ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. К.Д.УШИНСЬКОГО

СПРИНСЬКА ЗОРЯНА ВАЛЕНТИНІВНА

УДК: 159.923

СПІВВІДНОШЕННЯ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ТА ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ОСОБИСТОСТІ

19.00.01 – загальна психологія, історія психології

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Одеса – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Львівському національному університеті імені І.Я.Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор філософських наук, професор

СКОТНА Надія Володимирівна,

Дрогобицький державний педагогічний

університету імені І.Я.Франка,

декан соціально-гуманітарного факультету

завідувач кафедри практичної психології

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

КАЛІНА Надія Федорівна,

Таврійський національний

університет ім. В.І.Вернадського,

завідувач кафедри глибинної психології

та психотерапії;

кандидат психологічних наук

ЦІЛЬМАК Олена Миколаївна

Одеський державний університету внутрішніх справ,

начальник кафедри юридичної психології

та педагогіки.

Захист відбудеться «14» червня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.053.03. у Південноукраїнському державному педагогічному університеті ім. К.Д.Ушинського за адресою: 65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26, конференц-зала.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського за адресою: 65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.

Автореферат розісланий «10» травня 2008 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.В.Кузнєцова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження співвідношення агресивної поведінки та ціннісних орієнтацій особистості зумовлена низкою проблем, що існують на сучасному етапі становлення українського суспільства.

На сьогоднішній день відмічається значний зріст агресії у різноманітних сферах життєдіяльності особистості, зростають стимули до агресивної поведінки в масовій культурі, активно пропагується використання агресивних проявів для досягнення певних цілей у засобах масової інформації. Сучасне суспільство пред’являє до людини зокрема до її духовності, цінностей та уявлень щодо свого майбутнього та майбутнього суспільства все більші і більші вимоги. Та проблемою є те, що агресія стає одним з найефективніших способів досягнення та утримання цінностей.

Необхідність наукової розробки означеної проблеми, тобто вивчення співвідношення між агресивною поведінкою та ціннісними орієнтаціями особистості, визначається вимогами практики щодо створення новітніх виховних технологій просвітницької, профілактичної та корекційної роботи з проблеми подолання агресії та її проявів.

Особливого значення набуває ця проблема в умовах соціальної реабілітації та адаптації осіб, що перебувають в установах позбавлення волі.

Різноманітні погляди на людську природу дають можливість зустріти у психологічній літературі різні визначення поняття агресії, хоча більшість дослідників сходяться у визнанні необхідності розглядати його диференційовано - як ситуативне явище і як особистісну характеристику. У існуючих на сьогоднішній день психологічних дослідженнях аналізуються особливості впливу певних ситуацій на агресивність людини (А.Г.Амбрумова, О.Г.Антонова-Турченко, Н.М.Ануфрієва, О.І.Донцов, О.А.Донченко, О.Б.Елькінбард, А.В.Калуєв, А.Б.Коваленко, Т.М.Титаренко, О.М.Цільмак, О.Я.Чебикін, А.І.Чоботарь, Л.М.Юр’єва; Г.Кауфман, Р.Лазарус, Г.Сельє, С.Розенцвейг, та інші). Ряд дослідників доводять, що різноманітні прояви агресії людини є реакцією на певні провокації (Л.Берковіц, Р. Берон, Д. Річардсон, Д. Майерс). Про функціональне призначення агресивних проявів особистості йдеться у працях як вітчизняних, так і зарубіжних науковців (Н.Ф.Каліна, М.Д.Левітов, Н.Ю.Максимова, К.Л.Милютіна, А.О.Реан, О.П.Саннікова, Е.Аронсон, R.Ardrey, L.Berkowitz, А.Бандура A.Buss, J.Dollard, L.Doob, К.Лоренц, N.Miller, O.Mowrer, G.Rochlin, L.J.Saul, S.Feschbach, З.Фрейд, Е.Фромм, З.Шасварі та багато інших).

Загальним для психологічних пояснень агресії є те, що агресивної поведінки можна уникнути: імовірність її появи залежить від безлічі сприятливих і перешкоджаючих агресії факторів, що пов’язані як з самою особистістю, так і з навколишнім середовищем. Одним з факторів, що пов’язаний з проявами агресії є цінності.

Особливості формування духовності особистості на сучасному етапі полягають в тому, що цей процес відбувається в умовах соціально-економічної кризи суспільства, розширення соціальної самостійності та ініціативи молоді. Це приводить до критичного переосмислення досвіду попередніх поколінь, формує нові уявлення щодо свого майбутнього та майбутнього суспільства, спричиняє переоцінку системи цінностей.

На сьогоднішній день існує багато досліджень з проблем як агресії, агресивної поведінки, так і ціннісних орієнтації особистості. Проблема становлення ціннісних орієнтацій докладно розглянута у працях К.А.Абульханової-Славської, А.Адикулова, О.Г.Асмолова, І.Д.Беха, Б.С.Братуся, М.Й.Боришевського, Т.В.Бутківської, Л.С.Виготського, О.Г.Дробницького, А.Г.Здравомислова, О.М.Леонтьєва, С.Д.Максименка, С.Л.Рубінштейна, Н.В.Скотної, Л.М.Смірнова, Л.Столовича, В.П.Тугаринова, Н.В.Чепелєвої, В.Франкла, Н.В.Фролової, В.О.Ядова та інших дослідників. Та надзвичайно мало досліджень, де йдеться про зв’язок агресивної поведінки з ціннісними орієнтаціями особистості. Актуальність та недостатня розробленість даної проблеми визначили вибір теми дослідження „Співвідношення агресивної поведінки та ціннісних орієнтацій особистості”.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної роботи кафедри психології Львівського національного університету ім. І.Я.Франка “Психологічний аналіз соціальної активності особистості” (номер держреєстрації 0199U003619). Тема затверджена Вченою Радою Львівського національного університету ім. І.Я.Франка (протокол № 24/4 від 25 квітня 2001 р.) та закоординована Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 6 від 19 червня 2007 р.). Автором досліджувалась проблема агресивної поведінки у площині соціальної активності особистості.

Мета дослідження полягає у розкритті особливостей агресивної поведінки, ціннісних орієнтацій особистості, характеру їх співвідношення та прояву в осіб з різною специфікою агресії.

Для досягнення поставленої мети були поставлені такі завдання:

1) на основі аналізу психологічних джерел визначити логіку та напрямок теоретико-емпіричного дослідження агресивної поведінки, ціннісних орієнтацій, уточнити поняття „агресивна поведінка”, визначити властивості особистості, які можуть бути пов’язані з феноменами, що вивчаються;

2) розробити модель емпіричного дослідження і систему дослідницьких процедур, спрямованих на діагностику показників агресивної поведінки, ціннісних орієнтацій та певного спектру властивостей особистості, які пов’язані з ними;

3) емпірично дослідити зв’язки показників агресивної поведінки, ціннісних орієнтацій та властивостей особистості, які досліджуються у співвідношенні з ними;

4) вивчити специфіку агресивної поведінки та ціннісних орієнтацій у осіб, що знаходяться на волі (студенти) та осіб, що відбувають покарання у виховній колонії;

5) дослідити індивідуально-психологічні особливості осіб з різним рівнем індексів агресивності та ворожості.

Об’єкт дослідження – психологічні особливості особистості з різними проявами агресивної поведінки.

Предмет дослідження – показники агресивної поведінки, ціннісних орієнтацій та їх співвідношення.

Гіпотеза дослідження: міра значимості термінальних цінностей та сфер людського існування, що представлені в житті кожної особистості, пов’язана з певними показниками агресивної поведінки, за допомогою яких особистість реалізує свої бажання та прагнення.

Методи дослідження. В дослідженні використовувались: теоретичні методи (аналіз літератури за даною проблематикою); емпіричні (спостереження, тестування та опитування); статистичні методи обробки даних (кореляційний, факторний аналіз, t-критерій Стьюдента), які здійснювались за допомогою комп’ютерної програми SPSS 13.0 for Windows; методи якісного аналізу даних (метод „асів”, „профілів”).

Тестування здійснювалось за методиками, спрямованими на діагностику агресивної поведінки, ціннісних орієнтацій та певного спектру індивідуально-психологічних властивостей особистості. Для діагностики показників та форм агресії використано методику А.Басса - А.Дарки; з метою вивчення міри значимості ціннісних орієнтацій та сфер життєдіяльності людини було обрано методику „Ціннісні орієнтації” М.Рокіча і опитувальник „ОТеЦ” І.Сєніна; для дослідження адаптивних та комунікативних властивостей особистості, що мають важливе значення для соціальної регуляції поведінки задіяні методика діагностики домінуючої стратегії психологічного захисту В.Бойко, особистісний опитувальник FPI, методика EPQ Г.Айзенка, методика діагностики рівня суб’єктивного контролю Дж.Роттера, методика діагностики комунікативної установки В.Бойко.

Дослідження проводилось на базі Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка та Самбірської виховної колонії. Вибірку дослідження склало 270 осіб у віці 16-21 років, з них 200 студентів та 70 вихованців СВК.

Наукова новизна та теоретичне значення роботи полягає в тому, що:

- вперше теоретично обґрунтовано та емпірично виявлено взаємозв’язки між показниками агресивної поведінки, ціннісних орієнтацій та властивостей особистості, які відображають індивідуально-психологічний характер соціальної регуляції особистості; доведено, що особи з різним рівнем агресивної поведінки характеризуються своєрідністю та неповторністю у мірі значимості цінностей та сфер життєдіяльності; встановлено, що особи, які знаходяться на волі та ті, що її позбавлені володіють своєю специфікою агресивної поведінки та ціннісних орієнтацій, які визначають спрямованість активності особистості;

- розширено та доповнено уявлення про індивідуально-психологічні особливості осіб з різним рівнем індексів агресивності та ворожості у просторі досліджуваних властивостей особистості, які мають як загальні тенденції, так і відмінності;

- набуло подальшого розвитку знання з проблематики психологічного змісту агресивної поведінки як складного та багатоаспектного феномену; знання про характер співвідношення показників агресивної поведінки та ціннісних орієнтацій, який виявляє зростання імовірності проявів агресивної поведінки при збільшенні значення певних цінностей для особистості з метою їх отримання чи захисту.

Практичне значення роботи. Зміст теоретичної та практичної частин роботи може бути використаний у процесі підготовки студентів при викладанні певних розділів загальної, диференційної, юридичної психології. Отримані результати визначили нові резерви щодо можливостей розробки конкретних терапевтичних та корекційних прийомів у роботі психолога з особами для подолання деструктивних проявів агресії та у реабілітаційній роботі спеціалістів, що працюють в установах виконання покарань.

Результати дослідження впроваджувались у роботі психологів Самбірської виховної колонії для проведення просвітницької, консультаційної, корекційної роботи з вихованцями з метою уникнення негативних проявів агресії та з метою адаптації вихованців до життя на волі (акт № 7 від 09.01.08 р.), під час проведення постійнодіючих тренінгів „Профілактика насильства” для спеціалістів, що працюють з різними верствами населення та у роботі дорадчого органу з сім’ями, що опинилися в складних життєвих обставинах у Самбірському міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (акт №15/69 від 08.11.07).

Особистий внесок автора. Отримані автором емпіричні дані є самостійним внеском в розробку проблеми співвідношення агресивної поведінки та ціннісних орієнтацій особистості. Автор самостійно зібрав емпіричний матеріал, здійснив математико-статистичну обробку даних, узагальнив та інтерпретував отримані результати.

Надійність та достовірність результатів забезпечується теоретичним аналізом проблеми, відповідністю застосованих методів меті та задачам дослідження, поєднанням якісного та кількісного аналізу отриманого емпіричного матеріалу, використанням сучасного апарату методів математичної статистики, відповідним добором груп досліджуваних, створенням адекватних умов обстеження, репрезентативністю вибірки.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на конференціях: II Міжнародна науково-практична конференція „Молодіжна політика: проблеми і перспективи” (Дрогобич, 2005 р.), ІІ Міжнародна науково-практична конференція „Особистість у розбудові відкритого демократичного суспільства в Україні” (Дрогобич, 2005 р.), Міжнародна науково-практична конференція „Психологія особистості: теорія, досвід, практика” (Одеса, 2007 р.), Міжнародна науково-практична конференція „Формування цінностей сучасної особистості” (Дрогобич, 2007 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція „Психологічні засади здорового способу життя студентської молоді” (Чернігів, 2005 р.), на щорічних наукових конференціях Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 6 статтях у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Зміст роботи викладений на 177 сторінках комп’ютерного тексту і включає 19 таблиць та 17 рисунків. Список використаних джерел нараховує 220 праць українських та зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, зв’язок з науковими програмами, визначено мету та завдання, об’єкт, предмет дослідження, висвітлено наукову новизну роботи, її теоретичне та практичне значення, наведено дані про апробацію результатів дисертаційного дослідження та публікацій за темою дисертації.

У першому розділі „Теоретико-методологічні основи дослідження агресивної поведінки та ціннісних орієнтацій особистості” висвітлено аналіз поняття агресії, розглядаються теоретичні підходи щодо сутності агресії в роботах вітчизняних та зарубіжних науковців, окреслено психологічний зміст даного феномену, розглянуто особливості співвідношення агресивної поведінки та ціннісних орієнтацій особистості.

Аналіз літературних джерел показав, що проблема агресії стає об’єктом пильної уваги різних галузей наукового знання. Вітчизняні та зарубіжні дослідники розглядають агресію як поведінковий прояв, як психічний стан, як властивість особистості та як об’єкт потреби. Агресія може виконувати позитивну, негативну та амбівалентну функції. Про позитивну агресію йдеться в роботах М.Д.Левітова, В.В.Лебединського, О.С.Нікольської, К.Лоренца, П.Девідсона, про негативні прояви агресивної поведінки - в роботах Р.Берона, Д.Річардсона, С.С.Занюка та інших, амбівалентна функція агресії розглянута в роботах А.А.Бандури, Р.Берона, А.О.Реана, Л.М.Семенюк, Л.Н.Юр’євої.

Агресія характеризується активним рухом психобіологічної енергії, спрямованої на той чи інший вид діяльності. Агресія не повинна розумітися як суто негативний, деструктивний в опозиції до гармонії феномен. Навпаки, роль агресії в розвитку життя настільки велика, що її просто тяжко переоцінити. Агресія дає індивідові, групі, суспільству змогу виживати, тобто слугує життєвим інтересам та цілям. Агресія виступає засобом подолання перешкод, які виникають на шляху до поставленої мети, способом адаптації до навколишнього середовища (А.Адлер, Г.Паренс, Е.Фромм, М.Д.Левітов, В.В.Лебединський, О.С.Нікольська, А.Басс та багато інших). Агресія може проявлятися в різних формах, проте всі ці форми об’єднуються однією загальною рисою – вони є спробою індивідів контролювати, впливати на себе та на оточення (Г.Паренс).

Схильність до агресії виникає при перешкоді до здобуття чи утримання важливих ціннісних орієнтацій (Дж.Доллард, Н.Міллер, А.Бандура). Цінність – це соціально-значима характеристика, а ціннісні орієнтації – це відносно стійка спрямованість потреби особистості на певну групу цінностей. Не слід ховатися за тезу, що ціннісні орієнтації є регулятором поведінки особистості, як переконують нас багато дослідників (Т.В.Бутківська, В.В.Водзінська, І.Ю.Істошин, В.М.Мясищєв). Цінності існують незалежно від того, чи є загальноприйнята оцінка явища позитивною або негативною. Ціннісні орієнтації слід розглядати як регулятор самоактивності особистості (М.Й.Боришевський, Н.В.Фролова). Регуляція поведінки є однією з функцій цінностей (С.Л.Рубінштейн). Чим вищий рівень прагнення отримати певні блага, тим вищий рівень агресії буде проявляти індивід для захисту власної суб’єктивної реальності та для досягнення певних життєвих цілей. Важливим завданням є з’ясування питання про те, задля яких цінностей індивід готовий проявляти агресію. Тобто, суспільство повинне бути готове до того, що будь-яка спроба досягти певних цінностей може супроводжуватися агресивними проявами деструктивного характеру.

Таким чином, встановлено, що під агресивною поведінкою розуміється поведінка особистості, яка може проявлятися у вигляді: реакції індивіда на загрозу його вітальним інтересам; захисту суб’єктивної реальності особистості; проявлення індивідом власних негативних почуттів у відповідь на різноманітні несприятливі, у фізичному і психічному відношенні, життєві ситуації; цілеспрямована дія, спрямована на задоволення значимих цінностей та сфер людського існування.

Одна й та ж поведінкова реакція різними індивідами може сприйматися і як неприпустимо агресивна, і як нормальна – усе залежить від міри значимості цінностей для кожного індивіда. Чим важливішими є ціннісні орієнтації, тим вищий рівень агресії буде проявляти особистість, захищаючи власні цінності для досягнення поставленої мети.

Окрім ціннісних орієнтацій, агресивна поведінка пов’язана з цілою низкою властивостей особистості, серед яких слід виділити ті, що мають важливе значення для соціальної адаптації та регуляції поведінки, тобто адаптивні властивості особистості, такі як невротичність, депресивність, роздратованість, спонтанна та реактивна агресивність, сором’язливість, товариськість, врівноваженість, емоційна лабільність, інтернальність-екстернальність. Окрім цього, різноманітні прояви агресивної поведінки можуть відслідковуватися і у сфері міжособистісного спілкування, тому можна виділити комунікативні властивості особистості, що пов’язані з нею, а саме: негативна комунікативна установка, знижена комунікативна толерантність, різноманітні способи психологічного захисту в спілкуванні, такі як миролюбство, уникання, агресія.

Розгляд основних підходів до вивчення агресивної поведінки, ціннісних орієнтацій, певного спектру властивостей особистості, які гіпотетично пов’язані з агресивною поведінкою та їхнього співвідношення дозволив припустити, що агресивна поведінка співвідноситься з ціннісними орієнтаціями та деякими властивостями особистості.

У другому розділі „Процедура дослідження показників агресивної поведінки та ціннісних орієнтацій особистості” визначено програму емпіричного дослідження, висвітлено основні етапи дослідження та послідовність його реалізації; визначено репрезентативну вибірку, обґрунтовано вибір кожної психодіагностичної методики.

Для проведення дослідження нами було сформовано дві репрезентативні вибірки. Першу вибірку склали студенти (у кількості 200 чоловік) Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка, другу – хлопці-вихованці Самбірської виховної колонії (у кількості 70 чоловік).

Емпіричне дослідження включало ряд послідовних та взаємопов’язаних етапів (підготовчий, діагностичний, етап математико-статистичної обробки даних, інтерпретаційний). Змістом підготовчого етапу було створення комплексу психодіагностичних методик відповідно до предмету дослідження. У цей комплекс увійшли методики, що діагностують форми і показники агресивної поведінки, ціннісні орієнтації особистості та широкий спектр індивідуально-типологічних властивостей особистості, що гіпотетично пов’язані з проявом агресивної поведінки. Психодіагностичний інструментарій склали: методика діагностики показників та форм агресії А.Басса та А.Дарки; методика „Ціннісні орієнтації” М.Рокіча; методика „ОТеЦ” І.Г.Сєніна; особистісний опитувальний FPI; методика EPQ Г.Айзенка; методика діагностики рівня суб’єктивного контролю Дж.Роттера; методика діагностики домінуючої стратегії психологічного захисту в спілкуванні В.Бойко; методика діагностики комунікативної установки В.Бойко. Підбір інструментарію здійснювався на підставі таких критеріїв – концептуальна обумовленість методу, валідність, надійність та можливість порівняння отриманих результатів з результатами інших авторів.

Задачами власне емпіричного етапу дослідження були діагностика показників та форм агресії, ціннісних орієнтацій особистості та діагностика адаптивних та комунікативних властивостей особистості, що гіпотетично пов’язані з проявами агресії.

На наступному етапі підібрано методи математико-статистичної обробки даних. Кількісний аналіз, спрямований на пошук взаємозв’язків між досліджуваними показниками (кореляційний, факторний аналіз), здійснювався за допомогою комп’ютерного пакету SPSS 13.00. У рамках якісного аналізу був застосований метод „асів” і „профілів”; на етапі обробки даних було використано t-критерій Стьюдента.

У третьому розділі „Результати емпіричного дослідження співвідношення агресивної поведінки і ціннісних орієнтацій особистості” представлено результати емпіричного дослідження показників агресивної поведінки, ціннісних орієнтацій та їх співвідношення та показників агресивної поведінки в просторі широкого спектру властивостей особистості, що супроводжують її прояви.

Результати кореляційного аналізу вказують на наявність багатозначних зв’язків показників агресивної поведінки з показниками термінальних цінностей, сфер життєдіяльності людини та з показниками адаптивних і комунікативних властивостей особистості. На рис. 1 представлена кореляційна плеяда, яка демонструє нам взаємозв’язки між показниками агресії та ціннісних орієнтацій і сфер життєдіяльності людини у групі студентів.

Примітка: зв’язок на 1%-рівні, на 5%-рівні

Рис. 1. Кореляційна плеяда взаємозв’язків між показниками ціннісних орієнтацій („ОТеЦ”) і агресії (Басса - Дарки)

Кореляційний аналіз виявив наявність додатних зв’язків майже між усіма показниками агресії та ціннісних орієнтацій, окрім показників фізичної, вербальної агресії та індексу агресивності, тому що ці показники не мають зв’язків з термінальними цінностями у різноманітних сферах життєдіяльності людини. Проте з рештою показниками виявляються зв’язки, в основному на 1%-рівні. Отриманий факт свідчить про взаємозалежність та взаємообумовленість двох рядів явищ, а саме: ціннісних орієнтацій, агресивної поведінки та схильності до неї.

Результати факторного аналізу дозволили виявити і описати комплекс взаємопов’язаних властивостей, які об’єднались в чотири фактори, перший з яких є монополярним, решта три – біполярні: „термінальні цінності”, „низька комунікативна толерантність – інтернальність”, „депресивність – агресивність”, „низька комунікативна установка – високі запити”. Виділення термінальних цінностей в окремий фактор свідчить про те, що цей психологічний феномен є, з одного боку, багатокомпонентним складним утворенням, а з іншого – цілісним та самостійним. У решти факторах поєднуються показники двох рядів явищ – показників ціннісних орієнтацій і агресивної поведінки та схильності до неї.

Дослідження індивідуально-психологічних проявів агресивної поведінки здійснювалося за допомогою якісного аналізу емпіричних даних (методу „асів” та „профілів”). Суттю даного підходу є групування досліджуваних за певними ознаками і вивчення у представників цих груп їх психологічних особливостей.

Ознакою диференціації досліджуваних було обрано міру загального вираження показників агресивної поведінки, тобто всього комплексу її якісних показників, зокрема: індексу агресивності – високий (ВІА), індексу ворожості – високий (ВІВ) і низький (НІВ) та їх поєднанню – високий індекс агресивності та ворожості (ВІАІВ) та низький рівень агресивності і ворожості (НІАІВ).

Пошук осіб з різним рівнем загальних показників індексів агресивності та ворожості, дозволив емпірично виявити осіб з високим рівнем індексу агресивності (ВІА), високим рівнем індексу ворожості (ВІВ), високим та низьким рівнем обох індексів (ВІАІВ, НІАІВ). Це дало змогу вивчити особливості полярних проявів агресивної поведінки, а також дослідити характеристики ціннісних орієнтацій та властивостей особистості, які супроводжують протилежні прояви агресивної поведінки.

Розглянемо профілі термінальних цінностей та сфер життєдіяльності досліджуваних студентів з різним рівнем індексу агресивності та ворожості (див. рис. 2).

ВІА | 6,76 | 7,46 | 6,86 | 6,30 | 6,70 | 6,96 | 7,16 | 7,00 | 6,88 | 7,38 | 6,79 | 6,58 | 6,92

ВІВ | 6,73 | 7,97 | 5,93 | 6,60 | 6,72 | 7,00 | 6,50 | 6,65 | 6,79 | 6,73 | 7,05 | 6,67 | 6,63

ВІАІВ | 5,80 | 7,06 | 5,46 | 6,53 | 6,93 | 7,06 | 7,13 | 5,26 | 6,71 | 6,88 | 6,29 | 6,42 | 5,75

НІВ | 7,20 | 7,21 | 5,77 | 6,14 | 6,6 | 6,5 | 6,5 | 6,3 | 6,79 | 6,45 | 6,61 | 6,38 | 6,38

Примітка: 1. Власний престиж (пр); 2. Матеріальна забезпеченість (мат.); 3. Креативність (креат); 4. Активні соціальні контакти (соц. к.); 5. Саморозвиток (самроз); 6. Досягнення (дос); 7. Духовне задоволення (дух. зад.); 8. Збереження власної індивідуальності (збер. інд.); 9. Сфера професійного життя (Проф.); 10. Сфера навчання та освіти (Навч); 11. Сфера сімейного життя (Сім.); 12. Сфера суспільного життя (Сус.); 13. Сфера захоплень (Зах.).

Рис. 2. Профілі термінальних цінностей та сфер життєдіяльності студентів з різним рівнем індексу агресивності та ворожості

Аналіз профілів засвідчив той факт, що досліджувані з різним рівнем індексів агресивності та ворожості мають як загальні тенденції, так і відмінності, які характеризуються своєрідністю, специфікою:

- досліджувані з високим рівнем індексу агресивності (ВІА) великого значення надають високому рівню матеріального забезпечення у всіх сферах існування (мат+); вони вважають, що найбільшою цінністю в житті є робити те, що цікаво, приносить внутрішнє задоволення (дух.зад.+) та, при цьому, забезпечує збереження власної неповторності (збер.інд.+); налагодження хороших взаємовідносин з оточуючими шляхом спілкування не є самоціллю для осіб даної групи (соц. к-);

- представники другої групи (ВІВ) також переконані в тому, що матеріальне забезпечення є основною запорукою життєвого благополуччя (мат+), прагнуть налагодити хороші взаємовідносини з оточуючими, вважаючи спілкування вагомою цінністю життя (соц.к+); разом з тим, вони не вважають важливим для себе реалізацію творчих здібностей, уникання стереотипів (креат-); їхня робота не потребує морального внутрішнього задоволення (дух.зад);

- прагнення отримати моральне внутрішнє задоволення від зробленого у всіх сферах свого існування (дух.зад+) є домінуючою цінністю для осіб третьої групи (ВІАІВ); вони, окрім матеріальної забезпеченості (мат+), важливими для себе обирають саморозвиток, самовдосконалення (самроз+). Дані досліджувані не прагнуть до визнання та схвалення власних дій з боку оточуючих (пр-), поводяться типово, стереотипно (креат-), при цьому вважають, що збереження неповторності власної індивідуальності є неважливою цінністю їхнього життя (збер.інд-);

- групу з низьким рівнем індексу ворожості (НІВ) характеризує прагнення до визнання, поваги, соціального схвалення власної поведінки зі сторони оточення (пр+), до високого рівня матеріального забезпечення, що деколи для них служить підвищенням власної самооцінки та самовдосконалення (мат+) та відсутність прагнення до збереження неповторності власної індивідуальності (збер.інд-), креативності (креат-), активних взаємовідносин між людьми (соц.к.-).

Щодо аналізу сфер життєдіяльності досліджуваних груп, то встановлено, що для першої та третьої групи найбільш значимою є сфера навчання (Навч+), для другої - сім’я (Сім+), для четвертої – професійне життя (Проф.+). Варто відмітити той факт, що сфера захоплень у другій, третій та четвертій групах посідає останнє місце, а у першій – друге.

Порівняння означених профілів підтверджується наявністю значимих відмінностей між означеними показниками термінальних цінностей і сфер життєдіяльності за t-критерієм Стьюдента.

Виявлено, що представники груп з різними показниками індексу агресивності та ворожості характеризуються також певною специфікою адаптивних та комунікативних властивостей особистості.

Так, особам з високим рівнем індексів агресивності властива домінантність, егоцентричність, авторитарність у відстоюванні власної думки, впевненість в собі, високий рівень суб’єктивного контролю лише по відношенні до здоров'я, у решти сферах рівень контролю є низьким, тобто, вони є екстерналами. Домінуючою стратегією психологічного захисту суб’єктивної реальності для них є агресія; студенти проявляють високий рівень завуальованої та відвертої жорстокості, маючи негативний досвід спілкування, хоча там, де це викликане об’єктивними чинниками, негативізму не проявляють. Для представників даної групи характерним є високий рівень негативної комунікативної установки та зниженої комунікативної толерантності, причому майже всі компоненти зниженої комунікативної толерантності є представленими у студентів з високим рівнем індексу агресивності.

Досліджувані з високим рівнем індексу ворожості депресивні, невротичні, тяжко знаходять вихід з критичних ситуацій, нетовариські, інтроверти, агресивно відносяться до навколишніх. Високий рівень суб’єктивного контролю дані особи проявляють лише у сімейних взаєминах; все, що відбуваються у решта сферах є для них результатом випадку чи дій інших людей. Високий рівень негативної комунікативної установки та зниженої комунікативної толерантності у студентів другої групи є результатом негативного досвіду у взаємодії з оточуючими, завуальованої жорстокості у ставленні до людей та подій соціальної реальності, низьким рівнем адаптації до навколишнього середовища, невмінням вибачати іншим помилок та прагненням переробити інших під себе. Найкращим способом вирішення конфліктної ситуації вони вважають агресію, або уникання, а зовсім не миролюбство.

Представники групи з високим рівнем обох індексів характеризуються підвищеним рівнем психопатизації, що створює передумови для імпульсивної поведінки, та агресивним відношенням до соціального оточення, вираженим прагненням домінувати; вони емоційно нестійкі, нетерплячі, невпевнені в собі, нетовариські. Рівень суб’єктивного контролю у них достатньо високий, тобто, вони вважають. що більшість важливих подій їхнього життя є результатом їх власних дії, що вони можуть керувати ними, і, таким чином, нести відповідальність за ці події і життя загалом. Найкращою стратегією захисту є лише агресія, альтернативних варіантів вирішення конфліктних ситуацій для представників даної групи не існує. Щодо аналізу комунікативних властивостей осіб з високим рівнем індексу агресивності та ворожості, то у спілкуванні вони проявляють лише завуальовану жорстокість, не маючи при цьому об’єктивних підстав, тому у них рівень негативної комунікативної установки є доволі низьким. Респонденти з високим рівнем обох індексів бажають перевиховати оточуючих на свій лад, але у них достатній рівень комунікативної толерантності.

Студентів з низьким рівнем індексу ворожості можна описати, як недовірливих, схильних до афективних реагувань, збудливих, фрустрованих, невпевнених в собі; їм властиві часті зміни настрою та недостатня регуляція власної поведінки. Щодо рівня суб’єктивного контролю, то особи цієї групи лише досягнення вважають своєю заслугою, відповідальність за решту подій їхнього життя вони покладають на інших. Досліджувані з низьким рівнем індексу ворожості вважають, що краще уникати неприємних подій у житті, ніж використовувати інші стратегії для їх вирішення. У них доволі низький рівень негативної комунікативної установки, вони не вміють керувати власними негативними емоціями при взаємодії з іншими, проте володіють достатньо високим рівнем комунікативної толерантності.

Порівняльний аналіз рівня значимості термінальних цінностей та сфер життєдіяльності людини засвідчив той факт, що відмінність у значимості вищеозначених показників скоріш за все зумовлена змістом, який вкладають у ці цінності та сфери студенти та вихованці колонії. Це пояснюється тим, що дані методи діагностики ціннісних орієнтацій досліджують не наявність тієї чи іншої цінності у досліджуваних, а лише її значення для них; окрім цього спрацьовує ефект соціального схвалення, який провокує досліджуваних обирати цінності, які є соціально значимі. Вищевказане дає змогу говорити про те, що досліджувані студенти та вихованці СВК по-різному розуміють для себе значення однієї і тієї ж цінності, тобто, за однією і тією ж цінністю у досліджуваних обох груп (студентів і вихованців) можуть критися різні пояснення.

За допомогою бесіди було встановлено те, що досліджувані обох груп (студенти та вихованці) вкладають різний (деколи протилежний) зміст в одну і ту ж цінність чи сферу життєдіяльності. Розбіжність у сферах зумовлена тим, що, по-перше, не всі сфери представлені в житті вихованця колонії, по-друге, існують сфери, які у житті вихованця колонії посідають надзвичайно важливе значення, але не окреслені у використовуваних нами методиках, а саме: сфера міжособистісних взаємин та сфера розваг. Щодо розбіжності у рівні значимості цінностей, то вони пов’язані з відмінністю у їх трактуванні. Наприклад, при з’ясуванні змісту цінності „матеріально забезпечене життя”, виявилось, що студенти її розуміють як хороше працевлаштування після закінчення університету, що дасть змогу отримати певні матеріальні блага. Хлопці-вихованці вказують на те, що закінчивши свій заклад, вони не зможуть отримати хорошу роботу. Крадіжки, здійснені ними, були не метою збагачення, а здебільшого засобом виживання у покинутому для них світі. При поясненні значення цінності „наявність хороших і вірних друзів”, ми отримали такі відповіді: „Друг – це страшна біда, це обманливе слово, такого слова просто не існує. На погані вчинки мене підштовхнули друзі”. Ще міркування з приводу друзів зводяться до того, що ті, хто називав себе другом, ті перші і зрадили. Свобода як термінальна цінність студентами розуміється як незалежність у власних діях та вчинках, а хлопцями-вихованцями – як воля: „Що таке воля, знають лише ті, хто готовий померти за неї”.

У процесі спілкування з вихованцями колонії, виявилось, що досліджувані вважають для себе важливими цілу низку інших цінностей, що не представлені в даних методиках. Надзвичайно важливого значення вони надають вірі. При аналізі відповідей на запитання „Чи є життя іншої людини (її інтереси, права, власність, територія) цінним для Вас?”, з’ясовано, що ніхто з досліджуваних не вважав це цінністю, на яку не можна посягати. Загалом можна говорити про те, що розходження в тлумаченні цінностей та сфер життєдіяльності людини можуть по-різному визначати спрямованість активності особистості.

Отримані нами факти підтверджують гіпотезу про те, що міра значимості термінальних цінностей та сфер життєдіяльності, що представлені в житті кожної людини пов’язана з певними показниками агресивної поведінки, за допомогою яких особистість реалізує свої бажання та прагнення.

Таким чином, представлене теоретико-емпіричне дослідження реалізовувалося у двох напрямках. Перший напрям пов’язаний з пошуком показників агресивної поведінки та схильності до неї. Другий напрям спрямований на вивчення проблеми ціннісних орієнтацій, сфер життєдіяльності особистості та особливостей їх прояву. На перетині цих двох напрямків зосередилась проблема нашого дослідження - співвідношення агресивної поведінки та ціннісних орієнтацій особистості, результати розробки якої дозволяють зробити такі висновки:

1. На підставі теоретико-емпіричного дослідження феномену агресивної поведінки показана його складність та багатоаспектність. Розширено розуміння феномену агресивної поведінки як ініціативної чи захисної, навмисної чи ненавмисної, усвідомлюваної чи неусвідомлюваної, активної чи пасивної, прямої чи непрямої поведінки особистості, яка може проявлятися у вигляді: реакції індивіда на загрозу його вітальним інтересам; захисту суб’єктивної реальності особистості; проявлення індивідом власних негативних почуттів у відповідь на різноманітні несприятливі, у фізичному і психічному відношенні, життєві ситуації; заподіяння шкоди чи образи суб’єктам нападу чи собі; цілеспрямованої дії, направленої на задоволення значимих цінностей.

2. Агресивна поведінка пов’язана з цілою низкою провокуючих об’єктивних та суб’єктивних факторів, серед яких варто виділити ті, що мають індивідуально-психологічний характер: особистісні негативні установки - ціннісні орієнтації та певні властивості особистості, що мають важливе значення для соціальної регуляції поведінки, тобто, адаптивні та комунікативні, що проявляються у міжособистісному спілкуванні.

3. Агресивна поведінка досліджувалась у взаємозв’язку з ціннісними орієнтаціями, сферами життєдіяльності та властивостями особистості, що мають важливе значенні для соціальної адаптації. В результаті кореляційного аналізу були виявлені численні зв’язки показників агресивної поведінки, ціннісних орієнтацій та властивостей особистості, що пов’язані з ними.

Результати факторного аналізу дозволили виявити та описати комплекс взаємопов’язаних характеристик, які обєдналися у такі фактори: „термінальні цінності”, „низька комунікативна толерантність – інтернальність”, „депресивність – агресивність”, „низька комунікативна установка – високі запити”. Виділення термінальних цінностей в окремий фактор свідчить про те, що цей психологічний феномен є з одного боку багатокомпонентним складним утворенням, а з іншого – цілісним та самостійним. У решти факторах поєднуються показники двох рядів явищ – показників ціннісних орієнтацій і агресивної поведінки та схильності до неї.

5. Емпірично виділено за рівнем прояву агресивної поведінки групи осіб з високим та низьким проявом індексу агресивності, описані їх психологічні характеристики в контексті їх ціннісних орієнтацій, сфер життєдіяльності та певного спектру властивостей особистості, що вивчаються.

Встановлено, що особам з високим рівнем індексу агресивності властива домінантність, егоцентричність, авторитарність, самовпевненість, низький рівень суб’єктивного контролю, високий рівень завуальованої та відвертої жорстокості, агресивна стратегія психологічного захисту суб’єктивної реальності; високий рівень негативної комунікативної установки та зниженої комунікативної толерантності.

Досліджувані з високим рівнем індексу ворожості депресивні, невротичні, нетовариські, погано адаптуються до навколишнього та вороже відносяться до оточуючих; з низьким рівнем суб’єктивного контролю та високим рівнем негативної комунікативної установки та зниженої комунікативної толерантності; не вміють вибачати помилок та прагнуть переробити інших під себе, основним способом вирішення конфліктної ситуації обирають агресію, або уникання.

Представники групи з високим рівнем обох індексів характеризуються підвищеним рівнем психопатизації, що створює передумови для імпульсивної поведінки та агресивним відношенням до соціального оточення, вираженим прагненням домінувати; вони емоційно нестійкі, нетерплячі, невпевнені в собі, нетовариські. Рівень суб’єктивного контролю у них достатньо високий; єдиною стратегією захисту для них є агресія; у спілкуванні проявляють завуальовану жорстокість, не маючи при цьому об’єктивних підстав, тому рівень негативної комунікативної установки є доволі низьким, а рівень комунікативної толерантності достатньо високий.

Студентам з низьким рівнем індексу ворожості властива недовірливість, схильних до афективних реагувань, збудливість, фрустрованість, невпевненість в собі, часті зміни настрою та недостатня регуляція власної поведінки. Вони вважають, що краще уникати неприємних подій у житті, не вміють керувати власними негативними емоціями при взаємодії з іншими, проте володіють достатньо високим рівнем комунікативної толерантності.

6. Виявлено, що індивідуально-психологічні відмінності у проявах агресивної поведінки зумовлені характером і своєрідністю поєднань компонентів, що туди входять. Міра домінування одного з показників агресивної поведінки (індексу агресивності, індексу ворожості, поєднання обох індексів з високим та низьким рівнем) супроводжується специфічним поєднанням пов’язаних з агресивною поведінкою ціннісних орієнтацій та певних психологічних характеристик (адаптивних та комунікативних).

7. Порівняльний аналіз значимості ціннісних орієнтацій та сфер життєдіяльності особистості засвідчив той факт, що відмінності у наданні значення тій чи іншій ціннісній орієнтації чи сфері життєдіяльності зумовлена відмінністю у їх трактуванні чи розумінні для себе досліджуваними двох виділених нами груп студентів та вихованців колонії. Тобто, вихованці колонії надають означеним ціннісним орієнтаціям зовсім іншого змісту та трактують кожну цінність за принципом подібності чи контрасту. Таке розходження в тлумаченні цінностей та сфер життєдіяльності людини можуть по-різному визначати спрямованість активності особистості.

8. Перевірка положення про те, що міра значимості термінальних цінностей та сфер людського існування, що представлені в житті кожної особистості пов’язана з певними показниками агресивної поведінки, за допомогою яких ця особистість реалізує свої бажання та прагнення знайшла своє емпіричне підтвердження.

Дане дисертаційне дослідження не є вичерпним. Подальший науковий пошук можна здійснювати в напрямку глибшого вивчення показників агресивної поведінки, розробки психодіагностичного інструментарію для дослідження агресії, ціннісних орієнтацій, пошуку вікових відмінностей у прояві агресії та її зв’язку з ціннісними орієнтаціями, властивостями особистості, що гіпотетично пов’язані з проявами агресії, висвітленні особливостей цих взаємозв’язків у представників соціономічних професій різного профілю, тощо.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях:

1. Спринська З.В. Гендерні особливості агресивної поведінки / З.В.Спринська // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Шевченка. – 2005. - т. ІІІ, вип. 31 – С. 97-102.

2. Спринська З.В. Аналіз значущості термінальних цінностей та їх порівняльна характеристика у хлопців і дівчат / З.В.Спринська // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – 2006. - т.7, вип. 9 – С. 371-380.

3. Спринська З.В. Порівняльна характеристика прояву форм агресивної поведінки у юнаків школи та ВТК / З.В.Спринська // Наука і освіта. – 2006. - № 3-4 – С. 55-58.

4. Спринська З.В. Гендерний аспект ціннісних орієнтацій особистості / З.В.Спринська // Проблеми гуманітарних наук. Наукові записки Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка. – 2007. - № 19 - С. 56-65.

5. Спринська З.В. Взаємозв’язок агресивної поведінки особистості з її ціннісними орієнтаціями / З.В.Спринська // Наука і освіта. – 2007. - № 4-5 – С. 157-159.

6. Спринська З.В. Психологічний портрет осіб з різним рівнем показників агресивної поведінки / З.В.Спринська // Наука і освіта. – 2007. - № 8-9 – С. 179-182.

АНОТАЦІЯ

Спринська З.В. Співвідношення агресивної поведінки та ціннісних орієнтацій особистості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 – загальна психологія, історія психології. – Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д.Ушинського, Одеса, 2008.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню співвідношення агресивної поведінки та ціннісних орієнтацій особистості. У роботі проаналізовані різні психологічні