та розвиває погляди на ринкову економіку як на функціонуючий механізм у вітчизняній та зарубіжній літературі. Сутністю пропонованої категорії є взаємодія двох діалектично протилежних регуляторів ринкової економіки: об`єктивних економічних законів, які реалізуються через соціально-економічні відносини, а також суб’єктивної економічної діяльності, яка реалізується у вигляді соціально-політичних відносин господарюючих суб`єктів.

3. На основі використання пізнавальних принципів системного, діалектичного, інституціонального та синергетичного методів та методу моделювання, а також на основі визначення цілей, завдань, вимог і обмежень побудови інституціональної моделі господарсько-політичного механізму національної економіки була висунута гіпотеза про чотири базових елементи такої моделі. Такими елементами є власність, конкуренція, економічна демократія та державное управління, які з необхідністю та достатністю відображають сутнісні риси та діалектичну природу сучасних суспільно-економічних систем, а також є придатними для опису багатоманіття та з`ясування особливостей сучасних функціонуючих суспільно-економічних систем. Відображена у вигляді графічної схеми дана модель розкриває основні взаємозвязки і взаємозалежності між базовими інститутами сучасної ринкової економіки та дозволяє виконувати низку окремих теоретико-методологічних завдань, які стосуються аналізу функціонування національних економічних систем.

4. Розроблена концепція ГПМ дозволяє здійснити систематизацію регуляторів народногосподарської діяльності, яка, на відміну від існуючих окремих групувань, ґрунтується на концепції ГПМ і має вигляд структурованої і багатовимірної системи. У відповідності до неї основні регулятори суспільно-господарської діяльності слід класифікувати за природою, характером дії, сутнісним джерелом, змістом, формою а також за ступенем їх зростаючого узагальнення понять («важіль» - «інструмент» - «регулятор»). Це дозволяє з`ясувати логіку взаємозв’язку сутнісних основ функціонування суспільно-економічної системи з практичним рівнем реалізації господарської діяльності та показати місце окремих економічних категорій у теоретичній системі національної економіки.

5. Економічні функції держави, систематизовані за допомогою концепції господарсько-політичного механізму, слід виокремлювати у дві групи в залежності від критерію відображення ними сутнісного взаємозвязку між ринком та державою. Тоді до першої групи слід відносити ті економічні функції держави, які організаційно забезпечують функціонування ринкового механізму, наприклад, функцій, повязаних зі створенням та забезпеченням функціонування правової та грошової системи, оскільки ринковий механізм з даної точки зору не здатний сам себе організувати і забезпечувати. До другої групи виокремлених за цим критерієм категорій слід відносити функції, які модифікують ринковий механізм. В свою чергу, такі функції можна розподіляти на функції пом’якшення недоліків ринку та функції доповнення регулюючих властивостей ринку. Це дало змогу узагальнити різноманітні варіанти групування економічних функцій держави та уникнути утвореного таким багатоманіттям враження про відокремленість проблем функціонування ринкового механізму і державного регулювання економіки і привести їх у системну цілісність.

6. Тлумачення сутності економічної трансформації, здійснене за домогою розробленої концепції господарсько-політичного механізму та його інституціональної моделі, полягає у зміні співвідношення діалектично протилежних сторін кожного з базових елементів моделі. Така зміна має місце внаслідок виникнення великої кількості взаємообумовлюючих проблем та необхідності здійснення глибоких господарських змін, сконцентрованих у просторі та часі. Для власності така зміна означає зміну співвідношення між державною та приватною власністю, для конкуренції – між монополією та вільною конкуренцією, для економічної демократії – між авторитаризмом та демократією, для державного управління – між лібералізмом та патерналізмом. Це дає можливість поглибити теоретичне обґрунтування і зміст програм трансформаційних перетворень а також цілісно та системно відобразити сутність та зміст сучасної економічної трансформації суспільно-економічних систем.

7. Згідно з інституціональною моделлю господарсько-політичного механізму економічну демокртію слід визначати як спосіб організації суспільного господарського життя та управління ним шляхом реалізації спільних економічних інтересів суб’єктами різних економічних рівнів через створення та функціонування різноманітних інституційних утворень і формальних організацій. На відміну від існуючих її визначень як мікро- або макроекономічної категорії, обмеженої сферою суспільного виробництва, пропонований вище її зміст представляє собою системний погляд на економічну демократію як на економічний інститут. Одночасно такий інститут уособлює в собі соціально-політичні відносин, оскільки в ньому розкривається політична сторона діяльності господарюючих суб`єктів, які відстоюють та захищають спільні економічні інтереси на різних рівнях суспільного життя шляхом створення різноманітних формальних об`єданань.

8. Основними напрямками формування ефективного господарсько-політичного механізму України, відповідно до його інституціональної моделі, є наступні:

- щодо власності: забезпечення законності, прозорості, планомірності, обгрунтованості, контролю та спостереження за ефективністю приватизації;

- щодо конкуренції: забезпечення зниження рівня монополізації окремих загальнодержавних та регіональних ринків, удосконалення державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, управління об'єктами державної власності;

- щодо економічної демократії: забезпечення розробки механізмів ефективної співпраці неурядових організацій з органами державної влади різних рівнів;

- щодо державного управління: забезпечення високої якості державного менеджменту, послідовної стратегії розвитку вітчизняної економіки, розробки порогових знаячень параметрів національної економічної безпеки.

Таким чином, саме завдяки уявленню про сучасну ринкову економіку як функціонуючий механізм та розробку на його основі інституцональної моделі господарсько-політичного механізму став можливим комплексний аналіз та вирішення завдань як теоретико-методологічного, так і науково-практичного спрямування. Така модель здатна стати теоретичною основою для системного управління соціально-економічними процесами, сприяючи виробленню цілеспрямованих і послідовних практичних рішень для здійснення та вдосконалення народногосподарської діяльності.

список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Пінчук (Кочерга) І.О. До змісту поняття та структури господарського механізму ринкової економіки // Регіональні перспективи. – 1999. - №2-3. – С. 46 – 48 (0,5 друк. арк.).

2. Пінчук (Кочерга) І.О. Теорія економічної політики як основа ефективного управління трансформаційними процесами // Теорії мікро-макроекономіки. – Вип. 4. - К.: Академія муніципального управління. – 2000. - С. 209 – 212 (0,3 друк. арк.).

3. Пінчук (Кочерга) І.О. Проблема класифікації в системі регуляторів господарського механізму ринкової економіки // Теорії мікро-макроекономіки. – Вип. 5. - К.: Академія муніципального управління.–2000.–С. 109-116 (0,6 друк. арк.).

4. Пінчук (Кочерга) І.О. Методологічні проблеми визначення моделей господарського механізму ринкової економіки // Економіка: проблеми теорії та практики. – Вип. 99. Дніпропетровськ: ДНУ. – 2001. – С. 19-28 (0,5 друк. арк.).

5. Пінчук (Кочерга) І.О. Тенденції сучасної економічної трансформації: проблеми теоретичного аналізу // Регіональні перспективи. – 2001. - №5-6 (18-19). – С. 279 – 281 (0,4 друк. арк.).

6. Пінчук (Кочерга) І.О. Формування ефективної моделі господарсько-політичного механізму сучасної ринкової економіки: проблеми та закономірності // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - 2002. - Вип. 564. – С. 140 – 145 (0,4 друк. арк.).

7. Ніколенко С.С., Пінчук І.О. Сучасні підходи до визначення ефективності суспільно-економічних систем // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. – 2006. - №1 (18).– С. 3-6 (0,5 друк. арк., особисто здобувачу належить систематизація сучасних підходів до визначення ефективності суспільно-економічних систем; обсяг авторської частини 0,3 друк. арк.).

У інших виданнях:

8. Пінчук (Кочерга) І.О. Проблеми визначення поняття «господарський механізм» у контексті сучасної теоретичної системи національної економіки // Українська термінологія і сучасність. – Вип. IV - К.: КНЕУ. – 2001. – С. 125 – 128 (0,2 друк. арк.).

9. Пінчук (Кочерга) І.О. До проблеми теоретичного аналізу тенденцій сучасної економічної трансформації // Економічні проблеми розвитку регіонів та підприємств на початку ХХІ століття: Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції. У двох томах. Том 2. – Полтава: ПДТУ ім. Ю. Кондратюка. – 2001. – С. – 98 (0,1 друк. арк.).

10. Пінчук (Кочерга) І.О. Теоретичні аспекти аналізу державного менеджменту // Тези доповідей Міжнародної науково-теоретичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть». 20 лютого 2003 р., м. Тернопіль. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. – С. 288 (0,1 друк. арк.).

11. Пінчук І.О. Проблема визначення ефективності сучасних суспільно-економічних систем // Materials of final scientifically-practical conference «The Science: theory and practice. Vol. 8. Economic sciences». – Praha: Publising House «Education and Science» s.r.o. Prague, Czechia – Dnepropetrovsk, Ukraine - Belgorod, Russian, 2005. – С.38 – 41 (0,2 друк. арк.).

12. Ніколенко С.С., Пінчук І.О. Економічна безпека як цільовий параметр господарсько-політичного механізму // Економічна безпека країни: проблеми теорії та практики в умовах демократичної трансформації форми влади: Між нар. наук.-практ. конференція. Полтава, 24 – 25 квітня 2007 р. – Полтава: ПУСКУ, 2007. – Ч. 2. - С.44–45 (0,2 друк.арк., особисто здобувачу належить систематизація сучасних підходів до розкриття змісту економічної безпеки; обсяг авторської частини 0,1 друк. арк.).

13. Пінчук І.О. Категория «хозяйственный механизм» и современная методология экономической теории // Теория и практика экономики и предпринимательства/ Материалы ІV Международной научно-практической конференции. Алушта, 10-12 мая 2007 года. – Симферополь, 2007.–С.269–270 (0,1 друк. арк.).

Анотація

Пінчук І.О. Господарсько-політичний механізм як інституціональна модель функціонування національної економіки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки. – ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». - Київ, 2008.

У дисертації розглядаються проблеми формування теоретичної концепції