УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ САДІВНИЦТВА

ШАХНОВИЧ НАТАЛІЯ ФЕДОРІВНА

УДК 634.1.(037):634.13:551.581.2

ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНА ОЦІНКА КЛОНОВИХ ПІДЩЕП ГРУШІ В УМОВАХ ЗАКАРПАТТЯ

Спеціальність – 06.01.07 – плодівництво

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Київ-2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Закарпатському інституті агропромислового виробництва УААН.

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук
старший науковий співробітник

Матвієнко Микола Васильович,

Інститут садівництва УААН, головний науковий співробітник.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор
Кондратенко Тетяна Єгорівна,

Національний аграрний університет,

професор кафедри садівництва,

кандидат сільськогосподарських наук

Бабіна Раїса Данилівна,

Кримська дослідна станція садівництва УААН,

заступник директора з наукової роботи

Захист відбудеться “15” лютого 2008 р., о “10” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.375.01 в Інституті садівництва УААН за адресою: Україна, 03027, Київ-27, вул. Садова, 6.

Відзиви на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати на адресу: Україна, 03027, Київ-27, вул. Садова, 6, Інститут садівництва УААН вченому секретарю спеціалізованої вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту садівництва УААН.

Автореферат розісланий “11” січня 2008 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Н.В. Мойсейченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Закарпаття є одним з найсприятливіших регіонів для вирощування всіх плодових порід. Результати моніторингових досліджень останніх років свідчать про те, що тут рідко бувають весняні заморозки, котрі в інших садівничих зонах України, навіть на півдні, пошкоджують квітки і зав’язь груші і цим самим нерідко спричиняють загибель усього врожаю.

Основна клонова підщепа для цієї культури, що має промислове значення, – це айва МА. Однак вона менш продуктивна, зате вимогливіша до ґрунтових умов, особливо щодо кількості кальцію, надмірна кількість якого викликає фізіологічне захворювання – вапняковий хлороз. З іншого боку, сорти груші, щеплені на айві, не завжди достатньо сумісні, що знижує продуктивність дерев, а часом призводить і до загибелі насаджень. Тому в тих районах Закарпаття, де вирощують цю культуру, постає питання про всебічне вивчення її клонових підщеп і сорто-підщепних комбінувань та особливостей адаптації їх до навколишнього середовища.

У Закарпатській області загальна площа, зайнята під зернятковими культурами, становить 8821 га, з яких 95,7% розміщені в низинній та передгірській зонах. Промислові насадження груші практично відсутні, а на господарства населення після розпаювання земель припадає 76,6% площ сільськогосподарського виробництва. В період з 1990 по 2003 рр. площі, зайняті під зерняткові культури, зменшились на 59,9%. Нові грушеві насадження не закладаються. Однією з причин є недостатня вивченість і відсутність адаптованих до умов Закарпаття клонових підщеп та сортів груші, які б відповідали вимогам прогресивних технологій. Тому пошук та оцінка перспективних клонових підщеп і сорто-підщепних комбінувань цієї культури визначають актуальність наших досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано у 2000-2005 рр. в Інституті садівництва Української академії аграрних наук (ІС УААН) відповідно до науково-технічної програми УААН “Плодове і декоративне садівництво”, планів дослідних робіт Закарпатського інституту агропромислового виробництва (АПВ) за темою “Розробити основні елементи екологічно безпечних технологій вирощування пріоритетних плодово-ягідних культур, їх садивного матеріалу, що відповідає вимогам сучасного ринкового виробництва,” номер державної реєстрації 0105U006176.

Мета і завдання досліджень. Метою роботи було вивчення, виділення та впровадження у виробництво клонових підщеп і сорто-підщепних комбінацій груші, котрі за комплексом господарсько цінних ознак та економічною ефективністю придатні для оновлення сортименту і виробництва слаборослого і скороплідного садивного матеріалу досліджуваної культури в Закарпатті.

Програмою досліджень передбачено вирішення таких завдань:

-

-

-

-

-

Об’єкти досліджень – 11 форм клонових підщеп для груші: айва МА (контроль), айва прованська, ВА-29, айва У, ІС2-10, ІС4-12, 5-5К, 4-16К, К-68, К-86, айва Sydo – і 5 сортів: Конференція, Вижниця, Кучерянка, Яблунівська, Стрийська. При вивченні сумісності компонентів щеплення використовували сорти Кюре, Бере Боск, Ласточка, Вересневе Дево, Вікторія, Придністрянка, Жак Тельє, Земфіра, Малівчанка, Ніколай Крюгер, Сільва, Стороженецька, Талгарська Красуня, Чернівчанка, Артемівська зимова, Бере Арданпон, Киргизька зимова, Шунтукська пізня, Корнеліс, РХ12-47.

Предмет дослідження у маточнику – відновлювальна спроможність маточних кущів, процеси ризогенезу, якісні параметри відсадків, потенційна продуктивність фотосинтезуючого комплексу листків клонових підщеп; у розсаднику – біологічні особливості та господарсько цінні ознаки сорто-підщепних комбінацій.

Методи досліджень: польовий – вивчення особливостей росту і продуктивності відсадків у маточнику та сорто-підщепних комбінувань у розсаднику; лабораторний – визначення кількісних і якісних характеристик об’єктів досліджень, математично-статистичних способів обробки отриманих результатів; розрахунково-порівняльний – економічна оцінка ефективності вирощування відсадків у маточнику і саджанців у розсаднику.

Наукова новизна. Вперше в умовах Закарпатської області проведено комплексне дослідження господарсько-біологічних властивостей клонових підщеп груші різного походження в маточнику і плодовому розсаднику. За результатами досліджень виділено форми айви ІС 2-10, айва прованська, ВА-29 та айва У. Визначено структурно-морфологічні особливості кореневих систем сорто-підщепних комбінувань груші, що є одним із показників прогнозування їх сили росту. Встановлено сумісність нових сортів груші з клоновою підщепою ВА-29 у розсаднику. Експериментально визначено продуктивність фотосинтезуючого комплексу листків різних клонових підщеп та сорто-підщепних комбінувань.

Практичне значення одержаних результатів. Відібрано і рекомендовано для широкого виробничого впровадження перспективні форми підщеп ІС2-10, ВА-29, айва У та айва прованська, що найповніше відповідають ґрунтово-кліматичним умовам Закарпаття, добре розмножуються вертикальними відсадками, сумісні з сортами груші, а також відзначаються високими економічними показниками як у маточнику, так і у плодовому розсаднику, придатні для закладання промислових та присадибних садів. Висаджено маточники айви та розсадники на таких площах: у дослідному господарстві Закарпатського інституту АПВ – відповідно 0,5 і 1 га, дочірньому підприємстві ”Голланд Плант Україна” – 0,5 і 0,8, фермерському господарстві “Коник” Ужгородського району Закарпатської області – 0,5 га (маточник).

Особистий внесок здобувача. Проведення патентного пошуку, узагальнення літературних даних, аргументація робочої гіпотези досліджень, розробка їх моделі, визначення мети, завдання, методики. Самостійне виконання експериментів, обліків та спостережень, аналіз, статистична обробка одержаних даних та узагальнення.

Апробація роботи. Основні положення та результати досліджень доповідались і обговорювались на засіданнях вчених рад Закарпатського інституту АПВ та Інституту садівництва УААН, а також оприлюднені автором у доповідях на міжнародних наукових конференціях “Біологічні науки і проблеми рослинництва” в Уманській державній аграрній академії (Умань, 2003), “Роль сорту у сучасних технологіях” (ІІІ Симиренківські читання) (Київ, 2005), “Сучасні досягнення та перспективи розвитку садівництва в Україні” (Чернівці, 2005), “Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений” (Харків, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Глобальні проблеми садівництва і виноградарства та шляхи їх вирішення” (В. Бакта, Закарпатської обл. 2004), .

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, в тому числі 4 – у фахових виданнях, і 1 теза доповіді.

Структура та обсяг дисертації. Роботу подано на 174 сторінках загального тексту. Вона включає вступ, 6 розділів, висновки та рекомендації виробництву, містить 30 таблиць, 22 рисунки і 22 додатки. Список використаної літератури охоплює 253 найменування, в тому числі – 35 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

СЛАБОРОСЛІ ПІДЩЕПИ ГРУШІ В ІНТЕНСИВНОМУ САДІВНИЦТВІ

У розділі дано агробіологічну оцінку клонових підщеп, висвітлено питання вирощування груші на них, а також узагальнено зарубіжний досвід їх використання для досліджуваної культури в маточниках, плодових розсадниках і садах. Детально проаналізовано проблему сумісності та взаємного впливу компонентів щеплення, агротехнічні особливості вирощування саджанців груші на вищевказаних підщепах, аргументовано можливість їх застосування в умовах Закарпаття та необхідність проведення досліджень.

Умови, об’єкти і методика проведення досліджень

За температурним режимом і вологістю протягом вегетаційного періоду Закарпатська область поділяється на три райони: низинний, передгірський та гірський. Дослідження проводили в низинному, де кліматичні умови в період їх виконання характеризувалися підвищенням середньодобових температур і нерівномірністю опадів під час вегетації. Найбільшу суму активних температур (вище 100С) за вегетаційний період відмічено у 2000 та 2003 роках (відповідно 3476 та 34590С) при середньо-багаторічній 3000-33200С. Зима в Закарпатті м’яка, середньодобова температура повітря січня становила від 2,9 (2004 р.) до мінус 10 (2006 р.), тоді як середня багаторічна – мінус 3,00 С. У 2003 і 2005 рр. перший з названих показників у лютому становив відповідно мінус 4,3 та -3,7, а останній – мінус 1,40 С. В інші роки досліджень температура повітря перевищувала середній багаторічний показник і становила від +0,3 (2004 р.) до +4,5 (2002 р). В цілому аналіз багаторічних метеорологічних даних зимового періоду в Закарпатті свідчить, що діапазон низьких температур не є критичним для клонових підщеп айви, а, отже, й не є лімітуючим фактором, що впливає на їх вирощування. Недостатня кількість опадів спостерігалась навесні, у квітні і травні, 2000, 2001, 2004 рр. та протягом всього сезону вегетації у 2003. Рівень ГТК за вегетаційний період цього року становив 0,67.

Ґрунти низинної зони Закарпатської області сформовані на алювіальних відкладах р. Тиса. На дослідній ділянці ґрунти дерново-опідзолені, глеюваті, середньо-суглинкові. Перед закладанням досліду їх гідролітична кислотність становила 1,96 мг - екв., обмінна (РН сольової витяжки) – 5,15, вміст гумусу в орному шарі – 2,2%, легко гідролізованого азоту – 60,48, рухомого фосфору – 60,6, обмінного калію – 125,2%, рухомого марганцю –118,0 мг/кг, рухомого цинку – 5,1, рухомої міді – 6,2 мг/кг.

Дослідження виконано в маточнику та плодовому розсаднику в чотирьох польових дослідах.

Дослід 1. Вивчення біологічних і господарських властивостей клонових підщеп груші в маточнику. Досліджували 11 форм айви, зокрема айва МА (контроль), айва прованська, айва У, айва Sydo, ВА-29, ІС 2-10, ІС 4-12, 5-5К, 4-16К, К-68, К-86. Дослід продовжували на існуючому маточнику, який було закладено в лабораторії садівництва Закарпатського інституту АПВ навесні 1995 року. Повторність 10-разова, по 2 кущі в кожній. Площа живлення – 2 х 0,5 м, підщепи в маточнику вирощували методом вертикальних відсадків без зрошення.

Дослід 2. Вивчення сорто-підщепних комбінувань груші у плодовому розсаднику. Досліджували сорти Конференція (контроль), Вижниця, Яблунівська, Кучерянка, Стрийська на клонових підщепах, які до цього вивчались у маточнику, а в цілому – 55 сорто-підщепних комбінацій груші. Повторність три разова. У кожному повторенні по 15 рослин. Всі підщепи у варіантах окулірували на висоті 10 см над рівнем ґрунту. Схема їх садіння у першому полі розсадника 0,9 х 0,2 м.

Проводили весняне підживлення аміачною селітрою, а восени вносили фосфорно-калійні добрива з розрахунку по 60 і 90 кг діючої речовини на гектар відповідно. Розпушування у міжряддях та в рядах виконували відповідно до потреби протягом вегетаційного періоду.

Дослід 3. Вивчення сумісності перспективних і районованих сортів груші у плодовому розсаднику. Досліджували 20 сортів груші на підщепі ВА-29. Біометричні виміри проводили за методикою, що використовується у розсаднику.

Дослід 4. Вивчення ефективності функціонування хлоропластів листків підщеп та сорто-підщепних комбінувань груші. Лабораторні досліди проводили за методикою, розробленою у відділі фізіології та біотехнологічних досліджень ІС УААН (Китаєв О.І., 1988). Визначали фото- і термоіндукційні зміни флуоресценції хлорофілу в листі 11 клонових підщеп, які вивчали в маточнику, і 10 сорто-підщепних комбінацій у розсаднику, а також у досліді з сумісності 13 районованих і нових сортів з підщепою ВА-29. При цьому аналізували фотосинтезуючий комплекс листків сорто-підщепних комбінувань з метою виявлення сортів, несумісних та з прихованими ознаками несумісності.

Досліди закладали за “Методикою проведення польових досліджень з плодовими культурами” (Кондратенко П.В, Бублик М.О., 1996). Варіанти в маточнику розміщували методом рендомізованих повторень, а в розсаднику – розщеплених ділянок.

Основні обліки і спостереження як у маточнику, так і розсаднику виконували за “Методикою вивчення підщеп плодових культур в Українській РСР” (Андрієнко М. В., Гулько І. П., 1990).

Площу листкової пластинки та листкової поверхні в однорічних саджанців визначали методом “висічок” за Мойсейченком В.Ф. (1987).

Дослідження архітектоніки кореневої системи однорічних саджанців сорто- підщепних комбінувань у розсаднику проводили методом “повного обмивання” всієї кореневої системи за Колесниковим В.А. (1966).

Жаро- та посухостійкість визначали за “Программой и методикой сортоизучения плодовых, ягодных и орехоплодных культур” (1999), а товарну якість саджанців – за ОСТ 10126 – 88.

Оцінку економічної ефективності вирощування клонових підщеп і саджанців у розсаднику виконано за методиками Шестопаля О.М. (2002, 2006).

Статистичну обробку проводили за Б.А. Доспєховим (1985) із застосуванням комп’ютера за відповідною програмою М.О. Бублика “Агростат” і стандартними програмами статистичної обробки даних “Ехсеl 9.0”, “Статистика 6.0.”

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

ОЦІНКА КЛОНОВИХ ПІДЩЕП ГРУШІ В МАТОЧНИКУ

Вивчення функціонування хлоропластів листків залежно від форми підщепи. У процесі дослідження фотоіндукційних змін флуоресценції хлорофілу в листках встановлено, що потенційна фотодинамічна спроможність у підщеп айва У, ІС 2-10, айва прованська, К-86 вища порівняно з контролем, про що свідчить показник (Кі) в межах 0,80 – 0,84, тоді як у айви МА – 1,7. За аналізом температурної індукції флуоресценції та змінами часових параметрів відповідного показника хлорофілу - контролювали процеси, пов’язані з формуванням термостабільності білкових комплексів. При аналізі цього показника виявлено високий рівень термостабільності у підщепи 5-5К. Отримані дані потенційної фотоенергетичної продуктивності ФСК (фотосинтезуючий комплекс) листків в різних форм підщеп показали, що вона вища в ІС 2-10, айви прованської, ВА-29, 5-5К та айви Sydo (Kf 2,11 – 2,51 відносної одиниці), тоді як у контрольної айви МА – 1,58. Виявлено, що різні клонові підщепи характеризуються неоднаковою ефективністю використання світлової енергії, що, у свою чергу, впливає на їх відновлювальну спроможність і вихід стандартних відсадків. Виняток становить айва Sydo, в якої потенційна фотоенергетична продуктивність листя висока, а вихід відсадків близький до контролю.

Тривалість періоду до початку коренеутворення у відсадків залежно від біологічних особливостей клонових підщеп. Під час дослідження динаміки коренеутворення у відсадків клонових підщеп встановлено, що найраніше обкорінення починається в ІС 2-10, ІС 4-12, айви прованської та ВА-29 (табл.1). В середньому за роки вивчення початок утворення коренів відмічено у третій декаді червня і триває воно 27-30 днів після першого підгортання маточника, що відповідно на 10-7 днів швидше, ніж в айви МА (контроль). Одночасно обкорінення починається у підщеп К-86, айва У, айва Sydo і 5-5К. Найдовше цей процес проходить у К-68 та 4-16 К. Для початкового обкорінення пагонів на цих підщепах потрібно близько 45 днів. Масовим цей процес у всіх форм спостерігався через 10 днів після появи перших корінців.

Найкраще обкорінення відсадків за роки досліджень відмічено у підщепи ІС 2-10 (4,2 бала), незадовільне – в 4-16К та К-68 (3,1 бала).

Продуктивність маточних кущів. Оцінка 11 форм клонових підщеп у маточнику показує, що ІС 2-10, ВА-29, айва У та айва прованська відзначаються високою відновлювальною спроможністю маточних кущів (20,5-23,5 відсадків з куща), тоді як на контролі (МА) - 14,4 шт. Істотно вищий, ніж у контрольному варіанті, цей показник у підщеп ІС 4-12, ВА-29 та К-86, найнижчий – в айви Sydo (див. табл. 1).

Встановлено прямий тісний кореляційний зв’язок між відновлювальною спроможністю і продуктивністю підщепи. Зі збільшенням кількості пагонів у кущі вихід стандартних відсадків зростав (r=0,8610,170), особливо в ІС 2-10, айви У та айви прованської (10,9 – 12,1 шт. з куща), або на 25-39% більше порівняно з контролем.

Важливою характеристикою якості відсадків є відсутність їх гілкування. Найменше бічних розгалужень було на підщепі ІС 2-10 (близько 10%) та айві МА. Середній ступінь гілкування виявлено у підщеп ВА-29, ІС 4-12, К-86, К-68, айва У (23-28 %). Активніше порівняно з контролем цей процес відбувається в 4-16К, айви Sydo, 5-5К, айви прованської – 30-35%. Визначено, що в більшості підщеп, які сильно гілкуються, відповідно й більша кількість перерослих відсадків.

Стійкість до хвороб – один із важливих показників, що характеризують придатність підщепи для подальшого використання. Збереження здорової листової поверхні в маточнику і особливо в першому полі розсадника має першочергове значення, оскільки від цього залежать темпи росту рослин, придатність їх до окулірування і тривалість процесу камбіальної активності, який безпосередньо впливає на приживлюваність. Слабке ураження бурою плямистістю (Entomosporium maculatum Lev.) (2 бали) в нижній частині пагона спостерігалось у підщеп ІС 2-10, К-68 та ВА-29, значно сильніше (34-45%) – у середній та нижній частинах відсадків у айви Sydo, айви У, 5-5К та айви МА і найсильніше (41- 50%) – в ІС 4-12, К-86, айви прованської та 4-16К. В чотирьох останніх, в нижній частині відсадків, на час проведення обліків відмічено обсипання листя. Слід зазначити, що під час проведення обліку внаслідок інтенсивного росту відсадків верхівки пагонів у всіх підщеп не пошкоджувалися.

Таблиця 1 Господарсько-біологічна характеристика і продуктивність
клонових підщеп у маточнику, середнє за 1999-2003 рр.

Підщепа | Тривалість періоду до початку коренеутворення, днів | Здатність до обко-рінення пагонів, бали | Кількість пагонів у кущі, шт. | Ступінь гілкування відсадків, % | Вихід стандартних відсадків з чотири– восьмирічного маточника

з куща, шт. | % до контролю

Айва МА (контроль) | 37 | 3,6 | 14,4 | 10,9 | 8,7 | 100

ВА-29 | 30 | 3,7 | 19,5 | 23,9 | 10,1 | 116

К-86 | 37 | 3,2 | 20,2 | 26,3 | 10,1 | 116

Айва У | 37 | 3,7 | 20,9 | 28 | 11,6 | 133

Айва Sydo37 | 3,4 | 14,3 | 33 | 7,9 | 91

Айва прованська | 30 | 3,5 | 23,5 | 34,2 | 12,1 | 139

ІС 2-10 | 27 | 4,2 | 20,5 | 10,9 | 10,9 | 125

4-16 К | 42 | 3,1 | 18,1 | 31,1 | 8,7 | 100

К-68 | 42 | 3,1 | 16,2 | 27,6 | 8,9 | 102

5-5 К | 37 | 3,6 | 16,3 | 31,2 | 10,2 | 117

ІС 4-12 | 27 | 3,3 | 19,0 | 25,1 | 9,2 | 106

НІР05 | - | 0,26 | 3,92 | - | 2,1 | -

Встановлено, що за основними ознаками, такими, як відновлююча здатність, обкорінення, активність фотосинтезуючого комплексу листків і продуктивність, найбільш пристосованими до ґрунтово-кліматичних умов низинної зони Закарпаття є підщепи ІС 2-10, айва У, ВА-29 та айва прованська.

ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ НАДЗЕМНОЇ ЧАСТИНИ ТА ВИХІД САДЖАНЦІВ ГРУШІ НА КЛОНОВИХ ПІДЩЕПАХ У РОЗСАДНИКУ

Оцінка клонових підщеп у першому полі розсадника. Осіннє садіння в умовах Закарпаття значно покращує приживлюваність і ріст підщеп у розсаднику та сприяє збільшенню кількості відсадків, придатних до окулірування. Найвища приживлюваність (90,9 –91,5%) – в айви У та ІС 2-10.

На фоні значного проростання вічок восени найкраще зберігаються вони після зимівлі в осінніх сортів Вижниця та Конференція на підщепі айва У (80-89%), зимових Яблунівська та Кучерянка – на айві прованській, а в сорту Стрийська – на ВА-29, ІС 2-10 і К-86 (80-86%).

Біометричні показники сили росту сорто-підщепних комбінувань. На розвиток однорічних саджанців істотно впливають кліматичні умови року та взаємодія підщепи і сорту. Айва У, ВА-29, 5-5К та ІС 2-10 забезпечують кращі біометричні показники росту вказаних саджанців досліджуваних сортів. Значно впливають на цей показник також здатність підщепи до потовщення та сила її росту. Ці фактори зумовлюють висоту саджанців сортів Кучерянка та Стрийська відповідно на 76 і 64%, Конференція та Яблунівська – близько 56, а Вижниця – тільки на 22%.

Вплив клонових підщеп на параметри росту дворічних саджанців. Як зазначено, ріст саджанців у плодовому розсаднику значною мірою визначається силою росту підщепи і сорту. Найкращі фітометричні показники садивного матеріалу виявлено в сорту Кучерянка на К-86, ВА-29, ІС 2-10, айві У, айві Sydo і 5-5К (рис.1, 2). Діаметр штамба і висота саджанців на них істотно перевищують контроль і становлять відповідно 16,2-19,9 мм і 138-156 см. Істотному потовщенню штамбів сортів Яблунівська, Конференція та Стрийська сприяють підщепи айва прованська, ВА-29, ІС 2-10, айва У, К-86 і 5-5К (13,9-17,9 мм). Висота саджанців цих сортів була в межах 105-138 см. Значного впливу підщеп на потовщення штамбів дворічних саджанців сорту Вижниця порівняно з контролем не виявлено (рис. 1, 2).

Рис. 1. Діаметр штамба дворічних саджанців груші залежно від підщепи та сорту (середнє за 2003-2004 рр.)

Рис. 2. Висота дворічних саджанців груші в залежності від підщепи та сорту (середнє за 2003-2004 рр.)

Якість саджанців значною мірою визначається не тільки їх діаметром і висотою, але й кількістю гілок у кроні (табл. 2). У сорту Кучерянка велика кількість бічних гілок зумовлена не лише його силою росту, а й впливом підщеп. Найбільше бічних гілок (9,3-10,0 штук на 1 саджанець із середньою довжиною пагона 35-45 см) було на підщепах айва Sydo, ІС 2-10 і 5-5К. Спостерігається певна тенденція до збільшення кількості пагонів у кроні на підщепах з більшим числом коренів дрібних фракцій (мички). Особливо це стосується сильнорослих сортів Кучерянка та Вижниця, тоді як у слаборослих (Конференція та Яблунівська) цей показник був вищим на сильноросліших підщепах, зокрема айві прованській та ВА-29 (порівняно з айвою МА). В сорту Кучерянка на ІС 2-10, айві прованській, ВА-29, 5-5К та айві Sydo число саджанців з кроною становить 94,7-100%. У Вижниці значна кількість гілок у кроні формувалась на підщепах ІС 2-10 та К-86, тоді як найбільше число саджанців з бічними гілками цього сорту відмічено на айві У та ІС 4-12. Велику кількість саджанців з кроною у слаборослих сортів Конференція та Яблунівська, поряд з вищезазначеними підщепами, виявлено на 5-5К та ІС 2-10.

Таблиця 2 Морфологічні та репродуктивні ознаки сортів груші залежно від підщепи (середнє за 2003-2004 рр.)

Підщепи | Кількість саджанців | Кількість гілок у кроні, шт. | Кількість генеративних бруньок на саджанці, шт. | з бічними гілками, % | з генеративними бруньками, % | Кон-ферен-ція | Виж-ниця | Яблу-нів-ська | Куче-рян-ка | Кон-ферен-ція | Виж-ниця | Яблу-нів-ська | Куче-рян-ка | Кон-ферен-ція | Виж-ниця | Яблу-нів-ська | Куче-рян-ка | Кон-ферен-ція | Виж-ниця | Яблу-нів-ська | Куче-рян-ка | Айва МА (контроль) | 60,8 | 84,0 | 72,7 | 88,0 | 71 | 91 | 75 | 55 | 3,7 | 5,9 | 4,9 | 8,1 | 3 | 12 | 12 | 2 | Айва прованська | 64,3 | 81,3 | 92,3 | 100 | 80 | 93 | 85 | 21 | 7,4 | 6,7 | 6,9 | 8,0 | 3 | 16 | 9 | 1 | ВА-29 | 88,3 | 88,2 | 94,7 | 100 | 63 | 94 | 100 | 69 | 6,6 | 5,6 | 6,4 | 6,4 | 9 | 18 | 11 | 3 | ІС 2-10 | 93,8 | 86,2 | 83,3 | 94,7 | 88 | 92 | 89 | 42 | 3,6 | 7,7 | 4,0 | 9,8 | 2 | 20 | 10 | 3 | Айва У | 88,1 | 100 | 71,0 | 84,2 | 52 | 91 | 77 | 58 | 5,3 | 5,5 | 5,1 | 8,1 | 2 | 21 | 6 | 2 | ІС 4-12 | 82,7 | 91,3 | 78,6 | 88,0 | 89 | 91 | 100 | 38 | 5,2 | 6,0 | 3,1 | 6,9 | 3 | 21 | 11 | 2 | 5-5 К | 100 | 83,3 | 90,9 | 100 | 92 | 75 | 62 | 78 | 5,8 | 6,8 | 2,8 | 10,0 | 4 | 15 | 2 | 3 | 4-16 К | 66,7 | 57,1 | 66,7 | 83,3 | 40 | 44 | 44 | 0 | 4,1 | 6,0 | 4,5 | 6,3 | 1 | 1 | 2 | 0 | К-68 | 33,3 | 69,2 | 50,0 | 63,6 | 70 | 0 | 0 | 0 | 2,7 | 4,2 | 3,5 | 4,0 | 1 | 0 | 0 | 0 | К-86 | 86,7 | 64,7 | 88,2 | 84,6 | 43 | 38 | 69 | 10 | 2,8 | 7,6 | 4,6 | 7,4 | 1 | 1 | 1 | 1 | Айва Sydo62,5 | 88,9 | 57,1 | 100 | 40 | 38 | 40 | 0 | 3,4 | 4,5 | 3,3 | 9,3 | 1 | 1 | 1 | 0 | НІР 05 | - | - | - | - | - | - | - | - | 2,7 | 2,7 | 2,7 | 2,7 | 3,7 | 10,4 | 6,9 | Fф<F05 |

Вплив сорто–підщепних комбінувань на формування генеративних бруньок у дворічних саджанців. Важливим показником якості дворічних саджанців груші є закладання генеративних бруньок. У досліджуваних сортів 92-100% саджанців з генеративними бруньками виявлено на 5-5К, ІС 2-10, і ВА-29. Сорт Вижниця на підщепах ВА-29, ІС 2-10, айва У та ІС 4-12 характеризується найбільшою кількістю плодових бруньок (18-21 шт. на саджанці), що, вочевидь, зумовлено оптимальним поєднанням скороплідності сорту і підщеп.

Вихід і якість саджанців залежно від типу підщепи. Найпродуктивнішими щодо взаємодії з щепленими сортами є підщепи айва У, ВА-29, ІС2-10 і айва прованська (табл. 3).

Таблиця 3 – Вихід стандартних дворічних саджанців груші
в залежності від сорто-підщепних комбінацій, тис. штук з 1 га
(середнє за 2003, 2004, 2006 рр.)

Сорти,

підщепиКонференція | Вижниця | Яблунівська | Кучерянка | Стрийська

всьо-го | стандартних | всьо-го | стандартних | всьо-го | стандартних | всьо-го | Стандартних | всьо-го | стандартних | Айва МА (контроль) | 40,7 | 24,9 | 41,8 | 29,9 | 42,4 | 22,2 | 49,5 | 30,6 | 40,7 | 22,2 | Айва прованська | 40,2 | 21,8 | 40,2 | 37,9 | 44,0 | 32,1 | 49,5 | 41,0 | 41,8 | 30,1 | ВА-29 | 41,8 | 30,1 | 42,4 | 39,2 | 40,2 | 28,1 | 47,3 | 27,5 | 43,5 | 25,1 | ІС2-10 | 39,6 | 37,5 | 43,5 | 40,5 | 38,5 | 22,9 | 42,9 | 35,4 | 46,2 | 29,2 | Айва У | 48,4 | 37,2 | 43,5 | 40,8 | 41,8 | 26,3 | 48,4 | 36,0 | 34,7 | 27,8 | ІС 4-12 | 44,5 | 33,8 | 40,7 | 32,0 | 35,8 | 19,2 | 40,7 | 28,9 | 40,7 | 20,3 | 5-5 К | 38,5 | 34,8 | 33,6 | 30,7 | 39,6 | 28,3 | 42,4 | 30,0 | 33,0 | 25,1 | 4-16 К | 38,5 | 30,2 | 35,2 | 28,1 | 44,6 | 23,1 | 40,7 | 27,1 | 34,1 | 10,6 | К-68 | 42,4 | 13,0 | 29,7 | 20,7 | 40,2 | 9,5 | 39,1 | 18,6 | 38,0 | 20,3 | К-86 | 42,9 | 32,8 | 38,0 | 27,0 | 36,9 | 23,2 | 35,8 | 29,0 | 47,3 | 22,5 | Айва Sydo44,6 | 29,9 | 40,7 | 34,4 | 42,4 | 15,8 | 40,7 | 25,4 | 35,8 | 22,2 | НІР05 | 1,93 | 7,18 | 3,5 | 8,9 | 3,6 | 8,7 | 2,2 | 9,8 | 2,5 | 9,5 | В осінніх сортів Конференція та Вижниця вихід дворічних саджанців з кроною становить 37,2-37,8 (айва У, ІС 2-10) і 39,2-40,8 тис. шт./га (ВА-29, ІС 2-10, айва У). У зимових сортів Стрийська та Кучерянка значний вихід стандартних дворічних саджанців досягнуто на підщепах айва У, ІС 2-10 і айва прованська – відповідно 27,8-30,1 та 35,4-41,0 тис. шт. га, у Яблунівської (28,1-32,1 тис. шт./ га) – на ВА-29, 5-5К та айві прованській. Вищезазначені підщепи забезпечують збільшення виходу стандартних саджанців порівняно з контролем на 15,7-50,6%.

ОЦІНКА БІОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РОЗВИТКУ
САДЖАНЦІВ ГРУШІ НА КЛОНОВИХ ПІДЩЕПАХ

Вплив підщепи на формування листкової поверхні в однорічних саджанців. Величина асиміляційної поверхні значною мірою залежала від кількості листків на одному саджанці, площі листової пластинки та загальної довжини всіх коренів. У слаборослих сортів Конференція та Яблунівська розвиток листкової поверхні більшою мірою відбувається за рахунок збільшення кількості листків (коефіцієнт детермінації відповідно 85 і 86%), тоді як у більш сильнорослих Кучерянки та Вижниці – внаслідок збільшення площі листової пластинки (69 і 81%). Значна кореляційна залежність від загальної довжини коренів спостерігається в сортів Конференція, Кучерянка і Стрийська, в яких коефіцієнт детермінації становить відповідно 55,0; 56,0 і 79,2%. У сорту Вижниця цей показник середній, а в Яблунівської вказана залежність відсутня. У сортів Конференція та Вижниця розвитку більшої площі листкової поверхні на одному саджанці сприяє використання підщеп айва У, ІС 2-10, ВА-29, 5-5К та 4-16К – відповідно 0,116 – 0,138 і 0,138 – 0,151 м2. У Яблунівської найбільшу листову поверхню виявлено на підщепах ВА-29 та ІС 2-10 (0,141 та 0,158 м2 відповідно), Кучерянки – на 5-5К, ІС 2-10 та 4-16К (0,118 – 0,122 м2) і у Стрийської – на ІС 2-10, ІС 4-12, айва У та 5-5К (0,99 – 0,116 м2).

Вивчення фотосинтезуючого комплексу (ФСК) листя залежно від підщепи та сорту. Виявлено, що клонові підщепи, впливаючи на щеплені сорти, сприяють більш ефективному використанню світлової енергії у ФСК листків. Найбільшу дію на щеплені сорти в розсаднику за параметрами фото- і термоіндукційного аналізу флуоресценції хлорофілу справляють ВА-29 та ІС 2-10, для яких найефективнішою є структурно-функціональна організація пластидного комплексу листків щеплених сортів Конференція та Стрийська. Зіставлення даних про ефективність використання світлової енергії та кількості генеративних бруньок у саджанців цих сортів показало, що в сорто-підщепних комбінувань з вищою потенційною фотоенергетичною продуктивністю листка закладання плодових бруньок відбувається інтенсивніше.

Дослідження жаро- та посухостійкості сорто-підщепних комбінацій груші. Підщепи характеризуються вибірковою здатністю впливати на посухостійкість сортів у розсаднику. ВА-29 і К-68 дещо підвищують, а 4-16К, навпаки, знижує посухостійкість саджанців сорту Стрийська. Підвищенню стійкості до посухи сорту Кучерянка сприяють МА, ВА-29, ІС 2-10, К-68 та 4-16К. При вирощуванні садивного матеріалу груші без поливу найбільш жаро- та посухостійкими є сорти Вижниця, Яблунівська та Кучерянка. Слабку стійкість до посухи виявлено в сорту Стрийська, що виявляється у значній втраті вологи після підсушування листків (52,2%) та погіршенні якісних показників саджанців у посушливому році.

Вивчення архітектоніки кореневої системи однорічних саджанців різних сорто-підщепних комбінувань. Значна загальна довжина коренів у всіх досліджуваних сортів спостерігалась у підщеп ІС 2-10 та айва У, що відповідно становить 11,7–16,0 та 16,5 – 17,3 м (рис. 3). Найдовшу кореневу систему серед сорто-підщепних комбінацій виявлено в сорту Вижниця на 5-5К (20,4 м) та в Яблунівської на айві Sydo (19,7м).

Рис. 3. Довжина кореневої системи однорічних саджанців залежно
від сорту і підщепи

Аналіз даних про структурно-морфологічні особливості кореневих систем однорічних саджанців показує загальну тенденцію всіх підщеп утворювати від 72 до 93% коренів діаметром до 3 мм, та від 7 до 28 % – діа-метром від 3 до 8 мм і більше 8 мм залежно від підщепи та сорту (рис. 4). За структурно-морфологічними ознаками порівняно з контролем (айвою МА) підщепи умовно можна розділити на дві групи. До першої віднести ті, що в розсаднику ще на початковому етапі формують кореневу систему, в якої переважають корені діаметром 3-8 та >8 мм, зокрема підщепи айва У, 4-16К, ВА-29 та ІС 4-12. Корені цих фракцій у них становлять 12,9 – 28% від загальної кількості. До другої групи належать підщепи айва Sydo, К–86, 5-5К та ІС 2-10, коренева система яких характеризується значною кількістю коренів дрібних фракцій, що становить 87,3-94,6% від загальної кількості та відсутністю коренів діаметром більше 8 мм.

Рис. 4. Співвідношення коренів за фракціями в сорту Кучерянка залежно від типу підщепи (%)

Вивчення особливостей росту саджанців та структурно-морфологічних показників кореневих систем показало, що для сильнорослих сортів Кучерянка та Вижниця кращими є підщепи ІС 2-10 та 5-5К, які характеризуються більш мичкуватою кореневою системою, а для слаборослих Конференції та Яблунівської – ВА-29, коренева система якої включає значну кількість коренів більшого діаметра.

Підщепи ІС 2-10, айва Sydo, 5-5 К та айва У з усіма досліджуваними сортами формують добре розгалужену кореневу систему, яка за загальною кількістю коренів значно переважає контрольну підщепу МА. Встановлено, що структурно-морфологічна характеристика кореневих систем є не прямим показником сили росту підщепи.

Щодо маси кореневої системи, виділяються сорто-підщепні комбінування, які формують більшу кількість коренів великого діаметру (на айві У, ВА-29, ІС 4-12 і 4-16К).

Оцінка сумісності сорто-підщепних комбінацій. Встановлено, що сорти Придністрянка, Жак Тельє, Вересневе Дево, Бере Арданпон, Вікторія, Шунтукська пізня, Ніколай Крюгер, Талгарська красуня, Сільва, Корнеліс, Артемівська зимова, Киргизька зимова та гібрид РХ12-47 добре сумісні з підщепою ВА-29. Підтвердженням цьому є інтенсивний ріст однорічних саджанців (діаметр – до 15 мм, висота – до 145 см), добре розвинена листкова поверхня та позитивні результати фото- і термоіндукованих змін флуоресценції хлорофілу листя. На відміну від вищевказаних, у сортів Стороженецька, Чернівчанка, Малівчанка, Ноябрська приживання окулянтів становить 20-40%, виявлено зміни в забарвленні та розмірах листя при порівняно добрих ознаках росту саджанців, що може свідчити про приховану несумісність цих сортів. Свідченням прихованої несумісності є і окремі показники термоіндукованих змін флуоресценції хлорофілу листя, наприклад, сорту Стороженецька (Тг-в –24 с) проти добре сумісного сорту Кюре (Тг-в –57 с). Неоднозначні дані щодо сумісності отримано по сорту Ласточка. У сорту Земфіра, як за початковим проростанням окулянтів, так і під час вегетації виявлено ознаки пригнічення ростових процесів однорічних саджанців. Висота їх не перевищувала 50 см, а діаметр штамбів 5 мм, що відповідає показникам росту несумісного сорту Бере Боск. Несумісність сортів Земфіра та Бере Боск з підщепою ВА-29 підтверджена основними показниками фото- і термоіндукційних змін флуоресценції хлорофілу листя.

ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ВИРОЩУВАННЯ ВІДСАДКІВ КЛОНОВИХ ПІДЩЕП, ОДНО- ТА ДВОРІЧНИХ САДЖАНЦІВ ГРУШІ В УМОВАХ ЗАКАРПАТТЯ

Аналіз отриманих даних про вирощування підщеп у маточнику показує, що найкращими показниками економічної ефективності відзначилися форми, які характеризуються високою продуктивністю маточних кущів (табл. 4 ).

Таблиця 4 – Економічна ефективність вирощування клонових підщеп груші в маточнику ( середнє за 1999-2003 рр., схема садіння 2,0 х 0,5 м)

Підще

пи | Вихід відсадків з 1 га, тис. шт. | Вартість стандартної продукції, тис. грн./га* | Собівар-тість
1 тис. ст.** відсадків, грн. | Вироб-ничі витрати, тис. грн. /га | Прибу-ток, тис. грн. /га | Рента-бельність, %

всьо-го | стандарт-них

Айва МА (контроль) | 144,0 | 87,0 | 43,5 | 320,0 | 26,1 | 17,4 | 66,7 | ВА-29 | 195,0 | 101,0 | 50,5 | 233,2 | 26,9 | 23,6 | 87,7 | Айва У | 209,0 | 116,0 | 58,0 | 235,3 | 27,3 | 30,7 | 112,4 | Айва Sydo143,0 | 79,0 | 39,5 | 329,1 | 26,0 | 13,7 | 51,9 | Айва прованська | 235,0 | 121,0 | 60,5 | 229,0 | 27,7 | 32,8 | 118,4