Актуальність
Національна академія наук україни
інститут світової економіки і міжнародних відносин
Томарева Вікторія Валеріївна
УДК 339.9.012.23.3)
ТРАНСКОРДОННІ ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ
У ПРОЦЕСІ КОРПОРАТИВНОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ
08.02.00 – світове господарство і міжнародні економічні відносини
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ–2008
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Інституті світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України.
Науковий керівник – | кандидат економічних наук, доцент
Пахомов Сергій Юрійович,
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, доцент кафедри міжнародного менеджменту.
Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор
Макогон Юрій Володимирович,
Донецький національний університет,
завідувач кафедри міжнародної економіки;
кандидат економічних наук, доцент
Зав’ялова Олена Володимирівна,
Національна академія управління,
доцент кафедри міжнародної економіки та підприємництва.
Захист відбудеться 19 червня 2008 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .176.01 із захисту дисертацій в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: вул. Леонтовича, , Київ, 01030.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: вул. Леонтовича, , Київ, 01030.
Автореферат розісланий 16 травня 2008 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради |
А.М. Хахлюк
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Однією з іманентних властивостей капіталу є прагнення до підвищення ефективності його використання, зокрема шляхом його концентрації. Цьому в умовах глобалізації сприяють об’єктивні процеси транснаціоналізації виробництва, адже вони висувають на перший план необхідність концентрації капіталу в міжнародних масштабах. У сучасних умовах найбільш поширеною формою такої концентрації виступають транскордонні злиття та поглинання (ЗіП), особливо ті, які передбачають укладення масштабних угод і реструктуризацію виробництва.
Транскордонна корпоративна консолідація являє собою якісно нове явище порівняно з національними угодами із ЗіП. У цьому випадку ЗіП переходять на найвищий рівень – глобальний. Показовою у цьому контексті є стала тенденція до зростання загальної вартості транскордонних ЗіП, що зумовлює глобальну багатогалузеву концентрацію капіталу, на основі якої відбувається технологічний прогрес, у тому числі завдяки інтернаціоналізації НДДКР. Цьому значною мірою сприяє попереднє підвищення концентрації капіталу в галузях та домінуючі позиції компаній на національних ринках. Усе це пояснює актуальність дослідження концентрації та консолідації капіталу ТНК шляхом аналізу природи транскордонних ЗіП і глобалізації НДДКР ТНК, їх впливу на трансформацію економік країн, особливо тих, що розвиваються.
Лише в середині 1960-х років почала формуватися сучасна теоретична база, що пояснює природу транскордонної концентрації з паростками консолі-дації і, відповідно, тих прямих іноземних інвестицій (ПІІ), які формуються під впливом ЗіП у межах транскордонного руху капіталу. Серед наукових праць, в яких розглядаються різні аспекти проблеми транскордонного ЗіП або суміжної проблематики, можна назвати дослідження наступних зарубіжних учених: П.Ашег’ян, П.Баклі, Дж.Данінга, М.Дженсена, В.Ебрахімі, М.Кесона, Ч.Кіндлебергера, Г.Манне, К.Мерфі, Х.Перлмуттера, М.Портера, Д.Равенскрафта, Дж.Стіглера, С.Хаймера, Ф.Шерера. Транскордонні ЗіП як форма ПІІ та концентрації капіталу, з погляду корпоративного контролю, досліджуються також у працях українських та російських вчених: С.Голубєвої, А.Єфименка, О.Зав’ялової, Ю.Іванова, А.Кияка, Д.Лук’яненка, Ю.Макoгона, О.Мендрула, О.Мозгового, В.Морозова, В.Новицького, Ю.Пахомова, О.Плотнікова, А.Радигіна, О.Рогача, В.Рокочої, Ю.Руденка, Н.Рудика, А.Румянцевої, С. Сіденко, О.Сльозко, О.Терещенка, А.Філіпенка, О.Шниркова, Р.Шуляра, С.Якубовського.
Водночас, недостатньо дослідженими залишаються питання специфіки та потенціалу впливу ЗіП на розвиток світогосподарської системи.
З інституціональних позицій транскордонні ЗіП характеризуються як перехід частини власності на національні активи до іноземців, що може негативно вплинути на поточний стан національних господарств та на перспективи їх розвитку, проте не виключає подекуди позитивного впливу ЗіП. Актуальним науковим завданням є визначення характеру та наслідків впливу процесів ЗіП на економічний розвиток як розвинутих країн, так і країн, що розвиваються. Наведені вище міркування зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, її мету та загальну спрямованість.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах наукової тематики відділу глобальних систем сучасної цивілізації Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, зокрема наступних планових НДР: “Цивілізаційна структура сучасного світу: дискретність та універсалізм” (державний реєстраційний № U006309); “Динаміка цивілізаційних зрушень в сучасному світі” (державний реєстраційний № U002586). Внесок здобувача полягає в комплексному дослідженні процесу транскордонних ЗіП, їх впливу на економічне зростання і визначенні сприятливих умов для ЗіП капіталу інноваційного характеру та створення зовнішньої економіки України з метою забезпечення конкурентоспроможного розвитку.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є виявлення впливу транскордонних ЗіП як форми концентрації та консолідації капіталу, зокрема глобалізації сегментів НДДКР у ТНК, на розвиток нової (постіндустріальної) економіки в умовах глобалізації. Для досягнення зазначеної мети було поставлено й вирішено такі завдання:
– визначити теоретичні засади транскордонних ЗіП як форми консолідації капіталу ТНК;
– систематизувати мотиви та форми угод щодо транскордонного ЗіП залежно від рівня розвитку економіки країни;
– встановити причини та закономірності циклічності транскордонних ЗіП у процесі економічної глобалізації;
– виявити секторальні та регіональні особливості транснаціональної консолідації та концентрації капіталу в контексті посилення диспропорцій в економічному розвитку розвинених країн і країн, що розвиваються;
– визначити вплив ТНК країн, що розвиваються, на конкурентоспроможність національних економік у процесі транснаціональної консолідації та концентрації капіталу;
– розкрити специфіку транскордонних ЗіП інноваційного характеру в умовах глобалізації НДДКР ТНК та потенціал їх впливу на конкуренто-спроможний розвиток країн, що приймають;
– виявити вплив транскордонних ЗіП на розвиток національних господарств у процесі глобальної консолідації капіталу;
– обґрунтувати можливості та перспективи створення паралельної –зовнішньої, або “другої” – економіки України шляхом транскордонних ЗіП у процесі транснаціоналізації економіки;
– здійснити порівняльну оцінку внутрішнього господарського середовища України для нарощування національного капіталу шляхом транскордон-них ЗіП у контексті інноваційного й інвестиційного розвитку вітчизняної економіки.
Об’єктом дослідження є процес транснаціональної консолідації та кон-центрації капіталу в умовах загострення міжнародної конкурентної боротьби.
Предметом дослідження є транскордонні ЗіП як основна форма консолідації й концентрації капіталу ТНК.
Методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення завдань дисертації було використано широку палітру загальнонаукових методів дослідження (для систематизації теоретичних підходів ЗіП у підрозділі 1.1; для виявлення впливу транскордонних ЗіП у підрозділі 3.1; характеристики ПІІ в НДДКР та їх потенційного впливу в підрозділі 2.3), а також наступні спеціальні економічні методи: динамічних рядів (для характеристики циклів ЗіП у підрозділі 1.3); метод регресійно-кореляційного аналізу (для визначення залежності між приростом транскордонних ЗіП, ВВП та витрат на НДДКР у підрозділі 3.1); метод економіко-математичного моделювання (для визначення ефекту від ЗіП в підрозділі 1.2, впливу транскордонних ЗіП на економічний розвиток країни в підрозділі 3.1); метод кількісного та якісного порівняння (зокрема, при дослідженні ролі ТНК країн, що розвиваються, в умовах подальшої індустріалізації); методи структурного аналізу (для аналізу регіональних та секторальних особливостей консолідації та концентрації капіталу ТНК у підрозділі 2.1).
Наукова новизна отриманих результатів дисертаційної роботи полягає в наступному:
вперше:
– встановлено, що тенденція до нарощування транснаціональних ЗіП зумовлена не тільки ефектом масштабу та синергії, а й необхідністю досягнення стійкості в умовах нестабільності фінансової системи, зокрема виявлено, що наростання кризових явищ у розвинених країнах породжує відплив капіталу та подальшу географічну диверсифікацію корпоративного капіталу, яка відрізняється від попередньої спрямованістю в бік відносно ізольованих країн з новими ринковими економіками (нерозвинений фондовий ринок тощо), які є привабливими (з урахуванням конкретних переваг) для консолідації та концентрації транснаціонального капіталу з позицій сталого розвитку й можливостей реалізації довгострокових інноваційних проектів;
– доведено, що процеси ЗіП, з якими пов’язано інтенсивне зростання обсягів ПІІ, справляють суперечливий вплив на країни нових ринкових економік, а саме: з одного боку, вони прискорюють зростання виробничого, фінансового та науково-технологічного потенціалу; з іншого – створюють загрозу для економічного суверенітету й національної безпеки і, особливо, є небезпечними з позицій розширення зони спекулятивних угод; на відміну від попередніх, ці процеси розглядаються крізь призму їх інституційного забезпечення на основі факторного аналізу (рівня конкуренції, трансферту технологій, рівня зайнятості, ефективності ЗіП), в зв’язку з чим у зазначених економіках визначена необхідність повноцінного інституційного забезпечення господарського механізму їх функціонування;
– обґрунтовано необхідність прискореного створення зовнішньої або “другої”, економіки, сформованої мережею міжнародного виробництва, яка є складовою національної і сприяє не тільки наростанню динамізму в економічному розвитку, а й послабленню негативних наслідків циклічних коливань для економіки, дає змогу раціоналізувати структуру економіки; запропоновані підходи до реалізації політики зовнішньої експансії відрізняються від існуючих обґрунтуванням необхідності нарощування транскордонних ЗіП, що потребує формування системи інституційних перетворень (створення спеціалізованого агентства з інвестицій за кордоном або державної інвестиційної компанії) та блоку інвестиційних заходів (удосконалення податкової політики, механізмів трансформації заощаджень у інвестиції, диверсифікація фондового ринку та його трансформація в реальний інструмент перерозподілу капіталу);
удосконалено:
– концепцію циклічності транскордонних ЗіП, зокрема виявлено, що процеси корпоративної консолідації проходили в рамках трьох етапів розгортання економічної глобалізації, де динаміка та масштаби цих угод залежали від факторів конкурентоспроможності, що містяться не тільки в економіці, а й у системах цивілізаційних цінностей; у цьому контексті також висунуто гіпотезу щодо початку нової хвилі транскордонних ЗіП, мотивованої прагненням ринкової влади та ефекту масштабу, основною особливістю якої є значна частка мегаугод (45% припливу ПІІ);
– положення щодо диференційованого впливу транснаціональних ЗіП на економічний розвиток країн із новою ринковою економікою, що виявляється в зростанні кількісних показників традиційного індустріального потенціалу та нехтуванні високотехнологічним розвитком, а саме в тому, що в умовах несприятливого інвестиційного середовища ЗіП та ПІІ “притягуються” переважно до економік, які орієнтовані на збільшення поточного споживання, і “відштовхуються” від сегментів країн, які реалізують довгострокові проекти, орієнтовані на збільшення споживання в майбутньому, – така ситуація навіть за високих темпів зростання економік країн, які приймають, створює ефект нерівного обміну;
дістали подальшого розвитку:
– концепція транснаціональної консолідації та концентрації капіталу, зокрема “модель життєвого циклу продукту”, де обґрунтовано положення щодо втрат і ризиків (особливо на хвилі ЗіП) внаслідок ефекту нерівного обміну через перерозподіл доданої вартості, пов’язаний з ресурсним використанням нових ринкових економік, а також розкрито характер глобальної галузевої консолідації із визначенням чотирьох стадій динаміки транскордонних ЗіП шляхом трактування глобальної консолідації як прогнозованого явища, де галузі рухаються вздовж кривої, тоді як показники концентрації ринку за індексом Хіршмана – Херфіндаля та CR3 збільшуються, наближаючись до теоретичних 100%;
– підходи до визначення впливу факторів ЗіП на інноваційні перетворення в нових ринкових економіках, а саме: зазначено, що включення ЗіП та ПІІ в процеси формування високотехнологічних кластерів на основі запозичення та впровадження кластерної моделі створює умови для вільного трансферту інформації, наукових знань і технологій, зокрема, враховуючи низький рівень технологічного розсіювання в країнах – реципієнтах ПІІ через відсутність зв’язку з місцевою економікою, визначена необхідність динамічного розвитку національної інноваційної системи на основі взаємодії іноземних корпорацій з національними (особливо із середнім та малим бізнесом), інститутів спільного інвестування, агентства з інвестиції та інновації, Банку розвитку та науково-дослідних інститутів через взаємопереплетіння вертикальних і горизонтальних зв’язків, що сприяє створенню виробництв з високою доданою вартістю і включенню країни в інноваційну мережу ТНК.
Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що основні положення дисертаційної роботи можуть бути використані органами державної влади, підприємствами та навчальними закладами для створення сприятливих умов при формуванні зовнішньої економіки України шляхом нарощування ЗіП з метою посилення динамізму в економічному зростанні. Основні положення та висновки дисертації використано в роботі Запорізької торгово-промислової палати при підготовці аналітичних доповідей на Міжнародний інвестиційний форум (довідка № від 30.10.2007 р.) та Запорізькою обласною державною адміністрацією при розробці Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2015 р. (довідка № /08-01 від 22.01.2008 р.). Матеріали дисертаційного дослідження впроваджено в навчальному процесі Класичного приватного університету при підготовці навчально-методичних матеріалів і викладанні дисциплін “Міжнародні фінанси”, “Міжнародна економіка” та “Транснаціональні корпорації” (довідка № від 01.02.2008 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені в дисертації та виносяться на захист, отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та наукові результати дослідження доповідались та обговорювались на VІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2004” (Дніпропетровськ, 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку” (Київ, 18–19 березня 2004 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Економічний та соціальний розвиток України в ХХІ сторіччі: національна ідентичність і тенденції глобалізації” (Тернопіль; 24–25 лютого 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інвестиційні стратегії підприємств на міжнародних товарних та фінансових ринках” (Дніпропетровськ, 3–4 лютого 2006 р.); ІХ Міжнародній науково-практичній конференції “Фінанси України” (Дніпропетровськ, 12 травня 2006 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів і молодих науковців “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (Луцьк, 18–19 травня 2006 р.); V Міжнародній науково-теоретичній конференції “ХХІ століття: Альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія”, (Київ,
26–27 травня 2006 р.); Международной научно-практической конференции “Теория и практика предпринимательства” (Алушта, 10–12 травня 2007 р.,); Міжнародній науково-практичній конференції Дні науки–2006 “Особливості соціально-економічного розвитку України” (Запоріжжя, жовтень 2007 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційної роботи відображено в 15 публікаціях, з яких 6 статей у провідних наукових фахових виданнях (зокрема, 1 в збірнику наукових праць та 5 в наукових журналах), 9 тез виступів на наукових конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Обсяг основного змісту дисертаційної роботи становить 178 сторінок. Дисертація містить 15 рисунків на 15 стор., 20 таблиць на 21 стор., 9 додатків на 11 стор. та список використаних джерел (181 найменування) на 17 стор.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет, методологічну базу й методи дослідження; сформульовано наукову новизну та практичне значення отриманих автором результатів.
У першому розділі – “Транскордонні ЗіП як сучасна форма консолідації та концентрації капіталу ТНК” – систематизовано теоретичні засади транснаціональної консолідації та концентрації капіталу, циклічність цього процесу, а також мотиви, що визначають її сутність.
В умовах глобалізації корпоративна консолідація та концентрація розглядається як процес об’єднання капіталу ТНК, транснаціональний характер якої зумовлений її основною формою – процесом транскордонних ЗіП. Теоретичну базу становлять теорії ПІІ, моделі ТНК, теорії монопольної влади, які дають змогу виявити мотиви зовнішньої експансії компаній та національні й внутрішньофірмові конкурентні умови для досягнення ефекту масштабу та синергії від ЗіП. Удосконалена теорія життєвого циклу щодо ЗіП вказує на ефект нерівного обміну, оскільки концентрація виробництва ТНК на основі комплектуючих з низькою доданою вартістю (концентрація “цехів складання”) призводить до послаблення економічного суверенітету й посилення розриву в економічному розвитку країн з новими ринковими економіками. В умовах підвищення глобальної конкуренції консолідація та концентрація капіталу є необхідною передумовою досягнення економії витрат та захисту від ворожих поглинань. Процеси глобальної галузевої консолідації супроводжуються постійним зростанням вартості транскордонних ЗіП. Більш висока активність щодо ЗіП спостерігається в галузях, що знаходяться на початковій стадії та стадії зростання, а більш низька – в галузях, що перебувають на стадіях спеціалізації та рівноваги й альянсів. На етапі постіндустріального розвитку консолідація галузі триває приблизно 20–25 років.
Мотиви транскордонних ЗіП визначають характер впливу ТНК та рівень галузевої інтеграції, серед яких на сьогодні домінують досягнення монопольної влади та фінансової синергії. Відповідно до наведеної в роботі класифікації мотивів ЗіП, домінування у структурі ЗіП горизонтальних, приватизаційних і рейдерських угод свідчить про те, що економіка країни перебуває на першому етапі перерозподілу капіталу. Утворення вертикально інтегрованих структур виробничого та фінансового капіталу притаманне етапу формування ринкової економіки. Конгломератні ЗіП можуть здійснюватися на будь-якій стадії розвитку економіки. Їх кількість залежить від особливостей антимонопольного законодавства, а також від розвиненості фондового ринку. Викуп компанії її менеджерами, викуп із використанням позичених коштів та збільшення частки в бізнесі як реакція на загрозу поглинання відбуваються на етапі постіндустріального розвитку економіки країни. Перелік основних мотивів та видів ЗіП доцільно доповнити ще двома: викуп компанії та її технологій, а також викуп зарубіжної компанії державними ТНК, – ці підходи чітко виявляються в стратегіях азіатських ТНК.
В історичному розвитку циклічні хвилі ЗіП проходили в межах етапів економічної глобалізації (табл. ), де основними причинами сплесків транскордонних ЗіП поставали зростання цін акцій компаній на фондових ринках, посилення міжнародної конкуренції, лібералізація інвестиційних режимів і корпоративного регулювання, сприятлива економічна кон’юнктура.
Таблиця 1
Основні характеристики циклічних хвиль ЗіП компаній
Циклічні хвилі транскордонних ЗіП | Основні мотиви транскордонних ЗіП | Особливості хвилі транскордонних ЗіП
Монополістична
1893–1904 рр. | Прагнення компаній створити національні монополії | Горизонтальні ЗіП, відсутність державного регулювання, висока концентрація на ринках (транспорт)
Олігополістична 1921–1929 рр. | Прагнення компаній посилити монополістичну силу й розширити сегменти свого ринку | Вертикальні ЗіП, підвищення активності на фондових ринках
Конгломератна
1959–1965 рр. | Податкові стимули та реалізація амбіцій менеджерів щодо корпоративних імперій | Створення конгломератів, поширення боргових інструментів фінансування ЗіП
Корпоративних захоплень
1981–1989 рр. | Отримання прибутку від перепродажу “дешевих” активів компаній або усунення неефективного менеджменту | Лібералізація антитрестового законодавства, зростання викупу компаній позиками
Міжнародних угод
1998–2000 рр. | Одержання синергетичного ефекту та географічна диверсифікація | Транскордонні ЗіП, усунення обмежень на ворожі поглинання
“Мегаугод”
середина 2004 р. – теперішній час | Посилення галузевої консолідації та галузева консолідація | Переважання мегаугод, зростання ролі ТНК країн, що розвиваються
Глобалізація стає безпосереднім фактором підвищення транскордонних ЗіП на останніх двох циклічних хвилях, коли частка ЗіП сягає 60–67% припливу та відпливу ПІІ. Унаслідок глобальних хвиль транскордонного ЗіП
з 1998 р. до 2007 р. у світовій економіці виникла нова тенденція – формування світового ринку корпоративного контролю як результат глобалізації стратегії компаній і використання ними ЗіП з метою доступу на ринки інших країн або посилення власної позиції в певних регіонах світу.
Другий розділ – “Стан та проблеми транснаціональної консолідації та концентрації капіталу в умовах глобалізації економічного розвитку” – присвячено регіональним і секторальним особливостям консолідації та концентрації капіталу ТНК, впливу ЗіП та ПІІ у НДДКР на економічний розвиток країн, що розвиваються.
На початку 2004 р. зростання обсягу транскордонних ЗіП відзначило нову хвилю транснаціональної консолідації капіталу – хвилю глобальних мегаугод, особливостями якої є: значна частка транскордонних ЗіП та мегаугод (відповідно, 67% та 45% припливу ПІІ); концентрація угод у секторі послуг, особливо фінансових, обробній промисловості; зростання ролі країн, що розвиваються; переважне фінансування угод обміном акцій та з використанням позик; збільшення ЗіП за участю колективних інвестиційних фондів; подальша лібералізація режимів регулювання іноземних інвестицій; зростання регіональних ЗіП на основі двосторонніх інвестиційних договорів; розширення присутності ТНК країн, що розвиваються, у розвинених країнах; збільшення ЗіП за вектором Південь – Південь. У секторальному розрізі переважають транскордонні ЗіП в секторі послуг та обробній промисловості в розвинених країнах, а у країнах, що розвиваються, – у добувній промисловості, що вказує на сировинний характер ЗіП у нових ринкових економіках. Це положення підтверджують результати поданого в роботі аналізу ринку ЗіП за участю компаній із країн Центрально-Східної Європи (ЦСЄ), який дає можливість визначити його характерні риси: закритість інформації, перевага горизонтальних та приватизаційних угод; яскраво виражені галузеві особливості корпоративної консолідації – металургійна, харчова, фінансова, нафтогазова, телекомунікаційна; яскраво виражена сировинна орієнтація. Поглиблення індустріалізації країн, що розвиваються, підтверджує галузева концентрація ТНК цих країн.
З посиленням фінансової глобалізації транскордонні потоки капіталу природно мають перетікають до тих країн, що демонструють високі темпи зростання і мають інвестиційні можливості. Із цією метою проранжовані
23 країни з ринком, який формується, за динамікою середніх темпів зростання за період 1989–2007 рр., які поділено на дві групи – з високими та низькими темпами зростання. У результаті встановлено, що за цей період ПІІ та ЗіП в країнах з високими темпами зростання незначні, такий парадокс руху капіталу постійно посилюється. Це пояснюється несприятливими умовами в цих країнах та їх нездатністю освоювати іноземний капітал через нерозвиненість фінансової системи. Так, у Китаї, де середні темпи зростання становлять 9,4%, інвестиції досягають 45% ВВП (з них тільки 5% припадає на ПІІ); такий високий рівень інвестицій забезпечується за рахунок внутрішніх заощаджень корпоративного сектора (норма внутрішніх заощаджень – 55% ВВП) та банківських позик за низькими ставками.
Глобальні тенденції вказують на те, що компанії країн з ринком, що формується, будуть активно залучені до процесу ЗіП, оскільки в умовах нестабільності фінансової системи ринки цих країн мають певний рівень автономності та менший рівень мінливості. Зазначимо, що фондовий ринок у цих країнах має низький рівень капіталізації і не презентує достатньою мірою реального сектора економіки, а отже, не може забезпечити перероз-поділ капіталу до пріоритетних високотехнологічних галузей. Посилення нестабільності фінансової системи на фоні кризи неплатежів на іпотечному ринку США потребує розробки та впровадження стабілізаційних механізмів з метою створення сприятливого середовища для нарощування транснаціональ-ного капіталу інноваційного характеру, серед яких основними є диверсифікація фондового ринку, його трансформація в реальний інструмент перерозподілу капіталу; формування внутрішньої бази фінансових ресурсів; ефективне управління потоками ресурсів та їх переорієнтація в бік пріоритетних галузей; підвищення монетаризації економіки; посилення ролі центрального банку та механізмів рефінансування з метою стимулювання довгострокових капіталовкладень.
Потенціал впливу ТНК на характер економічного розвитку національ-ного господарства є пропорційним рівню концентрації іноземного капіталу в економіці цієї країни. На основі результативних показників припливу ЗіП та ПІІ встановлено, що більшість країн має високий рівень іноземного капіталу в економіці. До країн з низькою часткою ПІІ у ВВП належать Корея, Китай, Японія, США, Німеччина, Італія, Індія, Іран, Кувейт, Тайвань, Туреччина, Пакистан, Бєларусь, Російська Федерація, Таджикистан та країни – експортери нафти, що свідчить не про рівень закритості економіки, а навпаки, вказує на високий рівень внутрішніх заощаджень, які, трансформуючись у внутрішні та зовнішні інвестиції, забезпечують економічне зростання країни.
Зростання ПІІ, пов’язаних з НДДКР, визначає новий характер інвестиційної діяльності ТНК. Рушійною силою ПІІ в НДДКР є взаємодія факторів “витіснення” та “залучення”, які пов’язані з необхідністю адаптації товарів і виробничих процесів до реалій місцевих ринків. Потенційний вплив ПІІ в НДДКР на країни, що розвиваються, виявляється у прямому ефекті, додатковому ефекті та ефекті надлишку, які формують дві протилежних тенденції. У цьому контексті доцільно вказати на взаємозв’язок між економічним зростанням та інвестиційною й інноваційною діяльністю.
За допомогою кластерного аналізу з використанням показників індексу міжнародної інноваційної позиції встановлено, що збільшення інвестицій
у НДДКР зумовлює зростання ВВП на душу населення, виробництва середньо- та високотехнологічної продукції і її експорту. У результаті проведеного аналізу 48 країн сформовано 6 кластерів. Зазначений взаємозв’язок характерний для 5 перших кластерів. Винятком є останній кластер, який включає Індію та Китай, де капіталовкладення в інновації не забезпечують відповідного рівня ВВП на душу населення, проте призводять до зростання виробництва й експорту середньо- та високотехнологічної продукції.
Це пояснюється концентрацією НДДКР в експортоорієнтованих галузях, що є контрольованими переважно ТНК розвинених країн.
У третьому розділі – “Вплив транскордонних ЗіП на конкуренто-спроможний розвиток країн” – здійснено комплексне дослідження впливу транснаціональної консолідації капіталу на економічний розвиток, підходів до створення сприятливого середовища для розгортання цього процесу на основі досвіду країн з ринком, що формується, і розробки та реалізації політики розвитку зовнішньої економіки шляхом нарощування транскордонних ЗіП.
Основу аналізу впливу транскордонних ЗіП на стан економіки становлять порівняльні характеристики ЗіП й нових інвестиції за кордоном за такими критеріями: концентрація капіталу (у більшості випадків висока концентрація капіталу), трансферт технологій (передача застарілих технологій), створення зайнятості (у довгостроковій перспективі), конкуренція (олігополістичний ринок), ефективність інвестиційних проектів (зростання вартості акцій компанії об’єкта поглинання та зниження вартості акцій компанії, що поглинає). Емпіричне дослідження впливу транскордонних ЗіП базується на встановленні зв’язку між приростом ВВП, ЗіП та ПІІ. Це дає змогу виявити, що в більшості
з 40 країн вибірки зростання вартості ЗіП пов’язане з економічним зростанням.
На основі варіації коефіцієнта Пірсона визначено чотири кластери (табл. ).
Таблиця 2
Вплив транскордонних ЗіП та ПІІ на економічне зростання країн
Вплив ПІІ | Вплив транскордонних ЗіП
Позитивний | Негативний
Позитивний | Кластер 1 | Кластер 2
Аргентина, Естонія, Угорщина, Польща, Бразилія, Данія, Ізраїль, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Великобританія, Сполучені Штати Америки, Німеччина, Індія, Румунія, Росія, Чеська Республіка, Гонконг | Малайзія, Філіппіни, Китай, Фінляндія, Ірландія, Італія, Сінгапур, Корея
Негативний | Кластер 3 | Кластер 4
Туреччина, Таїланд, Південна Африка | Україна, Словацька Республіка, Болгарія, Австрія, Франція, Японія, Хорватія, Норвегія, Індонезія
Для країн, обраних для кластерного аналізу, зіставлені зростання витрат на НДДКР і ЗіП та приріст ВВП і ЗіП, на основі чого встановлено, що в країнах, де транскордонні ЗіП справляють позитивний вплив на економічне зростання, спостерігається збільшення витрат на НДДКР відповідно до нарощування цих угод. Слід зауважити, що за індексом глобальної конкурентоспроможності в 2007 р. ці країни мають високий рейтинг за всіма його показниками, які одночасно є передумовами й наслідками позитивного впливу ЗіП (рис. ).
Це зумовлює необхідність розробки та реалізації механізмів переорієнтації спекулятивного капіталу у довгострокових проектах і формування сприятливого внутрішнього економічного середовища України для нарощування транснаціональної консолідації у високотехнологічних галузях.
Рис. 1. Показники індексу глобальної конкурентоспроможності за кластерами
В умовах глобалізації відбувається зміна критеріїв оцінювання економічного зростання з акцентом на якісних показниках розвитку. Підвищення норми накопичення, збільшення внутрішніх та прямих іноземних інвестицій, зростання витрат на НДДКР та їх комерціалізація виступають основними характеристиками якісного економічного зростання. Поглиблення розриву між країнами в технологічному рівні під впливом різних чинників зумовлює необхідність розробки та впровадження політики відтворення національної інноваційної системи. Для реалізації такої політики необхідне ефективне ресурсне забезпечення інновацій, якісне інноваційне середовище, динамічно функціонуючі механізми взаємодії складових національної інноваційної системи (корпорацій та малого бізнесу, науково-дослідних інститутів та венчурних фондів, державних органів та інститутів, що розробляють та реалізують інноваційну політику). Тому необхідно проводити цілеспрямовану політику щодо розгортання потенціалу вітчизняних підприємств у рамках програм підтримки конкретних галузей, а також малих та середніх підприємств, які спрямовані на стимулювання конкуренції й розвитку.
Тенденція зростання транскордонних ЗіП стимулює створення “паралельної зовнішньої”, або “другої”, економіки, яка тісно пов’язана
з внутрішньою та сприяє її інтеграції в глобальну економіку. Зауважимо, що країни з розгалуженою зовнішньою економікою мають високий показник асиметричності економічних циклів, коли економічне піднесення триває довше ніж економічна рецесія. “Друга” економіка, сформована мережею міжнародного виробництва, зумовлює розширення експорту товарів і послуг, в тому числі за внутрішньо-корпоративними трансфертами, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробництв та прозорості бізнесу, а також створює додаткові передумови для формування й реалізації ефективної макроекономічної політики та посилення політичної взаємодії з країнами-партнерами. Розробка та впровадження політики зовнішньої експансії передбачає: по-перше, створення спеціалізованого агентства з інвестицій за кордоном, функції якого полягатимуть у координації, стимулюванні закордонних інвестицій та страхуванні ризиків інвестиційної діяльності вітчизняних підприємств; по-друге, розробку комплексу заходів щодо посилення позитивної взаємодії внутрішнього та зовнішнього сегментів економіки, що полягає в удосконаленні податкової політики (зокрема включенні офшорів до податкової бази українських підприємств). Результатами реалізації такої політики є створення вітчизняних ТНК, усунення негативних наслідків зменшення податкової бази та підвищення внутрішніх інвестицій в основний капітал.
ВИСНОВКИ
У дисертації проаналізовано закономірності транскордонних ЗіП
у процесі консолідації капіталу ТНК та їх вплив на економіку країн з ринком, що формується, з метою їх використання при формуванні політики зовнішньої експансії. Проведене дослідження дає змогу зробити наступні висновки.
1. Транскордонні ЗіП є основною формою консолідації капіталу ТНК, теоретичні підходи до яких систематизовано у три групи: теорії ПІІ, моделі ТНК і теорії конкуренції та олігополії. Теорії монопольної влади мають практичне значення для країн нових ринкових економік, оскільки іноземні інвестори при ЗіП лише встановлюють контроль за бізнесом з метою усунення конкурента або для доступу до внутрішнього ринку без перспективи відновлення основного капіталу та включення до інноваційної мережі ТНК. Крім цього, реалізація “моделі життєвого циклу продукту” виявляється в ефекті нерівного обміну при транскордонних ЗіП: послаблення економічного суверенітету країн-реципієнтів через концентрацію виробництва ТНК на основі комплектуючих з низькою доданою вартістю (концентрацією “цехів складання”).
2. На основі аналізу циклів ЗіП компаній встановлено, що головним мотивом для здійснення компаніями ЗіП на сучасному етапі залишається досягнення ринкової влади й фінансової синергії. Це забезпечує створення інтерналізованого “мініатюрного” ринку капіталу, в рамках якого відбувається трансферт капіталу до більш дохідних виробництв (при цьому не завжди високотехнологічних). Зауважимо, що з погляду розуміння мотивів угод транскордонного ЗіП ключовим критерієм є стратегія покупця, що є збалансованою в умовах економічної глобалізації та спрямована на збільшення частки ринку й ефекту масштабу, які розглядаються як окремий вид синергії.
3. Глобалізація стає безпосереднім фактором підвищення транснаціо-нальної консолідації, хвилеподібні сплески якої проходили в межах трьох етапів економічної глобалізації. Основними причинами ЗіП залишаються зростання фондових ринків, посилення міжнародної конкуренції, лібералізація інвестиційних режимів і корпоративного регулювання, поява фінансових інновацій. В умовах нестабільності фінансової системи країни з ринком, що формується, є більш привабливими для реалізації довгострокових інноваційних проектів через значний рівень їх автономності. У цьому контексті постає необхідність розробки та впровадження стабілізаційних механізмів з метою створення сприятливого середовища для нарощування транснаціонального капіталу інноваційного характеру.
4. Швидке зростання транскордонних потоків посилює парадокс руху капіталу: країни з низькими темпами зростання акумулюють більшу частку сумарного припливу ПІІ порівняно з країнами з високими темпами зростання. Такий дисбаланс потоків капіталу відображає неспроможність фінансових ринків країн, що розвиваються, освоїти внутрішні накопичення та іноземний капітал через нерозвиненість фондового ринку та відсутність інституційного забезпечення господарського механізму. Це породжує приплив іноземного капіталу спекулятивного характеру в ці країни.
5. Роль ТНК країн, що розвиваються, та нових ринкових економік зростає у світовому економічному просторі: темпи зростання ряду цих ТНК перевищили кількісні показники ТНК розвинених країн. Географічні та галузеві особливості діяльності ТНК цих країн базуються на використанні сировинних переваг дислокації та внутрішньорегіональних інвестицій, що поглиблюють відставання в економічному розвитку цих регіонів, незважаючи на високі кількісні показники зростання економік. Зарубіжні капіталовкладення ТНК цих країн, за винятком Китаю, повністю копіюють структуру внутрішніх активів, що свідчить про їх неспроможність поглинати та управляти активами в інноваційних галузях, хоча це є одним з основних бажаних напрямів модернізації для нових ринкових економік.
6. В умовах глобалізації відбувається зміна критеріїв економічного зростання: збільшення інвестицій у НДДКР зумовлює зростання ВВП на душу населення, виробництво середньо- та високотехнологічної продукції та її експорт. Істотне збільшення транснаціонального капіталу в зарубіжні НДДКР спричинене прагненням досягти глобальної конкурентоспроможності, однак рівень поширення конкурентоспроможної технології ТНК є низьким. Тому постає необхідність проведення послідовної політики забезпечення правових, економічних та адміністративно-управлінських умов для формування в Україні кластерів міжнародно конкурентоспроможних виробництв на основі горизон-тальної та вертикальної інтеграції, що дало б змогу не тільки забезпечити підвищення якості, а й досягати ефекту економії від масштабу й синергетичного ефекту від розвитку технологічно взаємозалежних комплексів виробництв.
7. Транскордонні ЗіП є альтернативою входження іноземного інвестора при нових інвестиціях, які свідчать про централізацію та концентрацію капіталів у глобальному масштабі для наступного домінування на світових ринках. Ці процеси мають суперечливий вплив на економіку країн-реципієнтів, виявляються проблемними для економічної безпеки, особливо з позицій розширення зони спекулятивних угод колективних фондів. Транскордонні ЗіП справляють позитивний вплив на економічний розвиток країн, який базується на збільшенні поточних кількісних показників зростання (зростання капіталовкладень, ВВП), і негативний вплив для країн, які орієнтуються на зростання споживання в майбутньому (інноваційний розвиток) внаслідок концентрації іноземного капіталу шляхом транскордонних злиттів і поглинань у високоприбуткових та низькотехнологічних галузях.
8. З посиленням фінансової глобалізації, транскордонні потоки капіталу переорієнтовуються на країни, що розвиваються, які демонструють високі темпи зростання і мають інвестиційні можливості. На сьогодні ці потоки незначні, проте цей парадокс руху капіталу постійно посилюється.
Це пояснюється несприятливими умовами у цих країнах, включаючи недостатньо розвинену інфраструктуру, низький рівень технологічної бази, макроекономічну нестабільність та несприятливий інвестиційний клімат, несформовану інституціональну систему та корупцію, які знижують прибуток на інвестиції, скорегований на ризик. Створення сприятливого середовища в країні з метою концентрації капіталу та розгортання процесів злиття й поглинання забезпечить ефективну конкуренцію, підвищення конкурентоспроможності виробництв та їх раціоналізацію як наслідок передумови для якісного економічного зростання.
9. Тенденція зростання транскордонних ЗіП стимулює створення “паралельної зовнішньої”, або “другої”, економіки, яка тісно пов’язана з внутрішньою та сприяє її інтеграції в глобальну економіку. Формування “другої економіки” сприяє не тільки наростанню динамізму в економічному розвитку, а й послабленню негативних наслідків циклічних коливань для економіки та дає змогу раціоналізувати розміщення компонентів продуктивних сил. “Друга” економіка, сформована мережею міжнародного виробництва, стимулює розширення експорту товарів та послуг, підвищення конкурентоспроможності економіки вітчизняних виробництв та прозорості бізнесу, а також створює додаткові передумови для формування й реалізації ефективної макроекономічної політики та посилення політичної взаємодії з країнами-партнерами. Така політика зовнішньої експансії передбачає створення вітчизняних ТНК та усунення негативних наслідків зменшення податкової бази та скорочення внутрішніх інвестицій в основний капітал.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
У наукових фахових виданнях:
1. Томарева В.В. Транскордонні злиття та поглинання компаній як механізм розширення діяльності ТНК // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2004. – № . – С. –246.
2. Томарева В.В. Специфіка розвитку ринку корпоративного контролю в ЄС // Стратегія розвитку України. – 2004. – № –4. – С. –379.
3. Томарева В.В. Роль транснаціональних корпорацій в процесі транскордонної консолідації // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2007. – № . – С. –137.
4. Томарева В.В. Особливості злиття та поглинання на ринку країн Центрально-Східної Європи // Економіка: проблеми теорії та практики: Збір. наук. праць. – Дніпропетровськ, 2008. – Вип. . – С. –896.
5. Томарева В.В. Теоретичні аспекти впливу транскордонного злиття і поглинання на економічний розвиток // Інвестиції: практика і досвід. – 2008. – № . – С. –30.
6. Томарева В.В. Потенціал впливу глобалізації НДДКР ТНК на інноваційний розвиток економіки // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2008. – № . – С. –259.
В інших виданнях:
7. Томарева В.В. Злиття і поглинання у міжнародній інвестиційній діяльності // Матеріали VІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і вища освіта”. 10–25 лютого 2004 р. – Дніпропетровськ: Наука і вища освіта, 2004. – Т. . – С. .
8. Томарева В.В. Вплив транскордонних злиття і поглинання на економічний розвиток // Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції “Економічний та соціальний розвиток України в XXI сторіччі: національна ідентичність і тенденції глобалізації”, 24–25 лютого 2005 р. – Тернопіль, 2005. – Ч. . – С. –93.
9. Томарева В.В. Вплив конгломератних злиттів і поглинань на конкуренцію // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 3 т. // Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 27–27 жовтня 2005 р.; Ред. кол. В.М.Огаренко та ін. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2005. – Т. . – С. –172.
10. Томарева В.В. Транскордонні злиття і поглинання: політика держави // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Інвестиційні стра-тегії підприємств на міжнародних товарних та фінансових ринках”, 3–4 лютого 2006 р. – Дніпропетровськ: Наука і вища освіта, 2006. – Т. . – С. –74.
11. Томарева В.В. Процес консолідації банківського сектору ЄС та України // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: Тези доп. ІІІ Між нар. наук. прак. конф. студ., аспірантів і молодих науковців, Луцьк, 18–19 травня 2006 р.: У 2 т. Уклад. В.І. Лажнік, С.В. Федонюк. – Луцьк: РВВ “Лежа” Волин. держ. ун-ту ім., Лесі Українки, 2006. – Т. . – С. –311.
12. Томарева В.В. Особливості сучасного розвитку інноваційного потенціалу країн // ХХІ століття: Альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія: Матеріали п’ятої міжнародної науково-теоретичної конференції. 26–27 травня 2006 р., м. Київ. Книга ІІІ: Економічні аспекти альтернативних моделей розвитку суспільства. – К.: Фенікс, 2006. – С. –189.
13. Томарева В.В. Сучасні тенденції транснаціональної консолідації капіталу // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 4 т. // Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 5–6 жовтня 2006 р.; Ред. кол. В.М.Огаренко та ін. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2006. – Т. . – С. –172.
14. Томарева В.В. Особенности рынка слияний и поглощений стран Центрально-Восточной Европы // Теория и практика экономики и предпринимательства: Материалы IV Международной научно-практической конференции. Алушта, 10–12 мая 2007 г. – Симферополь, 2007.– С. .
15. Томарева В.В. European cross-border banking consolidation
