Cальдо Володимир Васильович

УДК 332.122:338.242.4

Формування та розвиток економічної
структури великого міста

Спеціальність: 08.00.05 – Розвиток продуктивних сил
і регіональна економіка

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Львів – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівник: доктор економічних наук
Кравців Василь Степанович,
Інститут регіональних досліджень НАН України,
директор.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Куценко Віра Іванівна,
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України,
завідувач відділу;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
Шульц Світлана Леонідівна,
Інститут регіональних досліджень НАН України,
старший науковий співробітник.

Захист відбудеться “24” червня 2008 року о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий “23” травня 2008 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Основними осередками економічного, соціального та культурного життя сучасної світової спільноти виступають міста, в яких сконцентрована найбільша частка виробничого, фінансово-економічного, соціально-інфраструктурного, соціокультурного і трудового потенціалу країн. За умов запровадження системи муніципального управління в Україні, яка передбачає надання місцевій владі сукупності повноважень щодо використання майнових, фінансових та організаційних ресурсів міст, їх можна розглядати як відносно самодостатні суб’єкти господарювання.

Водночас, українські міста перебувають під впливом світових і національних тенденцій розвитку економіки і змушені реагувати на вимоги сьогодення шляхом трансформації їх економічної, соціальної і територіальної структур. В умовах глобалізації і реалізації інноваційної моделі розвитку економіки України міста нарощують свої конкурентні переваги за рахунок створення інноваційного середовища, у якому розвиваються нові види економічної діяльності, використовуються нові методи та інструменти механізму управління, формуються вищі стандарти якості життя населення. Поряд з достатньо широким переліком переваг сучасні міста стикаються з великою кількістю проблем, пов’язаних із: загостренням протиріч інтересів господарюючих суб’єктів, органів влади і населення; соціальною напруженістю внаслідок розповсюдження соціальних захворювань та зростання рівня злочинності; транспортним перевантаженням, низькою якістю доріг і послуг пасажирського транспорту; невирішеністю житлової проблеми та багатьох інших. До того ж українські міста стають активними суб’єктами міжтериторіальних конкурентних відносин і маркетингової діяльності, що загострює проблему ефективності використання власних ресурсів і можливостей міст. Міста повинні бути каталізаторами прогресивних перетворень у суспільстві.

Проблематика міського розвитку та регулювання процесами життєзабезпечення міських громад достатньо широко представлена у вітчизняних та зарубіжних наукових публікаціях економістів, географів, істориків, соціологів і містобудівельників. Різним аспектам міської політики та розвитку урбанізованих територій присвячені роботи українських вчених: Б.І. Адамова, В.Н. Амитана, М.М. Габреля, Ю.Д. Денисова, Т.В. Дробишевської, В.І. Куценко, Г.І. Онищука, А.В. Степаненко, Л.Т. Шевчук, В.В. Фiнагiна, О.Н. Яницького та ін. Серед відомих економістів та урбаністів сучасної зарубіжної наукової школи, що займаються даною проблематикою є: Г.М.Лаппо, Е.М. Перцик, Б.С. Хорев, В.Л.Глазичев, В.Н.Лексин, А.Н.Шевцов, Ф.Спапенс, М.Карли, Т.Фкукс, К. Кусман та ін.

Необхідність дослідження і поглиблення теоретико-методичної бази з вивчення процесів і тенденцій соціально-економічного розвитку міст в умовах постіндустріалізації та їх відображення в економічній і територіальній структурі міст, пошук механізмів вирішення різнопланових проблем та вивчення специфіки соціально-економічного розвитку регіональних центрів обумовило актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене дисертаційне дослідження виконане в рамках науково-дослідних тем, які виконувалась в Інституті регіональних досліджень НАН України: „Механізм реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки” (номер державної реєстрації 0100U002572), де автору належить обґрунтування рекомендацій з розробки та реалізації стратегій розвитку міст, а також „Розробка методології моніторингу соціально-економічного стану у регіонах України” (номер державної реєстрації 0105U901932), в рамках якої дисертантом досліджувались проблеми організації моніторингу стійкого соціально-економічного розвитку міст.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних основ дослідження трансформації економічної структури великих міст і розробка практичних рекомендацій щодо запровадження сучасних механізмів управління міськими системами.

Основ-ними завданнями дослідження є:

- узагальнення методології дослідження соціально-економічного розвитку великих міст і розкриття особливостей їх структурної трансформації;

- висвітлення еволюційних і трансформаційних чинників структурних зрушень та дослідження тенденцій економічного розвитку великих міст;

- розробка методики оцінки якості економічної структури міст;

- оцінка рівня інерційності та адаптивності економічної і територіальної структури м. Херсон;

- аналіз впливу соціальних чинників на трансформацію економічної структури великого міста;

- оцінка конкурентних переваг економічного розвитку міста в контексті активізації ринкових функцій територій;

- розробка пропозицій щодо удосконалення структурної політики розвитку великих міст;

- визначення пріоритетів інтеграційної моделі соціально-економічного розвитку міст.

Об’єктом дослідження є процеси трансформації економічної структури великих міст.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні і методичні положення щодо оцінки якості економічної структури великих міст та розробка практичних рекомендацій з удосконалення їх структурної політики.

Методологія і методика дослідження. Теоретико-методологічною основою дисер-таційної роботи стали фундаментальні економічні теорії, теорії конкурентоспроможності та структурного аналізу, теорії регіонального розвитку та економіки міст, теорії управління розвитком міських систем і муніципального менеджменту, а також сучасні теоретичні розробки з проблем формування і реалізації міської політики.

У роботі викори-стано загальнонаукові методи пізнання: метод теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу - для окреслення теоретичного підґрунтя дослідження і методичних підходів до розкриття сутності і ролі міських систем; струк-турного і статистичного аналізу - для дослідження процесів трансформації економічної структури міст; класифікації - для виокремлення економічних субструктур та формування системи їх якісних ознак; картографічний метод – для візуального представлення змін у територіальній структурі м. Херсон; економіко-математичні - для оцінювання якості економічної структури міст. Інформаційною базою дослідження слугували праці українських та зарубіжних вчених з проблем міського розвитку, законодавчі та нормативні акти України, Закони України і Постанови Кабінету Міністрів України, міжнародні угоди, законодавчі та нормативні акти з питань регіональної і міської політики, документи Європейської Комісії та Ради Європи, статистичні дані Держкомстату України, дані Головного управління статистики Херсонської області та міського виконавчого комітету.

Наукова новизна отриманих результатів:

Вперше:

- запропоновано систему якісних ознак економічної структури міст та методику її оцінки за ступенем інерційності, рівнем адаптивності і інноваційності, профільності і диверсифікованості, що дозволяє комплексно оцінювати інтенсивність та ефективність структурних зрушень в економіці міст та аналізувати пропорційність і збалансованість змін у його територіальній структурі;

Удосконалено:

- методологічні підходи до розуміння сутності міст як особливих просторово-часових систем в контексті цивілізаційного, еволюційного, системного, маркетингового і соціокультурного підходів. Це дозволяє розширити напрями досліджень розвитку міських систем та визначити основні детермінантні критерії ідентифікації їх функцій;

- напрями структурної політики міст, які базуються на процесах: реструктуризації промисловості (збереження чи реформування містоутворюючих галузей економіки); оптимізації вертикальної структури виробництва і управління; підтримки розвитку інноваційного підприємництва; розширення організаційно-господарських зв’язків з сільською місцевістю; диверсифікації господарської діяльності; визначенні перспективних потреб розвитку міста;

Отримали подальший розвиток:

- стратегічні цілі соціально-економічного розвитку м. Херсон, які спрямовані на: диверсифікацію економічної діяльності в межах міста; інтеграцію ресурсів в інтересах розвитку міста; стимулювання розвитку горизонтальних зв’язків і створення інституціальних мереж на основі приватно-суспільного партнерства; гармонізацію міського соціо-еколого-економічного середовища; створення якісних транспортних комунікацій і системи сучасних засобів зв’язку;

- інтеграційна модель соціально-економічного розвитку міста, яка враховує специфіку формування міської агломерації, особливості соціально-орієнтованого маркетингу, потребу забезпечення консолідації усіх суб’єктів міської політики на засадах паритетності інтересів територіальних громад, влади, бізнесових структур та науки.

Практичне значення отриманих результатів полягає у розробленні теоретико-методичних положень та рекомендацій, які слугуватимуть основою для підвищення ефективності структурної політики розвитку великих міст.

Рекомендації автора щодо оптимізації податкового навантаження на суб’єкти підприємницької діяльності Херсонської області використані у практичній діяльності Державної податкової адміністрації Херсонської області (довідка № 1257/10/13-027 від 05.04.2007 р.). Основні положення дисертаційного дослідження щодо залучення інструментарію територіального маркетингу використані при підготовці Програми соціально-економічного розвитку м. Херсон (довідка № 9-302-18/12 від 23.01.2008 р.). Пропозиції щодо удосконалення управління комунальною власністю міст знайшли практичне застосування при розробці проекту Стратегії розвитку м. Миколаїв (довідка №173/20/01 від 23.01.08). Окремі положення дисертації використані у навчальному процесі Миколаївського державного аграрного університету (довідка № 881 від 14.05.2008р.).

Особистий внесок автора. Результати наукового дослідження, викладені у дисертації, отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й отримані результати дисертаційного дослідження доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях, методологічних семінарах: Міжнародній науково-практичній конференції „Регіональна політика в Україні: сучасні форми та методи реалізації” (м. Львів, 27–28 жовтня 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу” (м. Київ, 5–6 жовтня  р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень – 2007” (м. Дніпропетровськ, 16–31 липня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Україна – сільське господарство – СОТ: теорія і практика” (м. Миколаїв, 26–28 вересня  р.).

Публікації. Результати проведених досліджень, теоретичні та методичні положення і практичні рекомендації опубліковані у 8 одноосібних наукових публікаціях у фахових виданнях, загальним обсягом 6,2 д.а.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 183 сторінки друкованого тексту. Робота містить 27 таблиць, 9 рисунків і 5 додатків. Список використаних джерел нараховує 171 найменування на 14 сторінках.

Основний зміст роботи

У першому розділі "Теоретично-методологічні основи формування та розвитку економічної структури великих міст" висвітлено теоретико-методологічні засади розвитку економіки міст, охарактеризовано еволюційні і трансформаційні фактори економічної реструктуризації міст, представлено методичний інструментарій оцінювання якості їх економічної структури.

Аналіз існуючих методологічних підходів до визначення особливостей розвитку міст та їх функцій у суспільному розвитку дозволив автору зробити висновок про те, що міста є складними соціально-економічними системами, які слід розглядати як об’єкт міждисциплінарних досліджень, а міське середовище – як багатоструктурну систему взаємозв’язків між різноякісними елементами міського простору, що належать до різних сфер забезпечення життєдіяльності людини. При визначенні особливостей розвитку міст доцільно використовувати і поєднувати різні галузеві та синтетичні теорії суспільного розвитку: економічну та еволюційну, інституціалізму, стійкого і регіонального розвитку, глобалізації і урбанізації, інноваційну та містобудівельну, соціології, міської динаміки і міського менеджменту.

Автором досліджено еволюцію теорії економіки міст і проведено її періодизацію. Наведені у табл. 1 етапи розвитку теорії економіки міст демонструють значне розширення спектру напрямів наукових досліджень протягом останніх років у цій науковій сфері.

Згідно з основними положеннями теорії стійкого розвитку, стійкість міста, як системи, і потенціал його розвитку тим вищий, чим більше суспільно значимих функцій він здатен реалізувати.

Таблиця 1

Еволюція теорії економіки міст у світовій економічній теорії

Етапи | Основні напрями досліджень

Початок 60-х –початок 70_х рр. ХХ ст. | · Закріплення теорії економіки міста як самостійного напряму економічної науки.

· Місто розглядається як просторове середовище в межах якого відбуваються процеси, що описуються класичною економічною теорією.

70-80 рр. ХХ ст. | · Концепції та теоретичні моделі розвитку міст в рамках мікроекономічного аналізу, які орієнтовані на розв’язання наступних питань з: формування цін на землю, умов землекористування; ефективності міського транспорту; розвитку ринку житла; формування муніципальних фінансів; пропозиції суспільних благ у мегаполісах.

· Вивчення взаємовідносин у системі «місто-село» та дослідження зони впливу міст.

90-ті роки ХХ ст. | · Аналіз особливостей функціонування міських мереж.

· Мікроекономічне моделювання рівноваги проживання домогосподарств міста.

· Макроекономічний аналіз для прогнозування зростання міської економіки.

· Розвиток міст в контексті теорії стійкого розвитку.

· Маркетингове управління розвитком міста.

· Стратегічне планування соціально-економічного розвитку міст.

Початок ХХІ ст. | · Ускладнення морфології міського середовища, аналіз внутрішньої структури міст з метою визначення їх конкурентних переваг та особливостей просторових взаємодій елементів міської системи.

· Формування каркасу світових міст в умовах постіндустріалізації суспільного розвитку.

· Маркетингові дослідження розвитку міських систем.

· Обґрунтування ролі міст в умовах інноваційного розвитку економіки.

· Просторовий аналіз розвитку міських систем в контексті концепції економічного простору.

· Розвиток ринку міських земель і нерухомості.

У роботі проаналізовано історичний, цивілізаційний, соціокультурний і системний підходи до розуміння ролі міських систем. Застосування цих підходів дозволяє говорити про їх багатофункціональність. Так, застосування цивілізаційного підходу до дослідження процесів міського розвитку передбачає розкриття сутнісних ознак поліморфності міст, багатовимірності форм міської соціально-економічної динаміки та багатоваріантності шляхів їх розвитку.

Соціокультурний підхід обґрунтовує відмінності у соціопросторовій структурі міста. Цей методологічний підхід базується на врахуванні наступних ідентифікаційних ознак міста: соціокультурної та історичної неповторності, своєрідності забудови, традиційності економічної діяльності та способу життя. Системний підхід до розкриття ролі міст у системі суспільних відносин переносить акцент з локалізаційного виміру сукупності економічних відносин та концентрації потенціалів на дослідження взаємозв’язків міст із зовнішнім середовищем. В цьому контексті міста виступають активними суб’єктами глокалізаційних процесів, що засвідчує значимість локальних факторів розвитку в умовах глобалізації.

Розглянуті у роботі методологічні підходи до обґрунтування ролі міст дозволили виокремити найвагоміші детермінантні критерії ідентифікації їх функцій, зокрема: ціннісно-історичний, соціокультурний, політико-адміністративний і просторово-економічний. Ефективність виконання містами їх функцій залежить від дієвості міської політики та оптимальності співвідношення структурних елементів міських систем.

Міська політика може концентруватись на «часткових політиках» (економічній, фінансово-бюджетній, містобудівельній, екологічній, соціальній та інших). В ринкових умовах господарювання при формуванні міської політики доцільно використовувати суміжно-функціональний підхід, який дозволяє розглядати місто як: «місто–корпорацію», «місто-соціум», «місто-підприємство», «місто-економічний кластер» тощо. Такий підхід сприятиме залученню нових інструментів реалізації міської політики, зокрема, у сфері стратегічного планування. Це дозволяє визначати стратегічні пріоритети розвитку міст не за галузевим, а за функціональним принципом.

Обґрунтовуючи відмінності між еволюційними і трансформаційними процесами у розвитку міст автор констатує, що еволюційні чинники їх розвитку слід вважати пасивними, а трансформаційні – активними. До еволюційних змін міського середовища доцільно віднести: зростання концентрації міських елементів і функцій; ускладнення економічної структури міст; формування міських агломерацій тощо.

Демографічний чинник, що належить до еволюційних, безпосередньо впливає на рівень урбанізації території України. При високому рівні інваріантності системи розселення рівень урбанізації не є стабільним. Динаміку рівня урбанізації території України протягом останнього десятиліття характеризують дві тенденції: низхідна – у період 1997-2003 рр. і висхідна – 2004-2007 рр. Наявність цих тенденцій зумовлена змінами у динаміці чисельності міського населення.

Трансформаційні процеси у розвитку міст пов’язані із змінами співвідношення традиційності та інноваційності в організації економічної діяльності. Структурна трансформація міської системи зумовлена розвитком нових видів економічної діяльності, змінами у розподілі праці і спеціалізації міського господарства, реформуванням відносин власності. Важливу роль у цих процесах відіграє розподіл факторів виробництва між різними галузями і сферами економіки міста, урізноманітнення фінансово-економічних джерел міського господарства, розвиток інноваційної інфраструктури, створення ринків житла і нерухомості, залучення в практику міського управління нових форм і методів цілеспрямованого впливу на соціально-економічний розвиток міських систем.

Безпосередній вплив на розвиток міст має активізація глобалізаційних процесів, внаслідок чого загострюється міжміська конкуренція. В умовах глобалізації місто повинно бути привабливим для різних цільових груп споживачів міських послуг. Воно не може бути конкурентоспроможним у всіх галузях економіки і тому повинно орієнтуватись на пріоритетний розвиток особливо прибуткових видів економічної діяльності.

Узагальнюючи існуючу систему факторів конкурентоспроможності міст, автором здійснено класифікацію підходів до їх оцінки, в якій чільне місце посідають диверсифікованість економіки і структурні фактори. Наведені вище міркування підтверджують взаємозалежність між чинниками конкурентоспроможності міст і реформування їх економічної структури. В містах, які мають кращі конкурентні переваги, процес структурної трансформації відбувається більш інтенсивно.

Світовий досвід засвідчує, що в умовах ринкових перетворень у великих містах роль містоутворюючих функцій можуть відігравати підприємства сфери послуг, що, безумовно, впливає на зміну спеціалізації економіки міст. Сьогодні проблема досягнення балансу містоутворюючих та містообслуговуючих функцій, який доволі часто порушувався у радянський період внаслідок надмірного розвитку функцій містоутворення у великих містах та недорозвинутості їх у малих містах, залишається актуальною.

Сучасні зміни територіальної структури міст зумовили початок нового циклу їх територіальної організації, оскільки вже сьогодні формується тенденція до зростання інтенсивності використання їх внутрішнього територіального потенціалу і змін у функціональному навантаженні окремих територій.

Система якісних ознак економічної структури міста, запропонованих в роботі, включає її оцінку за: рівнем інерційності, адаптативності та інноваційності структурних зрушень, профільністю і диверсифікованістю структури. Якщо адаптивність економічної структури відображає її здатність пристосуватись до змін зовнішнього середовища та спроможність перебудовувати структурні елементи і відносини між ними у відповідності до трансформаційних тенденцій, то інерційність – здатність до збереження тенденцій розвитку елементів економічної структури і відносин між ними.

У якості результуючого критерію обрано ефективність структурних зрушень. Коефіцієнт ефективності розраховується як співвідношення валового прибутку (обсяг виробленої продукції, виконаних робіт і наданих послуг), отриманого містом протягом певного періоду, до повних витрат, які включають середньорічну вартість основних фондів, середньорічну вартість оборотних коштів, інвестиції в основний капітал та інтелектуальні інвестиції.

Загалом, якість економічної структури міст слід розглядати як один з найважливіших чинників їх конкурентоспроможності в економічному просторі України.

У другому розділі «Аналіз закономірностей і тенденцій розвитку економічної і територіальної структури великого міста (на прикладі м. Херсон)» проведено оцінку рівня інерційності та адаптивності структурних підсистем міста; здійснено аналіз його конкурентних переваг; проаналізовано особливості впливу ринкових функцій на економіку міста та роль соціальних процесів у трансформації їх економічної структури.

Аналіз економічного розвитку м. Херсон дозволяє відзначити наявність позитивних тенденцій, зокрема, щодо зростання обсягів виробництва промислової продукції (протягом 2005-2006 років в середньому на 6%); збільшення перевезень пасажирів – на 9,5%; збільшення обсягу роздрібного товарообороту – на 35,7%, послуг – на 29,2%; зростання заробітної плати – на 30,3%; збільшення кількості створених робочих місць, здебільшого у сфері послуг (на 4,5% більше, ніж передбачалось плановими показниками).

Попри це, в економіці міста простежуються і негативні тенденції: призупинення діяльності ВАТ «Херсоннафтопереробка»; погіршення інвестиційного клімату через неврегульованість інтересів інвесторів ВАТ «Херсонські комбайни» і ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат»; скорочення обсягів перевезень вантажів; зменшення експорту продукції нафтопереробки; скорочення інвестицій майже у 30 разів (з 5,5 млн. дол. у 2005р. до 0,2 млн. дол. у 2006 р.); поширення тіньових схем оплати праці у малому бізнесі; збереження значної питомої ваги збиткових підприємств і низькою конкурентоспроможністю більшості підприємств, що зумовлено їх слабкою фінансовою базою внаслідок нестабільності цін на енергоносії та зростання інших складових собівартості продукції; зниження рівня інноваційної активності підприємств в сфері оновлення технологічних процесів і втілення енергозберігаючих технологій; низька інвестиційна привабливість підприємств; зменшення обсягів прямих іноземних інвестицій внаслідок вилучення капіталу і перереєстрації підприємств в інших регіонах; збереження високого рівня тіньової економіки.

Оцінка структурних зрушень в економіці м. Херсон свідчить про відносно високий рівень інерційності його економічної структури. Це зумовлено:

- збереженням ролі промислового потенціалу міста, що підтверджується значною питомою вагою промисловості у загальному обсязі виробництва (44,8%) і найбільшою питомою вагою зайнятих у цій сфері економічної діяльності (28,3% від загальної кількості зайнятих);

- посиленням лідируючих позицій таких традиційних для економіки міста галузей обробної промисловості як: хімічна і нафтохімічна, металургія та оброблення металу, машинобудування, виробництво деревини та вироблення виробів з неї, крім меблів, виробництво інших неметалевих мінеральних виробів (будматеріалів, скловиробів), харчова промисловість та перероблення сільськогосподарської продукції.

Динаміка коефіцієнта диверсифікації структури промисловості м. Херсон протягом 2003-2007 років засвідчує зменшення його значення і, відповідно, збільшення рівня диверсифікації промислової структури (рис. 1).

Рис.1 Коефіцієнт диверсифікації економічної структури м. Херсон

Слід зазначити, що зростання рівня диверсифікованості структури промисловості у період 2006-2007 рр. пов’язано не з розширенням її галузевої структури, а із призупиненням роботи ВАТ «Херсонський нафтопереробний комплекс», питома вага якого у загальному обсязі виробництва до 2006 року сягала більше 55%.

Зростання рівня диверсифікованості економічної структури міста в цілому зумовлено активізацією розвитку сфери послуг і малого підприємництва, яке виробляє 9,4% обсягу продукції (робіт, послуг) господарського комплексу міста. Вагома роль малого бізнесу в економіці міста пов’язана із значною кількістю робочих місць, що щорічно створюються у цій сфері. Питома вага зайнятого у малому бізнесі населення становить 31% від загальної чисельності зайнятого населення. Розвиток малого підприємництва сприяє створенню ефективного конкурентного середовища і вирішенню багатьох соціально-економічних проблем міст, зокрема, в сфері пасажироперевезень, житлового будівництва, розвитку торгової мережі, закладів громадського харчування та інших видів послуг.

До ефективних заходів міської політики підтримки малого бізнесу, що реалізуються в місті, слід віднести: створення Реєстраційної палати, міського фонду підтримки підприємництва та Єдиного офісу з питань погодження документів для одержання дозволів на розміщення, будівництво, реконструкцію об’єктів громадського і промислового значення.

Ще одним фактором диверсифікованості економічної структури міста є розвиток аграрного сектору економіки. Місто має передумови для розвитку сільськогосподарської діяльності. Територія міської громади включає 18,7 тис. га земель сільськогосподарського призначення (44% від загальної площі міських земель). Особливостями розвитку аграрного сектору економіки міських територій є: значна кількість фермерських господарств у структурі аграрних підприємств (50%); пріоритетність рослинництва, обсяги продукції якого становлять 67,6% від загального обсягу сільгосппродукції.

Аналіз маркетингового середовища міста проведений у роботі шляхом експертної оцінки впливу його складових на діяльність підприємств. Він засвідчив, що сучасне ринкове середовище є несприятливим для розвитку сільгосппідприємств, а найбільший негативний вплив на їх розвиток мають фактори мікросередовища.

Узагальнення результатів оцінки рівня диверсифікованості економічної структури міста дозволило сформулювати наступну закономірність: високий рівень диверсифікованості економічної структури великих міст, які є регіональними центрами, підтверджується високим потенціалом її адаптивності і, одночасно, високою залежністю від зовнішніх чинників (змін кон’юнктури ринку, політичної стабільності, довіри іноземних інвесторів та ін.). Необхідно відмітити, що позитивним чинником розширення зовнішньоекономічної діяльності та конкурентною перевагою м. Херсон є наявність на його території морського торгівельного порту.

У роботі акцентується увага на тому, що рівень адаптативності розвитку міської системи залежить від відкритості економіки міста, прогресивності структури, кон’юнктурності продукції і наявності агломераційного ефекту. Відзначимо, що м. Херсон має передумови для розвитку моноцентричної агломерації, оскільки його адміністративно-територіальна структура представлена п’ятьма міськими районами, чотирма селищами міського типу і дев’ятьма сільськими населеними пунктами.

Важливим фактором швидкої адаптації міст до пострадянських умов функціонування є посилення їх виграшного позиціювання у просторі територіальної конкуренції. Воно забезпечуватиметься ефективною реструктуризацією їх господарських комплексів, високими темпами розвитку малого бізнесу, інтенсифікацією торгівлі та розвитком сервісної економіки, яка надає послуги необхідні для міста та його мешканців. Розвиток сфери фінансів, робота з нерухомістю та багатопрофільний консалтинг, страхова діяльність та інші обслуговуючі сфери стають в умовах постіндустріального суспільства вагомими складовими економічної структури міста.

Дослідження нових економічних функцій в структурі економіки м. Херсон дозволяє відзначити, що найвищий рівень адаптивності має сфера фінансових послуг. Розвиток фінансових функцій у великих містах є не тільки ознакою достатньо високої адаптивності економічної структури, а й необхідною передумовою її подальшого підвищення. У м. Херсон сьогодні функціонують філії 32 банків, у яких протягом 2003-2006 рр. загальна сума депозитів збільшилась у 3,2 рази, що свідчить про зростання частки доходів населення, спрямованих на заощадження і довіри до фінансово-кредитної системи загалом.

Інновації, як стратегічний пріоритет розвитку сучасної економіки стають визначальним чинником міжтериторіальної конкурентної боротьби, внаслідок чого збільшується міжміська диференціація. Проблеми високого ступеню зносу основних фондів і низького рівня впровадження енергозберігаючих технологій є актуальними для розвитку економіки м. Херсон.

Автором проведено аналіз показників, які характеризують фінансово-бюджетну політику міста. Частка промисловості в структурі податків та зборів за галузями економіки у 2006 році становила 23,5%; транспорту і зв’язку – 12,5%; торгівлі і громадського харчування - 10,1%; будівництва – 8,7%; сільського господарства – 2,2%. Левову частку надходжень податків до бюджету міста складає податок з доходів фізичних осіб - 47,1% від загального обсягу податків і зборів; податок на прибуток – 18,2%; податок на додану вартість – 6,8%. Акцизний збір становить лише 0,7%. У структурі надходжень до міського бюджету від використання об’єктів права комунальної власності найбільшу питому вагу мають податок на землю (надходження від оренди земельних ділянок, земельний податок) – 28,7%, надходження від відчуження об’єктів комунального майна – 23,3% і надходження від продажу земельних ділянок – 13,3%.

Отже, міська фінансово-бюджетна політика повинна орієнтуватись на: досягнення якомога вищого ступеня ефективності мобілізації коштів у бюджет міста; перерозподіл та раціональне використання доходів з метою забезпечення виконання органами міського самоуправління їх функцій; створення сприятливих умов для досягнення стратегічних цілей розвитку міста. Слід відзначити, що фінансово-бюджетна політика повинна координуватись з планами соціально-економічного розвитку міст.

Основними соціальними векторами змін в економічній структурі міст є розширення системи соціальних послуг та підвищення ефективності використання трудових ресурсів. Як свідчать проведені дослідження до негативних фактів соціального розвитку міста слід віднести те, що із 62,9% населення міста працездатного віку 7% є безробітними, а також збереження значної різниці між максимальним і мінімальним рівнем середньої заробітної плати одного працівника (у 2005 р. у 2 рази, а у 2006р. – в 1,5 рази).

Слід відзначити, що міські цільові програми, що діють в м. Херсон здебільшого спрямовані на вирішення соціальних проблем. Так, протягом останніх років в місті реалізується міська комплексна програма „Соціальний захист”, до складу якої увійшли цільові програми „Вдячність”, „Муніципальний хліб” та деякі інші.

Таким чином, аналіз тенденцій розвитку економічної і територіальної структури м. Херсон свідчить про нагальну потребу удосконалення його структурної політики з метою оптимізації економічних пропорцій і підвищення якості життя населення.

У третьому розділі «Удосконалення структурної політики розвитку великих міст» запропоновано стратегічні напрями їх структурної політики, подано пропозиції з удосконалення фінансового та інформаційного механізму її реалізації, визначені пріоритети інтеграційної моделі соціально-економічного розвитку міст.

Вдосконалення управління соціально-економічним розвитком міст в умовах становлення місцевого самоврядування дедалі більше потребує створення науково-методичної бази стратегічного планування соціально-економічного розвитку міст. Вдосконалення системи стратегічного планування передбачає: по-перше, зміни сутності планування – із засобу адміністративного тиску на інструмент науково обґрунтованих збалансованих рішень для досягнення цілей соціально-економічного розвитку території; по-друге, посилення стратегічного характеру планування; по-третє, демократизацію процесу вироблення та прийняття стратегічних документів.

Одним з ключових завдань управління розвитком міст має стати проведення ефективної структурної політики У процесі дослідження особливостей структурної політики м. Херсон визнано доцільним збереження традиційної спеціалізації містобудівної бази; реструктуризацію промисловості на інноваційній основі, що забезпечить високу якість продукції і її конкурентоспроможність на національному, міжрегіональному і світовому рівнях; відтворення функцій з обслуговування сільського господарства; розвиток інноваційного бізнесу; диверсифікацію господарської діяльності за рахунок торгово-комерційної, митно-складської, будівельної, рекреаційної, інформаційно-рекламної та інших видів діяльності; проведення інвентаризації об’єктів усіх форм власності з метою виявлення резервів для активізації економічної діяльності.

Для м. Херсон прийнятною є ресурсоефективна стратегія розвитку, суть якої полягає у забезпеченні економічного зростання і підвищення якості життя населення за умов раціонального використання ресурсів. У якості стратегічних цілей розвитку міста запропоновано:

- сприяння та створення умов зміцнення фінансового стану промислових підприємств;

- нарощування випуску конкурентоспроможної продукції;

- розвиток будівництва, у т.ч. житлового;

- відтворення системи життєзабезпечення та життєдіяльності міста;

- розвиток і удосконалення транспортної інфраструктури міста;

- розвиток туристично-рекреаційного комплексу;

- створення інвестиційно привабливого іміджу міста;

- розвиток малого підприємництва;

- зростання рівня зайнятості населення, створення нових робочих місць;

- створення умов для самореалізації молоді.

Трансформація економічної структури призводить не тільки до змін економічного, а й архітектурно-планувального ландшафту міст. У великих містах сьогодні спостерігається витіснення житлових функцій з центральних районів та заміна їх на адміністративні, ділові і торгові функції. Внаслідок зростання автомобілізації населення, збільшується потреба в удосконаленні транспортної інфраструктури міст. Несанкціоновані порушення функціонального навантаження окремих територій міста призводять до розбалансованості його територіальної структури.

Розв’язання проблем формування сучасної територіальної структури міст вимагає розробки стратегічних рішень в сфері територіального планування і посилення контролю за виконанням заходів, передбачених генеральними планами міст. Так, у генеральному плані м. Херсон доцільно передбачити наступні зміни у його територіальній структурі: завершення будівництва житлових районів, вказаних у старому генеральному плані і розбудову нових; розширення рекреаційно-відпочинкової системи міста, зокрема, на лівому березі р. Дніпро; розвиток промислових територій, в тому числі територій морського і річкового портів; винесення промислових зон за межі міст, або перепрофілювання їх у сельбищні території. Додамо, що морський і річковий порти, не маючи резервних територій, повинні розвиватись за рахунок власних територіальних ресурсів та створення сучасних ліній навантаження товарів.

Особливу увагу при реалізації стратегії розвитку міст та їх структурної політики слід звернути при плануванні бюджетних коштів на утримання житлово-комунального господарства, в тому числі на виконання заходів з упередження аварій та запобігання техногенним катастрофам у цій сфері та покращення благоустрою міст.

У сучасній системі управління розвитком міст робиться акцент на складності процесу консолідації усіх суб’єктів міської політики. Тому основним пріоритетом удосконалення міської політики має стати врахування інтересів територіальних громад, влади, бізнесових структур і науки, що вимагає розробки ефективного механізму налагодження системи відносин і узгодження інтересів. Механізм координації відповідатиме логіці інтеграційної моделі розвитку міста і передбачатиме:

- формування цілей і напрямів перспективного розвитку міста;

- розробку основ взаємодії влади, бізнесу, науки і освіти;

- нормативно-правове оформлення основ цієї взаємодії;

- розробку соціальних замовлень для кожного учасника взаємодії;

- використання інноваційних технологій в управлінні.

Отже, реалізація інтеграційної моделі розвитку міст вимагає залучення новітніх механізмів муніципального управління, що базуються на активній взаємодії органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання і територіальних громад.

Висновки

У дисертаційній роботі розроблено теоретико-методологічні і методичні положення щодо оцінки якості економічної структури міст та запропоновані практичні рекомендації з удосконалення їх структурної політики. Проведене дослідження дало змогу сформулювати наступні висновки і узагальнення:

1. Міждисциплінарний підхід є теоретико-методологічною основою дослідження особливостей розвитку сучасних міст України. Сукупність розглянутих у роботі теорій економіки міста дозволила: на основі окреслення конкретних напрямів досліджень визначити еволюційні етапи формування теорії економіки міст; охарактеризувати рушійні сили структурної трансформації економіки міст і визначити особливості сучасної міської політики в Україні. Доведено, що ефективний розвиток економіки міст неможливий без її реструктуризації, яка б відповідала сучасним тенденціям світової та національної економіки. Темпи і масштаби реструктуризації залежать від готовності регіональних і локальних (міських) територіальних систем сприймати прогресивні структурні зрушення.

2. Процес реструктуризації економіки великих міст носить об’єктивний характер. Структурні зміни в економіці міст відбуваються під впливом еволюційних і трансформаційних чинників. Трансформація економічної структури міста зумовлена, насамперед, поширенням глобалізації, яка призводить до: інтенсифікації технологічних, економічних і соціальних зрушень; посилення мобільності капіталу, технологій, населення, інформації; модифікації вимог до місця розміщення різних економічних об’єктів, що призводить до трансформації галузевої і просторової структури економіки. Серед інших чинників впливу на економічну структуру міста доцільно виділити: кількісну і якісну трансформацію зовнішнього ринку; демілітаризацію економіки; формування вільних ринкових структур, які функціонують на засадах приватної власності, підприємництва і конкуренції; зміни у сфері попиту і пропозиції.

3. У роботі запропоновано класифікацію економічних субструктур міста і методику оцінки якості його економічної структури, яка передбачає: проведення аналізу субструктур в розрізі їх елементів і зв’язків між ними; оцінку інтенсивності цих процесів у динаміці; оцінку впливу структурних змін на ефективність міської економіки. Аналіз елементів і зв’язків між економічними субструктурами міста слід проводити за допомогою коефіцієнтів диверсифікації, локалізації і структурних відмінностей, а також методів, які вивчають пропорції між елементами та інтенсивністю взаємозв’язків. Аналіз динаміки структури доцільно проводити за допомогою вивчення взаємозалежностей між циклічними коливаннями і структурними зрушеннями, а аналіз впливу структурних зрушень на економічний розвиток міста слід проводити за допомогою економетричних моделей, кореляційного та регресійного аналізів.

4. В процесі дослідження якості економічної структури м. Херсон встановлено достатньо високий рівень інерційності і, одночасно, диверсифікованості його економічної структури. Слід відзначити, що рівень диверсифікованості економічної структури міста та інтенсивність структурних перетворень є вищими, ніж у промисловості.

5. Аналіз соціальних диспропорцій у розвитку міста засвідчив наявність причинно-наслідкових зв’язків між соціальними процесами та структурними зрушенням в економіці досліджуваного міста.

6. Структурна політика міст розглядається як фактор підвищення адаптивності і конкурентоспроможності міських систем. Міська структурна політика в сьогоднішніх умовах господарювання повинна базуватись на суміжно-функціональному підході, що сприяє залученню нових інструментів в процесі її реалізації; диверсифікації економічної діяльності на території міста; інтеграції ресурсів в інтересах розвитку міста; розробці та впровадженню ефективного механізму координації та налагодженню горизонтальних зв’язків і створенню інституціальних мереж на основі приватно-суспільного партнерства. Слід відзначити, що невідповідність структури економіки міст України тенденціям структурних перетворень у містах світу знижує рівень їх конкурентоспроможності.

7. У роботі обґрунтовано позитивні аспекти застосування маркетингового підходу до дослідження міського середовища. Міський маркетинг визнано ефективним інструментом структурних зрушень в економіці міста. З огляду на це, пропонується створити маркетингове агентство розвитку міста, що надаватиме інформацію вітчизняним та іноземним інвесторам про стан промислових підприємств, їх технологічне оснащення та ринки збуту продукції, кадрову політику підприємств, а також про умови продажу промислового підприємства й устаткування та стратегічні пріоритети місцевої влади щодо конкретного підприємства чи сфери економічної діяльності.

8. Визначені у роботі стратегічні цілі розвитку м. Херсон засвідчили, що міська влада повинна виконувати домінуючу роль у формуванні та реалізації структурної політики міст. Посилення ролі влади у розв’язанні структурних проблем розвитку міст можливе також за умов розширення сфери дії міських цільових програм, реалізація яких є складовою механізму втілення стратегії соціально-економічного розвитку. Пріоритети цільових програм повинні спрямовуватись не тільки на розв’язання соціальних проблем, а й на розвиток виробництва та покращення благоустрою міст. Особливу увагу у реалізації структурної політики міст необхідно звернути на підтримку інвестиційних проектів у виробничій сфері. Нові умови функціонування економіки міст потребують реалізації інтеграційної моделі їх розвитку, суть якої полягає у: дотриманні паритетності інтересів усіх суб’єктів господарювання, населення і влади; забезпеченні консолідації територіальної громади міста з метою вирішення проблем його розвитку та покращення умов проживання населення; підвищенні дієвості міської політики загалом.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Публікації у фахових виданнях:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

Анотація

Сальдо В.В. Формування та розвиток економічної структури великого міста. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 – Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. – Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2008.

Дисертаційне дослідження присвячене удосконаленню концептуальних положень теорії економіки міст і розробці науково обґрунтованих методичних рекомендацій щодо вдосконалення структурної політики великих міст. Запропоновано методичні підходи до оцінювання якості економічної структури міст. Проаналізовано стан, особливості і тенденції формування та розвитку економічної структури міст. Здійснено аналіз конкурентних переваг економічного розвитку м. Херсон та проаналізовано вплив ринкових функцій на структурні зрушення в економіці міста. Охарактеризовано вплив соціальних процесів та трансформацію економічної структури міст.

На основі визначення особливостей формування стратегії міста, обґрунтування тенденцій його соціально-економічного розвитку