НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

“ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

Розгон Анатолій Васильович

УДК 339.1:631.15

Формування та функціонування біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією в Україні

08.00.03 – економіка та управління національним господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук

Науковий керівник: | доктор економічних наук,

професор, академік УААН

ГАЙДУЦЬКИЙ Павло Іванович,

Акціонерний комерційний банк “Аркада”,

заступник голови правління

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук,

професор, академік УААН

ЛУПЕНКО Юрій Олексійович,

Державне агентство України

з інвестицій та інновацій,

директор департаменту

кандидат економічних наук

КОМАРНІЦЬКА Оксана Петрівна,

Державна наукова сільськогосподарська

бібліотека УААН,

провідний науковий співробітник

Захист відбудеться “02” _липня__ 2008 р. о _1500_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 у Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал, к. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх, к. 212.

Автореферат розісланий “29” _травня_ 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук |

О.Г. Шпикуляк

Загальна характеристика дисертаційної роботи

Актуальність теми. Світовий досвід господарювання в ринкових умовах свідчить, що серед організаційних форм торговельної діяльності одне з основних місць посідає біржова торгівля. Вона є інституціональною системою, за рівнем розвитку й ефективності функціонування якої у світовій практиці визначається перспектива ринкової економіки країни, та значною мірою добробут нації. Означене положення обґрунтовує необхідність наукового поступу в напрямі вирішення проблеми розбудови ефективного національного біржового ринку з огляду на практичні приклади передових економік. Організаційно-економічний механізм біржового ринку дозволяє забезпечити гарантованість реалізації договірних зобов'язань учасників торговельних операцій, регулювання ринку, страхування і перерозподіл ризиків виконання укладених угод, а отже, стабільність виробничої діяльності підприємств. Проте рівень розвитку біржової діяльності в Україні дуже низький, особливо в сфері товарообміну аграрного сектору, що підтверджує беззаперечну актуальність науково-практичних напрацювань у напрямі вирішення проблеми. Необхідно активізувати в Україні біржову торгівлю, привівши у відповідність до світової ринкової економіки, тому на часі теоретичне й методологічне обґрунтування шляхів вирішення цієї важливої проблеми, яка й до цього не залишалася поза увагою економічної науки.

Проблема біржової торгівлі обґрунтована вітчизняними науковцями, серед яких П.І. Гайдуцький, П.Т. Саблук, М.В. Зубець, В.П. Ситник, О.М. Шпичак, І.Г. Кириленко, Ю.С. Коваленко, В.Г. Андрійчук, О.П. Комарніцька, В.П. Горьовий, Б.В. Губський, М.О. Солодкий, Г.О. Шевченко, О.М. Сохацька, та зарубіжними, такими як Дж. Кейнс, В.К. Бансал, О. Штілліх, Дж. Хікс та ін. Проте в сучасних умовах залишається невирішеною проблема функціонування біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією з метою розробки основних шляхів її удосконалення в частині розбудови ефективного механізму взаємодії біржових структур і забезпечення їх функціональності з огляду на надто велику як для України кількість. Пріоритетним напрямом наукового поступу в даному напрямі слід вважати обґрунтування оптимальних підходів до забезпечення розширення сфери функціонування біржової діяльності та застосування розвинених її видів і форм, що зумовлює актуальність обраної теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в межах науково-дослідних розробок відділення ціноутворення та інфраструктури ринку Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" УААН "Теоретичні та методологічні основи ціноутворення на продукцію АПК, стратегія розвитку та механізм функціонування інфраструктури ринків сільськогосподарської продукції та продовольства в Україні в умовах ринкових відносин (номер державної реєстрації 0102U000264) та "Розробити теоретичні та методологічні основи удосконалення системи ціноутворення на продукцію АПК, механізму функціонування аграрного ринку і його інфраструктури" (номер державної реєстрації 0106U006643). Безпосередньо автором виконувалися завдання: “Обґрунтувати підходи і пропозиції щодо поліпшення організації та функціонування агроторгових бірж” та “Удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування інфраструктури аграрного ринку”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка системи заходів щодо удосконалення функціонування біржового ринку в Україні через розвиток законодавчо-нормативного поля та поліпшення організаційно-економічного механізму біржової торгівлі, що дозволить підвищити рівень захисту вітчизняних товаровиробників, покращити постачання сільськогосподарської продукції в інтересах внутрішніх споживачів та задоволення вимог, пов'язаних з інтеграцією України в систему міжнародної торгівлі.

Мета дослідження обумовила розв'язання таких основних завдань:

­ з'ясувати економічну сутність біржової діяльності та визначити види біржових контрактів і методи управління ціновими ризиками;

­ опрацювати розрахунковий механізм біржової торгівлі аграрною продукцією;

­ визначити місце і роль біржової форми торгівлі в реалізації аграрної продукції та продовольства в Україні;

­ опрацювати цінову ситуацію на біржовому ринку в контексті стану цінової кон'юнктури на аграрному ринку;

­ визначити причини неефективного функціонування бірж в Україні;

­ дати оцінку результатам реалізації положень державної політики формування та розвитку біржового ринку й обґрунтувати шляхи удосконалення організаційно-економічного механізму його функціонування.

Об'єктом дослідження є процеси формування та функціонування біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією в Україні, суб'єкти біржового ринку.

Предметом дослідження є система економічних відносин між учасниками біржового ринку України.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу досліджень становлять основні положення економічної теорії, закони та категорії ринку, праці економістів-аграрників з проблем становлення і розвитку аграрного біржового ринку, законодавчі та нормативно-правові акти України тощо.

У процесі виконання дисертаційної роботи застосовувалися такі загальнонаукові та спеціальні економічні методи дослідження: діалектичний та монографічний (при дослідженні еволюції теорії біржового ринку), історичний (для здійснення періодизації розвитку біржової діяльності в Україні), узагальнення (при з'ясуванні економічної сутності біржової діяльності), статистико-економічний (для аналізу стану й оцінки тенденцій біржової торгівлі в Україні), абстрактно-логічний, аналізу та синтезу (при обґрунтуванні висновків і розробці пропозицій щодо удосконалення організаційно-економічного механізму біржової торгівлі в Україні).

Інформаційною базою дисертаційної роботи є дані Державного комітету статистики України, Союзу аграрних бірж України, Міністерства аграрної політики України, інформація із всесвітньої комп'ютерної мережі "Інтернет", матеріали особистих спостережень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних та методичних підходів щодо формування та функціонування біржової торгівлі в Україні, зокрема:

вперше:

­ обґрунтовано необхідність створення міжрегіональної системи електронної біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, основою якої є об’єднання акредитованих товарних бірж у консорціум з метою забезпечення ефективного функціонування біржової торгівлі;

­ розроблено комплекс правил випуску й обігу товарних деривативів на товарній біржі, що полягають в обґрунтуванні сутності категорії, порядку та механізму їх застосування як інструментів регулювання аграрного ринку;

удосконалено:

­ підходи до аналізу цінової ситуації на біржовому ринку, що ґрунтуються на порівнянні біржових цін із фактичними цінами реалізації сільськогосподарської продукції в цілому та за каналами збуту за видами угод і призначенням поставок із затвердженими мінімальними закупівельними цінами, цінами закупівлі продукції до державного продовольчого резерву;

­ підходи до формування організаційно-економічного механізму біржової торгівлі в Україні у сучасних умовах, зокрема затвердження спеціальних правил випуску й обігу товарних деривативів на товарних біржах, і запровадження системи електронної біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією;

дістало подальший розвиток:

­ нормативно-правове забезпечення біржового ринку України, зокрема в частині термінологічного удосконалення, поліпшення системи державного регулювання, усунення законодавчих колізій в інших аспектах розвитку біржового ринку України.

Практичне значення одержаних результатів, полягає у розробці пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення організаційно-економічного механізму біржової торгівлі сприятимуть активізації біржової торговельної діяльності в аграрному секторі України: збільшенню обсягів продажу аграрної продукції через біржі, більш активному залученню до біржових торгів безпосередніх сільськогосподарських товаровиробників, розширенню асортименту сільськогосподарської продукції та продовольства, якими торгують на біржах за внутрішніми контрактами, стабілізації аграрного ринку і поліпшенню забезпечення потреб країни в сільськогосподарській продукції та продовольстві.

Розроблені автором положення щодо упорядкування біржової діяльності та створення організаційно-економічних умов були використані Міністерством аграрної політики України при розробці Правил випуску та обігу товарних деривативів (торгівлі товарними деривативами) на товарній біржі "Українська ф'ючерсна біржа" та Правил випуску та обігу товарних деривативів (торгівлі товарними деривативами) на товарній біржі "Київська агропромислова біржа" (довідки № 37-19-1-14/11279 від 11 жовтня 2007 р., № 20-12/07-1 від 20 грудня 2007 р. та № 28-12/2007-01 від 28 грудня 2007 р.).

За участю автора була розроблена електронна система біржової торгівлі, яка, в межах пілотного проекту запроваджена на Придніпровській товарній біржі (довідка № 388-04 від 21 грудня 2007 р.). Окремі розробки автора були використані при підготовці проекту Закону України „Про товарну біржу” (у новій редакції), а також інших нормативних актів, що регулюють внутрішній регламент біржі (довідка № 23-50/1157 від 24 грудня 2007 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною і завершеною науковою працею автора, в якій обґрунтовано заходи щодо удосконалення біржової діяльності в Україні. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором особисто. З  наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи автора.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати дослідження й опрацьовані на їх основі висновки та пропозиції доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції “Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України” (м. Київ, 5-6 жовтня 2006 р.), та Всеукраїнській науково-практичній конференції “Конкурентоспроможність продукції АПК України та вимоги СОТ” (м. Київ, 4-5 жовтня 2007 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено у 6 наукових працях, опублікованих одноосібно і в співавторстві загальним обсягом 2,9 друкованих аркушів, з них 4 – у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, у тому числі 3 одноосібних, загальним обсягом 1,6 друкованих аркушів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 204 сторінки. Дисертація містить 10 таблиць, 21 рисунок та 5 додатків. Список використаних джерел налічує 156 найменувань. Основний обсяг дисертації – 168 сторінок комп’ютерного тексту.

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі “Теоретичні основи функціонування біржового ринку” розглянуто економічну сутність біржової діяльності, види біржових контрактів і методи управління ціновими ризиками на біржовому ринку, вивчено світову практику правового й організаційного забезпечення біржової діяльності

Типовим прикладом ринку є біржа. Концентруючи товар, біржа практично є місцем розподілу запасів у часі та просторі, коли під розподілом у просторі розуміють перебування товарів поза торгами до виявлення найвищої ціни й найбільшої потреби в них, а під розподілом у часі – вихід товарів на ринок рівномірно, наскільки це можливо з точки зору виробника продовж року. Біржа – це установа, де регулярно функціонує оптовий ринок і здійснюється купівля-продаж на основі співвідношення попиту і пропозиції стандартизованих товарів.

Товарна біржа виконує роль посередника й регулятора цін. Ціна біржової угоди урівноважує пропозицію та попит. Результати біржового котирування є основною інформацією про кон’юнктуру ринку, ціни угод попередніх торгів, мають довідковий характер, слугують орієнтиром для продавців і покупців відносно власних цін. Біржові ціни надзвичайно чітко реагують на зміни кон’юнктури ринку в цілому. Провідна роль бірж у формуванні цін відповідних товарів призводить до того, що їх діяльність безпосередньо впливає на всіх учасників торгівлі, незалежно від того укладають вони угоди на біржі чи ні.

Основні структурні елементи біржового ринку наведено на рис. 1.

Біржова торгівля – це можливість забезпечити виробників-учасників біржових торгів фінансовими ресурсами для організації в подальшому виробничого процесу. З цієї точки зору одну з граней економічної сутності біржової діяльності – участь у торговельних операціях на біржах господарюючих суб'єктів слід розглядати як засіб безвідсоткового кредитування власного виробництва. Ця особливість біржової торгівлі відіграє суттєву роль у сфері виробництва сільськогосподарської продукції, що зумовлено нестабільністю в часі та непередбачуваністю – залежністю від природних умов, отже, періодичністю стрімко зростаючої потреби у грошових коштах. Таким чином, біржовий ринок у відповідних його проявах забезпечує авансування виробничого процесу.

Важливо підкреслити, що у становленні й напрямах розвитку біржової торгівлі, як однієї із складових оптового товарного ринку, важливу роль відіграє відношення держави до цього процесу, що визначається конкретними історичними умовами, традиціями, економічною ситуацією тощо і знаходить своє відображення в законодавчо-правових документах та організаційних заходах держави щодо біржової торгівлі.

Рис. 1. Структурні елементи біржового ринку

У США регулювання біржової діяльності має широкий, надзвичайно деталізований діапазон, оскільки здійснюється федеральним урядом, органами штатів, у яких функціонує товарна біржа, та регламентується правилами і розпорядженнями товарної біржі.

Вивчення законодавчого поля Канади щодо регулювання ринку товарних деривативів на сільськогосподарську продукцію показало, що цікавим є досвід провінції Манітоби, законодавство якої передбачає наявність таких основних фрагментів: дерегулювання ринку та покладення певних прав та обов’язків з державної організації на недержавні саморегулюючі організації; захист прав інвесторів; унеможливлення маніпулювання ринком; відкритий та прозорий доступ до цінової інформації.

Ринок товарних деривативів Угорщини створений в країні, яка перейшла від планової економіки радянського зразка до ринкової економіки європейського стандарту. Шлях, який пройшла ця країна, є подібним до обраного напрямку, який проголосила Україна. Порівнюючи минуле та сьогодення, можна провести багато паралелей між цілями щодо розвитку біржового ринку, які ставила для себе Угорщина, та тими цілями, які ставить сьогодні перед собою Україна. Тому Угорщина є привабливим прикладом для проведення аналізу тих законодавчих механізмів, які були використані й успішно запрацювали в Угорщині під час створення ринку ф'ючерсних контрактів та опціонів.

Регулювання ф’ючерсних ринків у США покладено на Комісію з Торгівлі Товарними Ф’ючерсами (Commodity Futures Trading Commission, CFTC), створену у 1974 р. Конгресом як незалежне державне агентство із законодавчим мандатом регулювати ринок товарних деривативів. У США чітко проявляється система дворівневого регулювання ринку товарних деривативів. Біржі та клірингові установи в США, як учасники ринку товарних деривативів, є недержавним і самоуправляючими установами, який регулюється законодавчими актами та правилами бірж або клірингових установ.

Аналогічна комісія (Manitoba Securities Commision) була створена в Канаді в її постійно діючій формі у1968 р. У Великобританії діє незалежний орган – Financial Services Authority (FSA), що регулює індустрію фінансових послуг, частиною якої є ринки товарних деривативів на сільськогосподарську продукцію. В Угорщині регулюючим органом товарних бірж є Hungarian Financial Supervisory Authority (HFSA) – єдина державна установа, що регулює ринок фінансових послуг, до якого належить біржовий ринок товарних дериватів.

Аналіз законодавчого організаційного аспектів біржової діяльності США, Англії, Канади та Угорщини свідчить, що як на національному, так і на рівні бірж як саморегулюючих організацій, чітко окреслюються правові рамки, в яких можуть працювати учасники ринку.

Моніторинг та аналіз чинних законодавчих актів, що регулюють біржовий ринок, зокрема сільськогосподарської продукції, за кордоном, дозволяють зробити реальну оцінку стану правового регулювання біржової торгівлі в Україні та внести необхідні зміни та доповнення до нього.

В Україні біржова діяльність ґрунтується в основному на загальному законодавчому полі ринкового розвитку країни, за винятком деяких спеціальних актів, які, однак, не дають змоги ефективно розвиватися біржовому сільськогосподарському ринку. Виникає необхідність розробки гнучкої законодавчої системи стосовно біржової діяльності взагалі і на аграрну продукцію зокрема.

У другому розділі “Аналіз формування та функціонування біржового ринку” досліджено процес становлення біржової діяльності в Україні, функції базису в досягненні рівноваги ринку, визначено місце і роль біржової торгівлі в реалізації сільськогосподарської продукції та продовольства в Україні.

Станом на початок 2007 р. загальна кількість бірж становила 479 од. При цьому товарних і товарно-сировинних бірж налічувалося 272 од., а агропромислових – 30 од. Проте рівень використання бірж безпосередньо товаровиробниками залишається дуже низьким (табл. 1).

Таблиця 1

Обсяги реалізації сільськогосподарськими підприємствами основних видів агропродукції на внутрішньому ринку

Показники | 2000 р. | 2004 р. | З урожаю 2005 р.

станом на 01.01.2006 р.

тис. тонн | % | тис. тонн | % | тис. тонн | %

Пшениця

Сільськогосподарськими підприємствами1 | 5364,2 | 100,0 | 7745,8 | 100,0 | 8463,4 | 100,0

На біржах САБУ (всі базиси поставок), СПОТ2 | 129,3 | 2,4 | 554,4 | 7,2 | 814,6 | 9,6

На біржах САБУ (всі базиси поставок), ФОРВАРД2 | 34,6 | 0,6 | 62,1 | 0,8 | 100,5 | 1,2

Ячмінь

Сільськогосподарськими підприємствами1 | 2909,9 | 100,0 | 4561,6 | 100,0 | 3372,8 | 100,0

На біржах САБУ (всі базиси поставок), СПОТ2 | 151,7 | 5,2 | 239,8 | 5,3 | 83,3 | 2,5

На біржах САБУ (всі базиси поставок), ФОРВАРД2 | 97,0 | 3,3 | 14,8 | 0,3 | 25,0 | 0,7

Насіння соняшнику

Сільськогосподарськими підприємствами1 | 2197,5 | 100,0 | 1812,0 | 100,0 | 1932,6 | 100,0

На біржах САБУ (всі базиси поставок), СПОТ2 | 20,7 | 0,9 | 32,3 | 1,8 | 3,5 | 0,2

На біржах САБУ (всі базиси поставок), ФОРВАРД2 | 5,4 | 0,2 | 0,5 | 0,0 | 21,5 | 1,1

1 За даними Держкомстату України

2 За даними САБУ

Біржова торгівля сільськогосподарським товаровиробникам недоступна, що пов’язано з дрібними партіями однотипної продукції, складністю в участі в торгах, залежністю від великих трейдерів, які проводять товарне їх кредитування, не пристосованістю до “біржової гри” на цінових котируваннях.

З липня 2000 р. згідно з Указом Президента України “Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна” від 29 червня 2000 року асоційовані біржі отримали право укладати та реєструвати торгові угоди на сільськогосподарську продукцію, спрямовану на експорт.

Біржі фактично монополізували право оформлення реалізації продукції на експорт і нині угоди подальшого експорту перевищуть 90 % від загальної вартості укладених на аграрних біржах угод.

У зв’язку з сезонністю сільськогосподарського виробництва виникає необхідність застосування такої форми фінансування як кредитування або авансування виробництва. Класичною формою цього явища є надання банком кредиту сільськогосподарському товаровиробникові, що передбачає плату відсотків за кредит. Проте фінансовий стан сільськогосподарських підприємств і особистих селянських господарств є складним і банки відмовляються надавати кредити аграрному сектору. Не є дієвим заходом навіть здешевлення кредитів аграріям з боку держави, оскільки воно має недостатній обсягстосовно загальної суми виділених державою коштів. Тому сільськогосподарські виробники змушені вдаватись до своєрідного товарного кредиту (бартерного обміну), який не передбачає плати за кредит, а саме: товаровиробники домовляються про наступну поставку своєї продукції на умовах отримання потрібних виробничих ресурсів (насіння, мінеральних добрив та інших засобів) або надання послуг (обробка земельних площ, посів і т.д.). Але бартерний обмін слід розглядати як неринковий метод проведення розрахунків, а тому безперспективний.

В ринкових умовах функцію авансування сільськогосподарського виробництва виконують форвардні угоди. Проте форвардні контракти не набули належного розвитку в Україні, незважаючи на те, що Законом України “Про державну підтримку сільського господарства України” передбачено, що система державних форвардних закупівель зерна має бути запроваджена на заміну режиму державних заставних закупівель.

У 2006 р. на біржовому ринку САБУ за внутрішніми угодами укладено 2276 угод, у тому числі 2231 на умовах спот і лише 45 угод на умовах форвард (рис.2).

Рис. 2. Структура кількісного складу угод, укладених на біржах САБУ для внутрішнього використання за видами, %

Основна причина гальмування в застосуванні форвардних контрактів криється в це організаційній і фінансовій незабезпеченості страхуючої сторони таких біржових операцій як для держави, так і для товаровиробника, тобто нестабільність кон’юнктури на українському ринку.

Порівняння цін реалізації основних видів аграрної продукції сільськогосподарськими підприємствами на біржах (в умовах надзвичайно малих обсягів продажу товару) – “вихідних” цін для товаровиробників та біржових цін на ті ж види продукції за період 2001-2006 рр. не виявило чіткої закономірності, але в більшості порівнянь біржові цін вищі за “вихідні” ціни товаровиробників. Причину такого співвідношення вважаємо цілком закономірною: продукцію купують у виробників за однією ціною, а реалізують на біржі – за вищою.

Результати порівняльного аналізу свідчать про нерепрезентативність офіційної інформації, яка відображає біржову діяльності у сфері АПК, як наслідок нерозвиненості біржової торгівлі агропродукцією.

У третьому розділі “Основні напрями удосконалення функціонування біржового ринку в Україні” розроблено основні заходи щодо поліпшення законодавчо-нормативного поля біржового ринку України, визначено шляхи удосконалення організаційно-економічного механізму біржової торгівлі й обґрунтовано механізм запровадження ф’ючерсної торгівлі сільськогосподарською продукцією на біржовому аграрному ринку країни.

Відсутність чітко визначених у законодавчому порядку вимог до організації функціонування бірж спричиняє невиконання біржових угод, затримку в проведенні розрахунків і налагодженні чіткого функціонування спотового та форвардного ринку.

Чинний Закон України "Про товарну біржу" був прийнятий на початку процесу трансформації економіки країни – 10 грудня 1991 року. Але вже на момент свого прийняття він не відповідав розвитку біржової торгівлі. Незначні зміни, що вносилися до закону, не змінювали його суті. В законі термінологічно не визначено поняття “спотова торгівля”, “форвардна торгівля”, “біржовий товар”, “біржова угода”, “котирування”, “біржова кон’юнктура”. Необхідно також передбачити вимоги щодо проведення та оприлюднення статистичних та аналітичних звітів роботи товарних бірж. У законі не передбачено основи державного регулювання біржовою діяльністю і торгівлею. Не враховано положення про біржове посередництво й ліцензування на біржовому ринку. Вже давно назріла необхідність прийняття нової редакції Закону “Про товарну біржу”.

Для упорядкування біржової діяльності, створення організаційно-економічних умов для її удосконалення і поширення необхідно затвердити спеціальні правила випуску й обігу товарних деривативів на товарних біржах. Ці правила мають стати основним документом, що визначає порядок проведення торгів, взаємопередачі прав і обов'язків за деривативами, здійснення біржових операцій.

Для недопущення двозначності розуміння тих чи інших положень у Правила слід включити визначення термінів, що стосуються випуску й обігу товарних деривативів на товарній біржі за виключним переліком. Необхідно визначитись з правилами поведінки учасників біржової торгівлі, персоналу біржі, їх правами і обов'язками. Центральне місце у Правилах торгівлі товарними деривативами має посідати перелік видів деривативів, що можуть обертатися на біржі, тобто класифікація біржових угод за різними ознаками.

Важливим заходом для розвитку біржової торгівлі в Україні слід вважати розробку і запровадження системи її електронного забезпечення. Використання електронних форм біржової торгівлі, обліку біржових угод і розрахунків по них дозволить істотно спростити та скоротити витрати по операціях, пов'язаних із перереєстрацією іменних цінних паперів після їхньої купівлі-продажу. У цих умовах виключаються проблеми, пов'язані із втратою цінних паперів, їхньою обробкою, затримкою постачань. Більш того, перехід на електронну біржову торгівлю дозволить розширити біржовий ринок, сприятиме здешевленню торгових операцій і спрощенню процедур біржових торгів, а також прискорить процеси автоматизації клірінгу і розрахунків по біржових угодах.

За участю автора, в межах пілотного проекту була розроблена електронна система біржових торгів, яка запроваджується на Придніпровській товарній біржі. Пропонується створити міжрегіональну систему електронної біржової торгівлі (МСЕБТ), що забезпечить удосконалення біржового документообігу за рахунок створення електронного документообігу. При цьому будуть впроваджені правила електронної біржової торгівлі терміновими біржовими контрактами (товарними деривативами) на основні види сільськогосподарської продукції при взаємодії з електронними площадками товарних бірж, що знаходяться в регіонах (областях) України.

З метою удосконалення біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією пропонується створити тимчасове об’єднання – консорціум аграрних бірж. Об’єднані українські біржі матимуть єдину торгову площадку для проведення електронних торгів (рис. 3). Біржі можуть зберегти статус юридичної особи, але торгівля на єдиній торговій площадці, за єдиними правилами біржової торгівлі дасть можливість швидше обертати товар і гроші, сприятиме суттєвому підвищенню оперативності й ефективності ведення біржових торгів і дозволить поступово впровадити систему клірингу.

Для поліпшення регулювання біржової діяльності необхідно при Міністерстві аграрної політики України створити Координаційну раду з питань біржового товарного ринку, яка здійснюватиме координацію й управління консорціумом аграрних бірж.

Однією з основних класичних функцій товарної біржі є формування цін на основі поточного співвідношення попиту і пропозиції. На біржі формується біржова ціна товару, яка стає індикатором внутрішніх і світових цін. Виявлення цін на біржових торгах дає можливість сільськогосподарським виробникам планувати своє виробництво, передбачати ринкові тенденції, а уряду – приймати відповідні політичні рішення щодо сільського господарства.

Рис. 3. Організація біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, продуктами її переробки та матеріально-технічними ресурсами

У ринкових відносинах біржова торгівля відіграє одну з головних ролей при визначенні ціни. Внутрішня і зовнішня торгівля в розвинутих країнах, як правило, спирається саме на ф’ючерсні ціни. За таких умов операція з реалізації продукції набуває нового значення, а саме: рішення про реалізацію продукції в таких умовах означає спрогнозувати цінову кон’юнктуру на майбутню перспективу. Вдале прогнозування веде до ефективного господарювання, а помилки коштують дорого.

Проте для успішного функціонування ф’ючерсного ринку необхідною умовою є існування активного і ліквідного ринку реального товару. Без розвиненого біржового ринку реального товару ф’ючерсний не зможе функціонувати, адже процес визначення ціни на ньому є відображенням існуючих на ринку реального товару чинників попиту і пропозиції. Активізація ринку реального товару в минулому та поточному роках створила певні передумови та вимагає від біржовиків зосередження уваги на питанні удосконалення біржової торгівлі – від торгівлі реальним товаром, до торгівлі ф’ючерсними контрактами, базовим активом яких є сільськогосподарська продукція.

Отже, для запровадження ф’ючерсної торгівлі необхідно перш за все забезпечити ефективне функціонування біржової торгівлі на ринку СПОТ, створити відповідну законодавчу базу з метою забезпечення організаційно-правових засад формування та функціонування ф’ючерсного ринку й розрахунково-клірингової системи, створити Координаційну раду з питань біржового товарного ринку для забезпечення ефективного регулювання та нагляду за дотриманням правил торгівлі, привести вітчизняні стандарти на аграрну продукцію у відповідність з міжнародними, а також сприяти залученню вільного капіталу для проведення спекулятивних операцій.

Впровадження ф’ючерсного ринку сільськогосподарської продукції в Україні забезпечить: прозоре ціноутворення, можливість прогнозування цін на сільськогосподарську продукцію, зниження ризику від коливання ринкових цін і збільшення біржового обороту аграрної продукції. Проте запровадження ф’ючерсного ринку – це довготривалий процес, що вимагає значних ресурсів, торгівля ф’ючерсними контрактами буде можливою лише при створенні всіх необхідних умов. Нівелювання навіть одного елементу системи ф’ючерсного ринку не дасть змоги створити ефективний механізм ціноутворення.

Висновки

У дисертації теоретично обґрунтовано пропозиції і запропоновано новий підхід до вирішення наукової проблеми формування та функціонування біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією з метою консолідації бірж, що забезпечують ефективність ринку. Проведене дослідження дало змогу одержати наступні наукові положення:

1. Економічна сутність біржової торгівлі формується під впливом одного з основних законів ринку – закону попиту і пропозиції. Біржі є ключовими економічними інструментами, що забезпечують прозорість і відкритість товарних ринків та середовище конкуренції й вільного пересування товарів і послуг. Вони виконують такі основні для економіки функції, як забезпечення прозорого ціноутворення, страхування цінових ризиків, трансферт товарних і фінансових потоків, забезпечення прогнозування та планування виробничої діяльності, отримання прибутків, стабілізація економіки на макроекономічному рівні.

2. З точки зору правового статусу у світі на товарному ринку функціонує два типи бірж:

- публічно-правові, які у своїй діяльності керуються державним законом щодо товарних бірж, регламентовані ним у певних правах і обов’язках, до здійснення біржових операцій допускаються як члени біржі, так і особи, які придбали разове запрошення. Такі біржі функціонують у Франції, Голландії, Бельгії та інших країнах Європи;

- приватно-правові – це організації, створені як акціонерні товариства, біржова діяльність організовується самостійно і незалежно. Доступ на такі біржі відкритий тільки для членів біржової корпорації, чисельність яких досить обмежена. Такі біржі функціонують у США і Великобританії.

3. В Україні відсутня належна система біржової торгівлі, не існує законодавчого й регуляторного середовища у цій сфері, не сформовано засад державної політики сприяння розвитку біржової діяльності. Відсутній спеціалізований регуляторний орган, який повинен здійснювати координацію, контроль та організаційне забезпечення системи біржової торгівлі. Внаслідок відсутності в цій сфері державної регуляторної системи й політики біржовий ринок фактично розвивається стихійно, в режимі цілковитої безконтрольності. Так, в Україні кількість бірж вже сягнула рекордної цифри – 479, і значно перевищила навіть їх чисельність у світі. Переважна більшість створених бірж не відповідає критеріям біржового інституту, оскільки вони діють як комерційні фірми, які містять в своєму найменуванні слово "біржа", хоча, не мають відношення до загально прийнятих у світі принципів біржової торгівлі.

4. Сільськогосподарські товаровиробники зазначають негативного впливу внаслідок нерозвиненості структури біржового ринку. Без прозорого біржового механізму вони фактично не в змозі реалізувати надану їм економічну свободу, продавати вироблену продукцію за реальною ціною, бути впевненими у виконанні укладених ними угод, страхувати одержаний врожай від зміни цін на ринку і т.д. Через це українські товаровиробники втрачають 20-30 % своїх прибутків на користь трейдерам.

5. У діяльності бірж кількість укладених угод залишається невеликою порівняно із загальним обсягом реалізації аграрної продукції. Основною товарною групою, по якій укладаються угоди на біржовому аграрному ринку України, є зерно. Біржі фактично монополізували право оформлення реалізації продукції на експорт, тоді як безпосередні товаровиробники в біржових торгах участі майже не беруть. Зменшення обсягів укладення біржових угод на внутрішньому ринку як абсолютне, так і відносне – при загальному їх зростанні може призвести до трансформації бірж у звичайні структури з реєстрації експортних угод.

6. У зв’язку із сезонністю сільськогосподарського виробництва виникає необхідність застосування такої форми фінансування як кредитування або авансування виробництва. В ринкових умовах цю функцію можуть виконувати форвардні угоди. Проте форвардні контракти ще не набули належного розвитку в Україні.

7. Причинами незадовільного рівня функціонування бірж в Україні, зокрема аграрних є: нерозвинута нормативно-правова база щодо організації біржової діяльності, особливо укладення строкових контрактів; недосконалість механізму регулювання аграрного ринку, в тому числі біржового; наявність прогалин у податковому законодавстві; кризовий стан більшої частини сільськогосподарських підприємств; бартеризація, тінізація товарообігу; низький рівень товарності вітчизняної аграрної продукції; роздробленість сільського господарства; практична відсутність біржової інфраструктури (транспортного обслуговування, складських приміщень, організаційного механізму взаємодії з консалтинговими і маркетинговими фірмами, банківськими структурами); недостатній розвиток стандартизації біржових контрактів і клірингового механізму; психологічне несприйняття біржового хеджування; недоліки в інформаційному забезпеченні.

8. З метою упорядкування біржової діяльності, створення організаційно-економічних умов для її удосконалення і поширення вважаємо необхідним затвердити спеціальні правила випуску та обігу товарних деривативів на товарних біржах. Особливе місце в Правилах повинна зайняти система гарантування в процесі здійснення біржової торгівлі. Розроблені автором положення знайшли відображення у Правилах випуску та обігу товарних деривативів (торгівлі товарними деривативами) на товарній біржі “Українська ф'ючерсна біржа” та у Правилах випуску та обігу товарних деривативів (торгівлі товарними деривативами) на товарній біржі “Київська агропромислова біржа”, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України № 516 від 28 вересня 2005 року.

9. В Україні існує необхідність розробленої гнучкої законодавчої системи стосовно біржової діяльності взагалі і на аграрну продукцію, зокрема: необхідно прийняти нову редакцію Закону України “Про товарну біржу”; потребують уточнення термінологічні визначення основних понять, що стосуються біржової діяльності: спотова торгівля, форвардний контракт, біржовий товар, біржова угода, біржова кон’юнктура та ін.; потребують поліпшення урядові документи щодо біржової діяльності. Зокрема, слід виділити Постанову Кабінету Міністрів № 848 від 05.08.1997 р. “Про Концепцію розвитку біржового ринку сільськогосподарської продукції”. Концепцію необхідно удосконалити шляхом передбачення характеристик біржового сільськогосподарського ринку; розробити і прийняти Концепцію розвитку ф'ючерсної торгівлі, таким чином започаткувавши процес прискорення її функціонування на аграрному ринку України.

10. З метою удосконалення біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією пропонується створити тимчасове об’єднання – консорціум аграрних бірж. Біржі можуть зберегти статус юридичної особи, але торгівля на єдиній торговій площадці, за єдиними правилами біржової торгівлі дозволить розширити біржовий ринок, сприятиме здешевленню торгівлі і спрощенню процедур біржових торгів, а також прискорить процеси автоматизації клірінгу і розрахунків за біржовими угодами.

11. Для запровадження ф’ючерсної торгівлі необхідно перш за все забезпечити ефективне функціонування біржової торгівлі на ринку СПОТ, створити відповідну законодавчу базу з метою дотримання організаційно-правових засад формування та функціонування ф’ючерсного ринку й розрахунково-клірингової системи, створити Координаційну раду з питань біржового товарного ринку для забезпечення ефективного регулювання та нагляду за дотриманням правил торгівлі, привести вітчизняні стандарти на аграрну продукцію у відповідність з міжнародними, а також сприяти залученню вільного капіталу для проведення спекулятивних операцій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Розгон А. В. Майбутнє біржі в Україні / А. В. Розгон // Агроінком. – 1999. – № 8–9. – С. –23.

2. Розгон А. В. Особливості розвитку ф’ючерсної торгівлі в національній економіці / А. В. Розгон // Аграрна наука і освіта. – 2007. – Т. 8, № 3–4. – С. 136–144.

3. Розгон  А. В. Розвиток біржової торгівлі на ринку сільськогосподарської продукції / А. В. Розгон // Економіка АПК. – 2007. – № 9. – С. 88–92.

4. Розгон  А. В. Методичні рекомендації з фінансового та бухгалтерського забезпечення операцій із зерном: використання складських документів, державні заставні закупівлі та біржові торги / за ред. Ю. Я. Лузана, А. В. Розгона та В. М. Жука // Облік і фінанси АПК. – 2005. – № 8. – С. 79–164. (особистий внесок: підрозділ 1.3. Види складських документів та способи їх використання. – С. 90–93; підрозділ 2.2. Технічний регламент  зернового складу.  – С. 94– 98;  підрозділ  3.1.  Діяльність  ДП  „Держреєстри  України”. С. 102–103; підрозділ 9. Особливості біржової торгівлі зерном за складськими документами. С. 153–155).

Інші видання:

5. Розгон  А. В. Формування ринку ф’ючерсної торгівлі сільськогосподарською продукцією / А. В. Розгон  // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК [у чотирьох частинах; за ред. П. Т. Саблука]. – К.: ННЦ “ІАЕ”, 2001. – С. 60–63.

6. Розгон  А. В. Організований аграрний ринок / А. В. Розгон  // Економічний довідник аграрника / В. І. Дробот, Г. І. Зуб, М. П. Кононенко та ін. [за ред. Ю. Я. Лузана,  П. Т. Саблука]. –  К.: „Преса України”, 2003. С. 314–362.

Анотація

Розгон А.В. Формування та функціонування біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, Київ, 2008.

У дисертації розглянуто економічну сутність біржової діяльності, види біржових контрактів і методи управління ціновими ризиками на біржовому ринку, вивчено світову практику правового й організаційного забезпечення біржової діяльності.

Досліджено процес становлення біржової діяльності в Україні, функції базису в досягненні рівноваги ринку, визначено місце і роль біржової торгівлі в реалізації сільськогосподарської продукції та продовольства в Україні.

Розроблено основні заходи поліпшення законодавчо-нормативного поля біржового ринку України, визначено шляхи удосконалення організаційно-економічного механізму біржової торгівлі та обґрунтовано механізм запровадження ф’ючерсної торгівлі сільськогосподарською продукцією на біржовому аграрному ринку України.

Ключові слова: біржа, біржовий ринок, форвард, ф’ючерс, опціон, біржова угода, хеджування, кліринг, брокер.

Аннотация

Розгон А.В. Формирование и функционирование биржевой торговли сельскохозяйственной продукцией в Украине. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 – экономика и управление национальным хозяйством. – Национальный научный центр “Институт аграрной экономики” УААН, Киев, 2008.

Диссертация посвящена решению проблем формирования и функционирования биржевой торговли сельскохозяйственной продукцией в Украине.

В процессе обобщения теоретических основ формирования и функционирования биржевой торговли сельскохозяйственной продукцией установлено, что наиболее типичным примером рынка является биржа. Биржа – это учреждение, где регулярно функционирует оптовый рынок и осуществляется купля-продажа на основе соотношения спроса и предложения стандартизированных товаров.

Анализ законодательного и организационного аспектов биржевой деятельности США, Англии, Канады и Венгрии свидетельствует, что как на национальном, так и на уровне бирж, являющихся саморегулирующими организациями, четко обозначаются правовые рамки, в которых могут работать участники рынка.

В Украине биржевая деятельность осуществляется в общем законодательном поле рыночного развития страны, за исключением некоторых специальных актов, которые, однако, не дают возможности эффективно развиваться биржевому сельскохозяйственному рынку. Возникает необходимость разработки гибкой законодательной системы относительно биржевой деятельности вообще и на аграрную продукцию в частности.

На начало 2007 г. общее количество бирж составляло 479 ед. При этом количество товарных и товарно-сырьевых бирж составляло 272 ед., а агропромышленных – 30 ед. Тем не менее, уровень использования бирж непосредственно товаропроизводителями остается крайне низким.

Биржевая торговля сельскохозяйственным товаропроизводителям недоступна вследствие наличия мелких партий однотипной продукции, сложностей относительно их участия в торгах, зависимости от крупных трейдеров, не приспособленности к “биржевой игре” на ценовых котировках.

С июля 2000 г. согласно Указа Президента Украины “О неотложных мерах по стимулированию производства и развития рынка зерна” (от 29 июня 2000 года) ассоциированные биржи получили право заключатьЖРёМ`@@ёNКpёШЮЖРёМ`@ёРТЖРёМ`@@ёNМ`ёNКjёNКfёNКpёNМbёNМd__ёNМ`ёNКpёNМ`ёNККёNКdёNК`ёNМdёNМЖъцёМжdhёШВЬОb`hrёШВЬОМКd`jdёШВЬОЬаb`hrёТЬжджТИlhdrfjpёЖРВдджТИbd`lh`hd@ёРТЖРёВМ`ёИДЖРёВМbfёШЮЖРёМ`@ёРТЖРёМ`@@ёNМdёNККёNМ`ёNКfёNККёNКdёNМДъцёМжdhёШВЬОb`hrёШВЬОМКd`jdёШВЬОЬаb`hrёТЬжджТИl`hhrbhёЖРВдджТИbd`lh`hd@__ёШЮЖРёВМ`ёИДЖРёВМbfёРТЖРёМ`@ёNКjъцёМжdhёШВЬОb`hrёШВЬОМКd`jdёШВЬОЬаb`hrёТЬжджТИlhdrfjpёЖРВдджТИbd`lh`hd@ёРТЖРёВМ`ёИДЖРёВМbfёШЮЖРёМ`@ёРТЖРёМ`@@ёNМbёNККёNКfёNКДёNК`ёNМpёNКjёNКИёNКpъцёМжdhёШВЬОb`hrёШВЬОМКd`jdёШВЬОЬаba49я на сельскохозяйственную продукцию, направленную на экспорт.

В результате биржи