НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Стаценко-Сургучова Ірина Станіславівна

УДК 336.225.61(477)

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ РОБОТИ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право

і процес; фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Ірпінь-2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі адміністративного і фінансового права Національного університету державної податкової служби України

Науковий керівник – | кандидат юридичних наук, доцент

Забарний Григорій Григорович,

Національний університет державної податкової служби України, завідуючий кафедрою цивільно-правових дисциплін

Офіційні опоненти: | доктор юридичних наук, професор

Калюжний Ростислав Андрійович,

Київський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри управління в органах внутрішніх справ;

кандидат юридичних наук

Семир’янов Дмитро Якович,

Управління податкової міліції ДПА у Дніпропетровській області, начальник оперативно-аналітичного відділу.

Захист відбудеться “30” травня 2008 р. о “12” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.855.02 у Національному університеті державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, 55.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Національного університету державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. К. Маркса, 31.

Автореферат розісланий “24” квітня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.В. Коваль

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Податкова система є складовою системи економічного державного управління. Ефективність такої складної, територіально розгалуженої та інформаційномісткої системи багато в чому визначається організацією та рівнем інформаційно-аналітичної роботи в податкових органах, діяльність яких побудована на великих обсягах різноманітної інформації. Інформаційно-аналітичне забезпечення в системі органів державної податкової служби України є важливим видом допоміжної діяльності в забезпеченні здійснення ними своїх функцій. Воно охоплює всі етапи їх діяльності і містить збір інформації, її передачу каналами зв’язку в місце обробки, обробку, аналіз інформації та контроль за реалізацією інформації. Однак ефективному використанню можливостей податковим органам заважає ряд проблемних питань, пов’язаних із коректуванням організаційної, нормативно-методичної, технологічної, інформаційної бази, системи захисту інформації з метою відповідності її реаліям сьогодення, необхідності здійснення ретроспективних історичних досліджень цієї сфери як основи для прогнозування.

Обрана тема дисертаційного дослідження відрізняється актуальністю на сучасному етапі, коли Україна стикнулася з проблемами глибокого реформування соціально-політичної, економічної систем. Пошуки оптимальних шляхів розвитку країни, які ускладнюються суперечностями в суспільній свідомості, відсутність єдності в поглядах на пріоритетні вектори розвитку, а також намагання створити в Україні кодифіковану та зрозумілу нормативно-правову базу для регулювання відносин в сфері оподаткування, відображаються на податковій системі. Потреба в удосконаленні системи інформаційно-аналітичної роботи органів податкової служби зумовлена також обраним курсом державної політики на модернізацію державної податкової служби України, реформування податкової системи, пошук оптимальної структури податкових органів, що відображено в Концепції реформування податкової системи України від 19.02.2007 р. № 56-р, а також входженням України у всесвітній інформаційний простір, в якому дія інформаційних законів набуває загального характеру. Актуальність дослідження також обумовлена новизною розглянутого напряму, практичною значимістю результатів діяльності податкової служби в контексті вирішення державних проблем, значним ускладненням інформаційно-аналітичної роботи у сфері оподаткування, відсутністю фундаментальних праць з цієї проблематики та єдиного комплексного підходу до організації інформаційно-аналітичної роботи податкової служби України.

Проблемам діяльності органів державної податкової служби України та її інформаційно-аналітичної роботи присвячені окремі публікації, монографії, матеріали науково-практичних конференцій. Основні результати дослідження ґрунтуються на практиці роботи органів податкової служби та наукових розробках вітчизняних учених. Піонерами досліджень з питань інформації та інформаційно-аналітичної діяльності свого часу були такі відомі радянські та зарубіжні вчені: Н. Вінер, Г.М. Воскресенський, А.Є. Жалинський, Д.С. Конторов, М.Д. Конторов, М.В. Костицький, І. Ложе, В.І. Франчук та інші, які розглядали питання виникнення та розвитку цього виду діяльності, а також почали формувати відповідну теоретичну базу.

За пострадянських часів окремі аспекти проблеми інформаційно-аналітичної роботи в юридичній літературі розглядалися у працях В.Б. Авер’янова, І.В. Арістової, І.Л. Бачила, К.І. Белякова, В.М. Брижка, А.Б. Венгерова, В.Д. Гавловського, Р.А. Калюжного, М.М. Касьяненка, Б.А. Кормича, О.Д. Крупчана, В.А. Ліпкана, В.Я. Малиновського, Н.Б. Новицької, П.В. Мельника, С.В. Пєткова, В.М. Поповича, А.Ю. Тривайла, В.М. Фесюніна, О.Г. Фролової, П.В. Цимбала, В.С. Цимбалюка, В.О.  Шамрая, М.Я. Швеця, О.В. Шепелева, В.К. Шкарупи, Ю.В. Яцишина та ін. Вироблені зазначеними вченими загальнотеоретичні підходи до правового забезпечення діяльності податкових органів становлять важливу теоретичну основу вдосконалення організаційно-правових засад їх інформаційно-аналітичної діяльності.

Серед практиків, які значну увагу приділили дослідженню саме інформаційно-аналітичної роботи в органах державної податкової служби України, необхідно відзначити Г.Г. Анкудовича, А.І. Брезвіна, В.Я. Мацюка, В.М. Росоловського, Д.Я. Семир’янова, Ф.О. Ярошенка та інших.

Зазначені вище вітчизняні та зарубіжні вчені досить ґрунтовно розробили методологічні аспекти інформаційно-аналітичної роботи як допоміжної управлінської діяльності, запропонувавши понятійний апарат, висунувши ряд концептуальних положень та практичних рекомендацій з проблем інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів, а також підрозділів податкової міліції України. Однак здійснення інформаційно-аналітичної роботи в податковій службі України, специфіка якої має певні організаційні особливості, пов’язані з функціональними відмінностями, масштабністю інформаційних процесів, відмінним досить розгалуженим правовим забезпеченням, дотепер у вітчизняній та зарубіжній літературі не досліджувалося, а статистика податкових правопорушень доводить наявність проблем щодо здійснення інформаційно-аналітичної роботи в податкових органах України. Суттєвим також є те, що праці, присвячені питанням інформаційно-аналітичної роботи, написано з урахуванням законодавства, яке на сьогодні практично втратило свою чинність, а нові нормативно-правові матеріали, ще потребують належного осмислення та аналізу.

Усе це повною мірою свідчить про актуальність дисертаційної розробки та обґрунтованість вибору даної теми дослідження. Пропозиції і висновки, які містяться в дисертації, мають певною мірою новаторський характер та можуть бути використані для здійснення подальших теоретичних досліджень цього напряму, при підготовці та ухваленні законопроектів, зокрема Податкового кодексу України та Кодексу України про інформацію, у процесі вдосконалення адміністрування податків і навчання студентів вузів України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є частиною наукових проектів державної податкової служби України, а також загальної теми, що виконана в межах плану досліджень Науково-дослідного центру з проблем оподаткування Національної академії державної податкової служби України на 2005–2007 роки як частина науково-дослідної роботи за темою “Організаційно-правові основи протидії податковим та суміжним правопорушенням при здійсненні господарських операцій з використанням Internet” (державний реєстраційний номер УкрІНТІ 0105U003868). Цей напрям досліджень відповідає Концепції адміністративної реформи в Україні, Стратегічному плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року, затвердженому наказом ДПА України від 7 квітня 2003 року № 160, Концепції реформування податкової системи, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.02.2007 р. № 56-р. Тема дисертації затверджена на Вченій раді Національного університету державної податкової служби України та введена до планів науково-дослідних робіт.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо здійснення інформаційно-аналітичної роботи в органах державної податкової служби України, основних напрямів її здійснення, а також визначення пріоритетних напрямів її удосконалення.

Відповідно до поставленої мети сформульовані наступні завдання:–

проаналізувати теоретичні і прикладні питання стану організації та правового забезпечення інформаційно-аналітичної роботи в органах державної податкової служби України;–

узагальнити погляди вітчизняних і зарубіжних учених на поняття „інформація”, „аналітика”, „інформаційно-аналітичне забезпечення” та з метою їх уточнення і визначення нових розробити поняття «інформаційно-аналітична робота в органах державної податкової служби України»; –

вивчити сучасний стан і перспективи розвитку інформаційно-аналітичної роботи в органах державної податкової служби України; –

визначити правовий статус органів податкової служби та їх місце серед правоохоронних органів щодо використання ними інформаційних ресурсів; –

визначити правові засади та проблеми інформаційної взаємодії органів державної податкової служби та інших компетентних державних органів, установ, організацій, платників податків з основних напрямів діяльності;–

здійснити аналіз основних напрямів інформаційно-аналітичної роботи в органах державної податкової служби України;–

визначити особливості нормативно-правового забезпечення, можливості, проблемні питання та подальший розвиток автоматизації адміністрування податків та приймання податкової звітності в електронному вигляді за допомогою засобів комунікаційного зв’язку з використанням можливостей електронного цифрового підпису;–

здійснити класифікацію методів, функцій аналітичної роботи в органах державної податкової служби України;–

здійснити аналіз стану інформаційної безпеки, захисту інформації та інформаційних систем, визначити особливості правового забезпечення ліцензування і сертифікації програмних продуктів як основи захисту інформації, на підставі чого встановити проблеми підвищення ефективності інформаційної безпеки в органах державної податкової служби України; визначити організаційно-правові засоби їх вирішення;–

вивчити міжнародний досвід, історичні передумови та особливості його формування з метою використання в інформаційно-аналітичній роботі по забезпеченню діяльності органів державної податкової служби України;–

вивчити проблеми та визначити перспективи створення інформаційно-аналітичних центрів у структурі органів державної податкової служби України як основних суб’єктів здійснення інформаційно-аналітичної роботи в органах державної податкової служби України;

Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення інформаційно-аналітичної роботи органами податкової служби, пов’язаної з реалізацією ними своїх функцій.

Предметом дослідження є норми чинного законодавства у сфері інформаційного забезпечення, практика його застосування, а також стан інформаційно-аналітичної роботи органів державної податкової служби України та теоретико-методологічні погляди вчених-адміністративістів.

Методи дослідження. Основу методологічної бази дослідження становить діалектичний підхід до пізнання суспільних явищ і процесів, за допомогою якого проведено аналіз і синтез основних понять. У роботі було використано також ряд загальнонаукових і спеціальних методів, а саме:–

за допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат, визначено сутність та особливості інформаційно-аналітичної роботи в органах податкової служби, уточнено зміст понять «інформаційне забезпечення органів державної податкової служби», «інформаційно-аналітична робота в органах державної податкової служби» (підрозділ 1.1), сутність та ознаки понять «інформаційна геосфера» (підрозділ 1.2), «аналітична робота в органах державної податкової служби» (підрозділ 2.2), «інформаційна безпека в органах державної податкової служби України» (підрозділ 2.3), зміст і співвідношення понять «захист інформації» та «інформаційна безпека» (підрозділ 2.3);–

на підставі історико-правового та порівняльно-правового методів проведено аналіз історичних передумов розвитку податкових органів та їх інформаційно-аналітичної діяльності в Україні та за кордоном (підрозділи 1.2, 3.1);–

формально-юридичний та системно-функціональний методи дозволили дослідити методику використання електронного цифрового підпису при поданні податкової декларації в електронному вигляді за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку (підрозділ 2.1), порядок інформаційної взаємодії між податковими, іншими компетентними органами та платниками податків (підрозділ 1.3);–

на підставі методу екстраполяції раніше отриманих знань визначено поняття «інформаційно-аналітична робота органів державної податкової служби» (підрозділ 1.1);–

застосування системно-структурного та системно-функціонального методів дозволило дослідити стан інформаційно-аналітичної роботи, системи захисту інформації та автоматизації адміністрування податків в органах державної податкової служби України (підрозділи 2.1, 2.3, 2.4, 3.1);–

методи моделювання та статистичного аналізу були використані для розробки пропозицій та визначення шляхів удосконалення інформаційно-аналітичної роботи в органах податкової служби (розділ 3).

Усі перераховані та інші методи використовувалися комплексно, що дозволяє зробити висновок про достовірність та наукову обґрунтованість результатів дисертаційного дослідження.

Теоретичне підґрунтя дослідження становлять наукові праці вітчизняних і зарубіжних фахівців у галузі філософії, теорії управління, інформаційного та адміністративного права, правової інформатики, інших галузевих правових наук.

Нормативну основу дослідження складають чинне законодавство України та податкове законодавство інших держав, міжнародні нормативно-правові документи та матеріали практики. Основною базою дослідження стали висновки і положення, які викладені в програмних державних документах. Інформаційну та емпіричну базу дослідження становлять також політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.

У процесі дослідження теми була вивчена діяльність різних правоохоронних органів щодо пошуку, збирання, аналізу та зберігання інформації, проведено вибіркове опитування співробітників податкової міліції України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана дисертація є першим в Україні спеціальним монографічним дослідженням із проблем інформаційно-аналітичної роботи органів державної податкової служби України. Наукова новизна визначається сучасною постановкою проблеми, дослідженням нових ідей, тенденцій розвитку та шляхів удосконалення інформаційно-аналітичної роботи органів державної податкової служби України. У результаті дисертаційного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень, запропонованих особисто здобувачем, що становлять наукову новизну і характеризуються такими висновками, рекомендаціями і пропозиціями. Зокрема,

вперше:–

розкрито сутність, зміст та основні ознаки поняття «інформаційно-аналітична робота в органах державної податкової служби України» як різновиду інформаційно-правових відносин. На підставі цього визначено правове оформлення інформаційно-аналітичної роботи в органах державної податкової служби України, обґрунтовано важливість досліджень сутності даного явища та запропоновано виділити його в самостійну проблемну галузь знань у структурі науки інформаційного права;–

доведено, що захист інформаційних ресурсів в органах державної податкової служби України є складовою більш широкого поняття інформаційної безпеки та умовою для її забезпечення, на підставі чого розроблено класифікацію податкової інформації за режимом доступу до неї;–

розроблено класифікацію напрямів інформаційної безпеки в органах податкової служби України за завданнями, які ставляться перед забезпеченням і підтримкою на належному рівні ін формаційної безпеки, та рівнями її забезпечення;–

встановлено, що історичні передумови та етапи формування органів державної податкової служби в Україні та за кордоном зумовили організаційний розподіл роботи в них за функціональним принципом, на основі якого розроблено структуру інформаційно-аналітичного центру як основного суб’єкта інформаційно-аналітичної діяльності в органах державної податкової служби України;

додатково обґрунтовано:–

поняття «інформаційна геосфера», «інформаційна безпека в податковій сфері», «інформаційне забезпечення органів державної податкової служби», «аналітична робота в органах державної податкової служби» як категорії, що сприяють розвитку та підвищенню ефективності інформаційно-аналітичної діяльності в органах державної податкової служби України;

набули подальшого розвитку:–

засіб адміністрування податків шляхом безпаперової технології здачі та приймання податкової звітності за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису;–

питання виокремлення інформаційно-аналітичної роботи в самостійний проблемний комплекс діяльності в структурі органів державної податкової служби України;–

концепція захисту інформації в органах державної податкової служби;

запропоновані:–

пропозиції по внесенню змін до норм проекту Податкового кодексу України та Закону України про інформацію, які регулюють механізм інформаційно-аналітичної роботи в органах державної податкової служби України з метою підвищення її ефективності.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що викладені в дисертації висновки і пропозиції можуть бути використані:–

у сфері законотворчості – сформульовані висновки та пропозиції можуть бути використані для розробки концептуальних засад створення нової системи інформаційно-аналітичного забезпечення в органах державної податкової служби України, вдосконалення ряду законодавчих та інших нормативно-правових актів, зокрема в доопрацюванні Податкового кодексу України, Закону України „Про інформацію” (лист народного депутата України В.М. Короля, вих. № 49 від 30 травня 2007 року);–

у навчальному процесі – матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі Національного університету ДПС України (акт від 15.03.2008 р.) та Донецького юридичного інституту ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренко (акт від 15.04.2008 р.) при викладанні навчальних дисциплін: «Адміністративне право», «Інформаційне право». Результати дисертаційної роботи можуть бути реалізовані при підготовці навчальних посібників, практикумів, планів семінарських і практичних занять із студентами та курсантами з адміністративного, податкового, фінансового та інформаційного права, у розробці і проведенні відповідних спецкурсів.–

у правозастосовній діяльності – положення та висновки дисертації можуть бути використані в сфері адміністрування податків та реалізації політики інформаційної безпеки податкових органів (акт про впровадження та реалізацію результатів дисертаційного дослідження № 2833/26-41 від 20.08.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Автором проведено наукове дослідження особисто. Усі сформульовані в ньому положення та висновки обґрунтовані на підставі особистих досліджень. З восьми праць три опубліковано у співавторстві. Ідеї і розробки, що належать Субботу А.І., Жарову А.І. та Шакіровій О.В., у співавторстві з якими написані наукові праці, в дисертації не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були обговорені на засіданнях кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності Національного університету державної податкової служби України, на засіданнях вченої ради факультету податкової міліції Національного університету державної податкової служби України, а також на засіданнях Вченої ради Національного університету державної податкової служби України. Основні положення дисертаційного дослідження були оприлюднені на міжвузівських, всеукраїнських, міжнародних науково-практичних конференціях, а саме: «Економічна безпека України: сучасний стан, проблеми, шляхи вирішення» (м. Київ, 2005 р.); «Сучасні інформаційні системи і технології в економіці» (м. Київ, 2005 р.); «Розвиток наукових досліджень ? 2005» (м. Полтава, 2005 р.); «Професійна етика працівника державної податкової служби як складова етики державного службовця України» (Ірпінь, 2005 р.); «Податкова політика України та механізми її реалізації в Податковому кодексі» (Ірпінь, 2005 р.); «Проблеми розвитку та модернізації податкових і правоохоронних органів України, боротьба з корупцією та злочинністю» (Ірпінь, 2005 р.); «Актуальні проблеми протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності» (Ірпінь, 2007 р.) та ін.

Публікації за темою дисертації. Основні результати дослідження – положення, висновки, пропозиції, практичні рекомендації – відображено у восьми наукових працях, а саме: у п’яти статтях, чотири з яких надруковані у фахових наукових виданнях, і трьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Робота складається з вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації – 210 сторінок, з них основний текст – 181 сторінка, список використаних джерел складається з 193 найменувань, додатки на 12 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дисертації обґрунтовано актуальність її теми, визначено завдання та мету роботи, її об’єкт і предмет, сформульовано наукову новизну роботи, запропоновано практичне та теоретичне застосування положень дисертації та одержаних висновків, подано список апробації результатів дослідження та список публікацій за темою дисертації, а також подано структуру й обсяг дисертації.

Перший розділ «Правові засади інформаційно-аналітичної роботи органів державної податкової служби» складається з трьох підрозділів, присвячений визначенню правових основ забезпечення інформаційно-аналітичної роботи в органах державної податкової служби України, правового статусу її інформаційних ресурсів. Розкрито поняття інформаційно-аналітичної роботи в податкових органах, досліджено правовий аспект процесу взаємодії та співробітництва між податковою службою України та іншими правоохоронними та компетентними органами України та іноземних держав щодо пошуку, збирання та обміну інформаційними ресурсами.

У підрозділі 1.1 «Поняття і сутність інформаційно-аналітичної роботи органів державної податкової служби» традиційно поняття інформаційно-аналітичної роботи органів державної податкової служби досліджено через семантику термінів «інформація», «аналітика» та «забезпечення», враховуючи при цьому всі аспекти такої роботи.

З’ясування сутності, соціальної природи явищ інформації, аналітики та забезпечення, визначення їх понять дозволяє зробити ряд теоретично-практичних висновків щодо поглиблення знання про феномен інформаційно-аналітичної діяльності та виділити основні ознаки, якості і властивості інформаційно-аналітичної роботи в органах державної податкової служби України. Дане питання досить повно розкрито в працях вітчизняних та зарубіжних науковців.

Аналізуючи поняття інформації, виявлено, що визначень цього поняття існує дуже багато, оскільки саме по собі це явище багатомірне та багатогранне. Але для визначення поняття інформаційно-аналітичної роботи податкових органів найбільш доцільно застосувати таке, що висвітлює його правовий та організаційний аспекти.

З метою визначення чітких меж податкової інформації автор намагається класифікувати інформацію і, погоджуючись із думкою В.Я. Мацюка про те, що кожна спроба такої нової класифікації приводить лише до продовження попередньої, приходить до висновку, що більш широке поняття економічної інформації відноситься до інформації податкової як загальне до часткового.

При цьому, розуміючи важливість інформації в процесі інформаційно-аналітичної роботи, автор намагався не перебільшувати її, зважаючи на те, що необроблена та несистематизована інформація втрачає свої, необхідні для управління властивості. Серед найбільш вагомих вимог, яким повинна відповідати інформація, автор виділяє і обґрунтовує вимоги повноти, достовірності, актуальності і неперервності.

На підставі наукових робіт Цимбалюка В.С., Гавловського В.Д., Швеця М.Я. та інших, а також законодавчої бази щодо трактування поняття «інформаційно-аналітичне забезпечення» подано його досить широке тлумачення. Аналізуючи це поняття, автор дає своє визначення терміна «інформаційно-аналітична робота органів державної податкової служби»

Виходячи з того, що податкова служба є складною цілісною системою, яка має свій зміст і структуру, автор намагався розглядати її інформаційно-аналітичну роботу і як складову основної діяльності податкових органів, і як відокремлений комплекс робіт щодо пошуку, збирання, зберігання та використання інформації органами державної податкової служби. Тобто досліджувався управлінсько-правовий та інформаційно-правовий аспекти інформаційно-аналітичної роботи податкових органів з особливим акцентом на інформаційно-аналітичну роботу в органах державної податкової служби України як різновид інформаційно-правових відносин.

Спираючись на специфіку явища інформаційно-аналітичної роботи в податкових органах, автор визначає її місце в системі науки інформаційного права:

Інформаційне право > Правова інформатика > Державне регулювання інформатизації фінансово-правових відносин > Податкова інформатика > Інформаційно-аналітична робота органів державної податкової служби.

У підрозділі 1.2 «Статус податкових органів і правовий режим їх інформаційних ресурсів» податкова служба розглядається як основний бюджетоформуючий орган, зважаючи на те, що інформаційно-аналітична робота цієї служби спрямована на виконання нею своїх основних функцій.

Правові засади інформаційно-аналітичної роботи органів державної податкової служби, що є постійною діяльністю, яка охоплює своїм змістом широкий комплекс дій та заходів, закладені Конституцією України, згідно з якою підстави діяльності державної податкової служби визначено виключно законами України.

Виходячи з цього положення, розвиток та здійснення інформаційно-аналітичної роботи державної податкової служби в Україні регламентуються законами України, які безпосередньо стосуються діяльності податкової служби, галузевими законами інформаційного права, а також іншими нормативними актами.

Враховуючи незавершеність та невпорядкованість цих категорій нормативно-правових актів, у роботі вказано на необхідність прийняти Податковий кодекс України та Кодекс України про інформацію, в яких потрібно відобразити всі аспекти інформаційно-аналітичної діяльності податкових органів України.

Не можна повністю погодитись із твердженням Миколи Азарова, що із запровадженням Податкового кодексу необхідно буде зупинити дію всіх інших законів з оподаткування. На думку дисертантки, окремі аспекти діяльності податкової служби, все ж таки будуть розкриватися і в інших нормативних актах, у тому числі і в Законі України «Про державну податкову службу в Україні», але вони апріорі не зможуть містити положення, що суперечать Податковому кодексу України. Аналізуючи проект Податкового кодексу, і не знайшовши у ньому багатьох фундаментальних для діяльності податкових органів положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», автору видається логічним те, що цей Закон не увійшов до складу проекту Кодексу. У зв’язку з цим норми Податкового кодексу та Закону України «Про державну податкову службу в Україні» у випадках, коли це не суперечить Податковому кодексу, буде доцільно розглядати як взаємодоповнюючі. Проаналізувавши два вище вказані законодавчі акти і зважаючи на відсутність у них чіткого визначення податкових органів, автор запропонував власне визначення податкових органів України.

Далі автор аналізує існуючу інформаційно-аналітичну систему органів податкової служби України, склад інформаційних баз даних, до яких заноситься вся інформація про платників податків, яка надходить до податкових органів, а також перелік органів, організацій та відомостей, що її надають.

У підрозділі 1.3 «Організаційно-правові засади збору, аналізу і використання інформації органами державної податкової служби» розгляд організаційно-правових засад збору, аналізу та використання інформації органами державної податкової служби автор розпочав із визначення нормативних передумов такої діяльності в податкових органах. Організаційно-правові засади отримання та використання інформації податковими органами розглянуто за допомогою розподілення інформації та джерел інформації на внутрішні та зовнішні, що відображається в діяльності податкових органів.

Особливу увагу в цьому підрозділі приділено правовому аспекту форм і методів взаємодії щодо обміну інформацією між податковими органами та іншими правоохоронними та компетентними органами України та іноземних держав. Автор розглядає напрями, форми та правове забезпечення взаємодії органів державної податкової служби з органами внутрішніх справ, митними органами, Міністерством економіки, Міністерством промисловості та енергетики, Міністерством юстиції, Державним комітетом України по земельних ресурсах, Державною службою безпеки України, банківськими установами та іншими.

Зважаючи на те, що право платника податків на отримання інформації забезпечене кореспондуючим обов’язком податкових органів проводити роз’яснювальну роботу з використання норм податкового законодавства, роз’яснення норм податкового законодавства органами державної податкової служби України розглянуто в роботі як особливу форму взаємодії між податковими органами та платниками податків.

На підставі наукових робіт Красноступ Г., Фесюніна В. та інших, а також законодавчої бази щодо забезпечення виконання податковими органами поставлених завдань і обов’язків щодо здійснення ними роз’яснювальної роботи були виявлені суттєві прогалини в чинному законодавстві в цій сфері, законодавчі невизначеності та нормативні неузгодженості діяльності податкових органів щодо формування та використання ними інформаційних ресурсів.

Розділ 2 «Правове забезпечення інформаційних процесів адміністрування податків державною податковою службою» містить чотири підрозділи, в яких проаналізовано проблеми розвитку та удосконалення форм адміністрування податків і взаємодії між податковими органами та платниками податків за допомогою сучасних технологій, використання аналітичних методів у діяльності податкових органів, а також проблеми забезпечення інформаційної безпеки, захисту інформації та інформаційних систем в органах державної податкової служби України.

У підрозділі 2.1 «Правові засади автоматизації адміністрування податків» розглянуто можливості впровадження в процес адміністрування податків шляхом безпаперової технології здавання податкової звітності за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису, особливості й проблеми його правового забезпечення.

Спираючись та наявний вітчизняний досвід приймання звітності в податкових органах електронною поштою, автор аналізує цей процес, акцентуючи увагу на його проблемних моментах і використовуючи відповідний досвід, запозичений з діяльності податкової служби Російської Федерації, яка нещодавно успішно пройшла цей етап, робить висновок, що такий спосіб адміністрування податків значно підвищує оперативність обробки інформації, забезпечує зручність як для податківців, так і для платників податків, підвищує рівень довіри до податкових органів у цілому.

Для подальшого успішного функціонування цього засобу адміністрування податків перспективним є максимальне розширення переліку форм декларацій та документів, що приймаються в електронному вигляді; відпрацювання схем інформаційного обміну на основі web-технологій, а також підвищення інформаційної культури податківців і платників податків.

У підрозділі 2.2 «Аналітична робота в органах податкової служби» досліджено зміст аналітичної складової в інформаційно-аналітичній роботі податкових органів і зроблено висновок, що аналітична робота в податкових органах є дуже наукомісткою сферою діяльності, здійснення якої неможливе без використання наукових методів.

Спираючись на результати наукового дослідження аналітика податкової міліції України Семир’янова Д.Я., автор підкреслює, що методи інформаційно-аналітичної роботи можна розподілити на дві групи – загальнонаукові та спеціальні. Зосередивши увагу на дослідженні першої групи методів аналітичної роботи в податкових органах, автор класифікує їх на методи збору первинної інформації, методи обробки та оцінки інформації, а також методи прогнозування.

Аналітична робота податкових органів є функцією процесу управління, але вона й сама по собі виконує ряд важливих функцій з вивчення, дослідження та оцінки реального розвитку та динаміки діяльності податкових органів. До таких функцій (функцій аналітичної роботи) відносять перш за все прогностичну та організаційно-управлінську. Автор пропонує до функцій аналітичної роботи віднести також пізнавальну та сигналізуючу, які є не менш важливими в контексті оперативної діяльності податкових органів.

У підрозділі 2.3 «Правовий захист інформації з обмеженим доступом і захист інформаційних систем державної податкової служби» досліджено види податкової інформації та правові засади захисту інформації в податкових органах.

Аналізуючи поняття «інформаційна безпека», автор визначає інформаційну безпеку в податкових органах як стан захищеності платника податків з одного боку, і органів державної податкової служби – з іншого, за якого здійснюється охорона і захист їх інформаційних ресурсів, мінімізація шкоди від негативних інформаційних впливів, небажаних наслідків використання інформаційних продуктів і інформаційних технологій. Тобто захист інформації в них є умовою для забезпечення їх інформаційної безпеки. Дослідивши правові засади захисту інформації в податкових органах, розподіляючи її за режимом доступу та правовим оформленням, виявлено, що цілий ряд чинних нормативно-правових актів регламентує численність типів таємниць, як видів конфіденційної інформації, а також означив систему податкової інформації.

Важливою проблемою є правовий захист інформаційних систем податкових органів. Виходячи з того, що податковий орган є власником інформаційних ресурсів, інформаційних систем, технологій і засобів їх забезпечення, саме він повинен вживати заходів для забезпечення безпеки своїх інформаційних систем та інформаційних ресурсів і своєчасного попередження, виявлення та припинення комп’ютерних злочинів.

Проаналізувавши загрози інформаційній безпеці в органах податкової служби, автор пропонує здійснювати захист інформації в них за такими напрямами: від природних загроз (загроз, викликаних втручаннями в елементи системи об’єктивних фізичних процесів чи стихійних природних явищ шляхом фізичного захисту приміщень, де встановлені системи); від неприродних ненавмисних загроз (діянь, що скоюються людьми випадково шляхом навчання співробітників); від неприродних навмисних загроз (загроз, пов’язаних з корисними спрямуваннями людей (зловмисників) шляхом фізичного захисту інформаційних систем); від зовнішніх та внутрішніх джерел загроз шляхом захисту мережевої системи, де розташовується інформаційний ресурс).

Підрозділ 2.4 «Ліцензування і сертифікація як основа захисту інформації в державній податковій службі» присвячено правовим засадам ліцензування діяльності підприємств у сфері захисту інформації та сертифікації засобів захисту інформації як ефективному організаційно-технічному заходу захисту інформації в інформаційно-аналітичній системі державної податкової служби України.

У цьому підрозділі автор досліджує чинне законодавство в сфері ліцензування та сертифікації, що включає в себе положення ряду нормативних правових актів України різного рівня: законів України, указів та постанов Президента України, постанов та декретів Кабінету Міністрів України, наказів, інструкцій тощо, та робить висновок, що сертифікація засобів захисту інформації у податкових органах ґрунтується на тих самих принципах, що й сертифікація та ліцензування будь-якої іншої продукції. Їх особливість визначають властивостями самої продукції, її виробництва та застосування, що звичайно ж знаходить відображається в процедурному режимі - специфічному характері сертифікаційних випробувань, оцінці рівня придатності і тощо.

Сертифікація та ліцензування програмних продуктів, які використовують органи державної податкової служби України, є жорсткою, тому що вони мають пряме відношення до забезпечення їх інформаційної безпеки, яка стає однією з найважливіших проблем інформаційно-аналітичних систем податкових органів.

Розділ 3 «Шляхи вдосконалення інформаційно-аналітичної діяльності у забезпеченні виконання органами державної податкової служби своїх функцій» містить два підрозділи, в яких проаналізовано напрями удосконалення інформаційно-аналітичної роботи органів державної податкової служби, покращення структури податкових органів та податкової системи в цілому, обґрунтовано значення інформаційно-аналітичних центрів у системі органів державної податкової служби як основного способу удосконалення її діяльності за функціональним принципом.

Підрозділ 3.1 «Еволюція органів державної податкової служби України та модернізація їх інформаційно-аналітичної роботи» присвячений аналізу процесів формування, розвитку та модернізації державної податкової служби України, а також дослідженню еволюції форм і принципів проведення інформаційно-аналітичної роботи в ній.

Після створення податкової служби України майже відразу розпочався процес пошуку оптимальної структури, модернізації та удосконалення діяльності її підрозділів, який продовжується й донині. На початку 2003 року був затверджений Стратегічний план розвитку податкової служби на період до 2013 року, був створений Департамент розвитку та модернізації державної податкової служби. У лютому 2003 р. Урядовий комітет економічного розвитку та з питань європейської інтеграції ухвалив проект «Програма модернізації державної податкової служби України», для реалізації відповідних заходів якого була залучена позика Світового банку в межах міжнародної технічної допомоги Україні.

Далі автор аналізує організаційну схему реалізації цього Проекту, ролі його учасників, напрями реформування податкової служби на модернізації її інформаційно-аналітичної роботи.

Узагальнюючи вітчизняний та закордонний досвід роботи податкових служб, автор робить висновок, що організація роботи податкових органів України за функціональним принципом є найбільш оптимальною і раціональною. Перерозподіл функціональних та інформаційно-технологічних обов’язків між податковими інспекціями та управліннями відіграє неабияку роль у досягненні кінцевої мети – ефективного адміністрування податків, підвищення оперативності та ефективності інформаційно-аналітичної роботи, виявлення податкових правопорушень та ухилень від податкових обов’язків платників податків.

Обґрунтовано основний напрямок удосконалення інформаційно-аналітичної роботи органів державної податкової служби України – централізацію введення, обробки, зберігання та використання інформації податкових органів усіх рівнів і зроблено висновок, що організаційно це досягається внаслідок створення мережі спеціалізованих центрів обробки даних – інформаційно-аналітичних центрів із відповідними функціями податкових інспекцій; авторська організаційно-правова модель перерозподілу функцій між податковими структурами державної податкової служби України та, в першу чергу, між податковими інспекціями та інформаційно-аналітичними центрами, а також їх інформаційна модель, яка наявно ілюструє можливість такого перерозподілу.

У підрозділі 3.2 «Теоретико-методичні пропозиції та практичні завдання в процесі розробки наукової концепції системи управління інформаційно-аналітичною роботою в органах державної податкової служби» обґрунтована концепція системи управління інформаційно-аналітичною роботою в контексті реформування податкових органів України, а також внесено пропозиції щодо організації функціонування такої системи.

Ситуація з автоматизацією інформаційно-аналітичного забезпечення в державній податкової службі України досягла того важливого рівня, коли практично всі елементи автоматизації діяльності державної податкової служби тією чи іншою мірою відпрацьовані і їх необхідно ув’язати в сучасну інтегровану систему корпоративного управління, оптимальне бачення якої викладено автором і полягає в проведенні повної інвентаризації всіх приватних проектних рішень, узагальнення наявного вітчизняного та зарубіжного досвіду, підбору інтегруючої ідеї та на її основі вироблення сучасної, що відповідає міжнародним стандартам, концепції системи та одночасного запущення механізму організаційного, нормативно-методичного та інформаційного супроводження її реалізації. Далі наводяться основні положення концепції можливої системи управління інформаційно-аналітичною роботою в органах державної податкової служби України.

Виходячи з того, що прийняття рішень, орієнтованих на функціонування державної податкової служби, в тому числі різних довготермінових проектів, програм, стратегічно орієнтованих планів та ін., не може не мати серйозного економічного, соціологічного, фінансового підґрунтя. У роботі зроблено висновок, що, по-перше, інформаційно-аналітична робота як вид оперативно-службової діяльності є важливою, але не відокремленою самостійною діяльністю в контексті загальної діяльності податкової служби в цілому; по-друге, проведення саме інформаційно-аналітичної роботи в податковій службі повинно стати відокремленою сферою діяльності в податкових органах, що дозволить скоротити трудомісткість процесу та кількість персоналу, задіяного у виконанні таких функцій майже в кожному підрозділі; по-третє, інформаційно-аналітична робота – це повноваження не тільки державної податкової служби, а й наукових і навчальних закладів, які є повноцінними суб’єктами її здійснення; по-четверте, наукова спільнота громадянських організацій не повинна стояти осторонь від аналітичної роботи, це, перш за все, банкіри, соціологи, фінансисти, кримінологи.

У широкому розумінні в роботі викладено систему поглядів на інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття рішень в органах державної податкової служби як поєднання творчих можливостей практичних підрозділів, наукових і навчальних закладів державної податкової служби при чіткій нормативно-правовій диференціації ролі кожного суб’єкта.

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження, проведеного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його реалізації, теоретичного осмислення ряду наукових праць у різних галузях знань, автором здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в удосконаленні організаційно-правових засад інформаційно-аналітичної роботи в органах державної податкової служби України. Сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вирішення окресленого завдання. До основних з них можна віднести такі:

1. Сутність поняття інформаційно-аналітичної роботи органів державної податкової служби в дисертації розкрито через поняття інформаційно-аналітичного забезпечення яке в свою чергу, досліджено через використання двох основних понять: сутності інформаційного та аналітичного забезпечення.

Поняття „інформаційне забезпечення органів державної податкової служби” – це діяльність органів державної податкової служби у встановленому законом порядку із застосуванням принципів, методів, способів, правил, схем та алгоритмів, за якими здійснюється пошук даних, їх збір, обробка, накопичення та зберігання тощо, спрямована на надання своїм підрозділам необхідних для вирішення такої ситуації даних у обсязі, достатньому для функціонування системи.

Аналітична робота в органах державної податкової служби України – це постійна дослідна діяльність, що охоплює широкий комплекс організаційних заходів і методичних прийомів для вивчення й оцінки інформації про стан дотримання податкового законодавства, результати практичної діяльності органів державної податкової служби України з виконання поставлених перед ними завдань, а також про умови, у яких ці завдання виконуються.

Інформаційно-аналітичну роботу органів державної податкової служби можна визначити як постійну діяльність, що складається з широкого комплексу дій та заходів. Побудована на основі концепцій, методів, засобів та нормативно-методичних прийомів зі збору, накопичення, обробки, вивчення, оцінки та використання даних, відомостей, знань про стан дотримання податкового законодавства, результати практичної діяльності органів державної податкової служби України щодо виконання ними своїх завдань і функцій, на підставі інформаційних технологій, з метою визначення найефективніших управлінських рішень.

2. Враховуючи важливість дослідження сутності явища інформаційно-аналітичної роботи органів державної податкової служби та того, що вона має відповідне правове оформлення, пропонуємо виділити інформаційно-аналітичну роботу органів державної податкової служби в самостійну проблемну галузь знань у структурі інформаційного права, зокрема:

Інформаційне право > Правова інформатика > Державне регулювання інформатизації фінансово-правових відносин > Податкова інформатика > Інформаційно-аналітична робота органів ДПС.

3. Правовий статус податкових органів України визначається Законом України „Про державну податкову службу в Україні”. Правовий статус інформаційних ресурсів податкових органів визначається великою кількістю нормативних