МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Репа Лілія Володимирівна

УДК 330.131.7:336.748

УПРАВЛІННЯ ВАЛЮТНИМ РИЗИКОМ:

політекономічний аспект

Спеціальність 08.00.01 - економічна теорія

та історія економічної думки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор Семенов Анатолій Григорович, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економічної теорії (м. Донецьк).

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Реверчук Сергій Корнійович, Львівський національний університет ім. Івана Франка Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри банківського і страхового бізнесу (м. Львів);

кандидат економічних наук, доцент Проданова Лариса Василівна, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри економічної теорії (м.Донецьк).

Захист дисертації відбудеться 26 березня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.01 Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: вул. Челюскінців, 198а, м. Донецьк, 83015, великий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: вул. Університетська, 24, м. Донецьк, 83055.

Автореферат розісланий 22 лютого 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.С. Овечко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Ризики властиві будь-якому виду соціально-організованої діяльності, особливо пов’язаної з обслуговуванням операцій фінансового ринку, до яких відносяться операції з іноземною валютою. Ігнорування базових принципів управління валютним ризиком може призвести до банкрутства учасників валютних відносин, а часом - до криз світового масштабу, як це було, наприклад, у 1997-1998рр. ХХ ст., коли валютно-фінансова криза охопила ряд країн Південно-Східної Азії, Росію та Україну. Менш ніж за півтора місяці, з середини серпня по жовтень 1998р., курс гривні до долару США знизився більш ніж в 1,6 рази, з 2,18 грн./дол. до 3.42 грн./дол. США. Завдяки заходам, що були здійснені з боку Уряду і Національного банку України щодо запобігання катастрофічного знецінення гривні, вже з весни 1999 р. ситуація в валютній сфері країни покращала. Проте, і в теперішній час в країні залишається загроза валютних ризиків для суб’єктів валютних відносин, оскільки посилюється дія екзогенних і ендогенних факторів їх виникнення, зумовлених поглибленням ринкових відносин в країні і її інтеграцією в світову економічну спільноту. Гострота проблеми посилюється тим, що суб’єкти валютного ринку України тільки освоюють ринкові методи управління валютними операціями. У зв'язку з цим розробка дієвих і ефективних методів, моделей і інструментів управління валютним ризиком має особливу актуальність і дозволяє оперативно і кваліфіковано їх ідентифікувати, оцінювати, запобігати і знижувати, розвивати валютні відносини зі світовою спільнотою і на цій підставі створювати умови для внутрішнього економічного зростання і зміцнення конкурентних позицій країни на міжнародних ринках.

Методологічною основою дослідження проблеми управління валютним ризиком є наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, таких, як О.Береславська, Г.Вербицька, В.Вітлінський, П.Єгоров, Ю.Лисенко, В.Міщенко, С.Наконечний, Л.Примостка, Л.Проданова, С.Реверчук, А.Семенов, Т.Шарова, В.Ющенко, Н.Соколинська, М.Адлер, Д.Волкер, Ф.Найт, Д.Франкель, А.Шапіро та інші. Проте, не зважаючи на глибину наукових досліджень у цій сфері, наявні розробки і рекомендації не дають цілісного уявлення про природу валютних ризиків, їх види; мало вивчені можливості адаптації до умов України вироблених світовою практикою моделей аналізу, оцінки і прогнозування валютних ризиків і методів їх регулювання; недостатньо повно охарактеризовано основні етапи становлення і розвитку валютного ринку України і здійснено аналіз ризиків його суб'єктів у сучасних умовах; певною мірою бракує практичних рекомендацій щодо застосування сучасних методів і моделей управління валютним ризиком з урахуванням специфіки умов функціонування валютного ринку України, що обумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження, його мету та задачі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики наукового дослідження кафедри “Економічна теорія” Донецького національного університету за темою “Формування ринкової економіки в Україні”; (номер державної реєстрації 0196/014518), в якій автор брав участь як співвиконавець.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка на підставі системного підходу концепції управління валютним ризиком і механізму її реалізації, спрямованого на попередження і зниження економічних втрат учасників валютних відносин, що забезпечить умови для внутрішнього економічного зростання країни і її інтеграції у світове економічне співтовариство.

Для досягнення мети в дисертації поставлено і вирішено наступні задачі:

- методологічно обґрунтовано природу валютних ризиків і здійснено їх класифікацію як об'єкта управління;

- сформульовано концепцію управління валютним ризиком;

- розроблено моделі аналізу, оцінки і прогнозування валютних ризиків;

- економічно обґрунтовано вибір методу регулювання валютних ризиків;

- визначено умови і механізм застосування портфельного методу управління валютним ризиком;

- проаналізовано основні етапи становлення і розвитку валютного ринку в Україні і апробовано моделі аналізу індикаторів валютного ризику його суб'єктів у сучасних умовах;

- апробовано альтернативні моделі аналізу і прогнозування курсу гривні до долару США і зроблено його прогноз до 2010 року.

Об'єктом дослідження є процес управління валютним ризиком.

Предметом дослідження є система економічних відносин суб’єктів валютного ринку в процесі управління валютним ризиком.

Методологія і методи дослідження. Теоретичним і методологічним підґрунтям дисертації є наукові праці вітчизняних і закордонних вчених, матеріали науково-практичних конференцій, семінарів і періодичних вітчизняних і іноземних видань, Закони України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України і Національного банку України з питань регулювання і контролю валютних ризиків, зведені матеріали Національного банку України, статистичні й аналітичні матеріали Світового Банку і Міжнародного Валютного Фонду.

Для вирішення поставлених задач в роботі використовуються методи діалектичної логіки і загальносистемних принципів проведення наукових досліджень, фундаментальні положення економічної теорії, закони функціонування ринкової економіки. Для уточнення й упорядкування термінології в понятійному апараті управління валютним ризиком застосовується метод семантичного аналізу; за допомогою системного підходу розроблено концепцію управління валютним ризиком. Використання фундаментального і технічного аналізу разом з методом наукової абстракції дозволило розробити систему ідентифікації валютних ризиків. На основі застосування методів економічного аналізу обґрунтовано вибір методу регулювання валютного ризику в Україні в сучасних умовах. Застосування методів економіко-математичного моделювання дало можливість спрогнозувати курс гривні до долару США на період до 2010 року.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації розроблено концепцію управління валютним ризиком і механізм її реалізації, що дозволить активізувати діяльність учасників валютного ринку і на цій основі забезпечити умови для прискореного економічного зростання країни і посилення її конкурентних позицій на міжнародних ринках.

Найважливіші теоретичні і практичні результати дослідження полягають у наступному:

вперше:

розроблено концепцію управління валютним ризиком і механізм її реалізації, який включає сукупність методів, моделей і інструментів ідентифікації, розрахунку, оцінки, попередження і зниження валютного ризику, що дозволяє зменшити економічні втрати суб’єктів валютних відносин;

розроблено модель ідентифікації валютних ризиків на основі використання економіко-математичних методів дослідження, що враховують потенційні чинники валютного ризику, реалізація якої дозволяє виявити неврівноважений попит та пропозицію валюти на ринку в процесі управління валютним ризиком;

розроблено модель прогнозування валютного ризику із застосуванням сучасних економіко-математичних методів, яка забезпечує можливість передбачати коливання валютного курсу, запобігати і мінімізувати валютні ризики;

дістало подальшого розвитку:

теоретичні засади управління валютним ризиком на основі дослідження його природи і змісту процесу управління цією сферою валютних відносин, що дозволяє науково обґрунтувати рекомендації щодо попередження і зниження економічних втрат суб’єктів валютного ринку;

класифікація валютних ризиків, в основі якої лежить їх градація на конкретні групи за подібними характеристиками, що дозволяє визначити можливості управління цією сферою валютних відносин;

методи управління портфелем валют, що базуються на положеннях портфельної теорії управління, з метою мінімізації валютних ризиків;

аналіз і оцінка розвитку валютного ринку України і ідентифікація ризику його суб'єктів, що дозволяє приймати економічно обґрунтовані рішення в управлінні ризиками у валютній сфері;

удосконалено:

методи регулювання валютних ризиків на основі економічної оцінки їх переваг і недоліків, що дозволяє підвищити обґрунтованість вибору методу запобігання і зниження валютного ризику при прийнятті управлінського рішення.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення, викладені в дисертаційній роботі, доведені до рівня практичних пропозицій і рекомендацій. Запропоновані в роботі концепція і механізм управління валютним ризиком дозволяють підвищити якість управлінських рішень щодо діяльності суб'єктів валютного ринку.

Основні результати дослідження були використані при розробці Закону України “Про банки і банківську діяльність” (Довідка №06/455 від 29.06.1999р.), знайшли практичне застосування в роботі Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України (Відгук-рекомендація за № 6/455 від 22.06.1999 р.), окремі результати дослідження використовуються в навчальному процесі і науковій роботі кафедри “Економічна політика” Академії Державного управління при Президенті України (Довідка про впровадження № 174/42 від 14.06.1999 р.) і кафедри “Економічна теорія” Донецького національного університету (Довідка про впровадження № 158/01-27/7.8.5 від 24.04.07).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертації отримані автором самостійно. Внесок здобувача в публікації, написані у співавторстві, відображено в переліку опублікованих робіт у заключній частині автореферату.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і результати досліджень, висновки і рекомендації доповідалися й отримали позитивну оцінку на Науково-практичній конференції “Фінанси, гроші, кредит: тенденції і перспективи розвитку” (м. Донецьк, 1999); Всеукраїнській науковій конференції студентів і молодих вчених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2000); IV Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених “Перспективи і пріоритети розвитку економічного аналізу” (м. Донецьк, 2007); відзначені Національним Банком України дипломом переможця фіналу Всеукраїнського конкурсу “Економічні реформи в Україні: позиція молоді” (м.Київ,1999), який проводився за підтримкою Національного банку України і Міжнародного центру перспективних досліджень, надруковані в збірнику наукових праць “Розвиток банківської системи України” за редакцією В. Ющенка (Довідка про впровадження від 21.06.1999р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 11 наукових робіт загальним обсягом 4,77 д.а., з яких особисто автору належить 4,58 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 188 найменувань, та 9 додатків. Дисертація викладена на 183 сторінках. Матеріали дисертації ілюструють 22 рисунки і 29 таблиць.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, задачі, предмет, об’єкт та методологію дослідження, відображено наукову новизну, теоретичну значимість роботи та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Методологічні основи управління валютним ризиком” визначено природу валютних ризиків, здійснено їх класифікацію як об'єкту управління, розроблено концепцію управління валютним ризиком.

Вихідним у розгляді даної групи проблем стало визначення поняття “валютний ризик” на основі послідовного розкриття змісту ризику як економічної категорії, характеристики його елементів, співвідношення об'єктивних і суб’єктивних факторів виникнення ризику в сфері валютних відносин.

Визначальним в розкритті сутності і природи валютного ризику є те, що це економічна категорія, оскільки в його основі лежать економічні відносини між суб'єктами валютного ринку, що виникають у результаті реалізації валютних операцій. Кожен агент валютних відносин функціонує в ринковому середовищі, в силу чого виникають різні ситуативні варіанти розвитку подій, пов’язані з укладанням і виконанням валютних угод. В ринкових умовах пропозиція та попит валюти обумовлені дією як економічних факторів (темпи інфляції, рівень ВВП, рівень безробіття і державного боргу, відсоткові ставки, стан платіжного балансу та інші), а також політичних факторів (очікування змін в податковій політиці, політична і соціальна нестабільність у суспільстві, монетарна політика та інші), що призводить до коливань валютного курсу і вносить елемент невизначеності у відносини суб'єктів валютного ринку. На цій основі валютний ризик визначено як ймовірність отримання непередбачених фінансових результатів валютних операцій у зв'язку з можливими коливаннями валютних курсів, обумовлених ситуативним характером діяльності агентів валютних відносин і дією неконтрольованих факторів.

Складність економічних процесів, що відбуваються на валютних ринках, обумовлює велике розмаїття валютних ризиків, класифікацію яких вперше дано з позицій управлінського впливу щодо їх попередження і зниження. Доведено, що головним, конструктивним принципом класифікації валютних ризиків є їх залежність від середовища виникнення (внутрішнє і зовнішнє), в якому діють учасники валютного ринку, з урахуванням контрольованих і неконтрольованих факторів, за умови наявності прямих і зворотних зв'язків. У складі зовнішніх факторів виділено ризики, що формуються всередині країни і є зовнішніми для кожного суб'єкта валютного ринку, але для валютної системи країни в цілому вони виступають як внутрішні.

Причини, які формуються за межами національної валютної системи, є зовнішніми і для всієї сукупності суб'єктів валютного ринку країни, і для кожного з них. Запропоновано зовнішні валютні ризики класифікувати за масштабами охоплення суб'єктів валютних відносин і в залежності від факторів їх виникнення. Зроблено висновок про те, що транснаціональні, загальнодержавні і міжкорпоративні валютні ризики тісно переплетені з економічними, політичними, соціальними, технологічними й інформаційними ризиками, а іноді можуть приймати їх форму. Наявне розмаїття внутрішніх валютних ризиків уточнено і систематизовано. В їх складі виділено трансляційний і транзакційний валютні ризики і доведено, що транзакційний валютний ризик вимагає детальних знань чутливості суб'єкта валютних відносин до руху обмінних курсів у розрахунковий період.

Встановлено взаємозв'язок транзакційного й економічного валютного ризику, у складі якого виділено прямий, опосередкований і фінансовий валютний ризик. Виявлено, що внутрішні валютні ризики в усій своїй сукупності є тісно пов'язаними і взаємозалежними, а економічний і транзакційний валютний ризик відрізняються у своїй більшості за ступенем, а не за значенням для суб'єктів валютних відносин. За результатами виконаного дослідження зроблено висновок про те, що учасникам валютних відносин внутрішнього валютного ризику варто уникати, а зовнішній передбачати; зовнішній валютний ризик може мати вплив на внутрішній валютний ризик, тому його варто аналізувати і враховувати в першу чергу.

Професійне управління внутрішніми і зовнішніми валютними ризиками потребує їх систематизації і упорядкування, в зв’язку з чим розширюється, уточнюється і доповнюється їх класифікація. Доведено, що в основі розподілу валютного ризику за масштабами охоплення і силою впливу на суб'єктів валютних відносин повинен бути рівень відхилення фактичних фінансових результатів здійснення валютних операцій від запланованого їх рівня і/або зниження цінової конкурентноздатності товару даного суб'єкта на міжнародних ринках. Виявлено, що найбільш складними і найменш прогнозованими є перспективний і стратегічний валютні ризики.

Ґрунтуючись на всебічному дослідженні існуючих у науковій літературі підходів до даної дефініції, у роботі управління валютним ризиком визначено як процес розробки, ухвалення управлінського рішення і здійснення управлінського впливу на досягнення запланованих результатів валютних операцій.

Розроблено концепцію управління валютним ризиком на макро- і мікрорівні, яка синтезує мету, задачі і механізм управління валютним ризиком (рис.1).

Концепція базується на принципах пріоритетності економічних інтересів, погодженості, симетрії, безперервності, винятковості і ставить за мету розробку механізму, що забезпечує досягнення суб'єктом валютного ринку запланованих результатів валютних операцій. Досягнення цієї мети вимагає аналізу валютних ризиків, розвитку технології прийняття стратегічних рішень в умовах валютного ризику, вибору оптимальної стратегії управління, прогнозування, зниження й обмеження валютного ризику.

Запропоновано здійснювати управлінські дії щодо попередження ризикової ситуації і мінімізації валютних ризиків у такій послідовності: ідентифікація валютних ризиків, їх оцінка, оптимізація, розробка заходів для управління валютним ризиком, їх реалізація, моніторинг і оцінка ефективності. Їх розробка вимагає знання теорій управління валютним ризиком, серед яких виділено теорію купівельної спроможності валют і теорію Фішера.

У другому розділі “Формування механізму управління валютним ризиком” представлено моделі аналізу, оцінки і прогнозування валютного ризику, методи його регулювання і управління портфелем валют.

Все розмаїття методів розрахунку валютного ризику запропоновано об'єднати в дві групи: методи, засновані на якісних характеристиках, і методи, засновані на кількісних характеристиках валютного ризику.

Доведено доцільність проведення якісного аналізу валютних ризиків за допомогою методу “дельфи”, або методом “мозкової атаки”; розкрито сутність цих методів і дано економічну оцінку позитивних і негативних сторін їх практичного застосування.

У складі кількісних характеристик валютного ризику виділено й охарактеризовано методи фундаментального і технічного аналізу. Визначено, що метою побудови фундаментальних моделей є досягнення рівноваги в економіці і запропоновано два підходи до визначення ціни валюти: з позицій платіжного балансу і монетарної теорії. Запропоновано при аналізі платіжного балансу розглядати його рівновагу як монетарне явище або приймати валюту як будь-який інший актив. Стосовно кожного з цих підходів визначено механізм і умови встановлення рівноваги платіжного балансу.

Монетаристський підхід базується на кількісній теорії грошей і паритеті купівельної спроможності валют, що математично може бути представлено як:

; (1)

де - пропозиція грошей в обігу; - швидкість обігу; - рівень цін; грошей; - ВВП у натуральному виразі.

Курс спот можна визначити за наступною формулою:

; (2)

так ні

Рис. 1. Концепція управління валютним ризиком

де – курс спот, - країни, відносно яких здійснюється аналіз, - країна-контрпартнер, – час.

Наведене рівняння має два припущення: наявність гнучких цін і постійне утримання паритету купівельної спроможності валют. Попит на валюту в стані рівноваги можна відобразити формулою:

(3)

де - попит на валюту; - пропозиція грошей в країні, зважена на рівень цін.

Якщо змоделювати попит на валюту як функцію прибутку, маємо:

де - коефіцієнт розбіжності.

Для оцінки залежності курсу спот від факторів, що його обумовлюють, може бути використана наступна формула:

, (4)

де - логарифм курсу спот в період (національна валюта/іноземна валюта); - логарифм внутрішньої пропозиції грошей, - логарифм пропозиції грошей в країні-партнері; - логарифм внутрішнього реального прибутку на душу населення, - логарифм реального прибутку на душу населення в країні-партнері; - різниця відсоткових ставок двох країн, що порівнюються.

У фундаментальному аналізі суттєве значення має встановлення індикаторів валютних ризиків, у складі яких виділені індикатори, що об’єднують економічні і політичні фактори.

За результатами аналізу різних економіко-математичних моделей прогнозування динаміки валютних курсів зроблено висновок про те, що структурні моделі дають високий рівень достовірності при використанні даних низької частоти. За умов наявності даних високої частоти є більш доцільним використання альтернативних методів оцінки валютного курсу і, перш за все, технічного аналізу. Він заснований на положенні про те, що макроекономічні показники в короткостроковій і середньостроковій перспективі мало впливають на рух курсів валют, і застосовує фільтри і ковзні середні. Для кількісної оцінки валютного ризику можуть бути використані різні методи, узагальнена характеристика яких є результатом проведеного автором дослідження (табл.1).

Доведено, що найбільш прийнятною для аналізу валютного ризику і його кількісного виміру є узагальнена економетрична модель оцінки авторегресій-них процесів, GARСH-модель.

Розмаїття валютних ризиків і факторів їх виникнення визначають можливість використання різних методів регулювання валютних ризиків. На підставі синтезу сучасних наукових концепцій і результатів власних досліджень методи регулювання валютних ризиків класифіковано так, як це наведено на рис. 2. Під регулюванням валютного ризику слід розуміти постійний процес впливу суб’єктів валютних відносин на рівень валютного ризику, спрямований на його попередження, визначення, обмеження і мінімізацію, обумовлений змінами умов зовнішнього середовища, для реалізації своїх економічних інтересів.

Таблиця 1

Альтернативні методи оцінки валютного ризику

Метод | Сутність | Переваги | Недоліки

VAR(value at risk) (метод визначення вартості,

що знаходиться під ризиком) | Метод Монте-Карло | Використовується для оцінки неліній-них процесів шляхом симуляції сце-наріїв. Особливо ефективний для да-них, підпорядкова-них закону великих чисел. | Дозволяє оцінювати дані, що являють собою випад-ковий процес. | 1. Потребує спеціальних знань і наявності техніч-них можливостей.

2. Імовірнісний підхід перешкоджає інтерпрета-ції отриманих результа-тів.

Метод історичних симуляцій | Передбачає оцінку можливих сцена-ріїв зміни майбутніх курсів валют. На базі оцінених сценаріїв визначається закон розподілу. | Не вимагає даних, у відношенні яких викону-ється закон нормального розподілу. | 1. Недостатньо відобра-жає зміни в умовному ризику.

2. Потребує додаткової специфікації для обліку кореляцій, що зміню-ються в часі, і вибору належної вибірки.

Вариації-ковариації

(J.P. Morgan) | Визначає варіацію наступного періоду як зважену середню теперішнього періоду, помножену на помилку в квадраті плюс варіація теперішнього періоду.

Припускає, що фактор ризику доходу завжди розподіляється відповідно до нормального закону розподілу, і що зміна вартості портфеля валют завжди залежить від усіх факторів прибутковості. | Дозволяє оцінювати конфіденційний інтервал, що дає можливість чи-сельно оцінити макси-мальний ризик. | Необхідність дотримання нормального закону розподілу. Реальні дані не завжди відповідають цій вимозі.

Продовження таблиці 1

Метод найменших

квадратів | Застосовується для наближеного представлення заданої функції іншими (більш простими) функціями. За остаточний результат беруть арифметичне середнє з усіх окремих вимірів. Це правило арифметичної середини ґрунтується на положеннях теорії ймовірностей; легко показати, що сума квадратів відхилень окремих вимірів від арифметичної середини буде меншою, ніж сума квадратів відхилень окремих вимірів від будь-якої іншої величини. | 1. Простий у використан-ні.

2. Швидкість одержання результатів оцінки ризику | Для одержання достовір-них оцінок:

- необхідна велика вибір-ка даних;

- необхідне виконання нормального закону роз-поділу,

- модель повинна бути лінійною в коефіцієнтах і помилках,

- варіація помилки по-винна бути однаковою на всій вибірці даних і т.д.

Стрес-тест | Дозволяє оцінювати стабільність системи і пікові ситуації з валютним ризиком. | Дозволяє:

1) оцінити, що відбудеться, якщо:

а) ринок повалиться на х%;

б) інфляція зросте на y%;

2)визначати пріоритетність задач в умовах кризи. | Складна у розрахунках при необхідності вирішувати комплексні задачі (наприклад, що відбудеться, якщо ринок обрушиться на 10% і інфляція зросте на 200%).

Модель оцінки ці-ни опціонів

Блека і Шульца | Головним припущенням моделі є те, що ціна інструмента відповідає геометричному Броунівському розподілові з постійним м, у. | Дозволяє визначити ціну в будь який момент часу t. |

Важко реалізується на практиці через велику кількість припущень.

Аналіз часових рядів | ARCH-модель | Модель враховує відхилення показника, що змінюється у часі. |

Метод моделювання нелінійних процесів у часових рядах, що дозволяє враховувати відхилення показника, що змінюється у часі. | Показує виняткові результати на даних високої частоти, однак їх важко застосовувати для даних низької частоти.

GARCH-

модель | Модель враховує поточну умовну варіацію (авторегресійний компонент) і компонент ковзної середньої. | Модель дає можливість оцінювати ковзні середні відхилення від валютного ризику (стандартних відхилень від їх середньої величини).

За результатами досліджень зроблено висновок про те, що в економічній літературі щодо валютних ризиків вченими розглядаються методи не регулювання, а управління валютними ризиками, яке за своїм змістом значно ширше, ніж регулювання. Однак, зважаючи на те, що регулювання є складовою частиною управління, характеристику окремих методів управління валютними ризиками поширено на їх регулювання. В рамках кожної з виділених груп методи регулювання валютних ризиків конкретизовано, розширено їх характеристику, дано економічну оцінку і запропоновано критерії їх вибору учасниками валютних відносин. Доведено, що хеджування і страхування як методи регулювання валютного ризику мають багато спільного, проте, на відміну від хеджування, страхування валютних ризиків передбачає виконання угоди за попередньо узгодженим курсом тільки за умов, коли на момент її здійснення поточний ринковий курс валюти є гіршим, ніж курс, передбачений умовами цієї угоди. Серед інструментів хеджування валютних ризиків виділено і охарактеризовано форвардні контракти, валютні ф'ючерси, своп контракти. Інструментами страхування валютних ризиків є опціонні контракти, відносно яких визначено умови і наслідки їх використання суб’єктами валютних відносин.

Рис. 2. Класифікація методів регулювання валютних ризиків

Оскільки управління валютним ризиком припускає його попередження і зниження не тільки відносно окремих валютних операцій, але і всієї їх можливої сукупності, запропоновано адаптовані щодо умов функціонування валютного ринку України методи управління портфелем валют як результат узагальнення світового досвіду вирішення цієї проблеми. Доведено, що консервативні інвестори домагаються мінімізувати ризик за рахунок зниження прибутковості валютної операції, а агресивні інвестори заради надприбутків ладні йти на великі ризики. Згідно з цим твердженням щодо консервативних і агресивних інвесторів визначено засоби зниження загального ризику портфеля валют і запропоновано математичний апарат оптимізації портфеля валют.

У третьому розділі “Практична реалізація концепції управління валютним ризиком (на матеріалах валютного ринку України)” охарактеризовано еволюцію валютного ринку України, апробовано моделі аналізу, оцінки валютних ризиків його учасників і зроблено прогноз валютного курсу гривні до долару США до 2010 року.

На основі аналізу валютного ринку України було виявлено, що його еволюція обумовлена поглибленням ринкових відносин у країні і її інтеграцією у світове економічне співтовариство. За роки незалежного розвитку змінилися організаційні форми валютного ринку країни і методи регулювання валютних ризиків. На теперішній час валютний ринок України представлений переважно міжбанківським валютним ринком, на якому з 2005р., поряд з операціями “тод”, “том” і “спот”, дозволені форвардні угоди з валютою протягом не більше одного календарного року; скасовано обмеження щодо проведення його учасниками нетто-операцій з купівлі/продажу валют і обов'язковий продаж іноземної валюти, що надходить учасникам зовнішньоекономічної діяльності. Почав формуватися ринок валютних ф'ючерсів. Покращилося правове регулювання валютного ринку країни. Протягом 2006р. він характеризувався збільшенням обсягів операцій з іноземними валютами і збереженням стабільності валютного курсу гривні. У той же час кон’юнктура валютного ринку була мінливою, що вплинуло на обсяги рефінансування і валютних інтервенцій НБУ. Зросли золотовалютні резерви НБУ, що було забезпечено переважно за рахунок зовнішніх позик Уряду. В структурі торгового обороту в кожному сегменті валютного ринку України однозначно переважають операції з доларами США.

Апробація розроблених моделей аналізу й оцінки валютних ризиків на матеріалах валютного ринку України дозволила зробити висновок про те, що основними економічними факторами їх виникнення в теперішній час є: висока залежність економіки країни від експорту і низька диверсифікованість українського експорту; нестабільність цін на сировинні ресурси; неоднозначний вплив зміни сальдо платіжного балансу країни на рівень валютного курсу гривні; збільшення частки запозичень на зовнішніх ринках недержавного сектора економіки; динамічність участі нерезидентів в операціях на ринку державних цінних паперів; неконтрольовані з боку держави надходження валютних коштів від громадян України, що працюють за кордоном; зростання грошової маси в обігу і наявність інфляції в країні. Водночас з економічними факторами валютні ризики в Україні значною мірою обумовлені дією політичних факторів, найважливішими з яких є: непогодженість бюджетно-фінансової політики між Урядом і НБУ; неефективна, в ряді випадків, політика валютних інтервенцій НБУ. Проте, не дивлячись на загострення політичної ситуації в країні в 2007 році, курс гривні залишався стабільним.

У процесі дослідження було виявлено нові тенденції в розвитку валютного ринку України. Доведено, що ряд факторів, які впливають на курс гривні, в теперішній час є як джерелом, так і наслідком валютних ризиків. Установлено, що носіями й об'єктом валютних ризиків в країні все частіше стають банки. Виявлено зростання валютних ризиків внаслідок валютного ресурсозаміщення пасивів економічних агентів ринку, в той час, як раніше вони намагалися переводити в іноземну валюту свої активи. Банки все більшу частку своїх ресурсів формують за рахунок дешевих зовнішніх запозичень і розміщують їх на внутрішньому ринку у валютні кредити, відсоткові ставки за якими суттєво перевищують ставки залучення ресурсів. Кредити мають чітко виражену споживчу спрямованість, що пригнічує інвестиційний попит, дестимулює необхідні структурні зміни і створює ризики для ефективної грошово-кредитної політики, оскільки сприяє формуванню в суб'єктів господарювання і населення мотиваційних пріоритетів користування іноземною валютою. За умов можливого коливання валютного курсу гривні зростає ймовірність виникнення валютних ризиків.

З метою визначення валютного курсу спот в роботі за щомісячними даними МВФ апробовано монетарну модель (4). За результатами дослідження зроблено висновок про те, що збільшення пропозиції грошей в країні призводить до знецінення національної валюти і підвищення курсу спот. Відсоток вариації логарифму номінального обмінного курсу від середнього значення пояснюється регресією на 87.13%. Коефіцієнти при ВВП не виявились статистично вагомими. З метою вдосконалення розрахунків було обчислено модель векторної корекції помилок(VECM), яка дозволяє розглядати ВВП як екзогенний фактор, а пропозицію грошей, інфляцію, відсоткові ставки - як ендогенні змінні, що відповідає економічній природі валютного курсу. Довгострокові тенденції валютного курсу відображає рівняння:

LURKNEER=1.08+ 0.11LUKRM2+0.22LUKRREF+0.60LUKRINF, (5)

(-3.06) (-2.54) (-2.79)

де LUKRNEER - логарифм номінального валютного курсу гривні; LUKRM2 – логарифм пропозиції грошей; LUKRREF – логарифм ставки рефінансування; LUKRINF – логарифм рівня інфляції; в дужках - t-статистика.

За отриманими результатами зроблено висновок про те, що в довготривалому періоді підвищення ставки рефінансування на 1% призводить до зниження валютного курсу гривні на 0.22%; підвищення пропозиції грошей на 1% зменшує валютний курс гривні на 0.11%, а рівня інфляції - на 0.6%. Всі отримані коефіцієнти є статистично вагомими. Короткострокові тенденції рівня валютного курсу відображає табл. 2.

З метою виявлення валютного ризику на прикладі країн “великої сімки”, Росії та України було апробовано GARCH-модель. Результати апробації наведено в табл. 3.

На зазначеному проміжку часу GARCH-процес (валютний ризик) для України не було виявлено, що може свідчити про наявність структурних змін в її економіці.

Таблиця 2

Короткострокові тенденції рівня валютного курсу

Корекція помилок |

Перший диференціал логарифму номінального валютного курсу гривні |

Перший диференціал логарифму M2 |

Перший диференціал логарифму ставки рефінансування |

Перший диференціал логарифму інфляції

Перший диференціал логарифму номінального валютного курсу гривні D(LUKRNEER) | -0.407231  | .471437  | .758879 | -0.339291

.10896) | .44379) | .64100) | .09806)

[-3.73753] | [ 1.06229] | [ 1.18390] | [-3.46010]

Перший диференціал логарифму номінального валютного курсу гривні (t-1) D(LUKRNEER(-1)) | -0.008350  | .295317  | .941500  | .012524

.33642) | .37029) | .97919) | .30277)

[-0.02482] | [ 0.21551] | [ 1.48621] | [ 0.04136]

Перший диференціал логарифму M2

(t-1),D(LUKRM2(-1))  | .073377  | .610682 | -0.051374 | -0.032115

.06200) | .25255) | .36477) | .05580)

[ 1.18342] | [ 2.41810] | [-0.14084] | [-0.57552]

Перший диференціал логарифму ставки рефінансування (t-1)

D(LUKRREF(-1))  | .008780  | .128427 | -0.118417  | .008458

.03521) | .14343) | .20716) | .03169)

[ 0.24933] | [ 0.89542] | [-0.57162] | [ 0.26688]

Перший диференціал логарифму інфляції (t-1) D(LUKRINF(-1)) | -0.265480  | .783359 | -3.161550 | -0.203888

.38477) | .56721) | .26363) | .34628)

[-0.68997] | [ 0.49984] | [-1.39668] | [-0.58879]

Сonst  | .823426 | -1.487828 | -3.987633  | .562420

.55343) | .25417) | .25585) | .49807)

[ 3.29477] | [-0.66003] | [-1.22476] | [ 3.13695]

Логарифм, ВВП на душу населення, LUKRGDPP | -1.091405  | .884978  | .372340 | -0.940437

.33218) | .35298) | .95420) | .29895)

[-3.28562] | [ 0.65409] | [ 1.21397] | [-3.14582]  

.599192  | .487548  | .255385  | .589157 

.465590  | .316731  | .007180  | .452209 

Сума квадратів помилок   | .008112  | .134584  | .280768  | .006571 

Стандартна помилка регресії  | .021229  | .086469  | .124893  | .019106

статистика  | .484885  | .854208  | .028926  | .302057 

Логарифм ймовірності  | .94212  | .83208  | .64032  | .57704

AIC (Акаика критерій) | -4.635370 | -1.826566 | -1.091226 | -4.846163

SC (Шварц критерій) | -4.294084 | -1.485281 | -0.749940 | -4.504878

Залежна середня  | .003627 | -0.049089 | -0.019859 | -0.000443

Залежне стандартне відхилення   | .029040  | .104608  | .125344  | .025814 

Кількість ступенів свободи визначателю ковариації помилок  | .66E-12 

Визначатель ковариації помилок  | .83E-13 

Логарифм ймовірності  | .7100

AIC (Акаика критерій) | -13.73680

SC (Шварц критерій) | -12.17664

В дисертаційній роботі зроблено прогноз курсу гривні до долара США до 2010 року, який свідчить, що очікується падіння курсу національної валюти України до валюти США.

висновки

У дисертаційній роботі вирішено важливу теоретичну, наукову і практичну задачу подальшого удосконалення управління валютним ризиком для умов поглиблення ринкових відносин у країні і її інтеграції в світову економічну спільноту, що можна представити наступними висновками:

1.

2.

Таблиця 3

Результати оцінки GARCH-моделі за період 2003М1-2006М4   |

Канада | Франція | Німеччина | Росія | Велико-британія | Італія | Японія | Україна | США

Resid(-1)^2 | -0.159 | -0.119 | -0.122 | -0.04 | 0.108 | -0.138 | 0.356 | 0.151 | -0.025

Ст. помилка | -0.091 | -0.092 | -0.092 | 0.034 | -0.012 | -0.081 | -0.167 | -0.223 | -0.084

z-статистика | (-1.74) | (-1.28) | (-1.3227) | (-1,186) | -8.986 | (-1.68) | -0.123 | -0.670 | (-3.00)

p-значення | 0.080 | 0.198 | 0.186 | 0.236 | 0.000 | 0.090 | 0.034 | 0.498 | 0.003

Garch (1,-1) | -0.262 | 0.536 | 0.566 | 1.146 | -1.134 | 0.521 | -0.555 | -0.239 | 0.594

Ст. помилка | -1,012 | -0.254 | -0.245 | 0.069 | -0.078 | -0.226 | -0.157 | -0.442 | -0.216

z-статистика | (-0,259) | -2.109 | -2.307 | 16.53 | (-4.537) | -2.299 | (-3.531) | (-0.540) | -2.741

p-значення | 0.795 | 0.035 | 0.021 | 0.000 | 0.000 | 0.022 | 0.000 | 0,588 | 0.006

ARCH(1) +

GARCH(1)<1 | -0.421 | 0.417 | 0.444 | 0.923 | -1.026 | 0.383 | -0.199 | -0.088 | 0.569

3.

Обґрунтовано доцільність здійснення якісного аналізу валютних ризиків методом “дельфи”, або методом “мозкової атаки”, розкрито сутність і надано економічну оцінку їх практичного використання. Визначено моделі фундаментального і технічного аналізу валютних ризиків для кількісного виміру їх рівня. Розроблено критерії вибору методу регулювання валютних ризиків на макро і мікрорівні на підставі поглибленої характеристики переваг та недоліків, що притаманні кожному з цих методів.

4.

5.

7. Реалізація концепції управління валютним ризиком на макроекономічних даних валютного ринку України дозволила встановити, що модель структури правильно сформульована і може використовуватися для аналізу довгострокових коливань валютного курсу гривні. Доведено, що в теперішніх умовах розвитку економіки України найбільш оптимальною для